Примітка. * - Коефіцієнт кореляції істотний при Р=0,05.

Вихід ембріоїдів з одного калюсу, який відображає здатність тканин до соматичного ембріогенезу, тісно корелював з шириною черешка листка (r = -0,73), посередньо з кількістю листків у розетці (r = -0,50), діаметром головки коренеплоду (r = -0,57) та урожайністю (r = 0,58).

За результатами цих досліджень рекомендується для мікророзмноження використовувати переважно ті селекційні зразки, які мають до 12 листків у розетці і діаметр черешка до 1,5 см, так як вони матимуть високий коефіцієнт розмноження in vitro.

Для восьми пар тісно та посередньо сполучених ознак in vitro та in vivo побудовано графіки лінійних регресій, які дозволяють в культурі in vitro прогнозувати такі важливі якості майбутніх рослин-регенерантів, як довжина коренеплоду, діаметр головки коренеплоду та врожайність (рис.1) і проводити відповідний добір.

Селекція чоловічостерильних ліній моркви з використанням біотехнологічних методів. З початку 90-х років минулого століття в Україні розгорнуто програму створення гетерозисних гібридів моркви F₁ на основі чоловічої стерильності (ЧС). Одним з напрямків селекційної роботи з морквою в Інституті овочівництва і баштанництва УААН є створення чоловічостерильних ліній типу петалоїд на основі вітчизняних сортів Нантська харківська, Оленка та Шантене сквирська, що мають високі господарські та біохімічні якості.

Традиційна схема селекції чс-ліній триває 10 12 років (Тімін Н.І., 1986). Для прискорення цього процесу нами розроблено дві селекційні схеми з залученням методів культури ізольованих тканин.

Перша з розроблених схем включає вдосконалений нами спосіб мікророзмноження рослин чоловічостерильного та фертильного аналогів і розрахована на 7 років (рис.2). Мікроклонування значно підвищило ефективність методики, тому що дозволило гарантовано розмножити цінні рослини, тоді як без мікророзмноження дібрані генотипи могли бути втраченими внаслідок ураження хворобами та рекомбінації при статевому розмноженні. Наявність кількох ідентичних рослин дало можливість значно збільшити кількість схрещувань чоловічостерильних форм з метою створення гетерозисних гібридів F₁ та збільшити вихід насіння з кожної комбінації схрещувань, адже при примусовому запиленні однієї рослини моркви вихід насіння часто недостатній для подальшої роботи, а іноді й зовсім відсутній.

Рис. 2. Схема створення чоловічостерильних ліній моркви з застосуванням мікророзмноження in vitro.

Друга схема заснована на одержанні дигаплоїдних рослин способом гіногенезу in vitro (рис.3). Вона розрахована на 5 років. Прискорення відбувається за рахунок створення дигаплоїдних (гомозиготних) рослин за методикою Тюкавіна Г.Б. та Шмикової Н.А. (1997), одержання їх насіння всього за 3 роки, що традиційно досягається кількома поколіннями інбридингу.

Рис. 3. Схема створення ЧС-ліній моркви на основі гіногенних дигаплоїдних рослин.

Згідно цих схем одержано 137 насіннєвих рослин, що належать 14 цінним соматичним клонам та 5 рослин, що належать двом дигаплоїдним клонам моркви. На їх основі створено 13 ліній сортотипів нантська, валерія і геранда з чоловічою стерильністю типу петалоїд на рівні 90 100 %.

Проведено конкурсне випробування 8 чс-ліній і за його результатами лінії Мона ВС₂ і Райдуга ВС₁ визнані кращими і включені в схеми гібридизації. З їх участю одержано гібриди F₁ сортотипу нантська, які успішно проходять випробування. Загалом у селекційній роботі Інституту овочівництва і баштанництва УААН у 2004 році знаходилось 38 чоловічостерильних та фертильних зразків моркви, створених з використанням біотехноголічних методів.

ВИСНОВКИ

В дисертації на основі 11-річних досліджень за 1993-2004 рр. наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у застосуванні мікророзмноження та експериментальної гаплоїдії в селекції чоловічостерильних ліній моркви шляхом вдосконалення методики розмноження моркви в культурі in vitro з метою її пристосування до мікроклонування селекційних зразків моркви та підвищення загальної ефективності у вітчизняних умовах, а також шляхом виявлення в культурі in vitro морфогенних властивостей рослинних тканин на різних фазах розвитку рослин та виявлення кореляцій між господарськими рослин in vivo та морфогенними властивостями їх тканин in vitro, а також у розробці та застосуванні прискорених схем створення ЧС-ліній моркви, завдяки чому розроблено вітчизняну методику мікророзмноження селекційних зразків моркви та виявлено біолого-генетичні аспекти розмноження in vitro, за допомогою цієї методики та експериментальної гаплоїдії створено ЧС лінії моркви, що має важливе значення в галузі гетерозисної селекції.

На основі одержаних експериментальних даних можна сформулювати наступні основні висновки:

1.Виявлено, що оптимальним режимом поверхневої дезинфекції суцвіть моркви є занурення спочатку у 70 % етанол на 1 хв., а потім у 25 - 33 % розчин “Білизни” на 20 хв. з подальшим п'ятикратним промиванням стерильною водою. Для насіння найефективнішою є обробка спочатку 70 % етанолом протягом 1 хв., а потім - 50 % розчином “Білизни” протягом 40 хв.

2. Встановлено, що для утворення калюсу з суцвіть моркви оптимальними є живильні середовища MS та В5, доповнені регуляторами росту 2,4-Д і кінетином по 1,0 мг/л кожного.

3. Запропоновано модифіковане за допомогою збільшення вмісту CaCl₂ до 565 мг/л середовище MS (MSC), яке є оптимальним для утворення соматичних ембріоїдів моркви in vitro.

4. Оцінено ембріогенний потенціал дев'ятнадцяти цінних для селекції генотипів моркви, серед яких виділено 7 генотипів з високою здатністю до утворення соматичних ембріоїдів в культурі in vitro, а саме: F₁ (416 ms х Нантська харківська) б. к. 13; F₁ (508 ms х Нантська харківська) б. к. 14; F₁ (505 ms х Нантська харківська) б. к. 21; Нантська харківська б. к. 28, 37, 38; 1238 ms б. к. 41. Їх потомство може служити для створення селекційних форм з високим коефіцієнтом мікророзмноження.

5. Запропоновано модификацію середовища 1/2 В5 (за допомогою підвищення вмісту хлориду кальцію до 170,0 мг/л) для регенерації рослин з соматичних ембріоїдів.

6. Розроблено два способи ранньої яровизації мікроклонованих регенерантів моркви:

а) витримування рослин-регенерантів з двома справжніми листками у пробірках при температурі 4^оС без освітлення протягом 30 діб;

б) культивування горщикової розсади регенерантів при температурі 10-14^оС і природньому освітленні протягом 5 місяців.

7. Запропоновано субстрат для одержання горщикової розсади рослин-регенерантів моркви, що складається з чорнозему та піску у співвідношенні 2:1.

8. Встановлено, що кращим періодом для висаджування горщикової розсади регенерантів моркви у теплиці є квітень травень, коли частка рослин, що прижилися, становила 95--97%. Приживлення регенерантів-насінників істотно вище у відкритому ґрунті, ніж у теплиці.

9. Вперше встановлено, що коефіцієнти варіації основних кількісних ознак насінників-регенерантів не перевищували аналогічних показників звичайних насінників.

10. Не виявлено внутрішньоклонових морфологічних відхилень у мікроклонованих рослин 1-го року життя. Серед насінників-регенерантів відмічено 3,7 ± 1,7 % внутрішньоклонових морфологічних відхилень. Вони мали як модифікаційний, так і спадковий характер.

11. Чоловіча стерильність типу петалоїд зберігалась у мікроклонованих рослин на рівні 94 - 100 %.

12. Вперше встановлено, що морфогенні властивості культивованих in vitro ізольованих тканин моркви залежали від фази розвитку рослини-донора. Високу здатність до утворення калюсу мали тканини з проростків і вегетуючих коренеплодів, вона у 3 рази перевищувала аналогічний показник у тканин з рослин у фазі цвітіння. Ембріогенний потенціал тканин з проростків у 2 рази вищий, ніж у тканин з вегетуючих коренеплодів і в 4 рази вищий, ніж у тканин з рослин, що квітнуть.

13. Вперше виявлено, що донорський орган істотно впливав на морфогененні властивості ізольованих тканин. Калюси, одержані з бутонів, мали у 2,6 рази вищу здатність до проліферації, ніж калюси з листків. Насіннєві рослини, одержані з бутонів, утворюють на 44,4 % більше зонтиків першого порядку, ніж рослини з листків. Отже, можна рекомендувати використовувати бутони як джерела тканин при мікроклонуванні насіннєвих рослин моркви.

14. Вперше встановлено, що об'єм вторинного калюсу in vitro мав тісний корелятивний зв'язок з кількістю листків у розетці (r = -0,73) та шириною черешка листка селекційних зразків (r = -0,89), посередній - з довжиною коренеплоду (r = -0,53) та діаметром головки коренеплоду (r = -0,56).

15. Вихід ембріоїдів з одного калюсу тісно корелював з шириною черешка листа (r = -0,73) і посередньо корелював з кількістю листків у розетці (r = -0,50), діаметром головки коренеплоду (r = -0,57) та урожайністю селекційних зразків (r = 0,58). 16. Для прогнозування кількісних властивостей мікроклонованих селекційних доборів за властивостями ізольованих тканин, з яких вони походять встановлено лінійні залежності кількості листків у розетці, ширини черешка, діаметра коренеплоду, довжини коренеплоду та урожайності від об'єму вторинного калюсу та здатності до соматичного ембріогенезу in vitro. 17. Шляхом мікроклонування in vitro розмножено і передано селекціонерам інституту 14 цінних селекційних зразків моркви. Розроблено селекційні схеми створення чоловічостерильних ліній моркви з застосуванням мікророзмноження та експериментальної гаплоїдії in vitro, які дозволяють у 1,5 - 2 рази прискорити селекційний процес. За цими схемами створено 13 ЧС-ліній моркви, з яких лінії Мона б. к. 165 і Райдуга б. к. 193 є перспективними материнськими компонентами для гібридної селекції.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для мікроклонування рекомендуємо використовувати зразки моркви, які мають невелику кількість листків у розетці (до 12 шт.) і неширокий черешок листка (до 1,5 см), так як вони матимуть високий коефіцієнт розмноження in vitrо.

2. При мікророзмноженні рослин моркви першого року життя перед одержанням соматичних ембріоїдів слід проводити 1 2 пасажі калюсів. При використанні донорських рослин у фазі цвітіння кількість пасажів має бути збільшена до 3 4.

3. При мікророзмноженні рослин моркви, що знаходяться у фазі цвітіння як донорський орган слід використовувати бутони, так як вони мають високу калюсогенну активність, а одержані з них рослини - високу кількість продуктивних зонтиків.

4. Листки, суцвіття та коренеплоди моркви перед їх введенням у культуру in vitro слід дезинфікувати шляхом занурення спочатку у 70 % етанол на 1 хв., а потім у 25 - 33 % розчин “Білизни” на 20 хв. з подальшим п'ятикратним промиванням стерильною водою. Насіння обробляти спочатку 70 % етанолом протягом 1 хв., а потім - 50 % розчином “Білизни” протягом 40 хв.

5. Оптимальним живильним середовищем для індукції первинного калюсу моркви in vitro є прописи МS та В5 доповнені 3 % сахарози, 7 г агару, 1 мг/л 2,4-Д, 1 мг/л кінетину.

Для субкультивування калюсів моркви застосовувати середовища В5S та В5, які містять регулятори росту 2,4-Д та кінетин по 0,2 мг/л кожного.

6. Для одержання соматичних ембріоїдів калюси моркви культивувати спочатку на середовищі MS з 0,2 мг/л 2,4-Д і 0,2 мг/л кінетину протягом одного пасажу, а потім - на середовищі MS з підвищеним вмістом хлориду кальцію 565 мг/л без гормонів (МSC). 7. Оптимальним для регенерації рослин з соматичних ембріоїдів in vitro є середовище Ѕ В5 з вмістом хлориду кальцію 170,0 мг/л. 8. Для вирощування горщикової розсади з мікророзмножених рослин моркви як субстрат слід використовувати суміш чорноземного ґрунту і піску в пропорції 2 : 1.

9. Для ранньої яровизації мікророзмножених рослин рекомендовано наступні два способи:

а) витримування рослин-регенерантів з двома справжніми листками у пробірках при температурі 4^оС без освітлення протягом 30 діб;

б) культивування горщикової розсади регенерантів при температурі 10-14^оС і природньому освітленні протягом 5 місяців.

10. Висаджувати горщикову розсаду мікророзмножених рослин моркви у захищений грунт у другій половині квітня, першій половині травня та першій половині серпня.

11. Одержання насіннєвих рослин з коренеплодів-регенерантів доцільно проводити у незахищеному ґрунті.

12. Для створення селекційних ліній та гібридів F₁ моркви з високим потенціалом мікророзмноження використовувати генотипи, що мають високу здатність до соматичного ембріогенезу: F₁ (416 ms х Нантська харківська) б. к. 13; F₁ (508 ms х Нантська харківська) б. к. 14; F₁ (505 ms х Нантська харківська) б. к. 21; Нантська харківська б. к. 28, 37, 38; лінія 1238 ms б. к. 41.

13. Для прогнозування кількості листків у розетці, ширини черешка, діаметра коренеплоду, довжини коренеплоду та урожайності мікроклонованих селекційних зразків слід використовувати об'єм вторинного калюсу та здатність його до соматичного ембріогенезу in vitro.

14. Для створення чоловічостерильних ліній моркви рекомендується використовувати розроблені селекційні схеми, які включать мікророзмноження та експериментальну гаплоїдію.

Ці практичні рекомендації викладено автором у двох методиках [9, 149].

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Сергієнко О.Ф., Баштан В.Б., Горова Т.К. Методика мікроклонування селекційних зразків моркви. Мерефа: ІОБ УААН, 2004. - 12 с (80 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

2. Методика досліджень в культурі ізольованих тканин овочевих рослин / Мірошніченко В.П., Сергієнко О.Ф., Івченко Т.В., Гончарова С.А., Кондратенко С.І., Баштан Н.О. Мерефа: ІОБ УААН, 2004. - 25 с (20 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

3. Сергієнко О.Ф. Соматичний ембріогенез у калусній культурі моркви // Овочівництво і баштанництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків. - 1999. - Вип. 43. С. 53-59.

4. Сергиенко О.Ф. Оптимизация методики микроклонирования моркви // Физиология и биохимия культурных растений. - Киев. - 2000. - Т.32, № 3. - С. 232 235.

5. Сергієнко О.Ф. Мікроклонування селекційних зразків моркви, особливості розвитку рослин-регенерантів in situ // Вісник аграрної науки. - К.: УААН. - 2002. - № 11. - С. 41-43.

6. Сергієнко О.Ф. Вплив фази розвитку рослин моркви на морфогенетичні властивості їх тканин in vitro // Овочівництво і баштанництво. Міжвід. тематичн. наук. зб. - Харків: ІОБ УААН. - 2002. - Вип. 47. - С. 51-54.

7. Сергиенко О.Ф., Горовая Т.К. Корреляционные связи между свойствами растений in vivo и характеристиками их тканей in vitro у моркови столовой // Овочівництво і баштанництво. Міжвід. тематичн. наук. збірник. - Харків: ІОБ УААН. 2003. Вип. 48. - С. 30-33 (80 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

8. Сергієнко О.Ф., Ракшеєва Л.І., Горова Т.К. Використання методів культури ізольованих тканин в селекції чоловічостерильних ліній моркви // Селекція і насінництво. Міжвід. тематичн. наук. збірник. - Харків: Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН. - 2003. - Вип. 87. - С. 56-63 (70 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

9. Сергиенко О.Ф. Индукция каллуса из тканей взрослых растений и семян моркови столовой // Збірник наукових робіт молодих вчених “Селекція, насінництво і технологія вирощування овочевих культур”, ІОБ УААН. - Харків: “Поліграф книга”. - 1997. - С. 77-83.

10. Sergienko O.F. Carrot inflorescence organ influence on tissue prolife-ration, somatic embryo and plant development // Umbelliferae improvement newsletter. - Madison (USA). - 1997. - Vol. 7. - P. 20-23.

11. Пат. заявка № 20040706346 Україна, МКІ 4 А 01 Н 1/04, С 12 N 5/00. Живильне середовище для одержання соматичних ембріоїдів у культурі рослинних тканин in vitro: Сергієнко О.Ф., Лєдовський С.Я., Горова Т.К.; Інститут овочівництва і баштанництва УААН; Заявл. 30.07.2004, НКІ 800-1 (80 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

12. Лєдовський С.Я., Мірошниченко Г.І., Івченко Т.В., Сергієнко О.Ф., Кондратенко С.І., Дуплій В.П. Використання методів біотехнології в селекції овочевих культур // Тези доповідей наук. конф. “Проблеми і перспективи селекції і насінництва овочевих і баштанних культур”. - Борова, 1995. - С. 28 29 (18 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

13. Sergienko O.F., Andrushenko V.K. Some aspects of carrot in vitro propagation // Abstracts of International Symposium “Plant Biotechnology and Genetic Engineering”. - Kiev, 1994. - P. 109 (90 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

14. Сергієнко О.Ф. Використання культури тканин у селекції моркви // Тези доповідей наук. конф., присвяченої 50-річчю ІОБ УААН. - Харків, 1997. - С. 59-60.

15. Сергиенко О.Ф., Ледовский С.Я. Регенерация растений из соматических эмбриоидов моркови // Тезисы докладов научно-теорет. конф., посвященной 100-летию со дня рождения Квасникова Б.В. “Cелекция и семеноводство овощных и бахчевых культур”. - М., 1998. - С. 57-58.

16. Sergienko O., Ledovskiy S., Gorovaya T. Use of tissue culture in carrot breeding // Abstracts of II International Symposium on Plant Biotechnology. - Kyiv, 1998. - P. 114 (80 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

17. Ледовский С.Я., Кондратенко С.И., Сергиенко О.Ф., Ивченко Т.В. Использование биотехнологических методов в селекции и семеноводстве овощных культур // Матеріали ІІ Міжнар. конф. “Використання сучасних молекулярно-генетичних і біотехнологічних розробок у генетико-селекційних дослідженнях”. - К.: Аграрна наука, 1998. - С. 35-36 (25 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

18. Сергиенко О.Ф., Горовая Т.К. Использование культуры тканей в селекции моркови // Материалы докладов Междунар. симп. по селекции и семеноводству овощных культур. - М., 1999. - С. 288-289 (80 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

19. Сергиенко О.Ф., Горовая Т.К., Ледовский С.Я. Методы биотехнологии в селекции моркови на Украине // Матеріали міжнар. наук. конф. “Оптимізація селекційного процесу на основі генетичних методів”. - Харків, 1999. - С. 129-130 (80 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

20. Горовая Т.К., Яковенко К.И., Сергиенко О.Ф., Стовбир О.П. Ускорение селекционного процесса сортов и гибридов F₁ овощных корнеплодных растений // Труды УІІІ Международного симпозиума “Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье”. - Симферополь, 1999. - С. 298-300 (25 % авторства, особисто досліджено і узагальнено результати).

21. Кондратенко С.І., Чернишенко Т.В., Сергієнко О.Ф., Івченко Т.В., Мірошніченко В.П., Дульнєв П.Г. Екологічний аспект комплексних досліджень нових регуляторів росту для використання в біотехнології і селекції овочевих культур // Тези доповідей Всеукраїнської конф. молодих вчених “Агроекологія як основа стабільності сільського господарства”. - Харків, 2000. - С. 26-27.

АНОТАЦІЇ

Сергієнко О.Ф. Створення чоловічостерильних компонентів для гібридів F₁ моркви на основі сучасних методів біотехнології Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 селекція рослин. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2005.

Створено маловитратну і ефективну технологію мікророзмноження селекційних зразків моркви шляхом удосконалення методики соматичного ембріогенезу на етапах: дезинфекція рослинного матеріалу; утворення та проліферація калюсу in vitro; утворення соматичних ембріоїдів in vitro; утворення рослин з соматичних ембріоїдів in vitro; одержання коренеплодів-регенерантів та насінників-регенерантів.

Визначено оптимальний донорський орган для мікророзмноження рослин моркви другого року життя. Встановлено залежність морфогенних властивостей ізольованих тканин моркви від фази розвитку рослини-донора.

Виявлено кореляції морфогенних властивостей ізольованих тканин моркви з рядом господарсько-цінних ознак селекційних зразків.

З застосуванням мікророзмноження та експериментальної гаплоїдії створено 13 чоловічостерильних ліній моркви типу петалоїд.

Ключові слова: морква, селекція, чоловічостерильні лінії, мікророзмноження, експериментальна гаплоїдія.

Сергиенко О.Ф. Создание мужскистерильных компонентов для гибридов F₁ моркови на основе современных методов биотехнологии. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05. селекция растений. Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2005.

Цель исследований заключалась в ускоренном создании мужскистерильных линий моркови типа петалоид с применением усовершенствованной методики микроразмножения моркови и экспериментальной гаплоидии.

Создана надежная и эффективная методика микроразмножения селекционных образцов моркви путем совершенствования всех этапов известного способа получения соматического эмбриогенеза в культуре in vitro. А именно, установлены оптимальные режимы дезинфекции листьев, соцветий и семян моркови. Предложены оптимальные питательные среды для образования каллуса, его размножения, получения соматических эмбриоидов и растений in vitro. Выявлено, что способность тканей к образованию каллусов, росту каллусов и образованию соматических эмбриоидов обусловлена исходным генотипом.

Установлены оптимальные условия для выращивания горшечной рассады микроклонированных растений, получения корнеплодов и семенников.

Предложены два способа ранней яровизации растений регенерантов, позволяющие сократить цикл развития растений до одного года.

Проведен анализ изменчивости основных количественных показателей микроклонированных растений первого и второго года жизни и их сравнение с обычными растениями. У растений второго года жизни коэффициенты вариации основных количественных признаков были на уровне обычных семенников.

Не зафиксировано морфологических внутриклоновых отклонений у микроклонированных растений первого года жизни. У растений второго года жизни отмечено 3,7 ± 1,7 % внутриклоновых морфологических изменений. Они имели как наследственный, так и ненаследственный характер.

Установлено существенное влияние фазы развития донорских растений на морфогенетические свойства их тканей в культуре in vitro. Высокую способность к образованию каллуса имели ткани из проростков и технически зрелых растений, которые в среднем в 3 раза превышали ткани из растений в фазе цветения по этому показателю. Эмбриогенный потенциал тканей из проростков в среднем был в 2 раза выше, чем у тканей из технически зрелых растений и в 4 раза выше, чем у тканей, происходивших из цветущих растений.

В результате сравнительного анализа морфогенетических свойств тканей, полученных из бутонов и из листьев оберток соцветий установлено, что бутоны являются оптимальными донорскими органами при микроразмножения растений, находящихся в фазе цветения.

В результате исследования корреляций между свойствами селекционных образцов in vivo и морфогенетическими свойствами их тканей in vitro установлено, что способность тканей к пролиферации тесно коррелировала с количеством листьев в розетке (r = -0,73) и шириной черешка листка (r = -0,89), посредственно с длиной корнеплода (r = -0,53), диаметром головки корнеплода (r = -0,56) и с высотой розетки (r = 0,47).

Способность тканей к соматическому эмбриогенезу тесно коррелировала с шириной черешка листка (r = -0,73), посредственно с количеством листьев в розетке (r = -0,50), диаметром головки корнеплода (r = -0,57) и урожайностью (r = 0,58).

По результатам этих исследований рекомендуется для микроразмножения использовать преимущественно селекционные образцы, которые имеют до 12 листьев в розетке и диаметр черешка до 1,5 см, так как они будут иметь высокий коэффициент размножения in vitro.

Для восьми пар тесно и средне сопряженных признаков in vitro и in vivo построены графики линейных регрессий, которые позволяют в культуре in vitro прогнозировать такие важные качества будущих растений-регенерантов, как длина корнеплода, диаметр головки корнеплода, урожайность и проводить соответственный отбор.

Для ускоренного создания мужскистерильных линий моркови типа петалоид на основе отечественных сортов нами разработано две селекционные схемы с привлечением биотехнологических методов. Первая схема, включающая усовершенствованный нами способ микроразмножения растений стерильного и фертильного аналогов, рассчитана на 7 лет. Микроклонирование позволило гарантированно размножить ценные растения, увеличить количество скрещиваний мужскистерильних форм с целью подбора закрепителей стерильности и гибридных пар и значительно увеличить выход семян каждой комбинации скрещиваний.

Другая схема основана на получении дигаплоидных растений способом гиногенеза in vitro по Тюкавину Г.Б., Шмыковой Н.А., 1997. Она рассчитана на 5 лет. Ускорение происходит за счет создания дигаплоидных (гомозиготных) растений и получения их семян всего за 3 года, что традиционно достигается несколькими поколениями инбридинга.

По этим схемам создано 13 линий сортотипов нантская, валерия и геранда с мужской стерильностью типа петалоид на уровне 90 100 %. Сроки создания линий сокращены на 3 5 лет по сравнению с традиционным методом.

По результатам конкурсного испытания 8 чс-линий признаны лучшими линии Мона ВС₂ и Радуга ВС₁. С их участием получены гибриды F₁ сортотипа нантская, которые находятся в испытании. В целом, в селекционной роботе Института овощеводства и бахчеводства УААН в 2004 году находилось 38 мужскистерильных и фертильных образцов моркови, созданных с использованием биотехнологических методов.