М`язи спини, грудної клітки, діафрагми

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Функція м'язів

Відомо що м'язи (грец. мйпд -- м'яз; лат. musculus -- мишка, маленька миша) виконують рухову (моторну) функцію. Клітини м'язової тканини називають міоцитами. У цитоплазмі міоцитів розташовуються міофібрили, що складаються зі скоротливих білків. Завдяки міофібрилам м'язова клітина здатна скорочуватися під впливом нервових імпульсів.

Існує дві класифікації м'язових тканин -- морфофункціональна та генетична:

За морфофункціональною класифікацією м'язові тканини за особливостями будови, функції та локалізації поділяють на дві групи: гладенька (непосмугована) та поперечносмугаста (посмугована), яка в свою чергу поділяється на скелетну та серцеву. Ще відокремлюють спеціалізовану м'язову тканину.

За генетичною класифікацією (М. Г. Хлопін) за походженням виділяють п'ять гістогенетичних типів:

соматичний (походить з міотомів мезодерми -- це скелетна м'язова тканина);

целомічний (походить з вентральної мезодреми -- це серцева м'язова тканина);

вісцеральний (розвивається із мезенхіми -- це гладенька м'язова тканина стінок внутрішніх органів);

невральний (походить з нервової трубки -- це гладенькі міоцити м'язів райдужної оболонки);

епідермальний -- зі шкірної ектодерми, містить міоепітеліальні кошикоподібні клітини потових, сальних, молочних, слинних та слізних залоз.

М'язи спини, грудної клітки і діафрагми мають дуже велике значення у функціонування організму людини, тому ми розглянемо їх більш детально.

1.1 М'язи спини

Ділянка спини, в тому числі задня ділянка шиї та голови, обмежена зверху верхніми карковими лініями, -- передньобічним краєм трапецієподібних м'язів і задніми пахвовими лініями до перетину їх з клубовими гребенями і знизу -- цими гребенями.

У ділянці спини розташовані м'язи різного походження: аутохтонні (похідні дорзальної і вентральної мускулатури), трункопетальні й трункофугальні, які поділяють на поверхневі та глибокі, що складаються з кількох шарів.

Поверхневі м'язи спини (мал. 94) є похідними вентральної мускулатури. Вони розташовані трьома шарами.

Трапецієподібний м'яз (т. trapezius) починається від верхньої каркової лінії, каркової зв'язки, від остистих відростків і над остьової зв'язки всіх дванадцяти грудних хребців. Розрізняють висхідну, поперечну і низхідну його частини. М'язові пучки, конвергуючи, направляються до надплечового відростка лопатки, прилеглих відрізків ключиці і лопаткової ості, де й прикріплюються.

Функція. Під час скорочення висхідної частини м'яза піднімається бічний кут лопатки і вона обертається навколо стрілової осі. При скороченні низхідної частини лопатка також обертається навколо стрілової осі, але бічний кут опускається донизу. Коли скорочуються пучки середньої частини або весь м'яз одночасно, лопатка приводиться.

Іннервація: додатковий нерв і гілки шийного сплетення (СIII, CIV).

Найширший м'яз спини (т. latissimus dorsi) -- один з найбільших м'язів тіла людини. Розвивається з вентральної мускулатури і належить до трункопетальних м'язів. Починається широким апоневрозом від остистих відростків і надостьової зв'язки нижніх 4 -- 6 грудних, усіх поперекових і крижових хребців, від дорзальної ділянки клубового гребеня та від 4 нижніх ребер. М'язові пучки, конвергуючи, йдуть назовні догори і прикріплюються до гребеня малого горбка плечової кістки, де між сухожилком м'яза й кісткою утворюється замкнута синовіальна сумка.

Функція. При звичному положенні тіла розгинає, приводить і пронує плече. Під час виконання вправи «вис» підтягує тіло, у всіх випадках при фіксації верхніх кінцівок (руки на стегнах) і лопаток (лопатки у зведеному положенні при скороченні ромбоподібного м'яза) бере участь у розширенні грудної клітки (допоміжна дихальна мускулатура).

Іннервація: грудоспинний нерв (CVII, CVIII).

У ділянці найширшого м'яза спини є одне слабке місце, де можуть траплятися грижі. Це поперековий трикутник (trigonum lumbale), який обмежений знизу клубовим гребенем, спереду -- заднім краєм початкового відділу зовнішнього косого м'яза живота, позаду -- переднім краєм найширшого м'яза спини.

Великий і малий ромбоподібні м'язи (mm. rhomboidei major et minor) (див. мал. 94), як і попередній м'яз, виникли з вентральної мускулатури і належать до трункофугальних м'язів. Вони починаються від остистих відростків двох нижніх шийних (малий) і чотирьох верхніх грудних (великий) хребців, закінчуються на присередньому краї лопатки.

Функція. Приводять лопатку.

Іннервація: дорзальний нерв лопатки (CIV-CVI).

М'яз -- підіймач лопатки (m. levator scapulae) -- є похідним вентральної мускулатури, трункофугальний. Починається від задніх горбків поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців, іде збоку донизу і прикріплюється до верхнього кута лопатки.

Функція. Піднімає лопатку.

Іннервація: дорзальний нерв лопатки (CIV, CV).

Задній верхній зубчастий м'яз (т. serratus posterior superior) починається від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців, прикріплюється зубцями на задній поверхні II --V ребер назовні від їхніх кутів.

Функція. Піднімає ребра.

Іннервація: міжреброві нерви (TI-TIV).

Задній нижній зубчастий м'яз (т. serratus posterior inferior) звичайно слабкий, починається від поверхневого листка грудопоперекової фасції на рівні остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців, прикріплюється зубцями до задньобічної поверхні IX-XII ребер.

Функція. Опускає ребра, сприяючи видиху.

Іннервація: міжреброві нерви (ТІХ-ТХII).

Глибокі м'язи спини (мал. 95) є автохтонними і за винятком деяких є похідними дорзальної мускулатури. Для зручнішого вивчення їх поділяють на поздовжні та косі.

М'яз -- випрямляч хребта (т. erector Spinae) відходить масивним пластом від задньої поверхні крижової кістки, поперечних і остистих відростків поперекових хребців, клубового гребеня і грудо-поперекової фасції, тягнеться до потилиці й на рівні XII ребра ділиться на три м'язи.

Клубово-ребровий м'яз (т. iliocostalis) є бічною частиною м'яза -- випрямляча хребта; прикріплюється пучками до поперечних відростків верхніх поперекових хребців, кутів усіх ребер і поперечних відростків нижніх шийних хребців. Відповідно до розташування окремих частин м'яза розрізняють клубово-реброві м'язи: попереку, грудей, шиї.

Найдовший м'яз (т. longissimus) розташований присередньо від попереднього, складається з чотирьох частин -- найдовших м'язів грудної клітки, шиї, голови. Прикріплюється до поперечних відростків усіх грудних і верхніх шийних хребців, XII --II ребер і соскоподібного відростка.

Остьовий м'яз (т. spinalis) лежить безпосередньо біля серединної площини і закінчується на остистих відростках ТИ -- TVIII і СІІ --CIV хребців. Так само як і попередній м'яз, складається з остьових м'язів грудної клітки, шиї, голови.

Функція м'яза -- випрямляча хребта визначена його назвою. М'яз добре розвинутий у поперековому та шийно-головному відділах і набагато слабший у грудному відділі.

Іннервація: задні гілки спинномозкових нервів (CIII-CVIII і TI-LI).

Косі глибокі м'язи спини представлені поперечно-остьовими м'язами (т. transversospinalis). Вони ідуть пучками від поперечних відростків до розташованих вище остистих відростків уздовж всього хребта трьома шарами. Чим глибший шар, тим коротші м'язові пучки.

Поверхневий шар -- півостьовий м'яз (т. semispinalis), м'язові пучки якого перекидаються через 5 -- 6 хребців. Ділиться на півостьові м'язи: грудної клітки, шиї, голови.

Середній шар -- багато роздільні м'язи (mm. multifidi) (див. мал. 95). їхні пучки переходять через 3 -- 4 хребці.

М'язи -- обертані шиї, грудної клітки, попереку (mm. rotatores cervicis, thoracis et lumborum) найглибші, прикріплюються до остистих відростків сусідніх або наступних хребців, займають борозну між остистими і поперечними відростками.

Функція. В разі двостороннього скорочення поперечно-остьовий м'яз є синергістом м'яза -- випрямляча хребта, при односторонньому -- обертає тулуб, шию і голову у свій бік.

Іннервація: задні гілки спинномозкових нервів (CIII --LV).

До глибоких м'язів спини (поверхневий і глибокий шари) належать також остьово-поперечні м'язи (mm. spinotrans-versales): ремінні м'язи голови й шиї, м'язи -- підіймачі ребер, які відділилися від зовнішніх міжребрових м'язів, і підпотиличні м'язи.

Ремінний м'яз починається від остистих відростків СІI --CVII, ТІ --TVI хребців, проходять догори і вбік. Розрізняють ремінний м'яз голови (т. splenius capitis), який прикріплюється до верхньої каркової лінії й соскоподібного відростка, і ремінний м'яз шиї (т. splenius cervicis), який фіксується до поперечних відростків СІІ --СІII хребців.

Функція. При двосторонньому скороченні відкидають голову й шию назад, при односторонньому -- повертають голову й шию у свій бік.

Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (СНІ -- CVII).

Фасції спини

М'язи спини вкриває грудо-поперекова фасція.

Грудо-поперекова фасція (fascia thoracolumbalis) складається із задньої, середньої і передньої пластинок. Задня, або поверхнева, пластинка безпосередньо вкриває м'яз -- випрямляч хребта ззаду і фіксується до остистих відростків, кутів ребер і клубового гребеня. Ця пластинка найбільше розвинена у поперековому відділі, а догори поступово стоншується.

Передня, або глибока, пластинка (фасція квадратного м'яза попереку) і середня натягнута між поперечними відростками поперекових хребців, клубовим гребенем, XII ребром і клубово-поперековою зв'язкою. Вкривають передню поверхню м'яза -- випрямляча хребта спереду і квадратний м'яз попереку ззаду. Вздовж бічного краю м'яза -- випрямляча хребта обидві пластинки об'єднуються. Таким чином, м'яз -- випрямляч хребта замкнутий у щільне кістково-волокнисте вмістилище.

Усі глибокі м'язи спини з їхніми фасціями виконують велику роль у збереженні нормального стану хребта і грудної клітки. Через це в разі ослаблення названих м'язів (малорухомий спосіб життя, незручна робоча поза, брак фізичного тренування тощо) розвивається сутулість, втрачається нормальна рухомість грудної клітки. При цьому навіть у молодому віці можуть виникати деформації різних відділів (найчастіше нижньошийного та верхньогрудного) хребта.

М'язи спини.

М'язи спини, musculi dorsi, ділять на поверхневі і глибокі.

I. Поверхневі м'язи спини.

а) м'язи спини, що мають відношення до верхньої кінцівки:

Трапецієвидна м'яз, m. trapezius.

Найширший м'яз спини, m. latissimus dorsi.

Велика і мала ромбовидні м'язи, mm. rhomboidei major et minor.

М'яз, що піднімає лопатку, m. levator scapulae.

б) М'язи ребер:

Верхня задня зубчастий м'яз, m. serratus posterior superior.

Нижня задня зубчастий м'яз, m. serratus posterior inferior.

П. Глибокі (власні) м'яза спини.

а) Довгі:

Ремінний м'яз голови, m. splenius capitis.

Ремінний м'яз шиї, m. splenius cervicis.

М'яз, що випрямляє тулуб, m. erector trunci.

Поперечно-остистий м'яз, m. transversospinalis.

б) Короткі:

Міжостисті м'язи, mm. interspinales.

Міжпоперечні м'язи, mm. intertransversarii.

М'язи, що піднімають ребра, mm. levatores costarum.

Група подзатилочной м'язів. Глибокі м'язи спини покриті попереково-грудною фасцією, fascia thoracolumbalis.

1.2 М'язи грудної клітки

Передні ділянки грудної клітки обмежені зверху обома ключицями та яремною вирізкою груднини, з боків -- задніми пахвовими лініями, знизу -- ребровими дугами з мечоподібним відростком.

Тут розташовані м'язи -- похідні вентральної мускулатури (аутохтонні, трункопетальні і трункофугальні).

Великий грудний м'яз (т. pectoralis major) (мал. 96) належить до трункопетальних м'язів.



Це великий м'язовий пласт трикутної форми, який відходить від двох присередніх третин ключиці (ключична частина), капсули груднинно-ключичного суглоба, передньої поверхні груднини, хрящів II --VII ребер (груднинно-реброва частина) і верхньої ділянки піхви прямого м'яза живота (черевна частина). Звідси м'язові пучки, конвергуючи, прямують у бік і апоневротичним сухожилком прикріплюються до гребеня великого горбка плечової кістки.

Функція. В разі фіксації грудної клітки приводить, дещо згинає і пронує плече. При фіксованому плечі (руки на стегнах, опора на поруччя тощо) розширює грудну клітку (додаткова дихальна мускулатура).

І її нервація: присередній і бічний грудні нерви плечового сплетення (CV -- CVII).

Малий грудний м'яз (т. pectoralis minor) (мал. 97) трункопетальний, вкритий попереднім м'язом.

Починається трьома-чотирма зубцями від II -- V ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки.

Функція. Бере участь в акті вдиху.

Іннервація: присередній грудний нерв плечового сплетення (CVII -- CVIII).

Підключичний м'яз (т. subclavius) -- трункофугальний. Це не дуже розвинутий м'язовий тяж. Починається на І ребрі і закінчується на нижній поверхні ключиці.

Функція. При фіксованій ключиці, скорочуючись, піднімає ребро (допоміжна дихальна мускулатура).

Іннервація: підключичний нерв плечового сплетення (CV -- CVI).

Передній зубчастий м'яз (т. serratus anterior) (мал. 98, 99) трункофугальний, дуже міцний. Починається дев'ятьма-десятьма зубцями на бічній поверхні грудної клітки (від II --X ребер), звідки м'язові пучки йдуть дорзально і присередньо і прикріплюються до присереднього краю лопатки разом з ромбоподібними м'язами.

Функція. Під час скорочення м'яза лопатка і верхня кінцівка різко виносяться вперед. При фіксованій лопатці цей м'яз піднімає ребра і розширює грудну порожнину (допоміжна дихальна мускулатура).

Іннервація: довгий грудний нерв плечового сплетення (CV --CVII).

М'язи -- підіймачі ребер (mm. levatores costarum) є похідними вентральної мускулатури. Вони починаються з кожного боку від поперечних відростків CVII і ТІ --ТХІ хребців і прикріплюються до горбків, розташованих нижче сусідніх ребер.

Функція м'язів визначається назвою.

Іннервація: міжреброві нерви (CVIII, ТІ --ТИ, TVII-TX).

Зовнішні міжреброві м'язи (mm. intercostales externi) (див. мал. 97, 98) аутохтонні; виповнюють міжреброві проміжки, але до груднини не доходять, а заміщуються зовнішньою міжребровою перетинкою. Пучки цього м'яза відходять від нижнього краю розташованого вище ребра, йдуть косо зверху донизу і ззаду наперед і прикріплюються до тупого верхнього краю розташованого нижче ребра.



Внутрішні міжреброві м'язи (mm. іпtercostales interni) (див. мал. 97, 98), як і попередні, заповнюють міжреброві проміжки. Не дійшовши на 6 --8 см до хребтового стовпа, замінюються внутрішньою міжребровою перетинкою. Пучки цього м'яза починаються від верхнього краю розташованого нижче ребра, піднімаються знизу догори і ззаду наперед, прикріплюються до нижнього краю розташованого вище ребра (всередину від борозни).

Таким чином, за напрямком пучки обох міжребрових м'язів взаємно перпендикулярні, що забезпечує більшу силу їх спільного скорочення. Біля нижнього краю кожного ребра утворюється заповнений пухкою волокнистою сполучною тканиною простір, у якому розміщені міжреброві судини і нерви.

Функція. При скороченні міжребрових м'язів кожне ребро піднімається і одночасно повертається навколо поздовжньої осі, що збільшує об'єм грудної клітки (вдих).

Іннервація: міжреброві нерви (ТІ-ТХІІ).

Підреброві м'язи (тт. subcostales) -- короткі і слабко розвинуті; не завжди спостерігаються в нижніх дорзобічних ділянках внутрішньої поверхні грудної порожнини. Пучки цих м'язів мають той самий напрямок, що й внутрішні міжреброві, але перекинуті через 1--2 ребра.

Функція підребрових м'язів аналогічна функції попередніх.

Іннервація: міжреброві нерви (ТХ-ТХІІ).

Поперечний м'яз грудної клітки (m. transversus thoracis) у людини розвинутий слабко, розташований на задній поверхні передньої стінки грудної порожнини, будучи безпосереднім продовженням поперечного м'яза живота.

Функція. Бере участь в акті видиху.

Іннервація: міжреброві нерви (TII-TVI).

Фасції грудної клітки

Розрізняють три фасції грудної клітки: поверхневу, грудну і внутрішньогрудну. Поверхнева фасція без помітних меж продовжується в однойменну фасцію сусідніх ділянок. Грудна фасція (fascia pectoralis) обгортає малий і великий грудні м'язи, утворюючи при цьому чітку межу з дельтоподібним м'язом (дельтоподібно-грудна борозна). Ця фасція вкриває також передній зубчастий, підключичний і зовнішні міжреброві м'язи.

Внутрішньогрудна фасція (fascia endothordcica) (пристінкова фасція грудної клітки) вистеляє стінки грудної порожнини зсередини. Частина цієї фасції, що переходить на верхню поверхню діафрагми, називається діафрагмальною фасцією (fascia diaphragmatica).

1.3 Діафрагма

Діафрагма (diaphragma) (мал. 100) відділяє грудну порожнину від черевної. В ряду хребетних виникла пізно і є лише у ссавців. В ембріогенезі діафрагма розвивається з поперечної перегородки (septum transversum), яка закладається на рівні IV --V шийних сегментів. У кінці другого місяця внутрішньоутробного життя в перегородку вростають клітини відповідних міотомів, після чого вона разом з серцем зміщується каудально до рівня ТХІ-ТХІІ хребців.

Діафрагма -- це широка куполоподібна м'язова пластинка (справа купол діафрагми розташований вище, ніж зліва), у якій розрізняють м'язову частину по периферії, і сухожилковий центр (centrum tendineum).

Залежно від місця відходження м'язових пучків діафрагму поділяють на груднинну, реброву й поперекову частини. М'язові пучки груднинної частини (найменшої, непарної) відходять від задньої поверхні мечоподібного відростка, ребрової (найбільшої, парної) -- від внутрішньої поверхні кінців VII --XII ребер і їхніх хрящів. Поперекова частина складається з двох ніжок -- правої та лівої. Обидві ніжки починаються досить довгими сухожилками (права довша) від передньобічної поверхні тіл LI --LIV хребців та від присередньої і бічної дугоподібних зв'язок. Присередня дугоподібна зв'язка натягнута між тілом і поперечним відростком LI (іноді LII) хребця і перекинута через великий поперековий м'яз. Бічна дугоподібна зв'язка йде від поперечного відростка LI хребця через квадратний м'яз попереку до XII ребра.

Права й ліва ніжки поперекової частини діафрагми, обмінюючись м'язовими пучками, формують два розтвори: аортальний (hiatus aorticus), розташований біля тіла ТХІ хребця, і стравохідний (hiatus esophageus), що міститься трохи вище й ліворуч від попереднього. У правому зовнішньому листку сухожилкового центра діафрагми є отвір порожнистої вени (for. venae cavae).

Функції діафрагми різноманітні. При її скороченні, по-перше, збільшується грудна порожнина і розширюються легені, що сприяє диханню; по-друге, в грудній порожнині створюється від'ємний тиск, в той час як у черевній він підвищується, що сприяє венозному і лімфатичному відтоку, по-третє, діафрагма ніби робить масаж печінки, що сприятливо впливає на її функцію.

Іннервація: діафрагмальний нерв (CIII --CV), міжреброві нерви (TVII -- ТХН) і гілки черевного сплетення.



2. Вікові, статеві та індивідуальні особливості м'язів спини, грудної клітки і діафрагми

спина грудний діафрагма нервовий

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м'язів спини

У новонароджених та дітей перших років життя м'язи спини та їхні сухожилки розвинені недостатньо і тому не витримують тривалих та значних навантажень. У жінок, в порівнянні з чоловіками, маса м'язів та їхня сила відповідно менші. Як і в інших відділах м'язової системи, аномалії та варіанти м'язів спини, як правило, знаходяться з одного боку тіла, їх поділяють на такі види: відсутність нормальних м'язів, наявність додаткових м'язів, а також зміни форми, кількості голівок, розмірів м'язів та їхніх взаємовідносин. Із значної кількості варіантів м'язів спини наведемо найбільш поширені.

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м'язів грудної клітки

У дітей перших років життя м'язи грудної клітки розвинені недостатньо, що пов'язано з типом дихання (у немовлят у дихальних рухах найбільше значення має діафрагма). Вони починають інтенсивно розвиватись на 3--4-му році життя. У дорослих кількість м'язових волокон та міцність сухожилків і фасцій залежить від статі та фізичного навантаження. Іноді підключичного та малого грудного м'язів немає з одного або обох боків. Відомі випадки, коли кількість пучків зовнішніх і внутрішніх міжреберних м'язів значно збільшена або зменшена. Дуже часто поперечного м'яза грудної клітки немає (70--75 % випадків) з одного або обох боків.

Фасції та міжфасціальпі простори грудної клітки. За найбільш поширеною класифікацією серед фасцій грудної клітки розрізняють поверхневу, грудну, ключично-грудну та внутрішньо-грудну фасції.

Вікові, статеві та індивідуальні особливості діафрагми

У новонароджених правий купол розмішується на рівні V міжреберного проміжку. Рухомість діафрагми новонародженого коливається від верхнього краю IV до нижнього краю VI ребра; у дорослої людини -- V і VI ребер, а у людей похилого віку -- VII і IX ребер. На третьому році життя діафрагма починає прибирати положення і набирати форми, властивої дорослому організму. Описані випадки відсутності цілої діафрагми або окремих її частин. Новонароджені із значними дефектами діафрагми майже завжди помирають. Менш значні її дефекти потребують оперативних втручань.

Функція: натягує білу лінію живота.



Висновок

Безумовно, з віком наш організм змінюється. Змінюється і м'язова система. У дорослої людини скелетна мускулатура складає більше 40% маси тіла. При старінні інтенсивність зниження маси м'язів більш виражена, ніж зменшення маси тіла в цілому. Форма м'яза з віком змінюється за рахунок її зменшення і відповідного подовження сухожилля. Зокрема, довжина ахиллова сухожилля збільшується з 3,5-4 см у молодих людей до 6-9см - в старих. Прогресуюче наростання з віком гіпотрофії м'язів відбувається неоднаково у функціонально різних м'язових групах. Подібний процес розвивається в основному за рахунок зменшення діаметру окремих м'язових волокон. Так, діаметр м'язового волокна грудного м'яза у людей молодого віку складає 40-45 мкм, в 50 років - 20-25 мкм, 70 років - 10-20 мкм. Морфологічні дослідження різних років показали, що при старінні в скелетних м'язах разом з незміненими і компенсаторний гіпертрофованими м'язовими волокнами виявляється різною мірою атрофований Міон, наголошуються осередкові порушення чіткості поперечної покресленої і зростання кількості ядер. При електронно-мікроскопічному дослідженні виявляється порушення архітектоніки взаєморозташування мітохондрій і елементів скоротливої субстанції. Як і в інших органах при старінні в скелетних м'язах розвиваються компенсаторно-пристосовні перебудови, площі ядерних мембран, що виявляються збільшенням, гіпертрофією мітохондрій і інших органел. Паралельно із змінами в м'язових волокнах відбуваються зрушення в стінці тих, що живлять їх кровоносних капілярів, що свідчать про змінені умови транскапиллярного обміну, що, у свою чергу, посилює порушення в м'язових волокнах. Процес регенерації м'язових елементів в старому організмі починається значно пізніше, а заміщення сполучною тканиною раніше, ніж в молодому.

Довгий час існувала вистава, що м'яз при скороченні черпає енергію зі своєї структури, руйнуючись. Потім ці переконання були витиснені відомостями про метаболічні перетворення в процесі м'язової діяльності. До теперішнього часу вже неможливо розглядати біохімічні процеси в м'язових волокнах безвідносно їх будови, метаболічний цикл жорстко прив'язаний до місця, а послідовність перетворень в нім - до структурних особливостей ферментних рядів.

Залежно від прояву специфічної функції м'язів відбувається різною мірою вираженості фізіологічне оборотне руйнування їх ультраструктури - деградація мітохондрій, контрактури окремих міофіламентів, розриви капілярів, локальні порушення цілісності Т-систем. При інтенсивній діяльності можуть наголошуватися виражені пошкодження окремих м'язових волокон, мікрокрововиливу. Надзвичайно важливим для визначення вікового оптимуму скоротливої функції є встановлення кордону оборотності цих порушень, оскільки одні поломки відновлюються безслідно, а інші ведуть до поступової втрати специфічності тканини і подальшому склерозированию. Вивчення ферментативної активності в м'язовій тканині при старінні показало наявність вельми складних перебудов, направлених на збереження гомеостазу організму.

Принципово важливим є положення про первинні нейронні вікові зрушення при старінні нервово-м'язової системи, які наводять до погіршення зв'язку між нервовою і м'язовою клітинами і визначають сенільні зміни скелетних м'язів, найменш виражені у волокнах діафрагми, що пов'язане з первинним регулюючим впливом нейронної імпульсної активності, тривало форсованої під час акту дихання.

При старінні комплекс нервових механізмів регуляції активності мотонейронів переходить на нижчі частоти. Описані зміни залежать від повільно прогресуючих порушень нервово-м'язового контакту, зменшення розмірів сенільної рухової одиниці, а також діаметру м'язових волокон. Зокрема, зменшення в розмірах (але не в кількості рухових одиниць) пояснює, чому в сенільних м'язах не виявляються потенціали фібриляцій. Розвиток вікових змін в руховій одиниці, яке супроводиться погіршенням скоротливих властивостей м'язових волокон, компенсується реінервацією, тому їх щільність в руховій одиниці при старінні збільшується. Дані про зміни морфо-функціонального профілю скелетних м'язів при старінні організму в якійсь мірі можуть пояснити особливості чутливості м'язів до гіпоксії на пізніх етапах онтогенезу. Розвивається своєрідна адаптація до цього чинника, що виражається в меншому рівні кровотоку, необхідному для підтримки стійкої працездатності.

Вікові зміни в нервово-м'язовій системі пов'язані з характерними зрушеннями на всіх рівнях: від м'язового волокна до нервових клітин найвищих відділів центральної нервової системи. Вони залежать від наростаючих при старінні метаболічних зрушень в організмі і пов'язані із складною системою перебудови в регуляції функцій. У старості зберігається здібність нервово-м'язового апарату до адаптації під впливом фізичного тренування. Вікові зміни серцево-судинної і нервової систем, кістково-м'язового апарату наводять до різних больових відчуттів, фізичної слабкості, психічної стомлюваності, сповільненої моторики. З віком м'язи втрачають силу, атрофуються.



Використана література

1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. - 2-ге вид., - К.: Вища шк., 1992.

2. Свиридов О.І. «Анатомія людини» - Київ, Вища школа, 2001.

3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.

4. Паталогическая анатомия. Струков А.И., Серов В.В., Москва, «Медицина», 1995 г.

5.http://anatomia.at.ua/index/m_39_jazi_spini/0-48- Анатомія людини - М'язи спини. Станом на 20 квітня 2014 року.

6.http://biomedicina.com.ua/myazy-spyny/ Анатомія .М'язи спини. Станом на 24 квітня 2014 року.

7.http://anatomia.at.ua/index/m_39_jazi_grudnoji_klitki/0-49 М'язи грудної клітки. Станом на 27 квітня 2014 року

Размещено на Allbest.ru

...