Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) в Україні (еколого-ценотичні особливості та охорона)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М.М. ГРИШКА

НАН УКРАЇНИ

УДК 502.7:581.5:582.675.1(477)

ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ (ADONIS VERNALIS L.) В УКРАЇНІ

(ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ОХОРОНА)

03.00.05 - ботаніка

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ПАРУБОК Маргарита Іванівна

Київ 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України

Науковий керівник: доктор біологічних наук старший науковий співробітник Мельник Віктор Іванович Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, завідувач відділом

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук професор Соломаха Володимир Андрійович Київський Національний університет імені Т.Г. Шевченка Кабінету Міністрів України, професор кафедри ботаніки

кандидат біологічних наук Шевера Мирослав Васильович Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа: Ужгородський Національний університет, кафедра ботаніка, м. Ужгород

Захист відбудеться 07.05.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради К 26.215.01 для захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук при Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України за адресою: 01014, Київ, вул. Тімірязєвська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (01014, Київ, вул. Тімірязєвська, 1)

Автореферат розісланий 05.04.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, Горєлов О.М.

кандидат біологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Охорона та раціональне використання рослинних ресурсів, зокрема лікарських рослин - одна з найважливіших проблем сучасності. ЇЇ значення зростає в зв'язку з посиленням антропогенного впливу на навколишнє середовище.

Однією з найбільш цінних лікарських рослин флори України є горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) Як рослина, яка відзначається кардіологічними, сечогінними та седативними властивостями, Adonis vernalis внесений до Фармакопей багатьох країн світу і широко застосовується в науковій та народній медицині.

Інтенсивна заготівля лікарської сировини горицвіту весняного, часто з порушенням правил збору, а також зменшення площ цілинних та перелогових земель, до яких приурочені місцезростання виду, призвели до скорочення ареалу та інсуляризації популяцій горицвіту весняного в Україні. Необхідна розробка наукових основ охорони та раціонального використання Adonis vernalis в Україні. У зв'язку з цим актуальним є комплексне вивчення хорології, еколого-ценотичних особливостей місцезростань, структури популяцій та запасів Adonis vernalis в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась як складова частина науково-дослідних робіт відділу природної флори Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України “Теоретичні основи та методи охорони рідкісних видів рослин еx situ та збагачення культурної флори України” (314 - ПФ № 0195 ИО 002741) і “Теоретичні основи формування інтродукційних популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин з метою їх охорони” (315 - ПФ № 0100 ИО 000418).

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень полягала в розробці наукових основ охорони та раціонального використання рідкісного виду флори України Adonis vernalis, встановленні сучасного географічного поширення, еколого-ценотичних закономірностей місцезростань, стану природних та інтродукційних популяцій виду в Україні.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі задачі:

з'ясувати сучасний стан ареалу Adonis vernalis в межах України та його динаміку під впливом антропогенних факторів, скласти карту географічного поширення виду в Україні;

встановити еколого-ценотичні закономірності місцезростань Adonis vernalis в Україні;

провести аналіз просторової та вікової структури ценопопуляцій виду в Україні; adonis vernalis горицвіт ареал

встановити насіннєву продуктивність виду в Україні;

визначити біологічну продуктивність надземної біомаси Adonis vernalis в різних частинах ареалу в Україні;

підвести підсумки інтродукції та культивування Adonis vernalis в Україні і розробити рекомендації з охорони виду еx situ;

з'ясувати причини скорочення чисельності популяцій Adonis vernalis та розробити рекомендації з охорони виду іn situ.

Об'єкт дослідження - рідкісний вид флори України Adonis vernalis L.

Предмет дослідження - місцезростання, популяції та ресурси Adonis vernalis в Україні.

Методи дослідження- еколого-фітоценотичні, кількісно-популяційні, хорологічні, фітосозологічні, інтродукційні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для України проведено комплексне вивчення місцезростань та ценопопуляцій Adonis vernalis. Встановлені межі суцільного та острівного поширення виду в Україні, складена перша карта його географічного поширення. Встановлені типи місцезростань горицвіту весняного в Україні та генетичні взаємозв'язки між ними. Вперше в Україні проведено аналіз просторової та вікової структури ценопопуляцій Adonis vernalis і на основі цього встановлені сучасні фітоценотичні позиції виду. Встановлені причини скорочення чисельності популяцій Adonis vernalis в Україні і запропоновані рекомендації з охорони виду іn situ. Розроблено перспективний напрямок охорони Adonis vernalis ех situ шляхом моделювання інтродукційних популяцій в штучно створених степових фітоценозах.

Практичне значення одержаних результатів. Дані про сучасний стан популяцій Adonis vernalis в Україні були передані до Міжнародного Союзу Охорони Природи. Ця інформація була використана для обгрунтування необхідності заборони міжнародної торгівлі сировиною Adonis vernalis. 11 конференція договірних сторін з виконання Конвенції про міжнародну торгівлю видами флори і фауни, які перебувають під загрозою (CITES), в квітні 2000 р. на основі цього обгрунтування прийняла рішення про заборону міжнародної торгівлі сировиною Adonis vernalis і включення його до Додатку ІІ CITES.

Обгрунтовані рекомендації по включенню Adonis vernalis до нового видання Червоної книги України. Вісім унікальних ділянок лучностепової рослинності з участю Adonis vernalis рекомендовано до охорони на правах ботанічних заказників. Обгрунтування та наукові характеристики проектованих заказників передано в Державну службу заповідної справи та в обласні Державні управління Міністерства екології і природних ресурсів України.

Проведені дослідження сучасного стану ценопопуляцій Adonis vernalis в Україні можуть бути основою моніторингу за їх станом. Зібрано та передано до Довідкового гербарію НБС ім.М.М.Гришка НАН України 100 гербарних зразків рослин, які ростуть разом з Adonis vernalis. Поповнена колекція живих рослин НБС ім.Н.Б.Гришка та Уманської аграрної академії особинами досліджуваного виду із різних частин ареалу. Матеріали дисертації використовуються при читанні лекцій та проведенні практичних занять з ботаніки в Уманській державній аграрній академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Всі наукові результати одержані особисто автором. Автор самостійно проводив збір фактичного польового матеріалу та його обробку. Наукові положення, що виносяться на захист, отримані здобувачем самостійно. Дисертація узагальнює результати багаторічних досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на ІV Пущінській конференції молодих вчених (Пущіно, 1999), на науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Уманської державної аграрної академії (Умань, 1999), на Міжнародній конференції “Екологія 2000. Естафета поколінь” (Москва, 2000), на І Міжнародній науковій конференції молодих дослідників “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин та зеленого будівництва” (Київ, 2000), на конференції “Проблеми охорони генофонду природи Полісся” (Луцьк, 2001), на ХІ з'їзді Українського ботанічного товариства (Харків, 2001), на засіданнях відділу природної флори та вчених радах Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України.

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 9 наукових робіт, в тому числі 4 статті у фахових наукових журналах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, семи розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (245 публікацій, у тому числі - 72 іноземних). Дисертація викладена на 209 сторінках машинопису (в ній - 11 таблиць, 35 рисунків, 2 додатки).

Основний зміст роботи

Історія вивчення Adonis vernalis в Україні

Важлива інформація з хорології Adonis vernalis в Україні міститься у флористичних зведеннях ХІХ століття. В першій половині XIX століття з'явились публікації про поширення та умови зростання цього виду в окремих регіонах та на окремих територіях України. В другій половині ХІХ століття вивчались різні аспекти біології, екології та використання Adonis vernalis в Україні, висвітлені в роботах Д.С. Івашина, К.Є. Корещук, В.М. Шелудько, Ю.Р. Шеляг-Сосонка, Я.П. Дідуха та ін. Особливості морфології Adonis vernalis описані С.М. Зіман. Інтродукцією Adonis vernalis в Україні займались Р.І. Бородіна, Т.К. Смик, В.А. Нечитайло, С.І. Юдін.

Комлексне вивчення систематики, хорології, онтогенезу, культивування та запасів Adonis vernalis в Східній Європі та Західному Сибіру проводила О.П. Пошкурлат. Однак, польові дослідження вона проводила лише на території Росії, тому відомості про горицвіт весняний в Україні в її роботах є фрагментарними. Неповними є відомості про горицвіт весняний в Україні в монографії D. Lange (2000). В зв'язку з цим комплексне вивчення хорології, еколого-ценотичних особливостей місцезростань, структури ценопопуляцій і розробка основ охорони та раціонального використання Adonis vernalis в Україні є досить актуальним.

Методика досліджень

Основою для написання роботи послужили дослідження виконані в період з 1998 по 2001 рр. Вивчення проводились в різних частинах ареалу виду в Україні, а також в культурі в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України та в Уманській державній аграрній академії.

Було проведено 11 експедиційних поїздок. Географічне поширення Adonis vernalis вивчалось також за літературними та гербарними даними 24 гербаріїв України та 3 - Росії. Грунтові профілі закладались та вивчались у відповідності з методичною розробкою С.В. Зонна. Фізико-хімічний аналіз грунтів проводився в науково-дослідній лабораторії по оптимізації родючості грунту в садах УДАА. Фітоценотичні описи проводились за методикою викладеною в роботі Т.О. Работнова (1978). Назви рослин наведено за С.К. Черепановим (1995). Аналіз просторової структури популяцій проводився у відповідності з принципами В. Гранта та К.А. Малиновського.

Вікова структура ценопопуляцій вивчалась за методикою Т.О. Работнова [1960] та школи О.О. Уранова [1975]. При встановленні онтогенетичних станів особин Adonis vernalis в ценопопуляціях використовувались діагностичні ознаки, виявлені детальними дослідженнями О.П. Пошкурлат. Насіннєве розмноження проводилось у відповідності з методичними рекомендаціями Т.О. Работнова [1960] та І.В. Вайнагія [1974]. Продуктивність (урожайність) надземної біомаси Adonis vernalis визначали за методикою Всеросійського накоуково-дослідного інституту лікарських рослин [1971]. Відбір під охорону найбільш цінних ділянок рослинності з участю Adonis vernalis проводився у відповідності з методичними рекомендаціями по формуванню сітки природно-заповідних територій в областях України.

Систематичне положення та філогенія Adonis vernalis

Рід Adonis L.(Ranunculaceae) включає 30 видів, поширених в Євразії та на півночі Африки. У флорі Європи налічується 10 видів, у флорі України - 5 видів (A. aestivalis L., A. annua L., A. flammea Jacq., A. wolgensis Stev.) [Вісюліна, 1953]/

Запропонована А. Декандолем [1824], система роду Adonis є найбільш прийнятною і в наш час. Згідно неї рід поділено на дві секції: Consiligo, до якої віднесено види з багаторічними коренями і зігнутими стовпчиками плодів, та Adonia, до якого віднесено види з однорічними коренями та прямими стовпчиками плодів.

Секція багаторічних горицвітів Consiligo не є однорідною. Н.А.Адольф [1930] в її межах виділяє пґять груп: південноєвропейську, китайсько-тібетську, далекосхідну, туркестанську та євроазіатську. До останньої групи належать Adonis vernalis L., A.wolgensis Stev. та A.sibirica Patr. Види цієї групи відзначаються редукцією прикореневих та нижньостеблових листків в луски, сидячими стебловими листками та опушеними сім'янками. Є.Г.Бобров [1937] розділив види секції Consiligo, які зростають на території колишнього СРСР, на три ряди: Apennini, Petiolati, Vernales, поклавши в основу цього поділу відмінності в морфологічній будові листків. Adonis vernalis разом із Adonis wolgensis віднесено до ряду Vernales. О.П.Пошкурлат [1973,1977,2000] вводить два нових - Amurenses та Coeruleae. Ряд Vernales включає три види - Adonis vernalis, A.wolgensis та A.transilvanica Sim. Для них характерні косогоризонтальні кореневища, які складаються із окремих елементів. Нижні частини пагонів покриті лусками. Стеблові листки сидячі, перисто, або пальчасто-розсічені. Носик плодика короткий. Він виходить нижче верхівки. Adonis vernalis є типовим представником цього ряду. Центром формування роду Adonis була Південно-Східна Азія [Пошкурлат, 1973, 1982]. Розвиток видів від предкової форми відбувався в трьох напрямках. Прослідковується еволюція життєвих форм багаторічних горицвітів від древньосередземноморського ряду Petiolatae до Євразійського ряду Vernalis. В ході еволюції та розселення багаторічних горицвітів відбувалась девіація великого та малого життєвих циклів. Видовжений моноциклічний пагін з вкороченою основою в Adonis vernalis є похідним від напіврозеткового.

Ареал Adonis vernalis і особливості його поширення в Україні

Загальна характеристика ареалу. Adonis vernalis - європейсько-азіатський вид, диз'юктивний ареал якого охоплює простір від Іспанії до Якутії з заходу на Схід, і від острвів Еланд і Голанд в Балтійському морі до Передкавказзя з півночі на південь.

Європейська частина суцільного ареалу Adonis vernalis охоплює височину Добруджа, східну частину гір Стара Планіна, Південні Карпати, гірські масиви Бюкк та Матра в Угорських Карпатах, Білі та Малі Карпати в Словаччині, Трансільванське плато, Паннонську рівнину, включаючи землі Нідерострайх та Бургеланд в рівнинній частині Австрії, середньогірґя Мегек, Вілань, Задунайську височину, східні передгірґя Альп, Чешсько-Моравську височину, Швабсько-Баварське плоскогірґя, Тюрінгенський ліс, Гарц, Малопольську, Люблінську, Волино-Подільську, Молдавську (Бесарабську), Придніпровську, Середньоруську, Приволзьку, Бугульсько-Бебельську височини, Оксько-Донську рівнину [Stary, 1952; Niarady, 1953; Панов, Асенов, 1970 та ін.]. Поза суцільним ареалом виду Adonis vernalis в Європі є окремі ізолольовані фрагменти: в Північній Хорватії, в Італії, в Швейцарії, Франції, Іспанії.

Деякі дослідники [Алёхин, 1961; Вальтер, 1968; Кучеревський, 2001 та ін.] відносять Adonis vernalis до понтійських елементів флори Європи. J.Gawlowska [200] навіть проводить південну межу ареалу виду у Східній Європі між понтійськими степами та напівпустелями. Однак, як показує аналіз ареалу виду, він майже не зустрічається в південних ксерофільних понтійських степах, а приурочений, в основному, до більш північних лучних степів, які поширені переважно в лісостепу та на крайній межі степової зони. В звґязку з цим буде більш логічно віднести цей вид до лісостепових євросибірських елементів флори Європи.

Географічне поширення Adonis vernalis в Україні. На основі експедиційних досліджень, літературних джерел та матеріалів гербаріїв України і Росії нами встановлено, що Adonis vernalis зустрічається в усіх регіонах України, за виключенням Карпат. Через Україну проходять північна та південна межі ареалу. Північна межа ареалу на всіх картах співпадає з межею Полісся та Лісостепу.

Зібрані нами данні підтверджують описану О.П. Пошкурлат північну межу ареалу, але потрібно внести деякі уточнення. У Волинському лісостепу Adonis vernalis поширений на північ від м. Дубно, тому межу його ареалу слід проводити не від Володимира-Волинського до Дубно, а від Володимира-Волинського до Луцька і Рівного. Отже, північна межа ареалу проходить по лінії міст: Володимир-Волинський, Луцьк, Рівне, Володар-Волинський, Київ, Яготин, Конотоп.

Поза зазначеною межею суцільного поширення Adonis vernalis виявлено в 17 ізольованих місцезнаходженнях виду в межах Полісся.

Зібрані нами конкретні дані про хорологію виду свідчать, що південна межа його ареалу, проведена О.П. Пошкурлат, є невірною. Гербарні данні, особливо збори останніх десятиріч, показують, що південна межа ареалу виду в Україні проходить від м.Болград Одеської області до смт. Тарутіно і м.Овідіополь, далі - вздовж Чорноморського узбережжя до Миколаєва, звідки повертає на північний схід до смт. Баштанка Миколаївської області і смт. Велика Олександрівка Херсонської області, далі до Нікополя і Запоріжжя. Від Запоріжжя ця межа піднімається до міста Синельникове Дніпропетровської області, повертає на північ і проходить через Новомосковськ до м.Карлівка Полтавської області і далі проходить через міста Зміїв, Балаклія, Ізюм Харківської області до м.Словґянськ Донецької області, далі повертає на південь до м.Перевальськ Луганської області і м.Харцизьк на схід від Донецька; потім повертає до м.Волноваха і по межі між Донецькою та Запорізькою областями іде на південь до Азовського моря. По узбережжю лінія ареалу огинає Приазовську височину і виходить за межі України.

На більшості картосхем ареалу Adonis vernalis средньоєвропейська та українська його частини показані як єдиний нероздільний масив. Вивчення гербарних матеріалів із Чернівецької області показало, що в Карпатах в межах Буковини вид не був виявлений. Його локалітети зафіксовані лише в рівнинній частині області на Хотинській височині в межиріччі Дністра і Пруту.

В гербарії Ужгородського університету і в інших гербаріях не було виявлено жодного зразка Adonis vernalis із Закарпаття.

Таким чином, західна межа географічного поширення Adonis vernalis в Україні співпадає з межею між Подільською та Хотинською височинами із Прикарпаттям і проходить по лінії таких населених пунктів: Старий Самбір, Галич, Івано-Франківськ, Коломия, Снятин, Заставна, Кельменці.

Три окремі ексклави ареалу Adonis vernalis розміщені на Кримському півострові. Найбільший із них приурочений до Кримських гір і простягається від Севастополя на заході до Феодосії на сході. Висотні межі поширення Adonis vernalis в Кримських горах становлять 150-480 м. На Тарханкутському півострові популяції Adonis vernalis займають його крайню західну частину. Керченськький ексклав Adonis vernalis займає крайню північно-східну частину Керченського півострова.

На північній та південній межах ареалу виду в Україні відбувається його фрагментація та елімінація місцезнаходжень.

Місцезнаходження, які відмічались в ХІХ на початку ХХ століття в околицях міст Володимир-Волинський, Горлівка, Ізюм, Київ, Нікополь, Прилуки, в Борзнянському районі Чернігівської області та в Глухівському районі Сумської області, до нашого часу не збереглись.

Еколого-фітоценотична характеристика місцезростань Adonis vernalis

Кліматичні та едафічні умови місцезростань. Клімат в межах ареалу змінюється від помірно-континентального на заході до різкоконтинентального з суворою багатосніжною зимою на сході. В цілому в межах більшої частини суцільного ареалу виду клімат характеризується холодною зимою, сухим літом, річною кількістю опадів не більше, ніж 500 мм. Для місцезростань характерна відсутність затінення або незначне (не більше 30%) затінення, субконтинентальний або континентальний клімат, сухі грунти. Місцезростання приурочені до добре дренованих ділянок. В пониженнях та на слабодренованих місцях він не зустрічається. В рівнинній частині України абсолютні висоти місцезростань виду становлять 50-230м. В горах Криму він поширений на висоті 300-800 м.

В південних районах Adonis vernalis зростає на схилах північної та північно-західної експозицій, поступово міняючи експозицію в більш північних районах на південно-східну, а ще далі на північ - на південну. Крутизна схилів, на яких зростає Adonis vernalis,- 10-45°.

Значна частина місцезростань Adonis vernalis в Україні приурочена до місць приповерхневого залягання карбонатних порід на Волино-Поділлі, в Причорноморґї, в басейні р.Сіверський Донець та в Кримських горах. Тут вид зростає на карбонатних чорноземах та дерново-карбонатних грунтах. Степові угруповання з участю Adonis vernalis в Україні трапляються також на типових чорноземах та лучно-чорноземних грунтах, на крейдяних, лесових та камґянистих відcлоненнях.

Вміст гумусу в цих грунтах - 2,8-4,5% вміст азоту - 0,10-0,30, вміст фосфору - 120,10-132,10 мм. на 100 г. грунту.

Фітоценотична харктеристика місцезростань Adonis vernalis в Україні

Українське Полісся. На Поліссі були відмічені лише окремі поодинокі локалітети виду, приурочені до степових, петрофітних та чагарникових угрупувань і світлих розріджених лісів.

Лісостеп. Волинська височина. Степова рослинність тут представлена переважно невеликими флористично бідними первинними угрупованнями, які утворились на схилах на місці знищених лісів. Найкраще збереглась степова рослинність на останцевих горах Вишнева поблизу м.Рівне, Лиса та Квітуча в Дубнівському районі Рівненської області та в урочищі Печений Віл у Млинівському районі тієї ж області. Вона представлена формаціями Cariceta humilis, Сariceta fruticosae, Stipeta capillatae, Festucetа valesiacae. Adonis vernalis є рідкісним видом у складі степових угруповань Волинської височини.

Подільська височина. На північній межі Подільської височини Adonis vernalis входить до складу формацій Festuceta valesiacae, Cariceta humilis, Stipeta capillatae, Stipeta pennatae. Проективне покриття Adonis vernalis до 5%. Подібний флористичний склад мають лучностепові угруповування Опілля.

На стрімких каньйоноподібних берегах річки Дністер та його приток Смотричу та Тарнави Adonis vernalis входить до складу формацій Festuceta valesiacae, Cariceta humilis, Stipeta capillatae, Stipeta pennatae, Stipeta pulcherrimae та унікальних сеслерієво-шиверекієвих угруповань (Sesleria heufleriana + Schiverekia podolica). Проективне покриття Adonis vernalis досягає 5%.

На Товтровому кряжі Поділля Adonis vernalis приурочений переважно до формації Festuceta valesiaca, де його проективне покриття становить до 5%. В формаціях Stipeta capillatae та Cariceta humilis зустрічаються лише поодинокі особини виду.

Степові угруповання з участю Adonis vernalis на Поділлі характеризуються значним флористичним різноманіттям. До їх складу входять рідкісні види внесені до Червоної книги України [1996].

Хотинська височина. Adonis vernalis зустрічається вздовж річки Дністер в складі угруповань, основу яких складають злакові трави Lolium multiflorum та Elymus novae - anglia.

Придніпровська височина. Ю.Стоянів [1922] вказував на зростання Adonis vernalis в розрідженому дубовому лісі (Васильківський район Київська обл.). Це єдине зафіксоване у Придніпровґї лісове місцезростання виду, інші місцезростання повґязані із степовим угрупованнями.

В найбільш північній у Придніпров'ї ділянці лучного степу поблизу с.Велика Солтанівка у Васильківському районі Київської області збереглась ділянка типчакового степу, де Adonis vernalis є рідкісним видом. Його проективне покриття - менше 1%.

Придніпровська низовина. Незначні за площею флористично бідні ділянки лучних степів збереглись лише на курганах. Горицвіт весняний є рідкісним видом у складі типчаково-різнотравних угруповань на курганах Роблена Могила, Три Брати, Ташань, в урочищі Церковщина, однак, він має високий клас постійності та здатність адаптуватися до вторинних місцезростань, якими є кургани Придніпров'я.

Середньоросійська височина. Різноманітним та флористично багатим є спектр рослинних угруповань, в яких зустрічається Adonis vernalis на південно-східних відрогах Середньоросійської височини в басейні р.Оскол (Поосколя) на Харківщині. В Поосколлі Adonis vernalis входить до складу лучностепових угруповань та угруповань крейдових відслонень. Тут лучні степи формацій Stipeta cappillatae, Stipeta tirsae, Stipeta pulcherrimae, Festuceta valesiacae, Carіceta humilis приурочені до верхніх частин уступів і надзаплавних терас рік Оскол та Вовча. Проективне покриття рослинного покриву - 80-90%. Проективне покриття Adonis vernalis - 5-10%. Дещо менша участь Adonis vernalis в чебрецево-різнотравно-злакових угрупованнях, які трапляються в нижніх частинах крутих схилів р.Вовчої. Проективне покриття травґяного покриву - 40-50%. Проективне покриття Adonis vernalis - 1-5%.

Донецький кряж. Вид входить до складу формації Stipeta pennata. Проективне покриття рослинного покриву - 50-70%, проективне покриття едифікатора - 10-15%. Adonis vernalis зустрічається зрідка[Кондратюк, Чуприна, 1992].

Бесарабська височина. Adonis vernalis входить до складу формації Stipetae ukrainica і зустрічається зрідка.

Степ. Придніпровська височина. В околицях с.Софіївка на Кіровоградщині Adonis vernalis приурочений до ковилово-типчакових угруповань на схилах Коротенкової балки. Проективне покриття травґяного покриву - 90%. Домінують Festuca valesiaca та Stipa capillata, співдомінанти - Chamaecytisus austriacus та Adonis vernalis. Проективне покриття Adonis vernalis близько 10%, що свідчить про його міцні фітоценотичні позиції.

Урочище Кіліповське, яке розміщене в околицях с.Петрівка,- це балка більш зволожена, ніж Коротенкова балка. Степова рослинність у вигляді вузьких стрічок тягнеться по обох берегах по найбільш підвищених частинах балок. Вона представлена чагарниковими степами, в яких домінують Cerasus fruticosa та Chamaesytisus austriаcus. Серед трав домінують Festuca valesiaca та Adonis vernalis, проективне покриття якого становить 10%.

Найбільш поширеною формацією в заповіднику Єланецький степ Миколаївської області є формація Stipeta capillatae, яка займає 206 га. Саме до цієї формації приурочене місцезростання Adonis vernalis. Проективне покриття травостану - 80-90%, горицвіту весняного - 5-10%.

Донецький кряж. В степовій частині Донецького кряжу Adonis vernalis зростає в Стрільцівському та Провальському відділеннях Луганського заповідника. Вид входить до складу різнотравно-типчаково-ковилових та чагарникових степів і трапляється дуже рідко. [Кондратюк, Чуприна, 1992].

Приазовська височина. На Приазовській височині зосереджені найбільш південні в рівнинній частині України місцезростання виду, приурочені до складу рослинного покриву типчакових степів. Горицвіт весняний є рідкісним видом у відділені Кам'яні Могили Українського степового заповідника. Ще більш рідкісним є Adonis vernalis в Хомутовському відділені.

Кримський півострів. Наші дослідження, проведені на Карабі-яйлі та Чатирдазі, доповнюють і деталізують літературні відомості про еколого-ценотичні умови місцезростань Adonis vernalis в горах Криму. На Карабі-яйлі він входить до складу формації Stipeta tirsaе, яка представлена асоціаціями Stipa tirsa purum, Stipa tirsa +Carex humilis, Stipa tirsa + Festuca rupicola, Stipa tirsa + Filipendula vulgaris, Stipa tirsa + Galium verum. Adonis vernalis входить до складу кожної із зазначених асоціацій. Його проективне покриття - 1-5%.

На Чaтирдазі Adonis vernalis є більш рідкісним, ніж на Кaрабі-яйлі. Він входить до складу формації Cariceta humilis, яка представлена асоціацією Carex humilis + Filipendula vulgaris. Це угруповання приурочене до понижень в рельєфі. Проективне покриття Adonis vernalis 1-2%.

Фітоценотичний аналіз місцезростань Adonis vernalis в Україні дозволяє звести всю їх різноманітність до трьох типів: лучні степи, петрофітні угруповання та світлі розріджені ліси.

Рослинні угруповання з участю Adonis vernalis в Україні.

Лучні степи. Формація Botriochloeta ishaem; асоціації: Botriochlоa ishaemi + Carex humilis, Botriochlоa ishaemi + Potentilla arenaria; Формація Brachypodieta pinnatum; aсоціації: Brachypodium pinnatum + Carex humilis, Brachypodium pinnatum + Festuca valesiaca, Brachypodium pinnatum + Teucrium chamaedrys; Формація Bromopsideta ripariae; aсоціації: Bromopsis riparia + Festuca rupicola, Bromopsis riparia + Thymus dzevanovskyi; Формація Cariceta humilis; aсоціації: Carex humilis + Adonis vernalis, Carex humilis + Anthericum rаmosum + Inula ensifolia, Carex humilis + Anthericum rаmosum + Lembotropis nigricans, Carex humilis + Botriochloa ishaemum, Carex humilis + Brachypodium pinnatum, Carex humilis + Cаrlina onopordifolia, Carex humilis + Daphne cneorum, Carex humilis + Festuca valesiaca, Carex humilis + Helictotrichon pubescens, Carex humilis + Lembotropis nigricans, Carex humilis + Potentilla arenaria, Carex humilis purum, Carex humilis + Stipa capillata, Carex humilis + Stipa pennata, Carex humilis + Stipa pulcherrima; Формація Ceraseta fruticosa; aсоціації : Cerasus fruticosa + Adonis vernalis, Cerasus fruticosa + Chamaecytisus austriacus, Cerasus fruticosa + Elytrigia repens, Cerasus fruticosa + Prunus spinosa, Cerasus fruticosa purum; Формація Elytrigieta repentis; aсоціації: Elytria repens + Astragalus dasyanthus, Elytria repens + Festuca valesiaca; Формація Helictotrichoneta desertori; aсоціації: Helictotrichon pubescens + Carex humilis, Helictotrichon pubescens + Festuca valesiaca; Формація Festuceta rupicolae; aсоціації : Festuca rupicola + Bromopsis riparia, Festuca rupicola + Stipa ukrainiсa, Festuca rupicola + Thymus dzevanovskyi; Формація Festuceta valesiacae ;aсоціації: Festuca valesiaca + Adonis vernalis, Festuca valesiaca + Adonis wolgensis, Festuca valesiaca + Calamagrostis epigeios, Festuca valesiaca + Carex humilis, Festuca valesiaca + Chamaecytisus austriacus, Festuca valesiaca + Koeleria cristata, Festuca valesiaca + Potentilla arenaria, Festuca valesiaca purum, Festuca valesiaca + Stipa capillata, Festuca valesiaca + Stipa pennata; Формація Koelerieta cristatae; aсоціації: Koeleria cristata + Festuca valesiaca, Koeleria cristata + Potentilla arenaria, Koeleria cristata + Stipa capillata; Формація Poeta angustifoliae; aсоціації: Poa angustifolia + Festuca valesiaca, Poa angustifolia + Medicago romanica; Формація Stipeta capillatae; aсоціації: Stipa capillata + Adonis vernalis, Stipa capillata + Allium sphaerocephalon, Stipa capillata + Festuca valesiaca, Stipa capillata + Stipa lessingiana, Stipa capillata + Potentilla arenaria, Stipa capillata purum; Формація Stipeta pennatae; aсоціації: Stipeta pennata + Carex humilis, Stipeta pennata + Jurinea arachnoidea; Формація Stipeta pulcherrimae; aсоціація: Stipa pulcherrima + Carex humilis; Формація Stipeta tirsae; aсоціації: Stipa tirsa + Carex humilis, Stipa tirsa + Festuca rupicola, Stipa tirsa + Filipendula vulgaris, Stipa tirsa + Galium verum, Stipa tirsa purum; Формація Stipeta ucrainiсae; aсоціації: Stipa tirsa + Bromopsis riparia, Stipa tirsa + Carex humilis, Stipa tirsa + Festuca rupicola, Stipa tirsa + Stipa capillata. Петрофітні угруповання. Формація Seslerieta heufleriana; aсоціації: Sesleria heufleriana + Carex humilis, Sesleria heufleriana + Schiverekia pоdolica, Формація Thymeta cretacei; aсоціації: Thymus cretaceus + Astragalus albicaulis, Thymus cretaceus + Astragalus onobrychіs, Thymus cretaceus + Helianthemum nummularium, Thymus cretaceus + Linum uсrainikum. Світлі розріджені ліси. Формація Pineta sylvestris; Формація Querceta roboris.

В Україні вид приурочений, в основному, до лучних степів. Наявність великої кількості реліктових та ендемічних видів свідчить про первинність більшості лучностепових угруповань з участю Adonis vernalis. Поряд з цим вид зростає також у вторинних лучностепових угрупованнях, приурочених до форм рельєфу антропогенного походження. Такими є угруповання лучностепової рослинності на курганах Придніпров'я.

Порівняльний аналіз місцезростань Adonis vernalis в різних частинах ареалу. Угруповання з участю Adonis vernalis в Україні та зарубіжних країнах подібні. В межах всього ареалу рослинні угруповання з участю Adonis vernalis представлені переважно тими самими формаціями та асоціаціями. Але виявлені деякі рослинні формації та асоціації, які у нас не відомі. Так, в Румунії вид входить до складу лучних степів, в яких домінує Crysopogon gryllus. В Україні такі місцезростання не відмічались. На півночі та сході ареалу (Швеція, Росія) Adonis vernalis зростає не лише на лучних степах, а й на остепнених луках. Більш різноманітними в межах всього ареалу в порівнянні з Україною є лісові місцезростання виду. Так, на Балканах Adonis vernalis зростає в лісах з домінуванням кленів (Acer campestre, A. tataricum) та дубів (Quercus petraea, Q. pedunculiflora, Q. fraineto), в Сибіру - в березових колках, а в Австрії - в лісах, утворених Pinus nigra.

Аналіз ценопопуляцій Adonis vernalis в Україні

Просторова структура та щільність популяцій. Просторове розміщення особин різне в локальних популяціях Adonis vernalis в різних частинах ареалу. Для досліджених популяцій Єланецького степу, Карабі-яйли та Чатирдагу характерні великі скупчення генеративних особин, високий ступінь покриття поверхні особинами цієї групи і наявність навколо них достатньої кількості рослин імматурного, віргінільного та ювенільного онтогенетичних станів. Таку ж просторову структуру мають популяції в антропогенно непорушних та малопорушених екотопах в лісостепу на Подільській та Середньоросійській височинах та на півночі степової зони, де їх щільність становить 8-25 особин на м2. Охарактеризований тип просторової структури популяцій Adonis vernalis є показником міцних фітоценотичних позицій виду в даних місцезростаннях.

На лівобережжі Середнього Придніпров'я зустрічаються лише поодинокі генеративні особини Adonis vernalis, які не утворюють скупчень і слабо покривають поверхню ґрунту. Щільність таких популяцій становить 1 особина на м2. Невелика кількість молодих генеративних рослин не в змозі забезпечити формування нових генерацій особин шляхом насіннєвого розмноження. Тут популяції Adonis vernalis приурочені до курганів, які є формами рельєфу антропогенного походження. За невеликий для формування популяцій проміжок часу в цьому регіоні ще не сформувались різновікові групи особин в популяціях Adonis vernalis. Ці популяції є інвазійними.

Поблизу північної межі ареалу щільність популяції Adonis vernalis, в середньому, становить 1-5 особин на 100 м2. На відміну від популяцій лівобережжя Середнього Придніпров'я, локальні популяції Волинського Лісостепу перебувають в регресивному стані, оскільки відбувається різке зменшення чисельності особин.

Етапи онтогенезу та спектри онтогенетичних станів ценопопуляцій Adonis vernalis в Україні. Вкрай низькою є чисельність особин в популяціях Adonis vernalis поблизу північної межі ареалу, зокрема у Волинському Лісостепу. Вікова структура більшості популяцій в цьому регіоні є зруйнованою. Не сформовані спектри онтогенетичних станів в ценопопуляціях виду на курганах лівобережжя Середнього Придніпров'я, що, очевидно, пов'язано з незавершеністю формування ценопопуляцій виду в цьому регіоні. Повночленними є спектри онтогенетичних станів на Поділлі, в лісостепу Середньоросійської височини ( в долині р. Вовчої у Вовчанському районі Харківської області), в горах Криму, на півночі степової зони України. Так, в Коротенковій і Кіліповській балках на Кіровоградщині щільність популяції 20-25 особин на м2. В умовах заповідного режиму цей показник є дещо нижчим. Так, в заповіднику Єланецький степ в балці Роза на 1 м2 припадає в середньому 14 особин Adonis vernalis.

В цілому повночленні спектри онтогенетичних станів Adonis vernalis в умовах північного степу України свідчать про стійкі фітоценотичні позиції виду в регіоні.

Насіннєва продуктивність та поповнення популяцій Adonis vernalis новими генераціями особин. Єдиним способом самопідтримки чисельності популяцій Adonis vernalis є насіннєве розмноження. В кінці травня 2001 року в заповіднику Єланецький степ на 1 м2 припадало 90 насінин (100 м2 - 9000 насінин). Схожість насіння в культурі значно вище, ніж в природі. Польова схожість насіння Adonis vernalis в НБС ім М.М. Гришка в 2001 році становила 9,7%, а в Єланецькому степу - 0,8% від числа дозрілого повноцінного насіння.

Сприятливою для проростання насіння Adonis vernalis є дощова погода в липні-серпні, що є рідким явищем для кліматичних умов України. Не сприяє інтенсивному формуванню нових генерацій Adonis vernalis в природних фітоценозах також висока задернованість ґрунту.

В зв'язку з низькою ефективністю насіннєвого розмноження Adonis vernalis в природі в його ценопопуляціях переважають правосторонні спектри онтогенетичних станів. Слабкий репродуктивний потенціал виду пов'язаний із невідповідністю екологічних потреб його сходів екологоценотичним умовам місцезростань, стає ще більш слабким в зв'язку із інтенсивною заготівлею сировини в період цвітіння та дозрівання насіння Adonis vernalis.

Наукові основи охорони та раціонального використання Adonis vernalis в Україні

Практичне використання Adonis vernalis в медицині та декоративному садівництві. Adonis vernalis використовують при функціональних неврозах серця, вегетодистонії, інфекційних захворюваннях, що проходять з ослабленням серцевої діяльності, при нервово-психологічних хворобах, ниркових захворюваннях з явищами недостатності серцево-судинної системи та при гострих приступах глаукоми. [Растительные ресурсы…, 1884; Лікарські рослини, 1990].

Як високодекоративна рослина, яка розквітає наприкінці весни, Adonis vernalis широко використовується в декоративному садівництві, зокрема в експозиціях гірських садів та степових ділянок.

Україна здавна була одним з осередків заготівлі горицвіту весняного для фармацевтичної промисловості. В дореволюційній Росії щороку заготовлялось не менше ніж 80 тон трави горицвіту весняного. Значна доля цих заготівель припадала на Україну. В зв'язку із різким скороченням сировинних ресурсів на початку 70-х років заготівля сировини горицвіту весняного в Україні була припинена.

Сучасний стан ресурсів Adonis vernalis в Україні. Згідно “Атласу Ареалів...” [1980] найбільші запаси сировини Adonis vernalis в Україні зосереджені в Криму - 10-30 т, дещо менші - в Тернопільській та Дніпропетровській областях - 1-10 т в кожній, і значно менші - на Волині, у Львівській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Київській, Кіровоградській, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Донецькій областях - 0,1-1 т повітряно-сухої маси в кожній області. Д.С.Івашин та ін. [1985] відносять Adonis vernalis до групи видів з невеликими запасами сировини: в Лісостепу та в Криму вони становлять від 1 ц до 10 т, в Степу - до 1 ц. За даними Я.П.Дідуха [1998], інтенсивна заготівля сировини Adonis vernalis в Криму привела до зменшення його запасів на півострові з 20 до 3 т. Таким чином, наведені дані висвітлюють тенденцію зменшення запасів Adonis vernalis в Україні, що пов'язано із інтенсивною заготівлею його сировини в недалекому минулому.

Найвищими показниками (200-600 кг/га) характеризуються популяції степової зони, які близькі до максимуму продуктивності надземної біомаси виду, яка становить 780 кг/га [Растительные ресурсы…, 1884]. Однак, степові популяції Adonis vernalis не можуть підлягати експлуатації, оскільки вони збереглися на невеликих площах.

Охорона Adonis vernalis in situ. Особливістю біології, які негативно впливають на сучасний стан популяцій виду, є його повільний розвиток в ювенільному періоді та малоефективне насіннєве розмноження. Негативний вплив на стан популяцій чинять також інтенсивний випас худоби на схилах балок, сінокіс, штучне заліснення схилів, неправильна заготівля сировини.

Антропогенний вплив на популяції Adonis vernalis відбувається в межах всього ареалу. Adonis vernalis внесено до Червоних книг або Червоних списків флори Австрії, Німеччини, Румунії, Словаччини, Швейцарії, Швеції як вид, який перебуває під загрозою зникнення; Молдови та Хорватії - як зникаючий вид; Італії та Нідерландів - як зниклий вид. Важливим внеском в охорону Adonis vernalis в Європі в цілому стало включення його до додатку ІІ CITES і прийняття рішення про заборону міжнародної торгівлі його сировиною.

Незважаючи на високий міжнародний статус охорони Adonis vernalis та загрозливий стан його популяцій, вид не занесено до жодного з видань Червоної книги України. Його необхідно включити до нового видання Червоної книги.

Нами рекомендовано створити природно-заповідні території для охорони ділянок з участю Adonis vernalis: Книшова гора, околиці с. Малинівка Рогатинського району Івано-Франківської області; Квітуча гора поблизу с. Мильча Дубнівського району Рівненської області; урочище Валки поблизу с. Велика Солтанівка Васильківського району Київської області; урочище Ташань, околиці с. Ташань Переяслав-Хмельницького району Київської області; курган Роблена Могила Переяслав-Хмельницького району Київської області; кургани Три Брати, околиці сіл Єрківці, Дівички, Стовп'яги Переяслав-Хмельницького району Київської області; Коротенкова балка, околиці с. Софіївка Компаніївського району Кіровоградської області; Ганівська балка, околиці с. Ганівка Компаніївського району Кіровоградської області. Наукові обґрунтування на створення природно-заповідних територій передані в Державну службу заповідної справи та обласні державні управління Міністерства екології та природних ресурсів України.

В перспективі потрібно взяти під охорону всі місцезнаходження Adonis vernalis.

Вирощування Adonis vernalis в культурі та його охорона ex situ

Плантаційне вирощування Adonis vernalis. Багаторічні спроби введення Adonis vernalis в культуру в Україні позитивного результату не дали. Безуспішною виявилась також спроба введення виду в культуру і в зарубіжних країнах.

Фармакологічні та клінічні дослідження однорічних видів роду Adonis - Adonis aestivalis L., A. annua L., A. flammea Jacq. в лабораторії біотехнології природних комплексів Державного наукового центру лікарських засобів в м. Харкові показали, що вони можуть бути замінниками Adonis vernalis. Враховуючи дефіцит сировини Adonis vernalis в Україні та легкість культури однорічних видів роду Adonis слід рекомендувати широке введення в культуру в Україні однорічних видів роду як замінників сировини Adonis vernalis.

Інтродукція Adonis vernalis в ботанічних садах та його охорона ex situ. Adonis vernalis представлений в колекційному фонді багатьох ботанічних садів України, Росії, Білорусі, Молдови, Румунії, Польщі, Угорщини, Литви. Італії, Франції, Німеччини. Як і при плантаційному розмноженні при вирощуванні горицвіту весняного в ботанічних садах насіннєве розмноження відбувається дуже повільно.

Впровадження виду в штучно створені степові фітоценози у Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка НАН України виявилось вдалим. На ботанічно-географічну ділянку “Степи України” Adonis vernalis був завезений із заповідника Михайлівська цілина у 1952 р. За піввіковий період сформувалась інтродукційна популяція виду. Вона приурочена до ділянки типчакового степу і займає площу 0,5 га. У складі інтродукційної популяції 270 дорослих особин. Щільність популяції - 9 особин на 1 м2. В спектрах онтогенетичних станів представлені генеративні особини - 2,5 особини на 1 м2 (27,5%), імматурні - 2,5 особини на 1 м2 (27,5%), віргінільні - 2,5 особини на 1 м2 (27,5%) та ювенільні особини - 1,5 особин на 1 м2.

На ботаніко-географічну ділянку “Кавказ” (виділ “Степи”) Adonis vernalis був завезений із Ставропольського краю (околиці Кисловодська) в 1950 р. Сформована за півстоліття інтродукційна популяція виду входить до угруповання типчакового степу, який займає 0,5 га. Інтродукційна популяція складається із 300 дорослих особин. Щільність інтродукційної популяції - 10 особин на 1 м2. В спектрах онтогенетичних станів представлені генеративні особини - 3 особини на 1 м2 (20%), імматурні - 4 особини на 1 м2 (27%), віргінільні - 5 особин на 1 м2 (33%) та ювенільні особини - 3 особини на 1 м2.

На відміну від плантаційного вирощування Adonis vernalis моделювання інтродукційних популяцій виду в штучно створених степових екосистемах є перспективним шляхом охорони виду ex situ. Тому доцільно проводити підсів на схилах балок, терасах рік та перелогів. В умовах деградації природних місцезростань горицвіту весняного, необхідності їх охорони та неефективності плантаційного вирощування виду такі ділянки в майбутньому можуть стати основним джерелом заготівлі цінної лікарської сировини Adonis vernalis.

Висновки

1. Аналіз ареалу Adonis vernalis свідчить про те, що цей вид є євросибірським лісостеповим, а не понтійським елементом флори України, як вважають більшість дослідників. Оскільки Adonis vernalis приурочений в основному до лучних степів лісостепової зони, а не до справжніх ксерофільних степів Причорномор'я, віднесення його до понтійських елементів не є достатньо обгрунтованим.

2. Північна межа ареалу Adonis vernalis в Україні співпадає з межею між Лісостепом та Поліссям і обумовлена надмірним зволоженням території і відсутністю відповідних едафотопів в Поліссі. Південна межа ареалу виду проходить по узбережжю Чорного моря в Правобережній Україні та на півночі степової зони в Лівобережній Україні і обумовлена посушливим кліматом степової зони південного сходу України.

3. Місцезростання Adonis vernalis в Україні приурочені до лучних степів формацій Botriochloeta ishaemi, Cariceta humilis, Ceraseta fruticosa, Elytrigieta repentis, Helictotricheta desertori, Festuceta valesiacae, Koelerieta cristatae, Stipeta capillatae, Stipeta pennatae, Stipeta uсrainicae, петрофітних угруповань формацій Seslerieta heuffleriana, Thymeta cretacei та світлих розріджених лісів формацій Pineta sylvestris та Querceta roboris.

4. За просторовим розміщенням популяції Adonis vernalis відносяться до континуальних. В межах України представлено дві географічні популяції виду - східноєвропейська та кримська, які розділені великою диз'юнкцією, пов'язаною із невідповідністю еколого-ценотичних умов степів південного сходу України для лучностепового виду Adonis vernalis. Інтенсивний вплив антропогенних факторів - розорювання грунтів, перевипас худоби, заліснення степових схилів та великі об'єми заготівлі сировини Adonis vernalis призвели до інсуляризації популяцій та їх трансформації із континуальних в локальні.

5. Щільність та спектри онтогенетичних станів ценопопуляцій суттєво відрізняються залежно від географічного поширення, еколого-ценотичних умов місцезростань та антропогенних впливів. На стан ценопопуляцій позитивно впливає помірний випас худоби, який сприяє розрихленню та фрагментації дернин злаків в лучностепових угрупованнях і формуванню мікроніш, сприятливих для проростання насіння та розвитку сходів. В зв'язку з цим щільність популяцій Adonis vernalis в умовах пасовищного режиму вища, ніж в умовах заповідного режиму.

6. В умовах Південного Лісостепу та Північного Степу України ценопопуляції Adonis vernalis відзначаються найвищою щільністю (8-25 особин на 1 мІ), повночленними правосторонніми спектрами онтогенетичних станів, що свідчить про те, що тут вид перебуває в умовах екологічного та фітоценотичного оптимумів. Повночленними правосторонніми спектрами онтогенетичних станів відзначаються ценопопуляції Adonis vernalis в горах Криму, однак їх щільність є нижчою, що пов'язано з більш інтенсивною експлуатацією ценопопуляцій виду в регіоні.

7. Ценопопуляції Adonis vernalis поблизу північної та південної меж ареалу відзначаються низькою щільністю (0,01-4 особин на 1 мІ) та зруйнованими спектрами онтогенетичних станів.

8. В Україні Adonis vernalis відзначається високою урожайністю насіння. В урожайному 2001р. на 100 мІ площі припадало 9000 насінин Adonis vernalis (заповідник Єланецький степ). Схожість насіння в культурі є значно вищою, ніж в природі: в 2001р в Національному ботанічному саду ім.М.М.Гришка НАН України вона становила 9,7% в заповіднику Єланецький степ - лише 0,8%. Сприятливою для прорастання насіння є дощова погода в липні-серпні, однак ці місяці є найбільш жаркими та посушливими в умовах України. Отже, низький репродуктивний потенціал Adonis vernalis пов'язаний із відсутністю необхідної для проростання насіння вологи в другій половині літа.

9. Необхідність охорони Adonis vernalis в Україні виникає із особливостей його біології (низький репродуктивний потенціал та довготривалий період формування молодих генерацій в популяціях), негативним антропогенним впливом на популяції та надмірною його експлуатацією. З метою поліпшення охорони Adonis vernalis еx situ рекомендовано створення восьми ботанічних заказників.

10. За науковим обгрунтуванням ботаніків Європейських країн (за нашою участю) 11 конференція договірних сторін з виконання Конвенції про міжнародну торгівлю видами флори і фауни, що перебувають під загрозою (СITES) в 2000 р. прийняла рішення про включення Adonis vernalis до Додатку ІІ СITES і заборону міжнародної торгівлі його сировиною. Незважаючи на загрозливий стан ценопопуляцій Adonis vernalis та його високий міжнародний природоохороний статус, вид не внесено до Червоної книги України. Ми рекомендуємо внести Adonis vernalis до нового видання Червоної книги України.

...