Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 636.22/28:612.015.3:636.22/28.087.7

ВПЛИВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ І ГІДРОГУМАТУ НА ПОКАЗНИКИ ГАЗОЕНЕРГЕТИЧНОГО ТА БІЛКОВО-МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНІВ У ГОЛШТИНСЬКОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

ЄФІМОВ Валентин Геннадійович

КИЇВ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор, академік АН ВШУ, заслужений працівник народної освіти України Грибан Віталій Григорович, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, доцент Головач Павло Ількович, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, професор кафедри фізіології і бджільництва

доктор біологічних наук, професор Бусенко Олександр Трохимович, Національний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва молока та яловичини

Провідна установа - Інститут біології тварин УААН, лабораторія екологічної фізіології і біохімії, м. Львів

Захист відбудеться “26” вересня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 10, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 10, навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “23” серпня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Прус М.П.

морфобіохімічний кров теля лактація

Робота виконувалася впродовж 2002-2005 рр. на кафедрі фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету.

Експериментальна частина робота виконана в ТОВ “Агро-Овен” Магдалинівського району Дніпропетровської області. Для досліджень використані корови голштинської породи в першій половині лактаційного періоду з продуктивністю за попередню лактацію 6000-6500 кг і телята, починаючи із 40-добового віку, які отримані від них. Піддослідні тварини перебували під постійним ветеринарним наглядом. Контрольні та дослідні групи тварин формувались за принципом груп-аналогів.

Для виконання поставлених завдань було проведено 3 серії дослідів.

В 1-ій серії дослідів вивчали вплив окремо добавок міді, кобальту і йоду на показники газоенергетичного і білково-азотистого обміну в корів під час лактації та телят. У першому досліді цієї серії було сформовано 4 групи корів у першій половині лактації, по 15 тварин у кожній. Тварини 3-ох із них отримували відповідно (на 1 кг маси тіла): 0,4 мг сульфату міді, 0,05 мг хлориду кобальту і 0,01 мг йодиду калію. Другий дослід проводили на телятах, починаючи із 40-добового віку. Кожна з 4 груп складалася із 15 телят, дози мінеральних добавок на 1 кг маси тіла були тими ж самими, як і в попередньому досліді. Загальний вміст мінеральних речовин у складі раціонів корів і телят (на 1 кг сухої речовини раціону) становив відповідно: міді - 7,3 і 7,1 мг; кобальту - 0,69 і 0,65 мг; йоду - 0,56 і 0,5 мг. Мікроелементи згодовували щоденно, під час вранішньої годівлі. Добавки в раціон вводилися індивідуально, коровам разом із концентрованими кормами, а телятам додавалися до молока.

2-а серія дослідів була спрямована на встановлення дії гідрогумату в дозі 50 мг/кг маси тіла, суміші мікроелементів у тих же дозах, що і в 1-ій серії, а також їх комплексного впливу на газоенергетичний та білковий обміни у корів під час лактації та отриманих від них телят. В обох дослідах цієї серії було сформовано по 4 групи корів і телят, 20 тварин у кожній. Тварини 1-ої групи отримували гідрогумат, 2-ої - полімінеральну добавку, а 3-ої - їх поєднання у дозах, що раніше застосовувались; 4-а група корів і телят була контрольною.

3-я серія дослідів була спрямована на вивчення концентрації загального кальцію, неорганічного фосфору, міді, заліза, цинку, марганцю та кобальту в сироватці крові корів під час лактації та телят за сумісної дії гідрогумату та мінеральних сполук міді, кобальту і йоду. В сироватці крові також визначалися активність креатинкінази (КК) і гаммаглютамілтранспептидази (ГГТ). Для цього в першому досліді було сформовано 2 групи корів по 20 тварин у кожній. Від корів у цьому досліді також відбиралися проби молока для аналізу хімічного складу. У другому досліді цієї серії було сформовано 2 групи телят по 20 тварин у кожній.

Термін згодовування мінеральних сполук і гідрогумату в усіх дослідах складав 30 діб. Відбір проб повітря, крові та молока проводився до та відразу після припинення дачі добавок.

Інтенсивність газоенергетичного обміну досліджували відкритим масковим методом, описаним А.А. Кудрявцевим (1951) у модифікації В.Г.Грибана (1988).

Кров для досліджень відбиралася із яремної вени до вранішньої годівлі. В ній визначали кількість еритроцитів за допомогою лічильної камери Горяєва, вміст гемоглобіну - за методом Драбкіна (2000). У сироватці крові досліджували вміст загального білка - біуретовим методом, фракції білків сироватки крові - за В.Г.Колбом і В.С. Камишніковим (1976), концентрацію альбумінів - за методикою B. Doumas et al. (1971), вміст залишкового азоту - за кольоровою реакцією з реактивом Неслера, концентрацію азоту вільних амінокислот - за методом Г.А. Узбекова в модифікації З.С. Чулкової (1985), вміст сечовини - за Маршем (2001), концентрацію креатиніну - за методом Поппера (2000), вміст загального кальцію - за реакцією з о-крезолфталеїнкомплексоном, вміст неорганічного фосфору - за Фіске-Субарроу в модифікації Івановського (2000), мікроелементний склад - за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра S 115 М1 (Хавезов И., Цалев Д., 1984), активність АлАТ і АсАТ - за Райтманом і Френкелем (1957), активність ГГТ - за Szasz (1976), КК - за методикою S.S. Kuby et H.A. Lardy (1954).

У молоці визначали питому вагу, вміст сухих речовин, жиру, казеїну та білка, лактози, аскорбінової кислоти, макро- і мікроелементів загальновизнаними методами (Г.Н. Крусь, З.В. Шалигіна, 2000).

Отримані дані піддавалися статистичній обробці для визначення біометричних показників з використанням програми Excel' 97 (Г.Ф. Лакін, 1990). Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05 - *, Р<0,01 - ** та Р<0,001 - ***.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вплив міді, кобальту і йоду на інтенсивність енергетичних процесів, гемопоезу та показники білково-азотистого обміну у корів під час лактації

При додаванні до раціонів корів хлориду кобальту споживання кисню та виділення вуглекислоти в розрахунку на 1 кг маси тіла зростають відповідно на 5,7% (Р<0,05) та 6,2% (Р<0,05). У корів за дії міді та йоду встановлена тенденція до посилення газообміну у легенях. Вірогідне зростання теплопродукції виявлене лише у тварин за впливу кобальту (на 5,7%; Р<0,05).

Результати досліджень свідчать про неоднаково виражену залежність процесів еритроцитопоезу від забезпеченості корів окремими мікроелементами. Зокрема, найбільший ефект настав після згодовування хлориду кобальту, за впливу якого кількість еритроцитів зросла на 10,2% (Р<0,05). Одночасно встановлено вірогідне збільшення вмісту гемоглобіну в крові корів за дії міді та кобальту на 13,2% (Р<0,05) і 13,9% (Р<0,05) відповідно, а за впливу йодистого калію виявлена лише тенденція до зростання цього показника. Зазначені зміни призвели до зростання кисневої ємності крові та, відповідно, покращили функціональні можливості дихальної та кровоносної систем організму щодо забезпечення енергетичних тканинних процесів.

Рівень загального білка зріс в сироватці крові лише у корів, яким згодовували мідь (на 8,4%; Р<0,01), тоді як у тварин, які отримували добавки кобальту і йоду, мав місце перерозподіл між альбуміновими та глобуліновими білковими фракціями. Зокрема, рівень альбумінів за впливу кобальту зріс на 5,5% (Р<0,05). За дії міді, навпаки, збільшився вміст глобулінів на 19,1% (Р<0,01), а концентрація альбумінів у сироватці крові змін не зазнала. Очевидно, білоксинтезуюча функція печінки залежить від забезпечення корів кобальтом і йодом, у той же час як синтез глобулінових білкових молекул, які переважно утворюються в периферичних органах імунного захисту, забезпечується достатнім рівнем міді в раціоні.

У сироватці крові корів дослідних груп зростає вміст сечовини, що є найбільш вираженим за впливу міді та кобальту (на 40,3% і 16,4% відповідно) і обумовлено зростанням інтенсивності орнітинового циклу в печінці та гепато-руменальної циркуляції азоту.

Згодовування мінеральних добавок обумовлює підвищення в сироватці крові корів рівню вільних амінокислот, найбільш виражене у тварин, які отримували сульфат міді (на 19,1% при Р<0,05). Одночасно з цим, концентрація креатиніну вірогідних змін не зазнає. Очевидно, застосування мікроелементів не впливає на перебіг м'язових енергетичних процесів та не завдає негативної дії на функціонально-структурні характеристики м'язової та видільної систем організму.

Отже, за умови корекції дефіциту міді, кобальту, йоду у голштинських корів під час лактації зростають показники газоенергетичного обміну, покращується транспорт газів кров'ю за рахунок збільшення кисневої ємності. Це супроводжується посиленням білоксинтезуючих процесів та обміну сполук азоту в їх організмі. Вираженіший вплив на фізіолого-біохімічні показники проявляють сірчанокисла мідь та хлористий кобальт, і в меншій мірі - йодистий калій.

Інтенсивність енергетичних процесів і показники білково-азотистого обміну в телят за дії добавок міді, кобальту та йоду

Згодовування телятам міді та кобальту обумовлює сповільнення дихання на 9,2% і 14,3% (Р<0,05). На тлі цього у піддослідних тварин вірогідно зростає глибина дихання (на 19,1% при Р<0,05 за впливу міді та на 29,4% (Р<0,05) - кобальту). Корекція недостатності міді, кобальту та йоду у телят призводить до поліпшення ефективності зовнішнього дихання, яке стає раціональнішим. За цих умов покращується оксигенація крові, що виражається посиленою утилізацією кисню: її величина в розрахунку на 1 кг маси тіла за впливу сірчанокислої міді та хлористого кобальту підвищується на 7,1% і 6,6% (Р<0,1) відповідно. Відзначається зростання виділення вуглекислого газу на 8,9% (Р<0,05) після згодовування кобальтвмісної добавки, вплив же сульфату міді на нього є менш вираженим. Застосування йодиду калію телятам в цілому обумовлює подібні зміни зовнішнього дихання і легеневого газообміну.

Після усунення дефіциту окремих мікроелементів найбільші зміни теплопродукції відносно контролю виявлені нами за нормалізації живлення кобальтом (на 7,1%; Р<0,05). Менш суттєвим відносно контрольної групи було посилення теплопродукції за впливу сполук міді та йоду.

Застосування мінеральних речовин впливає на еритропоез: після усунення дефіциту міді кількість еритроцитів, відносно контролю, зросла на 5,5%, ще вираженішим на цей показник є вплив хлористого кобальту. Корекція потреб у кобальті посилює гемоглобіноутворення на 8,3% (Р<0,1).

Ліквідація дефіциту міді та йоду не мала вираженої дії на стан білків сироватки крові, а при повному забезпеченні телят кобальтом відзначалося підвищення концентрації альбумінів у відношенні до контролю (на 6,5%; Р<0,05), в той же час вміст глобулінів суттєво не відрізнявся. Саме таким чином кобальт стимулює синтез білків в печінці, що й веде до змін, які ми встановили.

Концентрація сечовини за впливу сірчанокислої міді, хлористого кобальту та йодистого калію знизилася на 10,5% (Р<0,001); 32,9% (Р<0,001) і 12,6% (Р<0,01) відповідно, що призвело до зменшення в сироватці крові рівню залишкового азоту. За вмістом інших його компонентів суттєвої різниці по групах не виявлено.

Мінеральні добавки значно впливають і на активність амінотрансфераз. Найбільш вираженою є дія хлориду кобальту, згодовування якого призвело до зниження активності АлАТ на 50,8% (Р<0,001) і АсАТ на 26,5% (Р<0,001) відносно контролю. Сірчанокисла мідь виявила подібний, але менш виражений, вплив на їх активність: вона знизилася проти контрольних величин для АлАТ на 29,6% (Р<0,01), а для АсАТ - на 13,3% (Р<0,01). Згодовування йодистого калію не мало дії на АлАТ, однак, обумовило меншу на 12,3% (Р<0,05) активність АсАТ.

Отже, окреме застосування міді, кобальту і йоду в незначній мірі стимулює газоенергетичний обмін, проте, знижує напруженість обміну білків та призводить до ретенції азоту в організмі телят.

Показники газоенергетичного, білково-азотистого та мінерального обмінів за впливу комплексу мікроелементів, гідрогумату та їх поєднання

За комплексного застосування мікроелементів та гідрогумату кількість дихальних рухів зменшилася на 9,2% (Р<0,05), тоді як у корів інших дослідних груп спостерігалася лише схильність до сповільнення дихання (табл. 1).

Таблиця 1 Показники газоенергетичного обміну у корів під час лактації за впливу гідрогумату, мікроелементів та їх поєднання (M±m, n = 8-10)

Однак, за цих умов зросли відносні показники вентиляції легенів: на 8,3% (Р<0,05), 7,5% (Р<0,05) і 12% (Р<0,01) за дії гідрогумату, мікроелементів та їх поєднання відповідно. Це супроводжувалося вірогідним поглибленням дихання у тварин усіх дослідних груп. За впливу гідрогумату при господарському раціоні споживання кисню в розрахунку на 1 кг маси тіла перевищувало контрольне значення на 9,1%. Усунення дефіциту мікроелементів призводило до зростання цього показника на 8% (Р<0,05), тоді як за їх сумісної дії споживання кисню зростало на 11,3% (Р<0,01). Найбільший приріст теплопродукції відносно контролю встановлено за комплексного впливу гідрогумату та мікроелементів (на 11,1%; Р<0,01).

Усунення дефіциту міді, кобальту та йоду і застосування на тлі цього гідрогумату однаково впливали як на кількість еритроцитів, яка зросла відносно контролю на 16,6% і 17% (Р<0,05) відповідно, так і на вміст гемоглобіну, значення якого перевищували контрольні величини на 15,8% (Р<0,01) при згодовуванні мікроелементів і на 16,9% (Р<0,01) при їх сумісному застосуванні з гідрогуматом. У той же час, використання лише гідрогумату обумовило маловірогідне підвищення кількості еритроцитів та схильність до підвищення вмісту гемоглобіну.

Рівень загального білка в сироватці крові корів зріс при корекції мінеральної недостатності (на 11,6%; Р<0,001) та при згодовуванні на тлі цього гідрогумату (на 10,2%; Р<0,01) (табл. 2).

Таблиця 2 Показники білково-азотистого обміну в корів під час лактації за дії гідрогумату, суміші мікроелементів та їх поєднання (M±m, n=8-10)

Збільшення концентрації білка обумовлювалося на 21,3% (Р<0,001); 29% (Р<0,001) і 30,1% (Р<0,001) більшим вмістом глобулінів порівняно з контролем відповідно за впливу гідрогумату, мікроелементів та їх поєднання. Варто зауважити, що концентрація альбумінів за цих умов знижувалася і досягала мінімального значення (31,73±0,95 г/л) за сумісної дії гідрогумату і сполук міді, кобальту та йоду, що на 10,1% (Р<0,01) менше, ніж у контрольних тварин. Подібна тенденція встановлена і за дії гумінового препарату та при корекції дефіциту мікроелементів.

Концентрація сечовини зросла за дії гідрогумату на 19% (Р<0,01), його застосуванні на тлі нормалізації мінерального живлення за міддю, кобальтом і йодом - на 52,5% (Р<0,001), а при згодовуванні суміші мікроелементів - на 43,8% (Р<0,001). Вірогідних змін з боку інших компонентів небілкового азоту сироватки крові нами не виявлено.

Зміни фракційного складу білків сироватки крові після застосування гідрогумату разом із лімітуючими мікроелементами характеризувалися зростанням вмісту глобулінових фракцій (рис.1) за рахунок г- і в-глобулінів відповідно на 30,1 і 39,4%, в той же час як рівень б-глобулінів у контрольних та дослідних корів суттєвої різниці не мав.

За впливу гумінового препарату та мінеральних речовин, а також при їх комплексній дії активність АлАТ в сироватці крові вірогідних змін не зазнала, і в середньому по групам корів складала 23,4-28,7 Од/л. Однак, активність АсАТ за дії гідрогумату в наших дослідах мала схильність до зниження і складала 66,85±4,11 Од/л порівняно із 73,77±1,49 Од/л у контрольних корів. Поряд із цим, корекція дефіциту міді, кобальту і йоду, навпаки, призводила до вірогідного зростання цього показника на 20,4% (Р<0,01).

Встановлено, що гідрогумат на тлі мікроелементної добавки не викликав зміни активності ГГТ, в той же час динаміка активності КК характеризувалася меншим на 23,4% (Р<0,05) її значенням у дослідних тварин. Очевидно, причиною цього є стимулювання синтезу АТР у м'язовій тканині шляхом посилення окиснювального фосфорилювання в дихальному ланцюгу, а також нижчий рівень деградації міофібрилярних білків за дії мінеральних та гумінових речовин.

Згодовування комплексу мікроелементів та гідрогумату обумовило вищі рівні міді та заліза в сироватці крові корів на 19% (Р<0,01) і 32,5% (Р<0,001) та тенденцію до зростання концентрації кобальту. При сумісному згодовуванні мінеральних добавок та гідрогумату вірогідного взаємозв'язку між вмістом міді та цинку виявлено не було (r = - 0,27; Р>0,1), в той же час у тварин контрольної групи антагонізм між ними зберігався (r = - 0,75; 0,1>Р>0,05). Очевидно, мідь, яку згодовували разом із гуміновим препаратом, під час всмоктування не мала антагоністичних взаємовідносин з цинком, що може бути пояснене хелатуючими властивостями гумінових речовин.

За дії гідрогумату з одночасною корекцією дефіциту міді, кобальту і йоду відзначалося зниження вмісту загального кальцію сироватки крові (на 7,3%; Р<0,001). На нашу думку, це пояснюється інтенсивнішим його використанням тканинами організму для забезпечення високої інтенсивності обміну речовин та синтезу молока, надої якого були вищими у корів дослідної групи.

Отже, комплексне застосування гідрогумату та мінеральних сполук міді, кобальту та йоду проявляє більший вплив на організм голштинських корів під час лактації, ніж їх окреме згодовування. Це характеризується посиленням енергетичних і білоксинтезуючих процесів у них, позитивним впливом на метаболізм мінеральних речовин та обмін небілкових сполук азоту.

Показники газоенергетичного, білково-азотистого та мінерального обмінів у телят за дії мікроелементів та їх поєднанні з гідрогуматом

Найвищий рівень вентиляції легень встановлено (табл. 3) за сумісного впливу мікроелементів та гідрогумату (на 11,6% при Р<0,05). Подібні, проте менш виражені, зміни відзначалися і при корекції дефіциту енергостимулюючих мікронутрієнтів та згодовуванні гідрогумату на тлі їх недостатності. За цих умов зростав дихальний об'єм, а найбільшого підвищення показник досягав за комплексної дії гідрогумату і мікроелементів (на 21,2% при Р<0,01).

Споживання кисню тваринами при застосуванні в якості добавки комплексу мікроелементів збільшувалося на 12,1% (Р<0,1), тоді як їх поєднання з гідрогуматом призводило до вірогідно вищого рівня цього показнику на 13,8% (Р<0,05). Це обумовлювало вищий на 14,2% (Р<0,05) рівень теплопродукції у телят, які отримували гідрогумат разом із сполуками міді, кобальту і йоду, порівняно з контрольними. За впливу ж самих лише мінеральних речовин та гідрогумату цей показник мав тенденцію до зростання, перевищуючи контрольні значення на 6,8% та 12,4% (Р<0,1) відповідно.

Кількість еритроцитів у телят, що отримували гуміновий препарат в умовах недостатньої забезпеченості міддю, кобальтом і йодом, був вищим відносно контролю на 9,6% (Р<0,1), тоді як при усуненні їх дефіциту - на 10,5% (Р<0,05), а за умови використанні на тлі цього гідрогумату - на 12,5% (Р<0,05). Одночасно нами відзначено вірогідно вищий рівень гемоглобіну, а найбільшим він був при комплексному застосуванні гідрогумату і мікроелементів (на 22,5% при Р<0,001).

Таблиця 3 Показники газоенергетичного обміну в телят за впливу гідрогумату, суміші мікроелементів та їх поєднання (M±m, n = 7-10)

Вірогідна різниця між показниками загального білка та його фракцій в сироватці крові у контрольних тварин та телят, які отримували гідрогумат або ж суміш мікроелементів, була відсутньою (табл. 4). Сумісна їх дія призвела до зменшення вмісту альбумінів на 10,1% (Р<0,001), що варто пов'язувати з їх інтенсивнішим використанням у пластичних процесах як найбільш лабільної фракції білків крові.

Таблиця 4 Показники білково-азотистого обміну в телят за дії гідрогумату, суміші мікроелементів та їх поєднання (M±m, n=8-10)

Концентрація небілкового азоту знижувалася в сироватці крові телят усіх дослідних груп за рахунок азоту сечовини. Зокрема, її рівень за дії гідрогумату і мінеральних речовин відповідно знизився, проти контролю, на 10,4% (Р<0,01) та 13,3% (Р<0,001), а за їх одночасного впливу - на 22% (Р<0,001).

Серед глобулінових білкових фракцій відзначалося зростання на 42% (Р<0,01) рівню г-глобулінів та на 21,3% (Р<0,05) в-глобулінової фракції, тоді як вміст б-глобулінів в сироватці крові телят контрольної та дослідної груп суттєвої різниці не мав (рис. 2).

Сумісне застосування мікроелементів та гідрогумату призводило до зменшення рівня креатиніну в сироватці крові на 17,2% (Р<0,001), що вказує на їх здатність не лише стимулювати анаболічні процеси в організмі тварин, але й впливати на забезпечення цих процесів енергетичними субстратами.

Найвищі значення активності як АлАТ, так і АсАТ, встановлені у телят за умови дефіциту міді, кобальту і йоду - відповідно 38,92±0,91 Од/л та 90,58±2,52 Од/л. При його корекції відзначалося значне зниження активності як аланінової (24,86±1,75 Од/л; Р<0,001), так і аспарагінової трансамінази (76,11±3,56 Од/л; Р<0,01). Дія гідрогумату на активність цих ферментів у сироватці крові була незначною. В той же час, його вплив на тлі усунення мінеральної недостатності призводив до зниження активності АлАТ на 19,4% і АсАТ на 12,1% (Р<0,01).

Отримані дані вказують на зростання в сироватці крові телят, яким згодовували гідрогумат з мікроелементами, концентрації заліза на 35,6% (Р<0,01), кобальту - на 18,7% (Р<0,01) та міді - на 18,1% (Р<0,05) порівняно з контролем. За цих умов змін концентрації цинку і марганцю не встановлено. Дія гумінових речовин в комплексі з мікроелементами обумовлювала вищий на 9,1% (Р<0,05) вміст неорганічного фосфору порівняно з контролем.

Отже, за усунення дефіциту мікроелементів гідрогумат стимулює газоенергетичний обмін, метаболізм білків і ретенцію азоту, покращує функціональний стан організму телят порівняно з окремим його застосуванням або ж лише корекцією недостатності міді, кобальту і йоду.

Комплексна дія мікроелементів та гідрогумату на процеси лактопоезу та хімічний склад молока

Одночасне згодовування мікроелементів і гідрогумату тривалістю 30 діб обумовлювало зростання добових надоїв, починаючи з моменту згодовування, протягом 60 діб. За цей період добовий надій корів дослідної групи був більшим відносно контролю на 10,8%. Молоко тварин, що отримували гідрогумат разом із сполуками міді, кобальту і йоду, суттєво не відрізнялося за вмістом білка, жиру та лактози від молока контрольних корів, але містило на 27,4% (Р<0,05) більше марганцю і мало на 26,9% (Р<0,05) вищий рівень кобальту.

Поряд із цим, виявлена тенденція до зростання концентрації заліза та міді в ньому. Виявлені зміни, очевидно, свідчать про посилення біосинтезуючих процесів у молочній залозі корів за сумісної дії мінеральних речовин та гідрогумату та про інтенсивніше проникнення мікроелементів із плазми крові до складу молока.

Отже, гідрогумат разом з мінеральними сполуками міді, кобальту та йоду підвищує інтенсивність лактогенезу. За їх комплексного впливу в молочній залозі корів зростає рівень добового синтезу білків, жирів та вуглеводів, а в молоці підвищується вміст мікроелементів.

Економічна ефективність застосування мікроелементів, гідрогумату та їх поєднання

Встановлено, що використання гідрогумату на тлі усунення мінеральної недостатності в раціонах корів під час лактації мало вищу окупність із розрахунку на 1 гривню витрат: 13,17 порівняно з 12,97 гривні після застосування лише мікроелементів та 2,54 гривні - гідрогумату. Згодовування полімінеральної добавки телятам має майже однакову економічну ефективність, порівняно з самим лише гідрогуматом: відповідно 6,33 та 6,05 гривні на 1 гривню витрат. З економічної точки зору комплексна дія гідрогумату та мікроелементів є доцільнішою - з розрахунку на 1 гривню витрат вартість додатково отриманої продукції складає 12,09 гривні.

Отримані в господарських умовах дані свідчать, що в раціонах корів під час лактації та телят економічна ефективність на 1 гривню витрат майже однакова і складає 9,76 і 10,6 гривні відповідно.

Отже, комплексне застосування гідрогумату та мікроелементів є економічно доцільнішим, порівняно з їх окремим згодовуванням.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні особливостей газоенергетичного і білково-мінерального обмінів у високопродуктивних корів голштинської породи під час лактації та народжених від них телят в умовах Степу України для обґрунтування питань сумісного застосування гідрогумату і мікроелементів (міді, кобальту та йоду) з метою підвищення природної резистентності та продуктивності цих тварин.

2. Застосування мікроелементів як кормової добавки в дозах, які нормалізують мінеральне живлення корів під час лактації, призводило до зростання показників газоенергетичного і білкового обмінів, а саме:

– кобальт стимулював споживання кисню (на 6,5%), збільшував теплопродукцію (на 5,7%), підвищував кисневу ємність крові (на 13,9%) та вміст альбумінів сироватки крові (на 5,5%);

– мідь сприяла зростанню концентрації загального білка (на 8,4%), глобулінів (на 18,2%) та сечовини (на 40,3%).

3. Згодовування гідрогумату з одночасним збагаченням раціону міддю, кобальтом і йодом сприяло посиленню обміну енергії (споживання кисню зросло на 14,2%, теплопродукція - на 11,1%), покращенню гемопоезу (кількість еритроцитів збільшилася на 17%, вміст гемоглобіну - на 16,9%), позитивно відобразилось на білковому обміні: концентрація білка в сироватці крові підвищилася на 10,2% за рахунок в- і г-глобулінів, на 18,3% зріс уміст сечовини.

4. Сумісне застосування гідрогумату та солей міді, кобальту та йоду позитивно відобразилось на мінеральному складі крові корів під час лактації: зросла концентрація заліза (на 32,5%) і міді (на 19%) та знизився вміст цинку на 31,7%.

5. Застосування мікроелементів як кормової добавки телятам 1,5 - 3-місячного віку, як і у дорослої худоби, впливало на інтенсивність газоенергетичного і білкового обмінів:

– усунення дефіциту кобальту в раціонах телят підвищувало теплопродукцію (на 7,1%), кількість еритроцитів (на 8,3%), рівень альбумінів в сироватці крові (на 6,5%), знижувало вміст сечовини (на 32,9%) і активність аланінової та аспарагінової трансаамінази (відповідно на 50,8 і 26,5%);

– корекція недостатності міді обумовлювала подібні, проте менш виражені зміни: теплопродукція зростала на 5,3%, киснева ємність на 4,8%, вміст сечовини зменшувався на 10,5%, активність аланін- та аспартат-амінотрансферази - на 29,6 і 16,6%.

6. Збагачення раціону телят 1,5 - 3-місячного віку міддю, кобальтом і йодом сукупно з гідрогуматом стимулювало енергетичний обмін (споживання кисню зростало на 13,8%, теплопродукція - на 14,2%), посилювало еритропоез (кількість еритроцитів підвищилася 12,5%, а вміст гемоглобіну - на 22,5%), позитивно впливало на обмін білків і сполук азоту: зріс уміст глобулінів на 23,6% за рахунок г- і в-фракцій, знизилася концентрація альбумінів (на 15%), рівень сечовини (на 22%) та креатиніну (на 17,2%), а також активність аланінової (на 19,4%) і аспарагінової трансамінази (на 12,1%).

7. Збагачення раціонів телят мінеральними сполуками міді, кобальту і йоду сукупно з гідрогуматом викликало позитивні зміни у мінеральному складі крові: концентрація заліза підвищувалася на 35,6%, кобальту - на 18,7%, міді - на 18,1% і неорганічного фосфору - на 9,1%.

8. Застосування гідрогумату разом з мікроелементами сприяло активізації процесів метаболізму в організмі телят і корів, що проявлялося підвищенням інтенсивності росту молодняку і надоїв молока у корів. Середньодобові прирости маси тіла у телят були вищими на 13,0%, а добові надої молока - на 10,9%.

9. Вміст жиру, білка і лактози у молоці корів, яким згодовували гідрогумат і мікроелементи, не змінювався, а концентрація марганцю і кобальту зростала відповідно на 27,4% і 26,9%. При цьому, молоко за своїми фізико-хімічними характеристиками відповідало вимогам чинних стандартів України.

10. Сумісне використання гідрогумату і мікроелементів (міді, кобальту і йоду) було економічно доцільнішим, порівняно з окремим застосуванням як мікроелементів, так і гідрогумату, а окупність витрат на 1 гривню складала 9,76 і 10,6 гривні при їх застосуванні коровам під час лактації і телятам відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для забезпечення належного рівня адаптивних можливостей голштинської худоби та підвищення її продуктивності в умовах центральної степової зони України рекомендуємо:

– вводити до раціонів корів під час лактації і телят 1,5-3-місячного віку (на 1 кг маси тіла): сульфат міді - 0,4 мг; хлорид кобальту - 0,05 мг і йодид калію - 0,01 мг;

– застосовувати на тлі корекції дефіциту міді, кобальту і йоду гідрогумат у дозі 50 мг/кг маси тіла протягом 30 діб з інтервалом 30 діб.

2. Одержані результати досліджень використовувати в навчальних програмах для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного та біологічного профілю з курсу „Фізіологія тварин”, “Клінічна біохімія” та “Внутрішні хвороби тварин”.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грибан В.Г., Єфімов В.Г., Ракитянський В.М. Особливості газообміну у телят під впливом гідрогумату та мікроелементів // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. - Львів, 2004. - Вип. 5. - № 3. - С. 107-110. (Дисертант брав участь в організації досліду, проведенні досліджень газообміну, провів статистичну обробку цифрових даних, підготував статтю до друку).

2. Грибан В.Г., Єфімов В.Г., Ракитянський В.М. Використання препаратів гумусової природи у поєднанні з мікроелементами для корекції обміну речовин у корів // Науковий вісник НАУ. - К., 2004. - Вип. 78. - С. 64-66. (Дисертант брав участь в організації досліду, проведенні досліджень газоенергетичного обміну, провів дослідження показників білково-азотистого обміну та аналіз отриманих результатів, підготував статтю до друку).

3. Єфімов В.Г. Вміст загального білка та білкових фракцій сироватки крові лактуючих корів під впливом гідрогумату та мікроелементів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. - Львів, 2004. - Т. 6 (№ 3). - Ч. 3. - С. 52-56.

4. Вплив гідрогумату в поєднанні з мікроелементами на деякі показники мінерального обміну у лактуючих корів / В.Г.Грибан, В.Г.Єфімов, В.М.Ракитянський, О.О. Єфімова // Ветеринарна медицина. Міжвід. тем. наук. збірник - Харків, 2005. - Вип. 85. - Т. І. - С. 345-348. (Дисертант провів лабораторні дослідження, опрацював одержані результати, написав статтю).

5. Єфімов В.Г. Вплив гідрогумату і мікроелементів на вміст компонентів небілкового азоту та активність трансаміназ сироватки крові лактуючих корів // Вісник Дніпропетровського ДАУ. - Дніпропетровськ, 2005. - № 2. - С. 252-254.

6. Рекомендації по використанню біологічно активних речовин гумусової природи та продуктів бджільництва в тваринництві та птахівництві / Короленко Л.С., Грибан В.Г., Степченко Л.М., Касьян С.С., Баранченко В.О., Сєдих Н.Й., Чумак В.О., Масюк Д.М., Крива О.А., Сухіна Н.В., Сухін В.М., Гаращук М.І., Дуда Ю.В., Єфімов В.Г., Ракитянський В.М., Лосєва Є.О., Скорик М.В., Жорина Л.В., Сагайдак Л.П. - Дніпропетровськ, 2004. - 13 с. (Дисертант брав участь у проведенні дослідів, провів лабораторні дослідження показників білкового обміну та хімічного складу молока, брав участь у підготовці двох розділів рекомендацій).

7. Ефимов В.Г., Ракитянский В.Н., Костюшкевич К.Л. Влияние гидрогумата и микроэлементов на продуктивность и некоторые биохимические показатели крови коров // Мат. ІХ (ХХІІ) Всеукр. наук.-практ. конф. “Новітні технології в тваринництві”. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 79-80. (Дисертант брав участь в організації досліду та проведенні господарських досліджень, дослідив показники обміну білків).

8. Ефимов В.Г., Ракитянский В.Н. Влияние гидрогумата и микроэлементов на уровень энергетических процессов у телят // Ученые записки УО Витебская гос. акад. вет. медицины. - Витебск, 2004. - Т.40. - Ч.2.- С. 19-20. (Дисертант брав участь в організації досліду, вивченні показників газоенергетичного обміну, дослідив морфологічний склад крові, написав тези).

АНОТАЦІЯ

Єфімов В.Г. Вплив мікроелементів і гідрогумату на показники газоенергетичного та білково-мінерального обмінів у голштинської худоби в умовах Степу України - Рукопис. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин.

Дисертація присвячена вивченню газоенергетичного та білково-мінерального обміну у голштинських корів під час лактації і у телят, отриманих від них та обґрунтуванню питань сумісного застосування гідрогумату та мінеральних сполук міді, кобальту та йоду.

У роботі доведено, що гідрогумат за умови дефіциту мінеральних речовин в раціоні корів під час лактації має незначний ефект, тоді як його дія на тлі корекції дефіциту міді, кобальту і йоду характеризується зростанням теплопродукції, вмісту білка (за рахунок в- і г-глобулінів), веде до підвищення в сироватці крові концентрації заліза, міді та зниження вмісту цинку. За цих умов рівень надоїв зростає, а харчова цінність молока не змінюється.

З'ясовано, що у телят на тлі корекції дефіциту міді, кобальту і йоду гідрогумат проявляє найбільший ефект - у телят зростає споживання кисню і теплопродукція, киснева ємність, вміст глобулінів (за рахунок в- і г- фракції), а також знижується вміст альбумінів, сечовини, креатиніну, покращується функціональний стан печінки, підвищується концентрація неорганічного фосфору, заліза, кобальту та міді.

Результатами досліджень доведено, що комплексне застосування гідрогумату та мінеральних сполук міді, кобальту і йоду коровам під час лактації та телятам голштинської породи покращує їх функціональний стан, за цих умов підвищується продуктивність, що обумовлює високий економічний ефект.

Ключові слова: фізіологія, корова, лактація, теля, газоенергетичний, білковий і мінеральний обміни, гідрогумат, мікроелементи.

АННОТАЦИЯ

В работе показано, что скармливание голштинским коровам хлорида кобальта в первой половине лактации повышает теплопродукцию на 5,7% (Р<0,05), кислородную ёмкость крови на 13,9% (Р<0,05). Под его влиянием в сыворотке крови возрастает концентрация альбуминов на 5,5% (Р<0,05) и мочевины (на 16,4%; Р<0,05). В то же время, сульфат меди способствует повышению уровня гемоглобина на 13,2% (Р<0,05), концентрации общего белка на 8,4% (Р<0,01) за счет увеличения количества глобулинов на 19,1% (Р<0,01), а также мочевины на 40,3% (Р<0,001). Отмеченные изменения объясняются стимулированием энергетических тканевых процессов и эритропоэза, усилением биосинтеза белка и гепаторуменальной циркуляции азота.

Гидрогумат на фоне ликвидации дефицита минеральных веществ в рационах коров имеет больший эффект по сравнению с его самостоятельным применением. Это характеризуется высшим уровнем теплопродукции на 11,1% (Р<0,01), содержанием общего белка на 10,2% (Р<0,01) за счет увеличения количества в- и г-глобулинов (на 30,1% при Р<0,05 и 39,4% при Р<0,001 соответственно). Сочетанное использование гидрогумата и микроэлементов ведёт к возрастанию в сыворотке крови коров концентрации железа (на 32,5%; Р<0,001) меди (на 19%; Р<0,01) и снижению содержания цинка (на 31,7%; Р<0,01).