Морфофункціональні особливості будови та розвитку клапанів аорти та легеневого стовбура в онтогенезі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 611.126:611.132.1]:577.95:572.783

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА РОЗВИТКУ КЛАПАНІВ АОРТИ ТА ЛЕГЕНЕВОГО СТОВБУРА В ОНТОГЕНЕЗІ

14.03.01 - нормальна анатомія

КОЗЛОВСЬКА ГАННА ОЛЕКСІЇВНА

Дніпропетровськ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник:

Козлов Володимир Олексійович, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Дніпропетровська медична академія МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

Офіційні опоненти:

Вакуленко Іван Петрович, доктор медичних наук, професор, Донецький державний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри радіології і променевої анатомії;

Гарець Віра Іванівна, доктор медичних наук, професор, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри медичної біології, фармакогнозії, медичної ботаніки.

Провідна установа: Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, м. Івано-Франківськ.

Захист відбудеться "18" листопада 2007 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.601.03 в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Севастопольська, 17).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий "17" вересня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 08.601.03 доктор медичних наук, доцент Машталір М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широке впровадження неінвазивних методів дослідження серця дозволяє ідентифікувати велику кількість його структурних компонентів, а також його відділів (Вакуленко І.П., 1996). Проте складні топографічні взаємостосунки між цими структурними компонентами не описані, не розкриті деякі вікові особливості їх будови, що не дозволяє повною мірою оцінити одержану інформацію.

У даний час існує велика кількість робіт, присвячених вивченню як серця в цілому, так і його структурних компонентів (Федченко Н.П., Гарец В.И., 2006). Опису клапанного апарату серця присвячено багато фундаментальних робіт як вітчизняних (Полухина А.В., Копейкин Н.Г., 1977; Родионова В.В., 1985; Абашева Е.В., Пруткова М.В., 1998; Петренко В.М., 2002), так і зарубіжних авторів (Anderson R., 1997; Sacks M. et al., 1998; Keller F. et al., 1999; Messika-Zeiton D., Aubri M.C., 2004;), але залишається ряд не вивчених питань, пов'язаних з віковими особливостями будови клапанів аорти і легеневого стовбура.

Враховуючи той факт, що клапанний апарат серця несе велике функціональне навантаження і змінюється з часом, вивчення вікових та індивідуальних змін клапанного апарату серця (Кульчицкий К.И., Соколов В.В., Марущен- ко Н.Г., 1990; Соколов В.В., 2003), а також його компонентів є актуальним. У зв'язку з цим морфологічне дослідження, присвячене цьому питанню, вносить вагомий внесок в рішення проблем, пов'язаних з функцією клапанів (Родионо- ва В. В., 1985; Михайлов С. С., 1987; Соколов В.В., 2006).

Дослідження, що проводились, присвячені вивченню будови клапанного апарату, допомагають в рішенні проблем, пов'язаних з порушеннями роботи цього апарату, а також можуть бути використані при діагностиці різної патології серця в цілому і окремих його структур (Гавриленков В.И., Перлей В.Е., Шсяенков Д.В., Юхнев А.Д.; 2001; Федонюк Л.Я., Захарова В.П., 2006).

Деякі дослідження як зарубіжних, так і вітчизняних учених були присвячені розвитку і формуванню клапанного апарату на ембріональному етапі (Зурнаджан С.А., 1989).

Залишається відкритим питання про зміни будови серця і його структур, а також змінах клапанного апарату аорти і легеневого стовбура у віковому аспекті.

Вплив вікових, індивідуальних, статевих, а також різних ушкоджуючих чинників впродовж життя може привести до появи порушень з боку клапанного апарату аорти і легеневого стовбура, що може викликати не тільки гемодинамічні порушення, але і вплинути на роботу серця в цілому (Кулик Я.П., Марущенко Г. Н., 1982; Михайлов С.С., 1987; Langer F., Aicher D., 2004).

Також без урахування індивідуальних і вікових особливостей будови клапанного апарату аорти і легеневого стовбура ставиться під сумнів ефективність проведення оперативних втручань при патології цих клапанів (А.М. Караськов, С.И. Железнев, Ф.Л. Чернявский і інш., 2001).

Отже, актуальність даного дослідження зумовлена важливістю даних про розвиток, індивідуальні особливості клапанів аорти і легеневого стовбуру для практичної медицини, зокрема для кардіохірургії, ехокардіографії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема представленої дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової роботи кафедри анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії "Розвиток та становлення серця, його судин, папілярно-трабекулярного і клапанного апарату в онто- і філогенезі." (№ держреєстрації 0101V000777). Автор виконувала фрагмент стосовно особливостей розвитку та становленню клапанів аорти і легеневого стовбуру протягом онтогенезу людини.

Мета і завдання дослідження. Встановити особливості розвитку і формування клапанів аорти і легеневого стовбура серця протягом онтогенезу.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1. Вивчити особливості будови, визначити терміни формування клапанів аорти і легеневого стовбура серця в пренатальному онтогенезі людини.

2. Визначити вікову динаміку параметрів клапанів аорти і легеневого стовбура серця протягом постнатального онтогенезу людини.

3. Вивчити вікові особливості кровопостачання стулок клапанів аорти і легеневого стовбура.

4. Виділити періоди інтенсивного і сповільненого росту компонентів клапанів аорти і легеневого стовбура серця.

Об'єкт дослідження: становлення та динаміка змін клапанного апарату аорти і легеневого стовбура у віковому аспекті.

Предмет дослідження: клапани аорти і легеневого стовбуру людини різного віку.

Методи дослідження: для встановлення вікових особливостей будови, динаміки змін параметрів клапанів аорти і легеневого стовбура використано препарування, топографічні зрізи серця; для вивчення вікових особливостей кровопостачання півмісяцевих заслінок клапанів, виявлення закономірностей розвитку використано гістологічний та імуногістохімічний методи. Для математичної обробки отриманих даних використовували стандартні процедури біометричного, кореляційного аналізів. Необхідні розрахунки проводили на IBM PC "Pentium" при застосуванні відповідних ліцензійних прикладних програм (№ продукту 00045-139-426-974).

Наукова новизна отриманих результатів. У результаті проведених досліджень вперше показана закономірність розвитку та будови клапанів аорти і легеневого стовбура та їх структурних компонентів, а також їх регіональні особливості. Встановлені терміни, джерела формування компонентів клапанів.

На основі системного підходу з використанням комплексу морфологічних і кількісних методик були одержані нові дані та уточнені відомі про особливість будови клапанів аорти і легеневого стовбура, кровопостачання заслінок клапанів на протязі онтогенезу. Вперше визначено взаємозв'язок між параметрами серця, аорти, легеневого стовбура і їх клапанів з використанням кореляційного аналізу.

Уперше встановлена вікова динаміка змін параметрів клапанів легеневого стовбура, уточнені параметри клапанів аорти, а також уперше проведена порівняльна характеристика змін параметрів клапанів аорти та легеневого стовбура, визначена періоди інтенсивного і сповільненого росту компонентів клапанів.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати дозволяють поглибити і доповнити існуючі дані про будову клапанів аорти і легеневого стовбура. Отримані данні можуть бути використані при аналізі ехокардіограм, а також служити основою для трактування даних ультразвукового дослідження серця плода і дорослої людини.

Одержані результати дозволяють провести клініко-анатомічні співставлення при встановленні норми розвитку клапанів, термінів дефінітивного стану структурних компонентів клапанів аорти і легеневого стовбура.

Результати морфологічного дослідження можуть стати обґрунтуванням для розробки ендопротезів клапанів аорти і легеневого стовбура з урахуванням вікових особливостей.

Отримані дані використовуються в навчальному процесі та науково-дослідницькій роботі на кафедрах анатомії людини Запорізького державного медичного університету, Буковинського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Івано-Франківського медичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Луганського медичного університету, Ужгородського національного університету, Кримського державного медичного університету, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведені патентний та інформаційний пошук, забір матеріалу з подальшою його проводкою, заливкою, приготуванням гістологічних препаратів. Автором самостійно проведений літературний пошук, вивчені гістологічні препарати, проведена статистична обробка результатів, їх аналіз. Сформульовані всі положення і висновки роботи.

В роботах, опублікованих в співавторстві, дисертантом проведені набір матеріалу і його обробка, аналіз одержаних результатів. У роботах, виконаних у співавторстві, реалізовані наукові ідеї здобувача. Особисто написані всі розділи дисертації.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень і основні положення дисертації були представлені й обговорені на засіданнях: Дніпропетровського обласного відділення наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (2006, 2007); Першої і Всеукраїнської науково-практичної конференції "Україна наукова 2001" (Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ, 2001); Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції "Україна наукова 2002", (Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ, 2002); V Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта 2002" (Дніпропетровськ-Житомир-Донецьк, 2002); ІІІ Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (Київ, 2002); 57 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця "Актуальні проблеми сучасної медицини" (Київ, 2002); ІІІ Міжнародної медичної конференції студентів та молодих вчених "Медицина здоров'я ХХІ сторіччя" (Дніпропетровськ, 2002); "Саміту нормальних анатомів України та Росії", присвяченого року Росії в Україні (Тернопіль, 2003); І і ІІ Всеукраїнських наукових морфологічних конференцій "Карповські читання" (Дніпропетровськ, 2004, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них - 6 у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 3 з яких самостійно, 2 у вигляді тез матеріалів наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено державною мовою на 152 сторінках, з яких 110 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку літературних джерел. Список цитованої літератури налічує 192 джерела. Роботу ілюстровано 63 рисунками та 18 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом дослідження послужили препарати 146 сердець ембріонів, плодів та людей різних вікових груп. Докладний опис кількості матеріалу викладено в таблиці 1.

Комісією з етичних питань та біоетики Дніпропетровської державної медичної академії (протокол №2 від 14 лютого 2007 року) встановлено, що проведені дослідження відповідають принципам Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2000р.), Конвенцією Ради Європи про права людини та біомедицину (1997р.), відповідним положенням ВООЗ, Міжнародної ради медичних, наукових товариств, Міжнародного кодексу медичної етики (1983р.) та законам України.

Забір матеріалу для анатомічного дослідження проводили в обласному судово-медичному морзі, у морзі обласній дитячій клінічній лікарні, а також у патологоанатомічних відділеннях при лікарнях міста Дніпропетровська.

Таблиця 1. Розподіл досліджуваного матеріалу за віковими групами в постнатальному онтогенезі

№ групи	Стать / Періоди	Чоловіча	Жіноча	Разом
	Ембріони (5-8 тижнів)	6	5	11
	Плоди	12	18	30
I	Новонароджені 1-10 дн	2	4	6
II	Грудний (11 дн - 1 рік)	3	3	6
III	Дитинство (1-11 років)	2	3	5
IV	Підлітковий (12-16 років)	5	2	7
V	Юнацький (17-21 рік)	6	3	9
VI	Зрілий	I (22-35 років)	8	4	12
		II (36-55/60 років)	13	11	24
VII	Похилий (56/61-74 роки)	9	7	16
Взагалі	77	69	146

Препарування використовували для виділення сердець померлих людей різних вікових груп, 41 плодів людини при вивченні сінтопії серця і виділенні серця з грудної порожнини. Препарування проводилося по загальноприйнятій методиці. Топографічні зрізи отримували з парафінових блоків, в які був залитий заздалегідь фіксований матеріал.

Серця дорослих людей препарувалися для вимірювання загальних морфометричних показників, а також для морфометрії клапанів, подальшої фіксації, проводки і отримання гістологічних зрізів.

Для вивчення структурних компонентів стінки клапанів аорти і легеневого стовбура використовували гістологічні зрізи, забарвлені стандартними гістологічними методиками.

Імуногістохімічний метод дозволяє ідентифікувати антигенні детермінанти клітин та тканин на основі специфічної взаємодії антигену та антитіла, що визначається на світлооптичному або ультраструктурному рівнях.

Ця методика базується на сполученні суворо специфічного моноклонального антитіла з визначеними антигенними детермінантами.

Всі імуногістохімічні реакції проводились на парафінових зрізах сердець людини з використанням відповідних первинних антитіл (DAKO) і системи візуалізації LSAB (Labelled Streptavidin-Biotin).

У нашому дослідженні ми проаналізували рівень експресії маркера CD 34 в препаратах клапанів аорти та легеневого стовбура. Фіксація матеріалу має особливе значення для імуногістохімії - при фіксуванні кислим формаліном спостерігається стійке зв'язування антигенних детермінант.

Нівелювати цей дефект можливо, використавши фіксацію у нейтральному 10 % забуференному формаліні з наступним проведенням теплової індукції антигенного повернення. Першопочатково усі блоки були піддані ретельному рутинному гістологічному дослідженню. Зрізи товщиною 4-5 мкм наносили на скло, оброблені адгезивною рідиною, згодом депарафінізували згідно прийнятим стандартам. Демаскіровку антигенів проводили шляхом нагрівання зрізів у цитратному буфері з рН=6,0, на водяній лазні на протязі 30 хвилин після досягнення в буфері температури 98-99 градусів за Цельсієм, а також шляхом автоклавування на протязі 5 хвилин при температурі 121 градус за Цельсієм.

У рамках морфології системне дослідження характеризується двома основними вимогами: кількісним описом властивостей структурно-функціональних елементів об'єкту і визначенням зв'язку між ними. При цьому першу частину системного дослідження виконували за допомогою методів кількісної морфології. При проведенні морфологічного дослідження серця керувалися загальними принципами стереометричного аналізу, викладеними в роботах. Морфометричні дослідження проводили на рівні цілого органу, ділянки органу, зокрема аорти, легеневого стовбура. З метою збереження форми, як самого серця, так і заслінок клапанів аорти і легеневого стовбура, перед фіксацією його в розчині формаліну порожнини серця заповнювали ватою. На рівні серця в цілому визначали загальні параметри серця: масу серця (m) - визначалася на медичних терезах; товщину (T) - його передньозадній розмір; ширину (Sh) - відстань між найвіддаленішими крапками у фронтальній площині; площу поперечного перетину серця на рівні клапанів (S); об'єм порожнин лівого шлуночка (Vлш); об'єм порожнин правого шлуночка (Vпш); діаметр аорти (dAo); діаметр легеневого стовбура(dЛс).

Розміри заслінок клапанів вивчали після їх відсікання від стінки аорти і легеневого стовбура. При морфометрії заслінок клапанів аорти і легеневого стовбура визначали і вивчали наступні параметри: відстані між спайками півмісяцевих заслінок аорти і легеневого стовбура (L1); довжину вільного краю заслінок (L2) - відстані між верхніми точками фіксації заслінок; глибину синуса - відстань від вузлика заслінки до місця її фіксації (висота заслінки L3); масу заслінки (mc) - визначалася на лабораторних терезах; площа заслінки (Sc).

Для вимірювання площі заслінки, останню препарували і розміщували на міліметрівці, обводили контур і обчислювали займану площу. Після дослідження всі дані піддавали статистичній обробці. Для гістологічного вивчення брали фрагменти клапанів в області його фіксованого краю і в ділянці перехідної зони між фіброзним кільцем аорти і легеневого стовбура.

Для математичної обробки здобутих даних використовували стандартні процедури біометричного, кореляційного аналізів. Необхідні розрахунки проводили на IBM PC "Pentium" при застосуванні відповідних ліцензійних прикладних програм (№ продукту 00045-139-426-974).

Результати дослідження та їх обговорення. Як показали наші дослідження, накопичення мезенхіми в основі ендокардіальних гребенів для формування майбутніх клапанів аорти та легеневого стовбура починається одразу ж після розподілу конотрункусу. Починаючи з 5-6 тижня пренатального розвитку в отворах великих судин серця утворюються здуття мезенхіми, що вкриті ендотелієм, які не містять колагенових та еластичних волокон і виглядають як вип'ячування мезенхіми в порожнину судин. Ці структури по своєму змісту відповідають ендокардіальним подушкам передсердно-шлуночкового каналу та гребеням конотрункусу.

Дослідження виявили, що закладки заслінок клапанів на цей період розвитку містять у собі доволі пухко розташовані мезенхімні клітини, які щільно прилягають до ендокарду тобто мають такий же склад як і ендокардіальні подушки передсердно-шлуночкового отвору та ендокардіальні гребені конотрункусу. Але форма вип'ячувань досить відрізняється від зазначених структур. Вже з самого початку утворення закладки півмісяцевих заслінок клапанів великих судин, що формуються, можна виділити три здуття у просвіт судини, що дадуть початок заслінкам клапанів.

Первинні клапани представляють собою мезенхімні вирости у порожнину судин, основа яких значно збільшена і кріпиться до стінки судини, а вільна поверхня звернена у простір судини, тонша. Ендотелій судини не перериваючись переходить на ці заслінки клапану і щільність мезенхімних клітин більша під ним. клапан аорта будова онтогенез

Цікавим є той факт, що на початку свого утворення заслінки міститься на межі між шлуночком та стінкою судини і частина заслінки бере свій початок від міокарду шлуночку, але згодом її топографія змінюється. Зростання судини та формування її стінки призводить до відокремлення заслінок від стінки шлуночків. На дослідженому етапі розвитку в місці закладки первинних заслінок крупних судин серця стінка самих судин містить значний прошарок кардіоміоцитів, а між мезенхімою заслінки, що формується, та стінкою судини подекуди спостерігається незначна кількість кардіогелю ще навіть на 6-му тижні ембріогенезу.

Дослідження горизонтальних зрізів для уточнення топографії закладки клапанів аорти та легеневого стовбура продемонструвало, що на ранніх етапах формоутворюючих процесів серця закладка клапанів легеневого стовбура відбувається нижче закладки клапанів аорти, але механізми утворення цих клапанів і хронологічні дані співпадають. Наші дослідження продемонстрували, що джерело розвитку заслінок клапанів крупних судин серця єдине - мезенхіма основи ендокардіальних гребенів. На цей період кардіогенезу стінка судин доволі товста, не до кінця сформована та містить ще в собі добре виражений міокардіальний прошарок. Цікавим на наш погляд є формування зовнішньої стінки великих судин, що відбувається за участю епікарда. Пухкий епікард навіть на пізніших етапах кардіогенезу не на всій поверхні щільно прилягає до стінки судини, найщільніше прилягання епікарду до стінки аорти та легеневого стовбуру ми спостерігаємо на передній поверхні судин. Тобто на 6-7 тижні пренатального розвитку ще не до кінця сформована стінка аорти та легеневого стовбура, а ендокардіальні подушки вже розподіляються на окремі закладки майбутніх заслінок півмісяцевих клапанів.

В подальшому формуванні півмісяцевих клапанів аорти та легеневого стовбура ембріонального серця відбуваються досить схожі між собою події. Ми дослідили основні процеси, які відбуваються у первинних заслінках півмісяцевих клапанів - це процеси утворення колагенових волокон та формоутворюючі процеси. Процеси утворення сполучної тканини в клапанах починаються на пізніх стадіях розвитку. Накопичення мезенхіми в основі крупних судин серця з самого початку свого утворення відіграють роль первинних клапанів. Як показали наші дослідження, їх форма швидко набуває кишеньоподібну, в основі своїй вони ще зберігають потовщення, або здуття, а по краю поступово витончуються.

Гістологічний склад різних частин заслінок теж відрізняється. В основі заслінки, де зберігається потовщення ми спостерігали пухко розташовану мезенхіму з тяжами міокарду, а тонший край стулки складався з щільної мезенхіми, подекуди утворюючої синцитій. На цей період кардіогенезу в наших дослідженнях не було виявлено елементів сполучної тканини у заслінках крупних судин, що формуються, тобто ні колагенових ні еластичних волокон у заслінках півмісяцевих клапанів нами виявлено не було.

Утворення перших колагенових волокон у заслінках півмісяцевих клапанів крупних судин серця починається в плодовому періоді пренатального розвитку людини. Перші колагенові пучки з'являються в клапанах по краю заслінки та в самих стінках судин.

Наші дослідження продемонстрували, що колагенові прошарки закладаються одночасно в стінці судини, по краю півмісяцевої заслінки клапана, утворюючи замкнуте кільце з колагену. При цьому значно зменшується обсяг мезенхімної тканини в основі заслінок клапанів, хоча вона ще залишається.

На наступних стадіях ембріогенезу площа колагенових волокон зростає, їх кількість і щільність збільшуються. В цей же самий період виникають і перші колагенові пучки в стінках судин, причому їх концентрація збільшується на зовнішній стінці аорти та легеневого стовбура.

У результаті проведення власних досліджень в постнатальному онтогенезі спостерігалось рівномірне зростання всіх параметрів серця, його маси, довжини, ширини як у чоловіків, так і у жінок.

Вивчаючи параметри, вказані на графіку (рис. 1), спостерігається рівномірне збільшення діаметра аорти та цибулини аорти до похилого віку. Найбільша різниця розміру даних показників спостерігається в підлітковому віці. На протязі постнатального онтогенезу діаметр аорти збільшується в 2,9 раз, діаметр цибулини аорти збільшується в 2,4 рази.

Рис. 1. Динаміка збільшення діаметра аорти та цибулини аорти протягом постнатального онтогенезу (мм)

При морфометричному дослідженні клапанів аорти і легеневого стовбура було встановлено, що як у чоловіків, так і у жінок у всіх випадках ширина та висота заслінок мала різну величину (рис. 2-5).



Рис. 2. Динаміка збільшення ширини заслінок клапанів аорти протягом постнатального онтогенезу (мм)

При гістологічному дослідженні зрізів клапанів аорти і легеневого стовбура, у осіб другого періоду зрілого віку, була встановлена наявність сполучної тканини, яка розташована пошарово і складається з щільної волоконної оформленої і пухкої волоконної неоформленої тканини. В міжклітинній речовині містяться колагенові волокна, фібробласти, які в центрі були крупніше за розмірами ніж на периферії, інтерстиційні простори вистелені ендотелієм і не заповнені сполучною тканиною.

Рис. 3. Динаміка збільшення ширини заслінок клапанів легеневого стовбура протягом постнатального онтогенезу (мм)

Рис. 4. Динаміка збільшення висоти заслінок клапанів аорти на протязі постнатального онтогенезу (мм)

Рис. 5. Динаміка збільшення висоти заслінок клапанів легеневого стовбура на протязі постнатального онтогенезу (мм)

У деяких місцях спостерігається потовщення сполучної тканини, особливо колагенових і еластичних волокон. Біля основи півмісяцевих заслінок знаходиться велика кількість фібробластів, гістіоцитів, макрофагів. В правій заслінці легеневого стовбура з боку легеневого синуса в стінці ендокарду, спостерігається незначна кількість фібробластів. У лівій півмісяцевій заслінці аортального клапана спостерігали відсутність ендокардіального шару, а також розвинених колагенових і еластичних волокон. У перехідній зоні з міокарду на основу клапанів, як аорти, так і легеневого стовбура, спостерігаються пухко розташовані пучки міокарду з широкими інтерстиційними просторами.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у встановленні вікових особливостей розвитку клапанів аорти і легеневого стовбуру протягом онтогенезу, а також у встановленні джерел, термінів формування цих клапанів.

1. Джерелом розвитку клапанного апарату аорти і легеневого стовбура є мезенхімні клітини стінки серця, аорти, легеневого стовбура, ендокардіальні подушки. Закладки заслінок клапанів в ембріональний період розвитку містять у собі доволі пухко розташовані мезенхімні клітини, основа яких значно збільшена і кріпиться до стінки судини, а вільна поверхня звернена у простір судини, тонша, серед яких можна виділити три здуття у просвіт судини, що дадуть початок заслінкам клапанів. Ендотелій судини не перериваючись переходить на ці заслінки клапану і щільність мезенхімних клітин більша під ним.

2. Зростання судини та формування її стінки призводить до відокремлення заслінок від стінки шлуночків. На дослідженому етапі розвитку в місці закладки первинних заслінок крупних судин серця стінка самих судин містить значний прошарок кардіоміоцитів, а між мезенхімою заслінки, що формується та стінкою судини подекуди спостерігається незначна кількість кардіогелю ще навіть на 6-му тижні ембріогенезу.

3. Заслінки клапанів аорти і легеневого стовбура містять ендотелій судин, кількість якого залежить від області заслінки. Найбільша кількість ендотелію, а також наявність судин наголошується в ділянках заслінок клапанів, які прикріпляються до стінки аорти і легеневого стовбура. У міру переміщення до вільного краю заслінки наявність судин, клітин ендотелію, зменшується і з'являються зони без судин.

4. У постнатальному онтогенезі ряд параметрів клапанів аорти і легеневого стовбура мають тенденцію до збільшення. Інтенсивність зростання параметрів клапанного апарату легеневого стовбура і аорти впродовж постнатального періоду неоднакова. Так, найінтенсивнішим періодом зростання, є підлітковий і юнацький, найбільша стабільність цих параметрів спостерігається в другому зрілому, похилому періодах.

5. Абсолютні величини параметрів клапанного апарату аорти і легеневого стовбура у чоловіків і жінок впродовж всього онтогенезу знаходяться в співвідношенні 1,4:1,0, тоді як співвідношення величини параметрів між собою в межах вікової групи у чоловіків і жінок рівні.

6. Найбільша кількість кореляційних зв'язків між параметрами аорти, легеневого стовбуру і їх клапанів спостерігається у юнацькому і першому зрілому періодах, величина коефіцієнтів коливається від 0,47 до 0,91. Це вказує на взаємозв'язок параметрів при розвитку і становленні вікових особливостей серця, аорти, легеневого стовбуру і клапанів аорти і легеневого стовбуру.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Козлов В.О., Шаторна В.Ф., Зозуля О.С., Козловська Г.О. Особливості будови клапанного апарата серця // Вісн. морфол. - 2003. - Т.9, №2. - С. 163-165. (здобувачем виконані морфологічні дослідження).

2. Козлов В.О., Шаторна В.Ф., Савенкова О.О., Козлов С. В., Козловська Г.О. Формоутворення структурних компонентів серця в нормі та при моделюванні вад розвитку // Вісн. наук. досліджень. - 2006. - №3. - С. 106-108. (здобувачем особисто набрано і підготовлено матеріал морфологічного дослідження).

3. Козловська Г.О. Морфометричні особливості будови клапанів аорти та легеневого стовбура в онтогенезі у II зрілому періоді // Вісн. проблем біол. і мед.. - 2006. - №3. - С. 102-106.

4. Козловская А.А. Динамика морфометрических показателей клапанов аорты и легочного ствола у людей на протяжении онтогенеза // Вісн. проблем біол. і мед. - 2006. - №4. - С. 69-71.

5. Козловська Г.О., Козлов В.О. Анатомія клапанів аорти та легеневого стовбура у людей в онтогенезі // Укр. морфол. альманах. - 2006. - Т.4, №4. - С. 48-50 (здобувачем підготовлено матеріал та виконано морфологічні дослідження).

6. Козловська Г.О. Пренатальний розвиток клапанів аорти та легеневого стовбура // Морфологія. - 2007. - Т. І, №2. - С. 69-73.

7. Козлов В.О., Машталiр М.А., Довгаль Г.В., Шаторна В.Ф., Абдул-Огли Л.В., Зозуля О.С., Козловська Г.О. Розвиток серця // Зб. статей мiжнар. конф. "Саміт нормальних aнaтoмiв України та Pociї", присвяченої року Росії в Укpaїні. - Тернопiль: Укрмедкнига, 2003. - С. 58-61 (здобувачем проведено аналіз морфологічних даних).

8. Козлов В.О., Шаторна В.Ф., Зозуля О.С., Козловська Г.О., Крамар С.Б. Формування клапанного апарату серця в ембріогенезі // Актуальні питання морфології: Наук. праці III нац. конгр. анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 144-145 (здобувачем проведено підготовку матеріалу до друку).

АНОТАЦІЯ

Козловська Г.О. Морфофункціональні особливості будови та розвитку клапанів аорти та легеневого стовбура в онтогенезі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню морфофункціональних особливостей будови та розвитку клапанів аорти та легеневого стовбура в онтогенезі. Застосовуючи морфологічні, гістологічні та імуногістохімічні методи, на 146 серцях людей, включно ембріональний та плодовий періоди, була вивчена вікова динаміка структурних компонентів клапанів аорти та легеневого стовбура.

Результати проведеної роботи дозволяють заглибити та доповнити дані про структурно-функціональні особливості розвитку та будови клапанів аорти та легеневого стовбура на протязі онтогенезу. Була встановлена вікова динаміка структур клапанів аорти та легеневого стовбура в онтогенезі, а також визначені закономірності цих змін.

Ключові слова: серце, аорта, легеневий стовбур, півмісяцеві заслінки клапанів, онтогенез.

АННОТАЦИЯ

Козловская А.А. Морфофункциональные особенности строения и развития клапанов аорты и легочного ствола в онтогенезе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Днепропетровская государственная медицинская академия МЗ Украины, Днепропетровск, 2007.

Диссертация посвящена изучению морфофункциональных особенностей строения и развития клапанов аорты и легочного ствола в онтогенезе.

На 146 сердцах эмбрионов, плодов и людей разных возрастных групп (I- новорожденные (от 1 до 10 дней); II- грудной (от 10 дней до 1 года); III- детство (от 1 до 11 лет); IV- подростковый возраст (от 12 до 16 лет); V- юношеский возраст (от 17 до 21 года); VI- зрелый возраст (от 22 до 55 лет); VII- пожилой возраст (от 56 до 74 лет) с использованием морфологических, гистологических и иммуногистохимических методов изучена возрастная динамика структурных компонентов клапанов аорты и легочного ствола.

Проведенные исследования позволяют пополнить существующие данные о формировании клапанов аорты и легочного ствола. На 3-4 неделе развития эмбриона при участии процессов внешней трансформации самого сердца и эндокардиальных подушек происходит отделение от стенки желудочков сердца артериального ствола (конотрункуса).

Результаты исследований ранних эмбриональных сердец продемонстрировали вариабельность форм эндокардиальных гребней конотрункуса, состоящих из мезенхимных клеток, но объем гребней по средней линии конотрункуса всегда оставался достаточно большим и постоянным, потому что они растут навстречу друг другу и со временем срастаются, распределяя при этом конотрункус на аорту и легочной ствол.

Начиная с 5-6 недели пренатального развития в отверстиях больших сосудов сердца образуются мезенхимные вздутия, покрытые эндотелием, которые не содержат коллагеновых и эластичных волокон и выглядят как выпячивание мезенхими в полость сосудов. Эти структуры по своему содержанию отвечают ендокардиальным подушкам предсердно-желудочкового канала и гребням конотрункуса.

На 6-ой неделе кардиогенеза уже наблюдается полное отделение стенки конотрункуса от стенки желудочка. На 6-7 неделе пренатального развития еще не до конца сформированная стенка аорты и легочного ствола, а эндокардиальные подушки уже распределяются на отдельные закладки будущих заслонок полулунных клапанов. Процессы образования соединительной ткани в клапанах начинаются на поздних стадиях развития. Накопления мезенхимы в основе крупных сосудов сердца с самого начала своего образования играют роль первичных клапанов. Как показали наши исследования, их форма быстро приобретает форму кармана, в основе своей они еще сохраняют утолщение, или вздутие, а по краю постепенно истончаются.

Интенсивность роста параметров клапанного аппарата легочного ствола и аорты на протяжении постнатального периода неодинаковая. Так, наиболее интенсивным периодом роста, является подростковый и юношеский, наибольшая стабильность этих параметров отмечается во втором зрелом, пожилом и старческом периодах.

Во всех периодах диаметр луковицы аорты превышал диаметр аорты в среднем в 1,39 раза. Наиболее выраженным было различие этих показателей в новорожденном и подростковом периодах постнатального онтогенеза, где составлял 1,6 раза. Диметр аорты превышал диаметр легочного ствола в среднем в 1,06 раза. Абсолютные величины параметров клапанного аппарата аорты и легочного ствола у мужчин и женщин на протяжении всего онтогенеза находятся в соотношении 1,4: 1,0, в то время как соотношения величины параметров между собой в пределах возрастной группы у мужчин и женщин равны.

При гистологическом исследовании срезов клапанов аорты и легочного ствола, у лиц второго периода зрелого возраста, было установлено наличие соединительной ткани, которая расположена послойно и состоит из плотной волокнистой оформленной и рыхлой волокнистой не оформленной ткани. В межклеточном веществе видны коллагеновые волокна, фибробласты, которые в центре были крупнее по размерам, чем на периферии, интерстициальные пространства выстланы эндотелием и не заполнены соединительной тканью

Заслонки клапанов аорты и легочного ствола содержат эндотелий сосудов, выраженность которого зависит от области заслонки. Наибольшее количество эндотелия, а также наличие сосудов отмечается в участках заслонок клапанов, которые прикрепляются к стенке аорты и легочного ствола. По мере перемещения к свободному краю заслонки наличия сосудов, клеток эндотелия уменьшается, и появляются безсосудистые зоны.

Ключевые слова: сердце, аорта, легочный ствол, полулунные заслонки клапанов, онтогенез.

АNNOTATION

Кozlovska A.A. Morfofunctional features of structure and development of valves of aorta and pulmonary trunk during ontogenesis. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of Candidate of Medical Sciences on specialty 14.03.01 - normal anatomy. - Dnіpropetrovsk State Medical Academy of MPH of Ukraine, Dnіpropetrovsk, 2007.

Dissertation is devoted to the study of morfo-functional features of structure and development of valves of aorta and pulmonary trunk during ontogenesis. Applying morphological, histological that imounogistochemical methods, on 146 hearts of people, inclusive embryo and fruit periods, the age-old dynamics of structural components of valves of aorta and pulmonary trunk was trained.

Conducted job performances allow to deepen and complement data about the structural-functional features of development and structure of valves of aorta and pulmonary trunk during ontogenesis. The age-old dynamics of structures of valves of aorta and pulmonary trunk in ontogenesis was set, and also certain conformities to the law of these changes.

Key words: heart, aorta, pulmonary trunk, semilunar valves, ontogenesis.

Размещено на Allbest.ru

...