Вплив атмосферного забруднення гірничо-металургійного комплексу на формування психофізіологічного статусу дітей 3-7-річного віку

14. Харламова А. Вплив забруднювачів гірничодобувного та металургійного промислового регіону на ембріональний розвиток в експерименті / А. Харламова // V Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (матеріали конгресу), 10-12 травня 2001 р., Тернопіль, - С.170.

15. Харламова А. Вплив антропогенних забруднювачів регіону на встановлення латерального профілю в експерименті / А. Харламова // VІ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (матеріали конгресу), 21-23 травня 2002 р., Тернопіль, - С. 252.

16. Харламова А.В. Особливості психофізіологічного розвитку дітей дошкільного віку в умовах екологічного навантаження // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченій 125-річчю з дня народження О.М. Марзєєва. 22-23 травня 2008р. К., 2008. - С. 184-185.

17. Пат. 37951 України, А61В10/00. Спосіб визначення залежності людини від впливу геогеліометеотропних чинників / А.В. Харламова, В.Ф. Богоявленська, П.С. Базовкін; Український НДІ промислової медицини - №2000052625; Заявл. 06.05.2000; Опубл. 15.05.2001; Бюл. №4. - 4 с.

Анотація

Харламова А.В. Вплив атмосферного забруднення гірничо-металургійного комплексу на формування психофізіологічного статусу у дітей 3-7-річного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія (біологічні науки). - ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України”, Київ, 2010.

У дисертаційній роботі наведено і обґрунтовано інформативні та сенситивні до антропогенного забруднення гірничо-металургійного комплексу показники фізичного, психофізіологічного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем дітей віком від 3 до 7 років. Експериментально доведена несприятлива дія атмосферного забруднення гірничо-металургійного регіону на показники ембріонального, постнатального розвитку. Встановлено, що дія на плід аерогенних ксенобіотиків протягом всього періоду ембріогенезу призводить до змін у функціонуванні ЦНС, зниження функціональних резервів серцево-судинної та дихальної систем тварин у різні постнатальні періоди життя, що свідчить про зменшення адаптованості організму тварин до умов навколишнього середовища.

Виявлено, що відмінності у чутливості гемодинамічних показників до екологічно несприятливих факторів довкілля мають місце у дітей різних вікових і статевих груп. Встановлено, що із збільшенням віку дітей негативні ефекти впливу несприятливих факторів довкілля на серцево-судинну систему поглиблюються. Виявлено, що вплив чинників довкілля на дітей віком 6-7 років має більш виражені негативні наслідки для ССС дівчаток, ніж хлопчиків.

Виявлено, що інформативні психофізіологічні показники (образно-логічне і наочно-діюче мислення, сприйняття, пам'ять, мовлення) у дітей віком від 3 до 7 років вірогідно (Х-критерій > Х₀₅) погіршувалися в умовах дії антропогенних факторів гірничо-металургійного комплексу. Визначено, що в умовах екологічного навантаження сенситивними когнітивними показниками у хлопчиків віком 3 роки є мовлення, 6-7 років - образно-логічне мислення, сприйняття; у дівчаток віком 3 роки є пам'ять, образно-логічне мислення, 4 роки - наочно-діюче мислення, 5 і 6 років - образно-логічне мислення. Розроблено спосіб визначення залежності людини, в тому числі і дитини, від впливу несприятливих чинників довкілля (деклараційний патент України на винахід № 37951, А61В10/00). За результатами епідеміологічних досліджень розроблено індекс адаптаційних можливостей у дітей віком 6-7 років, розраховано значення індексу адаптації, які мешкають в районах з різним рівнем забруднення атмосферного повітря, встановлено граничні значення норми індексу адаптації, перевищення яких вказує на напруження системи вегетативної регуляції серцево-судинної діяльності.

Ключові слова: атмосферне забруднення, гірничо-металургійний регіон, психофізіологічний статус, діти 3-7 років.

Аннотация

Харламова А.В. Влияние атмосферных загрязнений горно-металлургического комплекса на формирование психофизиологического статуса у детей 3-7-летнего возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата биологических наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология (биологические науки). - ГУ «Институт гигиены и медицинской экологии им.О.М. Марзеева АМН Украины»», Киев, 2010.

В диссертации обоснованы сенситивные к антропогенному загрязнению показатели физического, психофизиологического развития, функционального состояния сердечно-сосудистой (ССС) и дыхательной систем детей в возрасте 3-7 лет.

Проведены экспериментальные исследования по изучению влияния основных загрязнителей атмосферного воздуха горно-металлургического региона на показатели эмбрионального, постнатального развития потомства белых крыс, эмбриогенез которых протекал в условиях аэрогенной нагрузки. В экспериментальных исследованиях установлено, что комплекс аэрогенных ксенобиотиков горно-металлургического региона обладает эмбриотоксическим действием, которое проявляется достоверным (Х-критерий > Х₀₅) увеличением общей эмбриональной смертности, доимплантационной гибели эмбрионов, статистически значимым (р<0,05) увеличением выживаемости, массы плодов, плаценты, длины эмбрионов.

В период внутриутробного развития в эксперименте комплекс аэрогенных загрязнителей влияет на процессы функционирования центральной нервной системы (ЦНС) животных в постнатальные периоды жизни: у подопытных крыс, начиная с 1,5-месячного возраста и до наступления животными половой зрелости, достоверно (Х-критерий>Х₀₅) снижается локомоторная двигательная активность. Это указывает на изменение соотношения процессов возбуждения и торможения в коре головного мозга. Антропогенные загрязнители в период эмбриогенеза влияют на становление функциональной активности полушарий головного мозга, как у новорожденных, так и у половозрелых животных. Среди новорожденных вероятностно (р<0,05) увеличивается (на 12,8%) число животных-амбидекстров и уменьшается (на 17,1%) число особей с функциональной активностью левого полушария головного мозга; среди половозрелых животных достоверно (р<0,05) увеличивается (на 19,9%) число крыс с функциональной активностью правого полушария головного мозга.

У половозрелых подопытных животных установлено достоверное (Х-критерий>Х₀₅) снижение показателей устойчивости по результатам нагрузочных проб. Это свидетельствует о снижении функциональных резервов организма животных к условиям, характерным для норковых животных, дыхательной и сердечно-сосудистой систем.

По результатам натурных эпидемиологических исследований установлено, что у детей раннего дошкольного возраста сенситивной системой к действию неблагоприятных экологических факторов является дыхательная. У детей промышленного района г. Кривого Рога достоверно уменьшаются показатели экскурсии грудной клетки всех возрастно-половых групп. Установлены различия чувствительности ССС к антропогенным факторам окружающей среды у детей разных возрастных и половых групп. Выявлено, что с увеличением возраста у детей негативные эффекты воздействия окружающей среды увеличиваются. Влияние экологически неблагоприятных факторов на показатели гемодинамики у детей в возрасте 6-7 лет больше выражено для девочек, чем для мальчиков. У мальчиков промышленного района шести лет достоверно изменялся один показатель - диастолическое артериальное давление (ДАТ), 7 лет - 4 показателя: частота сердечных сокращений до и после физической пробы, вегетативный индекс Кердо (ВИК) и индекс адаптации (Іа). У девочек в возрасте 6 лет достоверно изменяются частота сердечных сокращений (ЧСС) после физичкой нагрузки и Іа, 7 лет - уже 6 показателей: систолическое артериальное давление, среднее артериальное давление, ЧСС в спокойствии и после физической нагрузки, ВИК и Іа.

По результатам эпидемиологических исследований разработан индекс адаптационных возможностей для детей 6-7 лет, рассчитаны его значения у детей, которые проживают в районах с разным уровнем антропогенного загрязнения, установлены граничные значения нормы индекса адаптации, превышение которых указывает на напряжение системы вегетативной регуляции ССС.

Выявлена достоверная (Х-критерий>Х₀₅) взаимосвязь психофизиологических показателей детей в возрасте 3-7 лет с неблагоприятными экологическими факторами. Среди сенситивных к экологически неблагоприятным факторам выявлены когнитивные показатели у мальчиков: в возрасте 3 года - речь, 6-7 лет - образно-логическое мышление, восприятие; у девочек: в возрасте 3 года - зрительная память, образно-логическое мышление, 4 года - наглядно-действенное мышление, 5 и 6 лет - образно-логическое мышление. В промышленном районе среди 6-летних мальчиков 69,2 ±12,8% имеют низкую способность к анализу, синтезу, сравнению, в условно чистом их число составило 21,4±10,9%. У 61,5±13,5% 3-летних девочек, живущих в экологически неблагоприятном районе, выявлена низкая способность к сохранению следов зрительного раздражителя, в условно чистом их число составило 16,7±11,3% (р<0,05). В условиях техногенного загрязнения наблюдается тенденция (р<0,1) к увеличению числа детей-левшей: в загрязненном районе города их число составило 10,4±3,4%, в условно чистом - 3,8±2,2%.

В контексте выявленных закономерностей разработан способ определения зависимости человека, в том числе и ребенка, от влияния неблагоприятных факторов окружающей среды, что позволит проводить коррекцию лечебно-оздоровительных мероприятий с целью повышения их эффективности. Изучение показателей заболеваемости и гемодинамики у детского населения дало возможность предложить метод оценки резистентности организма детей на основе оценки вегетативного обеспечения ССС организма детей в возрасте 6-7 лет, которые живут в условиях техногенного прессинга.

Ключевые слова: атмосферное загрязнение, горно-металлургический регион, психофизиологический статус, дети 3-7 лет.

Annotanion

Kharlamova A.V. Influence of atmospheric pollution by mining and metallurgical enterprises on the formation of psycho-physiological status of 3-7 years aged children. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's Degree by specialty 14.02.01 - Hygiene and Occupational Pathology (Biological Sciences). - A.N.Marzeyev Institute of Hygiene and Medical Ecology of AMS of Ukraine, Kyiv, 2010.

The informative indices of physical, psycho-physiological development in 3-7 years aged children which are sensitive to anthropogenic pollution by mining and metallurgical enterprises are highlighted in the dissertation. The unfavorable effect of atmospheric pollution in mining and metallurgical region on parameters of embryonic and postnatal development is experimentally proved. It is found that the action of aerogenic xenobiotics on fetus during embryogenesis leads to changes in the functioning of central nervous system, reducing the functional reserves of the cardiovascular and respiratory systems of animals in different postnatal life periods, indicating the reduction of animal organism's adaptation to environmental conditions. It is determined that sensitivity of hemodynamic parameters to the unfavorable environment differs in children of different age and sex groups and the negative effects of environmental exposure on the cardiovascular system increase with age, while in 6-7 aged girls it is more manifested then in boys.

It is revealed that informative psycho-physiological parameters (image-logical and visual-active thinking, perception, memory, speech) get worsened in children from 3 to 7 years aged under the influence of anthropogenic factors of mining-metallurgical production. Under the environmental stress the speaking is sensitive cognitive indicator in 3-years boys, in 6-7 years boys - figuratively and logical thinking, perception; in 3-years girls it is respectively memory and image-logical thinking, in 4-years girls - visual-active thinking, in 5 and 6-years - image-logical thinking.

Key words: atmospheric pollution, mining-metallurgical region, psycho-physiological status, 3-7 years aged children.

Размещено на Allbest.ru