Вплив паратипових факторів на резистентність жеребців-плідників української верхової породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

ВПЛИВ ПАРАТИПОВИХ ФАКТОРІВ НА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ЖЕРЕБЦІВ-ПЛІДНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРХОВОЇ ПОРОДИ

Панасенко Євген Анатолійович

Харків - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Конярство в сучасних умовах, у більшості країн світу, не тільки не втратило свого значення, але й придбало значний імпульс розвитку при підвищених вимогах до якості тварин, що стосується всіх напрямків використання коней: робочого, продуктивного, племінного й спортивного.

У той же час в Україні різко зменшується поголів'я коней, скорочується генофонд основних порід, руйнується іподромна й позаіподромна системи прояву працездатності племінних і спортивних коней, погіршується наукове, матеріально-технічне й технологічне забезпечення галузі, що призвело до зниження якості коней, втрати авторитету й позицій на міжнародному ринку й можливості інтеграції у світову систему конезаводства (Д.А. Волков, 1991). У розвитку конярства України особливе значення має українська верхова порода. Незважаючи на незадовільний сучасний стан племінної роботи з породою, вона за своїми якостями не поступається породам закордонного походження, що забезпечує її конкурентоспроможність на вітчизняному ринку спортивних коней, а при відповідних організаційних діях, її повернення й на міжнародний ринок. Шлях розвитку конярства України полягає у підвищенні якості племінних коней і ефективному їх використанні (Е.А. Коньков, 1940, Г.В. Паршутин, 1948, М.М. Пономаренко, 2003, Б.М. Гопка та ін., 2004, В.А. Пасічник, 2009 та ін.). Досягнення зазначених показників можливо за рахунок зменшення впливу несприятливих абіотичних факторів в умовах забезпечення повноцінної годівлі коней (І.Ф. Храбустовський, 1981, М.В. Демчук, 1983, М.В. Високос, 1996, М.В. Чорний, 2003, А.М. Нікітенко, 2009 та ін.).

У зв'язку із цим велике теоретичне і практичне значення має встановлення оптимальних паратипових факторів (умови годівлі, пасовищне утримання, мікроклімат, сезони року, використання біологічно активних речовин (БАР), системи й способи вирощування та ін.), здатних підвищити природну резистентність, відтворні якості й працездатність коней, зокрема жеребців-плідників української верхової породи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень, виконаних згідно із планом науково-дослідних робіт кафедри гігієни тварин і ветеринарної санітарії ХДЗВА за темою «Розробка технологічних і гігієнічних нормативів, спрямованих на підвищення резистентності, продуктивності та профілактику хвороб тварин різних видів і виробничо-вікових груп (номер державної реєстрації 0107U003357). Автор дисертаційної роботи є одним з виконавців названого дослідження.

Мета та задачі досліджень Мета роботи - дослідження природної резистентності, стану здоров'я жеребців-плідників української верхової породи за дії різних абіотичних факторів (мікроклімат стаєнь, якість годівлі, способи утримання та інтенсивність використання тварин).

Виходячи із цього, нами були поставлені наступні завдання:

1. Розробити концептуальні основи оцінки й методологічних підходів до формування природної резистентності жеребців-плідників.

2. Провести експертизу раціонів годівлі, санітарно-гігієнічних умов утримання жеребців-плідників. Дати оцінку мікроклімату стаєнь.

3. Вивчити фізіологічний та імунологічний стан жеребців-плідників різних вікових груп залежно від пори року за морфологічними, біохімічними і імунологічними показниками крові.

4. Вивчити імунний стан і провести аналіз захворювань жеребців-плідників за різних умов утримання, строків племінного використання й причин вибракування.

Об'єкт досліджень. Коні української верхової породи різних вікових груп, абіотичні фактори зовнішнього середовища.

Предмет досліджень: мікроклімат стаєнь; біологічні показники стану організму жеребців-плідників, які перебувають за різних умов утримання й годівлі; статистичні показники, фактори впливу на організм жеребців-плідників, що забезпечують природну резистентність.

Методи досліджень: зоогігієнічні, фізіологічні, клінічні, гематологічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна роботи. Розроблено концептуальні основи оцінки резистентності жеребців-плідників української верхової породи й запропонована методика ранжирування інвестиційних проектів і аргументованого пріоритетного вибору для інвестування у заходи щодо її підвищення. Вивчено вплив різноманітних факторів навколишнього середовища (пора року, система утримання, режим використання, мікроклімат стаєнь, умови годівлі) на біохімічні, гуморальні й клітинні показники імунітету, екстер'єрні показники жеребців різного віку.

Обґрунтовано модель взаємодії комплексу негативних абіотичних факторів і організму коня, які викликають дестабілізацію організму й розвиток технопатій.

Практичне значення роботи. Результати досліджень впроваджені в практику роботи кінних заводів України та використані при складанні "Норм технологічного проектування кінних підприємств", науково-практичних рекомендацій "Паратипові фактори та їх вплив на резистентність і відтворні якості жеребців-плідників" (затверджено Управлінням ветеринарної медицини в Харківській області (протокол № 4 від 15.06.2008).

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно проведено пошук літератури з зазначеної теми; організовано і проведено санітарно-гігієнічна експертиза умов утримання жеребців-плідників, дослідження фізіологічного та імунологічного стану жеребців-плідників різного віку в залежності від умов утримання та годівлі, виконано статистичну обробку даних. Висновки й обґрунтування оптимальних параметрів мікроклімату та умов утримання жеребців-плідників виконані за участі наукового керівника.

Апробація результатів дослідження. Основні матеріали дисертаційної роботи викладено на: щорічних підсумкових науково-практичних конференціях Харківської державної зооветеринарної академії (2001-2009 р.р.); міжнародній науково-виробничій конференції "Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения" (Бєлгород, 25-30 березня 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості й безпеки продукції" (Одеса, 27-29 жовтня 2004 р.); другій міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні наукові дослідження" (Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Зоогігієна, ветеринарна санітарія та екологія - основи профілактики захворювань тварин" (Москва, 28 листопада - 1 грудня 2006 р.); на IV Міжнародному симпозіумі "Сучасні проблеми ветеринарної дієтології та нутриціології" (Санкт-Петербург, 6-8 травня 2008 р.)

Публікації матеріалів досліджень. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, з яких 5 у фахових виданнях, визнаних ВАК України та рекомендації, у яких освітлені основні положення й результати досліджень.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалу й методів досліджень, результатів власних досліджень, їх обговорення, висновків, пропозицій виробництву, додатків, списку використаних джерел. Робота викладена на 142 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 36 таблицями, 18 малюнками. Список літератури містить 194 джерела, з яких 45 опубліковано латиницею.

Матеріали і методи досліджень

Об'єктом досліджень є племінний склад провідних кінних заводів України з розведення української верхової породи: Олександрійський завод №174 Кіровоградської області та племінний завод ТОВ «Нова Орловщина» Дніпропетровської області. У зазначених підприємствах сформувалися певні особливості, які полягають у відмінностях конструкції стаєнь і будівельного матеріалу; мікроклімату, вентиляційної системи; якості підлоги; умов утримання. Олександрійський конезавод має пристайневе левадне господарство, що дає можливість забезпечувати утримання коней всіх вікових груп на пасовищі протягом 200-220 днів року. Племзавод «Нова Орловщина» у зв'язку з відсутністю пасовища утримує коней у пристайневих паддоках на обмеженій території.

У першому досліді - вивчали вплив умов годівлі та утримання на розвиток, екстер'єрні показники та працездатність жеребців-плідників української верхової породи.

Для визначення показників резистентності кров брали з яремної вени жеребців вранці до годівлі. У піддослідних тварин визначали клінічні показники організму (частота серцевих скорочень і дихання за хвилину, температура тіла). Додатково проводили аналіз газоенергетического обміну і захворюваності піддослідних тварин.

У другому досліді - вивчали вплив пори року на показники природної резистентності жеребців-плідників і жеребчиків. Для проведення науково-господарського досліду за принципом аналогів (3- 8- 12-місячний вік, жива маса, генотип) було сформовано 2 групи тварин по 15 голів у кожній. У холодну пору року всіх піддослідних тварин утримували у стайнях.

У третьому досліді - вивчали вікові особливості прояву природної резистентності коней різного віку (до 8 місяців, 4-річних і старшого віку) і особливості їх росту й розвитку. Виходячи з поставленого завдання, були проведені дослідження за чотирма основними напрямами: 1) зоогігієнічний аналіз (визначення мікроклімату приміщень, облік захворюваності); 2) зоотехнічний аналіз (характеристика жеребців-плідників та їх племінного використання; ріст і розвиток молодняку; корми та годівля коней); 3) морфо-біохімічні дослідження; 4) економічний аналіз. На підставі літературних джерел визначали концептуальні основи оцінки природної резистентності організму жеребців-плідників. Розробили методику розрахунку й критерії вибору оптимального варіанта для пріоритетного інвестування у заходи щодо підвищення природної резистентності з урахуванням впливу факторів зовнішнього середовища.

Методи досліджень. Зоогігієнічні: при вивченні параметрів мікроклімату стаєнь використовували загальноприйняті у зоогігієнічній практиці методи. За допомогою тижневих термографів М-16А и психрометра Ассмана МВ-4М визначали температуру й відносну вологість повітря приміщень. Швидкість руху повітря контролювали за допомогою кульового кататермометра. Вміст двоокису вуглецю (СО₂) у повітрі приміщень визначали за Прохоровим. Аміак у повітрі приміщень визначали за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2. Освітленість у приміщеннях визначали за допомогою люксметра типу Ю-116, а годинний об'єм повітря розраховували за формулою:

L = SVt,

Оцінку якості й кількості кормів, облік відтворних якостей піддослідних тварин робили на підставі матеріалів первинного зоотехнічного обліку й результатів власних досліджень.

Клінічні: збір даних здійснювали за наступними документами: племінні свідчення; індивідуальні бонітіровочні картки; амбулаторні журнали та звіти ветеринарної служби. Хвороби коней були розподілені за наступними групами:

- соматична група систем (хвороби кісток, зв'язок, суглобів, м'язів та загального шкірного покриву);

- вісцеральна група систем (апарат дихання, травлення, сечостатевий).

Дослідження крові: кров у тварин брали з яремної вени у стерильні пробірки в один і той же час доби (5 година ранку), після нічного відпочинку, до ранкової годівлі та водопою.

Для оцінки загального стану організму коней визначали морфологічні і біохімічні показники крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну).

Вміст загального білка і його фракцій визначали за Б.І. Антоновим,1963, кальцію - трилонометрическим методом, неорганічного фосфору - за В.В. Меншиковим, 1981.

Зоотехнічні: на підставі документів первинного племінного обліку, ГПК української верхової породи складали характеристики жеребців-плідників за основними ознаками: вік, масть, походження, проміри. Визначено оцінку запліднюючої здатності сперми жеребців за наступними показниками: об'єм еякуляту (мл); концентрація сперміїв (млрд. у мкл); рухливість сперміїв (бали). Враховані показники, що характеризують використання жеребців-плідників: кількість маток, закріплених за плідником на парувальний період, кількість спарювань на одне благополучне зажереблення, плідність жеребців-плідників.

Проведено аналіз раціонів жеребців-плідників за загальною поживністю, потребою у перетравному протеїні, вітамінах, макро- і мікроелементах.

Для оцінки росту й розвитку організму жеребців дослідження проводили у двох серіях дослідів на жеребчиках ставок 2005 і 2007 р. Аналіз росту й розвитку тварин проведено у віці 3 дні; 6, 12 і 24 місяця за висотою у холці; косій довжині тулуба; обхвату грудей і обхвату п'ястка. При цьому враховували: відповідність промірів жеребчиків стандарту породи; співвідношення промірів лошат у різні вікові періоди промірам їх батьків (у віці 3 дні; 6, 12 і 24 місяця).

Лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) у відношенні до добової культури М. Lysodeicticus проводили за методикою відділу зоогігієни УНДІЕВ. Для визначення бактерицидної активності сироватки крові (БАСК) використовували нефелометричний метод у відношенні до мікробної культури Е. Соli (штам 19), що запропоновано О.В. Смирновою і Т.А. Кузьміною, 1966, у модифікації УНИИЭВ, 1968. З метою вивчення клітинних факторів захисту організму використовували культуру золотистого стафілокока штам 209-Р. Визначали загальне число нейтрофільних гранулоцитів, що беруть участь у реакції фагоцитозу з 100 підрахованих клітин (тобто, поглинаючу мікробну культуру) - фагоцитарна активність (ФА, %). Підраховували загальну кількість мікробних тіл, поглинутих нейтрофілами. Фагоцитарне число Райта (ФЧ, ум. од.) відповідає середній кількості поглинутих стафілококів з розрахунку на один фагоцитуючий нейтрофіл.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ АНАЛІЗ

паратиповий резистентність жеребець плідник

Концептуальні основи оцінки і методологічних підходів до формування природної резистентності організму. Рішення поставленої задачі знайдено шляхом аналізу впливу факторів зовнішнього середовища на становлення природної резистентності, яка представлена як функція, що залежить від поточного часу (t=1,T) і паратипових факторів: показників температури повітря (Х₂₁), вологості повітря (Х₂₂), освітленості (Х₂₄), хімічного складу повітря (Х₂₅). У групі виробничих факторів, які впливають на природну резистентність плідників, виявлено дві підгрупи: біотичні та абіотичні, а також три групи агентів: фізичні, хімічні і біологічні. Пропонований методологічний підхід дозволив виважено прийняти рішення щодо забезпечення та підвищення природної резистентності жеребців української верхової породи при їх інтенсивному використанні.

Вплив паратипових факторів на організм жеребців-плідників.

Гігієнічна оцінка раціонів плідників. У дослідній групі тварин, у передпарувальний і парувальний періоди, у структурі раціону концентрованих кормів було менше: у літній період - на 20%, у зимовий - на 5%. Виявлені порушення у співвідношенні кальцію і фосфору (2,33:1) при необхідному - 1:1 - 1:0,75. Надлишок кальцію обумовив зниження перетравності жирів і зменшення поїдаємості корму, одночасно викликав порушення обміну інших макро- та мікроелементів і, тим самим, спровокував захворювання опорно-рухового апарату. У контрольній групі плідників виявлено дефіцит за 9 показниками (літо), у зимовий час - 15, особливо з цинку і кобальту. Крім того, спостерігали нестачу вітамінів А, Д, В₁₂, що позначилося на екстер'єрних показниках, відтворних якостях і резистентності організму.

Екстер'єрні показники жеребців свідчать про те, що тварини із Олександрійського конезаводу мали великий ріст, розтягнутий і глибокий корпус, добру костистість - 171,8±0,23 - 172,5±0,58 і 202,4±0,78 - 21,65±0,06 см, що типово для сучасного стану української верхової породи. За походженням 50% із них віднесено до провідних ліній Хобота і Фактотума. Жеребці конезаводу "Нова Орловщина" менш крупні, сухіші і біднокостні, особливо лінії Хинган.

Про відтворні якості жеребців, їх здоров'я свідчить плодовитість конематок, що закріплені за ними. У конезаводі "Олександрійський" кількість парувань на одне жереблення становила 4,6, у конезаводі "Нова Орловщина" - 6,5. На парувальний період за одним плідником закріплялося 12 і 6 кобил відповідно, що підтверджується кращою якістю сперми (за об'ємом еякуляту, концентрацією і рухливістю сперміїв) у відношенні до вказаних показників жеребців із конезаводу "Нова Орловщина".

Особливості розвитку жеребчиків показали, що молодняк 3-місячного віку із дослідного господарства перевищував контрольну групу за промірами у висоті холки на 3,4 см, обхвату п'ястка - на 0,4 см. Збільшення індексів обхвату груді і костистості у них проявляється з 18-місячного віку, що вказує на кращий розвиток опорно-рухового апарату і свідчить про конституційну міцність і більш високу резистентність організму.

Стан мікроклімату у стайнях. Жеребців утримують у стайнях, побудованих за типовими проектами [ДОСТ 53071]. В Олександрійському конезаводі (дослід) будівлі зведені із цегли з товщиною стіни 50 см. Перекриття горищне з утепленням. Величина коефіцієнту теплопередачі (КТП) стін 0,38 ккал/м²/година⁰С, глинянобетонних підлог - 0,14 ккал/м²/година⁰С. У конезаводі «Нова Орловщина» (контроль) стіни приміщення зведені із залізобетону з безгорищним перекриттям [ДОСТ 13800-71], коефіцієнт теплопередачі стін 0,90 ккал/м²/година⁰С, асфальтобетонних підлог - 0,82 ккал/м²/година⁰С, тобто ці показники у 2,3 рази вищі у порівнянні із глинобитними. Макрокліматичні умови для зазначених конярських господарств практично однакові. Середня найбільш холодна 5-днівка в січні становить у Дніпропетровській області мінус 25⁰С, Кіровоградській - мінус 23⁰С, середня температура за січень - 6,1-6,4-5,8⁰С.

Будівлі стаєнь за теплозахисними властивостями не рівнозначні (табл. 1).

Таблиця 1. Тепловий баланс і повітрообмін у стайнях

Примітка: Показники у будівлях конезаводів: «Олександрійський» (дослід), «Нова Орловщина» - (контроль).

У будівлі кінного заводу «Нова Орловщина» дефіцит тепла становив: у холодний період - 30,5%, перехідний - 6,48% або на 25258,2 і 13758,6 ккал/год більше. Це позначилося на стані мікроклімату (табл. 2).

У стайні для дослідних тварин показники температури, відносної вологості, руху повітря, освітленості практично утримувалися, у зазначені періоди року, на рівні величин, що рекомендуються ВНТП.

У контрольній будівлі конезаводу «Нова Орловщина» температура повітря й підлоги у холодну пору року була нижче, а рух повітря, бактеріальне забруднення й концентрація шкідливих газів - вище (P 0,05), ніж у Олександрійському кінному заводі. Це дозволило заключити, що у зведених із залізобетону стайнях, у регіонах з температурою зовнішнього повітря -6 ⁰С і нижче, не можливо підтримувати фізичні параметри на рівні величин, передбачених НТП конеферм.

У таких будівлях низька температура підлог, висока вологість повітря, що сприяє виникненню захворювань.

Таблиця 2. Параметри мікроклімату за сезонами року у приміщеннях конезаводів «Олександрійський» і «Нова Орловщина»

Клініко-фізіологічне дослідження. В обстежених жеребчиків з піддослідних груп частота пульсу, дихання змінюється з віком і значною мірою залежить від стану мікроклімату приміщень (табл. 3).

Таблиця 3. Показники клінічного стану жеребчиків, що утримуються у різних умовах мікроклімату

У тварин з контрольних груп пульс слабого наповнення й погано прощупувався. Частота дихання знижується як з віком, так і зі зниженням температури повітря. У них менші об'єм вентиляції легенів - на 4,1-8,9%, споживання кисню на 3,1-12,3%, більш низький дихальний коефіцієнт - 0,85-0,91 проти 0,93-0,98 у дослідній групі.

Аналіз захворюваності жеребців-виробників. Жеребці, з огляду на їх високу вартість, а також колосальні витрати у період спортивної й племінної експлуатації, потребують високих вимог до якості годівлі та гігієни утримання (М.В. Демчук, 1981, Н.П. Высокос, 1989, А.А. Замазій і ін., 2004).

Дані про найпоширені хвороби жеребців наведені у табл. 4.

Таблиця 4. Захворюваність жеребців у конезаводах «Олександрійський» і «Нова Орловщина»,%

Примітка: у чисельнику показники тварин контрольного кінного заводу, знаменнику - дослідного.

Серед зареєстрованих захворювань у жеребців контрольних груп на бронхіти доводиться 6,50%, бронхопневмонії - 4,83% або на 3,27 і 1,80% більше, ніж у дослідній. У коней тренінгу, старшого віку й виробничого складу реєструється 0,43-0,56% колітів і 0,65-0,88% кольок шлункових. Із захворювань шкіри на екземи припадає 0,24-0,92%, дерматити - 0,28-0,99%, які частіше проявляються на путовому згині задніх, рідше - передніх кінцівок (табл. 5).

Хвороби опорно-рухового апарату (табл. 5) у контрольній групі за частотою розташовуються у наступній послідовності: пододерматити - 13,96-2,55%, флегмона вінчика - 0,17-0,35%, ламініти - 0,90-2,76%. У дослідній групі, відповідно: 2,17-4,33%, 0,14-0,40% і 0,28-1,66% відповідно.

Сезони року і їх вплив на організм жеребців-виробників. Визначення показників сезонної ритміки природної резистентності важливо тим, що з'являється можливість об'єктивно оцінювати стан здоров'я відповідно до сезону року.

Таблиця 5. Хвороби опорно-рухового апарату коней різного віку

Примітка: у чисельнику - показники з контрольної групи, знаменнику - дослідної.

Гематологічні показники у тварин значно змінюються залежно від сезону року (табл. 6).

Таблиця 6. Гематологічні показники жеребців-виробників української верхової породи у різні пори року

Примітка: *- р 0,05; ** - р 0,001 У чисельнику: показники з контрольної групи, знаменнику - дослідної.

Сезонні зміни кількості еритроцитів у жеребців 8-місячного віку найбільше були виражені у дослідній групі - 7,41+0,27 Т/л (літо) і 6,47+0,32 Т/л (весна). Літній період збігається з віком 3-місячних лошат, коли активно формується структура нервових зв'язків, головного і спинного мозку, залоз внутрішньої секреції, що забезпечує кращу адаптацію до стресових впливів (Л.А. Орбеллі, 1962). Осінній період збігається з віком 6 місяців, коли починається відлучення лошат від матерів і починається первинний період заводського тренінгу - груповий. У зимовий період інтенсивність тренінгу знижується, а весною зростає, що є одним з факторів стимулювання обмінних процесів, які сприяють оксигенації еритроцитів, про що свідчить кольоровий показник.

У 4-річних жеребців вміст еритроцитів, лейкоцитів і гемоглобіну у крові в усі сезони року був нижче (6,69+0,71 Т/л) відносно їх аналогів 12-місячного віку (7,79+0,37 Т/л). Відзначено збільшення кількості еритроцитів у зимово-весняний період до 7,30+0,45 і 7,33+0,15 Т/л і зниження - у літньо-осінній період. Найбільша кількість лейкоцитів була у літню пору - 7,60+0,44 г/л.

У тварин старшого віку за кількістю еритроцитів і лейкоцитів, у різні сезони року у порівнянні з 4-річними розходжень не встановлено. Максимальна концентрація гемоглобіну (122,6+4,8 г/л) відзначена весною.

Біохімічні показники сироватки крові. Важлива роль у формуванні і функціонуванні опорно-рухового апарату належить кальцію і фосфору. Збільшення вмісту загального кальцію у сироватці крові реєстрували влітку (11,92±0,21 - 13,20±0,37 мг%) і восени (10,00±0,32 - 12,68±0,05 мг%), а зниження - взимку (10,6±0,4 - 11,40±0,75 мг%) і весною (11,40±0,51 - 12,28 мг%); кількість неорганічного фосфору знижувалася взимку (4,56±0,29 - 5,08±0,16 мг%), а збільшувалася влітку і восени (5,27±0,2 - 6,71±0,17 мг%). Встановлено зниження вмісту каротину у сироватці крові взимку (0,31±0,04 - 1,02±0,05 мг%) і збільшення - влітку (0,88±0,06 - 0,91±0,07 мг%). У жеребців із дослідної групи встановлено перевагу в осінній час за кольоровим показником (1,16 - 1,40) проти 0,92 - 1,17 у контролі.

Білковий спектр сироватки крові характеризує рівень стійкості організму до впливу різних паратипових подразників. Кількість білка у крові свідчить про повноцінність протеїнового живлення й інтенсивність білкового обміну в організмі жеребців (табл. 7).

Таблиця 7. Сезонна динаміка білкового складу сироватки крові жеребців-плідників

Примітка:^* P 0,05 ^** P 0,01. У чисельнику показники контрольної групи, знаменнику - дослідної.

З табл. 7 видно, що найбільший вміст загального білку і альбумінів у сироватці крові жеребців дослідної групи був у зимову пору року - 70,24+3,21 г/л і 43,38±2,18%, що відповідно, вище у порівнянні з осінньою порою року (62,84±2,84 і г/л і 40,18+1,86. Встановлено збільшення вмісту г-глобулінів до 19,89+0,48% влітку і до 18,91+0,39% взимку. Вміст б- та в-глобулінів, навпаки, в усі пори року у тварин з дослідної групи був нижче, відповідно, складав 37,71+1,94 та 37,88+1,89% взимку і влітку, 39,58±2,53 і 42,23±2,09% весною і осінню.

Показники резистентності жеребців-плідників української верхової породи за порами року надано у табл. 8.

Таблиця 8. Динаміка імунологічних показників жеребчиків протягом року

Примітка:^** P 0,01, ^***P 0,001. У чисельнику показники контрольної групи, знаменнику - дослідної.

Дослідження показали, що бактерицидність сироватки у відношенні до E. сoli найбільш виражена у жеребців-плідників з Александрійського конезаводу. БАСК досягала максимуму (78,46-79,08%) - в осінньо-весняний сезон року, літом - знижувалась до 71,45+3,8%. Лізоцимна активність сироватки крові складала 49,03+3,5% (осінь) та 44,52+3,2% (зима). Весною та літом цей показник не перевищував 38,90+1,5 та 39,39+1,9% відповідно.

Вивчення клітинного захисту крові тим більш важливо, що він відображає не тільки здатність клітин до захоплення та переварювання мікроорганізмів, але й впливає на опсонізуючі властивості сироватки та наявність в ній імуноглобулінів та комплементу. У тварин дослідної групи фагоцитарна активність нейтрофілів дорівнювала: 69,43+5,1% (літо) та 73,97+4,2 (осінь). Не встановлено різниці за цим показником у жеребців дослідних груп у різні пори року. Стимуляція фагоцитозу - збільшення фагоцитарного числа виявлена у тварин, які мали постійні прогулянки. Фагоцитарне число у них дорівнювало: 14,13+0,31 - 15,86+1,1 - 16,55+0,9, що на 20,15-34,44% вище, ніж у контролі.

Аналіз показав, що у жеребців-плідників існують два яскраво виражені імунодефіцитні періоди: перший - у весняний та другий - у зимовий сезони, для яких характерно як зниження гуморальних, так і клітинних показників захисту, включаючи і показники білкового складу крові.

Вплив віку на резистентність жеребців-плідників. Вік тварин є одним з важливих показників їх господарської цінності. У коней розрізняють кілька вікових періодів постнатального розвитку: молочний - від народження до відйому (6-7 місяців), жеребчики - до 4-років і старший вік. Оцінку інтер'єрних показників проводили у зазначені періоди. Для групи лошат, віднятих від конематок, характерно те, що після 6-місячного віку їх переводять на традиційні корми, які використовують у господарствах. Адаптація до нових умов утримання закінчується до 8-місячного віку, коли стабілізуються обмінно-окисні процеси в організмі й гемопоез.

Гематологічні показники. Дослідження показали (табл. 9), що більш високий вміст гемоглобіну був у жеребчиків дослідної групи 8-місячного віку - 131,2+6,15 г/л, у 4-літньому віці він був 125,2+1,85, у жеребців старшого віку - 122,6+4,8 г/л, тобто з віком цей показник знижується: різниця склала - 6,1 і 15,6% відповідно (P0,05). Зниження вмісту гемоглобіну у жеребчиків дослідної групи у порівнянні з контрольною було менш вираженим, що, на наш погляд, обумовлено можливістю вільного руху у левадах. Аналогічна динаміка за віком установлена за кількістю еритроцитів. Кольоровий показник, що характеризує насиченість гемоглобіну киснем, був вище: на 15-17% (8-місячний вік), на 9-20% (4-літній) і на 17-72% (старший вік).

Таблиця 9. Показники крові піддослідних різновікових груп жеребців української верхової породи

Примітка: *- Р 0,05, ** - Р 0,01.

Вміст еозинофілів у 8-місячному, 4-літньому й старшому віці у дослідних групах коней коливався у межах 2,40+0,04 - 3,40+0,07 - 5,24+0,08%. Кількість нейтрофілів, що характеризують стресовий стан тварин, найбільш низькою була у 8-місячних жеребчиків з дослідних груп, з віком встановлено їх збільшення до 39,4%.

Гуморальні й клітинні показники імунітету представлені у табл. 10.

Встановлена більш низька БАСК у лошат 8-місячного віку у порівнянні із тваринами 4-літнього й старшого віку - на 1,8-3,9%. Максимальний рівень БАСК - 80,82+2,17% зареєстрований у жеребчиків старшого віку. У коней до 8-місячного віку з дослідної групи він зростав на 4,4%, 4-літнього - на 3,63%, старшого - на 4,96% у порівнянні з контролем.

Лізоцимна активність сироватки крові підвищувалася з віком тварин. У дослідній групі у порівнянні з 8-місячними лошатами різниця ЛАСК становила 4,4%, 4-літнього - 3,63%, старшого віку - 4,96%.

Таблиця 10. Зміни гуморальних і клітинних факторів природного захисту у жеребців різного віку

* - Р 0,05, ** - Р 0,01.

Встановлено, що у жеребців контрольної групи у порівнянні з дослідною значно зменшено число клітин, що беруть участь у фагоцитозі. Фагоцитарна активність нейтрофілів (ФАН) знижена у тварин контрольної групи: у 8-місячному віці - на 11,9%, старшому - на 8,68%. Більш низькі показники клітинного захисту у тварин контрольної групи обумовлені невідповідністю нормі й незбалансованістю раціонів за загальною поживністю й дефіцитом в них макро- і мікроелементів та вітамінів.

Показники природного імунітету жеребчиків до 8-місячного віку перебувають на високому рівні, особливо у молодняка з дослідної групи: у цілому вказані показники у жеребчиків дослідної групи, в усі вікові періоди вищі, ніж у їх аналогів з контрольної. Їх більш високий рівень ми розглядаємо як пристосувальну реакцію тварин на дію прогулянок - з одного боку, з іншого - є результатом впливу природної сонячної радіації і сприятливих умов мікроклімату.

Білковий спектр сироватки крові. Білковий обмін є провідною ланкою серед всіх біохімічних процесів. За даними В.С. Калашникова, 2001, з віком білковий склад сироватки крові змінюється, а саме збільшується як вміст білка, так і його окремих фракцій (табл. 11).

Вміст загального білка сироватки крові у тварин дослідної групи 8-місячного, 4-літнього і старшого віку був у межах 64,5+0,73 - 65,72+0,4 г/л, що вище, у порівнянні з контрольною, на 3,1-6,9%.

Абсолютний вміст альбумінів у жеребців контрольної групи у 8-місячному віці і жеребців старшого віку був на 2,56 і 2,53 г/л (P 0,05) більше, ніж у дослідній групі, а в 4-х-літньому віці розходжень не встановлено.

Вміст б-глобулінів у сироватці крові жеребців-плідників контрольної групи був менше, ніж у дослідних, а загальна кількість глобулінів (б, в, г) - нижче на 5,12-5,65% (P 0,05). Найбільше зниження г-глобулінів за абсолютною величиною встановлено у жеребців 8-місячного й 4-літнього віку - 9,87+0,34 - 10,79+0,30 г/л з контрольної групи.

Таким чином, дослідження показали, що з віком жеребців-плідників вміст загального білка і його білкових фракцій б-, в-, г-глобулінів підвищується, а рівень альбумінів практично не змінюється.

Значення клінічних показників за температурою, пульсом, диханням у жеребців-плідників не виходило за межі фізіологічних нормативів.

Таблиця 11. Протеїнограма сироватки крові жеребців

Примітка: * - Р 0,05 ** - Р 0,01

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі аналізу даних проведених експериментальних досліджень встановлено вплив паратипових факторів на природну резистентність жеребців-плідників української верхової породи при їх інтенсивному використанні. Недотримання технології вирощування, утримання та експлуатації плідників призводить до погіршення їх здоров'я, збільшення витрат на лікування, передчасне вибракування.

1. У регіонах України з температурою зовнішнього повітря мінус 6⁰С и нижче, стайні, побудовані із залізобетонних конструкцій з асфальтобетонними підлогами, не забезпечують підтримання оптимального мікроклімату, який не відповідає фізіологічним потребам організму жеребців-плідників української верхової породи.

2. Краще балансування раціонів годівлі жеребців-плідників конезаводу «Олександрійський» обумовлює їх більш високу фертильність у порівнянні з жеребцями конезаводу «Нова Орловщина», яких вони перевершують: за об'ємом еякуляту на 32,2%, концентрацією сперміїв - на 19%, навантаженням на виробника - на 5,5 конематок, кількістю спарювань на одне благополучне зажереблення - на 1,9.

3. Жеребці-плідники, що вирощувались у більш сприятливих умовах санітарно-гігієнічного режиму Олександрійського конезаводу, більш інтенсивно ростуть і розвиваються й за основними промірами відповідають або перевищують стандарти української верхової породи. У порівнянні з жеребцями контрольної групи вони мають більші показники промірів: за висотою у холці - на 3,9%, косій довжині тулуба - на 3,7%, за промірами грудей - на 3,4%, що свідчить про кращий розвиток системи кровообігу, апарату дихання та опорно-рухового апарату. Розходження за індексами обхвату грудей й костистості у коней дослідної групи у порівнянні з контрольною починають проявлятися після 1,5-літнього віку (P 0,05).

4. Показники клітинного й гуморального захисту, вміст у сироватці крові загального кальцію і фосфору у жеребців 3-х і 12-місячного віку підвищуються у літній і осінній періоди і знижуються у зимовий і весняний, що обумовлено комплексом абіотичних факторів: перепадами температурно-вологісного режиму, тривалістю моціону, повноцінністю раціону, інтенсивністю інсоляції.

5. Жеребці-плідники дослідної групи, на відміну від контрольної групи, мали більш високі показники гуморального і клітинного імунітету, яка залежала від пори року: за БАСК - на 5,2-9,1%, ЛАСК - 1,7-14,5%, ФАН - 2,4-12,2%, ФІ - 1,2-80,7%.

6. За більш сприятливих умов утримання, годівлі у сироватці крові дослідної групи коней, у порівнянні з контролем, спостерігали більш високі показники протеїнограми у 8-місячних, 4-літніх і старшого віку, відповідно: за загальним білком на 3,1-6,9%, альбумінами - на 6,2-15,8%, - г-глобулінами - 13,5-22,9%.

7. За морфологічними і біохімічними показниками крові (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити) жеребці старшого віку поступаються 4-літнім і особливо, 12-місячного віку (P 0,05). При цьому вірогідно менші зазначені розходження у тварин з контрольної групи. Після відлучення й до 12-місячного віку у коней знижуються показники природної резистентності організму, білкового спектру, особливо альбумінів і г-глобулінів, що підтверджується збільшенням кількості захворювань органів дихання й травлення.

8. Відсутність левадного господарства (конезавод «Нова Орловщина) не дозволяє у пасовищний період забезпечувати жеребців-плідників повноцінною годівлею, природною інсоляцією, організовувати моціон і тренінг всіх статевовікових груп тварин, що обумовлює менші показники екстер'єрних промірів, детренованість організму, виникнення хвороб опорно-рухового апарата, обміну речовин і шкірного покриву.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою поліпшення здоров'я й підвищення працездатності виробників передбачити корекцію раціонів за вмістом макро- і мікроелементів з урахуванням біогеохімічних особливостей даної зони.

Для забезпечення у стайнях нормативних параметрів мікроклімату (температура 4-8 ⁰С, відносна вологість - 80-85%, швидкість руху повітря - 0,3-0,5 м/с, ПДК двоокису вуглецю - 2,5 л/м³, аміаку - 20 мг/м³, сірководню - 10 мг/м³) і зниження тепловтрат у регіонах із зовнішніми температурами мінус 6 ⁰С і нижче коефіцієнти опору теплопередач повинні бути: для стін - 1,5-1,7, стельових перекриттів - 1,7-2,1 м² к/вт, а приміщення облаштовані теплими тамбурами.

Оцінку рівня резистентності організму жеребців-плідників п...