Оцінка фізичного розвитку методом індексів

Фізичний розвиток як процес зміни і вдосконалення природних морфологічних і функціональних властивостей організму людини. Основні методи оцінки та керування показниками фізичного розвитку. Характеристика методу індексів та антропометричних стандартів.

Рубрика Биология и естествознание
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 02.06.2015
Размер файла 104,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет природознавства ,здоров'я людини і туризму

Реферат

на тему: Оцінка фізичного розвитку методом індексів

по дисципліні: Валеологія

Виконавець: Журавльова Н.І.

Викладач: Васильєва Н.О.

Херсон 2015 рік

План

1. Фізичний розвиток

2. Методи оцінки фізичного розвитку

2.1 Метод антропометричних стандартів

2.2 Метод індексів

Література

1. Фізичний розвиток

Фізичний розвиток - процес зміни і вдосконалення природних морфологічних і функціональних властивостей організму людини (довжина, маса тіла, окружність грудної клітки, життєва ємність легень та ін) протягом його життя. Фізичний розвиток керований. З допомогою фізичних вправ, різних видів спорту, раціонального харчування, режиму праці і відпочинку можна змінювати в необхідному напрямку різні показники фізичного розвитку.

2. Методи оцінки фізичного розвитку

Метод антропометричних стандартів - використання середніх величин ознак фізичного розвитку, одержані шляхом статистичної обробки великої кількості вимірювань однорідного контингенту людей.

Метод індексів дозволяє оцінювати фізичний розвиток за співвідношенням окремих антропометричних ознак з допомогою простих математичних виразів.

2.1 Метод антропометричних стандартів

Антропометричні вимірювання. Антропометричні вимірювання дають можливість визначати рівень і особливості фізичного розвитку, ступінь його відповідності статтю та віком, наявні відхилення, а також рівень поліпшення фізичного розвитку під впливом занять фізичними вправами та різними видами спорту.

Антропометричні вимірювання слід проводити періодично в один і той же час доби за загальноприйнятою методикою з використанням спеціальних стандартних перевірених інструментів.

При масових обстеженнях і проведення самоконтролю вимірюються довжина тіла (зріст) стоячи і сидячи, вага, окружність грудної клітки, життєва ємність легень, сила кисті найсильнішої руки, станова сила.

Зріст (довжина тіла) вимірюється ростометром (в домашніх умовах сантиметровою лінійкою у стьопи). При вимірі росту стоять спиною до вертикальної стійки (стіні), торкаючись її п'ятами, сідницями, лопатками і потилицею.

Вага тіла. Як вже було зазначено в теоретичній частині підручника, для того щоб дізнатися, яким має бути нормальна вага людини, потрібно з величини зростання, вираженого в сантиметрах, відняти певну кількість (формула Брока-Брукша):

- від 155 до 165 см віднімається 100;

- від 166 до 175 см віднімається 105;

- від 176 см і вище віднімається 110.

Збільшення маси на 10% понад норму характеризується як схильність до ожиріння.

Для більш точної оцінки маси тіла застосовують весоростовой індекс Кетле: вага (г), поділений на зріст (см). Середній показник - 370-4ии г на 1 см росту у чоловіків, 325-375 у жінок.

Окружність грудної клітки вимірюється в три етапи: під час звичайного спокійного дихання, максимального вдиху і максимального видиху.

Досліджуваний розводить руки в сторони, після чого накладають сантиметрову стрічку так, щоб ззаду вона проходила під нижніми кутами лопаток, спереду у чоловіків з нижнього сегменту сосків, а у жінок - над молочною залозою, в місці переходу шкіри з грудної клітки на залозу. Потім досліджуваний опускає руки. Під час вимірювання максимального вдиху потрібно не напружувати м'язи і не піднімати плечі, а при максимальному видиху - не сутулитися.

Екскурсія грудної клітки - різниця між величинами кіл при вдиху і видиху. Вона залежить від морфоструктурного розвитку грудної клітки, рухливості, типу дихання. Середня величина екскурсії - 5-7см.

Життєва ємність легень (ЖЕЛ) вимірюється на водяному або сухому спирометрах (див. рис. 13.2.3). Рекомендується виконати 2-3 спроби. Вимірювання ЖЄЛ необхідно проводити до прийому їжі в один і той же час доби.

Вимір ЖЄЛ (спірометрія) - хороший метод визначення функції апарату зовнішнього дихання людини. Середні показники ЖЄЛ для чоловіків - 3500-4000 см3, для жінок - 2500-3000 см3. У спортсменів, особливо у плавців, лижників, веслярів, бігунів-стайєрів, життєва ємність легенів може досягати 5000-9000 см3. Величина ЖЄЛ залежить від росту і маси тіла, тому для визначення відповідності виміряного індивідуального показника нормі часто користуються таблицями "належних" величин ЖЄЛ, розрахованих за формулами, що враховують масу тіла, ріст і інші показники фізичного розвитку людини.

Кистьова динамометрія - метод визначення сили м'язів - згиначів кисті. Динамометр беруть в руку циферблатом всередину. Руку витягують в сторону на рівні плеча і максимально стиснути динамометр. Проводяться по два-три виміру на кожній руці, фіксується кращий результат. Середні показники сили правої кисті (якщо людина правша) у чоловіків - 35-50 кг, у жінок - 15-25 кг; середні показники сили лівої кисті зазвичай на 5-7 кг менше.

Відносна величина м'язової сили буде більш об'єктивним показником, так як зростання сили в процесі тренування в значній мірі пов'язаний з збільшенням ваги тіла і м'язової маси.

Тому при оцінці результатів динамометрії важливо враховувати основний показник сили і співвіднесений з масою тіла, тобто відносну силу (виражається у відсотках). При цьому показник сили правої руки множиться на 100 і ділиться на показник маси тіла. Для нетренованих молодих чоловіків цей показник становить 60-70% від ваги тіла, для жінок - 45-50%. Наприклад, сила правої руки (кисті) дорівнює 52 кг, вага тіла - 76 кг. Для визначення відносної величини сили кисті треба 52 помножити на 100 і розділити на 76. Відносна сила кисті в даному випадку становить 68,4%, тобто знаходиться в межах середніх величин.

Показник відносної сили визначається, як і при кистьової динамометрії:

У середньому він становить 180-240%. Величина відносної сили менше 170% вважається низькою, 170-200% - нижче середньої, 200-230% - середній, 230-250% - вище середнього, понад 260% - високою.

Методи оцінки фізичного розвитку. З численних методів оцінки фізичного розвитку найбільш зручна і проста методика обчислення показників (індексів) на основі результатів антропометричних вимірів (зріст, маса тіла, окружність грудної клітки, м'язова сила).

2.2 Метод індексів

З численних методів оцінки фізичного розвитку найбільш зручна і проста методика обчислення показників (індексів) на основі результатів антропометричних вимірів (зріст, маса тіла, окружність грудної клітки, м'язова сила).

Індекс фізичного розвитку (ІФР) визначається за такою формулою:

ІФР = зріст стоячи, см - (маса, кг + окружність грудної клітки, см) . Значення індексу фізичного розвитку = 23, 0 і нижче відповідає першій групі, 23,1 - 30,9 - другий, 31,0 - 37,9 - третьою, 38,0 - 42,9 - четвертої, 43,0 і вище - п'ятій групі.

Як правило, до першої групи належать «повні» діти з надмірною масою тіла, до п'ятої - високі, худорляві. Нормою у фізичному розвитку дітей вважається третя група.

Життєвий індекс (ЖІ) - співвідношення життєвої ємності легенів до масі тіла:

Середнє значення життєвого індексу для чоловіків - 65-70 мл/кг; для жінок - 55-60 мл/кг; для спортсменів 75-80 мл/кг; для спортсменок - 65-70 мл/кг

Розрахунок належної життєвої ємності легенів можна також провести з використанням номограм (див. рис. 13.2.4). Для цього необхідно з'єднати точки, що позначають ріст і масу, лінією. Місце перетину буде показувати належну ємність легень.

(Визначення належної життєвої ємності легень в залежності від статі, віку і зросту (по Сорисону)

Індекс пропорційності розвитку грудної клітки (індекс Ерісмана - ВЕ). Індекс розраховується шляхом віднімання від величини окружності грудної клітки (ОКГ) у стані паузи половини показника зростання :

Середні показники пропорційності для добре фізично розвиненого студента дорівнюють +5,8; студентки - +3,7.

Якщо окружність грудної клітки переважає над половиною зростання, цей показник позначають знаком плюс, якщо ж окружність грудної клітини відстає від половини росту, то знаком мінус. Наприклад: окружність грудної клітки - 93 см, зріст - 175 см, тоді індекс Ерісмана дорівнює: 93-(175: 2) = +5,5.

Індекс загального фізичного розвитку або, інакше, показник фортеці статури за Пинье. Індекс розраховують шляхом вирахування з показника зростання L (см) суми величин окружності грудної клітки Т і маси тіла; Р (в кг), тобто L - (Т+Р). Чим менша різниця, тим краще статура. Статура при показнику 10-15 міцне, 31 і більше - дуже слабке. Оскільки цей показник, як і деякі інші, в окремих випадках неточно відображає стан фізичного розвитку, рекомендується використовувати декілька показників, наприклад три описаних вище індексу, що дають загальну оцінку фізичного розвитку.

Оцінка результатів антропометричних вимірів методом стандартів - найбільш точна й об'єктивна. Опенку фізичного розвитку студентів за цим методом проводять шляхом порівняння (зіставлення отриманих даних з середніми (стандартними) величинами, встановленими на великій кількості обстежених того ж статі, віку та зросту.

Отримані стандартні величини зводять у таблиці оцінки фізичного розвитку, якими зручно користуватися.

фізичний антропометричний природний організм

Література

1. Основи фізичної реабілітації: навч. Посібник. - Кіровоград: РВВКДПІ ім. В. Винниченка,2004. - 238 с.

2. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. - М.: Медицина,1966. - 172с.

3. http://sportbox.by/

4. http://www.ronl.ru/

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Порушення гомеостазу в організмі внаслідок гемопаразитарної інвазії. Методи оцінки стану організму. Ступень напруження адаптаційних процесів Pelophylax ridibundus, що інвазовані гемопаразитами. Застосування інтегральних індексів лейкоцитарної формули.

    статья [999,7 K], добавлен 21.09.2017

  • Обґрунтування особливостей газообміну в організмі дітей 3-7 років. Характеристика розвитку організму дитини дошкільного віку. Вікові особливості дихання дитини: будова, дихальні рухи, газообмін у легенях. Гігієнічна оцінка фізичного розвитку дитини.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.09.2010

  • Організація організму людини як цілісної живої системи. Виокремлені рівні: молекулярний, клітинний, клітинно-органний, організменний, популяційно-видовий, біоценотичний, біосферний. Розвиток організму людини - онтогенез. Методи дослідження генетики.

    контрольная работа [22,6 K], добавлен 09.01.2009

  • Роль рухів у фізичному і психічному розвитку дітей. Значення знання фізіології опорно-рухового апарата для удосконалювання навчально-виховної роботи в школі. Будівля і функції кісткової системи людини. Будівля, хімічний склад і фізичні властивості кісток.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 07.12.2011

  • Основні концепції виду в бактеріології. Особливості визначення систематичного положення мікроорганізмів. Значення морфологічних властивостей в сучасній систематиці мікроорганізмів. Механізм ідентифікації мікроорганізмів на основі морфологічних ознак.

    курсовая работа [5,8 M], добавлен 30.01.2016

  • Сутність і біологічне обґрунтування мінливості як властивості живих організмів набувати нових ознак та властивостей індивідуального розвитку. Її типи: фенотипна та генотипна. Форми мінливості: модифікаційна, комбінативна та мутаційна, їх порівняння.

    презентация [5,1 M], добавлен 24.10.2017

  • Вивчення ембріогенезу легень та періодизації їх формування на основі даних макро-, мікро морфологічного і гістохімічного аналізів. Основні етапи розвитку легень у людини в постнатальному періоді, їх функціональні зміни. Легені на пізніх етапах онтогенезу.

    курсовая работа [56,0 K], добавлен 06.11.2010

  • Аналіз розвитку зоології в першій половині 19 століття. Розвиток зоології в 20 столітті. Характеристика періоду розвитку теорії Дарвіна та значення її для зоології. Розвиток порівняльної анатомії та ембріології. Дослідження в ембріології та фізіології.

    курсовая работа [45,1 K], добавлен 21.09.2010

  • Будова організму людини. Саморегуляція як його універсальна властивість. Біологічний і хронологічний вік. Вплив способу життя вагітної жінки на розвиток плоду. Поняття процесу росту і розвитку дітей. Вікова періодизація. Процеси життєдіяльності клітини.

    контрольная работа [1011,7 K], добавлен 27.10.2014

  • Визначальні риси людини, завдяки яким вона займає найвищий щабель історико-революційного розвитку органічного світу. Основні етапи формування мовлення та мислення людини. Антропологічні області, які виокремлюються на етнічних теренах українського народу.

    контрольная работа [34,8 K], добавлен 12.07.2010

  • Теорії походження людини; антропогенез. Вплив природних умов на розвиток умінь первісних людей, житло як результат їх трудової діяльності. Виникнення землеробства, скотарства, ремесел - важливий крок у розвитку людства. Обмін – чинник прориву до свободи.

    реферат [45,3 K], добавлен 20.03.2013

  • Гамети чоловічого і жіночого організму. Коротка характеристика процесу запліднення. Внутрішня будова статевих органів людини. Критичні періоди вагітності. Початок нового життя. Біосоціальна основа сім'ї. Пропорції тіла людини в різні періоди життя.

    презентация [6,6 M], добавлен 10.04.2014

  • Фундаментальні принципи, методи, перспективи розвитку і застосування нанотехнологій з використанням мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності. Виробництво наноматеріалів за допомогою мікроорганізмів, використання їх специфічних властивостей.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 21.01.2016

  • Розвиток нервової системи та принципи формування організму на ранніх стадіях. Регенерація та регуляція росту нервових волокон, дія центра росту і периферичних областей на нерви. Розвиток функціональних зв'язків та cуть відносин центра і периферії.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.09.2010

  • Післязародковий (постембріональний) розвиток тварини починається після вилуплення або народження. За характером після зародкового розвитку розрізняють: прямий і непрямий. Вплив генотипу і факторів навколишнього середовища на розвиток організму.

    реферат [36,9 K], добавлен 22.03.2008

  • Дослідження та визначення головних аспектів розвитку флори на Землі. Різноманіття існуючих нині і живших раніше на Землі рослин як результат еволюційного процесу. Вивчення механізмів зміни, розмноження та реплікації генетичної інформації рослинного світу.

    реферат [1,1 M], добавлен 12.03.2019

  • Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.

    курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015

  • Мутації як стійкі зміни генотипу, які виникають раптово і призводять до зміни тих чи інших спадкових ознак організму, основні причини та механізм їх виникнення. Сутність та класифікація, типи та відмінні особливості генних мутацій, їх результати.

    презентация [239,4 K], добавлен 18.01.2014

  • Харчування як фізична потреба людини. Якісний склад харчового раціону людини, основні вимоги до нього. Зниження харчової цінності продукції під час зберігання і перероблення, оцінка та значення, нормування даних змін. Зміни білків, ліпідів та вітамінів.

    реферат [17,9 K], добавлен 08.12.2010

  • Будова травної системи людини, органи у її складі. Функції травної системи. Залежність фізичного, психічного та сексуального здоров'я людини від їжі та характеру харчування. Витрати енергії за добу залежно від віку, статі, умов життя, характеру роботи.

    реферат [566,6 K], добавлен 03.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.