Роль мінеральних речовин у процесах вовноутворення

Вплив йоду на ріст вовни та її фізико-хімічні параметри. Вплив цього мікроелемента на процеси вовноутворення опосередкований через дію гормонів щитовидної залози - тироксину та трийодтироніну, які регуляторно впливають на проліферативні та синтетичні процеси у волосяних фолікулах. У дослідах на помісних ярках, одержаних від схрещування латвійських темноголових маток з асканійськими чорноголовими кросбредами, вивчали комплексну дію сірки, а також йоду, як основного субстрату для синтезу тиреоїдних гормонів. Джерелом енергії для вовноутворювання була ріпакова макуха.

Встановлено, що підгодівля овець йодом найперше сприяла нейтралізації струмогенної дії ріпакових кормів, які, до речі , також багаті на сірковмісні сполуки, що в свою чергу забезпечило оптимальне функціонування щитовидної залози, і в кінцевому результаті справило позитивний вплив на ріст вовни і її якість.

Вміст тиреоїдних гормонів у плазмі крові піддослідних тварин коливався в межах фізіологічної норми (тирозину 56-97 нмоль/л, а трийодтироніну - 1,57-1,86 нмоль/л). Найвищий рівень їх був ранньою весною при переході тварин на пасовищне утримання (тироксину 56,2-97,3 нмоль/л, а трийодтироніну - 1,57-1,66 нмоль/л). Встановлено зв'язок між вмістом гормонів щитовидної залози й інтенсивністю відростання вовни, який, одначе, у різні пори року проявлявся по-різному. Восени він має помірно позитивну, а зимою - високу кореляцію. Підгодівля овець препаратом йоду позитивно позначилася на їх вовновій продуктивності. Настриг вовни у дослідних овець був на 5,4-7,0 % більший за контроль, а інтенсивність відростання її на одиницю площі шкіри становила 6,0-10,5 %. До того ж вовна дослідних тварин характеризується кращими фізичними показниками, зокрема, довжиною та міцністю. Щодо макроструктури вовнових волокон, то вона також зазнала певних змін, головним чином за рахунок перерозподілу альфа- і бета-кератоз.

Вплив кремнію на ріст вовни та її фізико-хімічні показники. За останні два десятиріччя відбувся істотний поворот у поглядах про роль кремнію у фізіології і біохімії тварин (Воронцов М.Г., Кузнєцов М.Г., 1984; Кокорев В.А. и др. 1990; Кирилів Я.І., 1994). Кремній має важливе значення і для організму овець, про що свідчить досить великий вміст його у вовні. На жаль, відомості про значення цього мікроелемента в процесах вовноутворення поки-що більш, ніж скромні. Враховуючи це, були проведені досліди на трьох групах ярок-аналогів породи прекос (по 10 голів у кожній). Нагадаємо, що дослідні тварини додатково до основного раціону отримували 5 г дрібнодисперсного гідрофільного диоксиду кремнію аеросилу А-33. Досліди тривали упродовж 170 днів. Встановлено, що підгодівля овець кремнієм позитивно вплинула на ріст вовни, у результаті чого у дослідної групи настриги вовни були на 300-400 г більшими, ніж у контрольних тварин, а сама вовна мала вищі показники розривного зусилля (6,04 км проти 5,8 км). Інтенсивність відростання її на одиницю площі шкіри була в середньому на 13,5% вищою. Результати проведених досліджень засвідчили перспективність пошуку кремнієвих препаратів, як стимулювальних засобів росту вовни овець.

Вплив міді на ріст, макроструктуру та фізико-хімічні властивості вовни. Роль міді у процесі вовноутворення відома уже досить давно (Марстон Х., 1959). Показано, що вона приймає безпосередню участь у кератинізації вовнового волокна, окислюючи SH-групи відновленого прекератину у власне кератин.

Досліди проведено на баранчиках породи прекос, в яких вивчали вплив міді у вигляді CuSO4 на ріст вовни, її макроструктуру (кількісне співвідношення кератоз), вміст сірки, гексозамінів та мукополісахаридів, а також показники розривного зусилля волокон.

Встановлено, що підгодівля овець міддю (10 мг на голову), особливо в комплексі з сірчанокислим натрієм (8 г на голову), викликала зміну макроструктури вовни за рахунок зменшення в ній білка макро- і мікрофібрил (альфа-кератоза) і відповідно збільшення білків з високим вмістом сірки, тобто гамма-фракції або S-карбоксиметилкератеїнів-В. Виявлена щодо цього закономірність особливо яскраво проявлялась весною. Мідь у поєднанні із сіркою сприяла накопиченню останньої у вовні, а окрім того ще гексозамінів та мукополісахаидів, у результаті чого вовнові волокна в дослідних тварин мали кращі показники міцності (відповідно 6,0, 7,0 і 5,80 км). Судячи з цього, мідь мала позитивний вплив на процеси кератинізації волокон.

Вплив нетрадиційних джерел мінеральних речовин на обмін речовин і продуктивність овець. Про мінерали цеолітової природи, переважно кліноптілоліти. За новішими даними, (Базанова Н.І. та ін., 1984; Янович Д.В., 1995), окрім адсорбційних та іонообмінних властивостей, вони можуть бути джерелом мінеральних речовин і за своєю дією в багатьох випадках є рівнозначні застосуванню полікомпонентних мінеральних сумішей. Виходячи з цього, нами була проведена серія дослідів на 12-місячних баранчиках латвійської темноголової породи. Контрольна група (15 голів) отримувала основний раціон, збалансований за поживними речовинами, лише з певним дефіцитом сірки (до загальної потреби її не вистачало 0,6 г). Дослідній групі додатково до основного раціону згодовували з розрахунку на кожну голову 10 г цеоліту тонкого помолу сорту А Сокирницького родовища Закарпатської області. Об'єктом досліджень були кров і вовна. У крові вивчали показники різних ланок обміну речовин; у вовні - співвідношення кератоз, тобто її макроструктуру та фізико-хімічні параметри.

Установлено, що застосування в раціонах тварин цеоліту справляло позитивний вплив на показники білкового, вуглеводного, ліпідного і мінерального обмінів у крові, що проявилось в інтенсифікації процесів вовноутворення. Зокрема, інтенсивність росту вовни підвищилась в середньому на 12,5%. На фоні майже незміненої структури волокна дещо змінився його хімічний склад, головним чином за рахунок збільшення вмісту сірки (2,75% проти 2, 67% у контролі), кальцію - відповідно 74,2 і 65 мг%. Вовна дослідних овець відзначалася кращими фізичними показниками, особливо міцністю волокон (7,2 і 7,0 км). Біологічна дія цеолітів на організм овець за умов проведених дослідів помітно посилювалась при їх застосовуванні в комплексі з азотовмісними сполуками. У такому випадку у тварин підвищувався ріст вовни, що в кінцевому результаті зумовило загальний настриг на 13,6%, або на 0,3 кг на голову більше в порівнянні з контролем. Паралельно з цим мало місце і зростання приростів живої маси овець.

ВИСНОВКИ

Вивчено стан мінерального забезпечення овець в господарствах різних регіонів України і розроблено рецептуру сумішей (преміксів) мінеральних речовин для них з урахуванням дефіциту цих елементів у кормах в конкретно взятих зонах. Експериментально з'ясовано механізми впливу мінеральних сумішей на рівень і спрямованість обмінних процесів в організмі овець у зв'язку з ростом вовни, її макроструктурою, хімічним складом та фізичними показниками. Обґрунтовано доцільність застосування в годівлі цих тварин мінеральних сумішей, як одного з важливих чинників підвищення їх вовнової продуктивності та поліпшення якості вовни.

Встановлено, що корми природно-кліматичних зон України різняться за вмістом мінеральних речовин. Практично уся територія її кваліфікується як дефіцитна за сіркою. У західній частині (особливо гірській місцевості) відчувається нестача йоду. Південні регіони відзначаються дефіцитом кальцію, цинку, міді, а подекуди і селену (Херсонська обл.). Лісостепова зона характеризується дефіцитом кобальту, міді, цинку, а місцями марганцю. У межах окремих зон існують біогеохімічні провінції: Полісся, Лісостеп, Крим, Закарпаття з трьома провінціями (низинною, передгірською, гірською), Львівська область з двома провінціями - передгірською і гірською, Чернівецька область з трьома провінціями (низинною, передгірською і гірською). Мінеральне забезпечення овець має яскраво виражений зональний характер.

До складу мінеральних сумішей входять солі таких елементів (з розрахунку на голову в день): хлористий натрій (2,0-3,0 г), фосфорнокислий кальцій (2,0-4,0 г), сірчанокислий натрій (3,0-7,0 г), метасилікат натрію (1,0-2,0 г), вуглекисла мідь (4,9-9,8 г), сірчанокислий кобальт (0,3-0,6 мг), сірчанокислий цинк (8,0-17,0 мг), сірчанокислий марганець (10,0-20,0 мг), йодистий калій (0,3-0,4 мг), селенистокислий натрій (0,08-0,15 мг).

Мінеральну суміш можна застосовувати як у сипучому, так і в збрикетованому вигляді (у виді лизунців), а її оптимальна доза становить 16 г на дорослу вівцю на добу та половинна - для молодняку після відлучення від матерів.

Встановлено позитивний вплив згодовування вівцям мінеральної суміші на ріст вовни, її хімічний склад і мінеральний профіль вовнового волокна, зокрема, локалізацію та насичення його сіркою і кальцієм. Настриг вовни від цього заходу збільшується на 180-300 г на кожну дорослу вівцю. Вовна дослідних тварин відзначалася кращими фізичними показниками, особливо міцністю (8,86 проти 8,3 км у контролі).

Під впливом мінеральних речовин у вовні овець посилюється кумуляція кальцію, фосфору, сірки та магнію. Вміст марганцю і міді при цьому проявляє тенденцію до зменшення.

Одержано картину розподілу за діаметром вовнового волокна сірки та кальцію, тобто його мінеральний профіль, на якому яскраво вимальовується пік наростання цих елементів у зоні кортексу з подальшим поступовим зменшенням їх в напрямі кутикули.

Важливим заходом у підвищенні вовнової продуктивності овець і поліпшенні якості вовни є виробництво і використання в годівлі овець кормів, збагачених сірковмісними сполуками. В умовах Західного регіону реалізація його можлива на основі трансформації рослинами так званих “хвостів”, шо є відходами сірчаної промисловості. Вирощені на удобрених ділянках корми відзначаються підвищеним вмістом загальної сірки, цистину та метіоніну (відповідно 3,0, 2,1 і 2,5 г), тоді як корми без удобрень - 2,11г, 0,94 г і 1,29 г.

Згодовування вівцям збагачених сіркою кормів позитивно впливає на перебіг обмінних процесів в їх організмі, про що свідчать такі показники крові, як залишковий і амінний азот, аспартатамінотрансфераза, сульфгідрильні групи, глюкоза, молочна кислота, а в шкірі - білковий спектр, активність фосфатази, арилсульфатази.

Метаболічна і продуктивна дія кормів, збагачених сіркою, проявляються в процесах вовноутворення, про що вказують дослідження параметрів вовноутворювальних структур - волосяних фолікулів, а також мітотична активність клітин волосяних цибулин. Густота фолікулів на одиницю площі шкіри була більшою в дослідних тварин (69,3 проти 66 - у контролі, Р<0,01). Кількість мітозів у кератиноцитах волосяних цибулин у них також була більшою 49,5 проти 38,8). У тварин дослідної групи на 44% збільшився приріст чистого волокна і на 6% були більші за контроль прирости живої маси.

Трансформація поживних речовин корму в білок вовни, а отже і вовноутворення в цілому, хоч і є генетично детермінованими, все ж перебувають під контролем нейрогуморальних механізмів, особливо дії гормонів щитовидної залози - тироксину і трийодтироніну. Найбільший вміст їх у плазмі крові фіксується ранньою весною при переході тварин на пасовищне утримання (56,2-97,3 нмоль/л тироксину і 1,57-1,66 нмоль/л трийодтироніну). Встановлено зв'язок між вмістом тиреоїдних гормонів та інтенсивністю відростання вовни, який у різні пори року проявляється по-різному. Восени він має помірну, а в зимово-стійловий період - високу кореляцію.

Показано, що мідь, йод, кремній, подібно сірці й іншим елементам, є важливими субстратами для морфогенезу і росту вовни. Вони, зокрема, проявляють специфічну дію на проліферативні та синтетичні процеси (йод, кремній), кератинізацію волокна у волосяному фолікулі (мідь). У результаті цього вовна овець з підгодівлею міддю відзначається вищими показниками розривного зусилля.

Встановлено, що цеоліт, як одне з нетрадиційних джерел мінеральних речовин може використовуватись у практиці годівлі овець. Будучи в складі раціону, цей мінерал справляє позитивний вплив на обмін речовин і вовнову продуктивність тварин.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Видано методичні рекомендації з використання солемінеральних сумішей в годівлі овець у господарствах різних регіонів України. Реалізація цього заходу справляє позитивний вплив на перебіг метаболічних процесів в організмі овець у результаті чого підвищується ріст вовни, відповідно змінюються її макроструктура (кількісне співвідношення кератоз)), хімічний склад та фізичні показники, покращується якість в цілому. Одночасно зростають прирости живої маси тварин.

На підставі узагальнення одержаних даних доведено, що солемінеральні суміші в раціонах овець є біологічно виправданим і економічно вигідним заходом підвищення продуктивності овець, а значить і галузі в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Седіло Г.М. Вплив солемінеральної підгодівлі овець на вміст кальцію у вовні та її міцність // Сільський господар. - 2004. - № 1-2. - С.17-18.

2. Седіло Г.М. Сульфгідрильні групи крові та вовни і вплив на їх вміст сірки корму // Наук. - техн.бюл. Інституту біології тварин. - 2004. - Вип. 5 (1-2). - С. 111-113.

3. Седіло Г.М. Субстратно-гормональна регуляція процесів вовноутворення // Вісник аграрної науки. - 2003. - №9. - С.34-37.

4. Седіло Г.М. До питання про трансформацію протеїну корму в білок вовни // Біологія тварин. - 2003. - Т.5 (1-2). - С.102-107.

5. Седіло Г. Вплив різних способів згодовування вівцям мінеральних речовин // Сільський господар. - 2003. - Т.7-8. - С. 23-25.

6. Седіло Г.М. Мінеральна добавка до раціону овець, яка стимулює ріст вовни // Сільський господар. - 2003. - Т.3-4. - С. 15-16.

7. Седіло Г.М. Особливості мінеральної годівлі овець у різних регіонах України //Тваринництво України. - 2003. - №8. - С. 24-25.

8. Седіло Г.М. Вплив збагачених сіркою кормів на цитобіохімічні показники шкіри // Наук. вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. Гжицького. - 2003. - Т. 5 (№2), Ч.2. - С.114-116.

9. Седіло Г.М. Вплив аліментарних факторів на вміст тиреоїдних гормонів у крові, структуру та фізико-хімічні показники вовни овець // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин. - Львів, 2002. - Вип.4, №1. - С. 122-125.

10. Вплив згодовування гірськокарпатським вівцематкам ріпакової макухи на показники їх продуктивності та продуктивні якості їх нащадків / М.В. Мартищук, І.А. Макар, П.В. Стапай, В.В. Гавриляк, Г.М. Седіло, Н.М. Параняк // Наук. вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. Гжицького. - 2003. - Т. 5 (№2), Ч.4. - С.72-77. (Автор брав участь в організації досліду та визначенні сірки в овець).

11. State of mineral nourishment of sheep in various regions of Ukraine and wass to provide sheep with mineral substances / H.M. Sedilo, I.A. Makar, P.V. Stapay, V.E. Robak, B.M. Hedz, O.M. Protsevjat //Біологія тварин. - 2002. - Т. 4. - 1-2. - С.131-135. (Автором обґрунтовано розробку рецептури мінеральних сумішей для овець з урахуванням дефіциту мінеральних елементів у природних кормах).

12. Вплив фізіологічного стану організму вівцематок на білковий спектр крові і ріст вовни / П.В. Стапай, О.С. Грабовська, В.В. Гавриляк, І.А. Макар, Н.М. Параняк, Г.О. Гайда, Г.М. Седіло //Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин. - Львів. - 2001. - Вип. 1-2. - С. 300-303. (Автор брав участь у визначенні вмісту білків крові та дослідженні їх електрофоретичної картини).

13. Морфобіологічні аспекти формування та росту вовни овець / І.А. Макар, П.В. Стапай, Н.М. Параняк, В.В. Гавриляк, І.Я. Лико, Г.М. Седіло, О.С. Грабовська // Біологія тварин. - Львів, 2001. - Т. 3/1. - С. 53-63. (Дисертант приймав участь в дослідженні мінерального спектру вовни).

14. Аліментарні фактори як засіб підвищення якості вовни / П.В. Стапай, Н.М. Параняк, І.А. Макар, О.С. Грабовська, В.В. Гавриляк, Г.М. Седіло, В.М. Ткачук, І.Я. Лико // Наук. вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. Гжицького. - 2001. - Т.3 (N4). - Вип. 1. - С.58-61. (Здобувач досліджував регуляторну дію мінеральних речовин на ріст вовни та вміст у ній макро- і мікроелементів).

15. Зв'язок гормонів щитовидної залози в крові овець з ростом вовни / П.В.Стапай, І.А. Макар, Р.Г. Сачко, Н.М. Параняк, В.В. Гавриляк, Г.М. Седіло // Біологія тварин. - Львів, 2000.-Т.2 - N1. - С.75-80. (Дисертант організував дослід та приймав участь у вивченні динаміки росту вовни та її хімічного складу).

16. Седіло Г.М., Макар І.А., Стапай П.В. Вплив мінеральних речовин на ріст вовни, її хімічний склад, фізичні властивості та живу масу овець // Науковий вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. Гжицького. - 2000. - Т. 2 (3). - N 2. - С.153-155. (Автор брав участь в дослідженнях морфоструктури вовни, зокрема визначенні кількісного співвідношення кератоз).

17. Вовк С.О., Харів О.Р., Седіло Г.М. Амінокислотний профіль рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки при інтрарумінальному введенні бичкам протеїнових добавок, оброблених формальдегідом // Вісник Львівського державного аграрного університету. - 1999. - №4. - С. 38-40.

18. Вплив згодовування вівцям кормів, збагачених сірковмісними сполуками на параметри вовнотворних структур шкіри, структуру та хімічний склад вовни / Г.М. Седіло, І.А. Макар, П.В. Стапай, Н.М. Параняк // Наук.-техн. бюл. Інституту землеробства і біології тварин. - Львів, 1999. - 1(3). - С.146-148. (Здобувач приймав участь в гістологічних дослідженнях вовноутворювальних структур).

19. Вплив фізіологічного стану вівцематок на показники білкового обміну в крові та ріст вовни / І.А. Макар, П.В. Стапай, Н.М. Параняк, В.В. Гавриляк, Г.М. Седіло, О.С. Грабовська, Г.О. Гайда // Наук.-техн. бюл. Інституту землеробства і біології тварин. - Львів, 1999. - 1(2).- С. 102-105. (Дисертантом з'ясовано питання про вплив суягності та лактації маток на ріст вовни).

20. Параняк Н.М., Макар І.А., Седіло Г.М. Вплив цеоліту та сульфату амонію на вміст та якість жиропоту вовни овець // Наук.-техн. бюл. Інституту фізіології і біохімії тварин. - Львів, 1997. - 19 (1).- С.84-86. (Дисертант брав участь у визначенні виходу чистого волокна, а також дослідженні жиропоту).

21. Седіло Г.М., Макар І.А. Вплив згодовування кормів, збагачених сірковмісними сполуками, на показники обміну речовин у крові і шкірі овець // Наук.-техн. бюл. Інституту фізіології і біохімії тварин. - 1996. - 18 (1).- С. 60-63. (Автор організував дослід, а також брав участь в дослідженнях фізичних показників вовни та біохімічних показників шкіри).

22. Седіло Г. Мінеральні суміші (премікси) для овець різних біогеохімічних зон України //Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів / Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 16-18 вересня 2003р. - Львів, 2003. - С. 150-154.

23. Вплив ріпакової макухи, сірки і йоду на показники обміну речовин у крові овець та їх продуктивні якості / П. Стапай, І. Макар, Г. Седіло, В. Гавриляк, О. Грабовська, Н. Параняк //Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів”, 16-18 вересня. - Львів, 2003. - С.115-118. (Здобувач брав участь в організації досліду та дослідженні хімічного складу вовни).

24. Седіло Г.М. Вплив макро- і мікроелементів на мінеральний спектр вовни овець // Укр. біохім. журнал. - 2002. - Т.74, 4б (додаток 2). - С.101.

25. Дослідження біохімії вовни в контексті проблем легкої і текстильної промисловості /І.А. Макар, П.В. Стапай, І.Я. Лико, Н.М. Параняк, Г.М. Седіло, В.В. Гавриляк, О.С. Грабовська, В.М. Ткачук, П.І. Польська // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2001. - №5. - С. 23-24.

26. Ефективний засіб підвищення засвоюваності природних кормів організмом овець /П.В. Стапай, Г.М. Седіло, І.А. Макар, Р.Г. Сачко // Тези допов. Міжнар. конф. "Біологічні основи живлення сільськогосподарських тварин", 15-18 вересня. - Львів, 1998.- С.45. (Автор організував дослід та провів дослідження з питань трансформації поживних речовин корму в білок вовни).

27. Високоефективна мінеральна домішка до раціонів овець /І.А. Макар, Г.М. Седіло, М.П. Новосад, К.О. Тис // Збірник матеріалів Всеукраїнської конференції з фізіології і біохімії тварин. - Львів, 1994. - С.125-126. (Здобувач приймав участь в дослідженні вовни на вміст у ній азоту, сірки та гексозамінів).

28. Вплив мінеральної підгодівлі овець на мінеральний склад вовняного волокна / О. Процев'ят, В. Робак, Б. Гедз, Г. Седіло // Тези доп. VI Укр. біохім. з'їзду. - К.: УСГА, 1992. - С.81. (Автор приймав участь в організації і проведенні досліду з вивчення мінерального профілю вовнового волокна).

29. Гуменюк В.В., Макар И.А., Седило Г.М. Цеолиты как комплексная кормовая добавка, способствующая повышению продуктивности овец // Сборник материалов Всесоюзной конференции “Физиология продуктивности животных - решению продовольственной программы СССР”. - Таллинн, 1990. - С. 60-61. (Дисертант проаналізував і узагальнив наявну літературу з питань використання цеолітів в годівлі овець).

30. Влияние природных цеолитов на обезвреживающую функцию в организме овец / С.Ф. Швец, В.Е. Робак, О.О. Майданюк, Г.М. Седило // Биологические основы высокой продуктивности сельскохозяйственных животных. - Боровск, 1990. - С. 114-115. (Здобувач приймав участь у вивченні детоксикаційної функції, зокрема визначенні вмісту фенолів у крові).

31. Макар И.А., Гуменюк В.В., Седило Г.М. Цеолиты Украины и овцеводство. Природные цеолиты в народном хозяйстве // Тезисы докладов Всесоюзного совещания. - Кемерово, 1990. - С.15. (Автор провів аналіз інформації про цеоліти України та їх роль в годівлі овець).

32. Використання солемінеральних сумішей в годівлі овець у господарствах різних регіонів України: Методичні рекомендації / Г.М. Седіло, І.А. Макар, П.В. Стапай, В.Є. Робак, Б.М. Гедз, М.В. Мартищук, В.В. Гавриляк, Н.М. Параняк, М.Д. Шинкаренко - Львів, 2003. - 16 с. (Дисертант приймав участь в аналізі експериментальних даних і підготовці рекомендацій).

33. Використання ріпакових кормів (макуха, шрот) у годівлі овець: Методичні рекомендації / П.В. Стапай, І.А. Макар, О.С. Грабовська, Н.М. Параняк, Г.М. Седіло, В.В. Гавриляк, М.В. Мартищук, О.Л. Гіржева - Львів, 2003. - 16 с.

34. Использование биохимических тестов в селекции овец: Методические рекомедации /И.А. Макар, В.Е. Робак, В.В. Гуменюк, П.В. Стапай, З.Ф. Лукашевский, С.Ф. Швец, Г.М. Седило, В.И. Король - Львов, 1989. - 23 с. (Дисертант підготував розділ із взаємозв'язку фізичних показників вовни з рівнем компонентів білкового обміну в шкірі).

35. Изучение процессов шерстеобразования: Методические рекомендации / И.А. Макар, В.В. Гуменюк, З.Ф. Лукашевский, П.В. Стапай, С.Ф. Швец, Г.М. Седило - Львов, 1989. - 22 с. (Дисертантом з'ясовано взаємозв'язок структури вовни з її ростом і хімічним складом).

36. Минеральные премиксы в рационах овец различных регионов Украины / Робак В.Е, Макар И.А., Гедз Б.М., Седило Г.М., Шинкаренко М.Д. // Информ. листок - 139.-92. - Львов. ЦНТИ. - 1992. - Серия 33. (Автор проаналізував та узагальнив інформацію щодо вмісту мінеральних речовин в кормах різних регіонів нашої країни, обґрунтував розроблення раціонів та рецептури мінеральних сумішей).

АНОТАЦІЇ

Седіло Г.М. Роль мінеральних речовин у процесах вовноутворення. - Монографія.

Представлена на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2004.

У монографії узагальнені дані літератури та результати власних досліджень про біологічну роль макро- і мікроелементів в організмі овець у зв'язку з вовноутворенням. На підставі аналізу даних про фактичний мінеральний склад кормів з різних регіонів України, уперше дано оцінку зональним особливостям забезпечення їх організму цими речовинами. Відповідно до цього розроблено рецептуру мінеральних підгодівель для різних статево-вікових і продуктивних груп овець. Згодовування їх у складі раціону посилює кумуляцію у вовні кальцію, фосфору, магнію і сірки. Одержано картину локалізації і насичення ними різних структурних компонентів вовнового волокна, тобто його мінеральний профіль. Одержано нові дані, які поглиблюють уявлення про взаємозв'язок метаболічних процесів у шкірі з ростом вовни, її макроструктурою і фізико-хімічними показниками в овець за різних умов забезпеченості їх мінеральними речовинами. На підставі даних про метаболічну і продуктивну дію кормів, збагачених сірковмісними сполуками, поглиблено концепцію про механізми трансформації поживних речовин корму в кератин вовни.

Ключові слова: вівці, обмін речовин, вовна, вовноутворення, макроструктура, фізико-хімічні параметри вовнового волокна, мінеральні речовини.

Седило Г.М. Роль минеральных веществ в процессах шерстеобразования. - Монография.

Представлена на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Институт биологии животных УААН, Львов, 2004.

Цель исследований - изучить некоторые аспекты взаимосвязи метаболических процессов в организме овец с шерстеобразованием и выяснить механизмы воздействия на них минеральных веществ, использовав полученные данные для разработки научно обоснованных мероприятий по повышению шерстной продуктивности овец и улучшения качества шерсти.

На основании проведенного анализа данных о фактическом минеральном составе кормов различных регионов Украины впервые дана оценка зональным особенностям обеспеченности овец минеральными элементами. В соответствии с этим разработана рецептура минеральных подкормок для различных половозрастных и производственных групп овец, разводимых в хозяйствах различных регионов Украины. Показано, что большинство кормов, выращенных на территории нашей страны, дефицитны по минеральным веществам. Более того, даже в пределах отдельных природно-климатических зон имеются так называемые биогеохимические провинции дефицитности естественных кормов по минеральным элементам. Практически вся территория квалифицируется как дефицитная по содержанию серы. В кормах западной части (особенно горной местности) фиксируется недостаток йода. Южные регионы отличаются дефицитом кальция, цинка, меди, а кое-где и селена (Херсонская обл.). Корма лесостепной зоны характеризуются дефицитом кобальта, меди, цинка, а местами и марганца. В пределах отдельных зон имеются биогеохимические провинции: Полесье, Лесостепь, Крым, Закарпатье с тремя провинциями - низменной, предгорной и горной, Львовская область с двумя провинциями - предгорной и горной, Черновицкая область с тремя провинциями - низменной, предгорной и горной. В соответствии с этим разработана рецептура солеминеральных подкормок для различных половозрастных и продуктивных групп овец. В зависимости от региона разведения овец и дефицита минеральных веществ в кормах в состав этих премиксов вошли такие компоненты, как хлористый натрий, фосфорнокислый кальций, сернокислый натрий, метасиликат натрия, углекислая медь, сернокислый кобальт, сернокислый цинк, сернокислый марганец, йодистый калий, селенокислый натрий.

Минеральные смеси (премиксы) можно применять как в рассыпном виде, так и в форме брикетов-лизунцов. Оптимальная доза смеси для каждой взрослой овцы - 16 г в сутки, а молодняка после отбивки - 8 г. Установлено, что скармливание минеральных солей в составе основного рациона усиливает кумуляцию в шерсти кальция, фосфора, магния и серы. Получена качественная картина локализации и насыщения ими различных структурных компонентов шерстного волокна (кутикулы и кортекса), то есть его минеральный профиль. В частности, для серы показано, что она локализуется во всех структурах волокна, однако насыщенность их этим элементом неодинакова. На установленном профиле особенно четко просматривается максимальный пик наростания ее в зоне центрального участка волоса, то есть его кортекса. Аналогичная закономерность проявляется и в отношении кальция. Получены новые сведения, углубляющие наши представления о взаимосвязи метаболических процессов в коже с ростом, макроструктурой (соотношение кератоз) и физико-химическими показателями шерсти овец при различных условиях обеспеченности их минеральными веществами. На основании данных о метаболическом и продуктивном воздействии кормов, обогащенных серосодержащими соединениями (выращенных на земельных участках, удобренных отходами серной промышленности), а также скармливания животным различных солеминеральных препаратов и минералов нетрадиционных источников (цеолитов), углублена имеющаяся в настоящее время концепция о механизмах трансформации питательных веществ корма в кератин шерсти и изучена субстратно-гормональная регуляция этих процессов.

Ключевые слова: овцы, обмен веществ, шерсть, шерстеобразование, макроструктура, физические и химические показатели шерсти минеральные вещества.

Sedilo H.M. Role of mineral substances in the wool formation processes. - Monograph.

Thesis for a Doctor's degree of agricultural sciences by speciality 03.00.04 - biochemistry. - The Institute of Animal Biology of UAAS, Lviv, 2004.

The literature data and author's results about biological role of macro- and microelements in the sheep's organism with connection of wool formation processes have been summarized in the monograph.

On the basis of the data analysis on the factual mineral composition of the feed in different regions of our country, an estimation of zone peculiarities of their organism nourishment has been given.

In accordance with this formulas of mineral mixture for this species of animals have been elaborated from the available information. Feeding up the sheep by mineral mixture in the diet composition increases the accumulation of calcium, phosphorus, sulfur and magnesium.

The results of electronic microscopic investigations of wool reflecting the picture of distribution of separate elements across the diameter of wool fibre, i.e., its mineral profile, have been obtained. The new data which make more profound our knowledge about relationship between metabolic processes in the skin and wool growth, it's macrostructure, physical and chemical indices under the different conditions of mineral nourishment have been presented.

On the basis of the data of metabolic and productive feed influence enriched by sulfur containing compounds the conception of transformation mechanisms of feed nourishing substances into wool keratin has been worked out.

Key words: sheep, metabolism, wool, wool formation processes, macrostructure, physical and chemical parameters of wool fibre, mineral substances.

Размещено на Allbest.ru