Мікроводорості як кормові об'єкти личинок мідій і устриць

18,17

15000

7,82

Харчові раціони для личинок устриць. На основі одержаних даних з біохімічного складу кормових видів водоростей і результатів факторного експерименту з оптимізації біотехніки культивування личинок вперше складені харчові раціони для личинок устриць і мідій для кожної стадії розвитку. При складанні раціонів враховували також морфологічні особливості водоростей та їх калорійність (табл. 5).

На стадії велігера харчовий раціон личинок устриць складається з монокультури I. galbana концентрації 50 тис. кл/мл.

На стадії веліконхи суміш мікроводоростей I. galbana + С. calcitrans є оптимальною для росту і виживання личинок устриць. Темпи росту і виживання личинок на монодієті I. galbana або С. calcitrans були значно нижчими, ніж на змішаній дієті. Поживна цінність мікроводоростей I. galbana і С. calcitrans обумовлена високим вмістом білка, ліпідів, вуглеводів і висоненасичених жирних кислот (ВНЖК). Високий індекс харчової цінності мікроводорості I. galbana визначається підвищеним вмістом білка (49,8%). Личинки на ранніх стадіях розвитку, які вживали водорості з високим вмістом білка, мали високі значення темпу росту і виживання.

Таблиця 5 Калорійність кормових видів мікроводоростей (ккал/г СВ)

Після трьох тижнів вирощування личинок устриць (стадія педівелігера), коли розмір личинок становив 350 мкм, до складу корму вводили мікроводорость T. suecica. Розмір клітин і біохімічний склад водорості відповідали потребам личинок. T. suecica містить 30,4% білка і 20,9% ліпідів. При додаванні до суміші I. galbana + С. calcitrans мікроводорості T. suecica середньодобовий приріст личинок збільшувався з 4,5 до 5,7 мкм/добу і личинки успішно проходили метаморфоз. На стадії педівелігера необхідно використовувати як домішка до основного корму ще й мікроводорость D. viridis, оскільки, вона містить велику кількість каротиноїдів.

Харчові раціони для личинок мідій. Харчовий раціон личинок мідій, на відміну від устриць, на стадії велігера складався з суміші мікроводоростей I. galbana і M. lutheri концентрації 40 тис. кл/мл у співвідношенні клітин 1:1. Клітини M. lutheri мають округлу форму і невеликі розміри (13,85 мкм 3), тому легко заковтуються личинками і добре засвоюються. Водорість багата білком і ліпідами. Частка ВНЖК в ліпідах складає 34%, а вміст вітамінів В 6 і С відповідно 162 мг г-1 і 837 мг г-1 (Dunstan, 1994; Perez-Camancho,1998).

Для личинок мідій на стадії веліконхи і педівелігера оптимальною для росту є змішана дієта, що складається з водоростей I. galbana, M. lutheri і P. tricornutum у співвідношенні клітин 1:1:1, концентрації 50 - 100 тис.кл/мл. Додавання в корм мікроводорості P. tricornutum сприяло збільшенню середньодобового приросту личинок на стадії веліконхи в 2 рази. Клітини P. tricornutum мають щільну целюлозну оболонку і перетравлюються личинками за 4 -5 год. Водорість багата білком (40,7%), ліпідами (20%) і містить до 25% ВНЖК (Volkman, 1979).

Засвоєння корму личинками устриць і мідій. Встановлено, що личинки устриць і мідій починають вживати водорості відповідно на 2 і 4-й добу. В цьому віці у них вже розвинена травна система. З трьох запропонованих видів водоростей I. galbana, D. viridis і P. tricornutum - в перші два дні культивування личинки не заковтували водорості, навіть якщо їх кількість була надмірною. Цілком імовірно, в цей час енергію для дихання і розвитку личинки одержують за рахунок живильних речовин яйцеклітини. Розміри яйцеклітин мідій і устриць становлять 80 і 55 мкм і, таким чином, запас живильних речовин у мідій більший ніж у устриць, тому личинки мідій можуть знаходитися на ендогенному живленні до 4діб.

На третій день вирощування личинки заковтували тільки I. galbana, всі інші види водоростей ними не вживалися, а якщо і надходили в травну систему, то не перетравлювалися, що обумовлено з будовою травної системи молюсків. Тому на стадії раннього велігера розмір клітин водоростей є головним чинником у відборі їжі личинками.

Тривалість перетравлення мікроводоростей личинками устриць залежить від їх віку. Личинки устриць у віці 3 - 4-х днів перетравлювали клітини мікроводорості I. galbana за 8 - 10 год., з 5 по 6-й день - за 4 год., а на 7- 8-й день - протягом 2 - 3 год.

Індекс засвоєння водоростей, визначений як рівень засвоєння протягом 2 год., збільшувався з віком і розмірами личинок. На стадії велигера індекс засвоєння личинками був найвищим у I. galbana (8,4%), і ніякого засвоєння не встановлено для D. viridis і P. tricornutum.

Отже, на стадії велігера основним кормом для личинок устриць є золотиста водорість I. galbana. Клітини цієї водорості мають невеликі розміри - 5 - 6 мкм (середній об'єм 39,19 мкм 3) і тонку целюлозну оболонку, що робить їх доступними для засвоєння личинками. Мікроводорості D. viridis і P. tricornutum є непридатним кормом для личинок устриць на стадії велігера. Личинки не здатні перетравити клітини D. viridis через їх великі розміри (середній об'єм 313,5 мкм 3), а P. tricornutum - через тверду клітинну оболонку.

Тривалість перетравлення личинками на стадії веліконхи (12-14 діб вирощування) клітин чотирьох видів водоростей була різною: I. galbana за 1 год., D. viridis і T. suecica - за 3 год., P. tricornutum - за 4 год., що пов'язано з морфологічними особливостями цих водоростей.

Висновки

1. Біотехніка культивування личинок двостулкових молюсків в розпліднику базується на оптимізації умов вирощування мікроводоростей для їх трофічних потреб.

2. Раціон живлення личинок велетенської устриці Crassostrea gigas і мідії Mytilus galloprovincialis в умовах вирощування на Чорному морі може бути забезпечений шістьма видами мікроводоростей: Isochrysis galbana, Monochrysis lutheri, Dunaliella viridis, Tetraselmis suecica, Chaetoceros calcitrans, Phaeodactylum tricornutum.

3. Оптимальними умовами культивування мікроводоростей в накопичувальному і проточному режимах є: температура 22 - 24°С, інтенсивність світла 172 мкЕ•м-2с-1, цілодобова аерація газоповітряною сумішшю (повітря + 2% вуглекислого газу) і морська вода, яка збагачена живильним середовищем Конвея.

4. Максимальна біомаса кожного виду мікроводоростей, які містять до 27% ліпідів, досягається при накопичувальному режимі культивування. Водорості з високим вмістом білка (до 48,9%) і стабільною біомасою можна одержати при напівпроточному культивуванні.

5. Накопичення білка, вуглеводів і ліпідів в мікроводоростях залежить від їх фази росту: в логарифмічній фазі накопичується білок, у фазі уповільнення зростання - вуглеводи, в стаціонарній фазі - ліпіди.

6. Каротиноїди мікроводоростей Isochrysis galbana, Dunaliella viridis, Tetraselmis suecica і Phaeodactylum tricornutum представлені шістьма фракціями. Їх максимальне накопичення відбувається в стаціонарній фазі росту. Личинки устриць засвоюють каротиноїди мікроводоростей без зміни, у спаті відзначено трансформацію фракцій каротиноїдів.

7. Біохімічний склад мікроводоростей залежить від форми азотного живлення і температурних умов вирощування. Максимальну кількість білка водорості накопичували в логарифмічній фазі росту на середовищі з нітратами або сечовиною. Найвищий вміст ліпідів виявлено в стаціонарній фазі росту при низькій температурі (16єС) на середовищі з сечовиною.

8. Концентрація мікроводоростей є визначальним фактором росту личинок мідії Mytilus galloprovinciallis і устриці Crassostrea gigas на стадії велігера, а виживання - на стадіях веліконхи і педівелігера.

9. Оптимальними умовами для росту личинок устриць на стадії велігера є: мікроводорість I. galbana концентраціі 50 - 100 тис. кл/мл, щільність посадки личинок в межах 5-20 тис. лич./л. Для личинок на стадії веліконхи - суміш мікроводоростей I. galbana+ С. calcitrans при концентрації корму 50-150 тис.кл./мл і щільності посадки личинок від 3 до 9 тис. лич./л; для личинок на стадії педівелігера - I. galbana + С. calcitrans + T. suecica (150-200 тис. кл/мл).

10. Оптимальними умовами культивування личинок мідій на стадії велігера є щільність посадки 10 тис. лич./л при сумарній концентрації корму 40 тис. кл./мл, що складається з суміші водоростей I. galbana + M. lutheri. На стадії веліконхи і педівелігера - щільність посадки 5 тис. лич./л і концентрація корму 50-100 тис. кл./мл з суміші водоростей I. galbana+ M. lutheri +P. tricornutum .

11. Встановлені кількісні відмінності добового споживання мікроводоростей личинками устриць і мідій і вибірковість їх живлення. Споживання мікроводоростей велігерами устриць в 3 рази, а веліконхами в 2 рази вище, ніж личинками мідій на аналогічних стадіях розвитку.

12. Одержані результати можуть бути рекомендовані для промислового отримання кормів при вирощування личинок і спату устриць і мідій в розпліднику, а також при організації повноциклічних маригосподарств молюсків.

Список основних робіт, опублікованих за темою дисертації

Пиркова А.В., Холодов В.И., Ладыгина Л.В. Оптимизация некоторых элементов культивирования личинок мидии Mytilus galloprovincialis Lam. // Гидробиол. журн. - 1998. - Т. 34, №1. - С. 57-61.

Пиркова А.В., Ладыгина Л.В. Рост и выживаемость личинок мидии Mytilus galloprovincialis Lam. полученных при разных типах скрещивания и самооплодотворения //Гидробиол. журн. -2002. - 38.- №4.- С. 30-35

Ладыгина Л.В., Пиркова А.В. Оптимизация биотехники культивирования личинок гигантской устрицы Crassostrea gigas (Th.) в питомнике //Экология моря. - 2002. - Вып. 60. - С. 60-64.

Холодов В.И., Пиркова А.В., Ладыгина Л.В. Акклиматизация тихоокеанской устрицы Crassostrea gigas (Th.) в Черном море //Рыбн. хоз-во Украины. - 2003. -№ 2. - С. 6-8.

Холодов В.И. Пиркова А.В., Ладыгина Л.В. Теоретические и экспериментальные аспекты оптимального управления в аквакультуре // Рыбн. хоз-во Украины. - 2003. -№ 6. - С. 40-43.

Пиркова А.В., Ладыгина Л.В. Определение оптимальных условий роста и выживаемости личинок устрицы Crassostrea gigas (Th) на разных стадиях развития // Рыбн. хоз-во Украины. - 2004. - № 6. - С. 174-177.

Ладыгина Л.В. Элементы управляемого культивирования микроводоросли Isochrysis galbana - корма для личинок устриц. // Рыбн. хоз-во Украины. - 2005. -№ 1(36) . - С. 23-25.

Ладыгина Л.В. Биохимическая характеристика микроводорослей - кормовых объектов двустворчатых моллюсков// Рыбн. хоз-во Украины. - 2005. - №7. - С. 97-100.

Ладыгина Л.В. Интенсивность роста и биохимический состав микроводоросли Dunaliella viridis Teod. в зависимости от условий культивирования // Экология моря. - 2005. - Вып. 67. - С. 56-60.

Ладыгина Л.В. Культивирование микроводорослей в питомнике - корма для производителей и личинок устриц // Вiсн. Житомир. пед. ун-ту. - 2002. - Вип. 10. - С. 70 - 71.

Ладыгина Л.В., Пиркова А.В. Потребление микроводорослей личинками устриц Crassostrea gigas (Th.) // Еколого-функцiональнi та фауністичнi аспекти дослiдження молюскiв і їх роль у бiоiндикації стану навколишнього середовища. -- Житомир: Вид-во ЖДУ, 2006 . - Вип 2. - С. 170-173.

Ладыгина Л.В. Динамика популяций культивируемых видов микроводорослей в зависимости от углеродного питания // Современные проблемы популяционной экологии: Тез. докл. междунар. конф., Белгород, 2-5 окт. 2006. - Белгород: Изд-во Политерра, 2006. - С. 109-110.

Пат. № 76680 Ua, МКИА.01К 61/00 Спосіб вирощування гігантської устриці Crassostrea gigas у Чорному морю / А.В. Піркова, Л.В. Ладигіна. - № 200507328; Заявлено 22.07.05. Опубл. 15.11.05. Бюл. № 11.