Викликані потенціали головного мозку в умовах мимовільної та довільної уваги у підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 612.821.2: 612.66

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ВИКЛИКАНІ ПОТЕНЦІАЛИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ В УМОВАХ МИМОВІЛЬНОЇ ТА ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ У ПІДЛІТКІВ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

ДМИТРОЦА ОЛЕНА РОМАНІВНА

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України.

Наукові керівники:

Гіттік Леонід Самійлович, доктор медичних наук, професор;

Швайко Світлана Євгеніївна, кандидат біологічних наук, доцент, Волинський державний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри фізіології людини і тварин.

Офіційні опоненти:

Макаренко Микола Васильович, доктор біологічних наук, професор, Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, провідний науковий співробітник;

Лизогуб Володимир Сергійович, доктор біологічних наук, професор, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри анатомії та фізіології людини і тварин.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ.

Захист відбудеться 8 липня 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 35.051.14 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79009, Львів, вул. Грушевського, 4, біологічний факультет, аудиторія 321.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 17.

Автореферат розісланий 6 червня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.б.н., доцент Манько В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтерес до вивчення індивідуальних властивостей уваги людини постійно зростає, оскільки увагу можна розглядати як базову функцію центральної нервової системи, що лежить в основі когнітивних процесів, пристосувальної поведінки, орієнтування, адекватного реагування на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища (Громова, 1980; Mangun, 1995; Filipek, Smrud-Cliceman, Steingard, 1997; Posner, 1998; Баранов-Крилов, 2000; Ігумен Феофан, 2004).

Як психофізіологічний процес увага формується в ході індивідуального розвитку та має вікові характеристики у різні періоди онтогенезу. У віковій динаміці безумовно ускладнюються і мозкові механізми сприйняття, переробки та відтворення інформації (Фарбер, 1990; Дубровинська, 1985; Безруких, 1998; Фарбер, Бетелєва, 1999 та ін.). Проте, небагато робіт присвячено вивченню нейрофізіологічних особливостей уваги у дітей підліткового віку. Початок статевого дозрівання, що припадає на цей вік, вносить свій відбиток на всі процеси, які відбуваються в організмі людини, зокрема на розвиток її основних психофізіологічних функцій. Тому цей віковий період є одним із найскладніших для нейрофізіологічного вивчення і потребує подальших досліджень.

У науковій літературі мало робіт, де викликані потенціали (ВП) розглядаються як об'єктивний показник переробки інформації в умовах мимовільної та довільної уваги. Це стало підставою для подальшого вивчення нейрофізіологічнх механізмів уваги у підлітків. Дослідження базуються на застосуванні сучасних методів реєстрації та комп'ютерного аналізу викликаних потенціалів кори головного мозку, які відображають певні характеристики його спеціалізованої діяльності. Подібні методичні підходи надають додаткові можливості для розкриття особливостей інформаційних процесів у великих півкулях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри фізіології людини і тварин Волинського державного університету імені Лесі Українки за програмою "Вікові особливості нейрофізіологічних механізмів когнітивної діяльності", номер державної реєстрації № 0916 U 006629.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вивчення особливостей ВП кори головного мозку при мимовільній та довільній увазі підлітків на різних етапах обробки й сприйняття інформації (з урахуванням поточного рівня уваги та статі обстежуваних). Ця мета досягалась вирішенням таких завдань:

1) дослідження амплітудно-часових характеристик, картування інтенсивності та кореляційного аналізу викликаних потенціалів мозку при мимовільній та довільній увазі (фактологічний аналіз ВП);

2) вивчення викликаних потенціалів головного мозку при мимовільній та довільній увазі на основних етапах обробки стимульної інформації (етапний аналіз ВП);

3) дослідження міжпівкулевих та внутрішньопівкулевих взаємодій при формуванні викликаних потенціалів головного мозку (нейрофізіологічний аналіз ВП);

4) вивчення викликаних потенціалів головного мозку при мимовільній та довільній увазі з урахуванням статі обстежуваних (статевий аналіз ВП).

Об'єкт дослідження - мимовільна та довільна увага підлітків, з урахуванням її поточного рівня та статі на основних етапах сприйняття й обробки інформації.

Предмет дослідження - властивості основних компонентів ВП головного мозку в умовах мимовільної та довільної уваги.

Методи дослідження: вивчались ВП головного мозку в умовах мимовільної та довільної уваги; використовувались комп'ютерні програми для аналізу амплітудно-часових характеристик ВП мозку, топографічного картування інтенсивності ВП, міжпівкулевих та внутрішньопівкулевих кореляційних зв'язків у корі головного мозку; проводився порівняльний аналіз отриманих результатів з урахуванням етапів обробки стимульної інформації у групах обстежуваних з високим, середнім, низьким рівнями поточної уваги; методи варіаційної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Використовуючи сучасну систему комп'ютерної електроенцефалографії, вперше проведено порівняльне вивчення ВП кори головного мозку при мимовільній та довільній увазі залежно від її поточного рівня (високий, середній, низький) та статі обстежуваних. У результаті роботи встановлені особливості амплітудно-часових характеристик ВП на етапах сприйняття й обробки інформації, просторового розподілу і динаміки фокусів активації та кореляційних зв'язків у корі великих півкуль мозку, які відображають міжпівкулеві та внутрішньопівкулеві взаємодії при мимовільній та довільній увазі.

Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження спрямоване на розкриття нейрофізіологічних механізмів формування мимовільної та довільної уваги у дітей середнього шкільного віку та впливу на них функціонального стану кори та гормональних перебудов, які супроводжують підлітковий період. Розкриття коркових механізмів за умов мимовільної та довільної уваги дозволить розробити науково обґрунтовану діагностику у клінічній та профорієнтаційній роботі для виявлення затримок у розвитку довільної уваги.

Застосування отриманих результатів у системі освіти дозволить більш точно оцінити ступінь психофізіологічної готовності дитини до навчання як системи в цілому, так і в межах тієї чи іншої педагогічної технології, а також підвищити ефективність діагностичної та корекційно-розвиткової роботи з дітьми, що мають різні функціональні порушення.

Результати досліджень можуть використовуватись у лекційних курсах "Фізіологія вищої нервової діяльності", "Психофізіологія" та "Фізіологія центральної нервової системи", що викладаються в університетах, медичних та педагогічних вищих закладах.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному виконанні експериментальної частини роботи, статистичній обробці й аналізу отриманих результатів. За участю наукових керівників проведено остаточні інтерпретації цих даних.

Апробація результатів дисертації. На основі матеріалів дисертації були зроблені доповіді на наукових конференціях: "Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність" (Київ - Черкаси, 2001); "Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці" (Львів, 2001); Міжнародній конференції, присвяченій пам'яті професора Шостаковської І.В. (Львів, 2002); на ХVІ з'їзді Українського фізіологічного товариства (Вінниця, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта" (Київ, 2003); на симпозіумі "Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі" (Черкаси, 2003); щорічних наукових конференціях Волинського державного університету імені Лесі Українки (2000-2005рр).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 15 робіт, з яких 5 статей (4 - статті у фахових виданнях, що визнаються положенням ВАК України), 10 тез доповідей за матеріалами наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних позначень, огляду літератури, методик досліджень, опису власних результатів, їх обговорення, висновків, списку літератури та додатків. Текст дисертації викладений на 169 сторінках (основна частина 122 стор.). Робота містить 22-і таблиці та 23-и рисунки. Бібліографія включає 277 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводили на 180 учнях підліткового віку (12-13 років) середніх шкіл м. Луцька, чоловічої та жіночої статі, здорових, праворуких. Усіх обстежуваних розподіляли за статтю та рівнем поточної уваги на підгрупи: І - з високим рівнем поточної уваги (ВРПУ, 60 чоловік); ІІ - з середнім рівнем поточної уваги (СРПУ, 60 чоловік) та ІІІ - з низьким рівнем поточної уваги (НРПУ, 60 чоловік) за тестом Мюнстерберга, що є однією з поширених і прийнятих методик вивчення уваги (Рогов, 1996).

Зорові викликані потенціали (ВП) головного мозку реєструвалися системою комп'ютерної електроенцефалографії "DX- 5000 Praсtiс", розробленою фірмою "DХ - системи" (Харків, 1999), яка включала 16-канальний електроенцефалограф, фотофоностимулятор, РІІІ - 450. Реєстрацію ВП кори мозку від потиличних (О), тім'яних (Р), скроневих (Т) та лобових (F) часток лівої (s) та правої (d) півкуль проводили за загальноприйнятою методикою ЕЕГ за системою "10-20" (Jasper, 1957).

Як стимули використовували: 1) подразнення мозку світлом при допомозі фотофоностимулятора, що входить до системи комп'ютерної електроенцефалографії (фотостимуляція); 2) фотостимуляція із складним рахунком (додавання числа 3 на кожен спалах).

Мимовільну увагу формували шляхом недиференційованої фотостимуляції світлом, довільну увагу - фотостимуляцією зі складним рахунком.

Комп'ютерне вивчення зорових ВП кори головного мозку здійснювали за допомогою наступних програм: а) аналізу амплітудно-часових характеристик ВП кори великих півкуль мозку; б) топографічного картування інтенсивності ВП; в) кореляційного аналізу зорових ВП.

ВП кори мозку вивчали з урахуванням етапів сприйняття та обробки інформації (за Іваницьким, 1976, 1996). Перший етап (сенсорного аналізу) припадає на період від 0 до 100 мс після початку стимуляції і відображається у ранніх компонентах ВП - N₃₀, Р ₆₀, N₁₀₀; другий етап (інформаційного синтезу - часовий проміжок 100-200 мс) реалізується у середніх (проміжних) компонентах ВП - Р ₁₃₀, N₁₇₀, Р ₂₀₀; третій етап (категоризації стимулу - 200-500 мс після початку стимуляції) відображається у пізніх компонентах зорових ВП головного мозку N₂₅₀ - Р ₅₃₀. При аналізі ВП визначали амплітуду компонента ВП (в мкВ), яку вираховували від піку до ізоелектричної лінії, та латентний період (латентність) - час появи піку компоненту (в мс), який вимірювався від моменту подачі стимулу до відповідної фази ВП. Зони кори головного мозку, де одночасно відмічались достовірно високі амплітуди та коротші латентні періоди ВП, вважали фокусом активації.

За даними топографічного картування інтенсивності ВП аналізували топографію фокусу (або зони) максимальної викликаної активності (ФМВА) кори головного мозку, визначали частоту формування ФМВА (у % від контингенту обстежуваних) на основних етапах сприйняття і обробки інформації.

Методом кореляційного аналізу досліджували значимі (r=0,5-0,70) та високі (r=0,71-1,0) значення коефіцієнтів (r) взаємної кореляції (кроскореляції) ВП мозку у корі великих півкуль. Визначали та аналізували загальну кількість значимих і високих кореляційних зв'язків (у % % до всіх можливих) і коркові зони з різним числом значимих і високих кореляцій (у % % до всіх можливих).

Результати досліджень опрацьовані за загальновизнаними варіаційно-статистичними методиками з визначенням t-критерія Стьюдента (t) та Мана-Уітні (W) і показника достовірності при порівнянні середніх величин (p) в їх комп'ютерній версії за програмою Statistika 6.0. Різницю між двома середніми величинами вважали достовірною при значенні р ? 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Характеристика амплітудно-часових параметрів ВП кори мозку з визначенням особливостей їх компонентів показала, що найбільш виражені зміни ВП у всіх підгрупах стосувалися хвиль N₃₀, Р ₆₀ (етап сенсорного аналізу),Р ₁₃₀, N₁₇₀ (етап інформаційного синтезу), N₂₅₀, Р ₃₀₀ (етап категоризації стимулу). За даними Бетелєвої (1983), Friedman, 1990, Patterson (1991), Іваницького (1996), вказані компоненти ВП кори відображають особливості реалізації основних етапів обробки інформації.

У підлітків при мимовільній увазі відмічена достовірно вища швидкість обробки інформації у скроневій частці лівої півкулі за даними латентних періодів (ЛП) ранніх ВП кори головного мозку. Проте більш активною виявилась права півкуля, в якій амплітуди як ранніх, так і пізніх хвиль ВП, були достовірно вищими, порівняно з лівою.

За умов довільної уваги на всіх етапах обробки інформації спостерігалась перевага правої півкулі, де амплітуди хвиль ВП були достовірно вищі, ніж у лівій. Проте, швидкість обробки інформації була достовірно вищою у задньоасоціативних ділянках лівої півкулі. Ця закономірність відмічена на етапі інформаційного синтезу, коли порівнювались фізичні параметри стимулу з його біологічною значимістю.

При порівнянні амплітудно-часових характеристик ВП мозку у підлітків залежно від виду уваги відмічено, що в на етапі сенсорного аналізу вищі амплітуди (Р ₆₀) та коротші ЛП (N₃₀) спостерігались за умов мимовільної уваги. На етапі інформаційного синтезу та категоризації стимулу активність коркових структур була вищою теж при мимовільній увазі (Р ₁₃₀, Р ₂₀₀, Р ₃₀₀), проте швидше обробляли інформацію ці структури в умовах довільної уваги (рис. 1).

Аналіз швидкості обробки інформації в межах півкуль мозку показав, що при мимовільній увазі швидше реагували на стимул скронева частка - у лівій півкулі, лобова і тім'яна - у правій. При довільній увазі коротшими ЛП характеризувались лобова, скронева та потилична частки лівої півкулі. Високу активність ВП відмічено у лобових та тім'яних частках обох півкуль кори головного мозку.

При мимовільній увазі у підгрупі з ВРПУ міжпівкулева асиметрія за швидкістю обробки інформації зафіксована на ранньому етапі з перевагою лівої лобової частки та задньоасоціативної ділянки правої півкулі (скронева та тім'яна частки). У підгрупі з СРПУ швидше реагувала на стимул ліва скронева (N₃₀, N₁₀₀) та права тім'яна частки. У підгрупі з НРПУ достовірна вища швидкість обробки інформації в лівій скроневій та правій лобовій частках кори головного мозку. викликаний потенціал мозок увага

При довільній увазі рання спеціалізація півкуль за швидкістю обробки інформації відмічена у підгрупах з високим та середнім рівнями поточної уваги: коротші латентності зареєстровані у лобовій частці лівої півкулі.

У підгрупі з НРПУ спеціалізація півкуль відмічена лише за величиною амплітуд ВП. Переважали задньоасоціативні ділянки правої півкулі, до яких долучались ліва лобова частка на проміжному та завершальному етапах обробки інформації.

Порівнюючи амплітудно-часові характеристики ВП у підгрупах з різним рівнем поточної уваги, було відмічено, що достовірно вищі амплітуди ВП спостерігались у підгрупі з ВРПУ незалежно від виду уваги, найнижчі - у підгрупі з НРПУ при мимовільній увазі та у підгрупі з СРПУ - при довільній (рис. 2).

Достовірно коротші швидкості сприйняття та обробки інформації зафіксовані на етапі сенсорного аналізу у підгрупі підлітків з СРПУ в умовах мимовільної та довільної уваги, а на етапі інформаційного синтезу - у підгрупі з ВРПУ (рис. 3). Етап категоризації стимулу характеризувався коротшими латентностями ВП у підлітків з СРПУ при мимовільній увазі, при довільній - в обстежуваних з ВРПУ.

Порівнюючи динаміку активаційних процесів у підлітків залежно від рівня оточної уваги, виявлено, що на етапі сенсорного аналізу коротшими ЛП хвиль ВП характеризувались коркові структури у підгрупі з СРПУ (ліва тім'яна частка). На етапі інформаційного синтезу швидше реагувала ліва тім'яна частка при НРПУ. На етапі категоризації стимулу зареєстровані коротші латентності хвиль ВП при СРПУ. Ці закономірності виявились у скронево-тім'яних зоні правої півкулі мозку.

Аналіз статевих особливостей формування мимовільної та довільної уваги у підлітків показав, що у хлопців та дівчат рання міжпівкулева спеціалізація відмічена щодо активності коркових структур. При мимовільній увазі у хлопців більш активні скроневі та тім'яні частки обох півкуль із залученням лівої лобової частки лише після 200 мс виконання завдання. За швидкістю сприйняття й обробки інформації на ранньому етапі виділялась ліва скронева частка. У дівчат на 100 мс швидше реагувала на стимул лобова частка правої півкулі. На проміжному та пізньому етапах достовірно коротші ЛП відмічені у лівій півкулі (скронева та тім'яна частки).

При довільній увазі у дівчат відмічені коротші ЛП у лівій півкулі (лобово-скронево-тім'яна зона), проте більш активними виявилися правопівкулеві структури. У хлопців за часом обробки інформації міжпівкулевої асиметрії не відмічено. На ранньому етапі більш активною виявилася ліва лобова частка, а в подальшому - задньоасоціативні структури (скронева та тім'яна частки) правої півкулі.

За умов мимовільної уваги у хлопців відмічені достовірно коротші ЛП та вищі амплітуди ВП на всіх етапах обробки інформації порівняно з дівчатами. За умов довільної уваги у хлопців теж достовірно коротші латентності ВП, проте активність коркових структур вища у дівчат. Лише на етапі категоризації стимулу (після 200 мс) амплітуда хвиль ВП Р ₃₀₀ була достовірно вищою групі у хлопців, ніж у дівчат.

Якщо при довільній увазі у дівчат зафіксована чітка перевага за швидкістю обробки інформації лівої півкулі, а за активністю коркових зон - правої, то у хлопців спостерігається дублювання обома півкулями як процесів активації, так і швидкості обробки інформації. Отримані дані узгоджуються з літературними. Зокрема, Вульф (1998) вважає, що для жінок необхідне більше залучення лівопівкулевих механізмів фільтрації. А права півкуля у більшій мірі, ніж ліва, взаємодіє з підкорковими системами активації й емоційної регуляції (Суворов, Таіров, 1985).

Аналіз викликаної активності коркових структур у хлопців та дівчат, які відрізнялись за рівнем поточної уваги (високий, середній, низький) показав, що при мимовільній та довільній увазі стратегія обробки інформації залежала як від етапу сприйняття, так і від особливостей обстежуваних концентрувати увагу.

При мимовільній увазі у хлопців на всіх етапах обробки інформації відмічена перевага правої півкулі, незалежно від рівня їх уваги. Швидкість обробки інформації на ранньому етапі була найвищою у хлопців з НРПУ. На проміжному етапі відмічена достовірно вища активність коркових структур (тім'яна частка) у підгрупі з ВРПУ. На завершальному етапі вища активність правої лобової частки у хлопців з НРПУ.

При довільній увазі у підгрупі хлопців з НРПУ на ранньому етапі обробки інформації зареєстровані високі амплітуди ВП порівняно з іншими підгрупами. Проте швидкість обробки інформації була нижчою і на завершальному етапі обробки інформації зареєстровані в цій підгрупі найдовші ЛП пізніх хвиль ВП.

У підгрупі хлопців з ВРПУ при довільній увазі відмічено коротші ЛП хвиль ВП, ніж при мимовільній увазі як на початковому, так і на завершальному етапах.

У дівчат при мимовільній увазі виділилась підгрупа з СРПУ, де реєструвались достовірно коротші ЛП основних компонентів ВП і вищі амплітуди: за активністю переважала ліва півкуля, а за швидкістю обробки інформації - права півкуля.

При довільній увазі вища активація коркових зон відмічена у підгрупі дівчат з ВРПУ, проте на завершальному етапі достовірно вищу амплітуду хвилі ВП Р ₃₀₀ відмічено у підгрупі з НРПУ у правій лобовій частці. У підгрупі з НРПУ на етапі категоризації стимулу були коротші і ЛП пізньої позитивної хвилі Р ₃₈₀.

Отже, при мимовільній увазі у підгрупах хлопців і дівчат з низьким рівнем уваги ми спостерігаємо потужну роботу коркових нейронів, які мали високі амплітуди компонентів ВП і довші ЛП, порівняно з іншими підгрупами.

В обстежуваних з високим рівнем уваги коркові нейрони працювали раціональніше, виявляючи нижчу активність, але мали достовірно вищу швидкість сприйняття й обробки зорової інформації. При довільній увазі ці закономірності виявлялись більш чіткіше.

На нашу думку збільшення амплітуд ВП у лобових та скроневих частках кори при довільній увазі в підгрупах дівчат і хлопців з низьким рівнем уваги вказує на посилене включення в обробку інформації механізмів актуалізації слідів пам'яті, мислительних уявлень або зорових зображень при виконанні складного перцептивного завдання, що узгоджується з даними літератури (Безруких, 1998; Русалова, 1998; Безруких, Хрянін, 2004).

Топографічне картування інтенсивності ВП кори мозку адекватно розкрило топоселективні особливості обробки інформації на різних етапах виконання завдання, виявило фокуси активації в різних відділах кори, проаналізувало між- та внутрішньопівкулеві взаємодії. Дослідження рівня інтенсивності ВП в окремих зонах кори та динаміки фокусу максимальної викликаної активності (ФМВА) за даними топографічного картування інтенсивності ВП мозку дало можливість встановити на різних етапах сприйняття й обробки інформації відмінності у його локалізації за умов мимовільної та довільної уваги.

При мимовільній увазі лише на етапі інформаційного синтезу спостерігалась міжпівкулева асиметрія у скроневих частках, де висока інтенсивність ВП з'являлась у правій півкулі, тут зафіксований і ФМВА у 65,51 %обстежуваних. На етапах сенсорного аналізу та категоризації стимулу обидві півкулі сприймали й обробляли інформацію з середньою інтенсивністю ВП при взаємодоповнюючій діяльності обох півкуль. ФМВА у більшості обстежуваних відмічений у потиличній частці правої півкулі (табл. 1).

За умов довільної уваги на перших двох етапах сприйняття та обробки інформації ФМВА формувався у правій півкулі (потилична і скронева частки). На завершальному етапі у 35,86 % обстежуваних ФМВА відмічено у лівій лобовій частці, у 48,27 % - у правій потиличній. У решти випадках ФМВА формувався з меншою частотою (див. табл. 1).

Таблиця 1. Частота формування фокусу максимальної викликаної активності мозку підлітків за умов мимовільної та довільної уваги (у % від усіх можливих)

Відведення	Мимовільна увага	Довільна увага
	Етапи сприйняття й обробки інформації
	Сенсорного аналізу	Інформаційного синтезу	Категоризації стимулу	Сенсорного аналізу	Інформаційного синтезу	Категоризації стимулу
Fs	15,51	15,51	24,13	24,13	24,13	35,86
Fd	12,06	24,13	20,68	27,58	24,13	25,86
Ts	10,34	44,82	6,89	25,86	37,93	6,89
Td	17,24	65,51	6,89	25,86	65,51	3,44
Ps	22,41	10,34	5,17	15,51	3,44	6,89
Pd	29,31	12,06	5,17	18,96	12,06	1,72
Os	36,20	3,44	43,10	31,03	12,06	23,10
Od	43,10	12,06	44,82	32,75	15,51	48,27

Примітки: 1) Відведення: F - лобові, T - скроневі, P - тім'яні, O - потиличні; 2) s - ліва півкуля, d - права півкуля; 3) виділеним шрифтом відмічені ФМВА.

Аналіз інтенсивності ВП в обстежуваних з різним рівнем уваги показав, що при мимовільній увазі ФМВА формувались у задньоасоціативних ділянках (скронево-тім'яно-потилична зона) правої півкулі, незалежно від поточного рівня уваги.

При довільній увазі міжпівкулева асиметрія за інтенсивністю ВП відмічена на етапі інформаційного синтезу в підгрупі з НРПУ. ФМВА локалізувався, в основному, в задньоасоціативних ділянках кори. Проте, на етапі сенсорного аналізу в підгрупі з ВРПУ 36,84 % обстежуваних мали ФМВА у лобовій частці лівої півкулі, а у підгрупі з НРПУ у 31,57 % випадках ФМВА був відмічений у лобовій і скроневій частках правої півкулі. На етапі категоризації стимулу у всіх підгрупах, незалежно від рівня уваги, ФМВА перемістився у праву потиличну частку. У підгрупі обстежуваних з НРПУ ФМВА був більш дифузним і охоплював ще й тім'яну частку правої півкулі.

Аналіз інтенсивності ВП кори головного мозку у підлітків залежно від статі показав, що при мимовільній увазі як у дівчат, так і у хлопців, на етапі сенсорного аналізу високої інтенсивності ВП не відмічено. На етапі інформаційного синтезу висока активність ВП спостерігалась у скроневій частці правої півкулі в обох статевих групах. На етапі категоризації стимулу у хлопців високої інтенсивності ВП не виявлено, тоді як у дівчат більш активними виявилися потиличні частки обох півкуль кори головного мозку.

При довільній увазі у хлопців міжпівкулева асиметрія за інтенсивністю ВП зареєстрована на етапі інформаційного синтезу з перевагою правої скроневої частки. На етапі категоризації стимулу відмічена висока інтенсивність ВП у лівій потиличній частці. ФМВА на перших двох етапах обробки інформації знаходився у скроневій частці правої півкулі. На завершальному етапі у 50 % обстежуваних він перемістився у праву потиличну частку.

У дівчат впродовж виконання тестового завдання обидві півкулі обробляли інформацію з середньою інтенсивністю ВП. ФМВА на етапі сенсорного аналізу був відмічений у лобовій частці лівої півкулі. На етапі інформаційного синтезу у 50 % обстежуваних він перемістився у праву скроневу частку, а на етапі категоризації стимулу - у потиличну частку правої півкулі.

Аналіз інтенсивності ВП кори головного мозку при мимовільній увазі у хлопців показав, що у підгрупах з високим та середнім рівнями уваги більш активними виявилися задньоасоціативні ділянки правої півкулі на перших двох етапах сприйняття й обробки інформації (рис. 4). На завершальному етапі більше ФМВА реєструвався у лівій потиличній частці (40 %). У підгрупі з НРПУ на ранньому та пізньому етапах обробки інформації вища інтенсивність ВП зафіксована у лівій півкулі. Причому на пізньому етапі у 55 % обстежуваних ФМВА знаходився у лівій лобовій частці.

У дівчат за умов мимовільної уваги у підгрупах з середнім і низьким рівнями уваги висока інтенсивність ВП на перших двох етапах сприйняття й обробки інформації була відмічена в задньоасоціативних ділянках кори великих півкуль мозку (рис. 5). ФМВА на етапі сенсорного аналізу в підгрупі з СРПУ у 60 % обстежуваних знаходився у потиличній частці лівої півкулі. Тоді як у підгрупі з НРПУ ФМВА формувався у потиличній частці правої півкулі і становив 86 % від усіх можливих. На етапі інформаційного синтезу в обох підгрупах ФМВА знаходився у правій скроневій частці. На етапі категоризації стимулу висока інтенсивність ВП відмічена у потиличних ділянках: в підгрупі з СРПУ - у лівій півкулі (ФМВА тут виявився у 46,5 %), у підгрупі з НРПУ - у правій (ФМВА становив 80 % від усіх можливих). У підгрупі дівчат з ВРПУ висока інтенсивність ВП реєструвалась лише на етапі категоризації стимулу в потиличних ділянках з перевагою правої півкулі (ФМВА виявився в 75 %).

Аналіз інтенсивності ВП кори головного мозку при довільній увазі у хлопців залежно від рівня уваги показав, що вже на ранньому етапі обробки інформації в підгрупах з високим і низьким рівнями уваги до обробки інформації залучається лобова частка лівої півкулі (див. рис. 4). На етапі інформаційного синтезу, незалежно від рівня уваги, високу інтенсивність ВП показали скроневі частки обох півкуль головного мозку, з перевагою правої півкулі. Проте у підгрупах з високим і середнім рівнями уваги до обробки інформації долучається лобова частка правої півкулі. На етапі категоризації стимулу в підгрупі з ВРПУ висока інтенсивність зафіксована у потиличній і лобовій частках лівої півкулі. У підгрупах з середнім і низьким рівнями уваги висока інтенсивність ВП зафіксована лише у задньоасоціативних ділянках кори. У підгрупі з СРПУ переважає ліва півкуля (ФМВА становить 75 % у потиличній частці). У підгрупі з НРПУ ФМВА більш дифузний і охоплює як потиличну, так і тім'яну частку правої півкулі (55 %).

У дівчат з ВРПУ за умов довільної уваги високої інтенсивності ВП не відмічено. ФМВА у 33,3 % обстежуваних на перших двох етапах обробки інформації був зафіксований у скроневій частці лівої півкулі, на завершальному етапі - у потиличних частках обох півкуль мозку. У решти структурах кори він формувався в поодиноких випадках.

У дівчат з СРПУ на ранньому етапі обробки інформації ФМВА спостерігався у 46,7 % обстежуваних у потиличних частках обох півкуль головного мозку. Проте на етапі інформаційного синтезу ФМВА формувався у правій скроневій частці і становив 55 % від усіх можливих. На завершальному етапі високої інтенсивності ВП не відмічено, що вказує на генералізовану обробку когнітивної інформації обома півкулями головного мозку.

У підгрупі з НРПУ на етапі сенсорного аналізу висока інтенсивність ВП зафіксована лише у правій потиличній частці (див. рис. 5), де ФМВА становив 40 %. На етапі інформаційного синтезу найвищу інтенсивність ВП мали ліва і права скроневі частки ФМВА найчастіше зустрічався у правій скроневій частці у 60 % від усіх можливих. Етап категоризації стимулу характеризувався найвищою активністю правої потиличної частки. У цій зоні формувався найвищий ФМВА, що становив 46,7 % до всіх можливих.

Таким чином, аналіз формування ФМВА при спеціалізованій діяльності мозку показав динамічну взаємодію обох його півкуль.

Кореляційні зв'язки між частками великих півкуль за даними ВП мозку досліджувались як нейрофізіологічний показник когнітивної діяльності, що відображає рівень функціональних зв'язків між окремими зонами кори мозку.

Аналіз кореляційних зв'язків при мимовільній увазі вказує на те, що у підлітків сприйняття й обробка інформації має дифузний характер з менш щільними зв'язками як внутрішньопівкулевими, так і міжпівкулевими.

У підлітків за умов довільної уваги з'являвся значимий симетричний міжпівкулевий кореляційний зв'язок у потиличній частці, що вказує на злагоджену роботу проекційних ділянок за даних умов.

Розподіливши обстежуваних за рівнем їх поточної уваги на три підгрупи, відмітили, що при мимовільній увазі значимі несиметричні кореляції між лобовою та тім'яною частками правої півкулі відмічені лише у підгрупі з ВРПУ. У підлітків з середнім та низьким рівнями уваги мимовільна увага супроводжувалась низькими кореляційними зв'язками, що вказувало на дифузний характер сприйняття та обробки інформації.

За умов довільної уваги кількість значимих та високих кореляцій збільшувалась у всіх підгрупах. Найвища кількість значимих симетричних і несиметричних кореляційних зв'язків відмічена у підгрупі підлітків з НРПУ (права потилична частка). У підгрупі з ВРПУ спостерігався більш щільний зв'язок у лівій півкулі та значимий несиметричний міжпівкулевий зв'язок між лівою лобовою та правою скроневою частками. Стратегія сприйняття й обробки інформації в підгрупі з ВРПУ характеризувалась перевагою зв'язків лівої півкулі за умов довільної уваги.

Отже, кореляційні зв'язки між частками кори великих півкуль мозку стають щільнішими за умов довільної уваги. Стратегія коркового механізму сприйняття та обробки інформації залежить від рівня уваги обстежуваних: у підгрупі з НРПУ - перевага правої півкулі, в підгрупі з СРПУ - взаємодоповнююча дія обох півкуль, у підгрупі з ВРПУ - перевага лівої півкулі. Цікавим виявився факт, що у підгрупах з низьким і середнім рівнем уваги значимі міжпівкулеві симетричні зв'язки відмічені у фронтальній корі при довільній увазі.

Аналіз кореляційних зв'язків залежно від статі показав, що при мимовільній увазі значимі симетричні кореляційні зв'язки зафіксовані у задньоасоціативних ділянках кори: у дівчат - у потиличних, у хлопців - у тім'яних частках кори головного мозку (рис. 6).

При довільній увазі кількість значимих кореляцій зростала як у хлопців, так і у дівчат. З'являлись несиметричні міжпівкулеві зв'язки, які у хлопців є більш широкими (ліва скронева частка - права потилична) з фокусом активності у правій потиличній частці. У дівчат виділялись два фокуси підвищеної взаємодії: ліва лобова - права скронева та потиличні частки кори мозку (див. рис. 6).

Щодо загальної кількості значимих і високих кореляційних зв'язків при мимовільній увазі, то найбільший відсоток кореляцій від усіх можливих відмічений у підгрупі з ВРПУ обстежуваних, незалежно від їх статі.

При довільній увазі у підгрупах дівчат з різними рівнями їх поточної уваги значимих кореляцій від усіх можливих виявилась однакова кількість (див. рис. 6). У той час у хлопців кількість значимих кореляцій зростала від підгрупи з низьким рівнем уваги до високого.

Отже, у підлітків з ВРПУ за умов мимовільної уваги встановлювався значимий зв'язок між лобовою та тім'яною частками кори правої півкулі. З даних літератури відомо, що асоціативні поля цих ділянок входять до складу інтегративної системи організації уваги дорослих (Батуєв, 1981). Тоді як у підлітків з середнім і низьким рівнями уваги збільшення синхронізації окремих часток кори між собою, за нашими даними, не відмічено. При довільній увазі кількість значимих і високих кореляцій зростає і вони чутливі до когнітивних операцій.

Застосування мультиваріативних методів для оцінки ВП мозку за умов мимовільної та довільної уваги дозволило встановити наступні закономірності.

Суттєву роль у сприйнятті й обробці зорової інформації за умов мимовільної та довільної уваги відіграють задньоасоціативні структури кори (скронево-тім'яно-потилична зона), що узгоджується з літературними даними (Лурія, 1973; Фарбер, Бетелєва, 1999; Фарбер, Анісімова, 2004).

Аналіз амплітудно-часових характеристик ВП кори мозку показав, що при мимовільній увазі на ранньому етапі сприйняття виникає орієнтувальний рефлекс, який пов'язаний з високою активністю правої півкулі (Костандов, 1983; Отмахова, Коновалов, 1988; Соколов, 1995). На останньому етапі обробки інформації до задньоасоціативних ділянок кори долучається ліва лобова частка, яка є контролюючою системою мозку і забезпечує вибірковість нервових процесів (Баранов-Крилов, 2000; Яковенко, Черьомушкін, 2000, 2004).

У наших дослідженнях доведено, що при формуванні мимовільної та довільної уваги у підлітків переважаюче включення правої чи лівої півкулі має динамічний характер і знаходить своє відображення у міжпівкулевій асиметрії ВП кори головного мозку.

Згідно з поглядами сучасних дослідників (Брагіна, Доброхотова, 1988; Кропотов та ін., 1999), диенцефальні структури мають функціональні зв'язки переважно з правою півкулею, а стовбурові - з лівою. Зважаючи на це, можна прийти до висновку, що при мимовільній увазі у підлітків більш активною є права півкуля та пов'язані з нею диенцефальні структури мозку.

Отримані нами дані у дітей середнього шкільного віку вказують на те, що при мимовільній увазі на перших двох етапах сприйняття і обробки інформації переважає права півкуля (задньоасоціативні ділянки), проте на завершальному етапі активується ліва лобова частка. За даними літератури реалізація вищих психічних функцій відбувається за рахунок правої півкулі, так як розвиток уваги та пам'яті спирається на цілісне сприйняття оточуючого світу, тобто на функції, які забезпечує права півкуля і займає в цьому провідну роль (Лурія 1973, Фарбер, 1990); задньоасоціативні зони правої півкулі та передні лівої - це структури, що відповідають за стан готовності мозку до переробки інформації в системі свідоме-підсвідоме (Свідерська, Таращинська, Таратинова, 2001).

За умов довільної уваги у підлітків за швидкістю обробки інформації переважає ліва півкуля. Достовірно коротші ЛП хвиль ВП зафіксовані на етапі інформаційного синтезу у скроневих та тім'яних частках. Наші дані узгоджуються з літературними, які вказують на те, що у дорослих у генерації зорових образів особливу роль відіграють скронево-тім'яні та потиличні ділянки лівої півкулі (Wels, 1990; Farah, 1995; Stangalino et al., 1995).

За умов довільної уваги відмічена перевага лівої півкулі, яка має функціональні зв'язки зі стовбуровими відділами мозку, тобто з ретикулярною формацією. На нашу думку раннє залучення лівої лобової частки у процес довільної уваги пов'язане з включенням механізмів високого рівня інтеграції, які приймають участь в оцінці смислового значення стимулу, у процесах пам'яті, зокрема, у механізмах тривалого утримання слідів (McDermot, 1999; Бетелєва, 1998; Kellyu, 1998; Ranganath, 2000).

Оскільки ліва лобова частка більше активується у підгрупі з високим рівнем поточної уваги, можна припустити, що ця коркова зона бере участь у забезпеченні фільтраційних властивостей, які, на думку Бетелевої, Фарбер (2002), зумовлюють незалежну обробку поточного стимулу від "шуму" слідових процесів.

Аналіз інтенсивності ВП кори мозку методом топографічного картування за умов мимовільної та довільної уваги показав, що висока активність коркових структур відмічена як у правій, так і в лівій півкулі залежно від виду уваги, етапу сприйняття й обробки інформації, рівня поточної уваги обстежуваних та їх статі.

При мимовільній увазі ФМВА формувались у задньоасоціативних ділянках правої півкулі, незалежно від рівня поточної уваги підлітків. У той час як при довільній увазі взаємовідносини між півкулями більш різноманітні та складні і залежать як від етапу обробки інформації, так і рівня уваги. Цікавим виявився факт, що у підгрупі з НРПУ у більшості обстежуваних ФМВА відмічались у правій лобовій частці. Низка авторів вважають, що ця ділянка відображає нейронні механізми функції гальмування у дорослих (Hinke et al. 1993; Kim, Relkin еt al., 1997; Konishi et al., 1998).

Аналіз статевих відмінностей уваги, показав, що у хлопців обробка інформації здійснюється за рахунок вираженої функціональної асиметрії мозку щодо високої інтенсивності ВП, у дівчат цей процес менш виражений. Наші дані узгоджуються з даними літератури, про те, що у жінок міжпівкулева функціональна асиметрія є менш чіткою, ніж у чоловіків, так як обробка інформації у них відбувається при посиленні міжпівкулевої інтеграції (Отмахова, Коновалов, 1988; Вольф. 1998; Ільїн, 2002), в той час, як у дитячому віці (до 9-ти років) такої статевої різниці не відмічено (Дубровинська, 1985).

Наші дослідження вказують на провідну роль скроневих часток обох півкуль мозку, які мали високу інтенсивність ВП на етапі інформаційного синтезу, коли порівнювались фізичні параметри стимулу з його біологічною значимістю. Можливо, ці частки утримують інструкцію про виконання поставленого завдання (Мейерсон, 1986).

Дослідження уваги у дітей молодшого шкільного віку вказують на те, що більш активними є потилично-тім'яні ділянки кори (6-9 років), з перевагою правої півкулі. У 9-10 років життя відбувається включення лівої півкулі в організацію уваги (Лурія, 1973; Фарбер, 1990). За нашими даними, цей процес підсилюється у підлітків. Включення лівої півкулі в механізми мимовільної та, в більшій мірі, довільної уваги є свідченням того, що орієнтувальний рефлекс починає включатись в аналіз та в оцінку характеристики стимулів, тобто у селективний процес.

Залучення лобових часток кори та формування міжпівкулевих та внутрішньопівкулевих кореляційних зв'язків є характерною особливістю довільної уваги підлітків. Посилюється роль блоку аналізу й обробки інформації у процесі селективної уваги. Проте, ці механізми у пубертатний період онтогенезу є недосконалі в силу зрушень балансу корково-таламічних відносин. Цю нестійкість ми відмічаємо у групах обстежуваних з високим і низьким рівнями уваги.

Генералізована активація при мимовільній увазі у підгрупах підлітків з низьким та середнім рівнями уваги, очевидно, здійснюється за рахунок включення кортикофугальних зв'язків ретикулярних активуючих механізмів, тоді як вибіркова активація (довільна увага), що супроводжується розгортанням когнітивних процесів, потребує цілісності лобово-таламічної системи. У підгрупі з ВРПУ при мимовільній увазі відмічена перевага правої півкулі мозку, а при довільній - лівої, з залученням лобової частки.

Адекватні зміни амплітудно-часових характеристик, ФМВА та кореляційних зв'язків залежно від рівня уваги вказують на те, що мимовільна увага є базою для формування довільної уваги. Чим активніші коркові структури при мимовільній увазі, тим стабільніші результати довільної уваги, які супроводжуються економнішим і швидшим виконанням завдань, що потребують селективної уваги. Отже, за параметрами викликані потенціали мимовільної і довільної уваги ніби доповнюють один одного (Баранов-Крилов, 2000). Якщо ця властивість характерна для всіх дорослих, то для підлітків ця залежність відмічена лише у групі з високим рівнем уваги.

Дослідження активаційних процесів кори головного мозку комплексом методик показує, що залучення у процес сприйняття й обробки інформації різних зон кори має системний характер (Анохін, 1975; Костандов, 1983; Лазарєв, 1987; Іваницький, 1993; Костандов, 1997; Костандов, Курова, Черьомушкін, Яковенко, 1998; Макаренко та ін., 1998; Сергін, 1998; Гіттік. 2000). В основі таких уявлень лежить концепція про системну організацію вищих мозкових функцій, при якій будь-який системний акт забезпечується цілісною діяльністю мозку (Лурія, 1973; Анохін, 1975; Бехтерева, Гоголіцин, Кропотов, Медвєдєв, 1985; Гіттік, 1998).

Таким чином, дослідження амплітудно-часових характеристик, картування інтенсивності та кореляційного аналізу викликаних потенціалів головного мозку у підлітків виявило особливості їх формування в умовах мимовільної та довільної уваги на різних етапах сприйняття й обробки інформації (з урахуванням поточного рівня уваги та статі обстежуваних).

Отже, аналіз отриманих нами результатів вивчення ВП мозку вказує на єдність їх феноменологічних проявів, нейрофізіологічних механізмів їх забезпечення та системної організації (єдність феноменології, фізіологічних механізмів і системності).

ВИСНОВКИ

Для досягнення поставленої мети та вирішення основних завдань дисертаційної роботи проведено вивчення особливостей викликаних потенціалів головного мозку в умовах мимовільної та довільної уваги у підлітків на різних етапах сприйняття й обробки результатів (з урахуванням поточного рівня уваги та статі обстежуваних).

1. Амплітудно-часові характеристики, топоселективне картування інтенсивності та міжпівкулеві і внутрішньопівкулеві кореляційні зв'язки зорових ВП головного мозку розкривають послідовність поетапного сприйняття й обробки інформації в структурно-функціональній організації мимовільної та довільної уваги.

2. При формуванні мимовільної та довільної уваги амплітуда і латентний період ВП мозку, як більш стабільні показники, відображають у підлітків її рівень - високий, середній, низький, а також просторово-часову структуру й активацію міжпівкулевих і внутрішньопівкулевих структур на основних етапах сприйняття й обробки інформації.

3. При формуванні уваги у підлітків показники топоселективного картування інтенсивності та кореляційних зв'язків ВП мозку вказують на те, що при формуванні мимовільної уваги реєструється спочатку активація задньоасоціативних зон правої півкулі. При довільній увазі активаційні процеси поширюються у ліву півкулю з залученням лобової частки. Загалом, міжпівкулева асиметрія мозку має динамічний характер і залежить від етапу обробки інформації, статі та виду уваги.

4. При високому рівні уваги у підлітків ВП характеризуються порівняно високими амплітудами і коротшими латентними періодами, що вказує на більш раціональну організацію сприйняття й обробки інформації, яка пов'язана з формуванням уваги. При низькому рівні уваги відмічена тенденція до більш низьких амплітуд і особливо до більш тривалих латентних періодів ВП. При середньому рівні уваги показники ВП характеризуються нестійкістю і займають проміжне положення серед вказаних підгруп обстежуваних.

5. Показники ВП відображають у підлітків статеві особливості структурно-функціональної та динамічної організації мимовільної і довільної уваги: у хлопців при довільній увазі реєструється міжпівкулева асиметрія сприйняття й обробки інформації за рахунок переважаючої активації задньоасоціативних ділянок правої півкулі з фокусом інтенсивності в потиличній частці; у дівчат реєструються більш розповсюджені активаційні процеси - фокуси інтенсивності формуються у лівій лобові, правій скроневій і обох потиличних частках великих півкуль.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА

Статті:

1. Гіттік Л.С., Поручинський А.І., Моренко А.Г., Дмитроца О.Р. Просторова організація викликаних потенціалів головного мозку при його вербальній та невербальній стимуляції (віковий аспект) // Науковий вісник ВДУ. Біологія. - 2000. - №7. - С. 11-17. (Здобувач самостійно здійснювала статистичну обробку результатів, взяла участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформлені статті).

2. Дмитроца О.Р. Кореляційні зв'язки викликаних потенціалів мозку у дітей шкільного віку при різних видах уваги // Науковий вісник ВДУ. Біологія. - 2002. - № 3. - С. 29-32.

3. Дмитроца О.Р. Особливості топографічного картування інтенсивності викликаних потенціалів кори головного мозку за різних видів уваги у дітей середнього шкільного віку // Вісник Львів. ун-ту. Серія біологічна. - 2003. - Вип. 34. - С. 199-208.

4. Швайко С. Є., Дмитроца О.Р. Особливості топографічного картування інтенсивності викликаних потенціалів кори головного мозку у дітей молодшого шкільного віку за умов мимовільної та довільної уваги // Науковий вісник ВДУ. - 2004. - № 5. - С. 9-15. (Здобувач самостійно провела дослідження та здійснила статистичну обробку результатів. Взяла участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформлені статті).

5. Швайко С. Є., Дмитроца О.Р. Статеві особливості амплітудно-часових характеристик викликаних потенціалів кори головного мозку за умов мимовільної та довільної уваги у дітей середнього шкільного віку // Природничий альманах. Біологічні науки. Збірник наукових праць. - Херсон: Персей, 2004. - Випуск 5. - С. 126-134. (Здобувач самостійно провела дослідження та здійснила статистичну обробку результатів. Взяла участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформлені статті).

Тези:

1. Гіттік Л.С., Поручинський А.І., Швайко С.Є., Дмитроца О.Р., Шварц Л.О. Взаємодії великих півкуль мозку при когнітивній діяльності (віковий аспект) // Матеріали наукової конференції "Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність". - Київ - Черкаси, 2001. - С. 23. (Здобувач провела статистичне опрацювання результатів дослідження, взяла участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформленні тез доповіді).

2. Швайко С.Є., Козачук Н.О., Дмитроца О.Р. Системна організація мозкових механізмів імовірнісного прогнозування у шкільному віці // Архив клинической и эксперементальной медицины. - Т. 10. - №2. - 2001. - С. 235. (Здобувач провела статистичне опрацювання результатів дослідження, взяла участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформленні тез доповіді).

3. Поручинський А.І., Швайко С.Є., Козачук Н.О., Шварц Л.О., Дмитроца О.Р. Кореляційні зв'язки у корі головного мозку при когнітивній діяльності (віковий аспект) // Матеріали наукової конференції "Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці" - Львів, 2001. - С. 74. (Здобувач провела статистичне опрацювання результатів дослідження, взяла участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформленні тез доповіді).

4. Дмитроца О.Р. Кореляційний аналіз викликаних потенціалів мозку у дітей молодшого шкільного віку при різних видах уваги //Матеріали наукової конференції "Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність". - Київ - Черкаси, 2001. - С. 31.

5. Поручинський А.І., Поручинська Т.Ф., Дмитроца О.Р. Вплив музики на електричну активність кори мозку підлітків у стані спокою та при вербально-логічній діяльності // Матеріали наукової конференції - Київ, 2002. (Здобувач взяла участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформленні тез доповіді).

6. Дмитроца О.Р. Особливості викликаної активності мозку при різних видах уваги у дітей шкільного віку // Матеріали міжнародної конференції, присвяченої пам'яті професора Шостаковської І.В. - Львів, 2002. - С. 57.

7. Швайко С.Є., Поручинський А.І., Дмитроца О.Р. Вікові особливості когнітивної діяльності (за даними площини під кривими ВП) // Матеріали міжнародної конференції, присвяченої пам'яті професора Шостаковської І.В. - Львів, 2002. - С. 89. (Здобувач провела статистичне опрацювання результатів дослідження, взяла участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформленні тез доповіді).

8. Швайко С.Є., Дмитроца О.Р. Вікові особливості варіативності викликаних потенціалів головного мозку при дії стимулів різної модальності // Матеріали ХVІ з'їзду Українського фізіологічного товариства. Вінниця, 28-30 травня 2002 року. Фізіологічний журнал. - 2002. - Т.48. - №2. С. 157. (Здобувач провела статистичне опрацювання результатів дослідження, взяла участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформленні тез доповіді).

9. Дмитроца О.Р. Топографічне картування інтенсивності викликаних потенціалів кори головного мозку при різних видах уваги // Матеріали симпозіуму "Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі". - Черкаси, 2003. - С. 33.

...