Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК: 597.554.3:639.3(282.247.327.2)

ПЛІТКА (RUTILUS RUTILUS L.) КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ТА ЇЇ ПРОМИСЛОВЕ ЗНАЧЕННЯ

03.00.10 - іхтіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

СПЕСІВИЙ Тимофій Васильович

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті рибного господарства Української академії аграрних наук

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Озінковська Світлана Петрівна Інститут рибного господарства УААН, провідний науковий співробітник відділу вивчення біоресурсів водосховищ.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, заслужений діяч науки та техніки України, професор Дворецький Анатолій Іванович Дніпропетровський національний університет, професор кафедри іхтіології, гідробіології та екології; Інститут рибного господарства УААН, провідний науковий співробітник

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Гончаренко Наталія Іванівна Інститут гідробіології НАН України, старший науковий співробітник відділу екологічної фізіології водяних тварин та іхтіології.

Провідна установа: Національний аграрний університет, Кабінет міністрів України, м. Київ.

Захист відбудеться 20.10.2006 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.364.01 при Інституті рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рибного господарства УААН (м. Київ, вул. Обухівська, 135).

Автореферат розісланий 20.09.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Кражан С.А.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зниження об'ємів промислових уловів плітки на Каховському водосховищі викликало необхідність вивчення стану її популяції та пошуку шляхів підвищення ефективності її рибогосподарського використання.

Плітка (Rutilus rutilus (Linnaeus)) в Каховському водосховищі є найпоширеним представником промислової іхтіофауни, займає одне з головних місць у промислі на Каховському водосховищі. Улови її в окремі роки складали більш третини річного улову риби на водосховищі, а в уловах дрібночастикових риб до 90%.

Динаміка уловів плітки у великій мірі визначає динаміку річних уловів риби на Каховському водосховищі. Зниження її уловів у 1991-1995 рр. майже у 2 рази в порівнянні з обсягами уловів у 1986-1990 рр. призвело до зниження загального улову на водосховищі у 2,7 рази. Зменшення загального улову протягом 1996-2004 р. також прямо пов'язане зі зменшення вилову плітки.

Вивчення біології та екології плітки Каховського водосховища проводилось до 70-х років при дослідженні становлення екосистеми штучного Каховського водосховища, до теперішнього часу лишилось несистематизованим і не достатнє для ведення раціонального рибальства та іншого заощадливого використання її популяції (Владимиров В.И., 1953; Вятчанина Л.И., Луговая Т.В., Озинковская С.П., Ульман Э.Ж., 1976; Герус Ф., 1939; Денисов Л.И., 1978; Залевский С.В., 1971,1973; Цееб Я.Я., Ролл Я.В., Зеров К.К. и др. 1964; Кудринская О.И., 1966; Луговая Т.В.,1974; Мельничук Г.Л., 1965; Сухойван П.Г., 1953).

Вивчення біологічних та екологічних особливостей плітки дозволить визначити заходи для підвищення ефективності її використання, за умови збереження стабільного стану популяції. Одержані результати можуть бути використані для розробки заходів щодо підвищення ефективності експлуатації популяцій плітки інших великих водосховищ Дніпра з урахуванням біологічних особливостей та умов їх існування.

Зв'язок роботи з науковими планами. Робота виконувалася в рамках науково-дослідної програми Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук за темою: " Розробити науково обґрунтовану систему раціонального ведення рибного господарства на дніпровських водосховищах в умовах посиленого антропогенного впливу (№ державної реєстрації 0196 V023118) на 1996-2000 рр."; "Вивчити і визначити основні механізми функціонування біогеоценозів великих рівнинних водних об'єктів (дніпровських водосховищ) з урахуванням їх екологічного стану (№ державної реєстрації 0102 V002050) на 2001-2005 рр.".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було визначення біологічних та екологічних особливостей і значення плітки у промисловій іхтіофауні Каховського водосховища протягом часу його існування; розробити та запропонувати заходи для підвищення ефективності використання її популяції в Каховському водосховищі.

Для досягнення цієї мети необхідно було розв'язати такі завдання:

1. Визначити морфологічні особливості, особливості росту, розмірно-віковий, статевий склад популяції плітки, здатність її популяцій до відтворення в сучасних умовах;

2. Вивчити ступінь впливу промислу на стан популяції плітки у Каховському водосховищі;

3. Дослідити інші фактори, що впливають на чисельність популяції плітки в Каховському водосховищі: аматорське рибальство, браконьєрство та ін.

4. Розробити і надати пропозиції щодо подальшого раціонального використання запасів плітки у Каховському водосховищі.

Об'єкт досліджень: плітка Каховського водосховища.

Предмет досліджень: біологічні та екологічні особливості, характер використання популяції плітки як представника промислової іхтіофауни Каховського водосховища. плітка популяція каховське водосховище

Методи досліджень: польові, лабораторні, методи камеральної обробки результатів.

Наукова новизна. Вперше представлено узагальнення оригінальних та опублікованих даних з біологічних особливостей популяції плітки Каховського водосховища. Визначено місце плітки в промисловій іхтіофауні водосховища. Досліджені морфологічні особливості, показники росту, умови та ефективність відтворення популяції плітки Каховського водосховища. Проведено аналіз способів використання зазначеного виду та їх вплив на стан популяції. Розроблені рекомендації її подальшої експлуатації в Каховському водосховищі.

Практичне та теоретичне значення роботи. Отримані результати є науковою базою для організації ефективного й раціонального використання запасів плітки на Каховському водосховищі та на інших водосховищах дніпровського каскаду. Впровадження результатів дослідження дасть можливість значно збільшити запас плітки та підвищити ефективність його використання в Каховському водосховищі шляхом проведення запропонованого комплексу заходів, спрямованих на регулювання промислу і аматорського рибальства.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто сформулював тему, мету і завдання дослідження, проводив дослідження й обробляв отримані дані з біологічних характеристик популяції плітки: морфологічні особливості, віковий, розмірний, статевий склад, здатність до відтворення, розповсюдження у водоймі, особливості поведінки; а також проводив дослідження, які безпосередньо стосувалися промислу, охорони та раціонального використання іхтіофауни, в тому числі плітки, в польових умовах. Автор безпосередньо брав участь у зборі даних з аматорського рибальства - визначав склад уловів за видами, розміром, віком, відповідно до району лову та сезону року.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: засіданнях вченої ради ІРГ УААН, Конференції молодих вчених Запорізького державного університету (Запоріжжя, 16-17 квітня 2002р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Україна наукова 2003" (Дніпропетровськ, 16-20 червня 2003 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми аквакультури і функціювання водних екосистем” (Київ, 25-28 лютого 2002 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт: 6 опубліковано у виданнях затверджених ВАК України, 4 - тези конференцій. Дві статті є самостійними працями, а 4 опубліковано у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 175 сторінках. Вона складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку літератури (204 джерел, з яких 49 іноземні), 2 додатків; містить 59 таблиць та 37 рисунків.

Основний зміст роботи

СТАН ВИВЧЕНОСТІ БІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЛІТКИ (RUTILUS RUTILUS) В МЕЖАХ ЇЇ АРЕАЛУ

Наведено аналітичний огляд робіт, що висвітлюють деякі аспекти біології плітки із різних водойм, особливості живлення, просторового розподілу, поведінки, динаміки чисельності та факторів, що її зумовлюють.

Результати аналізу літературних джерел свідчать про те, що стан популяцій плітки, зокрема Каховського водосховища є недостатньо вивченими для ефективного та запобігливого використання їх запасів.

Сучасні дані з біології плітки інших водойм не дозволяють прогнозувати чисельність цих видів у водоймах каскаду Дніпра, зокрема у Каховському водосховищі.

Останнім часом значне зниження використання плітки популяції водосховищ каскаду Дніпра призвело до пошуку шляхів підвищення ефективності їх використання. Існує декілька категорій інтенсифікаційних заходів, у тому числі: оптимізація режимів промислової експлуатації природних рибних запасів; поліпшення умов відтворення і збільшення чисельності популяцій. Відсутність повної та всебічної інформації щодо впливу промислу, рибалок-аматорів, браконьєрів, а також інших факторів на стан популяцій плітки у Каховському водосховищі, в тому числі і факторів навколишнього середовища, в тому числі антропогенного забруднення, вказує на необхідність проведення досліджень у цьому напрямку.

Матеріали та методи дослідження

Дисертаційна роботи складається із матеріалів власних досліджень популяції плітки Каховського водосховища, отриманих у період з 1999 по 2004 рр., даних промислової статистики за весь час промислової експлуатації водосховища за матеріалами Запорізької регіональної держрибінспекції та Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук.

Район досліджень включав усю акваторію Каховського водосховища.

Збір і опрацювання матеріалу проводилися згідно "Методики збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України"(№ 166: Затв. наказом Держкомрибгоспу України 15.12.98. - К., 1998. - 47 с.)

Збір проб здійснювали стандартним набором сіток. Було проаналізовано: із промислових уловів - 26,5 тис. екз. плітки, із уловів контрольних сіток - 25,2 тис. екз. плітки. Проведено повний біологічний аналіз 447 екз. плітки. Для визначення плодючості проаналізовано 204 екз. самок із IV стадією зрілості статевих продуктів.

Збір проб з чисельності молоді проводили стандартною мальковою тканкою, довжина 10 м, висота 1 м (капронове сито №7).

Для визначення віку риби використовували стандартні методики: підрахування вікових кілець на лусковій пластинці (Чугунова, 1952).

Ріст плітки визначали методом зворотного обліку. Були розраховані середні показники абсолютного приросту довжини риби кожного віку, а також проаналізовані питома швидкість росту, константа росту, характеристика росту (Шмальгаузен, 1935; Васнецов, 1934).

Визначення параметрів рибальства проводилося згідно з методикою А.І. Терещева, (1983), а також за методикою розробленою ВНДІ Морського рибного господарства та океанографії та методикою, описаною Л.І. Денисовим (Денисов, 1971; 1978).

В основу методів визначення обсягів використання запасів плітки рибалками - аматорами були покладені "Методичні вказівки з вивчення впливу аматорського рибальства на стан рибних запасів внутрішніх водойм" (Ленінград, 1979), розроблені науково-дослідним Інститутом озерного і річкового господарства, модифіковані нами з урахуванням особливостей водойми та сучасних технічних можливостей.

Вивчення екології розмноження плітки велося за загально прийнятими методиками (Правдин, 1966; Коблицька, 1963). Для опису найбільш характерних біотопів та субстратів розмноження плітки проводилися візуальні спостереження за ходом нересту плітки. Спостереження велися протягом періоду нересту риби у плавневій та прибережній зонах Каховського водосховища.

Біоморфологічний аналіз плітки здійснений на 225 екземплярах риб, зібраних у всіх частинах водосховища. Вимірювання здійснювалося за допомогою штангенциркулю Electronic digital caliper WChRl TOYA S.A.

Математичне опрацювання даних проводилося на IBM сумісних комп'ютерах з використанням стандартних наборів статистичних програм Microsoft Excel 2003.

Загальна характеристика Каховського водосховища

У розділі наводяться дані про загальні фізико-географічні особливості водосховища: рівневий, температурний, гідрохімічний режим, первинна продуктивність водойми, склад та зміни у іхтіофауні за період існування.

Каховське водосховище, площею 216 тис. га, створене в 1955 році на річці Дніпро при спорудженні Каховської ГЕС для одержання електроенергії, іригації, водопостачання міст і промислових підприємств, розвитку рибного господарства. Воно розташоване в степовій зоні і є найнижчим у каскаді дніпровських водоймищ.

Проаналізувавши основні фізико-географічні показники Каховського водосховища з точки зору умов для життя плітки, можна узагальнити наступне: незважаючи на те, що гідрологічні умови у Каховському водосховищі менш сприятливі, ніж у інших водосховищах каскаду Дніпра, вони є досить задовільними для існування популяції плітки. Невизначеним на цей час є питання про вплив полютантів на популяції промислових та непромислових видів риб як прямий, так і вплив через розвинуті ланцюги живлення.

Кормову базу Каховського водосховища для плітки в цілому можна охарактеризувати, як високої поживності. Наявність значної продукції твердого зообентосу (молюсків) свідчить про неповне використання його пліткою - як єдиним представником молюскоїдних риб у водосховищі.

На момент проведення досліджень Каховське водосховище відноситься до водойм мезотрофного типу з евтрофними ділянками, які розташовані в верхній частині водосховища. Підвищена евтрофікація таких ділянок здебільшого виявляється на зарослих вищою водною рослинністю мілководдях водосховища і призводить до їх заболочування та зміни іхтіофауни цих ділянок з появою та збільшенням кількості евтрофних видів риб - карася сріблястого та в'юна. Розвиток водяної рослинності сприяє зміні умов існування гідробіонтів та впливає на їх видовий склад. Подальше заростання водойми призведе до значних змін в іхтіофауні. Найбільше значення у промислі будуть відігравати ті види риб, які пристосовані до існування у зарослих біотопах - карась сріблястий, окунь, в'юн тощо.

БІологічна характеристика плітки популяції Каховського водосховища.

Морфологічні ознаки риб.

При визначенні морфологічних ознак популяції плітки Каховського водосховища було встановлено, що у відмінності від популяції плітки Кременчуцького водосховища, яке подібне за своїми гідрологічними умовами з Каховським, популяція плітки останнього чітко розрізняє в собі 3 вірогідно відмінні групи, локалізовані у верхній, нижній і середній частинах водосховища, причому плітка з верхньої й нижньої частини водосховища розрізняються більш сильно, а плітка із середньої частини перебуває в проміжку між ними. Статевий диморфізм у популяції плітки Каховського водосховища виражений слабко. Пластичні ознаки самців і самиць плітки його вірогідно не відображають.

Виявлені більш вузькі коливання меристичних ознак особин плітки в популяції Каховського водосховища в порівнянні з іншими водосховищами Дніпровського каскаду, свідчить про дію стабілізуючого добору в популяції. Це вказує на досить стійкі популяційні умови її існування та незакінчений процес формування популяції.

Популяція плітки Каховського водосховища по своїх морфологічних ознаках відноситься до найбільше швидко ростучої форми плітки басейну Дніпра. Вона дуже близька до популяції тарані нижнього Дніпра (Павлов, 1961), популяції плітки Кременчуцького водосховища (Вятчаніна, 1974) і досить відмінна від популяції плітки басейну р. Дніпра до його зарегулювання (Жуков, 1976; Павлов, 1961).

Розмірна, вікова та статева структура популяції.

В період дослідження граничний спостережуваний вік популяції плітки Каховського водосховища становив 16 років, середній вік - 4-6 років, що більше, ніж у два рази чим в Дніпровському водосховищі (Дворецький А.І. та ін., 2000). Довжина тіла статевозрілої плітки коливалась від 10 до 43 см, вага від 85 до 1440 г. Показники швидкості росту плітки в верхній і нижній частинах близькі по значенню, в той же час швидкість росту плітки з середньої частини значно нижча. Це по більшості пов'язане з умовами харчування риб у водоймищі - верхня й нижня частини мають ділянки з річковим характером і значними площами покритими дрейсеною, що є основою харчування плітки більше 16 см довжиною, в той час середня замулена частина таких ділянок не має.

Особливих розбіжностей у темпі росту самиць і самців плітки Каховського водосховища виявлено нами не було. Самці від самиць відрізнялися дещо більшим темпо м росту протягом усього періоду життя (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Розрахункові абсолютні значення довжини тіла самок і самців плітки Каховського водосховища

При порівнянні значень залежності довжини тіла від віку особин плітки в Каховському водоймищі встановлено, що протягом останніх 30 років існування водосховища середні значення довжини тіла одновікових особин плітки істотних змін не перетерпіли (табл. 1).

Таблиця 1

Розрахункові абсолютні значення довжини тіла особин плітки Каховського водосховища, 1973-2004 рр., см

Рік життя	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1973-1975		15,2	17,7	21,4	24,0	26,6	28,7	31,1	33,9	35,0
1976-1979		13,0	17,4	20,1	22,8	24,6	28,4	31,2	33,4	36,0
2000-2004	5,8	11,2	16,0	20,2	22,7	25,5	30,3	32,6	34,3	36,1

Однак, абсолютний приріст довжини плітки в 2000-х роках у порівнянні з в 1970-х роками у віці 2-6 років значно збільшується, а у віці 7-9 років росте повільніше (табл. 2).

Таблиця 2

Абсолютний приріст довжини особин плітки Каховського водосховища 1973-2004 рр., см

Рік життя	1	2	3	4	5	6	7	8	9
1973-1975	-	2,5	3,7	2,6	2,1	2,4	2,8	1,1	1,1
1976-1979	-	4,4	2,7	2,7	1,8	3,8	2,8	2,2	2,6
2000-2004	5,3	4,8	4,3	3,5	3,2	3,0	2,4	1,7	1,1

З віком абсолютні прирости довжини, характеристики лінійного росту, відносні величини приростів плітки змінювалися синхронно - середнє значення характеристики росту плітки в Каховському водосховищі в 1973-1975 рр. склало 2,34; в 1976-1979 рр. - 2,67; в 2000-2004 рр. - 2,95. У плітки Каховського водосховища найбільші абсолютні прирости довжини тіла, питома швидкість росту, константа й характеристика росту в 1-5 роки життя, в 6-8 річний вік ці показники знижувалися: за абсолютними приростами в 2 рази, по питомій швидкості росту - в 5 разів, і в період - 9-10 років відповідно 5 і 30 разів. Все це свідчить, що плітка популяції Каховського водосховища відноситься до швидкоростучої форми.

Підтвердженням цього може слугувати визначення лускового індексу, бо здатність до високого темпу росту або тугорослість, як властивість генотипу також визначається в зміні структури або форми луски риб [Гончаренко 2000]. Для плітки Каховського водосховища характерний показник лускового індексу становить 1,03, що при перевищені цим показником значення 1 свідчить про те, що її популяція у водосховищі відноситься до швидкоростучої форми риб.

Умови відтворення та відтворювальна здатність популяції.

У Каховському водосховищі самці плітки вперше досягають статевої зрілості у віці 1+ при розмірі тіла 10-13 см, самиці 2+ при 13-15 см довжини тіла.

В 2002-2003 роках були визначені плідники плітки довжиною тіла 15-37 см, у середньому 21,8-25,5 см при середній масі 321,2 - 389 г. В 2004 році в нерестовому стаді плітки в контрольних сітках особини плітки більше 33 см не зустрічалися, середній розмір знизився до 19,7 см, а середня вага до 149 г.

В 1976-1978 рр. найбільша кількість плідників приходилась на 4-7 річні особини. Протягом 1979-2000 рр. частина популяції плітки, що нерестувала, “старіє”. У цей час переважають особини 5-9 років, і з 2001 року починає зменшуватися розмірний ряд плідників. Зникають особини довжиною тіла більше 37 см і збільшується частка плідників розміром тіла 18-25 см. Промислове стадо омолоджується. В 2003-2004 році в порівнянні з 1994-2002 роками різко зменшились середні показники довжини й маси риб, скоротився розмірний ряд до 33 см, підвищилась частка плідників розміром 15-21 см. Нерестове стадо в 2004 році було більш молодим ніж в 2001-2002 рр. і значно молодше ніж в 1994-2000 роках. З 1991 року знизились улови плітки з контрольних сіток. За період 1994 - 2004 рр. за кількістю він знизився на 99% (з 288 екз. до 32 екз. на 1 сіткодобу), а по масі на 87% (з 109 кг до 17 кг на 1 сіткодобу). За період 1998-2001 рр. збільшилася кількість влучень плітки в великовічкові сітки з розміром вічка більше 75 мм, при цьому розмірно-ваговий склад в уловах сіток з розміром вічка 75, 80, 90 мм і більше однаковий, що визначається випадковістю попадання плітки в ці нехарактерні для її промислу знаряддя лову. Ці дані свідчать про нераціональність ведення промислу й внаслідок цього до значного омоложення популяції в 1999-2002 рр.

Плітка як вид мало вимоглива до нерестових субстратів. З нерестових субстратів плітки в Каховському водосховищі відзначене коріння верб, кореневища рогозу й підводну рослинність. Кореневища й стебла переважаючого в рослинних угрупуваннях очерету пліткою для нересту не використовувалися. Практично всі місця нересту були під впливом бігу води зі швидкістю до 0,25 м/с. Більш проточні та стоячі заводі рибою для нересту уникались.

Потенційна площа нерестових субстратів плітки в Каховському водосховищі становить приблизно 36 км². Однак ці ділянки розташовані в проміжках між заростями очерету, і особливо у верхній частині Каховського водосховища піддаються процесам заболочування, тому пліткою для нересту використовуються слабко. Фактична площа нерестових ділянок плітки за візуальними спостереженнями становила приблизно 10-12 км², тобто1000-1200 га чи 0,05% загальної площі водосховища.

Протягом 1981-2001 років значення кореляції динаміки врожайності молоді плітки від коливання рівня води в період її нересту становить 0,26, що вказує на відсутність значимого впливу коливань рівня води на ступінь відтворення плітки у водосховищі. Це зв'язано, по-нашій думці, з відсутністю в Каховському водосховищі характерних для плітки нерестових площ - заплавних лук, і т.п., що заливаються повінню, а також, внаслідок цього, переходом на використання пліткою ділянок нерестовищ, які постійно знаходяться під водою й не обсихають під час її нересту, що не є характерним для цього виду в умовах незарегульованого стоку рік.

Індивідуальна абсолютна плодючість (ІАП) самиць плітки в середньому склала 114,8 тис. ікринок, відносна плодючість (ВП) - 0,211 тис.ікр./кг. ІАП плітки Каховського водосховища за даними досліджень в 2001-2004 рр. коливалась від 24,7 тис. у самок довжиною 15 см і вагою 0,085 кг, до 288,6 тис. ікринок у самок довжиною 39 см і вагою 1,440 кг. Значення ІАП позитивно корелює з вагою й довжиною тіла - 0,98 і 0,95 відповідно. При порівнянні отриманих даних з літературними даними за 1974-1983 р. встановлено, що середня ІАП плітки Каховського водосховища всіх розмірних груп за період з 1974 по 2003 рік збільшилася й перевищувала середнє багаторічне значення на 10-12%. Такий факт свідчить про зменшення іхтіомаси плітки в популяції Каховського водосховища й зменшенні внутрішньовидової конкуренції за харчові ресурси.

Співвідношення самців і самиць за період 1999-2004 років близький до 1:1, однак у верхній і середній частинах водосховища серед особин старших віків (більше 6-ти років) співвідношення самців і самиць було зрушено убік самиць з перевагою останніх приблизно на 40 % від загального числа досліджених особин.

Оцінка ефективності нересту плітки за даними урожайності молоді свідчить, що найбільша чисельність її молоді була зафіксована в 1982 році і складала 270 екз. на 100 м² площі облову. Найменша відносна чисельність молоді плітки в Каховському водосховищі за період 1964-2004 рік відзначена в 2004 році - 0,3 екз. на 100 м². Із даних динаміки врожайності молоди плітки в Каховському водосховищі простежується хвилеподібне наростання її відносної чисельності до максимуму в 1982 році й наступному хвильоподібному зменшенні чисельності з рівними тимчасовими проміжками в 9-10 років. Розрахунок кореляційних зв'язків між відносною чисельністю молоді плітки в Каховському водосховищі та промисловим зусиллям (вага та чисельність на 1 сіткодобу), визначеним за даними контрольних ловів вказує на позитивний зв'язок між ними - 0,4 та 0,5 відповідно, кореляція між відносною чисельністю молоді та середніми розмірами плідників становить 0,6. Це підтверджує вплив кількості плідників та їх якісних характеристик на ефективність відтворення плітки.

Живлення.

В 2002-2004 рр. статевозріла плітка в Каховському водосховищі живилась переважно молюсками, ракоподібними, рослинними організмами й детритом, як і в інших водосховищах дніпровського каскаду та у нижньому Дніпрі. Характер живлення плітки має свої особливості залежно від місця перебування у водоймі, що й відбивається на характеристиках її росту. При порівнянні даних по зустрічальності компонентів живлення у харчуванні плітки в 2002-2004 рр. в порівнянні з 1971-1975 рр. видно, що характер і спектр її живлення за цей період істотно не змінився.

Досліджуючи популяцію плітки Каховського водосховища у переднерестовий період 2002-2004 рр. було встановлено, що середнє значення вгодованості плітки за Фультоном склало 2,3, за Кларк - 1,7. Вгодованість статевозрілої частини популяції плітки Каховського водосховища практично не залежить від віку та довжини тіла. Коефіцієнт кореляції вгодованості за Фультоном й Кларк залежно від розмірів тіла плітки становив 0,5 і 0,4 відповідно, що показує доволі слабку позитивну залежність вгодованості плітки від її середніх розмірів, і пояснюється достатньою можливістю забезпеченості живленням всіх розмірних груп плітки у водосховищі.

Характер живлення молоді плітки в Каховському водосховищі відповідає якісно-кількісному складу компонентів живлення. Кількісний склад їжі молоді плітки не є чинником, що лімітує формування її потужних поколінь.

використання популяції плітки Каховського водосховища

Промислове рибальство.

З моменту створення Каховського водосховища улов плітки до 1971 р. був украй незначним. У цей час проводився її меліоративний вилов, тому що за висновками ряду авторів плітка в Каховському водосховищі повинна була втратити своє промислове значення через нечисленність і відсутність достатніх умов розмноження [Сухойван П.Г. 1953]. Однак, через свою широку пластичність плітка починала збільшувати свою біомасу, в результаті чого її промисловий улов протягом 1971 - 1988 рр. досяг свого максимального значення - близько 3 тис. т. У промислових уловах на Каховському водосховищі плітка займає одне із провідних місць. Промислові улови плітки в окремі роки становили більше третини річного улову риби на водосховищі, а в уловах дрібночастикових риб - до 90%. Починаючи з 1988 року, вилов плітки на Каховському водосховищі знижується. У порівнянні з 1986-1990 роками, коли річний улов плітки становив близько 3 тис. тонн, в 1991-1995 роках її улов склав в 2 рази менше - 1,2 тис. тонн, в 1996-2000 роках - в 3 рази менше (0,8 тис. тонн), в 2001-2002 роках в 6 разів менше - тільки 0,4 тис. тонн. Протягом 2002-2004 р. вилов плітки стабілізувався на рівні приблизно 0,4-0,6 тис. тонн.

У динаміці вилову даного виду можна виділити кілька етапів. Перший етап - це повільне збільшення вилову аж до 1985 р., другий - з 1985 до 1992 рр. - різке збільшення вилову, третій - з 1990 р. до 2001рр. - падіння уловів із незначним збільшенням в 1999 р., і нарешті стабілізація на низькому рівні уловів в 2001-2004 роках.

Введення у 1985 році в промисел нових знарядь лову - ставних неводів у весняно-літній період збігається з різким збільшенням вилову плітки в 1982-1985 рр. Загальний вилов плітки в 1988 році досяг максимуму й складає 3025 т. Зменшення вилову плітки з 1990 р. викликано зміною характеру промислу: спостерігається різке зниження кількості сіток при зниженні улову на одну сітку, тому, що витрати зусиль на обробку сіток значно вище, ніж на обробку ставних неводів. Кількість же ставних неводів, що виставляють на промисел підвищується, але улов на ставний невід зменшується пропорційно їх кількості. Таким чином, заміщення більш трудомістких знарядь лову - зябрових сіток на менш трудомісткі - ставні неводи призвело до зниження вилову плітки.

З 1995 року спостерігається збільшення вилову плітки. Збільшення улову є очікуваним у результаті зниження інтенсивності ведення промислу в 1994-1995 роках. У зв'язку із заростанням верхньої частини Каховського водосховища для найбільш раціональної організації промислу й ефективного відлову великої плітки й карася сріблястого були запропоновані й застосовані ставні сітки з вічком 60 мм. Ці сітки використовувалися й використовуються в цей час тільки у верхній частині Каховського водосховища від вершини до уявної лінії, що з'єднує праву й ліву сторони водосховища від с. Висшотарасівка до с. Скельки.

Суттєвою причиною збільшення вилову на сітку в 1999-2001 рр. могла послужити заміна частини сіток з капрону на сітки з мононитки. Основним сіткоматеріалом для спорудження зябрових сіток до 1996 року був капрон. Лєскові сітки (мононитка) були нечисленними. З 2001 року сітки з капрону з кроком вічка менше 90 мм у Каховському водосховищі на промислі не застосовуються.

Основу промислових уловів плітки становили особини розміром тіла від 15 до 38 см, віком від 3 до 11 років. Значна частина уловів (до 20 %) складається з особин, що вперше нерестять. Статевонезрілі особини становлять в уловах промислових знарядь лову близько 10%. Аналіз середніх розмірів особин, які були вилучені промисловими знаряддями лову за період 1999-2003 рр. свідчать про його зменшення за рахунок зменшення в уловах чисельності старшовікових груп - плітка розмірами більше 30 см практично не зустрічається. Така зміна середнього розміру плітки в промислових уловах, підтверджує раніше встановлене омолодження нерестового стаду плітки в Каховському водосховищі [Кузьменко Ю.Г. Спесивий Т.В. 2002].

Ефект омолодження популяції був запрограмований введенням у промисел сіток з вічком 50-60 мм. Однак, поряд з використанням цих сіток, промисел проводився ставними неводами й дрібновічковими сітками з вічком 30-40 мм, що ймовірно призвело до надлишкового використання її запасу. Зменшення розриву між крайніми показниками розмірів довжини тіла плітки, що виловлюється промислом, свідчить про відсутність у популяції плітки в 2002-2003 роках старшовікових груп особин, які зустрічалися в промислових уловах 1999-2000 років. З огляду на той факт, що регулювання промислу було спрямовано на захист молодшовікових риб, а також, беручи до уваги підвищений попит на рибу саме великого розміру, треба відмітити, що економічна ефективність промислу плітки в Каховському водосховищі протягом 2002-2004 рр. значно знизилася.

Досліджуючи якісний склад плітки з уловів промислових знарядь лову залежно від сезону року було встановлено, що у літній період промислом вилучалися порівняно більш дрібні особини плітки, ніж у дозаборонний і осінньо-зимовий період. Це пов'язано в першу чергу з біологічними особливостями плітки й характером ведення промислу на Каховському водосховищі. У дозаборонний період, що звичайно обмежується часом розпалення льоду й датою весняно-літньої заборони на лов риби у зв'язку з нерестом, промислом освоюються нерестові скупчення плітки, в осінньо-зимовий період - зимові скупчення, які утворяться при настанні заморозків. У літній же період плітка значних скупчень у водосховищі не утворює. Великі особини плітки для живлення молюсками мігрують на руслові ділянки водойми з досить сильним плином, при якому неможливо встановлення ставних знарядь лову, і тому обловлюються менш ефективно. У літній період промисел у зв'язку із цим ґрунтується на дрібних особинах плітки, які за характером живлення перебувають на мілководних ділянках водосховища з повільним плином.

Середні розміри вилучених промислом риб в 2002-2004 роках за даними масових промірів наближаються до встановленого чинними Правилами промислового рибальства мінімальній промисловій мірі - 18 см. Такий стан промислу веде до погіршення стану популяції плітки, і у випадку відсутності ефективних заходів регулювання її промислу, можуть привести до порушення нормального природного співвідношення розмірно-вікових груп у популяції.

Для визначення впливу знарядь лову на популяцію плітки в Каховському водосховищі нами було проведено вивчення селективності промислових знарядь лову за роками.

Коливання середніх розмірів плітки, що виловлюється промисловими знаряддями лову - ставними сітками з кроком вічка 30-75 мм, ставними неводами та ятірями, має достовірні відмінності в кожному знарядді її лову (при M_Diff > 2 достовірність за Стьюдентом перевищує 0,95). Тільки для ставних сіток з кроком вічка 70 і 75 мм в 1999, 2001 рр., ставної сітки з кроком вічка 40 мм і ставного невода в 2001, 2002 рр., та ставної сітки з кроком вічка 75 мм і ятеря в 2002 р. істотної достовірності не відзначено.

Такі дані свідчать, про те, що застосовані на промислі плітки сіткові знаряддя лову мають достатню селективність, яка і визначає середні розміри плітки, що вилучається цими знаряддями лову.

Для повного відображення залежності середнього розміру плітки, яка вилучається промисловими знаряддями лову, нами було обчислено кореляційну залежність (r) між середніми розмірами плітки та кроком вічка промислових знарядь лову. Значення r для всіх знарядь лову складає від 0,64 до 0,9. Середній розмір плітки із промислових знарядь лову прямо залежить від кроку вічка знарядь лову.

Такі розрахунки свідчать, що для контролю промислу, особливо для контролю промислу плітки, регулювання значенням кроку вічка в сіткових промислових знаряддях лову остається значущим, в протилежність стверджень деяких авторів, які відзначають втрату значення регулювання промислу встановленням кроку вічка в сіткових знаряддях промислу, внаслідок втрачання іми достатніх значень селективності [Сатин ВВ 1995].

Селективність промислу плітки ставними сітками в Каховському водосховищі за ряд років не вплинуло на її популяційні показники росту. Як вважається деякими авторами, селективний промисел, який вилучає в першу чергу швидкоростучих особин промислових видів риб, особливо коропових, за деякий час приводить до зменшення темпу росту риб в популяціях [Білько ВП и др. 2001]. Нашими дослідженнями за пліткою в Каховському водосховищі зменшення темпу її росту не відмічено.

Аматорське рибальство і браконьєрство.

Останнім часом на Каховському водосховищі відмічається збільшення активності рибалок-аматорів. За результатами наших досліджень в 2000 році в середньому на Каховському водосховищі в межах Запорізької та Дніпропетровської областей проводили риболовлю 1254 чоловік за один день. У вихідні й святкові дні - 1355 чоловік, у будні дні - 1152 чоловік. Найбільша інтенсивність лову спостерігалася влітку, коли на водойму виходило в будні дні - 1400 чоловік, у вихідні - 1600 чоловік.

Плітка в уловах рибалок-аматорів складає до 20%. Середній розмір плітки з уловів аматорів протягом 2001-2003 рр. склав 22 см, а з промислових уловів - 29 см. Аматорський лов із човна відрізняється менш шкідливим впливом на популяції цінних охороняємих видів риб, в тому числі і плітки, тому що аматорами виловлюються переважно малоцінні й сміттєві види, а особини промислових видів риб - здебільшого статевозрілі.

Відведені для лову із човнів і доступні для лову з берега ділянки перебувають у практично не придатних для промислу районах, що підвищує ефективність використання запасів водних живих ресурсів, в тому числі й плітки.

Коливання улову плітки рибалками-аматорами має чіткий зв'язок із порою року, в якій проводиться лов. Найбільш інтенсивний вилов плітки проходить в зимовий період, найменші улови - на літньо-осінній період.

Вилов плітки рибалками-аматорами в зимовий час має негативну сторону. У цей час при стійкому льодоставі плітка накопичується на зимувальних ямах і практично не робить міграцій, хоча й живиться. При стійкому крижаному покриві для рибалок аматорів створюються сприятливі умови для пошуку зимових скупчень риби на водосховищі.

Обсяги уловів рибалок-аматорів по масі наближаються до обсягів промислових уловів, а по кількості виловлених особин перевищують їх. Середні розміри плітки, що вилучається рибалками аматорами, набагато нижче таких із промислових уловів. Це свідчить про нераціональність експлуатації рибалками-аматорами популяції плітки Каховського водосховища. Переважна кількість плітки рибалками-аматорами виловлюється з берега. Різниця у вазі між 16 та 29 сантиметровою пліткою становить практично 15 разів. Вилов рибалками-аматорами плітки в обсягах 80 т у 2003 році призводить до того, що протягом 5-ти років промисел не отримує плітки в обсягах приблизно 1200 т. Тому підвищення активності рибалок-аматорів на Каховському водосховищі є суттєвим фактором антропогенного впливу на молодшовікову частку популяції плітки і призводить відповідно до значного зменшення промислового вилову цього виду на водосховищі.

У браконьєрських уловах плітка в основному зустрічається у весняний нерестовий період. Погіршення матеріального стану більшої частини населення, що живе на узбережжі Каховського водосховища, приводить до посилення браконьєрського пресингу на іхтіофауну водойми й аматорського рибальства.

Висновки

1. Популяція плітки Каховського водосховища за своїми морфологічними ознаками близька до тарані Нижнього Дніпра та швидкоростучої форми плітки з популяції великих водосховищ Дніпра і займає між ними проміжне положення.

2. В середині популяції плітки Каховського водосховища встановлено 3 групи риб, які достовірно відрізняються одна від одної і існують в різних частинах водосховища, при чому плітка з верхньої частини більш схожа з пліткою з середньої частини, чим з пліткою з нижньої частини.

3. Абіотичні фактори середовища на сучасному етапі існування популяції плітки в Каховському водосховищі в достатній мірі не лімітують її чисельність. Коливання рівня водосховища на природне відтворення плітки суттєво не впливає - значення кореляції між відносною кількістю молоді плітки та рівневим режимом водосховища дорівнює 0,26. Пліткою може використовуватися для нересту лише десята частина мілководь до 2-х метрів, або 0,05% від загальної площі водосховища. Однак, на сучасному етапі існування, внаслідок зниження чисельності популяції, пліткою не використовуються в повній мірі навіть ця незначна площа водосховища. Вплив полютантів на стан популяції потребує подальшого вивчення.

4. Поживність кормової бази в Каховському водосховищі в цілому характеризується від середньої до високої. Кормова база не є фактором, що лімітує чисельність плітки.

5. Досліджені біологічні особливості плітки Каховського водосховища свідчать про погіршання стану популяції плітки Каховського водосховища, а саме: зменшення чисельності популяції, перевага молодшовікових груп, зменшення ефективності відтворення. Розрахунок кореляційних зв'язків між чисельністю молоді плітки у водосховищі, промисловим зусиллям (вага та кількість особин на 1 сіткодобу) та середніми розмірами плідників плітки вказує на значний позитивний зв'язок між цими показниками, 0,4, 0,5 та 0,6 відповідно.

6. Індивідуальна абсолютна плодючість плітки збільшилася на 10-12% в порівнянні із середніми багаторічними показниками по водоймищу, що вказує на розріджування її чисельності. Абсолютні прирости плітки та відносні характеристики її росту у водосховищі протягом періоду його існування збільшилися, що також підтверджує зниження її загальної чисельності.

7. Основним негативним чинником, що впливає на зменшення чисельності плітки в Каховському водосховищі є антропогенний фактор, а саме - нераціональне вилучення значної кількості особин плітки, яке істотно впливає на вікову структуру популяції в бік зменшення нерестової частки і, як наслідок зменшує вірогідність появи потужних поколінь.

8. В промислових уловах зустрічалася плітка розмірами від 15 до 43 см. Основою промислових уловів до 2001 року становили особини розміром 27-28 см, а в 2002-2004 р. - 22 см. В 2002-2004 рр. збільшилася частка молодих риб розміром 15-18 см., а особини старше 30 см у промислі 2002-2004 р. не зустрічалися. Середній розмір плітки з уловів промислових знарядь лову зменшився на 7 см.

9. Протягом промислового сезону основа промислових уловів плітки до 2001 р. приходилася на весняний переднерестовий період (до 60 %), а з 2001 р. на літньо-осінній період - до 80% річного улову, що вказує на відсутність протягом 2001-2004 рр. потужних нерестових скупчень плітки у водоймі.

10. Плітка Каховського водосховища в уловах рибалок-аматорів займає до 20%. Беручі до уваги значні об'єми уловів рибалок-аматорів як за кількістю так і за вагою, а також той факт, що улови рибалок-аматорів складають більш молодші особини, чим в промислі, - вилучення плітки рибалками-аматорами є суттєвим фактором антропогенного впливу на її популяцію в Каховському водосховищі.

11. Суттєвим чинником антропогенного впливу на популяцію плітки Каховського водосховища також є неконтрольований браконьєрський лов, особливо під час її нересту.

Пропозиції з подальшого раціонального використання запасів плітки Каховського водосховища

1) Для збереження нерестової частки популяції плітки і накопичення максимальної її іхтіомаси у водоймі тимчасово, протягом 3-5 років встановити строки промислу плітки в Каховському водосховищі з кінця весняно-літньої заборони до 31 грудня.

2) Заборонити застосування на промислі сіткових знарядь лову з кроком вічка менше 40 мм.

3) Для збереження зимових скупчень плідників плітки заборонити ведення аматорського рибальства в зимовий період з льоду на відстані більше 500 м від берега.

4) Посилити контроль за аматорським рибальством та боротьбу з браконьєрством на водосховищі.

5) Провести додаткові дослідження впливу антропогенного забруднення водного середовища як прямо на популяцію плітки, так і на інші гідробіонти, які включаються до ланцюгів її живлення, для розробки заходів щодо зменшення цього антропогенного впливу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Схема дії факторів, що впливають на чисельність популяції плітки на її сучасному етапі існування

Публікації за темою дисертації

1. Кузьменко Ю.Г. Спесивый Т.В. Динамика и современное состояние промысла плотвы на Каховском водохранилище. // Рыбное хозяйство. К.: 2002. Вып. 61. С. 80-86. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу промислових уловів, приймав участь у формулюванні висновків).

2. Спесивый Т.В. О росте плотвы (RUTILUS RUTILUS (L.)) в Каховском водохранилище. // Вісник Запорізького державного університету. Фізико-математичні науки. Біологічні науки. № 3.Запоріжжя: ЗДУ, 2002. С. 132-134.

3. Кузьменко Ю.Г. Спесивый Т.В. Динамика и современное состояние промысла плотвы на Каховском водохранилище. // Материалы международной научно-практической конференции молодых ученых “Проблемы аквакультуры и функционирования водных экосистем”. К., 2002. С. 78 80. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу промислових уловів, приймав участь у формулюванні висновків).

4. Кузьменко Ю.Г., Спесивий Т.В. Підвищення рибопродуктивності Каховського водосховища за рахунок активізації використання другорядних промислових видів риб // Вісник Запорізького державного університету. Фізико-математичні науки. Біологічні науки. № 1.Запоріжжя: ЗДУ, 2003. С. 167-173. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу уловів рибалок-аматорів. Автор визначав розмірно віковий, видовий склад уловів в залежності від сезону року та місць лову, приймав участь у формулюванні висновків).

5. Спесивый Т.В. Морфологические признаки плотвы (Rutilus rutilus) Каховского водохранилища. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. Дніпропетровськ, 2003. С. 33-34.

6. Дробот А.Г., Кузьменко Ю.Г., Максименко М.Л., Спесивый Т.В., Заруба О.Г., Малофеева А.И. Объёмы и состав уловов рыболовов любителей на Каховском водохранилище // Рыбное хозяйство Украины. №5. Керчь, 2003. С. 4 6. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу уловів рибалок-аматорів. Автор визначав розмірно віковий, видовий склад уловів в залежності від сезону року та місць лову, приймав участь у формулюванні висновків).

7. Спесивый Т.В. Сравнительные данные морфологических признаков популяций плотвы (Rutilus rutilus (L.)) Каховского и Кременчугского водохранилищ. // Рибне господарство. К.: Аграрна наука, 2004. Вып. 63. С. 211-214.

8. Кузьменко Ю., Спесивий Т. Значення о. Хортиця у відтворенні риб Каховського водосховища // Матеріали Першого міжнародного конгресу “Національна перлина Запорожжя: впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця”. Запоріжжя, 2004. С. 211-214. (Автором здійснювався збір та обробка матеріалу, зокрема відносно вивчаємого виду плітки)

9. Кузьменко Ю.Г., Спесівий Т.В., Максименко М.Л. Аматорське риболовство, як суттєвий чинник антропогенного впливу на іхтіофауну внутрішніх водойм України // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених “Сучасні проблеми екології”. Запоріжжя, 2004. С. 191-195 (Автор приймав участь у постановці проблеми та формулюванні висновків).

10. Спесівий Т.В., Кузьменко Ю.Г. Розмірний склад промислового стада плітки як індикатор ефективності регулювання промислу// Питання біоіндикації та екології, Вип. 10, №1.Запоріжжя, 2005, С. 109-118 (Автором здійснювався збір та обробка матеріалу, зокрема відносно вивчаємого виду плітки, постановка проблеми та формування висновків.).

Анотація

Спесівий Т.В. Плітка (Rutilus rutilus L.) Каховського водосховища та її промислове значення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 - іхтіологія. - Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук, Київ, 2005.

У результаті багаторічних досліджень були отримані сучасні дані щодо біологічного стану популяцій плітки Каховського водосховища.

З'ясовано, що кормова база водойми не є фактором, що лімітує існування і чисельність дослідженого виду у Каховському водосховищі. При порівнянні даних з живлення плітки встановлено, що його спектр за останні 30 років істотно не змінився. Здатність популяції плітки до відтворення досить висока, умови для існування в цілому можна охарактеризувати як добрі. Негативних змін стану популяції протягом існування водосховища не встановлено. На час дослідження площа мілководь водосховища в повній мірі пліткою для нересту не використовується, тому є можливість підвищення чисельності популяції внаслідок більш повного використання площ мілководь.

З урахуванням особливостей промислу, аматорського рибальства та незаконного вилучення розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності використання плітки Каховського водосховища.

Ключові слова: плітка, промисел, аматорський лов, рибопродуктивність, ефективність використання, Каховське водосховище.

Аннотация

Спесивый Т.В. Плотва (Rutilus rutlus L.) Каховского водохранилища и ее промысловое значение. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.10 - ихтиология. - Институт рыбного хозяйства Украинской академии аграрных наук, Киев, 2005.

Диссертация посвящена определению биологического состояния популяции плотвы как промыслового вида в Каховском водохранилище, и разработке мер эффективного регулирования ее рыбохозяйственного использования.

Определено, что кормность водохранилища не является лимитирующим фактором для существования в Каховском водохранилище данного объекта ихтиофауны.

В результате многолетних исследований были получены современные данные относительно состояния популяции исследуемого вида. Изучены морфологические признаки.

В период исследования предельный наблюдаемый возраст популяции плотвы Каховского водохранилища составлял 10 лет, средний возраст - 4 - 6 лет. Длина тела половозрелой плотвы колебалась от 10 до 43 см, вес от 0,085 до 1440 г.

Темпы роста популяции плотвы Каховского водохранилища высокие, близки к показателям роста плотвы из Кременчугского водохранилища и тарани нижнего Днепра.

Половая зрелость самцов плотвы наступает при достижении размера 10-13 см и возраста 1+, самок - размера 13-15 см и возраста 2+. Соотношение полов в популяции составляет 1:1.

Значение корреляции относительной численности молоди плотвы и колебания уровня воды водохранилища в момент нереста составляет 0,26, что указывает на отсутствие влияния уровня на эффективность ее нереста. Это связано с тем, что в Каховском водохранилище отсутствуют заливные луга и т.п. участки, которые заливались бы паводковыми водами и использованием плотвой для нереста участков мелководий, которые не осушаются при колебании уровня, что не характерно для данного вида в условиях незарегулированного стока реки.

Расчет корреляционных связей между относительной численностью молоди плотвы в Каховском водохранилище и промысловым усилием (вес и численность на 1 сетесутки), установленном по данным контрольных ловов указывает на позитивную связь между ними - 0,4 и 0,5 соответственно, корреляция между относительной численностью молоди и средними размерами производителей - 0,6. Это свидетельствует о значении количества и качественных характеристик производителей плотвы на эффективность воспроизводства.

При сравнении данных встречаемости компонентов питания в кишечниках плотвы в 2002-2004 гг. в сравнении с 1971-1975 гг. установлено, что спектр ее питания в водохранилище практически не изменился.

В промысловых уловах встречалась плотва размерами от 15 до 43 см. Основой промысловых уловов до 2001 года составляли особи размером 27-28 см, а в 2002-2004 гг. - 22 см. В 2002-2004 гг. увеличилась часть молодых рыб размерами 15-18 см, а особи больше 30 см в промысле не встречаются. Средний размер плотвы из уловов промысловых орудий лова уменьшился на 7 см.

Объемы уловов рыболовов-любителей по массе приближаются к объемам промысловых уловов, а по количеству выловленных особей превышают их. Средние размеры плотвы, которая вылавливается рыболовами-любителями, намного ниже таковых из промысловых уловов. Это свидетельствует о нерациональности эксплуатации рыболовами-любителями популяции плотвы Каховского водохранилища. Большая часть плотвы рыболовами-любителями вылавливается с берега. Разница по весу между 16 та 29 сантиметровой плотвой составляет практически 15 раз. Вылов рыболовами-любителями в объемах 80 т в 2003 году приводит к тому, что на протяжении 5-ти лет промысел недополучит плотвы в объемах приблизительно 1200 т. Поэтому повышение активности рыболовов-любителей на Каховском водохранилище является важным фактором антропогенного влияния на младшевозрастную часть популяции плотвы и приводит соответственно к значительного уменьшения промыслового вылова этого вида на водохранилище.

...