Вплив оксиду азоту на рівень адаптивних можливостей системи кровообігу практично здорових юнаків і дівчат 18-20 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

УДК: 612.13-053.81:577.152

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Вплив оксиду азоту на рівень адаптивних можливостей системи кровообігу практично здорових юнаків і дівчат 18-20 років

Святодух Ганна Миколаївна

Сімферополь-2010

Дисертація є рукопис

Роботу виконано на кафедрі фізичної реабілітації факультету фізичного виховання Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

кандидат біологічних наук, доцент Богдановська Надія Василівна, Запорізький національний університет, доцент кафедри фізичної реабілітації

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Буков Юрій Олександрович, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, завідувач кафедри фізичної реабілітації;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Янчій Роман Іванович Інститут фізіології імені О.О. Богомольця Національної Академії Наук України

Захист відбудеться "10" червня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського за адресою: 95007 м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського за адресою:

95007 м. Сімферополь, проспект академіка Вернадського, 4.

Автореферат розіслано " 08 " травня 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Хусаінов Д.Р.

Анотації

Святодух Г.М. Вплив оксиду азоту на рівень адаптивних можливостей системи кровообігу практично здорових юнаків і дівчат 18-20 років. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2010.

Дисертація присвячена вивченню ролі системи синтезу оксиду азоту в забезпеченні адаптивних можливостей серцево-судинної системи практично здорових хлопців і дівчат у віці 18-20 років.

Встановлено, що, незалежно від статі, зниження адаптивних можливостей серцево-судинної системи практично здорових осіб 18-20 років супроводжується зниженням активності конститутивної і сумарної NOS, аргінази, нітратредуктази, зростанням активності індуцибельної NO-синтази, збільшенням її частки в загальному пулі NO-синтаз і вираженим зниженням вазодилатаційної реакції плечової артерії на штучно створену гіперемію. Показано, що основний внесок в загальний синтез NO в організмі осіб з високим рівнем адаптивних можливостей серцево-судинної системи вносить окислювальний кальційзалежний шлях утворення оксиду азоту за участю cNOS. азот гамааміномасляний оксид

Висунуто припущення щодо можливих фізіологічних механізмів позитивного впливу оксиду азоту на рівень адаптивних можливостей системи кровообігу (ефекти "постсинаптичної потенціації", гальмівного впливу гамааміномасляної кислоти і підвищення діастолічної функції серця).

Ключові слова: система синтезу оксид азоту, адаптивні можливості, серцево-судинна система, структурно-функціональна організація серця, функціональний взаємозв'язок, юнаки і дівчата, 18-20 років.

Святодух А.Н. Влияние оксида азота на уровень адаптивных возможностей системы кровообращения практически здоровых юношей и девушек 18-20 лет. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2010.

Диссертация посвящена изучению роли системы синтеза оксида азота в обеспечении адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы практически здоровых юношей и девушек в возрасте 18-20 лет.

Результаты проведенного исследования позволили констатировать важную роль системы синтеза оксида азота в обеспечении высокого уровня адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма.

На основе сравнительного анализа результатов, полученных при обследовании практически здоровых юношей и девушек 18-20 лет, показано, что у лиц с более высокими адаптивными возможностями системы кровообращения (юноши данного возраста) отмечается и более высокий уровень функционального состояния системы синтеза оксида азота, прежде всего, повышенная активность конститутивной NOS (cNOS) и, напротив, снижение активности индуцибельной NO-синтазы (iNOS). Отмечена также высокая корреляционная зависимость величин адаптационного потенциала системы кровообращения практически со всеми биохимическими показателями, отражающими состояние системы синтеза оксида азота.

Установлено, что, независимо от пола, снижение адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы практически здоровых лиц 18-20 лет сопровождается снижением активности конститутивной и суммарной NOS, аргиназы, нитратредуктазы, ростом активности индуцибельной NO-синтазы, увеличением ее доли в общем пуле NO-синтаз и выраженным снижением вазодилатационной реакции плечевой артерии на искусственно созданную гиперемию.

Показано, что основной вклад в общий синтез оксида азота в организме лиц с высоким уровнем адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы вносит окислительный кальцийзависимый путь образования оксида азота при участии cNOS, далее в этой своеобразной градации следует окислительный кальцийнезависимый путь метаболизма L-аргинина при участии iNOS и реутилизационный синтез оксида азота при участии нитратредуктазы.

Выдвинуто предположение, что возможными физиологическими механизмами позитивного влияния оксида азота на уровень адаптивных возможностей системы кровообращения являются эффекты "постсинаптической потенциации", тормозного влияния гаммааминомасляной кислоты как одного из продуктов синтеза NO и повышения диастолической функции сердца.

Ключевые слова: система синтеза оксида азота, адаптивные возможности, сердечно-сосудистая система, структурно-функциональная организация сердца, юноши и девушки, 18-20 лет.

Svyatoduh A.N. Study of the effect of nitric oxide on the level of adaptive capacities of the circulatory system of virtually healthy youth and girls aged 18-20 years. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of biological sciences, specialty 03.00.13 - Human and Animal Physiology. - Taurida National V.I. Vernadsky University, Simferopol, 2010.

The results of current research allowed to state an important role of nitric oxide synthesis system in ensuring a high adaptive capacity of circulatory system.

It's shown that the main contribution to the total NO synthesis in bodies of people with high cardiovascular system's adaptive capacity is made due to the oxidation path of nitric oxide formation involving cNOS, the next goes an oxygen-free path of L-arginine metabolism involving iNOS and NO synthesis reutilization with the participation of nitrate reductase.

There's a supposition that the possible physiological mechanisms of the positive effects of nitric oxide on the level of the circulation system's adaptive capacity are the effects of "post-synaptic potentiation", the inhibitory effects of gamma-aminobutyric acid.

Key words: nitric oxide synthesis system, adaptive capacity, cardiovascular system, youth and girls, 18-20 years.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На цей час однією з найбільш актуальних проблем біології залишається вивчення особливостей і фізіологічних механізмів адаптації організму до різних факторів зовнішнього середовища. Доведено, що значне зростання захворювань провідних фізіологічних систем організму (серцево-судинної, дихальної, нервової, імунної, систем крові, виділення та ін.) пов'язано з істотним зниженням загальних адаптивних можливостей організму, виявом ефекту дизадаптації, порушенням нормального функціонування фізіологічних механізмів, що забезпечують повноцінну форму адаптації до дії несприятливих впливів зовнішнього і внутрішнього середовища.

В останні роки значну увагу дослідників притягнуто до вивчення ролі оксиду азоту в забезпеченні оптимальної роботи цілісного організму. Експериментально доведена важлива роль оксиду азоту в регуляції імунної (D.C. Jenkira, I.C. Chartes, L.L. Thomsen et al., 1995; Р.С. Deedwania, 1999), нервової (S. Moncada, A. Higgs, 1993), серцево-судинної (В.Ф. Сагач, 1998; А.Ф. Ванін, 2001; А.Д. Затєйщіков, 2003) систем, системи крові (Х.М. Марков 2001; М.М. Абакумов, 2005), органів дихання (Т.А. Бродська, 2007), травлення (І.А. Журавльова, 1997), виділення (D. Gerdel, A.J. Cederbaum 1996; А.І. Гоженко, 2002), функціонування секреторних клітин (A.M. Miles, D.S. Bohle, P.A. Glassbrenner et al., 1996), підтримці гомеостазу (Ю.В. Данилович, 2001; В.В. Братусь, 2003) та ін. Показано також, що більшість хронічних захворювань прямо пов'язано з погіршенням функціонального стану систем і органів, відповідальних за синтез оксиду азоту в організмі (ендотелій кровоносних судин, клітини нервової та сполучної тканин - нейрони і макрофаги) (H. Jiang, C.A. Steward, R.W. Leu, 1995; V. Mollace, G. Nistico, 2005).

Таким чином, оксид азоту може розглядатися як один з найважливіших регуляторів загальних адаптивних можливостей організму, що забезпечує його оптимальну адаптацію до зовнішніх впливів різного характеру і, як наслідок, підтримку необхідного рівня здоров'я загалом.

На жаль, більшість експериментальних досліджень з даного питання обмежується лише констатацією важливого значення оксиду азоту в забезпеченні нормальної роботи тих або інших фізіологічних систем і особливостями системи його синтезу при наявності тих чи інших захворювань різного ступеня тяжкості. Досить незначна кількість досліджень, які присвячені вивченню особливостей стану системи синтезу оксиду азоту в організмі практично здорових осіб різної статі, з конкретним, вираженим у кількісному відношенні, рівнем адаптивних можливостей.

Разом з тим, очевидно, що знання цих особливостей є не лише суттєвим доповненням до наявних теоретичних відомостей щодо фізіологічної ролі оксиду азоту, але й має важливе практичне значення у зв'язку з можливістю створення науково-обґрунтованої системи корекції функціонального стану організму на різних етапах його онтогенетичного розвитку і адаптаціогенезу.

Актуальність і безсумнівне практичне значення зазначеної проблеми послужили передумовами для цього дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукових досліджень кафедри фізичної реабілітації Запорізького національного університету в контексті теми "Вивчення ролі судинного ендотелію в забезпеченні адаптації організму

до систематичних фізичних навантажень" Зведеного плану НДР Міністерства освіти і науки України 2006-2010 рр. (№ державної реєстрації 0106U000583). Мета дослідження - вивчення ролі системи синтезу оксиду азоту в забезпеченні адаптивних можливостей серцево-судинної системи практично здорових осіб різної статі віком 18-20 років.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу літературних даних оцінити сучасний стан питання щодо основних особливостей стану системи оксиду азоту у практично здорових осіб різної статі і віку та її ролі в забезпеченні адаптивних можливостей їх організму.

2. Вивчити особливості адаптивних можливостей, функціонального стану серцево-судинної системи, структурно-функціональної організації серця і стану системи синтезу оксиду азоту у практично здорових юнаків і дівчат 18-20 років.

3. Встановити ступінь функціональної залежності рівня адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму практично здорових юнаків і дівчат 18-20 років з параметрами структурно-функціональної організації серця і системи синтезу оксиду азоту.

4. Визначити можливі фізіологічні механізми впливу оксиду азоту на рівень адаптивних можливостей організму.

Об'єкт дослідження - адаптивні можливості апарату кровообігу і стан системи синтезу оксиду азоту практично здорових юнаків і дівчат 18-20 років.

Предмет дослідження - вплив системи синтезу оксиду азоту на рівень адаптивних можливостей серцево-судинної системи практично здорових юнаків і дівчат 18-20 років.

Методи дослідження. Для оцінки функціонального стану системи кровообігу, структурно-функціональної організації серця і стану системи синтезу оксиду азоту в роботі використовувалися методи електрокардіографії (варіаційна і амплітудна пульсометрія), ехокардіографії (ультразвукове дослідження серця із використанням ультразвукового сканера фірми Siemens), біохімічного аналізу плазми крові, проба з реактивною гіперемією за методом D.S. Celermajer з використанням апарату для ультразвукового дослідження "Ультіма Pro-30". Адаптивні можливості серцево-судинної системи організму визначали за допомогою методу, розробленого М.В. Маліковим. Методи математичного аналізу застосовували для обробки отриманих результатів з використанням t-критерію Стьюдента та кореляційного аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше отримано експериментальні дані про важливу роль системи синтезу оксиду азоту

в забезпеченні адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму практично здорових осіб різної статі віком 18-20 років. Показано, що високий рівень адаптивних можливостей забезпечується за рахунок експресії активності окисного (за участю конститутивної NOS) і нітритредуктазного реутилізаційного шляхів синтезу NO при одночасному зниженні активності індуцибельної NO-синтази.

Уперше встановлені статеві відмінності в характері функціонального стану системи синтезу оксиду азоту у практично здорових осіб 18-20 років. Доведено, що в даному віці більш високий рівень стану даної системи реєструється серед представників чоловічої статі.

Доповнено наукові уявлення про фізіологічну роль оксиду азоту в організмі. Зокрема, показано, що позитивний вплив оксиду азоту на рівень адаптивних можливостей системи кровообігу забезпечується, ймовірно, за рахунок ефектів "постсинаптичної потенціації", гальмівного впливу гаммааміномасляної кислоти як одного з продуктів синтезу NO і підвищення діастолічної функції серця.

Розширені теоретичні уявлення щодо оцінки поточного стану системи синтезу оксиду азоту в організмі практично здорових осіб 18-20 років.

Практична значення отриманих результатів полягає у можливості використання виявленого характеру взаємозв'язку між станом системи оксиду азоту і адаптивними можливостями апарату кровообігу у створенні надійної системи фізіологічного моніторингу за станом здоров'я людини.

Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі кафедр фізіології та анатомії людини і тварин, медико-біологічних проблем фізичної культури і спорту, фізичної реабілітації біологічного факультету та факультету фізичного виховання Запорізького національного університету в процесі читання курсів "Фізіологія", "Вікова фізіологія", "Функціональна діагностика".

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно зроблено підбір та аналіз літературних даних, виконана дослідна частина роботи, обробка отриманих результатів. Біохімічні дослідження проведено спільно з кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України В.А. Коцюрубою. Ультразвукове дослідження серця проведено спільно з кандидатом медичних наук, доцентом кафедри терапії, клінічної фармакології та ендокринології Запорізької державної медичної академії післядипломної освіти А.І. Паламарчуком. Формулювання мети і завдань, аналіз результатів та їх трактування, висновки обговорені з науковим керівником кандидатом біологічних наук, доцентом Н.В. Богдановською та науковим консультантом доктором біологічних наук, професором М.В. Маліковим.

У роботах, написаних у співавторстві, дисертанту належать експериментальна частина, обробка отриманих результатів та деякі теоретичні положення. При проведенні експериментальної частини роботи морально-етичні норми стосовно досліджуваних були дотримані.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на Міжнародному симпозіумі "Адаптационная физиология и качество жизни: проблемы традиционной и инновационной медицины", присвяченого 80-річчю академіка РАМН М.О. Агаджаняна (Москва, 2008); Всеросійському симпозіумі " Вариабельность сердечного ритма: теоретические и практические аспекты" (Іжевськ, 2008); IV Міжнародній науковій конференції "Психологічні та вісцеральні функції в нормі та патології", присвяченій 90-річчю від дня народження П.Г. Богача (Київ, 2008); ІІ міжнародній конференції "Сучасні проблеми біології, екології та хімії" (Запоріжжя, 2009); науково-практичній конференції студентів та молодих вчених "Молода наука" (Запоріжжя, 2009) та обговорювалися на аспірантських семінарах, засіданнях кафедр анатомії і фізіології людини і тварин, фізичної реабілітації та медико-біологічних основ фізичної культури і спорту Запорізького національного університету.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 статей, з яких 8 у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України і 5 у матеріалах Міжнародних конференцій, з'їздів і конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 171 сторінці комп'ютерного набору і складається зі вступу, 4 розділів, висновків і списку джерел використаної літератури, до якого увійшли 157 вітчизняних та 85 іноземних джерел. Фактичні матеріали представлені у 47 таблицях та 6 рисунках.

Основний зміст роботи

У "Вступі" обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначені об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, розкрито наукова новизна

і практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача, зазначена сфера апробації результатів дослідження, наведена інформація про публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі "Огляд літературних даних" проведено аналіз даних літератури щодо ролі оксиду азоту в забезпеченні адекватного рівня функціонування основних фізіологічних систем організму, а також матеріалів, присвячених дослідженню стану системи синтезу оксиду азоту в осіб із різними відхиленнями у стані здоров'я і при дії різних зовнішніх чинників.

Матеріали та методи дослідження

У межах цього дослідження було проведено обстеження 57 практично здорових юнаків (n=29) і дівчат (n=28) віком 18-20 років. Обстеження проводилось у два етапи: на першому етапі вивчалися особливості використаних у роботі показників в об'єднаних групах юнаків і дівчат; на другому етапі групи юнаків і дівчат були розділені на окремі підгрупи залежно від рівня адаптивних можливостей серцево-судинної системи їхнього організму - Д-3 і Ю-3 (дівчата та юнаки з низькими адаптивними можливостями; значення адаптаційного потенціалу системи кровообігу (АПссс) "низькі" та "нижче від середнього"; Д-2 і Ю-2 (дівчата та юнаки з середніми адаптивними можливостями; "середні" значення АПссс); Д-1 і Ю-1 (дівчата та юнаки з високими адаптивними можливостями; значення АПссс "високі" та "вище від середнього").

На обох етапах дослідження у всіх осіб, які взяли участь в експерименті, реєстрували такі показники: параметри варіаційної (моду - Мо, с; амплітуду моди - АМо, %; варіаційний розмах - ДХ, с; індекс вегетативної рівноваги - ІВР, умовні одиниці, у.о.; індекс напруги регуляторних механізмів системи кровообігу - ІНссс, у.о.) і амплітудної (моду - Моh, мВ; амплітуду моди - АМоh, %; варіаційний розмах - ДХh, мВ; показник ефективності роботи серця - ПЕРС, у.о.) пульсометрії - на основі аналізу електрокардіограми (ЕКГ) відповідно за методиками Р.М. Баєвського і М.В. Малікова. Величину адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи (АПссс, у.о.) розраховували за формулою, запропонованою М.В. Маліковим:

АПссс = ПЕРС / ІНссс,

де ПЕРС - показник ефективності роботи серця, у.о.; ІНссс - індекс напруги регуляторних механізмів системи кровообігу, у.о.

Оцінку стану системи центральної гемодинаміки і структурно-функціональної організації серця проводили на основі даних ехокардіографії з використанням ультразвукового сканера фірми Siemens. Визначали: частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв), ударний (УО, мл) і хвилинний (ХОК, л/хв) об'єми крові, загальний периферичний опір судин (ЗПОС, дин 2 ·с·см-5), серцевий індекс (СІ, л·хв-1м-2), кінцево-діастолічний діаметр правого (КДДпш, см) і лівого (КДДлш, см) шлуночків серця, кінцево-систолічний діаметр правого (КСДпш, см) і лівого (КСДлш, см) шлуночків, кінцево-систолічний (КСО, мл) і кінцево-діастолічний (КДО, мл) об'єми, об'єми лівого шлуночка в систолу (Vлш-с, мл) і в діастолу (Vлш-д, мл), товщину задньої стінки лівого шлуночка в діастолу (ТЗСлш, см), масу міокарда (Мм, г), індекс маси міокарда (ІМм, у.о.), величину фракції викиду крові (ФВ, %), індекс провідності серця (DS, %), швидкості швидкого (Е, мл/с) і повільного (А, мл/с) наповнення правого (Еп і Ап) і лівого (Ел і Ал) шлуночків серця, а також величини співвідношень Еп/Ап (у.о.) і Ел/Ал (у.о.).

Оцінку функціонального стану судинного ендотелію проводили на основі визначення ступеню виразності вазодилатаційної реакції плечової артерії (ВДР) в пробі з реактивною гіперемією за методом D.S. Celermajer із використанням апарату для ультразвукового дослідження "Ультіма Pro-30" і визначали: вихідні величини діаметра плечової артерії (Dі, мм), лінійної (Vл.в., см/с) і об'ємної (Vоб.в., мл/с) швидкостей кровотоку, величини даних показників після проби з реактивною гіперемією (відповідно Dг, мм; Vл.г, см / с; Vоб.г, мл/с) і значення приросту зазначених параметрів після проведеної проби (відповідно ДD,%; ДVл,%; ДVоб,%).

Для оцінки стану системи синтезу оксиду азоту в плазмі крові визначали величини біохімічних показників, що характеризують інтенсивність обміну L-аргініну за двома альтернативними (неокисному аргіназному і окисному NO-синтазному) шляхами метаболізму.

Інтенсивність неокисного метаболізму оцінювали, визначаючи сумарну (аргіназа 1 + аргіназа 2) активність аргінази (Arg, нмоль/хв мг білка) і вміст сечовини (нмоль/мг білка), що утворюється при участі даного ферменту.

Інтенсивність окисної деградації аргініну, при якій утворюється оксид азоту de novo оцінювали за активністю різних ізоферментів NO-синтази - кальційзалежної конститутивної (визначалася сумарна активність eNOS + nNOS = cNOS, пмоль/хв мг білка) і кальційнезалежної індуцибельної (iNOS, пмоль/хв мг білка), а також за рівнем окислених метаболітів оксиду азоту - нітрит (NO2-, пмоль/мг білка) і нітрат (NO3-, нмоль/мг білка) -аніонів. Оцінювали також інтенсивність реутилізації нітрат-аніонів для відновного ресинтезу оксиду азоту, визначаючи НАДФ-залежну нітратредуктазну активність (Red, нмоль/хв мг білка).

Крім перерахованих показників у плазмі крові визначали вміст заліза (Fe, нмоль/мг білка), гемоглобіну (Hb, нмоль/мг білка), білірубіну (Br, нмоль/мг білка) та неорганічних фосфатів (Pі, нмоль/мг білка).

Використовуючи первинні експериментальні дані розраховували також величини деяких співвідношень біохімічних показників:

· величину індексу оксигенації (ІО, умовні одиниці, у.о.) за формулою

ІО = [NO2-] 1000 / [NO3-] * [сечовина];

· частку вмісту нітрит-аніону (%NO2, %) в сумарному пулі метаболітів оксиду азоту за формулою %NO2 = [NO2-] 100 / ([NO3-]+ [NO2-]);

· частку активності iNOS (% iNOS,%) в сумарній активності NO-синтаз (iNOS + сNOS = NOS) за формулою

%iNOS = активність iNOS / активність NOS;

· величину співвідношення активностей неокисного (аргіназного)

· і різних шляхів окисного (NO-синтазного) метаболізму аргініну через величину співвідношення активностей аргінази і різних ізоферментів NOS (активність аргінази / активність NOS, у.о., активність аргінази / активність іNOS, у.о.

· та активність аргінази / активність сNOS, у.о.;

· величину співвідношення різних шляхів (кальційнезалежного індуцибельного і кальційзалежного конститутивного) окисного de novo

· і неокисного (відновного) реутилізаційного шляхів синтезу оксиду азоту, визначаючи величину співвідношення активностей ферментів цих різних шляхів (активність нітратредуктази / активність NOS, у.о., активність нітратредуктази / активність iNOS, у.о. і активність нітратредуктази

· / активність сNOS, у.о.

Всі отримані в ході дослідження експериментальні матеріали були оброблені з використанням статистичного пакету Microsoft Exell.

Результати дослідження та їх обговорення

Результати проведеного дослідження дозволили встановити, що для обстежених юнаків 18-20 років був характерний достовірно вищий, ніж для дівчат цього ж віку, рівень адаптивних можливостей серцево-судинної системи їхнього організму (величини АПссс становили відповідно 0,96±0,07 у.о. і 0,68±0,05 у.о., p<0,05) та більш високі значення показника ефективності роботи серця (ПЕРС 110,38±6,55 у.о. і 83,03±6,93 у.о.; p<0,01).

Разом із тим не вдалося зареєструвати вірогідних (p>0,05) статевих відмінностей у значеннях показників, що відображають стан системи центральної гемодинаміки (УО, ХОК, СІ) та ступінь функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу (ІНссс і ІВР) (табл. 1).

Таблиця 1 Показники центральної гемодинаміки, стану регуляторних механізмів та адаптивних можливостей системи кровообігу у практично здорових дівчат та юнаків 18-20 років ()

Показники	Дівчата (n=28)	Юнаки (n=29)
Індекс напруги серцево-судинної системи (ІНссс), у.о.	154,84±10,91	145,53±10,65
Індекс вегетативної рівноваги (ІВР), у.о.	201,35±11,78	234,72±15,20
Показник ефективності роботи серця (ПЕРС), у.о.	83,03±6,93	110,38±6,55**
Адаптаційний потенціал серцево-судинної системи (АПссс), у.о.	0,68±0,05	0,96±0,07*
Ударний об'єм (УО), мл	84,47±2,51	91,25±2,33
Хвилинний об'єм крові (ХОК), л·хв-1	5,92±0,21	6,05±0,17
Серцевий індекс (СІ), л·хв-1·м-2	3,31±0,51	3,41±0,53

Примітка: * - p <0,05; ** - p <0,01 у порівнянні з величинами показників, зареєстрованих у групі дівчат.

Підтвердили перевагу юнаків у рівні адаптивних можливостей системи кровообігу і результати їх внутрішньогрупового розподілу за величиною адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи (АПссс) (табл. 2).

Таблиця 2 Внутрішньогруповий розподіл практично здорових дівчат та юнаків

18-20 років за величиною адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи організму (у % від загальної кількості обстежених у групі)

Рівні	Дівчата (n=28)	Юнаки (n=29)
Низький	32,14	24,14
Нижчий від середнього	14,29	10,34
Середній	28,57	34,49
Вищий від середнього	7,14	10,34
Високий	17,86	20,69

Серед юнаків більша, ніж серед дівчат, їх кількість характеризувалась "середніми" (відповідно 34,49% і 28,57%), "вищими від середнього" (10,34% і 7,14%) і "високими" (20,69% і 17,86%) адаптивними можливостями системи кровообігу і менша - "нижчими від середнього" (10,34% і 14,29%) і "низькими" (24,14% і 32,14%) значеннями адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи.

Порівняльний аналіз величин показників, які характеризують особливості структурно-функціональної організації серця, показав відсутність статистично значущих статевих відмінностей стосовно більшості даних параметрів (p>0,05) (табл. 3).

Таблиця 3 Показники структурно-функціональної організації серця у практично здорових дівчат та юнаків 18-20 років ()

Показники	Дівчата (n=28)	Юнаки (n=29)
Кінцево-діастолічний діаметр лівого шуночка (КДДлш), см	5,22±0,05	5,27±0,04
Кінцево-систолічний діаметр лівого шлуночка (КСДлш), см	4,18±0,08	3,97±0,07
Кінцево-діастолічний діаметр правого шлуночка (КДДпш), см	4,09±0,05	4,15±0,04
Кінцево-систолічний діаметр правого шлуночка (КСДпш), см	2,13±0,05	2,18±0,03
Кінцево-діастолічний об'єм (КДО), мл	135,37±1,88	142,64±1,59**
Кінцево-систолічний об'єм (КСО), мл	50,90±1,78	51,39±1,19
Товщина задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСлш), см	1,12±0,02	1,19±0,02*
Фракція викиду крові (ФВ), %	46,99±1,40	57,05±1,16***
Індекс провідності серця (DS), %	19,75±1,78	24,55±1,40*
Швидкість швидкого наповнення лівого шлуночка (Елш), мл·с-1	60,72±1,56	60,95±1,61
Швидкість повільного наповнення лівого шлуночка (Алш), мл·с-1	38,57±0,89	39,76±1,75
Відношення швидкостей швидкого та повільного наповнення лівого шлуночка (Е/А лш), у.о.	1,6±0,06	1,62±0,08
Швидкість швидкого наповнення правого шлуночка (Епш), мл·с-1	64,06±1,35	70,53±2,24*
Швидкість повільного наповнення правого шлуночка (Апш), мл·с-1	33,26±1,01	45,63±1,49***
Відношення швидкостей швидкого та повільного наповнення правого шлуночка (Е/А пш), у.о.	1,97±0,07	1,6±0,08***

Примітка: * - p <0,05; ** - p <0,01; *** - p <0,001 у порівнянні з величинами показників, зареєстрованих у групі дівчат.

Тільки значення фракції викиду крові (ФВ), індексу провідності (DS), а також швидкостей швидкого (Е) і повільного (А) наповнення правого шлуночка серця були достовірно вище (p<0,05; p<0,01; p<0,001) у групі практично здорових юнаків 18-20 років.

Крім цього, результати кореляційного аналізу дозволили констатувати, що, незалежно від статі, висока кореляційна залежність адаптивних можливостей системи кровообігу відзначалася тільки з величинами фракції викиду крові (ФВ) (r=0,57 у групі дівчат і r=0,85 у групі юнаків) та індексу провідності (відповідно r=0,69 і r=0,81). Статистично значущих коефіцієнтів кореляції з іншими показниками структурно-функціональної організації серця зареєструвати не вдалося.

На нашу думку, представлені результати можуть свідчити про те, що характер структурно-функціональної організації роботи серця та функціонального стану системи центральної гемодинаміки неповною мірою характеризують поточний рівень загальних адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму.

У зв'язку із зазначеною цілим рядом авторів важливою роллю оксиду азоту в забезпеченні оптимального рівня функціонування комплексу фізіологічних систем організму, в тому числі і серцево-судинної, нами було висунуто припущення про його істотну роль і в забезпеченні поточних адаптивних можливостей апарату кровообігу.

Отримані експериментальні дані дозволили констатувати не тільки наявність статевих відмінностей у стані системи синтезу оксиду азоту серед практично здорових юнаків і дівчат у віці від 18-20 років, але й більш оптимальні величини основних параметрів даної системи в групі юнаків, що характеризувалися більш високими адаптивними можливостями системи кровообігу (табл. 4).

Таблиця 4 Показники системи синтезу оксиду азоту та вазодилатаційної реакції плечової артерії після проби з реактивною гіперемією у практично здорових дівчат та юнаків 18-20 років ()

Показники	Дівчата (n=28)	Юнаки (n=29)
Активність індуцибельної NO-синтази (iNOS,), пмоль/хв мг білка	19,71±1,23	19,27±1,06
Активність конститутивної NO-синтази (cNOS), пмоль/хв мг білка	22,38±1,43	33,48±1,86***
Активність аргінази (Аrg), нмоль/хв мг білка	0,86±0,14	1,07±0,09
Активність нітратредуктази (Red), нмоль/хв мг білка	3,49±0,12	3,60±0,09
Вміст нітритів (NO2-), пмоль/мг білка	158,20±14,64	190,68±11,10
Вміст нітратів (NO3-), нмоль/мг білка	9,97±0,70	12,52±0,70**
Сумарна активність NO-синтаз (NOS), пмоль/хв мг білка	42,09±1,33	52,75±1,40***
Частка iндуцибельної NO-синтази в загальному пулі ізоферментів (% iNOS), %	47,03±2,79	37,31±2,30**
Співвідношення активностей аргінази та конститутивної NO-синтази (Аrg/сNOS),у.о.	36,03±4,88	33,59±3,32
Співвідношення активностей нітратредуктази та конститутивної NO-синтази (Red/сNOS), у.о.	170,62±10,96	116,43±6,65**
Приріст діаметра плечової артерії після проби з реактивною гіперемією (D), %	15,33±0,88	18,80±0,94**
Приріст об'ємної швидкості кровотоку після проби з реактивною гіперемією (Vоб.), %	130,17±5,64	147,75±5,87*

Примітка: * - p <0,05; ** - p <0,01; *** - p <0,001 у порівнянні з величинами показників, зареєстрованих у групі дівчат.

Серед юнаків реєструвалися вірогідно більш високі (p<0,01; p<0,001), ніж у дівчат, величини активності конститутивної кальційзалежної NO-синтази (cNOS) і сумарної NOS, вмісту нітратів (NO-3) у плазмі крові і, навпаки, більш низькі значення частки індуцибельної NOS в загальному пулі ізоферментів та співвідношення активностей нітратредуктази та cNOS.

Крім цього, ймовірно, основна роль у забезпеченні організму необхідним рівнем оксиду азоту належала ендотеліальній ізоформі конститутивної

NO-синтази (еNOS) у зв'язку з достовірно більш високим (p<0,05; p<0,01) ступенем виразності, в групі юнаків, вазодилатаційної реакції плечової артерії в пробі з реактивною гіперемією. Приріст діаметра плечової артерії та об'ємної швидкості кровотоку склав у групі юнаків відповідно 18,80±0,94% і 147,75±5,87%, тоді як у групі дівчат 15,33±0,88% і 130,17±5,64%.

Підтвердили суттєву роль оксиду азоту в забезпеченні адаптивних можливостей системи кровообігу і результати кореляційного аналізу. Як видно з рисунку 2, для всіх обстежених осіб, незалежно від статі, був характерний високий кореляційний зв'язок значень АПссс із величинами практично всіх параметрів, що відображають стан системи синтезу оксиду азоту.

Величини коефіцієнтів кореляції значень АПссс зі значеннями активності cNOS становили 0,63 в групі юнаків і 0,68 в групі дівчат, сумарної NOS відповідно 0,68 і 0,61, аргінази - 0,62 і 0,67, iNOS відповідно -0,65 і -0,57, частки iNOS в загальному пулі ізоферментів -0,69 і -0,80, нітратредуктази 0,43 та 0,33, а зі ступенем виразності вазодилатаційної реакції плечової артерії (D) 0,72 та 0,61.

Суттєвим доповненням стосовно наведених даних послужили результати аналізу особливостей зміни стану системи синтезу оксиду азоту при зміні адаптивних можливостей системи кровообігу. Відповідно до даних, представлених на рисунку 3, незалежно від статі обстежених осіб зниження адаптивних можливостей системи кровообігу супроводжувалося достовірним зниженням активності конститутивної NOS, сумарної NOS, аргінази, нітратредуктази, експресією активності індуцибельної NO-синтази, підвищенням її частки в загальному пулі ізоферментів і падінням виразності вазодилатаційної реакції плечової артерії в пробі з реактивною гіперемією.

У групі юнаків із високими адаптивними можливостями системи кровообігу активність конститутивної NOS була на 36,311,74%, p<0,001 вище в порівнянні з їх однолітками з низькими адаптивними можливостями, а в групі дівчат на 44,511,88%, p<0,001. Аналогічні співвідношення у величинах активності сумарної NOS склали відповідно 5,52±1,66%, p<0,05 і 3,53±2,52%, p<0,05, аргінази - 29,49±1,43%, p<0,05 і 40,091,80%, p<0,05, нітратредуктази - 6,48±1,50%, р<0,001 та 17,57±2,00%, р<0,001. Навпаки, у представників з низькими адаптивними можливостями реєструвалися більш високі величини активності індуцибельної NOS (на 78,011,58%, p<0,001 серед юнаків та на 89,632,33%, p<0,001 серед дівчат), підвищенні значення її частки в загальному пулі ізоферментів (відповідно на 87,631,47%, p<0,001 та 92,061,48%, p<0,001) та більш низький ступень виразності вазодилатаційної реакції плечової артерії (на 44,292,13%, p<0,001 и 46,503,03%, p<0,05).

Не менш показовими виявилися результати аналізу особливостей зміни співвідношень різних шляхів до загального синтезу оксиду азоту в організмі (рис. 4).

Відповідно до отриманих даних у юнаків та дівчат із високими адаптивними можливостями системи кровообігу основний внесок у загальний синтез оксиду азоту в організмі здійснює окислювальний кальційзалежний шлях утворення оксиду азоту за участю cNOS (відповідно 69% і 62%), далі в цій своєрідній градації йде окислювальний кальційнезалежний шлях метаболізму L-аргініну за участю iNOS (відповідно 25% і 30%) і, нарешті, реутилізаційний синтез оксиду азоту за участю нітратредуктази (відповідно 6% і 8%).

Погіршення адаптивних можливостей системи кровообігу супроводжувалося істотним зниженням вкладу cNOS до загального синтезу оксиду азоту (до 47% в групі юнаків і до 35% у групі дівчат) і, навпаки, зростанням значущості активності індуцибельної NO-синтази (відповідно до 47% і 58%).

Таким чином, результати проведеного дослідження дозволили констатувати важливу роль оксиду азоту в забезпеченні поточних адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму практично здорових юнаків та дівчат 18-20 років. У зв'язку з цим нами було висунуто припущення про можливі фізіологічні механізми впливу оксиду азоту на стан адаптивних можливостей системи кровообігу.

Виходячи з думки провідних фахівців у сфері загальної теорії адаптації (А.А. Айдаралієв, 1990; Р.М. Баєвський, 1993; В.П. Казначеєв, 2001; М.В. Маліков, 2004) щодо того, що найбільш оптимальний рівень адаптивних можливостей апарату кровообігу забезпечується у разі високої ефективності роботи серця і серцево-судинної системи загалом і, навпаки, низького рівня напруги регуляторних механізмів можна припустити, що позитивний вплив оксиду азоту на рівень адаптивних можливостей системи кровообігу забезпечується, ймовірно, за рахунок ефектів "постсинаптичної потенціації" (активізація симпатичного відділу вегетативної нервової системи), гальмівного впливу гаммааміномасляної кислоти як одного з продуктів синтезу NO (активізація парасимпатичного відділу) і підвищення діастолічної функції серця (збільшення ефективності роботи серцево-судинної системи).

Загалом представлені матеріали дисертаційного дослідження є, на нашу думку, певним доповненням до наявних теоретичних відомостей щодо фізіологічної ролі оксиду азоту в організмі, зокрема, практично здорових осіб у віці 18-20 років.

Висновки

1. Аналіз літературних даних за темою дослідження дозволив констатувати недостатню вивченість питання щодо ролі системи синтезу оксиду азоту в забезпеченні поточних адаптивних можливостей

2. серцево-судинної системи практично здорових молодих осіб різної статі. Переважна більшість досліджень присвячена вивченню стану даної системи в осіб з тією або іншою формою патології, зокрема системи кровообігу.

3. Порівняльний аналіз результатів проведеного дослідження дозволив зареєструвати достовірні статеві відмінності в стані системи синтезу азоту, рівні адаптивних можливостей апарату кровообігу і структурно-функціональної організації серця практично здорових обстежених осіб 18-20 років:

· у групі юнаків, що мали більш високі, в порівнянні з дівчатами, значення адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи організму

· (на 42,16%; p<0,05), були зареєстровані і вірогідно більш високі величини активності конститутивної NO-синтази (сNOS) (на 33,15%; p<0,001), сумарної NO-синтази (NOS) (на 20,20%; p<0,001), аргінази (на 19,36%; p<0,05) і змісту нітритів (NO-2) у плазмі крові (на 17,04%; p<0,05);

· серед юнаків відзначався більш високий, ніж у дівчат, рівень функціонального стану системи кровообігу (на 18,06%; p<0,05), більш високі величини фракції викиду крові (на 22,18%; p<0,001), індексу провідності серця (на 24,68%; p<0,05), швидкостей швидкого (на 10,09%; p<0,05)

· і повільного (на 37,20%; p<0,001) наповнення правого шлуночка і виразності вазодилатаційної реакції плечової артерії в пробі з реактивною гіперемією (на 17,41%; p<0,001).

3. Аналіз особливостей стану системи синтезу оксиду азоту в обстежених осіб однієї статі, але з різним рівнем адаптивних можливостей системи кровообігу, дозволив встановити, що їх зниження супроводжувалося погіршенням стану системи синтезу оксиду, яке виражалося в достовірному зниженні активності сNOS (на 36,31%, p<0,001 серед юнаків і на 44,51%, p<0,001 серед дівчат), експресії активності індуцибельної NOS (відповідно на 78,01%, p<0,001 і на 89,63%, p<0,001), підвищенні частки iNOS в загальному пулі ізоферментів (на 87,63%, p<0,001 серед юнаків і на 92,06%, p<0,001 серед дівчат), зниженні активності аргінази (відповідно на 29,49%, p<0,05 і на 40,09%, p<0,05) та ступеня виразності вазодилатаційної реакції плечової артерії в пробі з реактивною гіперемією (відповідно на 44,29%, p<0,001 і на 46,50%, p<0,05).

4. Результати кореляційного аналізу свідчили про високу функціональну залежність між поточним рівнем адаптивних можливостей серцево-судинної системи та величинами основних показників системи синтезу оксиду азоту: незалежно від статі в обстежених юнаків і дівчат були зареєстровані високі значення коефіцієнтів кореляції АПссс з величинами активності cNOS (0,63 та 0,68), сумарної NOS (0,68 та 0,61), аргінази (0,62 та 0,67), iNOS (-0,65 та -0,57), %iNOS (-0,69 та -0,80), а також з величинами приросту діаметра плечової артерії після проби з реактивною гіперемією (0,72 та 0,61). Статистично значущих коефіцієнтів кореляції значень АПссс з величинами показників структурно-функціональної організації серця відзначити не вдалося.

5. Матеріали проведеного дослідження дозволили констатувати важливу роль оксиду азоту в забезпеченні поточних адаптивних можливостей

6. серцево-судинної системи практично здорових молодих осіб у віці 18-20 років. Показано, що найбільш оптимальний рівень даних можливостей реєструється

7. в разі вираженої експресії активності окисного (за участю конститутивної NOS) і нітритредуктазного реутилізаційного шляхів синтезу NO при одночасному зниженні активності індуцибельної NO-синтази. Встановлено також, що основна роль у забезпеченні поточних адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму належить, ймовірно, ендотеліальній ізоформі

8. NOS у зв'язку з вірогідно більш високою виразністю вазодилатаційної реакції плечової артерії після проби з реактивною гіперемією в осіб з більш високими адаптивними можливостями системи кровообігу.

6. Висунуто припущення, що можливими фізіологічними механізмами впливу оксиду азоту на рівень адаптивних можливостей системи кровообігу є ефекти "постсинаптичної потенціації", гальмовий вплив гаммааміномасляної кислоти як одного з продуктів синтезу NO і підвищення діастолічної функції серця.

СПИСОК опублікованих робіт за темою дисертації

1. Святодух Г.М. Синтез оксиду азоту у період довгострокової адаптації до інтенсивної м'язової роботи у спортсменок / Святодух Г.М.,

2. Богдановська Н.В., Коцюруба А.В. [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2009. - Т.55. - № 3. - С. 95-99. (Особистий внесок: біохімічні дослідження контрольної групи, статистичний аналіз, оформлення статті).

3. Святодух Г.М. Вивчення постоклюзійної вазомоторної реакції плечової артерії у дівчат в процесі систематичного впливу фізичних навантажень

4. / Г.М. Святодух, Н.В. Богдановська, М.В. Маліков // Вісник Львівського

5. ун-ту. Серія біологічна. - 2008. - Вип. 48. - С. 153-156. (Особистий внесок: дослідження реакції плечової артерії на пробу з реактивною гіперемією статистична обробка результатів, оформлення статті).

6. Святодух А.Н. Экспериментальная оценка изменений вазомоторной реактивности и физической подготовленности у девушек 18-22 лет под влиянием интенсивной мышечной работы / А.Н. Святодух, Н.В. Богдановская, Н.В. Маликов // Вісник Черкаського ун-ту. Серія: Біологічні науки. - 2008. - Вип. 128. - С. 3-7. (Особистий внесок: дослідження вазодилатаційної функції судинного ендотелію контрольної групи, статистична обробка результатів, оформлення статті).

7. Святодух Г.М. Експериментальна оцінка інформативності показників центральної гемодинаміки у визначенні фізичної підготовленості організму / Г.М. Святодух, Н.В. Богдановська, М.В. Маліков // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологічна. - 2008. - № 4 (38). - С 68-71. (Особистий внесок: визначення параметрів центральної гемодинаміки та периферичного кровообігу в представників контрольної групи, статистична обробка результатів, оформлення статті).

8. Святодух А.Н. Оценка роли сосудистого эндотелия в обеспечении физической подготовленности девушек-волейболисток на этапе интенсивной соревновательной деятельности / А.Н. Святодух, Н.В. Богдановская, Н.В. Маликов // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Біологічні науки. - 2008. - №1. - С. 40-43. (Особистий внесок: дослідження функціонального стану судинного ендотелію контрольної групи, статистичний аналіз, оформлення статті).

9. Святодух А.Н. Изменение системы синтеза оксида азота у девушек в процессе долговременной адаптации к мышечной работе / А.Н. Святодух, Н.В. Богдановская, Н.В. Маликов // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Біологічні науки. - 2008. - №2. - С. 16-20. (Особистий внесок: біохімічні дослідження, статистична обробка результатів, оформлення статті).

10. Святодух А.Н. Динамика структурных и функциональных характеристик сердца волейболисток высшей квалификации в процессе тренировочной и соревновательной деятельности / Святодух А.Н., Богдановская Н.В., Маликов Н.В. [и др.] // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2008. - № 12. - С. 12-16. (Особистий внесок: аналіз та обробка даних ехокардіографічних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

11. Святодух А.Н. Особенности сосудистых реакций у спортсменов и спортсменок 18-20 лет на различных этапах тренировочного и соревновательного процессов / Святодух А.Н., Богдановская Н.В.,

12. Маликов Н.В. [и др.] // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2009. - № 1. - С. 25-28. (Особистий внесок: аналіз та обробка даних проби з реактивною гіперемією, статистична обробка результатів, оформлення статті).

13. Святодух Г.М. Вивчення ролі судинного ендотелію в процесі адаптації організму до систематичних фізичних навантажень / Святодух Г.М., Богдановська Н.В., Маліков М.В. [та ін.] // IV Міжнародна наукова конференція присвячена 90-річчю від дня народження П.Г. Богача "Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології". - Київ, 2008. - С. 46-47. (Особистий внесок: дослідження функціонального стану судинного ендотелію у представників контрольної групи, статистична обробка результатів, написання статті).

14. Святодух А.Н. Особенности вегетативной регуляции сердечного ритма у детей школьного возраста, занимающихся различными видами спортивной деятельности. / Святодух А.Н., Богдановская Н.В., Маликов Н.В. [и др.]

15. // IV Всероссийский симпозиум с международным участием "Вариабельность сердечного ритма: теоретические и практические аспекты". - Ижевск, 2008. - С. 192-194. (Особистий внесок: проведення варіаційної та амплітудної пульсометрії у представників контрольної групи, статистична обробка результатів, написання статті).

16. Святодух А.Н. Функциональное состояние сосудистого эндотелия как важный фактор адаптации организма к систематическим физическим нагрузкам / А.Н. Святодух, Н.В. Богдановская, Н.В. Маликов

17. // Международный симпозиум "Адаптационная физиология и качество жизни: проблемы традиционной и инновационной медицины". - Москва, 2008. - С. 204-206. (Особистий внесок: дослідження функціонального стану судинного ендотелію у представників контрольної групи, статистична обробка результатів, написання статті).

18. Святодух А.Н. Исследование физиологических механизмов адаптации организма к физическим нагрузкам / А.Н. Святодух // Науково-практична конференція студентів та молодих вчених "Молода наука", - Запорожье, 2009. - С. 242-243.

19. Святодух Г.М. Вплив оксиду азоту на адаптивні можливості серцево-судинної системи практично здорових молодих осіб різної статі в віці

20. 18-22 років / Г.М. Святодух // ІІ Міжнародна конференція "Сучасні проблеми біології, екології та хімії". - Запоріжжя, 2009.

Размещено на Allbest.ru

...