Мікрофлора повітря. Методи очищення та знезараження повітря

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки та освіти України

Львівський інститут економіки і туризму

Індивідуальна робота

на тему :

«Мікрофлора повітря. Методи очищення та знезараження повітря»

Виконала: Студентка групи ТКД-12

Петришин Мар'яна

Перевірив: К.б.д доцент Шах А.Є.

Львів 2014

Вступ

Мікрофлора повітря має не дуже різноманітний видовий склад, оскільки повітря є несприятливим середовищем для життя мікроорганізмів.

Мікроорганізми підіймаються в повітря з пилом, тому їх кількість прямо пропорційна забрудненості повітря пилом. Крім того чисельність мікроорганізмів залежить від пори року, влітку їх приблизно у 2 рази більше, ніж взимку. Опади сприяють звільненню повітря від пилу завдяки чому зменшується забрудненість мікроорганізмами. Повітря великих міст більш забруднене, ніж повітря у сільській місцевості. Саме чисте повітря знаходиться над поверхнею океанів, а також над хвойними лісами, де бактерії гинуть від фітонцидів, що виділяють дерева.

Для визначення кількості бактерій у певному об'ємі повітря використовують метод Кротова: пропускання повітря через спеціальний пристрій (апарат Кротова), в якому бактерії затримуються на твердому поживному середовищі, при цьому точно вимірюється кількість літрів використаного повітря. Якісний склад мікрофлори повітря вивчається за допомогою методу Коха: експозиція чашок Петрі з елективним поживним середовищем на протязі деякого часу, в приміщенні, що досліджується.

Мікрофлора повітря зазвичай представлена сапрофітними коками, спорами грибів, пігментоутворюючими бактеріями.

Мікрофлора -- сукупність мікроорганізмів, що містяться в певному більш-менш однорідному середовищі (ґрунт, повітря, організм людини, певні харчові продукти тощо). До складу мікрофлори можуть входити різні групи мікроорганізмів - бактерії, мікроскопічні гриби, актиноміцети, мікроскопічні водорості, найпростіші.

Атмосферне повітря є несприятливим середовищем для розмноження мікроорганізмів. Дефіцит вологи та поживних речовин, сонячна радіація перешкоджають розмноженню мікроорганізмів в атмосферному повітрі. Мікроби потрапляють до повітря з поверхні ґрунту та рослин, з відходами виробництва, із тваринних організмів. Мікрофлора атмосферного повітря є вторинною та досить бідною за видовим складом. Вона залежить від інтенсивності сонячної радіації, вітру, опадів, пори року.

В атмосферне повітря мікроорганізми потрапляють з поверхні землі і предметів разом з підіймається пилом, а також з дрібними крапельками вологи, здуває з водної поверхні. Мікроорганізми знаходяться в повітрі зазвичай разом з частинками пилу.

Повітря не є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів, тому що в ньому відсутня крапельно-рідка вода. У повітрі мікроорганізми лише тимчасово можуть зберігати життєздатність, і багато з них більш-менш швидко гинуть під впливом висушування і сонячних променів.

Кількісний і якісний склад мікрофлори атмосферного повітря може істотно змінюватися залежно від кліматичних умов, пори року та інших факторів. Над морями, горами, крижаними полями Арктики повітря містить дуже мало мікробів. Значно більше їх у повітрі населених місцевостей, особливо великих промислових міст. Чим більше в повітрі пилу, тим більше в ньому мікроорганізмів. Кожна порошинка може нести на собі безліч мікробів.

Мікрофлору повітря найчастіше складають мікрококи, сардини, спори бактерій і цвілевих грибів, дріжджі. У повітрі можуть знаходитися і хвороботворні мікроорганізми, наприклад, туберкульозні та дифтерійні палички, гноеродние стафілококи, збудники грипу, сибірської виразки та інші. І хоча в повітрі мікроби розмножуватися не можуть, однак мікробний склад його має велике значення для здоров'я людини, так як разом з повітрям мікроби переносяться з місця на місце, потрапляють на харчові продукти і предмети вжитку.

Повітря, що містить патогенні мікроби, небезпечний для здоров'я, так як воно може послужити джерелом інфекційного захворювання.

У закритих приміщеннях повітря завжди містить більше мікробів, ніж зовні. Тому систематичне провітрювання приміщень, пристрій ефективної припливно -витяжної вентиляції має велике значення для поліпшення умов перебування людей у цих приміщеннях.

Там, де ведеться робота з продовольчими товарами, а також у місцях їх зберігання потрібно дотримуватися не тільки певну вологість і температуру повітря, але і його чистоту. Вологе прибирання приміщень, систематична вентиляція значно знижують запиленість повітря і, отже, вміст мікроорганізмів у ньому.

Методи дослідження мікрофлори повітря

Мікробіологічний контроль повітря проводиться за допомогою методів природною або примусовою седиментації мікробів. Природна седиментация (за методом Коха) проводиться протягом 5-10 хв шляхом осадження мікробів на поверхню твердої живильного середовища в чашці Петрі. Примусова седиментація мікробів здійснюється шляхом «посіву» проб повітря на поживні середовища за допомогою спеціальних приладів (імпактора, імпінджеров, фільтрів). Імпактори - прилади для примусового осадження мікробів з повітря на поверхню живильного середовища (прилад Кротова, пробовідбірник аерозолю бактеріологічний та ін.) Імпінджери - прилади, за допомогою яких повітря проходить через рідку живильне середовище або ізотонічний розчин хлориду натрію.

Санітарно-гігієнічний стан повітря визначається за такими мікробіологічними показниками:

1. Загальна кількість мікроорганізмів в 1 м³ повітря (так зване загальне мікробне число, або забрудненість повітря) - кількість колоній мікроорганізмів, що виросли при посіві повітря на поживному агарі в чашці Петрі протягом 24 год при 37 ° С, виражене в КУО;

2. Індекс санітарно-показових мікробів - кількість золотистого стафілокока і гемолітичних стрептококів в 1 м³ повітря. Ці бактерії є представниками мікрофлори верхніх дихальних шляхів і мають спільний шлях виділення з патогенними мікроорганізмами, що передаються повітряно-крапельним шляхом. Поява в повітрі спороутворюючих бактерій - показник забрудненості повітря мікроорганізмами грунту, а поява грамнегативних бактерій - показник можливого антисанітарний стан.

Для оцінки повітря лікувальних установ можна використовувати дані з офіційно рекомендованих нормативних документів.

мікроб повітря бактерія мікрофлора

Патогенні мікроби в повітрі, механізм поширеня і шляхи передачі інфекції

У повітря потрапляють мікроорганізми з дихальних шляхів і з краплями слини людини і тварин. Тут виявляються кокковидной і паличкоподібні бактерії, бацили, клостридії, актиноміцети, гриби і віруси.

Золотистий стафілокок і гемолітичні стрептококи є представниками мікрофлори верхніх дихальних шляхів і мають спільний шлях виділення з патогенними мікроорганізмами, що передаються повітряно-крапельним шляхом. Поява в повітрі спороутворюючих бактерій - показник забрудненості повітря мікроорганізмами грунту, а поява грамнегативних бактерій - показник можливого антисанітарний стан.

За епідеміологічними показниками в повітрі визначають наявність сальмонел, мікобактерій, вірусів.

Санітарно-бактеріологічне дослідження повітря. Методи, апаратура

З метою зниження мікробного обсіменіння повітря проводять вологе прибирання прміщення, очистку надходить повітря. Застосовують також аерозольну дезінфекцію й обробку приміщень лампами ультрафіолетового випромінювання.

Мікробіологічний контроль повітря проводиться за допомогою методів природною або примусовою седиментації мікробів. Природна седиментация (за методом Коха) проводиться протягом 10 хв шляхом осадження мікробів на поверхню твердої живильного середовища в чашці Петрі. Примусова седиментація мікробів здійснюється шляхом «посіву» проб повітря на поживні середовища за допомогою спеціальних приладів (імпактора, імпінджеров. Фільтрів). Імпактори - прилади для примусового осадження мікробів з повітря на поверхню живильного середовища (прилад Кротова). Імпінджери - прилади, за допомогою яких повітря проходить через рідку живильне середовище або ізотонічний розчин хлориду натрію.

На мікрофлору повітря слід звертати велику увагу, так як повітря служить джерелом інфікування мікробами харчових продуктів. Через повітря можуть передаватися і деякі інфекційні захворювання, збудники яких виділяються хворими та бацилоносіями при розмові, чханні, кашлі.

У закритих приміщеннях, особливо де знаходиться багато людей, повітря майже завжди містить більше мікроорганізмів, ніж зовнішній. У виробничих приміщеннях кількість пилу, а отже, і мікроорганізмів залежить від способу очищення приміщення, організації виробничого процесу, застосування та ефективності роботи вентиляції та інших умов.

На підприємствах харчової промисловості, у виробничих цехах та в місцях зберігання продуктів необхідно дотримуватися не тільки певні вологість і температуру повітря, але і його чистоту. Не можна допускати на прилеглій території та в підсобних приміщеннях підприємств торгівлі та громадського харчування скупчення всіляких покидьків. Санітарно-показовими мікроорганізмами, за змістом яких у повітрі можна судити про ступінь його чистоти, служать гемолітичні (що розчиняють еритроцити крові) стрептококи. Вони є постійними мешканцями верхніх дихальних шляхів, слизової носа і ротової порожнини людини.

Методи очищення та знераження повітря

Одним з найбільш ефективних методів знезаражування повітря є УФ опромінення. Найбільш вираженою бактерицидною властивістю володіють Уф промені з довгої хвилі 254-257нм.

В даний час використовуються бактерицидні увіолеві лампи БУВ-15, БУВ-38,

БУВ-30п, що представляють собою газорозрядні ртутні лампи низького тиску. Лампи зроблені у виді трубки різної довжини з увіолевого скла і наповнені газовою сумішшю, що складається з пар ртуті й аргону. У кінці трубок упаяні вольфрамові електроди. При пропущенні струму через трубку виникає газовий розряд, у результаті якого відбувається світіння.

Увіолеве скло, з якого зроблена лампа, пропускає Уф промені, що убивають мікроорганізми, забезпечуючи при цьому високий знезаражуючий ефект. Використовують стельові бактерицидні облучатели (ПБО) і настінні бактерицидні облучатели (НБО). Надійний знезаражуючий ефект досягається при роботі бактерицидних ламп протягом 2годин при потужності ламп 3Ут на 1м куб.

При тривалій роботі бактерицидних ламп у повітрі можуть накопичуватися озон і окис азоту в кількостях, що перевищують ПДК. Тому використання Уф випромінювання вимагає дотримання правил безпеки. У присутності людей можна застосовувати екрановані бактерицидні лампи потужністю 1Ут на 1м куб., у відсутності - використовуються бактерицидні лампи з розрахунку 3Ут на 1м куб.

Знезаражування повітря в можна здійснювати хімічними засобами (пропиляний гликоль, три етиленгликоль і ін.), аерозоли яким розпорошуються в приміщеннях.

Список використаної літератури

1. Большой практикум по микробиологии. Под ред. Г. Л. Селибера. М.: Высшая школа, 1962.

2. Мікрофлора у Великій радянській енциклопедії.

3. Тимаков В. Д. Микробиология. М.: Медицина.

4. http://ref.by/refs/10/36225/1.html.

5. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/cd/microbiologiya/html/Rozdil04/r04.html.

Размещено на Allbest.ru