Комплекс фітонематод агроценозів пшениці в умовах відкритого та закритого ґрунту і способи регулювання їх чисельності
Видовий склад фітонематод озимої пшениці в різних зонах її вирощування та в селекційних теплицях. Динаміка чисельності паразитичних видів нематод та їх шкідливість. Спектр протруйників насіння, перспективних для зниження чисельності їх популяцій.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2014 |
| Размер файла | 65,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК: 632.7:633.1
КОМПЛЕКС ФІТОНЕМАТОД АГРОЦЕНОЗІВ ПШЕНИЦІ в умовах ВІДКРИТОГО ТА ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ І СПОСОБИ
РЕГУЛЮВАННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ
06.01.11 - фітопатологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
ГАЛАГАН ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА
Київ - 2005
АНОТАЦІЯ
Галаган Т.О. Комплекс фітонематод агроценозів пшениці в умовах відкритого та закритого ґрунту і способи регулювання їх чисельності. - Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2005.
В агроценозах пшениці у відкритому ґрунті в різних зонах дослідження та в селекційних теплицях виявлено 43 види нематод трьох екотрофічних груп (фітогельмінти, мікогельмінти, сапробіонти), які належать до 33 родів, 24 родин та 6 рядів. Найбільш повно представлений ряд Tylenchida, він включає 11 родин, 14 родів та 18 видів. У відкритому ґрунті більш високі показники різноманітності та вирівняності нематодних угруповань (D=5,36- 11,85; Е=0,18-0,28), ніж у закритому ґрунті (D=4,98; Е=0,23). До найбільш чисельних та шкодочинних на пшениці видів належать Pratylenchus pratensis, Ditylenchus dipsaci, Tylenchorhynchus dubius, Helicotylenchus dihystera та Paratylenchus nanus. Динаміка чисельності фітонематод визначається ґрунтово - кліматичними умовами, тривалістю беззмінних посівів, попередниками в сівозміні, та стадією розвитку рослини-хазяїна. Виявлено тісний зворотній зв'язок між чисельністю паразитичних нематод, біомасою рослин в різні фази розвитку та урожайністю. За допомогою кореляційного та регресійного аналізу розраховані пороги шкідливості фітогельмінтів. Встановлено позитивну залежність між чисельністю фітогельмінтів та розвитком некрозів кореневої системи рослин озимої пшениці. Зниженню чисельності паразитичних нематод у відкритому ґрунті сприяє сівозміна взагалі і кращий попередник зокрема та звичайна оранка, в селекційних теплицях - вирощування огірків, помідорів та лікарських рослин як попередників озимої пшениці. Виявлено високу протинематодну ефективність протруйників насіння з фунгіцидними властивостями: для озимої пшениці - Вітавакс 200ФФ (3л\т), Раксіл (1,5 л/т), Сумі 8 ФЛО (1,5 л/т), Дивідент-стар (1.0 л/т) та Вінцит 050 CS (2,0 кг/т), для ярої - Раксіл (0,5 л/т) та Сумі 8 ФЛО (1,5 л/т), які знижували протягом вегетації чисельність паразитичних нематод на 42,9-92%, що дозволило отримати прибавку врожаю в межах 5-10%.
Ключові слова: фітонематоди, комплекс паразитичних видів, озима та яра пшениця, польові умови, селекційні теплиці, некрози коренів, сівозміна, протруйники насіння, протинематодна ефективність
Галаган Т.А. Комплекс фитонематод агроценозов пшеницы в условиях открытого и закрытого грунта и способы регулирования их численности. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2005.
В агроценозах пшеницы в открытом грунте в разных зонах исследования и в селекционных теплицах выявлено 43 вида нематод трех экотрофических групп (фитогельминты, микогельминты, сапробионты), которые принадлежат к 33 родам, 24 семействам и 6 отрядам. Наиболее полно представлен отряд Tylenchida, он включает 11 семейств, 14 родов и 18 видов. В открытом грунте более высокие показатели разнообразия и выравненности нематодных сообществ (D=5,36- 11,85; Е=0,18-0,28), чем в закрытом грунте (D=4,98; Е=0,23). К наиболее многочисленным и вредоносным на пшенице видам относятся Pratylenchus pratensis, Ditylenchus dipsaci, Tylenchorhynchus dubius, Helicotylenchus dihystera и Paratylenchus nanus. В условиях открытого грунта динамика численности фитонематод в ризосфере озимой и яровой пшеницы определяется погодными условиями и стадией развития растения-хозяина, хотя почвенно-климатические условия также влияют на этот процесс. К факторам, определяющим динамику численности нематод в закрытом грунте, кроме стадии развития растения-хозяина, относятся: длительность бессменных посевов, однолетнее выращивание томатов, применение сидерального пара и севооборот с последовательным выращиванием томатов, огурцов и лекарственных растений. На озимой пшенице осенние генерации фитогельминтов влияют в большей мере на вес вегетирующих растений, чем на урожайность. Значительно выше их вредоносность в ранневесенний период (фаза кущения). В последующие фазы развития (выход в трубку, колошение) вредоносность снижается. На урожайность яровой пшеницы больше влияют летние генерации фитогельминтов в сравнении о весенними.
Выявлена тесная обратная связь между численностью популяций паразитических нематод, с одной стороны, и, биомассой растений в разные фазы развития и урожайностью, с другой стороны. При помощи корреляционного та регрессионного анализа рассчитаны пороги вредоносности фитогельминтов. Пороги вредоносности, при которых наблюдается достоверная потеря веса растений озимой пшеницы в открытом грунте, для вида Pr. pratensis составляют 26 особей в 100 см3 почвы, для видов H. dihystera и P. nanus - 87 особей, для суммарной численности фитогельминтов - 145 особей в 100 см3 почвы. Потери урожая достоверно выражены, когда Pr. pratensis достигает 18 особей в 100 см3 почвы, численность D. dipsasi составляет 42 - 43 особей, T. dubius - 88 особей в 100 см3 почвы, а суммарная численность фитогельминтов колеблется в пределах 84 - 207 особей у 100 см3 почвы. При этом урожай снижается на 4,2 ц/га (8%). Уровни вредоносности в теплицах значительно ниже, нежели в полевых условиях и колеблются по годам для комплекса фитогельминтов в пределах 79 - 886 особей в 100 см3 почвы, для Pr. pratensis -79 - 367, D. dipsaci - 5 - 828, T. dubius - 47 - 700, P. nanus - 6 - 61 особей в 100 см3 почвы, что объясняется в данном случае благоприятными условиями как для размножения паразитических нематод, так и для роста и развития растений озимой пшеницы. Установлена позитивная зависимость между численностью фитогельминтов и развитием некрозов корневой системы растений озимой пшеницы. Снижению численности паразитических нематод в открытом грунте содействует севооборот, лучший предшественник и обычная вспашка, в селекционных теплицах - выращивание огурцов, томатов и лекарственных растений как предшественников озимой пшеницы. Установлено высокую притивонематодную эффективность протравителей с фунгицидными свойствами: для озимой пшеницы - Витавакс 200ФФ (3л/т), Раксил (1,5 л/т), Суми 8 ФЛО (1,5 л/т), Дивидент-стар (1,0 л/т) и Винцит 050 CS (2,0 кг/т), для яровой - Раксил (0,5 л/т) и Суми 8 ФЛО (1,5 л/т), которые снижали на протяжении вегетации численность паразитических нематод на 42,9-92%, что позволило получить прибавку урожая в пределах 5-10%.
Ключевые слова: фитонематоды, комплекс паразитических видов, озимая и яровая пшеница, полевые условия, селекционные теплицы, некрозы корней, севооборот, протравители семян, противонематодная эффективность.
Galagan T.O. Complex of phytonematodes in agrocenoses of wheat in conditions of opened and closed soil and measures of regulation of their density. - Manuscript.
The thesis for a candidate degree of biological sciences, the speciality 06.01.11 - phytopathology. National Agrarian University, Kyiv, 2005.
In the wheat agrocenosis in conditions of opened soil in different zones of investigations and in selection greenhouses it has detected 43 species of nematodes from 3 oecotrophical groups (phytohelmintes, mycohelmintes, saprophytic), which includes 33 genus, 24 families and 6 orders. Members of order Tylenchida were the most numerous and represented by 11 families, 14 genus and 18 species. The indexes of diversity and evenness of distribution for nematode groups was higher in the opened soil (D=5,36- 11,85; Е=0,18-0,28), than the same ones in the closed soil (D=4,98; Е=0,23). The most numerous and harmfulness species for the wheat was Pratylenchus pratensis, Ditylenchus dipsaci, Tylenchorhynchus dubius, Helicotylenchus dihystera and Paratylenchus nanus. The population dynamics of phytonematodes depended from soil-climatic conditions, prolongation of unchangeable growing, precursor crops in crop rotation and from the stage of developing of the host-plant. High negative connection was between the number of plant-parasitic nematodes, total biomass of plants in different phases of their development and crop yield. By the using of correlative and regressive analyses were calculated thresholds of harmfulness of phytohelmintes. It has detected positive correlation between the number of plant-parasitic nematodes and intensity of root necroses of winter wheat. To loosing of parasitic nematodes number in opened soil contributes crop rotation in general and the best precursor crop in besides and the ordinary tillage of soil, in selection greenhouses - growing of cucumbers, tomatoes and the medicinal plants as a precursor crops for the winter wheat. It has been detected the high antinematodal effectiveness of seed treatments with fungicidal properties: for the winter wheat - Vitavax 200FF (3 l/t), Raxil (1,5 l/t), Sumi-8 FLO (1,5 l/t), Divident-star (1,0 l/t) and Vincit 050 CS (2,0 kg/t), for the spring wheat - Raxil (0,5 l/t) and Sumi-8 FLO (1,5 l/t), which loosed the number of parasitic nematodes during the whole period of growth on 42,9-92%, and made possible to receive extra yield within 5-10%.
Key words: phytonematodes, complex of parasitic species, winter wheat, spring wheat, field conditions, selection greenhouses, root necroses, crop rotation, seed treatment, antinematodal effectiveness.
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у лабораторії нематології Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук
Науковий керівник -доктор біологічних наук, професор, членкор УААН СІГАРЬОВА Діна Дмитрівна, Інститут захисту рослин УААН, завідуюча лабораторією нематології
Офіційні опоненти - доктор біологічних наук, старший науковий співробітник КОРНЮШИН Вадим Васильович, Інститут зоології ім.І.І. Шмальгаузена НАН України, завідувач відділу паразитології
кандидат сільськогосподарських наук, доцент БАБИЧ Анатолій Григорович, Національний аграрний університет, доцент кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин
Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра зоології, м. Київ
Захист відбудеться " 23 "грудня2005 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, кім. 41
Автореферат розісланий " 21 " листопада 2005 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мороз М.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У природних біоценозах і створених людиною агроценозах фітонематоди зустрічаються, як правило, не окремими видами, а складними комплексами популяцій різних видів, що відрізняються між собою за своєю екотрофічною і систематичною належністю. За екотрофічною характеристикою фітонематоди поділяються на фітогельмінтів, мікогельмінтів та сапробіонтів (Vun Gundy S.D., Freckman D.W., 1977). Всі ці групи нематод представлені як в природних, так і в штучно створених екосистемах. Але, на відміну від природних умов, в агроекосистемах спостерігається тенденція до звуження спектру видів фітонематод за рахунок фітогельмінтів. Досить велика кількість видів нематод зареєстрована в агроценозах озимої пшениці у різних регіонах її вирощування. Проте більша частина цих видів не має патогенного впливу на цю культуру. В той же час, при насиченні сівозміни озимою пшеницею та іншими зерновими культурами чисельність специфічних для цих рослин видів фітогельмінтів різко зростає. Паралельно збільшуються втрати від нематодозів.
У світовій літературі є досить обширна інформація про шкідливість на зернових нематод родів Heterodera, Pratylenchus, Ditylenchus, Tylenchorhynchus, а також комплексу паразитичних видів (Dove A., 1971; Orion, Krikun, 1979; Pathel et al, 1987; Esmenjaud et al, 1990; Stoyano Doro et al, 1990; Hopper, 1990). Причому доведено, що за присутності кількох видів фітогельмінтів їх шкідливість посилюється і визначається сумарною чисельністю фітогельмінтів (Diecker H, 1969).
Характерна особливість нематодного комплексу агроценозу - його динамізм, залежність від окремих елементів сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Всі зміни в агроценозах, які звичайно пов'язані з різними прийомами агротехніки, змінюють кількісні показники щільності популяцій нематод в той чи інший бік. Отже для прогнозування втрат від нематод, крім знання їх видового і кількісного складу на полях, необхідні відомості про вплив на їх популяції всього комплексу прийомів агротехніки. Ці ж дані потрібні для створення системи протинематодних заходів.
В умовах України інформація щодо негативної ролі фітонематод на пшениці, зокрема в селекційних теплицях, досить обмежена. Відтак, в інтегрованих системах захисту рослин в Україні нематодні хвороби лишаються складним, невирішеним питанням. Тому ми поставили за мету виявити видовий склад та прослідкувати динаміку популяцій фітонематод озимої пшениці в залежності від погодних умов і прийомів агротехніки. В задачу досліджень також входило розробити протинематодні заходи в системах захисту пшениці від шкідливих організмів.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконувалась в 1992-1995 роках в рамках Державної науково-технічної програми „Вивчити закономірності формування комплексів шкідливих і корисних організмів в агроценозах та розробити засоби біологічного регулювання чисельності шкідників сільськогосподарських культур” (номер Державної реєстрації UA 01004193 P), в 1996-1997 роках в рамках Державної науково-технічної програми "Розробити і впровадити інтегровані системи захисту основних сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур'янів в умовах інтенсивних технологій вирощування рослин з метою зниження втрат урожаю, підвищення його якості і охорони навколишнього середовища" (номер Державної реєстрації 0197U012341), в 2003-2004 роках в рамках Державної науково-технічної програми "Розробити наукові основи регульованого розвитку і управління чисельністю шкідливих організмів в сучасних агроекосистемах" (номер Державної реєстрації 0101U003709).
Мета і завдання досліджень. Нашою метою було дослідження фітогельмінтологічної ситуації та механізмів її регулювання в агроценозах пшениці. Для її досягнення були поставлені та вирішені такі завдання:
- дослідити видовий склад фітонематод озимої пшениці в різних зонах її вирощування та в селекційних теплицях;
- дослідити особливості формування комплексів фітонематод в селекційних теплицяхта оранжереях Миронівського інституту пшениці;
- прослідкувати динаміку чисельності паразитичних видів нематод та їх шкідливість; фітонематода пшениця озима теплиця
- з`ясувати наявність взаємозв'язку між чисельністю фітогельмінтів та некрозами кореневої системи озимої пшениці;
- вивчити вплив окремих прийомів технології вирощування озимої пшениці на чисельність паразитичнихнематод та можливість їх застосування для зниження шкідливості;
- виявити спектр протруйників насіння, перспективних для зниження чисельності популяцій паразитичних нематод.
Об'єкт дослідження - комплекс фітонематод, пов'язаний з озимою та ярою пшеницею
Предмет дослідження - зміни видового складу та структури нематодокомплексів пшениці відкритого і закритого ґрунту під впливом абіотичних, біотичних та антропогенних факторів.
Методи дослідження - дослідження структури нематодокомплексів пшениці в польових умовах у багатофакторних стаціонарних дослідах та на виробничих посівах, а також у закритому ґрунті. Виявлення впливу кожного з агротехнічних прийомів на комплекс паразитичних видів нематод шляхом застосування багатофакторного дисперсійного аналізу. Створення за допомогою пестицидів штучної градації чисельності паразитичних видів нематод та застосування кореляційного і регресійного аналізу для вивчення їх шкідливості на озимій та ярій пшениці.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено комплекси фітонематод на озимій пшениці в селекційних теплицях. Вперше для порівняння угруповань нематод ризосфери озимої пшениці в різних регіонах її вирощування застосовані такі екологічні параметри як ранговий розподіл чисельностей та індекси різноманіття та вирівняності (рівномірності) Симпсона. Вперше показано позитивний зв'язок між чисельністю паразитичних видів нематод та некрозами кореневої системи озимої пшениці, встановлені рівні шкідливості паразитичних нематод на цій культурі в закритому ґрунті. Виявлено протруйники насіння озимої та ярої пшениці, що мають нематостатичні властивості, серед яких кращим був Сумі 8 ФЛО (1,5 л/т). Вперше показана можливість зниження чисельності найбільш небезпечних видів паразитичних нематод в селекційних теплицях шляхом введення в сівозміну овочевих та лікарських культур.
Практичне значення одержаних результатів. Показано, що впровадження сівозміни в польових умовах знижує чисельність найбільш небезпечних для озимої пшениці нематод Pratylenchus pratensis (de Man,1880) Filipjev,1936, Ditylenchus dipsaci (Kuhr,1857) Filipjev,1935, Tylenchorhynchus dubius (Butschli,1873) Filipjev,1936 на 50-80%, а використання кукурудзи на силос як попередника (в порівнянні з горохом) знижує чисельність D.dipsaci та Paratylenchus nanus (Cobb,1923) Brzeski,1936 на 50-75 %. В селекційних по озимій пшениці теплицях та оранжереях введення сівозміни з овочевими культурами та лікарськими рослинами дозволяє знизити рівень зараженості ґрунту паразитичними нематодами на 69-97%. Передпосівне протруювання насіння озимої та ярої пшениці системними фунгіцидами ефективно захищає від паразитичних нематод рослини від початку вегетації до колосіння, що дозволяє отримувати високі урожаї навіть в умовах приватних господарств, де не завжди можливе дотримання сівозміни.
Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження, аналіз одержаних результатів та їх узагальнення виконані здобувачем особисто. Автор висловлює вдячність доктору сільськогосподарських наук Дубовому В.І. та кандидату сільськогосподарських наук Ковалишиній Г.М. за допомогу в організації досліджень у селекційному комплексі та тимчасових стаціонарних дослідах по передпосівному протруюванню насіння в Миронівському інституті пшениці УААН.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації доповідались на вчених радах Інституту захисту рослин УААН, на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів (Чабани 1995); науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 50-річчю ІЗР УААН (Київ, 1996); Другому англомовному Міжнародному нематологічному симпозіумі Російського товариства нематологів (Москва, 1997); Міжнародній науковій конференції "Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття" (Київ, 2004), Науково-практичній конференції Українського наукового товариства паразитологів, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка НАН України О.П.Маркевича (Севастополь - Ласпі, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано чотири наукових статі (з них три - у виданнях, затверджених ВАК) та тринадцять тез.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 175 сторінках друкованого тексту. Вона складається з вступу, загальної характеристики роботи, аналітичного огляду літератури, опису умов та методики проведення досліджень, чотирьох розділів експериментальної частини, висновків, переліку посилань та додатків. У дисертації міститься 56 таблиць, 4 рисунки. Перелік посилань охоплює 208 найменувань, в тому числі 132 латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі дана загальна характеристика роботи, показана її актуальність, поставлена мета та завдання досліджень, висвітлені новизна та практичне значення одержаних результатів.
В огляді літератури, який складається з трьох підрозділів, показано, що в більшості країн світу на зернових розповсюджені представники одних і тих же родів паразитичних нематод, зокрема такі як Heterodеra avenae, D.dipsaci, Pr. pratensis, Helicotylenchus dihystera (Cobb,1893) Sher,1961, T. dubius, Longidorus elongatus (de Man,1876) Thorne et Swanger,1936. Щодо даних про пороги шкідливості паразитичних нематод, то вони мають великі коливання, причини яких ще не досить вивчені. Серед факторів, які регулюють чисельність нематод, досліджуються вплив зовнішнього середовища, сівозміни, виду і сорту рослини-хазяїна, внесення добрив, характер обробітку ґрунту та використання хімічних препаратів. Зроблено висновки, що стосовно агроценозів озимої пшениці ці аспекти вивчено недостатньо, що обумовлює актуальність питань, досліджуваних у дисертаційній роботі.
МІСЦЕ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводили протягом 1992-1997 та 2003-2004 років на полях, розташованих у трьох ґрунтово-кліматичних зонах: Правобережному Лісостепу (Миронівський інститут пшениці Київської обл.), Лівобережному Лісостепу (КСП "Баришівське" Київської обл.) та Степу (Миколаївський інститут агропромислового виробництва (МІАПВ)), а також у селекційних по пшениці теплицях і оранжереях Миронівського ІП.
Дослідження проводили за загальноприйнятими методами (Деккер, 1972; Сигарева, 1986). Обстеження посівів культури та відбір зразків для аналізу проводили чотири рази за вегетацію: 1) фаза третього листка, 2) фаза весняного кущіння, 3) фаза колосіння, 4) фаза молочно-воскової стиглості зерна.
З рослинних та ґрунтових зразків виділяли мігруючих нематод лійковим методом Бермана (Метлицкий, 1978). Визначення видового складу нематод проводили на тимчасових водно-гліцеринових препаратах за допомогою мікроскопу МБІ-15. Препарати виготовляли за методикою Кир'янової (Кирьянова, Кралль, 1971).
Ураженість кореневої системи рослин некрозами оцінювалась за шкалою: 0 - без ураження, 1 - слабке ураження, 2 - середнє ураження, 3 - сильне ураження.
Для характеристики нематодних угруповань використовували коефіцієнт постійності виду (СС) Кассагнау (Cassagnau, 1961), індекс подібності видового складу (І) Жаккарда (Jaccard, 1912), та індекси різноманіття (D) Симпсона і рівномірності розподілу видів (E) Симпсона (Симпсон, 1974).
Вплив агротехнічних прийомів на зміни в чисельності паразитичних нематод визначали за допомогою багатофакторного дисперсійного аналізу, а шкідливість фітогельмінтів на озимій пшениці - за допомогою кореляційно-регресійного аналізу (Доспехов, 1985).
Ефективність дії протруйників насіння на фітонематод визначали за формулою: , де: Pf - чисельність паразита в ґрунті в дослідному варіанті; Pi -чисельність паразита в ґрунті в контролі (Трибель С.О., Сігарьова Д.Д. та ін., 2001).
Всього було оброблено 1360 рослинних та ґрунтових проб, зроблено 2700 препаратів, визначено та підраховано близько 700000 особин фітонематод.
ФІТОНЕМАТОДИ ПШЕНИЦІ В РІЗНИХ РЕГІОНАХ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА В ЗАКРИТОМУ ҐРУНТІ
В різних зонах вирощування озимої пшениці нами виявлено 43 види нематод різних екотрофічних груп (фітогельмінти, мікогельмінти, сапробіонти), які належать до 33 родів, 24 родин та 6 рядів. В усіх досліджуваних районах найменшою кількістю видів представлені фітогельмінти (5-7), найбільшою - сапробіонти (10-24). Найбільшою кількістю видів кожної трофічної групи представлений комплекс фітонематод в агроценозах озимої пшениці району Миронівського ІП. Тут виявлені всі зареєстровані нами види фітогельмінтів (7), мікогельмінтів (12) та сапробіонтів (24). В інших районах досліджень виявляли меншу кількість видів. Використання індексу подібності видового складу нематод показало, що найбільш подібні угрупування фітонематод в зоні діяльності Миронівського ІП та КСП „Баришівське” (І=0,70), найменше - Миронівського ІП та Миколаївського інституту агропромислового виробництва (МІАПВ) ( І=0,54).
Видовий склад фітонематод у всіх теплицях та оранжереях спільний, але значно збіднений у порівнянні з відкритим ґрунтом. Якщо у відкритому ґрунті в ризосфері пшениці виявлено 43 види нематод, то в теплицях налічується лише 21 вид, тобто вдвічі менше. Це відбувається в основному за рахунок двох екотрофічних груп - мікогельмінтів (5 проти 12) та сапробіонтів (11 проти 24). Співвідношення між кількістю видів фітогельмінтів, мікогельмінтів та сапробіонтів тут може бути представлене як 1:1:2, в той час як в польових умовах воно становить 1:2:3. Група фітогельмінтів представлена тими ж 5 видами, які є домінуючими та частими у відкритому ґрунті. З них два - ендопаразитичні: Pr. pratensis та D. dipsaci, а три види - ектопаразитичні: T.dubius, H. dihystera, Paratylenchus nanus. Рідкісні для польових умов види Heterodera sp. та Longidorus sp. в теплицях не виявлені. Кількість домінуючих видів у закритому ґрунті порівняно з відкритим також зменшується вдвічі (табл.1).
За показниками чисельності найбільш подібними виявились нематодні угруповання в районі Миронівського ІП та МІАПВ. Середня чисельність Pr. pratensis, D.dipsaci та T. dubius складала 62 - 103 особини в 100 см3 ґрунту. В зоні діяльності КСП "Баришівське" Pr. pratensis, в середньому, не перевищував 9 особин, D. dipsaci - 87 особин, проте популяції T. dubius досягали 300 особин в 100 см3 ґрунту. Крім того, не зважаючи на найбільшу кількість видів груп мікогельмінтів та сапробіонтів в агроценозах Миронівського ІП, тут спостерігалась найнижча їх чисельність.
В закритому ґрунті відзначено меншу кількість видів ніж у відкритому, проте їх чисельність у переважний більшості випадків вища. Так, середня чисельність популяцій сапробіонтів у теплицях становить 1446 особин у 100 см3 ґрунту, а в полі - 286 особин у 100 см3 ґрунту. Чисельність популяцій мікогельмінтів також значно вища в закритому ґрунті, ніж у відкритому (704 проти 343 особин у 100 см3 ґрунту). Щодо фітогельмінтів, то хоч загальна їх чисельність в теплицях дещо вища, ніж у полі (459 проти 319 особин у 100 см3 ґрунту), однак окремі види неадекватно реагують на різницю в умовах середовища. Так, для Pr.pratensis умови закритого ґрунту виявились кращими, ніж польові: в теплицях чисельність його популяції сягає 326, а в полі - становить лише 88 особин у 100 см3 ґрунту. В той же час популяції H. dihystera та Paratylenchus nanus краще почуваються, а відтак, більш чисельні в польових умовах, ніж в селекційних теплицях (відповідно 48 і 36 проти 3 і 11 особин у 100 см3 ґрунту).
Таблиця 1 - Характер розподілу видів нематод різних екотрофічних груп в ризосфері озимої пшениці в умовах польових агроценозів та тепличних комплексів (Миронівський ІП,1993-1997 рр.)
|
Екотрофічні групи |
Кількість видів |
||||||||
|
Домінуючі [50-100%] |
Часті [5-50%) |
Рідкісні (0-5%) |
Всього |
||||||
|
Поле |
Теплиці |
Поле |
Теплиці |
Поле |
Теплиці |
Поле |
Теплиці |
||
|
Фітогельмінти |
4 |
2 |
1 |
3 |
2 |
- |
7 |
5 |
|
|
Мікогельмінти |
4 |
2 |
5 |
1 |
3 |
2 |
12 |
5 |
|
|
Сапробіонти |
4 |
2 |
10 |
9 |
10 |
- |
24 |
11 |
|
|
Всього |
12 |
6 |
16 |
13 |
15 |
2 |
43 |
21 |
Використання індексів Д, Е та побудова кривих рангового розподілу видів (рис.1) дозволили зробити висновок, що в усіх агроценозах озимої пшениці, незважаючи на відмінності в різноманітності (D) вирівняність нематодних угруповань (Е) між собою більш-менш подібна, проте вона далека від ідеальної, коли Е=1. В умовах закритого ґрунту показники різноманітності та вирівняності нематодних угруповань нижчі, ніж в полі (D=4,98; E=0,23).
ШКІДЛИВІСТЬ ФІТОГЕЛЬМІНТІВ НА ПШЕНИЦІ
Для визначення шкідливості паразитичних нематод на пшениці ми використовували природну нерівномірність розподілу паразитичних видів, а також створювали її штучно за допомогою протруйників.
На природному інвазійному фоні рівень чисельності фітогельмінтів був високим і значних градацій в чисельності паразитичних видів не спостерігалось. Проте існуючих розбіжностей було достатньо для того, щоб виявити зворотні кореляційні зв'язки між чисельністю паразитичних нематод та врожаєм озимої пшениці. Проведення кореляційного аналізу за фазами розвитку рослин свідчить, що осінні генерації нематод, за винятком T. dubius, мало впливають на урожай озимої пшениці (табл. 2). Найбільшою шкідливістю відзначалися ранньовесняні генерації паразитичних нематод, які заселяли ризосферу озимої пшениці у фазі кущіння. У цей період між чисельністю Pr. pratensis, D. dipsaci, T. dubius та врожаєм зворотня залежність виражена відповіднотакими показниками: -0,56; -0,64 та -0,58. Досить високим виявився показник залежності врожаю від загальної чисельності паразитичних нематод (r=-0,51). У наступні фази розвитку (вихід в трубку та колосіння) зворотній зв'язок між зазначеними видами паразитичних нематод та врожаєм зберігається, хоч стає дещо менш тісним.
Таблиця 2 - Показники кореляційних зв'язків чисельності фітогельмінтів з продуктивністю озимої пшениці на природному інвазійному фоні (Миронівський ІП, 1993-1995 рр.)
|
Види фітопаразитичних нематод |
Показники продуктив- ності |
Фаза розвитку рослин |
Середнє за вегетацію |
||||
|
третій листок |
кущіння |
вихід в трубку |
колосіння |
||||
|
Pratylenchus |
біомаса |
- |
-0.03 |
-0.01 |
-0.13 |
- |
|
|
pratensis |
урожай |
-0.02 |
-0.56 |
-0.46 |
-0.39 |
-0.19 |
|
|
Ditylenchus |
біомаса |
- |
-0.34 |
- |
- |
- |
|
|
dipsaci |
урожай |
-0.01 |
-0.64 |
-0.56 |
-0.57 |
-0.44 |
|
|
Tylenchorhynchus |
біомаса |
-0.25 |
-0.01 |
- |
-0.14 |
- |
|
|
dubius |
урожай |
-0.70 |
-0.58 |
-0.38 |
-0.64 |
-0.39 |
|
|
Paratylenchus |
біомаса |
- |
- |
-0.65 |
-0.13 |
- |
|
|
nanus |
урожай |
- |
- |
-0.46 |
-0.40 |
-0.15 |
|
|
Комплекс фітогельмінтів |
біомаса |
- |
-0.09 |
- |
-0.13 |
- |
|
|
урожай |
- |
-0.60 |
-0.51 |
-0.48 |
-0.35 |
Отже, фітогельмінти більш негативно впливають на урожай в стадії кущіння, ніж у стадіях виходу в трубку і колосіння озимої пшениці. Таким чином, наші дослідження підтвердили думку Сейнхорста (Seinchorst, 1956) про те, що паразитичні нематоди найбільш шкідливі для рослин на ранніх стадіях розвитку.
Обробка насіння фунгіцидами не тільки показала їх значну протинематодну ефективність, але дозволила штучно створити певні градації чисельності паразитичних нематод та рівня їх шкідливості. У зв'язку з тим, що відмінності в чисельності паразитичних нематод були більш високі, порівняно з природними фонами, то й кореляційні зв'язки з продуктивністю озимої пшениці в даному випадку були більш тісними та багатогранними (табл. 3). Проте, основні закономірності кореляційних зв'язків, які були виявлені на природному фоні, зберігаються. Так, і в цих варіантах дослідів, осінні генерації паразитичних нематод впливають у більшій мірі на вагу вегетуючих рослин, ніж на урожай, а найбільшою шкідливістю в цей період відзначались популяції ендопаразитичних нематод Pr. pratensis (r= -0,44) та ектопаразитів H. dihystera (r= -0,28). Аналогічно, значно вищою виявилась шкідливість окремих видів фітогельмінтів та всього їх комплексу в ранньовесняний період (фаза кущіння). В цей час у більшості випадків щільність зв'язку чисельності з врожаєм була вищою, ніж з вагою рослин, про що свідчать показники їх зворотних зв'язків. Як і в осінній період, найбільш шкідливими весною виявились Pr.pratensis (відповідно r= -0,70; -0,82). На другому місці за рівнем шкідливості знаходились D. dipsaci (відповідно r= 0,53; -0,60).
Таблиця 3 - Показники кореляційних зв'язків продуктивності озимої пшениці з чисельністю фітонематод на фоні передпосівного протруювання насіння (Миронівський ІП, 1994-1996 рр.)
|
Види фітопаразитичних нематод |
Показники продуктив- ності |
Фаза розвитку рослин |
Середнє за вегетацію |
||||
|
третій листок |
кущіння |
вихід в трубку |
колосіння |
||||
|
Pratylenchus pratensis |
біомаса |
-0.44 |
-0.70 |
-0.35 |
-0.30 |
-0.41 |
|
|
урожай |
-0.21 |
-0.82 |
-0.42 |
-0.45 |
-0.82 |
||
|
Ditylenchus dipsaci |
біомаса |
- |
-0.53 |
-0.31 |
-0.30 |
-0.40 |
|
|
урожай |
-0.09 |
-0.60 |
-0.50 |
-0.12 |
-0.63 |
||
|
Tylenchorhynchus dubius |
біомаса |
- |
-0.49 |
-0.21 |
- |
- |
|
|
урожай |
- |
- |
- |
- |
- |
||
|
Helicotylenchus dihystera |
біомаса |
-0.28 |
-0.51 |
-0.12 |
- |
-0.10 |
|
|
урожай |
- |
-0.08 |
- |
- |
- |
||
|
Paratylenchus nanus |
біомаса |
- |
-0.43 |
-0.17 |
- |
-0.30 |
|
|
урожай |
- |
-0.51 |
-0.1- |
- |
-0.48 |
||
|
Комплекс фітогельмінтів |
біомаса |
-0.29 |
-0.59 |
- |
- |
-0.37 |
|
|
урожай |
-0.24 |
-0.62 |
- |
- |
-0.59 |
||
|
Комплекс мікогельмінтів |
біомаса |
-0.16 |
-0.43 |
- |
- |
-0.21 |
|
|
урожай |
-0.09 |
-0.30 |
- |
- |
-0.22 |
||
|
Комплекс сапробіонтів |
біомаса |
- |
-0.38 |
- |
- |
-0.18 |
|
|
урожай |
- |
-0.07 |
- |
- |
-0.01 |
За допомогою регресійно-кореляційного аналізу нами розраховані пороги шкідливості, заяких спостерігається достовірна втрата маси рослин озимої пшениці. Для Pr.pratensis вони складають 26 особин у 100 см3 ґрунту, для H.dihystera і P.nanus - 87, а для сумарної чисельності фітогельмінтів - 145 особин в 100 см3 ґрунту. Втрати врожаю мають достовірно виражену різницю (4,2 ц/га або 8%), коли чисельність Pr. pratensis складає 18 особин в 100 см3 ґрунту, D. dipsasi - 42 - 43, T.dubius - 88 особин у 100 см3 ґрунту, а сумарна чисельність фітогельмінтів коливається в межах 84 - 207 особин у 100 см3 ґрунту.
На урожайність ярої пшениці більше впливають літні генерації фіто-гельмінтів у порівнянні з весняними. Якщо у весняний період негативний вплив на урожайність справляли лише Pr. pratensis та T. dubius (відповідно r= -0,14 та r =-0,50), то влітку всі види, крім T. dubius, мали досить тісні негативні кореляційні зв`язки з урожайністю (значення r знаходились в межах від -0,29 до -0,73 ).
В умовах закритого ґрунту встановлена тісна зворотна залежність між сумарною чисельністю фітогельмінтів у ризосфері та біомасою рослин озимої пшениці (r= -0,52; -0,94), рівень якої змінюється за фазами розвитку. Більш тісна зворотна залежність відмічена в фазі виходу в трубку (-0,74; -0,94), менш тісна (-0,61; -0,62) - в фазу колосіння. Оскільки основну масу паразитичних нематод складали
Таблиця 4 - Показники кореляційних зв'язків між чисельністю фітогельмінтів та масою рослин озимої пшениці в умовах тепличного комплексу (Миронівський ІП)
|
Види паразитичних фітонематод |
Фази розвитку рослин по роках досліджень |
|||||||||||
|
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
|||||||||
|
І* |
ІІ* |
І |
ІІ |
ІІІ* |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
||
|
Pr. pratensis |
-0.50 |
-0.66 |
-0.92 |
-0.33 |
-0.44 |
-0.76 |
-0.58 |
-0.85 |
-0.92 |
|||
|
D.dipsaci |
-0.90 |
-0.78 |
-0.54 |
-0.83 |
-0.63 |
|||||||
|
T. dubius |
-0.52 |
-0.35 |
-0.62 |
-0.65 |
-0.56 |
|||||||
|
H. dihystera |
-0.62 |
-0.25 |
-0.40 |
-0.47 |
-0.87 |
-0.79 |
||||||
|
P. nanus |
-0.24 |
-0.65 |
-0.65 |
-0.84 |
-0.78 |
|||||||
|
Комплекс фітогельмінтів |
-0.52 |
-0.62 |
-0.94 |
-0.93 |
-0.92 |
-0.74 |
-0.61 |
-0.88 |
-0.42 |
*примітка:І - трубкування; ІІ - колосіння; ІІІ - молочно-воскова стиглість зерна
популяції ендопаразита Pr. pratensis, то саме вони негативно впливали на ріст і розвиток озимої пшениці. Кореляційні зв'язки між чисельністю цього паразита і біомасою рослин більш тісні на початку вегетації (r=-0,92, -0,76), що пояснюється більшою вразливістю рослин на ранніх стадіях розвитку (табл.4). В окремі роки реєструється негативний вплив популяцій D.dipsaci (показники коефіцієнта кореляції від r =-0,54 до r =-0,90). Менш тісна залежність маси рослин від чисельності T. dubius (від r =-0,35 до r= -0,65), проте вона реєструється щорічно.
Згідно наших розрахунків (табл. 5, 6) рівні шкідливості в теплицях значно нижчі, ніж у польових умовах, і коливаються для комплексу фітогельмінтів в межах 79 - 886 особин в 100 см3 ґрунту, для Pr. pratensis -79 - 367, D. dipsaci - 5 - 828, T. dubius - 47 - 700, P. nanus - 6 - 61 особини в 100 см3 ґрунту, що пояснюється
Таблиця 5 - Регресійна модель залежності біомаси рослин (Y) пшениці від чисельності паразитичних нематод (Х) в селекційних теплицях (Миронівський ІП, 1994-1997 рр.)
|
Змінні |
Фази розвитку рослин |
Коефіцієнт кореляції, r |
Рівняння регресії |
Достовірна різниця біомаси, г |
Поріг шкід ливості, ос./100см3 ґрунту |
||
|
X |
Y |
||||||
|
Pr.pratensis |
Біомаса рослин |
вихід в трубку |
-0.92 |
y=39.7-0.023x |
2.3 |
100 |
|
|
колосіння |
-0.58 |
y=199.3-0.07x |
12.1 |
173 |
|||
|
м.в.с.зерна |
-0.66 |
y=216.1-0.036x |
13.0 |
367 |
|||
|
Комплекс фітогель мінтів |
вихід в трубку |
-0.94 |
y=41.7-0.024x |
2.3 |
96 |
||
|
колосіння |
-0.61 |
y=202.3-0.066x |
12.1 |
183 |
|||
|
м.в.с.зерна |
-0.62 |
y=216.7-0.032x |
13.0 |
413 |
Таблиця 6 - Пороги шкідливості паразитичних нематод для рослин озимої пшениці в селекційних теплицях (Миронівський ІП, 1994-1997 рр.)
|
Змiнні |
Коефіцієнт кореляції, r |
Рівняння регресії |
Достовірна різниця маси, г |
Поріг шкід-ливості, ос./100см3 ґрунту |
||
|
X |
Y |
|||||
|
Pr.pratensis |
Біомаса рослин |
-0.85 |
y=253.5-0.25x |
19.8 |
79 |
|
|
D.dipsaci |
-0.83 |
y=241-4.2x |
19.8 |
5 |
||
|
T.dubius |
-0.65 |
y=182.28-0.26x |
12.1 |
47 |
||
|
H.dihystera |
-0.79 |
y=89.3-2.2x |
9.1 |
4 |
||
|
P.nanus |
-0.65 |
y=184-3.35x |
19.8 |
6 |
||
|
Комплекс фітогель-мінтів |
-0.88 |
y=261-0.25x |
19.8 |
79 |
в даному випадку сприятливими умовами як для розмноження популяцій паразитичних нематод, так і для росту і розвитку рослин озимої пшениці.
Результати аналізу випадкових виборок по 100 рослин на виробничих посівах озимої пшениці Миронівського ІП та КСП „Баришівське” в фазу молочно-воскової стиглості зерна свідчить про наявність прямих кореляційних зв'язків між некрозами кореневої системи та сумарною чисельністю фітогельмінтів (r=0,61), а також чисельністю тиленхоринхів (r=0,65), пратиленхів (r=0,40) і дитиленхів (r=0,30). Найбільш тісні негативні зв'язки існують між вагою рослин і сумарною чисельністю фітогельмінтів (r=-0,68), а також чисельністю P. nanus (r=-0,63), Pr. pratensis (r=-0,48) i H. dihystera (r=-0,47). Паралельно збільшенню чисельності фітогельмінтів у зразках спостерігалось зменшення ваги рослин на 10-21 %, кількості стебел в кущі на 15-32%, повноцінних колосків на 44-51 % та довжини колосу на 1-7 відсотків.
ВПЛИВ ОКРЕМИХ ПРИЙОМІВ АГРОТЕХНІКИ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ФІТОНЕМАТОД В АГРОЦЕНОЗАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
В ході наших досліджень встановлено, що у відкритому ґрунті тривалі беззмінні посіви в порівнянні з сівозміною сприяють підвищенню загальної чисельності фітогельмінтів (753 проти 355 особин в 100 см3 ґрунту) за рахунок накопичення специфічних для пшениці видів: пратиленхів - Pr. pratensis (229 проти 93 особин в 100 см3 ґрунту) та тиленхоринхів T. dubius (271 проти 53 особин в 100 см3 ґрунту). При цьому рівень чисельності паразитичних нематод значно перевищує пороги їх шкідливості, а отже, є суттєвим фактором зниження врожаю пшениці, який в беззмінних посівах становить за 3 роки в середньому 32.7 ц/га проти 56.7 ц/га в сівозміні (табл. 7).
Таблиця 7 - Вплив способу вирощування на чисельність фітонематод в ризосфері озимої пшениці в польових умовах (Миронівський ІП, 1993-1995 рр.)
|
Спосіб вирощування |
Кількість особин в 100 см 3 ґрунту |
Урожай, ц/га |
||||||||
|
Фітогельмінти, |
Мікогельмінти |
Сапробіонти |
||||||||
|
всього |
в тому числі |
|||||||||
|
Pr.p. |
D.d. |
T.d. |
H.d. |
P.n. |
||||||
|
Беззмінне |
753 |
229 |
144 |
271 |
58 |
38 |
437 |
295 |
32.7 |
|
|
Сіво-зміна |
335 |
93 |
75 |
53 |
46 |
44 |
353 |
345 |
56.7 |
|
|
НІР05 |
219 |
89 |
60 |
104 |
- |
- |
- |
- |
2.9 |
У відкритому ґрунті ми мали можливість дослідити вплив двох різних попередників на чисельність фітогельмінтів у ризосфері послідуючих посівів озимої пшениці. Горох як попередник, у порівнянні з кукурудзою на силос, сприяє накопиченню більш високої чисельності паразитичних нематод (354 проти 236 особин в 100 см3 ґрунту). Популяції пратиленхів збільшились в 2,2 рази, тиленхоринхів - в 4 рази, інших видів - в 1,3 рази.
Введення сівозміни в селекційних по озимій пшениці теплицях і оранжереях також призводить до зниження загальної чисельності паразитичних нематод на 69-97 %, а окремих їх видів - на 100 відсотків (табл.8).
Таблиця 8 - Вплив сівозміни на чисельність фітонематод в тепличному комплексі (Миронівський ІП, 1994-1997 рр.)
|
Культура |
Кількість особин в 100см 3 грунту |
||||||||
|
Фітогельмінти, |
Мікогельмінти |
Сапробіонти |
|||||||
|
всього |
в тому числі |
||||||||
|
Pr.p. |
D.d. |
T.d. |
H.d. |
P.n. |
|||||
|
Пшениця |
520 |
390 |
72 |
43 |
5 |
10 |
416 |
479 |
|
|
Столовий буряк |
523 |
323 |
103 |
13 |
0 |
84 |
334 |
304 |
|
|
Помідори |
158 |
29 |
94 |
34 |
1 |
0 |
287 |
521 |
|
|
Огірки |
84 |
31 |
40 |
6 |
3 |
4 |
163 |
581 |
|
|
Лікарські рослини |
14 |
0 |
5 |
0 |
9 |
0 |
14 |
605 |
|
|
НIР 05 |
123 |
79 |
35 |
17 |
- |
- |
125 |
274 |
Введення в сівозміну селекційних теплиць помідорів та огірків знижує чисельність майже всіх видів паразитичних нематод. Причому, під огірками цей процес значно інтенсивніший, ніж під культурою помідорів (відповідно в 3,5 та 6 разів). Під обома культурами значно скорочується чисельність Pr. pratensis (в 10 разів), P. nanus (в 20 разів).
РОЛЬ ПРОТРУЙНИКІВ НАСІННЯ ПШЕНИЦІ В ЗНИЖЕННІ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПАРАЗИТИЧНИХ НЕМАТОД
Як показали наші дослідження, проведені в 1994-1996 рр., протруйники насіння озимої пшениці Вітавакс 200ФФ (3л/т) та Раксіл (1,5 кг/т) знижували загальну чисельність фітогельмінтів на 63-67%. Ці ж препарати були ефективними проти ендопаразитів - пратиленхів (82-85 %) і дитиленхів (66-71%), та ектопаразитів - тиленхоринхів (66-86%) та паратиленхів (85-92%). Прибавка врожаю в порівнянні з контролем становила 9.3-9.4 ц/га. Найвищий протинематодний ефект спостерігався в перші фази розвитку озимої пшениці (рис.2). В осінній період (фаза третього листка) більш ефективними виявились Сумі 8 (2 л/т) - 74,5% та Байтан-універсал (2 кг/т) - 70,2%. У весняний період (фаза трубкування) в більшості випадків ще зберігається висока протинематодна дія протруювачів, причому для більшості з них, а саме Байтану-універсалу (2 кг/т), Вітаваксу 200 ФФ (3 л/т) та Раксілу (1,5 л/т) вона навіть підвищується до 68,2; 88,5 та 83,1% відповідно. У наступні фази розвитку озимої пшениці (виходу в трубку, колосіння) препарати починають втрачати свою токсичність, лише Вітавакс 200 ФФ (3 л/т) та Раксіл (1,5 л/т) все ще зберігають її в межах 61,8 - 66,5%.
|
1 - фаза третього листка 2 - фаза кущіння |
3 - фаза виходу в трубку 4 - фаза колосіння |
Рис.2. Ефективність (в % до контролю) передпосівного протруювання насіння озимої пшениці проти паразитичних нематод (Миронівський ІП, 1994-1996 рр.)
В 2003-2004 рр. кращі результати щодо зниження популяцій паразитичних нематод в ризосфері як озимої, так і ярої пшениці отримали при протруюванні
Таблиця 9 - Ефективність дії (в % до контролю) протруйників насіння пшениці проти паразитичних нематод (Миронівський ІП, 2003-2004 рр.)
|
Екотрофічні групи та види фітонематод |
Варіант |
||||||||||||||||
|
Байтан-універсал, 19,5 % з.п. |
Раксіл, 6 % т.к.с. |
Сумі 8 ФЛО, 2 % т.к.с. |
Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. |
Дивіденд-стар 036FS, т.к.с. |
Максим 025 FS, т.к.с. |
Вінцит 050 CS, к.с. |
Лоспел, 12,5 % в.м.с. |
||||||||||
|
озима |
яра |
озима |
яра |
озима |
яра |
озима |
яра |
озима |
яра |
озима |
яра |
озима |
яра |
озима |
яра |
||
|
Весняне кущіння |
|||||||||||||||||
|
Фітогельмінти, |
42,7 |
81,8 |
5,7 |
||||||||||||||
|
В.т.ч.D.d. |
90,0 |
20,0 |
30,0 |
100 |
10,7 |
56,0 |
|||||||||||
|
Pr.p. |
|||||||||||||||||
|
T.d. |
60,5 |
100 |
31,0 |
5,0 |
47,8 |
29,5 |
40 |
||||||||||
|
H.d. |
41,9 |
100 |
100 |
100 |
50,0 |
100 |
|||||||||||
|
P.n. |
75,9 |
46,1 |
23,9 |
56,7 |
24,4 |
55,4 |
|||||||||||
|
Вихід в трубку |
|||||||||||||||||
|
Фітогельмінти, |
19,6 |
31,6 |
14,9 |
42,9 |
19,8 <... |
Подобные документы
Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Видовий склад, представленість таксономічних груп, динаміка чисельності і біомаси зоопланктону упродовж 3-4 років дослідження.
статья [663,5 K], добавлен 21.09.2017Різноманіття видового складу родини Arecaceae чи Palmaeасе, їх біоморфологічні та фізіологічні особливості, закономірності розподілу представників родини в різних природних зонах. Методика вирощування, розмножування та догляду за представниками у регіоні.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 31.01.2015Методика збору та обліку комах. Описання анатомо-морфологічних особливостей та огляд видового складу комах-шкідників Березнівського району. Характеристика фенології розвитку шкідників лісових біоценозів та розробка заходів зі зниження їх чисельності.
дипломная работа [4,9 M], добавлен 19.10.2011Ліс як складний рослинний біоценоз. Видовий склад птахів лісу Чернігівського району, особливості його флористичного складу і площа. Опис видів птахів, які найбільш зустрічаються в даному районі дослідження. Діяльність людини та її вплив на птахів лісу.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 21.09.2010Вивчення будови, морфологічних характеристик, видової різноманітності ящірок фауни України, виявлення видів, занесених до Червоної книги країни. Динаміки чисельності і поширення, особливості трофічних зв’язків, добової і річної активності ящірок.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 20.04.2011Таксономічна характеристика. Місця перебування - рівнинні та гірські ліси. Причини зміни чисельності. Особливості біології. Розмноження у неволі. Заходи охорони зубрів. Розплідник у Біловезької Пущі.
доклад [24,6 K], добавлен 26.08.2007Використання природних ресурсів фауни. Методи і способи обліку ссавців Бистрицької улоговини. Характеристика поширених видів. Таксономічні одиниці представників регіону. Екологія поширених видів. Збереження та відтворення популяцій. Охорона диких тварин.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 13.04.2011Вирощування орхідей, їх біологічна та геологічна характеристика. Меристемний спосіб розмноження. Зародження орхідології як науки. Епіфітний спосіб життя. Стебла "лазячих" орхідей. Запліднення та будова насіння. Догляд за орхідеями взимку та влітку.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 24.08.2014Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017З’ясування видової різноманітності Дятлоподібних Поділля, їх біології, екології та етології. Визначення систематичного положення дятлів Поділля методом класифікаційної таблиці, причини зменшення їх чисельності. Екологічні особливості та життєдіяльності.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 02.01.2014Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010Еколого-фауністична характеристика бабок лісостепової зони Рівненської області: видовий склад ряду Odonata, чисельність та поширення на різних ділянках річкових біоценозів; екологія та біологія домінантних видів бабок; життєві і сезонні цикли розвитку.
магистерская работа [1,5 M], добавлен 24.10.2011Розмноження, цвітіння анемони жовтецевої та дібровної, гусячої цибульки, черемші, рівноплідника рутвицелистого, проліска дволистого, горицвіта весняного та інших квітів в Хмельницької області. Вегетаційний період рослин. Причини зменшення їх чисельності.
презентация [9,6 M], добавлен 28.03.2014Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.
реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013Історичні дані та походження гладіолусів, їх ботанічні та біологічні особливості, сортові ознаки. Огляд різних технологій вирощування гладіолусів в умовах ННВК СНАУ, специфіка їх використання в озелененні. Особливості агротехніки вирощування лілій.
дипломная работа [844,7 K], добавлен 02.05.2016Формування уявлень про фауну черепашкових амеб в водоймах різного типу. Вивчення видового складу та структурних показників корененіжок (Testacea, Rhizopoda), в різних типах водойм верхів’я річки Ріки та порівняння їх з угрупованнями мезозообентосу.
курсовая работа [957,4 K], добавлен 12.09.2013Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Встановлення видового складу, представленості таксономічних груп, вивчення динаміки чисельності та біомаси зоопланктону.
статья [615,9 K], добавлен 19.09.2017Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів-довгожителів у насадженнях. Відділи голонасінних рослин: гінкові, саговники, хвойні та гнетові. Роль голонасінних рослин у житті людини.
презентация [9,8 M], добавлен 15.04.2014Аналіз природних умов Чернігівщини. Видовий склад ссавців в Чернігівській області. Відомості про чисельність і біологію основних видів ссавців. Звірі лісових масивів і зелених насаджень, відкритих просторів, водойм. Дикі звірі, акліматизовані в Україні.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010Характеристика річки Десна. Риби серед хребетних, види промислового значення. Особливості складу риб, що мешкають у Дісні, розповсюдження найбільш поширенних видів. Дані про чисельність виловленої риби. Значення риб у житті людини і в господарстві.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 21.09.2010
