Особливості формування функціональних резервів гірників вугільних шахт і шляхи їх підвищення

Формування різних типів пристосувальних реакцій до несприятливих чинників середовища пов'язують з резервними можливостями вегетативних функцій, де респіраторний тип адаптації вважається більш сприятливим, оскільки гіпервентиляція, викликана навантаженням, завжди нижча за максимальну довільну вентиляцію і дихання не обмежує м'язову роботу (С.Г. Кривощеков, Г.М. Диверт, 2001; Ю.С. Ванюшин, 1999).

Однак наші дослідження показують, що переважне використання дихальної системи для забезпечення діяльності в умовах високої запиленості повітря і використання респіраторів, які чинять додаткове навантаження на легеневу і серцево-судинну системи, призводить до витрачання резервів організму. Використання запасів функціональних резервів відзначається також за циркуляторного типу пристосування. Це доводять показники зниження коронарного резерву та фізичної працездатності в обох професійних групах. У ГОВ помірне включення обох кисневотранспортних систем до вегетативного забезпечення виробничого навантаження зберігає резерви регуляції, знижує витрачання функцій і підтримує працездатність.

Таким чином, рівень функціональних резервів знижується відповідно погіршенню умов праці. У прохідників, зайнятих на буровибуховій технології проведення підготовчих виробок, де R_фх становить 17,7 од., резервні можливості організму нижчі, ніж у вибійників та гірників очисних вибоїв, у яких R_фх дорівнює, відповідно 22,3 од. і 37,0 од. (р < 0,05). Це спричинює у перших неузгодження центральних та периферійних ланок гіпофізарно-надниркової системи, значне напруження механізмів вегетативної регуляції серцевої діяльності, погіршення кисневотранспортних властивостей крові. Під час фізичного навантаження уповільнюються відновлювальні процеси, зростає потреба у кисні, знижується працездатність.

Функціональні резерви організму гірників в умовах дії чинників викидонебезпечності та нагріваючого мікроклімату. Комплексний вплив несприятливих умов праці, у тому числі і чинника викидонебезпечності, поряд з активацією усіх ланок симпато-адреналової системи, обумовлює напруження центральних механізмів регуляції і звужує резерви психофізіологічних функцій організму. У гірників, що працюють у викидонебезпечних шахтах, відносно гірників безпечних шахт (контроль), відзначається превалювання процесів збудження в ЦНС (ПР/ЗР у перших дорівнює 0,70±0,05 проти 1,42±0,06 у контролі, р<0,001), знижується рівень функціональних можливостей (1,44±0,08 проти 2,15±0,14, р <0,05) і стійкість реакцій ЦНС (0,24±0,03 проти 0,68±0,04, р <0,05), підвищується рівень тривожності (32,6±1,7 бал проти 13,2±1,9 бал, р <0,001).

Разом зі змінами в ЦНС та психоемоційній сфері відбуваються гормональні перебудови, викликані зростанням лютеінізуючої активності аденогіпофіза і підвищеним вмістом у крові чутливих до психоемоційного стресу андрогенів. Свідченням цьому є рівні ЛГ і тестостерону, які у гірників викидонебезпечних шахт перевищують аналогічні показники контрольної групи відповідно на 91 % й 44 % (р < 0,05). Формування такого психофізіологічного, психоемоційного і гормонального стану супроводжується зниженням стійкості організму до емоційного стресу, що відбивається зростанням у викидонебезпечних шахтах кількості гірників зі зниженою емоційною стійкістю у 4,4 рази (р < 0,001).

Напруження центральних систем регуляції та психоемоційної сфери, зниження ЕС обумовлюють звуження резервів ССС. Під час нервово-емоційного навантаження у 2,5 рази підвищується ІН ритму серця, зростають на 44 % й 33 % (р < 0,05) периферичний опір і міцність скорочень лівого шлуночка. Внаслідок цього значно підвищується тонус резистивних судин (СДД зростає на 29 %) і енергетичні потреби міокарда. Такий характер гемодинамічних зрушень може лежати в основі формування низки захворювань ССС і пов'язаний зі звуженням її резервних можливостей

(Ф.З. Меерсон, 1993; Б.М. Федоров, 1991).

Психоемоційне напруження і зниження ЕС значно впливають на професійну діяльність гірників. За результатами анкетування більше 30 % вибійників зупиняють роботу декілька разів за зміну, 70 % переживають відчуття небезпеки, 87 % відзначають зниження темпів роботи у зв'язку із чинником викиду вугілля і газу. Серед прохідників 79 % вказують на наявність зупинок під час роботи, стільки ж переживають відчуття небезпеки і 83 % знижують ритм роботи. У групі ГОВ 75 % ствердно відповідають на запитання про наявність незапланованих зупинок у роботі, 50 % з них притаманне відчуття небезпеки, 51 % вважає, що темп роботи знижується.

Формування функціональних резервів організму гірників для забезпечення виробничого навантаження в умовах нагріваючого мікроклімату пов'язано зі станом парасимпатичної нервової системи, процесами перекисного окислення ліпідів та антиокислювального захисту, рівнями біологічно активних речовин, що впливають на температурний гомеостаз. Перевищення температури повітря робочої зони ГДР більше ніж на 5 ^оС призводить до розвитку пограничного стану парасимпатичного еферентного шляху з тенденцією до його недостатності, що випливає зі зниженого приросту дихальної хвилі ритму серця при глибокому диханні та зменшення відношення RR_max під час вдиху до RR_min під час видиху. Поряд з цим зменшується потужність антиоксидантної системи, інтенсифікуються процеси ПОЛ і підвищується рівень тироксину у сироватці крові. Це відбивається зниженням активності пероксидази на 54 % (р < 0,05) й зростанням вмісту малонового діальдегіду і тироксину у 2,2 та 1,6 (р < 0,001) рази у порівнянні з гірниками, що працюють в нормальних мікрокліматичних умовах. Посилення процесів ПОЛ на тлі зниження потужності системи антиоксидантного захисту з одночасною активацією щитовидної залози і підвищеним викидом у кров тироксину викликають тканинну гіпоксію (В.А. Барабай, Д.А. Сутковой, 1997; В.К. Кольтовер, 2000), що в сукупності з напруженням ВНС звужує функціональні резерви організму гірників. Внаслідок цього у прохідників погіршується м'язова витривалість, знижується стійкість до теплового і фізичного навантаження. Зі збільшенням температури повітря кількість гірників зі зниженою ТС зростає. Серед прохідників високотемпературних вибоїв знижена теплова стійкість реєструється у 2,7 рази частіше, ніж у працюючих в нормальному мікрокліматі.

Несприятливий вплив виробничого середовища на регуляторні системи організму гірників призводить до зрушення рівноваги у стані ВНС у бік підвищення тонусу симпатичної нервової системи. За даними РС у спокої, показниками фармакологічних проб та активності АХЕ, кількість гірників із симпатичним типом ВНС у порівнянні з популяційними даними (А.М. Вейн, 2000) збільшується у 2,2 рази і на 39 % зменшується кількість нормотоніків. Серед гірників з нормотонією на 55 % рідше реєструється середня симпато-парасимпатична активність (С2П2), і на 71 % частіше зустрічається високий тонус обох відділів (С3П3) ВНС. У гірників із симпатичним тонусом ВНС у 3 рази більше виявляється виражена форма симпатотонії.

Домінування симпатичного тонусу у вегетативному гомеостазі виснажує функціональні резерви організму гірників, що підтверджується результатами напруження функціонального стану як у спокої, так і під час навантажень. У спокої відзначається підвищення ІН ритму серця і вмісту кортизолу у сироватці крові, посилюються процеси ПОЛ, зростає рівень тривожності. Під час фізичного, нервово-емоційного і теплового навантажень спостерігається порушення ауторегуляторних механізмів центральної гемодинаміки, зниження коронарного резерву, значне напруження механізмів вегетативної та терморегуляції, погіршення відновлювальних процесів (рис. 2). Це супроводжується спадом ФПЗ₁₇₀, ЕС і ТС у порівнянні із нормотоніками та парасимпатотоніками відповідно на 38 %, 50 % ї 64 % (р < 0,05).

Динаміка зміни функціональних резервів організму гірників залежно від стажу роботи в основній професії. За результатами стажової динаміки встановлено, що зі збільшенням часу роботи в основній професії витрати функціональних резервів гірників зростають. Найменший запас резервних можливостей залишаєтся у гірників після 10 років роботи в несприятливих умовах виробництва. Вплив шкідливих і небезпечних чинників на організм працюючих викликає пригнічення симпато-парасимпатичного тонусу (С1П1) і зниження реактивності обох відділів ВНС. В цих умовах перенапружуються церебральні вегетативні структури (індекс централізації при ортопробі знижується на 25 %), розвивається недостатнє вегетативне забезпечення діяльності і формується гіпокінетичний тип центральної гемодинаміки. В результаті ССС неспроможна адекватно реагувати на виробниче навантаження, що спричиняє значне підвищення потреби міокарда в кисні. Такі зміни реєструються у 63 % високостажованих робітників. Поряд з цим в стажовій групі 10-15 років знижується резерв респіраторних функцій, що підтверджується зменшенням резервного об'єму видиху та максимальної вентиляції легень, підсилюються процеси ПОЛ (рівень МДА вище ніж у гірників при стажі 0-5 та 6-9 років на 58 %, р < 0,05). Зі збільшенням часу роботи у шкідливих і небезпечних умовах вугільної шахти значно погіршуються психофізіологічні функції організму гірників. У високостажованих гірників у порівнянні з мало- і середньостажованими на 49 % нижче рівень функціональних можливостей ЦНС і досягає високого рівня показник тривожності. Зниження запасу функціональних резервів організму високостажованих гірників супроводжується спадом аеробної спроможності (на 17-29 %, р < 0,05) та емоційної стійкості (на 37-68 %, р < 0,001).

Пристосування гірників до несприятливих умов праці в перші роки роботи (стаж 0-5 років) також супроводжується витрачанням резервів організму. Про це свідчить надлишкове вегетативне забезпечення діяльності, висока активація ВНС, гіперкінетичний тип центральної гемодинаміки, підвищений рівень тривоги, які знижують стійкість організму до фізичного і нервово-емоційного напруження. При стажі від 6 до 9 років резервні можливості організму такі, що дозволяють підтримувати високу працездатність і достатньо високу стійкість до виробничих чинників.

Розробка інтегрального показника та обґрунтування профілактичних заходів з підвищення функціональних резервів організму гірників. Розробка математичної моделі та інтегрального показника функціональних резервів (ІПР) здійснювалась за результатами обстеження 282 гірників основних професійних груп за 78 показниками. Дані 200 гірників використовували для побудови математичної моделі і перевірки її адекватності. Матеріали 82 гірників залучалися тільки для перевірки адекватності моделі. При розробці моделі та ІПР виходили з припущення, що вони повинні відбивати стійкість гірників до умов праці, з одного боку, і стан здоров'я, з другого. Тому всі обстежені за станом здоров'я відповідно до класифікації (Ю.В. Вороненько, В.Ф. Москаленко, 2000) були розбиті на 3 групи: 1 - здорові, 2 - практично здорові, 3 - хворі на хронічні захворювання. В якості проміжних діагностичних параметрів функціональних резервів були взяті показники фізичної працездатності, емоційної стійкості, теплової стійкості, стану здоров'я.

Алгоритм розробки ІПР полягав ось у чому. Методами кореляційного аналізу, покрокової регрессії та генетичного добору (Ю.Н. Тюрин, А.А. Макаров, 1998) були відібрані інформативні показники для оцінки стану здоров'я, фізичної працездатності, емоційної і теплової стійкості. Потім за допомогою кластерного аналізу було окреслено комплексний набір, який характеризує резерви організму в цілому. В якості інструменту для проведення аналізу використовували метод самоорганізуючих карт Кохонена (Краткое руководство по SNN, “Нейронные сети”, 1998). Показники, одержані після кластерного аналізу, вводили у нейронні сітки.

У результаті кластеризації даних найбільш прийнятною для розподілу функціональних показників у багатовимірному просторі ознак виявилася нейросітьова карта Кохонена з 9 нейронами (показниками) у вхідному шарі і трьома нейронами (кластерами) у вихідному. До 9 показників, що мають найбільшу інформативність для оцінки функціональних резервів, увійшли: коронарний резерв міокарда при м'язовому навантаженні, тонус парасимпатичної нервової системи під час ортостатичної проби, який характеризує відновлювальні процеси, резервний об'єм видиху, рівні тироксину і малонового діальдегіду у сироватці крові, активність каталази, стійкість реакцій ЦНС, рівень тривожності та м'язова витривалість. Архітектуру моделі оцінки функціональних резервів організму гірників, інтерфейс програми та приклад її використання представлено на рис. 3. Інтегральний показник резервів (ІПР) на виході приймає три значення. Показник ІПР1 відбиває високий рівень функціональних резервів, ІПР2 - середній, ІПР3 - знижений. З трьох вихідних величин рівень резервів діагностується за найбільшим значенням ІПР.

Приклад. У гірника К. під час планового медичного огляду було зареєстровано такі дані: ПД = 170 ум.од., РОвид = 1,73 л, ДRR = 0,18 с, СР = 0,15 од., РТ = 21 бал, тироксин = 150 нмоль/л, МДА = 8,00 ммоль/л, каталаза = 15,00 кат, МВ = 25 с. За результатами обстеження маємо три показника ІПР, з яких найбільше значення становить 0,665. Воно відповідає рівню ІПР3. Це дозволяє класифікувати функціональні резерви організму гірника як знижені і їх підвищення потребує проведення відповідних реабілітаційних заходів.

Модель оцінки функціональних резервів було реалізовано у середовищі розповсюдженого табличного процесора EXCEL, що дає змогу її широкого застосування у практиці.

За результатами повнозмінних фізіолого-ергометричних досліджень встановлено взаємозв'язок між рівнем резервів і ефективністю професіональної діяльності гірників (табл. 2). Зі зниженням функціональних резервів зростає тривалість відпочинку, і зменшується час безперервної роботи. Коефіцієнт відпочинку перевищує аналогічний показник гірників з високими резервами майже вдвічі. В той же час частота пульсу під час роботи досягає 143,6 ± 3,5 уд/хв, а в період відпочинку не відрізняється від групи з високими резервами і в середньому за зміну перевищує їх показник на 11,6 уд/хв. Значна фізіологічна вартість виконаної роботи проявляється після зміни великими вологовтратами, що на 33 % (р < 0,05) більше, ніж у групі порівняння, та вираженим зниженням м'язової витривалості.

В основу розробки профілактичних та реабілітаційних заходів зі збереження й підвищення резервів організму було покладено диференційний підхід до оцінки рівня резервів, який визначає об'єм, тривалість та характер необхідних заходів. Профілактичний комплекс спрямовано, в першу чергу, на нормалізацію стану регуляторних систем і тих механізмів, порушення яких призводить до зниження резервів. Він базується на використанні методів фізичної культури, фізіотерапії, баротерапії, застосуванні природних антиоксидантів, адаптогенів і вітамінів. Доповнюється режимами праці і відпочинку. Впровадження комплексу профілактичних і реабілітаційних заходів у 54 % гірників зі зниженими резервами обумовило їх підвищення до середнього, у 33 % - до високого рівня. За даними виробничих досліджень зареєстровано зростання працездатності, поліпшення самопочуття, скорочення часу відпочинку.

Таблиця 2 Показники професійної працездатності гірників з різним рівнем функціональних резервів організму (M ± m)

Примітка. ^* - розбіжності статистично вірогідні (р 0,05) між групами ІПР1 й ІПР2; ^# ІПР2 й ІПР3; - ІПР1 й ІПР3; ^** -, ^## -, - р 0,01; ^***- , ^###- , -р 0,001

ВИСНОВКИ

функціональний організм гірник мікроклімат

1.У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми збереження й підвищення функціональних резервів організму гірників вугільних шахт, що полягає у встановленні закономірностей формування та витрачання професійних, фізіологічних, психофізіологічних, метаболічних функцій залежно від умов та часу праці на підставі санітарно-гігієнічного аналізу виробничого середовища, визначення комплексного впливу шкідливих та небезпечних чинників на стан регуляторних і виконавчих систем, залежності стійкості організму гірників до фізичного, нервово-емоційного і теплового навантажень від вегетативного гомеостазу, встановлення зв'язку професійної працездатності з рівнем резервів організму, що дозволило науково обґрунтувати та розробити комплекс профілактичних і реабілітаційних заходів, спрямованих на збереження й підвищення функціональних резервів гірників вугільних шахт.

2.На сучасних шахтах Донбасу із крутим і пологим заляганням вугільних пластів найбільш поширеними є технології видобутку вугілля відбійними молотками, механізованими комплексами та вузькозахватними комбайнами з індивідуальним кріпленням, в яких зайнято відповідно 16 %, 35 % і 34 % гірників очисних вибоїв. При підготовці гірничих виробок у 58,6 % випадках використовується буровибуховий спосіб проходження, що охоплює понад 50 % прохідників, у 40,1 % - комбайновий, де працює 10 % гірників підготовчих вибоїв.

3.В очисних і підготовчих виробках вугільних шахт із крутим і пологим заляганням пластів комплексний показник умов праці за основними фізичними і хімічними чинниками виробництва (R_фх) не перевищує 50 од., що підтверджує несприятливий вплив чинників виробництва на функціональний стан гірників. В очисних вибоях із крутим заляганням вугільних пластів R_фх коливається від 22,3 до 49,5 од., з пологим заляганням, при вузькозахватній комбайновій технології - від 15,1 од. до 56,3 од., механізованими комплексами - від 15,1 од. до 39,4 од. У підготовчих вибоях, незалежно від технології, R_фх змінюється у межах 15,4-20,8 од. Найбільш низькі значення R_фх характерні для гірників, зайнятих виїмкою ніш, прохідників, що бурять ручними пневмосвердлами, вибійників.

4.Рівень функціональних резервів знижується відповідно до погіршення умов праці. У прохідників, де R_фх становить 17,7 од., резервні можливості організму нижчі, ніж у вибійників та гірників очисних вибоїв, у яких R_фх дорівнює, відповідно 22,3 од. і 37,0 од. (р < 0,05), що приводить у перших до неузгодження центральних та периферійних ланок гіпофізарно-надниркової системи, значного напруження механізмів вегетативної регуляції серцевої діяльності, погіршення кисневотранспортних властивостей крові, зниження фізичної працездатності. У прохідників у порівнянні із вибійниками та ГОВ на 74 % вище рівень АКТГ, у 2,1 рази більше потужність VLF ритму серця, на

26 % менше рівень заліза у плазмі крові, на 21-48 % нижче ФПЗ₁₇₀ (р <0,05).

5.У гірників очисних і підготовчих виробок витрати функціональних резервів організму залежать, з одного боку, від величини функціонального напруження, яке оберненопропорційне стійкості робітника до трудового навантаження і шкідливим виробничим чинникам, з другого - від характеру розподілу резервів, що використовуються протягом робочого часу (періоду працездатності), що, в першу чергу, залежить від стану регуляторних систем; зрив того і другого свідчить про вичерпання функціональних резервів.

6.У механізмах звуження функціональних резервів гірників в умовах дії чинників викидонебезпечності та нагріваючого мікроклімату лежить превалювання процесів збудження у ЦНС, зростання лютеінізуючої активності аденогіпофіза та рівня тривожності, активація процесів перекисного окислення ліпідів і пов'язане з нею напруження системи антиокислювального захисту. Це відбивається збільшенням числа гірників зі зниженою емоційною та тепловою стійкістю відповідно у 4,4 і 2,7 рази (р <0,05).

7.Вичерпання функціональних резервів організму характерне для гірників із симпатичним типом вегетативної нервової системи. Домінування симпатичного тонусу у спокої призводить до напруження регуляторних систем, порушення ауторегуляторних механізмів гемодинаміки, зниження коронарного резерву, погіршення відновлювальних процесів, зростання особистої тривожності. В результаті у порівнянні із нормотоніками і парасимпатотоніками стійкість гірників до фізичного, теплового і нервово-емоційного навантаження знижується відповідно на 38 %, 50 % і 64 % (р < 0,05). Питома вага гірників із симпатотонією вище, ніж у контрольної групи (не працюючих у вугільній промисловості) в 2,2 рази.

8.Зі збільшенням стажу роботи у шкідливих і небезпечних умовах праці витрати функціональних резервів організму зростають. Найменший запас резервних можливостей формується у гірників після 10 років роботи в основній професії, що пов'язано з пригніченням тонусу і реактивності ВНС, які обумовлюють недостатнє вегетативне забезпечення діяльності і розвиток гіпокінетичного типу кровообігу, погіршенням резервних можливостей респіраторних і психофізіологічних функцій, зниженням аеробної спроможності організму. Такі зміни реєструються у 63 % високостажованих гірників. Пристосування гірників до несприятливих умов праці в перші роки роботи (стаж 0-5 років) забезпечується надлишковим вегетативним забезпеченням діяльності, високою активацією ВНС, енергійно підвищеним гіперкінетичним кровообігом і зростанням рівня тривоги, які знижують стійкість організму до фізичного і нервово-емоційного напруження.

9.Методом нейросітьового моделювання визначено інформативні показники і обгрунтовано інтегральний показник функціональних резервів організму гірників. Високу інформативність мають: коронарний резерв міокарда при м'язовому навантаженні, тонус парасимпатичної нервової системи під час ортостатичної проби, що характеризує можливості відновлення функцій, резервний об'єм видиху, рівні тироксину і малонового діальдегіду в сироватці крові, активність каталази, стійкість реакцій ЦНС та рівень тривожності, витривалість до м'язового зусилля.

10.Встановлено взаємозв'язок між рівнем функціональних резервів і реакціями організму гірників на виробниче навантаження. Зі зниженням функціональних можливостей падає ефективність професійної діяльності, збільшуються фізіологічні втрати, зростають показники втоми. Це підтверджується зменшенням часу безперервної роботи у 2 рази, підвищенням середньозмінної ЧСС на 11,6 уд·хв^-1, часу відпочинку на 60 % у порівнянні із показниками гірників з високими резервами. Після зміни у гірників зі зниженими функціональними резервами реєструються більш значні (на 80 %, р < 0,05) вологовтрати та менша м'язова витривалість.

11.На підставі комплексних виробничих та експериментальних досліджень розроблено систему профілактичних і реабілітаційних заходів, спрямованих на збереження і підвищення функціональних резервів гірників, що включає нові підходи до оцінки резервів, диспансерного спостереження за станом здоров'я гірників з різним їх рівнем, застосування методів фізичної культури, фізіотерапії, адаптогено- і вітамінопрофілактики, баротерапії, антиоксидантів, а також режимів праці і доповнює існуючі рекомендації щодо медичних оглядів та професійного добору гірників. Впровадження профілактичних заходів сприяє підвищенню функціональних резервів організму гірників: 54 % гірників зі зниженими резервами досягають середнього, 33 % - високого рівня. В показниках професійної діяльності це відбивається зростанням працездатності, скороченням часу відпочинку, поліпшенням самопочуття гірників.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Контроль за функціональними резервами організму гірників під час періодичних медичних оглядів із застосуванням автоматизованої системи оцінки, вибір і проведення відповідних профілактичних заходів з урахуванням рівня резервів.

2.Оцінка функціональних резервів організму чоловіків, що стають до роботи у вугільні шахти, на етапі попередніх медичних оглядів та під час професійного добору. Рекомендації щодо їх працевлаштування залежно від рівня резервів.

3.Збереження високого рівня функціональних резервів організму гірників шляхом використання методів оздоровчої фізичної культури, вітаміно- та адаптогенопрофілактики. Останні можуть виконуватися в умовах оздоровчих пунктів вугільних шахт.

4.Підвищення рівня функціональних резервів організму, що передбачає введення у профілактичний комплекс фізіотерапевтичних процедур, антиоксидантів, методів психологічної релаксації, баротерапії, ефективність яких зростає під час оздоровлення гірників у санаторії-профілакторії.

5.В умовах виробництва додержання раціональних режимів праці і відпочинку сприяє збереженню функціональних резервів гірників, знижує їх витрати. Контроль за виконанням заходів трудової реабілітації рекомендовано здійснювати відділам охорони праці вугільних шахт.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАКУкраїни, та інших країн:

1. Ткаченко Л.М. Реакції дихання та кровообігу на м'язове навантаження та їх зв'язок з автономною нервовою системою // Фізіологічний журнал. -2000. -Т. 46, № 4. - С.33 - 40.

2.Ткаченко Л.Н. Связь системного кровообращения с индивидуально-типологическими свойствами автономной нервной системы // Биологический вестник. - 1998. - Т. 2, №2. - С. 31 - 35.

3.Ткаченко Л.Н. Регуляторные и поведенческие реакции горнорабочих в условиях эмоционально-болевого стресса // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т. 5, № 2. - С. 188 - 192.

4.Ткаченко Л.Н. Состояние центральной гемодинамики горнорабочих глубоких угольных шахт // Медицина труда и промышленная экология. - 1999. - № 10. - С. 42 - 46.

5.Ткаченко Л.Н. Особенности вегетативной регуляции сердца при адаптации к физическим нагрузкам // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1999. - Т. 8, №1. - С. 21 -25.

6.Ткаченко Л.Н. Возрастные изменения вегетативной регуляции кардиореспираторных функций организма рабочих угольных шахт // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № 12. - С. 46-53.

7.Ткаченко Л.Н. Отражение индивидуально-типологических свойств вегетативной нервной системы в характере вегетативных и поведенческих реакций при эмоционально-болевом стрессе // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1998. - № 12. - С. 621 - 625.

8.Ткаченко Л.Н. Состояние вегетативной нервной системы у горнорабочих в зависимости от стажа работы в подземных условиях // Гигиена труда: Сб. - К.: Ин-т медицины труда АМН Украины, 2003. - Вып. 34. - С. 121- 126.

9.Ткаченко Л.М., Передерій Г.С. Вегетативні кореляти емоційного напруження у осіб з різним станом автономної нервової системи // Фізіологічний журнал. - 2000. -. 46, № 6. - С.33 - 40 (проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис).

10.Tkachenko L.N., Perederii G.S., Mekhova L.S. Correlations between the Manifestations of Autonomic Regulation Related to the Orthostatic Test and Physical Loading // Neurophysiology. - 2000. - Vol. 32, № 5. - P. 343-348 (проведено дослідження, аналіз і узагальнення матеріалу, підготовлено рукопис).

11.Ткаченко Л.Н., Валуцина В.М., Ладария Е.Г. Особенности состояния вегетативной нервной системы горнорабочих с тепловыми поражениями // Медицина труда и промышленная экология. - 1995. - № 10. - С. 42 - 44 (проведено дослідження, аналіз і узагальнення матеріалу, підготовлено рукопис).

12.Валуцина В.М., Ткаченко Л.Н. Возрастные особенности функционального состояния горнорабочих в условиях нагревающего микроклимата // Медицина труда и промышленная экология. - 1994. - №1. - С. 8-10 (виконано фізіологічні дослідження, створено базу даних, проведено аналіз даних).

13.Гормонально-метаболические изменения у лиц с различной устойчивостью к эмоционально-болевому стрессу / Л.Н. Ткаченко, В.М. Валуцина, Е.А. Асланова, В.М. Куляс, Г.С. Передерий, Е.Г. Ладария, Е.В. Мирная, Л.С. Мехова // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2000. - Т. 4, № 2. - С. 170-173 (здобувачеві належать результати психофізіологічних досліджень, аналіз і узагальнення даних клініко-лабораторного обстеження, підготовка рукопису).

14.Вегетативная регуляция ритма сердца при эмоционально-болевом стрессе у горнорабочих разного возраста / Л.Н. Ткаченко, Г.С. Передерий, В.М. Валуцина, Л.С. Мехова, В.А. Максимович // Проблемы старения и долголетия. - 2000. - Т. 9, № 4. - С. 409-415 (автором виконано фізіологічні дослідження, аналіз і узагальнення даних, підготовлено рукопис).

15.“Тепловая болезнь” у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса /В.М. Валуцина, Е.Г. Ладария, Л.Н. Ткаченко, С.Б. Канюка, Е.В. Мирная, Е.А.Асланова, И.В.Цвирко, О.В. Салова // Гигиена труда: Сб. - К.: Ин-т медицины труда АМН Украины, 2003. - Вып. 34. - С. 18 - 27. (підготовлено базу даних для обробки).

16. Ластков Д.О., Партас О.В., Ткаченко Л.Н. Оценка профессионального риска для здоровья шахтеров, работающих в выбросоопасных участках шахт // Гигиена труда: Сб. - К.: Ин-т медицины труда АМН Украины, 2000. - Вып. 31. - С. 18 - 27 (здобувачем виконано дослідження з оцінки психофізіологічного стану гірників).

17.Частота тепловых поражений у горнорабочих глубоких угольных шахт / Валуцина В.М., Ткаченко Л.Н., Ладария Е.Г., Токарев Г.Н., Салова О.В., Мирная Е.В. // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т. 5, № 1. - С. 50 - 52 (взято участь в дослідженні, узагальненні матеріалів та підготовці рукопису).

18.Передерий Г.С., Ткаченко Л.Н. Оценка и моделирование профессионального старения горнорабочих угольных шахт // Гигиена труда: Сб. - К.: Ин-т медицины труда АМН Украины, 2001. - Вып. 32. - С. 24 - 33 (здобувач брала участь в дослідженні і математичній обробці отриманих даних).

19.Валуцина В.М., Ткаченко Л.Н., Асланова Е.А. Особенности формирования тепловых поражений у горнорабочих глубоких угольных шахт // Медицина труда и промышленная экология. - 1996. - № 4. - С. 4 - 8 (здобувачеві належать матеріали фізіологічних і психофізіологічних досліджень, математичного опрацювання та аналізу результатів).

20.Особенности поражения сердца при воздействии пыли в сочетании с высокой температурой воздуха / Е.В. Корж, Т.И. Шевченко, О.В. Левадная, Л.Н. Ткаченко // Лікарська справа. - 2000. -№ 7-8. - С. 114 - 118 (здобувачем виконано дослідження із оцінки метаболічних процесів у міокарді щурів).

21.Клинические проявления теплового поражения у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса / Валуцина В.М., Ткаченко Л.Н., Николенко В.Ю., Канюка С.Б., Ладария Е.Г., Ракша-Слюсарева Е.А., Асланова Е.А., Войнар Р.А. // Врачебное дело. - 1996. - № 1-2. - С. 152 - 156 (проведено спостереження за станом вегетативної нервової системи гірників з тепловими враженнями).

22.Застосування ГБО в лікуванні гірників, що постраждали внаслідок аварій на промислових підприємствах Донбасу / В.М. Валуцина, О.В. Мирна, О.Г. Ладарія, Н.О. Аникєєва, Г.О. Бондаренко, Л.М. Ткаченко // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2002. - С. 30-35 (систематизовано матеріали щодо оцінки ефективності лікування).

23.Методы медицинской профилактики пограничных состояний и поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт / Кобец Г.П., Передерий Г.С., Ткаченко Л.Н., Иванов В.В., Кива А.И. // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1990. - № 3. - С. 17-20 (здобувач брала участь в дослідженні, математичній обробці результатів, аналізі й узагальненні матеріалів).

24.Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний у рабочих промышленных предприятий / Г.П. Кобец, Р.А. Копытина, В.В. Черкесов, В.М. Валуцина, Л.Н. Ткаченко, В.П. Камков, И.Г. Фуфаева // Безопасность труда в промышленности. - 1993. - № 1. - С. 17-19 ( систематизація матеріалу щодо профілактики серцево-судинних захворювань у гірників).

25.Способ определения функционального состояния людей: А. с. 1745208 СССР, МКИ А 61 В 10/00 / Г.С. Передерий, Л.Н. Ткаченко, Е.Г. Тышлек, В.В. Иванов, И.Г. Яковлева (СССР). - № 4634167; Заявлено 09.01.89; Опубл. 07.07.92, Бюл. №25. - 2 с. (здобувач брала участь в дослідженні, математичній обробці результатів, аналізі та узагальненні матеріалів).

26.Пат. 2000010306 Україна, 6 А 61 В 5/02. Спосіб диференціальної діагностики превалювання симпатичної нервової системи в регуляції хронотропної функції серця у людей: Пат. 2000010306 Україна, 6 А 61 В 5/02 / Л.М. Ткаченко, В.М. Валуцина, І.П. Ткаченко. - № 36641 А; Заявл. 19.01.2000; Опубл. 16.04.2001. - Бюл. № 3. - 2 с. (проведено інформаційний та патентний пошук, підготовлено заявку).

Статті у інших наукових виданнях:

27.Медико-социальная експертиза и реабилитация горнорабочих с профессиональными заболеваниями / В.М. Валуцина, Е.А. Гладчук, Л.И. Вертепа, Е.А. Корж, О.А. Трунова, А.Ф. Денисенко, С.Б. Канюка, Г.И. Токарев, Е.Г. Ладария, Л.Н. Ткаченко, Т.И. Мирошникова, Г.С. Передерий, Н.М. Харковенко, О.А. Ивков // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. В.В. Мухина. - Донецк, 2000. - С. 127 - 161 (автором систематизовано матеріал щодо реабілітації гірників з тепловими ураженнями).

28.Корреляционные взаимоотношения гомеостатических реакций организма у лиц с различной успешностью профессиональной деятельности / Л.Н. Ткаченко, С.А. Овчинников, Л.С. Мехова, Т.И. Самойленко // Проблемы профилактической медицины: Сб. статей (Ч.1). - Донецк: ООО ?Лебедь?. - 1997. - С. 52-54 (проведено дослідження, здійснено математичний аналіз).

29.Устойчивость к эмоциональному стрессу горнорабочих угольных шахт Донбасса / Л.Н. Ткаченко, В.М. Валуцина, Е.Г. Ладария, Е.В. Мирная, Т.И.Самойленко, М.Г. Степанова // Успехи и перспективы физиологии труда в третьем тысячелетии: Материалы 10-й Всероссийской конференции по физиологии труда с международным участием. - М.: НИИ Медицины труда РАМН, 2001. - С. 126-127.

30.Проблема резервов организма в спорте и физиологии труда / Л. Ткаченко, В. Максимович, Г. Передерий, Т. Кудинова, Е. Тышлек // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації: Тез. доп. IУ міжнародного наукового конгресу (16-19 травня 2000р). - Київ, Україна. - 2000. - С. 551.

31.Оценка клинико-функционального состояния горнорабочих глубокой угольной шахты, подвергающихся воздействию тепла / В.М. Валуцина, Л.Н. Ткаченко // Актуальные вопросы профилактической медицины: Тез. докл. объединенной конференции. - Рига: ЛМА, 1991. - С. 35-36.

32.Отдаленные последствия тепловых поражений у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса / В.М. Валуцина, Е.Г Ладария, Л.Н. Ткаченко, Е.В. Мирная // 1 Всероссийский съезд профпатологов: Тез. докл. - Тольятти, 2000. - С.124.

Размещено на Allbest.ru