Епіфітна і ендофітна мікрофлора насіння Сосни звичайної Київського Полісся

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК 630*443:582.475(477.41/42)

Епіфітна і ендофітна мікрофлора насіння Сосни звичайної Київського Полісся

06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Розенфельд Вікторія Володимирівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Гойчук Анатолій Федорович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри захисту лісу

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Криницький Григорій Томкович, Державний вищий навчальний заклад "Національний лісотехнічний університет України", проректор з наукової роботи

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Шумик Микола Іванович, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, в.о. заступника директора з наукової роботи

Захист відбудеться "2" -липня 2008 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий "30" травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.Г. Лащенко

епіфітна ендофітна мікрофлора сосна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Мікрофлора є постійним компонентом насіння, представлена різними систематичними групами, сапротрофами та патогенами і локалізована на його поверхні (епіфіти) та всередині (ендофіти). Патогенам приділяють особливу увагу в сільськогосподарському виробництві, оскільки їх присутність на насінні навіть у сотих долях відсотка від загальної чисельності мікроорганізмів становить реальну загрозу як насінню, так і рослинам у період їх росту й розвитку. Основна маса насіння - сапротрофи. Серед них зустрічаються антагоністи як до патогенів, так і між собою, продуценти стимуляторів та інгібіторів схожості насіння, росту рослин. Крім того, насіння використовують для інтродукції корисних мікроорганізмів у ризосферу рослин - протобіотиків, азотофіксаторів, фосформобілізуючих тощо.

Стосовно лісових деревних порід, дослідники вивчали мікроорганізми, виділені виключно з місць уражень. Такі дослідження проводились на Північному Кавказі (Черпаков В.В., 1979; Щербин-Парфененко А.Л., 1963), у Сибіру (Рибалко Т.М., 1983; Рыбалко Т.М., Гукасян А.Б., 1986), в Європі ( Hildebrand D.C., Schroth M.N., 1965; 1967). В Україні вони передбачали вивчення патогенної мікрофлори листяних порід, зокрема тополі, бука, граба (Гвоздяк Р.І., 2005; Гвоздяк Р.И., Яковлева Л.М., 1979), дуба звичайного та ясена звичайного ( Гойчук А.Ф., 1984; 1998; Гойчук А.Ф., Гордієнко М.І., Гордієнко Н.М., 2004). Щодо здорових органів деревних рослин, зокрема насіння, у т.ч. й сосни звичайної, то мікробні угруповання, їх взаємодія між собою та з рослинами залишились поза увагою як вітчизняних, так і зарубіжних вчених.

Мікрофлора насіння здатна акумулюватись у сіянцях, а в подальшому - і в дорослих рослинах на різних етапах їх росту і розвитку. Тому вкрай важливо регулювати мікрофлору насіння, що можливо лише на основі її вивчення, взаємовідносин між нею та рослинами.

Викладене й визначило актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні та практичні положення, висвітлені в дисертаційній роботі, є складовою частиною держбюджетних наукових проектів “Розробити теоретичні і технологічні основи лісовирощування стійких, високопродуктивних соснових насаджень в ценозах Полісся і Лісостепу України” (державний реєстраційний № 0101U003617), “Розробити біоекологічні основи комплексної системи захисту та оздоровлення лісових біоценозів в умовах Полісся та Північного Лісостепу України (державний реєстраційний № 0106U005241) та “Розробити теоретичні та технологічні основи відновлення пошкоджених лісових біоценозів у зонах природних катаклізмів (ожеледиця центральної, південної та південно-західної частини України)” (державний реєстраційний № 0102U003628) кафедри лісових культур Національного аграрного університету, до виконання яких дисертант залучалась як виконавець підрозділів. Окремі розділи дисертації виконано автором з власної ініціативи.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - виявити епіфітну та ендофітну мікрофлору насіння сосни звичайної Київського Полісся, її біологічну активність, у т.ч. фітопатогенну, та обґрунтувати заходи для її селективного регулювання. Основну увагу в роботі приділено бактеріальній мікрофлорі, хоча для розуміння деяких загальнобіологічних аспектів вивчали її взаємодію і в системі “бактерія -гриб”.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

- вивчити епіфітну і ендофітну мікрофлору, у т.ч. патогенну, здорового насіння сосни звичайної;

- ідентифікувати ізоляти мікроорганізмів, виділених із здорового насіння сосни звичайної;

- з'ясувати фітотоксичні властивості виділених ізолятів бактерій на насінні, проростках сосни та індикаторних рослинах;

- визначити фітопатогенні властивості ізолятів бактерій, виділених зі здорового насіння сосни звичайної;

- вивчити взаємовідносини між мікроорганізмами здорового насіння сосни та колекційними тест-культурами бактерій;

- теоретично обґрунтувати та надати практичні рекомендації для селективного регулювання мікрофлори здорового насіння сосни звичайної.

Об'єкт дослідження - епіфітна й ендофітна мікрофлора насіння сосни звичайної Київського Полісся.

Предмет дослідження - патогенні, морфологічні, біологічні, культуральні, біохімічні та антагоністичні властивості патогенної і сапротрофної мікрофлори насіння сосни звичайної Київського Полісся.

Методи дослідження. Дослідження ґрунтувалися на системному підході, загальноприйнятих методах експериментальної бактеріології, фітопатології і мікології, лісових культур та лісівництва, лабораторних аналізах, статистичному обробленні інформації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні піонерних даних про патогенну і сапротрофну мікрофлору здорового насіння сосни звичайної, її взаємовідносин між собою та рослинами, антагоністичний потенціал. Одержані дані були використані з метою обґрунтування біологічних і хімічних методів селективного регулювання мікрофлори насіння, у т.ч. патогенної, для вирощування здорового садивного матеріалу й підвищення біологічної стійкості та продуктивності соснових деревостанів.

Вперше:

- виявлено й вивчено патогенну епіфітну й ендофітну мікрофлору здорового насіння сосни звичайної, з'ясовано взаємовідносини виділених ізолятів між собою, тест-бактеріями колекційних штамів і рослинами;

- установлено, що ендофітна мікрофлора насіння сосни звичайної репрезентована видами, які не відрізняються від епіфітної мікрофлори, але кількість ендофітів на 1-2 порядки менша, ніж епіфітів;

- показано, що антагоністичні взаємовідносини між складовими мікробної асоціації насіння сосни звичайної та колекційними штамами виражені дуже слабо;

- із насіння сосни звичайної виділено дійсні (Pseudomonas syringae, Erwinia nimipressuralis, Erwinia cаrotovora) та опортуністичні (Pseudomonas fluorescens, Pantoea agglomerans) фітопатогенні бактерії. Показана агресивність їх щодо проростків насіння сосни звичайної та інших її органів і тестових рослин;

- з'ясовано, що не все здорове насіння сосни звичайної заселене ендофітами, тобто за цією ознакою воно є гетерогенним.

Отримали подальший розвиток:

- механізм впливу мікрофлори здорового насіння сосни звичайної на його схожість і енергію проростання; показано, що ендофітні бактерії виявляють більші фунгіцидні властивості порівняно з епіфітними бактеріями;

- уявлення щодо взаємовідносин мікрофлори здорового насіння на прикладі сосни звичайної;

- підходи для знезараження насіння сосни звичайної від патогенів;

- доцільність випробування мікосану та мікосану нового як селекційних протруйників насіння сосни звичайної.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані практичні рекомендації щодо селективного регулювання патогенної епіфітної та ендофітної мікрофлори в загальній системі вирощування здорового садивного матеріалу на основі використання антагоністичних властивостей мікроорганізмів і хімічних та біологічних пестицидів.

Одержані результати апробовано в державних підприємствах “Клавдієвське лісове господарство”, “Макарівське лісове господарство”, в Українській державній лісонасіннєвій інспекції “Укрдержліснасінінспекція” - у процесі оцінки доброякісності, фітопатологічного аналізу, підготовки насіння сосни звичайної до посіву та в ДВНЗ “Державний агроекологічний університет” - при викладанні курсу “Лісовідтворення та лісові культури”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Постановка проблеми, визначення мети, обґрунтування напряму, розробка програми і методики досліджень, опрацювання літературних джерел по темі роботи, збір, обробка й аналіз експериментального матеріалу, узагальнення наукових результатів, розробка практичних рекомендацій, підготовка до друку наукових публікацій і написання дисертації та автореферату здійснено особисто здобувачем. Ідентифікація бактерій проведена в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України особисто автором під керівництвом д.б.н., професора Р.І. Гвоздяка.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи апробовано на V Міжнародній науковій конференції “Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений” (м. Красноярськ, 2002), на Міжнародній науковій конференції з нагоди відзначення 130-річчя УкрДЛТУ “Стан і тенденція розвитку лісівничої освіти і науки та лісового господарства в Україні” (м. Львів, 2004); на Міжнародній науковій конференції “Екологія: проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства” (м. Житомир, 2005); на Міжнародній ювілейній науковій конференції, присвяченій 75-річчю із дня заснування УкрНДІЛГА “Ліс, наука, суспільство” (м. Харків, 2005); на 55-й науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу, наукових працівників, докторантів та аспірантів ЛГФ НЛТУ України “Наукові основи підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових та урбанізованих екосистем” (м. Львів, 2005); на VІІІ Міжнародній науковій конференції “Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений” (м. Красноярськ, 2005), на Міжнародній науково-практичній конференції “Устойчивое развитие лесов и рациональное использование лесных ресурсов” (м. Мінськ, 2005); на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю витоків кафедри лісівництва НЛТУ України “Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства” (м. Львів, 2006); на Міжнародній конференції “Фітопатогенні бактерії. Фітонцидологія. Алелопатія” (м. Київ, 2006); на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів лісогосподарського факультету Національного аграрного університету (м. Київ; 2004, 2005, 2006); на розширених засіданнях кафедри лісових культур Національного аграрного університету (м. Київ; 2006, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 4 статті у збірниках наукових праць фахових видань, 1 стаття - в інших виданнях та 7 публікацій у матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація представлена у вигляді рукопису на 161 сторінці комп'ютерного тексту (основний текст займає 136 сторінок), складається зі вступу, 6 розділів, висновків, додатків на 4 сторінках, списку використаних літературних джерел (235 найменувань, із них 101 іноземних авторів). Дисертація містить 35 таблиць і 19 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Мікрофлора в рослинних угрупованнях. Розкрито стан досліджень епіфітної і ендофітної мікрофлори, її взаємодію між собою та в рослинних угрупованнях. Численними дослідженнями (Гвоздяк Р.І., Кабашна Л.В., Пасічник Л.А. та ін., 2001) доведено наявність як епіфітних, так і ендофітних бактерій та мікроміцетів у здорових органах сільськогосподарських рослин, у т.ч. імунних. Практично всі види фітопатогенних бактерій виявлені на поверхні живильних рослин. Іхня кількість залежить від виду рослин, їх органів, фаз розвитку, змін біохімічних та фізіологічних процесів у рослинах, пори року, кліматичних умов тощо (Hirano S.S., Upper C.D., 1983; Daub M.E., Hagedorn D.J., 1998; Krimm U., Schwab W., 2005). Відзначено, що ендофіти менш досліджені порівняно з епіфітами. В ендофітному стані виявлено фітопатогенні бактерії, які належать до родів Pseudomonas, Erwinia, Pantoea, Enterobakter, Curtobakterium, Clavibakter, та сапротрофи - спороносні бактерії з родів Bacillus, Paenibacillus (Гвоздяк Р.І., 2005).

Акцентовано увагу на тому, що, зважаючи на позитивний вплив деяких епіфітів і ендофітів на рослини, вони потребують подальшого вивчення.

Розділ 2. Об'єкти, матеріали та методи досліджень. Об'єкт досліджень - насіння сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) Київського Полісся.

Для мікробіологічних досліджень використано насіння 37 партій сосни звичайної з десяти державних лісових господарств Київщини. Схожість та енергію проростання його визначали за відповідним ГОСТом. Кількість мікроорганізмів залежно від функціональних та інших ознак тестували за їх ростом на спеціальних живильних середовищах. Патогенні властивості ізолятів виявляли шляхом штучного зараження хвої дворічних сіянців сосни звичайної та індикаторних рослин. Фітотоксичність виділених ізолятів виявляли на проростках сосни, насінні пшениці, редиски ("Методы экспериментальной микологии", 1982).

Морфологію колоній мікроорганізмів, їх біологічні, біохімічні та культуральні властивості вивчали за загальноприйнятими методами (Бельтюкова К.И., Матышевская М.С., Куликовская М.Д., Сидоренко С.С., 1968; Klement Z., Rudolf K., Sands D.S., 1990).

Здатність ізолятів бактерій засвоювати різні джерела вуглецю вивчали на мінеральному середовищі Омельянського з додаванням 0,5 % карбогідратів, а саме: мальтози, рамнози, лактози, фруктози, ксилози, манози, сахарози, сорбітолу, гліцеролу, дульцитолу, інозитолу, манітолу та саліцину.

Ферментативний або окислювальний шлях засвоєння глюкози визначали за ростом мікроорганізмів на рідкому середовищі з глюкозою в аеробних і анаеробних умовах. Індикатором був водний розчин бромтимол голубий (Кучеренко Л.В., 1969).

Для визначення жирнокислотного складу загальних ліпідів бактерії вирощували протягом доби на КА. Клітини змивали фізіологічним розчином та осаджували центрифугуванням (2000 об/хв, 40 хв). Гідроліз клітин і метилювання жирних кислот проводили в 1,5% розчині сірчаної кислоти в метанолі у запаяних ампулах (1 год, 80^оС). Метилові ефіри жирних кислот екстрагували сумішшю ефір - гексан (1:1). Визначення їх наявності здійснювали за допомогою газорідинної хроматомас-спектрометричної системи Agilеnt 6890N5973 inert. Одержані піки ефірів жирних кислот ідентифікували, порівнюючи їх зі стандартами комерційних ефірів жирних кислот фірми Supelco.

Взаємовідносини між мікробіотою насіння вивчали методом відстроченого антагонізму (Егоров Н.С., 1954).

Антибактеріальну активність хімічних і біологічних пестицидів досліджували методом титрів та на насінні. Для тестування інгібувальної дії пестицидів на епіфітну й ендофітну мікрофлору насіння сосни звичайної використовували водні розчини різних концентрацій таких препаратів: 0,5 і 5,0 % KMnO₄; фундазол - 0,02 і 0,2 мг • (50 мл води)^-1; вітавакс - 0,03 і 0,3 мг • (100 мл води)^-1 та 12 мг • (20 мл води)^-1 (30 хв); мікосан та мікосан новий 1:1; септодор і септодор форте - 1,0; 0,1; 0,01; 0,001 %.

Тест-культурами були стандартний набір штамів бактерій, а також виділені нами з насіння сосни звичайної патогени. До складу стандартних (колекційних) культур належать такі патогени, як: Agrobacterium tumefaciens 8628, Pseudomonas fluorescens 8573, P. syringae pv. syringae 8511, Xanthomonas campestris pv. сampestris 8003 б, Erwinia carotovora subsp. сarotovora 8982, Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis 10-2. Свіжовиділені тест-культури, що використовували в досліді, - P. syringae, E. carotovora, E. nimiprеssuralis.

Видову належність бактерій і мікроміцетів встановлювали за визначниками (Bergey's manual, 1974; Определитель бактерий Берджи, 1997; Визначник грибів України, 1967; Пидопличко Н.М., 1977) та іншою спеціальною літературою (Гвоздяк Р.И., Яковлева Л.М., 1979).

Розділ 3. Фітотоксичні властивості мікрофлори насіння сосни звичайної. Наведено результати дослідження посівних якостей насіння сосни звичайної і вплив фітотоксинів мікроорганізмів епіфітної та ендофітної мікрофлори на його схожість й енергію проростання.

Насіння різних партій відрізняється між собою за схожістю та енергією проростання. Не завжди насіння з високим відсотком енергії проростання мало високу схожість. Виявлено різні групи за наведеними ознаками. Очевидно, у рослин немає прямої залежності між енергією проростання та схожістю насіння. Цей процес складний і залежить від впливу зовнішніх факторів, у т. ч. мікроорганізмів, які різною мірою впливають на енергію проростання та схожість насіння, часто бувають токсичними для проростків.

Бактерії виявилися токсичними як для мікроміцетів, так і під час проростання насіння. У такого насіння на КА засихають кінчики проростків. Деякі з них (5-10 %) виростали до невеликих розмірів (7-8 мм), однак згодом покривалися коричневими повздовжніми смужками, кінчики на 1-2 мм некротизувалися, ріст припинявся. З уражень виділені фітопатогенні бактерії. Такого перебігу проростання насіння на фільтрувальному папері з ватною підстилкою не спостерігалося. Однак на фільтрувальному папері не розвивались бактерії та мікроміцети. За нормальних умов росту як на насінні, так і на проростках розвиток мікробіоти повністю контролюється рослиною. Під час проростання насіння на КА бактерії виходять з-під контролю рослини, швидко розмножуються і своїми продуктами життєдіяльності впливають на його проростання. Отже, в системі насіння - бактерії - КА регулювальна і домінувальна функції переходять до бактерій, тоді як у системі насіння - мікроорганізми - фільтрувальний папір (грунт, пісок) уся мікробіота підпорядкована рослині.

Ізоляти бактерій насіння сосни звичайної мають неоднакову фітотоксичність. Спороносні бактерії Bacillus subtilis та Paenibacillus polуmyxa при замочуванні насіння в бактеріальній суспензії не впливають на довжину проростків. За тих самих умов фітопатогенні та умовно патогенні ізоляти гальмували порівняно з контролем ріст проростків - Pseudomonas syringae на 20,3 %, а Pantoea agglomerans - до 8,5 %. Фітотоксичні речовини синтезуються бактеріями нерівномірно у процесі росту, і ця властивість залежить від ізоляту. Найбільше фітотоксичних речовин синтезується на 7-му добу їх росту в культуральній рідині (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив фітотоксинів ізолятів бактерій на проростання насіння сосни звичайної

№ ізоляту бактерій	Термін культивування ізолятів бактерій
	1 доба	3 доби	7 діб
	% пророслого насіння
Контроль (вода)	60	60	60
79-8	60	60	58
135 а	55	68	41
135 б	58	60	40
135 в	54	63	36
135-2	30	54	50

Ізоляти бактерій особливо гальмували пробудження насіння до проростання, показником якого була кількість наклюнутих насінин редиски та подальший ріст проростків. Так, якщо в контролі співвідношення наклюнутих насінин до пророслих становило 1,0, то для дослідних - від 2,5 до 19,3 % .

Серед функціональних груп епіфітної мікрофлори насіння сосни звичайної найпоширеніші амоніфікатори. Залежно від партії насіння кількість колонієутворювальних одиниць (КУО) амоніфікаторів на 1 г насіння становила 462 та 412 тис. Значно менше амоніфікаторів виявлено серед ендофітної мікрофлори. Співвідношення між кількістю амоніфікаторів епіфітів та ендофітів залежно від партії дорівнювало 39,8 і 105,6 тис • (г)^-1. Серед епіфітів переважали неспороносні бактерії, а ендофітів-спороносні. Кількість амоніфікаторів - епіфітів у 4,7 та 3,2, а ендофітів - у 1,2 та 2,3 раза перевищувала кількість усіх інших мікроорганізмів.

На середовищі Чапека (середовище для росту грибів) кількість КУО епіфітів становила 8,2 та 0,6, а ендофітів - 8,2 та 1,12 тис • (г)^-1 насіння. Але співвідношення епіфіт/ендофіт залежно від партії насіння варіювало від 1,0 до 0,5. Це єдиний випадок, коли ендофіти переважали порівняно з епіфітами (табл. 2).

Таблиця 2

Кількість та співвідношення епіфітної й ендофітної мікрофлори насіння сосни звичайної на різних живильних середовищах

Середовище	Епіфіти	Ендофіти	Співвідношення епіфіти / ендофіти
	КУО (х103)	% до МПА	КУО (х103)	% до МПА
Партія насіння 153
МПА	462±93	100	11,6±0,9	100	39,8
МПА (спороносні бактерії)	134±11	29,0	7,5±0,5	64,6	17,9
Чапека	8,2±1,3	1,8	8,2±0,4	70,7	1,0
КАА	0,19±0,09	0,1	0,12±0,07	1,0	1,6
Красильникова	16±1,4	3,5	0,79±0,2	6,8	20,3
Ешбі	73±7	15,8	0,57±0,11	4,9	128,1
Гетчінсона	0,032±0,02	-	одиниці	-	-
Партія насіння 264
МПА	412±27	100	3,9±0,4	100	105,6
МПА (спороносні бактерії)	107±13	26,0	1,9±1,2	48,7	56,3
Чапека	0,6±0,07	0,2	1,12±0,07	28,7	0,5
КАА	0,14±0,08	-	0,05±0,02	1,3	2,8
Красильникова	116±8	28,2	0,53±0,14	13,6	218,9
Ешбі	11,6±0,4	2,8	0,2±0,06	5,1	58,0
Гетчінсона	одиниці	-	одиниці	-	-

Розділ 4. Фітопатогенні бактерії насіння сосни звичайної. Показано патогенність, морфологічні, культуральні та біохімічні властивості фітопатогенних бактерій, виділених нами із епіфітної та ендофітної мікрофлори насіння сосни звичайної.

В експерименті бактерії викликали захворювання проростків і хвої сосни звичайної, листків тютюну та проростків індикаторних рослин. Патогенні властивості для хвої вивчали у свіжовиділених і колекційних штамів різних родів. Інфекція, внесена шляхом поранення через краплю бактеріальної суспензії в середню частину хвої, значно інтенсивніше розповсюджувалась до верхівки хвої, ніж до її основи. При внесенні інфекції у верхівку хвої, зрізану на 1-2 мм, інфекційний процес розвивався набагато повільніше, ніж при зараженні середини її. При цьому зазначена різниця у штамів, виділених нами із насіння сосни звичайної, виявлялась інтенсивніше, ніж у колекційних (табл. 3).



Таблиця 3

Патогенність колекційних та ізольованих із насіння штамів бактерій для хвої сосни звичайної

Штам патогена	Некрози, мм
	зараження в середню частину хвої	зараження в кінчик хвої
Контроль (вода)	0	1,1
Ізольовані нами штами
P. syringaе 380	14,8	10,2
P. syringaе 381	засихання	засихання
P. syringaе 381а	15,3	7,8
P. syringaе 381б	засихання	засихання
P. syringaе 385	19,4	4,9
P. fluorescеns 388	6,8	1,2
E. nimipressuralis 381в	2,2	2,4
Bacillus sp. 382	3,2	0
Колекційні штами
P. sуringaе 8430	3,2	2,2
P. fluorescеns 7868	4,4	3,0
P. fluorescеns 8751	5,4	1,8
X. campestris 8003б	7,6	0
E. сarоtovora 8883	7,2	4,0
E. horticola 8559	15,6	6,6
E. horticola	засихання	засихання
Cl. michiganеnsis 13а	14,8	11,2

Так, якщо співвідношення середньої зони некрозу хвоїнки до кінчика у виділених штамів становило 2,3, то у колекційних - 2,0. Логічно було б припустити інтенсивніший розвиток інфекції там, де більша площа рани, тобто на верхівці хвої, а не на середині її. Однак в експерименті одержано протилежні дані. Це пояснюємо тим, що, по-перше, патогени швидше розповсюджувалися до верхівки хвої, ніж донизу, а по-друге, зріз кінчика хвої супроводжується виділенням ексудату, який, можливо, виконує захисні функції від проникнення патогену.

Серед виділених штамів бактерій з насіння сосни звичайної найагресивнішими були штами виду P. sуringaе, під впливом яких некротична зона досягала 19,4 мм або хвоя засихала. Серед колекційних штамів найбільшу агресивність виявили Е. horticola, патогенна активність яких була не меншою, ніж у свіжовиділених P. sуringaе. Дещо несподівано інфікував хвою колекційний штам C. michiganensis 13а, виділений з уражених тканин томатів, та X. campestris - збудник судинного бактеріозу капусти. Представники родів Xantomonas і Clavibacter не визначені як патогени хвойних порід. Здатність викликати некроз хвої при штучному зараженні свідчить про ймовірність ураження ними хвойних порід і в природних умовах. Штами E. nimipressuralis, E. carоtovora, Р. fluorescеns уражували хвою дуже слабо. І це закономірно, адже перші два штами спричинюють гниття, тоді як останній є сапротрофом, що рідко та слабо уражує сільськогосподарські та листяні лісові деревні рослини.

Виділені патогенні ізоляти бактерій за морфологічними, біологічними, фізіологічними, культуральними та біохімічними властивостями не відрізняються від описаних у літературі й належать до Pseudomonas syringaе van Hall 1902, Erwinia nimipressuralis Carter 1945 та Erwinia сarоtovora (Jones 1901) Bergey, Harrison, Breed, Hammer, Hunton 1923. Належність P. sуringaе саме до цього виду підтверджена загальним складом клітинних ліпідів.

Клітини P. sуringaе - дрібні поліморфні палички із заокругленими кінцями. Зустрічаються у вигляді ланцюжків з 5-7 клітин, спор не утворюють, грам-негативні, аероби. Штами P. sуringaе добре ростуть на КА. Вже через добу їх видно неозброєним оком у вигляді майже прозорих круглих колоній, які згодом збільшуються до 3 - 4 мм. Зрілі колонії круглі, незначно припідняті до центру, інколи - із кратером у ньому. Край рівний або дещо хвилястий. Поверхня колоній блискуча, гладенька, рівна, часто радіально штрихована. Колонії сіро-білі, напівпрозорі, світліші з краю, характеризуються незначною опалесценцією.

Штами P. sуringaе не утворюють пігментів, за винятком водорозчинного слабкого флуоресцентного. Як вуглецеве живлення використовують глюкозу (аеробно), фруктозу, ксилозу, сахарозу, інозитол, манітол. Вони не ростуть на середовищі із глюкозою (анаеробно), мальтозою, рамнозою, манозою, лактозою, сорбітолом, дульцитолом, саліцином. Молоко пептонізують, не звурджують. Синтезують ферменти амілазу, каталазу, желатиназу і не синтезують пектинази, оксидазу. Вони не утворюють індолу, сірководню та аміаку на білкових середовищах, підлужнюють лакмусову сироватку.

Клітини E. nimipressuralis спор не утворюють, грамнегативні, чітко прямі, кінці заокруглені, поліморфні, рухомі (перитрихальний рух), зустрічаються поодинці, парами, ланцюжками або скупченнями.

Штами E. nimipressuralis добре ростуть на КА. Через 40-48 год росту колонії круглі, діаметром до 4 мм, припідняті, край горбистий, який різкіше виділяється від середини, ледь хвилястий, без радіальних борозенок. Поверхня колоній гладенька, блискуча, колір біло-сірий, темніший, ніж у колоній P. sуringaе, що особливо помітно після просвітлення - тоді вони мутніші, але також належать до напівпрозорих. У разі кутового просвітлення частіше в колоніях виявляли темніші й не завжди суцільні кола. Можливо, це пов'язано з переривчастим ростом культури під час її інтенсивного розвитку. Водорозчинних пігментів не утворюють.

Колонії E. сarоtovora на КА спочатку дрібні, майже прозорі, ростуть до 3 - 4 мм у діаметрі, круглі, з рівним краєм, припідняті до конусоподібного центру. Колір 2-3-добової культури сіро-білий, при просвітленні - колонії напівпрозорі, ущільнені до центру, блискучі, з перламутровим відтінком; клітини - неспороносні палички, кокоподібні, рухомі, з перитрихальним розташуванням джгутиків.

Штами E. сarоtovora засвоюють вуглецьвмістні сполуки без утворення газу. Вони ростуть на середовищах, в яких єдиним джерелом вуглецю є глюкоза (аеробно та анаеробно), мальтоза, фруктоза, рамноза, ксилоза, маноза, сахароза, лактоза, гліцерол, інозитол, саліцин, але не дульцитол. Молоко звурджують, не пептонізують. Вони синтезують пектиназу, протеїназу, каталазу, желатиназу, але не амілазу. Білки розкладають до аміаку та сірководню, але не до індолу.

Таблиця 4

Склад жирних кислот клітинних ліпідів P. sуringае, виділених із насіння сосни звичайної

Кислота	Час утримання стандартів	Вміст жирної кислоти у штамів, % загальної площі піків
		381	381б	381в
Додеканова (С12:0)	5,29	7,17	6,68	8,41
2-гідроксидодеканова (С12:02ОН)	7,51	2,34	1,34	1,77
Тетрадеканова (С14:0)	9,42	-	2,48	-
Пептадеканова (С15:0)	11,75	-	1,32	-
Сіs-9-гексадеценова (С16:1)	13,60	36,30	22,90	40,30
Гексадеканова (С16:0)	14,10	22,10	26,00	20,40
Сіs-9,10 - гексадеканова (С17:0)	16,07	-	7,44	1,18
Гептадеканова (С17:0)	16,42	1,65	0,57	-
Сіs-9 - октадеценова (С18:1 cis)	18,09	-	6,11	-
Тrans-9 - октадеценова (С18:1 trans)	28,24	28,9	17,9	27,1
Октадеканова (С18:0)	18,68	1,52	7,25	0,88
Нонадеканова (С19:0)	20,86	-	-	-
Сума С16:1 + С16:0 + С18:1 cis + С18:1 trans	-	87,3	72,91	87,8
Сума С16:1+ С18:1 cis+ С18:1 trans	-	65,2	46,91	67,4
Співвідношення С16:0/С16:1	-	0,61	1,35	0,51

Для підтвердження належності виділених штамів до певних видів використали профіль жирнокислотного складу клітин бактерій. Незважаючи на те, що склад жирних кислот є фенотиповою ознакою, цінність її в систематиці бактерій прирівнюється до молекулярно-генетичних даних. За величиною співвідношення гексадеканової кислоти до гексадеценової (менше 0,9), вмістом гептадеканової кислоти, сумою ненасичених кислот і за основними жирними кислотами клітини штамів належать до P. sуringае (табл. 4).

Розділ 5. Взаємовідносини між видами мікрофлори насіння сосни звичайної. Наведено бактерицидні, бактеріостатичні та антагоністичні властивості мікробних угруповань здорового насіння сосни звичайної. На насінні сосни виявлено різні за систематичною належністю та функціональними можливостями мікроорганізми.

Фітопатогенні бактерії як складова асоціації мікроорганізмів насіння дуже слабо пригнічували сапротрофні бактерії насіння сосни звичайної. Так, тільки у 20 (2,3 %) випадках із 870 можливих виявлено дуже слабку антагоністичну активність патогенів до сапротрофів - стерильна зона сапрофітів становила близько 3 мм. Активнішими були сапротрофи відносно патогенів - у 46 (5,3 %) випадках із 870 можливих виявлено антагоністів із зоною пригнічення росту бактерій 3-5 мм. Такі незначні зони взаємного впливу не вважаються антагоністичними, але свідчать про наявність у популяції потенційного антагонізму, який може змінитися (посилитись або послабитись) за зміни умов росту бактерій, що відбуваються під час проростання насіння.

Серед патогенних бактерій найчутливішими до ізолятів мікробної популяції були представники P. syringae. Тільки до них антагонізм у вигляді слабких стерильних зон проявили штами інших видів (2,3 %) і понад 50 % усіх зон пригнічення припадає на тест-культури цього виду. Сапротрофи P. fluorescens, які живуть у грунті й лише за певних умов викликають захворювання рослин, значно стійкіші порівняно з дійсними патогенами P. syringae. Лише в чотирьох (0,5 %) випадках із 851 можливих виявлено зони пригнічення росту штамів P. fluorescens, тоді як у P. syringae - 2,8 %. Аналогічна закономірність спостерігається у високоагресивних штамів E. corotovora та слабо агресивних E. nimipressuralis. Жоден із вивчених ізолятів не пригнічував штами P. polymyxa. Серед ізолятів спороносних бактерій найчутливішими до антагонізму інших були штами B. subtilis.

Не виявлено впливу неспороутворюючих бактерій на ріст спороносних. Водночас спороносні, хоч і не часто, але пригнічують ріст неспороносних штамів бактерій.

Стійкість бактерій до антогоністів асоціації насіння сосни звичайної залежить не тільки від виду тест-культури, але і від штаму, що чітко спостерігається для тест-культури P. syringae. Так, штам P. syringae 502 пригнічувався 16-ма із 29 досліджуваних штамів, тоді як штам 505 - тільки одним.

У цілому, взаємний антагонізм між компонентами бактеріальної асоціації насіння сосни звичайної виявлявся дуже слабо і був неоднаковою мірою виражений у різних груп мікроорганізмів.

Серед видів спороносних амоніфікаторів найбільшу активність виявили штами P. polymyxa - 22,4 % вивчених взаємовідносин мали антагоністичний характер. Серед них 16,4 % - пригнічували і 6,0 % утворювали невелику стерильну зону навколо тест-культури. Чітко виявили антагоністичну активність ізоляти B. subtilis. Тобто антагоністична активність більш виражена у спороносних, ніж у неспороносних бактерій. Як при чутливості, так і при прояві антагонізму це більше штамова властивість, а не видова.

Однак не виявлено жодного ізоляту мікроорганізмів зі стерильною зоною 30-40 мм, що дало б підставу для подальшого вивчення їх як біологічного пестициду.

На відміну від бактерій, мікроміцети, виділені з насіння сосни звичайної, виявили більшу антагоністичну активність до фітопатогенних бактерій. Найактив-нішими були Penicillium aurantiogriseum Dierckx та Alternaria alternatа (Fr.) Keissler. Вони пригнічували, хоч і неоднаково, всі тест-культури фітопатогенних бактерій. Активність інших трьох видів грибів - Penicillium purpurogenum S-toll, Aspergillus flavus Link та Acremonium Link ex. Fr. - була вибірковою. Вони не затримували ріст E. carotovora і слабо інгібували A. tumefaciens, P. fluorescens. До всіх видів грибів найчутливішими були P. syringaе, X. сampestris і С. michiganensіs (табл. 5).

Таблиця 5

Антибактеріальні властивості мікроміцетів, виділених із насіння cосни звичайної

Тест-культури бактерій	Антагоністи
	Penicillium aurantiogriseum	Alternaria alternate	Penicillium рurpurogenum	Aspergillus flavus	Acremonium sp.	Середня стерильна зона, мм
	Стерильна зона, мм
P. syringae 8511	10	15	14,5	15	15,5	14,0
P. fluorescens 8573	7,5	10	0	6	4	5,5
E. cаrotovora 8982	2	2,5	0	0	0	0,9
X. сampestris 8003 б	20	18	17	15	16	17,2
С. michiganensis 10-2	12	10	10	16	17	13,0
A. tumefaciens 8628	6	4	0	3	5	3,6
Середня стерильна зона, мм	9,6	9,9	6,9	9,2	9,6	-

Щодо зворотного впливу, тобто фітопатогенних бактерій на мікроміцети, то нами здебільшого не виявлено їхню антигрибну активність. Можна припустити, що у природі фітопатогенні бактерії поза патологічним процесом також не впливають на ріст мікроміцетів.

Як показали наші дослідження, кількість фітопатогенних бактерій у насінні сосни звичайної незначна, чинником їх обмеження є мікроміцети та спороносні бактерії. Незважаючи на те, що антагоністична активність сапротрофних представників мікробної асоціації насіння до фітопатогенних бактерій дуже низька, їхня сумарна антагоністична активність достатня для того, щоб утримувати фітопатогенні бактерії на насінні сосни звичайної на дуже низькому рівні.

Досліджено антагоністичну активність сапротрофних ізолятів відносно колекційних фітопатогенних бактерій. Це зумовлено тим, що колекційні штами викликають захворювання хвої, і не тільки представники P. syringae E. nimipressuralis та E. cаrotovora, виявлені нами в насінні сосни звичайної, але і штами X. сampestris та С. michiganensis, які ми з насіння не виділили. Серед вивчених 90 взаємовідносин чітку бактерицидну зону виявлено у 22 випадках, що становить 24,4 %. Тільки один ізолят із 15-ти вивчених (305) був високо антагоністично активним до 4-х із 6 тест-культур. Серед ізолятів тільки дві тест-культури інгібували фітопатогенні бактерії і лише 2 ізоляти (13 %) були індеферентними до всіх тест-культур, у 4-х (26 %) не виявлено антагоністичних властивостей, і в 3-х - бактеріостатистичних. Серед вивчених ізолятів жоден не пригнічував усі тест-культури фітопатогенів.

Високий загальний відсоток антагоністів (24,4 %) до фітопатогених бактерій обумовлюється X. сampestris 8003 б, який пригнічуєтся у 10 випадках з усіх 22 виявлених. Закономірно чутливими до антагоністів були представники pоду Сlаvibacter (4 із 22) і P. syringae 8511. На частку цих трьох штамів припадає 19 із 22 можливих зон пригнічення росту, тобто 86,3 %.

Бактеріостатичну зону відзначено 18 разів, тобто 20 %. Її не можна вважати засобом обмеження росту патогенів, тому такий вплив ізолятів на фітопатогенні бактерії відносимо до нейтральної, а не до позитивної (бактерицидної) дії. Така негативна реакція на бактеріостатичні особливості ізолятів пов'язана з відомими фактами, коли ізолят, навіть із чіткими антагоністичними властивостями, в лабораторних умовах не виявляв їх у польових. Тому вважаємо, що серед мікробної асоціації насіння сосни звичайної більшість таких (76,6 %), які не утворюють сполук, що затримують ріст фітопатогених бактерій. Серед вивчених ізолятів не виявлено стимуляторів росту фітопатогенів.

Розділ 6. Обґрунтування методів з обмеження розвитку патогенної мікрофлори насіння сосни звичайної. Вивчено дію хімічних та біологічних препаратів на епіфітну й ендофітну мікрофлору насіння сосни звичайної. У дослідах тест-культурами були як стандартний набір штамів бактерій, так і виділені нами із насіння сосни звичайної мікроорганізми.

Препарати cептодор та cептодор-форте є високотоксичними для представників основних груп фітопатогенних бактерій. Розведені в 10³ разів (0,01 %) вони повністю вбивають бактерії, 0,001 %-й розчин для більшості штамів теж бактерицидний. Серед тест-культур найстійкішими до препаратів був штам P. fluorescens 8573, що закономірно. Адже представники виду P. fluorescens, на відміну від інших, належать до умовно патогенних (опортуністичних) бактерій, які відзначаються стійкістю до токсичних препаратів.

За бактерицидною активністю септодор практично не відрізняється від септодор-форте, але за бактеріостатистичною дією септодор активніший. Якщо септодор у концентрації 0,001% інгібує ріст усіх штамів, то септодор-форте - тільки трьох. Бактерицидна та бактеріостатистична активність обох препаратів майже однакова, що є позитивною їх характеристикою, оскільки під час практичного використання цих препаратів будуть утворюватися слабо стійкі до них форми патогенів.

Антибактеріальна активність природних препаратів мікосану та мікосану нового нижча, ніж у хімічно синтезованих препаратів cептодор та cептодор-форте. Дія цих препаратів в 1% концентрації була бактерицидною для всіх тест-культур.

Найчутливішими до препаратів були патогенні бактерії P. syringae та X. campеstris. Для них 0,1%-а концентрація препарату була бактерицидною. Стійкими до мікосану та мікосану нового були умовно патогенні P. fluorescens і патогенні E. сarotovora та E. nimipressuralis бактерії. Колекційний штам E. сarotovora 8982 чутливіший порівняно з виділеними нами з насіння сосни ізолятами E. carotovora. Мікосан новий менш активний, ніж мікосан. Це підтверджується тим, що із 9 тест-культур концентрація мікосану 0,1 % була токсичною для 6 штамів бактерій, тоді як у тій самій концентрації мікосан новий виявив бактерицидність до 4 штамів (табл. 6).



Таблиця 6

Антибактеріальна активність мікосану та мікосану нового

Тест-культура	Бактерицидна активність	Бактеріостатична активність
	Концентрація препарату, %
	1	0,1	0,01	0,001	1	0,1	0,01	0,001
Мікосан
A. tumefaciens 8628, P. fluorescens 8573, E. nimіpressuralis	-	+	+	+	-	-	-	+
P. syringae 8511, X. campеstris 8003б, E. carotovora 8982, С. michiganensis 10-2, P. syringae, E. carotovora	-	-	+	+	-	-	-	+
Мікосан новий
A. tumefaciens 8628, P. fluorescens 8573, E. carotovora 8982, С. michiganensis 10-2	-	+	+	+	-	+	+	+
P. syringae 8511, X. campestris 8003 б, P. syringae, E. carotovora	-	-	+	+	-	-	+	+
E. nimіpressuralis	-	+	+	+	-	-	+	+

Примітка: "+" - ріст бактерій; "-" - відсутність росту бактерій.

Мікосан і мікосан новий пригнічують епіфітну мікрофлору насіння сосни звичайної. Під впливом мікосану кількість зовні простерилізованого насіння становила 66 %, а під дією мікосану нового - 76 %.

Фундазол активно впливає на всю мікрофлору насіння сосни звичайної - бактерії та гриби. Дія його на мікроорганізми залежить від експозиції оброблення насіння. При розведенні фундазолу в 400 разів та експозиції 15 хв 58 % насіння обростало бактеріями. Збільшення експозиції оброблення насіння до 60 хв знизило кількість нестерильних насінин до 26 %. У контролі (вода) все насіння не було стерильним.

Встановлено, що в усіх концентраціях препарат вітавакс знезаражує насіння сосни звичайної від епіфітної мікрофлори. На дослідному насінні сосни звичайної, розкладеному після обробки 0,1-0,001 %-ним вітаваксом на КА та середовищі Чапека, не виявлено росту мікроорганізмів - бактерій і грибів, що свідчить про його поверхневу стерильність (рис. 1).

Для вивчення можливого проникнення пестицидів усередину насіння та їхньої

дії насіння сосни звичайної замочували у розчині вітаваксу різних концентрацій. Оброблене таким чином протягом доби насіння злущували і розкладали на КА та середовищі Чапека. Злущене насіння однаковою мірою обросло мікроорганізмами

як у досліді, так і в контролі (вода). Це вказує на те, що вітавакс не проникає всередину насіння і тому не виявляє знезаражуючої дії на ендофітну мікрофлору.

ВИСНОВКИ

1. Схожість насіння сосни звичайної в умовах Київського Полісся коливається в межах 74-98 %. Воно заселене бактеріями з-зовні та під насіннєвою шкіркою. Бактерії як з-зовні, так і під нею токсичні для мікроміцетів. Насіння сосни є носієм фітопатогенних бактерій, тому може бути первинним джерелом інфекції.

2. Епіфітна та ендофітна мікрофлора насіння сосни звичайної переважно належить до амоніфікаторів. Кількість їх у 3-5 разів більша серед епіфітів і в 1,1-2,2 - ніж у ендофітів від суми тих мікроорганізмів, що виросли на середовищах Чапека, КАА, Красильникова, Ешбі та Гетчінсона. За видовим складом епіфітна та ендофітна мікрофлора в насінні сосни однакова, але за кількістю епіфітів на 1-2 порядки більше, ніж ендофітів.

3. Серед бактерій насіння сосни звичайної, у т.ч. фітопатогенних, не виявлено антагоністів зі стерильною зоною, яка б перевищувала 5 мм. Проте деякі із сапротрофних штамів слабо пригнічувати ріст фітопатогенних бактерій. Низька антибактеріальна активність штамів мікробної асоціації насіння не може бути основною причиною низького рівня його заселення фітопатогенами.

4. Ізольовані штами з насіння в експерименті викликають захворювання хвої сосни звичайної. Найбільшу агресивність виявляють штами P. sуringaе. Мікрофлора сосни звичайної є фітотоксичною.

5. За морфологічними, біологічними, культуральними, біохімічними ознаками та складом жирних кислот ізольовані з насіння сосни фітопатогенні бактерії належать до видів P. syringaе, E. nimipressuralis та E. сarotovora. Виявлені на її насінні бактерії є поліфагами.

6. Сапротрофну асоціацію мікрофлори насіння створюють B. subtilis, B. рumilus і P. polymyxa. Вони постійно супроводжують рослини під час їхнього росту і розвитку, а за певних умов спричинюють їх захворювання.

7. Мікофлору насіння сосни звичайної формують гриби родів Mucor Mich., Trichoderma Pers., Aspergillus Mich.ex Fr., Penicillium Link ex Fr., Alternaria Nees emend. Matv., Acremonium Link та дріжджі. На відміну від бактерій їм притаманна більша антагоністична активність до фітопатогенних бактерій. Найактивнішими виявилися P. aurantiogriseum і A. alternatа. Активність P. purpurogenum, A. flavus та Acremonium sp. є вибірковою, оскільки вони не затримують ріст E. carotovora, слабо пригнічують A. tumefaciens і P. fluorescens. До всіх видів грибів найчутливішими були P. syringaе, X. сampestris та С. michiganensіs.

8. У фітопатогенних бактерій не виявлено антигрибну й антибактеріальну активність. Це дає підставу стверджувати, що у природних умовах фітопатогенні бактерії поза патологічним процесом не впливають на ріст мікроміцетів, які лімітують заселення насіння сосни звичайної фітопатогенами. Серед вивчених ізолятів не виявлено стимуляторів росту патогенних мікроорганізмів.

9. Хімічно синтезовані препарати септодор, септодор-форте, фундазол, вітавакс у невеликих концентраціях є бактерицидними для фітопатогенних бактерій, виділених із насіння сосни звичайної. Менш активні препарати мікробного походження - мікосан та мікосан новий. Гранично мінімальні концентрації препаратів, які пригнічують ріст бактерій, нетоксичні для насіння сосни і тому перспективні для захисту рослин від фітопатогенних бактерій.

10. Виявлено, що вітавакс стимулює проростання насіння сосни звичайної.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гвоздяк Р.І., Розенфельд В.В., Ващенко Л.М. Фітопатогенні бактерії насіння сосни звичайної // Вісн. держ. агроеколог. ун-ту: Зб. наук. пр. - Житомир: ДАУ, 2005. - № 2. - С. 156-162. (Збір експериментальних даних, проведення досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів).

2. Розенфельд В.В. Вплив бактеріальної мікрофлори насіння сосни звичайної на його схожість і енергію проростання // Наук. вісн. НЛТУ України: Зб. наук. - техн. пр. - Львів: НЛТУ, 2005. - Вип. 15.5. - С. 86-90.

3. Розенфельд В.В. Мікрофлора насіння сосни звичайної // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. - Харків: УкрНДІЛГА, 2006. - Вип. 110. - С. 271-278.

4. Розенфельд В.В., Ващенко Л.М. Антибактеріальна активність препаратів та її вплив на мікрофлору насіння сосни звичайної // Міжвід. наук.-техн. збірник “Лісове госп-во, лісова паперова і деревообробна промисловість”. - Львів: НЛТУ, - 2006. -Вип. 30. - С. 336-341. (Обробка дослідних матеріалів, аналіз результатів, формулювання висновків).

5. Розенфельд В.В., Ващенко Л.М. Фітопатогенні властивості штамів, виділених із насіння сосни звичайної // Фітопатогенні бактерії. Фітонцидологія. Алелопатія: Зб. статей учасників Міжнарод. наук. конф. Київ, 4-6 жовтня 2005 р. - Житомир: ДАУ, 2005. - С. 122-125. (Проведено дослідження, узагальнено дані, встановлено залежності, сформульовано висновки).

6. Розенфельд В.В., Гойчук А.Ф. Бактериозы семян сосны обыкновенной в Киевском Полесье // Материалы научн.-практ. конф. “Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений”. Красноярск, 24-25 октября 2002 г. - Красноярск: ООО "Поликом", 2002. - С. 56-57. (Збір експериментальних даних, проведення лабораторних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів).

7. Розенфельд В.В. Деякі результати вивчення мікрофлори насіння сосни звичайної // Матеріали наук.-практ. конф. “Ліс, наука, суспільство”. Харків, 30-31 березня 2005 р. - Харків: УкрНДІЛГА, - 2005. - С. 50-51.

8. Розенфельд В.В. Микрофлора семян сосны обыкновенной // Материалы научн.-практ. конф. “Устойчивое развитие лесов и рациональное использование лесных ресурсов”. Минск, 6-7 декабря 2005 г. - Минск: БГТУ, - 2005. - С. 148-150.

9. Розенфельд В.В. Фитопатогенные бактерии семян сосны обыкновенной // Материалы научн.-практ. конф. “Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений.” Красноярск, 20-21 октября 2005 г. - Красноярск: СибГТУ, 2005. - С. 93-96.

10. Розенфельд В.В. Бактерії - збудники хвороб насіння сосни звичайної // Матеріали 55-ї наук.-техн. конф. “Наукові основи підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових та урбанізованих екосистем”. Львів, 19-21 травня 2005 р. - Львів: НЛТУ, 2005. - С. 57-59.

11. Розенфельд В.В., Ващенко Л.М. Фітопатогенні властивості штамів, виділених із насіння сосни звичайної // Фітопатогенні бактерії. Фітонцидологія. Алелопатія. Тези доповідей. Київ, 4-6 жовтня 2005 р. - К.: Вид-во "Альфа-Пройм", 2005. - С. 40. (Проведено дослідження, узагальнено дані, встановлено залежності, сформульовано висновки).

12. Розенфельд В.В. Антимікробна дія мікосану і мікосану нового // Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства. Матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф., присвяченої 150-річчю витоків кафедри лісівництва НЛТУ України. - Львів: НЛТУ, 2006. - С. 275-276.

АНОТАЦІЇ

Розенфельд В.В. Епіфітна і ендофітна мікрофлора насіння сосни звичайної Київського Полісся. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.03...