Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка

Кафедра професійної освіти та безпеки життєдіяльності

РЕФЕРАТ

Тема: «Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини»

з курсу Основи безпеки життєдіяльності та основи охорони праці

Виконала:студентка 2 курсу

фізико-математичного факультету

Демченко К.О.

Перевірила: Ярощук К.І.

Чернігів-2013

План

Введення

1. Історія вивчення біоритмів

2. Значення біоритмів для організму людини

3. Наслідки порушення синхронності біоритмів

4. Вплив Місяця на добові біоритми

5. Хромомедицина-наука про біоритми

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Життєдіяльність будь-якої біологічної системи на цій планеті схильна циклічності. І людина не є винятком. Наш організм перебуває в постійному взаємозв'язку з навколишнім світом, обмінюючись з ним інформацією та енергією. За допомогою такого комплексного взаємодії організм людини підлаштовується під біоритми навколишнього середовища. Отримуючи інформацію від органів почуттів, центральна нервова система регулює виділення різних гормонів, які активізують або гальмують роботу всього організму. І таким чином біологічний годинник людини синхронізуються з біоритмами навколишнього світу.

Стан здоров'я та працездатність людини багато в чому залежить від того, наскільки режим праці і відпочинку відповідає його індивідуальним біоритмам.

Біоритмами називаються ритми фізіологічних процесів, властиві усім живим організмам. Їхній характер завжди індивідуальний. У залежності від характеру біоритмів людей можна розділити на п'ять біоритмічних типів, чи хронотипів. Це “сови”, що пізно лягають спати, найбільш активні в другій половині дня чи ввечері і вночі; “жайворонки” - рано встають, найбільш активні ранком; слабко виражений ранковий тип; “голуби”, однаково активні в різний час доби, і слабко виражений вечірній тип.

1. Історія вивчення біоритмів

Про існування біологічних ритмів людство знало з давніх часів.

Вже в «Старому Заповіті» даються вказівки щодо правильного способу життя, споживання їжі, чергування фаз активності і відпочинку. Про те ж писали вчені давнини: Авіценна, Гіппократ та інші.

Засновником хронобіології - науки про біологічні ритми, вважається німецький лікар К. В. Гуфеланд. Він у 1797 році звернув увагу колег на універсальність ритмічних процесів в біології: кожен день життя повторюється в певних ритмах, а добовий цикл, пов'язаний з обертанням Землі навколо своєї осі регулює життєдіяльність всього живого, включаючи й організм людини.

Перші систематичні наукові дослідження в цій області почали проводитися на початку 20 століття. До кінця 20 століття факт ритмічності біологічних процесів живих організмів по праву став вважатися однією з основних властивостей живої матерії і сутністю організації життя. Проте, навіть сьогодні природа і всі фізіологічні особливості біологічних ритмів не з'ясовані, хоча і зрозуміло, що вони відіграють у процесах життєдіяльності живих організмів дуже велике значення.

Саме тому дослідження біоритмів поки представляє собою процес накопичування інформації, виявлення властивостей і закономірностей методами статистики.

2. Значення біоритмів для організму людини

Без біоритмів неможливо нормальна взаємодія систем організму. Тому по них можна судити про загальний стан організму. Якщо біоритм порушується, виходить, починається патологія.

Велике значення мають сезонні біоритми. Вони визначають залежність захворюваності від часу року. Багато хто з нас, напевно, зауважували, що восени й особливо навесні більш частими стають загострення виразки шлунка, алергії і ревматизму.Режим праці і відпочинку повинні відповідати хронотипу. “Жайворонкам” не рекомендується працювати у вечірню зміну чи по ночах, тому що може порушитися синхронність дії біоритмів організму. Результат - різке погіршення стану здоров'я. Збій біоритмів може відбутися і коли людина різко змінює режим праці і відпочинку. Наприклад, при переході на позмінну роботу чи роботу повну цілодобову.

Окреме питання - робота в незвичних кліматичних умовах. У пошуках роботи вас може занести в іншу кліматичну зону - можливо, навіть у Заполяр'я чи тропіки. Не можна недооцінювати шкоду від настільки необачних змін. Адже організму доводиться пристосовуватися до незвичного атмосферного тиску, вологості, температури і - саме головне - годинному поясу. Ось тут і підстерігають збої біоритмів.

Біологічні ритми - це періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.

Видатний хронобіолог Ф.Хальберг поділив усі біологічні ритми на три групи:

-Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал. Це ритми скорочення серцевих м'язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишківника.

-Ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб. Сюди входять: зміна сну і бадьорості, активності і покою, добові зміни в обміні речовин, коливання температури, артеріального тиску, частоти поділу клітин, коливання складу крові.

-Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми. До біологічних процесів цієї періодичності належать ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли.

Добові ритми людини цікаві передусім тим, що максимум і мінімум активності різних біологічних процесів не збігаються у часі.

Існують експериментальні дані про наявність добового ритму у роботі органів травлення. Утворення жовчі у печінці чергується з утворенням глікогену. В першій половині дня утворюється найбільша кількість жовчі, що забезпечує оптимальні умови для перетравлення, зокрема, жирів. У другій половині дня печінка накопичує глікоген і воду.

У ранкові години посилюється перистальтика кишківника і моторна функція шлунка, відбувається очищення кишківника.

Увечері найбільш виражена видільна функція нирок, мінімум її припадає між: 2 годиною ночі та 5 годиною ранку.

Протягом доби людина має декілька піднесень фізіологічної активності. Вдень вони спостерігаються з 10 до 12 години і з 16 до 18 години. В цей час організм максимально стійкий до кисневого голоду. Цей час найбільш сприятливий для виконання фізичної роботи, прийняття рішень, нових починань. Вночі піднесення фізіологічної активності припадає на час від 0 до 1 години. Нерідко цей час використовується для творчості працівниками інтелектуальної сфери.

Встановлено, що на 5-6 годину ранку припадає найбільший добовий підйом і потенційно має місце найвища працездатність людини. Саме в цей час зростає тиск, серце б'ється частіше, пульсує кров. Опір організму дуже сильний. При зустрічі з вірусами і бактеріями є найбільший шанс уникнути інфекції. Печінка вивела всі шлаки. В цей час ні в якому разі не можна вживати спиртне, щоб не перевантажувати печінку.

Шкода, що лише небагато людей розумно використовують на користь цей час. Більшість їх просипає. Найбільш придатний час для укладання на ніч --21-23 години -- припадає на один із фізіологічних спадів. І якщо не вдається заснути до 23 години, то пізніше це зробити важче, бо наближається (о 24 годині) фізіологічний підйом.

Після 12 години дня минає перший період денної активності. Починає відчуватися втома, реакції людини уповільнюються. Після 14 години наше самопочуття знову починає поліпшуватись, а о 16 годині бере початок новий добовий підйом. В цей час можуть інтенсивно тренуватися спортсмени, тому що організм відчуває потребу в рухах, але психічна активність поступово вгасає, організм стає чутливим до болю.

Після 18 години зростає тиск крові, ми стаємо нервовими, легко виникають сварки з дрібниць. Це поганий час для алергіків, часто в цей час починається головний біль.

Після 19 години наша увага досягає максимуму, реакції стають незвичайно швидкими. В цей час реєструється найменше дорожньо-транспортних, пригод.

Після 20 години наш психічний стан знову стабілізується. Цей час придатний для заучування текстів, оскільки поліпшується пам 'ять.

Після 21 години температура тіла знижується, продовжується обмін клітин, організм треба готувати до сну.

Вночі падає загальний тонус людини. Між 2 і 4 годинами погіршується пам'ять, координація рухів, з'являється уповільненість в рухах, зростає кількість помилок при виконанні розумової роботи; зменшуються на 2-4 кг м'язові зусилля; на 15-20 ударів скорочується частота серцебиття; на 4-6 видохів знижується частота дихання; на 2-2,5 літри у хвилину зменшується вентиляція легень; на 4-5% падає насичення крові киснем. Лише печінка використовує цей період для інтенсивного обміну речовин, виводячи з організму всі отруйні речовини. В нашому організмі відбувається «велике очищення».

3. Наслідки порушення синхронності біоритмів

Насамперед, різко погіршується самопочуття і слабшає імунітет. Дуже часто в людей, що відносяться до ранкових типів, але працюють вночі чи протягом доби, порушується діяльність серцево-судинної системи і терморегуляція. Вони постійно почувають втому, слабість, легкозбуджувані, їх організм не відновлюється під час відпочинку. Крім того, вони частіше, ніж інші, стають “жертвами” загострень хронічних хвороб і простудних захворювань - ОРЗ, грипу, бронхіту. Вчені називають це явище “станом біологічного нездоров'я”.

Суттєвий вплив на працездатність людини чинять порушення нічного сну. Недосипання спричинює сонливість під час денної робочої зміни. Відомо, наприклад, що 45 % порушень правил дорожнього руху водіями відбувається в результаті засинання за кермом. При акліматизації до нових, незвичних екстремальних чи кліматичних умов відбуваються зміни в діяльності серцево-судинної, дихальної, травний систем, терморегуляції. Деякі люди неадекватно сприймають зовнішні явища . Такі ж порушення виникають на початку після переходу на вечірню, нічну, добову і трьохзмінну роботу.

4. Вплив Місяця на добові біоритми

Не можна ігнорувати вплив на живу природу нашої планети Місяця. Важливий внесок у вивчення цієї проблеми вніс С. Арреніус - автор теорії електролітичної дисоціації. Тіла живих організмів у більшості випадків складаються з рідин, які представляють собою розчини різних хімічних елементів. біоритм фізіологічний хронобіологія

Так як атмосферна іонізація і земний магнетизм певною мірою змінюються залежно від положення Місяця, то цей фактор обумовлює малі обурення в електромагнітній взаємодії іонів живих організмів і іонів атмосфери Землі. Ці обурення можуть викликати загострення соматичних і психічних захворювань у людей з ослабленим здоров'ям або порушенням нервової системи.

Встановлено, що фаза Місяця позначається на стані людей і в періоди повного Місяця зростає агресивність, особливо тих, хто емоційно неврівноважений. На цей період, як свідчать дослідження А. Либера і К. Шеріна, припадає найбільше вбивств і самогубств. Вчені припускають, що під впливом гравітаційних сил, що викликані зміною взаєморозміщених небесних тіл, земного магнетизму або іонізації атмосфери, відбуваються відповідні зрушення в організмі і психіці людини.

Ще більш відчутні зрушення в організмі викликають спалахи активності Сонця. Видатний вчений А.Л. Чижевський переконливо довів, що існує тісний зв'язок між підвищенням сонячної активності і подіями на Землі - числом смертей, самогубств, апоплектичних ударів, епілептичних нападів і інших тяжких захворювань. Він прийшов до висновку, що нещасні випадки пов'язані з сонячною активністю.

5. Хромомедицина-наука про біоритми

У сучасній медицині виник новий напрямок - хрономедицина, що вивчає біоритми різних захворювань і розробляє методи ефективного впливу на хворобу з їх обліком. нею уже виділені два основних положення, що полягають у наступному:

1. З огляду на особливості біоритму хвороби, хворим призначають прийом ліків і фізіотерапевтичних процедур у період найбільшої активності хворих органів. це дозволяє досягати лікування набагато меншими дозами лікарських засобів, що приводить і до зниження побічних ефектів хіміотерапії.

2. Хворому вводять ліки чи виконують фізіотерапевтичні процедури за якийсь час до загострення хвороби. наприклад, проведення сеансу нагромадження вуглекислоти до настання астматичного приступу може взагалі ліквідувати його.

Взагалі, вчені до дійсного часу знайшли в людини більш 300 ритмічно мінливих функцій протягом 24 годин.

Помічено наступне: сонячна погода впливає на організм людини збудливо, тонізуюче, що найбільш виражено при видимому сході сонця. Взимку в сонячну погоду відбувається сполучення світлового і холодового порушення, посилене відображенням сонячного світла від сніжного покриву і легким вітром. Сирий, похмурий день діє заспокійливо, але густа низька хмарність трохи гнітить. Хмари, грозові розряди діють пригнічено на нервову систему. Морозна сира погода, шторм сприяють депресії.

Висновок

Підводячи підсумок викладеному, можна сміливо сказати, що роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини дуже велика і визначна.

Зараз із усією ясністю оголюється як одна з основних причин хвороб і невдач у природному оздоровленні організму - непогодженість життя людини з природними ритмами - водіями функцій організму. Їжа на ніч, коли усі функції травлення минали свою активність і включилися зовсім інші, пильнування і взагалі рухова активність пізно вночі, коли треба спати й ущільнювати своє хрональне тіло, і сон удень, коли треба рухатися, активізувати процеси; поспіх у той час, коли потрібні спокій і розслабленість, і багато чого іншого зношують організм неймовірно швидко. Багато людей можуть заперечити , що їм надвечір особливо хочеться їсти, і вони нізащо не заснуть, поки не поїдять. Як це пояснити? Якщо ви здорові, то легко перейдете на щирий ритм життя й одержите всі його вигоди. Але якщо людина хвора, особливо якщо уражений шлунково-кишковий тракт, маються поліпи й інша патологія, те саме вони будуть змушувати вас є на ніч, щоб виникала гнилизна - їхня улюблена їжа й основа існування. Вам має бути завзята боротьба з цією патологією, що викликає скажений апетит по вечорах. Вигнавши його, ви відчуєте, яку благодать ви придбали і як легко, радісно підпорядковуватися природним ритмам.

Список використаної літератури

1. Смірнов С.М. Біологічні ритми і наше здоров'я. - М., 2000.

2. Валеологія. Підручник. - К., 2001.

3.Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: видавництво "Світ", 2001. - 499 с.;

4.Одум Ю. Основы экологии. - М.: издательство "Мир", 1975. - 740 с.

5.uk.wikipedia.org/.../]

6.www.osvita.org.ua/iresource/?cmd=cat..

7. www.biology.civicua.org/

8. Желібо Є.П. Безпека жіттєдіяльності. Навчальний посібник для студентів ВЗОУкраїни. - Київ: "Каравелов", 2001. - 320 с.

9. Куприянович Л.И.Биологические ритмы и сон. М.:Наука, 1976.-120 с.

Размещено на Allbest.ru