Стан популяцій ляща і плітки в трансформації водної екосистеми Канівського водосховища

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

03.00.10 - іхтіологія

СТАН ПОПУЛЯЦІЙ ЛЯЩА І ПЛІТКИ В ТРАНСФОРМАЦІЇ

ВОДНОЇ ЕКОСИСТЕМИ КАНІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

ЦЕДИК Вікторія Валентинівна

Київ - 2003

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні зосереджено понад 1 млн. га площ внутрішніх водойм, придатних для вирощування риби, з них водосховищ - близько 800 тисяч гектарів.

Обмеження можливостей морського рибальства та вирощування риби у ставах, озерах, лиманах вимагають розробки і здійснення науково-обґрунтованих заходів щодо корінного поліпшення рибогосподарського використання водосховищ дніпровського каскаду та інших водойм.

На дніпровських водосховищах продовжується посилений антропогенний вплив, який негативно позначається на відтворенні і добуванні риб, що призвело до зниження рибопродуктивності, суттєвих змін видового складу уловів та їх зменшення. Після перекриття ріки Дніпро греблями ГЕС з промислової іхтіофауни зникли цінні літофільні і реофільні види. В період експлуатації водосховищ спостерігається тенденція зміни складу риб в сторону скорочення цінних видів - судака, сазана, ляща, щуки, і збільшення питомої ваги другорядних промислових представників іхтіофауни - плітки, краснопірки, плоскирки, карася, окуня. За останнє десятиріччя з 1990 по 2001 рр. загальний вилов риби з водосховищ дніпровського каскаду знизився в 2,5 рази. Зокрема, в Канівському водосховищі цей показник скоротився в середньому до 370 т, або зменшився вдвічі. За цей період улови ляща знизилися з 116 т до 23 т, судака - з 14 до 3 т, сома - з 9 до 3 т, щуки - з 113 до 3 т, а також плітки - з 312 т до 165 т, плоскирки - з 149 до 48 т, окуня - з 17 до 4 т.

Зниження рибопродуктивності Канівського водосховища, спад вилову риби і погіршення його якісного складу зумовили необхідність комплексного вивчення і аналізу еколого-біологічного стану популяцій основних промислових видів риб, зокрема найбільш вагомих об'єктів промислу цієї водойми - ляща та плітки в умовах антропогенного впливу, а також наукового обґрунтування шляхів збереження генофонду природних популяцій риб і подальшого раціонального рибогосподарського використання цієї водойми, що і визначає актуальність теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались в Інституті рибного господарства УААН протягом 1998-2002 рр. в рамках наступних завдань:

“Розробити науково-обгрунтовану систему раціонального ведення рибного господарства на дніпровських водосховищах в умовах посиленого антропогенного впливу (№ держ. реєстрації 0196 U 023118) на 1996-2000 рр.”;

“Вивчити і визначити основні механізми функціонування біогеоценозів великих рівнинних водних об'єктів (дніпровських водосховищ) з урахуванням їх екологічного стану (№ держ. реєстрації 0102 U 002050) на 2001-2005 рр.”

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційних досліджень було вивчення стану популяцій ляща і плітки та інших видів риб в трансформації водної екосистеми Канівського водосховища та розробка наукових основ збереження рибних запасів цієї водойми. В завдання досліджень входив аналіз основних факторів, які визначають масштаби формування біологічних ресурсів за визначений період часу, серед них:

§ аналіз сучасної гідрологічної та гідрохімічної ситуації;

§ розгляд динаміки природної кормової бази для риб;

§ характеристика нерестовищ та оцінка відносної чисельності молоді риб;

§ вивчення процесів сукцесії популяцій ляща і плітки в умовах трансформації водної екосистеми водосховища;

§ розгляд динаміки промислу риб та виявлення основних причин змін популяцій риб водосховища;

§ наукове обґрунтування для розробки комплексу заходів, спрямованих на підвищення рибопродуктивності екосистеми Канівського водосховища.

Предмет дослідження. Предметом дослідження були особливості та зміни водної екосистеми Канівського водосховища в залежності від абіотичних, біотичних і антропогенних факторів після довготривалого комплексного його використання.

Об`єкти дослідження. Лящ, плітка та інші розповсюджені види риб, які відіграють важливу роль у водній екосистемі Канівського водосховища. Досліджувалися особливості міграцій, відтворення, розвитку, росту, промислового використання риб тощо.

Методи дослідження. Поставлені в дисертаційній роботі задачі вирішувались за допомогою методик, що є загальновизнаними в іхтіології, гідробіології, гідрології, гідрохімії, біостатистичним, аналітичним, графічним та іншими методами.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження:

§ вперше визначено ступінь впливу сукцесійних процесів на динаміку популяцій промислових видів риб Канівського водосховища;

§ вперше розроблені методи комплексних досліджень водної екосистеми водосховищ, зокрема, визначено перелік основних факторів, які тим чи іншим шляхом впливають на водну екосистему, проведено групування цих чинників по їх природному походженню;

§ основні показники водної екосистеми Канівського водосховища вивчались в порівнянні із сусідніми Київським та Кременчуцьким водосховищами, що збагачує інформацію і дає можливість більш повніше вивчити підняту проблему.

Практичне значення одержаних результатів. Виконання зазначених досліджень дозволило виявити вплив сукцесійних процесів на основні біологічні показники ляща та плітки Канівського водосховища (віковий і статевий склад, динаміку чисельності та іхтіомаси), які використовуються при розробці заходів по підвищенню рибопродуктивності Канівського водосховища.

Особистий внесок здобувача. У результаті дослідницької роботи за 1998-2002 рр. особисто автором проведені відбір та обробка іхтіологічного матеріалу у весняний та літньо-осінній періоди. Збір матеріалів проводився на контрольно-спостережному пункті та експедиційно по всій акваторії Канівського водосховища. Подана характеристика нерестовищ на сучасному етапі перебування водосховища. Виявлено особливості біологічних показників ляща та плітки і визначено вплив різних факторів на формування їх іхтіомаси в сучасних умовах водойми.

Апробація результатів дисертації. Матеріали по темі дисертації доповідались на конференціях:

1. Международная научная конференция молодых ученых “Водные биоресурсы и пути их рационального использования”, Киев, ИРХ УААН, 31 января - 1 февраля 2000 г.

2. Международная научно-практическая конференция “Пресноводная аквакультура в центральной и восточной Европе: достижения и перспективы”, Киев, ИРХ УААН, 18-21 сентября 2000 г.

3. Международная научно-практическая конференция молодых ученых “Проблемы аквакультуры и функционирования водных экосистем”, Киев, ИРХ УААН, 25-28 февраля 2002 г.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, з них 7 статей і 3 тези доповідей на наукових конференціях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота має 168 сторінок машинописного тексту і складається із вступу, шістьох розділів, висновку та пропозицій, списку використаних джерел, який нараховує 281 найменування. Робота містить 29 таблиць, 1 малюнок, 11 рисунків, 28 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

лящ плітка риба водосховище

Огляд літератури за темою. В розділі подано огляд літературних даних про вплив на водну екосистему водосховищ багатьох негативних факторів. Всі вони поділяються на абіотичні, біотичні, антропогенні та фактори геополітичної ситуації.

Виявлено, що порушення рівневого, температурного та гідрохімічного режимів Канівського та інших водосховищ негативно впливають на нерест, ріст молоді та біологічний стан промислових риб. Ці ж чинники суттєво діють і на розвиток кормових організмів для різних видів риб, появу багатьох хвороб, призводять до зміни структури іхтіофауни.

Особливої шкоди завдають антропогенні фактори, до яких належать гідробудівництво, наявність та стан гідроспоруд, зменшення площ мілководь на водосховищах за рахунок відчуження площ нерестовищ, обмеження об'ємів меліоративних робіт, порушення рибного промислу, забруднення водойми стічними водами промислових, комунальних і сільськогосподарських підприємств, великих міст тощо.

Зі створенням Канівського водосховища проводились наукові дослідження з різних проблем рибогосподарського використання цієї водойми Залевським С.В. (1969); Єрко В.М. (1969, 1973, 1976, 1979); Озінковською С.П. (1976, 1977, 1979); Кохановою Г.Д. (1977, 1983, 1987, 2000); Снєжиною К.А. (1977, 1978, 1979); Луговою Т.В. (1984) та іншими.

Відмічено, що на Канівському водосховищі продовжується посилений антропогенний тиск, проте вивчення його негативного впливу на стан окремих популяцій промислових риб в сучасних умовах залишається недостатнім.

Матеріал і методика досліджень. Автором протягом 1998-2002 рр. проведено комплекс іхтіологічних і промислових спостережень на різних ділянках Канівського водосховища. Відібрано і оброблено протягом 1999-2001 рр. такий об'єм матеріалу: проаналізовано 2422 сіткодоби; зроблено масових вимірів у 35240 екз. риб, в тому числі ляща - 8920, плітки - 14860; взято на повний біологічний аналіз 2558 екз. риб, в тому числі ляща - 864, плітки - 872; проведено морфометричний аналіз у 78 екз. ляща та у 75 екз. плітки; проаналізовано плодючість у 420 самиць ляща і 330 - плітки; обстежено 304 станції нерестовищ площею в 9995 м²; проведено біологічний аналіз 3040 екз. цьоголіток риб.

Умови відтворення риб на Канівському водосховищі вивчались на стаціонарному контрольно-спостережному пункті у середній частині водосховища. У літньо-осінній періоди збір матеріалів здійснювався експедиційно по всій акваторії водосховища. Проводилися спостереження за погодними і гідрологічними умовами року, зимівлею риби, її біологічним станом, підходами плідників до нерестових угідь, їх концентрацією, строками та активністю нересту.

Для одержання достовірних даних щодо статевого складу популяції, визначення вікового складу, абсолютної індивідуальної та відносної плодючості, стадії статевого дозрівання, вгодованості, жирності проводились весняні контрольні лови риб порядком ставних сіток з вічком 30-36-40-50-60-70-75-80-90-100-110 мм.

Збір, обробка відібраних матеріалів проведені у відповідності до “Методики збору й обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України. - К.: ІРГ УААН, 1998.”, використовувались також методики запропоновані Нікольским Г.В. (1974), Правдіним І.Ф. (1966), Коблицькою А.Ф. (1979, 1981), Чугуновою Н.І. (1954) та іншими.

Для наукового аналізу використовувались дані промислової статистики за весь період промислової експлуатації Канівського водосховища. Всі дані, що були отримані в процесі досліджень, статистично опрацьовувались за стандартними методиками на персональному комп'ютері за допомогою програм Excel та Acсess.

Гідрографічна характеристика Канівського водосховища. Створене в 1972 р. останнім в каскаді дніпровських водосховищ поміж Київським і Кременчуцьким водосховищами, транзитного типу. Довжина його 157 км, площа - 58,2 тис. га, при НПР - 91,5 м, середня ширина - 5,5 км, глибина - 3,9 м. Розташоване в зоні Лісостепу України. Водообмін здійснюється 17-18 разів на рік, що в 4 рази швидше, ніж в Кременчуцькому, та в 1,5 рази, ніж в Київському водосховищах. Відбувається інтенсивне руйнування берегів (від 3-4 до 12-13 м/рік), замулення ложа водосховища, скорочення площ нерестовищ внаслідок заростання вищою водною рослинністю та заболочування. За період експлуатації площа нерестовищ цього водосховища скоротилась на 3 тис. га, або на 23%.

У Канівському водосховищі відбувається добове і тижневе регулювання рівня води, режимне спрацювання не передбачається (тільки у виключних випадках на 0,5 м). Своєрідні зміни рівневого режиму проявляються в амплітуді коливань відмітки води (0,3-1,5 м), швидкості підйому, або падіння рівня, і часто не відповідають сформованим у риб адаптаціям, що призводить до зниження продукційного потенціалу водних екосистем.

Гідрохімічний режим в сучасний період знаходиться під техногенним впливом, що призводить до зменшення розчиненого у воді кисню, зниження величини рН (до 6,8-6,9 г), підвищенню вмісту СО₂ (40-58,2 мг/л), показників перманганатної окислюваності (в середньому 21,1 мг О/л).

В Канівське водосховище щодоби скидається понад 7500 тис. м³ стічних вод, що є джерелом забруднення водойми сполуками важких металів та інших полютантів. Виявлено, що риба Канівського водосховища більш забруднена іонами важких металів, ніж в Київському і Кременчуцькому водосховищах.

Для покращення умов середовища в Канівському водосховищі було здійснено ряд організаційних заходів. В дисертації наводяться конкретні дані про види та об'єми меліоративних робіт.

Кормова база для риб. Протягом 1972-2001 рр. відбулось збільшення кількісного складу синьо-зелених водоростей та заміна діатомово-хлорококового комплексу на синьо-зелений. Середньосезонна біомаса фітопланктону на протязі років знаходилась майже на одному рівні (в середньому 13,4 г/м³).

Сукцесії зоопланктонного угруповання призвели до зниження продуктивності та зміни трофічної структури зоопланктону водосховищ. В період з 1973 по 2001 рр. загальна кількість видів із трансформацією екосистеми Канівського водосховища зменшилась і коливалась по роках у межах від 11 до 44. Середня біомаса зоопланктону знизилась з 7,10 до 0,23 г/м³. Найбільш продуктивною в Канівському водосховищі є верхня частина водойми.

Чисельність організмів зообентосу після перекриття водосховища підвищилась за рахунок масового розвитку молюска дрейсени, але за останні 30 років зникли 20 видів реофільних безхребетних. Поступово почали домінувати детритоїдні личинки хірономід, а в наступні роки збільшилось число личинок хірономід-хижаків. В той же час біомаса “м'якого” зообентосу зменшилась в середньому з 9,74 до 2,81 г/м², а біомаса молюсків знаходилась приблизно на одному рівні - в середньому 500 г/м².

Як в складі зообентосу, так і в живленні риб-бентофагів переважали личинки хірономід, молюски, олігохети. Значно менше зустрічаються в живленні риб ракоподібні, личинки інших комах. За недостатністю кормових об'єктів промислові види риб і їх молодь переходять на живлення детритом і водоростями. Стан кормової бази за фітопланктоном і “твердим” зообентосом можна оцінити як задовільний, а за зоопланктоном і “м'яким” зообентосом - як обмежений.

Ефективність відтворення основних видів риб. Характеристика нерестовищ. Внаслідок проведених досліджень уточнено, що в Канівському водосховищі площа мілководних зон досягає 13,5 тис. га. В річці Десна (65 км від гирла) площа нерестовищ складає близько 1,4 тис. га. Загальна площа нерестово-нагульних угідь Канівського водосховища при нормальному рівні води (91,5 м) складала близько 3 тис. га. Співвідношення площ у верхній, середній та нижній ділянках близьке до 66-21-13%. Основні нерестовища в Канівському водосховищі розташовані на лівобережжі. Найцінніші нерестовища, які характеризуються наявністю зарослих зон з різноманітною рослинністю і відносно високими показниками чисельності зоопланктону, знаходяться у верхній частині Канівського водосховища. Там же відмічаються багаточисельні і складнозгруповані ценози цьоголіток риб. Зі зменшенням кількості і якості нерестових угідь, зменшується кількісний і якісний склад угрупувань молоді.

Найпродуктивнішими ділянками за відносною чисельністю молоді риб є вершина водосховища, де показники загальної відносної чисельності у 1999-2001 рр. знаходились, в межах 254-766 екз./100 м². В малькових уловах домінували цьоголітки ляща, плітки, плоскирки, краснопірки та також верховодки і гірчака. В р. Десні та в середній частині водосховища відносна чисельність молоді коливалась, відповідно 250-458 екз./100 м² та 237-552 екз./100 м². Молодь таких риб як судак, щука, носар, рибець, чехоня зустрічається в р. Десні, але її кількість в уловах незначна. В середній частині в уловах переважали цьоголітки карася, в'язя, морської голки. Нижня частина водосховища відрізняється найменшою чисельністю молоді в малькових уловах (110-272 екз./100 м²), але тут більше зустрічається окуня та лина.

Ефективність відтворення та характеристика структури видового складу молоді риб. Аналіз абіотичних факторів, які впливають на ефективність відтворення риб у Канівському водосховищі, показав, що в ньому, як і в інших водосховищах, провідне значення належить рівневому і температурному режимам. Коефіцієнт кореляції між відносною чисельністю молоді риб і середніми показниками рівня води - 0,8 і температурою води - 0,7.

Серед біотичних факторів на ефективність розмноження риб найбільший вплив мають структура нерестового стада, чисельність і якість плідників.

Прямої залежності відносної чисельності молоді риб від промислових уловів (як показника кількості плідників) не відмічалось. Зв'язок між урожайністю молоді ляща і плітки та їх промисловими уловами через 3, 4, 5, 6 років був незначним (коефіцієнт кореляції не перевищував 40%).

Величини довжини та маси тіла молоді риб мають значні коливання в залежності від умов існування. У 1999-2001 рр. довжина тіла цьоголіток ляща, плітки, краснопірки верхньої і середньої частин водосховища була більшою на 15-48%, а вага - в 2-3 рази в порівнянні з нижньою. За цими даними умови нагулу на мілководних ділянках в верхній та середній частинах водойми можна оцінити як задовільні. На річковій ділянці (р. Десна) та в нижній частині водосховища ці показники значно нижчі.

В уловах цьоголіток риб у Дніпрі і Канівському водосховищі переважаючою екологічною групою були риби-фітофіли, які складали 70-80% загальної чисельності молоді. Серед літофільної екологічної групи ні один промисловий вид не досягав значної чисельності, хоча за роки експлуатації водосховища їх частка збільшилась з 5% до 11%, але за рахунок бичків. Також збільшилась доля остракофілів з 0,1% до 8%, представники групи риб, що виношують ікру, які не зустрічались в річкових умовах, в 1999-2001 рр. складали 4%. За даними статистики малькових уловів зменшилась частка псамофілів (з 4% до 0,2%) та проміжної групи (з 8% до 3%).

За типом переважного живлення в дорослому стані більше половини чисельності цьоголіток у Дніпрі, Канівському і в поруч розташованих Київському та Кременчуцькому водосховищах складали бентофаги - плітка, плоскирка, лящ, ялець, головень та інші. За роки експлуатації Канівського водосховища їх частка скоротилась з 73% до 25%. Тенденцію до зменшення мали і хижі риби (з 4% до 0,8%). Основу малькових уловів в 1999-2001 рр. складали планктофаги 60% (за рахунок верховодки), тоді як на початковому етапі формування водосховища їх частка не перевищувала 16% загальних уловів цьоголіток.

Спостерігається заміна цінних промислових видів риб (лящ, білизна, сазан, судак, лин, щука) на малоцінні та непромислові (верховодка, морська голка, гірчак, бички). Крупні та довгоживучі форми відтісняються дрібними, тугорослими і короткоциклічними, так як з'являються вільні екологічні ніші, які заповнюються більш пристосованими та невимогливими до умов існування видами риб.

Якщо у 1973-1980 рр. цінні і другорядні промислові риби займали в малькових уловах 65,5-77,8%, або в абсолютних величинах - 155-668 екз./100 м², а малоцінні промислові і непромислові риби - 22-34% та 82-150 екз./100м², то у 1999-2001 рр. частка цінних промислових в загальному улові цьоголіток складала 2,5%, другорядних - 20,4%, малоцінних - 54,5%. Відмічається збільшення відносної чисельності непромислових видів риб: гірчака, голки та бичка-піщаника. Ці показники свідчать про старіння Канівського водосховища та сукцесійні зміни літоральних екосистем водосховища.

Відносна чисельність цьоголіток всіх видів риб Канівського водосховища була нижчою від показників Київського і Кременчуцького водосховищ відповідно, в 8,9 і 6,9 разів у 1980-1998 рр., і в 1,4 і 5,6 рази у 1999-2001 рр.

Сукцесії іхтіофауни водної екосистеми Канівського водосховища. Динаміка структури іхтіофауни. Особливістю змін структури іхтіофауни Канівського водосховища є те, що популяції риб формувались при постійному антропогенному тиску. Зміни на відповідній ділянці Дніпра почали відбуватися задовго до перекриття гирла ріки Канівською ГЕС, а створення Канівського водосховища ще більше прискорило сукцесійні процеси водної екосистеми.

До складу іхтіофауни на різних етапах існування Канівського водосховища входили 36-50 видів і підвидів риб, які належали 13 родинам. Найбільше різноманіття і розповсюдження мали коропові (29 видів). На межі зникнення знаходяться 14 видів риб.

Найбільшу екологічну різноманітність і чисельність у водосховищі мав понто-каспійський прісноводний комплекс - 15 видів. Представники цього комплексу в промислових уловах до перекриття русла Канівською ГЕС в районі водосховища займали 62%. В 1999-2001 рр. у водоймі домінували види бореального рівнинного комплексу - 44% (за рахунок плітки та карасів), частка понто-каспійського комплексу зменшилась до 33%. Втратили своє промислове значення понто-каспійський морський та третинно-рівнинний комплекси. В промислових уловах, внаслідок інтродукції, понад 20% займали види китайського рівнинного комплексу.

До залиття водосховища (1965-1971 рр.) улови риби в р. Дніпро на відповідній ділянці в середньому становили 427 т і були представлені переважно бентофагами - 64% (з них лящ - 23,4%, плоскирка - 15,8% і в'язь - 12,9%). Частка планктофагів і хижаків була майже однаковою - 14 і 13%. В період з 1999-2001 рр. роль бентофагів в промислі залишалась переважаючою 66% (з них 45% - плітка). Питома вага планктофагів і хижаків, відповідно складала по 4%. Останні роки характеризуються відчутним збільшенням в промислових уловах рослиноїдних риб.

За весь час експлуатації Канівського водосховища в уловах домінували риби-фітофіли 68-72%. Питома вага інших екологічних груп змінювалась. Так, зменшилась частка літофілів з 10% до 0,1%, пелагофілів - з 5% до 1,4%, проміжної групи - з 13% до 0,1% і індиферентної групи - з 5% до 3%.

Динаміка структури популяцій промислових видів риб. Аналіз промислового вилову риби показав, що перший піковий період найвищого вилову риби в Канівському водосховищі припадав на 1977-1979 рр. (в середньому 707 т), другий - на 1985-1989 рр. - 686 т, і третій - на 1999-2001 рр. - 371 т. Мінімальний вилов складав у 1994 р.- 214 т, що майже в чотири рази менше, ніж було у найпродуктивнішому 1979 році. За три роки (1977-1979 рр.) з Канівської водойми було вилучено 2120 т риби, або 1/5 частину загального вилову за весь період існування водосховища. Інтенсивний промисел призвів до різкого зменшення вилову цінних промислових видів риб і до змін в структурі рибного населення. Так, після вилучення щуки - понад 416 т за три роки (1977-1979) - її вилов скоротився в 1981 р. до 60 т, а в останні роки (1999-2001 рр.) складав 2,9 т в середньому за рік. Інтенсивна експлуатація стада ляща, максимальний вилов якого становив 115,8 т (1979 р.), протягом десяти років позначилась на скорочені його добування до 29 т. Подібна тенденція склалась і для таких риб як сом, судак, в'язь, білизна. На початку ведення промислу в Канівському водосховищі їх виловлювали понад 30 т в рік, тоді як у 1999-2001 рр. добування не перевищувало 3-5 т. Промислова рибопродуктивність водойми у всі роки промислової експлуатації була нижчою, ніж проектувалась (50 кг/га), і меншою в порівнянні з іншими водосховищами дніпровського каскаду. Коливання її склали від 9,1-13,9 кг/га в 1977-1980 рр. до 6,1-7,0 кг/га в 1999-2001 рр., або знизилась майже в 2 рази (табл.1).

Таблиця 1. Динаміка промислового вилову риби в Канівському водосховищі в 1986-2001 рр.

Роки	Вилов, тонн	З них в %	Вилов риби з 1 га, кг
		Крупний частик	Рослиноїдні риби	Дрібний частик	Інші
В середньому за 1986-1990	656,9	18,6	1,8	69,1	10,5	11,0
1999	371,5	10,4	20,1	68,8	0,7	6,5
2000	344,1	9,1	30,8	55,5	4,6	6,1
2001	397,1	13,2	24,0	59,4	3,4	7,0
В середньому за 1999-2001	370,9	10,9	25,0	61,2	2,9	6,5

На формування промислової іхтіофауни суттєво впливає організація використання рибних ресурсів Канівського водосховища. В порівнянні з періодом початку експлуатації Канівського водосховища кількість користувачів зросла з 5 до 11, а в наступні роки планується подальше їх збільшення. Кількість сіток на одного рибалку підвищилась в 2,5 рази, насиченість водосховища ставними сітками на 1 тис. га площі збільшилась майже в 1,5 рази. Нерівномірно розподілено і промислове навантаження по акваторії водосховища: в верхній частині ведуть вилов 2 користувачі, в середній - 3, в пониззі - 6 і більше. В нижній частині за рік вилучається риби в 9 разів більше, ніж в верхній і в 3 рази більше, ніж в середній частинах. В ряді випадків спостерігається обмежений асортимент знарядь лову, а також некерований вилов риб рибаками-аматорами. Інтенсивність рибальства впродовж року нерівномірна: найбільший вилов припадає на літні місяці (біля 50%), коли риба знаходиться в виснаженому стані після нересту.

За даними промислової статистики в р. Дніпро (1965-1971 рр.), цінні промислові види риб, не враховуючи рослиноїдних, займали в уловах понад 37% (основу складав лящ 23%), другорядні - 57% (домінували плоскирка - 16%, в'язь - 13%, плітка - 10%), малоцінні - 6%. В період експлуатації Канівського водосховища співвідношення промислових категорій видів риб змінювалось таким чином: частка цінних видів скоротилась з 49% до 12%, рослиноїдних збільшилась з 1% до 25%, другорядних - спочатку знизились до 22%, а потім збільшились до 60%. Основу цінних і другорядних видів складали лящ і плітка.

Стан популяцій ляща та плітки Канівського водосховища. Порівняльна характеристика біологічних показників ляща як індикатора сукцесії водосховища. Лящ належить до цінних промислових риб. В Канівському водосховищі він є головним об'єктом промислу. В уловах окремих років лящ займав одне з перших місць. За весь період існування Канівського водосховища (1973-2001 рр.) було виловлено понад 1350 т ляща. Після максимального промислового вилучення ляща в 1979 році в кількості 116 т почалося падіння його уловів. Середній вилов ляща за 1999-2001 рр. склав 29 тонн. Промислова рибопродуктивність ляща по Канівському водосховищу за 1999-2001 рр. знаходилась на рівні 0,5 кг/га, що в 4 рази менше, ніж в Київському і в 11 разів менше, ніж в Кременчуцькому водосховищах.

Середні показники морфометричних ознак ляща знаходяться в межах одного варіаційного ряду індивідуальної мінливості ознаки і мали схожість з показниками ознак ляща інших дніпровських водосховищ. Фенотипічні відхилення від середніх значень за нашими дослідами мали 28% особин ляща.

Віковий склад ляща за період рибогосподарської експлуатації Канівського водосховища зазнав суттєвих змін. В перші роки після початку залиття водосховища (1973-1977 рр.) основу уловів ляща в контрольному наборі сіток складали 7-8-річки (57%), багаточисельними були і 4-6-річні особини (30%), максимальний вік дорівнював 17 рокам. За період стабільного функціонування водойми (1986-2001 рр.) в нерестовому стаді домінували 5-7-річки ляща, а старші вікові групи - 9-річки і старші зменшувались. За 1999-2001 рр. нерестове стадо ляща складалось з особин 4-16 років, основу формували особини 6-8-річного віку, в той час як в Київському - 5-9-річки і Кременчуцькому - 6-10-річки. Середньовиважений вік залишався на рівні - 7,2 роки. Група ляща молодшого віку займала в останні роки невелику частку, в середньому до 10%, що недостатньо для поповнення стада молодшими поколіннями. Група ляща старшого віку (понад 10 років) складала тільки біля 4%. Частки молодших та старших вікових груп за останні три роки зменшились в 1,5-2 рази. Аналіз коливань вікової структури ляща свідчить, що однією з причин цього зменшення є перелов, про руйнівний характер структури популяції ляща йдеться і в роботах на інших водосховищах [Л.И. Вятчанина, 1982; В.Ф. Титова, 1982; К.С. Гончаренко, 1988]. В порівнянні з Київським і Кременчуцьким, питома вага старших вікових груп ляща була найменшою в Канівському водосховищі.

У ляща Канівського водосховища спостерігається однаковий темп нарощування іхтіомаси у особин до 11 років, показники даного року позитивно корелюють з показниками попередніх років. У старшовікових особин (після 11 років) такої залежності не помічається. Ваговий ряд ляща знаходиться в межах від 120 до 2500 г. Середньовиважена маса в 1999-2001 рр. складала 780 грамів, і була нижчою на 26%, ніж в Київському водосховищі (973 г) і в Кременчуцькому (980 г), тоді як в початковий період існування водосховищ середні показники довжини і маси тіла ляща різних вікових груп ляща були на одному рівні. Приріст іхтіомаси позитивно корелює з лінійним приростом (r=0,89). Середньовиважена довжина ляща зменшилась в порівнянні з періодом початку експлуатації стада (1977-1980 рр.) на 22% і в 1999-2001 рр. становила 31,8 см, розмірний ряд (16-56 см) скоротився і знаходився в межах 15-48 см. Дослідження показали, що встановленої промислової довжини тіла 32 см лящ в Канівському водосховищі в період з 1999 по 2001 рр. досягав на 7 році життя, в Київському і в Кременчуцькому - на 5-6 році. Відмічено, що лінійні розміри ляща Канівського водосховища в 10-річному віці і старше відстають від цих показників ляща Київського і Кременчуцького водосховищ, що свідчить про те, що лящ Канівської водойми є найдрібнішим.

Коефіцієнт вгодованості за Фультоном становить 1,9, за Кларк - 1,7. Прямої залежності коефіцієнта вгодованості від віку, маси, довжини не відмічено. Жирність - невисока (1-2 бали) (табл. 2).

Таблиця 2. Характеристика основних біологічних показників ляща Канівського водосховища

Показники	Роки
	1977-1980	1986-1990	1999-2001	1999-2001, в % до
				1977-1980	1986-1990
Середньовиважений вік, роки	7,0	7,2	7,2	102,9	100
Середньовиважена довжина, см	36,2	33,2	31,8	87,8	95,8
Середньовиважена маса, г	1113	947	780	70,1	82,3
Вгодованість, коефіцієнт за Фультоном	2,1	2,5	1,9	90,5	76,0
Жирність, бали	2	3	1	50,0	33,3
Середня ІАП, тис. ікр.	329	192	126	38,3	65,6
Середня ВАП/Мз	0,3	0,1	0,1	33,3	100,0
Середня ВАП/Д	8,9	4,7	4,5	50,6	95,7
Коефіцієнт зрілості самок	*	15,0	12,1	*	80,7

Примітка: * - матеріал відсутній.

ІАП - індивідуальна абсолютна плодючість;

ВАП/Мз - відносна абсолютна плодючість від загальної маси тіла самиці

ВАП/Д - відносна абсолютна плодючість від довжини тіла самиці

Спостереження за 1999-2001 рр. показали, що період статевого дозрівання ляща розтягнутий. Окремі самиці починають дозрівати при довжині тіла 27-28 см у віці 5 років, статевозрілими більше, ніж на 90% вони стають при довжині тіла 34-39 см у віці 6-8 років. Самці починають дозрівати при довжині тіла 24-26 см у віці 4 років, а у віці 5-7 років вони в більшості своїй статевозрілі.

У статевозрілій частині стада ляща частка самок від загального числа плідників коливалась по роках, в 1974-1977 рр. складала 1:1. З часом наступило зменшення кількості самок в стаді і співвідношення стало 1:3. До того ж, 79% складали самки віком 7-9 років, а старшого віку після 10 років - тільки 12%. Тенденції до зменшення частки самиць у вікових групах по мірі збільшення віку риб не були відмічені в перші чотири роки існування водосховища, але з часом відбулося суттєве зменшення самок старшого віку після 10 років, що призводить до зниження відтворювальної здібності популяції в зв'язку з недостатньою кількості в стаді повторно нерестуючих самиць.

Плодючість ляща Канівського водосховища знизилась. Середня індивідуальна абсолютна плодючість в Дніпрі до зарегулювання складала 284 тис., а в 1999-2001 роках становила в середньому 126 тис. ікринок. Середня відносна плодючість від загальної маси (ІАП/Мз) і середня відносна плодючість від довжини тіла (ІАП/Д), відповідно, складала 133 і 4480 ікринок.

З віком кількість ікринок на 1грам маси тіла ляща зменшується. У особин 6-8 років 1/3 самок мала понад 270 ікринок на грам маси тіла, але ікринки досить дрібні. У самок старше 9 років ікра крупніша і відносна плодючість від маси тіла не перевищувала 150 ікринок. Залежність індивідуальної абсолютної плодючості від загальної маси і довжини самиць описується лінійною функцією (у₁=0,103х + 26,11, де R² =0,39 і у₂ = 7,75х - 146,6, де R² = 0,3). Дослідження показали, що серед самиць старшого віку спостерігалось понад 10% особин з резорбційною ікрою. Коефіцієнт зрілості самиць в середньому складав 12,1, який позитивно корелює з масою гонад (r=0,69), не відмічено його залежності від віку, маси, довжини особин ляща.

У Канівському водосховищі основним відтворювальним ядром в популяції ляща є особини 7-9 років. Відносна популяційна плодючість ляща складала в середньому 3,4 млн. ікринок на сто самок. Тоді як для ляща сусідніх водосховищ цей показник на порядок вищий.

Таким чином встановлено, що у Канівському водосховищі через 8-10 років після його спорудження і до 1999-2001 рр. спостерігались падіння уловів ляща, зниження темпу росту, плодючості, подовження часу настання статевої зрілості. Популяція ляща перебуває в стані депресії.

Порівняльна характеристика біологічних показників плітки як індикатора сукцесії водойми. Плітка в Канівському водосховищі, як і в інших дніпровських водосховищах, знайшла досить сприятливі умови для свого існування і зайняла одне з провідних місць в іхтіофауні. Промислова рибопродуктивність водойми за рахунок плітки в 1999-2001 рр. складала 2,9 кг/га і була вищою в порівнянні з Київським водосховищем (0,6 кг/га), але набагато нижчою від Кременчуцького водосховища (12,2 кг/га).

Середні показники морфометричних ознак плітки Канівського водосховища і їх коливання знаходились в межах одного варіаційного ряду індивідуальної мінливості ознаки. Дослідження показали, що 7% особин плітки мали різні фенотипічні відхилення від середніх значень. При порівнянні пластичних і меристичних ознак плітки Канівського водосховища відмічена її схожість з пліткою Кременчуцького водосховища.

В перший рік після перекриття р. Дніпро греблею ГЕС (1973 р.) в Канівському водосховищі основу уловів плітки в контрольному наборі сіток формували 2-4-ох річки (85%), особини старше 10 років не зустрічались. За даними в контрольному наборі сіток в 1999-2001 рр. віковий склад популяції плітки налічував 15 груп (3-х-17-річок). Основу стада визначали 5-7-річки - 68%. Частка плітки молодшого віку 3-4 років дорівнювала 8,3%, старшого віку (10 і більше) - 8,7%. За весь період експлуатації водосховища, як і віковий ряд, так і середньовиважений вік плітки збільшувався в 1973 р. і становив 3,8 років, в 1977-1979 рр. - 4,6 років, в 1986-1990 рр. - 5,0 років, в 1999-2001 рр. - 7,1 роки (табл. 3).

Таблиця 3. Характеристика основних біологічних показників плітки Канівського водосховища

Показники	Роки
	1986-1990	1999-2001	1999-2001, в % до
			1986-1990
Середньовиважений вік, роки	5,0	7,1	142,0
Середньовиважена довжина, см	17,7	25,1	141,8
Середньовиважена маса, г	157	458	291,7
Вгодованість, коефіцієнт за Фультоном	2,8	2,9	103,6
Жирність, бали	2	4	200,0
Середня ІАП, тис. ікр.	58	119	205,2
Середня ВАП/Мз	0,2	0,2	100,0
Середня ВАП/Д	3,7	4,4	118,9
Коефіцієнт зрілості самок	*	20,4	*

Примітка: * - матеріал відсутній.

ІАП - індивідуальна абсолютна плодючість;

ВАП/Мз - відносна абсолютна плодючість від загальної маси тіла самиці

ВАП/Д - відносна абсолютна плодючість від довжини тіла самиці

Середня довжина тіла плітки в уловах контрольного порядку сіток в 1999-2001 рр. коливалась від 15 до 42 см, середньовиважена склала 25,1 см, що більше на 28% в порівнянні з 1972-1979 рр. Самці відстають в рості від самиць, більшість нерестових самців мали розміри від 20 до 28 см, а самиці - від 25 до 32 см.

Зміни вагових показників мали відповідну тенденцію до збільшення: в 1977-1979 рр. в контрольному наборі сіток середньовиважена маса тіла плітки становила 157 г (30-650 г), а в 1999-2001 рр. - 458 г (85- 1550 г, зустрічались самиці вагою біля 2 кг). Середньовиважена маса самиць досягла 610 г, самців - 492 г.

Ваговий і лінійний ріст плітки Канівського водосховища за 1999-2001 рр. характеризуються стабільністю. Відслідковується пряма залежність збільшення маси від довжини тіла (r=0,97) у всіх вікових групах, а також спостерігається пропорційне нарощування іхтіомаси у особин, у яких показники даного року позитивно корелюють з показниками попередніх років. Інтенсивний приріст іхтіомаси і довжини тіла відмічається у особин плітки до 11 років, відповідно, 22-43% та 8-18%.

Вгодованість риб за Фультоном - 2,6, за Кларк - 1,9. Коефіцієнт вгодованості плітки не має прямої залежності від віку, маси, довжини тіла особин. Жирність становила 3- 4 бали.

Статевозрілі самиці зустрічаються в 4 роки, самці - в 3 роки. Окремі самці стають статевозрілими при довжині тіла 15 см, а самки -14 см. В період з 1999 по 2001 рр. в стаді плітки співвідношення самиць до самців було близьке до 1:1.

Індивідуальна абсолютна плодючість (ІАП) плітки в Канівському водосховищі в 1999-2001 рр. коливалась в межах від 156 тис. до 369 тис. ікринок та становила в середньому 119 тис. Середня відносна індивідуальна плодючість від загальної маси та середня відносна індивідуальна плодючість від довжини тіла самок дорівнювала, відповідно, 172 і 4410 ікринок. Кількість ікринок на один грам маси тіла самок у всіх вікових групах плітки знаходилась майже на одному рівні, тобто розмір ікринок однаковий у самок різного віку. Залежність індивідуальної абсолютної плодючості від загальної маси і довжини самиць описується лінійною функцією (у₁=0,176х - 1,97, де R² =0,87 і у₂ = 10,88х -18,7, де R² = 0,81). У самиць віком 3-16 років спостерігається пряма залежність індивідуальної абсолютної плодючості від збільшення віку, довжини і ваги тіла, де r=0,96; 0,97; 0,89. Коефіцієнт зрілості самиць в середньому складав 20,4. Не відмічено його залежності від віку, маси, довжини особин плітки. Відносна популяційна плодючість плітки складала в середньому за 1999-2001 рр. 1,7 млн. ікринок. Абсолютна плодючість плітки в Канівському водосховищі вища, ніж у Дніпрі, але нижча в порівнянні з Київським водосховищем і близька до плодючості плітки Кременчуцького водосховища.

Річне добування плітки на ділянці Дніпра в зоні Канівського водосховища в 1963-1972 рр. складало в середньому біля 60 т (6,2-23,5% загального вилову). Максимальний вилов досяг в 1989 р. 312 т. В останні три роки (1999-2001) улови її становили в середньому 165 т.

Питома вага плітки в загальних об'ємах вилову риби в Канівському водосховищі зростала і в 1999-2001 рр. складала 45,7% проти 12,3% в Київському і 55,5% в Кременчуцькому водосховищі.

Популяція плітки Канівського водосховища знаходиться у задовільному стані. Цьому сприяли заходи щодо поліпшення промислової фауни Канівського водосховища, за рахунок переселення протягом ряду років плідників плітки з Кременчуцького водосховища, а також умов існування у водосховищі, зокрема наявності тогорічної зануреної водної рослинності для відкладання ікри, збільшення кількості дрейсени, яка є основним об`єктом живлення цього виду в Канівському водосховищі.

ВИСНОВКИ

Канівське водосховище, створене в 1972 р., - природно-техногенна акваторія. Довжина 157 км, середня глибина 3,9 м, площа водного дзеркала 58,2 тис. га, фактично використовується промислом 46 тис га. Водообмін здійснюється 16-18 разів на рік. Зменшилось надходження біогенних сполук з малих річок за рахунок їх перекриття. Особливе значення має добовий режим експлуатації Київської ГЕС: внаслідок двох попусків протягом доби виникають коливання швидкості течії (0,01-0,9 м/сек.), а також рівня води в межах 0,3-1,5 м замість передбачених 0,5 м.

1. Антропогенна діяльність в період експлуатації водосховища призвела до змін якості води: зменшення вмісту розчиненого у воді кисню, зниження величини рН (до 6,8-6,9 г), збільшення окису вуглецю (40-58,2 мг/л), підвищення показників перманганатної окислюваності (в середньому 21,1 мг О/л), збільшення концентрації полютантів.

2. На формування кормових ресурсів, обумовлюючи якісний склад організмів і рівень їх розвитку суттєво впливають мінливі гідрологічні умови водосховища та техногенне навантаження. Середня біомаса фітопланктону на протязі останніх років знаходилась майже на одному рівні 13,4 г/м³, зоопланктону - знизилась з 7,10 до 0,23 г/м³, “м'якого” зообентосу - зменшилась в середньому з 9,74 до 2,81 г/м², а середня біомаса молюсків знаходилась приблизно на одному рівні (500 г/м²). Стан кормової бази за фітопланктоном і “твердим” зообентосом можна оцінити як задовільний, а за зоопланктоном і “м'яким” зообентосом - як обмежений.

3. Деструктивні процеси призвели до зменшення площ нерестовищ і погіршення їх якості. Нерестово-нагульні ділянки розповсюджені нерівномірно. Найбільша частка нерестовищ знаходиться в верхній частині Канівського водосховища, де цьоголітки риб утворюють багаточисельні і складнозгруповані ценози. Зі зменшенням кількості і якості нерестових угідь зменшується кількісний і якісний склад угрупувань молоді. Найвища врожайність молоді спостерігалась у верхів'ї Канівського водосховища - 766 екз./100м², найнижча в пониззі - 110 екз./100м².

4. Ефективність відтворення риб в Канівському водосховищі в значній мірі визначається рівневим та температурним режимами: коефіцієнт кореляції між відносною чисельністю молоді риб і середнім рівнем дорівнював 0,8, а між температурним - 0,7.

Погіршення умов відтворення риб призвело до зниження відносної чисельності молоді риб в 1,4-5,6 рази. За 1973-2001 рр. частка цінних і другорядних промислових видів зменшилась з 72% до 33%, а малоцінних і непромислових збільшилась з 28% до 67%, що є показником сукцесійних змін літоральних екосистем водосховища і евтрофування водойми.

5. Зміни екологічної ситуації (старіння водосховища, накопичення токсичних сполук), зниження ефективності відтворення, а також посилення ролі нерегульованого промислу спричинило зміни в структурі промислової іхтіофауни. В період експлуатації Канівського водосховища (1977-2001 рр.) частка цінних видів скоротилась з 49% до 12%, другорядних збільшилась - з 22% до 60%.

6. У зв'язку з трансформацією водної екосистеми Канівського водосховища під впливом багаторічних антропогенних чинників значно знизились основні біологічні показники ляща: частки молодших та старших вікових груп з 1973-2001 рр. зменшились в 1,5-2 рази, особини старше 10 років займають тільки 3,5%. Спостерігається затримання лінійного і вагового росту тіла ляща (у ляща після 9 років приріст довжини тіла складав лише 3-4% і ваги - 4-12%), скоротився розмірний ряд ляща (з максимальної довжини тіла 56 см до 48 см.). Розтягнулося статеве дозрівання, зменшилась плодючість тощо. Все це призвело до зниження його рибопродуктивності (з 1,8 до 0,5 кг/га). Результати свідчать про депресивний стан популяції ляща в Канівському водосховищі, цьому сприяли забруднення і евтрофікація водосховища та некоректна організація ведення промислу.

7. Популяція плітки Канівського водосховища знаходиться у задовільному стані. Віковий ряд за період експлуатації водосховища збільшився з 2-10 років до 3-17, середньовиважений вік - з 3,8 років до 7,4. Збільшилась межа максимальних показників довжини та маси тіла плітки, відповідно з 30 до 42 см та з 650 1500 г. Збільшились середньовиважена довжина тіла плітки на 31%, середньовиважена маса - на 62%. Покращились показники вгодованості і жирності. Середня індивідуальна абсолютна плодючість збільшилась з 47 до 119 тис. ікринок. Вилов плітки зріс до 165 т і рибопродуктивність збільшилась з 1,1 до 3,1 кг/га. Цьому сприяли заходи щодо поліпшення промислової фауни Канівського водосховища за рахунок переселення плідників плітки з Кременчуцького водосховища протягом ряду років, а також умов існування у водосховищі, зокрема наявності тогорічної зануреної водної рослинності для відкладання ікри, збільшення кількості дрейсени, яка є основним об`єктом живлення цього виду.

ПРОПОЗИЦІЇ

1. З метою підвищення ефективності відтворення цінних промислових видів риб і покращення умов нересту і нагулу риб необхідно поновити рибоводно-меліоративні заходи на існуючих нерестовищах - викошування жорсткої водної рослинності та вилучення зайвої м'якої зануреної водної рослинності, риття каналів, протоків, виймання ґрунту, укріплення берегів за рахунок намиву обкосів, запровадити біологічну меліорацію нерестовищ за рахунок інтродукції білого амура - понад 500 тис екз. щорічно; стабілізувати рівневий режим в період заборони вилову риби у вершині водойми, проводити осушення нерестовищ шляхом літньо-осінніх спрацювань рівня води на 1-1,5 м один раз за 3-4 роки; обладнати всі водозабори водосховища сучасними рибозахисними пристроями; забезпечити санітарний контроль за якістю води у водосховищі і притоках, з метою зменшення рівня забруднення водойми стічними водами, повного виключення залпових скидів забруднюючих речовин; створювати природоохоронні акваторії (заказники та заповідники) для забезпечення ефективного природного відтворення найбільш цінних представників іхтіофауни водосховища, відновити роботи з штучного розведення та випуску у водосховище життєстійкої молоді цінних промислових видів риб із місцевої іхтіофауни (сом, судак, щука, сазан та інші).

2. Впровадити раціональну організацію промислового використання сировинних ресурсів Канівського водосховища: обмежити на 4-5 років квоти, або заборонити на цей період вилов цінних видів риб, і в першу чергу ляща, судака, сома, що дозволить відновити запаси цих видів риб; упорядкувати кількість знарядь лову, недоцільно збільшувати кількість користувачів, особливо в нижній частині водосховища; зменшити промислове навантаження в після нерестовий період; продовжувати меліоративний вилов малоцінних видів риб (особливо верховодки); удосконалити аматорське рибальство, передбачивши створення на базі рибодобувних підприємств зон відпочинку і організації рибальства, надання послуг рибалкам-аматорам, одночасно посиливши охорону рибних запасів від браконьєрів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Цедик В.В. Нерестові угіддя Канівського водосховища та їх значення у відтворенні риб // Рибне господарство, вип. 54-55. К.: Аграрна наука. 1999. - С. 76-85.

2. Коханова Г.Д., Цедик В.В., Макарчук И.Н. Каневское водохранилище и его промысловая ихтиофауна // Рибне господарство, вип. 56-57. - К.: Аграрна наука 2000. -- С. 163-170.

3. Цедик В.В. До питання сучасного стану нерестового стада ляща Канівського водосховища // Рибне господарство, вип. 58. - К.: Аграрна наука 2000. - С. 89-94.

4. Цедик В.В. Антропогенний вплив на відтворення риб Канівського водосховища // Рибне господарство, вип. 59-60. - К.: Аграрна наука 2001. -- С. 125-128.

5. Гринжевський М.В., Кругляк А.П., Бех В.В., Черепнін В.О., Карацуба І.В., Цедик В.В. Низькотемпературне кріоконсервування сперми українських порід коропа // Вісник аграрної науки. - К., 2001. - №8. - С. 37-38.

6. Цедик В.В. Структурні зміни іхтіофауни Канівського водосховища // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2002. - вип. 22. - С. 237-251.

7. Цедик В.В. Розмірні та вагові показники молоді риб Канівського водосховища // Рибне господарство, вип. 61. - К., Аграрна наука. 2002. - С. 68-74.

8. Цедик В.В. Зміни величини та структури врожаю молоді риб Канівського водосховища в період з 1965 по 1999 рр. під впливом антропогенних факторів // Водные биоресурсы и пути их рационального использования: Материалы Международной научной конференции молодых ученых 31 января - 1 февраля 2000 г. г.Киев. К.: ИРХ УААН, 2000. - С. 49-50.

9. Цедик В.В. Роль уклеи в формировании ихтиофауны Каневского водохранилища // Пресноводная аквакультура в центральной и восточной Европе: достижения и перспективы: Материалы Международной научно-практической конференции 18-21 сентября 2000 г. г.Киев. К.: ИРХ УААН, 2000. - С. 184-185.

10. Цедик В.В. Кріоконсервація - метод збереження генофонду риб // Проблемы аквакультуры и функционирования водных экосистем: Материалы Международной научной-практической конференции молодых ученых 25-28 февраля 2002 г. г.Киев. К.: ИРХ УААН, 2002. - С. 131-133.

Размещено на Allbest.ru

...