Характеристика типологічних груп за комплексом показників психо-сомато-вісцеральних функцій людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПОЛОГІЧНИХ ГРУП ЗА КОМПЛЕКСОМ ПОКАЗНИКІВ ПСИХО-СОМАТО-ВІСЦЕРАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ ЛЮДИНИ

ЛОКТЄВА Раїса Костянтинівна

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Київ - 2002

Анотація

Локтєва Р.К. Характеристика типологічних груп за комплексом показників психо-сомато-вісцеральних функцій людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Дисертація є першою спробою розробки психо-сомато-вісцеральної (ПСВ) типології людини. Показана можливість та доцільність використання інтегральних показників (ІП) при аналізі великої кількості параметрів організму. Утворено три ІП, що характеризують різні системи організму - серцево-судинну, соматичну та нервову. На підставі інтегральних показників методом кластерного аналізу виділено три типологічні групи (кластери) обстежуваних та представлена характеристика особам кожної із них. Вперше встановлено потрійні кореляційні зв'язки одночасно між показниками вказаних систем. Враховуючи неоднорідність вибірки за статевим фактором та наявність статевих відмінностей індивідів за рядом досліджуваних показників, типологічні групи виділені також окремо у чоловіків і у жінок. З допомогою тривимірної графіки показано ступінь однорідності різних типологічних груп. У кожному кластері серед усіх досліджуваних параметрів виявлено найбільш інформативні та методично доступні показники, за якими можна просто і швидко виділити типологічні групи людей.

Зформовані за інтегральними показниками різних систем типологічні групи обстежуваних є підставою для подальшої розробки психо-сомато-вісцеральної типології людини.

Ключові слова: психо-сомато-вісцеральна типологія, інтегральні показники, типологічні групи, потрійні зв'язки, статеві відмінності, чоловіки, жінки.

Аннотация

Локтева Р.К. Характеристика типологических групп по комплексу показателей психо-сомато-висцеральных функций человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

Диссертация является первой попыткой разработки психо-сомато-висцеральной (ПСВ) типологии человека. Показана возможность и целесообразность использования интегральных показателей (ИП) при исследовании большого количества параметров организма. Образовано три ИП, которые характеризуют разные системы организма - сердечно-сосудистую, соматическую и нервную. На основании интегральных показателей методом кластерного анализа выделено три типологические группы (кластеры) испытуемых и дана характеристика индивидам каждой из них. Впервые выявлены тройные корреляционные связи одновременно между показателями указанных систем. Так, испытуемые первой типологической группы относятся к низкотревожным индивидам с эукинетическим типом кровообращения, средними значениями соматических показателей, низким уровнем “скоростных” характеристик психофизиологических функций, а также высоким уровнем работоспо-собности головного мозга и успешности исполнения работы. Представи-телям второй типологической группы свойственны высокий уровень функциональной подвижности нервных процессов, латентных периодов реакции выбора, но низкий - силы нервной системы, гиперкинетический тип кровообращения и низкая частота дыхания. Люди третьей группы относятся к гипокинетикам с высокой частотой дыхания, высоким уровнем реактивной тревожности и значительным преобладанием процессов возбуждения в нервной системе.

Учитывая неоднородность выборки по половому фактору и наличие половых различий индивидов по ряду исследуемых показателей, типологические группы выделены также отдельно у мужчин и женщин. При этом следует указать, что тройные связи между показателями разных систем как в целом по выборкам мужчин и женщин, так и в каждой из их типологических групп не выявлены.

Используя трёхмерную графику, показана степень однородности испытуемых разных типологических групп. Так, наиболее однородной оказалась группа испытуемых 3-его кластера.

В каждом кластере среди всех исследуемых параметров выявлены наиболее информативные и методически доступные показатели, по которым можно просто и быстро выделить типологические группы людей. Так, по нашему мнению, такими признаками для женщин 1-ой группы являются высокие значения частоты дыхания и низкий коэфициент реакции на движущийся обьект. Для представительниц 2-ой типологической группы доминирующими показателями выступают высокие величины частоты сердечных сокращений, артериального давления и уровня тревожности. И к более выразительным показателям 3-ей типологической группы женщин следует отнести низкие значения частоты сердечных сокращений, дыхания и артериального давления.

К доминирующим показателям мужчин 1-ой типологической группы относятся высокие величины минутного обьема крови, частоты сердечных сокращений и дыхания. Для индивидов 2-ой группы такими признаками есть низкие значения частоты дыхания и работоспособности головного мозга. У мужчин 3-ей группы к наиболее информативным показателям относятся низкая частота сердечных сокращений и коэфициент реакции на движущийся обьект, а также высокий уровень функциональной подвижности нервных процессов.

Таким образом, в отличии от распределения людей на группы по одному показателю разделение испытуемых на типологические группы по интегральным показателям методом кластерного анализа дает более четкую картину относительно типологии человека. Результаты данного исследования свидетельствуют о том, что взаимосвязи между любыми показателями, особенно разных систем, следует изучать при условии однородности выборки.

Сформированные по интегральным показателям разных систем типологические группы испытуемых являются основой для дальнейшей разработки психо-сомато-висцеральной типологи человека.

Ключевые слова: психо-сомато-висцеральная типология, интегральные показатели, типологические группы, тройные связи, половые различия, мужчины, женщины.

Annotation

Loktyeva R.K. The character of typologycal groups by complex indexes of human psycho-somato-visceral functions. - Manuscript.

Thesis for Cand. of Sci. (Biology) degree on speciality 03.00.13 - Human and Animal Physiology. - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2001.

The dissertation is first attempt of picking out of the psycho-somato-visceral (PSV) human typology. The possibility and convenience of use of integrative indexes (II) was shown in the case of study of many human body parameters. Three II, which characterize the different systems - cardiovascular, somatic and nervous, were formed. Three typologycal groups (clusters) of human, that were obtained by cluster analysis, were picked out by means of integrative indexes and were characterised in each group of persons. For the first time triple correlations between indexes of such systems were revealed. Taking into account a heterogeneity in population by sexual factor and availability sexual differences between individuals by some investigated indexes the typologycal groups were divided for men and women separately. The degree of homogeneity of typologycal groups was shown by using three-dimensional graphs. The most informatic and suitable for estimation indexes proposed for dividing population of human into typologycal groups.

The typologycal groups that were obtained by indexes of different systems is a basis for future picking out of human psycho-somato-visceral typology.

Key words: psycho-somato-visceral typology, integrative indexes, typologycal groups, triple correlations, sex differences, men, women.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний спосіб життя з його прискореним темпом і високим нервово-психічним тонусом людини, складними і різноманітними переживаннями, напруженим ритмом роботи часто веде до виникнення різних порушень діяльності серцево-судинної системи, а в подальшому може сприяти розвитку хронічних захворювань. В ході професійної діяльності людини дедалі зменшується фізичне і значно зростає інтелектуальне та емоційне навантаження. Значна частина населення, яка ще не звикла до такого потоку інформації, перебуває під психологічним стресом, що, в свою чергу, не може не відобразитись на стані її як нервової, так і серцево-судинної систем. Не всі індивіди можуть адаптуватись до значного психофізіологічного навантаження. Тому сьогодні актуальним є дослідження взаємозалежності між показниками серцево-судинної (ССС) та нервової систем (НС), критеріїв їх адаптації до сучасного навколишнього середовища, механізмів їх взаємного впливу один на одного.

Існуючі на сьогоднішній день в медицині загальноприйняті підходи до лікування людини не завжди в належній мірі враховують індивідуальні особливості її організму та індивідуальну схильність до тих чи інших захворювань. Н.П. Пейсахов (1984), пропонуючи принцип індивідуального підходу до вивчення особливостей психофізіологічного стану людини, зазначав, що теоретичні та експериментальні дослідження мають сенс лише тоді, коли вони можуть бути прикладені до кожної людини окремо. Безумовно, абсолютна індивідуалізація у галузі медицини неможлива, оскільки при сьогоднішньому рівні знань важко зробити оцінку індивідуальних особливостей достатньою кількістю параметрів. Вихід з цього положення, на нашу думку, полягає у групуванні індивідів за комплексом показників, тобто у розробці типологічних груп, які б об'єднували параметри, що характеризують властивості різних систем організму. У фізіології вже давно виділяють певні типи конституції, кровообігу, вищої нервової діяльності, групи крові тощо. Наявність класифікації людей за рядом соматовісцеральних і психофізіологічних ознак та виявлення схильності до тих чи інших захворювань для кожного із типів дозволило б вивести медичну науку на якісно новий ступінь розвитку. Ця глобальна мета може бути досягнута шляхом поєднання глибокого аналізу науковцями комплексної оцінки вісцеральних і нервових функцій у окремих людей. Мета даної роботи полягає в тому, щоб на підставі вивчення і аналізу зв'язків між показниками нервової, серцево-судинної та дихальної систем, а також антропометричних параметрів розробити підходи до створення так званої психо-сомато-вісцеральної (ПСВ) типології людини.

Існуючі на сьогоднішній день дані літератури щодо зв'язку між функціями нервової та вісцеральних систем людини поодинокі і в значній мірі неповні. Серед показників серцево-судинної системи використовуються, в основному, такі як артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, кардіоінтервали (Матюхин В.В., 1981; Гундаров И.А., 1983; Горбунов В.В., 1997; Шумілов С.В., 1997). Проте, щодо зв`язку основних властивостей нервової системи з показниками серцевого викиду (СВ) - ударного та хвилинного об'ємів крові та їх похідними - ударного та серцевого індексів робіт виявилось небагато (Козоріз Д.Б., 1996; Лизогуб В.С., 2000).

Останнім часом з'явились роботи щодо зв'язку між вегетативними та соматичними показниками організму. Відомо, що збільшення індексу маси тіла на 1 кг/см² веде, в середньому, до збільшення систолічного артеріального тиску на 1,2 мм.рт.ст., та діастолічного - на 0,6 мм.рт.ст. (Guo Shumei, et al, 1998). Інші автори (Lejeune S.R.E., et al, 1996) пропонують використовувати показник відношення обхвату талії до довжини тіла, як індекс статури тіла, високі величини якого свідчать про ризик гіпертонічної хвороби. Логічно припустити, що між соматичними, вегетативними та психофізіологічними показниками людини можуть існувати певні зв'язки, вивчення яких і стало предметом дослідження даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в межах держбюджетних тем кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 98088 “Дослідження психофізіологічних механізмів розумової діяльності людини” (номер держреєстрації 01974019375); № 01-БФ036-05 “Визначення оптимальних режимів діяльності організму людини за показниками основних властивостей нервової та вісцеральних систем” (номер держреєстрації 0101U002475).

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було виділити типологічні групи людей за комплексом їхніх психофізіологічних, соматичних та вісцеральних показників. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Дати характеристику серцево-судинних, соматичних та психофізіологічних показників як у обстежуваних всієї вибірки, так і окремо у групах чоловіків та жінок.

2. Встановити зв'язки між показниками серцево-судинної, нервової та соматичної систем організму обстежуваних в стані спокою.

3. Створити інтегральні показники, які б об'єднували у собі функціонально пов'язані між собою параметри кожної із вказаних вище систем.

4. На підставі інтегральних показників виділити та охарактеризувати психо-сомато-вісцеральні типологічні групи обстежуваних.

5. Виявити домінуючі показники, за якими найбільш просто і швидко можна віднести особу до певної типологічної групи.

Об'єкт дослідження. Типологія людини.

Предмет дослідження. Функціональні показники нервової, серцево-судинної та соматичної систем людини, зв'язки між ними, інтегральні показники цих систем.

Методи дослідження. В роботі застосовували методи тетраполярної грудної реографії, варіаційної пульсометрії, комп'ютерні програми по дослідженню основних властивостей нервової системи, статистичні методи множинного регресій-ного та кластерного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Показана можливість утворення методом множинного регресійного аналізу інтегральних показників та їх використання при дослідженні великої кількості функціональних та морфологічних ознак організму.

Вперше досліджено взаємозв'язки між рядом психофізіологічних, серцево-судинних та соматичних показників у обстежуваних різних типологічних груп не лише всієї вибірки, а й окремо чоловіків та жінок.

Новим у даній роботі є застосування інтегральних показників, утворених на підставі конкретних показників серцево-судинної, соматичної та нервової систем, одержаних в ході обстеження індивідів для розробки психо-сомато-вісцеральної типології.

Встановлені і запропоновані найбільш прості та зручні у методичному відношенні домінуючі показники для кожної із типологічних груп.

Практичне значення одержаних результатів. Детальна розробка психо-сомато-вісцеральної типології на підставі обстеження великих популяцій (масивів) населення і широке впровадження її в практику дозволить здійснити розробку науково обгрунтованих рекомендацій по оптимізації режимів роботи і відпочинку, харчування, професійного відбору, попередження певних видів захворювань, індивідуалізації лікування тощо. Такі рекомендації будуть створюватись з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей осіб, що входять до кожної ПСВ типологічної групи. В поєднанні з даними медичної статистики і генетичними картами індивідів можуть бути визначені фактори ризику (схильність до певних захворювань, до впливу тих або інших чинників зовнішнього середовища, чутливість до лікарських засобів) та фактори, що сприяють оптимізації функціонування організму.

Представлена тут робота є однією із перших спроб створення такої психо-сомато-вісцеральної типології і, отже, може бути поштовхом до розгортання широких досліджень в даному напрямку, які матимуть визначне практичне значення.

Особистий внесок здобувача полягає у вивченні та теоретичному аналізі наукової літератури, самостійному проведенні експеримен-тальних досліджень, статистичній обробці та теоретичному аналізі результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та обговорені на міжнародній конференції Інтегративної Біології (Ванкувер (Канада), 1996); на науковій конференції “Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність” (Київ-Черкаси, 1997); на 33-ому міжнародному конгресії медичної гідрології та клімактології (Карлові Вари (Чехія), 1998); на 5-ій Міждисциплінарній науковій конференції “Половой диморфизм (нейробиология и психофизиология)” (Київ, 2000); на міжнародній конференції “Механизмы функционирования висцеральных систем” (Санкт-Петербург (Росія), 2001); на науковій конференції “Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність” (Київ-Черкаси, 2001); на VI міжнародній міждисциплінарній конференції по біологічній психіатрії “Стресс и поведение” (Москва (Росія), 2001).

2. Основний зміст дисертації

Об'єкти і методи досліджень

В дослідженні взяли участь 214 осіб обох статей віком 18 - 25 років. Четверо обстежуваних були виключені із вибірки за причини наявності у них серцево-судинних захворювань. Таким чином, генеральну вибірку склали 210 осіб, які за даними медичного обстеження були практично здоровими людьми та віднесені до першої медичної категорії.

Дослідження проводили у два етапи: на першому етапі реєстрували гемодинамічні та серцево-судинні показники організму обстежуваних за наступних умов: а) у положені лежачи із розслабленою мускулатурою, уникаючи подразнень, що викликають емоційні реакції; б) через тривалий час після фізичних, розумових та емоційних навантажень; в) на тще серце; г) при комфортній температурі приміщення (20-22), що не викликає відчуття холоду та не дає перегрівання тіла; д) у першій половині дня. На другому етапі в той самий день обстежувані проходили комп'ютерні тести по дослідженню їхніх психофізіологічних властивостей. Така послідовність зумовлена запобіганням впливу психофізіологічного навантаження у вигляді роботи на комп'ютері на організм людини у разі оберненої послідовності.

В роботі за допомогою комп'ютерної програми (Костенко С.С., Локтєва Р.К., 2000) досліджували наступні психофізіологічні показники: функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП, мс); працездат-ність головного мозку (ПГМ, у відсотках допущених помилок); показник успішності роботи (ПУР, ум.од.); коефіцієнт сили нервової системи (КС); латентні періоди реакцій вибору двох із трьох подразників окремо для правої (ЛП_пр, мс), лівої (ЛП_л, мс) та середній для обох рук (ЛП_сер, мс); точність (tPPO, ум.од.) та коефіцієнт (kPPO) реакції на рухомий об'єкт. Також визначали рівень загальної (ЗТ, ум.од.), особистісної (ОТ, ум.од.) та реактивної тривожності (РТ, ум.од.) за допомогою модифікованої опитувальної методики Спілбергера,.

Показники центральної гемодинаміки обстежуваних вивчали методом тетраполярної грудної реографії (Kubicek W.G., 1970). За допомогою реографа РПГ 2-02 та реєстратора Н-104 записували диференційну реоплетизмограму, за параметрами якої розраховували ударний та хвилинний об'єми крові (УОК, мл та ХОК, л/хв відповідно), їх похідні - ударний (УІ, мл/м²) та серцевий (СІ, л/хвм²) індекси. За Коротковим вимірювали систолічний (САТ, мм.рт.ст.), діастолічний (ДАТ, мм.рт.ст.) та середній артеріальний тиск (АТ_сер, мм.рт.ст.) і ЧСС (хв^-1) та розраховували загальний периферичний судинний опір (ЗПСО, дінссм ^-5).

Методом варіаційної пульсометрії досліджували серцевий ритм обстежуваних. З використанням установки (Костенко С.С., Цибенко В.О., 2000), реєстрували 100 кардіоінтервалів, які статистично обробляли за комп'ютерною програмою та виводили на екран у вигляді наступних показників: середнє значення R-R-інтервалів (М_R-R, мс), середнє квадратичне відхилення (, ум.од.), коефіцієнт варіації (CV, %), мода (Мо, ум.од.), амплітуда моди (Амо, ум.од.), варіаційний розмах (х, ум.од.). Також розраховували в умовних одиницях їх похідні: індекс напруження Баєвського (ІНБ), індекс вегетативної рівноваги (ІВР), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР), вегетативний показник ритму (ВПР) (Баєвський Р.М., 1984).

Серед антропометричних показників фіксували зріст (L, см), масу тіла (m, кг) обстежуваних, на підставі яких визначали за таблицями Гарріса та Бенедикта (Виноградова Т.С., 1986) належний основний обмін (НОО, ккал). Розраховували індекс маси тіла (ІМТ, кг/см²) як відношення маси до квадрату зросту тіла (Lejeune S.R.E.,Ashwell M.A., еt all, 1996), та підраховували частоту дихання (ЧД, хв^-1). Таким чином, в роботі було використано 44 показники.

Кількість усіх показників, що підлягають аналізу, звели до трьох інтегральних, кожен з яких характеризує відповідну систему - серцево-судинну (ІПссс), соматичну (ІПсом) та нервову (ІПнс). Вказані інтегральні показники (ІП) розраховували за формулою (1), використовуючи метод множинного регресійного аналізу:

у = В₀ + В₁ х₁ + В₂ х₂ + …+ В_n х_n , (1)

де у - незалежний досліджуваний показник, х₁, х₂, х_n - залежні від у показники; В₀ - вільний член; В₁, В₂, В_n - коефіцієнти регресії (Афифи А., 1982).

Розподіл обстежуваних на типологічні групи за інтегральними показниками проводили за допомогою методу кластерного аналізу. При цьому, згідно з основною вимогою даного методу, ІП стандартизували за формулою:

 Z = (x_i M) / S, (2)

де Z - стандартизована величина, х_і - абсолютне значення ознаки, М - середнє значення даної ознаки, S - середнє квадратичне відхилення.

Цифрові дані статистично обробляли за допомогою стандартного пакету програм “STATISTICA” (Боровиков В.П., 1998).

Результати дослідження та їх обговорення

Одержані нами середні значення досліджуваних показників центральної гемодинаміки обстежуваних відповідають значенням, одержаних іншими авторами (Гайтон А., 1969; Гуревич М.І., 1970; Гундаров І.А., 1983; Оганов Р.Г., 1984; Дембо О.Г., 1989). Середні значення показників варіаційної пульсометрії зокрема, моди та амплітуди моди, дозволяють віднести обстежуваних всієї вибірки до осіб з нормотонічним типом варіаційної пульсограми (Виноградова Т.С., 1986), що і слід було чекати, враховуючи, що обстежувані під час дослідження знаходились у стані фізіологічного спокою. Середні значення більшості психофізіологічних показників близькі таким, що були отримані М.В.Макаренко та співавторами (Макаренко М.В., 1987, 1991, 1998, 1999).

В зв'язку з тим, що на сьогоднішній день комплексний підхід як один із сучасних методів аналізу даних тільки починає впроваджуватись в практику науковців, існує зовсім небагато робіт (Чайченко Г.М., 1994; Ільїн В.М., 2000), в яких для статистичного аналізу даних використовуються інтегральні показники. Останні тим зручні у своєму застосуванні, що вони дають комплексну оцінку того чи іншого фізіологічного процесу з урахуванням функціонально пов'язаних між собою показників, які і об'єднуються в один інтегральний.

Результати досліджень показали, що розподіл людей на групи за одним показником не дає чіткої картини щодо типології людини і характеристик її індивідуальних особливостей. Оскільки у цьому випадку найбільш яскраво виявляються вірогідні відмінності між групами лише за показниками тієї системи, до якої відноситься сам групуючий показник (наприклад, розподіл обстежуваних за серцевим індексом на групи з різними типами кровообігу). Тому було вирішено за допомогою методу кластерного аналізу розподілити обстежуваних на групи одночасно за всіма інтегральними показниками, що характеризують різні системи.

Так, методом кластерного аналізу усіх обстежуваних розподілили на типологічні групи за їхніми інтегральними показниками. Кількість груп задавали довільно і зупинились на трьох, оскільки, в процесі подальшого поділу вибірки на 4 і 5 груп відбувалось зменшення вірогідних відмінностей між групами (кластерами).

Як видно з малюнка 1, утворені три кластери вірогідно відрізняються між собою лише за інтегральним показником діяльності серцево-судинної системи (ІПссс) (p<0,001). За рештою інтегральних показників один кластер відрізняється від двох інших. Так, 3-ій кластер (n=91) вірогідно відрізняється від 1-го (n = 45) та 2-го (n = 74) за інтегральним показником соматичної системи (ІПсом) (p<0,001). В той час як 1-ий відрізняється від 2-го та 3-го кластерів за інтегральним показником нервової системи (ІПнс) (p<0,001).

Оскільки утворені нами інтегральні показники характеризують три різні системи організму, важливо з'ясувати, як вони зв'язані між собою у кожному кластері. 3-ій кластер є найбільш однорідним, в той час як інші два, можливо, при подальшому наборі даних, будуть розділені на підкластери.

При аналізі відмінностей між кластерами за вихідними показниками, в тому числі і тими, які увійшли до складу інтегральних, виявилось, що найбільш суттєво кластери відрізняються один від одного за показниками серцевого викиду індивідів - УОК, ХОК, УІ, СІ, ЗПОС, за частотою їхнього дихання, коефіцієнтом реакції на рухомий об'єкт і майже за всіма показниками психофізіологічних функцій на другосигнальні подразники (p<0,001), за винятком коефіцієнту сили нервової системи.

Необхідно також з'ясувати як взаємовідносяться між собою серцево-судинні, соматичні та психофізіологічні показники у кожному із кластерів. Особливий інтерес викликає той момент, коли показники різних систем одночасно корелюють між собою, тобто коли з'являється потрійний зв'язок одночасно між показниками серцево-судинної, соматичної та нервової систем. Такий зв'язок дуже зручно зображати у вигляді тріади, яка чітко демонструє характер взаємозв'язків між досліджуваними параметрами.

Якщо розглянути дані кореляційні зв'язки окремо у кожному із кластерів, то у індивідів 1-ої групи артеріальний тиск на досить високому рівні корелює з належним основним обміном та масою тіла (r = 0,52 - 0,61 та r = 0,48 - 0,5 відповідно; в обох випадках p<0,001); у осіб 2-ої групи - з точністю реакції на рухомий об'єкт та рівнем особистісної тривожності (r = -0,28 - -0,34; p<0,01 та r = -0,25; p<0,05 відповідно); та два останні показники утворюють зв'язки з належним основним обміном і масою тіла (r = -0,26 - -0,3; p<0,01) у представників 3-ої типологічної групи.

Таким чином, на відміну від розподілу людей на групи за одним показником розподіл обстежуваних на типологічні групи за інтегральними показниками методом кластерного аналізу дає більш чітку картину щодо типології людини, оскільки в останньому випадку враховується роль одночасно усіх досліджуваних параметрів різних систем людини.

Характеристика типологічних груп обстежуваних. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок про те, що індивіди 1-ої групи характеризуються еукінетичним типом кровообігу, середніми значення-ми більшості соматичних показників, найбільш низькими рівнями тривожності, функціональної рухливості нервових процесів і усіх латентних періодів реакції вибору та переважанням процесів гальмування у нервовій системі, про що свідчать високі величини коефіцієнта реакції на рухомий об'єкт. В той же час працездатність головного мозку та успішність виконання роботи у них знаходяться на досить високому рівні. Представникам 2-ої типологічної групи властиві гіперкінетичний ТК, низькі значення частоти дихання та високі - належного основного обміну, високі рівні функціональної рухливості нервових процесів та усіх латентних періодів реакції вибору, але низькі - працездатності головного мозку та показника успішності роботи. Обстежувані 3-ої групи мають гіпокінетичний ТК, високу частоту дихання та проміжні рівні більшості психофізіологічних функцій, за винятком коефіцієнта реакції на рухомий об'єкт. Крім того, “просторова” компактність групування як інтегральних показників, так і деяких вихідних у осіб даного кластеру, вказує на тісний у них взаємозв'язок процесів функціонування різних систем.

Однак, враховуючи статеву неоднорідність нашої вибірки, слід розглянути особливості типологічних груп окремо у жінок та чоловіків.

Характер взаємозв'язків між досліджуваними показниками у типологічних групах жінок. В результаті розподілу усіх обстежуваних жіночої статі на типологічні групи методом кластерного аналізу з'ясувалось, що усі три кластери вірогідно відрізняються між собою за інтегральним показником функціонування нервової системи (p<0,001). За іншими ІП один кластер відрізняється від двох інших. Так, 2-га група (n=50) вірогідно відрізняється від 1-ої (n=59) та 3-ої (n=30) (p<0,001) за інтегральним показником серцево-судинної системи, а 1-ша - від двох інших - за інтегральним показником соматичної системи (p<0,001).

При аналізі вірогідних відмінностей між кластерами за вихідними показниками виявилось, що найбільш суттєво кластери відрізняються один від одного за рядом гемодинамічних показників - ЧСС, САТ, ДАТ, АТ_с, показників варіаційної пульсометрії - Мо, АМо, М_R-R, ЧСС_K, ПАПР, за одним із соматичних - ЧД та серед психофізіологічних - за рівнем тривожності, кРРО і майже за всіма показниками психофізіологічних функцій на другосигнальні подразники, за винятком ПУР.

В результаті кореляційного аналізу зв'язків між досліджуваними показниками з'ясувалось, що потрійні зв'язки між ознаками різних систем відсутні як по всій вибірці жінок, так і в жодній із типологічних груп. Однак подвійні зв'язки між цими показниками виявлені у кожній групі. Так, у 1-ій типологічній групі жінок діастолічний та середній артеріальний тиски корелюють з індексом маси тіла на рівні p<0,01 (r = 0,37 та 0,38 відповідно). У представниць 2-ої групи перші два показники утворюють кореляційні зв'язки з кРРО (r = 0,37 та 0,34 відповідно; p<0,01). Слід зазначити, що у цих двох групах має місце зв'зок між такими показниками, як ФРНП-ІІ та ЧД (r = 0,3; p<0,05 та 0,37; p<0,01 відповідно). Крім того, у 2-ій групі ЧД корелює також з ЧСС (r = 0,33; p<0,05).

Що стосується жінок 3-ої типологічної групи, то у них спостерігається найбільша кількість (36) вірогідних коефіцієнтів кореляції між показниками різних систем. Звертають на себе увагу численні кореляційні зв'язки особистісної тривожності з показниками серцевого викиду - УОК, ХОК, УІ, СІ, ЗПО (r = 0,42 (p<0,05) - 0,46 (p<0,01)), з індексом маси тіла (r = - 0,41; p<0,05) та з деякими показниками варіаційної пульсометрії - х, , ІВР (r = 0,36 (p<0,05) - -0,49 (p<0,01)).

Таким чином, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок про те, що розподіл окремо жінок на типологічні групи за ІП показав більш чітку картину взаємодії досліджуваних показників у кожній із груп, ніж у випадку розподілу обстежуваних всієї вибірки. Представники 2-ої типологічної групи характеризуються вірогідно вищими значеннями частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, показників регуляції серцевого ритму - ІБ, ІВР, ВПР, ПАПР, а також середніми рівнями більшості психофізіологічних функцій. На відміну від них, жінкам 1-ої групи властиві середні значення деяких гемодинамічних показників, але високі - частоти дихання та рівнів загальної і особистісної тривожності, переважання процесів збудження у нервовій системі (за показником кРРО), а також високі рівні психофізіологічних функцій на другосигнальні подразники. Та жінки 3-ої групи мають вірогідно нижчі значення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, показників регуляції серцевого ритму, частоти дихання та низькі рівні більшості психофізіологічних показників.

Характер взаємозв'язків між досліджуваними показниками у типологічних групах чоловіків. При розподілі чоловіків на типологічні групи виявились вірогідні відмінності між групами за інтегральними показниками роботи серцево-судинної та нервової систем. За інтегральним показником діяльності соматичної системи 2-ий кластер (n=20) вірогідно (p<0,001) відрізняється від 1-го (n=32) та 3-го (n=19).

Аналіз відмінностей між групами за вихідними показниками показав, що найбільш суттєво групи відрізняються між собою за частотою серцевих скорочень та частотою дихання, майже за всіма показниками варіаційної пульсометрії, коефіцієнтом реакції на рухомий об'єкт та показником успішності роботи. За рештою показників групи відрізняються невірогідно. Зокрема, чоловіки 1-ої групи характеризуються вірогідно вищими значеннями хвилинного об'єму крові, частоти серцевих скорочень, показників регуляції серцевого ритму. В той час як чоловіки 2-ої групи мають проміжні значення показників вісцеральних функцій, вірогідно нижчі частоту дихання, рівні працездатності головного мозку та показник ефективності виконання роботи, а також вищий коефіцієнт реакції на рухомий об'єкт, що є свідченням переважання процесів гальмування у нервовій системі.

Велика кількість кореляційних зв'язків між досліджуваними параметрами вказує на тісні взаємовідношення показників різних систем в організмі чоловіків 3-го кластеру. Цим обстежуваним властиві вірогідно нижчі значення частоти серцевих скорочень, показників регуляції серцевого ритму та коефіцієнта реакції на рухомий об'єкт, що вказує на переважання процесів збудження в нервовій системі, а також високі рівні функціональної рухливості нервових процесів, працездатності головного мозку та показника успішності роботи.

В результаті кореляційного аналізу досліджуваних показників виявлено, що у 1-ій типологічній групі чоловіків рівень особистісної тривожності корелює з ХОК та СІ (r = 0,43; p<0,05 та r = 0,45; p<0,01 відповідно). Останні два показники також утворюють високі коефіцієнти кореляції з ФРНП на другосигнальні подразники (r = - 0,42; p<0,05). В той час як ФРНП на першосигнальні подразники досить високо корелює з систолічним артеріальним тиском (r = 0,49; p<0,01).

У чоловіків 2-ої типологічної групи має місце високий кореляційний зв'язок систолічного артеріального тиску з такими соматичними показниками як ІМТ (r = 0,65; p<0,001), НОО (r = 0,61; p<0,01) та m (r = 0,58; p<0,08). Індекс маси тіла корелює також з деякими показниками серцевого викиду - ХОК, СІ, УІ, ЗПО (r = - 0,48 (p<0,05) - 0,6 (p<0,01)).

Представникам 3-ої типологічної групи властиві зв'язки з високими коефіцієнтами кореляції між точністю реакції на рухомий об'єкт та показниками серцевого викиду - ХОК, УОК, СІ, УІ, ЗПО (r = -0,61 (p<0,01) - -0,67 (p<0,001)), а також між останніми і працездатністю головного мозку (r = -0,5 - -0,56 (p<0,05)).

Таким чином, на відміну від розподілу людей на групи за одним показником розподіл обстежуваних на типологічні групи за інтегральними показниками методом кластерного аналізу створює більш чітку картину щодо типології людини. Результати даного дослідження свідчать про те, що взаємозв'язки між будь-якими показниками, особливо різних систем, слід вивчати за умов однорідності вибірки.

Однак, необхідно вказати на ті показники, за якими найбільш просто і швидко можна виділити типологічні групи людей. Так, на нашу думку, такими ознаками для жінок 1-ої групи є високі значення частоти дихання та низький коефіцієнт реакції на рухомий об'єкт. Для представниць 2-ої типологічної групи домінуючими показниками виступають високі величини частоти серцевих скорочень, артеріального тиску та рівня тривожності. Та до найбільш виразних показників 3-ої типологічної групи слід віднести низькі значення частоти серцевих скорочень і дихання, артеріального тиску.

Домінуючими показниками чоловіків 1-ої типологічної групи можна вважати високі величини хвилинного об'єму крові, частоти серцевих скорочень та дихання. Для осіб 2-ої групи такими ознаками є низькі значення частоти дихання і працездатності головного мозку. Для чоловіків 3-ої групи до найбільш виразних показників відносяться низькі частота серцевих скорочень, коефіцієнт реакції на рухомий об'єкт та високий рівень функціональної рухливості нервових процесів.

кластерний індивід серцевий нервовий

Висновки

1. Виділено три типологічні групи (кластери) за комплексом психо-сомато-вісцеральних показників обстежуваних вcієї вибірки, а також окремо чоловіків та жінок. Описані характеристики кожної групи на підставі аналізу параметрів різних систем організму обcтежуваних осіб. Показано доцільність використання інтегральних показників при дослідженні великої кількості ознак організму.

2. У 210 осіб обох статей віком 18-25 років досліджено 44 функціональні показники серцево-судинної, соматичної та нервової систем. Встановлено їхні кількісні параметри та численні кореляційні зв'язки між ними. Методом множинного регресійного аналізу утворено три інтегральні показники - інтегральний показник серцево-судинної, інтегральний показник соматичної та інтегральний показник нервової систем, на підставі яких проведено розподіл обстежуваних на типологічні групи.

3. Індивіди першої типологічної групи відносяться до осіб з еукінетичним типом кровообігу, з низькими рівнями тривожності та “швидкісних” характеристик психофізіологічних функцій та високими рівнями працездатності головного мозку і успішності виконання роботи. Представникам другої типологічної групи властиві гіперкінетичний тип кровообігу, низькі значення частоти дихання та високі рівні “швидкісних” показників психофізіологічних функцій. Особи третьої групи відносяться до гіпокінетиків з високою частотою дихання, високим рівнем реактивної тривожності та значним переважанням процесів збудження у нервовій системі.

4. Виділено типологічні групи осіб окремо жіночої та чоловічої статі. Жінкам 1-ої типологічної групи властиві високі значення частоти дихання та рівнів загальної і особистісної тривожності. Представниці 2-ої групи характеризуються високими значеннями частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, показників регуляції серцевого ритму та середніми рівнями більшості психофізіологічних показників. Жінки 3-ої типологічної групи мають низькі значення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, частоти дихання та низькі рівні більшості психофізіологічних показників.

5. Чоловіки 1-ої типологічної групи за вісцеральними показниками відносяться до “симпатотоніків” з низьким рівнем функціональної рухливості нервових процесів. Для чоловіків 2-ої групи характерні низькі значення частоти дихання та високі рівні працездатності головного мозку і успішності виконання роботи. Чоловіки 3-ої типологічної групи мають низькі значення частоти серцевих скорочень, більшості показників варіаційної пульсометрії, низькі рівні працездатності головного мозку та ефективності роботи, а також високий рівень функціональної рухливості нервових процесів.

6. З використанням тривимірної графіки показано ступінь однорідності різних типологічних груп. У кожному кластері серед усіх досліджуваних параметрів виявлено найбільш інформативні та методично доступні показники, за якими доцільно виділяти типологічні групи обстежуваних.

7. Типологічні групи обстежуваних, утворені за інтегральними показниками різних фізіологічних систем організму є основою для подальшої розробки психо-сомато-вісцеральної типології людини.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Костенко С.С., Локтєва Р.К. Оцінка діяльності першої та другої сигнальних систем людини // Вісник Київського університету (серія Біологія). - 2000. - Вип. 32. - С.32 - 34.

2. Локтєва Р.К., Костенко С.С., Цибенко В.О. Зв'язок між психофізіологічними та деякими антропометричними показниками у чоловіків і жінок // Фізіол. журн. - 2000. - Т.46, № 5. - с.24 - 30.

3. Локтєва Р.К., Костенко С.С., Канайкіна І.О., Цибенко В.О. Взаємозв'язок психосоматовісцеральних функцій людини // Фізіол. журн. - 2001. - Т.47, № 5. - с.31 - 36.

4. Цибенко В.О., Костенко С.С., Локтєва Р.К. Дослідження зв'язку між деякими психофізіологічними та гемодинамічними показниками людини // Доповіді Академії Наук України. - 2001, № 6. - С.159-164.

5. Горго Ю.П., Локтєва Р.К. Зміни електричних потенціалів в активних зонах шкіри при психоемоційному навантаженні // Вісник Черкаського державного університету: Актуальні проблеми фізіології (випуск ІІ). - Черкаси, 1998. - С.28-33.

6. Локтєва Р.К., Цибенко В.О. Зв'язок рівня тривожності людини з показниками її центральної гемодинаміки // Вісник Черкаського державного університету (серія Біологічні науки). - Черкаси. - 2000. - Вип.22. - С.100-104.

7. Горго Ю.П., Локтєва Р.К. Дослідження шкірно-гальванічних рефлексів при психофізіологічних навантаженнях // Мат. наук. конф. “Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність”. - Київ-Черкаси, 1996. - с.27.

8. Gorgo Yu., Lokteva R. Restoration skin temperature after cooling // Intersociety Conference, Vancouver, October 16-19, 1996. - P. A-54.

9. Gorgo Y., Loktyeva R. Effects of psychophysiologycal loads on electric potential in reflexogenic skin zones // 33^rd world congress of the international society of medical Hydrology and Climatology, Karlovy Vary, Prague, October 4-11, 1998. - P.280.

10. Локтева Р.К., Цыбенко В.О. Взаимосвязь между показателями центральной гемодинамики человека и уровнем его тревожности // Мат. конф. “Механизмы функционирования висцеральных систем”. - Санкт-Петербург, 2001. - С.222-223.

11. Локтева Р.К. Особенности физиологических показателей у мужчин и женщин // Мат. VI международной междисциплинарной конф. по биологической психиатрии “Стресс и поведение”. - Москва, 2001. - С.62-65.

12. Цибенко В.О., Костенко С.С., Локтєва Р.К. Про типологію людини // Мат. наук. конф. “Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність”. - Київ-Черкаси, 2001. - с.117.

Размещено на Allbest.ru