Паразитичні фітонематоди у тимчасових лісових розсадниках центрального полісся України

Індекси подібності видового складу ( J ) фітонематод:

I - комплексу фітонематод;

II - фітогельмінтів;

III - мікогельмінтів;

IV - сапробіонтів

А - Макарівський р-н, Б - Бородянський р-н, В - Голосіївський р-н м. Києва,

Г - середнє по екогрупі.

Як видно з наведених даних, більш високими показниками подібності видового складу нематод характеризуються розсадники Бородянського р-ну та Голосіївського м. Києва (J=0,64). Щодо розсадників Макарівського р-ну, то видовий склад фітонематод тут значно відрізняється від попередніх (J=0,51). Порівняння видового складу нематод різних екологічних груп показало, що більша подібність притаманна групі мікогельмінтів. У розсадниках Бородянського р-ну та НАУ їх видовий склад повністю збігається (J=1,0), але значно відрізняється від складу розсадників Макарівського району (J=0,55).

Видовий склад фітогельмінтів у розсадниках Бородянського р-ну та НАУ теж значною мірою збігається (J=0,64), але відрізняється від складу Макарівського р-ну (J=0,40).

Не стала виключенням і група сапробіонтів, подібність видового складу якої вища у розсадниках Бородянського та Голосіївського р-нів, нижча ? при порівнянні з Макарівським р-ном (відповідно J=0,60, J=0,52 та J=0,55).

При порівнянні заселеності ризосфери сіянців сосни фітонематодами в трьох різних розсадниках (Тетерівського ДВДЛГ, КП Клавдієве та НАУ) встановлено, що найбільш високої чисельності популяції фітонематод досягли в ризосфері сіянців сосни у розсаднику НАУ (табл.3).

Таблиця 3 - Чисельність фітонематод ризосфери сіянців сосни звичайної з різних лісових розсадників (Бородянький та Голосіївський р-ни, 2004 - 2006 рр.)

Сумарна чисельність фітогельмінтів становила 206 особин в 100 см3 ґрунту, окремих паразитичних видів, таких як тиленхоринхи ? 78,0 особин а дитиленхів ? 108 особин у 100 см3 ґрунту. Значною чисельністю відзначалися у цьому розсаднику також популяції мікогельмінтів (525 особини) та сапробіонтів (1472 особини).

На другому місці за чисельністю фітонематод у ризосфері сіянців сосни знаходиться розсадник КП Клавдієве, де сумарна чисельність фітогельмінтів становила 112 особин в 100 см3 ґрунту, що майже вдвічі нижче ніж у розсаднику НАУ, та й співвідношення між окремими видами фітогельмінтів дещо інше. Мікогельмінтів тут також значно менше (219 особин), проте чисельність сапробіонтів вища ? 1543 особини.

А от Поташнянський розсадник, який розташований у Тетерівському ДВДЛГ, відзначається дуже низькою щільністю популяцій фітонематод у ризосфері сіянців сосни. Комплекс фітогельмінтів тут представлено лише 3 видами, сумарна чисельність яких становить 18 особин. Мікогельмінти та сапробіонти також малочисельні ? відповідно 23 та 207 особин в 100 см3 ґрунту.

Нематологічні обстеження сіянців ялини різного віку, виконані нами у Хотівському розсаднику, показали, що найбільш низька чисельність фітогельмінтів та сапробіонтів спостерігається у ризосфері сіянців 1-го року вегетації (відповідно 40 та 357 особин в 100 см3 ґрунту). У ризосфері трирічних сіянців відбувалося накопичення фітогельмінтів та сапробіонтів ? відповідно до 256 та 1324 особини. Фітогельмінти ризосфери ялини звичайної представлені чотирма видами: Tylenchorhynchus dubius, Paratylenchus nanus, Pratylenchus pratensis та Ditylenchus dipsaci.

З віком рослин найбільш швидко зростають популяції пратиленхів (з 38 до 202 особини в 100 см3 ґрунту) та паратиленхів (з 24 до 43 особин). У розподілі тиленхоринхів та дитиленхів, залежно від віку деревних рослин, певної закономірності не виявлено.

Щодо популяції мікогельмінтів, то істотних змін в їх чисельності залежно від віку сіянців ялини не виявлено. Популяції сапробіонтів досягають максимальної чисельності у ризосфері трирічних сіянців.

Обстеження сіянців сосни звичайної у червні та вересні 2004 року у двох розсадниках (НАУ та Поташнянському ) дало можливість не тільки порівняти кількісний склад фітонематод, але і прослідкувати динаміку їх чисельності протягом вегетації. Як виявилось, середня за вегетацію чисельність нематод у розсаднику НАУ була значно вищою ніж у Поташнянському розсаднику. Причому, це перевищення сягало 10 ? 20-кратного рівня для всіх екотрофічних груп, а також для окремих видів фітогельмінтів.

За період з червня по вересень кількість фітогельмінтів у ризосфері сіянців сосни збільшилась у 3,5 раза. Особливо швидкими темпами зростали популяції дитиленхів (у 5,5 раза), пратиленхів (6,0 разів). Менш інтенсивно зростала чисельність мікогельмінтів та сапробіонтів, популяції яких досить нерівномірно заселяли ризосферу сходів сосни. Проте і тут ми спостерігали 2 ? 2,5-кратне кількісне збільшення популяцій у вересні порівняно з чисельністю у червні.

У кінці вегетації сумарна чисельність фітогельмінтів у ризосфері однорічних сіянців сосни сягала 397 особин в 100 см3 ґрунту, серед яких найбільш багаточисельними були дитиленхи (274 особини), пратиленхи (відповідно 70 особин) та тиленхоринхи (34 особини). Ці показники значно перевищують відомі пороги шкідливості, а отже могли стати однією із причин пригнічення росту і розвитку рослин.

Сумарна чисельність мікогельмінтів у кінці вегетації становила 743 особини в 100 см3 ґрунту. Вони, як відомо, пошкоджують мікоризу хвойних високомікотрофних деревних рослин і при вищезазначеній чисельності можуть негативно впливати на ріст і розвиток однорічних сіянців сосни.

Для підтвердження наших припущень щодо шкідливості популяцій фітогельмінтів та мікогельмінтів ми співставили їх чисельність у ризосфері сіянців з показниками росту і розвитку, а саме: із загальною біомасою рослин та масою їх кореневої системи (табл. 6).

Таблиця 6 - Кореляційний зв'язок між чисельністю фітонематод та біомасою сіянців сосни в кінці вегетації (16.09.2004 р., розсадники: Поташнянський та НАУ)

Найбільш високі показники негативного впливу на біомасу притаманні популяціям фітогельмінтів. Так, між сумарною чисельністю фітогельмінтів і біомасою рослини вони сягають r=-0,71; r=-0,73, а між окремими паразитичними видами та біомасою рослин їх можна характеризувати як середні: для популяцій пратиленхів r=-0,59; r=-0,68, для дитиленхів ? r=-0,58; r=-0,65; тиленхоринхів ? r=-0,41; r=-0,48.

Ми виявили середній рівень негативного взаємозв'язку між загальною чисельністю мікогельмінтів і біомасою коренів та усієї рослини вцілому (відповідно -0,53 та -0,55). Найбільш шкідливими видами виявилися Aphelenchoides limbery та Aglenchus agricola (коефіцієнти негативної кореляції у межах -0,53… -0,59).

Розділ 4. Динаміка чисельності та шкідливість фітонематод на сіянцях сосни звичайної у розсаднику НАУ

Більш детально динаміку чисельності фітонематод вивчали в розсаднику НАУ у період вегетації сіянців сосни звичайної у 2005 і 2006 роках. За погодними умовами зазначені роки відрізнялися як між собою, так і від середніх багаторічних даних. Посушлива та холодна погода початку весни 2005 року затримувала розвиток рослин і негативно позначалася на розмноженні популяції нематод в їх ризосфері. Тому загальна чисельність нематод, а також кількісні показники популяцій окремих екотрофічних груп у 2005 році були значно нижчими, ніж у 2006 році, який був за погодними умовами більш сприятливим для розвитку нематод.

Якщо у 2005 році чисельність фітогельмінтів ризосфери сосни становила в середньому 423 особини, то в 2006 - 703 особин у 100 см3 ґрунту, тобто ці показники різнилися майже вдвічі. Але незалежно від року досліджень, темп зростання популяцій фітогельмінтів ідентичний (4,9 ? 5,3 раза).

Загальна чисельність мікогельмінтів у 2006 році збільшилась з 143 до 243 особин, тобто у 2,2 раза проти 2005 року, аналогічний процес спостерігається для більшості видів цієї групи.

Група сапробіонтів характеризується найбільш високою щільністю популяцій (в середньому по роках досліджень: у 2005 - 1096, а у 2006 - 1468 особин в 100 см3 ґрунту).

Отже, однією із основних закономірностей, притаманних комплексу фітонематод у ризосфері сіянців сосни, є накопичення популяцій нематод від початку до кінця вегетації. Ця закономірність спостерігалася нами в усі роки досліджень і притаманна всім екотрофічним групам нематод та більшості видів. Інша закономірність, яка також є загальною - це залежність чисельності від погодних умов і стану рослини-живителя. Саме такими факторами визначалася динаміка популяцій нематод у ризосфері сіянців сосни звичайної розсадника НАУ.

Збільшення чисельності фітонематод різних екотрофічних груп, яке спостерігається з червня по вересень у ризосфері сіянців сосни звичайної є причиною пригнічення росту і розвитку рослин. Про це свідчить наявність негативних кореляційних зв'язків між загальною чисельністю популяцій фітогельмінтів та мікогельмінтів а також чисельністю окремих видів у ризосфері сіянців сосни звичайної та їх біомасою. Рівень негативної кореляції залежить від періоду вегетації, стану рослин та погодних умов. У кінці вегетації та при несприятливих погодних умовах для групи паразитичних нематод він високий (-0,74; -0,83), для групи мікогельмінтів - середній (r=-0,57; r=-0,22). В інші періоди вегетації його показники відповідають середньому та низькому рівню, але свідчать про тенденцію негативної залежності.

Маючи коефіцієнти кореляції та рівняння регресії, ми побудували регресійну модель залежності між чисельністю фітогельмінтів та біомасою рослин та вирахували пороги шкідливості (табл. 7).

Таблиця 7 - Регресійна модель залежності втрат біомаси рослин від чисельності фітонематод у ризосфері сосни звичайної (2005 - 2006 рр.)

Для комплексу фітогельмінтів (сумарна чисельність всіх паразитичних видів) вони становлять від 80 до 90 особин в 100 см3 ґрунту. Шкідливість ендопаразитичних видів, до яких належать D. dipsaci та Pr. pratensis, проявлялась при досягненні ними рівня чисельності відповідно 100 та 135 особини в 100 см3 ґрунту. Близькі до цих показників дані щодо рівня шкідливості ектопаразита P. nanus - 90 особини в 100 см3 ґрунту. А от у іншого ектопаразитичного виду, яким у нашому матеріалі був Tylenchorhynchus dubius, вони значно вищі - 325 особин у 100 см3 ґрунту.

Для групи мікогельмінтів поріг шкідливості визначається наявністю у ризосфері сіянців сосни звичайної близько 50 особин в 100 см3 ґрунту.

У задачу наших досліджень входило вивчення протинематодної дії 6 пестицидів, з яких один (Фундазол, 50 % з.п., д.р. беноміл) мав фунгіцидну дію, 4 препарати - інсектицидну (Бі-58, 40 % к.е., д.р. діметоат); Фурадан, 35 SТ, пс., д.р. карбофуран); Промет 400 CS, мк.с., д.р. фуратіокарб); Актара 25 WG, в.г., д.р. тіаметоксам), а один (Престиж, 29 % т.к.с., д.р. імідаклопрід, пенцикурон) - інсекто-фунгіцидну. Спосіб дії всіх препаратів - контактно-системний.

Найбільш ефективна протинематодна дія спостерігалась при протруюванні насіння сосни Фураданом, 35 SТ, пс. (12 г/кг). Починаючи з липня і до кінця вегетації чисельність фітогельмінтів у варіантах з цим препаратом знизилась на 84 ? 88 % порівняно з контролем (табл. 8).

Таблиця 8 - Ефективність дії передпосівного протруювання насіння сосни проти комплексу фітогельмінтів (розсадник НАУ, 2005 - 2006 рр.)

Наступними за рівнем ефективності проти комплексу фітогельмінтів виявились Промет 400 CS, мк.с. (3 г/кг) і Актара 25 WG, в.г. (14 г/кг). Ефективність дії першого з них у середньому за 2 роки становила у червні та липні відповідно 46 та 56 %, а в серпні та вересні збільшилась до 73 і 60 %. Негативна дія Актари на фітогельмінтів у червні та липні значно нижча (відповідно 35 та 23 %), а в серпні і вересні зростає до 69 та 61 %, тобто така ж висока як і у Промета 400 CS, мк.с. Ефективність інших препаратів (Бі-58, 40 % к.е. (2 г/кг) та Престижу, 29 % т.к.с. (1 г/кг), а також Актари в нормі витрати (8,4 г/кг) була значно нижчою. У середньому за роки досліджень вона не перевищувала 41 ? 43 %, хоча в окремих випадках рівень ефективності сягав 56 ? 65 %.

Щодо ефективності досліджуваних препаратів проти комплексу мікогельмінтів, то отримані дані досить суперечливі по роках досліджень. У серпні 2005 року спостерігалась висока ефективність всіх досліджуваних препаратів (81 - 87 %). У цей же період 2006 року високу ефективність виявив лише один із них, а саме: Промет 400 (59 %). У цілому за два роки досліджень високі показники ефективності (66 %) виявлені лише у варіанті з обробкою насіння сосни Прометом 400. Досить ефективним проти мікогельмінтів у серпні і вересні виявився Фундазол (43 %), який у цей період був малоефективним проти фітогельмінтів. Причини цього ми вбачаємо у здатності Фундазолу 50 % з.п. пригнічувати популяції ґрунтових мікроміцетів, які є кормовою базою для мікогельмінтів. Для підтвердження наших спостережень щодо впливу протруйників насіння на щільність популяцій комплексу мікогельмінтів, потрібні додаткові дослідження (табл.9).

Таблиця 9 - Ефективність дії передпосівного протруювання насіння сосни проти комплексу мікогельмінтів (розсадник НАУ, 2005 - 2006 рр.)

Висновки

1. У тимчасових розсадинках Центрального Полісся України в ризосфері сіянців сосни звичайної виявлено 49 видів фітонематод, які належать до 41 роду, 21 родини та 5 рядів. Найбільш повно представлений ряд Tylenchida, до якого належать 19 видів (39 %) фітонематод. Велика кількість видів нематод також належить до ряду Rhabditida (15 видів, або 31 %). Значно меншою кількістю видів представлений ряд Dorylaimida (9, або 18 %), а такі ряди як Araeolaimida та Enoplida включають по 3 види (6 %).

2. Показники кількості видів фітонематод в окремих обстежуваних регіонах значно різняться. Найменша кількість видів (25) виявлена у розсадниках Макарівського району, в інших розсадниках їх значно більше: 37 - у розсаднику НАУ (Голосіївський р-н м. Києва) та 40 видів - у розсадниках Бородянського району. Зменшення кількості видів у розсадниках Макарівського району відбувається за рахунок фітогельмінтів (2 проти 5 видів в інших районах) та сапробіонтів (15 проти 23 та 26 видів).

3. Більшою подібністю видового складу фітонематод характеризуються розсадники Бородянського р-ну та Голосіївського м. Києва (J=0,64). Видовий склад фітонематод розсадників Макарівського району значно відрізняється від двох попередніх (J=0,51), що пояснюється не стільки його своєрідністю, скільки видовим збідненням та відсутністю тут рідкісних видів.

4. За екотрофічним групуванням виявлені види розподіляються у такому співвідношенні: фітогельмінти (паразитичні види) - 6 (12,2 %); мікогельмінти - 12 (24,5 %); сапробіонти - 31 (63,3 %), тобто як 1:2:5. Отже, найменшою кількістю видів представлена група фітогельмінтів, мікогельмінтів вдвічі більше, сапробіонти перевищують кількість видів фітогельмінтів у 5 разів, а мікогельмінтів - у 2,5 раза.

5. Домінуючими видами фітогельмінтів (виявлені у >50 % проб) у всіх лісових розсадниках Центрального Полісся є Ditylenchus dipsaci та Pratylenchus pratensis, серед мікогельмінтів - Aphelenchoides asterocaudatus та Aglenchus agricola, сапробіонтів - Acrobeloides buetschlii, Chiloplacus symmetricus, Eucephalobus mucronatus та Panagrolaimus rigidus.

6. Чисельність фітонематод у ризосфері сіянців хвойних деревних рослин залежить від району розташування розсадника, виду та віку деревних рослин, періоду вегетації та погодних умов. Накопичення нематод різних екотрофічних груп, особливо паразитичних видів, відбувається від початку до кінця вегетаційного періоду.

7. Найбільш високої чисельності популяції фітонематод досягли в ризосфері сіянців сосни у розсаднику НАУ. Сумарна чисельність фітогельмінтів становила 206 особин в 100 см3 ґрунту, окремих паразитичних видів, таких як тиленхоринхи - 78 особин, а дитиленхів - 108 особин у 100 см3 ґрунту. Значною чисельністю відзначалися у цьому розсаднику також популяції мікогельмінтів (525 особини) та сапробіонтів (1472 особини).

8. Шкідливість нематод групи фітогельмінтів та мікогельмінтів виявляється у зниженні загальної біомаси сіяніцв сосни та маси їх кореневої системи, про що свідчить наявность негативних кореляційних зв'язків. У кінці вегетації та при несприятливих погодних умовах для групи паразитичних нематод кореляція сягає високого рівня (r=-0,71; r=-0,73), для групи мікогельмінтів - середнього (r=-0,57; r=-0,22).

9. Втрата біомаси сіянців сосни звичайної відбувається за чисельності паразитичних видів від 80 до 90 особин у 100 см3 ґрунту та при чисельності комплексу мікогельмінтів - 50 особин у 100 см3 ґрунту. Шкідливість ендопаразитичних видів D. dipsaci та Pr. pratensis виявляється за досягненням ними рівня чисельності відповідно 100 та 135 особини у 100 см3 ґрунту. Щодо ектопаразитичних видів, то для P. nanus ці показники становлять 90 особини у 100 см3 ґрунту, а для Tylenchorhynchus dubius вони значно вищі (325 особини у 100 см3 ґрунту ). Наведені числові величини можна приймати за пороги шкідливості фітонематод.

10. Протинематодна ефективність досліджуваних протруйників насіння сосни звичайної визначається в першу чергу діючою речовиною (д.р.), що входить до їх складу. Серед випробуваних пестицидів найвищу ефективність дії показали препарати: Фурадан, 35 SТ, пс. (д.р. карбофуран) та Промет 400 CS, мк.с. (д.р. фуратіокарб) на основі карбаматів. Середню - Актара 25 WG, в.г. (д.р. тіаметоксам) у двох нормах витрати (8,4 г/кг; 14 г/кг), Фундазол 50 % з.п. (д.р. беноміл) та Бі-58, 40 % к.е. (д.р. діметоат), низьку - Престиж, 29 % т.к.с. (д.р. імідаклопрід, пенцикурон).

Рекомендації виробництву

1. У тимчасових лісових розсадниках проводити моніторинг популяцій фітонематод.

2. Для захисту сіянців від пішкодження фіто- та мікогельмінтами застосовувати протруювачі насіння з протинематодною дією.

3. До списку пестицидів, дозволених для використання на сіянцях деревних культур, доцільно внести інсектициди Фурадан, 35 СТ, пс. та Промет 400 CS, 40 % мк.с., діючою речовиною яких є карбамати, а також фунгіцид Фундазол 50 % з.п., що мають нематицидні властивості.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Нікішичева К.С., Місюра Н.О., Максимчук Н.В. Видовий склад нематодокомплексу розсадників Київського Полісся // Науковий вісник Національного аграрного університету - Захист лісу. - Київ: НАУ, 2005. - Вип. 83. - С. 123-131. (Здобувачем проведено польові роботи з подальшою обробкою зібраних зразків у лабораторних умовах)

2. Сігарьова Д.Д., Місюра Н.О. Комплекси видів нематод лісових розсадників та їх шкодочинність // Захист і карантин рослин. - 2007. - Вип. 52. - С. 258-266. (Здобувачем проведено збір літературних даних, їх обробка та падготовка матеріалів до друку)

3. Місюра Н.О. Шкодочинність паразитичних фітонематод у лісових розсадниках // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Лісівництво. Декоративне садівництво. - Київ, 2006. - Вип. 103. - С. 339-345.

4. Сігарьова Д.Д., Місюра Н.О. Методи контролю чисельності паразитичних нематод в лісових розсадниках // Захист і карантин рослин. - 2007. - Вип. 53. - С 181-188. (Здобувачем проведено збір літературних даних, їх обробка та падготовка матеріалів до друку)

5. Сігарьова Д.Д., Місюра Н.О. Взаємовідносини між фітонематодами та грибами в ризосфері деревних рослин // Захист і карантин рослин. - 2007. - Вип. 53. - С 461-467. (Здобувачем проведено збір літературних даних, їх обробка та падготовка матеріалів до друку)

6. Сігарьова Д.Д., Місюра Н.О., Галаган Т.О., Нікішичева К.С. Видовий склад та динаміка чисельності фітонематод в ризосфері сосни звичайної // Вісник зоології. - 2007. - Вип. 41(2). - С. 159-163. (Здобувачем проведено стаціонарні дослідження, обробка та узагальнення отриманих даних, підготовка матеріалів до друку)

7. Сігарьова Д.Д., Місюра Н.О., Галаган Т.О., Нікішичева К.С. Видовий склад та динаміка чисельності фітонематод в ризосфері сосни звичайної // Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (13 - 16 листопада 2006 року, Київ). - Київ, 2006. - С. 142-143.

8. Сигарева Д.Д., Мисюра Н.А., Галаган Т.А., Никишичева Е.С. Динамика численности и вредоносность фитонематод на сеянцах сосны обыкновенной (Pinus sylvestris) // Нематоды естественных и трансформированных экосистем. - Петрозаводск, 2007. - С. 87-88.

Місюра Н.О. Паразитичні фітонематоди у тимчасових лісових розсадниках Центрального Полісся України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатолігія. - Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Досліджено видовий склад комплексу фітонематод тимчасових лісових розсадників Центрального Полісся України. Виявлено 49 видів фітонематод, які належать до 41 роду, 21 родини та 5 рядів. Встановлена значна подібність видового складу нематод в різних розсадниках. З'ясовано екотрофічну належність та статус домінування виявлених видів. Серед чинників динаміки чисельності на сіянцях сосни звичайної відмічено: район розташування розсадника, вид і вік деревних рослин та погодні умови.

Шкідливість нематод групи фітогельмінтів та мікогельмінтів виявляється у зниженні загальної біомаси сіянців сосни та маси їх кореневої системи, про що свідчить наявність негативних кореляційних зв'язків між цими показниками (від -0,57 до -0,73). Розраховані пороги шкідливості для сумарної чисельності фітогельмінтів та мікогельмінтів, а також для окремих представників цих екотрофічних груп.

Встановлено високу протинематодну ефективність дії передпосівного протруювання насіння сосни звичайної пестицидами Фурадан, 35 SТ, пс., Промет 400 CS, мк.с., Фундазол 50 % з.п., що дозволяє контролювати чисельність шкідливих нематод.

Ключові слова: фауна нематод, лісові розсадники, фітогельмінти, мікогельмінти, протруйники.

Мисюра Н.А. Паразитические фитонематоды во временных лесных питомниках Центрального Полесья Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2007.

Исследован видовой состав комплекса фитонематод временных лесных питомников Центрального Полесья Украины. Выявлено 49 видов фитонематод, которые принадлежат к 41 роду, 21 семейству и 5 отрядам.

Из 44 родов нематод, представители которых выявлены в ризосфере сеянцев сосны обыкновенной, подавляющее большинство родов представлены одним видом, и лишь 4 рода имеют в своем составе по 2-3 вида. Два из них принадлежат к семейству Cephalobidae (отряд Rhabditida) - это роды Eucephalobus и Chiloplacus и один относится к семейству Dorylaimidae (отряд Dorylaimida, род Eudorylaimus). Лишь один род Aphelenchoides (отряд Tylenchida, семейство Aphelenchoididae), имеет в своем составе 3 вида.

Они распределяются между 3 основными экотрофическими группами в таком соотношении: фитогельминты (паразитические виды) - 6 (12,2 %); микогельминты - 12 (24,5 %); сапробионты - 31 (63,3 %), то есть соотношение между представителями этих экотрофических групп может быть представлено как 1:2:5, а это означает, что в комплексе наименьшим количеством видов представлена группа фитогельминтов, микогельминтов вдвое больше, а сапробионты превышают количество видов фитогельминтов в 5 раз, микогельминтов - в 2,5 раза.

Установлено значительное сходство видового состава нематод в разных питомниках. Большим сходством видового состава фитонематод характеризуются питомники Бородянского р-на Киевской области и Голосеевского р-на г. Киева (J=0,64). Видовой состав фитонематод питомников Макаровского р-на значительно отличается от двух предыдущих (J=0,51), что объясняется не только его своеобразием, сколько меньшей видовым разнообразием и отсуствием здесь реких видов.

Выяснено экотрофическую принадлежность и статус доминирования выявленных видов. Среди факторов, определяющих динамику численности фитонематод на сеянцах хвойных пород, отмечено: район расположения питомника, вид и возраст древесных растений и погодные условия.

Вредоносность нематод группы фитогельминтов и микогельминтов проявляется в снижении общей биомассы сеянцев сосны и биомассы их корневой системы, о чем свидетельствует наличие отрицательных корреляционных связей между этими показателями (от -0,57 до -0,73). Рассчитанны пороги вредоносности для суммарной численности фитогельминтов и микогельминтов, а также для отдельных представителей этих экотрофических групп.

Установлена высокая противонематодная эффективность некоторых протравителей с инсектицидными свойствами - Фурадан, 35 SТ, пас. и Промет 400 CS, мк.с. и с фунгицидными свойствами - Фундазол 50 % р.п., что разрешает контролировать численность вредоностних нематод.

Ключевые слова: фауна нематод, лесные питомники, фитогельминты, микогельминты, протравители.

N.O. Misjura. Parasitic phytonematodes in temporary forest nurseries Central Polissya of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for earning a scientific degree of Candidate of Biology Sciences on the Specialty 06.01.11 - phytopathology. - National Agrarian University, Kyiv, 2007.

The species composition of the phytonematode complex of the temporary nurseries of Kyiv Polissya forest area has been analyzed. 49 species of phytonematodes relating to 41 genus, 21 families and 5 series have been revealed. The important similarity of the species composition of nematodes in different nurseries was determined. The ecotrophic belonging and dominance status of determined species was clarified. Among the factors of the size dynamics on the common pine seedlings it was noted the following: zone of the nursery location, species and age of the wood plants, and weather conditions.

Harmfulness of nematodes of the phytohelminth and microhelminth group is manifested by reduction of the total biomass of the pine seedlings and their roots system mass, which fact is confirmed by the presence of negative correlation links between these indexes (from -0,57 to -0,73). The thresholds of harmfulness for the total number of phyto- and microhelminths both for the separate representatives of those ecotrophic groups have been calculated.

Was revealed the high efficiency of antinematode seed protectants with insecticide properties - Furadan, 35 ST paste and 40 % Promet 400 (microcapsulated suspension), and with fungicidal properties - 50 % Fundazol powder to be watered that gives a possibility to control the size of harmful nematodes.

Key words: fauna of nematodes, forest nurseries, phytohelminths, microhelminths, seed protectants.

Размещено на Allbest.ru