Проблеми захисту сільськогосподарських рослин від шкідливих організмів

5.5 Дотримання пожежної безпеки

Висновок

Список використаної літератури

Озима пшениця з групи зернових досить холодостійка культура. Насіння починає проростати при температурі в посівному шарі грунту 1-2 ° С. Сходи при цьому з'являються пізно і недружно. Оптимальна температура проростання пшениці перебуває в межах 12-20 ° С. За умови достатнього зволоження грунту сходи при такій температурі з'являються на 5-6-й день. Якщо температура вище 25 ° С, висіяне насіння і проростки масово уражуються хворобами. Кращі строки сівби припадають на період з середньодобовою температурою повітря 14-17 ° С. Взимку добре загартовані восени рослини зимостійких сортів витримують зниження температури на глибині вузла кущіння до мінус 19-20 ° С. Достатній сніговий покрив захищає рослини навіть при зниженні температури до мінус 35-40 ° С. Шар снігу 10 см і більше повністю захищає рослини від вимерзання навіть при 30 ° С морозу (табл. 5). Це зона безпечних значень температури. В табл. 5 виділена зона ризику, тобто температури, при яких рослини можуть загинути. При наявності шару снігу тільки 2 см озима пшениця здатна витримувати зниження температури повітря до мінус 20-26 ° С. Температура в зоні вузла кущення при цьому складатиме мінус 15,2-19,9 ° С. І нарешті, сильні морози (25-30 ° С) при відсутності сніжного покриву або мінімальної його товщині (1-4 см) спричинять загибель рослин озимої пшениці навіть морозостійких сортів. Це так звана температурна зона вимерзання.

Озима пшениця вимоглива до вологи культура, її насіння для набухання вимагає 55-60% води від своєї ваги. При недостатній вологості грунту рослини не кущаться і різко знижують продуктивність. Найбільш негативно впливає на урожай озимої пшениці нестача вологи в період виходу в трубку - колосіння, а також наливу зерна, коли потреба рослин у воді максимальна. Оптимальні умови для росту і розвитку створюються при вологості грунту не менше 75-80% від польової його вологоємкості. Транспіраційний коефіцієнт її становить 300-500.

Озима пшениця має підвищені вимоги до грунту, реакція якого повинна бути нейтральною (рН 6,0-7,5). Найвищі врожаї дає на чорноземах, темно-каштанових, перегнійно-карбонатних, темно-сірих і сірих опідзолених грунтах, чистих від бур'янів і добре забезпечених вологою і поживними речовинами. На легких піщаних і супіщаних грунтах пшениця менш урожайна, ніж жито.

Урожай пшениці залежить не тільки від типу грунту, але і від її родючості. Так, підвищення родючості грунту застосуванням зеленого добрива, внесенням достатньої кількості органічних і мінеральних добрив, сприяє отриманню високих врожаїв і на супіщаних грунтах.

Сорти: Подолянка, Смуглянка, Фаворитка, Златовласка, Богдана, Трипольська, Ізобілія, Солоха, Славна,Чернява, Наталья, Новокиївська і ін.

3.2 Попередники озимої пшениці

Кращий попередник для озимої пшениці в зоні Лісостепу - багаторічні бобові трави (конюшина, люцерна та ін.). Вони збагачують грунт азотом і високоякісною органічною масою з пожнивних залишків. З рослинними залишками в грунті залишається до 150 кг / га азоту (табл. 6). Крім того, поліпшується структура і підвищується біологічна активність грунту, зменшується забур'яненість посівів озимої пшениці. Відмінним попередником є зернові бобові: горох, вика, кормові боби, соя та ін. Вони покращують структуру грунту, не забирають з нього азот, зменшують забур'яненість. Вважається, що чим сильніше розвинений травостій зернобобових, тим більший вплив їх на урожайність наступної культури.

Хорошим попередником також озимий ріпак, посівні площі якого мають тенденцію до зростання. Він хороший фітосанітар в зернових сівозмінах. Кореневі залишки ріпаку запобігають пере ущільненню грунту, покращують його структуру і збагачують органічною речовиною, що рівноцінно внесенню 20 т / га органічних добрив. Розклад залишків ріпаку в грунті сприяє доброму розвитку молодих рослин пшениці. Він рано звільняє поле, що дає можливість зменшити засміченість агротехнічними методами.

3.3 Обробіток грунту

Обробка грунту під озиму пшеницю повинен бути диференційований для кожної грунтової зони, господарства і полів сівозміни залежно від попередників, ступеня і характеру засміченості та ін.

Після основного обробітку грунту якнайшвидше готують грунт до посіву. Ні в якому разі не можна пропускати таку можливість після дощів. Якщо грунт відразу не розпушити, то він засихає, утворює брили вимагає додаткових затрат на його підготовку. Крім того, надмірна кількість проходів тракторів та іншої техніки ущільнює грунт, руйнує його структуру, змінює об'ємну масу, що негативно позначається на врожаї.

При розміщенні озимої пшениці після багаторічних трав, які збираються на два укоси, поле орють плугами з передплужниками не пізніше ніж за місяць до сівби. Грунт добре осідає, що гарантує отримання дружних сходів і добре виживання рослин взимку. Передплужники встановлюють на глибину 10-12 см, а плуг - на 25-27 см. З плугом агрегатують кільчасто-шпорові катки (з ККШ-6), або при достатній вологості грунту - важкі борони (БЗТС-1,0). Особливості будівельник у ефективне застосування в агрегаті з плугом сучасних комбінованих знарядь (Packomat) ущільнюючих подрібнюють і вирівнюють свіжовіораній і ще не пересохлий грунт. Дані пристрої одночасно з оранкою готують грунт практично в передпосівної стану, агрегатуються з 5-9-ти корпусних плугами. Тому можна обмежитися одним передпосівної обробки грунту, що дозволить знизити витрату палива і коштів. Крім того, добре розпушення грунту одночасно з оранкою сприяє збереженню вологи, підвищенню інтенсивності мінералізації, рівномірному загортання насіння, виключає небезпеку осідання грунту в осінньо-зимовий період. Коли попередником озимої пшениці зернові бобові культури, після їх збору без попереднього лущення проводять оранку на глибину 20-25 див. Принаймні проростання бур'янів проводять один-два поверхневі обробітку грунту.

З метою економії ресурсів на незабур'янених полях після гороху, кормових бобів, сої, вики можна обмежитися поверхневим обробітком грунту. Застосовують дискові лущильники ЛДГ-10, ЛДГ-15 в разі достатньої вологості грунту в два сліди в двох взаємно перпендикулярних напрямках на глибину 6-8 см. Якщо грунт ущільнений, відносно сухий, поле погано зачищене від рослинних залишків, кращі результати забезпечує використання дискових борін БДТ-3,0; БДТ-7,0. Поверхнево оброблений грунт менш осідає, має вищу вологість, рослини восени краще розвиваються і зимують.

3.4 Система удобрення озимої ппшениці

Озима пшениця виносить з урожаєм значну кількість елементів живлення з грунту. Для формування врожаю зерна 10 ц / га необхідно: 28-37 кг азоту; 11-13 кг фосфору; 20-27 кг калію, 5 кг кальцію, 4 кг магнію, 3,5 кг сірки та 5 г бору, 8,5 г міді, 270 г заліза, 82 г марганцю, 60 г цинку, 0,7 г молібдену. Слід зазначити, що чим більше урожай і висока доза мінеральних добрив, тим більше винос поживних речовин. Аналіз показує, що достатньої кількості елементів живлення в легкодоступній формі в грунті майже не буває, тому для отримання високого врожаю під озиму пшеницю необхідно вносити мінеральні добрива.

Співвідношення елементів живлення. Найбільший ефект дає повне забезпечення потреб рослин озимої пшениці усіма елементами живлення. Урожайність залежить від лімітує фактора, тобто від того елементу, якого менше міститься в грунті в доступному для використання рослинами вигляді. Неправильне співвідношення азоту, фосфору і калію призводить до зменшення продуктивності рослин, ураження хворобами, зниження якості зерна та ін.

Раніше рекомендувалося співвідношення азоту, фосфору і калію як 1: 1: 1 Дослідження останніх років, а також практика вирощування озимої пшениці за інтенсивною технологією показали, що для отримання максимального врожаю зерна високої якості, при високих дозах внесення добрив, необхідно переважання азоту: 1 , 5: 1: 1 Потреба у внесенні підвищених доз азоту обумовлена ??високим виносом азоту з грунту, що переважає в 3-4 рази винос фосфору.

За даними Миронівського інституту пшениці, кращим співвідношенням елементів живлення N: P: K є 1,5: 1: 1 Таке ж співвідношення нами рекомендується для регіонів Західної України.

Способи та строки внесення.

Мінеральні добрива можна вносити під основний обробіток восени, давати в рядки при посіві і підживлювати ними посіви під час вегетації. Повну норму фосфорних і калійних добрив необхідно вносити під основний обробіток. Перенесення цих добрив для осіннього або весняного підживлення набагато знижує їх ефективність. Краще вносити добрива під оранку, тоді вони перемішуються з шаром грунту на глибину оранки від 5-10 до 22-25 см. Глибоке перемішування добрив сприяє кращому розвитку кореневої системи, проникнення її на велику глибину в початкових фазах росту та підвищенню зимостійкості.

Норми внесення добрив.

При внесенні Р 90 - 120 К 90 -1 20 під оранку рослини повністю забезпечені фосфором і калієм протягом всієї вегетації, тому немає необхідності вносити мінеральні добрива в рядки під час сівби. Рядкове внесення збільшує тривалість сівби і витрати на виробництво зерна. Крім того, гранули добрив, які розміщуються поруч з висіяним насінням, розчиняючись, підвищують концентрацію грунтового розчину і на 3-6% зменшують польову схожість.

Узагальнюючи дані науково-дослідних установ, зональних агро-хімлабораторій і досвід вирощування за інтенсивною технологією, під озиму пшеницю в західних регіонах України, в залежності від грунтових умов і попередників, рекомендуємо такі орієнтовні норми внесення мінеральних добрив

3.5 Сівба озимої ппшениці

Способи сівби.

До цих пір найбільш поширеним способом сівби є рядковий з міжряддям 15 см (сівалки С3-3,6А; С3-3,6А-03; СЗ-5,4; СЗ-5,4-03; СЗ-5,4-06 ). Однак, в умовах достатнього зволоження на добре розроблених грунтах перевагу мають ву зькорядній (СЗ-3.6а-04; СЗ-5,4-04) і перехресний способи посіву. Крім рівномірного розміщення насіння на площі, ці способи знижують засміченість, зменшують випаровування вологи з поверхні грунту.

Глибина сівби.

Глибина сівби озимої пшениці в зоні Лісостепу України становить 3-5 см. Пізні строки сівби вимагають дрібніше закладення, ніж ранні.На яку б глибину не загорталося насіння, вузол кущіння формуватиметься на глибині 2-3 см. При глибокому завертанні на ріст підземної частини стебла від насіння до вузла кущіння (епікотіль) витрачається основна частина ендосперму, проросток виходить на поверхню ослаблений. Така рослина слабше кущиться, внаслідок розтягування вузла кущіння формується слабка коренева система, рослина менш продуктивна, схильна до вилягання.

Норма висіву.

Продуктивність озимої пшениці найвища за оптимальної норми висіву, величина якої залежить від кліматичних умов, родючості грунтів, попередника, добрива, біологічних особливостей сорту, строків і способів сівби, якості насіння і т.д. На родючих грунтах, після кращих попередників і на вищих фонах добрива норму висіву необхідно зменшувати. Сорти, які відрізняються більшою кущуватістю, сіють з меншими нормами, порівняно з слабокущістіми. Вважається, що норму висіву можна збільшити в зоні достатнього зволоження. На важких грунтах, де спостерігається низька польова схожість насіння, сіють більше, а на структурних чорноземах, які забезпечують більш високу польову схожість, норму висіву доцільно дещо зменшити.Норма висіву безпосередньо пов'язана з термінами сівби. При посіві в ранні терміни рослини добре кущаться і формують нормальний стеблестой при менших нормах висіву. На пізніх посівах для створення оптимального числа продуктивних стебел на одиниці площі норму висіву необхідно збільшувати на 10-15%. Згідно з численними рекомендаціями, оптимальна норма висіву для більшості сортів становить 4,0-5,0 млн схожих насінин на 1 га, або 160-250 кг / га.

Строки сівби.

Продуктивність рослин зменшується як при ранніх, так і при пізніх строках сівби. У першому випадку озима пшениця розвиває велику вегетаційну масу, сильно кущиться. Внаслідок переростання, рослини починають інтенсивно використовувати запасні речовини і стають менш стійкими до несприятливих умов, знижують зімостійкість.Крім того, рослини ранніх строків сівби більше пошкоджуються шкідниками і хворобами, посіви сильніше забур'янених, можуть віпрівати. Навесні, коли пшениця кущиться, бур'яни випереджають в зростанні і затінюють, забираючи значну частину елементів живлення і вологи. Все це призводить до уповільнення росту, зрідження посівів і зменшення врожаю. Рослини пізніх строків сівби довше сходять, не встигають восени розкущитися, розвинути достатню кореневу систему і надземну масу. Сприятливі умови для проведення сівби настають, коли встановлюється середньодобова температура повітря 14-15 ° С, а осіння вегетація триває 40-50 днів Для західного Лісостепу України оптимальними календарними термінами сівби вважають 10-25 вересня. У зоні Полісся оптимальні строки сівби припадають на 5-20 вересня. Строки сівби залежать від родючості грунту. На бідних грунтах необхідно сіяти раніше, на родючих - пізніше, щоб до зими рослини не переростали. Оптимальні строки сівби на удобрених полях зміщуються на 10-15 днів пізніше, в порівнянні з посівом на менш удобреному фоні. Строки сівби змінюються в залежності від біологічних особливостей сорту. Для пластичних сортів інтервал оптимальних термінів сівби довшим. Календарні строки сівби сортів інтенсивного типу помітно змістилися, в порівнянні з раніше вирощуваними сортами, на другу половину оптимальних строків. Ці сорти необхідно висівати за 7-10 днів.

3.6 Догляд за посівами

Своєчасне проведення тих чи інших заходів у період вегетації дає можливість збільшити продуктивність окремих елементів рослин і посівів в цілому.

При нестачі вологи у верхньому шарі і недостатнього осідання грунту, відразу ж після сівби проводять коткування кільчасто-шпо-ровим катками. Це забезпечує дружні сходи, кращий розвиток кореневої системи восени, підвищує зимостійкість. В умовах затяжної і сухої осені (наприклад 2004) може виникнути проблема захисту посівів від мишоподібних гризунів.

Боротьбу з мишами проводять при наявності на 1 га 8-10 і більше їх колоній. Вносять в нори 150-200 г аміачної води, після чого їх притоптують. Високоефективним є застосування сухого аміно-кісткового (0,1-0,4 кг / га) або зернового бактероденцид (1-2 кг / га), які не шкідливі для теплокровних тварин. Можна застосувати родентицид шторм (0,7-1,5 кг / га), розкладаючи брикети на відстані 10-15 м один від одного і по одному в кожну нору. Брикети поновлюються через 7-10 днів до досягнення бажаного результату. Препарат Щуряча смерть №1-1 пакет в нору.

Весняне боронування, в разі проведення його в оптимальні терміни, оцінюється приростом зерна озимої пшениці не більше 0,5-1 ц / га. Враховуючи непропорційно високі ціни на пально-мастильні матеріали і малу ефективність весняного боронування, його можна виключити з технології догляду. Застосовувати цей агрозахід доцільне лише в разі проведення першого підживлення азотом прикореневими способом. Борони агрегатуються з сівалкою, сприяючи кращому закладення гранул добрив грунтом. За один прохід агрегату виконується два види робіт - підгодівля і боронування, що є елементом ресурсозбереження.

3.7 Збирання врожаю

Ідеальними умовами для прибирання буде 14-17% вологість (зрозуміло, за умови повного визрівання зерна). Проводять збирання врожаю за допомогою спеціалізованої комбайнової техніки на полях, а на присадибній ділянці врожай можна зібрати традиційними методами.

4. Система захисту сільськогосподарських рослин від шкідливих організмів, бурянів і хвороб

У господарстві одним із актуальних є захист рослин проти збудників захворювань шкідників та бур'янів. Саме тому, великі зусилля спрямовані на вирішення даних проблем. З метою покращення та економічно рентабельних заходів. Основним завданням: раціонально організувати і своєчасно провести профілактичні або терапевтичні заходи щодо захисту посівів від шкідливих організмів. Згідно цього, велика увага приділяється багатьом факторам, що невід'ємно впливають на розвиток культурних рослин протягом вегетаційного періоду.

Вдало і науково обґрунтовано підібрані типи та види сівозмін, відповідно до грунтово-кліматичних умов, зони в яких розміщене господарство, здатні контролювати ступінь поширення збудників хвороб, рівень забуряненості і завдяки системам землеробства та агротехнічних прийомах вдається на ранніх етапах розвитку с.г. культур призупинити негативний вплив шкідливих організмів. Регулюють ступінь ураження шкідниками та поширення хвороб шляхом підбирання способів сівби культур враховуючи сортові особливості. Доцільність проведення захисних засобів здійснюється на підставі систематичного обліку щільності заселення шкідниками, спостереженням за їх розвитком з врахуванням змін у навколишньому середовищі, адже завдяки своєчасному передбачені ступення раз грози для будь-якої культури є можливість підготуватися до здійснення комплексу прийомів до того часу як буде завдана шкода.

Забезпечення пестицидами, біопрепаратами, відповідає потребам господарства, що встановлюється агрономами по захисту рослин згідно обстежень та прогнозованої чисельності шкідливих організмів із завчасним врахуванням втрат, які супроводжуються процесом виробництва. Умови зберігання пестицидів відповідають усім вимогам і інструкціям з охорони праці, ведеться постійний облік використаних препаратів, з метою підтримання наявності тих чи іних хімічних речовин у господарстві.

В процесі проходження науково-дослідної переддипломної практики були проведенні обстеження ділянок озимої пшениці. Зі шкідників особливо небезпечні пявиці.

5. Охорона праці

5.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві

В організації охорони праці в господарстві бере участь керівник господарства, його заступник, головні спеціалісти, керівники окремих підрозділів, профспілкові органи та інші, що певним чином впливають на організацію о.п. основним завданням є створення здорових та безпечних умов праці. З цією метою проводять навчання всіх працюючих в господарстві з подальшою перевіркою їх знань; оперативний контроль стану о.п. в господарстві і негайне усунення шкідливостей та небезпек, виявлених на робочих місцях, проведення огляду санітарно технічного стану виробничих приміщень, транспортних засобів, окремих робочих місць, обладнання, що задіяне у технічних процесах; забезпечення працюючих необхідними засобами захисту.

Інженер з о.п. слідкує за проведенням цих заходів відповідно до передових досліджень науки та досліду, включаючи технічні засоби інформації.

У галузі рослинництва обов'язки з о.п. покладають на головного агронома. Він приймає участь у розробці комплексу заходів з безпечного застосування пестицидів та інших мінеральних добрив; організовує перевірку знань з о.п. серед працівників зайнятих у рослинництві, контролює забезпеченість працюючих необхідними засобами індивідуального захисту.

Робітники під час роботи з пестицидами користуються засобами захисту. Не допускаються до роботи з несправними засобами або без них. Серед засобів захисту органів дихання використовують противогази, респіратори із спеціального одягу - халати, костюми, комбінезони, фартухи,нарукавники; із спецвзуття - чоботи, черевики, галоші; засоби захисту рук - рукавиці; очей - захисні окуляри.

5.5 Дотримання пожежної безпеки

Кожний працівник зобов'язаний знати і виконувати встановлені правила пожежної безпеки обов'язково проводиться інструктаж і реєстрація у журналі. При цьому важливе значення правил пожежної безпеки об'єкта, пожежних властивостей матеріалів та речовин, що зберігаються, можливими причинами пожеж та заходами їх запобігання, вміння користування засобами пожежегасіння.

Складські приміщення із пожежонебезпечними пестицидами обладнаній автоматичною сигналізацією. Пестициди розміщують по секціям окремо за видами, оскільки мають різні пожежні властивості, зберігають пестициди у непошкодженій тарі.

Висновок