Провідна установа: Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, м. Київ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасне сільськогосподарське виробництво потребує нових інтенсивних сортів культур, які б відзначалися високими показниками продуктивності та адаптивних властивостей. Люцерна є однією з найбільш поширених кормових трав, відзначаючись високою якістю корму. Однак сучасні сорти люцерни не в повній мірі реалізують біологічний потенціал насіннєвої продуктивності, що зумовлено особливостями цвітіння і плодоутворення. Визначальним при цьому є стан генеративних органів культури, зокрема рівень фертильності пилку та кількість насіннєвих зачатків у зав'язі. Тому актуальним є вивчення процесів дії та взаємодії чоловічого і жіночого гаметофітів та їх зв'язки з насіннєвою продуктивністю люцерни.

Питанням вивчення популяційної мінливості рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у зав'язі та корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності люцерни залежно від рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у зав'язі й були присвячені дослідження за темою дисертаційної роботи, з метою використання отриманих результатів при селекції сортів люцерни, які б характеризувалися підвищеною насіннєвою продуктивністю. популяція пилок люцерна насіння

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано протягом 1998-2000 рр. у відповідності з науково-технічною програмою Інституту кормів УААН “Розробка теоретичних основ селекції та створення інтенсивних сортів і гібридів кормових та зернофуражних культур з високими адаптивними властивостями і якістю продукції” (номер держреєстрації 0196U011821) та тематичного плану Вінницького державного аграрного університету за 1998-2005 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було оцінити популяційну мінливість рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у зав'язі та ідентифікувати її зв'язки з насіннєвою продуктивністю люцерни.

Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:

Визначити величину, розмах і популяційний розподіл мінливості рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків;

Вивчити кореляційні зв'язки між рівнем фертильності пилку і кількістю насіннєвих зачатків та насіннєвою продуктивністю;

Оцінити детермінацію насіннєвої продуктивності рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків.

Об'єкт досліджень. Об'єктом досліджень виступала популяційна мінливість рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни та її зв'язок з насіннєвою продуктивністю.

Предмет досліджень. Предметом досліджень були два сорти люцерни - Вінничанка та Регіна.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в з'ясуванні природи мінливості рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни, а також сутності корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності залежно від рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі. Визначено специфіку популяційної мінливості рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни. Ідентифіковано кореляційну залежність між насіннєвою продуктивністю люцерни та рівнем фертильності пилку і кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі. Визначено силу цієї залежності, напрямок та форму. Виявлено поліекстремальність у зв'язках між насіннєвою продуктивністю люцерни та рівнем фертильності пилку і кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі. Оцінено ступінь детермінації насіннєвої продуктивності люцерни рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі.

Практичне значення одержаних результатів. На основі узагальнення результатів досліджень обґрунтовано доцільність використання у селекції люцерни на підвищену насіннєву продуктивність добору за ознаками рівень фертильності пилку та кількість насіннєвих зачатків у зав'язі.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом виконано аналіз літературних джерел за темою досліджень, сплановано і проведено польові та лабораторні дослідження, здійснено статистичну обробку даних та побудовано математичні моделі, проаналізовано та узагальнено одержані експериментальні дані, сформовано пропозиції для селекційної практики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на засіданнях вченої ради Вінницького державного аграрного університету (1998-2001), міжнародній конференції з генетики та молекулярної біології (Львів, 2000), першій науковій міжвузівській конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2001), міжнародній науковій конференції “Сталий розвиток агроекосистем” (Вінниця, 2002), міжнародній науковій конференції “Біологічні науки і проблеми рослинництва” (Умань, 2003).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено в 8 публікаціях, з яких 5 у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 175 сторінках машинописного тексту українською мовою. Вона складається з вступу, 5 розділів, висновків, рекомендацій селекційній практиці, списку використаних джерел і 4 додатків. В основній частині вміщено 38 таблиць і 2 графіки, у додатках - 150 графіків.

Список використаних літературних джерел включає 271 найменування, з яких 32 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення проблеми (огляд літератури)

В розділі розкрито генетичну сутність парадигми “мінливість”, охарактеризовано види мінливості, узагальнено математичні методи вивчення популяційної та корелятивної мінливості. Зроблено аналіз результатів досліджень з селекції люцерни. Розглянуто особливості проходження у люцерни процесів споро- та гаметогенезу, запліднення та розвитку зародку, охарактеризовано фактори, що впливають на них. На основі проведеного аналізу обґрунтовано необхідність поглиблення вивчення мінливості рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни та її впливу на формування насіннєвої продуктивності.

Матеріал, методика та умови проведення досліджень

Дослідження проведено в 1998-2000 рр. на полях лабораторії селекції кормових культур Інституту кормів УААН в агрокліматичних умовах Правобережного лісостепу України. Це зона помірноконтинентального клімату з нестійким зволоженням, середньобагаторічними температурою повітря в межах 6,5С та кількістю опадів біля 556 мм. Протягом років досліджень кліматичні умови склались доволі різноманітно, та, в цілому, були сприятливими для росту і розвитку люцерни.

Ґрунти на дослідних ділянках відносяться до сірих лісових середньосуглинкових. Вони малозабезпечені гумусом, вміст якого в шарі 0-30 см складає 1,85%, містять легкогідролізованого азоту 9-11,2 мг-екв. на 100 г ґрунту, рухомого фосфору 12,1-14,1 мг-екв. на 100 г ґрунту, обмінного калію 8,1-11,6 мг-екв. на 100 г ґрунту, рН=5,2-5,4. Ступінь насичення основами - 85,7%. Ґрунтотворна порода - лес. Рельєф ґрунтів - рівнинний.

Дослідження проводили в розсаднику індивідуального стояння рослин, який закладався квадратногніздовим способом за схемою 45х45. Відбір зразків для аналізів здійснювали після першого укосу в фазі масового цвітіння. Рівень фертильності пилку визначали як середню арифметичну співвідношень фертильних пилкових зерен до загальної кількості пилкових зерен у кожному з 10 полів зору мікроскопа, попередньо забарвивши препарат ацетокарміном. Кількість насіннєвих зачатків у зав'язі визначали як середню арифметичну кількості насіннєвих зачатків у 20 зав'язях, попередньо фіксованих у розчині Карнуа. Насіннєву продуктивність рослини визначали шляхом підрахунку кількості всіх насінин з рослини.

Математичну обробку даних здійснювали методом варіаційних рядів (Б.Вейр, 1995; В.Г.Вольф, 1966; Б.А.Доспехов, 1985), кореляційно-регресійним методом (Б.А.Доспехов, 1985; Н.Дрейпер, Г.Смит, 1986; М.Езекиэл, К.Фокс, 1966; Дж.У.Снедекор, 1961), дисперсійним аналізом (Н.А.Плохинский, 1969; Б.А.Доспехов, 1985), методом шляхових коефіцієнтів (П.Ф.Рокицкий, 1974; А.И.Седловский, С.П.Мартынов, Л.К.Мамонов, 1982).

ФЕРТИЛЬНІСТЬ ПИЛКУ ЛЮЦЕРНИ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК З НАСІННЄВОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ

Мінливість рівня фертильності пилку в популяціях люцерни. В результаті вивчення популяційної мінливості рівня фертильності пилку встановлено, що в популяціях люцерни можна знайти форми з будь-яким рівнем фертильності пилку, оскільки норма реакції генотипів була в межах 0-100% (табл. 1). Середнє значення цієї ознаки, залежно від особливостей сорту та умов року знаходилось в межах 50-75%. Варіація є значною (коефіцієнт варіації більший 25%), що свідчить про високий ступінь популяційної мінливості рівня фертильності пилку. Асиметрія завжди мала негативні значення, що вказує на існування в рядах популяційного розподілу рівня фертильності пилку лівосторонньої асиметрії переважно високого ступеню. Суттєвої ексцесивності в популяційному розподілі рівня фертильності пилку не виявлено, оскільки значення ексцесу залежно від сорту та року були то від'ємні, то додатні, і не достовірні.

Таблиця 1

Характеристика ранжованих рядів рівня фертильності пилку досліджуваних сортів люцерни

Примітка: * - вірогідно на 5%-му рівні значущості; ** - вірогідно на 1%-му рівні значущості.

Подальшим аналізом встановлено, що популяційний розподіл рівня фертильності пилку є бімодальним, причому локальна мода знаходиться в межах 0-20%, а глобальна - 80-90%. Звідси слідує, що навколо локальної моди розсіюються відносно стерильні рослини, а навколо глобальної - відносно фертильні.

Зв'язки насіннєвої продуктивності люцерни із рівнем фертильності пилку. За допомогою аналізу і узагальнення сукупності побудованих регресійних моделей різного ступеню складності (табл. 2) та дисперсійного аналізу (табл. 3) доведено існування корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності залежно від рівня фертильності пилку. Причому встановлено, що всі побудовані криволінійні регресійні моделі статистично значуще не відрізняються від відповідних прямолінійних. Однак, зважаючи на дослідження екстремумів криволінійних функцій і результати

Таблиця 2

Порівняльна оцінка параметрів, що характеризують регресійні моделі корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності люцерни (Y) залежно від рівня фертильності пилку (X)

Таблиця 3

Кількість насінин з рослин люцерни залежно від рівня фертильності пилку, сорту та умов року

дисперсійного аналізу (табл. 3), з'ясовано, що рослини люцерни з рівнем фертильності пилку понад 70% відзначаються вищою насіннєвою продуктивністю, ніж рослини, рівень фертильності пилку яких нижчий 70%.

Ґрунтуючись на коефіцієнтах кореляції, визначених для кожного року досліджень, для прямолінійних моделей зв'язку між насіннєвою продуктивністю та рівнем фертильності пилку люцерни розраховано межі, в яких з певною ймовірністю знаходиться коефіцієнт кореляції генеральної сукупності (с). Так, для Вінничанки з ймовірністю 95% 0,0970<с<0,4982 і з ймовірністю 99% 0,0266<с<0,5495, а для Регіни відповідно 0,0615<с<0,4349 та -0,00193<с<0,4850. Міжсортовий спільний коефіцієнт кореляції генеральної сукупності з ймовірністю 95% знаходиться в межах від 0,1386 до 0,4138, а з ймовірністю 99% - в межах від 0,0920 до 0,4522. Таким чином корелятивна мінливість між насіннєвою продуктивністю і рівнем фертильності пилку люцерни частіше проявляється позитивною та слабкої сили, рідше - середньої.

Кількість насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни та її зв'язок з насіннєвою продуктивністю

Мінливість кількості насіннєвих зачатків у зав'язі в популяціях люцерни. Норма реакції по кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни описується межами, що наближаються до значень мінімуму та максимуму відповідно від 7 до 12 шт., при середньому значенні біля 10 шт. (табл. 4). Популяційна мінливість цієї ознаки, переважно, слабка, оскільки коефіцієнт варіації найчастіше менший 10%. Суттєвих значень асиметрії і ексцесу в популяційному розподілі кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни не виявлено. Подальшим аналізом доведено, що популяційний розподіл кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни підкоряється нормальному розподілу Гауса.

Таблиця 4

Характеристика ранжованих рядів кількості насіннєвих зачатків у зав'язі досліджуваних сортів люцерни

Примітка: * - вірогідно на 5%-му рівні значущості; ** - вірогідно на 1%-му рівні значущості.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зв'язки насіннєвої продуктивності люцерни із кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі. Грунтуючись на результатах дисперсійного аналізу (табл. 5) та аналізі параметрів побудованих регресійних моделей (табл. 6) встановлено кореляційну мінливість між насіннєвою продуктивністю люцерни та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі. Ця мінливість має сортову специфіку, оскільки за напрямком у Вінничанки вона була позитивною, а в Регіни - негативною. Таким чином показано різнонаправленість реалізації корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності люцерни залежно від кількості насіннєвих зачатків у зав'язі стосовно особливостей генофонду сорту.

Таблиця 5

Кількість насінин з рослин люцерни залежно від кількості насіннєвих зачатків у зав'язі та умов року

Таблиця 6

Порівняльна оцінка параметрів, що характеризують регресійні моделі корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності люцерни (Y) залежно від кількості насіннєвих зачатків у зав'язі (X)

Побудовані криволінійні регресійні моделі статистично недостатньо суттєво відрізнялись від відповідних прямолінійних. Тому на основі щорічних коефіцієнтів кореляцій прямолінійних моделей встановлено, що коефіцієнт кореляції корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності сортів люцерни залежно від кількості насіннєвих зачатків у зав'язі генеральної сукупності (с) з ймовірністю 95% для Вінничанки -0,0757<с<0,3573 та для Регіни -0,4148<с<-0,0370, а з ймовірністю 99% - для Вінничанки -0,1455<с<0,4173 та для Регіни -0,4660<с<0,0265. Статистичним аналізом доведено неспроможність об'єднання щорічних коефіцієнтів кореляцій прямолінійних моделей корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності залежно від кількості насіннєвих зачатків у зав'язі обох сортів люцерни в спільний середній коефіцієнт кореляції, що ще раз засвідчує сортову специфічність кореляційної мінливості насіннєвої продуктивності залежно від кількості насіннєвих зачатків у зав'язі.

Множинна корелятивна мінливість насіннєвої продуктивності люцерни

Корелятивні зв'язки між факторними ознаками. Оскільки з біологічної точки зору не є можливим визначення, яка з двох досліджуваних ознак стану генеративних органів люцерни є факторною (чи результативною), то при статистичному дослідженні зв'язків між рівнем фертильності пилку і кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі будували регресійні моделі, в першому варіанті взявши за факторну ознаку рівень фертильності пилку та за результативну - кількість насіннєвих зачатків у зав'язі, а в другому варіанті - навпаки. Узагальнивши побудовані регресійні моделі, зроблено висновок, що рівень фертильності пилку та кількість насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни не мають між собою кореляційних зв'язків.

Часткова кореляція насіннєвої продуктивності з рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі. Шляхом статистичного аналізу було досліджено часткову кореляцію насіннєвої продуктивності люцерни з рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі. Так, корелятивна мінливість насіннєвої продуктивності люцерни залежно від рівня фертильності пилку при усуненні впливу мінливості кількості насіннєвих зачатків у зав'язі проявляється позитивною слабкої, рідше середньої сили (табл. 7). Корелятивна мінливість насіннєвої продуктивності люцерни залежно від кількості насіннєвих зачатків у зав'язі при усуненні впливу мінливості рівня фертильності пилку має сортову специфічність, оскільки у Вінничанки вона була позитивною слабкої сили, а в Регіни - здебільшого негативною середньої сили.

Подальшим статистичним аналізом встановлено, що частковий коефіцієнт кореляції генеральної сукупності (с) між насіннєвою продуктивністю люцерни і рівнем фертильністю пилку при фіксованих значеннях кількості насіннєвих зачатків у зав'язі з ймовірністю 95% знаходиться в межах 0,1410<с<0,4158, а з ймовірністю 99% - 0,0944<с<0,4541. Внаслідок сортової специфічності прояву зв'язків між насіннєвою продуктивністю люцерни і кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі неможливо об'єднати вибіркові щорічні часткові коефіцієнти кореляції обох сортів в один частковий коефіцієнт кореляції генеральної сукупності. Тому частковий коефіцієнт кореляції генеральної сукупності (с) між насіннєвою продуктивністю люцерни і кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі при фіксованих значеннях рівня фертильності пилку буде знаходитись в межах з ймовірністю 95% для Вінничанки -0,1095<с<0,3272, для Регіни - -0,0691<с<-0,4411, а з ймовірністю 99% для Вінничанки -0,1787<с<0,3888, для Регіни - -0,0057<с<-0,4908.

Множинні зв'язки насіннєвої продуктивності люцерни з рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі. Аналіз побудованих множинних регресійних моделей залежності насіннєвої продуктивності люцерни від рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі (рис. 1-2) свідчить, що при дії і взаємодії рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі насіннєва продуктивність зростає в обох сортів з ростом рівня фертильності пилку, а з ростом кількості насіннєвих зачатків у зав'язі - у Вінничанки зростає, а от у Регіни, переважно, спадає. Разом з тим ця множинна корелятивна мінливість проявляється слабкої чи середньої сили (табл. 8).

Подальшим статистичним аналізом доведено неістотність різниць між відповідними прямолінійними і криволінійними множинними регресійними моделями. Тому на основі вибіркових щорічних коефіцієнтів кореляції між насіннєвою продуктивністю люцерни, рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі розраховано, що коефіцієнт кореляції насіннєвої продуктивності люцерни з рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі генеральної сукупності (с) буде знаходитись з ймовірністю 95% в межах 0,2391<с<0,4964, а з ймовірністю 99% - 0,1941<с<0,5311.

Таблиця 8

Порівняльна оцінка параметрів, що характеризують множинні регресійні моделі корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності люцерни (Z) залежно від рівня фертильності пилку (X) та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі (Y)

Внески рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі в формування насіннєвої продуктивності люцерни. Насіннєва продуктивність люцерни залежно від сорту та зовнішніх факторів детермінувалась рівнем фертильності пилку близько 5-20%, кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі - 0,3-18%, взаємодією рівня фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі - 0,6-7% (табл. 9). Причому у Вінничанки насіннєва продуктивність більше визначається рівнем фертильності пилку, ніж кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі, а в Регіни - навпаки. Разом з тим дія інших, неврахованих в дослідженнях,

Таблиця 9

Детермінація насіннєвої продуктивності люцерни рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі

факторів складала близько 65-96%, що свідчить про велику залежність фенотипового прояву насіннєвої продуктивності люцерни від решти факторів, до яких, насамперед, необхідно віднести екологічні.

ВИСНОВКИ

Оцінено популяційну мінливість рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі на прикладі сортів люцерни Вінничанка і Регіна. Ідентифіковано корелятивну мінливість даних ознак з насіннєвою продуктивністю методами кореляційного, регресійного та дисперсійного аналізів.

Популяційна мінливість рівня фертильності пилку в досліджуваних популяціях люцерни має значну варіацію - понад 25%, і носить бімодальний характер розподілу. Кореляційна мінливість рівня фертильності пилку з насіннєвою продуктивністю люцерни часто проявляється слабкої сили, рідше - середньої. За напрямком - позитивна.

Популяційна мінливість кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни переважно слабко варіює, зрідка - середньо, і має характер нормального розподілу Гауса. Кореляційна мінливість кількості насіннєвих зачатків у зав'язі з насіннєвою продуктивністю реалізується різнонаправлено залежно від особливостей генофонду сорту - у Вінничанки є позитивною та слабкою по силі, а в Регіни - негативною та частіше середньої сили.

При виключенні впливу мінливості кількості насіннєвих зачатків у зав'язі на зв'язки між насіннєвою продуктивністю люцерни та рівнем фертильності пилку корелятивна мінливість є позитивною та слабкою, рідше середньою, по силі. При елімінації впливу мінливості рівня фертильності пилку на зв'язки між насіннєвою продуктивністю люцерни та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі корелятивна мінливість у Вінничанки позитивна за напрямком слабкої сили, а в Регіни - негативна середньої сили.

Множинна корелятивна мінливість насіннєвої продуктивності люцерни залежно від рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі часто проявляється середньої сили, рідше - слабкої.

Детермінація насіннєвої продуктивності люцерни рівнем фертильності пилку складає близько 5-20%, а кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі - 0,3-18%. До того ж загальна сума дії внесків цих двох ознак становить орієнтовно 5-35% при дії інших факторів в межах 65-96%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Никончук В.М. Цитоембріологічні дослідження особливостей цвітіння люцерни посівної (Medicago sativa L.) // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету - Вінниця, 2000. - Вип. 7. - С. 87-90.

Никончук В.М. Кількість насіннєвих зачатків у зав'язі сортів люцерни та її зв'язок з насіннєвою продуктивністю // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету - Вінниця, 2000. - Вип. 8. - С. 50-53.

Никончук В.М. Вплив тривалості фенологічних фаз та фертильності пилку на продуктивність люцерни // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: збірник наукових праць. - Біла Церква, 2001. - Вип. 15. - С. 96-100.

Мамалига В.С., Никончук В.М. Залежність насіннєвої продуктивності люцерни від рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі, описана методами лінійної та криволінійної множинних регресій // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. - С. 371-376.

Мамалига В.С., Никончук В.М. Внесок чоловічого та жіночого гаметофітів у формування насіннєвої продуктивності люцерни // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету - Вінниця, 2003. - Вип. 14. - С. 17-21.

Nykonchuk V.M. Dependence of alfalta (Medicago sativa L.) seed productivity on pollen fertility and other sings. - Conference on Genetics and Molecular Biology (20-22 of Аpril, 2000.). - Lviv, 2000. - P. 102.

Никончук В.М. Моделювання зв'язків насіннєвої продуктивності люцерни із фертильністю пилку. - Матеріали першої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (10-11 квітня 2001р.). - Вінниця, 2001. - С. 30-31.

Никончук В.М. Окремі моменти ідентифікації прямолінійних та криволінійних регресійних моделей на прикладі опису корелятивної мінливості. - Матеріали міжнародної наукової конференції “Сталий розвиток агроекосистем” (17-20 вересня 2002 р.). - Вінниця, 2002. - С. 139-140.

АНОТАЦІЇ