Особливості будови слизової оболонки шлунку щурів при дії летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 та профілактичному введенні кверцетину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 591.132.1/.2:613.632.4-092.4

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКУ ЩУРІВ ПРИ НАДХОДЖЕННІ В ОРГАНІЗМ ЛЕТКИХ КОМПОНЕНТІВ ЕПОКСИДНОЇ СМОЛИ ЕД-20 ТА ПРОФІЛАКТИЧНОМУ ВВЕДЕННІ КВЕРЦЕТИНУ

03.00.11 - цитологія, клітинна біологія, гістологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ГРЕЧИШКІНА ТЕТЯНА ПИЛИПІВНА

Київ - 2004

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор ФЕДЧЕНКО Світлана Миколаївна, Луганський державний медичний університет завідувач кафедри медичної біології, паразитології та генетики

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник КВІТНИЦЬКА-РИЖОВА Тетяна Юріївна Інститут геронтології АМН України, завідувач лабораторії морфології і цитології

доктор біологічних наук, професор, КАЦИ Георгій Дмитрович, Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри біології тварин

Провідна установа: Харківський державний медичний університет, кафедра гістології, цитології та ембріології

Захист дисертації відбудеться 19 січня 2005 р. О 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, Київ, проспект академіка Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215

Поштова адреса: 01033, Київ, 33, вул. Володимирська, 64, біологічний факультет, спецрада Д 26.001.38

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, 33, вул.Володимирська, 58

Автореферат розісланий 18 грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В.Цимбалюк

АНОТАЦІЇ

Гречишкіна Т.П. Особливості будови слизової оболонки шлунку щурів при дії летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 та профілактичному введенні кверцетину. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю - 03.00.11 - цитологія, клітинна біологія, гістологія.

Дисертація присвячена вивченню морфологічної основи змін секреторних функцій слизової оболонки фундального і пілоричного відділів шлунка і її захисних властивостей в умовах інгаляційного надходження токсичних речовин, що входять до складу леткої фракції епоксидної смоли ЕД-20. шлунок інгаляційний смола епоксидний

У експериментальному дослідженні показано, що структура і захисні властивості СОШ залежать від активності реакцій вільно-радикальних процесів в організмі. При надходженні в організм тварин речовин, що впливають на рівень перекисного окислення, істотну роль в підтримці структурної цілісності секреторного апарату СОШ грає популяція тучних клітин як фундального, так і пілоричного відділів шлунка. Їхній ефект реалізується за непрямою дією через місцевий ендокринний апарат. Спрямованість і вираженість структурних змін пропорційна рівню впливу летких компонентів епоксидних сполук, що мають кумулятивні властивості.

Вперше для оцінки структурно-функціонального стану СОШ в умовах тривалого токсичного впливу епоксидної смоли ЕД-20 і профілактичного введення антиоксидантів використаний інформаційний аналіз як метод системно-структурного підходу. За допомогою інтегральних критеріїв ентропії і коефіцієнта надмірності встановлені особливості морфологічних структур популяції тучних клітин і фундальних залоз шлунка як біологічних систем, показана специфічність їх реакції на екзогенний вплив. Виявлено, що фундальні залози відрізняються більш низькими адаптаційно-компенсаторними можливостями. При цьому за допомогою інформаційних критеріїв встановлено, що значна дезорганізація структури фундальних залоз при токсичному впливі відбувається задовго до появи морфологічних порушень. Показана можливість зменшення гастротоксичного впливу летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 введенням біофлавоноїду кверцетину.

Ключові слова: епоксидна смола, слизова оболонка шлунка, тучні клітини, ендокринні клітини, фундальні і пілоричні залози, інформаційний аналіз.

Гречишкина Т. Ф. Особенности строения слизистой оболочки желудка крыс при поступлении в организм летучих компонентов эпоксидной смолы ЭД-20 и профилактическом введении кверцетина. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.11 - цитология, клеточная биология, гистология.

Диссертация посвящена изучению морфологической основы изменений секреторных функций слизистой оболочки фундального и пилорического отделов желудка и ее защитных свойств в условиях ингаляционного поступления токсических веществ, входящих в состав летучей фракции эпоксидной смолы ЭД-20.

В экспериментальном исследовании показано, что структура и защитные свойства СОЖ зависят от активности реакций свободнорадикальных процессов в организме. При поступлении в организм животных веществ, влияющих на уровень перекисного окисления, существенную роль в поддержании структурной целостности секреторного аппарата СОЖ играет популяция тучных клеток как фундального, так и пилорического отделов желудка. Их эффект реализуется опосредованно через местный эндокринный аппарат. Направленность и выраженность структурных изменений пропорциональна уровню воздействия летучих компонентов эпоксидных соединений, обладающих кумулятивным свойством. Так, при непродолжительном (7-14 дней) ингаляционном воздействии эпоксидной смолы ЭД-20 компенсированное усиление ПОЛ сопровождалось активацией дегрануляции ТК, преимущественно фундального отдела, и увеличением количества аргирофильных клеток СОЖ. При этом достоверных структурных изменений со стороны фундальных и пилорических желез не обнаружено. В дальнейшем усиление метаболизма активных форм кислорода, и как следствие, повторная активация дегрануляции тучных клеток обоих отделов явились основными причинами значительных структурно-функциональных изменений слизистой оболочки желудка, наиболее выраженных к 2-х месячному сроку эксперимента. Существенное уменьшение количества эндокринных клеток желудка, ослабление защитных свойств слизистой, резкое снижение секреторных элементов фундальных желез и уменьшение в них числа, прежде всего, париетальных клеток - все это указывает на серьезное нарушение структурного гомеостаза. К концу эксперимента наблюдается стабилизация структурно-функционального состояния СОЖ, что позволяет говорить о переходе системы в фазу адаптации.

Впервые для оценки структурно-функционального состояния СОЖ в условиях длительного токсического воздействия и профилактического введения антиоксидантов использован информационный анализ как метод системно-структурного анализа. С помощью интегральных критериев - энтропии и избыточности - выявлены особенности морфологических структур популяции тучных клеток и фундальных желез желудка как биологических систем, показана специфичность их реакции на экзогенное воздействие. Выявлено, что фундальные железы, как биологическая система, отличаются более низкими адаптационно-компенсаторными возможностями, на что указывают высокие показатели структурной и относительной энтропии и низкий коэффициент избыточности, являющийся структурным запасом системы. Установлено, что значительная дезорганизация структуры фундальных желез, как системы, при токсическом воздействии происходит задолго до появления морфологических сдвигов. Так экзогенное воздействие эпоксидных смол в течение 7 дней приводит к нарастанию неупорядоченности в системе, достигающей критического уровня к двухнедельному сроку эксперимента. Повышение энтропии и уменьшение избыточности фундальных желез слизистой оболочки желудка при отсутствии структурных сдвигов указывает на дезорганизацию системы, снижение в ней адаптационно-компенсаторных возможностей вследствие нарушения регуляторных механизмов под влиянием ксенобиотиков. Постепенное снижение энтропии и повышение избыточности к третьему месяцу эксперимента свидетельствует о росте потенциальных возможностей системы, направленных на восстановление нарушенного гомеостаза.

Введение биофлавоноида кверцетина на фоне ингаляционного воздействия показало возможность ослабления гастротоксического влияния летучих компонентов эпоксидной смолы ЭД-20. В популяции тучных клеток слизистой оболочки фундального и пилорического отделов, отличающейся высокой чувствительностью к ингаляционному воздействию, в данных условиях наблюдалось заметное снижение процесса дегрануляции и накопление гранул биологически активных соединений. Количество эндокринных клеток слизистой оболочки фундального и пилорического отделов желудка, находящееся в зависимости от активности свободнорадикальных реакций в организме, поддерживалось на контрольном уровне. При этом негативное влияние эпоксидной смолы ЭД-20 на структуру фундальных желез нивелировалось введением терапевтической дозы кверцетина. Информационный анализ структуры биологической системы свидетельствует, что профилактическое введение кверцетина позволяет контролировать степень упорядоченности системы, предупреждает дезорганизующее влияние ксенобиотиков на систему фундальных желез.

Ключевые слова: эпоксидная смола, слизистая оболочка желудка, тучные клетки, эндокринные клетки, фундальные и пилорические железы, информационный анализ.

Grechishkina T. Ph. Сharacteristics of the structure of the rat's gastric mucosa on exposure of volatile components of epoxy resin ED-20 into the organism and preventive treatment by quercetin. - Manuscript.

Dissertation for obtaining of scientific degree of candidate of biological sciences by speciality 03.00.11 - cytology, cellular biology, histology.

The thesis devoted to study of the morphological basis of changes secretory functions of the fundal and pyloric mucosa of the rats stomach and its protective properties in condition of inhalation entrance of toxic material, being included in volatile fraction of the epoxy resin ED-20. In an experimental study is shown that structure and protective characteristic of the stomach mucosa depend on activity reaction of freeradical processes in organism. At arrival in animal organism, the materials influencing upon lipid peroxide level, essential role in maintenance of structural homeostasis of the gastric mucosa plays the population of the mast cells both fundal and pyloric regions of the stomach as well. Their effect may is mediated by local endocrine cells. The directivity and expression of structural changes is proportional to the influences level of flying component of epoxy resins, possessing cumulative characteristic. For the first time for estimation of structure-functional characteristic of the gastric mucosa in condition of chronic toxic administration and pretreatment of the antioxidants was used an information analysis as a method of system-structural analysis. By means of integral criterions - entropy and redundancy - was installed the particularities of the morphological structures biological systems as well as mast cell populations and fundal glands of the stomach, shown specificity of their reactions after exposure with xenobiotics. It was revealed that fundal glands are differed by lower adaptation-compensatory possibilities. Herewith by means of information criterion installed that significant disorganization of the fundal glands structure at toxic influence occurs long before appearance morphological changes.

Key words: epoxy resins, gastric mucosa, mast cells, endocrine cells, fundal and pyloric glands, informational analysis.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хімічне виробництво в наш час - це одна з галузей , що розвивається досить динамічно. Численні матеріали, які використовуються в промисловості та побуті, виробляються на основі різних марок епоксидних смол (Талапин Ю.Н., 1991; Яворовский А.П., 1986, 1997; Паустовский Ю.А, 1999; Piirila Р., 1997; Giri A.K., 1997; Mlejnek Р., 1999).

Встановлено, що при контакті з ними можуть виникати як місцеві зміни з боку шкіри, кон'юнктиви очей, дихальних шляхів (Яворовский А.П. 1986; Талапин Ю.Н., 1991; Хорошилова И.П., 1991; Васильев И.А., 1999; Nielsen J., 2001; Bock M., 2003; Kiec-Swierczynska M., 2003), так і системні ураження, що виявляються в порушенні діяльності сердцево-судинної, нервової, ендокринної та гепатобіліарної систем (Витрищак В.Я., 1991; Ли Я.Б. 1998; Паустовский Ю.А., 1999; Высоцкий И.Ю., 2000; Hindsq Landin Н., 1997). Епоксидні смоли при неодноразовому надходженні в організм здатні до кумуляції, що зумовлює їх алергенну, мутагенну та ембріотоксичну дії (Чорних Л.В., 1990; Лукьянчук В.Д., 1994; Яворовский А.П., 1996; Яворовский А.П., Паустовский Ю.А., 1997; Kolman А., 1997; Kim J.C., 2001; Schweikl H., 2004).

У літературі недостатньо відображені особливості захворювань травної системи, які виникають у робітників, працюючих в умовах виробництва та застосування епоксидних смол. Відсутні відомості про особливості морфогенезу слизової оболонки шлунка (СОШ) при надходженні в організм летких компонентів епоксидних смол, а також дані про можливість корекції змін, що виникають, препаратами антиоксидантної дії, зокрема, природним флавоноїдом кверцетином. Враховуючи кумулятивну властивість епоксидних смол, можна передбачити, що при тривалому впливу хімічних сполук, які входять до складу леткої фракції епоксидної смоли ЕД-20, в СОШ можуть виникати зміни, які відповідають різним стадіям компенсаторно-пристосувальних реакцій організму.

У зв'язку з цим виникає необхідність вивчення морфологічної основи змін секреторних функцій СОШ і її захисних властивостей, що дозволить оцінити стан процесів структурного гомеостазу в умовах екзогенної дії хімічних чинників виробництва полімерних матеріалів та з більшою вимогливістю підійти до розробки заходів профілактики і лікування захворювань травної системи у робітників виробництва пластмас на основі епоксидних смол.

Зв'язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Луганського державного медичного університету в рамках науково-дослідницької теми кафедри медичної біології, паразитології та генетики “Регуляція структурного гомеостазу тканин, що оновлюються і корекція його змін в умовах дії екзогенних та ендогенних чинників” (номер держреєстрації 0199U001828).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є встановлення характеру і ступеня структурних змін СОШ щурів при надходженні в організм летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 і профілактичному введенні кверцетину, який застосовується для корекції порушень окислювальних процесів. Для досягнення цієї мети поставлені наступні задачі:

1. Провести морфологічне дослідження СОШ фундального і пілоричного відділів при інгаляційному надходженні в організм летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20.

2. Вивчити динаміку кількісних змін ендокринних і тучних клітин, з'ясувати їх роль в умовах інгаляційного впливу токсичних речовин.

3. Дослідити особливості будови слизової оболонки шлунка при тривалому введенні кверцетину.

4. Встановити характер основних морфофункціональних змін СОШ при введенні кверцетину в терапевтичній дозі на фоні тривалого надходження летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20.

5. Оцінити активність перекисного окислення ліпідів в крові лабораторних тварин в різні терміни впливу хімічних факторів виробництва епоксидних смол при інгаляційній дії, а також при введенні кверцетину на фоні токсичного впливу.

Об'єкт дослідження: слизова оболонка фундального і пілоричного відділів шлунка щурів.

Предмет дослідження: зміни морфо-функціонального стану фундальних і пілоричних залоз шлунка щурів при тривалому інгаляційному впливі епоксидної смоли ЕД-20 та профілактичному введенні кверцетину.

Методи дослідження: гістологічні, гістохімічні, морфометричні (для вивчення структурних елементів СОШ фундального і пілоричного відділів); біохімічний (для вивчення інтенсивності процесів ПОЛ як неспецифічної реакції організму на токсичний вплив); дисперсійний аналіз результатів вимірювань; математичний метод - інформаційний аналіз структури морфологічних об'єктів.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті вперше проведеного морфологічного дослідження СОШ при тривалому надходженні (протягом 4 місяців) в організм летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 в малих концентраціях (10 ГДК) отримані нові експериментальні дані про характер змін в тканинах фундального і пілоричного відділів шлунка при інгаляційному надходженні хімічних речовин, які мають прооксидантну дію. Досліджена можливість корекції ушкоджуючої дії вільнорадикального окислення з допомогою антиоксиданту кверцетину.

Вперше для оцінки структурно-функціонального стану СОШ в умовах тривалого токсичного впливу епоксидної смоли ЕД-20 і профілактичного введення антиоксидантів використано інформаційний аналіз як метод системно-структурного підходу. За допомогою інтегральних критеріїв ентропії і надмірності проаналізовані особливості морфологічних структур популяції тучних клітин (ТК) і фундальних залоз шлунка як біологічних систем, показана специфічність їх реакції на екзогенний вплив. Виявлено, що фундальні залози відрізняються більш низькими адаптаційно-компенсаторними можливостями.

Вперше показано, що структура і захисні властивості СОШ залежать від активності реакцій вільнорадикальних процесів в організмі. При надходженні в організм тварин речовин, які впливають на рівень перекисного окислення, істотну роль в підтримці структурної цілісності секреторного апарату СОШ відіграють популяції тучних клітин як фундального, так і пілоричного відділів шлунка. Їхній ефект реалізується за непрямою дією через місцевий ендокринний апарат. Спрямованість і вираженість структурних змін пропорційна рівню впливу летких компонентів епоксидних сполук, що мають кумулятивні властивості. При цьому за допомогою інформаційних критеріїв встановлено, що значна дезорганізація структури фундальних залоз при токсичному впливі відбувається задовго до появи морфологічних порушень. Вперше показана можливість зменшення гастротоксичного впливу летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 при застосуванні біофлавоноїду кверцетину.

Практичне значення одержаних результатів.

1. Виявлені морфологічні особливості СОШ, які виникають під дією речовин, здатних змінювати рівень перекисного окислення ліпідів, можуть бути використані для обгрунтування доцільності антиоксидантної терапії при токсичних станах. Отримані дані доповнять уявлення про реакції СОШ на зміщення окислювальної рівноваги в організмі.

2. Вивчення морфологічних особливостей епітелію шлунка може дати корисну інформацію для розкриття патогенетичних основ професійних інтоксикацій і розуміння загальних механізмів захисних реакцій на тканинному рівні.

Особистий внесок здобувача. Самостійно проаналізована наукова література з проблеми, що досліджується, проведений глибокий інформаційний пошук. Сформовані серії експериментальних груп тварин і проведений забір матеріалу: тканин фундального і пілоричного відділів шлунка щурів, його гістологічна і гістохімічна обробка, гістологічні і морфометричні дослідження, первинна обробка даних, а також статистичний і математичний аналіз отриманих показників. Самостійно написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані основні положення і висновки, підготовлені фотодокументація і ілюстрації.

Апробація роботи. Основні положення роботи були повідомлені і обговорені на науковій конференції “Структурно-функциональные изменения в организме при действии экзо- и эндогенных факторов” (Луганск, 1995); на науковій конференції офтальмологів, присвяченій 125-річчю з дня народження акад. В.П.Філатова 18-19 травня 2000 року (Одеса-Україна, 2000); на І з'їзді токсикологів України 11-13 жовтня 2001 року (Київ-Україна, 2001); на конференції “Біологічне обґрунтування шляхів підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин” (Луганськ, 2001); на науково-практичній конференції “Організація токсикологічної допомоги в Україні (Київ, 2002); на І Міжрегіональній конференції молодих вчених: студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів (Луганськ, 2003 р).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, які містять основні положення проведеного дослідження. З них у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України - 7 (5 - медичного профілю, одна з яких самостійна, 2 - медико-біологічного, дві з яких самостійна); в матеріалах конференцій і з'їздів - 9; раціоналізаторська пропозиція - 1.

Структура дисертації. Дисертаційна робота надрукована на 241 сторінках тексту комп'ютерного набору. Складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 4 розділів результатів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Ілюстрована 95 мікрофотографіями, 47 малюнками, 5 таблицями. Список використаних літературних джерел включає 380 найменувань (148 - держав СНД, 232 - інших зарубіжних країн).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експеримент проведено на 168 білих безпородних щурах-самках вихідною масою 150-170 г (вік 2-2,5 міс.) Щури знаходились в умовах інгаляційної дії летких компонентів в камері, в яку поступало повітря, що барботувалося через підігріту до 70^оС епоксидну смолу ЕД-20. Концентрація епіхлоргідріну в парах становила 9-12 мг/м³ (на рівні 10 ГДК, ГОСТ 12.1.005-88). Тривалість експерименту становила 4 місяці. У затравочній камері тварини знаходилися по 4 години на добу 6 днів на тиждень. Вивчена інгаляційна дія летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 на організм тварин протягом 7, 14 днів, одного, двох, трьох і чотирьох місяців. Щурі розділені на 4 рівні групи (по 42 в кожній). Перша (I) група - інтактні тварини. Щури другої групи (II) зазнали дію епоксидної смоли. Щури третьої групи (III) отримували кверцетин виробництва Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу в терапевтичній дозі 20 мг/кг маси тіла один раз на добу в денний час. З метою модифікації реакцій організму на хімічний вплив тварини четвертої групи (IV) отримували кверцетин у вище вказаній дозі на фоні інгаляційного надходження летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 через 1,5-2 години після дії ксенобіотиків.

Для контролю загальнотоксичної дії летких компонентів епоксидних смол за допомогою спектрофотометра СФ-46 досліджували вміст продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) в гептан-ізопропанольних екстрактах крові (Волчегорский И.А., 1989, 1991). Кров тварин кожної групи брали безпосередньо під час забою. У кожній фазі екстракту вимірювали оптичну щільність при 220, 232, 278 і 400 нм. Інтенсивність реакцій перекисного окислення ліпідів оцінювали за вмістом первинних (Е232/Е220), вторинних (Е278/Е220) і кінцевих продуктів (Е400/Е220) в гептановій і ізопропанольній фазах екстракту.

Матеріалом для морфологічних досліджень було визначено слизову оболонку шлунка (СОШ) фундального і пілоричного відділів тварин. Матеріал фіксували в 10% нейтральному формаліні і рідині Карнуа, зневоднювали і заливали в парафін. Дослідження серійних зрізів товщиною 5-6 мкм проводили під мікроскопом МБІ-6 при різних збільшеннях (окуляр 7, 10; об'єктив 20-40-90).

Кількісну оцінку стану фундальних і пілоричних залоз слизової оболонки шлунка здійснювали за методом В.А.Самсонова (1973). На зрізах, забарвлених гематоксиліном і еозином, визначали залозисто-ямковий епітеліально-клітинний індекс фундальних залоз (ІЗЯ) - кількістне відношення гландулоцитів до клітин покривно-ямкового епітелію; епітеліальну формулу (ЕФ) - процентне співвідношення головних, парієтальних і додаткових клітин фундальних залоз; індекс маси пілоричних залоз (ІМПЗ) - середнє число кінцевих відділів залоз, що приходиться на 1 шлункову ямку.

Нейтральні мукополісахариди виявляли PAS-реакцією, кислі мукополісахариди забарвлювали альціановым синім при рН 1,0 і 2,5 по Spicer I. (1961).

Ідентифікацію ендокринних клітин шлунка здійснювали з використанням аргірофільної методики Грімеліуса і аргентафінної методики Массона-Гамперла в модифікації В.М.Успенського (1980). На поздовжніх зрізах враховували кількість ендокринних клітин на контрольній площі СОШ (в 40 полях зору) за допомогою окулярної сітки з комплекту мікроскопа МБІ-6 при збільшенні 400Ч(з подальшим перерахунком на 1 мм²).

Для виявлення тучних клітин (ТК) слизової оболонки фундального і пілоричного відділів шлунка використали методику фарбування серійних зрізів основним коричневим за М.Г.Шубичем (1991). Оцінку функціонального стану гетерогенної популяції ТК проводили за допомогою морфометричних критеріїв, запропонованих Д.П.Лінднером з співавт. (1980). Визначали абсолютну кількість клітин на одиницю площі, цитограму, індекс насичення, індекс дегрануляції з обліком відносної частоти її сильних, помірних і слабких форм. При складанні цитограми враховували ступінь метахромазії і кількість гранул в клітинах. Індекс насичення популяції ТК визначали відношенням суми всіх темних клітин (щільно заповнених інтенсивно метахроматичною речовиною) до суми всіх світлих клітин (заповнених невеликою кількістю метахроматичних гранул і спустошених клітин з одиничними гранулами). Про секреторну активність популяції ТК судили за індексом дегрануляції.

Обробка отриманих результатів проведена за допомогою дисперсійного аналізу за методом Дж.Т'юкі (1981), інформаційного аналізу, що базується на формулі Шеннона (В.А.Бандарин, 1974; Г. Г.Автандилов, 1990).

Інформаційним методом оцінювали структури фундальних залоз шлунка, популяцій ТК фундального і пілоричного відділів як біологічних систем. Визначивши частоту окремих взаємопов'язаних і взаємозалежних морфологічних елементів у вказаних системах, розраховували основні інформаційні критерії:

1) структурну ентропію системи - міру невпорядкованості, невизначеності (Н)

H=-Уp_ilog₂p_i,

де p_i - ймовірність одного з виходів;

2) максимальну структурну ентропію (H_max)

H_max=log2N,

де N - кількість можливих результатів;

3) відносну ентропію (h)

h=Н/H_max;

4) надмірність (R)

R=(1-h)·100%;

5) еквивокацію (е)

е=Н_{патології}-Н_норми.

Розрахунки проводили на комп'ютері IBM Pentium-II-500 з використанням пакету прикладних програм Statistica 5.0.

Основні результати дослідження. Для встановлення характеру інгаляційного впливу епоксидної смоли ЕД-20 на СОШ фундального і пілоричного відділів і ступеня коригуючого впливу кверцетину проведене вивчення показників інтактних тварин. Кількість ліпідів з подвійними зв'язками в ізопропанольному екстракті крові знаходилася в інтервалі 0,606±0,018-0,696±0,022, в гептановому - 0,150±0,003-0,236±0,009. Кількість гідроперекисів ліпідів в ізопропанольному екстракті коливалась у межах 0,823±0,011-0,927±0,029, в гептановому - 0,695±0,011-0,943±0,018. Вміст кетодієнів і кетотриєнів в ізопропанольному екстракті коливався в інтервалі 0,247±0,012-0,274±0,003, в гептановому - 0,351±0,008-0,475±0,009. Вміст Шифових основ (кінцевих продуктів ПОЛ) в ізопропанольній фазі екстракту піддавався варіації в межах 0,084±0,003 0,126±0,002, в гептановій фазі - 0,188±0,006 0,242±0,007.

При комплексному морфометричному аналізі популяції ТК фундального і пілоричного відділів були виявлені відмінності в кількості клітин на одиницю площі; міри метахромазії; насиченості популяції біологічно активними речовинами; секреторній активності. У фундальному відділі шлунка кількість ТК на 1 мм² знаходилась в інтервалі 353,62±19,59-386,63±16,57. Показники індексу насичення коливалися в межах 1,51±0,03-1,56±0,02. При дослідженні секреторної активності встановлено, що дегранулює менша частина клітин, в основному зустрічалася слабка форма секреції. Індекс дегрануляції знаходився в межах 0,32±0,013-0,39±0,002. Пілоричний відділ шлунка відрізняється більшою кількістю ТК на 1 мм² (393,4±11,53-429,11±9,14). Показники індексу насичення коливалися в межах 1,39±0,007-1,46±0,042. Індекс дегрануляції 0,48±0,012-0,5±0,017, дегрануляція збільшена за рахунок сильної форми. За допомогою інформаційного аналізу зроблена оцінка секреторної активності і насичення метахроматичними гранулами ТК фундального і пілоричного відділів шлунка. Н_max інформаційної системи ТК становить 2,0 біт. Величина ентропії ТК фундального відділу СОШ інтактних щурів за показниками насичення (Н_нас) коливалася в межах 1,455-1,531 біт, дегрануляції (Н_дегр) - 1,358-1,549 біт; Критерій відносної “завантаженості” інформацією за насиченістю (h_нас) - 72,75-76,55% і за дегрануляцією (h_дегр) - 67,9-77,43%. Отже, надмірність як частка інформації, що використовується системою для підтримки гомеостазу (для подолання інформаційних перешкод), складає по насиченню (R_нас) 23,45-27,25% і по дегрануляції (R_дегр) 22,57-32,12%. У популяції ТК пілоричного відділу Н_нас становила 1,730-1,777 біт, Н_дегр - 1,714-1,757 біт. Інформаційна завантаженість h_нас - 85,94-8,85%, h_дегр - 85,7-87,83%. Таким чином, структурний запас (надмірність), який може бути використаний системою для подолання зрушень, становить 11,15-13,48% (за мірою насиченості) і 12,17-14,3% (за формою дегрануляції). Останнє узгоджується з дослідженнями Бандаріна В.А. (1974), Леонтюка А.С. (1981) і свідчить про більшу інформаційну лабільність системи ТК пілоричного відділу.

Кількість аргірофільних клітин (Грімеліус-позитивних) в фундальній частині СОШ у інтактних тварин на 1 мм² поздовжніх зрізів коливалась у межах 267,32±18,29-291,40±9,53. У залозах шлунка пілоричної частини число аргірофільних клітин знаходилося в інтервалі 173,2±5,11-198,36±12,01. Кількість аргентафінних клітин, що виявляються реакцією Масона, в СОШ становила 117,54±7,01-138,53±8,16.

При морфометрії фундальних залоз шлунка контрольних щурів встановлено, що ІЗЯ варіює в межах 2,73±0,17-2,87±0,14. Співвідношення гландулоцитів в ЕФ наступні: додаткових клітин - 23,94%±1,91-25,41%±0,98; парієтальних клітин - 30,63%±0,5-31,36%±1,25; головних клітин - 44,61%±2,48-43,91%±1,1. При інформаційному аналізі встановлено, що Н системи фундальних залоз знаходилася в інтервалі 1,535-1,544 біт. Оскільки H_max біологічної системи становить 1,585 біт, то з цього виходить, що відносна “завантаженість” системи інформацією становить 96,9-97,45% максимально можливої і система може нарощувати ентропію тільки в межах 2,5-3,1%. Системи з низьким коефіцієнтом надмірності є такими, що легко пошкоджуються, і порівняно слабкі впливи можуть викликати в них безповоротні зміни (Г.Г.Автандилов, 1990). У тканині пілоричного відділу шлунка показники ІМПЗ варіювали в межах 1,25±0,08-1,18±0,05.

За допомогою дисперсійного аналізу встановлені закономірності впливу епоксидних смол, кверцетину і їх комбінації на біохімічні показники крові, гістологічну структуру СОШ щурів в різні періоди експерименту. Вірогідні зміни окремих біохімічних і морфометричних показників реєструються вже на ранніх стадіях експерименту (7 і 14 дні), однак вплив епоксидних смол досягає свого максимуму у двомісячний термін інгаляційного впливу і знижується в подальший період.

При роздільній оцінці сили впливу епоксидної смоли на біохімічні і морфометричні показники СОШ, а також аналізі відмінностей середніх зазначено, що зміни залежать, передусім, від тривалості токсичної дії. Так, при семиденному інгаляційному впливі спостерігалося зниження в гептановому і ізопропанольному екстрактах крові ліпідів з подвійними зв'язками, що викликано активацією вільнорадикальних процесів. Підвищення вмісту продуктів початкових і проміжних стадій перекисного окислення в обох фазах екстракту було незначним. Разом з цим зниження , що спостерігається, вмісту кінцевих продуктів ПОЛ - Шифових основ - може свідчити про досить ефективну роботу антиоксидантної системи. Дія токсичних речовин супроводилася активацією дегрануляції ТК фундального і пілоричного відділів. Індекс дегрануляції ТК фундального відділу підвищився на 121,15% (р<0,001), що обумовило зниження індексу насичення на 44,1% (р<0,001). ТК пілоричного відділу виявилися більш стійкими до нетривалого інгаляційного впливу: індекс дегрануляції збільшився в основному за рахунок сильних форм на 36,25% (р<0,001), а індекс насичення зберігся на контрольному рівні. У інформаційній системі ТК фундального відділу експериментальних тварин спостерігалося зростання структурної (Н) і відносної (h) ентропії, а разом з тим - зниження надмірності за показниками дегрануляції на 91,7% (р<0,001) і насичення на 43% (р<0,001). Критерії е_дегр=0,588 біт і е_нас=0,216 біт свідчать про інтенсивне витрачання фонду надмірної інформації. У популяції ТК пілоричного відділу Н_дегр підвищилася не так значно, а е_дегр становила 0,148 біт, що зумовлено використанням надмірності на 55%. Навпаки, Н_нас знизилася, а кількість надмірної інформації, яка повинна бути затрачена на корекцію для запобігання її спотворення, зросла на 16% (р<0,05), що повністю нівелювало еквівокацію (ненадійність). Це дає підставу говорити про більш високу міру дезорганізації системи ТК фундального відділу в умовах екзогенного впливу. У клітинах покривно-ямкового епітелію обох відділів СОШ спостерігалася збільшена кількість гранул PAS-позитивних і alcianblue-позитивних сполук, що свідчить про активацію синтезу нейтральних мукополісахаридів і сульфо- і сіаломуцинів і посилення захисного бар'єру, на що вказується в дослідженнях М.Г.Шубича і його співавт. (1984, 1987). Структурних змін з боку фундальних і пілоричних залоз до 7 доби експерименту не виявлено. Аналізуючи інформаційні критерії, потрібно відмітити підвищення Н і зниження R на 7,7% (р>0,05). Такі відхилення інформаційних характеристик, на думку Лобко П.И. (2000), є ознаками порушення стабільності в системі.

При дії епоксидних смол протягом 14 днів спостерігалося незначне підвищення вмісту первинних і вторинних продуктів ПОЛ як в ізопропанольному, так і в гептановому екстрактах крові. Однак вірогідне зниження в обох екстрактах Шифових основ дозволяє говорити про ефективну компенсацію активності вільнорадикальних реакцій антиоксидантною системою організму. У популяції ТК як фундального, так і пілоричного відділів спостерігалося зміщення рівноваги у бік темних клітин, збільшення індексу їх насичення з одночасним зниженням індексу дегрануляції. Зміна функціональної активності ТК супроводилася збільшенням загальної кількості клітин: в фундальному відділі їхня кількість перевищила контрольні показники на 13,03%, в пілоричному відділі - підвищилася до рівня показників інтактних тварин. Все це може свідчити про депонування в популяції ТК біогенний амінів. В інформаційній системі ТК не тільки фундального, але і пілоричного відділів, відбулося наростання невпорядкованості, дезорганізації. У СОШ спостерігалося підвищення кількості аргірофільних (Грімеліус-позитивних) клітин фундального відділу на 43,7% (р<0,001), пілоричного відділу - на 23,9% (р<0,01). У фундальних залозах кількість покривно-ямкових епітеліоцитів збільшилась, а ІЗЯ знизився на 13,4% (р<0,001), що свідчить про поглиблення шлункових ямок. Крім того, частка додаткових клітин в ЕФ перевищила контрольні показники на 13,4% (р<0,01). Інформаційні критерії свідчать про порушення структурно-функціонального стану фундальних залоз: Н досягла максимальних значень і міра використання інформаційної місткості (h) становила 98,3%; при цьому резерв морфологічної структури (R) знизився до рівня 1,7% (на 41,5%; р<0,01), а е становила 0,02 біт. Оскільки повна (максимальна) дезорганізація цієї системи може наступити при величині ненадійності 0,046 біт, є можливість говорити про серйозне наростання в системі невпорядкованості внаслідок порушення регуляторних механізмів. Таким чином, в морфологічній системі фундальних залоз до 14-денного терміну експерименту при відсутності істотних структурних змін сталося значне зниження адаптаційних і компенсаторних можливостей.

При тривалості експерименту в 1 місяць відмічалося в ізопропанольному екстракті крові вірогідне зниження концентрації ліпідів з подвійними зв'язками і накопичення проміжних продуктів ПОЛ. У гептановому - підвищення кетодієнів і кетотрієнів. Все це говорить про інтенсифікацію вільнорадикальних процесів під впливом ксенобіотиків. У популяції ТК фундального відділу індекс насичення перевищив контрольні показники на 40,8% (р<0,001), у пілоричному відділі - на 11,9% (р<0,01), що при збереженні індексу дегрануляції на рівні інтактних тварин свідчить про накопичення біологічно активних речовин в гранулах клітин, яке найбільш виражено у пілоричному відділі, що підтверджує інформаційній аналіз біологічних систем. У СОШ спостерігалося різке зниження кількості аргірофільних ендокринних клітин як фундального (на 21,3%; р<0,01), так і пілоричного (на 24,6%; р<0,001) відділів. Аналіз гістохімічних властивостей епітеліального шару шлунка фундального і пілоричного відділів показав зменшення змісту нейтральних і кислих глікопротеїнів в мукоцитах залоз і покривно-ямкових епітеліоцитах, що є відображенням послаблення захисного бар'єра шлунка внаслідок 30-денної дії епоксидної смоли. У структурі фундальных залоз шлунка спостерігалося прогресивне зниження ІЗЯ - на 22,3% (р<0,001). Зменшилась на 16,7% (р<0,001) кількість парієтальних клітин, а їх частка в ЕФ знизилася на 6,15% (р<0,05). Однак інформаційний аналіз свідчить про те що, незважаючи на негативні структурні зміни, з'явилася тенденція до деякого зменшення Н і підвищення R системи, що може вказувати на відновлення впорядкованості в системі і підвищенні надійності її функціювання за рахунок мобілізації ресурсів.

У двомісячний термін експерименту спостерігалося максимальне підвищення вмісту в обох фазах екстракту гідроперекисів ліпідів, кетодієнів і кетотрієнів при одночасному зниженні ліпідів з подвійними зв'язками, що свідчить про настання періоду декомпенсації в системі антиоксидантного захисту і активації реакцій перекисного окислення. Крім того, було виявлено значне підвищення вмісту кінцевих продуктів - Шифових основ. Дегрануляція ТК різко зросла в фундальному відділі на 88,3% (р<0,001), в пілоричному відділі - на 50,01% (р<0,001) за рахунок збільшення помірних і особливо сильних форм, а індекс насичення знизився на 32,75% (р<0,001) і 36,8% (р<0,001) відповідно. При цьому спостерігається, з одного боку, збільшення кількості дуже темних, пересичених гранулами секрету клітин, з іншою - збільшення кількості дуже світлих, спустошених клітин. Інформаційний аналіз свідчить про кризовий стан популяції ТК СОШ, про зрив адаптаційно-компенсаторних механізмів. Невпорядкованість системи тучних клітин як фундального, так і пілоричного відділів досягла найвищих значень, про що свідчать показники ентропії насичення і дегрануляції, що наблизилися до показників максимально дезорганізованої системи. При цьому структурний запас морфологічної системи фундального відділу за критерієм насичення (R_нас) знизився на 81,15% відносно контролю (р<0,001), отже, система знаходиться в стані невпорядкованості на 94,96%. За рахунок інтенсивного витрачання фонду надмірної інформації е_нас підвищилася до 0,444 біт. R_дегр знизилася на 91,17% (р<0,001), завантаженість системи інформацією (h_дегр) становила 97,67%, а показник ненадійності функціонування (е_дегр) зріс до 0,481 біт. У пілоричному відділі R_нас знизилася до 2,80% (на 74,93%; р<0,001), R_дегр - до рівня 4,80% (на 60,57%; р<0,001) і еквівокація склала відповідно 0,167 біт за насиченням і 0,147 біт за дегрануляцією. У СОШ пілоричного відділу відмічене максимальне зниження кількості аргірофільних і аргентафінних ендокринних клітин. Також, потрібно відмітити різке зменшення кількості PAS- і alcianblue-позитивних гранул в клітинах покривно-ямкового епітелію, в слизових клітинах фундальних і пілоричних залоз, що є еквівалентом зниження секреції слизу і послаблення захисного бар'єра. У структурі фундальних залоз сталося максимальне збільшення кількості ямкових епітеліоцитів і зниження ІЗЯ, підвищення відсоткової частки додаткових клітин і зниження парієтальних. При цьому інформаційні критерії фундальних залоз свідчать про зростання впорядкованості системи і підвищення надійності її функціонування за рахунок мобілізації внутрішніх резервів - Н помітно знизилася, а R збільшилася в порівнянні з контролем на 12,7% (р>0,05). У пілоричному відділі показники ІМПЗ, що прогресивно знижувалися, до двомісячного терміну експерименту досягли мінімальних величин - на 18,7% нижче контрольних.

До 3-го місяця експерименту інтенсивність процесів пероксидації ліпідів збереглася на високому рівні. У зв'язку з цим збереглася незмінною (в порівнянні з попереднім терміном) функціональна активність ТК як фундального, так і пілоричного відділів. Результати інформаційного аналізу підтверджують напружений характер функціонування популяції ТК, про що свідчить низька R_дегр з еквівокацією (е_дегр) в фундальному відділі 0,428 біт і в пілоричному - 0,225 біт. Однак підвищення R_нас і зниження е_нас в порівнянні з попереднім терміном впливу говорить про відновні тенденції, що намітилися в популяції ТК, найбільш виражені в пілоричному відділі СОШ. У структурі фундальних і пілоричних залоз шлунка видимих змін у порівнянні з попереднім терміном впливу не спостерігалося. Однак, оцінюючи морфологічний стан системи фундальних залоз за допомогою інформаційних характеристик, потрібно відмітити збільшення R на 26,53% (р<0,05) відносно показника контрольних тварин і зниження Н до 1,522 біт (проти контролю 1,535 біт). При тривалому рівні токсичного впливу на організм підвищення R і зниження Н може бути пояснене включенням адаптаційних механізмів, які направлені на компенсацію структурних змін фундальних залоз шлунка.

До заключного терміну експерименту (4 місяців) спостерігалися, з одного боку, стабілізація змісту первинних і вторинних продуктів ПОЛ на контрольному рівні, з іншою - накопичення Шифових основ в обох фазах екстракту, що говорить про відсутність стійкої компенсації вільнорадикальних процесів в організмі. У популяції тучних клітин фундального відділу СОШ індекс дегрануляції становив 0,65±0,014 (р<0,001). При цьому, індекс насичення наблизився до контрольного рівня. Інформаційні критерії збереглися на незмінному рівні, що може свідчити про перехід морфологічної системи в новий функціональний стан, адаптацію до тривалого інгаляційного впливу. Навпаки, в популяції ТК пілоричного відділу морфометричні критерії стабілізувалися на контрольному рівні, а R_дегр і R_нас, як показники надійності функціонування, підвищилися відносно контролю на 50,65% (р<0,05) і 22,45% (р<0,05) відповідно. Кількість ендокринних клітин фундального відділу СОШ встановилася на контрольному рівні, а в пілоричному відділі була зниженою кількість аргірофільних клітин. При цьому спостерігається тенденція до відновлення структури фундальних і пілоричних залоз - ІЗЯ знижений відносно контролю лише на 28,19% (р<0,001), частка парієтальних клітин в ЕФ - на 8,89% (р<0,01), ІМПЗ - на 10,19% (р<0,05). Інформаційні критерії структури фундальних залоз, що встановились на контрольному рівні, свідчать про настання стадії адаптації в умовах тривалого інгаляційного впливу.

Таким чином, тривала токсична дія епоксидної смоли ЕД-20 стає причиною порушення окислювальної (прооксидантно-антиоксидантної) рівноваги, що в свою чергу змінює функціональну активність ТК і щільність ендокринних клітин, секреторні продукти яких грають важливу роль в підтримці структурного гомеостазу насамперед фундальних залоз.

Одним із шляхів підвищення ефективності системи детоксикації і антиоксидантного захисту в умовах дії екзогенних чинників є використання природних антиоксидантів, що дозволяє збільшити буферну місткість антиокислювальної системи організму. Введення кверцетину в терапевтичній дозі у відсутності токсичного впливу супроводилося зниженням вмісту окремих продуктів ПОЛ в ізопропанольному і гептановому екстрактах крові на 7 день експерименту, що пов'язано з протиокислювальною дією цього препарату. Надалі спостерігалася тенденція до стабілізації активності вільнорадикальних реакцій на більш низькому рівні. При цьому збільшення варіабельності показників може говорити про модуляцію функцій антиоксидантної системи екзогенним компонентом. Введення кверцетину відбилося лише на морфо-функціональному стані популяції ТК. У початковий термін експерименту виразно спостерігалося зниження інтенсивності дегрануляції ТК обох відділів СОШ (за рахунок зменшення кількості клітин з помірною і сильною формами дегрануляції). Це спричинило накопичення в популяції темних клітинних форм і підвищення індексу насичення. Інформаційний аналіз наочно демонструє здатність кверцетину впливати на процес дегрануляції. Зниження ентропії і підвищення надмірності показників індексу дегрануляції при збереженні на незмінному рівні аналогічних показників насичення створює резервну надійність функціонування популяції ТК із значними можливостями адаптації.

Надалі спостерігалося поступове зниження індексу насичення і підвищення показників дегрануляції в популяції ТК як фундального, так і пілоричного відділів СОШ з подальшою стабілізацією морфометричних критеріїв на контрольному рівні. Результати інформаційного аналізу свідчать, що тривале введення кверцетину дозволяє знизити показники Н і h. За рахунок підвищеного рівня надмірності дегрануляції гарантується надійність функціонування системи. Морфометричні показники СОШ фундального і пілоричного відділів, як в 7-дневный термін введення кверцетину, так і надалі вірогідно не відрізнялися від результатів контрольних тварин. При гістохімічному визначенні нейтральних і кислих мукополісахаридів також не виявлені відмінності між групою контрольних тварин і групою тварин, які тривало отримувала кверцетин.

Інгаляційний вплив епоксидної смоли на фоні введення кверцетину показав нерівнозначність антиоксидантної дії препарату, що змінюється за відповідний період часу. Зміни біохімічних і морфометричних показників, що спостерігаються, зумовлені, з одного боку, токсичною дією епоксидних смол, з іншою - коригуючим ефектом препарату. Так, введення кверцетину на фоні токсичного впливу протягом 7 днів підтримувало активність процесу пероксидації на базовому рівні, про що свідчать незначні коливання вмісту продуктів ПОЛ в межах контролю. В популяції ТК фундального і пілоричного відділів СОШ семиденне введення кверцетину на фоні інгаляційного впливу сприяло депонуванню секреторних гранул. При цьому індекс дегрануляції ТК фундального відділу зберігся на контрольному рівні, а пілоричного - був лише трохи знижений. Інформаційні критерії вказують, що кверцетин істотно знижує токсичний вплив ксенобіотиків на популяцію ТК фундального відділу, але не знімає його в повній мірі - R_дегр був знижений на 16,9% (р<0,05) відносно контролю, що вірогідно вище за показником у II групі тварин. R_нас знизилася на 48,1% (р<0,001) і вірогідно не відрізнялася від такої II групи тварин. Враховуючи, що популяція ТК пілоричного відділу виявилася більш стійкою до 7-денної токсичної дії, введення кверцетину сприяло створенню додаткових резервів функціонування, про що свідчить підвищення R_дегр на 82,97% (р<0,001) і R_нас на 45,7% (р<0,001). Кількість ендокринних клітин СОШ, які виявляються аргірофільним і аргентафінним методами, в семиденний термін не відрізнялося від контрольних показників. Морфометричні критерії фундальних залоз збереглися на контрольному рівні. Разом з цим, інформаційна ентропія дещо підвищилася, а R поменшала, що відображає зниження впорядкованості в системі в умовах одночасного надходження сполук різної хімічної природи. Інтенсивність забарвлення PAS-реактивом и альціановим синім мукоцитів шлунка як в 7-денний термін, так і надалі не відрізнялася від контрольних тварин. Коливання показників ІМПЗ також були в межах контрольних протягом всього експерименту.

На 14 добу експерименту відмічене зниження вмісту в крові кінцевих продуктів ПОЛ. У популяції ТК фундального відділу СОШ спостерігалося накопичення медіаторів в гранулах, про що свідчить підвищення індексу насичення на 34,1% (р<0,001). У той же час індекс дегрануляції зберігся на контрольному рівні, що забезпечувалося за рахунок зниження сильної форми дегрануляції і посилення слабкої. В ТК пілоричного відділу введення кверцетину на фоні інгаляційного впливу сприяло, з одного боку, більш значному підвищенню індексу насичення (на 85,6%; р<0,001), з іншою - посиленню дегрануляції переважно за рахунок сильної її форми. Але при цьому кількість клітин з сильною формою дегрануляції була вірогідно нижче, ніж у II групі тварин, що зазнали тільки впливу смоли. Таким чином, кверцетин має здатність контролювати процес дегрануляції, адекватний екзогенному впливу. Результати інформаційного аналізу свідчать, що дезорганізуючий вплив епоксидної смоли при умові попереднього введення кверцетину виявився в меншій мірі. Введення антиоксиданту забезпечувало в певній мірі збереження структурного запасу: еквівокація 0,055 біт вказує, що на подолання інформаційного “шуму” витрата надмірності становила 28,5% (проти 48,5% у II групі тварин). Навпаки, інформаційні показники дегрануляції свідчать про упорядкування системи, про зростання в ній структурно-функціональних резервів. Динаміка інформаційних показників популяції ТК пілоричного відділу дещо інша. Зниження Н_нас і підвищення R_нас говорить про збільшення міри впорядкованості системи. У той же час, підвищення Н_дегр і зниження R_дегр відображає напруженість функціонування ТК в даних експериментальних умовах. Таким чином, тучні клітини, в залежності від їх локалізації, по-різному реагують на умови експерименту, що свідчить про їх функціональну специфіку. При морфометрії фундальних залоз шлунка встановлене зниження ІЗЯ і збільшення процентної частки додаткових клітин, однак, не так значне, як у II групі тварин. Показники ЕФ збереглися на контрольному рівні.

Через 1 місяць інгаляційного впливу на фоні кверцетину токсичний ефект епоксидної смоли виявився в більш м'якій формі: спостерігалася незначна активація вільнорадикальних процесів, що проявилося в зниженні концентрації ліпідів з подвійними зв'язками тільки в гептановому екстракті крові і вірогідному підвищенні вмісту вторинних продуктів ПОЛ в обох фазах екстракту. При цьому морфо-функціональні зміни спостерігалися лише в фундальному відділі слизової оболонки шлунка. Екзогенний кверцетин в певній мірі обмежує процес накопичення гранул тучних клітин, підвищення числа аргірофільних клітин (на 23,7%; р<0,01), знижає ступень структурних змін фундальних залоз.