Антиоксидантний стан і ліпідний склад тканин курей та ембріонів за корекції вітаміном А і каротиноїдами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН НААН

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

03.00.04 - біохімія

АНТИОКСИДАНТНИЙ СТАН І ЛІПІДНИЙ СКЛАД ТКАНИН КУРЕЙ ТА ЕМБРІОНІВ ЗА КОРЕКЦІЇ ВІТАМІНОМ А Й КАРОТИНОЇДАМИ

ДУХ ОЛЬГА ІГОРІВНА

Львів - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні стало очевидним те, що однією з основних причин загибелі ембріонів курей та низької життєздатності пташенят є дисбаланс білково-вітамінно-мінеральної годівлі курей батьківського стада в репродуктивний період (Кирилів Б. Я., 2004; Коц В. П., 2005; Куткіна Л. Б., 2006; Прокудина Н. А., 2007). Разом з тим слід зазначити, що саме повноцінне вітамінне забезпечення раціону курей, особливо вітаміном А і каротиноїдами у репродуктивний період, має вагоме значення для отримання високоякісних інкубаційних яєць і здорових життєздатних курчат (Іонов І. А., 1997; Кузьминова Е. В., 2007; Thurnham D. I., 1994; Karadas F. Еt al., 2005).

Каротиноїди і вітамін А відіграють важливу роль у функціонуванні організму як на тканинному, так і на клітинному рівні (Прокудіна Н. О, 1997; Кузьминова Е. В., 2007; Zhengwei Fu. et al., 2000), що свідчить про необхідність їх використання для оптимізації перебігу фізіологічних процесів в організмі птиці. Дефіцит вітаміну А і каротиноїдів у раціоні курей у репродуктивний період призводить до суттєвих порушень метаболічних процесів та ембріонального розвитку (Прокудіна Н. О., 1997; Свеженцов А. И., Урдзик Р. М., 2006). Показано, що між забезпеченістю тканин тварин і птиці вітаміном А та процесами обміну ліпідів існує тісна залежність (Kaul S. 1997; Zhou D., 2004; Oliveros L. B., 2007). Більше того, дослідження останніх років свідчать про антиоксидантні властивості як вітаміну А (Шаповалов С. О., 2003; Пустынников А. В., 2007), так і каротиноїдів (Островська С. С., 2006; Камінська М. В., 2006; Andrei Sanda, 2007).

Оскільки фізіологічний стан птиці у репродуктивний період значною мірою залежить від функціонального стану антиоксидантної системи та інтенсивності процесів обміну ліпідів (Кирилів Б. Я., 2004; Гусева Т. С., 2008), то дослідження цих процесів за умов різного вмісту вітаміну А та каротиноїдів в раціоні птахів становить значний науковий і практичний інтерес. Особливо актуальними є дослідження ліпідного та жирнокислотного складу й стану процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у тканинах ембріонів за умов внесення вітаміну А і каротиноїдів до раціону курей з метою його корекції у репродуктивний період, оскільки дослідження такого плану відсутні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень кафедри тваринництва та біотехнологій Львівського національного аграрного університету (наукова держбюджетна тема: „Розробити вітчизняні високоефективні екологічно чисті кормові добавки з підвищеним вмістом протеїну й енергії на основі насіння олійно-бобових культур і тваринних жирів та фізіолого-біохімічно обґрунтувати їх використання у раціонах годівлі тварин і птиці”, затверджена Міністерством аграрної політики України, № державної реєстрації 0106UU002074), де автор вивчала антиоксидантий стан і ліпідний склад тканин курей та ембріонів за різного рівня вітаміну А і каротиноїдів у раціоні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було з'ясувати вплив вітаміну А та каротиноїдів на ліпідний та жирнокислотний склад, вміст продуктів ПОЛ та активність ферментів антиоксидантної системи у тканинах курей та їх ембріонів.

Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

– дослідити ліпідний та жирнокислотний склад у крові і тканинах курей та їх ембріонів при внесенні вітаміну А та каротиноїдів у раціон курей у репродуктивний період;

– оцінити стан процесів ПОЛ у крові та тканинах курей і отриманих від них ембріонів при внесені вітаміну А та каротиноїдів у раціон курей у репродуктивний період;

– з'ясувати вплив вітаміну А та каротиноїдів, внесених до раціону курей у репродуктивний період, на активність ферментів антиоксидантного захисту в тканинах курей та їх ембріонів;

– встановити вплив сумісної добавки вітаміну А та каротиноїдів, внесених до раціону курей, на вміст вітамінів А та Е у крові та печінці курей, а також у жовтку яєць;

– дослідити вплив роздільної та сумісної добавки вітаміну А й каротиноїдів у раціоні курей на несучість птиці та виводимість курчат.

Об'єкт досліджень: активність ферментів системи антиоксидантного захисту та склад ліпідів у тканинах курей породи Шавер-579 та їх ембріонів за умов впливу вітаміну А та каротиноїдів.

Предмет досліджень: вплив вітаміну А та каротиноїдів на вміст вітамінів А та Е, ліпідний і жирнокислотний склад, вміст продуктів ПОЛ, активність ферментів антиоксидантної системи тканин курей та їх ембріонів.

Практичне значення. Отримані результати розширюють відомості щодо біохімічних механізмів впливу каротиноїдів і вітаміну А на перебіг антиоксидантних процесів та деякі ланки ліпідного обміну в організмі птиці та ембріонів. З метою оптимізації перебігу процесів ліпідного обміну та ПОЛ в організмі племінних курей та їх ембріонів та покращення якості інкубаційних яєць експериментально обґрунтовано внесення до раціону племінних курей породи Шавер-579 у репродуктивний період 20 тис. ІО вітаміну А і 16 мг каротиноїдів на кг комбікорму як окремо, так і сумісно.

Методи досліджень: біохімічні (спектрофотометричні, хроматографічні), зоотехнічні, статистичні (метод варіаційної статистики із використанням Стьюдента).

Наукова новизна. Вперше досліджено вплив різного рівня вітаміну А та каротиноїдів у комбікормі племінних курей у період інтенсивної несучості на ліпідний склад і антиоксидантний стан тканин курей та їх ембріонів. Встановлено, що зростання у складі комбікорму для курей у репродуктивний період рівня вітаміну А з 10 тис. до 40 тис ІО та каротиноїдів із 8 до 32 мг на кг комбікорму підвищує в крові і печінці курей та ембріонів вміст фосфоліпідів і загальних ліпідів, збільшує в складі останніх рівень ненасичених і зменшує рівень насичених жирних кислот, знижує в крові та печінці курей та ембріонів вміст продуктів ПОЛ і підвищує активність супероксиддисмутази (СОД) і каталази (КАТ) та рівень церулоплазміну. Вперше визначено оптимальний рівень вітаміну А і каротиноїдів у раціоні курей у репродуктивний період і показано їх вплив на депонування вітаміну А і токоферолу у жовтку яєць, в тканинах курей та ембріонів, а також на виводимість курчат.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналізовано дані вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційної роботи, виконано експериментальну частину роботи, на основі якої було зроблено висновки й проведено статистичну обробку одержаних результатів. Аналіз та обговорення отриманих результатів проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів. Результати досліджень були представлені на міжнародних науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми сучасної біології, тваринництва та ветеринарної медицини” (Львів, 2008; 2010); „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва”, що була присвячена 60-річчю відкриття біолого-технологічного факультету (Львів, 2009); „Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу” (Львів, 2009); всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених „Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва” (Тернопіль, 2009); „Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасної аграрної науки і практики”, присвяченій 110-річчю від дня народження професора С. З. Гжицького (Львів, 2010); Х-му Українському біохімічному з'їзді (Одеса, 2010).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 11 наукових працях, з яких 5 у наукових фахових виданнях (3 в наукових журналах, 2 в збірниках наукових праць), 6 - в інших журналах, збірниках матеріалів і тез науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 136 сторінках друкованого тексту (основна частина займає 102 сторінки), складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріали та методи дослідження, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів, висновки, список використаних джерел, що налічує 290 найменувань (з яких 114 латиницею), додаток (2). Дисертація містить 22 рисунки на 12 сторінках та 12 таблиць на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

антиоксидантний ліпідний курка племінний

Огляд літератури. Огляд літератури складається з 4 підрозділів, у яких проаналізовано сучасні літературні дані щодо біологічної ролі вітаміну А та каротиноїдів, їх впливу на обмін речовин в організмі тварин і птиці, участі в основних ланках обміну ліпідів та регуляції антиоксидантних процесів, підвищені продуктивності і життєздатності птиці. У завершені огляду літератури обґрунтовуються напрями досліджень.

Матеріали та методи досліджень. З метою дослідження можливої коригуючої дії добавки вітаміну А та каротиноїдів у раціоні курей у репродуктивний період на процеси обміну ліпідів та антиоксидантний статус тканин ембріонів було проведено три постановки дослідів (табл.1). У кожній групі було по 10 курок і 1-му півню. Досліджували племінних курей 220-добового віку породи Шавер-579 на базі ТзОВ „Чортківська племптахофабрика”. Утримання курей - кліткове, з вільним доступом до корму та води.

Таблиця 1. Схема проведення наукових дослідів

Примітка. ОР - основний раціон, ПК-1-25.

Термін проведення дослідів в усіх експериментах тривав 90 діб. Для досліджень використовували препарат каротиноїдів „ОРО ГЛО 20 СУХИЙ” фірми „Kemin Europa N.V.” (Бельгія) у вигляді добавки до комбікорму. Вміст ксантофілів (лютеїну і зеаксантину) в „ОРО ГЛО” становив 20 г/кг. Вітамін А вносили у комбікорм у вигляді добавки „Мікровіт™ А Супра 500”, фірми „Adisseo” (Франція). Упродовж трьох місяців дослідів від кожної групи курей відбирали яйця, які поміщали в інкубатор марки „Універсал-55”.

Матеріалом для біохімічних досліджень були кров, тканини печінки дорослої птиці, жовток яєць та печінка і залишковий жовток 19-добових ембріонів.

Стан антиоксидантної системи захисту у крові і тканинах оцінювали за активністю ферментативної та неферментативної ланок. Активнiсть СОД (КФ 1.15.1.1) визначали за її здатністю iнгiбувати вiдновлення нiтротетразолiю синього (Чевари С. И. с соавт., 1985); КАТ (КФ 1.11.1.6) - за швидкістю розкладу гідроген пероксиду (Королюк М. А. с соавт., 1988); рівень церулоплазміну (КФ 1.16.3.1) - за швидкістю оксидації п-фенiлендіамiну (Колб В. Г., Камишников В.С., 1982).

Інтенсивність процесу пероксидації ліпідів характеризували за вмістом проміжних продуктів, а саме дієнових кон'югатів (ДК; Колесова О. Е., 1984) і компоненту кінцевого метаболізму - малонового діальдегіду (МДА; Владимиров Ю. А., 1972).

Вміст загальних ліпідів (ЗЛ) у тканинах курей та їх ембріонів був визначений за допомогою стандартного набору згідно з методом, який базується на реакції з ванiлiновим реактивом (Колб В. Г., Камышников В. С., 1982), жирнокислотний склад загальних ліпідів визначали методом газорідинної хроматографії (Стефаник М. Б. зі співавт., 1985). Вміст фосфоліпідів (ФЛ) встановлювали відповідно до утворення гідрофобного комплексу з феротіоціанатом амонію (Пентюк А. А., 1987).

Метод високоефективної рідинної хроматографії був застосований для визначення вмісту вітаміну А та Е у крові і тканинах курей та ембріонів (Олексюк Н. П., 2007).

Результати досліджень були статистично опрацьовані з використанням критерію Стюдента та із застосуванням кореляційного аналізу (Гублер Е. В., 1978).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив вітаміну А на антиоксидантний статус і ліпідний склад тканин курей та їх ембріонів. У результаті проведених досліджень встановлено, що при збільшені добавки вітаміну А до раціону курей із 10 тис. до 40 тис. ІО на кг корму рівень вітаміну А в крові практично не змінювався, тоді як у печінці та жовтку яєць спостерігали істотне його зростання.

Вміст вітаміну А в печінці курей ІІ-ї групи підвищився вдвічі, а ІІІ-ї та ІV-ї дослідних груп у 3 рази порівняно з контрольною. Додаткове введення вітаміну А до комбікорму курей сприяє підвищенню кількості даного вітаміну в жовтку яєць. Щодо змін рівня вітаміну в залишковому жовтку та печінці ембріонів, то вони подібні до змін у жовтку яєць, лише менш виражені.

Зі збільшенням добавки вітаміну А у раціоні курей рівень продуктів ПОЛ у печінці птиці дослідних груп зменшувався. Так, вміст МДА вірогідно зменшився на 25, 24, та 54 % відповідно у ІІ-й, ІІІ-й та ІV-й дослідних групах порівняно з контрольною. Разом зі зменшенням вмісту МДА у печінці курей спостерігали вірогідне зниження рівня ДК.

Важливо зазначити, що при внесенні вітаміну А до комбікорму птиці спостерігали зворотний кореляційний зв'язок вмісту МДА і ДК з коефіцієнтом кореляції відповідно 0,95; -0,91 в печінці курей.

У печінці 19-добових ембріонів рівень продуктів ПОЛ у дослідних групах порівняно з контрольною вірогідно знижувався.

Вміст МДА у печінці ембріонів ІІ-ї, ІІІ-ї та ІV-ї дослідних груп зменшився відповідно на 15, 20 та 30 % (р < 0,001) порівняно з І-ю групою, також знизився вміст ДК у печінці ембріонів дослідних груп.

Залежно від дози вітаміну А активність ферментів антиоксидантної системи в печінці курей вірогідно змінювалась. Зокрема, активність СОД у печінці курей ІІ-ї та ІІІ-ї групи зросла вдвічі, а ІV-ї - у 1,4 раза порівняно з контрольною групою. Активність каталази у печінці птиці дослідних груп також була значно підвищеною. Виявлено позитивну кореляційну залежність між активністю КАТ і СОД (r = +0,87).

Як і в печінці курей, активність КАТ, СОД та церулоплазміну в печінці ембріонів дослідних груп також вірогідно підвищувалась. Так, активність КАТ у печінці ембріонів ІІ-ї, ІІІ-ї та ІV-ї дослідних груп зросла відповідно у 1,45; 1,53; 1,65 раза, активність СОД - в 1,37; 1,41; 1,9 раза, а рівень церулоплазміну в 1,17; 1,21 та 1,19 раза порівняно з І-ю групою.

Нами виявлено, що вітамін А впливає на процеси ліпідного обміну у тканинах курей та їх ембріонів. Зокрема, вміст ЗЛ у печінці курей ІІ-ї групи вірогідно збільшувався в 1,5 раза, а в ІІІ-й та ІV-й - у 1,6 раза порівняно з контрольною групою. У печінці ІІ-ї дослідної групи курей вміст ФЛ вірогідно перевищував контрольну групу в 1,3 раза, а в ІІІ-й та ІV-й - у 1,7 раза.

За дії вітаміну А склад ліпідів печінки курей дослідних груп змінювався. Так, зростав рівень ненасичених жирних кислот, зокрема лінолевої (C_18:2), ліноленової (С_18:3) та арахідонової (C_20:4), що супроводжувалося вірогідно зменшенням рівня насичених жирних кислот, таких як стеаринова (С _18:0) та пальмітинова (С _16:0). Рівень лінолевої кислоти (C_18:2) в печінці курей дослідних груп зростав на 9; 36 та 30 %, рівень арахідонової (C_20:4) - на 21, 34 та 33 %, а рівень ліноленової (С_18:3) - на 4, 56 та 51 % відповідно в ІІ-й, ІІІ-й та ІV-й дослідних групах порівняно з контрольною.

Отримані нами дані свідчать про те, що рівень вітаміну А в раціоні племінних курей у період інтенсивної яйцекладки є вагомим фактором, що впливає на процеси обміну ліпідів у печінці птиці.

Наприклад, характерним для ліпідів жовтка яєць, одержаних від курей дослідних груп, було зменшення кількості сумарного вмісту насичених жирних кислот та збільшення вмісту ненасичених жирних кислот порівняно з контрольною групою. Вміст насичених жирних кислот у ІІ-й, ІІІ-й та ІV-й дослідних групах відповідно зменшувався на 3; 9 та 12 %, при цьому значних змін у складі ліпідів жовтка яєць зазнали пальмітинова (С_16:0), лінолева (С_18:2), докозапентаєнова (С_22:5) та ейкозапентаєнова (С_20:5) жирні кислоти.

Проведені нами дослідження продемонстрували підвищений вміст ЗЛ у печінці 19-добових ембріонів дослідних груп. Так, у печінці ембріонів ІІ-ї дослідної групи вміст ЗЛ був більшим на 50 %, у ІІІ-ї - на 65 %, а ІV-ї - на 62 % порівняно з контрольною групою. Вміст ФЛ у печінці ембріонів ІІ-ї; ІІІ-ї і ІV-ї дослідних груп також перевищував їх рівень, порівняно з контрольною групою, відповідно на 35; 69 та 68 %.

Нами виявлено, що при внесенні вітаміну А до раціону курей-несучок вміст окремих жирних кислот суттєво змінювався (табл.2).

Зокрема, зменшення вмісту насичених жирних кислот у складі ліпідів печінки ембріонів дослідних груп відбувалося за рахунок стеаринової (С_18:0) і пальмітинової (С_16:0) жирних кислот. Характерним для спектру ненасичених жирних кислот у складі ліпідів печінки ембріонів дослідних груп було підвищення рівня лінолевої (С_18:2), арахідонової (С_20:4), докозагексаєнової (С_22:6) та олеїнової жирних кислот (С_18:1). Ці дані свідчать про те, що індекс інтенсивності обміну ліпідів (16:0/ 18:1) у печінці ембріонів курей дослідних груп є нижчим, ніж у контрольній групі. Між індексом інтенсивності обміну ліпідів у печінці ембріонів та індексом насиченості ліпідів жовтка яєць птиці дослідних груп нами виявлено кореляційний зв'язок (r= 0,96).

Встановлено, що додавання вітаміну А до раціону племінних несучих курей істотно збільшувало виводимість курчат. Слід зазначити, що найбільш ефективний результат щодо виводимості курчат виявлено у ІІІ-й дослідній групі курей, яка отримувала 20 тис. ІО вітаміну А на кг комбікорму.

Таблиця 2. Вплив вітаміну А у раціоні птиці батьківського стада на жирнокислотний склад загальних ліпідів печінки 19-добових ембріонів, % (M±m, n=4)

Примітки: 1. Тут і надалі * - р < 0,05; ** - р < 0,01; - *** - р < 0,001 порівняно з І-ю групою; 2. І група - ОР; ІІ група - ОР + вітамін А 10 тис. ІО; ІІІ група - ОР + вітамін А 20 тис. ІО; ІV група - ОР + вітамін А 40 тис. ІО.

Вплив каротиноїдів на антиоксидантний статус і ліпідний склад тканин курей та їх ембріонів. Виявлена пряма залежність між рівнем каротиноїдів у комбікормі курей та вмістом вітаміну А в печінці. Так, вміст вітаміну А в печінці курей ІІ-ї, ІІІ-ї та ІV-ї дослідних груп вірогідно збільшився у 1,4; 1,5 та 1,7 раза порівняно з контрольною групою. Вірогідних змін вмісту вітаміну в крові курей дослідних груп не виявлено, спостерігається лише тенденція до зростання його рівня.

Додаткове внесення каротиноїдів до комбікорму курей сприяло збільшенню в жовтку яєць концентрації вітаміну А. Щодо змін рівня вітаміну в залишковому жовтку та печінці ембріонів, то вони тісно корелюють із вмістом його в жовтку яєць курей дослідних груп.

Нами також встановлено, що збільшення вмісту вітаміну Е у печінці курей батьківського стада, індукованого каротиноїдами, супроводжувалося зменшенням вмісту продуктів ПОЛ у гепатоцитах. Так, рівень МДА вірогідно зменшився в печінці курей ІІ-ї, ІІІ-ї та ІV-ї дослідних груп на 27, 36 та 58 %, ДК - на 35, 47 та 58 %, а вміст токоферолу вірогідно підвищився у 1,37 раза. При цьому спостерігався зворотний кореляційний зв'язок між кількістю добавки каротиноїдів у комбікормі курей і вмістом МДА і ДК у печінці, коефіцієнт кореляції -0,97; -0,90 відповідно.

Зниження вмісту МДА у печінці ембріонів ІІ-ї, ІІІ-ї та ІV-ї дослідних груп було на 20; 32 та 36 % (р<0,001), а вмісту ДК відповідно - на 21, 29 та 37 % (р<0,01-0,001) порівняно з ембріонами контрольної групи. Вміст токоферолу у печінці ембріонів дослідних груп за впливу каротиноїдів був підвищений в незначній мірі.

За умов внесення добавки каротиноїдів до корму батьківського стада, спостерігали активацію антиоксидантної системи захисту ембріонів. Наприклад, активність СОД у печінці ембріонів ІІ-ї, ІІІ-ї та ІV-ї дослідних груп зросла на 44; 60 та 59 % відповідно, а КАТ - на 22; 61 та 57 %, порівняно з ембріонами контрольної групи (рис.1).

Нами виявлено, що вміст ЗЛ у печінці курей ІІ-ї дослідної групи за впливу каротиноїдів зростав у 1,5 раза (р<0,001), а в ІІІ-й та ІV-й групах (р<0,001) - у 1,6 раза порівняно з контрольною групою. Рівень ФЛ в печінці курей ІІ-ї групи також вірогідно збільшився в 1,6 раза, а в ІІІ-й та ІV-й групах - 1,7 раза порівняно із І-ю (р<0,01-0,001).

За умов внесення каротиноїдів до раціону курей батьківського стада вміст окремих жирних кислот, зокрема стеаринової та пальмітинової, в складі ліпідів печінки дослідних груп був нижчим, ніж у контрольній групі. Вміст ненасичених жирних кислот вірогідно зростав, в основному, за рахунок ейкозатрієнової, арахідонової, ейкозапентаєнової та докозагексаєнової жирних кислот.

У ліпідах жовтка яєць, одержаних від курей дослідних груп, сумарний вміст пальмітинової та арахінової жирних кислот був знижений, а вміст ліноленової, докозапентаєнової та гадолеїнової жирних кислот підвищений.

Збільшення рівня ненасичених жирних кислот у складі ліпідів жовтка інкубаційних яєць дослідних груп може свідчити про покращення якості інкубаційних яєць, особливо за рахунок життєво важливих ПНЖК при застосуванні каротиноїдів у раціоні курей, оскільки є дані (Дядичкина Л., 2008), що упродовж перших діб інкубації метаболічні процеси ембріону курей здійснюються за участі ненасичених жирних кислот, так як до 10-го дня печінка ембріона нездатна використовувати насичені жирні кислоти.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Активність каталази і супероксиддисмутази та вміст церулоплазміну в печінці ембріонів курей залежно від рівня каротиноїдів у раціоні птиці батьківського стада (М±m, n=5)

Примітка. І група - ОР; ІІ група - ОР + 8 мг каротиноїдів; ІІІ група - ОР + 16 мг каротиноїдів; ІV група - ОР + 32 мг каротиноїдів.

Проведені нами дослідження продемонстрували збільшення в печінці ембріонів вмісту ЗЛ (р<0,001) в ІІ-й дослідній групі в 1,1 раза, в ІІІ-й та ІV-й групі - в 1,2 раза, а вміст ФЛ в ІІ-й дослідній групі зріс (р<0,01-0,001) в 1,4 раза, а в ІІІ-й та ІV-й групах - в 1,5 раза порівняно з контролем. У печінці ембріонів дослідних груп, представлених в даних табл. 3., видно, що під впливом каротиноїдів жирнокислотний склад ліпідів печінки ембріонів зазнає суттєвих змін. Збільшення у складі ліпідів печінки ненасичених жирних кислот перш за все може бути пов'язане з впливом каротиноїдів на активацію десатуразних ферментів у гепатоцитах, що узгоджуються з даними (Syed Q. Alama, Bassima S., 1984), які вказують на зміни активності Д9- та Д6- десатураз у печінці щурів під впливом бета каротину.

Таблиця 3. Жирнокислотний склад загальних ліпідів печінки 19-добових ембріонів під впливом каротиноїдів у раціоні птиці батьківського стада, % (M±m, n=4)

Примітка. І група - ОР; ІІ група - ОР + 8 мг каротиноїдів; ІІІ група - ОР + 16 мг каротиноїдів; ІV група - ОР + 32 мг каротиноїдів.

Було виявлено кореляційний зв'язок між індексом насиченості ліпідів жовтка яєць та індексом інтенсивності обміну ліпідів у печінці ембріонів птиці дослідних груп (r= 0,99).

Збільшення у складі ліпідів печінки дорослої птиці та ембріонів рівня ПНЖК, які є основними субстратами процесів ПОЛ (Афонина Г. Б., 2000), можна розглядати як залучення каротиноїдів до процесів знешкодження вільних радикалів кисню, які особливо активно продукуються у період ембріонального розвитку (Кучмістова О. Ф., 1998).

Підсумовуючи наведені дані, можна стверджувати, що збільшення рівня каротиноїдів у раціоні курей у репродуктивний період сприяє підвищенню у печінці курей та їх ембріонів вмісту загальних ліпідів і фосфоліпідів та збільшує у складі ліпідів вміст ненасичених жирних кислот, зокрема ПНЖК. Більше того, в процесі інкубації яєць виявлено, що виводимість курчат у ІІ-й, ІІІ-й і ІV-й дослідних групах була відповідно в 1,77, 2,06 та 2,04 раза вищою відносно контрольної групи, тобто, інкубаційні яйця, отримані від курей, яким вносили добавку каротиноїдів у раціон у кількості 16 мг на кг корму, характеризувались найбільш високою виводимістю курчат.

Вплив сумісної добавки вітаміну А і каротиноїдів на акумуляцію вітаміну А та токоферолу у тканинах курей та ембріонів та виводимість курчат. За сумісного впливу добавок вітаміну А у кількості 20 тис. ІО і каротиноїдів у кількості 16 мг на кг комбікорму для курей породи Шавер-579 виявлено істотне підвищення несучості. Так, на 8-й тиждень від початку згодовування добавками вітаміну А і каротиноїдів показник несучості курей дослідної групи збільшився порівняно з контрольною на 6,1 %, а на 12-й тиждень досліджень - на 13,6 %.

Внесення цих добавок до раціону племінних курей у репродуктивний період також суттєво підвищувало виводимість курчат. Зокрема, кількість курчат у 2-й групі була у 2,19 раза вищою, ніж у контрольній.

Внесення вітаміну А та каротиноїдів до комбікорму курей у репродуктивний період сприяє збільшенню рівня вітаміну А в жовтку яєць, печінці та крові птиці відповідно на 51; 57 і 19 %, а токоферолу відповідно на 3; 36 та 84 % відносно контрольної групи.

Підсумовуючи ці результати, слід зазначити, що введення до комбікорму племінних курей породи Шавер 579 у період інтенсивної яйцекладки сумісно вітаміну А і каротиноїдів підвищувало рівень вітаміну А і Е у крові, печінці та жовтку яєць курей, збільшувало несучість птиці та підвищувало виводимість курчат.

ВИСНОВКИ

Досліджено функціональний стан антиоксидантної системи й зміни вмісту ліпідних компонентів і вітамінів А і Е в органах і тканинах племінних курей породи Шавер-579 та їх ембріонів за фізіологічних умов та за умов різного рівня вітаміну А і каротиноїдів у раціоні курей у репродуктивний період.

1. Встановлено, що збільшення вмісту вітаміну А від 10 тис. до 40 тис ІО на кг комбікорму племінних курей у репродуктивний період суттєво підвищувало вміст вітаміну А в печінці, жовтку яєць та печінці і залишковому жовтку ембріонів.

2. Виявлено, що таке підвищення кількості вітаміну А в комбікормі племінних курей у період інтенсивної несучості дозозалежно збільшувало в їх крові та печінці вміст фосфоліпідів і загальних ліпідів, особливо вміст лінолевої, ліноленової та арахідонової жирних кислот, та зменшувало вміст стеаринової й пальмітинової, що входять до їх складу.

3. Показано, що додаткове внесення до раціону племінних курей у репродуктивний період вітаміну А знижувало вміст МДА і дієнових кон'югатів, підвищувало активність СОД і КАТ та рівень церулоплазміну в печінці курей та їх ембріонів.

4. Продемонстровано, що збільшення вмісту каротиноїдів у раціоні курей у репродуктивний період із 8 до 32 мг на кг комбікорму підвищувало вміст вітаміну А та загальних ліпідів і фосфоліпідів у жовтку яєць, печінці курей та ембріонів, а також збільшувало вміст ненасичених жирних кислот у складі загальних ліпідів цих тканин.

5. Встановлено, що внесення каротиноїдів до складу комбікорму племінних курей у репродуктивний період також знижувало вміст продуктів ПОЛ і підвищувало активність СОД і КАТ та рівень церулоплазміну у крові й печінці курей та їх ембріонів.

6. Вперше показано, що добавка вітаміну А (20 тис. ІО на кг комбікорму) та каротиноїдів (16 мг на кг комбікорму) до раціону курей у репродуктивний період виявляє виражений позитивний вплив на досліджувані процеси в тканинах курей та їх ембріонів та істотно підвищує виводимість курчат.

7. Підтверджено важливість сумісної добавки підібраних кількостей вітаміну А та каротиноїдів у комбікормі племінних курей у репродуктивний період, яка сприяла підвищенню вітаміну А і токоферолу в крові, печінці і жовтку інкубаційних яєць та збільшувала несучість курей на 13,6 %, а виводимість курчат у 2,19 раза.

8. Показано, що вітамін А та каротиноїди відіграють важливу роль, реалізуючи свою дію шляхом активації деяких ланок обміну ліпідів і системи антиоксидантного захисту в організмі племінних курей та їх ембріонів.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дух О. І. Зміни вмісту ліпідів і їх жирнокислотного складу в жовтку яєць і печінці племінних курей та ембріонів залежно від рівня каротиноїдів у раціоні / О. І. Дух, С. О. Вовк // Укр.біохім. журн. - 2010. - Т.82, № 5. - С. 118-124. (Дисертант виконала експериментальні дослідження, опрацювала статистично й проаналізувала результати, брала участь у написанні статті).

2. Дух О. І. Сумарний вміст ліпідів та фосфоліпідів у крові та печінці курей при додатковому введенні вітаміну А до раціону/ О. І. Дух, С. О. Вовк // Вісник Львів. ун-ту. Сер. біологічна. - 2010. - Вип. 53. - С. 3-8. (Дисертант виконала експериментальні дослідження, опрацювала статистично й проаналізувала результати, брала участь у написанні статті).

3. Дух О. І. Зміни вмісту токоферолу і продуктів ПОЛ у печінці курей та їх ембріонів залежно від рівня каротиноїдів у раціоні / О. І. Дух, С.О. Вовк // Біологія тварин. - 2010. - Т.12, № 2. - С. 127-131. (Дисертант виконала експериментальні дослідження, опрацювала статистично й проаналізувала результати, брала участь у написанні статті).

4. Дух О. І. Вплив рівня вітаміну А в раціоні племінних курей на вміст вітаміну Е і продуктів ПОЛ в печінці дорослих особин та їх ембріонів / О. І. Дух, С. О. Вовк // Наукові записки Тернопільського національного педуніверситету імені В. Гнатюка Сер. біологічна. - 2009. - С. 86-90. (Дисертант виконала експериментальні дослідження, опрацювала статистично й проаналізувала результати, брала участь у написанні статті).

5. Дух О. І. Активність каталази та супероксиддисмутази і рівень церулоплазміну в печінці курей та їх ембріонів залежно від рівня вітаміну А в раціоні / О. І. Дух, С. О. Вовк // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького. - 2010. - Т. 12, № 2 (44) - Ч. 2. - С. 86-91. (Дисертант виконала експериментальні дослідження, опрацювала статистично й проаналізувала результати, брала участь у написанні статті).

6. Дух О. І. Зміни вмісту вітаміну А в жовтку яєць і тканинах курей та їх ембріонів за різного його рівня в раціоні птиці батьківського стада / О. І. Дух, С. О. Вовк // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біол. тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - 2009. - Вип. 10, № 1-2. - С. 165-168. (Дисертант виконала експериментальні дослідження, опрацювала статистично й проаналізувала результати, брала участь у написанні статті).

7. Дух О. І. Продуктивність племінних курей та якість інкубаційних яєць за сумісного використання добавок вітаміну А та каротиноїдів у раціоні / О. І. Дух, С. О. Вовк // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біол. тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2010. - Вип. 11, № 2-3. - С. 116-119. (Дисертант виконала експериментальні дослідження, опрацювала статистично й проаналізувала результати, брала участь у написанні статті).

8. Дух О. І. Зміни активності каталази, супероксиддисмутази та рівня церулоплазміну в печінці курей і їхніх ембріонів залежно від каротиноїдів у раціоні / О. І. Дух, С. О. Вовк // Укр.біохім. журн. - 2010. - Т. 82, № 4 (дод. 2). - С. 249-250. (Спец. вип. Мат. Х Укр. біохім. з'їзду (13-17 вер. 2010 р., Одеса). (Дисертант виконала експериментальні дослідження, опрацювала статистично й проаналізувала результати, брала участь у написанні статті).

9. Дух О. І. Вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і вітаміну Е в крові курей в залежності від рівня вітаміну А в раціоні / О. І. Дух, С. О. Вовк // Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті євроінтеграції: мат. міжнар. наук. конф. Кам'янець-Подільський. - 2009. - С. 44-45. (Дисертант виконала експериментальні дослідження, опрацювала статистично й проаналізувала результати, підготувала тези до друку).

10. Вовк С. А-вітамінне живлення, обмін речовин і продуктивність курей / С. Вовк, О. Дух // Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу: мат. конф. Львів. - 2009. - Т.1. - С. 146-148. (Дисертант брала участь в аналізі наукової літератури та отриманні результатів, проаналізованих у статті).

11. А-вітамінна добавка для племінних несучих курей [В. В. Снітинський, С. О. Вовк, О. І. Дух, Б. Б. Кружель]/ Вчені ЛНАУ - виробництву. - Вип. 9. - 2009. - С. 4-5. (Дисертант брала участь в отриманні результатів експериментальних досліджень).

Размещено на Allbest.ru