3. Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Рослинність Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу (Кіровоградська область) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.В. Гнатюка. Серія: Біологія. - 2002. - №4 (19). - С.11-17.

4. Онищенко В.А., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Класифікація лісової рослинності ур. Чорний ліс (Знам'янський район Кіровоградської області) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Серія: Біологія. - 2002. - Вип.145. - С.178-194.

5. Прядко О.І., Онищенко В.А., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Ботанічні раритети Кіровоградщини // Заповідні куточки Кіровоградської землі. - К.: Арктур-А, 1999. - С.34-51.

6. Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку природно-заповідного фонду Кіровоградської області // Регіональні географічні дослідження. Наукові вісті. - Кіровоград, 1999. - С.13-21.

7. Прядко О.І., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М., Арап Р.Я. Проектований Чорнолісько-Дмитрівський заповідник на Кіровоградщині // Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників. - Гримайлів, 1995. - С.224-225.

8. Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Веселобоковеньківський регіональний ландшафтний парк як заповідна територія з високим рекреаційним потенціалом // Актуальні проблеми валеологічної освіти, оздоровчої фізичної культури та фізичної реабілітації в навчальних закладах України: Зб. наукових праць Кіровоградського державного педуніверситету. - Кіровоград, 2000. - С.67-70.

9. Мирза-Сіденко В.М. Рідкісні рослинні угруповання Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу (Кіровоградська область) та стан їх охорони // Матеріали XI з'їзду Українського ботанічного товариства. - Харків, 2001. - С.247-248.

Анотації

Мирза-Сіденко В.М. Флора і рослинність Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу та їх созологічне значення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню флори і рослинності Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу та їх созологічного значення. Встановлено, що флора регіону нараховує 937 видів, які належать до 430 родів, 98 родин та 4 відділів. Виконано аналіз її систематичної, біоморфологічної, еколого-ценотичної, географічної структури та процесів синантропізації флори. Складено класифікаційну схему рослинності Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу за домінантною системою, яка включає 5 типів рослинності та 60 формацій. Розроблена синтаксономічна схема рослинності Чорного лісу (за системою Браун-Бланке), яка нараховує 1 клас, 1 порядок, 2 союзи, 2 асоціації, 5 субасоціацій. Проаналізовані динамічні зміни рослинності регіону. Виявлено 145 рідкісних і малопоширених видів, з них 26 занесені до "Червоної книги України", 4 - до Світового Червоного списку, 3 - до Європейського Червоного списку.119 видів є регіонально рідкісними. Виділено 12 рідкісних угруповань, включених до Зеленої книги України. Запропонована схема екологічної мережі на досліджуваній території.

Ключові слова: південна частина Правобережного Лісостепу України, флора, аналіз, рослинність, класифікація рослинності, рідкісні види, рідкісні угруповання, екологічна мережа.

Мирза-Сиденко В.Н. Флора и растительность Добровеличковско-Александровского геоботанического округа и их созологическое значение. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. - Институт ботаники им.Н.Г. Холодного НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению флоры и растительности Добровеличковско-Александровского геоботанического округа и их созологического значения. Исследуемый регион расположен в южной части Правобережной Лесостепи Украины. Южная граница округа совпадает с естественной границей лесостепной и степной природных зон, северная - проходит от места слияния рек Большой Выси и Синюхи в направлении г. Смела, далее по р. Тясмин, на востоке - по правому берегу р. Днепр. Установлено, что флора высших сосудистых растений региона включает 937 видов, относящихся к 430 родам, 98 семействам, 4 отделам. В спектре семейств ведущими являются Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Lamiaceae, Brassicaceae, Cyperaceae, Caryophyllaceae, Rosaceae, Apiaceae, Ranunculaceae. Основная пропорция флоры (семейства: роды: виды) составляет 1: 4,4: 9,6. Биоморфологическая структура флоры в целом является типичной для региональных флор умеренных широт Голарктики и характеризуется преобладанием травяных растений (835 видов; 89,1% общего количества видов), в частности, травяных поликарпиков (64,0%) и травяных монокарпиков (25,1%). В эколого-ценотическом спектре флоры преобладают степные, лугово-степные и неморально-лесные виды. Географическая структура флоры характеризуется преобладанием видов, имеющих субтемператно-субмеридиональный (225 видов; 24,0%), температно-субмеридиональный (213 видов; 22,7%), бореально-субмеридиональный типы ареалов. В составе флоры преобладают виды субконтинентальной и субокеанической областей, а также виды, имеющие европейский (358 видов; 38,2%), европейско-западноазиатский (184 вида; 19,6%), евразиатский (140 видов; 14,9%) типы ареалов. В составе флоры представлены 34 субэндемичных вида. Синантропный элемент флоры включает 231 вид, в том числе 128 адвентивных видов, среди которых преобладают по происхождению древнесредиземноморские и североамериканские виды. Показано, что исследованная флора характерна для восточноевропейских лесостепных флор.

Установлено, что естественная растительность сохранилась на 15-16% площади региона исследований. В растительном покрове представлены 5 типов растительности. Разработана классификация растительности региона на доминантной основе. На исследуемой территории преобладает лесная растительность, занимающая около 9% общей площади. Фрагменты степной растительности встречаются на всей территории. Плакорные степи не сохранились. Луговая, водная и болотная растительность не имеют значительного распространения.

Лесная растительность представлена 2 формациями (Querceta roboris, Carpineta betuli), 5 субформациями. В направлении на восток происходит постепенная смена основных субформаций. Степная растительность отнесена к 4 класам формаций (Steppa subpratensia, Steppa genuina, Steppa fruticosa, Steppa petrosa), 17 формациями. Преобладают ценозы формаций Festuceta valesiacae, Poeta angustifoliae, в Приднепровье - Bothriochloeta ischaemi. Луговая растительность представлена 4 классами формаций (Prata substeposa, Prata genuina, Prata paludosa, Prata salina),20 формациями. В поймах рек отмечаются процессы галофитизации. Болотная растительность является типичной для лесостепной зоны и отнесена к 1 классу формаций (Paludes eutrophicae), 3 группам формаций (Paludes fruticosae, Paludes herbosae, Paludes sylvaticae), 8 формациям. Водная растительность включает 2 класса формаций (Vegetatia aquatica, Vegetatia amphibia), 2 группы формаций, 14 формаций.

Впервые разработана флористическая классификация (по системе Браун-Бланке) лесной растительности Черного леса методом преобразования фитоценотических таблиц. Лесная растительность массива представлена 1 классом - Querco-Fagetea, 1 порядком - Fagetalia sylvaticae, 2 союзами - Carpinion betuli, Querco roboris-Tilion cordatae, 2 ассоциациями - Galeobdoloni lutei-Carpinetum, Stellario holosteae-Aceretum platanoidis и 5 субассоциациями.

Выявлены места произрастания 4 видов, включенных в Мировой Красный список, 3 - в Европейский Красный список, 1 - в Каталог Бернской конвенции, 26 - в "Червону книгу України", и 119 регионально редких видов. Исследовано их распространение и дана аутфитосозологическая характеристика. Выделены 17 редких фитоценозов, из которых 12 включены в "Зеленую книгу Украинской ССР". Природно-заповедная сеть региона состоит из 106 объектов и территорий. При участии автора создано 42 заповедных территории общей площадью около 1 тыс. га. Предложена схема экологической сети региона.

Ключевые слова: южная часть Правобережной Лесостепи Украины, флора, анализ, растительность, классификация растительности, редкие виды, редкие сообщества, экологическая сеть.

Mirza-Sidenko V.M. Flora and vegetation of Dobrovelichkivsko-Olexandrivskiy geobotanical region and their sozological importance. - Manuscript.

The thesis is presented for a Candidate of Biology degree, speciality 03.00.05 - botany. - M. G. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The thesis is devoted to the flora and vegetation study in Dobrovelichkivsko-Olexandrivskiy geobotanical region and their sozological importance.

It is determined that the flora of the region numbers 937 species that belong to 430 genera, 98 families and 4 sections.

The analysis of its systematical, biomorphological, ecologo-coenological, geographical structure has been made, the processes of flora synantropisation have also been analysed.

The classification scheme of the region vegetation has been worked out according to dominant system. It includes 5 types of vegetation and 60 formations. The floristic classification of Black Forest vegetation (according to Brown-Blanke system) has been worked out, and includes 1 class, 1 order, 2 alliances, 2 associations, 5 subassociations.

The dynamic changes of the region vegetation have been analysed. As a result 145 rare and noteworthy species of plants have been revealed, 26 of them have been included to the Red Data Book of Ukraine, 4 - into the World Red List, 3 - into the European Red List.119 species are rare in the region studied.17 rare coenose have been pointed out, 12 of them have been put down into the Green Book of Ukraine. The structure of the region ecological net has been worked out aswell.

Key words: the southern part of the Right-Bank forest-steppe, flora, analysis, vegetation, vegetation classification, rare species, rare coenose, ecological net.

Размещено на Allbest.ru