Морфофункціональні особливості судин та нервів яєчників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Харківський національний медичний університет

УДК 611.136.9:611.146.7:611.839.35

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СУДИН ТА НЕРВІВ ЯЄЧНИКІВ

14.03.01 - нормальна анатомія

ЖАРОВА Наталія Валентинівна

Харків-2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Калашнікова Світлана Миколаївна, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького МОН України, професор кафедри анатомії та фізіології людини та тварин.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Кащенко Світлана Аркадіївна, ДЗ «Луганський державний медичний університет» МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології;

доктор медичних наук, професор Ромаєв Сергій Миколайович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри загальної хірургії, ендоскопії та топографічної анатомії.

Захист відбудеться 12 травня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий 12 квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради канд. мед. наук, доцент О.Ю. Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження структури жіночих статевих органів, їхніх кровоносних судин та нервів у різні періоди онтогенезу викликає особливий інтерес морфологів, а також лікарів акушерів-гінекологів та хірургів. В останні роки патологія яєчників є однією з вагомих причин жіночого безпліддя (Грищенко В.И., 2009; Щербина Н.А., Липко О.П. 2006).

Високий рівень сучасної медицини є неможливим без досягнень морфологічних наук. В сьогоденні практичної медицини фундаментальні дослідження, зокрема, вивчення особливостей кровопостачання та іннервації внутрішніх жіночих статевих органів займають вагоме місто (Ахтемійчук Ю.Г., 2002; Топоров Г. Н., 2005).

Вивчення морфології яєчників, їхніх судин та нервів у пренатальному і післянатальному періодах онтогенезу та під впливом факторів зовнішнього середовища є актуальним питанням в фундаментальній та практичній медицині (Сорохан В.Д., 2006; Бобрик І.І., Черкасов В.Г., 2003; Ахтемійчук Ю.Т., 2010; Augustin H., 2007). Морфологія яєчників, їхніх судин і нервів вивчалася більшою мірою на експериментальних тваринах та значно менше - на людині (Запорожан В.М. та ін., 2006; Шелудько В.В., 2008; Шведов С.І., 2008).

Сучасні відомості про структуру, кровопостачання й іннервацію яєчників людини отримані в результаті обстеження жінок із захворюваннями внутрішніх статевих органів та стосуються, головним чином, вже патологічно змінених яєчників (Гус А.И. и др., 2005; Кашкалда Д.А., 2006; Богачев В.Ю., 2006; Meurette G., Marret O., Leaute F. et al., 2006; Hobbs J.T., 2008).

За останнє десятиріччя опубліковано багато робот, присвячених вивченню морфології яєчників, їхніх судин під дією деяких несприятливих чинників, а також при різних випадках патології у плодів (Біловицький О.В., 2006; Курьянова Н.Н., Шелудько В.В., 2007; Губина-Вакулик Г.І., 2008).

Серед літературних джерел представлено досить багато робіт, присвячених кровопостачанню внутрішніх статевих органів жінки, зокрема, яєчників (Кох Л.И., 2006; Сіліна Т.М., 2006; Козлов С.В., 2006; Kozik W., 2006; Plendl J., 2006; Goodwin S.C., 2006). Але дані стосовно кровопостачання та іннервації яєчників у різні вікові періоди потребують уточнення та більш широкого вивчення. В останні роки в морфологічних дослідженнях значну увагу приділяють антропометрії та соматометрії (Шапаренко П.Ф., Щипиціна А.В., 2002; Гумінський Ю.И., 2008). Проте в доступній літературі відсутні дані стосовно досліджень позаорганних судин та нервів яєчників з урахуванням соматотипу жінки. Відсутній єдиний підхід до аналізу організації венозного русла яєчників, варіантів топографії та розгалуження позаорганних вен яєчників в залежності від соматотипу жінки. Проте деякі автори вважають, що порушення гемодинаміки в яєчниках є однією з причин хронічного болю у порожнині тазу та жіночого безпліддя (Богачев В.Ю., 2006; Ganeshan A. et al., 2007; Tropeano G.D. et al., 2008; Karaosmanoglu D. et al., 2009).

У сучасній морфології існують дані, згідно з якими яєчники мають численну та складну іннервацію. Це свідчить про те, що передача специфічних імпульсів від гипоталамуса до яєчників здійснюється не тільки трансгіпофізарно, а й нервово-провідниковим шляхом. У вивченій нами літературі немає єдиної думки про іннервацію яєчників, характер розподілу їхніх нервів у залежності від соматотипу (Лобко П.И., 2006; Quinn M., 2007).

Сучасним напрямком у морфології нервової системи внутрішніх органів є вивчення мієлоархітектоніки нервів. Багато робіт присвячено становленню та розвитку мієлінового компонента вегетативних нервів (Калашнікова С.М., 2009, 2010; Бобін В.В., Лупир В.М., 2006; Ольховський В.О., 2003). Вивчення вікової динаміки розвитку складу мієлінізованих волокон нервів яєчників у деяких вікових групах характеризує розвиток вегетативних нервів у цілому та зокрема яєчників. Дані про спектр мієлінізованих волокон у нервах періартеріальних сплетінь яєчникових артерій, за асиметрію даних показників ліворуч та праворуч та на різних рівнях яєчникових артерій дають можливість проаналізувати зміну мієлінового компонента нервів праворуч і ліворуч, та в дистальному напрямку. Такі дані у сучасній морфологічній літературі відсутні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Харківського національного медичного університету МОЗ України. Дисертація є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету «Морфологічні особливості ендокринної системи, периферійної нервової системи в нормі та під впливом деяких чинників» (номер держреєстрації 0108U007050). Здобувач є співвиконавцем теми.

Мета дослідження - встановлення вікових особливостей будови позаорганних артерій, вен і нервів яєчників людини, їх судинно-нервових взаємозв'язків, мієлоархітектоніки нервів яєчників у деяких вікових групах (плоди 37-40 тижнів гестації, новонароджені, жінки зрілого віку) з урахуванням соматотипу осіб.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання.

1. Встановити основні й додаткові джерела артеріального кровопостачання яєчників, особливості будови позаорганних вен та нервів яєчників, вивчити варіанти їх розподілу залежно від соматотипу.

2. Визначити взаємозв'язки артерій, вен і нервів яєчників на гістологічному рівні.

3. Вивчити мієлоархітектоніку нервів яєчників у деяких вікових групах (плоди 37-40 тижнів гестації, новонароджені, жінки зрілого віку).

4. Вивчити мієлоархітектоніку нервів періартеріальних сплетінь яєчникової артерії на різних рівнях (проксимальному - у верхній третині яєчникової артерії, на дистальному - на рівні підвішувальної зв'язки яєчника). Об'єкт дослідження: індивідуальна анатомічна мінливість яєчників людини, їхніх судин і нервів в онтогенезі.

Предмет дослідження: позаорганні артерії, вени й нерви яєчників, мієлоархітектоніка яєчникових нервів і періартеріальних нервових сплетінь яєчникових артерій у плодів 37-40 тижнів гестації, новонароджених, жінок I та II періодів зрілого віку.

Методи дослідження: морфометричний, соматометричний, макромікроскопічний, метод виготовлення ін'єкційних і корозійних препаратів, гістологічні методи забарвлення гематоксилін-еозином, пікрофуксином, забарвлення нервових волокон за методом Крутсай, авторська раціоналізаторська розробка «Спосіб забарвлення мієлінових оболонок нервових волокон» (патент на корисну модель № 54892), методи статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше з використанням морфологічних методів дослідження на великому фактичному матеріалі комплексно вивчено морфологію та анатомічну мінливість позаорганних артерій, вен і нервів яєчників плодів 37-40 тижнів гестації, новонароджених, жінок зрілого віку. Доведено залежність анатомічної мінливості судин і нервів яєчників людини від соматотипу в деяких вікових групах. Послідовно простежено і встановлено взаємозв'язок деяких антропометричних параметрів і лінійних розмірів яєчників у жінок різних соматотипів у деяких вікових групах. Загалом, результати роботи уточнюють і доповнюють дані літератури, що стосуються джерел артеріального й венозного кровопостачання яєчників, варіантів розгалуження й топографії яєчникових судин та нервів, топографо-анатомічного характеру їх взаємозв'язків, що необхідно враховувати при виконанні оперативних втручань.

Уперше отримані дані становлення мієлоархітектоніки нервів яєчників людини, а також вивчено мієлоархітектоніку періартеріальних нервових сплетінь яєчникових артерій на двох рівнях у плодів 37-40 тижнів гестації, новонароджених, жінок зрілого віку. Уперше встановлено кореляційні зв'язки між кількістю мієлінізованих волокон у нервах, що іннервують яєчники, й діаметром судини.

Уперше застосована авторська пріоритетна розробка «Спосіб забарвлення мієлінових оболонок нервових волокон», що може знайти широке застосування в морфологічних і гістологічних дослідженнях. Ця методика дозволила виконати поставлені завдання дослідження, а також одержати нові достовірні результати.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень поглиблюють і розширюють існуючі уявлення про артеріально-венозне кровопостачання та іннервацію яєчників людини в деяких вікових групах у плані індивідуальної анатомічної мінливості. Отримані дані з топографії позаорганних кровоносних судин та нервів яєчників людини мають практичне значення для діагностики та при проведенні оперативних втручань на органах й судинах черевної і тазової порожнин, при виконанні органозберігаючих операцій на яєчниках у гінекології та хірургії.

Результати роботи можуть бути використані при виданні методичних посібників з нормальної та клінічної анатомії в розділах, що стосуються анатомії жіночої статевої системи. Розроблений особисто метод забарвлення «Спосіб забарвлення мієлінових оболонок нервових волокон» може знайти широке застосування в морфологічних і гістологічних дослідженнях. Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології, цитології та ембріології Харківського національного медичного університету, ДЗ «Луганський державний медичний університет», Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Запорізького державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Івано-Франківського національного медичного університету, Сумського державного університету, Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці), Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (м. Сімферополь), Дніпропетровської державної медичної академії, Ужгородського національного університету, в лікувальний процес ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії» АМН України м. Харкова, Обласного клінічного онкологічного диспансеру м. Харкова, КУОЗ «Спеціалізований міський клінічний пологовий будинок №5 м. Харкова».

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук і аналіз джерел літератури за темою, розроблено план роботи, визначено об'єкт, мету й завдання дослідження, самостійно зібрано і оброблено матеріал дослідження, підібрано адекватні методи дослідження, самостійно проведені морфометрія внутрішніх статевих органів та антропометрія осіб, макромікроскопічні та гістологічні дослідження судин та нервів яєчників, зроблено статистичну обробку й аналіз отриманих результатів. Участь здобувача в розробці патенту на корисну модель № 54892 України, МПК G 01 N 1/30 «Спосіб забарвлення мієлінових оболонок нервових волокон» складає 50 % (автором запропоновано метод удосконаленого забарвлення за Крутсай та відпрацьовано склад хромової суміші та час протравлювання).

Усі розділи дисертаційної роботи, інтерпретація отриманих результатів, висновки, практичні рекомендації написані та сформульовані автором.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження широко оприлюднені на засіданнях Харківського обласного наукового осередку анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів (2007-2011), на міжвузівських конференціях молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2008-2009), на 2-му інтернаціональному науковому міждисциплінарному конгресі молодих вчених і лікарів (Харків, 2009), на науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології» (Вінниця, 2009), «Морфологічний стан тканин і органів систем організму в нормі та патології» (Тернопіль, 2009), міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 2010), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми морфології», присвяченій 70-річчю заслуженого діяча науки і техніки України професора Я.І. Федонюка (Тернопіль, 2010).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 12 наукових праць, серед яких 4 статті (2 - одноосібні) у фахових виданнях, що входять до затвердженого ВАК України переліку наукових видань, 7 робіт у вигляді тез з'їздів і конференцій, 1 патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Матеріал дисертації викладений на 165 сторінках друкованого тексту. Складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, восьми розділів результатів власних досліджень, обговорення й аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій. Список літератури складається з 257 джерел: вітчизняних і російськомовних - 175, іноземних - 82 (обсягом 30 сторінок). Дисертаційна робота ілюстрована 56 рисунками і 21 таблицею, які займають 6 повних сторінок.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом для досліджень слугували 87 комплексів внутрішніх статевих органів від трупів плодів 37-40 тижнів гестації, новонароджених та жінок зрілого віку, які померли від захворювань, не пов'язаних з патологією статевої системи. Для класифікації матеріалу була використана вікова періодизація, прийнята на 7-й Всесоюзній конференції з проблем вікової морфології, фізіології і біохімії АПН СРСР у Москві (1965).

Забір трупного матеріалу проводили на базі патологоанатомічних відділень Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня м. Харкова», Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, КУОЗ «Спеціалізований міський клінічний пологовий будинок № 5 м. Харкова». Роботу було проведено відповідно до вимог та норм Європейської конвенції про захист хребетних тварин (Страсбург, 18.03.86), директиви Ради Європейського економічного товариства про захист хребетних тварин (Страсбург, 24.11.86), закону України «Про лікарські засоби», (1996), ст. 7, 8, 12, вказівки ІСН GCP (2008), GLP (2002), відповідно до вимог та норм, типових положень з питань етики МОЗ України № 690 від 23.09.09, що засвідчено комісією з питань етики та біоетики Харківського національного медичного університету (протокол № 6 від 06.10.10).

Відповідно до завданнь дослідження у ході виконання даної роботи нами був використаний комплекс методів, який охоплював антропометричні, соматометричні, макромікроскопічні, корозійні дослідження, анатомічне препарування, ін'єкцію артеріального та венозного русла яєчників, гістологічні методи - забарвлення гематоксилін-еозином, пікрофуксином, забарвлення нервових волокон за методом Крутсай, за авторською раціоналізаторською розробкою «Спосіб забарвлення мієлінових оболонок нервових волокон», методи статистики.

Антропометричне дослідження охоплювало вимір довжини тіла, епігастрального кута, поперечних розмірів тазу. Соматотип осіб визначали за схемою В.Н. Шевкуненко и А.И. Геселевича (1926).

Судини та нерви яєчників були вивчені на 87 препаратах, з яких 9 плодів 37-40 тижнів, 9 новонароджених, 28 жінок I періоду зрілого віку (21-35 років), 41 жінка II періоду зрілого віку (36-55 років). Матеріал використовували комплексно як для морфологічного дослідження, так і для гістологічного. Гістологічне дослідження було проведено на 908 серіях препаратів. Яєчники, які виділяли з трупів, зважували з точністю до 0,1 мг, вимірювали (визначали товщину, довжину, ширину). Утворення основних та додаткових джерел кровопостачання та іннервації яєчників, топографо-анатомічні особливості їх гілок були вивчені методами макромікроскопічного препарування за В.П. Воробйовим (1925) і Р.Д. Синельниковим (1948).

Для вивчення просторового розподілу артеріального та венозного позаорганного русла яєчників проводили ін'єкцію через яєчникові артерії та вени за допомогою шприца «Рекорд» і канюлі ін'єкційної. Ін'єкцію судинного русла проводили масою на основі самотвердіючої стоматологічної пластмаси «Протакріл М» з подальшим виготовленням корозійних препаратів, а також проводили ін'єкцію судин сумішшю туш-желатину. При вивченні позаорганного артеріального та венозного русла яєчників враховували кількість і калібр гілок, характер матково-яєчникового анастомозу. Виготовлені препарати вивчали під бінокулярною лупою МБС-2. Результати, які були отримані при виготовленні макромікроскопічних препаратів, протоколювали, частину препаратів фотографували.

Для мікроскопічного дослідження використовували гістологічні зрізи тканини яєчників, поперечні зрізи судинно-нервових комплексів яєчникових артерій, фіксовані у 10%-вому розчині нейтрального формаліну, з подальшим заливанням у парафін. Гістологічні зрізи товщиною 5-6 мкм забарвлювали за стандартизованими методиками гематоксилін-еозином, пікрофуксином, за методом Крутсай, за авторським способом «Спосіб забарвлення мієлінових оболонок нервових волокон» (патент на корисну модель № 54892). На гістологічних зрізах яєчників вивчали морфологічні особливості білкової оболонки, кіркового та мозкового шарів яєчника. Топографію нервів і мієлоархітектоніку нервів яєчників досліджували на поперечних зрізах судинно-нервових комплексів.

Для дослідження мієлоархітектоніки нервів використовували ділянки судинно-нервових комплексів правої та лівої яєчникових артерій на двох рівнях: проксимальному - на рівні відходження артерії від аорти - та дистальному - на рівні підвішувальної зв'язки яєчника. Підраховували загальну кількість мієлінізованих волокон, а також мієлінізованих волокон різних діаметрів, які були розподілені на три групи за Г.В. Стовічековим: тонкі волокна - діаметром до 3,9 мкм, середні - від 4,0 до 6,9 мкм, великі - від 7,0 мкм і більше. Дана класифікація найбільш близька до фізіологічних параметрів вісцеральних нервів. Комплекс гістологічних, морфометричних досліджень проводили на мікроскопі «Olympus - BX-41» з використанням програм Olympus DP-Soft (Version 3:1) і Microsoft Excel (Лапач С.Н. и др., 2000).

Результати вимірів і підрахунку мієлінізованих волокон заносили в таблиці й піддавали статистичній обробці. Отриманий цифровий матеріал був оброблений методами варіаційної статистики з використанням пакета аналізу Microsoft Excel.

Результати дослідження та їх обговорення. На великому фактичному матеріалі комплексно вивчена індивідуальна анатомічна мінливість яєчників, їхніх позаорганних артерій, вен і нервів яєчників плодів 37-40 тижнів, новонароджених та жінок I і II періодів зрілого віку. Комплексне морфологічне дослідження яєчників, їхнього артеріального та венозного позаорганного русла, позаорганних нервів у даних вікових групах дозволило нам з'ясувати низку характерних закономірностей у кровопостачанні та іннервації яєчників, визначити зв'язок між антропометричними ознаками осіб та лінійними розмірами яєчників, характером розгалуження їх позаорганних артерій і вен, характером матково-яєчникових анастомозів, топографії нервових сплетінь яєчників.

Проаналізувавши результати власних досліджень морфологічних особливостей яєчників у плодів 37-40 тижнів та новонароджених ми виявили форми яєчників: листоподібна (50 %), стрічкоподібна (16,7 %), циліндрична (33,3 %). Були встановлені форми індивідуальної анатомічної мінливості яєчників плодів та новонароджених з урахуванням соматотипу. Листоподібна форма яєчників переважає при мезоморфному типі статури (56,25 %), циліндрична (31,25 %), стрічкоподібна - при мезоморфному типі статури (12,5 %). Стрічкоподібна форма яєчників була виявлена при брахіморфному типу статури в 1 випадку, циліндрична - при доліхоморфному типі статури в 1 випадку. Яєчники жінок зрілого віку набувають овальну (68 %) або мигдалеподібну (32 %) форми. Яєчники овальної форми зустрічаються переважно у жінок з мезоморфним типом статури (74 %), мигдалеподібної форми - переважно, у жінок з доліхоморфним типом статури (62 %).

Нами була вивчена вікова динаміка розмірів яєчників. Так, виявлено, що в одного й того самого плоду яєчники за довжиною і масою різні. У 8 досліджених плодів і новонароджених правий яєчник довше лівого, у 8 випадках - були рівні, у 2 випадках - лівий яєчник був довше правого яєчника. У новонароджених лінійні розміри і маса яєчників дещо більші, ніж у плодів. Ґрунтуючись на результатах дослідження вивчених препаратів плодів 37-40 тижнів та новонароджених, встановлено помірний позитивний зв'язок між довжиною тіла й масою яєчників: r=0,51±0,05, та помірну позитивну кореляцію r=0,54±0,05 між масою яєчника і масою тіла.

У жінок І періоду зрілого віку маса правого яєчника на 17 % більше, ніж лівого яєчника, а лінійні розміри - на 14 %, правий яєчник більше лівого яєчника у 75 % випадків. У ІІ періоді зрілого віку маса правого яєчника більше лівого на 22 %, а лінійні розміри - на 10 %, правий яєчник більше лівого яєчника в 68,29 % випадків. Відмічено зміни у масі та лінійних розмірах жінок І і ІІ періодів зрілого віку. Маса яєчників у І періоді більше, ніж у ІІ, на 27 %, а лінійні розміри - 11,43 %. За нашими даними у жінок з доліхоморфним типом статури всі поперечні розміри тазу були меншими, ніж у жінок з мезоморфним й брахіморфним типами статури. Жінки з мезоморфним типом статури мали статистично значущу перевагу лінійних розмірів яєчників у порівнянні з жінками доліхоморфної і брахіморфної статури. Вище за середні кореляційні зв'язки були встановлені між довжиною яєчника та міжвертлюговим розміром тазу: r=0,62±0,05.

У плодів 37-40 тижнів кількість примордіальних фолікулів кіркового шару у правому яєчнику складала 5,3±0,8, у лівому яєчнику - 5,1±0,6 у полі зору (р<0,05), у новонароджених кількість примордіальних фолікулів кіркового шару у правому яєчнику складала 5,5±0,8, у лівому яєчнику - 5,4±0,6 у полі зору (р<0,05).

У жінок зрілого віку яєчники мають гладку поверхню, білкова оболонка повністю сформована, розподіл на корковий та мозковий шари чіткий. У корковому шарі розташовуються фолікули на різних етапах розвитку, жовті тіла та атретичні фолікули. Між ними розташовуються тонкі волокна сполучної тканини. При підрахунку кількості примордіальних фолікулів яєчників у жінок 21-35 років встановлено, що вона є значно більшою, ніж у жінок 36-55 років. Кількість примордіальних фолікулів кіркового шару у жінок І періоду зрілого віку у правому яєчнику складала 4,4±0,2, у лівому яєчнику - 4,2±0,2 у полі зору (р<0,05). Кількість примордіальних фолікулів кіркового шару у жінок ІІ періоду зрілого віку у правому яєчнику складала 3,8±0,2, у лівому яєчнику - 3,2±0,2 у полі зору (р<0,05). У жінок ІІ періоду зрілого віку товщина функціонально активного кіркового та мозкового шарів починає зменшуватися, відносний об'єм сполучної тканини в органі поступово наростає при зменшенні генеративних елементів.

Аналізуючи результати власних досліджень, які стосуються позаорганного кровопостачання яєчників, встановлено, що вони мають кілька джерел, які відносяться до системи черевного відділу аорти і внутрішньої клубової артерії. Яєчник отримує кровопостачання з двох джерел - маткової і яєчникової артерій. Права і ліва яєчникові артерії відходять від черевного відділу аорти, частіше нижче ниркових артерій. У жінок зрілого віку середня довжина яєчникової артерії становить 20-22 см, середній діаметр - 1,6-2,0 см. На рівні нижнього полюса нирки яєчникова артерія віддає гілки до капсули нирки і сечоводу. Подвоєння яєчникової артерії на наших препаратах не виявлено. Опускаючись в порожнину малого тазу, входить у підвішувальну зв'язку яєчника, де ділиться на свої кінцеві гілки - яєчникову, що йде в брижу яєчника, і трубну, що йде в брижу маткової труби. Маткова артерія відходить частіше від внутрішньої клубової артерії. Горизонтальна частина маткової артерії знаходиться на рівні внутрішнього гістологічного вічка матки, в основі широкої матової зв'язки. Висхідна частина маткової артерії піднімається по краю матки вгору,віддаючи гілки до тіла матки, і на рівні трубного кута матки ділиться на три кінцеві гілки: гілку до дна матки, трубну і яєчникову.

Джерела кровопостачання яєчників розділено на основні - постійні і додаткові - непостійні. До постійних джерел кровопостачання яєчників віднесено яєчникову гілку маткової артерії і яєчникову артерію, тому що вони мали місце на всіх вивчених нами препаратах.

До додаткових джерел кровопостачання правого яєчника віднесено яєчникову гілку від артерії червоподібного відростка, яка була виявлена у 23 % (20 випадків).

Виявлено три варіанти кровопостачання яєчників. При першому варіанті яєчник кровопостачается однаково як яєчниковою, так і матковою артеріями (65,2 %), при другому варіанті яєчник кровопостачається переважно за рахунок яєчникової артерії (29 %), при третьому варіанті переважно за рахунок маткової артерії (5,8 %).

Маткова артерія бере участь у кровопостачанні яєчника за допомогою яєчникової гілки, яка відходить від маткової артерії у латеральному напрямку на рівні власної зв'язки яєчника і йде до воріт органа. Підійшовши до воріт яєчника, яєчникова гілка маткової артерії віддає до нього від 1 до 8 гілок. У 53,62 % випадків їх кількість становить 4-5 гілок, у 26,08 % - від 1 до 3 гілок, у 17,40 % - 6-8 гілок, у 2,9 % випадків гілки від яєчникової гілки маткової артерії були відсутні. Більша кількість гілок спостерігалася з правого боку (62 % випадків).

При вивченні позаорганного артеріального русла яєчників плодів, новонароджених та жінок зрілого віку було встановлено асиметрію щодо діаметра позаорганних судин яєчників. Діаметр яєчникової гілки маткової артерії у плодів знаходився в межах (0,15±0,03) мм (р<0,05). Діаметр правої яєчникової гілки маткової артерії у середньому був на 0,06 мм більше, ніж лівої. У новонароджених діаметр яєчникової гілки маткової артерії знаходився в межах (0,18±0,02) мм (р<0,05). Діаметр правої яєчникової гілки маткової артерії у новонароджених у середньому був на 0,08 мм більше, ніж лівої. У жінок I періоду зрілого віку діаметр правої і лівої яєчникових гілок маткової артерії склав (1,65±0,05) і (1,58±0,05) мм відповідно (р<0,05). У жінок II періоду зрілого віку діаметр правої і лівої яєчникових гілок маткової артерії склав (1,55±0,05) і (1,44±0,05) мм відповідно (р<0,05). Діаметр правої яєчникової гілки маткової артерії у середньому був на 0,1 мм більше, ніж лівої. У 61 % випадків більший діаметр відмічався у правій яєчникової гілки маткової артерії, в 39 % вони були однакові.

На всіх препаратах права і ліва яєчникові артерії відходять від черевної частини аорти в різних варіаціях. На 65 вивчених препаратах жінок зрілого віку (94,20 %) яєчникові артерії відходять від передньої поверхні черевного відділу аорти на (2,2±0,5) см нижче місця відходження ниркових артерій, на рівні верхнього краю 2-го поперекового хребця; на 2 препаратах (2,90 %) вони відходять вище ниркових артерій на рівні межі між першим і другим поперековими хребцями; на 1 препараті (1,45 %) права відходить нижче ниркової артерії, а ліва яєчникова артерія відходить вище лівої ниркової артерії, на 1 препараті (1,45 %) обидві артерії відходять від аорти загальним стовбуром на 2,5 см нижче місця відходження ниркових артерій. Права яєчникова артерія відходить вище лівої яєчникової артерії у 36 % випадків, ліва яєчникова артерія відходить вище правої - в 64 % випадків. Відстань між гілками - (0,8±0,3) см. Права артерія відходить від аорти під більш тупим кутом (40є), ніж ліва (30є).

Місце перехрещення сечовода з правою яєчниковою артерією лежить нижче нижнього полюса нирки на рівні нижнього краю IV поперекового хребця (62,32 % випадків), або на рівні верхнього краю IV поперекового хребця (37,68 %). Ліва яєчникова артерія перехрещує сечовід на рівні нижнього полюса нирки (26,1 % випадків), нижче рівня нижнього полюса нирки на рівні верхнього краю IV поперекового хребця (72,45 % випадків), або розташовується на передній поверхні ниркової миски (1,45 % випадків).

Діаметр яєчникової артерії у плодів знаходився в межах (0,14±0,03) мм (р<0,05). Діаметр правої яєчникової артерії в середньому був на 0,06 мм більше, ніж лівої. У новонароджених діаметр яєчникової артерії знаходився в межах (0,17±0,02) мм (р<0,05). Діаметр правої яєчникової артерії у новонароджених у середньому був на 0,05 мм більше, ніж лівої. У жінок I періоду зрілого віку діаметр правої і лівої яєчникових артерій склав (1,52±0,05) і (1,45±0,05) мм відповідно (р<0,05). У жінок II періоду зрілого віку діаметр просвіту правої і лівої яєчникових артерій склав (1,42±0,05) і (1,35±0,05) мм відповідно (р<0,05). У 65,2 % випадків більший діаметр відмічався у правій яєчниковій артерії, в 34,8 % - вони були рівні. Проведений нами аналіз діаметрів яєчникових гілок маткової і яєчникової артерій у всіх вікових категоріях виявив, що діаметр яєчникової гілки маткової артерії більше, ніж діаметр яєчникової гілки яєчникової артерії, у 70 % (61 випадок), в 30 % (26 випадків) - вони були рівні. Ці дані говорять про перевагу маткової артерії в кровопостачанні яєчників.

На своєму протязі яєчникова артерія віддає по 1-2 гілки до сечовода і жирової капсулі нирки. На рівні верхнього краю III поперекового хребця права яєчникова артерія віддає гілку до капсули нирки, нижче на 0,5 см - до сечовода. В 6 випадках відмічалося повторне відходження гілок до капсули нирки і сечовода на рівні нижнього краю IV поперекового хребця. Ліва яєчникова артерія віддає гілку до капсули нирки на рівні середини III поперекового хребця і нижче на 1 см - до сечовода. Обидві яєчникові артерії вступають у порожнину тазу, перетинаючи термінальну лінію тазу, проходячи у підвішувальній зв'язці яєчника. В ділянці лійки маткової труби яєчникова артерія віддає від 1-2 до 3-5 гілок до ампули маткової труби. Досліджуючи артеріальне кровопостачання яєчника, встановлено, що в зоні воріт яєчника утворюється масивне перед'яєчникове артеріальне сплетіння. У брижі яєчника до воріт органа яєчникова артерія віддає 7-9 гілок першого порядку справа і 6-7 - зліва. У результаті вивчення артеріальної системи яєчника встановлено, що у жінок зрілого віку відмічається різка звивистість як маткових і яєчникових артерій, так їхніх гілок.

Встановлено місця матково-яєчникового артеріального анастомозу. В результаті досліджень на ін'єкційних та корозійних препаратах було виявлено три типи матково-яєчникових анастомози - одинарні, подвійні і потрійні. Одинарні анастомози було визначено, коли яєчникова гілка маткової артерії анастомозує з яєчникової гілкою яєчникової артерії (29 % випадків). Подвійні анастомози визначено, коли яєчникова та трубна гілки маткової артерії анастомозують з однойменними гілками яєчникової артерії (55 %). Потрійні анастомози визначено у 16 % випадків. Такий варіант анастомозу можливий при наявності додаткової гілки від маткової артерії, яка проходить між листками широкої зв'язки матки і анастомозує з яєчникової артерією біля латерального краю яєчника або в ділянці підвішувальної зв'язки яєчника. В 1 випадку яєчникова артерія була єдиним джерелом кровопостачання правого яєчника - у цьому випадку матково-яєчниковий анастомоз відсутній (1,45 %). При одинарному анастомозі нами виявлено кілька варіантів анастомозування - в брижі яєчника (64 % випадків), у брижі маткової труби (13 %), у підвішувальній зв'язці яєчника (20 %), біля трубного кута матки (3 %). Місця зустрічі при подвійному анастомозі варіюються в широкому діапазоні: в брижі маткової труби і в брижі яєчника (57,97 %), в брижі маткової труби і біля трубного кута матки (15,95 %), в брижі маткової труби і у підвішувальній зв'язці яєчника (11,59 %), в брижі маткової труби і в широкій зв'язці матки (14,49 %). Подвійні анастомози зустрічаються частіше при мезоморфному типі статури (70,45 %). Відмічено, що при доліхоморфному типі статури кількість трубних гілок яєчникової артерії становить від 1 до 2 (гілка до ампули і гілка до торочок маткової труби). При мезоморфному і брахіморфному типах статури кількість гілок варіюється від 3 до 5 гілок.

Вивчення венозного русла яєчників жінок зрілого віку показало, що венозний відтік досить складний і асиметричний. Визначено тип будови яєчникових вен, кількість венозних стовбурів, місце їх впадання, взаємовідношення їх з прилеглими органами (сечоводом, нижньої порожнистої веною, ниркової веною). На підставі власних досліджень визначено, що у жінок зрілого віку вени мають звивистий хід, значний діаметр, що перевищує артеріальний, велика кількість міжвенозних анастомозів. На всіх препаратах у воротах органа утворюється потужне венозне яєчникове сплетіння, що складається з великої кількості переплетених і анастомозуючих між собою венозних гілок. Венозне русло в яєчнику досить велике і перевищує артеріальне в 1,5 разу. На вивчених препаратах венозний відтік від правого та лівого яєчників здійснюється за допомогою 8-12 вен малого калібру. На рівні підвішувальної зв'язки яєчника вони зливаються у дві вени (рідше одну), які формують один венозний стовбур на рівні нижнього краю IV поперекового хребця. Права яєчникова вена впадає безпосередньо в нижню порожнисту вену.

Венозне русло лівого яєчника характеризується тісним взаємозв'язком між лівою нирковою і лівою яєчниковою венами. Ліва яєчникова вена забезпечує відтік венозної крові від венозного сплетіння лівого яєчника, впадає в ліву ниркову вену найчастіше під прямим кутом. У процесі дослідження встановлено чотири варіанти впадіння лівої яєчникової вени в ліву ниркову вену. Перший варіант характеризується тим, що ліва яєчникова вена впадає в ліву ниркову вену дистальніше лівої надниркової вени. Цей варіант ми спостерігали на 44 препаратах (63,7 %). Другий варіант впадіння, коли ліва яєчникова вена впадає в ліву ниркову вену на одному рівні з лівою наднирковою веною - 11 випадків (16 %). Третій варіант характеризується тим, що ліва яєчникова вена впадає в ліву ниркову вену проксимальніше місця впадіння надниркової вени - у 12 випадках (17,3 %). Четвертий варіант, коли ліва яєчникова вена впадає загальним стовбуром з лівою наднирковою веною по верхньому краю лівої ниркової вени - у 2 випадках (3 %). Середній діаметр лівої яєчникової вени при першому варіанті дорівнює (3,6±0,2) мм, при другому - (4,8±0,2) мм, при третьому - (4,1±0,1) мм, при четвертому - (4,0±0,1) мм (р<0,05). Середній кут впадіння в ниркову вену при першому варіанті дорівнює 84?, при другому - 87?, при третьому - 89?, при четвертому - 35?.

В іннервації яєчників беруть участь періартеріальне яєчникове та матково-піхвове сплетіння. Уздовж черевного аортального сплетіння, на правому та лівому його стовбурах, між нирковими і нижньою брижовою артеріями, в ділянці переходу симпатичних гілок від симпатичного стовбура до черевного аортального сплетіння, розташовані вузли, що дають початок яєчниковому сплетінню. Визначено, що у плодів 37-40 тижнів та новонароджених вузли, що розташовані біля місця відходження яєчникової артерії, виражені нечітко, а в 30 % випадків вони були відсутні. У цьому випадку яєчникове сплетіння починалося від ниркових вузлів. При дослідженні трупів жінок зрілого віку у 50 дослідженнях були виявлені вузли, розташовані біля місця відходження яєчникової артерії, на 19 препаратах ми не знайшли виражених вузлів, яєчникове сплетіння брало свій початок від ниркових вузлів. У 36 випадках виявлено по 2 вузли, які розташовувалися вище місця відходження яєчникових артерій і були пов'язані з нирковими вузлами 5-8 тонкими нервовими гілками. У 5 випадках було виявлено 3 вузли. Третій, нижній, вузол розташовувався нижче місця відходження яєчникових артерій, неправильної витягнутої форми. У 9 випадках був виявлений тільки 1 вузол, що розташовувався на передній поверхні аорти між гілками яєчникових артерій. На 90 % препаратів ці вузли мають зірчасту форму, їхні розміри коливаються в межах 3,2-4,7 мм.

Встановлено нервові зв'язки між нижнім підчеревним сплетінням і першим крижовим симпатичним вузлом. У 6 випадках у жінок зрілого віку відмічено також зв'язок і з другим крижовим вузлом симпатичного стовбура. Нижнє підчеревне сплетіння являє собою сукупність 3-5 нервових стовбурців. Праве і ліве нижні підчеревні сплетіння вилоподібно охоплюють пряму кишку. Верхні відділи сплетінь розташовуються ззаду і назовні від прямої кишки, нижні - за її бічними стінками. Визначено, що вище розташування нижнього підчеревного сплетіння визначається у жінок з доліхоморфною статурою, тоді як більш низьке - у жінок з мезоморфною і брахіморфною статурами.

За нашими даними у формуванні тазового сплетіння беруть участь 2-4 крижові нерви. При вивченні препаратів встановлено, що від третього крижового нерва до тазового сплетіння відходять 5-7 нервових гілок, від другого і четвертого - 1-4 гілки. Участь першого і п'ятого крижових нервів в утворенні тазового сплетіння не спостерігалась жодного разу. Гілки тазового сплетіння було розподілено на висхідні, низхідні і передні. Передні гілки тазового сплетіння беруть участь в утворенні матково-піхвового сплетіння. Виділено три види передніх гілок: верхні, бічні і нижні. Верхні гілки у кількості 3-6 розподілено на власне маткові і яєчникові. Маткові гілки йдуть безпосередньо до дна матки. Яєчникові гілки у кількості 2-4 гілок, супроводжуючи яєчникову гілку маткової артерії, у власній зв'язці яєчника проходять безпосередньо в брижу яєчника, досягаючи його воріт. Бічні гілки у кількості 7-12 підходять безпосередньо до тіла матки. Нижні гілки у кількості 9-15 іннервують верхні відділи піхви.

На всіх гістологічних препаратах нервові стовбури, що оточують яєчникові артерії, наявні в кількості 3-9, що свідчить про широкий діапазон індивідуальної анатомічної мінливості. Так, навколо яєчникової артерії налічується в середньому 8,7±4,3 нерва, навколо яєчникової гілки маткової артерії - 3,8±2,1 нерва.

У результаті досліджень встановлено, що в мієлоархітектоніці нервів яєчників відмічаються виражені вікові зміни кількісних показників мієлінізованих волокон поряд зі зміною їх якісного складу. У плодів 37-40 тижнів і новонароджених нерви періартеріальних сплетінь яєчникових артерій утворені переважно немієлінізованими волокнами з включенням невеликої кількості мієлінізованих провідників. Визначено, що перші мієлінізовані волокна в нервах періартеріальних сплетінь яєчникових артерій з'являються у плодів 37 тижнів гестації. Ці волокна мають малий діаметр (до 3,9 мкм). У плодів 37-40 тижнів гестації та новонароджених кількість мієлінізованих провідників малого діаметра (до 3,9 мкм) становить 98-99 %, провідників середнього діаметра (від 4,0 до 6,9 мкм) 1-2 % у нервах періартеріальних сплетінь яєчникових артерій. Мієлінізовані провідники великого діаметра (від 7,0 мкм і більше) в періартеріальних сплетінь яєчникових артерій у плодів та новонароджених відсутні. Формування волокон середнього діаметра відбувається шляхом потовщення мієлінової оболонки, а збільшення загальної кількості мієлінізованих волокон - за рахунок утворення нових мієлінізованих волокон. Сумарна кількість мієлінізованих волокон всіх діаметрів у новонароджених в 1,4 разу більше, ніж у плодів 37-40 тижнів. У новонароджених кількість мієлінізованих волокон середнього діаметра складає 2,13 % від загальної кількості волокон, у плодів - 0,85 %.

У жінок зрілого віку загальна кількість мієлінізованих волокон всіх категорій в 3 рази більша, ніж у новонароджених, та в 5 разів більше, ніж у плодів. Зростання загальної кількості мієлінізованих волокон відбувається за рахунок збільшення тонких мієлінізованих волокон, а також за рахунок появи середніх і товстих мієлінізованих волокон. Загальна кількість мієлінізованих волокон, що налічують у нервах періартеріальних сплетінь яєчникових артерій, становить 151,6 волокон - 41,8 % від загальної кількості нервових волокон у всіх нервах періартеріальних сплетінь яєчникових артерій у жінок зрілого віку. У спектрі нервових волокон вивчених нервів у жінок зрілого віку переважають немієлінізовані провідники. Серед мієлінізованих провідників 94-95 % мають малий діаметр, 3,5-4 % - середній діаметр, 1,5-2 % - великий.

Кореляційний аналіз показав, що сумарна кількість мієлінізованих волокон знаходиться в прямій залежності від просвіту яєчникових артерій. У плодів 37-40 тижнів гестації коефіцієнт кореляції дорівнює 0,31, у новонароджених 0,37 (слабкий рівень зв'язку), а у жінок зрілого віку І та ІІ періодів - 0,63 і 0,66 відповідно (помірний рівень зв'язку).

Нерви періартеріальних сплетінь яєчникових артерій праворуч складаються з більшої кількості мієлінізованих волокон, ніж ліворуч, у всіх вивчених нами вікових групах.

При порівнянні даних мієлоархітектоніки нервів періартеріальних сплетінь яєчникових артерій на проксимальному (на ділянці їхнього формування) і дистальному рівнях (на рівні підвішувальної зв'язки яєчника) відмічено, що одиничні мієлінізовані волокна малого діаметра вперше були нами виявлені в нервах періартеріальних сплетінь у плодів 37 тижнів. Важливо відмітити, що волокна даної категорії визначаються тільки на проксимальному рівні і складають 38-44 волокон у плодів 37 тижнів. У новонароджених мієлінізовані волокна малого діаметра на проксимальному рівні становлять 47-56. У плодів 39-40 тижнів і у новонароджених на проксимальному рівні з'являються мієлінізовані волокна середнього діаметра. На дистальному рівні у плодів 37-40 тижнів і новонароджених мієлінізованих волокон середнього діаметра нами не було виявлено, як справа, так і зліва. Проаналізувавши дані мієлоархітектоніки періартеріальних нервових сплетінь у жінок зрілого віку, ми відмітили, що на дистальному рівні зменшується як загальна кількість мієлінізованих волокон, так і кількість середніх і товстих мієлінізованих волокон на тлі збільшення кількості тонких мієлінізованих волокон.

Висновки

У дисертації наводиться теоретичне узагальнення й нове рішення науково-практичної задачи, що стосується морфофункціональних особливостей позаорганних судин та нервів яєчників плодів 37-40 тижнів, новонароджених та жінок зрілого віку з урахуванням соматотипу.

1. Будова яєчників характеризується вираженою індивідуальною анатомічною мінливістю залежно від розмірів, віку й соматотипу. Виділено три основні форми яєчників плодів та новонародженних: листоподібна (50 %), стрічкоподібна (16,7 %), циліндрична (33,3 %). Встановлено середній позитивний зв'язок між довжиною тіла й масою яєчників (r=0,51±0,05), середню позитивну кореляцію між масою яєчників й масою тіла (r=0,54±0,05) плодів та новонароджених. Яєчники жінок зрілого віку набувають овальну (68 %) або мигдалеподібну (32 %) форми. Встановлено вище за середні кореляційні зв'язки між довжиною яєчника та міжвертлюговим розміром тазу (r=0,62±0,05).

2. Встановлено три варіанти кровопостачання яєчників. При першому варіанті (65,2 % випадків) яєчник кровопостачається рівною мірою як яєчниковою, так і матковою артеріями, при другому варіанті яєчник кровопостачається переважно за рахунок яєчникової артерії (29 % випадків), при третьому варіанті - переважно за рахунок маткової артерії (5,8 % випадків). Додатковим джерелом кровопостачання правого яєчника є яєчникова гілка від артерії червоподібного відростка (23 % випадків).

3. У жінок з доліхоморфним типом статури переважає магістральний тип кровопостачання й менша кількість гілок яєчникової артерії, при мезоморфному й брахіморфному типах статури частіше відмічаються розсипний тип кровопостачання й більша кількість гілок яєчникової артерії.

4. Виявлено три типи матково-яєчникових анастомозів - одинарний, подвійний і потрійний. Одинарні матково-яєчникові анастомози визначені, коли яєчникова гілка маткової артерії анастомозує з яєчниковою гілкою яєчникової артерії (29 % випадків). Подвійні анастомози визначені, коли яєчникова та трубна гілки маткової артерії анастомозують з однойменними гілками яєчникової артерії (55 % випадків). Потрійні анастомози визначені у 16 % випадків.

5. Виявлено чотири варіанти впадіння лівої яєчникової вени в ліву ниркову вену: перший варіант характеризується тим, що ліва яєчникова вена впадає в ліву ниркову вену дистальніше лівої надниркової вени (63,7 % випадків), другий варіант - ліва яєчникова вена впадає в ліву ниркову на одному рівні з лівою наднирковою веною (16 % випадків), третій варіант - ліва яєчникова вена впадає в ниркову вену проксимальніше місця впадіння надниркової вени (17,3 % випадків), четвертий варіант - ліва яєчникова вена впадає спільним стовбуром з лівою наднирковою веною (3 % випадків).

6. Яєчник отримує іннервацію безпосередньо від періартеріальних нервових сплетінь яєчникових артерій, що починаються від ниркових та вузлів, розташованих біля місця відходження яєчникових артерій, яєчникових гілок матково-піхвового сплетіння, опосередковано - від симпатичного стовбура, черевного аортального сплетіння, верхнього й нижнього брижових сплетінь, верхнього й нижнього підчеревних та тазового сплетінь за допомогою нервових зв'язків.

7. Мієлоархітектоніка нервів яєчників характеризується віковими, кількісними й якісними змінами. Початок мієлінізації нервів яєчників визначається у плодів 37 тижнів гестації появою мієлінізованих волокон малого діаметра. У новонароджених відмічається збільшення загальної кількості волокон та поява волокон середнього діаметра. У жінок зрілого віку відмічається збільшення загальної кількості мієлінізованих волокон ще й за рахунок появи мієлінізованих волокон великого діаметра. Загальна кількість мієлінізованих волокон у всіх вікових групах більше справа, ніж зліва, на проксимальному рівні мієлінізованих волокон більше, ніж на дистальному рівні яєчникової артерії.

8. Між діаметром яєчникових артерій та кількістю мієлінізованих волокон у нервах періартеріальних сплетінь встановлено тісний кореляційний зв'язок. У плодів 37-40 тижнів гестації коефіцієнт кореляції дорівнює 0,31, у новонароджених 0,37 (слабкий рівень зв'язку), а у жінок зрілого віку І та ІІ періодів коефіцієнт кореляції дорівнює 0,63 і 0,66 відповідно (помірний рівень зв'язку).

Список праць, опублікованих за темою дисертації

кровопостачання яєчник вена нерв

1. Калашникова С. Н. Варианты кровоснабжения яичников женщин зрелого возраста в зависимости от соматотипа / С. Н. Калашникова, Н. В. Жарова // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т. 8, № 1. - С. 36-38. (Здобувачем особисто виконано збір матеріалу, морфологічне дослідження, обробку та аналіз одержаних результатів).

2. Жарова Н. В. Вариантная анатомия яичниковых вен женщин зрелого возраста / Н. В. Жарова // Харківська хірургічна школа. - 2010. - № 1 (39). - С. 53-55.

3. Калашникова С. Н. Возрастные особенности миелинового компонента нервов яичников человека / С. Н. Калашникова, Н. В. Жарова // Медицина сьогодні і завтра. - 2010. - № 1 (46). - С. 14-17. (Здобувачем особисто виконано збір матеріалу, морфологічне дослідження, обробку та аналіз одержаних результатів).

4. Жарова Н. В. Макромикроскопическая анатомия нервов яичников женщин зрелого возраста / Н. В. Жарова // Медицина сьогодні і завтра. - 2010. - № 4 (49). - С. 5-8.

5. Пат. 54892 Україна, МПК G 01 N 1/30. Спосіб забарвлювання мієлінових оболонок нервових волокон / Коробова Л. К., Жарова Н. В. ; заявник і патентовласник Харків. нац.. мед ун-т. - № 201006806; Заявл. 02.06.10 ; Опубл. 25.11.10, Бюл. № 22. (Автором запропоновано метод удосконаленого забарвлення за Крутсай та відпрацьовано склад хромової суміші та час протравлювання).

6. Жарова Н. В. Особенности строения маточной и яичниковой артерий / Н. В. Жарова // Медицина третього тисячоліття : міжвуз. конф. молодих вчених, Харків, 16-18 січ. 2008 р. : зб. тез - Харків, 2008. - С. 12-13.

7. Жарова Н. В. Актуальность проблемы миелоархитектоники яичникового сплетения / Н. В. Жарова // Медицина третього тисячоліття : міжвуз. конф. молодих вчених, Харків, 20-21 січ. 2009 р. : зб. тез - Харків, 2009. - С. 9.

8. Zharova N. V. Age characteristics of myeloarchitectonics of ovarian nerves in women of childbearing age / N. V. Zharova // 2^nd International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors Kharkiv, April 8-10^th, 2009 : abstract book. - Kharkiv, 2009. - P. 48.

9. Жарова Н. В. Актуальность проблемы внутриствольного строения нервов яичника / Н. В. Жарова // Прикладні аспекти морфології : наук.-практ. конф., Вінниця, 20-21 трав. 2009 р. : зб. матеріалів - Вінниця, 2009. - С. 106.

10. Жарова Н. В. Варианты развития яичниковой артерии человека / Н. В. Жарова // Актуальні проблеми морфології : наук.-практ. конф., Тернопіль, 10 черв. 2009 р. : зб. матеріалів - Тернопіль : Укрмедкнига, 2009. - С. 58.

11. Жарова Н. В. Сравнительная характеристика строения екстраорганных кровеносных сосудов яичников человека / Н. В. Жарова // Актуальні проблеми морфології : наук.-практ. конф., Тернопіль, 16-17 квіт. 2010 р. : зб. матеріалів - Тернопіль : Укрмедкнига, 2010. - С. 56.

12. Жарова Н. В. Порівняльна характеристика інтраорганних судин яєчників людини / Н. В. Жарова // Молодь - медицині майбутнього : міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, Одеса, 22-23 квіт. 2010 р. : тези доп. - Одеса, 2010. - С. 31-32.

АНОТАЦІЇ

Жарова Н.В. Морфофункціональні особливості судин та нервів яєчників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України. - Харків, 2011.