Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Корекція комплексами з L-аргініном морфофункціонального стану яєчників щурів різних вікових груп, які зазнали дії іонізуючого випромінення

03.00.01 - радіобіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Луцишин Ярина Богданівна

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

кандидат медичних наук

Родіонова Наталія Костянтинівна, старший науковий співробітник Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України

Провідна установа:

Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Академії медичних наук України

Захист дисертації відбудеться "8" червня 2004 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 при Науковому центрі радіаційної медицини АМН України за адресою: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 119-121, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Наукового центру радіаційної медицини АМН України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 53.

Автореферат розісланий "8" травня 2004 року

Вчений секретар спеціалізованої

Вченої ради к. б. н. Л.О. Ляшенко

Загальна характеристика роботи

Для характеристики стану процесів перекисного окиснення ліпідів у сироватці крові вивчали концентрацію прикінцевого продукту процесів пероксидації - ТБК-активних продуктів в сироватці крові (Гаврилов В. П.) та у гомогенатах досліджуваних органів (Владимиров Ю.А., Арчаков А. І.), який реєстрували за концентрацією ТБК-активних продуктів.

Стан антиоксидантної системи оцінювали за активністю каталази в еритроцитах. Активність каталази в гомогенатах досліджуваних органів вивчали за методом Aebi в модифікації Овсяннікової Л. М.

Біохімічні показники крові вивчали за загальноприйнятими клінічними методиками: АЛТ, АСТ, холестерин, білок, глюкоза.

Кислотну резистентність еритроцитів визначали за методом Гітельзона М.І. та Терскова Й. А.

Артеріальний тиск вимірювали за допомогою електронного тонометра NОВАТ ОSС-1. Манжетку для недоношених новонароджених дітей (США) накладали на основу хвоста щура.

Для світлооптичного дослідження кусочки тканин яєчника фіксували в 12% нейтральному формаліні і заливали парафіном. Отримані зрізи після відповідної обробки зафарбовували гематоксилін-еозином.

Для електронно-мікроскопічного дослідження препарати тканин яєчника експериментальних тварин розміром 1x1 мм³ брали відразу після декапітації тварини, фіксували в суміші 4% параформальдегіду, 2,5% глютаральдегіду та 4% сахарози на 0,1 молярному фосфатному буфері рН=7,4 з наступною фіксацією в 1% розчині чотириокису осмію, обезводнювали в зростаючих концентраціях етанолу і оксипропілену і заливали в суміш епоксидних смол (епон-ералдит) за стандартними методиками електронної мікроскопії. Ультратонкі зрізи товщиною 600 А виготовляли на ультратомах ЛКБ і Рейхарт. Для покращення їх контрасту зафарбовували за Рейтгольдсом і продивлялись в електронному мікроскопі ЕМ-400Т фірми "Філіпс".

Для прицільного ультрамікротомування і поглибленої світлооптичної оцінки тканин, що досліджувались, з епоксидних блоків виготовлялись напівтонкі зрізи товщиною до 1 мкм, які зафарбовували метиленовим синім і піроніном, продивлялись в світлооптичному мікроскопі фірми "Оптон" (Німеччина). Ідентифікацію процесів, які виявлялись в клітинах фолікулярного епітелію, здійснювали шляхом морфометричної оцінки електронограм за допомогою системи аналізу зображень "ІВАS-2000" фірми "KONTRON" (Німеччина).

Використано наступне обладнання: колориметр фотоелектричний КФК-2, іонометр І-102, рН-метр V-629, гама-лічильник Trac-1191, центрифуги VAC-125, "Kman", К-26Д, "Coolspin-2", РС-6, "ОПН-3", "ОПН-8", терези лабораторні ВРЛ-200, ваги торсійні ВТ-50, ваги електронні ЕR-182 А.

Математичну обробку отриманих даних проводили за допомогою персонального комп'ютера із застосуванням стандартних статистичних пакетів ("Statistica", "Exсel" тощо).

Результати досліджень та їх обговорення

Результати спостережень за процесом пероксидації і антиоксидантною системою опромінених щурів різних вікових груп показали: через 7 днів після дії іонізуючого випромінення у молодих і старих щурів зріс рівень ТБК-активних продуктів у сироватці крові (р < 0,05), у щурів середнього віку вірогідне зростання ТБК-активних продуктів у сироватці крові відбулось при поєднаній дії опромінення і солі свинцю.

Через 14 днів після опромінення вірогідних змін у молодих щурів ТБК-активних продуктів не виявили, у щурів середнього віку зросла кількість ТБК-активних продуктів (р < 0,05), у старих тварин продовжував утримуватись високий вміст ТБК-активних продуктів (р < 0,05). На 7 день після опромінення у молодих і старих тварин спостерігалось зниження антиоксидантної системи. Через 14 днів після опромінення у щурів середнього віку спостерігалося зниження антиоксидантного захисту (р < 0,05), у молодих вірогідних змін активності каталази уже не спостерігалось, у старих тварин продовжував триматись низький рівень активності каталази еритроцитів.

Дослідження стану еритроцитарних мембран показало: відсоткове співвідношення еритроцитів різного ступеня стійкості у досліджуваних трьох вікових груп щурів відрізняється. У щурів середнього віку еритрограма зміщена вправо за рахунок високостійких еритроцитів, у старих тварин - вліво. Це явище можна пояснити тим, що у молодих тварин і щурів середнього віку відбувається нормалізація еритропоезу і у крові присутні молоді еритроцити, які мають високу стійкість до кислотного гемолізу, у старих тварин відсутні високостійкі форми еритроцитів, що може бути пов'язане з пригніченням еритропоезу. Змінюється кислотний гемоліз еритроцитів від дії іонізуючого випромінення: опромінення в дозі 2 Гр у всіх трьох вікових групах зміщує кислотний гемоліз вліво, що свідчить про зниження мембранної стійкості еритроцитів. Так само на мембрани еритроцитів діє комбінована дія опромінення і свинцю. При опроміненні в дозі 0,5 Гр у всіх вікових групах щурів еритрограма зміщується вправо, що свідчить про відновлення роботи кісткового мозку (табл.1).

Таблиця 1

Кислотний гемоліз еритроцитів щурів різних вікових груп через 7 днів після опромінення, %.

Дослідження процесів пероксидації в яєчниках показало: через 7 днів після опромінення зростає рівень ТБК-активних продуктів у тварин усіх трьох вікових груп і знижується антиоксидантний захист (рис.4). Залежність ТБК-активних продуктів від дози опромінення є вираженою у тварин у віці 3-4 та 24-26 місяців. В свою чергу, у щурів віком 6-8 місяців різниця між цими показниками не є вірогідною. Однак, при поєднаній дії іонізуючого випромінення і свинцю вміст ТБК-активних продуктів вірогідно підвищився, що свідчить про синергізм ушкоджуючого впливу цих чинників на яєчники тварин. Через 14 днів після опромінення утримується підвищений рівень процесів пероксидації на тлі зниженого антиоксидантного захисту. З біохімічних показників найбільш вірогідні зміни після дії іонізуючого випромінення стосувалися вмісту холестерину і білку. Як видно з рис.5, у молодих тварин і щурів середнього віку через 7 днів після опромінення в дозі 2 Гр зростає рівень холестерину (р < 0,05). У щурів старого віку при обидвох застосованих дозах опромінення зростав рівень холестерину (р < 0,05). Спостерігалося зниження рівня білку у сироватці крові (р < 0,05).

У щурів старого віку показники артеріального тиску були значно вищі, ніж у щурів молодого і середнього віку: у молодих - 115,0 5,3/100,0 5,0; середнього віку - 120,8 /100,0 4,1; старих - 153,0 3,6/120,0 4,8 мм. рт. ст.

У щурів іонізуюче випромінення на 7 день не спричинило вірогідних змін, лише у старих тварин на 14 день після дії іонізуючого випромінення у дозі 2 Гр спостерігається підняття артеріального тиску (р < 0,05).

За допомогою світлооптичної мікроскопії показано, що у інтактних щурів віком 3-4 міс. добре видно білкову оболонку, гіпертрофований фолікулярний епітелій, в якому міститься пігмент лютеїн (жовте тіло). Жовте тіло є добре васкуляризоване. У щурів цього ж віку, які зазнали опромінення в дозі 0,5 Гр, спостерігаються зменшення васкуляризації жовтого тіла, склеротичні зміни сполучної тканини. При опроміненні в дозі 2 Гр у фолікулі, який росте, овоцити мають грубоваскулізовану цитоплазму, зменшена кількість шарів фолікулярного епітелію, наявні дистофічні зміни фолікулярного епітелію, порушена васкуляризація жовтого тіла.

У інтактних щурів 6-8 місячного віку під білковою оболонкою розташована велика кількість премордіальних фолікулів, жовте тіло, скупчення інтерстиціальних клітин, оточених сполучною тканиною. Строма органа добре васкуляризована. При опроміненні щурів у дозі 0,5 Гр у фолікулах, які ростуть, фіксуються дистрофічні зміни епітелію, розростання сполучної тканини, наявні атретичні тіла, а також інтерстиціальні скупчення клітин і відсутні жовті тіла, стінки судин склерозовані. При опроміненні в дозі 2 Гр спостерігаються дисквамація фолікулярного епітелію у первинних фолікулах, значні дистрофічно-дегенеративні зміни вторинного фолікула, вакуолізація та неоднорідна преципітація фолікулярної рідини, інтенсифікація процесів апоптозу, склерозовані стінки кровоносних судин, склеротичні зміни у стромі. При поєднаній дії опромінення в дозі 0,5 Гр і солі свинцю наявні порушення гістоархітектоніки тканини яєчника: премордіальних фолікулів і фолікулів в стані розвитку не визначається. Спостерігається нагромадження інтерстиціальних клітин, які утворились з атретичних фолікулів і утворення кіст з десквамацією епітелію. Наявний склероз та гіаліноз судин різного калібру.

У інтактних щурів 24-26 міс. віку відсутні фолікули на різних етапах розвитку, спостерігається велика кількість атретичних тіл, розростання сполучної тканини. При опроміненні в дозі 0,5 Гр спостерігається розростання сполучної тканини, атретичне тіло, текальні клітини в якого відсутні, свідчить про початок атрезії первинного фолікула. У фолікула більшого розміру - дистрофічні зміни епітелію. Велике скупчення інтерстиціальних клітин. При опроміненні в дозі 2 Гр яскраво виражені дегенеративні зміни у фолікулах. Наявні велика кількість скупчення інтерстиціальних клітин, склеротичні зміни строми, склеротичні зміни стінок судин, виражений апоптоз клітин.

При електронно-мікроскопічному дослідженні клітин фолікулярного епітелію було встановлено: основна маса фолікулярних клітин містить досить велике ядро, розташоване ексцентрично в базальній частині цитоплазми з наявністю хроматину, здебільшого рівномірно розташованого у каріоплазмі, з добре окресленим нуклеолонемним ядерцем. Морфометричний аналіз відсотку площі хроматину досить високий і складає в середньому 20,02,5% від площі каріплазми. Цитоплазма клітини заповнена внутрішньоклітинними органелами, переважно мітохондріями округло-овальної форми з невеликою кількістю крист. Відсоток площі мітохондрій відносно товщини каріоплазми в середньому складає 32,52,0%, що вказує на досить високу енергопродукуючу функцію фолікулярних клітин. Мітохондрії оточені системою гранулярного ендоплазматичного ретикулума, на поверхні якого досить велика кількість фіксованих рибосом. Крім цього, в цитоплазмі клітин фолікулярного епітелію в значній кількості визначаються вільні рибосоми і полісоми, що свідчить про високу білоксинтезуючу функцію клітин фолікулярного епітелію. Серед цих клітин зустрічаються так звані гранулезолютеїнові, які містять ліпідні включення. В нормі кількість цих включень досить значна, і відсоток площі ліпідних включень складає в середньому 15,41,3 %. Клітини фолікулярного епітелію досить щільно прилягають одна до одної і контактують десмосомально.

Гістологічна й електронно-мікроскопічна характеристика клітин фолікулярного епітелію через 14 днів після опромінення засвідчила малозначні виявлені зміни. На світлооптичному рівні фолікули, що дозріли, мають дистрофічні зміни, де відсутня чітка межа між кірковою і мозковою речовиною, стає більш ущільненою базальна мембрана, яка оточує фолікул. При більшому збільшенні в інтерфолікулярній сполучній тканині спостерігається тромбування судин, а клітини фолікулярного епітелію мають виражені деструктивні змін з явищами вакуольної і гідропічної дистрофії.

При електронно-мікроскопічному дослідженні у більшості епітеліальних клітин бачимо досить виражені дистрофічні зміни в цитоплазмі, що характерно для її вакуольного переродження з порушенням цілісності мітохондрій, структури ендоплазматичного ретикулума та значним зменшенням кількості як вільних так і фіксованих рибонуклеїнових гранул. Якщо проаналізувати відсоток площі, яку займають інтактні мітохондрії в цитоплазмі епітеліальних клітин, то можна помітити, що вона знижується відносно контролю в 1,6 раза і складає 20,41,4 % при контрольних показниках 32,52,0 %. Значних змін зазнали і ядра фолікулярного епітелію. Ядра більшості клітин стають багатолопасними з бухтоподібними вп'ячуваннями і згідно з проведеним морфометричним дослідженням характеризуються зменшеним відсотком площі хроматину в середньому в 1,6 рази з 20,01,5 до 12,11,3%. При цьому хроматин у вигляді конгломератів розташовується переважно біля внутрішньої ядерної оболонки. У гранульозних епітеліальних клітинах у 1,5 раза знижується відсоток площі ліпідних включень. При цьому змінюється їх характер: вони стають більш дрібними з просвітленою центральною зоною. При опроміненні змінюються міжклітинні простори і порушуються їх десмосомні контакти, що, безсумнівно, призводить до порушення цілісності клітинної оболонки.

На наступному етапі досліджень вивчали захисний вплив АК на яєчники та естрогенчутливі органи. При цьому було виявлено: у молодих щурів, експериментальна група яких отримувала протягом 9 днів АК, вміст ТБК-активних продуктів у сироватці крові вірогідно зменшився при опроміненні в дозі 0,5 Гр на 17 %. У мозку і аорті тварин, яким давали АК при дозі 0,5 та 2 Гр, вміст ТБК-активних продуктів зменшився на 13 %. У яєчниках тварин, які отримували АК при опроміненні в дозі 0,5 Гр, вміст ТБК-активних продуктів зменшився на 7 %, а при впливі дози 2 Гр - на 30 %, порівняно з опроміненою групою. Активність каталази у щурів молодого віку, які отримували АК, збільшилась, порівняно з опроміненими групами тварин. Активність каталази еритроцитів при опроміненні в дозі 0,5 Гр у тварин, які отримували АК, зросла на 22 %, порівняно з опроміненою групою. У яєчниках молодих щурів, які отримували АК, активність каталази зросла на 17 %, при 2 Гр - на 20 %, порівняно з опроміненою группою (табл.2).

У щурів середнього віку, які отримували упродовж 9 днів АК як з першою (15 мг/кг), так і другою (100 мг/кг) дозою L-аргініну і були опромінені в дозі 0,5 Гр, активність ТБК-активних продуктів знизилась на 31 та 36 % відповідно, порівняно з контролем. У тварин, які отримували сіль свинцю і опромінені в дозі 0,5 Гр, АК не спричинив корекції даного показника. У групі тварин, які були опромінені в дозі 2 Гр і отримували АК з другою дозою, вміст ТБК-активних продуктів знизився на 35 %, порівняно з опроміненою групою. Через 14 днів після опромінення у тварин, які зазнали впливу радіації в дозі 2 Гр і отримували АК як з першою, так і другою дозою, вміст ТБК-активних продуктів знизився у сироватці крові на 73 та 75 % відповідно, порівняно з опроміненою групою. У мозку щурів середнього віку, які отримували АК, через 7 днів після опромінення в дозі 0,5 Гр спостерігається зниження вмісту ТБК-активних продуктів на 46 та 48%, а в групі тварин, опромінених в дозі 0,5 Гр і отримували сіль свинцю, на - 44%, порівняно з опроміненою групою тварин. У групі тварин, які зазнали впливу радіації в дозі 2 Гр і отримували амінокислотний комплекс з другою дозою L-аргініну, вміст ТБК-активних продуктів знизився на 34 %, порівняно з опроміненою групою тварин. Через 14 днів після опромінення в дозі 2 Гр і отримання амінокислотного комплексу з L-аргініном як з першою, так і другою дозою, вміст ТБК-активних продуктів знижується на 56 та 58 %, порівняно з опроміненою групою. Через 7 днів у щурів середнього віку, які отримували АК як з першою, так і другою дозою і були опромінені в дозі 0,5 Гр, активність каталази мозку зросла на 17 %, порівняно з опроміненою групою, а у групи, яка отримувала сіль свинцю, на - 131 %, порівняно з групою яка була опромінена і отримувала сіль свинцю. У групі тварин, які були опромінені в дозі 2 Гр і отримували АК у другій дозі, активність каталази зросла на 18 %, порівняно з опроміненою групою. У щурів молодого віку, які отримували АК через 7 днів після опромінення у дозі 0,5 Гр, вміст ТБК-активних продуктів у яєчниках знижується на 31 та 18%, порівняно з опроміненою групою тварин, а у групи тварин, які отримувала сіль свинцю - на 52%, порівняно з групою опромінених тварин в дозі 0,5 Гр та отримувала сіль свинцю. У групі тварин, які були опромінені дозою 2 Гр і отримували АК, вміст ТБК-активних продуктів у яєчниках зменшується на 45%. У тварин, які отримували АК як з першою, так і другою дозою і були опромінені в дозі 2 Гр, у яєчниках на 14 день після опромінення зниження ТБК-активних продуктів відбувається на 33 та 58%, порівняно з опроміненою групою тварин. У щурів середнього віку, опромінених в дозі 0,5 Гр, які отримували АК з першою дозою, активність каталази яєчників піднялась на 15%, а у групі тварин, опромінених у дозі 0,5 Гр, що отримували сіль свинцю, активність каталази яєчників збільшилась на 66%, порівняно з групою, що не отримувала АК. При опроміненні в дозі 2 Гр і застосуванні АК активність каталази яєчників збільшується на 39 %. Через 14 днів після опромінення у тварин, які отримували АК як з першою так і другою дозою і зазнали впливу радіації в дозі 2 Гр, активність каталази зросла на 59 та 67 % відповідно, порівняно з опроміненою группою (табл.2).

Таким чином, у щурів середнього віку АК як в дозі 15 мг/кг так і 100 мг/кг зменшує процеси пероксидації як у сироватці крові, так і в гомогенатах досліджуваних органів. Через 14 днів після опромінення вміст ТБК-активних продуктів наближається до інтактних тварин, а активність каталази при застосуванні амінокислотного комплексу вірогідно зростає на 14-й день після опромінення.

У щурів старого віку через 7 днів після опромінення АК не спричинив вірогідних змін вмісту ТБК-активних продуктів у сироватці крові, а також активності каталази еритроцитів. В аорті старих тварин, які отримували АК і були опромінені в дозі 0,5 Гр та 2 Гр, вміст ТБК-активних продуктів знизився на 13 та 30 % відповідно, порівняно з опроміненими групами, а у групі тварин, яка тільки отримували АК, зменшився на 24 %, порівняно з контролем. У мозку старих тварин, які отримували АК, через 7 днів після опромінення, вміст ТБК-активних продуктів при 0,5 Гр зменшився на 1 %, при 2 Гр - на 15 %, порівняно з опроміненими групами, а активність каталази зросла на 7 % та 52 % відповідно.

У яєчниках старих тварин, опромінених у дозі 0,5 та 2 Гр, вміст ТБК-активних продуктів знизився на 7 та 19 %, порівняно з опроміненими групами, а у неопромінених груп, які приймали АК, вміст ТБК-активних продуктів у яєчниках знизився на 15 %, порівняно з контролем. Активність каталази яєчників зросла на 36 % у щурів, які були опроміненні в дозі 0,5 Гр та приймали АК, на 63 % при 2 Гр, порівняно з опроміненими групами та у групи, яка приймала АК і не була опромінена, зросла на 21 %, порівняно контролем. Позитивна дія досліджуваного АК може бути зумовлена тим, що L-аргінін є попередником в організмі оксиду азоту, який має антиоксидантні властивості. Також АК нормалізував амінокислотний баланс в організмі тварин.

Спостереження корекції мембран еритроцитів у молодих щурів показали: АК покращив стан мембран у груп тварин, опромінених в дозі 0,5 Гр (співвідношення відсотків еритроцитів низької, середньої і високої стійкості становлять: 8: 40: 35 % - у групи, яка отримувала АК, у групі порівняння - 9: 33: 30%). У щурів середнього віку АК з дозою L-аргініну як 15мг/кг, так і 100 мг/кг, виявився ефективним при опроміненні так само у дозі 0,5 Гр та при комбінованій дії іонізуючого опромінення і свинцю. У щурів старого віку АК з дозою 100 мг/кг L-аргініну здійснив позитивний мембраностабілізуючий ефект. У крові тварин експериментальних груп, які отримували АК, зменшується відсоток низькостійких еритроцитів (при 0,5 і 2 Гр - 15%), порівняно з опроміненою групою (при 0,5 і 2 Гр - 22%), а також спостерігається зміщення еритрограми вправо.

Досліджуваний АК спричинив зниження рівня холестерину у сироватці крові: у молодих при опроміненні в дозі 0,5 Гр - на 7%, 2 Гр - 20%; середнього віку, які отримували АК з дозою 15 мг/кг та 100мг/кг L-аргініну і були опроміненні в дозі 2 Гр, рівень холестерину знизився на 24 та 20 % відповідно; у старих тварин при опромінені в дозі 0,5 Гр - на 3 %, 2 Гр - на 7 %. АК нормалізував рівень білку у сироватці крові: у молодих щурів рівень білку зріс на 7 та 8 % при опроміненні в дозі 0,5 та 2 Гр відповідно, у щурів середнього віку при опроміненні в дозі 2 Гр та тих, які отримували АК як з першою, так і другою дозою, збільшився на 16 та 17 % відповідно; у щурів старого віку при опроміненні в дозі 2 Гр - зріс - на 7 %, порівняно з опроміненими групами, у відповідній дозі (р < 0,05) (табл.2).

Дослідження артеріального тиску показали, що доза L-аргініну 100 мг/кг маси тварини спричинює зниження його, в той час, як доза 15 мг/кг суттєво не впливає на цей показник.

У молодих щурів, які були опромінені в дозі 2 Гр та отримували АК, спостерігається активація фолікулярного епітелію, покращується васкуляризація жовтого тіла.

У щурів середнього віку, які були опромінені в дозі 2 Гр та отримували АК, на тлі старих та свіжих крововиливів підвищується кількість дрібних судин у стромі органа.

У щурів середнього віку, які були опромінені в дозі 0,5 Гр і отримували сіль свинцю та АК, порівняно з контрольною групою тварин, архітектоніка органа збережена, але спостерігаються значні дистрофічні зміни епітелію. У фолікулі спостерігається активація фолікулярного епітелію, порушена васкуляризація жовтого тіла, наявні склеротичні зміни строми, склероз та гіаліноз стінок судин. У старих тварин, які були опромінені в дозі 2 Гр та отримували АК, спостерігається покращення кровообігу на тлі старих дрібних геморагій і плазморагій, підвищилась кількість дрібних судин.

На наступному етапі досліджували вплив ЛВК на морфофункціональний стан яєчників. Було досліджено 14 експериментальних груп. Як препарат порівняння використовували L-аргінін та есенціале. Дослідження проводили через 14 днів після опромінення. Тварини за 2 дні до та 14 після опромінення отримували препарати. Результати досліджень свідчать, що через 14 днів після опромінення у дозі 2 Гр у статевозрілих тварин утримувався високий вміст ТБК-активних продуктів як у сироватці крові, так і у яєчниках, а також спостерігалось зниження активності каталази. Отримані результати свідчать про активацію перекисного окиснення ліпідів на тлі зниженого антиоксидантного захисту. Серед досліджуваних препаратів найбільш ефективним виявився ЛВК, який вірогідно знизив вміст ТБК-активних продуктів і збільшив активність каталази (табл.3). Особливо досліджуваний комплекс виявився ефективним для нормалізації біохімічних процесів у яєчниках.

У всіх експериментальних групах, які отримували препарати, спостерігається вірогідне зниження рівня холестерину у сироватці крові, але найбільше його зменшення спричинив ЛВК. Досліджуваний комплекс покращує білоксинтезуючу фукцію печінки, про що свідчить нормалізація кількості білку в сироватці крові.

Досліджуваний комплекс, як і сам L-аргінін, у дозі 100 мг/кг спричинює зниження артеріального тиску у щурів. У щурів середнього віку, які за 2 дні до опромінення і 14 днів після опромінення в дозі 2 Гр отримували лецитин, спостерігаються дистрофічні зміни багатошарового фолікулярного епітелію. У групі тварин, які отримували -каротин, спостерігається активація фолікулярного епітелію, збільшення кількості мітозів, що свідчить про репаративні процеси в яєчниках. У групі тварин, яким давали L-аргінін, спостерігається розширення судин, що покращує кровопостачання яєчників. У групі тварин, які отримували комплекс з лецитину, -каротину та L-аргінін, спостерігається активація фолікулярного епітелію, збільшується кількість функціональноспроможних судин.

Електронно-мікроскопічне дослідження клітин фолікулярного епітелію показало: при введенні тваринам комплексу в основній масі клітин фолікулярного епітелію спостерігаються процеси відновного характеру, які більшою мірою порівняно з опроміненням, відновлюють як білоксинтезуючу, так і енергопродукуючу функції фолікулярного епітелію. Крім того, в цитоплазмі клітин з'являється значна кількість як вільних, так і фіксованих рибонуклеїнових гранул, а у ядрах багатьох епітеліальних клітин практично повністю відновлюється структура хроматину. Так, згідно з приведеними морфологічними показниками відсоток площі, хроматину, порівняно з опроміненням, зростає на 4% і складає 16,21,2%, що нижче вихідного рівня майже на 4% (20,01,5% в контролі).

Спостерігається яскраво виражена тенденція до відновлення кількісного і якісного складу хроматину. Про посилення та відновлення білоксинтезуючої функції у фолікулярних клітинах свідчить і значна кількість вільних рибосом і полісом.

У зв'язку з відновленням структурної цілісності мітохондрій, а також появою в цитоплазмі молодих форм мітохондрій практично до норми наближається відсоток площі, мітохондрій в цитоплазмі клітин фолікулярного епітелію. Так, якщо при опроміненні відсоток площі, яку займають інтактні мітохондрії, складає 20,41,4 %, то при введенні тваринам комплексу, цей показник збільшується на 6 % і складає 26,51,5 % при нормі 32,52,0 %, що нижче вихідного рівня також на 6 % (р <0,05).

Відсоток площі ліпідних включень практично не змінюється після опромінення і застосування ЛВК, складає 11,11,2 %, в той час як при опроміненні цей показник складає 10,41,5 % при нормі 15,41,3 %, що є статистично вірогідним показником.

При введенні тваринам комплексу практично не порушена дисмосомна контактна система фолікулярних клітин. Проведені гістологічні і електронно-мікроскопічні дослідження фолікулярних клітин дозрілого фолікула щура при загальному опроміненні тварини в дозі 2 Гр з введенням комплексу показало, що при дії на організм людини опромінення в клітинах фолікулярного епітелію спостерігаються виражені дистрофічно-деструктивні зміни, які призводять до вірогідного зниження внутрішньоклітинних обмінних процесів у зв'язку з порушенням цілісності внутрішньоклітинних органел і зниження кількості ліпідів в гранульозних трансформованих клітинах, котрі секретують прогестерон. Введення в організм тварин до і після опромінення комплексу запобігає негативному впливу радіації на фолікулярні клітини. При цьому в фолікулярних клітинах протягом 14 днів не спостерігалось виражених дистрофічно-деструктивних змін внутрішньоклітинних органел і на досить високому рівні збереглися як білоксинтезуюча, так і енергопродукуюча функція цих клітин, хоча згідно з отриманими морфометричними даними, як енергопродукуюча, так і білоксинтезуюча функція фолікулярного епітелію вірогідно знижена відносно контролю.

Таким чином, застосований ЛВК знижує вміст ТБК-активних продуктів у сироватці крові та яєчниках значно більше, ніж окремо взяті лецитин, L-аргінін та есенціале, а також підвищує активність каталази еритроцитів та яєчників. Комплекс спричинює виражений мембраностабілізуючий ефект, його дія на мембрани наближується до дії есенціале. Запропонований комплекс знижує вміст холестерину у сироватці крові, а також, як і есенціале, нормалізує функціональний стан печінки. ЛВК, як і сам L-аргінін у дозі 100 мг/кг, має здатність знижувати артеріальний тиск. Крім того, запропонований ЛВК зменшує негативний вплив радіації на фолікулярні клітини.

Таблиця 2

Біохімічні показники крові та органів тварин, які зазнали дії іонізуючого випромінення

Примітка: * - різниця вірогідна порівняно з контролем;

** - різниця вірогідна порівняно з опроміненою групою

Таблиця 3

Біохімічні показники в крові і тканинах у щурів середнього віку, які зазнали дії іонізуючого випромінення

Примітка:

* - різниця вірогідна порівняно з контролем,

** - різниця вірогідна порівняно з опроміненою групою

Отже, проведені морфологічні дослідження показали, що у щурів молодого і середнього віку наявні фолікули усіх ступенів зрілості (премордіальні, первинні, вторинні, третинні, жовті тіла, атретичні фолікули). Яєчники щурів молодого і середнього віку спроможні виробляти статеві гормони. У старих щурів у стромі органа переважають атретичні тіла та інтерстиціальні клітини і відсутні жовті тіла, що свідчить про порушення фолікулогенезу яєчників та утворення у них естрогенів та гестагенів. Порушення фолікулогенезу пов'язане з віковою інволюційною перебудовою гіпоталамічних центрів, що призводить до порушення циклічної і кількісної продукції гонадотропних гормонів, порушується механізм зворотного зв'язку і дозрівання фолікулів, циклічна і кількісна продукція гормонів яєчників.

Проведені дослідження підтвердили негативну дію іонізуючого випромінення у малих та середніх дозах на тканини яєчників. Відомо, що найбільш чутливими до іонізуючого випромінення є тканини, яким властивий поділ. До таких належить фолікулярний епітелій яєчників. Наші дослідження показали, що іонізуюче випромінення викликає виражені зміни у яєчниках молодих і середнього віку щурів. Перш за все, це стосується фолікулярного епітелію, який зазнає дистрофічних змін, а також ураження кровоносної системи яєчників, що проявляються склеротичними змінами стінки судин, зменшенням кровонаповнення органа. У щурів усіх трьох вікових груп після дії іонізуючого випромінення спостерігається посилений апоптоз клітин. Досліджувані комплекси з L-аргініном зменшують негативний вплив іонізуючого випромінення на тканини яєчників, що проявляється підвищеною активністю фолікулярного епітелію, збільшенням мікроциркуляторного русла.

Висновки