Фізіологічні особливості газоенергетичного та ліпідного обмінів у худоби сірої української породи різних вікових груп за різних умов утримання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізіологічні особливості газоенергетичного та ліпідного обмінів у худоби сірої української породи різних вікових груп за різних умов утримання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема розвитку в Україні м'ясного скотарства сьогодні заслуговує надзвичайно великої уваги, оскільки високоякісну, дешеву і смачну яловичину дає саме ця худоба, яку представляє місцева аборигенна худоба сірої української породи (Козир В.С., 2004).

Розвиток м'ясного скотарства, незалежно від того будуть це фермерські чи державні господарства, можливий нині лише за умови широкого використання досягнень біологічної науки. Наукове вирішення цієї надзвичайно складної проблеми тісно пов'язане з інтенсифікацією галузі, з розробкою таких систем утримання тварин, які б сприяли підвищенню стійкості їх до різних захворювань, прискоренню росту і розвитку молодняку, покрашенню його здатності до відтворення та підвищення продуктивності.

Ученими встановлено, що фізіологічний стан та продуктивність тварин визначаються характером та інтенсивністю обмінних процесів в організмі, інтегральним показником яких є енергетичний обмін (Brody S., 1964; Стояновський С.В., 1965-1985; Tahata F. et al., 1983; Грибан В.Г., 1970-2005; Головач П.І., 2004). Доведено також, що джерелом енергії для великої рогатої худоби є ліпіди та їх метаболіти (Гжицький С.З., Стояновський С.В., 1965; Кравців Р.Й., 1974; Волторністий М.В., Jalk D., Siwka P., 1994, 1995; Янович В.Г., Сологуб Л.І., 2000; Головач П.І., 2004; Замазій М.Д., 2004).

Вивченню закономірностей накопичення та трансформації згаданих речовин у крові та тканинах великої рогатої худоби, за впливу різноманітних факторів середовища, присвячена незначна кількість робіт і лише деякі з досліджень проведені на великій рогатій худобі молочного напряму, а дані щодо їх впливу на метаболізм ліпідів у тварин м'ясних порід майже відсутні. (Benedict F., Ritzman F., 1937; Грибан В.Г., 1978, 1990; Зубець М.В., Козир В.С., 1994-2005). Саме це і стало темою нашого дослідження.

У своїй роботі ми вивчили фізіологічний стан худоби за показниками газоенергетичного та ліпідного обмінів, визначили склад і якість молозива та збереженість новонародженого молодняку. На цій основі, з урахуванням літературних даних, розробили оптимальну систему утримання цієї худоби, яка забезпечує високий рівень резистентності, продуктивності та репродуктивної здатності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом теми «Адаптація тварин до умов центральної степової зони України за впливу різних умов утримання та біологічно активних речовин» (номер державної реєстрації 0101U004234), що досліджується на кафедрі фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету згідно з комплексною програмою фундаментальних і прикладних досліджень щодо наукового забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу України «Розробка біологічних основ підвищення резистентності та адаптаційної здатності організму тварин» (шифр 14.02).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - вивчити фізіологічний стан худоби сірої української породи за показниками газоенергетичного і ліпідного обмінів і на цій основі розробити оптимальну систему утримання, яка забезпечує високу адаптивну реактивність, резистентність і продуктивну здатність корів в умовах центральної степової зони України.

Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання дослідження:

1. Вивчити вікову динаміку показників легеневого дихання та енергетичних процесів у великої рогатої худоби сірої української породи залежно від системи утримання.

2. Дослідити вміст загальних ліпідів та їх метаболітів у крові сірої української худоби на різних етапах постнатального онтогенезу в умовах стійлового і табірно - пасовищного утримання.

3. Дослідити активність ферментів метаболізму ліпідів (ліпази і ліпоксидази) у тварин сірої української породи залежно від системи утримання.

4. Визначити показники газоенергетичного обміну, загальних ліпідів та їх метаболітів, активність ліпази і ліпоксидази у крові корів сірої української породи у процесі лактації залежно від системи утримання.

5. З'ясувати склад та якість молозива у корів сірої української худоби залежно від системи утримання.

6. Дослідити фізіологічний стан та встановити залежність збереження новонароджених телят, отриманих від корів-матерів сірої української породи за різних умов утримання.

Об'єкт дослідження: стан газоенергетичного та ліпідного обмінів, активність ферментів ліпідного метаболізму на різних стадіях постнатального онтогенезу, склад та якість молозива худоби сірої української породи, збереженість новонароджених телят.

Предмет дослідження: вплив систем утримання на газоенергетичний і ліпідний обміни, активність ферментів.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, клінічні, морфологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше з'ясовано рівні газоенергетичного та ліпідного обмінів у худоби сірої української породи різних вікових груп в умовах центральної степової зони України. Науково обґрунтовано перевагу табірно-пасовищної системи утримання худоби сірої української породи над стійловою системою в умовах Степу України.

Вивчено особливості процесів газоенергетичного та ліпідного обмінів на різних етапах постнатального онтогенезу худоби сірої української породи за умов стійлової та табірно-пасовищної систем утримання.

Встановлено особливості складу і якості молозива корів сірої української породи залежно від умов утримання. До того ж встановлено рівень збереженості новонароджених телят від умов утримання корів-матерів сірої української породи.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати проведених досліджень показали, що табірно-пасовищна система утримання худоби сірої української породи сприяє нормальному перебігу обміну речовин, вагітності, покращенню якості молозива та народженню життєстійкого приплоду, а вивчення газообміну дає можливість визначити рівень та направлення обміну речовин і енергії в організмі. Саме ця система утримання худоби сірої української породи впроваджена у племзаводі «Поливанівка» Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Основні теоретичні положення дисертаційної роботи знайшли практичне відображення в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академії, Одеського державного аграрного університету, Подільського державного аграрно-технічного університету, Луганського національного аграрного університету під час вивчення курсу фізіології тварин.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно виконала весь запланований обсяг експериментальних досліджень, аналіз літературних джерел за темою дисертації, провела статистичну обробку одержаних результатів та їх інтерпретацію, сформулювала основні положення та висновки роботи, підготовила до друку наукові публікації за темою дисертації. Планування напрямів досліджень, інтерпретація отриманих результатів та формулювання висновків - за участю наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені, обговорені та отримали загальне схвалення на Міжнародних науково-практичних конференціях «Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин» (м. Дніпропетровськ, 2001), «Сучасні проблеми ветеринарної медицини» (м. Львів, 2001); на Міжнародній конференції, присвяченій 80-річчю ІЕКВМ (м. Харків, 2002); Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях» (м. Львів, 27-28 листопада 2004 р.); Міжнародній науковій конференції «Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва» (м. Львів, 20-21 жовтня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин» (м. Дніпропетровськ, 24-25 листопада 2005 р.)

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 5 статей у виданнях, що входять до переліку фахових, 1 теза доповіді. Одноосібно опубліковано 5 наукових робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, матеріали та методи виконання роботи, результати власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел і додатки. Робота викладена на 167 сторінках комп'ютерного тексту, має 24 таблиці. У списку літератури наведено 295 джерел, у тому числі 37 іноземних.

Основний зміст роботи

худоба легеневий порода метаболіт

Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи

Дисертаційна робота виконана у 1996-2005 рр. на кафедрі фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету. Експериментальні дослідження проводились у племоб'єднанні «Поливанівка» Магдалинівського району Дніпропетровської області. Для досліджень використана худоба сірої української породи: новонароджені телята, телиці - 16-місячного віку, нетелі - 23-місячного віку, корови віком 3-4 роки і корови віком 6-7 років. Усього в експериментах задіяно понад 200 тварин. У господарстві прийнята стійлова система утримання. Контролем були тварини, що утримувалися за цією системою. Тварини дослідних груп утримувалися за альтернативною системою - табірно-пасовищною.

Узимку тварини мали такий добовий раціон: (жива маса тіла корів - 500 кг, добовий надій - 8 л, жирність молока -5%) солома ячмінна - 1 кг; сіно люцерни - 5 кг; силос кукурудзяний МВС - 27 кг; буряк напівцукровий - 12 кг; концентрати - 4 кг. У раціоні містилося: кормових одиниць - 13,9; обмінної енергії - 160,8 МДж; сухої речовини - 16,3 кг; сирого протеїну - 2037 г.; перетравного протеїну - 1363 г.; сирої клітковини - 3847 г.

Улітку за табірно-пасовищної системи утримання їх добовий раціон складав (маса тіла корів - 550 кг, добовий надій - 10 л, жирність молока - 4,5%): солома ячмінна - 3 кг; трава люцерни - 16 кг; трава культурних пасовищ - 27 кг; концентрати (дерть кукурудзи, дерть пшениці) - 3 кг. Раціон містив: кормових одиниць - 14,1; обмінної енергії - 141,9 МДж; сухої речовини - 15,8 кг; сирого протеїну - 1915 г.; перетравного протеїну - 1388 г.; сирої клітковини - 3660 г.

Тварини за стійлової системи утримання обов'язково одержували свіжоскошену траву два рази на добу - вранці із 7 до 10-ї та ввечері - із 17 до 21-ої години, в більш прохолодний період доби.

Вагітні тварини утримувалися під постійним ветеринарним контролем. Після отелення їх добовий раціон включав: (маса тіла корів - 550 кг, добовий надій - 14 кг, жирність молока - 4%) сіно - 6 кг; трав'яну січку - 1 кг; силос кукурудзяний - 28-30 кг; коренеплоди - 23 кг; концентрати - 7,0 кг; сіль кухонну - 121 г.; знефторений фосфат - 150 г. Раціон містив, %: сіно, трав'яну січку - 17; силос - 32; коренеплоди - 17; концентрати - 34.

Телят перший раз напували молозивом через 0,5-1 год після народження. Перші 4-5 діб життя телятам згодовували молозиво 4-5 разів на добу, вволю (8 л на добу), починаючи із 6 доби життя телят переводили на триразову годівлю молоком. А влітку - на пасовищах, у літніх таборах, тільні корови перебували під постійним ветеринарним контролем. Отелення корів відбувалося в індивідуальних боксах, телята знаходились разом із коровами-матерями 3 тижні, а потім їх одночасно переводили на пасовища. Годівля здійснювалась згідно з наявними нормами ВІТа. Всі тварини були клінічно здоровими. Контрольні та дослідні групи формувалися за принципом груп-аналогів. У кожній серії дослідів дослідження проводились із урахуванням пори року.

Досліди з вивчення газообміну починали з привчання тварин до умов досліду. Для цього впродовж перших 5 діб декілька разів на добу тваринам одягали респіраційні маски і відбирали повітря, що видихається. Спостереження показали, що тварини до маски звикають швидко, не проявляють ознак збудження, що дає можливість отримувати точні результати, не викликаючи у тварин глибокого стресу.

Для виконання поставлених завдань було проведено три серії дослідів.

Перша серія дослідів була спрямована на вивчення особливостей легеневого дихання і газоенергетичного обміну у тварин на різних етапах онтогенезу в умовах стійлового та табірно-пасовищного утримання. Для цього було сформовано 8 груп тварин по 10 особин у кожній. Тварини дослідної групи перебували на табірно-пасовищному утриманні, а контрольної - на стійловому утриманні. Дослідження проводили на телицях 16-місячного віку середньою масою тіла 284,6±6,5 кг (контрольна і дослідна); нетелях 23-місячного віку середньою масою тіла 330,1±8,1 кг (контрольна і дослідна); 3-4-річних коровах середньою масою тіла 416,5±9,8 кг (контрольна і дослідна); 6-7-річних коровах середньою масою тіла 522,8±10,4 кг (контрольна і дослідна). Дослідження проводили в певну пору року (зима, весна, літо, осінь).

Друга серія дослідів була спрямована на вивчення показників обміну ліпідів, їх метаболітів та активність ферментів ліпідного обміну - ліпази і ліпоксидази у тварин різних вікових груп залежно від системи утримання: дослідні групи перебували на табірно-пасовищному утриманні, а контрольні - на стійловому. Піддослідні групи формували за тією ж схемою, що й у першій серії дослідів.

У третій серії дослідів вивчали склад і якість молозива, фізіологічний стан новонароджених телят, отриманих від корів-матерів, що перебували за різних умов утримання. Для цього було сформовано 2 групи тільних корів по 10 тварин. Тварини першої групи та народжені від них телята були на табірно-пасовищному, а другої групи - на стійловому утриманні. Вивчення складу і якості молозива досліджували відразу після отелення корів, аналізували фізіологічний стан новонароджених телят, їх ріст, розвиток, стійкість до захворювань. У дослідній та контрольній групах було по 10 телят.

Методи досліджень. Під час клінічного обстеження піддослідних тварин визначали температуру тіла, частоту пульсу, дихання та гематологічні показники. Кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували в сітці лічильної камери Горяєва з подальшим розрахунком за відповідними формулами. Лейкограму виводили за підрахунком окремих класів лейкоцитів у фіксованих мазках крові, пофарбованих за Романовським - Гімза, швидкість осідання еритроцитів оцінювали уніфікованим мікрометодом Панченкова, вміст гемоглобіну - гемоглобінціанідним методом, вміст загального білка - рефрактометричним методом, білкові фракції - методом електрофорезу на папері, імуноглобуліни основних класів (A, M, G) - методом простої радіальної імунодифузії в гелі за G. Mancini et al. (1965), концентрацію неорганічного фосфору - колориметричним методом, кислотну ємність - за Неводовим (1991), вміст глюкози - з антроновим реактивом. Дослідження легеневого дихання і газоенергетичного обміну проводили методом непрямої калориметрії, описаним І.І. Хреновим і А.А. Скворцовою у модифікації В.Г. Грибана (1992), вміст ацетату - за Конвеєм у модифікації І.Д. Головацького (1961), концентрацію кетонових тіл - методом парової дистиляції за Енгфельд-Пікуссеном у модифікації С.Д. Балаховського і С.І. Балаховської (1953), вміст загальних ліпідів - методом Фолча (1957), вміст холестеролу - методом Ілька (1982), рівень загальних фосфоліпідів у сироватці крові визначали за вмістом ліпідного фосфору, леткі жирні кислоти - методом В.В. Цюпка (1962), вміст вільних жирних кислот - методом Дауля у модифікації О.А. Бойка і В.В. Цюпка (1962), активність ліпази і ліпоксидази - за методом Д.Л. Фердмана і Е.Ф. Сопіна (1952).

У молозиві визначали сухий знежирений молочний залишок - розрахунковим методом, жир - з використанням сірчаної кислоти, лактозу - рефрактометричним методом, білок - формольним титруванням, золу - спалюванням у муфельній печі, густину - ареометричним методом.

Результати досліджень опрацьовували статистично за критерієм Стьюдента на ПК за допомогою програми Microsoft Exсel.

Результати власних досліджень та їх аналіз

Вікові особливості легеневого дихання й газоенергетичного обміну у худоби сірої української породи

Найвищі показники вентиляції легень в абсолютних величинах, тобто на одну тварину, встановлено в корів у зрілому віці. Але з розрахунку на 1 кг маси тіла тварин виявилось, що ці показники значно вищі у молодих тварин, тобто у телиць та нетелів, ніж у корів. Варто відзначити, що у телиць у стійловий період абсолютна величина легеневої вентиляції була вищою, ніж у їх аналогів, у пасовищний період на 9,2%, але з розрахунку на 1 кг маси тіла суттєвої різниці не виявлено. Нетелі за пасовищного утримання мали вищий показник вентиляції легень порівняно з аналогами, що утримувались у стійлах. У дослідних тварин 3-4-річного віку нами зареєстровано зниження хвилинного об'єму легень на 1 кг маси тіла у стійловий період - на 21,2%, у пасовищний період на 28,0%, (Р<0,001), а у дослідних тварин 6-7-річного віку було встановлено зниження хвилинного об'єму легень на 1 кг маси тіла у стійловий період - на 23,0%, а у пасовищний період на 30,0%, (Р<0,001).

Результати наших досліджень свідчать про те, що у тварин різного віку інтенсивність газообміну різна. Найвищі показники газообміну як за табірно-пасовищного, так і за стійлового утримання були у теличок 16-місячного віку. У нетелів віком 23 місяці встановлене зниження газообміну за обох систем утримання. Споживання кисню тваринами в пасовищний період знижувалося майже на 6%, а у їх аналогів за стійлової системи утримання на 16,16%, (Р<0,001). У віці корів 3-4-х років також виявлено зниження споживання кисню за пасовищного утримання на 20,78%, за стійлового - на 12,83%. Така сама тенденція виявлена і у повновікових тварин. Отже, у сірої української породи з віком інтенсивність процесів окиснення у тканинах знижується, що зумовлено, на нашу думку, зменшенням кількості мітохондрій та зниженням активності ферментних систем.

Газоенергетичний обмін у худоби сірої української породи залежно від сезону року та систем утримання

Худоба сірої української породи за стійлового та табірно-пасовищного утримання не однаково реагувала на зміну умов навколишнього середовища. Порівнюючи показники газообміну залежно від пори року та різних систем утримання, слід відзначити, що рівень його інтенсивності навесні зростає у тварин усіх дослідних груп. За цих умов у корів, які знаходились на табірно-пасовищному утриманні, споживання кисню було нижчим, ніж у корів, що були на стійловому утриманні на 8,1% (Р<0,05), а виділення вуглекислого газу - на 10,2% (Р<0,01). У літній період утримання корів на пасовищах сприяло значному зростанню інтенсивності газообміну. Зокрема, споживання кисню в них підвищилось на 13,3%, а виділення вуглекислого газу на 16,04%, у той час як у корів за стійлового утримання збільшення відбулося відповідно на 7,8% і 9,8%. Очевидно, що на організм тварин в умовах табірно-пасовищного утримання позитивно впливає температура, сонячна радіація, підвищена рухова активність та відсутність впливу техногенних факторів, стресів, що стимулює обмін речовин, посилює діяльність молочної залози, підвищує продуктивність корів.

Вміст загальних ліпідів у крові худоби сірої української породи залежно від віку та систем утримання

Встановлено, що у корів 3-4 і 6-7 років вміст загальних ліпідів у крові був вищим у всі періоди дослідження (табл. 1)

Таблиця 1. Рівень загальних ліпідів в плазмі крові корів сірої української худоби за стійлової та пасовищної систем утримання, г/л (M±m, n=10)

Порівняно з коровами 3-4-річного віку, вміст загальних ліпідів у крові 6-7-річних корів із малою продуктивністю був нижчим на першому місяці лактації весною на 5,27% (Р<0,05), на четвертому - на 8,11% (Р<0,05), на сьомому на 8,50% (Р<0,05) і в сухостійних корів на 6,59% (Р<0,05).

Значно вищий вміст загальних ліпідів у крові тварин влітку відбувається за рахунок інтенсивного їх проникнення із жирової тканини, внаслідок активації тригліцеридліпази. Того ж часу, за табірно-пасовищного утримання концентрація загальних ліпідів у всіх вікових груп була вірогідно нижчою, що можна пояснити інтенсивним використанням їх в енергетичних процесах і синтезі молока.

Отже, на основі результатів проведених досліджень встановлено динаміку вмісту загальних ліпідів у крові корів різного віку та виявлено характер впливу систем утримання на концентрацію загальних ліпідів у крові в різні сезони року. За цих умов 6-7-річні тварини характеризувалися найвищим рівнем загальних ліпідів порівняно з первістками, особливо в період найвищих середньодобових надоїв.

Рівень фосфоліпідів у крові тварин залежно від віку та умов утримання

Вміст фосфоліпідів у крові був найнижчим навесні та взимку. Із посиленням лактації рівень фосфоліпідів у крові корів підвищувався, найвищий їх рівень відзначено на 4-му місяці лактації. У сухостійний період вміст фосфоліпідів у крові корів був мінімальним.

Таблиця 2 Вміст фосфоліпідів у плазмі крові корів сірої української худоби за стійлової та пасовищної систем утримання, г/л (M±m, n=10)

Зокрема, найвищий рівень фосфоліпідів у 3-4-річних корів виявлено у на четвертому місяці лактації, коли він становив 2,08±0,04 г./л за стійлової та 1,95±0,04 г./л за табірно-пасовищної системи. Найнижчим рівень фосфоліпідів у крові цих корів встановили в період сухостою, причому ця різниця виявилася вірогідною (Р<0,01).

Нами також встановлено, що вміст фосфоліпідів у крові корів за стійлової системи утримання був вищим, ніж за табірно-пасовищної. Порівнюючи показники, що характеризують вміст фосфоліпідів у крові, видно, що у тварин за стійлової системи утримання цей показник був вищим на 15-20%.

Отже, вміст фосфоліпідів у крові корів залежить від сезону та продуктивності і найвищим він був у крові корів у стійловий період, а саме взимку. За період лактації найвищий рівень фосфоліпідів відзначено в період найвищих середньодобових надоїв. Вважаємо, що фосфоліпіди, які є донаторами жирних кислот, необхідні для біосинтезу ліпідних компонентів молока. Найвищий рівень фосфоліпідів за стійлової системи пов'язаний зі зниженням молокоутворення у сухостійний період та використанням їх для росту і розвитку плода.

Вміст загального холестеролу в крові корів залежно від віку та систем утримання

Встановлено, що вміст холестеролу в крові худоби сірої української породи залежить від віку, системи утримання та продуктивності (табл. 3).

Таблиця 3. Вміст загального холестеролу в плазмі крові корів сірої української худоби за стійлової та пасовищної систем утримання, г/л (M±m, n=10)

Встановлено, що корови 3-4 - та 6-7-річного віку відрізнялись найвищим рівнем загального холестеролу у крові. Зокрема, у корів 3-4-річного віку, які мали найвищі середньодобові надої, вміст холестеролу в крові за лактацію був вищим, ніж у телиць.

Отже, максимальний вміст холестеролу виявили за табірно-пасовищної системи, а саме в пік лактації. Цьому сприяв вплив високої температури та хімічний склад кормів. Мінімальним вміст холестеролу був за стійлової системи утримання, в період сухостою. Вважаємо, що це відбулося за рахунок інтенсивного використання холестеролу тканинами, оскільки він є структурним елементом клітинних мембран.

Вміст оцтової кислоти в крові корів залежно від віку та систем утримання

Рівень ацетату в крові тварин змінювався залежно від віку, системи утримання, продуктивності. У тварин 3-4-, 6-7-річного віку рівень ацетату в крові становив восени відповідно 152,8±4,8 та 159,7±5,3 мг/л. Улітку в період найвищої продуктивності (4-й місяць лактації) рівень ацетату в крові корів 3-4-річного віку збільшувався на 3,51%, а взимку, навпаки, знижувався на 3,35%, або на 5,3 мг/л, але ці зміни не мали вірогідного характеру (Р>0,05).

На 7-му місяці лактації вміст ацетату в крові корів підвищувався незначно, а в сухостійний період знижувався до рівня першого місяця лактації (початок досліду) в усі періоди дослідження.

Поряд з цим вірогідних коливань концентрації ацетату в крові тварин від впливу умов утримання, сезону року, продуктивності та фізіологічного стану тварин не виявлено.

Отже, у повновікових тварин система утримання не завдає впливу на вміст ацетату у крові худоби.

Рівень ацетону, ацетооцтової і Я-оксимасляної кислот у крові сірої української худоби

У повновікових тварин 3-4- і 6-7-річного віку, що характеризувались найвищою молочною продуктивністю на 4-му місяці лактації, встановлено максимальні величини вмісту згаданих вище показників саме в цей період (табл. 4). Крім того, на 7-му місяці лактації нами виявлено зниження вмісту в крові ацетону, ацетооцтової кислоти, що, можливо, пов'язано із зниженням молочної продуктивності корів і змінами у гормональному статусі. У період сухостою, коли інтенсивно збільшується маса плода, вміст кетонових тіл в крові, навпаки, підвищувався.

У тварин усіх дослідних груп система утримання не завдавала значного впливу на рівень в крові ацетону, ацетооцтової і в-оксимасляної кислот.

Найвищий вміст Я-оксимасляної кислоти в крові в період досліду встановлено у високопродуктивних корів. Відзначимо, що у тварин різних вікових груп, незалежно від сезону року, вміст Я-оксимасляної кислоти був вищим у крові корів з найвищою продуктивністю (3 і 4-ї груп). Причому в корів 6-7-річного віку це підвищення було вірогідним (Р<0,001), що, на нашу думку, можна обґрунтувати активацією процесів, пов'язаних з молокоутворенням.

Таблиця 4. Вміст загальної концентрації кетонових тіл у крові корів сірої української худоби за стійлової та пасовищної систем утримання, мг/л (M±m, n=10)

Активність ліпази і ліпоксидази у крові худоби сірої української породи

Встановлено, що з віком у тварин активність ліпази у процесі їх росту і розвитку знижується. Зокрема, у тварин 16-місячного віку активність ліпази знижується до 17,73-18,33±0,29 ум. од. (Р<0,001); а у молодняку 23-місячного віку активність ліпази на 2,0% нижча, ніж у тварин 16-місячного віку.

Аналізуючи отримані у 3-4-річних корів дані, слід відзначити, що активність ліпази крові у таких тварин порівняно з тваринами 23-місячного віку знижується на 0, 86% (Р<0,001).

Крім того, нами встановлено, що у корів 3-4-річного віку ліпоксидазна активність крові нижча на 21,7% (Р<0,001), ніж у 23-місячного молодняку сірої української худоби. Подальше зниження активності цього ферменту було у 6-7 - річних тварин, у яких активність ліпоксидази крові становила 0,11±0,009-0,16±0,009 ум. од. проти 0,15±0,029-0,21±0,0296 ум. од. - у крові тварин 3-4-річного віку (Р<0,001). До того ж встановлено пряму корелятивну залежність між активністю ліпоксидази крові і інтенсивністю енергетичних витрат у тварин сірої української худоби залежно від віку (r=+0,84; Р<0,001).

Отже, результати досліджень свідчать про те, що у тварин 16- і 23 - місячного віку активність ліпази і ліпоксидази була вищою, ніж у тварин 3-4 - та 6-7-річного віку; за пасовищного утримання зберігалась тенденція до підвищення активності цих ферментів.

Вплив умов утримання корів-матерів на збереженість отриманого від них приплоду

Вcтановлено, що молозиво, відібране після родів у корів за пасовищного утримання, мало високу густину 1062±40 кг/м^3, вміст сухої речовини становив 28,20±0,93%, із них жиру 9,08±0,77%, білка - 14,71±0,38%, лактози - 3,10±0,06%. У тварин, що перебували на стійловому утриманні, ці показники знижувалися.

Таблиця 5. Вплив систем утримання на хімічний склад молозива дослідних корів сірої української породи після родів, (М±m, n=10)

У дослідних новонароджених телят, отриманих від корів-матерів, які перебували за різних систем утримання, після напування їх молозивом рівень Ig класів G і А у сироватці крові телят дослідної групи вірогідно зростав (Р<0,001) у порівнянні з контрольними.

Інтенсивність окиснюваних процесів виявилась значно вищою у дослідних тварин. Зокрема, споживання кисню за 1 хв складало в середньому на одне теля контрольної групи 0,445±0,011 л, у тому числі на 1 кг маси тіла 10,38±0,26 мл, а у телят дослідної групи відповідно 0,552±0,012 л та 11,75±0,17 мл, тобто вірогідно вище (Р<0,001).

Аналогічні розбіжності між групами виявлені нами й у виділенні вуглекислого газу. Енергетичні витрати у телят дослідної групи були вищими за контрольну як в абсолютних величинах (876,30±26,30 проти 644,69±16,10 кДж/год), так і в перерахунку на 1 кг маси тіла (18,5±0,29 проти 14,82±0,39 кДж/кг/год.

За результатами досліджень чітко простежується вплив пасовищної системи на стимуляцію еритропоезу не тільки у тільних корів, а й у приплоду. В умовах такого утримання кількість еритроцитів у телят дослідної групи становила у середньому 6,54±0,17Ч10¹²/л, що більше на 1 Т/л порівняно із контролем 5,370±0,10Ч10¹² л при високій вірогідній різниці (Р<0,001). За нашими даними, різниця вмісту гемоглобіну виявилася на користь телят дослідної групи (на 26%), що обумовило суттєве підвищення кисневої ємності крові.

На відміну від кількості еритроцитів, кількість лейкоцитів була на 14,34% нижчою у дослідної групи телят порівняно із контролем.

Утримання тварин на пасовищах сприяє швидкому їх росту та розвитку. Телята, народжені від дослідних корів, мали живу масу на 2,8 кг більшу, а ніж телята контрольної групи. Це також дало можливість забезпечити їм кращу адаптацію до умов навколишнього середовища. Зокрема, серед телят дослідної групи жодне теля не захворіло, у той час, як у контрольній захворіло троє. Упродовж 21-ї доби приріст живої маси становив у телят дослідної групи 8,81 кг, а в контрольній 7,65 кг, тобто новонароджені телята дослідної групи мали вищу (на 18%) енергію росту та розвитку.

Отже, табірно-пасовищна система утримання корів-матерів сприяє підвищенню збереженості новонароджених телят у порівнянні з телятами, народженими від корів, що утримувалися на стійлі.

Висновки

1. У дисертації на підставі проведених досліджень, аналізу отриманих даних та їх інтерпретації запропоновано новий науковий підхід до вивчення показників фізіологічного стану худоби сірої української породи у віковому аспекті та за різних систем утримання.

2. Встановлено, що частота дихання з віком у тварин знижується, а глибина - зростає; за цих умов споживання кисню та виділення вуглекислого газу в абсолютних величинах збільшується, а в розрахунку на 1 кг маси тіла - зменшується.

3. Інтенсивність енергетичного обміну з віком у тварин знижується; найвищі показники виявлені у молодняку сірої української породи 16-місячного віку; в подальшому його рівень знижується і залежить від умов утримання тварин - за табірно-пасовищної на 25,3%, а за стійлової на 26,6%.

4. Встановлені сезонні коливання рівня газообміну у тварин: найвищий був улітку (в 1,25 раза; P < 0,01), а найнижчий - взимку.

5. Газоенергетичний обмін під час вагітності у нетелей, первісток і повновікових корів змінюється не однаково: у телиць він має хвилеподібний патерн - підвищується на початку і під кінець вагітності, а всередині знижується; у первісток та повнолітніх тварин газоенергетичний обмін на початку вагітності знижується до 4-5-місячного періоду, а потім зростає.

6. На рівень газоенергетичного обміну при вагітності значний вплив має молочна продуктивність та система утримання: у період лактації, особливо в перші її місяці, він значно підвищується, а в подальшому його інтенсивність знижується; за табірно-пасовищного утримання корів його рівень значно вищий, ніж за стійлового утримання.

7. Вік, продуктивність, система утримання сірої української породи суттєво впливають на показники обміну ліпідів та їх метаболітів: підвищення вмісту загальних ліпідів у крові з віком зумовлено, здебільшого, збільшенням фосфоліпідів і холестеролу; рівень вмісту загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу в крові високопродуктивних корів вищий, ніж у низькопродуктивних; рівень вмісту загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу у крові корів за стійлової системи утримання значно вищий, ніж за табірно-пасовищної системи; досліджувані системи утримання не мали значного впливу на вміст кетонових тіл і оцтової кислоти в крові корів.

8. З віком у худоби сірої української породи незалежно від умов утримання в сироватці крові знижується активність ліпази і ліпоксидази.

9. Молозиво в корів сірої української породи за табірно-пасовищного утримання має вищу густину, містить більше сухої речовини, жиру, білка, лактози, ніж молозиво корів, що перебувають на стійловому утриманні.

10. Фізіологічний стан новонароджених телят та їх стійкість до захворювань значною мірою залежать від утримання корів-матерів. Новонароджені телята від корів-матерів дослідних груп мають вищу на 18% енергію росту та розвитку, кращу адаптацію до умов навколишнього середовища, ніж телята на контролі.

Пропозиції виробництву

Для збереження генофонду України та поліпшення фізіолого-адаптивних можливостей худоби сірої української породи в умовах центральної степової зони України рекомендуємо в господарствах використовувати табірно-пасовищну систему утримання худоби, яка позитивно впливає на організм тварин, підвищуючи обмін речовин, їх адаптаційні можливості, м'ясні якості, молочну продуктивність, жирномолочність. За цих умов помітно зростає рівень резистентності та збереженості новонародженого молодняку на ранніх стадіях постнатального розвитку за впливу корекції обміну речовин їх корів-матерів у період вагітності.

Одержані результати досліджень пропонуємо використовувати в навчальному процесі вищих навчальних закладів України під час викладання матеріалу для студентів ветеринарного та біологічного профілю з курсів «Фізіологія тварин», «Клінічна біохімія», «Клінічна діагностика» та «Внутрішні хвороби тварин».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Суслова Н.І. Функціонування організму новонароджених телят та стан їх природної резистентності за умов випоювання молозива // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2001. - Т. 3 - №1. - С. 168 - 170.

2. Суслова Н.І. Характеристика показників обміну речовин високопродуктивних корів сірої української породи при системі стійлового утримання // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2001. - Т.3. - №4. - Вип. 3. - С. 99 - 103.

3. Суслова Н.І. Вплив системи утримання і продуктивності тварин сірої української худоби на концентрацію загальних ліпідів крові в різні сезони року // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2004. - №2. - С. 120 - 122.

4. Суслова Н.І. Газоенергетичний обмін у тварин сірої української худоби залежно від віку та систем утримання // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т.7. - №1. - Ч. 2. - С. 219-222.

5. Суслова Н.І., Грибан В.Г. Особливості легеневого дихання та енергетичних процесів у телят сірої української породи // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2005. - №2. - С. 233-234. (Дисертанткою проведений експеримент, досліджено гематологічні показники та здійснений їх аналіз).

6. Суслова Н.І. Характеристика показників резистентності новонародженого молодняку за різних систем утримання корів-матерів // Матеріали Міжнар. конф. «Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва», присвяченої 100-річчю від дня народження Д.Я. Василенка. - Львів, 2005. - С. 19.

Размещено на Allbest.ru