7. Серед екологічних груп мохів стосовно ступеня зволоженості на території заповідника переважають мезо-гігрофіти (73 види, 31,6%) та мезофіти (70 видів, 30,3%), щодо pH субстрату більшість видів є ацидофільними (117 видів, 50,6%) та нейтрофільними (107, 46,3%), стосовно рівня освітленості домінують геліосциофіти (102, 44%), кількість геліофітів і сциофітів майже однакова (61 вид, 26,5% і 58 видів, 25%, відповідно).

8. Виявлено тісні кореляційні зв`язки між більшістю пар екологічних факторів, що діють на мохоподібні в різних рослинних ценозах. Найбільші градієнти властиві для показників вологості (від 2,25 до 7,15 балів) і кислотності субстрату (від 1,2 до 7,35 балів), що вказує на провідну роль цих факторів при диференціації мохової рослинності території дослідження.

9. Проведено вивчення морфологічної мінливості Bazzania trilobata за різних екологічних умов та встановлено найбільшу стабільність ознак на видовому рівні (значна розсіченість амфігастрію, характер краю листової пластинки та розмір клітин). Показано залежність розмірних характеристик даного виду від умов зростання в лісових ценозах, або в умовах підвищеної сухості та інсоляції в межах відкритих кам`янистих ділянок. Виявлено достовірний вплив рівня зволоженості місцезростання на більшість розмірних характеристик B. trilobata та рівня інсоляції - на розмір клітин.

10. Виявлено 32 види мохоподібних регіональної, національної та європейської категорій рідкісності і відзначено їх найбільшу концентрацію у долині р. Бистриця і на найвищих вершинах (Довбушанка, Ведмежик). Підтримання існуючого режиму заповідності достатнє для збереження цих видів.

горгани бріофлора мохоподібний таксономічний

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Нипорко С.О. Печіночні мохи природного заповідника “Горгани”// Укр. ботан. журн. - 2000 а. - 57 , № 2. - С. 180-185.

Нипорко С.О. Листостеблові мохи природного заповідника “Горгани” // Укр. ботан. журн. - 2001 а. - 58 , № 2. - С. 248-255.

Нипорко С. О. Фітоценотичний розподіл мохоподібних природного заповідника “Горгани”// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского - Серия „Биология” - 2001 в. - 14 , № 1. - С. 151-154.

Нипорко С.О. „Морфологічна мінливість Bazzania trilobata (L.) S. Gray. в різних екологічних умовах” // Вісник Харківського національного аграрного університету. - Серія „Біологія” - 2004 а. - вип. 1 (4). - С. 116-121.

Нипорко С.О. „Географічний аналіз бріофлори природного заповідника „Горгани” // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Збірник наукових праць. Вип. 10 (1). - Київ: Фітосоціоцентр, 2005. - С. 22-29.

Нипорко С. О. Про ступінь вивченості бріофлор природного заповідника “Горгани” // Матеріали конференції молодих вчених „Актуальні питання ботаніки та екології” (7-11 вересня 1998 року). - Херсон, 1998. - С. 45-46.

Нипорко С. О. Ареологічний аналіз та розподіл за субстратами печіночних мохів природного заповідника “Горгани”// Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України „Актуальні питання ботаніки та екології” (14-17 вересня 1999 року). - Ніжин, 1999 а. - С. 50-51.

Нипорко С. О. До гепатікофлори природного заповідника “Горгани” // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10 - річчю створення Національного природного парку “Синевир” „Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат” ( 24-27 червня 1999 р., Синевир, Україна). - Синевир, 1999 б.- С. 132-133.

Нипорко С. О. Перші відомості про мохоподібні природного заповідника “Горгани” // Матеріали всеукраїнської загальнотеоретичної та науково-практичної конференції, присвяченої виконанню державної Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні „Заповідники” „Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть (сучасний стан, проблеми і стратегія розвитку)” (м. Канів 11-14 жовтня 1999 р.). - Канів, 1999 в. - С. 145-149.

Ныпорко С.А. Распределение по каменистым субстратам печеночных мхов природного заповедника “Горганы” (Украина) // Тезисы VII Молоджной конференции ботаников в Санкт-Петербурге (15-19 мая 2000 года). - Санкт-Петербург, 2000 б. - С. 74.

Нипорко С. О. Мохоподібні природного заповідника “Горгани” // Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України „Актуальні проблеми ботаніки та екології” (13-16 вересня 2000 року, Чернігів, Седнів). - Київ, 2000 в. - С. 18-19.

Нипорко С. О. Порівняння видового складу мохоподібних різних природно-заповідних територій України // Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України „Актуальні проблеми ботаніки та екології” (20-23 серпня 2001 року, смт. Зноб-Новгородське, Національний природний парк „Деснянсько-Старогутський”). - Ніжин, 2001 б. - С. 20.

Нипорко С.О. Екологічні особливості розподілу мохоподібних основних рослинних ценозів природного заповідника “Горгани”// Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України „Актуальні проблеми флористики, систематики екології та збереження фіторізноманіття” (6-10 серпня 2002 року). - Львів, 2002. - С. 35-36.

Нипорко С.О. „Географічний аналіз бріофлори природного заповідника „Горгани”// Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків „Актуальні проблеми ботаніки та екології” (7-10 вересня 2004 року, Канівський природний заповідник, Канів). - Канів, 2004 б. - С. 18-20.

АНОТАЦІЇ

Нипорко С. О. Мохоподібні природного заповідника “Горгани” - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05. - ботаніка. - Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню бріофлори природного заповідника “Горгани”, яка налічує 231 вид з двох відділів: печіночники (Hepatophyta) та мохи (Bryophyta). Печіночники представлені 73 видами з 22 родин і 35 родів, а відділ Bryophyta - 158 видами з 27 родин і 75 родів. Вперше для території дослідження вказуються 218 видів, для флористичного району Горган - 18 видів, з яких 4 печіночники та 14 мохів, а для Українських Карпат - один вид (Odontoschisma denudatum (Mart.) Dum.). Виявлені особливості бріофлори заповідника та її місце серед бріофлор інших заповідних територій України. Встановлено, що бріофлора природного заповідника “Горгани” як за своїм систематичним складом (на рівні родин), так і на видовому рівні виявляє найбільшу подібність з бріофлорами карпатських заповідників (Карпатського біосферного заповідника та Карпатського національного парку). Вивчені особливості розподілу мохів за основними рослинними ценозами, проаналізовані зв`язки між ними на основі видового складу, географічної та екологічної структури. На основі методу фітоіндикації проведений градієнтний аналіз, побудовані ординаційні матриці, що чітко відображають амплітуду змін екологічних факторів, а також кореляцію між зміною цих факторів і угруповань мохоподібних різних рослинних ценозів. Виявлено 32 види мохоподібних регіональної, національної та європейської категорій рідкісності, відзначено їх найбільшу концентрацію у долині р. Бистриця і на найвищих вершинах (Довбушанка, Ведмежик). Підтримання існуючого режиму заповідності достатнє для збереження цих видів.

Ключові слова: бріофлора, природний заповідник “Горгани”, фітоценотичний розподіл, екологічна диференціація, рідкісні види.

Ныпорко С. А. Мохообразные природного заповедника “Горганы” - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05. - ботаника. - Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию бриофлоры природного заповедника “Горганы”, которая представлена 231 видом из двух отделов: печеночники (Hepatophyta) и мхи (Bryophyta). Печеночники представлены 73 видами из 22 семейств и 35 родов, а отдел Bryophyta - 158 видами из 27 семейств и 75 родов. Впервые для территории исследования приводятся 218 видов, для флористического района Горган - 18 видов, из которых 4 печеночника и 14 мхов, а для Украинских Карпат - один вид (Odontoschisma denudatum (Mart.) Dum.). Показана горная специфика бриофлоры заповедника, которая заключается в наличии комплекса видов с горной приуроченностью и в особенностях ее систематической, географической и экологической структуры. Бореальный характер бриофлоры подчеркивает высокое положение семейств Brachytheciaceae, Hypnaceae, Dicranaceae, Amblystegiaceae и Polytrichaceae. Значительное видовое разнообразие семейств Sphagnaceae, Amblystegiaceae и Polytrichaceae обусловлено наличием заболоченных и переувлажненных местообитаний; семейства Grimmiaceae - каменистых субстратов; семейства Mniaceae - темнохвойных пород. Вхождение в число ведущих семейств представителей отдела печеночников (Lophoziaceae, Scapaniacea, Cephaloziaceae) подчеркивает горную специфику территории исследования. Определены особенности бриофлоры заповедника и ее место среди бриофлор остальных заповедных территорий Украины. Установлено, что бриофлора природного заповедника “Горганы” как по своему систематическому составу (на уровне семейств), так и на видовом уровне проявляет наибольшее сходство с бриофлорами карпатских заповедников (Карпатского биосферного заповедника и Карпатского национального парка). Показано, что среди мохообразных природного заповедника “Горганы” преобладает бореальный (136 видов, 59%) географический элемент. Значительно также представлен неморальный элемент (69 видов, 30%), меньше арктоальпийский (16 видов, 7%). В данной бриофлоре большое количество видов с горной приуроченностьюта (53 вида, 23 %), что характеризует бриофлору заповедника как бореально-неморальную горную.

Изучены особенности распределения мхов в основных растительных ценозах, проанализированы связи между ними на основании видового состава, географической и экологической структуры. Наибольшее видовое разнообразие мохообразных характерно для лесных ценозов (134 вида), среди которых они наиболее представлены в хвойных (58 видов) и смешанных лесах (48 видов), а также для прибрежно-водных (64 вида) и антропогенно трансформированных ценозов (59 видов). Наиболее подобны по видовому составу бриофлоры лесов, лугов и болотных ценозов (40%), выявлено наибольшее своеобразие бриофлор мохово-лишайниковых пустошей (24%). В отношении субстрата преобладают мхи, произрастающие на каменистом субстрате (138 видов) и грунте (128 видов). Разнообразно также представлены эпиксильные мохообразные (69 видов), несколько беднее - лесной подстилки (38 видов), коры живых деревьев (37 видов), водно-болотных ценозов (18 видов), капрофильные (5 видов), и в воде ручьев отмечено 1 вид. Выявлено 32 вида мхов региональной, национальной и европейской категорий редкости, отмечено их наибольшую концентрацию в долине р. Быстрица и на высочайших вершинах (Довбушанка, Ведмежик). Поддержание существующего режима заповедания достаточно для сохранения этих видов.

Среди экологических групп мхов относительно степени увлажнения на территории заповедника преобладают мезо-гигрофиты (73 вида, 31,6%) и мезофиты (70 видов, 30,3%), относительно pH субстрата большинство видов являются ацидофильными (117 видов, 50,6%) и нейтрофильными (107, 46,3%), относительно уровня освещенности доминируют гелиосциофиты (102, 44%). На основании метода фитоиндикации проведен градиентный анализ, построены ординационные матрицы, которые четко отражают амплитуду изменений экологических факторов, а также корреляцию между изменением этих факторов и сообществ мохообразных разных растительных ценозов.

Проведено изучение морфологической изменчивости Bazzania trilobata в различных экологических условиях и установлено наибольшую стабильность признаков на видовом уровне (значительная рассеченность амфигастрия, характер края листовой пластинки и размер клеток). Показано зависимость размерных характеристик данного вида от условий произрастания в лесных ценозах, или в условиях повышенной сухости и инсоляции на открытых каменистых участках. Выявлено достоверное влияние уровня увлажнения местообитания на большинство размерных характеристик B. trilobata и уровня инсоляции - на размер клеток.

Ключевые слова: бриофлора, природный заповедник “Горганы”, фитоценотическое распределение, экологическая дифференциация, редкие виды.

Nyporko S. A. Bryophytes of “Gorgany” Nature Reserve - Manuscript.

The Thesis for Philosophy Doctor Degree in Biology, speciality 03.00.05 - botany. - Kholodny Institute of Botany, Kyiv, 2006.

The thesis subject is an investigation of the bryoflora of “Gorgany” Nature Reserve which numbers 231 species from 2 divisions: liverworts (Hepatophyta) and mosses (Bryophyta). The liverworts number 73 species from 22 families and 35 genera, and the mosses - 158 species from 27 families and 75 genera. 218 species are for the first time recorded for studied territory, for Gorgany floristic area - 18 species (4 liverworts and 14 mosses), and for Ukrainian Carpathian - 1 species (Odontoschisma denudatum (Mart.) Dum.). The mountain specificity of reserve bryoflora is demonstrated by the presence of species complex with mountain character and in the peculiarities of systematic, geographic and ecologic structure. The features of reserve bryoflora and its place among bryofloras of other Ukraine protected territories were revealed. It was found that bryoflora of “Gorgany” Nature Reserve is similar to bryofloras of Carpathian reserves (Carpathian Biosphere Reserve and Carpathian National Nature Park) in both systematic structure (on family level) and species composition. The features of bryophyte distribution into main plant coenoses were investigated. Their relationships concerning species composition, geographic and ecologic structure were analyzed. The gradient analysis on the base of phytoindication was carried out, and order matrixes, which clearly reflect the amplitude of changes of ecologic factors and, also, the correlation between changes of these factors and bryophytes associations from different plant coenoses were composed. Totally 32 species of regional, national and European categories of rarity were revealed. The highest concentration of rare bryophytes were recorded at the valley of Bystrytsa River and on the highest alpine communities (Dovbushanka, Vedmezhik). The support of present routine of protection is sufficient for conservation of these species.

Key words: bryoflora, “Gorgany” Nature Reserve, phytocoenotic structure, ecologic differentiation, rare species.

Размещено на Allbest.ru