Психофізіологічні функції людей зрілого віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК. 612.821.3

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ЛЮДЕЙ ЗРІЛОГО ВІКУ

03. 00.13 - фізіологія людини і тварин

ЮХИМЕНКО Лілія Іванівна

КИЇВ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Наукові керівники: доктор біологічних наук, професор Макаренко Микола Васильович Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, провідний науковий співробітник відділу фізіології головного мозку;

доктор біологічних наук, професор Лизогуб Володимир Сергійович Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, завідувач кафедри анатомії та фізіології людини і тварин;

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Шабатура Микола Никанорович

Київський національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри анатомії, фізіології та шкільної гігієни;

Коробейніков Георгій Валерійович

Київський державний науково-дослідний інститут

фізичної культури і спорту, заступник директора з наукової роботи

Провідна установа: Донецький державний медичний університет.

Захист відбудеться 19.05.2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, Київ, пр. акад. Глушкова, 2, біологічний факультет. Поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64, біологічний факультет.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 58. Автореферат розісланий 07.04.2004р.

Вчений секретар

спеціалізоаної вченої ради Цимбалюк О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

нервовий сенсомоторний зрілий психічний

Актуальність теми. Дослідження А.Р. Лурії, 1975; М.В. Макаренка, 1987; В.Д. Небиліцина, 1990; П.В. Сімонова, 1993; А.М. Іваницького, 1996, 1997; В.С. Лизогуба, 2001 дозволили встановити, що психофізіологічна активність є результатом складної інтегративної діяльності мозку і включає механізми сприйняття та обробки інформації. Тому актуальність даного дослідження полягає у його націленості на вивчення формування психофізіологічних функцій людини в онтогенезі, ролі їх в процесі навчання, виховання та професійній діяльності.

Психофізіологічні функції в онтогенезі досліджували М.В. Макаренко, 1966, 1980-2003; В.О. Трошихін, 1971; В.С. Лизогуб, 1972-2001; Н.В. Дубровінська, 1990; Г.М. Чайченко, 1993; Д.А. Фарбер, 1997; Gray, 1968; Strelay, 1982; Eysenck, 1985. Отримані ними багаточисельні дані дають можливість говорити про стан деяких властивостей психофізіологічних функцій в різні вікові періоди та особливості формування і становлення їх в онтогенезі. До того ж, більша кількість цих даних отримані за останні роки і з використанням одних і тих же методик. Разом з тим, під час побудови загальної моделі онтогенетичного розвитку людини здебільшого в центрі уваги знаходився порівняно ранній [Т.І. Борейко, 1993; О.М. Давидова, 1997; Д.М. Харченко, 1998] і пізні вікові періоди [В.С. Лизогуб, 1998; О.К. Кравченко, 2000]. Нажаль, найбільш продуктивний період формування психофізіологічних функцій в онтогенезі у людей зрілого віку залишився по за межами досліджень, спостерігається відсутність чітких знань про їх стан, хоча саме в цей період досягається пік росту морфофункціональних структур мозку. Відкритою залишається і проблема про зв'язок сенсомоторних, вегетативних, психічних функцій, а також психологічної структури особистості з індивідуально-типологічними властивостями ВНД, і також в цей період онтогенезу. Тому все вищевикладене стало підставою для подальшого вивчення особливостей формування та становлення психофізіологічних функцій, їх взаємозв'язку та ролі індивідуально-типологічних властивостей в їх прояві у людей 18-27-річного віку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є продовженням комплексних досліджень, які нині широко проводяться в різних регіонах України одними і тими ж методичними прийомами по вивченню особливостей формування властивостей основних нервових процесів (функціональної рухливості та сили), сенсомоторних та психічних функцій в різні періоди онтогенезу людини. Вона виконана в межах теми Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАНУ “Аналіз міжнейронних зв'язків в корі і підкоркових структурах головного мозку під час виконання реальних функцій”, 0199U004037, а також держбюджетної теми МОНУ “Психофізіологічні закономірності розумової діяльності людей в онтогенезі”, 0102U007102.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було визначити стан властивостей основних нервових процесів у людей зрілого віку і їх зв'язок з психічними, особистісними, сенсомоторними та вегетативними функціями. У відповідності до мети дослiдження вирішувалися такі основні задачі:

- дослідження динаміки властивостей сили (СНП) та функціональної рухливості основних нервових процесів (ФРНП), а також сенсомоторних та психічних функцій;

- вивчення зв'язку типологічних властивостей ВНД з сенсомоторними, психічними функціями та психологічною структурою особистості обстежуваних даного вікового періоду;

- визначення прояву властивостей основних нервових процесів в характері реакцій серцево-судинної системи під час нервово-емоційної напруги;

Об'єкт дослідження: нейродинамічні, психічні, психологічні та вегетативні функції людини.

Предмет дослідження: індивідуально-типологічні властивості ВНД та їх зв'язок з психічними, сенсомоторними, психологічними і вегетативними функціями людей зрілого віку.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних наукової літератури з проблеми, дослідження властивостей нервових процесів (ФРНП та СНП), особистісної та реактивної тривожності, сенсомоторної реактивності на подразники різного ступеня складності, властивостей уваги та короткочасної пам'яті, психологічної структури особистості, серцевого ритму, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові дані про стан ФРНП і СНП, сенсомоторних функцій, пам'яті та уваги у людей зрілого віку. Установлено, що в онтогенезі психофізіологічних функцій людей 18-27 років виділяються наступні закономірності: досягнення максимального розвитку та стабілізації на високому рівні досліджуваних властивостей; нерівномірний та гетерохронний характер їх формування; високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, психічних, вегетативних функцій, а також психологічної структури особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД. Обговорюється питання, що встановлені закономірності і особливості онтогенезу психофізіологічних функцій пов'язані з морфофункціональним дозріванням мозку, що визначає ступінь їх розвитку, діапазон поведінкових та пристосувальних можливостей, здійснення мнемічних функцій.

Поглиблена інформація про те, що ФРНП та СНП мають чіткі зв'язки з психологічними властивостями особистості, які в певній мірі обумовлюють індивідуальний стиль поведінки. Такі дані дозволяють розглядати цілісну поведінку людини як результат складних взаємовідносин між біологічними та соціальними компонентами особистості, збагачують теоретичні положення про участь індивідуально-типологічних властивостей ВНД у формуванні поведінкових та вегетативних реакцій.

Вперше отримані дані про роль типологічних властивостей ВНД у механізмах регуляції серцево-судинної системи в умовах нервово-емоційної напруги, дана кількісна оцінка ступеня їх напруженості, показаний зв'язок з психологічним фактором тривожності. Отримані в роботі факти поглиблюють та доповнюють новими даними вікову фізіологію, психологію, фізіологію ВНД та ЦНС.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено значення ФРНП та СНП для оцінки психічних та сенсомоторних функцій, напруження регуляції ритму серця і врахування їх під час психофізіологічного обгрунтування програм підготовки кадрів, підвищення результативності виконання професійних обов'язків, виділення груп ризику нервово-психічних захворювань, тестування стресорної стійкості організму.

Абсолютні значення вивчених властивостей психофізіологічних функцій можуть бути використані як нормативні для кількісної і якісної оцінки ефективності виробничої, спортивної та навчальної діяльності.

Отримані результати відносно зв'язку типологічних властивостей ВНД з деякими психологічними рисами особистості свідчать про необхідність врахування ФРНП і СНП під час розробки індивідуальних режимів навчання, праці, комплектування робочих колективів. Оскільки ФРНП та СНП є чутливими індикаторами функціонального стану організму, їх врахування сприяє розумінню фізіологічних механізмів, що лежать в основі захворювань і можуть бути застосованими для розробки теоретичних і практичних підходів їх попередження та лікування.

Результати роботи включені у лекційні курси фізіології ВНД, вікової фізіології, фізіології праці, спецпрактикуми з психофізіології та психології у вищих навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. Аналіз наукової літератури за проблемою дисертації, формування мети та завдань експериментальних досліджень, проведення обстежень, опис і узагальнення результатів є власністю автора. Інтерпретація зібраного матеріалу та висновки обговорені з науковими керівниками: проф. М.В. Макаренком та проф. В.С. Лизогубом. Статистична обробка фактичного матеріалу здійснена автором самостійно.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на XVI з'їзді Українського фізіологічного товариства (Вінниця, 2002); республіканській конференції “Iндивідуальні психофізіологічні особливості людини і професійна діяльність” (Київ-Черкаси, 2001); Всеукраїнських симпозіумах “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Черкаси, 1999, 2003); Всеукраїнських наукових конференціях присвячених пам'яті акад. В.В. Фролькіса (Київ, 2001, 2002); науковому форумі з нагоди 160-річчя кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Київ, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 робіт, в тому числі 7 статей у спеціальних фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Робота викладена на 147 сторінках комп'ютерного тексту, проілюстрована 19 рисунками та 34 таблицями. Складається з вступу, чотирьох розділів: огляду літератури, методів досліджень, результатів і їх аналізу, узагальнення отриманих даних та висновків. Список використаної літератури містить 286 джерел вітчизняних та іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Контингент та методики досліджень. Обстежено 552 практично здорових чоловіків, студентів віком 18-27 років.

Функціональну рухливість та силу нервових процесів досліджували за методикою М.В. Макаренка [1999] на комп'ютерному комплексі “Діагност”. Як ФРНП, так і СНП досліджували в режимі ”нав'язаного ритму” (постійно зростаюче навантаження) на предметні подразники. ФРНП визначали за показником найвищого темпу диференціювання позитивних та гальмівних подразників, які слідували один за одним за умов максимальної експозиції їх пред'явлення. Дослідження починалося із швидкістю 30 кадрів за хвилину з подальшим збільшенням її кожного разу на 10 подразників. Максимальна швидкість становила 150 подразників за хвилину. Кількісним показником ФРНП була максимальна швидкість пред'явлення подразників, на якій обстежуваний робив не більше 5-5,5% помилок.

СНП визначалася за описаною вище методикою і оцінювалася за загальною кількістю помилок (у відсотках), що були допущені впродовж виконання всього експериментального завдання (під час переробки 585 подразників). Менший відсоток помилок характеризував вищий рівень СНП.

Зорово-моторні реакції різного ступеня складності вивчали також на комп'ютерному комплексі “Діагност”. Спочатку визначали латентний період простої зорово-моторної реакції (ПЗМР). Далі досліджували реакцію вибору одного з трьох (РВ1-3) та двох із трьох подразників (РВ2-3).

Вивчення короткочасної зорової пам'яті проводили за допомогою таблиць з 10 символами. Для запам'ятовування пропонували беззмістовні склади, двозначні числа, слова не пов'язані за змістом та геометричні фігури. Після 30-секундного запам'ятовування та такого ж періоду відставлення, обстежуваний повинен був відтворити матеріал у довільному порядку. Показник обсягу пам'яті був тим вищий, чим більше було відтворено інформації.

Продуктивність, стійкість, обсяг, переключення та розподіл уваги досліджували за коректурними таблицями Анфімова [Антропова М.В., 1984] та Шульте [Марищук В.Л., 1968].

Вивчення психологічних рис особистості здійснювали за допомогою 16-факторного опитувальника Кеттелла [Макаренко М.В., 1996]. Особистісну та реактивну тривожність визначали методом тестування за Спілбергером [Ханін Ю.Л., 1976].

Дослідження вегетативної регуляції серцево-судинної системи проводили методом кардіоінтервалографії [Баєвський Р.М., 1984, 2002]. Використовували статистичний, варіаційний, автокореляційний та спектральний аналіз серцевого ритму.

Обробку даних проводили методами варіаційної статистики за пакетом програм Excel-97, а також кореляційним та факторним аналізом.

Результати досліджень та їх обговорення

Динаміка нейродинамічних та психічних функцій у людей зрілого віку. Динаміка функціональної рухливості основних нервових процесів. Доведено, що у людей 18-27-річного віку індивідуальний показник цієї властивості ВНД коливався в широких межах (70-150 подразників у хвилину).

У 18-річних осіб середня величина рівня ФРНП дорівнювала 103,22,4 подразників за хвилину (рис.1).

Рис. 1. Стан та динаміка функціональної рухливості нервових процесів у обстежуваних 18-27 років: * - вірогідність різниць p<0,05, ** - p<0,01, *** - p<0,001 відносно показників осіб 18 років.

В подальшому, з віком, спостерігалося поступове підвищення досліджуваної властивості і у віці 23 роки вона досягала 114,23,2 подразників за хвилину. Починаючи з 24 років ФРНП мала тенденцію до поступового зниження, а у осіб 27 років цей показник становив вже 100,62,8 подразників за хвилину.

Виділялися вікові періоди, які характеризувалися більш інтенсивними та сповільненими змінами досліджуваної властивості ВНД. Зміни показника даної властивості упродовж 20-26 років проходили дуже повільно, що свідчило, слід вважати, про стабілізацію її розвитку. На відміну від цього, віковий період 19-20 років характеризувався інтенсивними змінами ФРНП.

Динаміка сили нервових процесів. Дослідженнями СНП були встановлені найвищі результати у осіб 21 та 23 років (рис.2).

Дещо нижчі результати СНП були виявлені у осіб 18 та 19 років. З віком досліджувана властивість нерівномірно зростала і в 23 роки досягала свого максимального розвитку (10,081,0% помилок). В старшому віці вона хвилеподібно почала знижуватися і у віці 27-років була найнижча (16,11,0% помилок).

Таким чином, як розвиток, так і зниження СНП в даному віковому періоді онтогенезу відбувалося нерівномірно. Виділялися періоди більш вираженого (23,27 років) та сповільненого розвитку (18-22, 24-26 років).

Отримані дані динаміки ФРНП та СНП дозволяють думати, що їх стан та динаміка в цьому віковому періоді зв'язані з морфологічними та функціональними змінами, удосконаленням нейронної організації структур головного мозку та ін. [Ананьєв Б.Г., 1980; Аршавський І.А., 1982; Фарбер Д.А.,1991].

Рис. 2. Стан та динаміка сили нервових процесів у обстежуваних 18-27 років: * - вірогідність різниць p<0,05, ** - p<0,01, *** - p<0,001 відносно показників осіб 18 років.

Динаміка сенсомоторних функцій на розумові навантаження різного ступеня складності. Під час дослідження сенсомоторних реакцій виявлено, що найкоротші латентні періоди були у обстежуваних 18 років. Так, показник ПЗМР знаходився в межах 224,85,1 мс і до 25 років суттєвих змін його не відбулося (рис.3).

Далі із збільшенням віку час реакції поступово почав зростати і у осіб 27 років становив 264,89,4 мс. Упродовж 18-24 років зміни цього показника не перевищували 2-7% (p>0,05). Для РВ1-3 період сповільнених, але не достовірних змін тривав до 26 років і показник цієї реакції знаходився в межах 312,25,1 - 327,37,9 мс. В подальшому параметри РВ1-3 змінювалися більш виразно і у осіб 27 років дорівнювали 373,410,5 мс. Показники РВ2-3 до 25 років були не нижчими 380,06,6 мс і не вищими за 397,714,8 мс. З 26 років час РВ2-3 поступово збільшувався і у обстежуваних 27 років дорівнював 460,5±14,7 мс (p<0,01).

Таким чином, за отриманими результатами ми можемо стверджувати, що становлення досліджуваної сенсомоторної реактивності на розумові подразники різного ступеня складності у віці 18-27 років проходить майже однаково, зберігаючи одну і ту ж тенденцію. Різниця лише в прояві абсолютних значень характеристики цих ознак. Характерно також і те, що тенденція до зниження параметрів сенсомоторного реагування відбувається також в одні і ті ж періоди, чи з різницею в один рік, що також, мабуть, можна пояснити саме морфофункціональним дозріванням, стабілізацією та станом мозкових структур, які відповідають за прояв властивостей сенсомоторної сфери і які в цей час досягли максимального розвитку, та мають тенденцію до згасання з віком.



Рис. 3. Стан та динаміка простої зорово-моторної діяльності (ПЗМР), реакції вибору одного (РВ1-3) та двох (РВ2-3) з трьох подразників у обстежуваних 18-27 років: * - вірогідність різниць p<0,05, ** - p<0,01, *** - p<0,001 відносно показників осіб 18 років.

Динаміка короткочасної пам'яті. Найвищі показники обсягу пам'яті на беззмістовні склади та слова встановлені у обстежуваних 18 років (відповідно 4,830,21 і 6,840,23 знаків). З 19 років показники поступово знижувалися і у осіб 27 років ставали найменшими (p<0,01-0,001). Найкращий обсяг пам'яті на числа і фігури був зафіксований у осіб 19 років (відповідно 5,00,18 знаків та 7,540,18 фігур). В подальшому показники обсягу пам'яті на склади, слова і числа до 23 років змінювалися дуже повільно, а у осіб 24-25 та 27 років знижувалися на 17,2-24%. Обсяг пам'яті на фігури до 22 років залишався майже на одному рівні, після чого починалося поступове їх зниження до 6,50,38 фігур у 27-річних обстежуваних.

Отже, динаміка змін функції пам'яті в період 18-27 років має деякі особливості і зв'язана, як видно із отриманих даних, із складністю видів інформації. Для обсягу пам'яті на слова період сповільнених змін починався у 20 років, для пам'яті на беззмістовні склади і фігури він був дещо коротшим і відбувався у 21 рік, а для пам'яті на числа наступав у віці 22 роки. Разом з тим, аналіз показників пам'яті досліджуваного контингенту не виявив покращання або значного погіршання мнемічної функції. Якщо враховувати, що стан функції пам'яті дорослої людини може бути результатом біологічного і соціального розвитку, то оптимум цієї діяльності як психічної функції, можливо, краще проявляється в період соціальної зрілості людини [Никоненко О.П., 1996; Панченко В.М., 2003].

Динаміка уваги. Найвищі показники уваги за обсягом, продуктивністю та швидкістю виявлено у осіб 18 років і за обсягом уваги до 23 років суттєво не змінювалися. З 24 років показник обсягу уваги зменшувався і найнижчі його параметри спостерігалися у обстежуваних 26 та 27 років (609,122,3 та 634,430,3 зн). Середні показники продуктивності уваги у осіб 18 років дорівнювали 649,015,1 у.о. До 24 років параметри цієї властивості змінювалися дуже повільно, а з 25 років темпи зниження збільшувалися і у осіб 26-27 років знаходилися в межах 546,72,6 - 559,615,0 у.о. Швидкість уваги у осіб 18 років становила 2,890,05 зн/с і також до 24 років майже не змінювалася (p>0,05). Далі з віком спостерігалося більш суттєве зниження досліджуваної властивості і у 26-27 років вона була найменшою (2,560,09 - 2,700,1 зн/с). Стійкість уваги у осіб 18 років становила 0,910,01 у.о., а у обстежуваних 19 років вона була найкраща (0,930,01 у.о.). У осіб 20 і 21 років параметри стійкості уваги суттєво не змінювалися. З 22 до 26 років показники досліджуваної властивості починали знижуватися і у 27-річних осіб стали найнижчими (0,850,01 у.о.). Розподіл уваги у осіб 18-19 років був однаковим і знаходився в межах 21,60,32 - 21,60,36 зн. Найвищі показники були встановлені у осіб 20 і 21 років (22,20,36 - 22,00,46 зн). В подальшому до 25 років спостерігалося незначне зниження розподілу уваги. Найнижчі показники цієї властивості були встановлені у обстежуваних 26-27 років (21,00,46 - 21,10,38 зн, p<0,01). Результати переключення уваги з 18 до 22 років перебували в межах 237,94,5 - 242,46,2 с. Найменший час виконання завдання, а значить найкращий результат був отриманий у обстежуваних 22 років (223,19,5 с). Дещо нижчими виявилися результати осіб 23-24 років. У осіб 26-27 років показники були найнижчими (295,70,11,4 - 300,912,7 с, p>0,05).

Підсумовуючи результати дослідження нейродинамічних та психічних функцій людей зрілого віку можна стверджувати, що властивості основних нервових процесів, сенсомоторні функції, пам'ять та увага досягають максимального рівня розвитку у віці 18-23 років, після чого спостерігається стабілізація їх та поступове і сповільнене зниження. Розвиток, досягнення максимальних значень, стабілізація і тенденція до зниження, як і саме зниження досліджуваних нейродинамічних і психічних показників проходить не зовсім рівномірно і не одночасово, що не виключено, зв'язано не лише із віковими змінами організму, а і пов'язано з посиленням впливу на них ндивідуально-типологічних властивостей ВНД. На нашу думку, зв'язок індивідуально-типологічних властивостей ВНД з психофізіологічними функціями найкраще досліджувати у віковому періоді, коли спостерігаються найменші їх коливання. Тому встановлений нами період стабілізації психофізіологічних функцій був використаний для вивчення прояву індивідуально-типологічних властивостей ВНД у сенсомоторних, психічних, особистісних та вегетативних функціях людини.

Сенсомоторні та психодинамічні функції у людей з різними індивідуально-типологічними властивостями ВНД. Відображення типологічних властивостей основних нервових процесів у характері сенсомоторного реагування. Враховуючи те, що між показниками ФРНП і СНП був встановлений високо вірогідний зв'язок (р<0,001), подальше співставлення параметрів психофізіологічних функцій подане лише з ФРНП. Для з'ясування цього завдання всіх обстежуваних методом сигмальних відхилень поділили на три групи: з високим, середнім та низьким рівнем ФРНП і у них же виявляли статистично перемінні ознаки середніх величин швидкісних реакцій.

Порівняння часу ПЗМР у осіб з різним рівнем ФРНП свідчить про відсутність статистично значимих різниць (р>0,05) середніх показників цих реакцій. Кореляційний аналіз також не виявив зв'язку між ПЗМР і ФРНП (р>0,05). Відомо, що латентні періоди ПЗМР хоча і є однією із складових типологічних властивостей, але більш за все вони характеризують функціональний стан організму, рівень збудження нервової системи і швидкість розповсюдження його по нервовим ланцюгам, а не типологічні властивості ВНД [Макаренко М.В., 1991, 1996].

Співставлення часових характеристик РВ1-3 у обстежуваних з різним рівнем ФРНП виявило, що латентні періоди сенсомоторних реакцій вибору були достовірно коротшими у обстежуваних з високою градацією типологічних властивостей, ніж у осіб з низьким розвитком досліджуваної властивості ВНД (р<0,05).

У випадку дослідження більш складної реакції РВ2-3 була встановлена кореляційна залежність між індивідуально-типологічними властивостями ВНД і сенсомоторними функціями (р<0,001). Співставлення латентних періодів РВ2-3 встановило, що у більшості обстежуваних з високим рівнем ФРНП спостерігалися достовірно коротші латентні періоди, ніж у осіб з низькою градацією цієї властивості (р<0,05).

Зв'язок функції пам'яті з властивостями основних нервових процесів. Аналізуючи результати обстеження властивостей пам'яті осіб з різним рівнем ФРНП виявлено, що особи з високою градацією типологічних властивостей мали вищий обсяг запам'ятовування, ніж особи з середнім і низьким рівнем ФРНП. Встановлено достовірні відмінності між показниками пам'яті на беззмістовні склади та числа у осіб з високим і низьким рівнем ФРНП (р<0,05-0,001). Між показниками обсягу пам'яті на слова і фігури у осіб з різним рівнем ФРНП були встановлені статистично вірогідні відмінності лише у обстежуваних з низьким і середнім її рівнем (р<0,05). Встановлено вірогідний зв'язок ФРНП з показниками пам'яті на беззмістовні склади та числа (р<0,05-0,001).

Із отриманих результатів можна зробити висновок, що існує зв'язок між індивідуально-типологічними властивостями ВНД та функціями пам'яті, як і достовірні відмінності різниці у обсязі пам'яті осіб з різним рівнем властивостей основних нервових процесів. Ймовірно, що така залежність пам'яті від індивідуально-типологічних властивостей ВНД найкраще проявляється для запам'ятовування не дуже складних, але посильних для нервової системи завдань [Макаренко М.В., 1991; Голубєва Е.А., 1993].

Функція уваги у людей зрілого віку з різними індивідуально-типологічними властивостями ВНД. Проведений кореляційний аналіз встановив існування зв'язку між ФРНП, переключенням та розподілом уваги (р<0,05-0,01). Разом з тим встановлено достовірно вищі показники обсягу, швидкості та розподілу уваги у осіб з високим рівнем ФРНП порівняно з особами, які мали низькі градації досліджуваної типологічної властивості (р<0,05-0,001). Доведено, що індивідуальні показники властивостей уваги значною мірою залежать від рівня індивідуально-типологічних властивостей ВНД людини, що підтверджує результати і висновки інших дослідників [Харченко Д.М., 1998; Кравченко О.К., 2000 та ін.].

Психологічні властивості особистості у людей з різним рівнем функціональної рухливості нервових процесів. Встановлено, що між властивостями основних нервових процесів і психологічними рисами особистості за факторами тривожності, радикалізму і очікування неприємностей існує достовірний зв'язок (р<0,05). У осіб з високим рівнем ФРНП спостерігалися вірогідно вищі показники циклотимії-шизотимії, моральної нормативності, стійкості до стресу та достовірно нижчі параметри тривожності ніж у обстежуваних з низькою градацією досліджуваної типологічної властивості. Тому особи з високим рівнем ФРНП характеризувалися більшою здатністю до спілкування, готовністю до взаємодопомоги, високим ступенем дисциплінованості, морального контролю поведінки, стійкості до стресу та емоційних навантажень. Особи з низьким рівнем ФРНП характеризувалися вірогідно нижчими показниками за факторами радикалізму, що свідчило про консерватизм та слабку зацікавленість до інтелектуальної діяльності (p<0,05).

Таким чином, результати проведених досліджень вказують на існування зв'язків між індивідуально-типологічними властивостями ВНД і психологічною структурою особистості. Їх узгодженість, за даними літературних джерел, сприяє формуванню індивідуального стилю поведінки [Мерлін В.С., 1986; Небиліцин В.Д., 1990; Русалов В.М., 1997].

Характер вегетативного реагування та його зв'язок з властивостями основних нервових процесів. Вегетативні реакції є індикатором тих процесів, які розгортаються в організмі внаслідок зміни умов оточуючого середовища. Найбільш зручно їх оцінювати за показниками серцево-судинної системи [Баєвський Р.М., 1984; Федоров Б.М., 2001], які особливо швидко змінюються за умов нервово-емоційних переживань.

Відомо, що найбільше нервово-психічне напруження у студентів виникає під час екзамену [Доскін В.А., 1988; Юматов Е.А., 2001]. Нашими дослідженнями також встановлено, що під час екзамену змінюються статистичні показники серцевого ритму (СР). Так, частота серцевих скорочень (ЧСС) у студентів достовірно збільшувалася в середньому з 85,51,96 ударів за хвилину в умовах поточних учбових навантажень до 107,13,5 ударів за хвилину під час екзамену (р<0,001). Ймовірно, такі зміни обумовлені різною активацією механізмів вегетативної регуляції серця [Аракелян А.Н., 2001]. Разом з тим, математичне очікування, середньоквадратичне відхилення та похибка середнього під час екзамену достовірно зменшувалися на 16,7-27,2% порівняно з параметрами, визначеними в умовах поточних учбових занять (p<0,05).

За показниками варіаційної пульсометрії встановлено, що параметри амплітуди моди, індексу вегетативної рівноваги, вегетативного показника ритму зафіксованих під час екзамену також були достовірно більшими порівняно з аналогічними показниками, які були зареєстровані в умовах поточних учбових занять (р<0,05-0,001). Підвищення статистичних показників, а також автокореляційних параметрів вказує на зростання активності симпатоадреналової системи та послаблення холінергічних механізмів в регуляції СР, що забезпечує високу працездатність головного мозку під час нервово-емоційного напруження [Федоров Б.М., 1991].

Показники автокореляційної та спектральної функцій також свідчать, що під час екзамену у обстежуваних посилюється участь центральних механізмів в регуляції СР [Щербатих Ю.В., 1999]. Так, підвищення потужності спектру ритмограми на нульовій частоті під час екзамену свідчило на користь посилення участі вищих вегетативних центрів і нейрогуморальних механізмів у здійсненні функцій синусового вузла серця [Стрілець В.Б., 2001]. Під час екзамену встановлено значне підвищення рівня реактивної тривожності (РТ). Наявність кореляції між параметрами серцево-судинної системи та рівнем РТ свідчило про посилення впливу психологічних рис студентів на діяльність серцево-судинної системи і її вегетативну регуляцію у студентів, який посилювався під час екзамену (p<0,001). Отже, екзамен викликає активацію гуморальної, симпатичної та пригнічення парасимпатичної регуляції СР у студентів. Ймовірно, рівень РТ виступає у ролі пускового механізму розгортання фізіологічних реакцій пристосування. Не виключено, що такі реакції є наслідком впливу індивідуально-типологічних властивостей ВНД.

Прояв типологічних властивостей ВНД у характері реагування серцево-судинної системи в різних емоційних станах. За результатами індивідуальних показників ФРНП всі обстежувані були розподілені на три групи: з низьким, середнім та високим її рівнем. Встановлено, що у осіб з різним рівнем ФРНП істотні відмінності між параметрами СР в умовах поточних учбових занять, в основному, були відсутні (р>0,05). На відміну від цього, вивчення СР під час екзамену дало можливість встановити достовірні відмінності між показниками СР у осіб з різним рівнем ФРНП (рис.4).

Так, потужність хвиль високої частоти (HF) під час екзамену у осіб з високим рівнем ФРНП коливалася в межах 6,40,2 у.о., що було достовірно нижчим у осіб, які мали низький рівень цієї властивості (р<0,05).

Потужність хвиль LF у обстежуваних під час екзамену досягали відповідно 7,50,5 у.о. для осіб з високим і 9,20,4 у.о. з низьким рівнем ФРНП (р<0,01). В умовах екзаменаційного стресу найбільші достовірні відмінності між показниками осіб з високим і низьким рівнем ФРНП спостерігалися у потужності хвиль VLF (відповідно 9,40,8 і 13,71,4 у.о., p<0,001).

Підсумовуючи ці дані, слід відмітити, що у обстежуваних зрілого віку типологічні властивості ВНД здійснюють помітний вплив на характер реакцій серцево-судинної системи і її вегетативну регуляцію під час вираженого нервово-емоційного напруження, викликаного екзаменаційним стресом. Обстежувані з низьким рівнем властивостей основних нервових процесів характеризувалися більш високим рівнем функціонування серцево-судинної системи, вищою напруженістю регуляторних механізмів, ніж особи з високим рівнем досліджуваної типологічної властивості ВНД.

Рис. 4. Потужність хвиль HF, LF та VLF структури серцевого ритму у осіб з низьким Размещено на http://www.allbest.ru/

та високим Размещено на http://www.allbest.ru/

рівнем ФРНП: * - вірогідність різниць p<0,05, ** - p<0,01, *** - p<0,001 відносно низького рівня ФРНП.

З усього вищевикладеного можна узагальнити, що в онтогенезі психофізіологічних функцій у людей 18-27 років можна виділити відповідні етапи їх подальшого розвитку. І в тому числі: досягнення максимального рівня, стабілізація і початок спаду, зниження функціонування цих властивостей, а також високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, вегетативних, психічних функцій, рис особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД, що спостерігали і інші автори в інші вікові періоди.

Враховуючи результати наших досліджень та інших авторів можна вважати, що у людей зрілого віку до 18-23 років, в основному, завершується морфофункціональне дозрівання мозкових структур, параметри психофізіологічних функцій досягають і стабілізуються на високому рівні. Подальше удосконалення вищих відділів кори головного мозку відбувається за рахунок посилення впливу типологічних властивостей (ФРНП і СНП) на прояв сенсомоторних, вегетативних, психічних і особистісних властивостей.

Досліджувані типологічні властивості ВНД можуть бути корисними для оцінки психічних та сенсомоторних функцій, напруження системи регуляції ритму серця, мають знайти застосування під час фізіологічного обгрунтування програм підготовки кадрів, розробки підходів підвищення результативності виконання професійних обов'язків, виділення груп ризику раннього розвитку нервово-психічних захворювань, тестування стресорної стійкості організму.

ВИСНОВКИ

Встановлено, що психофізіологічні функції у людей 18-27 років характеризуються закономірностями, до яких відноситься досягнення максимального розвитку, стабілізація його на високому рівні і початок зниження їх функціонування, а також високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, психічних, вегетативних функцій та психологічної структури особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД.

Виявлено, що на етапі онтогенезу 18-27 років функціональна рухливість та сила нервових процесів, різні за складністю зорово-моторні реакції, властивості пам'яті та уваги досягають свого найвищого рівня розвитку у 18-23 роки і мало змінюються до 25 років, після чого спостерігається їх поступове зниження.

Найвищого рівня розвитку сенсомоторні та психічні функції досягають у 18-19 років, а функціональна рухливість і сила нервових процесів у віці 23 років. Зниження психофізіологічних функцій починається неодночасно: у 18-24 років функції пам'яті та уваги, у 25-26 років сенсомоторна реактивність, а у 27 років - функціональна рухливість та сила нервових процесів.

Важливою закономірністю формування психофізіологічних функцій у людей зрілого віку є подальше розширення і посилення впливу індивідуально-типологічних властивостей нервової системи на сенсорні, вегетативні, психічні функції та риси особистості. Функціональна рухливість та сила нервових процесів складає психофізіологічну основу сенсомоторних, вегетативних, психічних функцій і психологічної структури особистості.

Встановлено, що у осіб зрілого віку існує зв'язок між індивідуально-типологічними властивостями ВНД, а також наявність статистично достовірних різниць у групах обстежуваних з різним рівнем ФРНП і СНП та часовими характеристиками складних сенсомоторних реакцій. Кореляція між властивостями основних нервових процесів і латентними періодами простих зорово-моторних реакцій не виявлена.

Виявлено вірогідний зв'язок між типологічними властивостями ВНД і обсягом короткочасної пам'яті та уваги, статистично достовірні різниці цих психічних функцій у групах обстежуваних з різним рівнем функціональної рухливості та сили нервових процесів. Особи з високим рівнем властивостей основних нервових процесів характеризуються достовірно вищими показниками пам'яті та уваги.

Встановлено статистично достовірні різниці психологічних рис особистості у групах обстежуваних з різним рівнем функціональної рухливості та сили нервових процесів. Особи з високим рівнем типологічних властивостей нервової системи характеризуються достовірно вищими показниками за факторами моральної нормативності, стійкості до стресу та нижчими параметрами тривожності.

У обстежуваних зрілого віку типологічні властивості ВНД здійснюють помітний вплив на характер реакцій серцево-судинної системи і її вегетативну регуляцію під час вираженого нервово-емоційного напруження, викликаного екзаменаційним стресом. Обстежувані з низьким рівнем функціональної рухливості та сили нервових процесів характеризуються більш високим рівнем функціонування серцево-судинної системи, вищою напруженістю регуляторних механізмів, ніж особи з високим рівнем досліджуваних типологічних властивостей ВНД.

Виявлені закономірності і особливості у формуванні психофізіологічних функцій людей зрілого віку, а також абсолютні значення можуть бути використані як нормативні для кількісної і якісної оцінки під час підготовки, перепідготовки кадрів, оптимізації трудової, спортивної та учбової діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Борейко Т.І., Лизогуб В.С., Кравченко О.К., Хоменко С.М., Петренко А.О., Юхименко Л.І. Сенсомоторні функції у людей зрілого та похилого віку з різним рівнем розвитку індивідуально-типологічних властивостей ВНД // Вісник морфології Вінницького держ. мед. унів-ту ім. М.І.Пирогова. - 1999. - 2. - С.204-206.

Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Петренко Ю.О., Бібік Т.А., Явник О.Е., Юхименко Л.І. Функціональний стан центральної нервової системи за умов переробки інформації різного ступеня складності у осіб з різним рівнем рухливості нервових процесів // Фізіол. журн. - 2002. - Т.48, №1. - С.9-14.

Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Юхименко Л.І., Петренко Ю.О., Бібік Т.А. Порівняльний аналіз різних показників сили нервових процесів у людини // Фізіол. журн. - 2002. - Т.48, №4. - С.70-74.

Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Юхименко Л.І. Серцевий ритм у студентів з різними індивідуально-типологічними властивостями вищої нервової діяльності в умовах екзаменаційної сесії // Фізіол. журн. - 2003. - Т.49, №1. - С.28-33.

Лизогуб В.С., Харченко Д.М., Хоменко С.М., Юхименко Л.І., Петренко Ю.О., Явник О.Е. Онтогенез нейродинамічних функцій людини // Фізіол. журн. - 2002. - Т.48, №2. - С.123-124.

Юхименко Л.І., Лизогуб В.С., Іванюра І.О. Становлення нейродинамічних і психічних функцій у людей зрілого віку // Вісник Черкаського держ. унів-ту ім. Б.Хмельницького. Випуск 32. Черкаси, 2002. - С.128-135.

Юхименко Л.І., Іванюра І.О. Психофізіологічні реакції організму за умов вираженого нервово-емоційного напруження // Вісник Черкаського держ. унів-ту ім.Б.Хмельницького. Випуск 39. Черкаси, 2002. - С.138-144.

Petrenko Y.A, Lizogub V.S, Yuhimenko L.I. The estimation of conditions of person taking into account the index of the functional conditions of nervous system //Healt psychology. Abstract Book. Scotland. - 2001. - P.134.

Кравченко О.К., Юхименко Л.І. Зв'язок типологічних властивостей вищої нервової діяльності з психічними функціями людей зрілого віку // Матер. III укр. конф. молодих вчених, присвячена пам'яті акад. В.В. Фролькіса. - Київ. - 2002. - С.103.

Юхименко Л.І. Взаємозв'язок індивідуально-типологічних властивостей ВНД і психологічної структури особистості // Матер. наук. конф. "Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність". - Київ-Черкаси. - 2001. - С.128.

Лизогуб В.С., Юхименко Л.І., Фуртатова С.В., Коляденко Г.І. Прояв індивідуально-типологічних властивостей ВНД у вегетативному забезпеченні розумової діяльності під час екзаменаційного стресу // Матер. Всеукр. наук. конф. " Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології". - Київ. - 2002. - С.72.

Юхименко Л.І., Києнко В.М. Психофізіологічні функції у людей зрілого віку // Матер. Всеукр. симпозіуму "Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі". - Київ-Черкаси. - 2003. - С. 114.

АНОТАЦІЇ

Юхименко Л.І. Психофізіологічні функції людей зрілого віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню психофізіологічних функцій людей зрілого віку та вивченню зв'язків індивідуально-типологічних властивостей ВНД з сенсомоторними, психічними, вегетативними функціями та рисами особистості.

Дослідженнями встановлено, що психофізіологічні функції людей зрілого віку характеризуються закономірностями: досягнення максимального розвитку та стабілізація на високому рівні, нерівномірний та гетерохронний характер їх формування, високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, психічних, вегетативних функцій, психологічної структури особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД. Виявлено, що на етапі онтогенезу 18-27 років ФРНП та СНП, різні за складністю зорово-моторні реакції, властивості пам'яті та уваги досягають свого найвищого розвитку у 18-23 роки і мало змінюються до 25 років, після чого спостерігається їх поступове зниження.

Встановлена залежність між параметрами властивостей основних нервових процесів і складних сенсомоторних реакцій, обсягом короткочасної пам'яті і уваги, факторами психологічної структури особистості, а також характером реакцій серцево-судинної системи і її вегетативної регуляції під час вираженого нервово-емоційного напруження на екзамені. Особи з високими градаціями індивідуально-типологічних властивостей ВНД характеризувалися короткими латентними періодами сенсомоторних реакцій, більшим об'ємом короткочасної пам'яті, уваги, вищими показниками моральної нормативності, стійкості до стресу та нижчими параметрами тривожності, нижчим рівнем функціонування серцево-судинної системи, а також меншою напруженістю регуляторних механізмів, ніж особи з низькою градацією типологічних властивостей ВНД.

Ключові слова: онтогенез, індивідуально-типологічні властивості ВНД (ФРНП та СНП), психофізіологічні функції, сенсомоторні реакції, короткочасна пам'ять, властивості уваги, психологічна структура особистості, серцевий ритм.

Юхименко Л.И. Психофизиологические функции людей зрелого возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, Киев, 2004.

Диссертация посвящена исследованию психофизиологических функций людей зрелого возраста, а также изучению связей индивидуально-типологических свойств ВНД с сенсомоторными, психическими, вегетативными функциями и чертами личности.

Исследованиями установлено, что психофизиологические функции людей зрелого возраста характеризуются закономерностями: достижение максимального развития и стабилизация их на высоком уровне, неравномерный и гетерохронный характер формирования, высокая степень зависимости проявления сенсомоторных, психических, вегетативных функций, психологической структуры личности от индивидуально-типологических особенностей ВНД. Выявлено, что на этапе онтогенеза 18-27 лет ФПНП и СНП, разные по сложности сенсомоторные реакции, особенности памяти и внимания достигают своего наивысшего развития в 18-23 года и мало изменяются до 25 лет, после чего наблюдается их постепенное снижение.

Исследована роль типологических свойств ВНД в механизмах организации сенсомоторных, психических, вегетативных функций, а также чертах личности. Установлена высокая корреляционная зависимость между параметрами сложных сенсомоторных реакций, объемом памяти на слоги и числа, особенностями внимания, факторами тревожности, радикализма и ожидания неприятностей психологической структуры личности и уровнями ФПНП. Обследованным с высокими градациями индивидуально-типологических особенностей ВНД соответствовали меньшее время сенсомоторных реакций, больший объем кратковременной памяти, лучшие показатели внимания, более высокие значения показателей моральной нормативности, стрессоустойчивости и низкие параметры тревожности.

Проведенный корреляционный анализ между переменными рядами ФПНП и реактивной тревожности дал возможность установить, что ФПНП обуславливает формирование индивидуального психологического фона и играет решающую роль в развертывании последующих психофизиологических реакций в организме студентов во время экзамена, в том числе и вегетативных.

Установлено, что функциональная подвижность и сила нервных процессов проявляется в характере вегетативных реакций людей зрелого возраста. Во время выраженного нервно-эмоционального напряжения на экзамене установлена связь между индивидуально-типологическими особенностями ВНД и характером деятельности сердечно-сосудистой системы, а также ее регуляторными механизмами. Обследованные с высоким уровнем особенностей основных нервных процессов характеризовались более низким уровнем функционирования сердечно-сосудистой системы, меньшей напряженностью ее регуляторных механизмов, чем обследованные с низкой градацией типологических особенностей ВНД.

Ключевые слова: индивидуально-типологические особенности ВНД (ФПНП и СНП), психофизиологические функции, онтогенез, сенсомоторные реакции, объем кратковременной памяти, особенности внимания, психологическая структура личности, сердечный ритм.

Yuhimenko L.I. Psychophysiological functions of the mature age people. - Manuscript.

Thesis on Acquiring the Candidate of Biological Sciences Degree in Speciality 03.00.13 - Physiology of a Man and an Animal. - Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2004.

The thesis is devoted to the research of the psychophysiological functions of the mature age people and correlation study of individual-typological properties of the high nervous activity with sensemotor, mental, vegetative functions and features of a person.

The research prove that the ontogenesis of the psychophysiological functions of the mature age people was characterised with such conformities: achieving of the maximum development and stabilisation on the high level irregular and phase character of their formation, the high dependence degree of sensemotor, mental, vegetative functions display, psychological structure of a person from individual-typological properties of the high nervous activity (HNA). It was determined that on the stage of 18-27 years old ontogenesis the functional agility and the force of nervous processes, different visual-motor reactions as to the complication, the properties of memory and attention achieved their highest level of development at the age of 18-23 and changed little till the age of 25, their gradual drop was observed after that.

The correlation between showings of the main nervous processes properties and complicated sense-motor reactions short-term memory volume for syllables numbers, parameters of attention switching and distributions, anxiety factors, radicalism, troubles expecting of a person's psychological structure and character of heart-vascular system reactions and its vegetative regulations during marked nervous-emotional tension at examination was established. Persons with high gradations of individual-typological properties of HNA were characterised with short latent periods of sense-motor reactions, bigger volume of short-term memory, attention, higher showings of moral standard factors, stability to stresses and lower parameters of anxiety, lower level of heart-vascular system functioning and less tension of regulation mechanisms than persons with low gradations of individual-typological properties of HNA.

Key words: ontogenesis, individual-typological properties of HNA (functional agility and the force of nervous processes), psychophysiological functions, sense-motor reactions, short-term memory, attention properties, psychological structure of a person, heart rhythm.

Размещено на Allbest.ru

...