Водорості окультурених ґрунтів Правобережного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат

Водорості окультурених грунтів правобережного лісостепу україни

03.00.05 - ботаніка

Березовська Маріанна Анатоліївна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ботаніки біологічного

факультету Київського національного

університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор

Соломаха Володимир Андрійович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри ботаніки

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Паршикова Тетяна Вікторівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри фізіології та екології рослин

кандидат біологічних наук, Михайлюк Тетяна Іванівна,

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,

науковий співробітник

Провідна установа:

Мелітопольський державний педагогічний університет

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження біорізноманіття України набуває значної актуальності, оскільки в останні роки все гостріше стає проблема забруднення навколишнього середовища та забезпечення зростаючих потреб населення у продуктах харчування (Израэль, 1984). Її вирішення вимагає інтенсифікації сільськогосподарського виробництва засобами, що не призводять до згубних наслідків в природі. Тому все більше уваги приділяється вивченню біологічних процесів, що відбуваються у грунтах, дослідженню грунтової мікрофлори і, зокрема, грунтових водоростей, які позитивно впливають на родючість грунтів стимулюючи їх мікробіологічну активність (Вассер, Кондратьева, Масюк и др., 1989).

Більше 66,4% площі Лісостепової зони України задіяно у сільськогосподарському виробництві (Фізична географія української РСР, 1982). Тому особливого значення набувають дослідження грунтової біоти і зокрема, грунтових водоростей, при розгляді питань, пов'язаних з використанням сільськогосподарських угідь на території Правобережного Лісостепу України. Нажаль, перелік робіт по вивченню водоростей окультурених грунтів на зазначеній території дуже обмежений і датується 50-ми роками. Кількість видів, знайдених у цих грунтах обмежується списком 24-х видів Cyanophyta, виявлених на околицях Києва. Отже, гострої актуальності набувають питання вивчення водоростей означеної території, встановлення їх видового складу, з'ясування специфіки даної альгофлори, дослідження впливу біотичних та абіотичних факторів на розвиток водоростей. альгофлора ґрунт біомаса водорість

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у рамках теми № 0197U003573 кафедри ботаніки Київського національного університету “Вивчити структурно-типологічні особливості формування фітобіорізноманіття природних та урбанізованих територій України”.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи - на основі результатів флористичного дослідження водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України, з'ясувати особливості альгофлори окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України, встановити ступінь та наслідки впливу різних факторів на розвиток водоростей у грунті.

Для досягнення означеної мети були поставлені наступні завдання.

1. Встановити видовий склад водоростей у грунтах району досліджень, провести флористичний аналіз грунтової альгофлори і скласти конспект флори водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України.

2. Дослідити динаміку змін видового складу водоростей в різні сезони року.

3. Встановити особливості динаміки чисельності та біомаси водоростей.

4. Оцінити характер впливу способів обробітку грунту на видовий склад водоростей.

5. Оцінити ступінь впливу різних сільськогосподарських культур на видовий склад водоростей.

6. Дослідити наслідки впливу одного з поширених гербіцидів на розвиток водоростей.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного систематичного дослідження альгофлори окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України вперше виявлено та ідентифіковано 121 вид водоростей. Складено конспект флори водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України. Флористичний аналіз видового складу водоростей означеного району дозволив встановити певні особливості альгофлори окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України в порівнянні з альгофлорами окультурених грунтів Полісся та Степової зони, а також у порівнянні із цілинними грунтами. Виявлено структуру провідних родин, що складають основу альгофлори дослідженого регіону. В результаті порівняльного аналізу альгофлор окультурених сірих лісових грунтів та типових малогумусних середньосуглинкових чорноземів доведено, що основним фактором, який обумовлює гетерогенність видового складу водоростей дослідженого регіону є тип грунту. Встановлено особливості сезонної динаміки видового складу водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України і досліджено зміни чисельності та біомаси водоростей в окультурених грунтах. На прикладі сірих лісових грунтів встановлено, що різниця в способах обробки грунту і тип сільськогосподарської культури суттєво не впливають на видовий склад водоростей. Встановлено, що внесення гербіциду "Раундап" призводить до змін у видовому складі домінуючих комплексів водоростей і суттєво впливає на розвиток діатомових водоростей.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані необхідні при вирішенні питань екології, продуктивності й динаміки альгоценозів в умовах антропогенного навантаження, у флористичних дослідженнях, а також при з'ясуванні ступеня забруднення гербіцидами грунтів, що використовуються у сільськогосподарському виробництві.

Особистий внесок здобувача. Під час роботи здобувачем були проведені стаціонарні дослідження на території Київської області, здійснено 6 експедиційних виїздів у Хмельницьку, Вінницьку, Черкаську, Одеську та Кіровоградську області, відібрано 151 об'єднану грунтово-альгологічну пробу. Проведено камеральне опрацювання відібраних грунтових зразків за допомогою культуральних методів. Виділено близько 60 штамів грунтових водоростей. Проаналізовано склад альгофлори і виявлено родини, що складають її основу. Досліджено ступінь впливу деяких факторів на видовий склад і умови розвитку водоростей в грунті. На основі проведених досліджень опубліковано 9 робіт.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи доповідались на трьох конференціях - одна з яких міжнародна: "Sixth International Phycological Congress" (Leiden, 1997), "Актуальные проблемы ботаники и экологии" (Харьков, 1996), на Всеукраїнській міжвузівській науково-методичній конференції з проблем природничих наук, присвяченій пам'яті А.П.Каришина "Четверті Каришинські читання" (Полтава, 1997). Доповіді по матеріалам роботи заслуховувались на засіданнях кафедри ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом 1992-2002 р.р.

Публікації. За дисертаційними матеріалами опубліковано 9 робіт, у тому числі 7 статей, з них 6 - у фахових виданнях і 2 тези доповідей.

Об'єм роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, який нараховує 216 найменувань, та одного додатку. Текстова частина роботи займає 155 сторінок, включаючи 44 таблиці і 9 рисунків. Загальний об'єм рукопису становить181 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Стан вивченості водоростей окультурених грунтів України

Основними напрямками, за якими проводяться дослідження водоростей окультурених грунтів у світі, є: флористичний, екологічний та прикладний. Опубліковані роботи по вивченню альгофлори грунтів Єгипту (Salama A.M., Kobbia I.A., 1982), проводяться дослідження азотфіксації синьозеленими водоростями на рисових чеках в Індії (Vencataraman G.S., 1969). У Росії проводяться багаторічні, грунтовні дослідження водоростей агроценозів (Голлербах М.М., Штина Э.А., 1969). Вивчається видовий склад (Штина Э.А., 1956), динаміка чисельності та біомаси водоростей (Домрачева Л.И., 1972), досліджується можливість використання водоростей в якості біоіндикаторів при оцінці ступеня забруднення грунтів (Платонова В.П., 1967).

На території України дослідження грунтових водоростей були розпочаті Л.М.Горовиць-Власовою ще на початку минулого сторіччя (Горовиц-Власова, 1927). У 50-і роки На території Правобережного Лісостепу Н.В.Кондратьєвою вивчався видовий склад синьозелених водоростей окультурених грунтів поблизу м. Києва (Кондратьєва, 1951; Кондратьєва, 1958; Кондратьєва, 1959). В результаті досліджень виявлено 24 види водоростей. Дослідження альгофлори окультурених грунтів на території Лівобережного Лісостепу проводились в кінці 50-х років О.М.Матвієнко (Матвієнко, 1958). Вивчались водорості окультурених грунтів на околиці м. Харкова. В результаті дослідження було виявлено 49 видів водоростей. Деякі відомості про видовий склад водоростей окультурених грунтів Львівщини надає В.Я.Вижиковська (Вижиковська, 1953). В означених грунтах виявлено 65 видів водоростей.

Пізніше розпочинаються детальні дослідження синьозелених водоростей окультурених грунтів степової зони. Виходять роботи Л.П.Приходькової по вивченню видового складу синьозелених водоростей зрошуваних і незрошуваних сівозмін півдня України (Приходькова, 1982; Приходькова, 1987; Приходькова, 1992). До території її дослідження входить і частина лісостепової зони, зокрема на території Кіровоградської області з окультурених грунтів нею виявлено 1 вид синьозелених водоростей.

У 90-х роках друкуються роботи С.П.Черевка та Л.Г.Оляницької, присвячені вивченню альгофлори південних малогумусних чорноземів Запорізької області. В цих роботах також приділяється увага вивченню видового складу і сезонної динаміки водоростей в окультурених і цілинних чорноземах півдня України (Черевко, Оляницька, 1990; Черевко и др., 1990; Черевко, 1990), зокрема в даних грунтах знайдено 28 видів і внутрішньовидових таксонів водоростей. В цей же час Солоненком А.М. вивчаються водорості окультурених темно-каштанових грунтів Причорноморсько-Приазовської сухостепової провінції, що знаходяться у польовій сівозміні (Солоненко, 1995; Солоненко, 1999). На території Українського Полісся дослідження альгофлори окультурених грунтів проводились у Волинській області, на ділянках Інституту агроекології, Е.М.Демченком та І.Ю.Костіковим (Водорості ..., 2001). В результаті дослідження було виявлено 38 видів водоростей.

Таблиця 1

Кількість видів водоростей, виявлених в окультурених грунтах України в цілому та в окремих фізико-географічних зонах (за літературними даними)

Фізико-географічна зона	Кількість виявлених видів водоростей у відділах
	Cyan.	Bacil.	Eustigm.	Xanth.	Chlor.	Разом
Полісся	2	2	5	10	19	38
Лісостеп	26	14	0	6	22	68
Правобережний Лісостеп	24	Не вивчали	Не вивчали	Не вивчали	Не вивчали	24
Лівобережний лісостеп	11	14	0	6	22	53
Степ	38	5	1	2	18	64
Україна вцілому	52	15	5	14	52	138

Отже, альгофлора окультурених грунтів на території України досліджена досить нерівномірно (Таблиця 1). Роботи по вивченню водоростей окультурених грунтів на території України мали епізодичний характер, проводились на дуже обмеженій території, що не дає повного уявлення про видовий склад водоростей різних фізико-географічних зон і умови їх розвитку. Найменш вивченою на цьому фоні виглядає територія Правобережного Лісостепу, де за весь період досліджень було виявлено лише 24 види синьозелених водоростей. Інші групи водоростей взагалі не вивчались. Приймаючи до уваги суттєве значення водоростей у формуванні родючості грунтів, це питання потребує всебічного вивчення.

Розділ 2. Коротка фізико-географічна характеристика району досліджень

За літературними даними наводяться загальні відомості і докладна характеристика географічного положення, клімату, рельєфу, грунтів, рослинності і гідрографії району досліджень.

Розділ 3. Матеріал та методи досліджень

Вивчення водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України проводили протягом 1992 - 1999 р.р. під час стаціонарних та маршрутних досліджень. На території Київської, Черкаської, Вінницької, Одеської, Кіровоградської та Хмельницької областей було відібрано 151 об'єднану грунтову пробу. Стаціонарні дослідження проводили на дослідних полях Національного Аграрного університету і Інституту землеробства УААН. Зразки грунту відбирали за загальноприйнятою в грунтовій альгології методикою (Голлербах, Штина, 1969), при дотриманні правил стерильності. У стаціонарних дослідженнях вивчались водорості з грунтів, задіяних у 7- та 10-и польних сівозмінах. Під час маршрутних досліджень грунтово-альгологічні проби відбирали з полів, зайнятих пшеницею, кукурудзою і цукровим буряком. Камеральну обробку матеріалу проводили культуральними методами із застосуванням грунтових культур зі скельцями обростань (Голлербах, Штина, 1969), культур на агаризованих середовищах Болда (з нормальною та потрійною кількістю азоту - 1N BBM та 3N BBM) (Arce, Bold, 1958), та грунтово-водних культур (Голлербах, Штина, 1969; Масюк, 1973). Ідентифікацію водоростей всіх відділів, за виключенням Bacillariophyta, проводили в живому стані. Діатомові водорості визначали у постійних препаратах, які готували методом прокалювання (Топачевский, Масюк, 1984). Для визначення видового складу водоростей використовували світловий мікроскоп "Біолам Р-14" (об'єктиви 8х, 20х, 40х, 90х). Дослідження впливу гербіциду "Раундап" на розвиток водоростей у грунті орного поля проводили на дослідному полі Національного Аграрного університету. Зразки грунту збирали на 10-й та 31-й день після обробки ділянок різними за концентрацією розчинами гербіциду. Відбір їх проводився за загальноприйнятою в грунтовій альгології методикою. Зразки опрацьовували в день збору. Одночасно було зібрано зразки грунту для постановки культур зі скельцями обростань для виявлення змін у складі домінуючих комплексів видів у залежності від концентрацій застосованих розчинів гербіциду. Виявлення домінуючих комплексів видів водоростей проводили за шкалою відносної чисельності клітин водоростей у грунті (Костиков, 1993). Усі досліди проводили з дев'ятикратною повторністю.

Розділ 4. Водорості окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України

В результаті дослідження альгофлори окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України, було виявлено 121 вид водоростей з 6 відділів, 9 класів, 24 порядків, 46 родин та 64 родів. Враховуючи літературні дані, на теперішній час для окультурених грутів Правобережного Лісостепу України відомо 129 видів водоростей. Майже однаковою кількістю видів представлені водорості відділів Cyanophyta - 50 (38,8%) та Chlorophyta - 49 (37,9%), представники відділу Xanthophyta представлені втричі меншим числом видів - 17 видів (13,2%), найменша кількість видів водоростей виявлена у відділах Bacillariophyta - 7 видів (5,4%), Eustigmatophyta - 4 (3,1%) та Euglenophyta - 2 (1,5%).

основу альгофлори окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України складають 13 родин, число видів в яких перевищує середнє число видів у родині 2,8 види (табл. 2). Найбільшим видовим багатством відзначаються 10 родів, кількість видів у яких перевищує середню кількість їх у роді - 2, вони віднесені нами до провідних (табл. 3). Специфічною рисою альгофлори окультурених грунтів є переважання за кількістю видів родів Leptolyngbya, Nostoc, Phormidium.

Найбільшу частоту трапляння у пробах окультурених грунтів на території Правобережного Лісостепу мали види: Hantzschia amphioxys (Ehrenberg) Grunow in Cleve et Grunow, Bracteacoccus minor (Chodat) Petrova, Navicula pelliculosa (Brebisson) Hilse.

Проведений порівняльний аналіз дослідженої альгофлори з альгофлорами окультурених грунтів на території Полісся і степової зони (Водорості ..., 2001) показав наявність значних відмінностей на рівні відділів. Так, у грунтах степової зони спостерігається підвищене різноманіття видового складу синьозелених водоростей, дещо менший розвиток Chlorophyta і майже повна відсутність жовтозелених водоростей. В дослідженій нами альгофлорі представники Chlorophyta і Cyanophyta мають майже однакову кількість видів. Кількість жовтозелених водоростей втричі менша. В окультурених грунтах на території Полісся спостерігається майже повна відсутність синьозелених водоростей. Провідне положення за видовим складом займають зелені водорості і дещо менше - жовтозелені. Таким чином, спостерігається зміна провідної ролі відділів водоростей в альгофлорах з просуванням від степової зони до Полісся.

Таблиця 2

Провідні родини альгофлори окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України

Місце	Родини	Число видів	% від загального числа видів
1	Nostocaceae	17	13,2
2	Phormidiaceae	12	9,3
3	Pseudanabaenaceae	12	9,3
4-5	Chlamydomonadaceae	7	5,4
4-5	Chlorococcaceae	7	5,4
6	Xanthonemataceae	6	4,7
7	Chlorellaceae	5	3,9
8-10	Eustigmataceae	4	3,1
8-10	Diadesmidaceae	4	3,1
8-10	Characiopsidaceae	4	3,1
11-13	Merismopediaceae	3	2,3
11-13	Protosiphonaceae	3	2,3
11-13	Pleurastraceae	3	2,3
Всього родин - 46	Всього видів - 129
Провідних родин - 13	У провідних родинах - 89 (68,9%)

Таблиця 3

Провідні роди альгофлори окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України

Місце	Рід	Число видів	% від загального числа видів
1	Leptolyngbya	11	8,5
2	Phormidium	9	6,9
3	Nostoc	8	6,2
4	Chlamydomonas	6	4,7
5-6	Cylindrospermum	5	3,9
5-6	Xanthonema	5	3,9
7-10	Chlorococcum	4	3,1
7-10	Characiopsis	4	3,1
7-10	Chlorella	4	3,1
7-10	Luticola	4	3,1
Всього видів у провідних родах - 56 (43,4 %)

З метою виявлення достовірного впливу окремих факторів на видовий склад водоростей було проведено аналіз гетерогенності видового складу водоростей у вибірці проб за допомогою коефіцієнта флористичної спільності Жаккара і побудовано дендрограму. Проведений аналіз показав, що основним фактором, який обумовлює гетерогенність видового складу водоростей дослідженої території є тип грунту.

В результаті порівняння дослідженої нами альгофлори з альгофлорою цілинних грунтів Правобережного Лісостепу України (Водорості ..., 2001) були виявлені наступні відмінності.

У цілинних грунтах за видовим складом переважають зелені водорості (169 видів). Значно меншою кількістю видів представлені водорості відділів Cyanophyta (69) та Xanthophyta (62). В окультурених грунтах зелені та синьозелені водорості представлені майже однаковою кількістю видів, з незначним переважанням синьозелених. Кількість видів жовтозелених водоростей втричі менша. Представники відділів Bacillariophyta, Eustigmatophyta та Euglenophyta в цілинних і в окультурених грунтах представлені найменшою кількістю видів.

У цілинних грунтах найбільшим видовим багатством відрізняється родина Chlamydomonadaceae (59 видів). Друге і третє місця за кількістю видів поділяють родини Pleurochloridaceae (31) та Chlorococcaceae (22). Родини Phormidiaceae і Nostocaceae, які в окультурених грунтах займають перше та друге місця, в альгофлорі цілинних грунтів знаходяться на четвертому та п'ятому місцях. На першому місці за кількістю видів у переліку провідних родів в альгофлорі цілинних грунтів знаходиться рід Chlamydomonas (50 видів). Друге місце поділяють роди: Phormidium, Chlorococcum, Tetracystis (по 10 видів у кожному). В альгофлорі окультурених грунтів на першому місці у переліку провідних родів знаходяться роди Leptolyngbya (11 видів) і Phormidium (9). Рід Chlamydomonas знаходиться на четвертому місці.

Таким чином, cпостерігаються значні відмінності у складі альгофлор цілинних і окультурених грунтів. В альгофлорі цілинних грунтів більшу роль відіграють зелені водорості, на відміну від складу альгофлори окультурених грунтів, де Cyanophyta і Chlorophyta мають майже однакову кількість видів, із незначним переважанням синьозелених водоростей. Такі відмінності можна пояснити впливом обробітку грунту на розвиток водоростей. За кількістю видів в окультурених грунтах переважають роди Leptolyngbya, Nostoc, Phormidium, що підтверджує дані про значний розвиток синьозелених водоростей в окультурених грунтах.

З метою вияснення ступеня впливу типу грунту на видовий склад водоростей нами було досліджено окультурені сірі лісові грунти та чорноземи на території Київської області. В ході стаціонарних досліджень на території Київської області в сірих лісових грунтах та у типовому малогумусному середньосуглинковому чорноземі нами виявлено 110 видів і форм водоростей, які відносяться до 6 відділів: Cyanophyta (39 видів), Euglenophyta (2), Eustigmatophyta (4), Xanthophyta (16), Bacillariophyta (7), Chlorophyta (42), 22 порядків, 41 родини, 58 родів. Провідними за кількістю видів родами альгофлори окультурених грунтів Київської області є Leptolyngbya (9 видів) та Nostoc (8).

Порівняльний аналіз видового складу водоростей досліджених грунтів дозволив встановити деякі відмінні риси альгофлор сірих лісових грунтів та типового малогумусного середньосуглинкового чорнозему Київської області. У сірих лісових грунтах виявлено 29 видів синьозелених водоростей, 1 - Euglenophyta, 4 - Eustigmatophyta, 11 - Xanthophyta, 6 - Bacillariophyta, 25 - Chlorophyta. У типовому малогумусному середньосуглинковому чорноземі знайдено 22 види Cyanophyta, 2 - Euglenophyta, 4 - Eustigmatophyta, 13 - Xanthophyta, 7 - Bacillariophyta, 30 - Chlorophyta. В результаті проведених досліджень було виявлено різницю у складі провідних родин альгофлор досліджених грунтів. Так, в сірих лісових грунтах за кількістю видів значно переважають родини Pseudanabaenaceae і Nostocaceae (по 10 видів в кожній) та Phormidiaceae (9). В типовому малогумусному середньосуглинковому чорноземі найчисельнішою за видовим складом є родина Nostocaceae (12). Друге місце займає родина Chlorococcaceae (6). На відміну від сірих лісових грунтів в чорноземах більшого розвитку набувають зелені та жотозелені водорості. Спостерігається збільшення числа видів в родині Chlorococcaceae (6). До числа провідних входять родини Xanthonemataceae і Chlamydomonadaceae (по 5 видів). Родини Pseudanabaenaceae і Phormidiaceae, які в сірих лісових грунтах займали перше і друге місця за кількістю видів серед провідних родин, у чорноземі поділяють п'яте місце, нараховуючи в своєму складі по 4 види. Серед провідних родів в сірих лісових грунтах найчисельнішими за видовим складом є Leptolyngbya (9 видів) та Phormidium (5). В альгофлорі чорнозему на першому місці за кількістю видів серед провідних родів знаходиться Nostoc (6), друге місце займає рід Cylindrospermum (5 видів). За частотою трапляння в сірих лісових грунтах та у типовому малогумусному середньосуглинковому чорноземі переважали Hantzschia amphioxys, Bracteacoccus minor, Nostoc punctiforme (Kыtzing) Hariot, Chlorella minutissima Fott et Novakova, Chlamydomonas lobulata Ettl.

Таким чином, можна сказати, що ці два типи грунтів мають досить різні за видовим складом альгофлори. В сірому лісовому грунті виявлено більшу кількість синьозелених водоростей (29 видів), на відміну від типового малогумусного середньосуглинкового чорнозему, де синьозелені водорості були знайдені в кількості 22. В чорноземах більш розвинені представники Chlorophyta (30 видів), в сірих лісових грунтах зелених водоростей виявлено 25 видів. Виходячи з цього можна зробити висновок, що у досліджених сірих лісових грунтах більшу роль відіграють синьозелені водорості, на відміну від типового малогумусного середньосуглинкового чорнозему, в якому більш чисельні зелені водорості.

В ході досліджень альгофлори окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України було відмічено наявність сезонних змін у видовому складі водоростей. Протягом сезонів спостерігаються зміни в структурі провідних родин. Так, у зразках грунту, зібраних на початку березня, коли поля ще були вкриті снігом і температура грунту була від'ємною, за видовим складом переважали синьозелені водорості з родин Nostocaceae (9 видів) та Phormidiaceae (5). Влітку різко зростає число видів Pseudanabaenaceae (9), і вони починають відігравати провідну роль у складі альгофлори грунту на рівні з ностоковими, кількість видів яких залишається незмінною. Дещо збільшується кількість видів хлорококових (5) і вони поряд із формідієвими займають друге місце в переліку провідних родин. Восени, як і в попередні сезони, кількість видів ностокових залишається незмінною і найбільшою в порівнянні з іншими родинами. Формідієві, як і раніше, займають друге місце в переліку провідних родин, хоча число їх видів дещо збільшується (7). зменшується різноманіття представників родини Pseudanabaenaceae (6).

Простежуються зміни і в структурі провідних родів. На початку весни, на першому місці за кількістю видів знаходиться рід Nostoc (4 види). Друге місце займають Phormidium і Chlorella - в кожному по 3 види. Влітку збільшується кількість видів Leptolyngbya (9 видів), тоді як весною в цьому роді нараховувалось всьго 2 види. Друге місце займають роди Nostoc і Phormidium (по 5 видів), кількість їх видів збільшується, в порівнянні з даними за весняний період. Восени на першому місці, як і влітку, залишається рід Leptolyngbya, хоча дещо зменшується кількість видів (6). Друге місце поділяють 4 роди: Phormidium, Chlamydomonas, Nostoc і Cylindrospermum (по 5 видів в кожному). Привертає увагу те, що рід Cylindrospermum восени має більшу кількість видів, ніж у попередні сезони.

Найбільшу частоту трапляння у пробах грунту навесні виявили Nostoc punctiforme (Kыtzing) Hariot, Chlorella minutissima Fott et Novakova, Hantzschia amphioxys, Microcoleus vaginatus (Vaucher) Gomont, Phormidium autumnale (Agardh) Gomont, Spongiochloris minor Chantanachat et Bold, Stichococcus bacillaris Nдgeli. Влітку майже в кожному зібраному зразку розвиваються Leptolyngbya fragilis (Gomont) Anagnostidis et Komarek, Hantzschia amphioxys, Navicula pelliculosa. В осінній період найчастіше трапляються діатомові водорості: Hantzschia amphioxys, Navicula pelliculosa, а також Bracteacoccus minor, Phormidium autumnale.

Результати досліджень показали, що склад водоростей протягом сезонів змінюється. Простежуються відмінності в складі провідних родин. Найбільшою кількістю видів протягом сезонів відрізнялася родина Nostocaceae. Серед провідних родів навесні за кількістю видів переважав рід Nostoc, влітку і восени найбагатшою за видовим складом була Leptolyngbya. Простежуються відмінності в частоті трапляння окремих видів в різні пори року.

Розділ 5. Динаміка чисельності та біомаси водоростей в грунті орного поля

Дослідження динаміки чисельності і біомаси водоростей у грунті орного поля проводили протягом календарного року. За період досліджень в грунті поля виявлено клітини водоростей 4-х відділів: Chlorophyta, Xanthophyta, Bacillariophyta і Cyanophyta. Відмічено наступні закономірності у сезонних коливаннях чисельності водоростей в окультурених грунтах. Зелені, жовтозелені і діатомові водорості найбільшого розвитку набувають у весняний та осінній періоди. Синьозелені водорості у найбільшій кількості розвиваються на початку і в середині літа. За кількістю клітин у грунті протягом року переважали зелені та жовтозелені водорості, за виключенням одноразового підвищення чисельності синьозелених водоростей до 2 млн. 764 тис. клітин в 1 г абсолютно сухого грунту в кінці липня.

Нами проведено порівняння оригінальних даних з результатами досліджень сезонної динаміки водоростей в слабовилугованому малогумусному чорноземі на околицях Черкас (Потульницький П.М., 1962). Було відмічено спільні риси в характері розвитку водоростей у грунті в різні сезони року. Так, найбільшу кількість клітин водоростей в грунті на околицях Черкас виявлено весною та в кінці осені. Влітку чисельність їх була найменшою. За нашими даними, навесні та восени найбільшого розвитку набувають зелені, жовтозелені та діатомові водорості. Влітку їх чисельність значно знижується, але спостерігається збільшення кількості синьозелених водоростей. За загальною кількістю клітин водоростей обидва типи грунтів фактично не відрізнялись.

Темно-каштанові грунти півдня України (Аристовская Т.В., Торжевский В.И., 1969) дещо відрізнялись за складом та характером розвитку альгофлори від сірих лісових грунтів. Так, в темно-каштанових грунтах навесні, коли грунт містив найбільше вологи і в період переходу від літа до осені, чисельність водоростей була найвищою. Основна маса водоростей була представлена, головним чином, синьозеленими та діатомовими. Тоді як в досліджених нами сірих лісових грунтах, де найбільша чисельність водоростей спостерігалась навесні та в кінці осені, протягом року переважали зелені та жовтозелені водорості. При порівнянні наших даних з результатами досліджень чисельності водоростей вилуженого середньосуглинкового чорнозему Вороніжської області (Росія) (Перминова Г.Н., Ефремов В.Ф., Анисимова Н.Н., 1992) відмічено дещо більшу кількість клітин водоростей у сірих лісових грунтах поблизу Києва ніж у грунтах Вороніжської області. Такі ж закономірності спостерігаються і при порівнянні показників чисельності водоростей у чорноземі Курської області і у дерново-підзолистому середньосуглинковому грунті Кіровської області (Голлербах М.М., Штина Э.А., 1969). Біомаса у досліджених нами грунтах також має дещо вищі значення. Також відмічено, що механічний обробіток грунту на деякий час знижує чисельність водоростей. Коливання показників біомаси, в основному, співпадають з коливаннями чисельності водоростей. В зимовий період, навіть в мерзлому грунті, біомаса водоростей досягає досить високих значень.

Розділ 6. Вплив деяких факторів на розвиток водоростей в грунті

При дослідженні впливу способів обробітку грунту на видовий склад водоростей було виявлено відмінності в складі альгофлор грунтів, що оброблювались відвальним та безвідвальним способами обробітку грунту. Кількість видів водоростей в цих грунтах виявилась різною. Більшу кількість видів знайдено в грунті, що оброблявся безвідвальним способом обробітку - 71 вид. В грунті, що оброблявся відвальним способом, виявлено 60 видів. При відвальному обробітку грунту серед провідних родин спостерігається значне переважання ностокових водоростей (11 видів). На другому місці з майже вдвічі меншою кількістю видів знаходяться родини Phormidiaceae і Pseudanabaenaceae (по 6 видів в кожній). В альгофлорі грунту, обробленого безвідвальним способом обробітку, на першому місці також пербуває родина Nostocaceae (10 видів), а на другому місці - родина Phormidiaceae (6). Цікаво, що родина Pseudanabaenaceae при цьому типі обробітку грунту взагалі не увійшла до переліку провідних. Кількість видів зелених і жовтозелених водоростей при обох типах обробітку грунту була незначною. Серед провідних родів при відвальному способі обробітку грунту головну роль відіграють роди Nostoc (7), Leptolyngbya (6) та Phormidium (5). При безвідвальному типі обробітку грунту лідируючу роль відіграють також роди Nostoc і Phormidium, які містять по 5 видів. На одне з провідних місць виходить рід Cylindrospermum (4). Рід Leptolyngbya займає одне з останніх місць.

Помітної різниці в частоті трапляння видів в пробах грунту обох способів обробітку відмічено не було. Так, в обох варіантах найбільшу частоту трапляння в пробах мали Hantzschia amphioxys, Luticola mutica, Navicula pelliculosa, Bracteacoccus minor. В грунті, обробленому відвальним способом, Nostoc punctiforme, Leptolyngbya fragilis, Phormidium autumnale, Xanthonema exile (Klebs) Silva мали більшу частоту трапляння, ніж в другому варіанті.

Результати досліджень свідчать, що різниця в способах обробітку грунту суттєво не впливає на видовий склад водоростей. Дещо більшу кількість останніх виявлено в грунті, що обробляється безвідвальним способом. При порівнянні альгофлор грунтів, що оброблювались відвальним та безвідвальним способами обробітку, в структурі провідних родин та родів і в одному, і в другому випадках спостерігається переважання синьозелених водоростей. Дещо по-різному реагують на способи обробітку представники родини Pseudanabaenaceae. Значно більшим різноманіттям вони відрізняються в грунті при відвальному способі обробітку. Тоді як види роду Cylindrospermum в більшій кількості розвиваються в грунті, що обробляється безвідвальним способом обробітку. Більшою різноманітністю відрізнявся склад азотфіксуючих синьозелених водоростей в грунті, з відвальним способом його обробітку.

В ході досліджень ми намагалися з'ясувати наскільки тип сільськогосподарської культури впливає на склад водоростей в грунті. З цією метою ми порівнювали склади альгофлор під трьома найбільш розповсюдженими в посівах на території України культурами: цукровим буряком, кукурудзою та пшеницею.

Аналіз гетерогенності видового складу водоростей, проведений за допомогою коефіцієнту флористичної спільності Жаккара не показав значних відмінностей у складі альгофлор. Порівняння складу провідних родин і провідних родів за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Кендела дозволило встановити, що найбільш подібними за складом провідних родин виявились альгофлори грунту під цукровим буряком і пшеницею - коефіцієнт рангової кореляції становить 0,96. Дещо відрізнялись спектри провідних родин альгофлори під цукровим буряком і кукурудзою та пшеницею і кукурудзою - показники коефіцієнту рангової кореляції становили 0,29 і 0,22 відповідно. При порівнянні спектрів провідних родів найбільш подібними виявились альгофлори грунтів під цукровим буряком та кукурудзою - 0,49, і пшеницею та кукурудзою - 0,42. Альгофлори грунтів під цукровим буряком і пшеницею на рівні родів відрізнялись більше - коефіцієнт рангової кореляції становив 0,38. Результати досліджень показали відсутність суттєвих відмінностей в складі альгофлор під різними сільськогосподарськими культурами.

Під час роботи ми дослідили як внесення гербіциду "Раундап" впливає на розвиток водоростей у грунті орного поля. Найбільше гербіцид впливав на розвиток діатомових водоростей.

Так, на 10-й день після внесення гербіциду діатомові водорості, шляхом прямого підрахунку кількості клітин, у відібраних зразках знайдені не були (Табл. 7). На 31-й день після внесення гербіциду представників Bacillariophyta у невеликій кількості було виявлено на ділянці, обробленій розчином гербіциду із розрахунку 1,5 л/га (Табл. 8). А на ділянці, до якої вносили гербіцид у кількості 3 л/га, діатомові водорості взагалі знайдені не були. Цікавим виявився той факт, що на ділянці, густо зарослій бур'янами, до якої не вносили гербіцид і не прополювали, кількість водоростей виявилась в 60 разів нижчою, ніж у грунті вільної від бур'янів безгербіцидної ділянки, яку прополювали вручну. навіть внесення гербіциду в кількості 1,5 л/га не справляло такого негативного впливу на розвиток водоростей, як затінення і нестача світла. Через 31 день після внесення гербіциду значно збільшилась кількість зелених і жовтозелених водоростей у грунті безгербіцидної непрополюваної ділянки, але в порівнянні з нею кількість водоростей у грунті безгербіцидної прополюваної ділянки була майже вдвічі більшою.

Таблиця 7

Чисельність клітин водоростей у грунті досліджених ділянок (в тис. на 1 г абсолютно сухого грунту)

Об'єми гербіциду при обробці	Відділи водоростей
	Синьозелені водорості	Зелені та жовтозелені водорості	Діатомові водорості
1,5 л/га	26308,7	31946,3	-
3 л/га	15033,6	17852,4	-
Гербіцид не вносили, без прополювання	16912,8	3758,4	-

Таблиця 8

Чисельність клітин водоростей у грунті досліджених ділянок (в тис. на 1 г абсолютно сухого грунту)

Об'єми гербіциду при обробці	Відділи водоростей
	Синьозелені водорості	Зелені та жовтозелені водорості	Діатомові водорості
1,5 л/га	135981,6	106085,2	5786,5
3 л/га	45327,2	36647,6	-
Гербіцид не вносили, прополювання вручну	58828,9	78117,1	64615,4
Гербіцид не вносили, без прополювання	52078,1	41469,6	1928,8

Негативний вплив високої концентрації гербіциду спостерігався і на 31-й день після його внесення. На ділянці, обробленій гербіцидом із розрахунку 3 л/га кількість водоростей була меншою, ніж в інших досліджуваних ділянках. Однак в порівнянні з даними, отриманими на 10-й день після внесення гербіциду, кількість водоростей у грунті цієї ділянки збільшилась вдвічі. Максимальну кількість водростей виявлено на ділянці, обробленій гербіцидом із розрахунку 1,5 л/га. Порівнюючи ці дані з результатами обчислення кількості водоростей у грунті безгербіцидної прополюваної ділянки, можна зробити висновок, що гербіцид в такій концентрації стимулює розвиток зелених та жовтозелених водоростей. Синьозелені водорості на внесення гербіциду реагували майже так, як зелені та жовтозелені водорості. Але до затінення вони виявились більш стійкими.

У наступному досліді ми намагались з'ясувати, наскільки внесення різних доз гербіциду впливає на склад домінуючих комплексів видів водоростей у грунті досліджених ділянок і як окремі види реагують на внесення різних доз гербіциду (Табл. 9,10).

В ході досліду нами було виявлено 9 видів водоростей, що складають, домінуючі комплекси в грунті усіх ділянок. Виявлені види водоростей відносяться до 4 відділів:

Cyanophyta - 4 види (Phormidium autumnale, Leptolyngbya fragilis, Nostoc punctiforme, Cylindrospermum licheniforme (Bory) Kыtzing, Chlorophyta - 2 види (Bracteacoccus minor, Chlorococcum sp.), Eustigmatophyta - 1 вид (Eustigmatos magnus (Boye-Petersen) Hibberd), Bacillariophyta - 2 види (Luticola mutica, Hantzschia amphioxys).

Таблиця 9

Відносна чисельність клітин водоростей у грунтідосліджених ділянок (бали)

Види водоростей	1,5 л/га	3 л/га	Гербіцид не вносили, без прополювання
Phormidium autumnale	3,5	3,4	1,5
Leptolyngbya fragilis	2,0	3,3	-
Nostoc punctiforme	3,5	2,9	3,9
Cylindrospermum licheniforme	1,8	1,2	4,2
Bracteacoccus minor	4,9	3,2	4,2
Chlorococcum sp.	3,9	3,2	2,4
Eustigmatos magnus	2,6	3,8	2,3
Luticola mutica	2,0	1,4	2,4
Hantzschia amphioxys	3,6	3,6	3,6

Таблиця 10

Відносна чисельність клітин водоростей у грунтідосліджених ділянок (бали)

Види водоростей	1,5 л/га	3 л/га	Гербіцид не вносили, прополювання вручну	Гербіцид не вносили, без прополювання
Phormidium autumnale	5,4	1,5	4,7	3,6
Leptolyngbya fragilis	5,6	3,3	-	-
Nostoc punctiforme	3,2	2,3	3,3	3,6
Cylindrospermum licheniforme	3,4	3,2	3,2	4,6
Bracteacoccus minor	5,1	3,5	4,8	3,5
Chlorococcum sp.	4,8	3,4	3,5	4,8
Eustigmatos magnus	3,4	3,4	3,6	2,6
Luticola mutica	2,2	3,6	4,6	3,0
Hantzschia amphioxys	4,6	2,2	4,5	3,6

В результаті проведених досліджень визначились деякі закономірності змін у складі домінуючих комплексів водоростей. Так, було помічено, що в грунті ділянок, не оброблених гербіцидом, найбільшу відносну чисельність клітин у грунті мають зелені та синьозелені водорості. При внесенні гербіциду відносна чисельність синьозелених водоростей зменшувалась, а більший розвиток набували зелені та еустигматофітові водорості (Табл. 9). З часом це співвідношення змінювалось внаслідок збільшення відносної чисельності клітин синьозелених водоростей (Табл. 10). Виявлені види водоростей по-різному реагували на внесення гербіциду. До складу майже кожного домінуючого комплексу входили Phormidium autumnale, Bracteacoccus minor, Hantzschia amphioxys. Вони виявились найбільш стійкими як до впливу гербіциду, так і до прополювання. На Leptolyngbya fragilis "Раундап" справив дещо стимулюючу дію. Її було виявлено тільки на ділянках, оброблених гербіцидом. Дещо пригнічуюче "Раундап" вплинув на азотфіксуючі водорості Nostoc punctiforme і Cylindrospermum licheniforme. Але, в цілому, значного негативного впливу на розвиток синьозелених водоростей внесення гербіциду не справило. Незначні коливання відносної чисельності зелених водоростей у грунті досліджених ділянок вказують на відсутність значного впливу на них внесеного гербіциду. Збільшення відносної чисельності водоростей було відмічено лише на ділянці, обробленій гербіцидом із розрахунку 1,5 л/га в основному за рахунок Bracteacoccus minor. Найбільшу відносну чисельність діатомових водоростей відмічено на безгербіцидній прополюваній ділянці. У зразках грунту з інших досліджених ділянок відносна чисельність водоростей значно не змінювалась.

Розділ 7. Конспект флори водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України

На основі оригінальних та літературних даних про склад водоростей в окультурених грунтах Правобережного Лісостепу України нами було складено конспект флори водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України.

ВИСНОВКИ

1. В результаті проведених досліджень альгофлори окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України нами виявлено 121 вид водоростей, що разом з літературними даними, на теперішній час складають список зі 129 видів. Найбільшою кількістю останніх представлені водорості відділів Cyanophyta - 50 (38,8%) та Chlorophyta 49 видів (37,9%), Xanthophyta - 17 видами (13,2%), найменшою кількістю видів представлені водорості з відділів Bacillariophyta - 7 (5,4%), Eustigmathophyta - 4 (3,1%) і Euglenophyta - 2 (1,5%).

2. Основу альгофлори окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України формують 13 провідних родин, найчисельніші серед них Nostocaceae - 17 видів, Phormidiaceae - 12, Pseudanabaenaceae - 12, Chlamydomonadaceae - 7, Chlorococcaceae - 7. Найбільшим видовим багатством характеризуються 10 родів, у тому числі з максимальною чисельністю - Leptolyngbya - 11 видів, Phormidium - 9, Nostoc - 8, Chlamydomonas - 6, Cylindrospermum - 5.

3. Альгофлора дослідженої території характеризується переважанням за кількістю видів зелених та синьозелених водоростей, на відміну від альгофлори окультурених грунтів Полісся, у видовому складі якої переважають зелені та жовтозелені водорості, і степової зони, в альгофлорі якої спостерігається підвищений розвиток синьозелених водоростей. У порівнянні зі складом альгофлори цілинних грунтів Правобережного Лісостепу України, у якій більшу роль відіграють зелені водорості, в альгофлорі окультурених грунтів Cyanophyta і Chlorophyta мають майже однакову кількість видів.

4. Встановлена різниця в складі альгофлор сірих лісових грунтів та типових малогумусних середньосуглинкових чорноземів. В сірих лісових грунтах за видовим складом переважають синьозелені водорості, на відміну від типового малогумусного середньосуглинкового чорнозему, де провідне положення за видовим складом займають зелені водорості.

5. Відмічено сезонні зміни у видовому складі водоростей окультурених грунтів та у складі провідних родин. Найбільшою кількістю видів протягом сезонів відрізнялась родина Nostocaceae. Серед провідних родів навесні за кількістю видів переважав рід Nostoc, влітку і восени найбагатшою за видовим складом була Leptolyngbya. Простежуються відмінності в частоті трапляння видів в різні пори року.

6. проаналізовано сезонні зміни чисельності водоростей. Зелені, жовтозелені та діатомові водорості в більшій кількості розвиваються весною та восени, тоді як чисельність синьозелених водоростей максимальною є влітку. Механічний обробіток грунту на деякий час знижує чисельність водоростей у грунті. Коливання показників біомаси, в основному, співпадають з коливаннями чисельності водоростей у грунті. За результатами досліджень можна стверджувати, що різниця у застосованих способах обробітку грунту суттєво не впливає на видовий склад водоростей.

7. При вивченні альгофлор в грунтах під різними сільськогосподарськими культурами простежуються певні відмінності у видовому складі водоростей. Найбільш подібними за складом провідних родин виявились альгофлори грунту під цукровим буряком і пшеницею - коефіцієнт рангової кореляції становить 0,96, тоді як під цукровим буряком і кукурудзою та пшеницею і кукурудзою - 0,29 і 0,22 відповідно. При порівнянні складів провідних родів найбільш подібними виявились альгофлори цукрового буряка та кукурудзи - 0,49 і пшениці та кукурудзи - 0,42. Альгофлори під цукровим буряком і пшеницею на рівні родів відрізнялись більше - коефіцієнт рангової кореляції становив 0,38.

8. Гербіцид "Раундап" найбільш негативно впливає на розвиток діатомових водоростей. Внесення гербіциду призводить до змін у видовому складі домінуючих комплексів водоростей.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Новохацька М.А. Вплив гербіциду "Раундап" на розвиток водоростей у грунті // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2000. - В. 32. - С. 59-61.

2. Новохацька М.А. Видовий склад водоростей окультурених грунтів Київської області // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2001. - В. 33. - С. 35-39.

3. Новохацька М.А. Динаміка чисельності водоростей в грунті // Вісник аграрної науки. - К., 2001. - № 12 (584). - С. 71-72.

4. Новохацька М.А. Вплив способів обробітку грунту на видовий склад водоростей // Зб. наук. пр. інституту землеробства Української академії аграрних наук. - К., 2003. - В. 1-2. - С. 46-49.

5. Новохацька М.А. Сезонні зміни видового складу водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України // Зб. наук. пр. інституту землеробства Української академії аграрних наук. - К., 2003. - В. 3. - С. 26-30.

6. Новохацька М.А. Зміни видового складу грунтових водоростей залежно від сільськогосподарських культур // Зб. наук. пр. інституту землеробства Української академії аграрних наук. - К., 2003. - В. 4. - С. 45-48.

7. Новохацька М.А. До вивчення видового складу водоростей окультурених грунтів Лісостепу України // Актуальные проблемы ботаники и экологии. Тезисы докладов конференции молодых ученых и специалистов (5-7 июня 1996 г., Харьков). - Харьков, 1996. - С. 83.

8. Новохацька М.А. Про видовий склад водоростей окультурених грунтів Київської області (Україна) // Зб. статей "Всеукраїнська міжвузівська науково-методична конф. з проблем природничих наук, присвячена пам'яті А.П. Каришина". - Полтава, 1997. - ч. 2. - С. 21-22.

9. Novokhatskaya M. The algae of some cultivated soils of Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine // Phycologia. Abstracts of papers to be presented at the Sixth International Phycological Congress (Leiden. The Netherlands, 9 - 16 August 1997). - 1997. - Vol. 36, № 4. - P. 79.

АНОТАЦІЯ

Березовська М.А. Водорості окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

Вивчено видовий склад водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України. В результаті проведених досліджень виявлено 121 вид водоростей, що разом з літературними даними на теперішній час складають 129 видів водоростей. Найбільшою кількістю видів представлені водорості відділів Cyanophyta - 50 (38,8%) та Chlorophyta 49 видів (37,9%), Xanthophyta - 17 видами (13,2%), найменшою кількістю видів представлені водорості з відділів Bacillariophyta - 7 (5,4%), Eustigmathophyta - 4 (3,1%) і Euglenophyta - 2 (1,5%). В окультурених сірих лісових грунтах та у типовому малогумусному середньосуглинковому чорноземі виявлено 110 видів водоростей. В сірих лісових грунтах за видовим складом переважають синьозелені водорості, на відміну від типового малогумусного середньосуглинковового чорнозему, де провідне положення за видовим складом займають зелені водорості. Прослідковано сезонну динаміку видового складу водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України і досліджено зміни чисельності та біомаси водоростей в окультурених грунтах. Різниця у відвальному та безвідвальному способах обробітку грунту суттєво не впливає на видовий склад водоростей. Дещо більшу кількість водоростей виявлено в грунті, що обробляється безвідвальним способом. В результаті досліджень показано, що тип сільськогосподарської культури суттєво не впливає на видовий склад водоростей. Представлені результати польового досліду впливу гербіциду "Раундап" на розвиток водоростей в орному грунті. Досліджено зміни чисельності водоростей, а також зміни у видовому складі домінуючих комплексів водоростей в залежності від концентрацій застосованих розчинів гербіциду. Показано, що діатомові водорості більш чутливі до дії гербіциду. Складено конспект флори водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України.

Ключові слова: водорості, окультурені грунти, динаміка, гербіцид.

Березовская М.А. Водоросли окультуренных почв Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05. - ботаника. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка, Киев, 2006.

Изучен видовой состав водорослей окультуренных почв Правобережной Лесостепи Украины. В результате проведенных исседований выявлено 121 вид водорослей. Вместе с литературными данными сейчас для исследованной территории известно 129 видов водорослей. Наибольшим количеством представлены водоросли отделов Cyanophyta - 50 (38,8%) и Chlorophyta 49 видов (37,9%), Xanthophyta - 17 видов (13,2%), наименшим количеством видов представлены водоросли из отделов Bacillariophyta - 7 (5,4%), Eustigmathophyta - 4 (3,1%) и Euglenophyta - 2 (1,5%). В основе альгофлоры окультуренных почв Правобережной Лесостепи Украины находятся 13 ведущих семейств, наибольшим видовым разнообразием характеризуются Nostocaceae - 17 видов, Phormidiaceae - 12, Pseudanabaenaceae - 12, Chlamydomonadaceae - 7, Chlorococcaceae - 7. Наибольшим количеством видов представлены 10 родов, среди них самые многочисленные - Leptolyngbya - 11 видов, Phormidium - 9, Nostoc - 8, Chlamydomonas - 6, Cylindrospermum - 5. Наибольшую встречаемость имели Hantzschia amphioxys, Bracteacoccus minor, Navicula pelliculosa. Сравнительный анализ исследованной альгофлоры с альгофлорами окультуренных почв Полесья и степной зоны показал изменения ведущей роли отделов водорослей в альгофлорах с продвижением от степной зоны к Полесью. Анализ гетерогенности видового состава водорослей позволил сделать вывод, что основным фактором, который обусловливает гетерогенность видового состава водорослей исследованной территории есть тип почвы.

В окультуренных серых лесных почвах и в типичном малогумусном среднесуглинистом черноземе виявлено 110 видов водорослей. В серых лесных почвах по количеству видов преобладают синезеленые водоросли, в отличие от типичного малогумусного среднесуглинистого чорнозема, где Chlorophyta представлены большим количеством видов.

Исследована сезонная динамика видового состава водорослей. Наибольшим количеством видов в течение года отличалось семейство Nostocaceae. Середи ведущих родов весною по количеству видов преобладал род Nostoc, летом і осенью самой богатой в видовом отношении была Leptolyngbya. Прослеживаются отличия во встречаемости отдельных видов в разные сезоны года.

...