Мікроорганізми як чинники пошкоджень творів станкового живопису музейного фонду України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК україни

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного

УДК 579.69+582.28 : 620.193.8 : 75.051+069.51

МІКРООРГАНІЗМИ ЯК ЧИННИКИ ПОШКОДЖЕНЬ

ТВОРІВ СТАНКОВОГО ЖИВОПИСУ МУЗЕЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

03.00.07. - мікробіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Кондратюк Тетяна Олексіївна

Київ - 2002



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України та в Національному науково-дослідному реставраційному центрі України Міністерства культури і мистецтв України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Жданова Неллі Миколаївна, Інститут мікробіології і вірусології

ім. Д.К. Заболотного НАН України, завідувач відділу фізіології та систематики мікроміцетів

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, Козлова Ірина Панасівна, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, провідний науковий співробітник відділу загальної і ґрунтової мікробіології

доктор біологічних наук Бухало Ася Сергіївна, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, головний науковий співробітник відділу мікології

Провідна установа: Національний Одеський університет, кафедра мікробіології, Міністерство освіти України, м. Одеса

Захист відбудеться “20” листопада 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.233.01 при Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 154)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України, м. Київ, 03143, вул. Заболотного, 154

Автореферат розісланий 17 жовтня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Пуріш Л.М.



Кондратюк Тетяна Олексіївна. Мікроорганізми як чинники пошкоджень творів станкового живопису музейного фонду України. - Рукопис. живопис іконопис мікроорганізм видовий

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07. - мікробіологія. - Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного, Київ, 2002.

Наведено результати вивчення та порівняння мікроорганізмів, вилучених з пошкоджених творів станкового живопису ряду колекцій і внутрішніх поверхонь (стін) музейних фондосховищ. Визначено структуру грибних комплексів, які сформувалися на творах живопису сильного ступеню пошкодження. За допомогою коефіцієнту Сьоренсена-Чекановського встановлено достовірні відмінності між видовим складом мікроорганізмів з пошкоджених творів західно-європейського живопису та таким з творів українського іконопису, що свідчить про специфічність виявлених угруповань. Порівняння видових списків мікроорганізмів з пошкоджених матеріалів стін музеїв з різних регіонів України та в межах одного міста виявило достовірні відмінності між ними.

Показано, що при розвитку біодеструкторів на матеріалах стін чіткіше проявилася концентрація домінування (значення показника Симпсона 0,29 - 2,27, на відміну від творів живопису, де його значення становили 0,09 - 0,5). Серед обстежених об'єктів біодеструктори матеріалів стін музейних приміщень характеризувались найнижчими показниками видового різноманіття Шеннона. Запропонована необхідність урахування специфіки видового складу біопошкоджувачів при виборі сполук та методів дезінфекційної обробки творів живопису. Створено колекцію культур мікроміцетів, вилучених з пошкоджених музейних предметів та пам'яток історії та культури, яка нараховує 148 штамів 73 видів 35 родів.

Ключові слова: мікроорганізми, твори живопису, музейні приміщення, пошкодження, еколого-систематичне узагальнення, біоциди.



Кондратюк Татьяна Алексеевна. Микроорганизмы как факторы повреждений призведений станковой живописи музейного фонда Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.07. - микробиология. - Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного, Киев, 2002.

Работа посвящена изучению видового состава микроорганизмов, повреждающих произведения станковой живописи ряда коллекций и внутренних поверхностей (в частности, стен) музеев Украины. Проведено сравнение видовых списков микроорганизмов, изолированных с поврежденных объектов исследования. Установлено, что видовой состав микромицетов с поврежденных произведений иконописи (преимущественно XVIII в.) представлен 45 видами 20 родов 2-х отделов (Zygomycota, Ascomycota) и группы митоспоровых грибов. Представители последних составляли преобладающее большинство. Доминировали виды рр. Chaetomium, Aspergillus и постоянно встречались виды р. Penicillium. Только в 1,8 % проб выявлены спорообразующие бактерии. Методами нумерической номенклатуры и построения корреляционных плеяд впервые определена структура грибных комплексов, сформировавшихся на иконах сильной степени повреждения из фондохранилища Волынского краеведческого музея (г. Луцк). Эколого-систематическое обобщение полученных результатов (в том числе определение показателя видового разнообразия Шеннона, индекса доминирования Симпсона, анализ степени повреждения икон и др.) позволило предположить, что начало формирования грибного сообщества на указанных иконах происходило еще до поступления в музейное фондохранилище - на их предыдущем местонахождении в полуразрушенных храмах и церквях.

С поврежденных произведений западноевропейской живописи (XIV - XIX вв.) выделено 122 изолята микромицетов, отнесенных к 45 видам 25 родов. Наибольшей частотой встречаемости отличались виды рр. Penicillium и Aspergillus. В ряде случаев наблюдали ассоциации грибов со спорообразующими бактериями. Показано, что решающую роль в возникновении повреждений картин наряду с другими причинами сыграла их значительная запыленность.

Сравнение видового состава микроорганизмов, выделенных с поврежденных объектов исследований, позволило установить достоверные отличия между таковым с поврежденных произведений западноевропейской живописи и с произведений украинской иконописи, что свидетельствует о специфичности выявленных сообществ.

Изучение повреждений внутренних поверхностей (стен) музейных помещений позволило выделить 49 видов 18 родов грибов и бактерии р. Bacillus. Доминирующими были виды A. versicolor, Cladosporium cladosporioides, P. chrysogenum, Fusarium solani, Stachybotrys chartarum и бактерии р. Bacillus. Сравнение видовых списков микроорганизмов, повреждающих материалы стен музеев из разных регионов Украины и в пределах одного города показало достоверные отличия между ними. При развитии биодеструкторов на материалах стен четче проявилась концентрация доминирования (значение показателя Симпсона 0,29 - 2,27, в отличие от произведений живописи, где его значения составляли 0,09 - 0,5). Среди обследованных объектов биодеструкторы материалов стен музейных помещений характеризовались самыми низкими показателями видового разнообразия Шеннона.

Создана коллекция культур микромицетов, выделенных с поврежденных музейных предметов и стен музейных помещений, насчитывающая 148 штаммов 73 видов 35 родов, которая используется как базовый материал для проведения экспериментальных работ.

Показано, что при выборе соединений и методов дезинфекционной обработки следует особое внимание уделять определению видового состава микроорганизмов, повреждающих произведения живописи объектов, обязательно учитывая при этом микроклиматические условия последующего музейного хранения. Определен характер действия растворителей лаков и художественных красок, ряда биоцидов и препаратов природного происхождения на тест-культуры грибов, выделенных с поврежденных объектов исследования. Среди растворителей и природных препаратов фунгицидное влияние на ряд тест-культур грибов проявили пинен, спиртовые настойки мяты перечной и чеснока.

Экспериментально показано, что при исследовании влияния биоцидов на микромицеты методом спектрофотометрии интерпретацию полученных результатов целесообразно проводить путем объединения ряда методик, что позволяет определить и описать характер действующих концентраций.

Ключевые слова: микроорганизмы, произведения живописи, музейные помещения, повреждения, эколого-систематическое обобщение, биоциды.



Kondratyuk Tetyana Oleksiivna. Microorganisms as factors damaging works of easel paintings of Ukraine museum fund. - Manuscript.

Thesis on Candidate of Biological Science degree on speciality 03.00.07. - microbiology. - D.K. Zabolotny Institute of microbiology and virology, Kyiv, 2002.

Results of investigation and comparison of microorganisms selected from works of easel paintings damaged of a number of collections and inner surfaces of museum storehouses are provided and discussed in detail. Structure of fungal complexes formed on works of paintings of the highest degree of the damage is found.

Reliable differences of microorganisms from works of Western European paintings and old Ukrainian icons (after Sшrensen-Czekanowski coefficient) are defined. It illustrates specificity of communities obtained.

Reliable differences of species lists of microorganisms of wall materials of museums from various regions of Ukraine and within the same city are shown.

Concentration of dominance (Simpson coefficient is between 0.29-2.27) of biodestructors on wall materials is much brighter of the one for microorganisms of works of paintings (coefficient is 0.09-0.5).

Biodestructors of wall materials of museum buildings are characterized by low indices of Shennon species diversity among damaged objects investigated.

Species content of biodestructors proposed to be taken into account during selection of substances and methods of disinfections treatment of works of paintings.

Collection of cultures of mycromycetes-damagers of museum objects and historic and cultural monuments including 75 species of 35 genera is created.

Key words: microorganisms, works of paintings, museum storehouses, damage, ecological and taxonomical generalization, biocides.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збереження пам'яток історії та культури, спасіння зруйнованих цінностей - це шлях до відродження та збереження духовності народу. Захист від біопошкоджень культурних та мистецьких цінностей є невід'ємною частиною загальної проблеми збереження нашого загальнонаціонального надбання. Збитки від пошкоджень музейних фондів та експозицій біодеструкторами важко оцінити, тому що втрати, завдані ними, часто є непоправними (Римская-Корсакова, 1996).

На початку 90-х років ХХ ст. розпочалося широке вивчення Волинського малярства, яке є одним з найяскравіших проявів мистецької історії української культури (Александрович, 1994; Дацюк, 1997). В цей час у зв'язку з проблемами переміщення колекцій творів мистецтва з музейних фондосховищ у нові приміщення (Волинський краєзнавчий музей, Національний музей у Львові) з надзвичайною гостротою постали питання здійснення дослідницьких та реставраційно-консерваційних заходів щодо великої кількості зруйнованих шедеврів сакрального українського мистецтва (Откович, 1994).

В більшості музеїв України умови зберігання не відповідають нормативним. Одним із найвідчутніших наслідків порушення режимів збереження культурних та історичних цінностей є виникнення біопошкоджень. Останнє у великій мірі залежить від загального стану будівлі музею (Музейное хранение..., 1995; Hilbert, 1993). Питання біопошкоджень колекцій станкового живопису, а також руйнації внутрішніх поверхонь музейних приміщень (зокрема, стін), цілеспрямовано в Україні не вивчалися. Вони є актуальними, постають з особливою гостротою та потребують спеціального дослідження.

Найактуальнішою з проблем лишається пошук та дослідження засобів знешкодження мікроорганізмів-деструкторів з огляду на їх високі адаптивні можливості щодо біоцидів, які застосовуються в реставраційній практиці (Безбородова, 1984; Гончарова и др., 1991). Окремого дослідження потребують препарати, які б не завдавали негативного впливу на навколишнє середовище, предмети зберігання та людину.

Основним та невідкладним завданням сьогодення є впровадження в кожен музей України сучасних наукових підходів до проблеми збереження пам'яток історії та культури з урахуванням положень визнаної у всьому світі стратегії збереження колекцій від біодеструкторів - Integrated Pest Management (IPM) - комплексного біологічного контролю за станом колекцій, системи біологічного моніторингу (Кобякова, 1997). У зв'язку з цим актуальним є підготовка для музеїв, реставраційних та учбових закладів України інформаційно-довідкової, методичної та наукової літератури щодо проблем біопошкоджень культурних цінностей. Остання на сьогодні практично відсутня. Підійти до вирішення питання збереження національного надбання України можна шляхом узагальнення та всебічного аналізу індивідуальних проблем кожного з музеїв.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з напрямками науково-дослідних робіт відділу фізіології та систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України, зокрема з темою “Еколого-систематичне та фізіологічне вивчення мікроміцетів як основа створення перспективних біотехнологій” (№ 11/403, підрозділ “Екологія мікроміцетів, вилучених з біогеоценозів, що знаходяться під антропогенним впливом”); у відповідності з темою “Захист музейних об'єктів від біопошкоджень” відділу біологічних досліджень Національного науково-дослідного реставраційного центру України; підтримана грантами Державного фонду прикладних та фундаментальних досліджень ДКНТ України - проект № 08.01.06.1040-93 “Волинська школа іконопису. Проблеми дослідження, зберігання та реставрації”, проект № 4.3/636 “Теоретичні дослідження та розробка комплексних систем по створенню оптимальних мікрокліматичних умов в музейних приміщеннях” згідно програми “Наукові проблеми розбудови державності України”; грантом INTAS (проект № 93-1659 “Microbiology and biochemistry of objects of cultural heritage and art”).

Мета та завдання роботи. Метою роботи було мікробіологічне обстеження творів живопису та стану музейних будівель, екологічна характеристика агентів біопошкоджень і дослідження інгібуючого впливу ряду сполук та препаратів на мікроорганізми-пошкоджувачі.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Виявити та проаналізувати видовий склад мікроорганізмів, що пошкоджують твори станкового живопису та внутрішні поверхні музейних приміщень.

2. Провести порівняння видового складу мікроорганізмів, вилучених з пошкоджених об'єктів досліджень, та охарактеризувати зв'язок між ними.

3. Здійснити еколого-систематичне узагальнення отриманих результатів та запропонувати шляхи практичного вирішення проблеми захисту музейних фондів України від біопошкоджень.

4. Створити колекцію культур мікроорганізмів-пошкоджувачів пам'яток історії та культури.

5. Охарактеризувати дію традиційних препаратів (розчинників лаків та фарб), які застосовуються в реставраційній практиці, біоцидів та сполук природного походження на тест-культури мікроміцетів.

Об'єкт дослідження - біопошкодження пам'яток історії та культури в умовах музейного зберігання і захист їх від біопошкоджувачів.

Предмет дослідження - видовий склад мікроорганізмів-пошкоджувачів творів живопису, внутрішніх поверхонь музейних приміщень, засоби захисту від деструкторів.

Методи досліджень - мікробіологічні, мікологічні, флористичні, екологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні проведено цілеспрямоване обстеження ряду колекцій творів станкового живопису, стану ряду музейних будівель та здійснено вивчення видового складу мікроорганізмів, вилучених з пошкоджених культурних цінностей і внутрішніх поверхонь музейних фондосховищ.

Вперше визначено структуру грибних комплексів, які сформувалися на творах живопису сильного ступеню пошкодження.

Із застосуванням коефіцієнту подібності встановлено достовірні відмінності між видовим складом мікроорганізмів з пошкоджених творів західно-європейського живопису та з творів українського іконопису, що свідчить про їх специфічність з урахуванням різних умов збереження.

Виявлено достовірні відмінності між видовими списками мікроміцетів, вилучених з пошкоджених матеріалів стін для дев'яти з десяти обстежених музеїв (значення коефіцієнту подібності становили 0 - 0,44).

Вперше, із застосуванням показників домінування Симсона (С) та видового різноманіття Шеннона (Н) визначено, що концентрація домінування чіткіше проявлялася при розвитку біодеструкторів на стінах, ніж на творах живопису (значення С для стін коливались від 0,29 до 2,27, для творів живопису вони складали 0,09 - 0,5). Показано, що біодеструктори стін обстежених музейних приміщень характеризувались низькими показниками Н, значення яких знаходились в межах 1,0 - 4,7 (для стін) та 1,31 - 5,46 (для творів живопису).

Створено колекцію культур мікроміцетів-пошкоджувачів музейних предметів та пам'яток історії та культури, яка нараховує 148 штамів 73 видів 35 родів 2-х відділів та групи мітоспорових грибів.

Показана доцільність об'єднання ряду методик кількісної оцінки дії біоцидів для інтерпретації результатів щодо їх впливу на мікроміцети при використанні методу спектрофотометричних спостережень.

Експериментально підтверджена необхідність урахування специфіки видового складу біопошкоджувачів та умов подальшого зберігання творів мистецтва при виборі сполук та методів дезінфекційної обробки.

Практичне значення одержаних результатів.

Акти мікологічних обстежень з висвітленням отриманих результатів і рекомендаціями щодо підтримання нормативних режимів збереження, здійснення знешкоджувальних та профілактичних заходів підготовлено та передано до обстежених музеїв Києва, Кременчука, Миколаєва, Острога. Анкетування музеїв, запропоноване і розпочате автором з метою всебічного аналізу режимів зберігання та узагальнення екологічної ситуації в музеях України, продовжується ННДРЦУ. На основі “Анкети з питань мікроклімату та біологічного режиму в музеях України” в ННДРЦУ здійснюється підготовка переліку музеїв України, які потребують невідкладного вирішення проблем збереження музейного фонду.

Збірник статей "Проблеми біопошкодження пам'яток історії та культури" (1998) включає ряд практичних рекомендацій співробітникам музеїв, художникам-реставраторам та слугує засобом впровадження в музеї України наукового підходу до проблем збереження культурних цінностей. Матеріали розділу “Біологічний режим” “Інструкції із збереження музейного фонду України Міністерства культури і мистецтв України” містять конкретні рекомендації музеям щодо вирішення питань захисту музейних цінностей від біопошкоджувачів, проведення знешкоджувальних та профілактичних заходів. Запропонований автором “Паспорт мікробіологічного дослідження творів живопису” як засіб проведення уніфікованого дослідження та зберігання відповідної інформації за єдиною формою рекомендований до використання в ННДРЦУ та в музеях.

Значна частина результатів щодо видового складу мікроорганізмів, вилучених з пошкоджених творів живопису, увійшла до бази даних (БД) “Biodest”, актуалізація якої поряд з БД “Bioсide” та “Biofis” продовжується на сьогодні у відділі біологічних досліджень ННДРЦУ.

Колекція штамів мікроміцетів-пошкоджувачів, створена в ході виконання робіт, використовуються як базовий матеріал для проведення експериментальних робіт та здійснення теоретичних узагальнень щодо проблем біодеструкції в ННДРЦУ та ІМВ НАНУ. Отримані результати щодо фунгіцидного та фунгістатичного впливу препаратів, що традиційно використовуються в реставраційних процесах, обґрунтовують можливість їх застосування в реставраційній практиці.

Результати проведених досліджень використовуються в лекціях, науково-методичних семінарах, які проводяться на базі ННДРЦУ, Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв для реставраторів, музейних хранителів музеїв України; в спецкурсі “Загальна мікологія” кафедри мікробіології біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Особистий внесок здобувача. Робота є самостійним дослідженням здобувача, яким проведено обстеження музейних колекцій та фондосховищ Волинського та Рівненського краєзнавчих музеїв; Миколаївського краєзнавчого музею, Національного музею історії України (Київ), Кременчуцького історико-краєзнавчого музею; приміщень Острожського державного історико-краєзнавчого заповідника, в які підготовлено та передано акти обстежень. Здійснено відбір проб та їх дослідження щодо вилучення мікроорганізмів-пошкоджувачів. Роботу з обстеження та підготовки заключення за результатами досліджень фондосховищ Музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків; обстеження Національного музею у Львові; приміщень пам'ятки архітектури ХХ ст. (Київ, вул. О.Гончара) проведено спільно із наук. співробітником відділу біологічних досліджень ННДРЦУ Т.І. Митківською.

Здобувачем здійснено планування та проведення експериментальних робіт по вивченню впливу сполук хімічного та природного походження на ріст тест-культур мікроміцетів. Практичну допомогу при проведенні експериментів щодо дії катапіну та краун-ефірів 18К6 і ДЦГ18К6 отримано від співробітників відділу біологічних досліджень ННДРЦУ к. х. н. Бідзілі В.О. та Панченко О.К., за що автор висловлює їм глибоку подяку. Обговорення результатів даного експерименту проведено спільно з В.О. Бідзілею. За ініціативою, під керівництвом та за участю автора у відділі біологічних досліджень ННДРЦУ започатковано створення баз даних “Biodest”, “Bioсide”, “Biofis”.

Автором самостійно проаналізовано отримані дані, співставлено їх з літературними матеріалами та опрацьовано статистично. Запропоновано та розроблено основні положення “Анкети з питань мікроклімату та біологічного режиму в музеях України”, яку апробовано під час науково-методичного семінару з хранителями 23 музеїв. Автором підготовлено та передано до ННДРЦУ для видання “Рекомендації з питань профілактики біопошкоджень музейних цінностей”, до якого включено “Паспорт мікробіологічного дослідження творів живопису”. Автором підготовлено матеріали розділу “Біологічний режим” “Інструкції із збереження музейного фонду України” та передано для друку у відділ фондової роботи Міністерства культури і мистецтв України.

Автор висловлює щиру подяку керівництву ННДРЦУ за надану можливість провести обстеження музейних будівель та колекцій, що в них зберігаються, і, відповідно, отримати необхідний експериментальний матеріал для здійснення мікробіологічних досліджень; за можливість провести цикл робіт з випробування впливу біоцидів за методом спектрофотометричних спостережень на спектрофотометрі “Linkey” та препаратів природного походження на базі відділу біологічних досліджень ННДРЦУ.

Автор висловлює глибоку подяку співробітникам відділу фізіології та систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України за консультативну та практичну допомогу з ідентифікації культур грибів - к.б.н. В.О. Захарченко, к.б.н. І.О. Елланській, пров. інженеру Л.Т.Наконечній.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи були представлені, доповідалися та обговорювалися на конференціях “Биоповреждения в промышленности” (Пенза, 1993); 12-й міжнародній конференції з мікології та ліхенології (Вільнюс, 1993); на І установчому (VIII) з'їзді Українського мікробіологічного товариства (Одеса, 1993); на конференції "Збереження, дослідження та реставрація творів темперного живопису" (Львів, 1994); на засіданнях мікробіологічної секції Українського Мікробіологічного Товариства (конкурси фундаментальних наукових робіт, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ, 1994; 1998); на ІІІ Всеукраїнській науковій конференції “Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації” (Луцьк, 1996); Всеукраїнській конференції “Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи” (Київ, 1996); міжнародній конференції “Консервация памятников культуры. Прошлое. Настоящее. Будущее” (С.-Петербург, 1997); на мікологічній секції Українського Ботанічного Товариства (Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного, 1997); Міжнародній науково-практичній конференції “Реставрація музейних пам'яток в сучасних умовах. Проблеми та шляхи їх вирішення” (Київ, 1998); ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми збереження, консервації та реставрації музейних пам'яток” (Київ, 1999); Міжнародній науковій конференції "Екологія і біогеохімічна діяльність мікроорганізмів" (Одеса, 2001); І-му з'їзді мікологів Росії (Москва, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 робіт, серед яких 4 - у фахових журналах, перелік яких затверджений ВАК України, 12 тез доповідей та збірник статей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 6 розділів, обговорення, висновків, списку посилань (311 найменувань), 5 додатків. Текстова частина роботи займає 174 стор., ілюстрована 12 таблицями, 53 рисунками.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури - має п'ять підрозділів, в яких відображено стан проблеми біопошкодження культурних цінностей; питання впливу температурно-вологісного режиму на збереження музейних предметів та стан музейних приміщень; методи захисту мистецьких творів від пошкоджень мікроорганізмами.

РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи досліджень

Проведено дослідження творів станкового живопису з колекцій 4-х музеїв України та внутрішніх поверхонь (зокрема, стін) 10-ти музейних приміщень. Обстежено фондосховища Волинського краєзнавчого музею (м. Луцьк), Рівненського краєзнавчого музею, Національного музею у Львові, в колекціях яких зосереджена значна кількість творів українського іконопису, в Луцьку та Рівному - переважно Волинської школи іконописання; фондосховища Музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (м. Київ). Дослідження біоруйнації внутрішніх поверхонь музейних приміщень було проведено в Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків; Національному музеї історії України (м. Київ); Кременчуцькому історико-краєзнавчому музеї; 3-х фондосховищах Миколаївського краєзнавчого музею; у 2-х будівлях Національного музею у Львові; Острозькому історико-культурному заповіднику.

Вилучення мікроорганізмів з пошкоджених об'єктів досліджень здійснювали за загальноприйнятими методами з використанням стандартних живильних середовищ. Ідентифікацію чистих культур мікроорганізмів проводили з використанням загальновизнаних визначників вітчизняних та зарубіжних авторів. Видові назви грибів наведені за Каталогом культур грибів 34-го видання Інституту Нідерландської Академії мистецтв і наук (List of Cultures, 1996), надвидові таксони - за 8-им виданням “Словника грибів” (Hawksworth et al., 1995).

Глибину біодеструктивної діяльності мікроміцетів на пошкоджених творах станкового живопису досліджували з використанням методу електронної скануючої мікроскопії.

При вивченні видового складу мікроорганізмів, вилучених з пошкоджених об'єктів досліджень, визначали частоту їх трапляння (Мирчинк, 1976; ДСТУ 2881 - 94). Для порівняння видового складу мікроорганізмів-пошкоджувачів різних об'єктів досліджень визначали коефіцієнт подібності Сьоренсена-Чекановського (Методы …, 1982). Відображення загальної подібності видового різноманіття біопошкоджувачів отримували, застосовуючи метод "максимального кореляційного шляху Виханду" (Шмидт, 1980). Відмінності та спорідненість видового складу угруповань мікроорганізмів, що пошкоджують матеріали стін музейних приміщень, виявляли з використанням модуля “Кластерний аналіз” програми “Statistica 5.0” (StatSoft, Inc).

Для визначення видового різноманіття та домінування використовували відповідно коефіцієнт біологічного різноманіття Шеннона та показник домінування Симпсона (Одум, 1986).

Дані, отримані при визначенні частоти трапляння, обробляли за методом Терентьєва в модифікації Борисової та графічно представляли у вигляді кореляційних плеяд (Терентьєв, Ростова, 1977; Борисова, 1988).

Для вивчення впливу біоцидів на культури грибів використовували високомолекулярні речовини, які вміщують гуанідінові фрагменти; четвертинні амонієві сполуки (ЧАС); досліджували дію розчинників лаків та малярських фарб, які застосовуються в реставрації; вплив спиртових настойок ряду рослин, а також спиртової настойки прополісу. Препарати для досліджень відбирали з урахуванням галузі їх застосування, токсичності, фізико-хімічних властивостей.

Тест-культурами в дослідах слугували культури мікроміцетів, вилучені з пошкоджених творів живопису, стін музейних приміщень.

Дослідження росту грибів під дією розчинників та препаратів природного походження здійснювали на твердому живильному середовищі методом дифузії в агар (Методы ... 1982).

Вплив біоцидів на ріст тест-культур грибів проводили методом вертикальної спектрофотометрії з використанням 96-канального спектрофотометру “LINKEY” (виробництва ІАнП РАН, Санкт-Петербург), з'єднаного з персональним комп'ютером (Курочкин и др., 1991; Kondratyuk, Panina, 1993; Панина, 2000; Mamonova et al., 1992). Мікроміцети культивували у плоскодонних мікротитрувальних 96-луночних планшетах з використанням рідкого середовища Чапека-Докса. Ростові параметри (накопичення біомаси Dm та питому швидкість росту m) визначали за допомогою програмного забезпечення (математичної моделі) (Курочкин, Панина, Парамонов, 1991). Інгібуючу активність досліджуваних препаратів визначали за процентною зміною ростових параметрів. При розрахунках використовували відповідну формулу (Вороніна, Назарова, 1980; Биоповреждения, 1987) у нашій модифікації. Кількісну оцінку росту мікроміцетів під впливом різних концентрацій випробуваних препаратів проводили з використанням методики, викладеної у публікації Родина В.Б. із співавт. (1998), яку модифіковано заміною показника КУО (колонієутворюючих одиниць) на значення Dm. Визначали діапазон уповільнюючих (Si) та сублетальних (Li) концентрацій, які характеризують, відповідно, зниження величини m та Dm на і %-тів. Визначені концентрації описувались нами як фунгістатичні (Cst) та фунгіцидні (Cc).

РОЗДІЛ 3. Мікроорганізми-пошкоджувачі творів станкового живопису - ікон з музеїв Західного регіону України

Серед обстежених понад 200 ікон було відібрано 149 (переважно XVIII ст.) з різним рівнем ушкоджень. За ступенем пошкодження обстежені ікони були умовно віднесені до трьох груп: І - слабке, ІІ - середє, ІІІ - сильне пошкодження. Найбільша кількість ікон сильного ступеню пошкодження була виявлена у фондосховищі музею Волинської ікони (30 ікон).

Під час проведення обстежень приміщення фондосховищ Національного музею у Львові та Волинського краєзнавчого музею не відповідали загальноприйнятим вимогам щодо нормативного температурно-вологісного режиму. В Національному музеї у Львові унікальна збірка давньоукраїнського мистецтва зберігалася понад 40 років у Вірменському соборі, який виконував роль фондосховища. До музеїв Луцька та Рівного твори живопису надходили в критичному стані із експедицій всередині 80-х років із зруйнованих чи напів-зруйнованих церков та храмів (Луць, 1994). В розділі описано найхарактерніші прояви пошкоджень творів іконопису, вказано на їх особливості в кожному з обстежених музеїв.

В результаті проведених досліджень пошкоджених творів іконопису ізольовано 417 культур грибів, які після ідентифікації віднесені до 45 видів 20 родів 2-х відділів (Zygomycota, Ascomycota) та групи мітоспорових грибів. Останні були представлені найбільшою кількістю видів. Аналіз видового різноманіття показав, що за частотою трапляння в Луцьку та Рівному переважали види р. Chaetomium, у Львові - р. Aspergillus, серед яких домінував A. versicolor (65,95 %). Часто на пошкоджених творах живопису зустрічались види р. Penicillium, постійно - види р. Acremonium.

Переважна більшість інших родів була представлена лише одним видом і за частотою трапляння віднесена до таких, що траплялись рідко.

В результаті проведених досліджень було встановлено, що найбільшим видовим різноманіттям мікроміцетів характеризуються пошкодження на іконах сильного ступеню зруйнованості.

Частота трапляння окремих видів темнопігментованих мікроміцетів (Alternaria alternata (Fr.: Fr.) Keissl., Aureobasidium pullulans (dBy) Arn., Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries, види р. Chaetomium, Humicola sp., Podospora sp.) невисока, однак по відношенню до всіх виявлених видів вона становить в Луцьку 40,5%, у Львові - 15,8%; в Рівному - 33,3%, що свідчить про їх часту та постійну присутність на обстежених творах іконопису.

Проведення досліджень за допомогою скануючої електронної мікроскопії показало, що у тих випадках, коли руйнація твору сягає свого найвищого ступеню, розвиток мікроміцетів відбувається на всіх поверхнях складових частин твору живопису (захисний шар - грунт).

При дослідженні проб повітря обстежених фондосховищ виявлено різноманітний видовий склад мікроорганізмів, кількість яких сягала у Львові 658 - 2552, в Луцьку 412 - 1317, в Рівному 405 - 2593 КУО в 1 м3. В парі "твори живопису - повітря" коефіцієнт подібності складав для Львова, Луцька та Рівного 0,47, 0,42 та 0,4 відповідно. Отримані результати підтверджують дані Мамонової (1988; 1993) про те, що видовий склад мікроорганізмів в повітрі та на пошкоджених експонатах не завжди однозначно співпадає, дозволяючи тільки приблизно оцінювати взаємозв'язок міграційної та деструктивної активності грибів. Серед виявлених мікроміцетів особливу увагу привернули види, визнані токсичними та умовно-патогенними (Aspergillus versicolor, Geotrichum candidum, Stachybotrys сhartarum).

Найвищим значенням показника загального видового різноманіття Шеннона характеризується біота пошкоджених ікон в Луцьку. Згідно Одуму (1986), видове різноманіття вище в порівняно старих угрупованнях. На основі викладеного зроблено припущення, що формування грибних угруповань на іконах високого ступеню пошкодження починалось ще до надходження у фондосховища музеїв -в місцях їх попереднього зберігання.

Використання методу кореляційного аналізу за Терентьєвим дозволило виявити грибні комплекси, що сформувались на іконах високого ступеню пошкодження в Луцьку. Вони графічно описуються замкненими плеядами типу "ліхтарик" або “трикутник”.

Розділ 4. Пошкодження мікроорганізмами творів станкового західно-європейського живопису

Охарактеризовано причини, які сприяли виникненню пошкоджень творів західно-європейського живопису XIV - XIX ст. - порушення гідроізоляції будівлі, невідповідність мікроклімату приміщень загальноприйнятим нормативам, перевантаженість фондосховища предметами зберігання, значна запиленість експонатів.

Описано найхарактерніші прояви пошкоджень обстежених творів мистецтва.

З відібраних проб вилучено 122 ізоляти мікроміцетів, які віднесені до 45 видів 25 родів. Домінуюче положення займали мітоспорові гриби. З пошкоджених поверхонь, основою яких було полотно, вилучено 95 ізолятів грибів; із поверхонь творів живопису на дерев'яній основі - 29. В 6,1% випадків відмічено розвиток асоціацій міцеліальних грибів із спороутворюючими бактеріями на фарбовому шарі та на зворотньому боці картин (полотні). З найбільшою частотою трапляння вилучали види рр. Penicillium та Aspergillus. З різних поверхонь картин була ізольована різна кількість видів міксоміцетів.

Частота трапляння видів р. Penicillium на живописному шарі та на полотні складала 39,1 та 47,4%; р. Aspergillus - 23,9 та 26,9 % відповідно. З найбільшою частотою трапляння з живописного шару вилучали Chaetomium murorum Cda, Microascus manginii (Loubiere) Curzi, Ulocladium sp. (по 14,3 %); з полотна - Aspergillus versicolor (10,9 %), Eurotium rubrum, Cladosporium herbarum (по 9,3 %). Види рр. Aspergillus (12,6%), Penicillium (31,3%), Pseudogymnoascus (12,5%), Scopulariopsis, Stachybotrys, Trichoderma (по 6,3%) та ін. ізольовані з дерев'яної основи картин. Лицьовий бік частини обстежених творів живопису був конвертований склом, зворотній - покриттям з ледерину. Із пошкоджень зазначених матеріалів ізольовано Eurotium rubrum, відомого своїми ксерофільними властивостями та здатністю до контамінації важкодоступних промислових матеріалів.

З проб пилу вилучені мікроміцети 11 видів, серед яких з найбільшою частотою трапляння були виявлені E. rubrum та A. versicolor (по 42,9%), часто траплялись A. ustus, C. herbarum, P. vulpinum та спороутворюючі бактерії (по 28,6%).

Показано, що значення коефіцієнта Сьоренсена-Чекановського при порівнянні видових списків мікроміцетів з різних поверхонь творів живопису, пилових забруднень та стін склали 0,19-0,73. Найвище значення коефіцієнту подібності (0,73) встановлено для пар “полотна основи - фарбовий шар”. Подібність спостерігали також в парах “пил - фарбовий шар” (0,55) та “пил - полотно” (0,53). Достовірні відмінності відмічено в парах "пил - дерев'яна основа" (0,34), "пил - стіни" (0,27), а також при порівнянні мікобіоти стін та поверхней картин ( 0,19 - 0,32). За допомогою здійснення розрахунків “максимального кореляційного шляху” проілюстровано та представлено рівень зв'язків між виявленими видовими списками мікроміцетів з різних поверхонь картин та пилу музейних приміщень дозволило.

Розрахунки індексів видового різноманіття Шеннона та показника домінування Симпсона свідчать, що видовий склад мікроміцетів, вилучених з фарбового шару, основою якого є полотно, характеризується найнижчим показником домінування Симпсона (0,09) та одним з найвищих значень показника видового різноманіття Шеннона (4,09). Найвищими значеннями показника домінування представлено видовий склад стін та пилу (0,88 та 0,86 відповідно).

Встановлено достовірні відмінності між видовим складом мікроорганізмів, вилучених з пошкоджених творів західно-європейського живопису обстеженого музею та з творів українського іконопису з музеїв Луцька, Львова та Рівного (коефіцієнт Сьоренсена-Чекановського складав 0,2; 0,25 та 0,26 відповідно), що свідчить про специфічність виявлених угруповань.

РОЗДІЛ 5. Видовий склад та екологічна оцінка мікроорганізмів з пошкоджених поверхонь стін музейних приміщень

Описано характерні прояви пошкоджень на стінах, скосах вікон, стелях приміщень музеїв. Виникнення пошкоджень внутрішніх поверхонь приміщень зв'язано із незадовільним загальним станом будівель музеїв.

Видовий склад мікроміцетів, що розвиваються в місцях пошкоджень, представлений 49 видами 18 родів відділів зигоміцетів, аскоміцетів та мітоспорових грибів. Останні займають домінуюче положення в списку. Для 8 видів грибів та для спороутворюючих бактерій визначено домінування за частотою трапляння у 8-ми з 10 обстежених будівель.

При порівнянні видових списків мікодеструкторів стін обстежених приміщень з використанням коефіцієнту подібності встановлено, що між ними існують достовірні відмінності. Окреме положення зайняло угруповання мікроорганізмів з пошкоджених матеріалів стін одного з фондосховищ Миколаївського краєзнавчого музею - не виявлено жодного спільного виду з іншими. Виявлені відмінності можна пояснити тим, що формування угруповань мікроорганізмів на важкодоступних будівельних субстратах в кожному з обстежених музеїв відбувалося під впливом мікрокліматичних умов, притаманних кожній з будівель. Обстежені музеї різнилися за загальним станом будівель, їх місцерозташуванням в межах одного міста, за складом колекцій та станом їх збереження.

Застосування методу кластерного аналізу дало можливість визначити найбільшу спорідненість видового складу мікроорганізмів пошкоджених матеріалів стін музеїв Києва (І), Кременчука (ІV), Львова (V ) .

Визначено, що при розвитку біодеструкторів на стінах чіткіше (С = 0,29 - 2,27), ніж на різних поверхнях творів живопису (С= 0,09 - 0,5), проявлялася концентрація домінування. Видові списки деструкторів стін характеризувались також низькими показниками видового різноманіття.

Порівняння видового складу мікроорганізмів з різних субстратів (музейні предмети, матеріали стін) з використанням коефіцієнта Сьоренсена-Чекановського дозволили встановити, що для пар "стіни - музейні предмети" всіх обстежених музеїв існують достовірні відмінності (0,2 - 0,38).

РОЗДІЛ 6. Дія біоцидів, хімічних і рослинних препаратів на мікроорганізми-пошкоджувачі творів живопису та стін музейних приміщень

Дослідження дії ряду біоцидів на тест-культури грибів в послідовно зростаючих концентраціях методом вертикальної спектрофотометрії показало, що прояви фунгістатичного або фунгіцидного ефекту біоцидів залежать від їх концентрації та видової належності культури гриба. Так, однакові концентрації, наприклад метациду (5,0ґ10-4), викликали зниження Dm у C. сladosporioides на 8,9% та у A. terreus - на 87,1%.

Практично у всіх досліджених культур грибів катамін викликав затримку росту та проявляв інгібуючий вплив в концентраціях, які на 1-2 порядки нижчі, ніж концентрації інших препаратів. Найменшою інгібуючою активністю характеризувався катапін. Найчутливішою культурою до всіх випробуваних біоцидів можна вважати A. terreus, найстійкішою - C. Cladosporioides.

При дії метациду та фогуциду на A. terreus (0,5 ґ10-4%), P. chrysogenum (0,025 - 5 ґ10-4%), A. alternata (0,025 - 5 ґ10-4%), метациду, фогуциду та катаміну на C. cladosporioides (0,25 - 2,5 ґ10-4%). На нашу думку не можна однозначно охарактеризувати цей процес як стимуляцію росту досліджених культур грибів під дією препаратів, використаних в експерименті. Дані літератури і результати наших попередніх досліджень свідчать про те, що передпорогові концентрації біоцидів можуть призводити до стимуляції росту деяких грибів при дослідженнях як на твердих, так і на рідких живильних середовищах (Гончарова, 1990; Kondratyuk, Panina, 1993). Однак, вагоме значення для інтерпретації отриманих нами результатів, має використання методу спектрофотометричних спостережень з урахуванням даних Сухаревича з співавт. (2000) щодо синтезу пігментів культур грибів під впливом хімічних сполук (катаміну АБ, зокрема). Отже, дослідження антифунгальних властивостей біоцидів вимагає застосування підходів, які б враховували мембраноактивні властивості досліджуваних препаратів і біологічні особливості тест-культур мікроорганізмів.

Випробувані розчинники лаків та малярських фарб, які широко використовуються при реставрації творів живопису для зняття старих чи пошкоджених лакових покриттів, олійних записів, поверхневих забруднень, проявили різну інгібуючу активність щодо росту тест-культур грибів. Фунгіцидний вплив виявлено тільки для пінену при дії його на Penicillium chrysogenum, P. expansum, Paecilomyces variotii expansum, P. variotii, Stachybotrys сhartarum. Характерною особливістю впливу розчинника “пінен + етиловий спирт + диметилформамід + вода (1:1:1:1)” на S. chartarum було виникнення певних морфологічних змін цієї культури.

Інгібуючого впливу 70о-ного етилового спирту на випробувані тест-культури грибів виявлено не було. Виключення становив лише S. сhartarum, для якого спостерігали незначне пригнічення росту в перші 4-5 діб спостережень.

За результатами проведених експериментів найчутливішими культурами грибів до дії досліджених розчинників можна вважати Paecilomyces variotii, P. chrysogenum та S. chartarum, найстійкішими - A. versicolor та C. cladosporioides.

В результаті проведених експериментів виявлено, що настойки евкаліпту та шавлії проявили лише фунгістатичний вплив на тест-культури грибів в перші 3-6 діб спостережень. Вплив настойки м'яти на тест-культури грибів можна оцінити як фунгістатичний (на A. versicolor, Cladosporium cladosporioides, P. aurantiogriseum) та фунгіцидний (на P. expansum, P. tardum, P. variotii, S. chartarum). Було виявлено фунгіцидний вплив настойки часнику на P. expansum та S. chartarum. На A. versicolor, C. cladosporioides, Paecilomyces variotii, P. aurantiogriseum та фунгістатичний - на P. tardum.

Для препаратів прополісу встановлено фунгістатичний вплив на ріст тест-культур (окрім P. aurantiogriseum, P. tardum та S. chartarum, для яких вплив прополісу був фунгіцидним). З огляду на практичне застосування прополісу реставраторами Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України зроблено висновок про те, що на сьогодні для захисту творів мистецтва від біодеструкторів використання препаратів прополісу має бути виключеним чи вкрай обмеженим. Останнє підтверджують отримані нами результати щодо вибіркової інгібуючої дії прополісу та невідповідності мікроклімату в багатьох музеях України нормативним показникам, а також дані літератури щодо нестабільності багатокомпонентного складу прополісу та відношення його до температури (при 15оС починає кришитися) (БМЭ, 1962; Кивалкина, 1981).

Найстійкішими в дослідах до випробуваних рослинних препаратів виявились мікроміцети C. cladosporioides та A. versicolor, найчутливішими - Paecilomyces variotii та S. chartarum. Види р. Penicillium проявили різну стійкість до дії досліджених препаратів.

Обговорення. Результати проведених досліджень підтверджують пряму залежність стану збереження та ступеню пошкодження біодеструкторами музейних предметів від умов їх зберігання. Серед вагомих причин виникнення пошкоджень мікроорганізмами обстежених творів іконопису та західноєвропейського живопису окремо можна виділити такі: вплив умов попереднього зберігання (до надходження до музейного фондосховища, Луцьк; Рівне); невідповідність мікрокліматичних умов зберігання загальноприйнятим музейним нормативам; перевантаженість фондосховищ; техніко-технологічні особливості ікон XVIII ст. західного регіону України, зокрема ікон Волинської школи (особливості кольорової гами, розподіл зв'язуючого між левкасом та фарбовим шаром, застосування такого прийому при написанні ікон як гравіювання); особливості декору рам (Львів); наявність значної кількості пилу на творах живопису. Значний вплив на фізичний стан матеріалів творів іконопису та ступінь їх біопошкодження мали попередні умови зберігання ікон в напівзруйнованих храмах та церквах (до надходження в музейне фондосховище). Сильний ступінь пошкодження ікон можна розглядати як результат сумісної дії ряду зазначених чинників та причин. На ступінь пошкодження обстежених ікон та картин, впливали також такі фактори, як наявність чи відсутність на них профзаклейок, пізніх замальовок або реставрації. Підтверджено дані літератури (Горленко, 1985) про те, що забруднення матеріалів сторонніми домішками, зокрема пилом, може ініціювати виникнення біодеструкції.

Проведення обстежень музейних колекцій та будівель дало можливість виявити видовий склад мікроорганізмів-пошкоджувачів. Серед ізольованих нами видів є загальновизнані активні деструктори широкого кола матеріалів - Aspergillus terreus, A. sydowii, Acremonium strictum, A. murorum, Alternaria alternata, Penicillium aurantiogriseum, P. chrysogenum, Paecilomyces variotii, Trichoderma viride, Eurotium rubrum, види рр. Chaetomium, Cladosporium) (Андреюк и др.., 1980; Ребрикова, Карпович, 1988; Лугаускас, Вайткявичюс, Григайте, 1989; Соломатов и др.., 2001).

Використання методів кореляційного аналізу та побудови кореляційних плеяд дозволило визначити структуру грибних комплексів, що сформувалися на творах сильного ступеню пошкодження в музеї Волинської ікони (Луцьк). Такі відомості в даній області досліджень представлені вперше.

За результатами досліджень домінування бактерій за частотою трапляння відбувалось в приміщеннях із значним рівнем зволоження та мало місце на внутрішніх поверхнях стін музейних приміщень. Виявлено асоціації мікроміцетів та бактерій в місцях пошкоджень матеріалів стін більшості обстежених будівель музеїв.

Використання індексів видового різноманіття Шеннона (Н) та домінування Симпсона (С) застосовано для аналізу угруповань мікроорганізмів-пошкоджувачів творів живопису та внутрішніх поверхонь музейних приміщень вперше. За Одумом (1986), невеликим видовим різноманіттям та проявами домінування характеризуються системи, залежні від лімітуючих фізико-хімічних факторів (пустелі, тундри та інші зони з екстремальними умовами). Тобто, регулююча роль в угрупованнях з несприятливими умовами існування розподілена між меншим числом видів, в таких умовах чіткіше проявляється концентрація домінування. Як свідчать наші дослідження, багате видове різноманіття мікроміцетів-пошкоджувачів на обстежених творах живопису складалося, в основному, з рідких за частотою трапляння видів. Виявлено, що на субстратах, більш доступних за джерелами живлення (твори живопису), розвивається значно більше видове різноманіття мікроорганізмів. У випадках розвитку їх на таких важкодоступних субстратах, як матеріали стін, концентрація домінування окремих видів проявилася чіткіше. Отже, отримані нами результати щодо об'єктів, які складали предмет нашої роботи, підтверджують дані ряду авторів, отримані ними в інших галузях досліджень (Лебедева, 1993; Марфєніна, 2002; Кураков, 2002).

Нами підтверджено дані літератури (Яковлєва и др.., 1995), що біоцидна активність речовин залежить від видової належності культур. Підсумовуючи результати вивчення різної стійкості тест-культур грибів до випробуваних препаратів, а також різну інгібуючу активність досліджених препаратів, можна вважати доведеним, що при виборі сполук для дезінфекційної обробки пошкоджених творів мистецтва одним з найважливіших етапів досліджень є ідентифікація вилучених культур мікроорганізмів до виду. Нами показано також, що під впливом ряду розчинників художніх лаків, фарб та рослинних препаратів відбуваються зміни в культурально-морфологічних ознаках досліджених мікроміцетів, що доповнює дані інших авторів (Горленко, 1985; Яковлєва и др.., 1995). Питання дії розчинників, які використовуються в реставраційній практиці, та природних речовин на мікроорганізми-деструктори музейних предметів є перспективними та потребують подальшого вивчення з огляду на важливість зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, предмети зберігання та людину. При застосуванні таких препаратів для творів живопису (як знешкоджувальних засобів проти мікроорганізмів-пошкоджувачів) має виконуватись обов'язкова умова - дотримання нормативних режимів зберігання музейних цінностей.

Опубліковані та підготовлені нами до друку матеріали, перелік яких представлено в попередніх розділах, спрямовані на надання кваліфікованих наукових та практичних рекомендацій музеям з питань захисту від біопошкоджень, створення та підтримання нормативних умов збереження, вирішення яких можливе лише при всебічному аналізі та узагальненні існуючих проблем з урахуванням індивідуального підходу до кожного з музеїв.



ВИСНОВКИ

1. Вперше в Україні вивчено видовий склад мікроорганізмів, зокрема мікодеструкторів, вилучених з пошкоджених творів темперного живопису з фондосховищ музеїв України (Національний музей у Львові; музей Волинської ікони, Луцьк; Рівненський краєзнавчий музей; 149 ікон). Він представлений 45 видами 20 родів 2-х відділів (Zygomycota, Ascomycota) та мітоспорових грибів. Останні складали переважну більшість, серед яких домінували види рр. Aspergillus, постійно траплялись види р. Penicillium, а також Chaetomium. Спороутворюючі бактерії виявлено тільки в 1,8 % проб.

...