Структурно-функціональні зміни в системі аденогіпофіз-периферійні ендокринні залози в умовах тривалої дії нітратів та її корекції

Ознаки зниження функціонального стану відмічались і в тиротропних клітинах аденогіпофіза 180-добових піддослідних щурів, кількість яких зменшувалась на 25,0%. Зменшувались і об'єми цих клітин, їх ядер і ядерець відповідно на 10,6%, 17,5% і 34,7% (табл. 1). ЯЦС складало 1 : 4,1 (у контролі - 1 : 3,8). Рівень тиротропного гормону в периферійній крові знижувався на 41,2%, порівняно з нормою. В ультраструктурі майже дегранульованої цитоплазми тиротропних клітин виявлялись великі вакуолярні утворення округлої або неправильної форми, які були оточені мембраною. Їх порожнини спостерігались в основному без вмісту, але в деяких великих вакуолях визначалась невелика кількість дрібнозернистого матеріалу і короткі “обривки”, які нагадували залишки трубочок ендоплазматичної сітки. Незважаючи на зниження рівня ТТГ у периферійній крові, структура щитовидної залози (висота фолікулярного епітелію, об'єми ядер і ядерець, ЯЦС у фолікулярних клітинах та рівень тироксину в периферійній крові) була близькою до норми. У той же самий час відмічалось нерізке збільшення кількості соматотропів і лактотропів (на 6,7%), а їх об'єми зростали на 22,4%. Більшими ставали об'єми їх ядер на 44,0% та ядерець - на 61,2% (табл. 1). ЯЦС в ацидофілах зменшувалось і складало 1 : 2,6 (у контролі - 1 : 3,1). У соматотропах виявлялись ознаки підвищеного утворення і виведення секреторних гранул у кров'яне русло. Однак у 180-добових щурів функціональна активність соматотропів була дещо нижчою, ніж у молодих щурів, які отримували меншу дозу нітратів, що можливо пов'язано зі змінами реактивності цих клітин із віком. У цитоплазмі гонадотропів (на 165 добу дії нітратів) відмічались виражені дистрофічні та дегенеративні зміни. Цитоплазма цих клітин була повністю дегранульована і містила розширені порожнини ендоплазматичної сітки, в яких виявлявся дрібнозернистий вміст, а іноді порожнини були пусті. У деяких гонадотропах ці порожнини утворювали неправильної форми цистерни. Міжклітинні щілини поєднувалися з цими цистернами, утворюючи єдину систему порожнин. У цитоплазмі гонадотропів, поблизу ядра, визначалися мітохондрії в стані деструкції і скупчення вільних рибосом.

Таким чином, надходження в організм тварин нітратів з питною водою в дозі 120 мг/л протягом 30 діб викликало у 45-добових щурів розвиток стрес-реакції, що виявлялась у структурно-функціональних змінах у системах аденогіпофіз-кора надниркових залоз і аденогіпофіз-щитовидна залоза. Через 45 діб впливу нітратів у 60-добових щурів зміни характерні для стрес-реакції становились ще більш виражені, але все ще відповідали стадії підвищеної резистентності загального адаптаційного синдрому. Токсичний вплив нітратів відображався на структурній характеристиці всіх типів клітин аденогіпофіза і спричиняв виражені зміни в стромі, що насамперед торкалось стану мікроциркуляторного русла. При дії нітратів протягом 165 діб у 180-добових щурів наступали зміни, що характерні для стадії виснаження загального адаптаційного синдрому. Про це свідчило зменшення кількості кортикотропів в аденогіпофізі та зміни в їх структурі, особливо на рівні електронної мікроскопії. В адренокортикоцитах пучкової зони наднирників частина клітин все ще залишалась функціонально напруженою, а інша частина знаходилась у стані глибоких дистрофічних і навіть деструктивних змін. Така реакція клітин кори надниркових залоз могла мати місце в той період, коли процеси адаптації були вже на стадії “зриву” механізмів захисту. При цьому, частина клітин органу вже не функціонувала, а інша частина продовжувала виконувати свою функцію і компенсаторно знаходилась у стані надзвичайного напруження. У щитовидній залозі стан підвищеної резистентності все ще мав місце. Так, незважаючи на зниження тиротропного гормону гіпофіза, структура щитовидної залози у 180-добових щурів на 165 добу впливу нітратів відповідала стану деякого посилення функції фолікулярних клітин, порівняно з 45- і 60-добовими тваринами, однак рівень тироксину в периферійній крові відповідав нормі. Функціональний стан щитовидної залози в умовах тривалої нітратної інтоксикації можна, очевидно, розцінювати як прояв адаптації до дії цієї сполуки. Не виключено, що більш тривалий вплив нітратів привів би до “поломки” механізмів адаптації і в щитовидній залозі виявився би їх цитотоксичний ефект. Ми не проводили спеціального дослідження функції гонад при тривалій дії нітратів, однак ультраструктура гонадотропів передньої частки гіпофіза показала, що вони підлягали токсичному впливу цієї речовини.

Результати дослідження структурно-функціональних змін в аденогіпофізі, щитовидній і надниркових залозах 45-, 60- і 180-добових щурів після дії нітратів і фізичного навантаження.

Як показали наші дослідження, через 30 діб дії нітратів і фізичного навантаження у 45-добових щурів вага гіпофіза збільшувалась тільки на 5,0%, а не на 10,0%, як це мало місце у щурів, які отримували тільки нітрати. У меншій ступені відмічалась гіперемія судин залози і потовщення сполучнотканинних септ. Дещо зменшувалась кількість хромофобних клітин (на 7,1%), але збільшувалась кількість ацидофілів на 12,5%, порівняно з контролем. Ультраструктура кортикотропів, в основному, відповідала нормі, однак накопичення у цитоплазмі секреторних гранул різної електронної щільності вздовж клітинної мембрани і збільшення кількості вільних рибосом свідчило про ознаки деякого посилення синтетичної і секреторної активності (порівняно з нормою). Підвищення функціональної активності визначалось і в надниркових залозах. Вага наднирників збільшувалась на 54,7%, а їх капсула потовщувалась на 30,9%. При цьому, розміри всіх зон кори відповідали контролю. У пучковій зоні об'єми клітин і ядер не змінювались, тоді як ядерець збільшувались на 11,2%. Однак вміст кортизолу в крові все ж збільшувався (на 13,7%). У сітчастій зоні збільшувались об'єми клітин, їх ядер і ядерець відповідно на 34,0%, 59,0% і 53,5%. Зменшувалось ЯЦС у клітинах та складало 1 : 3,4 (у контролі - 1 : 4,1). Накопичувались у цитоплазмі ліпідні включення, що свідчило про підвищення гормоноутворюючої функції. Подібні зміни спостерігались і в адренокортикоцитах клубочкової зони.

Кількість тиротропів в аденогіпофізі 45-добових щурів після 30-денної дії нітратів і фізичного навантаження майже не змінювалось, тоді як об'єми цих клітин, їх ядер і ядерець збільшувались відповідно на 7,0%, 6,3% і 15,4%, порівняно з нормою (табл. 2). ЯЦС у тиротропах становило 1 : 5,3, що відповідало контролю. У цитоплазмі тиротропів зменшувалась кількість секреторних гранул, що, очевидно, пов'язано з активним їх виведенням в кров'яне русло, оскільки рівень ТТГ у периферійній крові збільшувався на 21,4%. Вага щитовидної залози не змінювалась, але у паренхімі залози визначалось зменшення кількості малих фолікулів, тоді як кількість великих зростала майже вдвічі. У колоїді виявлялось накопичення маргінальних вакуолей. Середня висота фолікулярних клітин зростала на 21,9%, об'єми цих клітин та їх ядер - відповідно на 16,8% і 12,7%. Вміст Т4 у крові підвищувався на 80,0%. Серед соматотропів і лактотропів відмічалось посилення їх функціональної активності (збільшувались середній об'єм цих клітин на 20,4% та їх ядер - на 7,9%), але в меншій ступені, ніж при дії нітратів без фізичного навантаження (табл. 2). Однак, якщо при дії нітратів виведення соматотропного гормону з клітин було дещо загальмовано (клітини були переповнені гранулами), то при впливі нітратів і фізичного навантаження виведення гормону посилювалось. Це відповідає даним П.З.Ґудзя та В.А.Климчика (1984), а також М.Parenti, et.al. (1991), згідно з якими фізичні вправи є природною процедурою, які стимулюють секрецію соматотропного гормону і можуть бути використані для визначення гіпофізарної нестачі.

Через 45 діб отримання нітратів і фізичного навантаження (у щурів на 60 добу постнатального розвитку) вага гіпофіза, стан його строми, кількість і структура кортикотропів відповідали нормі (табл. 2). Ультраструктура цитоплазми кортикотропів за кількістю, розмірами і ступенем зрілості секреторних гранул, а також за станом ядер і органел не відрізнялась від подібних структурних елементів даних аденоцитів контрольної групи тварин. Незважаючи на незначне збільшення ваги надниркових залоз (на 7,0%), ширина клубочкової і пучкової зон кори відповідали контролю, дещо розширеною виявлялась лише сітчаста зона (на 6,3%). Структурно-функціональні зміни в клітинах пучкової і сітчастої зон свідчили про підвищення їх функції (збільшувались об'єми ядерець в клітинах пучкової зони на 27,4%. ЯЦС цих клітин складало 1 : 4,1, що відповідало контролю), але в меншій ступені, ніж при дії тільки нітратів. Ультраструктура цих адренокортикоцитів свідчила про нормалізацію функції і відновлення структури цитоплазми, що підтверджувалось вмістом кортизолу в крові, який відповідав нормі. У клітинах клубочкової зони структурні зміни свідчили про підвищення функції (збільшувались об'єм цих клітин на 16,9%, їх ядер і ядерець відповідно на 20,5% і 80,6%. ЯЦС у клітинах зменшувалось і становило 1 : 4,2, тоді як у контролі - 1 : 4,4). Дані Б.І.Кубатько (2000) показують, що при тривалих фізичних навантаженнях кількість мінералокортикоїдів у периферійній крові підвищується. Отже, наші дані відносно активності клітин клубочкової зони співпадали.

Об'єми тиротропів дещо збільшувались (на 4,0%), також як і об'єми їх ядер (на 18,2%) і ядерець (на 5,1%). Показник ядерно-цитоплазматичного співвідношення зменшувався на 12,5% і становив 1 : 4,2, тоді як у контролі - 1 : 4,8 (табл. 2). Ці дані свідчили про підвищення функції тиротропів, що і підтверджувалось підвищенням вмісту тиротропного гормону в периферійній крові (на 6,7%). Реакція щитовидної залози при фізичному навантаженні на фоні дії нітратів мала відмінні риси від тієї, що спостерігалась при введенні тільки нітратів. Так, на 45 день дії нітратів вага щитовидної залози не змінювалась. У паренхімі залози визначалось зменшення кількості середніх фолікулів на 8,2% і збільшення великих фолікулів на 53,8%. Збільшувались висота і об'єми фолікулярних клітин (на 8,6%), об'єми ядер (на 7,7%) та ядерець (на 70,0%), що свідчило про посилення їх функціонального стану. У цитоплазмі клітин відмічалось накопичення апікальних гранул, що супроводжувалось підвищенням вмісту Т4 у крові на 47,0%. Кількість ацидофільних клітин в аденогіпофізі відмічалась дещо більшою, ніж у нормі (на 6,1%), але меншою, ніж після дії одних нітратів, і незважаючи на збільшення об'ємів цих клітин на 28,4%, їх ядер - на 30,0% і ядерець - на 27,9% (табл. 2) в соматотропах виявлялось менше секреторних гранул, що очевидно пов'язано з їх активним виведенням в кров'яне русло. В цілому по ультраструктурній організації соматотропи і лактотропи були аналогічні подібним аденоцитам у нормі.

У 180-добових тварин після дії нітратів протягом 165 діб і фізичного навантаження змін ваги гіпофіза і його співвідношення до ваги тіла не виникало. У стромі залози кровоносні судини були помірно розширені і заповнені кров'ю, а сполучнотканинні прошарки не потовщені, як це виявлялось при дії одних нітратів. Кількість кортикотропів, їх об'єми, а також об'єми ядер і ядерець відповідали нормі (табл. 2), про це свідчила і структура цитоплазми цих клітин. Вага надниркових залоз, структура паренхіми і строми не відрізнялись від норми, про це показували і об'єми клітин усіх зон, а також об'єми їх ядер і ядерець та ядерно-цитоплазматичне співвідношення в клітинах. Близькою до норми виявлялась і ультраструктура адренокортикоцитів усіх зон. У клітинах пучкової зони визначалось скупчення ліпосом, що були заповнені ліпідним вмістом.

Кількість тиротропних клітин в аденогіпофізі, їх об'єми, розміри ядер і ядерець в основному відповідали нормі (табл. 2). Ультраструктура цитоплазми цих клітин також не відрізнялась від контролю, у той час як рівень тиротропного гормону в периферійній крові спостерігався дещо більший (на 5,9%), ніж у контролі. Дія нітратів на фоні фізичного навантаження викликала ще більш виражене посилення функції щитовидної залози, порівняно із 30 і 45 днями даного впливу. У паренхімі залози відмічалось зменшення кількості малих фолікулів на 14,7% і збільшення середніх на 41,7%. Збільшувались висота фолікулярних клітин на 18,7%, їх об'єми - на 39,5%, ядра - на 30,0% і ядерця - на 12,4%. Вміст Т4 у крові зростав на 82,5%. Отже, якщо вплив нітратів у всі періоди дослідження приводив до зниження функції щитовидної залози, про що свідчила структурна характеристика фолікулів, фолікулярних клітин і рівня тироксину в периферійній крові, то при одночасній дії нітратів та фізичного навантаження функція щитовидної залози посилювалась аж до 165 дня даного впливу. Після 165 діб дії нітратів і фізичного навантаження при збільшенні об'ємів ацидофільних соматотропів на 6,9%, а також об'ємів їх ядер - на 6,3% і ядерець - на 28,6% (табл. 2) у цитоплазмі цих клітин відмічалось накопичення секреторних гранул, а в лактотропах спостерігалась активація процесів виведення секреторного матеріалу в кров'яне русло, про що свідчило накопичення пухких секреторних гранул уздовж клітинної мембрани, частина з яких безпосередньо контактувала з плазмолемою.

Таким чином, якщо фізичне навантаження послаблювало цитотоксичну дію нітратів на структуру клітин аденогіпофіза і кори надниркових залоз, то в щитовидній залозі ознаки зниження функції (під впливом одних нітратів) змінювались при фізичному навантаженні активацією функції фолікулярних клітин. Можна вважати, що механізми підвищення функції щитовидної залози при дії нітратів на фоні фізичного навантаження пов'язані з включенням захисно-пристосувальних реакцій. Той рівень підвищення тироксину в крові, що ми спостерігали, спроможний посилити метаболічні процеси в усіх органах і тканинах, які послаблювались або навіть блокувались під впливом токсикозу, що був викликаний дією нітратів.

Особливості стану фізичного розвитку дітей і підлітків, які перебували на території з підвищеним вмістом нітратів у питній воді.

Отримані результати стану фізичного розвитку школярів свідчать, що тривалий вплив нітратів гальмував соматичний розвиток у школярів молодшого шкільного віку, що виявлялось у зменшені довжини тіла у дівчат на 3,6%, у хлопчиків - на 3,9%, порівняно з контрольною групою дітей. Вага тіла визначалась меншою у дівчат на 20,4%, у хлопчиків - на 21,1%. Вагоростовий індекс (ВРІ) знижувався у дівчат на 17,4%, у хлопчиків - на 18,5%. У серцево-судинній системі спостерігалось підвищення функціонального напруження, що супроводжувалось посиленням частоти серцевих скорочень у дівчат на 6,0% та у хлопчиків - на 11,6%. Дані Індексу Робінсону у дівчат дослідної групи збільшувались і становили 96,7±1,0 ум.од., у дівчат контрольної групи - 88,3±2,0 ум.од., у хлопчиків - 95,7±2,3 ум.од. (у контролі - 85,9±2,0 ум.од), що показувало про низький рівень резервних можливостей серцево-судинної системи (РМ ССС). У дівчат молодшого шкільного віку показники життєвої ємності легень дещо зменшувались (на 6,4%), що співпадало зі зниженням їх резервних можливостей. У хлопчиків життєва ємність легень (ЖЄЛ) суттєво не змінювалась, тоді як резервні можливості дихальної системи навіть дещо покращувались через більш суттєве зменшення маси тіла. Сила м'язів кисті правої руки у дівчат зменшувалась на 9,3%, у хлопчиків - на 18,7%, лівої руки у дівчат - на 7,3%, а у хлопчиків - на 12,0% (табл. 3, 4).

Як відмічають М.М.Середенко і співавтори (2003), при безсимптомній метгемоглобінемії, що викликана дією нітратів, частота дихання і серцевих скорочень збільшуються, а коли концентрація MetHb перевищує 15% загальної кількості гемоглобіну, спостерігається зменшення глибини дихальних рухів при збільшенні частоти серцевих скорочень.

У школярів середнього шкільного віку тривала дія нітратів стимулювала збільшення маси тіла (у дівчат - на 16,7%, у хлопців - на 8,8%), порівняно з контролем. ВРІ у дівчат зростав на 11,9%, тоді як у хлопців зміни цього показника були менш виражені (на 5,7%). ЧСС у дівчат суттєво не змінювалась, тоді як у хлопців зростала (на 10,9%). ЖЄЛ знижувалась у дівчат на 5,5%, у хлопців - на 4,7%. У більшості школярів відмічалось зниження резервних можливостей ССС і дихальної системи (ДС). Сила м'язів кисті правої руки у дівчат зменшувалась на 22,4%, у хлопців - на 11,9%, лівої руки у дівчат - на 24,4%, у хлопців - на 13,3% (табл. 3, 4).

У дівчат і юнаків старшого шкільного віку тривала дія нітратів приводила до збільшення їх вагоростових параметрів. Довжина і вага тіла у дівчат перевищувала контрольні дані відповідно на 8,0% і 16,4%, у юнаків - на 4,0% і 30,0%. При цьому, зростала ЧСС (у дівчат - на 9,5%, у юнаків - на 14,8%). Зменшувалась ЖЄЛ (у дівчат - на 27,1%, у юнаків - на 18,3%), також як і показники резервних можливостей ССС і ДС. Значно меншими виявлялись силові дані м'язів кистей рук (табл. 3, 4).

Як показують дані М.М.Середенко і співавтори (2003) при тривалому введенні нітриту натрію у щурів спостерігається зниження швидкості масопереносу кисню артеріальною кров'ю вдвічі, а венозною кров'ю - втричі. Швидкість споживання кисню м'язом достовірно знижується. Значно знижується загальна рухова активність у тварин, тобто існує пропорційна залежність між рівнем метгемоглобінемії і руховою активністю тварин, що можливо спостерігали і ми в нашому дослідженні.

Зіставляючи отримані дані структурно-функціонального стану соматотропів аденогіпофіза, соматичного розвитку у піддослідних щурів різного віку і вагоростових параметрів у школярів молодшого, середнього і старшого шкільного віку, які проживали в умовах тривалої дії нітратів, можна констатувати про певну кореляцію між динамікою функції соматотропів аденогіпофіза, вагоростовими даними у піддослідних тварин і у школярів у різні періоди дослідження, а саме: в умовах дії нітратів маса тіла у тварин 45-добового віку (також як у школярів молодшого шкільного віку) відставала від контрольних даних, тоді як у більш пізні періоди перевищувала їх, що можливо обумовлено особливостями динаміки функціональних змін соматотропної функції аденогіпофіза в різні вікові періоди.

Таким чином, як свідчать отримані результати, тривала дія нітратів приводила до характерних змін у стані фізичного розвитку школярів різного віку і статті, що можливо пов'язано, як і в нашому експерименті із змінами, що виникали при дії нітратів у нейроендокринній системі.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягала у з'ясуванні загальних закономірностей структурно-функціональних змін у системах аденогіпофіз-надниркові залози і аденогіпофіз-щитовидна залоза в умовах дії нітратної інтоксикації різної тривалості. Визначена роль фізичного навантаження як фактора, що знижує цитотоксичну дію нітратів та попереджує структурно-функціональні зміни в аденогіпофізі, щитовидній та надниркових залозах. Отримані дані є своєрідним підґрунтям для вирішення важливої наукової проблеми - пошуку нових корегуючих засобів проти дії пошкоджуючих чинників навколишнього середовища, зокрема нітратів.

1. Надходження в організм щурів нітратів протягом 30 діб викликає у 45-добових тварин розвиток стрес-реакції, що проявляється в структурно-функціональних змінах у системах аденогіпофіз-кора надниркових залоз і аденогіпофіз-щитовидна залоза. В аденогіпофізі відбувається посилення функціональної активності кортикотропів, що співпадає з функціональним напруженням клітин пучкової зони наднирників і супроводжується підвищенням рівня кортизолу в периферійній крові. Зниження функції тиротропів на фоні зменшення вмісту ТТГ в крові супроводжується послабленням функціональної активності фолікулярних клітин щитовидної залози. Активізуються в аденогіпофізі соматотропи.

2.Після 45 діб дії нітратів у 60-добових щурів зміни, характерні для стрес-реакції, стають ще більш виражені і відповідають стадії підвищеної резистентності загального адаптаційного синдрому. Посилення функції кортикотропів супроводжується підвищенням синтезу і секреції гормонів в адренокортикоцитах пучкової зони наднирників. Знижується функціональна активність тиротропів аденогіпофіза, а також фолікулярних клітин щитовидної залози. В ультраструктурі соматотропів наявні ознаки посилення функціональної активності, а в гонадотропах визначаються гальмування фази виведення секреторного матеріалу і дистрофічні зміни в цитоплазмі.

3. При дії нітратів протягом 165 діб у 180-добових щурів у системі аденогіпофіз-надниркові залози наступають зміни, які характерні для стадії виснаження загального адаптаційного синдрому. Знижується адренокортикотропна функція аденогіпофіза та виникають відповідні зміни в корі наднирників. Пригнічується тиротропна функція, однак структура щитовидної залози та рівень тироксину залишається в межах норми, що можна розцінювати, як прояв адаптації до дії нітратів. У соматотропах аденогіпофіза структурні ознаки активації функції. У гонадотропах виявляються ознаки зниження функціональної активності і виражені дистрофічні та дегенеративні зміни в цитоплазмі.

4.У 45- і 60-добових щурів фізичне навантаження на фоні надходження в організм нітратів знижує їх токсичний ефект і силу стресорного впливу, а також є своєрідним протектором щодо розвитку дистрофічних і деструктивних змін в аденогіпофізі і корі наднирників. Функція щитовидної залози під впливом фізичного навантаження при дії нітратів посилюється.

5. У 180-добових щурів фізичне навантаження попереджує розвиток цитотоксичного ефекту нітратів у структурі аденогіпофіза і кори наднирників, тоді як соматотропна та тиротропна функції аденогіпофіза і структурно-функціональний стан щитовидної залози підвищуються.

6. Тривала дія нітратів викликає зміни у фізичному розвитку дітей і підлітків, що залежать від терміну надходження в організм нітратів, а також віку і статті. У дітей молодшого шкільного віку хронічна дія нітратів гальмує соматичний розвиток, приводить до підвищення напруження у серцево-судинній системі (збільшення ЧСС) і послаблення функції зовнішнього дихання (зниження ЖЄЛ) з ознаками зменшення резервних можливостей цих систем. Знижується м'язова сила кистей рук.

7.У школярів середнього шкільного віку відмічається збільшення маси тіла. Ступінь напруження у серцево-судинній системі залишається високою, а функція зовнішнього дихання знижується, також як і сила м'язів рук.

8. У підлітків збільшуються вагоростові параметри тіла, зростає ЧСС, знижуються резервні можливості серцево-судинної і дихальної систем, а також сила м'язів кистей рук, причому всі ці показники з віком набувають більш виразних змін.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проведені дослідження дозволяють достовірно оцінити ступінь ризику та небезпечності нітратного забруднення довкілля для здоров'я населення у теперішній час та зробити прогноз на майбутнє.

2.Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у монографії “Аденогіпофіз-периферійні ендокринні залози людини і тварин у нормі і в умовах нітратної інтоксикації організму та її корекції” (І.М.Рожков, 2005), були використані при написанні навчального посібника “Анатомія та еволюція нервової системи” (І.М.Рожков, В.М.Гордієнко, Ю.А.Томілін, 2005), знайшли практичне застосування при підготовці методичних рекомендацій до проведення моніторингу здоров'я і реабілітаційно-профілактичних заходів оздоровлення школярів, які проживають на нітратно-забрудненій території (Ю.А.Томілін, І.М.Рожков, В.П.Олейник, 2005), науково-практичних рекомендацій із організації та ефективного застосування селеноутримуючих препаратів у годуванні сільськогосподарських тварин (І.Т.Кіщак, В.М.Бугаєвський, І.М.Рожков, І.В.Наконечний, О.П.Тофан, В.П.Олейник, 2004), інформаційно-методичного посібника з проведення громадського екологічного моніторингу господарських об'єктів із залученням учнівської молоді (Ю.А.Томілін, І.М.Рожков, О.А.Сирота, О.Ф.Прищепов, В.П.Олейник, М.О.Троїцький, 2002).

3.На основі аналізу стану фізичного розвитку дітей і підлітків, які проживають на нітратно-небезпечній території, розроблено комплексну програму профілактично-оздоровчих заходів, яка дозволяє запобігти розвитку патологічних станів та відновити здоров'я дітей. Ця програма передбачає поряд із санітарно-гігієнічними заходами використання засобів лікувальної фізичної культури.

4.Фотографії і цифрові бази даних, одержані в результаті виготовлення й морфометричного вивчення гістологічних препаратів та фізичного розвитку школярів, слід використовувати в навчальному процесі на кафедрах морфологічного і фізіологічного напрямків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Рожков І.М. Аденогіпофіз - периферійні ендокринні залози людини і тварин у нормі і в умовах нітратної інтоксикації та її корекції. - Миколаїв: МДУ, 2005.-224 с.

2.Рожков І.М., Гордієнко В.М., Томілін Ю.А. Анатомія і еволюція нервової системи: Навчальний посібник. - Миколаїв: МДГУ, 2005. - 228 с. (здобувачем самостійно проаналізована література, набір та друк матеріалу).

3.Рожков І.М. Реакція аденогіпофіза на тривалу дію нітратів у тварин різного віку // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2004. - Вип. 23. - С. 153-159.

4. Рожков І.М. Гістофізіологічний стан тиротропоцитів аденогіпофіза в умовах нітратної інтоксикації в різні періоди онтогенезу // Biomedical and biosocial anthropology. - 2004. - № 2. - Р. 207-209.

5.Рожков І.М. Структурно-функціональні зміни тироцитів щитоподібної залози у постнатальному онтогенезі і при хронічній інтоксикації організму нітратами // Вісник проблем біології і медицини. - 2004. - Вип. 2. - С. 12-16.

6.Рожков І.М., Гордієнко В.М. Реакція кортикотропоцитів аденогіпофіза на хронічну дію нітратів // Ендокринологія. - 2004. - Том 9. - № 2. - С. 248-252 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

7.Рожков І.М., Гордієнко В.М. Структурні зміни аденогіпофіза за умов дії нітратів та одночасного фізичного тренування //Фізіологічний журнал. - 2004. - Том 50. - № 5. - С. 38-43 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

8.Рожков І.М., Гордієнко В.М. Фізичне тренування як корегувальний засіб дії нітратної інтоксикації на соматотропну функцію гіпофіза // Спортивна медицина. - 2004. - Вип. 1-2. - С. 78-81 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

9.Рожков І.М. Гістологічна характеристика хромофобних аденоцитів гіпофіза у постнатальному онтогенезі і при хронічній інтоксикації організму нітратами // Вісник проблем біології і медицини. - 2004. - Вип. 4. - С. 25-29.

10.Рожков И.Н., Гордиєнко В.М. Реакция тиреотропной функции аденогипофиза на хроническое действие нитратов // Фізика живого. - 2004. - Т. 12. - № 1. - С. 128-132 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

11. Рожков І.М. Структурно-функціональні зміни адренокортикоцитів пучкової зони надниркових залоз тварин в умовах тривалої нітратної інтоксикації // Біологія тварин. - 2004. - Т. 6. - № 1-2. - С. 306-310.

12.Рожков І.М. Вплив фізичного тренування на стан аденогіпофіза в умовах хронічної дії нітратів // Природничий альманах. - 2004. - Вип. 4. - С. 112-118.

13.Рожков І.М. Структурно-функціональні зміни кортикоцитів сітчастої зони надниркових залоз у постнатальному онтогенезі і при хронічній інтоксикації організму нітратами //Вісник проблем біології і медицини. - 2004. - Вип. 3. - С. 39-44.

14.Рожков І.М. Структурно-функціональні зміни в системі аденогіпофіз-надниркові залози в умовах тривалої нітратної інтоксикації // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету (Біологічні науки). - 2004. - № 43 (55). - С. 79-85.

15.Рожков І.М. Стан надниркових залоз тварин в умовах хронічної нітратної інтоксикації // Ветеринарна медицина. -

2004. - № 84. - С. 609-612.

16.Рожков І.М. Стан тиротропної функції аденогіпофіза в умовах одночасної дії нітратів і фізичного тренування // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка (Біологічні науки). - 2005. - № 3 (83). - С. 92-97.

17. Рожков І.М. Ультраструктурні зміни тиротропів аденогіпофіза за умов тривалої інтоксикації організму нітратами // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - Вип. 1. - С. 75-81.

18.Рожков І.М. Ультраструктурні зміни адренокортикоцитів пучкової зони наднирників за умов тривалої нітратної інтоксикації та її корекції фізичним навантаженням // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - Вип. 2. - С. 117-123.

19.Рожков І.М. Структурно-функціональний стан клітин клубочкової зони надниркових залоз у тварин різного віку в умовах хронічної дії нітратів // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2005. - Вип. 31. - С. 194-197.

20.Рожков І.М. Ультраструктурні зміни адренокортикоцитів пучкової зони наднирників за умов тривалої нітратної інтоксикації // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка (Біологічні науки). - 2005. - № 6 (86). - С. 131-138.

21.Рожков І.М., Гордієнко В.М. Деякі аспекти гістофізіологічних змін кортикоцитів пучкової зони надниркових залоз в умовах хронічної нітратної інтоксикації організму та її корекції плаванням //Спортивна медицина. - 2005. - № 1. - С. 75-79 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

22.Рожков І.М. Ультраструктурні зміни соматотропів аденогіпофіза за умов тривалої інтоксикації організму нітратами // Природничий альманах. - 2005. - Вип. 6. - С. 131-137.

23.Рожков І.М. Вплив тривалої нітратної інтоксикації на структурно-функціональний стан системи аденогіпофіз-щитовидна залоза // Біологія тварин. - 2005. - Т. 7. - № 1-2. - С. 239-245.

24.Рожков І.М., Сафронова Л.Л. Деякі особливості ультраструктурних змін фолікулотропів аденогіпофіза за умов нітратної інтоксикації різної тривалості // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - Вип.4. - С. 53-57 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

25.Рожков І.М. Особливості ультраструктурних змін тиротропів аденогіпофіза за умов нітратної інтоксикації та їх корекції фізичним навантаженням // Вісник Волинського державного університету. - 2005. - Вип. 7. - С. 117-121.

26.Рожков І.М., Гордієнко В.М. Особливості корекції фізичним навантаженням структурно-функціональних змін в аденогіпофізарно-наднирниковій системі за умов нітратної інтоксикації різної тривалості //Спортивна медицина. - 2005. - Вип. 2. - С. 81-86 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

27.Рожков І.М., Черно В.С., Ємельянова О.Г., Чеботар Л.Д., Бітлян О.Л. Особливості перебудов цитоархітектоніки передньої частки гіпофіза щурів в умовах патогенних факторів навколишнього середовища // Наукові праці ІІ Міжнародної конференції “Фальцфейнівські читання”. - Херсон: Терра, 2001. - С. 158-159.

28.Рожков І.М., Главатий С.М. Особливості фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах впливу нітратів питної води // Наукові праці Всеукраїнської конференції “Людина та навколишнє середовище - проблеми безперервної екологічної освіти в вузах”. - Одеса: ОДАХ, 2002. - С.118-119.

29. Рожков І.М., Томілін Ю.А., Сурова Л.М., Куланов М.М. Особливості розвитку організму тварин в умовах впливу нітратів питної води в постнатальному онтогенезі // Наукові праці ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Культура здоров'я як предмет освіти”. - Херсон: Персей, 2002. - С. 221-226 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

30.Рожков І.М., Гордієнко В.М. Основи структурно-функціональних змін тиротропної функції аденогіпофіза під впливом нітратів питної води // Наукові праці ІІІ Національного конгресу АГЕТ України. - Тернопіль: Укр. мед. книга, 2002. - С. 254-255.

31.Рожков І.М. Особливості розвитку серцево-судинної системи у дітей, які проживають поблизу джерел питної води з перевищеним вмістом нітратів // Наукові праці Міжнародного наукового симпозіуму “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій”. - Черкаси: ЧДУ, 2003. - С. 87.

32.Рожков І.М. Структурно-функціональні зміни у комплексі аденогіпофіз-щитовидна залоза щурів в умовах впливу гемічної гіпоксії // Наукові праці ІІІ Міжнародної конференції “Фальцфейнівські читання”. - Херсон: Терра, 2003. -

С. 296-301 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

33.Рожков І.М., Томілін Ю.А., Олейник В.П., Ємельянова О.Г. Особливості фізичного розвитку дітей загальноосвітньої школи в умовах хронічного впливу нітратів питної води // Наукові праці Міжнародної конференції “Реалізація здорового способу життя - сучасні підходи”. - Дрогобич: КОЛО, 2003. - С. 460-466 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

34.Рожков І.М. Аналіз стану соматичного розвитку дітей і підлітків, які проживають на нітратно-забрудненій території // Наукові праці Міжнародної конференції “Фізична культура, спорт та здоров'я нації”. - Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2004. - Вип. 5. - С. 120-124.

35.Рожков І.М., Олейник В.П., Томілін Ю.А. Шляхи оздоровлення дітей, які проживають на нітратно-забрудненій території // Наукові праці Міжнародної конференції “Екологічна безпека об'єктів господарської діяльності”. - Миколаїв: МДГУ, 2004. - С. 157-159.

36.Рожков І.М. Стан фізичного розвитку школярів різного віку в умовах хронічної дії нітратів // Молода спортивна наука України. - Львів: НВФ Українські технології. - 2004. - Вип. 8. - Т. 2. - С. 305-309.

37.Рожков І.М., Гордієнко В.М., Олейник В.П. Структурно-функціональні зміни адренокортикоцитів сітчастої зони надниркових залоз в умовах хронічної інтоксикації та її корекції фізичним навантаженням // Наукові праці IV Регіональних Новорічних біологічних читань. - Миколаїв: МДУ, 2004. - Вип.4. - С. 107-111 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу.

38.Рожков И.Н. Состояние физического развития детей различного возраста в условиях хронической нитратной интоксикации // Труды Международной научной конференции “Физиология развития человека”. - Москва: Вердана, 2004. - С. 327.

39.Рожков І.М., Олейник В.П., Наконечний І.В. Деякі аспекти фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку за умов проживання на нітратно-небезпечний території // Наукові праці Всеукраїнської науково-практичної конференції “Роль довкілля у валеологічній освіті і вихованні”. - Полтава: Друкарська майстерня, 2005. - С. 50-52.

40.Рожков І.М. Нітрати, як медико-біологічна проблема сучасного суспільства // Матеріали IV Міжнародної конференції “Фальцфейнівські читання”. - Херсон: Терра, 2005. - С. 96-99.

41.Рожков І.М. Олейник В.П. Ультраструктурні зміни фолікулостимулюючих гонадотропів аденогіпофіза за умов хронічної нітратної інтоксикації // Наукові праці Всеукраїнської науково-практичної конференції “Природничі науки в закладах освіти України: дослідження, впровадження та перспективи”. - Умань: УПУ, 2005. - С. 58-62.

42.Рожков І.М., Гордієнко В.М. Фізичне навантаження як відновлювальний засіб ультраструктури кортикотропів аденогіпофіза за умов тривалої дії нітратів // Наукові праці IX Міжнародного конгресу “Олімпійський спорт і спорт для всіх”. - К.: НУФВСУ “Олімпійська література”, 2005. - С. 828.

43.Рожков І.М., Гордієнко В.М., Олейник В.П., Казаков Д.О., Куланов М.М. Роль фізичного навантаження у відновленні структурно-функціональних змін щитовидної залози при дії нітратної інтоксикації на організм // Наукові праці V Міжрегіональних новорічних біологічних читань. - Херсон: Айлант, 2005. - Вип.5. - С. 91-96 (здобувачем самостійно проаналізована література, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

АНОТАЦІЯ

Рожков І.М. Структурно-функціональні зміни в системі аденогіпофіз-периферійні ендокринні залози в умовах тривалої дії нітратів та її корекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.11 - цитологія, клітинна біологія, гістологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення закономірностей структурно-функціональних змін в системах аденогіпофіз-надниркові залози і аденогіпофіз-щитовидна залоза в умовах дії нітратної інтоксикації різної тривалості. Виявлена залежність структурних і функціональних перебудов в аденоцитах передньої частки гіпофіза від тривалості дії нітратів. Відмічено, що вплив нітратів питної води викликає зміни у структурі і функції щитовидної залози, характер яких залежить від тривалості надходження нітратів в організм тварин. Отримано дані про структурно-функціональні зміни надниркових залоз щурів різного віку в умовах нітратної інтоксикації. Запропоновано спосіб корекції дії нітратів на структуру і функцію аденогіпофіза, щитовидної і надниркових залоз фізичним навантаженням. Визначена роль фізичного навантаження, як фактора, що знижує цитотоксичну дію нітратів та попереджує структурно-функціональні зміни в аденогіпофізі, щитовидній та надниркових залозах. Встановлено, що нітрати впливають на фізичний розвиток дітей і підлітків. При цьому, характер змін фізичного розвитку залежить як від віку, так і статті школярів.

Ключові слова: морфологія, аденогіпофіз, кортикотропи, соматотропи, лактотропи, тиротропи, щитовидна залоза, надниркові залози, нітрати, фізичне навантаження.

АННОТАЦИЯ

Рожков И.Н. Структурно-функциональные изменения в системе аденогипофиз-периферические эндокринные железы в условиях длительного действия нитратов и ее коррекции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.11 - цитология, клеточная биология, гистология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2006.

В диссертации приведено теоретическое обобщение закономерностей структурно-функциональных изменений в системах аденогипофиз-надпочечники и аденогипофиз-щитовидная железа в условиях действия нитратной интоксикации различной длительности. Выявлена зависимость структурных и функциональных перестроек в аденоцитах передней доли гипофиза от длительности действия нитратов. Отмечено, что действие нитратов питьевой воды вызывает изменения в структуре и функции щитовидной железы, характер которых зависит от длительности поступления нитратов в организм животных. Получены данные о структурно-функциональных изменениях надпочечников крыс различного возраста в условиях нитратной интоксикации. Предложен способ коррекции действия нитратов на структуру и функцию аденогипофиза, щитовидной железы и надпочечников с использованием физической нагрузки. Установлена роль физической нагрузки, как фактора, снижающего цитотоксическое действие нитратов и предупреждающего структурно-функциональные изменения в аденогипофизе, щитовидной железе и надпочечниках. Установлено, что нитраты влияют на физическое развитие детей и подростков. При этом, характер изменений физического развития зависит как от возраста, так и пола школьников.

Ключевые слова: морфология, аденогипофиз, кортикотропы, соматотропы, лактотропы, тиреотропы, щитовидная железа, надпочечники, нитраты, физическая нагрузка.

SUMMARY

Rozhkov I.M. Structural and functional changes in the system of adenohypophysis - peripherical endocrine gland in conditions of long actions of nitrates and their correction. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of doctor the biological sciences on speciality 03.00.11 - cytology, cellular biology, histology. - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2006.

Histophysiological study of changes in systems adenohypophysis-adrenal gland and adenohypophysis-thyroid gland in conditions of nitrates action of various duration is given. The way of correction of nitrates action on structure and function adenohypophysis, thyroid gland and adrenal gland with use of physical loading is offered. The character of nitrates action on a condition of physical development of children and teenagers is investigated.

It is established, that the receipt of nitrates into organism of experimental rats for 30 days causes in 45-daily animals the development of stress-reaction, that comes to light in structural and functional changes in systems adenohypophysis-adrenal gland and adenohypophysis-thyroid gland. In adenohypophysis there is amplification of functional activity of corticotrophs, that coincides with the poorly expressed functional pressure of cells of fasciculata adrenal gland zone and is accompanied by increase of the level of cortisol in peripherical of blood. The decrease of function of thyreotrophs, on a background of reduction of the contents of thyrotropic hormone in blood, is accompanied by easing of functional activity of thyroid follicular cells. Only acidophilic cells (somatotrophs and lactotrophs) remain active in adenohypophysis. In 45 days of nitrates action, 60-daily rats have changes, which are typical for stress - the reactions become even more expressed and they correspond to stages of increased general adaptation syndrom. The amplification function of corticotrophs is accompanies by increase of synthesis and secretion of hormone in cells of the zone fasciculata adrenal gland. The functional activity of thyreotrophs adenohypophysis, and also thyroid follicular cells is reduced. In ultrastructure of somatotrophs the attributes of amplification of functional activity are marked, and in gonadotrophs braking a phase of deducing secretion of a material and destruction of change in cytoplasm comes to light. At the action of nitrates for 165 days in the system adenohypophysis-adrenal gland of 180-daily allowance rats come changes, typical for the stage of exhaustion of general adaptation syndrom. Corticotropical function of adenohypophysis is reduced and respective alterations in adrenal cortex appear. Thyrotropical function is oppressed, however thyroid gland structure and the level of thyroxine in blood remain within the limits of norm, that is possible to regard as the display of adaptation to the action of nitrates. In somatotrophs adenohypophysis the structural attributes of activation of function, and in gonadotrophs attributes of decrease of functional activity and expressed distrophical and degeneration of change in cytoplasm are marked.

Physical loading of 45- and 60-daily allowance rats reducer their toxicol effect and the force stress of action on a background of the receipt of nitrates into rats organism and also appears as original protection concerning the development of distrophical and distractial changes in adenohypophysis and adrenal cortex. The function of thyroid gland amplifies under the influence of physical loading at nitrates action. 180-daily animals physical loading normalizes the structure of adenohypophysis and adrenal cortex after 165 days of nitrates action whereas somatotropical and thyrotropical function of adenohypophysis and structural and functional condition of thyroid gland raise.

The long nitrates action causes changes in physical development of children and teenagers, which character depends on time of receipt of nitrates into organism, and depends on age and floor. The chronic nitrates action brakes the somatical development of children of younger school age and results in increase of a pressure in cardiovascular system and easing the function of external breath with the attributes of decrease of reserve opportunities of these systems. The muscles force of brushes of hands is reduced. The increase of weight of body of the schoolboys of average school age is marked. The degree of a pressure in cardiovascular system remains high and the function of external breath is reduced as well as muscles force of hands. Weight and height parameters of a body of the teenagers of the senior school age are increased, the pressure in cardiovascular system continues to grow. The reserve opportunities both in cardiovascular and respiratory systems, and the force of muscles of brushes of hands are reduced. These changes are more observed at the young men.

Key words: morphology, adenohypophysis, corticotrophs, somatotrophs, lactotrophs, thyreotrophs, thyroid gland, adrenal gland, nitrates, physical loading.

Размещено на Allbest.ru