УДК 613.648.2:612.06:614.875

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

Адаптаційно-пристосувальна діяльність та механізми структурно-функціональної реорганізації фізіологічних систем організму під впливом електромагнітних полів при їх нормуванні у довкіллі

14.02.01 -- гігієна

Бездольна Ірина Станіславівна

адаптаційна діяльність фізіологічна система

Актуальність теми. У період індустріалізації кількісні та якісні параметри електромагнітного фону Землі зазнали суттєвих змін і цей процес продовжує зростати швидкими темпами в зв'язку з впровадженням нових технологій, збільшенням енергоємності виробництва, розвитком засобів радіозв'язку (Думанський Ю.Д., Сердюк А.М., Лось І.П., 1971; Дунаев В.Н., Быстров В.В., Боев В.М., 1998; Бездольна І.С., ДуманськийВ.Ю.,БіткінС.В.,Томашевська Л.А., Андрієнко Л.Г., 1999; Довгуша В.В., Тихонов М.Н., 2000, та ін.).

Багаточисленні медико-біологічні дослідження вказують на екологічну значущість антропогенних електромагнітних випромінювань (ЕМВ), під впливом яких змінюються фізіологічні та морфологічні властивості живих організмів (Думанський Ю.Д., 1999; Вилесов Д.В., Кармашев В.С., Никитина В.Н., 1999; Томашевська Л.А., Бездольна І.С., 2000 та ін.), порушується потенційна реактивність біологічних систем (Kheifets L., Sussman S., Preston-Martin S., 1999; Симоненко В.Б., Чернецов В.А., Лютов В.В., 1998), виникають патологічні форми реагування (Kheifets L.I., 2001, Тестов Б.В., 1998 та ін.), що, можливо, є результатом відставання еволюційно сформованих та генетично закріплених адаптаційних функцій організму від стрімких змін електромагнітних констант навколишнього середовища.

Одними з основних джерел, які формують електромагнітну ситуацію селітебних територій є радіотехнічні об'єкти (РТО) декаметрових хвиль (радіотрансляційні станції) і високовольтні енергетичні установки (лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пристрої). Перші випромі-нюють електромагнітну енергію у високочастотному (3-30 МГц), другі -- у промисловому (50 Гц) діапазонах хвиль. Збільшення потужності цих об'єктів приводить до суттєвого зростання потенційно небезпечних рівнів ЕМП у довкіллі і викликає необхідність наукового обгрунтування гігієнічних регламентів електромагнітних випромінювань для умов населених місць.

Загальновизнаною основою розробки гігієнічних нормативів є біологічне обгрунтування безпеки гранично-допустимих рівнів електромагнітних факторів (ЕМФ) у навколишньому середовищі. Визначальним при розробці регламентів є вирішення задач дослідження функціонального стану різноманітних за якістю і локалізацією органів та систем, що забезпечують сукупну адаптаційно-пристосувальну діяльність організму як цілісної системи з різними рівнями організації. Вирішення цих задач сприяє розробці профілактичних заходів і базується на визначенні основних ланок як механізмів несприятливого впливу ЕМВ, так і формування пристосувальних реакцій організму, що вимагає диференційованих підходів оцінки біолого-гігієнічної значущості з урахуванням технічних і фізичних параметрів джерел електромагнітних випромінювань та амплітудних, частотних і просторово-часових характеристик ЕМП. Але якщо питанням несприятливого впливу ЕМП присвячена значна кількість наукових праць, то формування пристосувальних реакцій організму, управління фізіологічними функціями і упорядкування належним чином різних інтегративних рівнів у єдину функціональну систему для здійснення специфічно відповідальної реакції адаптації майже не досліджені. Нечисленність таких досліджень не дозволяє визначити механізми розвитку та становлення адаптаційно-пристосувальної діяльності і формує однобічні, а тому і не завжди вірні уявлення про загальні закономірності роботи організму в умовах впливу ЕМП. Фрагментарність подання цієї проблеми у науковій літературі не дозволяє розкрити структурні основи формування відгуку різних інтегративних рівнів організму та механізми їх функціональної реорганізації під впливом ЕМП високих та промислової частот, а також сумісної дії ЕМП 50 Гц + цезій-137, що є нагальним для умов України в зв'язку з аварією на ЧАЕС, яка обумовила сумісну дію неіонізуючих та іонізуючих випромінювань у потерпівших регіонах.

Викладене обумовило актуальність проведення даної роботи, в якій представлено теоретичне обгрунтування та експериментальна розробка наступних питань: причинно-наслідковий зв'язок реформування функціонального стану організму; специфіка енергетичних, пластичних, захисних та інформаційних процесів; формування адаптаційно-компенсаторних реакцій; регуляторне забезпечення і кооперативна взаємодія фізіологічних систем різного рівня організації; методологічні підходи розробки гігієнічних нормативів і критерії оцінки функціонального стану мозку, що дозволило сформулювати загальні кон-цептуальні основи адаптаційно-пристосувальної діяльності організму, детермінованої його взаємодією з антропогенними ЕМФ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Обраний напрям дисертаційних досліджень є розвитком наукової проблеми у галузі гігієнічного нормування ЕМП у довкіллі. У роботі узагальнено результати досліджень, які виконувалися у межах НДР лабораторії гігієни електромагнітних випромінювань ІГМЕ АМН України за темами: “Гигиеническая оценка электрического поля промышленной частоты по данным наблюдений за функциональным состоянием организма человека”, № держреєстрації 01.84.0019501 -- відповідальний виконавець; “Комплекс научно-исследовательских и экспериментальных работ, направленных на разработку гигиенических мероприятий по уточнению действующих санитарных норм, связанных с размещением радиостанций ВЧ-диапазона”, № держреєстрації 01.86.0104078 -- відповідальний виконавець; “Установить основные закономерности сочетанного и комбинированного действия на организм ионизирующей радиации и электромагнитного излучения, приоритетных радионуклидов и химических соединений, которые содержатся в питьевой воде и разработать гигиенические рекомендации безопасных условий проживания”, № держреєстрації UA01002652Р -- відповідальний виконавець.

Мета і задачі дослідження. Теоретичне і експериментальне обгрунтування структурно-функціональних основ розвитку адаптаційно-пристосувальної діяльності та механізмів системної відповіді організму під впливом електромагнітних полів при їх нормуванні у довкіллі.

Задачі дослідження.

1. Оцінити електромагнітну обстановку територій, розташованих у районах розміщення об'єктів, які випромінюють електромагнітну енергію у декаметровому та промисловому діапазонах хвиль, як основу для розробки вимог до лабораторних випромінюючих систем з урахуванням відповідності фізичних параметрів модельованих ЕМП реальним.

2. Визначити кількісні і якісні характеристики, топографію розвитку процесів за комплексом показників метаболізму, імунореактивності, ембріогенезу, біоелектричної активності нейронів моторної і сенсомоторної зон кори головного мозку, безумовної та умовнорефлекторної поведінки тварин в залежності від частоти, напруженості та часу дії ЕМП.

3. Виявити фізіологічні механізми структурно-функціональної реорганізації біологічних систем організму, які забезпечують формування адаптаційно-пристосувальної діяльності під впливом ЕМП частотою 24 МГц, 14 МГц, 4 МГц, 50 Гц + цезій-137.

4. Розробити електрофізіологічні критерії оцінки функціонального стану мозку, як центрального органу інтегративної діяльності, що регулює взаємовідносини організму з навколишнім середовищем.

5. Визначити механізми регуляторного забезпечення адаптаційно-пристосувальної діяльності та кооперативної взаємодії біологічних систем різного рівня організації в умовах електромагнітного опромінення.

6. Обгрунтувати методологічні принципи розробки гігієнічних нормативів ЕМП за сукупністю фізіологічних показників, що характеризують адаптаційно-пристосувальну діяльність організму.

Об'єкт дослідження: адаптаційно-пристосувальна діяльність, механізми структурно-функціональної реорганізації фізіологічних систем організму під впливом ЕМП.

Предмет дослідження: електромагнітна обстановка, функціональний стан тварин (нелінійні щури) та людини, адаптаційно-компенсаторні реакції, критерії оцінки функціонального стану мозку і методологічні принципи гігієнічного нормування.

Методи дослідження: фізичні (натурні і розрахункові) -- вивчення розподілу ЕМП у довкіллі, розробка фізичної моделі опромінюючих систем; математичні -- планування біолого-гігієнічних експериментів, статистичні, обчислення масиву значень функції спектральної щільності випадкового процесу Х(t) по заданому масиву значень автокореляційної функції цього процесу; біологічні -- анкетне опитування, біохімічні, імунологічні, стан ембріогенезу, електрофізіологічні, безумовнорефлекторні, умовнорефлекторні, психофізіологічні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних, методичних і практичних питань розвитку і формування адаптаційно-пристосувальної діяльності під впливом ЕМП при їх гігієнічному нормуванні.

В результаті проведених досліджень вперше:

? на основі систематизації фізіологічних процесів та явищ розроблено концепцію становлення і формування адаптаційно-пристосувальної діяльності як методологічної основи розробки гігієнічних нормативів;

? виявлені структурно-функціональні основи пошкодження і формування адаптаційно-компенсаторних реакцій, обумовлених електромагнітним опроміненням;

? визначені скоординовані механізми системної відповіді організму, які формують функціональну перебудову активності фізіологічних систем різного рівня організації в умовах дії ЕМП;

? розроблені діагностичні та прогностичні критерії оцінки функціонального стану мозку, що визначають пристосувальні можливості та міру напруженості адаптаційних механізмів при дії ЕМФ;

? визначено, що структурно-функціональною основою формування пристосувальної діяльності організму в умовах впливу ЕМВ є комплекс адаптаційно-компенсаторних реакцій, які формуються на різних інтегративних рівнях під впливом імпульсів, що надходять з ЦНС в результаті реорганізації біоелектричної активності нейронів головного мозку, трансформації процесів аферентного і еферентного синтезу, утворення багаторівневої функціональної системи, яка забезпечує мультипараметричне регулювання функцій.

Отримали подальший розвиток концепції резонансної (інформаційної) взаємодії ЕМП з біооб'єктами та теоретичні основи механізмів структурно-функціональної реорганізації фізіологічних систем організму під впливом ЕМФ.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Удосконалено модель мікроелектродів для реєстрації біоелектричної активності кори головного мозку щурів; впроваджено методику вживлення розроблених мікроелектродів у кору головного мозку щурів з урахуванням утримання тварин в умовах довготривалого впливу ЕМП без наслідків сенсорної депривації; модифіковано та адаптовано до умов біолого-гігієнічного експерименту методики реєстрації та розрахунку електрокортикограм, які знайшли застосування при обгрунтуванні гігієнічних нормативів електромагнітних факторів у довкіллі (№ 239 від 01.08.96 року; ГН 2.2.8.56-2000; ГН 2.2.8.-086-2002).

Матеріали роботи використано при розробці нормативно-методичної документації та відображено у наступних документах: Методические указания по определению электромагнитного поля воздушных высоковольтных линий электропередачи и гигиенические требования к их размещению (М., 1986 от 30.05.86 г); Методические рекомендации: Оценка биологического действия микроволн в целях их гигиенической регламентации (К., 1990 от 21.11.90); Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань (№ 239 від 01.08.96); Державні санітарні норми і правила при виконанні робіт в невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно (№ 198 від 09.07.97), які використовуються у роботі органами держсаннагляду при здійсненні запобіжного та поточного контролю, а також організаціями та підприємствами, що будують і експлуатують РТО декаметрових хвиль та високоенергетичні установки частотою 50 Гц.

Особистий внесок здобувача. У дисертації викладено теоретичні, експериментальні та натурні дослідження, отримані автором особисто. Здобувачеві належить визначення мети, задач, розробка програми, статистична обробка, аналіз та інтерпретація одержаних результатів. Нормативні документи розроблені пошукувачем у складі авторських колективів під керівництвом чл.-кор. АМН України, д.мед.н., проф. А.М. Сердюка і д.мед.н., проф. Ю.Д.Думанського. Спільні дослідження, що виконані за участю фахівців лабораторії гігієни електромагнітних випромінювань ІГМЕ АМНУ, не перевищують 15% загального об'єму роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднено на 15 конференціях та конгресах: міжнародна наукова конференція “Новое в гигиеническом нормировании неионизирующих излучений” (Ленінград, Росія. -- 1989 р.); міжнародний конгрес “The First World Congress for Electrisity and Magnetism in Biology and Medicine” (Florida, США. -- 1992 р. ); міжнародна наукова конференція “Гигиена физических факторов окружающей и производственной среды” (Київ, Україна. -- 1993 р.); міжнародний конгрес “2 nd Congress of the European Bioelectromagnetics Association” (Блед, Словенія. -- 1993 р.) ; міжнародна наукова конференція “Sixteenth Annual Meeting BEMS” (Копенгаген, Данія. -- 1994 р.); 4-а міжнародна науково-технічна конференція “Итоги 8 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС” (Зелений мис, Україна. -- 1994 р.); міжнародна наукова конференція “Seventh International Conference on the Combine Effects of Environmental Factors” (Tampere, Фінляндія. -- 1996 р.); 5-а міжнародна науково-технічна конференція: Чернобыль-96 “Итоги 10 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС” (Зелений мис, Україна. -- 1996.); міжнародна наукова конференція “Гигиена физических факторов окружающей и производственной среды” (Київ, Україна. -- 1996 р.); міжнародний симпозіум “Third International Symposium and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe September” (Варшава, Польща. -- 1996 р.); науково-практична конференція “Актуальні проблеми гігієни праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній промисловості” (Харків, Україна. -- 1998 р.); науково-практична конференція “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть” (Київ, Україна. -- 1999 р.); 2-а міжнародна конференція “Проблемы электромагнитной безопасности человека. Фундаментальные и прикладные исследования. Нормирование ЭМП: философия, критерии и гармонизация” (Москва, Росія. -- 1999 р.); науково-практична конференція “Гігієнічні проблеми сучасного суспільства” (Львів, Україна. -- 1999 р.); міжнародна наукова конференція “Гигиена физических факторов окружающей и производственной среды” (Київ, Україна. -- 1999 р.);

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 51 друкованій роботі, у тому числі 22 статті у журналах та збірниках наукових праць, рекомендованих ВАК України як фахові, 11 статей у збірнику наукових праць, 18 тез доповідей у матеріалах наукових конференцій і симпозиумів, у тому числі 12 міжнародних.

Структура та об'єм роботи. Дисертація викладена на 328 сторінках та складається зі вступу, огляду літератури, 8 розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку літератури (310 джерел). Ілюстративний матеріал представлено 141 таблицею та 8 малюнками.

Основний зміст роботи

Перший розділ присвячено аналізу наукової літератури. Огляд літератури складається з трьох підрозділів, які характеризують фізичні властивості та вплив ЕМП високих (3-30 МГц) і промислової частот (50 Гц), сумісної дії неіонізуючих і іонізуючих випромінювань на різні біологічні системи організму, сучасні концепції механізмів дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань. Розділ завершується узагальненням літературного матеріалу, окресленням кола невирішених питань та обгрунтуванням напрямку і методичних підходів досліджень.

У другому розділі представлено об'єм, методи досліджень і характеристика об'єктів, які випромінюють електромагнітну енергію у декаметровому і промисловому діапазонах хвиль та методи виміру рівнів ЕМП. Обгрунтовано комплекс біологічних показників для оцінки функціонального стану організму тварин (біохімічні, імунологічні, електрофізіологічні, безумовно- та умовнорефлекторні, репродуктивної функції) та людини (анкетне опитування, термометрія, функціональний стан серцево-судинної та центральної нервової систем), який включав ряд методичних і практичних розробок (Облучающая система для исследования биологического действия электромагнитного излучения / Романов В.А., Никифоров А.Н., Кушпель В.Е., Думанский Ю.Д., Карачев И.И., Бездольная И.С. // Гиг.и сан. -- 1988. -- № 10. -- С. 39-41; Бездольная И.С., Смоля А.Л. Безартефактный угольный электрод для регистрации биоэлектрической активности мозга животных в условиях воздействия ЭМФ: Рац. пред. № 6/437 от 22.11.91 г.; Бездольная И.С. Программно-аппаратный комплекс обеспечения автоматизированных электрофизиологических экспериментов: Рац. пред. № 2/440 от 08.06.92 г.; Бездольная И.С., Смоля А.Л. Приспособление для трепанации черепа животных при проведении электрофизиологических операций: Рац. пред. № 4/441 от 08.06.92 г.; Бездольная И.С., Смоля А.Л. Клетка для содержания оперированных животных в условиях воздействия ЭМП: Рац. пред.№ 4/442 от 08.06.92 г.). Моделювання опромінюючих систем в експерименті проводилося сумісно зі с.н.с. лабораторії гігієни електромагнітних випромінювань С.В.Біткіним.

Експериментальні біологічні дослідження з вивчення впливу ЕМП декаметрового діапазону проведено на нелінійних щурах, які впродовж 2-х місяців по 16 годин на добу зазнавали впливу ЕМП частотою 24 МГц, 14 МГц і 4 МГц напруженістю 400 В/м, 200 В/м і 100 В/м по кожній із частот. Досліджено 18 груп тварин (9 експериментальних і 9 інтактних), усього 2500 тварин. Оцінена динаміка 61 показника функціонального стану тварин. Експериментальні біологічні дослідження з вивчення сумісного впливу ЕМП 50 Гц напруженістю 20 кВ/м і 15 кВ/м та цезію-137 у дозі 1,74.10-2 кБк/кг виконано на нелінійних щурах, які впродовж 3-х місяців по 16 годин на добу підпадали під дію зазначених факторів. Досліджено 4 групи тварин (2 експериментальні і 2 інтактні), усього 270 тварин. Функціональний стан тварин оцінено за динамікою 52 показників.

Функціональний стан персоналу, що обслуговує високоенергетичні установки, оцінювався за допомогою суб'єктивних та об'єктивних показників. Дослідження складалися з трьох етапів: 1 -- вплив ЕМП 50 Гц за схемою “провід-ізоляція-людина-земля”, обстежено 38 осіб, 2 -- короткочасна дія ЕМП 50 Гц за схемою “провід-людина-ізоляція-земля” обстежено 52 особи, 3 -- тривала дія ЕМП 50 Гц за схемами “провід-ізоляція-людина-земля” та “провід-людина-ізоляція-земля”, обстежено 60 осіб. Досліджена динаміка 39 показників функціонального стану людини.

У третьому розділі, який складається з двох підрозділів, наведено результати досліджень розподілу у навколишньому середовищі ЕМП, що створюються радіотехнічними об'єктами декаметрових хвиль (вузол радіотрансляції СУР-5, радіотрансляційна станція у с. Красне) та високоенергетичними установками 50 Гц (три відкриті розподільні присторої: Запорізька АЕС -- напругою 750 кВ та Південно-Українська АЕС напругою 750 і 330 кВ). Сані-тарно-гігієнічні дослідження виконувалися сумісно зі с.н.с. Біткіним С.В. Виявлено, що в місцях розташування антен радіостанцій декаметрового діапазону на відстані 100-400 м від геометричного центру полотна антен напруженість ЕМП дорівнює 58-0,1 В/м і залежить від типу антен (слабконаправлені чи гостронаправлені), а в реальних умовах місцевості селітебної зони коливається у межах 12-0,5 В/м; максимальні рівні ЕМП 50 Гц реєструються біля комутуючих пристроїв, трансформаторів та в місцях найбільшого провисання токонесучих проводів, рівні напруженості ЕМП знаходяться у межах 0,3-40 кВ/м.

У четвертому розділі представлено результати досліджень біологічного впливу на тварин ЕМП частотою 24 МГц (табл. 1). У таблиці наведені тільки статистично значущі зміни біологічних показників експериментальних груп у процентному співвідношенні до контрольних. Виявлено, що ЕМП частотою 24 МГц викликало зміни функціонального стану різних інтегративних рівнів організму. Так, на молекулярному рівні (2-й місяць дії) реєстрували збільшення активності аспарагінової та аланінової амінотрансфераз у сироватці крові, пригнічення ферменту дихального ланцюга -- цитохромоксидази у мітохондріях печінки і головного мозку, зниження рівня глікогену в тканинах печінки. Рівень глікогену у тканині головного мозку, активність лактатдегідрогенази та церулоплазміну у сироватці крові, АТФ-ази у мітохондріях головного мозку не виявляли статистично значущих змін у порівнянні з контрольними групами.

Дослідження функціонального стану імунної системи виявило знижен-ня рівня лейкоцитів та комплементарної активності сироватки крові, пригнічення антитілоутворення, збільшення концентрації ЦІК. У групі тварин, які зазнавали впливу ЕМП напруженістю 100 В/м, реєстрували підвищення комплементарної активності сироватки крові.

Стан репродуктивної функції змінювався наступним чином: вплив ЕМП на інтактних самок протягом 2-х місяців напруженістю 400 В/м збільшував перед-, постімплантаційну та загальну ембріональну смертність зародків. Електромагнітне поле напруженістю 200 В/м і 100 В/м викликало тенденцію до підвищення загальної ембріональної загибелі зародків в середньому на 8%. Дія ЕМП на вагітних самок на протязі 20 діб характеризувалася тенденцією до зростання передімплантаційної і загальної ембріональної загибелі зародків та статистично значущим зменшенням маси тіла і краніокаудального розміру плодів.

Динаміка показників біоелектричної активності моторної і сенсомоторної зон кори головного мозку характеризувалася наступними змінами: при напруженості ЕМП 400 В/м формувалася фазна реакція-відповідь. На 1-му місяці дії -- активація, яка проявлялася збільшенням бета- і гамма- активностей у моторній та сенсомоторній зонах, на другому місяці -- пригнічення цих ритмів у сенсомоторній зоні. У періоді післядії реєстрували тенденції до підвищення спектральної щільності тета- (моторна зона -- на 22,58%) та гамма- (сенсомоторна зона -- на 21%) активностей. Електромагнітне поле напруженістю 200 В/м на 2-му місяці дії викликало активацію нейронної активності у моторній зоні кори і пригнічення у сенсомоторній зоні. У періоді післядії реєстрували тенденції до зростання спектральної щільності бета- та гамма-активностей у сенсомоторній зоні. Електромагнітне поле напруженістю 100 В/м підвищувало спектральну щільність тета- та альфа-ритмів у моторній зоні. Динаміка показників рухової активності тварин виявляла пригнічення загальної, спрямованої, вертикальної активностей та інтегрального показника активності як на першому, так і другому місяцях дії ЕМП напруженістю 400В/м і 200 В/м.У періоді післядії в групі тварин при впливі ЕМП напруженістю 100 В/м реєстрували активацію рухової активності та збільшення кількості умовнорефлекторних реакцій. У інших групах параметри умовнорефлекторної діяльності не зазнавали змін у порівнянні з контролем. Проведені дослідження показали, що реакції біохімічних, імунологічних показників, функції репродукції залежали від напруженості ЕМП, чим вища напруженість, тим виразніший ефект. Нейрони кори головного мозку формували якісно різні реакції, які визначалися напруженістю ЕМП: 400 В/м змінювало взаємовідносини процесів збудження і гальмування; 200 В/м -- впливало на фронтально-окципітальну асиметрію; 100 В/м -- активувало тета- та альфа-ритми. Електромагнітне поле напруженістю 400 В/м та 200 В/м пригнічувало, а напруженістю 100 В/м підвищувало рухову активність та поліпшувало діяльність умовнорефлекторної сфери.

Таблиця 1. Вплив ЕМП 24 МГц на біологічні показники щурів

Примітка: 1. - збільшення, - зменшення параметру. 2. 1,2 - місяць дії ЕМП; П - період післядії.3. 20 - доба дії ЕМП. 4. м/с - моторна і сенсомоторна зони

У п'ятому розділі представлено результати досліджень біологічної дії ЕМП частотою 14 МГц (табл. 2).

За результатами проведених досліджень виявлено: активацію аспарагінової та аланінової амінотрансфераз у сироватці крові, пригнічення активності цитохромоксидази у мітохондріях печінки і головного мозку, зниження рівня глікогену у тканині головного мозку, збільшення активності лактатдегідрогенази у сироватці крові та АТФ-ази у мітохондріях головного мозку; зниження рівня лейкоцитів, пригнічення активності комплементу, зменшення рівня ЦІК; зростання передімплантаційної та загальної

Таблиця 2. Вплив ЕМП 14 МГц на біологічні показники щурів

Примітка: 1. - збільшення, - зменшення параметру. 2. 1,2 - місяць дії ЕМП; П - період післядії. 3. 20 - доба дії ЕМП. 4. м/с - моторна і сенсомоторна зони

ембріональної загибелі зародків як при 2-х місяцах впливу ЕМП на інтактних самок, так і при впливі ЕМП на вагітних самок на протязі 20 діб; збільшенням тета- та альфа- активностей. Отримані результати показали, що виразність відгуку біохімічних, імунологічних показників зменшувалась у наступній послідовності: 400 В/м, 200 В/м та 100 В/м. Реакція репродуктивної сфери проявлялася одноманітними зрушеннями, які не залежали від напруженості ЕМП. Біоелектрична активність нейронів кори головного мозку характеризувалася збільшенням тета-ритму у всіх групах. При напруженості 400 В/м підвищувалася також спектральна щільність альфа-ритму. Динаміка показників рухової активності та умовнорефлекторної діяльності не відрізнялася від контрольних груп.

У шостому розділі представлено результати досліджень впливу на організм тварин ЕМП частотою 4 МГц (табл. 3). Експериментальні дослідження виявили: пригнічення активності цитохромоксидази у тканині мозку та активацію АТФ-ази у мітохондріях головного мозку; зниження рівня лейкоцитів і пригнічення гемолітичної активності комплементу та антитілоутворення, збільшення концентрації ЦІК; підвищення перед-, постімплантаційної і загальної ембріональної загибелі зародків, зменшення маси тіла та краніокаудального розміру плодів; пригнічення спектральної щільності тета- і активацію спектральної щільності альфа-, бета- та гамма-ритмів при впливі ЕМП напруженістю 400 В/м; зниження спектральної щільності альфа-, бета- та гамма-ритмів при впливі ЕМП напруженістю 200 В/м; пригнічення тета-, альфа- та бета-ритмів у моторній зоні кори і підвищення у сенсомоторній зоні при впливі ЕМП напруженістю 100 В/м; зменшення вертикальної рухової активності і зменшення кількості умовнорефлекторних реакцій у групах з напруженістю 400 В/м і 200 В/м. Виразність ефекту біохімічних і імунологічних показників залежала від напруженості ЕМП -- більш високі рівні викликали значніші зрушення. Реакція біоелектричної активності характеризувалася переважанням процесів збудження у корі головного мозку (400 В/м), пригніченням функціональної активності нейронів моторної та сенсомоторної зон кори (200 В/м), зниженням функціонального тонусу моторної зони кори (100 В/м). Рухова активність пригнічувалась у групах з напруженістю 400 В/м і 200 В/м.

Таблиця 3.Вплив ЕМП 4 МГц на біологічні показники щурів

Примітка: 1. - збільшення, - зменшення параметру. 2. 1,2 - місяць дії ЕМП; П - період післядії. 3. 20 - доба дії ЕМП. 4. м/с - моторна і сенсомоторна зони.