Генетичні маркери, гормональні та імунологічні критерії ризику розвитку хронічного пилового бронхіту у гірників

6. Підвищена температура повітря робочої зони впливає на гормональний статус та призводить до зміни рівнів його показників (збільшення рівня альдостерону (в 1,7 рази), лютеїнізуючого гормону (в 2,4 рази) на фоні зниження фолікулостимулюючого гормону (в 3 рази), тестостерону (в 4,5 рази), естрадіолу (в 1,6 рази) та тиреотропного гормону (в 1,8 рази), що сприяє більш ранньому формуванню хронічного пилового бронхіту у шахтарів, котрі працюють в умовах комбінованого впливу пилу та нагріваючого мікроклімату.

7. Розроблена діагностична процедура прогнозування розвитку хронічного пилового бронхіту у гірників з використанням комплексного визначення інформативних біомаркерів (фенотипи I(0), MN, Нр 2-2, рівні лютеїнізуючого гормону, тестостерону, лізоциму, імуноглобуліну А у сироватці крові, показник індексу активації нейтрофилів у індукованому НСТ-тесті), яка увійшла до запропонованої схеми профілактичних заходів для осіб групи ризику і хворих на хронічний пиловий бронхіт.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою удосконалення профілактики хронічного пилового бронхіту існуючу систему оцінки стану здоров'я під час попередніх медоглядів доцільно доповнити прогностично значущими дослідженнями толерантності дихальних шляхів до аерогенних подразників та визначенням комплексу біомаркерів ризику розвитку ХПБ.

2. Робітникам, що увійшли до групи ризику розвитку ХПБ, і хворим на ХПБ, доцільно проводити медичні огляди за участю клінічного імунолога і доповнити розроблені раніше лікувально-профілактичні заходи призначенням специфічної і неспецифічної відновлюваної або підтримуючої імунотерапії із застосуванням імуномодуляторів спрямованої дії для ліквідації імунного дисбалансу і попередження розвитку ХПБ.

3. У випадках виражених рефлекторних реакцій дихальних шляхів, гормонального й імунного дисбалансу у гірників, що увійшли до групи ризику розвитку ХПБ, слід порушувати питання про зміну їхньої професії.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Куляс В.М. Влияние нагревающего микроклимата на раннюю эндокринную инволюцию организма у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса // Проблемы старения и долголетия. - 1999.- Т.8, N2. - С. 181 - 185.

Куляс В.М., Ксенофонтов Ю.П. Генетические маркеры крови при хроническом пылевом бронхите // Гематология и переливание крови. - 1993.- Вып. 28.- С. 77 - 80. Автором проведено порівняльний аналіз розподілу ізоантигенів системи АВ0 у жителів Донбасу, здорових шахтарів і гірників, хворих на ХПБ.

Куляс В.М. Гигиеническая оценка профессионального риска хронического пылевого бронхита у горнорабочих очистного забоя угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2004.- Т.8, № 1.-С. 67-74.

Куляс В.М., Корж Е.В., Трунова О.А., Валуцина В.М. Влияние нагревающего микроклимата глубоких угольных шахт Донбасса на заболеваемость и особенности гормональной, биохимической и иммунологической адаптации организма горнорабочих // Вестник гигиены и эпидемиологии.-2000.- Т.4, № 1.-С.24-28. Автором досліджено особливості гормональних порушень під впливом високої температури повітря робочої зони, статистично оброблено та проаналізовано результати досліджень.

Трунова О.А., Передерий Г.С., Мухин В.В., Куляс В.М., Асланова Е.А. Возрастные изменения иммунной системы, гормонального статуса и работоспособности горнорабочих угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии.-2000. - Т.4, № 2.-С. 193-197. Автором проведена частина обстежень стажованих гірників із статистичною обробкою результатів.

Физиологические механизмы адаптации и реадаптации / Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Мухин В.В., Трунова О.А., Куляс В.М. // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. В.В. Мухина. - Донецк.- 2000. - С.63-79. Автором проведено дослідження гормонального статусу та імунологічної реактивності осіб з різним типом рефлекторної реакції бронхів на аерогенні подразники при надходженні на роботу у вугільну шахту.

Трунова О.А., Куляс В.М. Динамика иммунологических и гормональных показателей у горнорабочих в процессе адаптации к работе в подземных условиях // Журнал Академiї медичних наук України.-2000.- № 1.- C. 172-181. Автором вивчено гормональні зрушення, які відбуваються у гірників різноспрямованого типу рефлекторної реакції бронхів на аерогенні подразники, частина результатів проаналізована, статистично оброблена й узагальнена як діагностичні критерії ризику розвитку пилових бронхолегеневих захворювань.

Куляс В.М., Трунова О.А., Мухин В.В., Решетюк В.А. Иммуно-генетические маркеры риска развития заболеваний органов дыхания у горнорабочих // Гигиена труда. - Киев.- 2002.- Вып. 33.- С. 55 - 63. Автором проведено дослідження фенотипового розподілу систем крові (АВ0, MNSs, Нр) та імунного статусу у гірників із різноспрямованим типом рефлекторної реакції бронхів на аерогенний подразник, розроблено базу даних обстежених гірників, результати проаналізовано і статистично оброблено.

Куляс В.М., Трунова О.А., Мухин В.В., Решетюк В.А. Генетические маркеры крови и иммунологическая реактивность при хроническом пылевом бронхите // Український пульмонологічний журнал. - 2002. - № 3. - С. 18-22. Автором проведено дослідження імунологічної реактивності і розподілу генетичних маркерів у гірників, хворих на ХПБ, розроблено базу даних, частина результатів проаналізована, статистично оброблена і узагальнена як діагностичні критерії ризику розвитку ХПБ.

Куляс В.М. Функциональное состояние эндокринной системы при раннем развитии хронического пылевого бронхита у горнорабочих глубоких угольных шахт // Гигиена труда.- Киев.- 2003.- Вып. 34, том 2. - С. 775-786.

АННОТАЦИЯ

Куляс В.М. Генетические маркеры, гормональные и иммунологические критерии риска развития хронического пылевого бронхита у горнорабочих. Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2004.

Целью работы явилась разработка прогностических критериев развития хронического пылевого бронхита на основе изучения генетических маркеров, гормональных и иммунных сдвигов, которые возникают в организме горнорабочих под влиянием вредных факторов производственной среды для усовершенствования системы профилактики данного заболевания.

Проведен анализ 8100 измерений (на глубине от 500 м до 1200 м) производственных и микроклиматических факторов угольных шахт и оценено их влияние на развитие хронического пылевого бронхита. Изучено распределение генетических маркеров у жителей г. Донецка и области (система АВ0 - 1000 чел., системы MNSs - 520 чел. и сывороточных гаптоглобинов - 790 чел.); проанализировано распределение трех систем наследственного полиморфизма: групп крови АВ0, MNSs и сывороточных белков гаптоглобинов у здоровых лиц с разнонаправленной реакцией бронхов (102 чел.), практически здоровых горнорабочих (60 чел.) и больных хроническим пылевым бронхитом (30 чел.). Исследованы показатели иммунного и гормонального статуса в динамике у 120 горнорабочих при поступлении на работу в шахту и ежегодно на протяжении первых двух лет их работы, а также у 60 горнорабочих очистного забоя без признаков пылевой патологии легких и 30 шахтеров с хроническим пылевым бронхитом. Проведено исследование функционального состояния гипофизарно-надпочечниковой, гипофизарно-тиреоидной и гипофизарно-гонадной систем организма 90 практически здоровых горнорабочих, работающих в условиях нагревающего микроклимата и 30 лиц контрольной группы, сформированной из случайной выборки.

Установлено, что на типичных для Донбасса угольных шахтах ведущими вредными производственными факторами, влияющими на развитие хронического пылевого бронхита, являются пыль и нагревающий микроклимат.

Впервые установлено, что эндогенными факторами риска развития воспалительного процесса и вентиляционных нарушений в органах дыхания как у лиц, поступающих на работу в угольные шахты, так и у больных хроническим пылевым бронхитом, могут служить иммуногенетические маркеры трех систем наследственного полиморфизма: группы крови системы АВ0, MNSs и сывороточные белки гаптоглобины.

Доказано, что индивидуальными факторами риска развития патологии легких у лиц, впервые поступающих на работу в угольные шахты, являются повышенная рефлекторная возбудимость слизистой дыхательных путей и отклонения в иммунном статусе организма (показатели фагоцитарного числа и лизоцима сыворотки крови), что позволяет выявить группы повышенного риска развития хронического пылевого бронхита. Нарастающее угнетение фагоцитарной и лизоцимной активности нейтрофилов, гипоиммуноглобулинемия G, A и М через два года работы в условиях повышенной запыленности свидетельствуют о напряжении и последующем срыве адаптации иммунной системы к работе в подземных условиях с исходом в иммунодефицитное состояние и возможным развитием патологии легких.

Показатели гормонального дисбаланса, свидетельствующие о развитии выраженной эндокринопатии (резкое снижение концентрации тироксина и кортизола) у стажированных горнорабочих, больных хроническим пылевым бронхитом и специфическое распределение половых и гонадотропных гормонов (значимое повышение концентрации лютеинизирующего гормона и эстрадиола на фоне снижения фолликулостимулирующего гормона и тестостерона), можно использовать в качестве дополнительного критерия для ранней диагностики развития хронического пылевого бронхита.

У лиц с выраженной бронхоспастической реактивностью происходит однонаправленное с больными хроническим пылевым бронхитом снижение уровня фолликулостимулирующего гормона, тироксина и резкое повышение лютеинизирующего гормона, а у горнорабочих со стажем работы в условиях комбинированного действия пыли и нагревающего микроклимата от 5 до 10 лет наблюдается ещё и резкое снижение концентрации тестостерона.

Определен комплекс информативных биомаркеров риска развития хронического пылевого бронхита (фенотипы I(0), MN, Нр 2-2, уровни лютеинизирующего гормона, тестостерона; лизоцима, иммуноглобулина А в сыворотке крови, индекс активации нейтрофилов в индуцированном НСТ-тесте) и на его основе разработаны дополнительные профилактические мероприятия для рабочих, которые вошли в группу риска развития хронического пылевого бронхита.

Профилактические мероприятия, адресованные рабочим группы риска развития ХПБ, заключаются в их своевременной диспансеризации, проведении медицинских осмотров с участием клинического иммунолога, назначении специфической и неспецифической восстановительной или поддерживающей иммунотерапии с применением иммуномодуляторов направленного действия для ликвидации иммунного дисбаланса и предупреждения рецидивов иммунной недостаточности.

Ключевые слова: хронический пылевой бронхит, горнорабочие, генетические маркеры, гормональный статус, иммунологическая реактивность, профилактика.

Куляс В.М. “Генетичні маркери, гормональні та імунологічні критерії ризику розвитку хронічного пилового бронхіту у гірників”. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2004.

Метою роботи було розробити прогностичні критерії розвитку хронічного пилового бронхіту на основі вивчення генетичних маркерів, гормональних і імунних зрушень, що виникають в організмі гірників під впливом негативних чинників виробничого середовища та удосконалити систему профілактики цього захворювання.

Проведено аналіз санітарно-гігієнічних умов праці гірників найбільш типових вугільних шахт Донбасу, що збільшують ризик розвитку хронічного пилового бронхіту. Визначено особливості фенотипового розподілу генетичних маркерів, характер формування реакції гормонального та імунного статусу в осіб різноспрямованого типу рефлекторних реакцій бронхів у період адаптації до роботи в умовах підвищеної запиленості, стажованих гірників без ознак пилової патології і хворих на хронічний пиловий бронхіт. Вперше визначено інформативні біомаркери ризику розвитку хронічного пилового бронхіту та на їх підставі обгрунтовано і рекомендовано схему профілактичних і реабілітаційних заходів для осіб, які увійшли до групи ризику розвитку хронічного пилового бронхіту, і гірників, хворих на хронічний пиловий бронхіт.

Ключові слова: хронічний пиловий бронхіт, гірники, генетичні маркери, гормональний статус, імунологічна реактивність, профілактика.

Kulyas V.M. “Genetic markers, hormonal and immunologic criteria for risk development of chronic dust bronchitis in coal miners”. Manuscript. Thesis for the scientific degree of the Candidate of Biological Sciences on speciality 14.02.01 - hygiene - Institute for Occupational Health of AMS of Ukraine, Kyiv, 2004.

The aim of the work was to develop informative laboratory criteria of an early diagnosis for chronic dust bronchitis on the basis of genetic markers, hormonal and immunologic failures studies which appeared in coal miners body under the influence of negative factors of the industrial environment and to develop the prevention system for this disease.

It was made an analysis of Sanitary hygienic studies of working conditions in coal miners of the most typical Donbass coal mines, which increase risk for the development of chronic dust bronchitis. It was determined the phenotypical division of the genetic markers changes of hormonal profile indices and immunologic reactivity in persons of differently directed types reflex reactions in bronchus during adaptation to the work under the increased dust in coal miners without symptoms of dust pathology and chronic dust bronchitis. For the first there were determined informative markers for risk development of chronic dust bronchitis and on its basis there were grounded and recommended the scheme of the prevention and rehabilitational measures for the persons of the risk group of chronic dust bronchitis development and coalminers with chronic dust bronchitis.

Key words: chronic dust bronchitis, coalminers, genetic markers, hormonal status, immunologic reactivity, prevention.

Размещено на Allbest.ru