Імуногенетичні фактори реалізації генетично обумовленої патології

Ми проаналізували та встановили частоту (1,6%) протяжної делеції 2, 3 гена - мутації CFTRdele2,3(21kb) серед хворих на МВ із західного регіону України. Така частота узгоджується із даними Л.АЛівшиць 2001, за якими мутація CFTRdele2,3(21kb) в Україні має частоту 1,2% (рис. 4).

Крім мутацій гена ТРБМ, в обстеженій групі пацієнтів з високим ризиком МВ виявлені деякі поліморфічні варіанти гена ТРБМ та встановлено їх частоту: 875+40А>G (екзон 6а) - 8,6%; Р1209Р (екзон 20) - 5,1%; Т854Т (екзон 14а) - 32,7%.

Отже, у пацієнтів хворих на МВ із західного регіону України найпоширенішими після delF508 є ті ж мутації, що й у Східноєвропейській популяції: W1282X, G542X, N1303K, CFTRdele2,3 (21kb). Ці мутації повинні враховуватися під час проведення молекулярно-генетичної діагностики МВ у пацієнтів із даного регіону України. Специфічною для західного регіону можна вважати вперше виявлену в Україні мутацію 2721del11 (екзон 14а). Загальна частота ідентифікованих не-delF508 алелей МВ серед обстежених пацієнтів хворих на МВ є нижчою за очікувану. Проте високою є частота виявленого поліморфізму гена ТРБМ.

Аналіз особливостей фенотипічних проявів муковісцидозу при різних ТРБМ-генотипах. Виявлена нами значна генетична гетерогенність випадків МВ спонукала провести аналіз між встановленим генотипом пацієнтів хворих на МВ та клінічними ознаками. За генетичним поліморфізмом мутацій усі пацієнти хворі на МВ були розділені на п`ять генотипних груп: delF508/delF508, delF508/M, delF508/X, M/X, X/X, де М - інша, відмінна від delF508 ідентифікована мутація гену ТРБМ, а Х - неідентифікована мутація гену ТРБМ. Ми провели порівняльний аналіз груп спостереження за наступними клінічними ознаками: наявність та ступінь панкреатичних уражень (ПУ); наявність та ступінь ураження гепатобіліарної (ГБУ), бронхолегеневої (БЛУ) та серцево-судинної (ССУ) систем.

Проведений у даній роботі аналіз асоціації між наявністю специфічних алелей гена ТРБМ хворих на МВ і клінічними проявами показав, що обстежені хворі з МВ практично на 100% мають панкреатичні ураження, причому незалежно від ТРБМ-генотипів (рис. 5).

Деякий виняток становлять пацієнти з невідомим (X/X) генотипом, ступінь ураження в цій групі хворих склав 91%, оскільки у одного пацієнта з цієї групи (9%) не були діагностовані панкреатичні ураження на час обстеження. Найменше страждає гепатобіліарна система: важкі ураження були зафіксовані лише у двох (15%) випадках. Щодо уражень бронхолегеневих та серцево-судинних, то вони проявляються приблизно рівнозначно: особливо важкі зафіксовані в межах 50% обстежених лише в одній групі (delF508/M) і лише стосовно серцево-судинних уражень, вони не перевищують 30%.

Особливості розподілу алелей гену DQA1 у пацієнтів, хворих на МВ. Враховуючи те, що на формування МВ-фенотипу впливають три основні фактори: перший - це мутації гену ТРБМ, другий - решта геному пацієнта і третій - довкілля, наступним етапом роботи було вивчення впливу другого фактору на формування МВ-фенотипу. Вивчали особливості розподілу алелей гену DQA1 головного комплексу гістосумісності - як гена-модифікатра ТРБМ-гена, залученого до формуванні фенотипічних проявів МВ. Такого роду дослідження були мотивовані останніми повідомленнями літератури стосовно фенотипічних проявів МВ у вигляді панкреатитів, артритів, целіакій (L.Tsui, P.Durie, 1999, S.Fustic et al., 2000), тобто, уражень аутоімунного характеру. З іншого боку, як вже зазначалося вище, схильність до аутоімунних захворювань чітко асоційована з особливостями поліморфних варіантів HLA-структур. Причому, за даними літератури (U.Bogner et al., 1992, E.McCanlies et al., 1998, M.Herr et al., 2000) це зазвичай стосується алелей генів II класу головного комплексу гістосумісності, зокрема гену DQA1.

У зв'язку з чим, ми вважали обґрунтованим дослідження особливостей розподілу алелей гену DQA1 головного комплексу гістосумісності, широко вивченого при аутоімунних захворюваннях, у пацієнтів з МВ. Вивчення DQA1-генотипів, на нашу думку, було особливо важливим для пацієнтів із західного регіону України, зважаючи на домінування у них панкреатичних уражень з одного боку, і з другого - дискусією в літературі відносно типу панкреатичних уражень при МВ: чи це аутоімунний панкреатит, чи діабет II типу? Тобто, скринінг цих генів може мати важливе практичне значення для прогнозу хвороби і вибору тактики її лікування. Всього обстежено 66 осіб: групу пацієнтів з МВ склали 21 особа, норму склали 45 здорових людей із відсутньою мутацією в гені ТРБМ.

У дітей, хворих на МВ особливо часто виявлялася алель *0501, яка зустрічається з частотою 45%, її частота вірогідно (p<0,01) відрізнялася від контрольних показників при значеннях критерію Пірсона 8,4 (=8,4) (таблиця 7).

Слід наголосити, що на підставі літературних даних (B.A.Lie et al., 1999, M.L. Bertolcini et al., 2000) саме ця алель з високою частотою асоціюється власне з аутоімунними хворобами, і зокрема, з аутоімунним панкреатитом. Ще однією алеллю-агресором виявилася алель DQA1*0401, її частота була достовірно (p<0,02) вищою порівняно з контролем і критерій Пірсона становив 6,26. Статистично вірогідну різницю, порівняно з контролем, як в першому так і в другому випадку, підтверджено підрахунком етіологічної фракції (EF). Алеллю-протектором виявилася алель DQA1*0102, яка, порівняно із здоровими людьми, зустрічалася вірогідно (p<0,02) рідше, що підтверджено значеннями критерію Пірсона і превентивної фракції (PF).

Таблиця 7. Розподіл алелей гену DQA1 при МВ

Далі ми оцінили внесок алелей-агресорів у різні ТРБМ-генотипні групи. Статистично вірогідної кореляції у співвідношенні “генотипна група - алель-агресор” не виявлено: сумарна частота алелей-агресорів коливалася в межах 50% - 75% у різних групах (рис. 6).

Такі результати узгоджуються з результатами Aron et al.,1999, які також не спостерігали суттєвої різниці між особливостями алельних розподілів генів HLA-системи та ТРБМ-генотипом у пацієнтів, хворих на МВ французької популяції.

Підсумовуючи наведені результати, очевидно, що гени головного комплексу гістосумісності впливають на фенотипічні прояви МВ як гени-модифікатори основного ТРБМ-гену, а підвищена частота алелі *0501 гену DQA1 засвідчує аутоімунний характер панкреатичних уражень у обстежених, хворих на МВ, пацієнтів.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні наявності у людини імуногенетичних факторів реалізації природженої хромосомної та спадкової моногенної патологій у потомстві.

2. Імуногенетичним фактором ризику народження дітей з синдромом Дауна є наявність у батьків А10, В40, В41 та В51 антигенів головного комплексу гістосумісності, а імуногенетичним фактором ризику формування синдрому Тернера є наявність у батьків В40 та В51 антигенів головного комплексу гістосумісності.

3. Отримані результати засвідчують присутність спільних HLA-антигенів в групах батьків дітей з синдромом Дауна та синдромом Тернера, на підставі чого передбачається існування спільних механізмів формування природженої хромосомної патології як такої.

4. Антигени А10 та В41 є також маркерами схильності до навикового невиношування вагітності, що дозволяє віднести подружні пари з навиковим невиношуванням вагітності в групу ризику по народженню дітей з анеуплоїдними хромосомними порушеннями.

5. Наявність в групі батьків дітей з синдромом Дауна підвищеної частоти алелі *0301 гена DQA1 ІІ-го класу головного комплексу гістосумісності та В40 та В51- антигенів І класу головного комплексу гістосумісності, які асоціюється з аутоімунним тиреоїдитом, підтверджує схильність батьків дітей з синдромом Дауна до аутоімунного тиреоїдиту та передбачає аутоімунний тиреоїдит у батьків фактором ризику народження у них дітей з природженою хромосомною патологією.

6. Особливо підвищені частоти імуногенетичних маркерів схильності до відтворення потомства з природженою хромосомною патологією спостерігалися в групі матерів, порівняно із загальною групою батьків, на підставі чого відстоюється твердження особливої відповідальності матері за народження дитини з анеуплоїдними порушеннями в каріотипі.

7. Важливу роль у підтриманні системи “мати-плід” відіграє інтерферонова система матері, а підвищений рівень спонтанного інтерферону в крові вагітної жінки і, особливо, в амніотичній рідині, є негативним прогностичним маркером щодо нормального протікання вагітності і може засвідчити формування природжених вад розвитку плоду.

8. Встановлено частоти та спектр найпоширеніших мутацій гена ТРБМ серед хворих на муковісцидоз із західного регіону України. Регіональною особливістю є висока частота мутації W1282X та вперше ідентифікована на Україні мутація 2721del11.

9. Проведений аналіз фенотипічних проявів МВ у західному регіоні України засвідчив наявність панкреатичні ураження практично у всіх обстежуваних пацієнтів, незалежно від ТРБМ-генотипу.

10. Вивчення особливостей розподілу алелей гену DQA1 головного комплексу гістосумісності у пацієнтів, хворих на муковісцидоз із західного регіону України показало чітку позитивну асоціацію з алелями *0501 та *0401.

11. Вважаємо ген DQA1 головного комплексу гістосумісності - геном-модифікатором ТРБМ-гену при муковісцидозі, а підвищена частота алелі *0501 гену DQA1 у обстежених пацієнтів з МВ засвідчує аутоімунний характер виявлених у них панкреатичних уражень.

Практичні рекомендації

1. Рекомендується при формуванні груп ризику для пренатальної діагностики хромосомної патології враховувати імуногенетичні особливості подружніх пар в комплексі з ендокринним моніторингом та інтерфероновим статусом вагітної.

2. Наявність у подружніх пар HLA-антигенів А10, В40, В41 та В51 і, особливо, алелі DQA1*0301 головного комплексу гістосумісності людини є об'єктивним показом для пренатальної діагностики хромосомної патології плоду.

3. В групу ризику по народженню дітей з анеуплоїдними хромосомними порушеннями необхідно включити жінок з аутоімунним тиреоїдитом.

4. Отримані нами дані свідчать про значний генетичний та клінічний поліморфізм випадків МВ, у зв'язку з чим рекомендуємо обов'язкове молекулярно-генетичне обстеження гена ТРБМ при всякій підозрі на МВ.

5. Для вибору коректних схем лікування пацієнтів, хворих на МВ рекомендуємо обов'язкове молекулярно-генетичне обстеження гена ТРБМ в комплексі з дослідженнями генів-модифікаторів, і зокрема DQA1-гена.

СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ю.Й.Гаврилюк, О.З.Гнатейко, Д.В.Заставна. Медико-генетичні особливості репродукції населення в м. Чернівці - глава VIII в кн. Д.Д.Зербіно, А.М.Сердюк. Чернівецька хімічна хвороба: нове екологічне захворювання?- Львів: Місіонер.- 1998.- 280 с.

2. М.Ф.Соловьева, Т.И.Криспин, Д.В.Шлома, К.Е.Калмахелидзе, И.Г.Баландин. Влияние ингибиторов, разрушающих структуры цитоскелета, на антипролиферативную и антивирусную активность интерферонов // Вопросы вирусологии.- 1988.- Т.33.- №3.- С.309-314.

3. Ю.А.Каченюк, О.З.Гнатейко, О.О.Коритко, С.С.Захарчук, Л.І.Хомицька, Д.В.Шлома, О.О.Созанський. Досвід роботи центру пренатальної діагностики // Педіатрія, акушерство і гінекологія.- 1989.- №3.- С.51-53.

4. Ю.А.Каченюк, О.О.Коритко, О.С.Нечай, Д.В.Шлома, І.Г.Кайданова. Трансабдомінальний амніоцентез під контролем ехографії // Педіатрія, акушерство і гінекологія.- 1989.- №4.- С.35-37.

5. Д.В.Шлома, Я.Е.Полищук, Я.В.Шпарик, О.А.Созанский, О.З.Гнатейко. Роль системы естественной резистентности организма во взаимодействии системы мать-плод // Акушерство и гинекология.- 1989.- №9.- С.12-15.

6. Я.В.Шпарик, Д.В.Шлома. Генетические механизмы регуляции деятельности естественных киллерных клеток. // Цитология и генетика.- 1990.- Т.24.- №6.- С.57-62.

7. Д.В.Шлома, О.И.Терпиляк, О.А.Созанский. Роль клеток-супрессоров в системе мать-плод. // Акушерство и гинекология.- 1991.- №2.- С.13-16.

8. Д.В.Шлома, О.А.Созанський, Н.Л.Гулеюк, Г.Р.Акопян, Н.В.Невзгода. Особливості хромосомного апарату та функціонального стану щитовидної залози при аменореях у жінок. // Цитология и генетика.- 1993.- Т.27.- №4.- С.55-61.

9. D.V.Zastavna, O.I.Terpyliak, O.Z.Hnatejko. Interferon-production of pregnant women and the influence of interferon on T-cells system in humn embryos // Cesko-Slovenska Pediatrie.- 1997.- Vol.52.-№7.- P. 584.

10. Д.В.Заставна. Інтерферон-як регулятор розвитку людини // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1999.- №4.- С.241-245.

11. Д.В.Заставна. Інтерферонові показники у вагітних жінок на різних термінах вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2000.- №1.- С.72-74.

12. О.З.Гнатейко, О.І.Терпиляк, Д.В.Заставна. Нові підходи до преконцепційної профілактики хромосомної патології // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2000.- №6.- С.1-15.

13. Д.В.Заставна, О.І.Терпиляк, О.З.Гнатейко. Імуногенетичні аспекти синдрому Дауна // Биополимеры и клетка.- 2000.- Т.16.- №3.- С.186-194.

14. О.І.Терпиляк, Д.В.Заставна, О.З.Гнатейко. Імуно-генетичні маркери формування потомства з анеуплоїдною хромосомною патологією // Буковинський медичний вісник.- 2000.- Т.4.- № 1-2.- С.123-124.

15. D.Zastavna, O.Terpyliak, O.Kashin. Thyroid Dysfunction and Aneuploidy in Offspring // Folia Histochemica et Cytobiologica.- 2001.- Vol.39.- №2.- P.165-166.

16. Г.В.Макух, С.Кочева, Д.В.Заставна, Ю.О.Корнієнко, О.З.Гнатейко. Скринінг мутацій гена ТРБМ методом електрофорезу в денатуруючому градієнтному гелі в осіб високого ризику муковісцидозу із Західного регіону України // Біополімери і клітина.- 2001.- Т.17.- №4.- С.319-324.

17. О.З.Гнатейко, Д.В.Заставна, Н.І.Кіцера, О.К.Єфіменко, З.М.Федоришин, Н.А.Грузинцева, С.О.Геник-Березовська. Динаміка частоти синдрому Дауна у Львівській області за 1985-2001 роки // Перинатологія та педіатрія.- 2003.- №2.- С.50-53.

18. Д.В.Заставна, О.З.Гнатейко, Г.В.Макух, О.І.Терпиляк, З.О.Надюк. Роль імуногенетичних маркерів у реалізації схильності до генетично обумовленої патології // Біополімери і клітина.- 2003.- Т.19.- №2.- С.190-195.

19. Д.В.Заставна. Імуногенетичні передумови народження дітей з хворобою Дауна // Acta Medica Leopoliensia.- 2003.- Vol.9.- №2.- С.7-10.

20. Н.Л.Гулеюк, Д.В.Заставна, Г.М.Безкоровайна, Г.Р.Акопян. Ефективність пренатальної діагностики хромосомної патології та цитогенетичні особливості культивованих амніоцитів // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 2003.- №3.- С.7-14.

21. Д.В.Шлома, Л.С.Гирняк, О.П.Иськив. Интерферон как возможный регулятор становления иммунитета человека в период его пренатального развития // Сборник “Медицинская генетика”, вып. І.- Киев.- 1990.- С.123-131.

22. Л.С.Гірняк, Д.В.Шлома. Інтерфероногенез вагітних жінок у різні терміни вагітності. // Медична генетика. Республіканський міжвідомчий збірник.- Випуск 2.- Київ.- 1994.- С.39.

23. Д.В.Заставна. Головний комплекс гістосумісності та його роль у реалізації фенотипічних проявів природженої та спадкової патології // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Збірник наукових праць. Випуск 9. Київ-Луганськ.- 2003.- С.238-243.

24. Д.В.Заставна, Н.Л.Гулеюк, Я.М.Корінець, Г.М.Безкоровайна. Ефективність цитогенетичної пренатальної діагностики // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Збірник наукових праць. Випуск 9. Київ-Луганськ.- 2003.- С.244-248.

25. Д.В.Заставна. Особливості розподілу алелів гену DQA1 головного комплексу гістосумісності - як генетична передумова аутоімунних уражень при синдромі Дауна та муковісцидозі //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник наукових праць. Випуск 3 (49). Київ-Луганськ-Харків.- 2003.- С.53-61.

26. Д.В.Заставна, Н.Л.Гулеюк, О.З.Гнатейко, Г.М.Безкоровайна, В.Я.Савицький. Спосіб культивування амніоцитів. Деклараційний патент на винахід UA58403А - 2003.- Бюл. №7

27. Н.Л.Гулеюк, Д.В.Заставна, Г.М.Безкоровайна, Г.Р.Акопян, І.С.Козаревська. Спосіб отримання препаратів метафазних хромосом із культури амніоцитів. Деклараційний патент на винахід UA58404А.- 2003.- Бюл. №7.

28. Д.В.Шлома, О.А.Созанский, О.З.Гнатейко. К вопросу онтогенеза Т-клеточной системы человека // Ред. журн.”Иммунология”.- 1989.- №6.- С.92-93 - Деп.в ВИНИТИ 01.12.88, № 8481-В.

29. Д.В.Заставна, О.І.Терпиляк. HLA-антигени як маркери формування анеуплоїдного потомства // Українські медичні вісті.- 1998.- Т.2.- №.1-2 - С.259.

30. Д.Заставна, О.Терпиляк, Ю.Корнієнко, Г.Макух, Н.Гулеюк, Г.Безкоровайна, О.Гнатейко. Первинна та вторинна профілактика природженої та спадкової патології // Українські медичні вісті.- 1999.- Т.3.- №.1.- С.63-65.

31. Г.М.Безкоровайна, М.І.Микула, Д.В.Заставна, І.А.Сєднєва. Цитогенетичні дослідження хоріону, плаценти та амніотичної рідини в практиці Львівського ММГЦ // Ехографія в перінатології, гінекології та педіатрії. V збірник наукових праць української асоціації лікарів ультразвукової діагностики в перинатології та гінекології.- Кривий Ріг.- 1999.- С.173-174.

32. Д.В.Заставна, Н.Л.Гулеюк, О.І.Терпиляк, Г.В.Макух, О.З.Гнатейко. Особливості деяких генетичних структур соматичних клітин як маркерів для пренатальної діагностики природженої та спадкової патології // Ехографія в перінатології, гінекології та педіатрії. V збірник наукових праць української асоціації лікарів ультразвукової діагностики в перинатології та гінекології.- Кривий Ріг.- 1999.- С.175-177.

33. О.Р.Ничка, Д.В.Заставна. Профілактика хвороби Дауна. Проблеми і досягнення // Ехографія в перінатології, гінекології та педіатрії. V збірник наукових праць української асоціації лікарів ультразвукової діагностики в перинатології та гінекології.- Кривий Ріг.- 1999.- С.177-183.

34. Д.В.Шлома. Генетические аспекты процессов индукции человеческих интерферонов // Тезисы докладов І съезда мед. генетиков Украинской ССР.- Львов.- 1988.- С.176-177.

35. Л.И.Салюк, Б.И.Ковалишин, Д.В.Шлома, Т.В.Коновалова. Формирование потоков беременных повышенного риска по рождению детей с хромосомными аномалиями.// Материалы Пленума правления Республиканского научного общества акушер-гинекологов УССР.- г. Тернополь.- 1989.- с.113-114.

36. Д.В.Шлома, Л.С.Гирняк, О.А.Созанский. Интерферон-продуцирующая способность лимфоцитов беременных женщин // Иммунология репродукции. Тезисы докладов 4-го Всесоюзного симпозиума с международным участием.- Киев.- 1990.- С.228.

37. D.V.Shloma, L.S.Hirnjak. Interferon-production of pregnant women and the influence of interferone on T-cell system in human embrions // Immunology of reproduction. International Symposium. Kiev. Ukrine.- 1993.- P.76.

38. Д.В.Шлома. Експресія HLA-антигенів головного комплексу гістосумісності в сім'ях дітей з хв.Дауна. // Матеріали ІІ-го з'їзду медичних генетиків України.- Львів.- 1995.- С.148.

39. M.Lozynska, Y.Havryluk, O.Nechaj, Y.Kornienko, D.Zastavna. The chromosomal aberation rates of the newborns in occuptionally polluted Ukrainian Region // 2d World Congress and Exposition on Child Health.- Vancouver, British Columbia.-1995.- P.53.

40. D.V.Zastavna, O.I.Terpyliak, O.Z.Hnatejko. Interferon-production of pregnant women and the influence of interferon on T-cells system in humn embryos // Prenatal diagnosis in the Central and Eastern Eurohean Countries and the States of the former Soviet Union. Peco-Eucromic Congress.- Prague.- 1996.- p.125.

41. D.V.Zastavna, O.I.Terpyliak, O.Z.Hnatejko. Distribution of HLA-antigen among the families with Down's syndrome children // Prenatal diagnosis in the Central and Eastern Eurohean Countries and the States of the former Soviet Union. Peco-Eucromic Congress.- Budapest (Hungary).- 1997.- p.55.

42. D.Zastavna, N.Guleuk, O.Terpyliak, O.Hnatejko Die Besonderheiten der gewissen genetischen Strukturen von den somatischen Zellen als Marker fur die Pranataldiagnostik der Chromosompathologie // Bajerisches-Ukrainisches Symposium. Perynatologie. Neurologie.- Odessa (Ukraine).- 1999.- P.53.

43. Д.В.Заставна. Допологова профілактика найбільш поширеної спадкової патології людини молекулярно-генетичними методами // Матеріали Міжнародної конференції донори для охорони здоров'я України.- Київ.- 1999.- С.57.

44. D.V.Zastavna, O.I.Terpyliak, O.Z.Hnatejko. Immunogenetic markers of aneuploid offspring development // Placentologic monitoring studies and ecotoxicologic aspects of genetic diseases. International Conference. Krakow-Poland.- 2000.- P.12.

45. О.І.Терпиляк, Д.В.Заставна. Імуногенетичні маркери формування потомства з анеуплоїдною хромосомною патологією // Плід як частина родини. Збірник тез.- 2000.- С.107-109.

46. D.Zastavna, O.Terpyliak, O.Kashin. Thyroid Disfunction and Aneuploidy in Offspring // Endocrine Disrupters and Carcinogenic Risk Assessment. NATO Advanced Research Workshop. Bialostok. Poland.- 2001.- P.81.

47. Н.Л.Гулеюк, Д.В.Заставна, Г.М.Безкоровайна, Г.Р.Акопян. Ефективність пренатальної діагностики хромосомної патології та цитогенетичні особливості амніоцитів в різних обстежуваних групах вагітних жінок // ІІІ з'їзд медичних генетиків України з міжнародною участю. Львів. Україна.- 2001.- С.24.

48. Л.Й.Бобер, Г.В.Макух, Д.В.Заставна, О.З.Гнатейко, Я.В.Возниця. Аналіз асоціацій між різними типами мутацій гена ТРБМ та клінічними проявами муковісцидозу // ІІІ з'їзд медичних генетиків України з міжнародною участю. Львів. Україна.- 2001.- С.27.

49. Д.В.Заставна, О.З.Гнатейко, О.І.Терпиляк, Г.В.Макух, З.О.Надюк. Особливості розподілу алелей гену DQA1 головного комплексу гістосумісності в сім'ях дітей з хворобою Дауна та муковісцидозом // ІІІ з'їзд медичних генетиків України з міжнародною участю. Львів. Україна.- 2001.- С.35.

50. О.І.Терпиляк, Д.В.Заставна. Особливості імуногенетичного статусу у батьків дітей з анеуплоїдною хромосомною патологією // ІІІ з'їзд медичних генетиків України з міжнародною участю. Львів. Україна.- 2001.- С.65.

51. З.О.Надюк, О.З.Гнатейко, П.П.Яковлєв, Д.В.Заставна, Г.В.Макух. Визначення інформативних молекулярно-генетичних маркерів аутоімунного тиреоїдиту // ІІІ з'їзд медичних генетиків України з міжнародною участю. Львів. Україна.- 2001.- С.75.

АНОТАЦІЇ

Заставна Д.В. Імуногенетичні фактори реалізації генетично обумовленої патології. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика. Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ, 2004.

В дисертації представлені результати досліджень імуногенетичних маркерів ризику формування та фенотипічних проявів природженої хромосомної та спадкової моногенної патологій у людини.

На основі 2196 обстежень було доведено, що на формування природженої хромосомної патології у потомстві людини вагомий вплив мають: наявність у батьків А10, В40, В41, В51 антигенів HLA I-го класу, алель DQA1*0301 гена DQA1 HLA II-го класу та порушення функції щитоподібної залози аутоімунного характеру, особливо у матерів, а фенотипічні прояви моногенного спадкового захворювання муковісцидозу залежать, поряд із ТРБМ-генотипом, від особливостей розподілу алелей гена DQA1 головного комплексу гістосумісності. З'ясовано важливу роль інтерферонової системи матері у підтримці та розвитку вагітності в нормі, а підвищені показники спонтанного інтерферону у сироватці крові та амніотичній рідині вагітної жінки є одним із критеріїв природжених вад розвитку плоду.

Рекомендовано при формуванні груп ризику для пренатальної діагностики хромосомної патології враховувати імуногенетичні особливості подружніх пар в комплексі з ендокринним моніторингом та обстеженням інтерферонового статусу, а для вибору коректних схем лікування пацієнтів, хворих на МВ, обов'язкове молекулярно-генетичне обстеження гена ТРБМ в комплексі з дослідженнями генів-модифікаторів, зокрема DQA1-гена.

Ключові слова: HLA-антигени, алелі гена DQA1, імунологічні маркери, батьки дітей з анеуплоїдними порушеннями каріотипу, порушення функції щитоподібної залози, аутоімунний тиреоїдит, навикове невиношування вагітності, ген ТРБМ, мутація, муковісцидоз, фенотип, молекулярно-генетичний аналіз.

Заставна Д.В. Иммуногенетические факторы реализации генетически обусловленной патологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора биологических наук по специальности 03.00.15 - генетика. Институт клеточной биологии и генетической инженерии НАН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена изучению влияния иммуногенетических факторов предрасположенности к воспроизводству врожденной и наследственной патологии в потомстве человека. Исследования проводили на модели синдрома Дауна, синдрома Тернера (врожденная хромосомная патология) и муковисцидоза (наследственная моногенная патология). Изучали особенности распределения HLA-антигенов I-го и II-го классов, их позитивных или негативных ассоциаций с предрасположенностью к воспроизводству наследства с анеуплоидными хромосомными нарушениями, с одной стороны, и особенности аллельных вариантов гена DQA1 HLA II-го класса в ассоциации с фенотипическими проявлениями синдрома Дауна и муковисцидоза, с другой стороны. В работе впервые изучено роль интерфероновой системы матери при формировании врожденной патологии плода. Рассмотрено фундаментальную проблему роли генной сети при моногенных наследственных заболеваниях: на модели муковисцидоза изучено роль гена DQA1 - как гена-модификатора ТРБМ-гена при фенотипических проявлениях этого заболевания.

Полученные результаты свидетельствуют о наличии иммуногенетических маркеров в реализации склонности к воспроизводству у человека наследства с анеуплоидными нарушениями кариотипа. Установлено, что иммуногенетическим фактором риска рождения детей с анеуплоидными хромосомными нарушениями есть наличие у родителей А10, В40, В41 и В51 антигенов HLA I-го класса. Полученные данные свидетельствуют о наличии общих антигенов в группах родителей детей с синдромом Дауна и синдромом Тернера, а именно: В40 и В51. В связи с этим допускается существование общих механизмов формирования анеуплоидной патологии как таковой, причем первичной была ассоциация с антигеном В51, при особенно усиленной ассоциации с В51-антигеном у матерей. Установлено, что антигены В40 и В51 одновременно являются маркерами склонности к нарушениям функции щитовидной железы, а наличие антигена В51 может рассматриваться как фактор риска к аутоиммунному тиреоидиту. Таким образом, антигены В40 и В51, поначалу выделенные среди маркеров предрасположенности к формированию врожденной хромосомной патологии в группах родителей детей с синдромом Дауна и синдромом Тернера все же, начально и в первую очередь, очевидно, являются маркерами предрасположенности к нарушениям функции щитовидной железы, в частности аутоиммунного характера. Эти результаты предполагают, что родители детей с хромосомной патологией склонны к нарушениям функции щитовидной железы и эти нарушения, особенно аутоиммунный тиреоидит, могут иметь весомое влияние на формирование хромосомной патологии человека, обусловленной анеуплоидным кариотипом.

В группе родителей детей с синдромом Дауна, особенно среди женщин, установлена четкая положительная ассоциация с аллелью DQA1*0301 HLA II-го класса, что разрешает рассматривать ее как фактор риска формирования потомства с синдромом Дауна, и свидетельствует об особенной роли женщины при формировании такого потомства. Особенности аллельных вариантов гена DQA1 HLA II-го класса у родителей детей с синдромом Дауна практически идентичны с пациентами с аутоиммунным тиреоидитом, что подтверждает предшествующие выводы об аутоиммунном тиреоидите - как факторе риска формирования наследства с хромосомной патологией.

Полученные результаты также свидетельствуют о наличие общих HLA-антигенов с положительной ассоциацией в группе с привычным невынашиванием беременности и среди родителей детей с врожденной хромосомной патологией. Это подтверждает утверждения, на уровне иммуногенетических структур человека, что пары с привычным невынашиванием беременности входят в группу риска по рождению потомства с анеуплоидными хромосомными нарушениями.

Важную роль в поддержании системы “мать-плод” в норме играет интерфероновая система матери, а повышенный уровень спонтанного интерферона в крови беременной женщины и, особенно, в амниотической жидкости, является негативным прогностическим маркером относительно нормального течения беременности и может свидетельствовать о формировании врожденных пороков развития плода.

В результате проведенных исследований установлены частоты мутаций гена ТРБМ у больных на МВ из Западного региона Украины. А именно, delF508 (экзон 10) - 47,6%; W1282X (экзон 20) - 3,2%; G542X - 2,4% (экзон 11); N1303K (экзон 21) - 2,4%; CFTRdele2,3(21kb) - 1,6%. В результате проведенного секвенирования впервые среди больных на МВ из Восточной Европы идентифицирована мутация 2721del11 (экзон 14а). Кроме мутаций гена ТРБМ, у обследуемых пациентов выявлены некоторые полиморфные варианты гена ТРБМ и установлено их частоту: 875+40А>G (экзон 6а) - 8,6%; Р1209Р (экзон 20) - 5,1%; Т854Т (экзон 14а) - 32,7%.

Проведенный анализ ассоциаций между ТРБМ-генотипом и клиническими (фенотипическими) проявлениями МВ показал, что все обследуемые больные, независимо от ТРБМ-генотипа, имеют панкреатическую форму МВ. Это послужило обоснованием поиска генов-модификаторов ТРБМ-гена, влияющих на фенотипические проявления МВ независимо от ТРБМ-генотипа. Исследование с этой целью полиморфных вариантов DQA1-гена показало положительную ассоциацию больных с МВ с аллелями *0501 та *0401. Следует отметить, что аллель *0501, на основании литературных данных, очень часто ассоциирована с аутоиммунными панкреатитами, что позволяет нам выдвинуть предположение о возможном ее участии в фенотипических проявлениях также у обследуемых пациентов с МВ.

Предлагается при формировании групп риска для пренатальной диагностики хромосомной патологии учитывать иммуногенетические особенности супружеских пар в комплексе с эндокринным мониторингом и обследованием интерферонового статусу, а для выбора корректных схем лечения пациентов, больных на МВ, обязательное молекулярно-генетическое исследование гена ТРБМ в комплексе с исследованиями генов-модификаторов, в частности DQA1-гена.

Ключевые слова: HLA-антигены, аллели гена DQA1, иммуногенетические маркеры, родители детей с анеуплоидными нарушениями кариотипа, нарушения функции щитовидной железы, аутоиммунный тиреоидит, привычное невынашивание беременности, ген ТРБМ, мутация, муковисцидоз, молекулярно-генетический анализ.

Zastavna D.V. The immunogenetical factors of genetically determined pathology realization. - Manuscript.

Thesis for a Doctor's degree of biological sciences in speciality 03.00.15 - genetics. Institute of Cell Biology and Genetic Engineering of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

The dissertation is devoted to Major Histocompatibility Complex influence in interaction with other factors on offspring forming and phenotypical occurrences of monogenic inherited Cystic Fibrosis disease.

The examination of 2196 people proved the formation aneuploid offspring of human beings to be affected to a great extent by the presence in parents of A10, B40, B41, B51 HLA-antigenes class I, allele *0301 DQA1 gene of HLA class II, as well as thyroid dysfunction of autoimmune character, especially in mothers; phenotypical occurrences of monogenic inherited disease of Cystic Fibrosis depend on CFTR-genotype and on peculiarities of the distribution of alleles of DQA1 gene of the Major Histocompatibility Complex. The importance of interferone system in mothers for supporting the normal development of pregnancy was determined; higher indices of spontaneous interferones in the blood serum of the pregnant woman is one of the criteria of the formation of a foetus with inherited development defects of growth.

Some recommendations can be made in forming the risk groups prenatal diagnostics of chromosome pathology: the immunogenetic peculiarities of married couples should be considered together with endocrine monitoring and the interferone status of the pregnant woman. The choice selection of the specific forms of treatment of Cystic Fibrosis patients should be carried out with the molecular genetic examination of CFTR gene together with the study of gene - modificators, especially DQA1 gene.

Key words: HLA-antigens, DQA1 gene alleles, parents with aneuploid progeny, thyroid gland dysfunction, autoimmune thyreoiditis, miscarriages, CFTR gene, mutation, polymorphism, immunogenetic markers and molecular-genetics analysis.

Размещено на Allbest.ur