Клініко-нейрофізіологічна характеристика функціонального стану рухової системи в осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
Дослідження структурно-функціональних змін надсегментарних відділів рухової системи, що реалізуються через порушення фізіологічних впливів, збудливість сегментарних мотонейронів, периферичні вегетативно-трофічні порушення та пiрамiдну недостатність.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.06.2014 |
| Размер файла | 53,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
При синдромі I Квід амплітуди P25 ССВП склав +4%; при синдромі V -- -4%; при синдромі VI -- -25%; у випадку низькоамплітудної поліморфної ЕЕГ -- -34%. Отже, недостатність кіркових нейронів характерна для низькоамплітудної поліморфної ЕЕГ (в найбільшій мірі) і для синдрому VI.
У випадку низькоамплітудної поліморфної ЕЕГ з домінуванням - і -активності зафіксовано найбільше з поміж усіх ЕЕГ-синдромів підвищення амплітуди компонента P100 ЗВПШП. З урахуванням сучасних поглядів на генез -ритму та зорових ВП [Жирмунская Е.А., 1991; Зенков Л.Р., Ронкин М.А., 1991; Ehle A.L. et al., 1982; Sazonova O.B., 1997], це відбиває не тільки роздратування ядер таламуса у пацієнтів основної групи, але й дисфункцію у них ядер стріарного комплексу, а саме -- пригнічення функції хвостатого ядра.
Проведений інтегральний аналiз повністю підтвердив запропоновані О.А. Жирмунською (1991) механізми формування ЕЕГ-синдромів і дозволив висунути основні механізми формування в УЛНА на ЧАЕС низькоамплітудної поліморфної ЕЕГ з домінуванням - і -активності: 1) значне пригнічення ретикулярної формації нижніх відділів стовбура і, в меншій мірі, мезенцефальних структур; 2) роздратування таламічних структур; 3) пригнічення хвостатого ядра; 4) пригнічення активності кіркових нейронів.
У програмуванні, контролі і підготовці руху бере участь додаткова моторна ділянка кори (SMA), яка зазнає модулюючих впливів з боку стріатума [Шмидт Р., Визендангер М., 1996]. З діяльністю цієї ділянки також пов'язують -активність [Diez J. et al., 1997]. Отже, властиві пацієнтам основної групи висока питома вага низькоамплітудної поліморфної ЕЕГ, а також підвищення сумарної спектральної потужності -діапазону за даними КЕЕГ відбивають, поряд з пригніченням хвостатого ядра, дисфункцію додаткової моторної ділянки (SMA).
За даними дослідження викликаної активності мозку у пацієнтів основної групи відзначаються порушення процесів сприймання і обробки сенсорної інформації. Оскільки аферентні системи справляють контролюючий вплив на діяльність рухової системи [Шмидт Р., Визендангер М., 1996], виявлені в них зміни можуть відігравати значну роль в патогенезі рухових порушень в УЛНА на ЧАЕС.
У пацієнтів основної групи між клінічними проявами рефлекторно-рухової патології і нейрофізіологічними показниками були простежені вірогідні кореляційні зв'язки середньої сили: слабкість конвергенції, недостатність VII і XII черепно-мозкових нервів за центральним типом, патологічні субкортикальні рефлекси, патологічні лицеві синкінезії та позитивні координаторні проби корелювали зі зниженням амплітуди і збільшенням ЛП основних компонентів СВПМС, збільшенням їх МПІ (r=0,29-0,48); ознаки ЕПН корелювали зі збільшенням спектральної потужності - і -діапазонів, зниженням спектральної потужності -діапазону в задніх відведеннях і її збільшенням -- в передніх (r=0,28-0,48).
Симптоми вегетативної дисфункції корелювали зі зменшенням ЛП компонентів ЗВПШП і ранніх компонентів ССВП, а також підвищенням порога і зниженням амплітуди Н-рефлексу (r=0,33-0,44; p<0,05). Характер цих зв'язків може свідчити про те, що периферичні вегетативно-трофічні порушення у пацієнтів основної групи зумовлені дисфункцiєю вищих вегетативних центрів і впливають на збудливість спінальних мотонейронів.
Було встановлено, що у пацієнтів основної групи найбільший вплив на функціональний стан спінальних мотонейронів справляють фактор віку і величина дози опромінення. З віком виявлено закономірне зниження збудливості спінальних мотонейронів -- зменшення амплітуди Н-рефлексу (r=-0,38, p<0,05); за даними факторного аналізу сила впливу віку склала 27% (F=6,18, F05=3,32, p<0,05). З урахуванням цих даних залежність параметрів Н-рефлексу від дози опромінення аналізували у вікових підгрупах.
Серед УЛНА на ЧАЕС молодших за 45 років із збільшенням дози виявлено зниження збудливості спінальних мотонейронів -- відхилення в сторону негативних значень Квід амплітуди Н-рефлексу, дещо підвищеного в діапазоні малих доз (r=-0,33, p<0,05). Рівняння лінійної регресії: y=27,6-27x, де y -- Квід амплітуди Н-рефлексу (%), x -- доза опромінення (Зв). За даними факторного аналізу вплив дози опромінення на відхилення амплітуди Н-рефлексу в цьому випадку склав 23% (F=2,98, F05=2,84, p<0,05).
Серед пацієнтів вікової підгрупи 45-56 років амплітуда Н-рефлексу (збудливість спінальних мотонейронів), значно знижена в діапазоні малих доз, збільшувалася зі зростанням дози опромінення (r=0,50, p<0,05). Рівняння лінійної регресії: y=-58,9+69x, де y -- Квід амплітуди Н-рефлексу (%), x -- доза опромінення (Зв). За даними факторного аналізу внесок дози опромінення у відхилення амплітуди Н-рефлексу склав 35% (F=5,31, F05=3,34, p<0,05).
Отже, в УЛНА на ЧАЕС радіаційний чинник справляє модифікуючий вплив на нормальну вікову динаміку спінальних рефлекторних механізмів. Зниження рефлекторної збудливості спінальних мотонейронів зі збільшенням дози опромінення в осіб молодого віку відбиває посилення вікових відхилень екстрапірамідної моторики і, відповідно, процесів, характерних для прискореного старіння нервової системи [Лысенюк В.П., 1979; Маньковский Н.Б. и соавт., 1980; Мяловицкая Е.А., 1989; Карабань И.Н., 1990; Крыжановский Г.Н. и соавт., 1995]. Тенденція до підвищення низької збудливості спінальних мотонейронів зі зростанням дози опромінення в УЛНА на ЧАЕС середнього віку може відбивати переважання механізмів, що реалізують симптоми пірамідної і мозочкової недостатності, а також посилення вікової ЕПН і її трансформацію в патологічну [Martinelli P., Montagna P, 1979; Бадялян Л.О., Скворцов И.А., 1986; Naito Y. et al., 1988; Стариков А.С., 1993; Крыжановский Г.Н. и соавт., 1995].
В УЛНА на ЧАЕС була простежена залежність “доза-ефект” для параметрів, що характеризують стан надсегментарних відділів рухової системи. При дії доз опромінення, що перевищують 0,3 Зв, вірогідно підвищувалась сумарна спектральна потужність -діапазону і знижувалась -- -діапазону. За даними факторного аналізу сила впливу дози опромінення на відхилення спектральної потужності -діапазону в цьому випадку склала 45% (F=29,0, F05=4,08, p<0,05), -діапазону -- 29% (F=14,7, F05=4,08, p<0,05).
Тривалість роботи в зоні відчуження вірогідно впливала на підвищення сумарної спектральної потужності - і -діапазонів і зниження -- -діапазону. За даними факторного аналізу, внесок тривалості опромінення у відхилення спектральної потужності -діапазону в цьому випадку склала 37% (F=20,8, F05=4,08, p<0,05), -діапазону -- 12% (F=4,99, F05=4,08, p<0,05), -діапазону -- 30% (F=15,4, F05=4,08, p<0,05).
Зі зростанням дози опромінення виявлено збільшення величини інтегрального показника ЕЕГ-відхилень (r=0,30, p<0,05); збільшення питомої ваги V і VI ЕЕГ-синдромів (p<0,05), а також низькоамплітудної поліморфної ЕЕГ (p<0,05); зменшення ЛП основних компонентів ЗВПШП (r=-0,33--0,39; p<0,05). Виявлена досить тісна кореляційна залежність нелінійного (параболічного) характеру між величиною дози опромінення і МПІ III-V СВПМС, що характеризує функціональний стан стовбура головного мозку (кореляційне відношення =0,8, p<0,05).
Виявлені залежності свідчать про значну роль у генезі рухових порушень в УЛНА на ЧАЕС радіаційно зумовлених змін надсегментарних відділів рухової системи.
В УЛНА на ЧАЕС при повторному дослідженні було простежено тенденцію до посилення патологічних відхилень нейрофізіологічних характеристик рухової системи. Ці результати свідчать про стійкість і прогредієнтність виявлених структурно-функціональних порушень, що лежать в основі рухових розладів в УЛНА на ЧАЕС.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене нове вирішення наукової задачі щодо оцінки функціонального стану рухової системи в УЛНА на ЧАЕС з нервово-психічними розладами у віддалений період після опромінення, що полягає у розкритті нейрофізіологічних механізмів рухових порушень та їх всебічній клініко-нейрофізіологічній характеристиці, а також визначенні найбільш впливових чинників, що зумовлюють порушення функціонального стану цієї системи. Одержані наукові результати сприятимуть ранній та об'єктивній діагностиці нервово-психічних розладів в УЛНА на ЧАЕС, розробці патогенетично обґрунтованої терапії цієї категорії постраждалих, а також розвитку концепції радіочутливості нервової системи дорослої людини та розширенню уявлень про механізми впливу іонізуючого випромінювання на нервову систему людини.
Патологія рухової системи в УЛНА на ЧАЕС у віддалений період після опромінення в дозах понад 0,3 Зв спостерігається в структурі прогредієнтного структурно-функціонального ураження головного мозку -- енцефалопатiї. Рухові порушення проявляються легкою пірамідною і екстрапiрамiдною недостатністю та вестибуло-мозочковими розладами. Пірамідні і екстрапірамідні порушення мають “прихований” характер і виявляються при дослідженні симптомів ранньої діагностики та за допомогою сенсібілізованих проб і тестів.
Стан сегментарно-периферичного нейромоторного апарату в УЛНА на ЧАЕС за даними ЕНМГ-досліджень характеризується: зниженням амплітуди мязових і невральних викликаних потенціалів; помірними різнонаправленими змінами швидкостей проведення імпульсу по чутливим і руховим волокнам нерва; порушеннями параметрів Н-рефлексу, що відбивають здебільшого зниження збудливості спінальних мотонейронів -- підвищенням порога, зниженням амплітуди Н-рефлексу і співвідношення максимальних амплітуд Н-рефлексу і М-відповіді. За наявності змін еферентної і аферентної ланок сегментарного нейромоторного апарату, домінують ЕНМГ-відхилення, що характерні для синдромів центральних рухових розладів -- пірамідного, палідарного і атактичного, а також такі, що відбивають значні периферичні вегетативно-трофічні порушення.
Серед УЛНА на ЧАЕС виявляються структурно-функціональні порушення надсегментарних відділів рухової системи -- понтомезенцефальної ділянки, ядер стріарного комплексу і таламуса, сенсомоторної кори, що за даними комп'ютерної ЕЕГ і викликаних потенціалів характеризуються: переважанням низькоамплітудної поліморфної ЕЕГ; підвищенням спектральної потужності - і -діапазонів і зниженням -- - і -діапазонів ЕЕГ; зниженням амплітуди, збільшенням латентних періодів і міжпікових інтервалів слухових викликаних потенціалів мозкового стовбура; збільшенням амплітуди, зменшенням латентних періодів і характерними деформаціями зорових викликаних потенціалів на обертання шахового патерна; зниженням амплітуди кіркових компонентів соматосенсорних викликаних потенціалів.
В основі рухової патології в УЛНА на ЧАЕС лежать порушення функціонального стану надсегментарних відділів рухової системи: 1) пригнічення ретикулярної формації стовбура на понтомезенцефальному рівні; 2) роздратування специфічних і асоціативних ядер таламуса; 3) дисфункція ядер стріарного комплексу; 4) пригнічення сенсомоторних ділянок кори. В реалізації розладів рефлекторно-рухової сфери в УЛНА на ЧАЕС істотну роль відіграють порушення (зниження) збудливості спінальних мотонейронів, зумовлене патологічними низхідними впливами. Істотну роль в патогенезі рухових порушень в УЛНА на ЧАЕС відіграють: зміни процесів сприймання й обробки сенсорної інформації аферентними системами, що справляють контролюючий вплив на діяльність рухової системи; периферичні вегетативно-трофічні порушення, що викликають патологічні процеси в нервових волокнах і м'язах.
Відмінними особливостями в УЛНА на ЧАЕС є нейрофізіологічні характеристики надсегментарних відділів рухової системи: за даними спектрального аналізу ЕЕГ -- депресія спектральної потужності -діапазону ЕЕГ; за даними інтегральної характеристики церебральної біоелектричної активності -- пригнічення понтомезенцефальних структур разом з іритацією діенцефальних. Виявлені нейрофізіологічні особливості можуть використовуватися як критерії в диференціальній діагностиці енцефалопатій в опромінених осіб.
Патофізіологічними механізмами синдрому низькоамплітудної поліморфної ЕЕГ у УЛНА на ЧАЕС є: 1) значне пригнічення ретикулярної формації нижніх відділів стовбура і, в меншому ступені, мезенцефальних структур; 2) стан роздратування таламічних структур; 3) дисфункцiя ядер стріарного комплексу -- пригнічення активності хвостатого ядра 4) значне пригнічення активності кіркових нейронів.
Радіаційний чинник виявляє модифікуючий вплив на вікову динаміку спінальних рефлекторних механізмів: в осіб молодого віку зі збільшенням дози опромінення спостерігається зниження рефлекторної збудливості спінальних мотонейронів; в середньому віці зі зростанням дози опромінення низька збудливість мотонейронів спинного мозку підвищується (за даними факторного аналізу внесок величини дози опромінення складає відповідно 23% та 35%). Ці феномени відбивають процеси передчасного формування вікової екстрапiрамiдною недостатності та її трансформації в патологічну і свідчать про прискорення в опромінених осіб інволюційних процесів в нервовій системі. Дефіцит функцій екстрапiрамiдної системи в УЛНА на ЧАЕС диктує необхідність віднесення їх до групи ризику розвитку паркінсонізму.
Радіаційний чинник впливає на функціональний стан надсегментарних відділів рухової системи. За даними факторного аналізу внесок величини дози опромінення складає 29-45%, тривалості опромінення (роботи в Чорнобильській зоні відчуження) -- 12-37%, що підтверджує значну роль у генезі рухових порушень в УЛНА на ЧАЕС радіаційно зумовлених змін надсегментарних відділів рухової системи.
Практичні рекомендації
1. Традиційне неврологічне обстеження УЛНА на ЧАЕС повинно бути доповнене дослідженням патологічних рефлексів, що є ранніми ознаками ураження рефлекторно-рухової сфери, а також застосуванням сенсибілізованих функціональних проб і тестів, що дозволяють отримати детальну характеристику екстрапiрамiдної моторики і виявити початкові прояви її недостатності.
2. УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. слід віднести до групи підвищеного ризику розвитку паркінсонізму.
3. При інтерпретації результатів електроенцефалографічних досліджень в УЛНА на ЧАЕС можна враховувати виявлені патофізіологічні механізми формування низьковольтної поліморфної ЕЕГ.
4. Алгоритм нейрофізіологічного дослідження і методологія аналізу його результатів, розроблені у дисертації, дозволяють охарактеризувати стан усіх відділів нервової системи і можуть бути корисними в радіаційній неврології -- для диференціальної діагностики енцефалопатій в опромінених осіб, при вирішенні питань профвідбору та експертизи працездатності, для визначення величини дози іонізуючих випромінювань у людини; в клінічній неврології в цілому -- для діагностики субклінічної і невиразної патології нервової системи, а також для оцінки ефективності лікування із застосуванням фармакологічних препаратів.
5. Застосування отриманих в дисертації результатів сприятиме ранній та об'єктивній діагностиці нервово-психічних розладів і етіологічній експертизі енцефалопатій в опромінених осіб, а також виділенню груп підвищеного ризику розвитку патологічних станів нервової системи.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Нейропсихиатрические последствия / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Костюченко В.Г., Ващенко Е.А., Юрьев К.Л., Зазимко Р.Н., Логановская Т.К., Мищанчук Н.С. // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции: В 3 кн. / МЧС Украины, АМН Украины, Научный центр радиационной медицины. -- К.: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. -- Кн. 2: Клинические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред. В.Г. Бебешко, А.Н. Коваленко. -- С. 154-194.
2. Стан нервової системи, органів чуття та психічного здоров'я персоналу зони відчуження / Нягу А.І., Чупровська Н.Ю., Логановський К.М., Ващенко О.А., Зазимко Р.М., Юр'єв К.Л., Костюченко В.Г., Плачинда Ю.І., Здоренко Л.Л., Міщанчук Н.С., Умовіст Н.М. / Чорнобиль. Зона відчуження: Зб. наук. праць / НАН України / За ред. В.Г. Бар'яхтара, І.Р. Алєксєєнка, В.Г. Бебешка, Д.М. Гродзинського, Г.М. Коваля, Я.І. Серкіза, Л.І. Францевич. -- К.: Наукова думка, 2001 . -- С. 189-225.
3. Nyagu A.I., Loganovsky K.N., Yuryev K.L. Psychological condequences of nuclear and radiological accidents: delayed neuropsychiatric effects of the acute radiation sickness following Chernobyl // Follow-up of delayed health consequences of acute accidental radiation exposure. Lessons to be learned from their medical management / IAEA-TECDOC-1300, IAEA, WHO. -- Vienna: IAEA, 2002. -- P. 27-47.
4. Диагностические критерии пострадиационной энцефалопатии в отдаленный период острой лучевой болезни / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Ващенко Е.А., Костюченко В.Г., Зазимко Р.Н., Плачинда Ю.И., Юрьев К.Л., Логановская Т.К., Антипчук Е.Ю., Здоренко Л.Л. -- К.: Научный центр радиационной медицины АМН Украины, Ассоциация “Врачи Чернобыля”, 1998. -- 48 с.
5. Концепция патогенеза нервно-психических расстройств при хронической лучевой болезни / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Костюченко В.Г., Плачинда Ю.И., Ващенко Е.А., Зазимко Р.Н., Юрьев К.Л., Логановская Т.К., Антипчук Е.Ю. // Укр. вісник психоневрології. -- 1996. -- Т. 4, № 5(12). -- С. 79-81.
6. Психоневрологическая характеристика лиц, перенесших острую лучевую болезнь / Нягу А.И., Халявка И.Г, Логановский К.Н., Плачинда Ю.И., Юрьев К.Л., Логановская Т.К. // Проблеми Чорнобильської зони відчуження. -- К.: Наукова думка. -- 1996. -- Вип. 3. -- С. 175-190.
7. Пострадиационная энцефалопатия в отдаленный период острой лучевой болезни / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Ващенко Е.А., Костюченко В.Г., Зазимко Р.Н., Плачинда Ю.И., Юрьев К.Л., Логановская Т.К., Здоренко Л.Л. // Укр. мед. часопис. --1997. -- № 2(2). -- С. 33-44.
8. Юрєв К.Л. Патофізіологічні механізми рефлекторно-рухових порушень в осіб, опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи // Укр. мед. часопис. -- 1999. -- № 4(12). -- С. 137-140.
9. Нейропсихиатрическая эффективность монотерапии сермионом в высоких дозах (30-60 мг в сутки) у облученных пациентов с энцефалопатией / Нягу А.И., Логановский К.Н., Юрьев К.Л., Петрова И.В., Бомко М.А. // Укр. мед. часопис. -- 1999. -- № 5(13). -- С. 6-17.
10. Психофизиологические последствия облучения / А.И. Нягу, К.Н. Логановский, К.Л. Юрьев, Л.Л. Здоренко // Int. J. Rad. Med. -- 1999. -- Vol. 2, № 2. -- P. 3-24.
11. Юрьев К.Л. Особенности спинальных механизмов реализации двигательных нарушений у облученных вследствие Чернобыльской катастрофы с точки зрения возрастных изменений // Укр. мед. часопис. -- 2000. -- № 6(20). -- С. 107-113.
12. Loganovsky K.N., Yuryev K.L. EEG patterns in persons exposed to ionizing radiation as a result of the Chernobyl accident: Part 1: Conventional EEG analysis // J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. -- 2001. -- Vol. 13, № 4. -- P. 441-458.
13. Юрьев К.Л. Современные представления о структурно-функциональной организации двигательной системы человека // Укр. мед. часопис. -- 2002. -- № 4(30). -- С. 35-38.
14. Юрьев К.Л. Нейрофизиологическая характеристика функционального состояния экстрапирамидной системы у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Тез. докл. науч.-практ. конф. “Чернобыль и здоровье населения” -- Т. 3. -- Киев. -- 1994. -- С. 197-199.
15. Юрьев К.Л. Клинико-нейрофизиологическая характеристика функционального состояния ствола мозга у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Материалы Междунар. конф. “Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле” / Под ред. А.И. Нягу. -- К.: Хрещатик. -- 1995. -- С. 84.
16. Psychophysiological effects of chronical irradiation as a result of the Chernobyl disaster / A. Nyagu, K. Loganovsky, E. Vaschenko, K. Yuriev // Book of extended synopsis of International Conference “One decade after Chernobyl”. -- Vienna: EC, IAEA, WHO. -- 1996. -- P. 347-348.
17. Pathogenesis of psycho-neurologic disorders associated with chronic radiation exposure / Nyagu A.I., Loganovsky K.N., Chuprovskaja N.Yu., Kostyuchenko V.G., Plachinda Yu.I., Vaschenko Ye.A., Zazimko R.N., Yuriev K.L., Loganovskaja T.K., Antipchuk Ye.Yu. // Book of Abstracts of International Conference on Radiation and Health. -- Beer Sheva, Israel. -- 1996. -- P. 92.
18. Central mechanisms of visual afferentation in patients with consequences of acute radiation sickness as a result of the Chernobyl accident / A.I. Nyagu, K.N. Loganovsky, K.L. Yuriev, T.K. Loganovskaja // NATO Advanced Research Workshop on Ocular Radiation Risk Assessment in Populations Exposed to Environmental Radiation Contamination. -- Kiev. -- 1997. -- P. 41.
19. Юрьев К.Л. Электронейромиографические корреляты рефлекторно-двигательных нарушений у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Матеріали ювілейної наук. конф. молодих учених “Проблеми радіаційної медицини після Чорнобильської катастрофи”, присвяченої 10-річчю Наукового центру радіаційної медицини, Київ, 2-4 жовтня 1996 р. -- К.: Науковий центр радіаційної медицини АМН України. -- 1997. -- С. 83-85.
20. Юрьев К.Л. Патофизиологические механизмы двигательных нарушений у лиц, подвергавшихся воздействию ионизирующих излучений в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Материалы 2-й Междунар. конф. “Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы” / Под ред. А.И. Нягу, Г.Н. Сушкевича. -- К.: Чернобыльинтеринформ. -- 1998. -- С. 424.
21. Юрьев К.Л. Механизмы формирования синдрома “плоской” ЭЭГ у лиц, подвергавшихся воздействию ионизирующих излучений в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Материалы 2-й Междунар. конф. “Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы” / Под ред. А.И. Нягу, Г.Н. Сушкевича. -- К.: Чернобыльинтеринформ. -- 1998. -- С. 422.
22. Диагностические критерии энцефалопатий у облученных лиц / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Костюченко В.Г., Ващенко Е.А., Юрьев К.Л., Плачинда Ю.И., Зазимко Р.Н., Антипчук Е.Ю., Логановская Т.К., Здоренко Л.Л., Петрова И.В., Пынько П.Ф., Дроздова Н.В. // Материалы 2-й Междунар. конф. “Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы” / Под ред. А.И. Нягу, Г.Н. Сушкевича. -- К.: Чернобыльинтеринформ. -- 1998. -- С. 322.
23. Юрьев К.Л. Возрастные особенности спинальных рефлекторных механизмов у облученных в результате Чернобыльской катастрофы // Матеріали I Української конференції молодих вчених, присвяченої пам'яті акад. В.В. Фролькіса (Київ, 31 березня - 1 квітня 2000 р.). -- К.: Ін-т геронтології АМНУ. -- 2000. -- С. 125-128.
24. Psychopathology and brain asymmetry following irradiation / A.I. Nyagu, K.N. Loganovsky, K.L. Yuryev, L.L. Zdorenko / Abstracts 10th World Congress of the International Organization of Psychophysiology (IOP), 8-13 February, 2000, Sydney (Australia). -- Int. J. Psychophysiol. -- 2000. -- Vol. 35, № 1. -- P. 71.
25. Postradiation Encephalopathy as a Result of Acute Radiation Sickness / Nyagu A., Loganovsky K., Vaschenko Ye., Yuriev K., Kostyuchenko V., Chuprovskaya N., Loganovskaya T., Plachinda Yu., Zazimko R., Zdorenko L., Antipchuk Ye., Petrova I. // Book of abstracts of Seventh Conference of Nuclear Sciences & Applications, Cairo, Egypt, 6-10 February, 2000. -- 2000. -- RHH.2., P. 107-108.
26. Neuropsychiatric Disorders Associated with Chronic Radiation Exposure / Nyagu A., Loganovsky K., Kostyuchenko V., Vaschenko Ye., Chuprovskaya N., Plachinda Yu., Yuriev K., Zazimko R., Loganovskaya T., Antipchuk Ye., Petrova I. and Zdorenko L. // Book of abstracts of Seventh Conference of Nuclear Sciences & Applications, Cairo, Egypt, 6-10 February, 2000. -- 2000. -- Post 1.11., P. 87-88.
27. Юрьев К.Л. Патофизиологические механизмы двигательных нарушений у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Тезисы докл. 3-й Междунар. конф. “Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований”. -- Int. J. Rad. Med., Special Issue. -- 2001. -- Vol. 3, № 1-2. -- P. 324.
28. Юрьев К.Л. Особенности спинальных механизмов реализации двигательных нарушений у облученных вследствие Чернобыльской катастрофы с точки зрения возрастных изменений // Тезисы докл. 3-й Междунар. конф. “Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований”. -- Int. J. Rad. Med., Special Issue. -- 2001. -- Vol. 3, № 1-2. -- P. 324.
29. Yuryev K.L. Low-voltage polymorph electroencephalogram in irradiated persons: the mechanisms of its forming // Тезисы докл. 3-й Междунар. конф. “Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований”. -- Int. J. Rad. Med., Special Issue. -- 2001. -- Vol. 3, № 1-2. -- P. 141-142.
30. Yuryev K.L. Movement disturbances in persons exposed to ionising radiation as a result of the Chernobyl accident: Pathophysiological mechanisms // Abstracts 7th World Congress of Biological Psychiatry, 1-6 July, 2001, Berlin. -- World J. Biol. Psychiatry. -- 2001. -- Vol. 2, Suppl. 1. -- P. 235S-236S.
31. Yuryev K.L. Low-voltage polymorph EEG in irradiated persons: Mechanisms of the formation // Abstracts 7th World Congress of Biological Psychiatry, 1-6 July, 2001, Berlin. -- World J. Biol. Psychiatry. -- 2001. -- Vol. 2, Suppl. 1. -- P. 83S-84S.
32. Loganovsky K.N., Yuryev K.L. Conventional EEG analysis in persons exposed to ionizing radiation as a result of the Chernobyl accident // Abstracts 7th World Congress of Biological Psychiatry, 1-6 July, 2001, Berlin. -- World J. Biol. Psychiatry. -- 2001. -- Vol. 2, Suppl. 1. -- P. 236S.
33. Loganovsky K.N., Yuryev K.L. Quantitative EEG abnormalities related to the absorbed dose in patients who had acute radiation sickness following the Chernobyl accident // Abstracts of the 11th World Congress of Psychophysiology, July 29 - August 3, 2002, Montreal, Quebec, Canada. -- Int. J. Psychophysiol. -- 2002. -- Vol. 45, № 1-2. -- P. 155.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення тканини як системи клітин і міжклітинної речовини, що мають подібну будову. Поняття єдності фізіологічних систем організму. Характеристика, будова та функції опорно-рухового апарату людини. Хімічна, анатомічна і мікроскопічна будова кісток.
конспект урока [16,3 K], добавлен 06.04.2012Особливості стану кардіо-респіраторної системи у підлітковому віці. Характеристика серцево-судинної системи: функції і будова серця, серцевий цикл та його регуляція. Дослідження впливу режиму дня підлітків та фізичних навантажень на стан серцевої системи.
творческая работа [44,6 K], добавлен 07.09.2014Характеристика, класифікація іонізуючих випромінювань. Основні величини та одиниці в радіоекології. Джерела радіаційної небезпеки. Чутливість живих організмів (тварин, рослин) до іонізуючого випромінювання, його біологічна, фізична, хімічна дія.
реферат [382,9 K], добавлен 10.11.2015Історія виникнення птахів. Загальна характеристика класу Птахи. Характерні особливості будови опорно-рухової системи та внутрішньої будови птахів, що зумовили здатність до польоту. Роль та значення пір'яного покрову птахів, який надає їм обтічної форми.
реферат [2,6 M], добавлен 21.07.2015Огляд результатів дослідження показників об’єму короткочасної пам’яті, рівня переключення уваги та розумової працездатності у волонтерів з контамінованих територій. Формування психофізіологічної організації системи переробки інформації у досліджуваних.
статья [27,6 K], добавлен 24.04.2018Сутність та фізичні основи явища випромінювання. Влив різних видів випромінювання на прокаріотів. Ультразвукові хвилі та їх вплив на різні мікроорганізми. Природа осмотичного тиску, дія гідростатичного тиску, особливості впливу цього фактора на бактерії.
презентация [403,1 K], добавлен 16.05.2015Процеси утворення іонів з нейтральних атомів або молекул. Альфа-випромінювання, бета-випромінювання, гамма-випромінювання. Джерела зовнішнього опромінення. Внутрішнє опромінення людини. Ступінь впливу іонізуючих випромінювань на живий організм.
презентация [228,4 K], добавлен 28.10.2013Порушення гомеостазу в організмі внаслідок гемопаразитарної інвазії. Методи оцінки стану організму. Ступень напруження адаптаційних процесів Pelophylax ridibundus, що інвазовані гемопаразитами. Застосування інтегральних індексів лейкоцитарної формули.
статья [999,7 K], добавлен 21.09.2017Розвиток ендокринології та вивчення ролі гормонів в пристосувальних реакціях організму. Структурно-функціональні особливості та патологічні стани наднирників у ембріонів та дітей, їх дослідження в процесі старіння у зрілих людей та осіб похилого віку.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.02.2011Механізми дії та функції цитокінів у нервовій системі, їх взаємодії на рівні головного мозку. Рецептори цитокінів в межах центральної нервової системи (ЦНС). Стимуляція гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи як доказ прямого впливу цитокінів на ЦНС.
реферат [5,7 M], добавлен 13.11.2013Характеристика систем органів людини: дихальної, сечовидільної, верхніх і нижніх відділів травного каналу, та зовнішніх і внутрішніх статевих органів. Будова серцевої стінки та клапанного апарату. Огляд артерій і вен малого та великого кіл кровообігу.
контрольная работа [39,0 K], добавлен 23.11.2010Типи клітинної організації. Структурно-функціональна організація еукаріотичної клітини. Вплив антропогенних чинників на довкілля. Будова типових клітин багатоклітинного організму. Ракція клітин на зовнішні впливи. Подразливість та збудливість клітин.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 02.12.2012Живі організми як об'єктивні реальні форми буття. Хронобіологія – наука про біоритми. Екологічні і фізіологічні аспекти ритмічних процесів. Ритмічні добові коливання фізіологічних процесів у людини та біолектрична активність мозку і м`язової системи.
доклад [13,6 K], добавлен 31.05.2009Дія стресу, викликаного іонами важких металів. Дослідження змін активності гваякол пероксидази та ізоферментного спектру гваякол пероксидази рослин тютюну в умовах стресу, викликаного важкими металами. Роль антиоксидантної системи в захисті рослин.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 31.12.2013Загальна характеристика гемоглобінової системи в крові риб та її роль в підтриманні гомеостазу організму. Стан системи гемоглобіну (крові) за дії екстремальних факторів довкілля, температури, кислотних дощів. Токсикологічна характеристика інсектицидів.
дипломная работа [358,7 K], добавлен 16.09.2010Поняття системного дослідження предметів і явищ навколишнього нас миру як частини або елементи певного цілісного утворення. Система як безліч об'єктів разом з відносинами між об'єктами й між їхніми атрибутами. Специфіка системного методу дослідження.
реферат [26,6 K], добавлен 21.06.2010Основи анатомії і фізіології собаки. Форма і внутрішня будова органів та їх функції. Системи органів травлення, дихання, кровообігу та лімфоутворення, сечовиділення, розмноження. Будова і функції відділів головного мозку, обмін речовин та енергії.
доклад [1,8 M], добавлен 19.03.2010Нервова тканина, нейрон, класифікація нейронів та їх функції. Нейронна теорія будови нервової системи. Рефлекторна теорія діяльності нервової системи. Рефлекторне кільце, типи рецепторів. Нервові центри та їхні властивості. Гальмування умовних рефлексів.
контрольная работа [22,2 K], добавлен 16.07.2010Системні аспекти проведення біологічних досліджень. Біологічні системи як об'єкти дослідження. Характеристика приладів та апаратів для біологічних досліджень. Оптичний та електронний мікроскопи. Термостат, калориметр, центрифуга, автоклав, біореактор.
реферат [2,4 M], добавлен 30.11.2014Загальна характеристика круглих червів або нематодів - типу двобічно-симетричних червоподібних тварин, який налічує близько 300 тис. видів. Епітеліально-м'язовий мішок, травна, кровоносна та дихальна системи. Будова видільної, нервової, статевої системи.
реферат [22,5 K], добавлен 15.04.2011
