Ступінь бактеріовиділення та чутливість до антибіотиків ізолятів мікобактерій, вилучених від хворих на деструктивний туберкульоз легень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ім. І. І. МЕЧНИКОВА АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"

03.00.07 - мікробіологія

УДК: 616.24-002.5:615.015.8]-082

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

СТУПІНЬ БАКТЕРІОВИДІЛЕННЯ ТА ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ ІЗОЛЯТІВ МІКОБАКТЕРІЙ, ВИЛУЧЕНИХ ВІД ХВОРИХ НА ДЕСТРУКТИВНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ

ПУРСЬКА МАРІЯ

БОГДАНІВНА

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському науково-дослідному інституті епідеміології та гігієни МОЗ України та Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Костик Ольга Петрівна, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бірюкова Світлана Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри клінічної імунології та мікробіології;

доктор медичних наук, професор Климнюк Сергій Іванович, Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології.

Захист відбудеться « 4 » червня 2010 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 ДУ "Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України" (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 14 - 16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ "Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України" (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

Автореферат розісланий " 30 " квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 кандидат медичних наук Бруснік С.В.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На початку 90-х років ХХ сторіччя епідемічна ситуація з туберкульозу у світі вийшла з під контролю і туберкульоз став глобальною небезпекою (Ю. І. Фещенко і співавт., 2000; M. Raviglione, 2006; A. Wright et.al., 2006). В умовах епідемії туберкульозу майже у половині (49 %) вперше діагностованих випадків в наявності є поширені пораження легеневої тканини з масивним бактеріовиділенням, в третині випадків зустрічається первинна медикаментозна резистентність збудника (Е. Ф. Чернушенко, 2004; 2002; K. J. Tower, 2003). Підвищення вірулентності штаму визначається взаємовідношенням мікро- і макроорганізму в кожному конкретному випадку, тоді як життєздатність мікобактерій туберкульозу (за критеріями швидкості і масивності росту) має більш загальний характер (В. И. Голышевская и соавт., 1995; О. А. Журило і співавт., 2005; G. A. Sbatbaro, 2001). Проблема медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу до хіміопрепаратів набула значної актуальності, формування первинної медикаментозної стійкості збудника туберкульозу відбувається на тлі можливих його популяційних змін (М. Л. Альтшулер и соавт., 1998; Ю. І.Фещенко і співавт., 2003; R. Lodenremper et.al., 2003).

В структурі загальної епідемії туберкульозу в якості складової виділяють епідемію хіміорезистентного туберкульозу (30-40 % випадків) з тенденцією до неухильного збільшення (P. Youngchaiyud. M. Jseman, 1999; И. Р.Дорожкова, С. А. Попов, 2000; M. A. Espinal et.al., 2000).

Динаміка частоти розвитку медикаментозної резистентності збудника туберкульозу за останні два десятиріччя у різних регіонах України значно відрізняється. В 1994 р. ВООЗ і Міжнародний союз боротьби з туберкульозом і хворобами легень проявили глобальну ініціативу з епіднагляду за медикаментозною резистентністю до протитуберкульозних препаратів (В. И.Голышевская, 1997; С. А. Попов и соавт., 2001).

В сучасній медичній літературі вельми обмежена кількість публікацій, в яких би висвітлювалися дані щодо структури, закономірностей розвитку стійкості збудника туберкульозу, епідемічного значення та визначення взаємозв'язку медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу з показниками імунного статусу хворих на вперше виявлені деструктивні форми туберкульозу легень (ВДДТБ) з бактеріовиділенням. Вказане диктує необхідність наукових досліджень, акцентованих на вивчення особливостей бактеріовиділення у хворих з вперше діагностованими деструктивними формами туберкульозу легень з врахуванням профілю медикаментозної резистентності мікобактерій до основних антимікобактеріальних препаратів (АМБП). Поряд з існуючими протитуберкульозними препаратами основного ряду - ізоніазидом (H), рифампіцином (R), стрептоміцином (S), етамбутолом (E) та піразинамідом (Z) в якості засобу з протитуберкульозною дією зареєстровано новий вітчизняний препарат флуоренового ряду - флуренізид (Fl), - який є перспективним для вивчення частоти медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу (МБТ) за результатами тесту медикаментозної чутливості (ТМЧ).

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Напрямок досліджень в дисертаційній роботі випливає з комплексних науково-дослідних робіт Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни «Вивчити потенціал туберкульозної інфекції з метою розробки сучасних методів, спрямованих на стабілізацію епідемічної ситуації», шифр Т-1-01, № держреєстрації 010U000227; «Розробити нові методи лікування та попередження туберкульозу, викликаного медикаментозно стійкими штамами мікобактерій», шифр Т-2 -01, № держреєстрації 011U000228. Дисертантом особисто здійснено літературно-патентний пошук за даними НДР; проведено визначення взаємозв'язку медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу з показниками імунного статусу хворих на вперше діагностовані деструктивні форми туберкульозу легень; написано відповідні розділи до звітів НДР.

Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради медичного факультету № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України (протокол № 1 від 20 жовтня 2004 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - вивчити ступінь бактеріовиділення та чутливість до антибіотиків ізолятів мікобактерій, вилучених від хворих з вперше діагностованими формами деструктивного туберкульозу легень.

Для досягнення мети сформульовано і розв`язано наступні завдання:

1. Визначити частоту бактеріовиділення у різних категорій хворих на деструктивні форми туберкульозу легень.

2. Вивчити ступінь масивності бактеріовиділення та інтенсивність росту культури в біоматеріалі від хворих з різними клінічними формами деструктивного туберкульозу легень.

3. Вивчити чутливість мікобактерій, виділених від бактеріовиділювачів на деструктивні форми туберкульозу легень до протитуберкульозних препаратів основного ряду (ізоніазиду, рифампіцину, стрептоміцину, етамбутолу та піразинаміду) за результатами ТМЧ.

4. Вивчити частоту, структуру та профіль медикаментозної резистентності штамів МБТ до нового вітчизняного препарату флуренізиду та протитуберкульозних препаратів основного ряду за результатами ТМЧ.

5. Вивчити особливості Т- і В- ланок імунітету у хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень з різною масивністю бактеріовиділення.

6. Вивчити характер імунологічних порушень у хворих на вперше діагностовані деструктивні форми туберкульозу легень з бактеріовиділенням та різною структурою медикаментозної резистентності мікобактерій.

Об`єкт дослідження: хворі на деструктивні форми туберкульозу легень з бактеріовиділенням.

Предмет дослідження: мокротиння, кислотостійкі бактерії, мікобактерії туберкульозу, виділені від хворих на деструктивні форми туберкульозу легень, кров, сироватка крові хворих.

Методи дослідження: мікробіологічні, імунологічні (кількісні та якісні функціональні показники стану Т- і В- систем імунітету), математико-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за результатами тесту медикаментозної чутливості на 1223 штамах мікобактерій туберкульозу, ізольованих від хворих на деструктивні форми туберкульозу легень, доведено, що частота первинної медикаментозної резистентності до нового вітчизняного препарату флуренізиду становила 11,8 % і була достовірно меншою від частоти первинної резистентності до ізоніазиду 19,3 %. У вперше діагностованих на туберкульоз легень хворих при визначенні ТМЧ комбінація флуренізид-чутливий / ізоніазид-стійкий зустрічається достовірно частіше, ніж ізоніазид-чутливий / флуренізид-стійкий (71,4 % проти 28,6 %). Отже, при первинній медикаментозній резистентності до ізоніазиду раціональна заміна його на флуренізид. Доведено доцільність обстеження матеріалу від хворих на туберкульоз не менше, ніж двома методами (мікроскопії та культуральним), оскільки частота виявлення позитивного результату культурального посіву при незначному бактеріовиділенні (М-;К+) становила 80,5 %. Доведено зростання в останні роки частки медикаментозно-резистентних штамів до основного ряду антимікобактеріальних препаратів (до рифампіцину 25,1 %, етамбутолу 22,3 %), та зменшення виявлення кількості чутливих штамів (з 38,1 % до 23,8 %).

Встановлено, що 92,7 % хворих на вперше діагностовані деструктивні форми туберкульозу легень з бактеріовиділенням вже мають виражений Т-клітинний імунодефіцит. Характер порушень як клітинних, так і гуморальних ланок імунітету поглиблювався по мірі зростання масивності бактеріовиділення та зміни структури медикаментозної резистентності збудника туберкульозу. Доведено, що у хворих на деструктивні форми туберкульозу легень, викликані медикаментознорезистентними штамами МБТ, присутні значно більші порушення в системі імунітету, ніж у хворих, які виділяли чутливі штами МБТ до АМБП. Встановлено, що зменшення числа в периферичній крові загальних лімфоцитів, Т-лімфоцитів, активної їх субпопуляції 1,4-2,5 рази, надмірне активування В-ланки імунітету із зростанням кількості В-лімфоцитів, вмісту Іg М, Іg А, Іg G, ЦІК більше, ніж в 1,5-3,5 рази, у порівнянні до величин норми, є ознакою несприятливого перебігу туберкульозу і може бути прогностичним критерієм хіміорезистентності збудника.

Практичне значення одержаних результатів. 1. При співставленні частоти виявлення бактеріовиділення за двома методами (мікроскопія мазка + культуральний метод) у хворих - бактеріовиділювачів показано доцільність культурального метода, оскільки при негативній мікроскопії мазка більше як у третини (39,2 %) хворих, бактеріовиділення було підтверджено лише посівом на поживне середовище Левенштейна-Йєнсена.

2. Вивчивши частоту виявлення медикаментозної резистентності до нового вітчизняного препарату флуренізиду та аналогу ізоніазиду в мікробних популяціях МБТ, виділених від вперше діагностованих хворих на деструктивні форми туберкульозу легень, показано доцільність призначення флуренізиду альтернативної заміни при розвитку стійкості до ізоніазиду.

3. В результаті проведених досліджень запропоновано комплекс показників клітинного і гуморального імунітету (Е-РУК, Еа-РУК, РБТЛ з ФГА, ЦІК, Ig A, Ig М та Ig G), за результатами яких можна спрогнозувати наявність медикаментозної резистентності та особливості в її структурі, які можуть бути використані для прогнозування перебігу туберкульозного процесу у вперше діагностованих хворих на деструктивні форми туберкульозу легень з різним станом імунологічної реактивності.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри фтизіатрії і пульмонології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Видано методичні розробки для лікарів-фтизіатрів та інтернів: Антибактеріальна терапія хіміорезистентного туберкульозу : [мет. рек.] / М. І. Сахелашвілі, Т. В. Луцишин, Л. І. Ільницька, Т. М. Балита, М. Б. Пурська. - Львів, 2008. - 29 с.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок має місце у розробці всіх наукових результатів. Автором проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз літератури за темою дисертації, виконана клініко-лабораторна частина роботи - обробка та підготовка матеріалу для мікробіологічного та бактеріологічного обстеження. Досліджено 1223 штамів мікобактерій, виділених від хворих на деструктивні форми туберкульозу легень. Вивчено частоту медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу до нового вітчизняного препарату флуренізиду. Проведено вивчення імунологічної реактивності у хворих на вперше діагностовані форми деструктивного туберкульозу легень з бактеріовиділенням. Самостійно проведено аналіз медичної документації, що увійшло в дане дослідження. Спільні публікації торкаються результатів, направлених на виявлення бактеріовиділення, діагностику медикаментозної резистентності мікобактерій, особливості імунологічної реактивності та ефективність лікування деструктивних форм туберкульозу легень. Постановка мети, завдань та обговорення одержаних результатів проводились спільно із науковим керівником.

Автор висловлює глибоку подяку за консультативну допомогу на етапах роботи академіку АНВО України, д. м. н., проф. І. Г. Ільницькому, директору Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни МОЗ України к. мед. н. О. О. Тарасюк та завідувачу відділу клініки туберкульозу к. мед. н. О. А. Ткач.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені в наукових публікаціях та доповідались на науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених `` Актуальні питання клінічної і теоретичної медицини `` (Дніпропетровськ, 2001), ІІ Міжнародному науково-медичному конгресі студентів і молодих вчених (Львів, 2001), 62-й, 63-й і 64-й загально-університетських студентських наукових конференціях (Львів, 2001-2003), V-VI Міжнародних медичних конгресах студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2002-2010 рр.), VI-VII з`їздах Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 2001; Тернопіль, 2003; Івано-Франківськ, 2005), IХ і Х конгресах Світової Федерації українських лікарських товариств (Луганськ - Київ - Чикаго, 2002; Чернівці-Київ-Чикаго, 2004), III з`їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ, 2003), ХIV з`їзді мікробіологів, епідеміологів та паразитологів України (Полтава, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених `` Вчені майбутнього `` (Одеса, 2004), республіканських науково-практичних конференціях (Львів, 2004 - 2010), науково-практичній конференції з міжнародною участю `` Імунологічні аспекти туберкульозу і неспецифічних захворювань органів дихання `` (Київ, 2005), науково-практичній конференції `` Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині`` (Харків, 2005), Міжнародному науковому симпозіумі `` Актуальні проблеми фтизіатрії і пульмонології`` (Тернопіль, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових праць (3 одноосібно), з них 13 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 патент на винахід, 1 методичні розробки, одні тези в матеріалах конгресу.

Обсяг і структура дисертації. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 146 сторінок машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 35 таблицями (10 стор.) та 1 рисунком. Список використаних джерел викладено на 24 сторінках; робота містить 231 посилання, серед яких 167 - українсько- та російськомовних, 64 - іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі роботи подано огляд літератури, у якому викладено особливості мікробіологічної діагностики туберкульозу в сучасних умовах, висвітлені труднощі у виявленні МБТ, які пов`язані з малим відсотком виявлення бактеріовиділювачів. Розглянуто механізм, частоту формування медикаментозної резистентності МБТ у хворих на деструктивні форми туберкульозу легень до АМБП та результативність визначення медикаментозної стійкості штамів МБТ. Наведено дані про стан імунологічної реактивності у хворих на туберкульоз легень.

Матеріали та методи досліджень. Проведено 459 (100%) мікроскопічних та культуральних досліджень мокротиння у хворих на деструктивний туберкульоз легень, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівському регіональному фтизіопульмонологічному лікувально-діагностичному центрі (ЛРФПЛДЦ) протягом 2007-2008 років. Дослідження патологічного матеріалу (мокротиння) одного хворого включало 3-х кратне обстеження мікроскопічним та культуральним методами з визначенням чутливості мікобактерій до основного ряду протитуберкульозних препаратів та нового вітчизняного препарату флуренізиду за ТМЧ.

Серед обстежених хворих переважали чоловіки - 368 (80,2 %), жінок було 91 (19,8 %) особа. Вік обстежених хворих був від 18 до 65 років і більше, найчастіше хворіли особи працездатного віку (73,4 %). За клінічними формами переважали хворі з дисемінованим туберкульозом легень - 254 (55,3 %), інфільтративну форму діагностовано - у 196 (42,7 %) і 9 (2,0 %) хворих мали вперше діагностований фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.

Ідентифікацію штамів мікобактерій туберкульозу від інших кислотостійких Mycobacterium sp. проводили за допомогою 4 біохімічних і 2 діагностичних тест-наборів фірми HIMEDIA (Індія). Проведено типування 375 культур мікобактерій, які на щільному поживному середовищі Левеншейна-Йєнсена росли у вигляді світло-кремових зморшкуватих колоній з нерівними краями, піднятими по центру (R- колонії).

Проведено ретроспективний аналіз поширеності та характеру медикаментозної резистентності мікобактерій в перші (1996-2000 рр. на 1371 штамах) та останні п`ять років епідемії туберкульозу (2003-2007 рр. на 3769 ізолятах), виділених від хворих бактеріовиділювачів.

Вивчено частоту, структуру та профіль медикаментозної резистентності мікобактерій до нового вітчизняного препарату флуренізиду та основного ряду антимікобактеріальних препаратів (ізоніазиду, рифампіцину, стрептоміцину, етамбутолу) на 1223 штамах, виділених від хворих на деструктивні форми туберкульозу легень, які лікувались у Львівському РФПЛД центрі.

У хворих на вперше діагностовані деструктивні форми туберкульозу легень з бактеріовиділенням поряд з вивченням масивності, інтенсивності бактеріовиділення з визначенням частоти та структури медикаментозної резистентності мікобактерій, проведено вивчення їх імунологічної реактивності організму у даної категорії хворих, яке стосувалось визначення особливостей клітинного та гуморального імунітету. Контрольну групу порівняння показників норми склали 25 практично здорових осіб. Стан клітинного імунітету визначали за реакцією спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК) за M. Jondal et al. (1972), реакцією активного розеткоутворення клітин (Еа-РУК), яку проводили за методикою I. Wibran, H. H. Fudenberg (1973), а також реакцією бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) з фітогемаглютиніном (ФГА) за J. Bach, K. Hirschhorn (1963) у модифікації М. П. Григор`євої та І.І. Копелян (1972). Стан гуморального імунітету оцінювали в реакції комплементарного розеткоутворення (ЕАС-РУК) за методом N. Mendes et al. (1973), за рівнем циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), які визначали за модифікацією К. А. Максимович, В. В. Желтвай (1985), рівнями імуноглобулінів класів Ig A, Ig M, Ig G , які визначали методом радіальної імунодифузії за G. Mancini (1965), та рівнем Ig Е, який визначали за методом В. В. Желтвай., В. М. Чекотило (1979). Стан специфічної реактивності організму до туберкуліну вивчали за реакцією імунного розеткоутворення клітин (І-РУК) за методикою Г. А. Вахідової (1991) та реакцією бласттрансформації лімфоцитів з туберкуліном (РБТЛ з ППД) за мікрометодом М. П. Григор`євої та І. І. Копелян (1972). Статистична обробка результатів одержаних досліджень проводилась за допомогою стандартного пакету прикладних програм для медико-біологічних досліджень на персональному комп'ютері з застосуванням програм Microsoft Office для Windows xp.

Результати власних спостережень та їх обговорення. Для вирішення поставлених завдань було проведено мікроскопічне та культуральне дослідження мокротиння 459 хворих на вперше діагностовані деструктивні форми туберкульозу легень з бактеріовиділенням, які знаходились на стаціонарному лікуванні у ЛРФПЛДЦ в 2007-2008 роках (табл. 1).

Таблиця 1 Частота виявлення мікобактерій туберкульозу у хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень

Примітки: * М - мікроскопічний метод, К - культуральний метод

Із 459 хворих на деструктивний туберкульоз легень бактеріовиділювачами за позитивною мікроскопію мазка були 279 (60,8 %) хворих, в той час наявність культурального росту МТБ констатовано у 439 хворих, відповідно 95,6 %. При негативній мікроскопії мазка, позитивний посів (М-;К+), констатовано у 18,5 % та 20,2 % хворих з інфільтративною та дисемінованою формами деструктивного туберкульозу легень. Встановлено, що при негативній мікроскопії мазка у 39,2 % хворих бактеріовиділення виявлено лише культуральним методом.

Комплексом біохімічних досліджень на 375 штамах мікобактерій, виділених від хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень ідентифіковано їх належність до M. tuberculosis.

Проведено ретроспективний аналіз з метою вивчення поширеності медикаментозної резистентності мікобактерій в перші та останні п`ять років епідемії туберкульозу (1996-2000 рр. та 2003-2007 рр., відповідно). Встановлено, що частота виявлення медикаментозностійких штамів серед бактеріовиділювачів мала хвилеподібний характер з тенденцією до переважного зростання, в той же час, пропорційно зменшувалась кількість МБТ чутливих до АМБП. Показано достовірне зростання частоти виявлення медикаментозностійких (76,2 % проти 61,9 %, відповідно) штамів мікобактерій в останні роки та зменшення чутливих (23,8 % проти 38,1 %, відповідно) штамів до основного ряду АМБП.

Аналіз структури медикаментозної резистентності показав зменшення в останні роки спостереження (2003-2007 рр.) частоти виявлення полірезистентних штамів за рахунок зростання монорезистентних та частково мультирезистених штамів, що вказує на сприятливий перерозподіл в структурі резистентності.

Одним із різновидів хіміорезистентності є мультирезистентність, коли спостерігається одночасно стійкість штамів МБТ до комбінації ізоніазид + рифампіцин (НR) та інших АМБП основного ряду. Вивчення частоти та профілю мультирезистентності показало різні співвідношення зустрічання мультирезистентного штаму до НR з комбінаціями препаратів основного ряду. Так, штами резистентні до НR за останні роки спостереження виявлялися в середньому найчастіше - 15,2 % серед всіх мультирезистентних, хоча спостерігались різкі коливання частоти виявлення у 2004 та 2007 роках (40,2 % та 3,3 %). Резистентність штамів МБТ до комбінації HRS зустрічалася в середньому також у 15,9 % і мала виражені коливання цього показника у 2004 та 2007 рр. (12,0 % та 26,6 % відповідно). Заслуговують на увагу показники частоти виявлення в структурі мультирезистентності штамів, стійких до комбінації чотирьох та п'яти препаратів - HRES та HRESZ (22,5 % та 30,9 %, відповідно), які разом складають понад половини в структурі мультирезистентності, причому зростання частоти їх виявлення констатовано у 2006 р. Разом з тим, штам HRSZ зустрічався лише у 9,2 % і ця особливість була зумовлена низькою частотою резистентності до піразинаміду.

За результатами тесту медикаментозної чутливості (ТМЧ) на 1223 штамах МБТ у різних категорій бактеріовиділювачів вивчено частоту, структуру та профіль медикаментозної резистентності щодо флуренізиду та АМБП основного ряду методом пропорцій з різними концентраціями препаратів згідно наказу № 45 МОЗ України. 1223 штами збудника туберкульозу були виділені від 747 хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз (ВДДТБ) легень, 303 штами від хворих з рецидивами туберкульозу (РТБ) та 173 штами від хворих хронічним туберкульозом легень (ХТБ) з бактеріовиділенням.

Частота медикаментозної резистентності до флуренізиду порівнювалась з медикаментозною резистентністю до ізоніазиду. Структуру медикаментозної резистентності вивчали на 633 хіміорезистентних штамах МБТ. Частка монорезистентних штамів, виділених у вперше виявлених бактеріовиділю- вачів, становила половину 135 (50,4 %), мультирезистентних - 14,5 %, полірезистентних дещо більше третини - 35,1 %. Частота ізоляції флуренізидрезистентних штамів серед вперше виявлених бактеріовиділювачів становила 11,8 % (табл. 2), при рецидивах туберкульозу дещо збільшувалася (16,7 %), разом з тим, ізоніазидрезистентні штами зустрічалися частіше в обох групах спостереження (19,3 % і 20,8 %, відповідно).

Таблиця 2 Частота та профіль первинної та вторинної монорезистентності МБТ до флуренізиду та антибіотиків основного ряду

Примітка: * - достовірна різниця частоти монорезистеності у різних категорій бактеріовиділювачів.

В профілі монорезистентності найменшою серед кількості стійких штамів МБТ до АМБП основного ряду виявилась частота рифампіцинрезистентних штамів у всіх категорій бактеріовиділювачів і була достовірно низькою як первинна (1,5 %), так і набута (2,1 %). В профілі монорезистентності найчастіше зустрічалися стрептоміцинрезистентні штами (55,6 %, 58,3 % та 63,6 % відповідно до категорій хворих). Дані табл. 2 свідчать, що питома вага монорезистентних штамів була найбільшою у вперше діагностованих бактеріовиділювачів (65,9 %) і вірогідно знижувалась при рецидивах (23,4 %) та хронічних формах хіміорезистентного туберкульозу легень (10,7 %).

В умовах сучасної епідемії туберкульозу зменшується питома вага бактеріовиділювачів з чутливими штамами МБТ і зростає кількість медикаментозностійких штамів. Полірезистентні штами МБТ переважають у структурі резистентності, третина з них належить до мультирезистентних штамів. Питома вага штамів МБТ з первинною мультирезистентністю до флуренізиду та ізоніазиду і АМБП основного ряду була найменшою (18,6 %) в порівнянні з набутою мультирезистентністю при рецидивах та хронічних формах хіміорезистентного туберкульозу легень (50,0 % та 31,4 % відповідно). В структурі мультирезистентності найчастіше виявляли штами, стійкі до комбінації 5 та 4 препаратів: HRESFl та HRSFl (61,9 % та 31,9 %, відповідно), причому ця закономірність зберігалася серед всіх категорій бактеріовиділювачів.

Найчастіше виявляли популяції МБТ, в яких зберігалась чутливість до Н та Fl при наявності монорезистентності до одного із АМБП основного ряду серед вперше діагностованих бактеріовиділювачів (90,0 %) і зменшувалась їх частота серед обох груп бактеріовиділювачів із вторинною монорезистентністю (67,5 % та 59,1 %, відповідно). Разом з тим, спостерігався обернено пропорціональний перерозподіл частоти виявлення популяцій МБТ з вторинною полірезистентністю при збереженні чутливості до Н і Fl поміж категоріями бактеріовиділювачів. Так, штами МБТ з вторинною полірезистентністю частіше виявляли у бактеріовиділювачів при хронічних формах бактеріального туберкульозу легень (40,9%) та при рецидивах (32,5 %), ніж у бактеріовиділювачів категорії ВДДТБ.

В структурі полірезистентності зберігалася ідентична залежність в частоті виявлення штамів, стійких до комбінації 3 та 4 АМБП. Так, найчастіше серед полірезистентних штамів виявляли штам HSFl (39,0 %) та HSEFl (22,6 %), причому ця тенденція зберігалась серед всіх категорій бактеріовиділювачів.

Для вивчення перехресної резистентності поміж новим вітчизняним препаратом флуренізидом та основним туберкулостатиком ізоніазидом вивчено частоту виявлення комбінацій: флуренізид-чутливий / ізоніазид-стійкий та ізоніазид-чутливий / флуренізид-стійкий. Популяції мікобактерій з комбінацією Fl-чутливий / Н-стійкий найчастіше зустрічалися у вперше діагностованих бактеріовиділювачів (71,4 %), і відповідно зменшувалися у бактеріовиділювачів з хронічними деструктивними формами туберкульозу. Отже, при наявності первинної медикаментозної резистентності до ізоніазиду рівноцінною за бактеріостатичною активністю стане заміна його на флуренізид. бактеріовиділення туберкульоз медикаментозний флуренізид

Рання діагностика медикаментозної резистентності штамів МБТ до АМБП (основного ряду) дає можливість своєчасно корегувати схеми хіміотерапії бактеріовиділювачів та спрогнозувати ефективність їх лікування на стаціонарному етапі. Зростання хіміорезистентних форм бактеріального туберкульозу є несприятливим фактором, який суттєво впливає на перебіг та перерозподіл епідемії туберкульозу в сучасних умовах.

Комплексні імунологічні дослідження з визначенням показників загальної та специфічної реактивності організму проведені у 89(100%) хворих з негативною мікроскопією (М-), серед яких культурально у 32 (36,0 %) спостерігали незначне бактеріовиділення ( К +); у 28 (31,4 %) - помірне (К2+) і у 29 (32,6 %) - масивне бактеріовиділення (К3+). Аналогічні обстеження проведені у 86 (100 %) хворих з позитивною мікроскопією мазка (М+), серед яких у 26 (30,2 %) було наявне незначне (К+), у 29 (33,7 %) - помірне (К2+) і у 31 (36,1 %) - масивне (К3+) бактеріовиділення. Одержані результати імунологічних досліджень показали, що в усіх обстежуваних хворих наявні суттєві порушення показників імунологічної реактивності організму. Помірне зниження кількості Т - лімфоцитів (Е-РУК) констатовано у 21 (65,6 %) хворого з (М-), (К+) і у 18 (69,2 %) хворих з (М+), (К+); Еа-РУК - у 18 (56,8 %) і 15 (57,7 %) відповідно; пригнічення РБТЛ з ФГА у 20 (62,5 % і 17 (65,4 %) хворих відповідно.

У хворих з (М-) і (М+) з помірним (К2+) та масивним (К3+) бактеріовиділенням констатували в 1,7 раза частіше значне пригнічення показників клітинного імунітету у вигляді різкого зменшення кількості
Т- лімфоцитів (Е-РУК менше 20,0 %) у 19 (67,9 %) і 20 (69,0 %) хворих з (М-), (К+), (К2+) та у 21 (72,4 %) й 22 (71,0 % ) хворих з (М+), (К+), (К2+); в 1,8 раза частіше значне пригнічення їх функціональної активності (РБТЛ з ФГА менше 40,0 %) - відповідно у 23 (82,1 %) і 24 (82,8 %) хворих з (М-) (К+ ), (К2 +) та у 24 (82,8 %) і 25 (80,7 %) хворих з (М +), (К +), (К2+), (Р < 0,05).

У хворих з негативною (М-) і позитивною (М+) мікроскопією мазків з помірним (К2+) й масивним (К3+) бактеріовиділенням помірне пригнічення показників клітинного імунітету констатовано при визначенні Е - РУК у 9 (39,1 %) і 8 (31,0 %) хворих, Еа - РУК у 13 (46,4 %) і у 11 (37,9 %) хворих, а РБТЛ з ФГА - менше, ніж у 20,0 % обстежених осіб, Р < 0,05. Аналогічні помірні і значні порушення у В - ланці імунітету стосувалися кількості ЕАС - РУК, рівня імуноглобулінів, особливо класу А, G та Е, циркулюючих імунних комплексів.

Інтенсивність змін в В - системі імунітету при деструктивному туберкульозі легень у хворих з (М-) і (М+) та різним ступенем бактеріовиділення характеризувалася підвищенням кількості ЕАС-РУК в 1,2 раза при незначному бактеріовиділенні (К +) і в 1,8 раза - при помірному (К2+) та масивному (К3+) бактеріовиділенні; збільшенням рівня ЦІК в 3,3 рази - при незначному бактеріовиділенні та в 4,1 раза - при помірному та масивному бактеріовиділенні й посиленням синтезу імуноглобулінів Ig A, Ig М, Ig G, Ig Е в 2,0-2,3 раза - при незначному (К+), в 2,2-2,7 раза - при помірному (К2+), 2,9- 4,1 раза, відповідно,- при масивному бактеріовиділенні (К3+).

Враховуючи частоту відхилень від величини норми та інтенсивність змін імунологічних показників, що характеризували стан Т- і В- системи імунітету у хворих на деструктивний туберкульоз легень, можна стверджувати, що найбільш чутливими імунологічними показниками, динаміка яких прямолінійно змінювалася з інтенсивністю бактеріовиділення були: абсолютне число лімфоцитів у периферичній крові, Еа-РУК, РБТЛ з ФГА, І-РУК, РБТЛ з ППД, ЦІК, IgA, Ig G.

Вивчено особливості імунного статусу у хворих на вперше діагностовані деструктивні форми туберкульозу легень з врахуванням структури медикаментозної резистентності збудника туберкульозу (табл. 3). Дослідження стану імунологічної реактивності організму проведено у 129 (100 %) хворих на вперше діагностовані деструктивні форми туберкульозу легень, серед яких 37 (28,7 %) хворих з чутливими штамами МБТ (1-а група); 22 (17,1 %) хворих у яких констатовано монорезистентність збудника туберкульозу до АМБП (2-а група ); у 34 (26,4 %) хворих - полірезистентність МБТ до АМБП (3-я група) та 36 (27,8 %) хворих - мультирезистентність МБТ (4-а група).

Характер порушень Т , В - ланок імунітету у бактеріовиділювачів з різною медикаментозною резистентністю збудника туберкульозу

Примітки: * - різниця вірогідна відносно показників здорових донорів (Р < 0,05); - різниця вірогідна відносно показників першої групи (Р < 0,05); **- різниця вірогідна відносно показників другої групи (Р < 0,05).

Встановлено, що у хворих на ВДДТБ, викликаний полі- та мультирезистентними штамами МБТ, наявні значно більші порушення в системі імунітету, ніж у хворих першої групи, у яких після ТМЧ встановлено чутливі штами МБТ до АМБП. Характер змін Т- , В- ланок та показників специфічного імунітету у хворих, які виділяли монорезистентні штами МБТ практично не відрізнявся від першої групи бактеріовиділювачів з чутливими штамами МБТ до АМБП (табл. 3). У групах з полі- та мультирезистентними штамами МБТ, відносно групи бактеріовиділювачів з чутливими та монорезистентними штамами МБТ, посилювався Т-клітинний імунодефіцит, виражений зменшенням загальної кількості Т-лімфоцитів (Е-РУК: (0,31±0,08) г/л і (0,25±0,03) г/л проти (0,42±0,06) г/л та (0,46 ± 0,03) г/л й (0,86 ± 0,08) г/л у здорових донорів, Р<0,05), їх активної субпопуляції ( Еа-РУК - (0,25±0,05) г/л і (0,24± 0,03) г/л проти (0,33 ± 0,03) г/л та (0,36±0,02) г/л й (0,49 ± 0,04) г/л у донорів, Р<0,05) та пригніченням проліферативної активності Т-лімфоцитів (РБТЛ з ФГА- (28,5±1,7) % і (28,8 ± 1,8) % проти (35,2 ± 1,7) % та (35,3 ± 2,0) % й (62,3 ± 2,8) % у здорових, Р<0,05).

Величина порушень в системі Т-клітинного захисту зростала по мірі обтяження структури резистентності від моно- до полірезистентності і була найбільшою у групах бактеріовиідлювачів, у яких після ТМЧ встановлено полі- та мультирезистентні штами МБТ. У хворих з полі- та мультирезистентними штамами МБТ, відносно бактеріовиділювачів з чутливими та моно- резистентними штамами МБТ, констатовано посилене активування В- ланки імунітету: зростала кількість В- лімфоцитів (ЕАС-РУК - (0,53 ± 0,04) г/л і (0,66 ± 0,08) г/л проти (0,47 ± 0,02) г/л та (0,44 ± 0,05) г/л й (0,36 ± 0,05) г/л у донорів Р < 0,05), вміст Ig A (6,5 ± 0,26) г/л і (6,91 ± 0,40) г/л проти (5,01 ± 0,50) г/л та (5,39 ± 0,32) г/л й (2,2 ± 0,08) г/л у здорових донорів, Р<0,05), Ig M (2,85 ± 0,05) г/л і (2,91 ± 0,08) г/л проти (2,47 ± 0,2) г/л та (2,67 ± 0,05) г/л й (1,35 ±0,05) г/л у здорових, Р < 0,05), Ig G (43,0 ± 3,9) г/л і (47,4 ± 4,6) г/л проти (26,3 ± 3,1) г/л та (24,3 ± 2,1) г/л й (13,4 ± 0,8) г/л у здорових, Р < 0,05), ЦІК (255,6 ± 9,3) од. опт. щ. і (286,8 ±15,4) од. опт. щ. проти (235,3 ±8,5) од. опт. щ. та (229,3 ±11,5) од. опт. щ. й (68,1 ± 5,6) од. опт. щ. у здорових, (Р < 0,05). Надмірне активування В-ланки імунітету у групах бактеріовиділювачів з полі- та мультирезистентними штамами МБТ в порівнянні до хворих, в яких після ТМЧ встановлено монорезистентні та чутливі штами МБТ до АМБП, проявилося зростанням кількості В-лімфоцитів і продукції Ig A, Ig М, Ig G та рівня ЦІК в середньому в 1,2-1,7 раза, що є ознакою несприятливого перебігу захворювання, викликаного хіміорезистентними штамами МБТ. Встановлено, що надмірне активування В-ланки імунітету у хворих на вперше діагностовані форми деструктивного туберкульозу легень з бактеріовиділенням може виступати прогностичною ознакою хіміорезистентності збудника туберкульозу.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і наукове вирішення проблеми визначення особливостей бактеріовиділення та чутливості до антибіотиків ізолятів мікобактерій туберкульозу, вилучених від хворих на деструктивні форми туберкульозу легень з бактеріовиідленням.

1. Доведена доцільність паралельного обстеження мокротиння на виявлення МТБ у хворих на вперше діагностовані деструктивні форми туберкульозу легень за двома методами (мікроскопії та культуральним), так як при негативній мікроскопії мазка більше, як у третини (39,2 %) хворих, бактеріовиділення було підтверджено лише посівом мокротиння на поживне середовище Левенштейна-Йєнсена.

2. Ретроспективний аналіз поширеності та характеру медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу до основного ряду протитуберкульозних препаратів в перші (1996-2000 рр.) та останні (2003-2007 рр.) п'ять років епідемії за даними бактеріологічної лабораторії ЛРФПЛДЦ показав перерозподіл у частоті виявлення медикаментозної резистентності з достовірним зростанням частоти медикаментозностійких (76,2 % проти 61,9 %, відповідно) штамів в останні роки, та зменшення чутливих до основного ряду АМБП штамів мікобактерій (23,8 % проти 38,1 %, відповідно). В структурі медикаментозної резистентності мікобактерій встановлено тенденцію до зростання частки монорезистентних (27,5 % проти 18,1 % ) за рахунок зменшення полірезистентних (72,5 % проти 81,9 %) штамів.

3. Вивчення частоти, структури та профілю медикаментозної резистентності мікобактерій до нового вітчизняного препарату протитуберкульозної дії флуренізиду виявило, що частота первинної медикаментозної резистентності до цього препарату становила 11,8 % серед вперше діагностованих бактеріовиділювачів.

4. У структурі первинної медикаментозної резистентності мікобактерій до флуренізиду та протитуберкульозних препаратів основного ряду найбільша частка належала монорезистентним штамам (50,4 %), у той час, як в структурі вторинної медикаментозної резистентності частка монорезистентних штамів достовірно знижувалася (21,2 % та 15,8 % відповідно), а в структурі мультирезистентності спостерігалась протилежна закономірність - зростала частота вторинної мультирезистентності до флуренізиду та АМБП і зменшувалась первинна мультирезистентність (46,5 % та 47,5 % проти 14,5 %, відповідно). В розподілі полірезистентних штамів поміж групами хворих достовірної різниці не встановлено.

5. При вивчені первинної перехресної резистентності поміж флуренізидом та ізоніазидом встановлено, що частота виявлення популяцій мікобактерій, в яких зустрічались комбінації флуренізид-чутливий / ізоніазид-стійкий серед вперше діагностованих бактеріовиділювачів зустрічалися достовірно частіше ніж ізоніазид-чутливий / флуренізид-стійкий (71,4 % проти 28,6 %). Отже, при встановленні первинної медикаментозної резистентності до ізоніазиду чи непереносимості до нього, альтернативною за бактеріостатичною активністю стане заміна ізоніазиду на флуренізид.

6. У 92,7 % хворих на вперше діагностовані форми деструктивного туберкульозу легень з бактеріовиділенням наявний виражений Т-клітинний імунодефіцит. Характер порушень в клітинній та гуморальній ланках імунітету поглиблювався по мірі зростання масивності бактеріовиділення.

7. Зменшення числа в периферичній крові загальних лімфоцитів, Т-лімфоцитів, активної їх субпопуляції в 1,4-2,5 рази, надмірне активування В-ланки імунітету із зростанням кількості В-лімфоцитів, вмісту Іg М, Іg А, Іg G, ЦІК більше ніж в 1,5-3,5 рази, у порівнянні величинами норми може бути ознакою несприятливого перебігу туберкульозу і виступати прогностичним критерієм хіміорезистентності збудника.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Виявлення деструктивних змін в легенях при рентгенологічному обстеженні, навіть при негативній мікроскопії мазка, за результатами лабораторій І-го рівня вимагає подальшого обстеження мокротиння таких хворих в лабораторіях ІІІ-го рівня (мазок + посів) для виявлення бактеріовиділення, оскільки при негативній мікроскопії мазка більше, як у третини (39,2 %) хворих, бактеріовиділення було підтверджено лише посівом мокротиння на поживне середовище Левенштейна-Йєнсена.

2. Встановлено, що частота первинної медикаментозної резистентності штамів МБТ до нового вітчизняного препарату флуренізиду є меншою в порівнянні з ізоніазидом (11,8 % проти 19,3 %). При встановленні первинної медикаментозної резистентності ізолятів МБТ до ізоніазиду альтернативою за бактеріостатичною активністю стане заміна його на флуренізид.

4. В результаті проведених досліджень запропоновано комплекс показників клітинного і гуморального імунітету (Е - РУК, І - РУК, РБТЛ з ФГА, РБТЛ з ППД, ЦІК, Ig A, Ig М, Ig G ), за результатами яких можна встановити ступінь пригнічення імунологічної реактивності організму та спрогнозувати наявність медикаментозної резистентності збудника туберкульозу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Туберкульоз різних вікових груп населення в умовах епідемії за даними організаційно-методичних і клініко-лабораторних досліджень / І. Г. Ільницький, О. П. Костик, М. І. Сахелашвілі, О. О. Тарасюк, М. Л. Павленко, С. М. Кашкадамова, Л. І. Ільницька, Т. В. Луцишин, І. С. Вівчар, М. Б. Пурська // Інфекційні хвороби. - 2005. - № 2. - С.61-64. (Автор провів аналіз звітної документації протитуберкульозних установ у Львівській області та аналіз захворюваності на туберкульоз).

2. Метаболічні та імунологічні зрушення при туберкульозі органів дихання первинного та вторинного генезу у підлітків / О. П. Костик, К. Д. Мажак, Л. І. Ільницька, М. І. Сахалешвілі, Л. К. Голубченко, І. Л. Платонова, С. М. Кашкадамова, Л. В. Скалат, І. С. Вівчар, М. Б. Пурська // Практична медицина. - 2005. - № 1, Т.ХІ. - С. 58-61. (Автор провів аналіз звітної документації протитуберкульозних установ у Львівській області та аналіз захворюваності на туберкульоз у підлітків).

3. Характер імунологічних порушень у вперше діагностованих хворих на туберкульоз легень / І. Л. Платонова, В. М. Борис, Г. В. Щурко, О. І. Топорович, М. Б. Пурська // Імунологія та алергологія. - 2006. - № 2. - С. 118-119. (Автор провів дослідження показників імунологічної реактивності у хворих, статистично обрахував, проаналізував результати та підготував матеріали до публікації).

4. Костик О. П. Організаційно-мікробіологічні аспекти проблеми мультирезистентного туберкульозу на сучасному етапі / О. П. Костик, М. Б. Пурська, Л. І. Ільницька // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2008. - № 17. - С. 108-109. (Автором проведено мікробіологічне дослідження матеріалу, вивчено резистентність штамів МБТ до АМБП, статистично обраховано, проаналізовано результати та підготовлено матеріали до публікації)

5. Сахелашвілі М. І. Структура медикаментозної резистентності у підлітків, залежно від ґенезу туберкульозу легень / М. І. Сахелашвілі, Т. В. Балита, М. Б. Пурська // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2008 - С. 174-175. (Автор вивчав резистентність МБТ до АМБП, статистично обрахував, проаналізував результати та підготував матеріали до публікації)

6. Результати мікробіологічних та імунологічних обстежень у різних вікових групах хворих на деструктивні форми туберкульозу легень / М. Б. Пурська, О. П. Костик, О. О. Тарасюк, М. І. Сахелашвілі, Л. І. Ільницька, Т. М. Балита, М. Д. Павлюк // Інфекційні хвороби. - 2008. - № 2. - С. 54-56. (Автором досліджено показники клітинного та гуморального імунітету у хворих, статистично обраховано, проаналізовано результати та підготовлено матеріали до публікації)

7. Інформативність мікробіологічних параметрів при туберкульозі у підлітків та дорослих в умовах епідемії / І. Г. Ільницький, О. П. Костик, Л. І. Ільницька, М. Б. Пурська, М. М. Петришин, М. Д. Павлюк // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2008. - № 1 ( 41 ). - С. 70-74. (Автор провів аналіз звітної документації протитуберкульозних установ у Львівській області, підготував матеріали до публікації).

8. Пурська М. Б. Мікробіологічні та імунологічні аспекти бацилярного туберкульозу легень / М. Б. Пурська // Львівський медичний часопис "Acta medica leopoliensia" - 2008. - № 4, Т. XIV - С.20-24. (Автором проведено мікробіологічне дослідження матеріалу, визначено показники клітинного та гуморального імунітету у хворих, статистично обраховано, проаналізовано результати та підготовлено матеріали до публікації)

9. Аспекти впливу Вітарону на імунний статус інфікованих мікобактеріями туберкульозу дітей-підлітків при комплексній хіміопрофілактиці туберкульозу / І. Л. Платонова, О. А. Ткач, М. Б. Пурська, Г. В. Щурко, О. І. Топорович, Г. Д. Ціж // Імунологія та алергологія. - 2008. - № 1. - С. 79. (Автор провів дослідження показників імунологічної реактивності у хворих, статистично обрахував, проаналізував результати та підготував матеріали до публікації).

10. Пурська М. Б. Динаміка мультирезистентності мікобактерій туберкульозу в період епідемії / М. Б. Пурська // Практична медицина. - 2008. - № 3, Т. ХІY. - С. 137-141. (Автором проведено мікробіологічні дослідження штамів МБТ до АМБП, статистично обраховано, проаналізовано результати та підготовлено матеріали до публікації)

11. Пурська М. Б. Динаміка мультирезистентності збудника туберкульозу за період 1996 -2006 років у Львівській області / М. Б. Пурська, Л. І. Ільницька, Т. М. Балита // Український пульмонологічний журнал. - 2008. - № 3 (61). - С. 188. (Автор визначав резистентність штамів МБТ до АМБП за період 1996 - 2006 років, статистично обрахував, проаналізував результати та підготував матеріали до публікації)

12. Показники імунологічної реактивності хворих на деструктивний туберкульоз легень в умовах комплексного поєднання стандартизованих режимів хіміотерапії та еферентних методів лікування / І. Л. Платонова, О. А. Ткач, Г. А. Іванов, О. В. Павленко, М. Б. Пурська, Г. В. Щурко, О. І. Топорович, Є. І. Писаренко, Н. Р. Гречуха, Г. Д. Штибель // Інфекційні хвороби. - 2009. - № 1. - С. 56-60. (Автор визначав показники клітинного та гуморального імунітету у хворих в процесі терапії, статистично обрахував результати та підготував матеріали до публікації).

13. Тенденції імунологічних порушень у хворих на туберкульоз легень / І. Л. Платонова, М. І. Сахелашвілі, О. А. Ткач, О. В. Павленко, О. І. Топорович, Г. В. Щурко, М. Б. Пурська, Н. Є. Лаповець // Імунологія та алергологія. - 2010. - № 1. - С. 168 (Автор вивчав показники клітинного та гуморального імунітету у хворих, підготував матеріали до публікації).

14. Пурська М. Б. Особливості мікробіологічного обстеження хворих на деструктивний туберкульоз легень різних вікових груп / М. Б. Пурська // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - 2007. - Том 9, № 3 (34). - С. 160-166. (Автор провів мікробіологічне дослідження матеріалу, визначав резистентність штамів МБТ до АМБП, статистично обрахував, проаналізував результати та підготував матеріали до публікації).

15. Пат. 9020 Україна, МПК (2005) А 61 К 39/04. Спосіб хіміопрофілактики туберкульозу у дітей та підлітків із застосуванням адаптогену рослинного походження алое вера гель / В. М. Борис , О. П. Костик, І. Л. Платонова, К. Д. Мажак, І. С. Вівчар, О. А. Ткач, Л.І. Ільницька, І. Я. Бодаківська, Т. В. Луцишин, М.Б. Пурська; заявник та патентовласник Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України - № 20040807010 ; заявл. 21.08.2004 ; опубл. 15.09.2005, Бюл. № 9. - 6 с. (Автор проаналізував результати, оформив заявку на патент).

16. Антибактеріальна терапія хіміорезистентного туберкульозу: [Методичні розробки для лікарів фтизіатрів та інтернів] // М. І. Сахелашвілі, Т. В. Луцишин, Л. І. Ільницька, Т. М. Балита, М. Б. Пурська. - 2008. - 29 с. (Автор проаналізував результати терапії хіміорезистентного туберкульозу у хворих, статистично обрахував та підготував матеріали до публікації).

17. Пурська М. Б. Особливості бактеріовиділення та імунологічної реактивності у хворих на туберкульоз легень з різною медикаментозною чутливістю мікобактерій / М. Б. Пурська // ХІ конгрес світової федерації українських лікарських товариств, 28 - 30 серпня 2006 р. : тези доп. - Полтава - Київ - Чікаго, 2006. - С.432. (Автор провів мікробіологічне та імунологічне дослідження матеріалу, визначив резистентність МБТ до АМБП, статистично обрахував, проаналізував результати та підготував матеріали до публікації).

АНОТАЦІЯ

Пурська М. Б. Ступінь бактеріовиділення та чутливість до антибіотиків ізолятів мікобактерій, вилучених від хворих на деструктивний туберкульоз легень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 - мікробіологія. - ДУ " Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України", Харків, 2010.

Дисертація присвячена проблемі медикаментозної резистентності мікобактерій у хворих на вперше діагностовані деструктивні форми туберкульозу легень з бактеріовиділенням. Доведена доцільність паралельного обстеження мокротиння хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень як мікроскопічним так і культуральним методом. Вивчено частоту, структуру та профіль медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу до нового вітчизняного препарату протитуберкульозної дії - флуренізиду на ізолятах від бактеріовиділювачів яка показала, що частота первинної медикаментозної резистентності до флуренізиду становила (11,8 %). При встановленні первинної медикаментозної резистентності до ізоніазиду чи непереносимість до нього, можливою за бактеріостатичною активністю стане заміна ізоніазиду на флуренізид.