Популяції ценозоутворюючих видів злакових рослин на заплавних луках р. Сули в її верхній та середній течії (Сумська область)
Вивчення популяційної структури ценозоутворюючих трав’янистих видів лучних злаків за умов пасовищної, фенісиціальної та рекреаційної дигресії. Пропозиції щодо охорони заплавних лук річки Сули та оптимізації системи їх господарського використання.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2014 |
| Размер файла | 55,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Диссертация посвящена изучению популяционной структуре семи видов злаков пойменных лугов: Dactylis glomerata L., Festuca pratensis Huds., Phleum pratense L., Deschampsia cespitosa (L.) P. Beauv., Alopecurus pratensis L., Elytrigia repens (L.) Nevski., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub. в условиях пастбищной, фенисициальной и рекреационной дигрессии. Исследования проведены на пойменных лугах р. Сулы в пределах Сумской области (лесостепная зона). В этом регионе выявлено 386 видов травянистых сосудистых растений из 50 семейств. Первые места по представленности занимали семейства Poaceae - 13,7 %, Asteraceae - 12,2 %, Cyperaceae - 7,5 %. Среди травянистых растений господствовали многолетние травы из группы гемикриптофитов (63,5 %). Стержнекорневых видов было 39,4 %, длиннокорневищных - 20,2 %. По отношению к водному режиму преобладали мезофиты (33,2 %) и гигромезофиты (22,0 %), по трофности - мезотрофы (41,7 %) и мегатрофы (36,5 %). Выявлено 15 видов редких и охраняемых растений. Фенологическими наблюдениями установлено, что сроки прохождения фенофаз злаками смещались в зависимости от типа градиента дигрессии и уровня нагрузки. На пасквальном градиенте средние сроки начала всех фенофаз смещались на 3,3 ± 0,24, а на фенисициальном - на 3,7 ± 0,20 дня. Рыхлокустовые злаки более устойчиво сохраняли типичные для них феноритмы, чем длиннокорневищные. Описаны закономерности сезонной динамики по пасквальному и фенисициальному градиентам надземной зеленой фитомассы, общей кустистости и размера листовой поверхности. Ненормированные пастбищные нагрузки и многократные сенокошения угнетали растения всех изученных видов. Значения коэффициентов асимметрии для основных морфопараметров злаков в условиях минимальных антропогенных нагрузок были положительными и лежали в амплитуде +1,6… +6,2. По пасквальному, фенисициальному и рекреационному градиентам они закономерно уменьшались до нуля и в ряде случаев были отрицательными. Антропогенные нагрузки как бы "выравнивали" растения в популяциях. На пасквальном, фенисициальном и рекреационном градиентах изменялись все показатели репродукции злаков. Пасквальный градиент снижал продуктивную кустистость в среднем до 39,9 %. На фенисициальном градиенте продуктивная кустистость снижалась в среднем до 63,0 %, а на рекреационном в среднем до 34,6 % от достигаемой в благоприятных условиях. Зависимость размера сухой надземной фитомассы изучаемых видов от проективного покрытия аппроксимировалась уравнениями регрессии, позволяющими в хозяйственной практике оценивать запасы зеленого корма по визуальным оценкам проективного покрытия. Изучаемые злаки незначительно меняли возрастную структуру популяций при пастбищных нагрузках и ещё в меньшей степени - при сенокосных. В целом возрастные спектры злаков устойчиво сохраняли свои особенности по градиентам антропогенной трансформации лугов. У всех изучаемых растений виталитетная структура популяций статистически существенно менялась по пасквальному, фенисициальному и рекреационному градиентам. У рыхлокустовых и длиннокорневищных видов злаков на градиенте пасквальной дигрессии популяции меняются от процветающих до равновесных и депрессивных с соответствующим снижением индекса качества популяции Q. Сенокошения меньше сказывались на виталитете популяций этих злаков. Противоположным по отношению к другим изучаемым видами злаков было отношение к антропогенным нагрузкам D. cespitosa, у которой повышался виталитет ее популяций, и они становились процветающими с индексом качества популяций Q равным 0,4584, 0,3750 и 0,3750. Виталитетная структура популяций может с высокой эффективностью использоваться для популяционного фитомониторинга состояния луговых сообществ при разных режимах пользования ими. Реакция разных видов злаков в пределах их изучаемой группы на разные формы пользования луговыми фитоценозами была строго индивидуальна. Разработаны предложения по охране лугов и оптимизации хозяйственного пользования ими.
Ключевые слова: пойма р. Сулы, ценозообразующие виды злаков, возрастная структура популяций, виталитетная структура популяций, рост и формообразование у злаков.
Bondareva L.N. The population of coenogenerate species of grasses on flood-lands meadows of upper and middle flows of the Sula river (Sumy region). - Manuscript.
The thesis is presented for a Candidate of Biology degree, speciality 03.00.05 - botany. M.G. Kholodny Institute of Botany National Academy of Science of Ukraine, Kiev, 2005.
The thesis is devoted to the study of population structure of seven species of grasses on flood-lands meadows: Dactylis glomerata L., Festuca pratensis Huds., Phleum pratense L., Deschampsia cespitosa (L.) P. Beauv., Alopecurus pratensis L., Elytrigia repens (L.) Nevski., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub. in conditions of gradients pasturable, fenisicial and recreational digression. The researches were carried out on flood-lands meadows of the Sula river within the Sumy region (forest-steppe zone). 386 species of herbaceous vascular plants from 50 families were revealed in this region. Phenological observations showed, that terms of phenological stages passage by grasses were displaced depending on a type of a digression gradient and level of loading. All reproductions parameters of grasses were changed on pasturable, fenisicial and recreational gradients. The investigated grasses changed a little the age structure of populations at pasturable loadings and to less degree - at hay meadows, but in the whole age spectra of grasses steadily kept their features on gradients of anthropogenous transformation of meadows. At all investigated plants the vital structure of populations statistically essentially varied on pasturable, fenisicial and recreational gradients. The population of the loose-bunch and the long rhizome of grasses changed from prospering up to balanced and depressive. The reaction of different species of grasses within the limits of their investigated group on the different forms of usage of meadows was strictly individual.
Key words: flood-lands of the Sula river, coenogenerate species of grasses, age structure of populations, vital structure of populations, growth and morphogenesis of grasses.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010Способи гербаризації трав’янистих рослин. Характеристика екотопів місць збирання рослин. Екотопи гранітних відслонень, степу, лук та боліт заплав. Біоморфологічний опис квіткової рослини на прикладі тюльпана, його декоративне значення та поширення.
отчет по практике [24,4 K], добавлен 04.02.2013Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010Тварин, які називаються у повсякденному житті "рибами", включають всіх хребетних, які дихають зябрами і мають парні кінцівки у вигляді плавців. Риби це тип хордових. Домінуючі за чисельністю види у річці Уж. Розподіл видів риб по течії річки Уж.
реферат [66,3 K], добавлен 19.12.2008На основі вивчених еколого-біологічних властивостей рослин водних та прибережно-водних біоценозів проведення визначення стану їхніх ценозів русла річки Сіверський Донець. Визначення видів біоіндикаторів водного середовища, екологічні особливості видів.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 07.05.2009Дослідження значення та естетичної цінності декоративних рослин в штучному озелененні міста. Агротехніка та методика створення квітників. Класифікація рослин за температурними показниками. Таксономічний склад клумбових фітоценозів Дзержинського району.
курсовая работа [769,0 K], добавлен 01.03.2016Дослідження декоративних видів рослин з пірамідальними, колоно-подібними та конусоподібними формами крони. Особливості вирощування та ареал походження таксодію, кипарису вічнозеленого, ялівця віргінського. Представники родини соснових та тисових.
курсовая работа [7,2 M], добавлен 13.06.2014Проведення дослідження особливостей пристосувань певних видів рослин до ентомофілії. Оцінка господарської цінності, значення та можливості використання комахозапилення у практичній діяльності людини. Вивчення взаємної адаптації квитків та їх запилювачів.
контрольная работа [3,0 M], добавлен 11.11.2014Кліматичні особливості Херсонської області. Морфобіологічні та екологічні особливості Шавлії мускатної в умовах Ботанічного саду. Анатомічна будова стебла генеративних рослин. Відмінні ознаки родини Губоцвіті. Онтоморфогенез трав’янистих багаторічників.
курсовая работа [957,3 K], добавлен 07.04.2014Аналіз екологічних особливостей ампельних рослин та можливостей використання їх у кімнатному дизайні. Характеристика основних видів ампельних рослин: родина страстоцвітні, аралієві, спаржеві, ароїдні, комелінові, акантові, ластовневі, лілійні, геснерієві.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.
курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017Вивчення систематичної структури флори медоносних рослин та їх еколого-ценотичних особливостей. Ботанічна характеристика флори лучних угідь України - родин Мальвових (Алтея лікарська), Зонтичних (борщівник сибірський) , Айстрових, Бобових та Розових.
курсовая работа [12,8 M], добавлен 21.09.2010Вивчення фіторізноманіття властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області. Еколого-біологічна характеристика та біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології. Фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори.
дипломная работа [138,2 K], добавлен 15.05.2014Фізико-географічна характеристика міста Миколаєва. Загальні відомості про родину Розові (Rosaceae). Особливості розподілу видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва. Біоморфологічна структура видів рослин родини Розових, їх практичне значення.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 05.01.2014Загальна характеристика та класифікаційні групи отруйних рослин. Адаптований перелік родів і лікарських видів, що найчастіше відносять до отруйних. Токсикологічна класифікація отруйних рослин та механізми токсичного захисту. Запобіжні заходи при отруєнні.
курсовая работа [1006,9 K], добавлен 22.01.2015Методика складання переліку лікарських рослин урочища Вістова, їх класифікація та вивчення характерних властивостей, призначення. Порядок проведення флористичного аналізу. Розробка заходів щодо використання лікарських рослин з лікувальною метою.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 05.11.2010Класифікація газонів. Джерела забруднення та забруднюючі речовини міського середовища. Газонні трави в озелененні промислових територій. Правила утримання зелених насаджень сучасних міст. Функціонування систем життєдіяльності газонних видів рослин.
курсовая работа [154,1 K], добавлен 28.03.2015Характеристика річки Десна. Риби серед хребетних, види промислового значення. Особливості складу риб, що мешкають у Дісні, розповсюдження найбільш поширенних видів. Дані про чисельність виловленої риби. Значення риб у житті людини і в господарстві.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 21.09.2010Закономірності поширення та формування лісових масивів Пістинського лісництва. Визначення видового складу сировинних рослин у межах держлісгоспу. Виявлення основних місць зростання окремих видів корисних рослин шляхом обстеження лісових масивів.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2022
