Еколого-генетичні аспекти репродукційного здоров’я жінок в умовах забруднення довкілля

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О. М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

НЕЧАЙ ОКСАНА СЕРГІЇВНА

УДК 575.1.04:618.179:612.014.4

ЕКОЛОГО-ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕПРОДУКЦІЙНОГО ЗДОРОВ'Я ЖІНОК В УМОВАХ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

03.00.15 -- генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ -- 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті спадкової патології АМН України, м. Львів.

Наукові керівники: доктор медичних наук ГАВРИЛЮК Юрій Йосипович, доктор медичних наук, професор ГНАТЕЙКО Олег Зіновійович, Інститут спадкової патології АМН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, провідний науковий співробітник лабораторії генетичного моніторингу КРИВИЧ Ірина Пантеліївна, Інститут гігієни та медичної екології АМН України ім. О. М. Марзеєва;

кандидат медичних наук, зав. відділення планування сім'ї і медичної генетики ПОКАНЕВИЧ Тетяна Михайлівна, Київський обласний центр охорони здоров'я матері і дитини.

Провідна установа: Івано-Франківська державна медична академія, кафедра медичної біології та генетики, м. Івано-Франківськ.

Захист дисертації відбудеться “ 29 ” вересня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 Інституту гігієни та медичної екології АМН України ім. О. М. Марзеєва за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ІГМЕ АМНУ

Автореферат розісланий “ 26 ” серпня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Е. М. Омельченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захист генофонду населення України - особливо гостра актуальна проблема сучасного етапу розвитку суспільства в зв'язку із всезростаючим забрудненням навколишнього середовища ксенобіотиками різноманітної природи і спектру дії (Горова А. І., 2000; Бариляк І. Р., Гаврилюк Ю. Й., 1996; Дуган А. М., 1998). Погіршенню екологічної ситуації в Україні також сприяють наслідки аварії на Чорнобильській АЕС (Сердюк А. М., 1997; Мищенко В. П., 1996). У зв'язку з цим зросла частота генетичних порушень та природжених вад розвитку, онкологічних та ендокринних захворювань, знизився імунний статус населення (Сердюк А. М., 1996; Бужієвська Т. І., 1997; Долина Л. Г., 1998; Olden K., Newbold R., 2000). З 90-х років минулого століття медико-демографічна ситуація в Україні характеризується появою і наростанням негативних тенденцій. Впродовж останніх років спостерігається від'ємний природній приріст населення, який зумовлений падінням народжуваності, зростанням захворюваності та смертності. Стан здоров'я населення держави можна вважати критичним (Шкіряк-Нижник З. А., 1996; Сміян І. С., 2002). Ситуація, що склалася, вимагає детального аналізу, виділення керованих чинників негативного впливу та застосування профілактичних заходів.

У наш час, який характеризується інтенсивними темпами урбанізації, високим рівнем забруднення довкілля і потужними потоками міграцій, генетична структура популяцій може змінюватися досить різко. Тому, для вирішення соціальних і медичних проблем суспільства, необхідною є диференціація генетичних ефектів впливу шкідливих чинників середовища від таких же проявів, зумовлених суто генетичними процесами в популяції (Алтухов Ю. П., 1989; Тимченко О. І., Бариляк І. Р., 1997).

В умовах високої забрудненості довкілля рівновага між мутаційним процесом і природнім добором може бути порушена. Значна частина мутацій в статевих клітинах має негативний вплив як на здоров'я, так і на спадковість майбутніх поколінь. Тому в популяціях при проведенні спостереження, основним завданням є оцінка підвищення генетичного ризику та пов'язане з цим погіршення стану здоров'я (Бочков Н. П., 1989; Алтухов Ю. П., 1995). Сьогодні проблема індукованого мутагенезу набуває все більшої актуальності та привертає до себе увагу широкого кола дослідників (Дуган А. М., 1998; Пилинская М. А., 1999; Шеметун О. М., 2000). Оцінка рівня і темпів мутагенезу полягає у створенні експериментальних тест-систем для виявлення мутагенних чинників середовища і проведенні генетичного моніторингу, який дає можливість отримати уяву про динаміку мутаційного процесу в популяції (Гаврилюк Ю. Й., Гнатейко О. З., 1991; Бариляк І. Р., 1998; Тимченко О. І., 2002).

Для ефективного моніторингу за станом довкілля і здоров'ям населення потрібні оперативні, чутливі та інформативні діагностичні показники. Численні роботи закордонних та вітчизняних вчених вказують на те, що моніторинг за станом навколишнього середовища можна проводити шляхом морфометричних, гістохімічних та органометричних досліджень плаценти жінок при доношеній вагітності, які постійно проживають в регіоні дослідження (Redman C. W. G., 1993; Niwelinski J., Zamorska L., 1995; Давиденко I. С., 1996; Fox H., 1997). Проте, немає наукових висновків про зв'язок морфологічних та функціональних параметрів плацент з мутаційними процесами в популяціях, що перебувають під постійним пресом забрудненого довкілля.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота була фрагментом комплексних тем, які виконувалися в Інституті спадкової патології АМН України:

“Дослідження екогенетичних ефектів хімічного забруднення довкілля на організм дітей і репродуктивну функцію жінок” (№др 0196U006741, термін виконання І.1996 р. - ХІІ.1998 р.).

“Генетичний моніторинг репродукції населення України, що постраждало від радіації після катастрофи на ЧАЕС” (№др 0199U001343, термін виконання І.1999 р. - ХІІ.2001 р.).

“Розробка системи заходів ефективної преконцепційної профілактики та пренатальної діагностики в сім'ях з високим ризиком поширеної природженої і спадкової патології” (№др 0101U001296, термін виконання І.2001 р. - ХІІ.2003 р.).

Робота виконана в рамках міждержавної угоди, укладеної між Інститутом спадкової патології АМН України (м. Львів) і Ягелонським університетом (Польща, м. Краків).

Мета й завдання дослідження. Мета роботи - удосконалити медико-біологічні методи моніторингу за генетичними ефектами впливу чинників забрудненого навколишнього середовища.

Для досягнення мети ми вважали необхідним виконати наступні завдання:

1. Дослідити стабільність генома лімфоцитів периферійної крові вагітних жінок, які постійно проживали в районах з різним рівнем техногенного забруднення навколишнього середовища.

2. Охарактеризувати відмінності у показниках загального здоров'я вагітних жінок Львівщини, які проживають у районах із різним ступенем забруднення навколишнього середовища.

3. Вивчити частоту і спектр несприятливих наслідків вагітності та оцінити внесок природжених вад розвитку в перинатальні втрати в популяціях районів із різним рівнем забруднення довкілля.

4. Охарактеризувати активність окисних ферментів в плаценті жінок при доношеній вагітності, які в період гестації проживали в урбанізованому, забрудненому та умовно чистому районах.

5. Встановити особливості органогенезу плаценти людини при доношеній вагітності в умовах забрудненого навколишнього середовища у порівнянні з умовно чистим.

6. Виокремити надійні показники реакцій плаценти людини на забруднене середовище життя як критерії інтенсивності й шкідливості його впливу та проаналізувати їх зв'язок з генетичними ефектами в популяції.

7. Обґрунтувати прогностичні критерії медико-біологічних наслідків впливу забрудненого навколишнього середовища на стан здоров'я теперішнього та наступних поколінь.

Об'єкт дослідження: репродукційна функція жінок Львівщини, що проживали в умовах різного ступеня забрудненості навколишнього середовища.

Предмет дослідження: морфологічні та гістохімічні параметри плаценти при доно-шеній вагітності й цитогенетичні ефекти в соматичних клітинах здорових вагітних жінок.

Методи дослідження: цитогенетичні, клініко-епідеміологічні, макроскопічні та гістологічні дослідження плаценти; гістоморфометричні для визначення кількості ворсин, їх діаметру та величини міжворсинчастого простору; гістохімічні для встановлення активності внутрішньоклітинних окисних ферментів в основних структурах плаценти; статистичні й графічні з використанням комп'ютерних програм для моделювання результатів обчислень.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено комплексне дослідження плаценти при доношеній вагітності у здорових жінок, які проживали в регіонах з різним рівнем забруднення навколишнього середовища у поєднанні з оцінкою стану репродукційного здоров'я та рівня мутагенезу в соматичних і статевих клітинах вагітних з цих районів. Доведено залежність морфологічних і органометричних показників плаценти від рівня активності окисних ферментів в її тканині. Комплексне дослідження плаценти поглибило відомості стосовно адаптивно-компенсаторних змін, які відбуваються в цьому органі під впливом ксенобіотиків навколишнього середовища.

Вперше запропоновано використання показників морфологічних і гістохімічних реакцій плаценти людини при доношеній вагітності як медико-біологічних критеріїв оцінки якості навколишнього середовища проживання людини. Вперше доведена доцільність використання органометричних показників плаценти для удосконалення медико-біологічного моніторингу за генетичними ефектами в популяції впливу чинників навколишнього середовища, оцінки їх впливу на здоров'я людини, а також для моніторингу ефективності проведених профілактичних заходів у регіоні.

Практичне значення отриманих результатів. Отримано дані стосовно залежності рівня екстрагенітальної патології у вагітних жінок, ускладнень під час вагітності й пологів та частоти несприятливих наслідків вагітності від ступеня забруднення навколишнього середовища в районах західної України. Від рівня загального забруднення навколишнього середовища залежить інтенсивність процесів мутагенезу в соматичних і статевих клітинах людини, напруженість адаптивно-компенсаторних процесів у плаценті практично здорових жінок при доношеній вагітності. Це вказує на необхідність проведення в забруднених регіонах профілактичних заходів для збереження здоров'я найбільш вразливої частини населення: вагітних жінок і дітей раннього віку.

Встановлені нові оперативні й універсальні діагностичні показники морфологічного та гістохімічного стану плаценти людини можуть бути використані для удосконалення медико-біологічного моніторингу за рівнем техногенного навантаження на навколишнє середовище, генетичного моніторингу, який дає можливість отримати уяву про динаміку мутаційного процесу в популяції. Все це дозволить більш оперативно проводити генетичний моніторинг серед населення України, що повинно сприяти надійному захисту його генофонду.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Весь обсяг експериментальної частини дисертації, пошук та обробка літературних даних виконані автором особисто. Самостійно опрацьовано результати роботи, проведено статистичний аналіз отриманих даних та підготовлено текст дисертації. Опублікування результатів роботи по темі дисертації здійснено у співавторстві з безпосередніми співвиконавцями досліджень. У колективних та одноосібних публікаціях права співавторів не порушені.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені у доповідях на міжнародних конференціях “Ecotoxicology and Environmental Safety” (Jurmala, Latvia, 1997), “Placentologic monitoring studies and ecotoxicologic aspects of genetic disease” (Краків, Польща, 2000), на ІІІ-му з'їзді медичних генетиків України (Львів, 2002), на конференції “Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 друкованих робіт, в тому числі 4 статті у вітчизняних і зарубіжних журналах та 4 тез доповідей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 180 стор. машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень та їх обговорення, висновків та переліку використаних джерел. Текст дисертації проілюстрований 18 табл., 33 рис., в т.ч. 12 фотографіями. Перелік використаних джерел містить 293 посилання, із них 109 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ. МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Цитогенетичні, епідеміологічні дослідження та відбір плацент виконані на Львівщині в районах з різною екологічною ситуацією, яка оцінена (В. А. Барановський і Л. Г. Руденко, 1996) за шестиступеневою шкалою загальної забрудненості навколишнього середовища в Україні. Зокрема, Сокальський район належить до забрудненої і дуже забрудненої території (3_4 ступені). Місто Львів і його найближчі околиці визнані забрудненими територіями (3 ступінь). Турківський район (Східні Карпати) вважається умовно чистою територією (1 ступінь), тому місцеві мешканки становили контрольну групу.

Цитогенетичний аналіз соматичних клітин проводили шляхом культивування лімфоцитів периферійної крові за загально прийнятою методикою (Moorhead P. S., 1960; Зерова-Любимова Т. Е., 2003). Хромосоми ідентифікували згідно з міжнародною цитогенетичною номенклатурою (Захаров А. Ф. и соавт., 1982). Аналіз хромосом лімфоцитів крові полягав у підрахунку кількості хромосом у метафазній пластинці, встановленні частоти аберантних метафаз та характеристиці спектру хромосомних аберацій (ХА). Досліджували по 100-200 клітин від кожного індивіда.

Епідеміологічні дослідження включали оцінку пренатальних токсичних проявів та несприятливих наслідків вагітності. Для оцінки стану репродукційного здоров'я жінок застосували показники рівня екстрагенітальної патології, ускладнень під час вагітності й пологів, перинатальних втрат та частоти природжених вад розвитку серед них. Інформаційним матеріалом служили обмінні карти вагітних, історії пологів, річні звіти медичних установ, протоколи розтинів новонароджених, які загинули в перинатальний період. Аналіз медичної документації проводили за період з 1997 по 2001 роки.

Досліджено 90 плацент, які відібрані впродовж 1997-2001 років (по 30 плацент з кожного району). Породіллі були практично здоровими, без шкідливих звичок, професійних шкідливостей і впродовж всього гестаційного періоду проживали на території, яку представляли. Вагітність у них протікала без ускладнень і закінчилася народженням здорових доношених дітей без ознак гіпоксії. Пологи були фізіологічними і закінчилися через природні родові шляхи. Для дослідження використовували плаценти тільки з центральним прикріпленням пуповини, які мають подібну будову хоріальної пластини, а саме ворсинчастих дерев (Fox H., 1997).

Морфологічні дослідження плаценти проводили з використанням кількісної оцінки її макро- та мікроструктурних показників. В основних структурних елементах плаценти - синцитіотрофобласті ворсин (СТБ), цитотрофобласті позаворсинчастому (ЦТБ), амніотичному епітелії (АЕ) та децидуальній оболонці (ДО) визначали рівень активності внутрішньоклітинних окисних ферментів за методом мікроденситометрїї: оксидази цитохрому С (ЦХО), [КФ 1.9.3.1] - за методом Burstone (Pearse A. G. E., 1980; Stoward P. J., Pearse A. G. E., 1991); НАДН-дегідрогенази (НАДД), [КФ 1.6.99.3] - за методом Pearse (Pearse A. G. E., 1980); глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г6ФД), [КФ 1.1.1.49] - за методом van Noorden і Vogels (Stoward P. J., Pearse A. G. E., 1991); лактатдегідрогенази (ЛДГ), [КФ 1.1.1.27] та її ізоензимів серцевого типу (ЛДГ-1) і м'язового типу (ЛДГ_5) - за методом Mc Millan (Mc Millan P. J., 1967).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням t_критерію Стьюдента для незалежних змінних та критерію Пірсона (?2). Для оцінки достовірності різниці між даними, описаними в порядковому діапазоні, застосовували тест медіани. Для оцінки кореляції між вибраними параметрами застосовували індекс кореляції Спірмена з обчисленням достовірності кореляції.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ ОСОБЛИВОСТІ МУТАГЕНЕЗУ В СОМАТИЧНИХ КЛІТИНАХ ВАГIТНИХ, МЕШКАНОК ЗАБРУДНЕНИХ РЕГІОНІВ

За умов високої забрудненості навколишнього середовища найактуальнішою є проблема індукованого мутагенезу. З метою оцінки рівня мутагенезу в соматичних клітинах вагітних жінок, які проживали у забруднених районах, провели цитогенетичний аналіз лімфоцитів периферійної крові, як універсальних індикаторних клітин для виявлення мутагенної дії на хромосомний апарат людини. У зв'язку з цим відібрали 2 групи жінок у І триместрі вагітності, які проживали в районах із забрудненим навколишнім середовищем. Цитогенетичний аналіз провели у 26-ти жінок, мешканок Львова, та 24-х вагітних із Сокальського р-ну (м. Червоноград). За даними медичної документації всі вони були практично здоровими, без шкідливих звичок, професійних шкідливостей і постійно проживали у зазначених районах.

Цитогенетичні дослідження показали, що діапазон індивідуальних коливань загального рівня ХА у лімфоцитах крові вагітних Львова становив від 0 до 4%, у вагітних Сокальського р-ну - від 2 до 7%. У вагітних із Сокальського р-ну середньогрупова частота аберантних клітин (3,75±0,33%) та рівень загальної кількості ХА (3,96±0,28 на 100 метафаз) були вищими (табл. 1), ніж у вагітних м. Львова (відповідно 1,96±0,20% і 2,04±0,23 на 100 метафаз, Р<0,01). Отримані препарати характеризувалися домінуванням аберацiй хроматидного типу, які були представлені переважно одиничними фрагментами. В межах метафазної пластинки траплялося по одній або по дві ХА. Аберантні метафази одночасно з 2-ма чи 3-ма абераціями спостерігали у 10% обстежених жінок Сокальського р-ну. В усіх досліджених метафазах були відсутні обмiннi конфігурації. Межі індивідуальних коливань аберацiй хроматидного типу для вагітних м. Львова виявлені в діапазоні від 0 до 4%, а для вагітних Сокальського р-ну - від 2 до 6%. Середня частота аберацій хроматидного типу у вагітних Львова становила 1,92±0,21 на 100 метафаз, а у вагітних Сокальського р-ну - 3,83±0,26 на 100 метафаз (Р<0,01).

Таблиця 1. Частота і спектр аберацій хромосом лімфоцитів крові вагітних, які проживали в районах з різним рівнем забруднення середовища

Серед аберацiй хромосомного типу спостерігали лише ацентричнi фрагменти, частота яких коливалась в межах 0-1% в усіх районах. Дицентричну хромосому виявили лише в одному випадку, а кільцеві хромосоми були відсутні. Частота аберацій хромосомного типу у вагітних м. Червоноград (0,17±0,08 на 100 метафаз) не відрізнялася від рівня хромосомних аберацій (0,12±0,06 на 100 метафаз) у групі вагітних жінок м. Львова (Р>0,05). Геномнi мутації не спостерігали в лімфоцитах крові мешканок обох районів.

Наведені дані вказують на присутність у навколишньому середовищі Сокальського р-ну мутагенів вираженої активності. У зв'язку з домінуванням ХА хроматидного типу можна зробити висновок, що ймовірно переважають мутагени хімічного походження. Враховуючи те, що аберації хроматидного типу в нашому дослідженні представлені переважно одиничними фрагментами, можна припустити, що порушення структури хромосом відбувається на стадії реплікації ДНК (фази S та G2).

За узагальненнями М. А. Пілінської (1996 р.) рівень спонтанного мутагенезу в сприятливих екологічних умовах проживання людей в Україні становить 1,2%. На підставі власних досліджень практично здорових осіб О. В. Шеметун (1998 р.) робить висновок, що рівень спонтанних аберацій хромосом становить 1,40±0,17 на 100 метафаз, а частота аберантних клітин - 1,38±0,17% і визнає його адекватним у порівнянні з даними А. В. Севанькаева (1994 р.) і Н. П. Бочкова (1994 р.). Отже, загальна кількість хромосомних аберацій у популяціях Сокальського р-ну і м. Львова є вищою за фоновий рівень, описаний вищезгаданими авторами. Це підтверджує, що і за цитогенетичними критеріями навколишнє середовище проживання населення Сокальського р-ну і м. Львова обґрунтовано оцінене як дуже забруднене і забруднене.

мутагенез соматичний клітина плацента

ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ, РЕПРОДУКЦІЙНЕ ЗДОРОВ'Я ЖІНОК І НЕСПРИЯТЛИВІ НАСЛІДКИ ВАГІТНОСТІ В ЗАБРУДНЕНИХ РАЙОНАХ ЛЬВІВЩИНИ

Демографічна ситуація на Львівщині має такі ж негативні тенденції, як і в Україні загалом. Найкраще її характеризує природний приріст населення, який тільки в Турківському р-ні був позитивним. У забруднених районах упродовж 1997-2001 років приріст населення був від'ємним і коливався в межах від -0,8 до -3,3 на 1000 населення. Одним із чинників демографічних процесів є стан репродукційного здоров'я жінок, який відображає рівень реалізації біологічного потенціалу популяції. Низка вчених (Айламазян Э. К., 1997; Федорова М. В., Краснопольский В. И., 1997; Целкович Л. С., 1998) пропонують використовувати показники стану репродукційної системи для оцінки екологічної ситуації в конкретному регіоні.

Упродовж 1997-2001 років в популяціях трьох досліджуваних районів нами проаналізовано перебіг 3498 пологів, які відбулися в Турківському р-ні, 21888 - в м. Львові, 8547 пологів - в Сокальському р-ні включно з м. Червоноград. Дослідження показали, що частка передчасних пологів у загальній їх кількості достовірно не відрізнялася і становила в Турківському р-ні 4,0%, у Львові - 4,2%, в Сокальському р-ні - 3,8% (Р>0,05).

Стан репродукційного здоров'я мешканок забруднених районів, був гіршим порівняно з екологічно чистим районом. Практично за всіма нозологіями тут спостерігали достовірно вищу частоту екстрагенітальної патології, ускладнень вагітності та перебігу пологів. Частота анемії (табл. 2) серед вагітних Сокальського р-ну перевищувала аналогічний показник у Турківському р-ні в 2,4 рази (РТ-С<0,000) і була значно вищою, ніж у Львові (РЛ_С<0,0001). Хвороби сечовивідних шляхів відіграють виключно негативну роль у перебігу гестаційного періоду. Нами встановлена висока частота захворювань сечовивідних шляхів серед вагітних Сокальського р-ну, яка була в 3,8 разів вищою порівняно з вагітними Турківського р-ну (РТ-С<0,000). Дана патологія серед вагітних Львова також відмічена з достовірно вищою частотою, ніж у контролі (РТ-Л<0,01). Частота патології щитоподібної залози серед вагітних Турківського р-ну була нижчою порівняно із вагітними Сокальського р-ну і Львова (РТ-С<0,001, РТ_Л<0,001). Захворювання серцево-судинної системи спостерігалися з порівняно невеликою частотою серед вагітних досліджуваних районів. У Сокальському р-ні вона майже в двічі перевищувала показник у Львові (РЛ-С<0,0001) і була більш, ніж у тричі вищою порівняно з контролем (РТ-Л<0,0001).

Таблиця 2. Середня частота екстрагенітальної патології у вагітних та ускладнень під час вагітності в популяції районів з різним рівнем забруднення навколишнього середовища впродовж 1997-2001 років (кількість на 1000 вагітних)

За частотою ускладнень в пологах на 1-му місці були ускладнені пологи, на 2-му - гіпертензивні розлади, які виникали під час них, на 3-му - аномалії родової діяльності, на 4-му - кровотечі в послідовому і післяродовому періодах. У Львові в середньому частота ускладнених пологів серед усіх районів була найвищою і становила 287,0 : 1000 пологів, у Турківському р-ні вона була нижчою - 230,6 : 1000 (РТ-Л<0,001), а в Сокальському р-ні ще нижчою - 159,9 : 1000 (РЛ-С<0,0000). Аномалії родової діяльності найчастіше траплялися в Сокальському р-ні, а саме 102,1 на 1000 пологів. У Львові та Турківському р-ні частота цієї нозології була нижчою і становила відповідно 88,1 : 1000 (РЛ-С<0,001) та 48,3 : 1000 (РТ_С<0,0001). Частота гіпертензивних розладів у пологах була достовірно вищою (Р<0,001) в забруднених районах (м. Львів - 107,9 : 1000, у Сокальський р-н - 109,5 : 1000) порівняно з умовно чистим (Турківський р-н - 76,4 : 1000). Не відрізнялися райони за частотою кровотеч у послідовому та ранньому післяродовому періодах (Р>0,5). Статистичний аналіз (?2) свідчить про те, що серед ускладнень пологів тільки аномалії родової діяльності виникають достовірно частіше в популяціях забруднених районів порівняно з умовно чистим (Р<0,001).

На тлі зниженої народжуваності та гіршого стану здоров'я вагітних жінок, які проживали у забруднених районах, ми спостерігали вищу частоту несприятливих наслідків вагітності, які поряд з природженими вадами розвитку (ПВР) вважаються індикаторами мутацій в статевих клітинах Упродовж п'яти років частота самовільних викиднів (СВ) у Турківському р-ні в середньому становила 4,6%, у Львові - 7,8% і у Сокальському р-ні - 8,6% (табл. 3). Вона була достовірно нижчою у чистому районі порівняно із забрудненими (Р<0,0001). Питома вага завмерлих вагітностей серед СВ, які зареєстровані в Сокальському р-ні та у Львові була значно більшою і становила відповідно 29,2% та 28,9%, порівняно з 18,9% у Турківському р-ні (РТ-Л<0,001; РТ-С<0,001).

Таблиця 3. Частота самовільних викиднів в І та ІІ триместрах вагітності в районах, в яких проводилося дослідження, впродовж 1997-2001 років

Упродовж 1997-2001 років показник перинатальної смертності в Турківському р-ні в середньому становив 5,1‰ і був найнижчим серед районів, які досліджували (табл. 4). У Львові перинатальна смертність становила 6,9‰, а в Сокальському р-ні - 8,7‰. За t-критерієм достовірну відмінність встановлено тільки між Турківським і Сокальським р-нами (Р<0,05). Проте, за критерієм Пірсона (?2) не підтверджено залежності між рівнем перинатальної смертності та рівнем забруднення навколишнього середовища, в якому прогресувала вагітність. Не зважаючи на те, що ці показники добре документуються, низька частота цих несприятливих наслідків вагітності робить їх малочутливим індикатором ембріотоксичності шкідливих чинників навколишнього середовища в порівняно невеликих популяціях.

Таблиця 4. Частота та структура перинатальної смертності в досліджуваних районах упродовж 1997-2001 років (на 1000 новонароджених масою > 1000 г)

Нами вивчено вклад у показник перинатальної смертності випадків внутрішньоутробної загибелі плоду. В умовно чистому Турківському р-ні рівень антенатальної загибелі новонароджених становив 0,9‰, у Львові - 3,5‰, а в Сокальському р-ні - 3,7‰. Статистичний аналіз підтвердив достовірну різницю між показниками чистого й забруднених районів (РТ_Л<0,05, РТ-С<0,05). Загалом за час спостереження в перинатальний період загинуло 246 новонароджених. ПВР виявили у 52 випадках, що становило 21,1%. Найвищий рівень ПВР серед перинатальних втрат відмічено в Сокальському р_ні - 29,3%, у м. Львів - 18,3%, в Турківському р-ні - 11,1% (Р>0,05). У кількісному та відсотковому відношенні ПВР переважали серед новонароджених, які померли в ранньому неонатальному періоді. Статистичний аналіз показав, що достовірна різниця була тільки між Турківським і Сокальським р-нами (Р<0,05) та між Львовом і Сокальським р-ном (Р<0,05).

Високий рівень екстрагенітальної патології та ускладнень під час вагітності й пологів серед жінок забруднених районів зумовлені порушенням адаптивних реакцій систем організму до несприятливих умов довкілля. Розпад коадаптованих комплексів генів, які відповідають за адаптацію, сприяє зниженню пристосованості людей і негативно впливає на їх здоров'я. Антропогенна трансформація навколишнього природного середовища за інших рівних умов, мала значний негативний вплив на вагітну, плід і новонародженого. Тому, на фоні зростаючої гетерозиготності сучасних популяцій та посилення спонтанного та індукованого мутагенезу необхідним є проведення постійного глобального і регіонального моніторингу.

АДАПТИВНО-КОМПЕНСАТОРІНІ ЗМІНИ В ПЛАЦЕНТАХ ЗДОРОВИХ ВАГІТНИХ ПІД ВПЛИВОМ УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Морфологічний та гістохімічний аналіз плацент показав виражений негативний вплив ксенобіотиків навколишнього середовища на їх розвиток, а відповідно й на розвиток самого плода. Вплив цей відбувається через безпосередню залежність морфологічних змін у плаценті від активності внутрішньоклітинних окисних ферментів. Вони беруть участь у низці метаболічних реакцій із вивільненням енергії з певних субстратів і синтезом АТФ, необхідними для забезпечення активного транспорту через фетоплацентний бар'єр у процесі обміну речовин між матір'ю і плодом, а також у синтезі білків і гормонів. Активність внутрішньоклітинних окисних ферментів у тканині плаценти є показником доступності та засвоюваності атмосферного кисню.

Оксидаза цитохрому С є ключовим ферментом у циклі Кребса. Найвищу її активність спостерігали в усіх складових плаценти жінок Турківського р_ну, а саме у СТБ - 137,96±3,20 од.опт.густ., ЦТБ - 134,48±3,64 од.опт.густ., АЕ - 140,56±4,37 од.опт.густ. та ДО - 138,98±3,71 од.опт.густ. (рис. 1). У той же час у плацентах жінок зі Львова та Сокальського р-ну активність ЦХО була нижчою (Р<0,0001), порівняно з контролем і становила відповідно: у СТБ - 106,30±3,06 і 110,80±2,41 од.опт.густ., ЦТБ - 108,41±3,42 і 105,84±3,50 од.опт.густ., АЕ - 108,76±3,81 і 104,43±4,12 од.опт. густ. та ДО - 106,31±3,56 і 102,60±3,83 од.опт.густ. Активність ЦХО в усіх складових плацент зі Львова, за виключенням СТБ, була вищою, ніж у плацентах Сокальського р_ну, але різниця не була істотною.

В умовах гіпоксії регуляторна роль належить ЛДГ, оскільки вона є одним із ключових ферментів вуглеводного обміну і стоїть на межі дихання і гліколізу. Активність загальної ЛДГ в матеріалі контрольної групи була нижчою, ніж в плацентах жінок із забруднених районів і становила в СТБ ворсин - 52,66±2,54 од.опт.густ., у ЦТБ - 136,56±2,67 од.опт.густ., в АЕ - 174,64±5,33 од.опт.густ. Виключенням була активність цього фермента в ДО (123,89±3,53 од.опт. густ.), яка в контрольній групі була вищою порівняно із забрудненими районами: у м. Львові - 101,32±3,85 од.опт.густ., у Сокальському р-ні - 110,17±3,83 од.опт.густ. Достовірною різниця була тільки між активністю ЛДГ у СТБ ворсин (РТ_С<0,01), ЦТБ (РТ-С<0,01) та ДО (РТ-С<0,02) плацент, отриманих від мешканок Турківського і Сокальського р-нів. Активність ЛДГ в АЕ плацент з трьох районів була майже однаковою (Р>0,5).

Рис. 1. Середня активність ЦХО в плацентах залежно від районів проживання жінок (1 - Турківський р-н; 2 - м. Львів; 3 - Сокальський р-н)

Активність ЛДГ-1, у всіх складових плаценти жінок Турківського р-ну, була достовірно вищою порівняно з плацентами породіль із забруднених районів (Р<0,001) і становила: у СТБ - 97,88±2,97 од.опт.густ., у ЦТБ - 50,24±2,03 од.опт.густ., в АЕ - 63,82±3,12 од.опт.густ., в ДО - 44,10±1,04 од. опт.густ. (рис. 2). Активність цього фермента у плацентах мешканок забруднених районів, а саме: у СТБ вона становила відповідно 88,37±3,36 і 85,97±3,39 од.опт.густ. (РТ-Л<0,05, РТ-С<0,02), у ЦТБ - 26,18±1,22 і 25,54±1,25 од.опт.густ. (Р<0,001), в АЕ - 55,54±2,63 і 47,81±2,33 од.опт.густ. (РТ_Л<0,05, РТ-С<0,001) та ДО - 30,61±1,41 і 29,11±1,30 од.опт.густ. (Р<0,001). Активність ЛДГ-5, яка каталізує анаеробний гліколіз, була достовірно вищою в усіх структурах плаценти мешканок забруднених районів. У СТБ ворсин плацент породіль Сокальського р-ну активність цього фермента була вдвічі вищою порівняно з контролем і становила відповідно 46,87±2,13 од.опт.густ. і 23,75±0,95 од.опт.густ. (РТ_С<0,001). У плацентах жінок зі Львова активність ЛДГ-5 у СТБ становила 35,72±1,50 од.опт.густ. (РТ_Л<0,001). Найвища його активність спостерігалася в АЕ плацент жінок з усіх досліджуваних районів і становила в Турківському р-ні - 130,01±4,28 од.опт.густ., у Львові - 151,48±4,49 од.опт. густ., у Сокальському р-ні - 150,87±4,33 од.опт.густ. У ЦТБ плацент жінок трьох досліджуваних районів активність ЛДГ-5 була на рівні відповідно - 95,49±2,83 од.опт.густ., 112,41±2,74 од.опт.густ., 119,25±2,50 од.опт.густ. (рис. 3).

На прикладі всього матеріалу встановлена обернена корелятивна залежність між активністю ЦХО та ЛДГ-5 в СТБ ворсин (r= -0,26, Р<0,05). Попри спад активності ЦХО і ЛДГ-1 компенсаторну роль у внутрішньоклітинному окисленні відіграє ЛДГ-5. Цей процес має адаптивний характер, але є енергетично менш ефективним, що не забезпечує енергією на достатньому рівні активний транспорт речовин через стінку ворсини. Комплекс вище згаданих біохімічних змін, які відбуваються в плаценті, позначаються на її морфологічних особливостях.

Рис. 2. Середня активність ЛДГ-1 в плацентах залежно від районів проживання жінок (1 - Турківський р-н; 2 - м. Львів; 3 - Сокальський р-н)

Рис. 3. Середня активність ЛДГ-5 в плацентах залежно від районів проживання жінок (1 - Турківський р-н; 2 - м. Львів; 3 - Сокальський р-н)

Нами встановлено достовірне збільшення загальної кількості ворсин на поверхні перерізу плацент, отриманих від вагітних, які проживали в забруднених районах, порівняно з контролем. У плацентах жінок зі Львова загальна кількість їх становила 119,62±2,71 шт/мм2 (РТ-Л<0,05), із Сокальського р-ну - 123,63±2,11 шт/мм2 (РТ-С<0,001), а з Турківського р-ну - 109,56±2,49 шт/мм2. Найбільш показовим було порівняння кількості ворсин І класу, які в контрольній групі становили 3,13% від загальної кількості (рис. 4), що було меншим, ніж в Сокальському р-ні - 5,96% (РТ-С<0,0001).

Рис. 4. Співвідношення класів ворсин у плацентах жінок залежно від районів їх проживання, % (класи за діаметром в мкм: І - менше 30,5; ІІ - 30,51-59,5; ІІІ - 59,51-89,5; IV - 89,51-119,5; V - 119,51-159,5; VI - 159,51-239,5; VII - 239,51-309,5; VIII - більше 309,51)

У плацентах мешканок Львова також спостерігали достовірне порівняно з контролем збільшення кількості ворсин І класу до 4,44% (РТ-Л<0,001). Кореляційний аналіз вказує на обернену залежність між загальною кількістю ворсин й активністю ЦХО в СТБ у плацентах жінок з усіх районів (r= -0,42, Р<0,05). Водночас, спостерігали пряму кореляцію між активністю ЛДГ-5 в СТБ та загальною кількістю ворсин (r=0,40 за Р<0,05). Збільшення кількості термінальних ворсин найдрібнішого діаметру має і негативні наслідки, бо зумовлює звуження міжворсинчастого простору та сповільнення кровоплину матері через нього, на що вказує кореляційний аналіз між загальною кількістю ворсин та часткою міжворсинчастого простору (r= -0,29, Р<0,01). Міжворсинчаcтий простір у плацентах жінок контрольної групи був рівномірним і вільним від відкладень фібриноїду (23,53±0,75%). У плацентах жінок зі Львова цей показник був достовірно нижчим і становив 19,63±0,65% (РТ_Л<0,001), Сокальському р-ні - 18,96±0,61% (РТ-С<0,001).

Об'єм міжворсинчастого простору залежить також від рівня відкладання кальцинатів і фібриноїду в плаценті. Між згаданими показниками спостерігали обернену залежність (r= -0,23, Р<0,05). Відкладання фібриноїду (Р<0,0001) і кальцинатів (Р<0,05) значно частіше і в більшій кількості відмічали в плацентах мешканок забруднених районів, ніж у плацентах жінок з чистого району. Встановлена обернена залежність між активністю ЦХО в СТБ та відкладаннями кальцинатів і фібриноїду в тканині плаценти (r= -0,21 та r= -0,24, Р<0,05). Протилежну корелятивну залежність спостерігали між рівнем цих відкладень та активністю ЛДГ-5 в СТБ ворсин (r=0,24 та r=0,22, Р<0,05).

Шкідливі чинники навколишнього середовища, які зумовлюють гістологічні та гістохімічні зміни в плаценті, впливають на її органометричні характеристики. За зростання інтенсивності дії шкідливих зовнішніх чинників зменшувалася площа материнської поверхні плаценти та збільшується її товщина. Товщина плаценти жінок з м. Львів (2,93±0,09 см) та Сокальського р_ну (3,11±0,10 см) була достовірно більшою порівняно з Турківським р-ном (2,66±0,09 см) (РТ-Л<0,05, РТ-С<0,01). Водночас, площа материнської поверхні плаценти зменшувалася з 277,67±8,85 см2 у контролі до 258,17±8,40 см2 у м. Львові, та 240,53±8,70 см2 у Сокальському р-ні (РТ_С<0,01). Між площею материнської поверхні плаценти й активністю ЛДГ_5 в СТБ ворсин встановлена обернена корелятивна залежність (r= -0,26, Р<0,05). Водночас кореляційний аналіз між цим показником та активністю ЦХО у ЦТБ виявив пряму залежність (r= 0,25, Р<0,05).

Маса плаценти у жінок з контрольного району становила 460,83±16,22 г. У забруднених районах вона була вищою і становила у жінок з м. Львова 486,17±17,64 г, Сокальського р_ну - 503,5±18,31 г. Проте різниця між районами дослідження за цим показником не перевищувала похибку спостережень (Р>0,5). У досліджуваному матеріалі між масою плаценти та масою новонародженого виявлена пряма кореляційна залежність (r = 0,54, Р<0,001). Залежним від рівня забруднення навколишнього середовища виявився показник плацентно-плодового індексу. В групах породіль із забруднених районів він був достовірно вищим порівняно з умовно чистим (РТ-С<0,0001; РТ_Л<0,01). Плацентно-плодовий індекс є показником адекватності розвитку плаценти до потреб плода. Отже для цього в районах з вищим рівнем загального забруднення навколишнього середовища маса плаценти повинна бути більшою.

ВИСНОВКИ

Регіональні дослідження рівня пошкодження генетичного апарату соматичних і статевих клітин, стану репродукційного здоров'я й адаптивно-компенсаторних реакцій плаценти жінок Львівщини свідчать про залежність вивчених показників від ступеня забрудненості навколишнього середовища. У популяції умовно чистого району вони були достовірно кращими, ніж на забруднених територіях. Отримані результати поглибили відомості стосовно адаптивно-компенсаторних змін, які відбуваються в плаценті під впливом ксенобіотиків, що дало можливість зробити ряд висновків:

1. Встановлено вищий рівень загальної кількості хромосомних аберацій у лімфоцитах периферійної крові вагітних Сокальського району (3,96±0,28%) порівняно з мешканками м. Львова (2,04±0,23%), що вказує на присутність на даній території мутагенів вираженої активності (P<0,01). Домінування аберацій хроматидного типу свідчить про переважно хімічне забруднення середовища проживання обох досліджуваних популяцій.

2. Серед несприятливих наслідків вагітності частота самовільних викиднів і внутрішньоутробної загибелі плоду була вищими на забруднених територіях - в Сокальському районі (відповідно 8,6% і 3,7‰) та м. Львові (відповідно 7,8% і 3,5‰) у порівнянні з аналогічними показниками в умовно чистому Турківському районі (відповідно 4,6% і 0,9‰ за рівнів достовірності P<0,0001 і P<0,05).

3. Частота природжених вад розвитку серед новонароджених, які померли в перинатальний період, була вищою в Сокальському районі і в м. Львові - відповідно 29,3% і 18,3% проти 11,1% в Турківському районі.

4. Показники рівня екстрагенітальної патології та захворюваності під час вагітності (анемії, хвороби сечовивідних шляхів, щитоподібної залози, серцево-судинні захворювання) і частоти ускладнень під час пологів (аномалії родової діяльності, гіпертензивні розлади) були вищими в Сокальському районі та м. Львові в порівнянні з Турківським районом (P<0,001).

5. В основних складових плаценти практично здорових жінок з доношеною вагітністю, які проживали у забруднених регіонах, виявлено зниження активності ферментів аеробного окислення (ЦХО, ЛДГ-1) (P<0,001). Пригнічення активності ферментів аеробного гліколізу спричинило компенсаторне посилення анаеробного метаболізму. Активність ЛДГ-5 в основних структурах плацент, отриманих від вагітних, які проживали в Сокальському районі та м. Львові й була вищою, ніж у Турківському районі (P<0,001).

6. Загальна кількість ворсин на поверхні зрізу плаценти жінок - мешканок Сокальського району й м. Львова становила відповідно 123,63±2,11 шт/мм2 і 119,62±2,71 шт/мм2 та була вищою, ніж у Турківському районі (109,56±2,49 шт/мм2) (P<0,001). Це зростання відбувалося головно за рахунок ворсин І класу.

7. Проліферація термінальних ворсин зумовлювала зменшення міжворсинчастого простору у плацентах жінок - мешканок забруднених регіонів порівняно з умовно чистим (P<0,001). Паралельно з цим у плацентах вагітних із забруднених регіонів посилювалося відкладання фібриноїду (P<0,0001) і кальцинатів (P<0,05).

8. Шкідливі чинники навколишнього середовища вливали на органометричні характеристики плаценти жінок, які під час вагітності проживали у забруднених регіонах - змінювалася форма плаценти за рахунок збільшення її товщини (P<0,01) та зменшення площі материнської поверхні (P<0,01). Плацентно-плодовий індекс в популяції забруднених регіонів був вищим порівняно з контролем (P<0,0001)

9. Показники органогенезу плаценти практично здорових жінок при доношеній вагітності можуть бути використані як маркери впливу чинників навколишнього середовища на рівень мутагенезу в соматичних і статевих клітинах та стан репродукційного здоров'я жіночого населення при проведенні генетичного моніторингу в невеликих популяціях.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Встановлені нові оперативні й універсальні діагностичні показники морфо-функціонального стану плаценти людини при доношеній вагітності є придатними для медико-біологічного моніторингу за ступенем техногенного навантаження на навколишнє середовище та рівнем мутагенезу в соматичних і статевих клітинах з метою оцінки і прогнозування стану здоров'я теперішнього і наступних поколінь.

Пропонуємо виділити такі гістохімічні та морфометричні маркери загального забруднення навколишнього середовища, котрі можуть бути використані як прогностичні критерії еколого-генетичних наслідків його негативного впливу на репродукційну систему жінок, стан плоду та новонародженого, а саме:

· рівень активності ЦХО, ЛДГ-1, ЛДГ-5 в синцитіотрофобласті ворсин;

· загальна кількість ворсин та ворсин І класу на 1 мм2, частка міжворсинчастого простору;

· товщина плаценти і площа її материнської поверхні, величина плацентно-плодового індексу.

Вище згадані показники доцільно використовувати для удосконалення медико-біологічного моніторингу за генетичними ефектами впливу чинників забрудненого навколишнього середовища. Вивчення органометричних показників плаценти є легким у виконанні і не потребує значних матеріальних затрат. Застосовуючи їх можна швидко і оперативно зафіксувати вплив негативних чинників середовища на життєдіяльність людини.

СПИСОК НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нечай О. С. Адаптаційні морфологічні зміни в плаценті людини як наслідок впливу ксенобіотиків // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1. - С.85-87.

2. Нечай О. С., Гнатейко О. З., Заморська Л. Активність окисних ферментів і морфологія плаценти людини в умовах хімічно забрудненого довкілля // Acta Medica Leopoliensia. - 2003. - V. 9, № 3. - С.46-52. (дисертанту належить збір та 50% опрацювання матеріалу і 50% викладу статті).

3. Нечай О. С., Лозинська М. Р. Оцінка частоти самовільних викиднів і мутагенних ефектів у вагітних із регіонів з різним рівнем хімічного забруднення довкілля // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 12. - Київ-Луганськ, 2005. - С. 280-288. (дисертанту належить 50% опрацювання матеріалу і викладу статті).

4. Zadrozna M., Zamorska L., Nechay O., Zolnierek M., Niwelinski J. Noxious Effect of Progressing Environmental Pollution in Southern Poland on the Human Placenta and Foetus // International Conference “Anthropogenic Changes of the Content of Elements in the Environment and Human Food Chain”. - 1997. - Cracow. - P.80-83. (дисертантом в рівній мірі зі співавторами опрацюванно і викладено матеріал).

5. Zadrozna M., Zamorska L., Nechay O., Niwelinski J. Compensatory morphochemical modifications developed in human placentae in the Carpathian mountains affected by xenobiotics // Proceedings of the Latvian Academy of Sciences. - 1998. - V. 52, Suppl. - P.175-180. (дисертантом зібрано 30% матеріалу, 25% опрацювання і викладу статті).

6. Zamorska L., Zadrozna M., Nechay O., Niwelinski J. Morphochemical adaptive changes in human placenta // 7th International Symposium “Molecular and Physiological Aspects of Regulatory Processes of the Organism”. - 1998. - Cracow. P.350-351. (дисертантом в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріал).

7. Nechay O., Havrylyuk J. The Study of Reproductive Losses and Placental condition in Lviv Region // International Conference “Placentologic Monitoring Studies and Ecotoxicologic Aspects of Genetic Diseases”. - 2000. - Cracow. - P.L-2. (дисертанту належить 50% опрацювання і викладу матеріалу та презентація його на конференції).

8. Нечай О. С., Заморська Л., Задорожна М., Жолнєрек М. Ізоензими лактатдегідрогенази в плацентах жінок Львівського регіону як генетичні адаптивні ознаки // ІІІ з'їзд медичних генетиків України. Тези доповідей. - 2002. - Львів. - С.40-41. (дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу та презентація його на з'їзді).

АНОТАЦІЯ

НЕЧАЙ О. С. Еколого-генетичні аспекти репродукційного здоров'я жінок в умовах забруднення довкілля. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика. - Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена з'ясуванню рівня пошкодження генетичного апарату соматичних і статевих клітин, стану репродукційного здоров'я й характеру адаптивно-компенсаторних реакцій плаценти жінок залежно від ступеня забрудненості навколишнього середовища в районах їх проживання.

У жінок забруднених районів Львівщини встановлено вищий за фоновий рівень хромосомних аберацій в лімфоцитах крові, достовірно вищий рівень екстрагенітальної патології, ускладнень під час пологів, частоти несприятливих наслідків вагітності та природжених вад розвитку серед перинатальних втрат у порівнянні з мешканками умовно чистого району. Під впливом ксенобіотиків забрудненого середовища в плаценті практично здорових жінок при доношеній вагітності відбуваються зниження рівня активності окисних ферментів у синцитіотрофобласті ворсин та підвищення активності ферментів анаеробного гліколізу. Такі гістохімічні зміни посилюють компенсаторні процеси в плаценті на гістологічному та органному рівнях.

Рекомендовано нові діагностичні показники для медико-біологічного моніторингу за рівнем мутагенезу в соматичних і статевих клітинах з метою оцінки стану здоров'я населення.

Ключові слова: забруднене довкілля, хромосомні аберації, самовільні викидні, перинатальні втрати, плацентa, окисні ферменти, кількість ворсин, плацентно-плодовий індекс.

АННОТАЦИЯ

НЕЧАЙ О. С. Эколого-генетические аспекты репродуктивного здоровья женщин в условиях загрязнения среды. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук за специальностью 03.00.15 - генетика. - Институт гигиены и медицинской экологии им. О. М. Марзеева АМН Украины, Киев, 2005.

Диссертационная работа посвящена изучению уровня повреждения генетического аппарата соматических и половых клеток, состояния репродуктивного здоровья и характера адаптивно-компенсаторных реакций плаценты женщин в зависимости от степени загрязнения окружающей среды в районах их постоянного проживания.

На загрязненных территориях Львовской области - Сокальский район и г. Львов, выявлен высший по сравнению с фоновым уровень хромосомных аберраций в лимфоцитах периферической крови беременных. В популяциях этих же районов отмечено достоверно высший уровень экстрагенитальной патологии и заболеваемости во время беременности (анемии, болезни мочевыводящих путей, щитовидной железы, сердечно-сосудистые заболевания), осложнений во время родов (аномалии родовой деятельности) по сравнению с аналогичными показателями в условно чистом Турковском районе (P<0,001). На фоне ухудшения здоровья беременных жительниц загрязненных районов мы наблюдали высшую частоту неблагоприятных исходов беременности, которые вместе с врожденными пороками считаются индикаторами мутаций в половых клетках. В Турковском районе частота самопроизвольных выкидышей в среднем составляла 4,6% и была достоверно (Р<0,0001) меньше по сравнению с Сокальским районом - 8,6% и г. Львов - 7,8%. Показатель перинатальной смертности и врожденных пороков развития среди них в загрязненных районах был выше по сравнению с контролем. Анализ структуры перинатальных потерь показал, что загрязненные и условно чистый районы достоверно отличались только по частоте внутриутробной гибели плода (P<0,05).

Комплексное исследование 90 плацент практически здоровых женщин с доношенной беременностью показало, что под влиянием ксенобиотиков загрязненной среды в этом органе происходят определенные адаптивно-компенсаторные изменения. Гистохимическими исследованиями доведено снижения уровней активности окислительных ферментов (ЦХО, ЛДГ-1) в синцитиотрофобласте ворсин, что обусловило замедление аэробного метаболизма в фетоплацентарном комплексе. В таких условиях он ведет борьбу за сохранение своего гомеостаза, стимулируя гистоферментные и морфологические компенсаторные изменения в своих тканях. Происходит компенсаторное увеличение активности ферментов анаэробного гликолиза (ЛДГ_5) и увеличивается площадь обмена веществ между матерью и плодом путем пролиферации терминальных ворсин. Установлено, что между активностью ЦХО та ЛДГ-5 у СТБ ворсин, существует обратная корреляционная зависимость (r= -0,26, Р<0,05). Процесс пролиферации осуществляется в основном за счет ворсин І класса. Результаты корреляционного анализа между общим количеством ворсин на 1 мм2 сечения плаценты с одной стороны и активностью ЦХО в СТБ с другой, выявили обратную зависимость (r= -0,42, Р<0,05). Вместе с тем, между этим показателем и активностью ЛДГ-5 в СТБ установлена прямая корреляционная зависимость (r=0,40, Р<0,05). Комплекс перечисленных выше изменений в плаценте имел влияние на ее органометрические характеристики. Под влиянием факторов загрязненной среды изменяется форма плаценты, а именно уменьшается площадь и возрастает ее толщина по сравнению с контролем. Корреляционный анализ выявил обратную зависимость между активностью ЛДГ-5 в СТБ ворсин и площадью материнской поверхности плаценты (r= -0,26, Р<0,05). Одновременно между активностью ЦХО в ЦТБ и этим показателем наблюдали прямую корреляцию (r= 0,25, Р<0,05).