Видове різноманіття родини Rosaceae у різних фітоценозах села Кирнасівка Тульчинського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Видове різноманіття родини Rosaceae у різних фітоценозах села Кирнасівка Тульчинського району

Танасієнко О.І.

Шевчук О.А.

Вінниця, Україна

Вступ

Постановка проблеми. На сьогоднішній день надзвичайно важливим завданням постає збереження та вивчення біологічної різноманітності на нашій планеті. Особливість сучасного етапу систематизації та використання біологічної різноманітності полягає в тому, що ця проблема набула величезного суспільного, соціально-політичного та етичного значення. Щоб запобігти знищенню біологічної різноманітності, потрібно упорядкувати знання про живі організми, їх видовий склад. В зв'язку з цим, вивчення фіторізноманітності окремих територій має не тільки наукове, але й природоохоронне практичне значення.

Особливо важливими є такі дослідження в регіонах, на які здійснюється антропогенний тиск, зокрема в межах населеного пункту Кирнасівка Тульчинського району. В таких умовах особливо актуальним завданням є вивчення флори, в тому числі окремих систематичних груп. Дуже цікавою систематичною групою є родина Rosaceae, яка має важливе народногосподарське значення. В її складі багато дуже цінних лікарських, вітамінних, їстівних, медоносних та декоративних рослин.

Аналіз попередніх досліджень. Вінницька область є однією з найбагатших в Україні за різноманіттям природних ландшафтів. Через територію області протікає дві з чотирьох головних річок України - Дністер та Південний Буг, у долинах яких збереглася малопорушена рослинність. Разом із тим, область характеризується одним з найнижчих в Україні відсотком заповідності. Значна частина територій з високим ступенем багатства та різноманітності природної флори та рослинності не забезпечені належною охороною. Така ситуація зумовлює продовження детального дослідження флори та рослинності області, що неможливо без докладного аналізу наукової спадщини природодослідників минулого. Нами проводився аналіз наявних літературних джерел [1, 2, 7, 8, 9], присвячених характеристиці рослинного покриву Вінниччини або тих, що торкаються даного регіону при характеристиці крупніших територій [4, 5].

Мета дослідження. Метою наших досліджень було вивчення видового різноманіття дикорослих видів родини Rosaceae у різних фітоценозах с. Кирнасівки Тульчинського району, їх поширення та екологічних особливостей. Об'єктами дослідження були лучні й лісові фітоценози, агроценози, долина річки околиці населеного пункту Кирнасівка. Предметом дослідження були дикорослі представники родини Rosaceae. Дослідження проводили протягом вегетаційних періодів 2012-2014 рр. Матеріалами досліджень були літературні джерела, матеріали гербарію кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, власні гербарні збори та результати спостережень у польових умовах. Польові дослідження проводились у Тульчинському районі - околиці с. Кирнасівка.

Виклад основного матеріалу

У різних фітоценозах с. Кирнасівки Тульчинського району виявлено 45 видів дикорослих рослин з родини Rosaceae, які належать до 19 родів. Найбільшим за кількістю видів є Potentilla - 8 видів. На другому місці у родовому спектрі розташований рід Rosa - 7 видів; на третьому місці - рід Alchimilla - 4 види; 3 роди -Fragaria, Rubus та Geum - по 3 види. По два види налічують роди Filipendula, Sorbus і Crataegus. Решта 10 родів представлені одним видом.

Трав'янисті види родини Rosaceae відзначаються різноманітними еколого-ценотичними особливостями. Як показав аналіз, у лісах, по чагарниках, на узліссях зустрічаються 5 видів, на трав'янистих схилах, луках - 5 видів, на вологих луках, у сирих місцях - також 5 видів. Ще 2 види приурочені до боліт. П'ять видів з родини Rosaceae зустрічаються на сухих схилах та пісках, по берегах річок. Чотири види частіше трапляються на полях, засмічених місцях, біля доріг.

Еколого-фітоценотичний аналіз флори проводили за приналежністю видів до певного флороценотипу. Флороценотип - це сукупність рослинних формацій, едифікатори яких пройшли загальну адаптивну еволюцію під впливом певних тривало існуючих умов на певній території, що зайнята визначеним типом флори [3, с. 58]. Розрізняють такі флороценотипи: неморальний флороценотип, кореальний, лучний (лучно-болотний), степовий (лучно-степовий), гігрофільний, рудеральний, сегетальний види рослин.

Підсумовуючи дані проведеного аналізу за флороценотипами (табл. 1), ми виявили, що переважають флороценотипи лісових місцезростань, а саме - неморальний - 17 видів і бореальний - 3 види. До лучно-болотного належить 6 видів, лучного і лучностепового по 4 види. До видів синантропної флори, тобто рудерально-сегетального флороценотипу належить 9 видів.

Таблиця 1. Біоморфологічні та ценотичні особливості видів дикорослих рослин родини Rosaceae у різних фітоценозах с. Кирнасівки

Види неморального флороценотипу зустрічаються переважно в широколистяних лісових ценозах, по чагарниках та на узліссі, лучні види - на луках, сінокосах, пасовищах. Види синантропної флори найчастіше трапляються вздовж доріг, біля стежок, на берегах річок, біля осель, на засмічених місцях, пустирях, на полях та городах.

Нами проведений біоморфологічний аналіз флори (рис. 1). Біоморфою, життєвою формою, або екобіоморфою називають зовнішній вигляд (габітус) окремих груп рослин, який виникає в онтогенезі в результаті росту і розвитку в певних умовах середовища і відображає сукупність основних пристосувальних ознак [6, с. 99].

Рис. 1. Розподіл дикорослих видів рослин родини Rosaceae у різних фітоценозах с. Кирнасівки за життєвими формами: 1 - гемікриптофіти; 2 - фанерофіти; 3 - хамефіти

Для виявлення екологічної природи флори даної території проводимо аналіз із біоморфами, тобто відносимо всі виявлені види рослин до певної біоморфи та виражаємо кількість видів кожної біоморфи у відсотках.

За класифікацією життєвих форм Раункієра, 24 досліджуваних види рослин належать до гемікриптофітів. Це рослини, у яких бруньки відновлення зимою розташовані на рівні ґрунту і їх захищають рештки відмерлих вегетативних органів та сніг. Це багаторічні, переважно розеткові або напіврозеткові рослини. Деякі з них мають підземні кореневища.

Сімнадцять видів - є фанерофітами. Це - види, у яких бруньки відновлення в зимовий період перебувають високо над землею Сюди відносять дерева й високі чагарники. Три види є хамефітами, тобто видами, бруньки відновлення яких взимку знаходяться невисоко над землею. Один вид - перстач норвезький належить до терофітів. Це одно - або дворічна рослина, у якої після плодоношення відмирають всі вегетативні органи - наземні та підземні. rosaceae кирнасівка фітоценоз рослина

Серед трав'янистих видів родини Rosaceae у різних фітоценозах с. Кирнасівки відсутні види, занесені до Червоної книги України. Проте, серед них є чотири види, занесені до регіонального червоного списку. Це - вовче тіло звичайне, перстач білий, гадючник звичайний та гадючник в'язолистий. Це цінні лікарські рослини, запаси яких у місцевій флорі незначні, тому їх необхідно берегти та контролювати їх чисельність.

Переважна більшість досліджуваних видів є цінними лікарськими рослинами, які використовуються науковою та народною медициною. Серед Rosaceae є також їстівні види рослин, вітамінні, медоносні, фарбувальні та декоративні види.

Представники родини Rosaceae мають дуже важливе господарське значення, зокрема 44 види цієї родини мають лікувальні властивості, 32 види - вітамінні, 15 видів є їстівними і 19 видів - декоративними.

Висновки

Таким чином, у різних фітоценозах с. Кирнасівки Тульчинського району виявлено 45 видів дикорослих рослин з родини Rosaceae, що належать до 19 родів. Найбільшим за кількістю видів є рід Potentilla - 8 видів. На другому місці у родовому спектрі розташований рід Rosa - 7 видів, на третьому - рід Alchimilla - 4 види.

Дикорослі види родини Rosaceae відзначаються різноманітними еколого-ценотичними особливостями. Переважають рослини лісових фітоценозів. До неморального флороценотипу належать 17 видів. В лучно-болотних ценозах зустрічається 6 видів, в лучних - 4 види і лучно-степових - 4 види. До видів синантропної флори, тобто рудерально-сегетального флороценотипу належить 9 видів.

За класифікацією життєвих форм Раункієра, переважна більшість досліджуваних рослин належать до гемікриптофітів; 17 видів, або 37,8% - до фанерофітів; 3 види - до хамефітів Один вид - перстач норвезький належить до терофітів.

Література

1. Авраменко Г. А. Природа і природні багатства Вінниччини : Бібліографічний покажчик літератури / Г. А. Авраменко, М. С. Кержнер, О. Г. Яворська. - Вінниця, 1983. - 136 с.

2. Балковський Б. Є. Матеріали до флори Поділля / Б. Є. Балковський // Журн. Ін-ту ботаніки АН УРСР. - 1939. - № 23. - С. 65-80.

3. Григора І. М. Геоботаніка : навчальний посібник / І. М. Григора, Б. Є. Якубенко, М. Д. Мельничук. - К. : Арістей, 2006. - 448 с.

4. Кузьмичов А. І. Стратиграфія та еволюція боліт торфово-болотного району Правобережного Лісостепу / А. І. Кузьмичов // Укр. ботан. журн. - 1974. - Т. 31, № 5. - С. 594-599.

5. Лавренко Е. М. О генезисе сфагновых болот в пределах степной зоны в бассейнах рр. Буга, Днепра и Дона / Е. М. Лавренко // Сов. ботаника. - 1936, № 3. - С. 24-42.

6. Нечитайло Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини / Л. Ф. Нечитайло, В. А. Кучерява. - К.: Фітосоціоцентр. - 2004 - 432 с.

7. Осичнюк В. В. Геоботанічне районування Середнього Побужжя / В. В. Осичнюк // Науковий щорічник Київського ун-ту за 1957 р. Біол. факт-т. - К. : Вид-во Київ. ун-ту. - 1958. - С. 433-434.

8. Осычнюк В. В. Флора и растительность Среднего Побужья : автореф. дис... на соискание канд. биол. наук / В. В. Осычнюк. Осычнюк Киев, 1961. - 14 с.

9. Погребняк П. С. Лісорослинні умови Поділля / П. С. Погребняк // Сер. наук. вид. ВНДІ ліс. госп-ва та агромелісомел. - Харків, 1931. - Вип. 10. - С. 2-131.

Анотації

У різних фітоценозах с. Кирнасівки Тульчинського району виявлено 45 видів дикорослих рослин з родини Rosaceae, що належать до 19 родів. Найбільшим за кількістю видів є роди Potentilla, Rosa, Alchimilla. Серед дикорослих видів родини Rosaceae переважають рослини лісових фітоценозів. До неморального флороценотипу належать 17 видів.

Ключові слова: флороценотип, біоморфа, фітоценоз, видовий склад, Rosacea.

У различных фитоценозах с. Кырнасивка Тульчинского района найдено 45 видов дикорастущих растений семейства Rosaceae, которые принадлежат к 19 родам. Наибольшие за количеством видов есть роды Potentilla, Rosa, Alchimilla. Среди дикорастущих видов семейства Rosaceae преобладают растения лесных фитоценозов. К неморальному флороценотипу пренадлежыт 17 видов.

Ключевые слова: флороценотип, биоморфа, фитоценоз, видовой состав, Rosacea.

In different phytocenoses of the v. Kyrnasivkа of Tulchin region found 45 species of wild plants from the family Rosaceae, belonging to 19 genera. The largest number of species are the families of Potentilla, Rosa, Alchimilla. Among the growing wild species of family Rosaceae plants dominated by forest of phytocoenoses. Before unmoral florotsenotypu are 17 species.

Keywords: florotsenotyp, biomorphic, phytocenosis, species composition, Rosacea.

Размещено на Allbest.ru