Екологічні особливості іксодових кліщів (ixodidae) в біогеоценозах лісових насаджень Запорізької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Олеся Гончара

УДК 595.45:574.4: (477.64)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

екологічні особливості іксодових кліщів (Ixodidae) в біогеоценозах лісових насаджень ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.00.16 - екологія

Лугінін Микола Сергійович

Дніпропетровськ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник: доктор біологічних наук,

старший науковий співробітник

Сумароков Олександр Михайлович,

Інститут сільського господарства степової зони

Національної академії аграрних наук України,

лабораторія захисту рослин та боротьби з бур'янами, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Івашов Анатолій Васильович,

Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, кафедра екології та раціонального природокористування, завідувач

кандидат біологічних наук, доцент

Штірц Артур Давидович,

Донецький національний університет,

кафедра зоології, доцент

Захист відбудеться «19» жовтня 2011 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49010, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 72, корпус 17, факультет біології, екології та медицини, ауд.611.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.

Автореферат розісланий «13» вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук, доцент А.О. Дубина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

іксодовий кліщ біогеоценоз хвороба

Актуальність теми. Широке розповсюдження кліщів родини Ixodidae в різних природних зонах України, мозаїчність їх просторового розподілу, адаптивне різноманіття життєвих циклів, потенційна небезпека іксодід як переносників збудників інфекційних хвороб людини та тварин, в тому числі мисливських, роблять актуальними завдання детального вивчення структури популяцій, особливостей біотопічного розподілу, життєвих циклів і динаміки чисельності іксодових кліщів в різних біогеоценозах лісових насаджень, де зареєстровано природні вогнища інфекційних хвороб (кліщового енцефаліту, чуми, туляремії, кліщового тифу, лихоманки КУ, Крим-Конго геморагічної гарячки тощо) (Данчилова, 2006; Емельянова, 2006; Балашов, 1992).

Успішне виявлення, діагностика, профілактика та лікування цих небезпечних хвороб з трансмісивним шляхом передачі не можливе без вивчення екології іксодових кліщів. (Кеннеди, 1978; Литвин, 1999; Беклемишев, 1956; Болотин, 1999).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною планової роботи, що виконувалася в межах наукових досліджень кафедри загальної та прикладної екології і зоології біологічного факультету Запорізького національного університету та Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, в рамках держбюджетної теми № 3-122-06 в Дніпропетровському національному університеті «Зооценоз як компонент екосистемних процесів саморегуляції в умовах трансформації довкілля» (№ держреєстрації 0106U000818 (2006-08 рр.)).

Наукові дослідження було проведено в рамках гранту Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених, GP/F26/0008 на тему: “Санітарно-епідеміологічне значення кровосисних членистоногих заплавних дібров степового Придніпров'я” (2009 рік).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи було вивчення екологічних особливостей кліщів родини Ixodidae в біогеоценозах лісових насаджень Запорізької області.

Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- визначити видовий склад, особливості морфології, гетерогенність популяцій іксодових кліщів біогеоценозів лісових насаджень.

- з'ясувати особливості циклічної динаміки іксодових кліщів дослідженої території.

- виявити екологічні чинники, які зумовлюють біотопічний розподіл іксодових кліщів.

- вивчити вплив екологічних чинників на етологію іксодових кліщів.

- з'ясувати трофо-консортивні зв'язки, що пов'язані з циркуляцією збудників особливо небезпечних хвороб в біогеоценозах лісових насаджень.

Об'єкт дослідження - іксодові кліщі.

Предмет дослідження - екологічні умови існування іксодових кліщів в біогеоценозах лісових насаджень.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань застосовувалися літературні дані, проаналізовано результати досліджень Запорізької облСЕС з 1957 по 2007 роки, упродовж 2002-2009 років проведено власні польові дослідження та лабораторні експерименти згідно загальноприйнятих методик. При обробці даних використано статистичні методи в пакеті STATISTICA 6.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше для Запорізької області виявлено шість видів іксодових кліщів. Проведений аналіз складу і структури фауни іксодід чотирьох видів дозволив стосовно умов біогеоценозів лісових насаджень Запорізької області вперше виявити їх еколого-морфологічні особливості, встановити вплив екологічних чинників на етологію, з'ясувати трофо-консортивні зв'язки іксодових кліщів у лісових біогеоценозах, а також їх роль в поширенні збудників природно-вогнищевих хвороб людини та тварин.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень використовуються Запорізькою облСЕС (відділи особливо небезпечних хвороб і паразитологічний), Запорізьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства, Запорізьким національним університетом, Мелітопольським державним педагогічним університетом ім. Богдана Хмельницького, Львівським НДІ епідеміології і гігієни МОЗ України для вдосконалення заходів із обмеження чисельності збудників трансмісивних хвороб, які передаються іксодовими кліщами.

Матеріали дисертації увійшли до складу навчальних програм Запорізького національного університету та використовуються в навчальному процесі для студентів спеціалізації «Прикладна ентомологія» спеціальності «Біологія» при викладанні спецкурсів «Біотопи розвитку кровосисних членистоногих», «Медико-ветеринарна арахноентомологія» та загальних курсів «Зоологія безхребетних», «Методи польових досліджень».

Особистий внесок. Дисертаційна робота являє собою самостійне завершене дослідження, результати якого отримані здобувачем особисто. Автором розроблено програму та відпрацьовано методи польових досліджень, виконано експерименти, проведено аналіз, узагальнення одержаних даних, оформлено висновки та практичні рекомендації, опрацьовано літературу, розроблено теоретичні та практичні положення дисертації. У дисертаційну роботу включено ту частину опублікованого матеріалу, яка виконана автором особисто, тому співавтори публікацій претензій не мають. Частка особистої участі дисертанта в написанні та підготовці публікацій до друку становить 60-80 %.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися та обговорювалися на одинадцяти наукових конференціях, зокрема: І Міжнародній конференції молодих вчених «Сучасні проблеми екології» (Запоріжжя, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Екологічні дослідження у промислових регіонах України» (Дніпропетровськ, 2005), 45 та 46 обласних науково-практичних конференціях з напрямків впровадження досягнень науки в практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Запоріжжя, 2005 та 2006), міжвузівській студентській науковій конференції «Сучасні екологічні проблеми та молодь - 3» (Запоріжжя, 2006), наукових конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених (Запоріжжя, 2007 та 2008), Міжнародній конференції «Біорізноманіття і роль тварин в екосистемах» (Дніпропетровськ, 2007), IV з'їзді паразитологічного товариства при Російській академії наук (Санкт-Петербург, 2008), І та ІІ Міжнародних конференціях “Сучасні проблеми біології, екології та хімії ” (Запоріжжя, 2007 та 2009).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 18 наукових робіт, з яких 7 статей - у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, 11 - у матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, 7 розділів, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел (216 джерел, в тому числі 24 іншомовних), додатків. Робота викладена на 163 сторінках друкованого тексту (загальний об'єм 202 сторінки) і містить 7 таблиць, 69 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертації

Огляд наукової літератури про вивченість еколого-біологічних особливостей іксодових кліщів родини ixodidae

У розділі висвітлено результати досліджень наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів щодо еколого-біологічних особливостей іксодових кліщів родини Ixodidae. (Беклемишев, 1956; Болотин, 1999; Данчилова, 2006; Емельянова, 2006; Балашов, 1992)

Фізико-географічна характеристика запорізької області

Розділ присвячено характеристиці екологічних умов Запорізької області. Розглянуто фізико-географічні особливості району досліджень, геоморфологію та рельєф (Берг, 1952; Стогний, 1963; Хижняк, 1959). Наведено опис кліматичних умов регіону (Чугай, 1960; Бельгард, 1971). Охарактеризовано особливості формування ґрунтів (Стадниченко, 1960; Белова, Травлеєв, 1999), рослинного покриву (Бельгард, 1950, 1970; Травлеєв, 1988; Пащенко, 1985) та тваринного населення (Апостолов, 1975; Топчиев 1960; Булахов, 1977).

Методологія та методи досліджень

В основу роботи покладено вчення В.М. Сукачова (1964) про біогеоценоз при використанні розробленої О. Л. Бельгардом (1950, 1971) типології природних і штучних лісових екосистем степової зони України.

Для аналізу циклічної динаміки чисельності були використані дані Запорізької облСЕС за період 1957-2007 рр. Фауну іксодових кліщів Запорізької області вивчали упродовж 2002-2009 років. Всього протягом періоду дослідження було зібрано 16996 екземплярів іксодових кліщів. У Запорізькій області було досліджено 17 стаціонарних ділянок (№ 1-8 - природні лісові масиви та 9-17 - штучні), 35,5 км маршруту, виявлено 6 видів кліщів D. marginatus, I. ricinus, Rh. rossicus, H. p. plumbeum, H. punctata, D. silvarum. Всього було виготовлено 400 постійних препаратів. Також було вивчено морфологію імаго кліщів чотирьох видів із чотирьох родів: Ixodes, Dermacentor, Rhipicephalus і Hyalomma за такими ознаками, як довжина та ширина: скутуму, гнатосоми та І-ІІІ члеників пальп. Гетерогенність популяції іксодових кліщів досліджували у лабораторії інституту удосконалення лікарів м. Запоріжжя. Аналіз динаміки чисельності проводили з оцінкою лінії тренда, дані було оброблено методом лінійної регресії з використанням пакету STATISTICA 6. Для порівняння між собою угруповань іксодових кліщів використовували індекс подібності Чекановського-С'єренсена (Лакин, 1980). Рівень відносного домінування окремих видів іксодових кліщів визначали з використанням індексу Ренконена. Для оцінки переваг живлення іксодових кліщів використовували кластерний аналіз.

Вивчення впливу мікроклімату на розподіл іксодових кліщів проводили у квітні-травні 2005-2006 рр. в чотирьох біогеоценозах лісових насаджень Старо-Бердянської лісової дачі: 1 - дубово-ялівцевий ліс, 2 - дубово-ясеневий ліс, 3 - сосново-ялівцевий ліс та 4 - дубовий ліс. В різних біогеоценозах вимірювали температуру, освітлення та вологість у трьох точках: на ґрунті, у підстилці та на відстані 1,5 метри від ґрунту. Поведінку самиць і самців I. ricinus досліджували в лабораторних умовах упродовж квітня - червня 2006 року. швидкість пересування кліщів досліджували на кліщодромі.

Всього для вірусологічних та серологічних досліджень упродовж 2002-2007 років було зібрано й відправлено до Львівського НДІЕІ 2075 іксодових кліщів 4 видів, 8 сироваток диких птахів, 9 - оленя європейського, 17 - дикої свині, 5 козулі, а також проаналізовано матеріал Запорізької облСЕС з дослідження донорської крові та крові людей з підозрою на лихоманки з нез'ясованою етіологією.

Місце іксодових кліщів в біогеоценозах лісових насаджень запорізької області

В біогеоценозах лісових насаджень Запорізької області було зафіксовано шість видів іксодових кліщів: I. ricinus, Rh. rossicus, D. marginatus та H. plumbeum, H. punctata, D. silvarum.

Простеживши динаміку чисельності іксодових кліщів Запорізької області за 50 років (з 1957 по 2007 рр.), необхідно відзначити, що вона характеризується постійними флуктуаціями. Найбільша кількість кліщів була зареєстрована в 1980 році та складала 5604 екз., а найменша - у 1999 році - 83 екз.

Ці ж дані були оброблені методом лінійної регресії (рис.1). Динаміка чисельності представляє собою лінію тренда, що показує загальну тенденцію до зниження чисельності.

Рис. 1. Динаміка чисельності іксодових кліщів Запорізької області за 1957-2007 роки.

З урахуванням того, що оцінка відносної чисельності проводилась різними співробітниками Запорізької облСЕС, було відпрацьовано неоднакову кількість пасток мишовидних гризунів, з яких здійснювали збір ектопаразитів та проведено різну кількість обліків на прапор у різні роки, для аналізу ми застосували рангові (непараметричні) методики обробки інформації. Весь 50-річний період дослідження було розбито на 10 однакових часових відрізків по 5 років: перший - 1957-1962, другий - 1963-1967 тощо. Значення критерію Краскела-Уолліса для виявлення наявності вірогідних розходжень між показниками чисельності у різні відрізки часу дорівнювало: H=17,46, df=2,7 p=0,042. Було встановлено, що рівень значущості (p) отриманого критерію (H) не перевищує критичного значення (тобто, 95%), що підтверджує отриманий раніше висновок про наявність тренда в динаміці іксодових кліщі.

Зміни чисельності іксодових кліщів мають відносно правильне чергування підйомів і спадів. Дослідження циклічної динаміки іксодових кліщів ми проводили з використанням автокореляційного аналізу. Тільки для значення лага в 6 років є вірогідне значення коефіцієнта автокореляції (АК₆ =10,257). Отже, приблизно з 6 річною циклічністю відбувається підйом чисельності іксодових кліщів.

Упродовж 2001-2005 років нами було обстежено найбільш характерні біотопи іксодових кліщів та виявлено, які методики їх збору краще застосовувати в польових умовах для ефективного аналізу з урахуванням особливостей екології кожного виду.

Для цього було проаналізовано ефективність обліку чотирьох видів іксодових кліщів при зборі їх на прапор, з тварин та з людини. Rh. rossicus зареєстрований у заплавному лісі р. Дніпро, острові Хортиця, Старо-Бердянській та Більманській лісових дачах, косі Обіточній (на всіх пробних ділянках).

Встановлено, що Rh. rossicus концентрується переважно в низьких чагарниках, із мезофільною рослинністю. Його личинки та німфи годуються на мишоподібних гризунах, їжаках, зайцях і собаках на всіх фазах розвитку. Найбільше цих кліщів нами було зібрано у 2005 році на прапор, серед них переважали самиці, менше Rh. rossicus було у 2002 році і теж переважали самиці. В інші роки чисельність цих кліщів була незначною до 50 екз./прапоро-годину. Годувальниками Rh. rossicus у районі дослідження були собаки, велика рогата худоба (ВРХ), їжаки та свійські тварини у 2005 році в Токмацькому та Кам'янко-Дніпровському районах.

D. marginatus концентрується в низинах із мезофільною рослинністю. При зборі на прапор було виявлено майже однакову кількість самиць та самців, як і при зборі зі свійських тварин. D. marginatus зареєстровано на острові Хортиця (пробні ділянки № 4, 7) та Старо-Бердянській лісовій дачі (пробна ділянка № 15).

H. plumbeum. є екологічно пластичним видом, який зареєстровано на косах Федотовій, Обіточній (пробна ділянка № 10), Старо-Бердянській (пробні ділянки № 9, 16) та Більманській (пробна ділянка № 11) лісових дачах. Серед тварин-годувальників частіше за все вони зустрічаються на верблюдах, які завезені до цих рекреаційних зон (максимальна середня інтенсивність - 76±5,00 екз. була зареєстрована у 2002 році на Федотовій косі), рідше на ВРХ (середня інтенсивність інвазії - 6±0,01 екз.).

I. ricinus належить до гігрофільних видів, розвиток окремих його фаз відбувається в підстилці під пологом заплавних дібров. Статевозрілі особини активні з квітня по липень. Кліщі цього виду реєструвалися нами упродовж 2002-2005 років в природних лісових біогеоценозах: у заплавному лісі зони впливу верхів'я Каховського водосховища та на острові Хортиця (пробні ділянки № 1-6, 8); а також у штучних лісових біогеоценозах лісових насаджень: Старо-Бердянській (пробні ділянки № 9, 14-16) та Більманській (пробна ділянка № 12) лісових дачах, косі Обіточній (пробна ділянка № 10). У фазі личинки і німфи ці кліщі були зареєстровані на ящірках, а імаго - на їжаках у заплавному лісі острова Хортиця (пробні ділянки № 1-2).

При порівнянні фауни іксодових кліщів природних та штучних біогеоценозів дослідженого регіону було встановлено, що коефіцієнт Чекановського-С'єренсена складав по 0,9 для Більманської лісової дачі (пробні ділянки № 11-13) та коси Обіточної (пробна ділянка № 10), для Старо-Бердянської лісової дачі (пробні ділянки № 9, 14-17) та природних заплавних лісів зони впливу верхів'я Каховського водосховища (пробні ділянки № 3-8). Менш схожими виявились Старо-Бердянська та Більманська лісова дачі - 0,86; Старо-Бердянська лісова дача і коса Обіточна - 0,83; Більманська лісова дача та природні заплавні ліси зони впливу верхів'я Каховського водосховища - 0,8. Порівняння фауни іксодових кліщів природних біогеоценозів острову Хортиця (пробні ділянки № 1-2) з Старо-Бердянською та Більманською лісовими дачами, дало однаковий коефіцієнт Чекановського-С'єренсена - 0,72.

Індекс Ренконена, розрахований для чисельності іксодових кліщів показав, що найбільш схожими за видовим складом іксодід є ділянки природного заплавного лісу р. Дніпро та Старо-Бердянської лісової дачі (k=91). Найменш схожими виявилися заплавний ліс р. Дніпро й Більманська лісова дача (k=38,9). При порівнянні чисельності кліщів в умовах штучних лісових дач: Старо-Бердянської і Більманської, цей показник дорівнював 43,8.

Еколого-морфологічні особливості іксодових кліщів

вивчення змін морфологічних показників під впливом оточуючого середовища в різних географічних зонах є необхідним етапом для формування уявлень про стан природних популяцій. Для з'ясування гетерогенності популяцій іксодових кліщів було проведено детальний аналіз шести морфологічних ознак чотирьох видів іксодових кліщів: I. ricinus, D. marginatus, Rh. rossicus, H. p. plumbeum. У всіх цих видів було проаналізовано співвідношення ширини та довжини гнатосоми самців та самиць, результати яких представлені на скатер-діаграмах.

Іксод звичайний - Ixodes ricinus Latr. у самців I. ricinus стабілізуючий добір діє на ширину та довжину пальп, причому довжина збільшується за рахунок зменшення ширини та дизруптивний добір діє на скутум та довжину гнатосоми. На більшість морфологічних параметрів самиць цього виду діє дизруптивний добір, що свідчить про гетерогенність особин досліджуваної популяції.

Шкіроріз лісостеповий- Dermacentor marginatus Sulz. у популяції самців D. marginatus під дією дизруптивного добору переважають особини значних розмірів, а в самиць цього виду - популяція дуже гетерогенна.

Віялоголов степовий -- Rhipicephalus rossicus Jaket K.-Jak. У самців цього виду кліщів під дією дизруптивного добору було виявлено незначну тенденцію до збільшення розмірів пальп та ширини гнатосоми. Додатній ексцес зафіксовано за довжиною скутуму та гнатосоми. У самиць Rh. rossicus дослідження довели наявність від'ємної асиметрії за шириною скутуму, пальп та гнатосоми, та асиметрію за довжиною гнатосоми. Від'ємний ексцес було зафіксовано за трьома параметрами: довжиною скутуму та пальп, а також за шириною пальп. Дія стабілізуючого добору спостерігається за довжиною гнатосоми в самиць, що, можливо, пов'язано з їх спеціалізацією до певних годувальників.

Склоок рябоногий - Hyalomma plumbeum plumbeum Panz. У самців полігон розподілу за морфологічними ознаками має вигляд від'ємної асиметрії. Сильна асиметрія спостерігається за трьома ознаками: шириною скутуму, довжиною І-ІІІ члеників пальп та за довжиною гнатосоми. Для чотирьох ознак (ширина скутуму, довжина І-ІІІ члеників пальп, довжина гнатосоми та найбільша ширина пальп) спостерігається додатній ексцес, який особливо виражено для перших трьох ознак. у самиць цього виду більшість ознак мають тенденцію до збільшення розмірів.

З метою з'ясування гетерогенності популяції іксодових кліщів I. ricinus та Rh. rossicus проаналізовано результати електрофорезу в поліакридному гелі. Було виявлено, що у самців I. ricinus відсутні дві фракції білків Rt яких дорівнює 0,874-0,942 (швидкі білки), а їх самиці мінливі за 3 фракціями - 0,161 (67,0 %), 0,736 (50,0 %) та 0,874 (67,0 %).

У самців Rh. rossicus зафіксовано відсутність однієї фракціі, Rt якої дорівнює 0,161 (повільні білки), а одна фракція є мінливою (Rt=0,736) і зустрічається у 80,0 % особин популяції. Самиці цього виду виявились мінливими як і самці І. ricinus за трьома фракціями - 0,322 (67,0 %), 0,736 (60,0 %) та 0,834 (67,0 %).

Таким чином, аналіз морфологічних ознак іксодових кліщів показав, що більшість їх підпадає під дію дизруптивного добору, що свідчить про гетерогенність популяцій. Електрофоретичним аналізом білків доведено, що у самців I. ricinus відсутні дві фракції швидких білків, а у Rh. rossicus - одна. Самиці цих видів мінливі за трьома фракціями, дві з яких мають однакові значення Rt.

Екологічні особливості іксодових кліщів в різних умовах існування запорізької області

В квітні 2006 року на ділянках Старо-Бердянської лісової дачі було проаналізовано закономірності розподілу I. ricinus. Для досліджень обрано ділянки, які відрізнялися за видовим складом деревних порід та лісорослинними умовами (рис. 2).

Рис. 2. Середня кількість I. ricinus у різних типах лісових насаджень Старо-Бердянської лісової дачі.

У сосново-ялицевих лісових насадженнях (пробна ділянка № 9), зімкнутість першого ярусу складала 0,6-0,7. Другий ярус становили види ялівця віргінського (Yuniperus verginiana L.), каркаса західного (Celtis occidentalis L.) зі зімкнутістю - 0,6. Трав'яний покрив майже не розвинений. Висота підстилки сягає 10 см. Світлова структура напівосвітлена. Тип лісорослинних умов - СП_1-2. Іксодові кліщі концентруються переважно на галявинах лісу, що вкриті підморейником Galium odoratum L. Необхідно зазначити, що найбільше кліщів було зібрано у містах пориїв дикої свині Sus scrofa L.

Дубово-ялицеві лісові насадження (пробна ділянка №15) характеризуються відсутністю трав'яного покриву. Підстилка висотою 8 см. Світлова структура - тіньова. Тип лісорослинних умов - СГ₁. Обабіч дороги росли кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Webb. Ex. Wigg), підморейник (Galium odoratum L.) та морква дика (Daucus caroto L.). Головним чином кліщі концентруються обабіч доріг, а також в лісі на галявинах, де є пориї кабанів.

У дубово-ясеневому насадженні в підліску був рідкий підріст ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), клена гостролистого (Acer platanoides globosum L.) (пробна ділянка № 16). Висота підстилки сягала 12 см, обабіч доріг в траві цвіла кульбаба лікарська (Taraxacum officinale) та чистяк весінній (Ficaria verma Huds.). Світлова структура - тіньова. Тип лісорослинних умов - СГ₁.

Таким чином, імаго іксодових кліщів віддають перевагу підстилці дубово-ясеневих та дубово-ялицевих лісових насаджень та екотопним суспільствам (на межі деревинної і трав'янистої рослинності).

Головним фактором, який визначає появу I. ricinus із підстилки, є перепад температур між поверхнею ґрунту та підстилки (r=0,68). В сезонній динаміці I. ricinus виділяють 2 піки: в квітні 121,4±0,5 екз./100 м при середніх показниках температури +11,0±0,1°С (рис. 3), вологості повітря 84,8±3,4 % та освітленні 58,66±1,24 лк та в серпні - 67±0,3 екз./100 м при температурі +24,5±0,2°С, вологості повітря 50,26±1,04 % та освітленні 78,71±1,2 лк.

Рис. 3. Залежність середньої кількості I. ricinus від температури в умовах Старо-Бердянської лісової дачі (2006 р.)

Дослідженнями встановлено, що у весняний період у поведінці I. ricinus можна умовно виділити окремі елементи, які визначаються специфічно скоординованими послідовностями рухів придатків тіла: «елементарні поведінкові акти» (ЕПА).

У кліщів було виділено 10 головних ЕПА: поза пасивного очікування, поза активного очікування, поза відпочинку в сховищі, поза приховування, рухи сканування, рухи чистки органів Галера, рухи причеплення, локомоція до джерела запахової стимуляції, локомоція в сховище, локомоція в зону контакту. I. ricinus найбільш часто приймають позу пасивного очікування (94 %), здійснюють локомоцію до джерела запахової стимуляції (57 %) та локомоцію в зону контакту (46 %). В лабораторних умовах іксодові кліщі рідко здійснювали локомоцію в сховище (9 %) та приймали позу активного очікування (рис. 4).

Рис. 4. Частота виникнення «елементарних поведінкових актів» у I. ricinus в період весняної активності

У власних дослідах перевіряли швидкість пересування кліщів по кліщодрому. Були досліджені іксодові кліщі, зібрані упродовж квітня-травня 2006 року в штучному лісовому масиві (пробні ділянки № 11-13 в Більманівській лісовій дачі) та у природному заплавному лісі р. Дніпро (пробні ділянки № 1-8). Для проведення експерименту самиць поділили на дві групи. Першу витримували в холодильнику впродовж двох тижнів, другу - досліджували відразу. Самців зберігали в холодильнику і досліджували через два тижні. Перша група самиць була не активною. Середня швидкість їх пересування по кліщодрому складала 2,33±0,36 мм/с., максимальна швидкість особин становила 4,88 мм/с, а 10,0 % з усіх досліджуваних особин мали швидкість понад 4 мм/с.

Швидкість самців, що були зібрані в штучному лісі становила 4,69 мм/с. Такі особини складали 30 % всіх досліджуваних. Самці ж, що були зібрані в природному заплавному лісі р. Дніпро мали максимальну швидкість 2,86 мм/с і такі особини складали 63 % від усіх досліджуваних.

У результаті дослідів виявилося, що максимальна швидкість, з якою пересуваються самиці другої групи по кліщодрому, становила 7,4 мм/с. особини, що мали швидкість понад 4 мм/с, складали 25 % - 30 % від досліджуваних, на підставі чого можна зробити попередні висновки про їх зараженість збудниками хвороб. Найменша швидкість 0,36 мм/с була зареєстрована серед самців кліщів, які зібрані в штучному лісовому масиві.

По кліщодрому кліщі максимально підіймались на висоту 400 мм. Найбільше таких кліщів було серед самиць першої групи природного заплавного лісу р.Дніпро - 40 % від усіх досліджених, а серед самців штучного - Більманської лісової дачі, не виявилося жодного, який би подолав таку відстань (max=150 мм).

Рівень насичення організму кліща вологою та, імовірно, зараженість збудниками хвороб зумовлюють різну швидкість їх пересування та висоту підйому по кліщодрому. Кліщі, яких витримували в холодильнику, втрачають частину вологи, а тому були менш активними, а зібрані в природі містять особин з різним ступенем вологовтрати та зараженості, що й пояснює отримані результати.

Таким чином, максимальна швидкість - 7,4 мм/с, з якою самиці пересувались по кліщодрому в лабораторних умовах, була зафіксована у самиць 2 групи. Кількість особин цієї групи, які мали швидкість понад 4 мм/с, не перевищувала 40 % від загальної. На основі цього було зроблено припущення про їх зараженість збудниками хвороб Лайм-бореліозу, кліщового енцефаліту, Західного Нілу тощо. Аналіз отриманих результатів, із урахуванням даних Львівського НДІ епідеміології та гігієни, дозволив зробити остаточні висновки про зараженість кліщів збудниками певних хвороб в залежності від їх активності.

Було виявлено, що серед 50 кліщів, які в дослідах мали швидкість понад 4 мм/с (1 група), у 20 особин виділено збудників Лайм-бореліозу і 3 - Крим-Конго геморагічної гарячки (46 %). В 2 групі, тільки 17 % особин виявились носіями збудників Лайм-бореліозу.

При аналізі трофічної переваги чотирьох масових видів іксодових кліщів (I. ricinus, Rh. rossicus, D. marginatus та H. plumbeum) в умовах лісових насаджень Запорізької області, встановлено, що личинки I. ricinus надають перевагу в годуванні Lacerta agilis та мишовидним гризунам: Apodemus silvaticus, Apodemus agrarius та їжаку Erinaceus europaeus. Рідше вони годуються на птахах, які живляться в трав'яному ярусі рослинності: Carduelis chloris, Muscicapa striata, Fringilla coelebs, Parus major, Coccothraustes coccothraustes. Вікова когорта цих кліщів має достатню кількість годувальників і надає перевагу більш доступним у трав'яному ярусі видам тварин. Відстань між кластерами дендрограм поступово зменшується від D_ph 5 до 1,5.

Німфи I. ricinus поділяються на 3 кластери щодо переваг у виборі годувальників. Перша, найбільш чисельна група, включає у себе ящірок (Lacerta agilis), друга - птахів: Muscicapa striata та Fringilla coelebs, а третя - Parus major, Erinaceus europaeus, Apodemus silvaticus, Microtus arvalis, Apodemus agrarius, Carduelis chloris, Coccothraustes coccothraustes.

Імаго I. ricinus було зібрано з 13 годувальників, але частіше з собак Canis familiaris (D_ph=7). Рідше вони зустрічаються на ВРХ і Sus scrofa (D_ph=4). Інші тварини використовуються кліщами в меншому ступені.

Імаго Rh. rossicus були зареєстровані на 8 годувальниках. Вони, як і попередній вид, найчастіше зустрічалися на собаках Canis familiaris (D_ph?6), рідше на ВРХ і Cervus elaphus (D_ph=6).

Дослідження шести годувальників іксодових кліщів D. marginatus показало, що вони віддають перевагу ВРХ та верблюдам Camelus camelus (D_ph =5,9 та 5,6 відповідно).

H. plumbeum найчастіше реєструється на інтродукованих верблюдах Camelus camelus та ВРХ, D_ph дорівнює ? 6.

Кліщі, як тимчасові ектопаразити, виступають консортами ІІ - ІV концентрів. Як паразити з пасовищно-підстерегаючим типом паразитизму, вони на всіх фазах розвитку топічно були пов'язані з трав'яним ярусом.

Личинки і німфи пов'язані трофічними та топічними зв'язками з ящіркою прудкою - консортом ІІ концентру, мишовидними гризунами - консортами І концентру; птахами, які харчуються на землі: фазаном, зозулею, куріпкою, вівсянкою, зябликом, повзиком та різними видами дроздів тощо - консортами І концентру. Імаго іксодових кліщів пов'язані з хижаками (собаками, лисицями, вовками, єнотовидним собакою тощо - консортами ІІІ концентру та з ссавцями - консументами І порядку - консортами І концентру.

Таким чином, консортивні зв'язки іксодових кліщів з тваринами годувальниками в природних біогеоценозах Запорізької області визначають шляхи занесення і циркуляції збудників особливо-небезпечних хвороб.

Роль іксодових кліщів у поширенні збудників особливо-небезпечних хвороб

Епідеміолого-біологічне значення іксодових кліщів в Запорізькій області пов'язано з тим, що вони можуть бути переносниками збудників хвороб різної етіології. В розділі наводяться результати досліджень збудників та переносників трансмісивних хвороб.

Наявність вірусу Західного Нілу була зафіксована в 2005 році у заплавному лісі р. Дніпро у німф і личинок кліщів I.ricinus.

У 2006 році при дослідженні методом ІФА 328 екз. іксодових кліщів (I. ricinus - 187 екз., D. marginatus - 101 екз., Rh. rossicus - 40 екз.) антиген Крим-Конго геморагічної гарячки виявлено у 2-х пробах: - I. ricinus - 3 екз. та D. marginatus - 3 екз., Rh. rossicus - 10 екз.

При дослідженні 161 екз. іксодових кліщів (38 екз. D. marginatus, 123 екз. I. ricinus), виявлено у кліщах I. ricinus - 12,8 % у м.Запоріжжі, 5,7 % у Бердянському та 5,6 % у Куйбишевському районах.

При дослідженні сироваток крові методом ІФА та РЗК, антитіла до вірусу кліщового енцефаліту виявлено 10 хворих з титрами 1:16 до 1:100. Антитіла до вірусу Західного Нілу виявлено у 10 хворих з титрами 1:16 до 1:800.

На наявність антитіл до B. burgdorferi досліджено 208 сироваток крові хворих із 12 районів Запорізької області з підозрою на хворобу Лайма. Антитіла до збудника виявлено у 49 (23,6 %) хворих, діагноз лабораторно підтверджено 31 (63,3 %) хворому.

Таким чином, в Запорізькій області виявлено, що I. ricinus є переносником збудників Лайм-бореліозу та Крим-Конго геморагічної гарячки, а Rh. rossicus - Крим-Конго геморагічної гарячки. Рівень серопозитивності здорового населення Запорізької області до збудників іксодового кліщового бореліозу склав у середньому 6,8 %, до вірусу кліщового енцефаліту 3,6 %. Антитіла до іксодового кліщового бореліозу виявлено у 15 (26,3 %) хворих, у т.ч. у 60,0 % з них - у діагностичних титрах, а антитіла до кліщового енцефаліту - у 5,3 % хворих.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено аналіз складу і структури фауни іксодід в умовах біогеоценозів лісових насаджень Запорізької області, що дозволило вперше виявити їх еколого-морфологічні особливості, встановити вплив екологічних чинників на етологію, з'ясувати їх трофо-консортивні зв'язки, а також роль в поширенні збудників природно-вогнищевих хвороб людини і тварин, зокрема мисливських.

1. Встановлено, що в біогеоценозах лісових насаджень Запорізької області, що використовуються як мисливські угіддя, серед іксодових кліщів найбільш поширені Rh. rossicus і I. ricinus, рідше зустрічаються H. р. plumbeum, D. marginatus, зареєстровані поодинокі особі H. punctata та D. silvarum.

2. Встановлено, що на ксеромезофільних, гігромезофільних та мезогігрофільних ділянках за чисельністю домінував I. ricinus. На мезоксерофільних ділянках арени та гігромезофільних короткозаплавних лісів цей вид реєструвався з Rh. rossicus у співвідношенні 70,0 % та 30,0 % відповідно. В штучних лісових біогеоценозах I. ricinus - в заплаві, в плакорно-балочних біогеоценозах.

3. Мезогігрофільні ділянки короткозаплавних лісів сприяють появі в природних біогеоценозах D. marginatus. H. plumbeum надає перевагу заплавним ділянкам із засоленням, аренним і плакорно-подовим без засолення.

4. Порівняння фауни іксодових кліщів показало, що коефіцієнт Чекановського-С'єренсена дорівнює (k=1) для Більманської лісової дачі та коси Обіточної. Менш схожі за видовим складом виявились ділянки заплавного лісу р. Дніпро та коси Обіточної, Більманська лісова дача та острів Хортиця (k=0,8). За індексом Ренконена найбільш схожими є ділянки заплавного лісу річки Дніпро та Старо-Бердянської лісової дачі (k=91), а найменш схожими виявились заплавний ліс р. Дніпро і Більманська лісова дача (k=38,9).

5. Аналіз морфологічних параметрів 4 видів іксодових кліщів та електрофоретичний аналіз білків у поліакридному гелі 2 видів: Rh. rossicus і I. ricinus довів, що більшість популяцій іксодових кліщів підпадає під дію дизруптивного добору, що свідчить про гетерогенність їх популяцій. У самців I. ricinus відсутні дві фракції швидких білків, а у Rh. rossicus - одна. Самиці цих видів мінливі за трьома фракціями, дві з яких мають однакові значення Rt.

6. Встановлено, що за останні 50 років в Запорізький області спостерігається зменшення чисельності іксодових кліщів. Підйоми чисельності цих членистоногих у 2002 році (1936 екземплярів) зумовлені всіма зареєстрованими видами кліщів, а у 2005 році (1766 екземплярів) - тільки за рахунок Rh. rossicus.

7. Визначено, що з 10 зафіксованих «елементарних поведінкових актів» I. ricinus найбільш часто приймають позу пасивного очікування (94 %), здійснюють локомоцію до джерела запахової стимуляції (57 %) та локомоцію в зону контакту (46 %).

8. Доведено, що головним фактором, який визначає появу іксодових кліщів на рослинності, є перепад температур між поверхнею ґрунту та підстилки (r=0,68).

9. В сезонній динаміці I. ricinus виділено 2 піки: в квітні (121,4±0,5 екз./100 м) при середніх показниках температури +11,0±0,1°С, вологості повітря 84,8±3,4 % та освітленні 58,66±1,24 лк, та в серпні - (67±0,3 екз./100 м) при температурі +24,5±0,2°С, вологості повітря 50,26±1,04 % та освітленні 78,71±1,2 лк.

10. Трофо-консортивні зв'язки іксодових кліщів з тваринами годувальниками в природних біогеоценозах Запорізької області, серед яких є і мисливські види, обумовлюють шляхи занесення і циркуляції збудників особливо-небезпечних хвороб: Лайм-бореліозу, Крим-Конго геморагічної гарячки, кліщового енцефаліту тощо.

11. Виявлено, що I. ricinus - є переносником Лайм-бореліозу та Крим-Конго геморагічної гарячки, а Rh. rossicus - Крим-Конго геморагічної гарячки. Рівень серопозитивності здорового населення Запорізької області до збудників Лайм-бореліозу склав у середньому 6,8 %, до вірусу кліщового енцефаліту - 3,6 %. Антитіла до іксодового кліщового бореліозу виявлено у 15 (26,3 %) хворих, у т.ч. у 60,0 % з них - у діагностичних титрах, а антитіла до кліщового енцефаліту - у 5,3 %.

12. В роботі виявлені умови, які необхідно враховувати при плануванні та створенні господарств з утримання мисливських тварин у напіввільних умовах природних та штучних лісових насаджень Запорізької області, а також для проведення профілактичних заходів серед мисливців.

ПРАКТИЧНІ Рекомендації

Зважаючи на значне епідеміологічне значення іксодових кліщів в біогеоценозах лісових насаджень Запорізької області рекомендується:

1. Проводити більш ретельні моніторингові дослідження стану популяцій іксодових кліщів, які є переносниками збудників хвороб різної етіології, оскільки в біогеоценозах лісових насаджень зафіксовано циркуляцію збудників особливо-небезпечних хвороб, а саме, Крим-Конго геморагічної гарячки, Лайм-бореліозу та кліщового енцефаліту.

2. Науковим установам та відділам особливо-небезпечних хвороб обласних СЕС запровадити контроль крові перельотних птахів та диких хребетних на наявність в них збудників трансмісивних хвороб, що передаються іксодовими кліщами.

3. Продовжити практику перевірки крові хворих із діагнозом “лихоманка з нез'ясованою етіологією” та донорської крові у період з липня по вересень на наявність антитіл до арбовірусів, а також рекомендувати ПЛР-лабораторіям міста Запоріжжя закупку діагностикумів на кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, Західний Ніл, Крим-Конго геморагічну гарячку з метою більш якісної діагности цих захворювань.

4. З метою найбільш раціональної організації профілактичних заходів у період їх весняної активності проводити роз'яснювальну роботу серед мисливців, запланувати епідеміологічне обстеження населення міста та області, встановити ділянки і контингент підвищеного ризику.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Лугінін М.С. Місце іксодових кліщів (Ixodidae) в біогеоценозах Запорізької області / Н.В. Воронова, М.С. Лугінін, В.В. Горбань // Вісник Запорізького національного університету. - Запоріжжя. - 2006. - № 1 - С. 25-31. (Особистий внесок - 70 %: автором сформульовано мету, проведено польові та камеральні дослідження, статистичну обробку даних, написання статті).

2. Лугінін М.С. Вплив мікроклімату на розподіл Ixodes ricinus в умовах Старо-Бердянської лісової дачі / М.С. Лугінін, Н.В. Воронова, В.В. Горбань // Екологія та ноосферологія. - Дніпропетровськ. - 2006. - Том 17, № 3-4. - С.101-103. (Особистий внесок - 60 %: автром проведено польові та камеральні дослідження, зроблено висновки та узагальнення, оформлено роботу).

3. Лугінін М.С. Етологія Ixodes ricinus L. за умов степового Придніпров'я /Н.В. Воронова, В.В. Горбань, М.С. Лугінін, Н.В. Соловйова // Питання біоіндикації та екології. - Запоріжжя. - 2006 - вип. 11, № 2. - С. 126-139. (Особистий внесок - 80 %: здобувачем сформульовано мету, проведено польові дослідження, збір матеріалу, проведення експерименту в лабораторних умовах, статистичну обробку даних, написання статті ).

4. Лугінін М.С. Еколого-морфологічні особливості стану популяції іксодових кліщів Запорізького регіону / Н.В. Воронова, В.В. Горбань, М.С. Лугінін // Вісник Запорізького національного університету. - Запоріжжя. - 2007. - № 1 - С. 33-48. (Особистий внесок - 70 %: проведено польові дослідження, збір матеріалу, статистичну обробку даних, написання статті).

5. Лугінін М.С. Трофічні зв'язки іксодових кліщів з їх тваринами - годувальниками в зоні степового Придніпров'я / В.В. Горбань, Н.В. Воронова, М.С. Лугінін // Питання біоіндикації та екології. - Запоріжжя. - 2008 - вип. 13, № 2. - С. 143-151. (Особистий внесок - 60 %: проведено польові дослідження, збір матеріалу, обробку даних, зроблено висновки та узагальнення, оформлено роботу).

6. Лугінін М.С. Екологічні умови існування іксодових кліщів у природних лісових біогеоценозах Запорізької області / Н.В. Воронова, В.В. Горбань, М.С. Лугінін // Вісник Запорізького національного університету. - Запоріжжя. - 2009. - № 1 - С. 25-29. (Особистий внесок - 60 %: проведено обробку даних, зроблено висновки та узагальнення, оформлено роботу).

7. Лугінін М.С. Епідеміологічне значення кровосисних членистоногих рекреаційних зон північно-західного Приазов'я / Н.В. Воронова, В.В. Горбань, Г.В. Білецька, О.С. Друль., М.С. Лугінін // Вісник Запорізького національного університету. - Запоріжжя. - 2009. - № 2 - С. 126-131. (Особистий внесок - 60 %: проведено польові дослідження, збір матеріалу, проаналізовано результати, оформлено роботу).

Тези та матеріали конференцій

8. Лугінін М.С. Кліщі родини Ixodidae степового Придніпров'я / М.С. Лугінін // І Міжнародна конференція молодих вчених “Сучасні проблеми екології”, 28-30 вересня, 2005 р.: тези докл. - Запоріжжя, 2005. - С. 23.

9. Лугінін М.С. Динаміка чисельності іксодових кліщів (Ixodidae) Запорізької області / М.С. Лугінін, Н.В. Воронова, В.В. Горбань // 46 обласна науково-практична конференція з напрямів впровадження досягнень науки в практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду, 2006 р.: тези докл. - Запоріжжя, 2006. - С. 11-12. (Особистий внесок - 70 %: збір і визначення матеріалу, аналіз даних, зроблено висновки та узагальнення, написання тез доповіді).

10. Лугінін М.С. Еколого-морфологічні особливості стану популяції іксодових кліщів Запорізького регіону / Н.В. Воронова, В.В. Горбань, М.С. Лугінін // Міжнародна конференція “Сучасні проблеми біології, екології та хімії”, 29 березня - 01 квітня, 2007 р.: тези докл. - Запоріжжя, 2007 р. - С.117-118. (Особистий внесок - 70 %: збір і визначення матеріалу, аналіз даних, написання тез доповіді).

11. Лугінін М.С. Морфологічні особливості популяцій іксодових кліщів Запорізької області / М.С. Лугінін, В.В. Горбань, Н.В. Воронова, // Біорізноманіття і роль тварин в екосистемах, 9-12 жовтня, 2007 р.- Дніпропетровськ, 2007 р. - С. 343-344. (Особистий внесок - 70 %: збір і визначення матеріалу, аналіз даних, зроблено висновки та узагальнення, написання тез доповіді).

12. Лугінін М.С. Етологія іксодових кліщів Ixodes ricinus в період весняної активності / М.С. Лугінін // Збірник тез наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених 2008 року: тези докл. - Запоріжжя, 2008. - С.13 - 17.

13. Лугінін М.С. Консортивні зв'язки іксодових кліщів в біогеоценозах лісових насаджень Запорізької області / Н.В. Воронова, В.В. Горбань, М.С. Лугінін // ІІ Міжнародна конференція “Сучасні проблеми біології, екології та хімії”, 01-03 жовтня 2009 р.: тези докл. - Запоріжжя, 2009. - С. 39. (Особистий внесок - 60 %: збір і визначення матеріалу, аналіз даних, написання тез доповіді).

14. Лугінін М.С. Взаємозв'язки у природних вогнищах трансмісивних хвороб в умовах степового Придніпров'я / Н.В. Воронова, В.В. Горбань, М.С. Лугінін // Всеукраїнська науково-практична конференція «Екологічні дослідження у промислових регіонах України», м. Дніпропетровськ, 8 - 9 листопада, 2005 р.: тези докл. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 95. (Особистий внесок - 60 %: збір і визначення матеріалу, аналіз даних, написання тез доповіді).

15. Лугінін М.С. Роль кровосисних комарів та кліщів у перенесенні збудників трансмісивних природно-вогнещневих хвороб у Запорізькій області / Н.В. Воронова, В.В. Горбань, М.С. Лугінін // 45 обласна науково-практична конференція з напрямів впровадження досягнень науки в практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду, 2005 р.: тези докл. - Запоріжжя, 2005. - С. 8-9. (Особистий внесок - 60 %: збір і визначення матеріалу, аналіз даних, написання рукопису).

16. Лугінін М.С. Збереження біологічного різноманіття Запорізької області і проблеми циркуляції трансмісивних природно-вогнещеневих хвороб / М.С. Лугінін, Н.В. Воронова / Міжвузівська студентська наукова конференція: “Сучасні екологічні проблеми та молодь - ІІІ”, 2006 р.: тези докл. - Запоріжжя, 2006. - Ч.І. - С. 90-91. 91 (Особистий внесок - 60 %: збір і визначення матеріалу, аналіз даних, написання рукопису).

17. Лугинин Н.С. Роль кровососущих членистоногих в циркуляции возбудителей трансмиссивных заболеваний в степном Приднепровье / Н.В. Воронова, В.В. Горбань, Н.С. Лугинин // Збірник тез наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, 2007р.: тези докл. - Запоріжжя, 2007. - С.11-12. (Особистий внесок - 60 %: збір і визначення матеріалу, аналіз даних, написання тез доповіді).

18. Лугинин Н.С. Роль кровососущих комаров и клещей в переносе возбудителей трансмиссивных заболеваний в степном Приднепровье / Н.В. Воронова, В.В. Горбань, Н.С. Лугинин // Паразитология в XXI веке - проблемы, методы, решения (IV Всероссийский Съезд Паразитологического общества при РАН), 20-25 октября, 2008 г.: тезисы докл. - Санкт-Петербург, 2008. - том 1. - С. 133-135. (Особистий внесок - 60 %: збір і визначення матеріалу, аналіз даних, написання рукопису).

АНОТАЦІЯ

Лугінін М.С. Екологічні особливості іксодових кліщів (Ixodidae) в біогеоценозах лісових насаджень Запорізької області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2011.

Досліджено біолого-екологічні особливості іксодових кліщів (Ixodidae) в біогеоценозах лісових насаджень Запорізької області. В районі дослідження виявлено шість видів іксодових кліщів, встановлено еколого-морфологічні особливості, вплив екологічних чинників на етологію, трофо-консортивні зв'язки, а також їх роль в поширенні збудників природно-вогнищевих хвороб людини і тварин.

Ключові слова: іксодові кліщі, біогеоценози лісових насаджень, Ixodidae, еколого-морфологічні особливості, екологічні чинники.

АННОТАЦИЯ

Лугинин Н.С. Экологические особенности иксодовых клещей (Ixodidae) в биогеоценозах лесных насаждений Запорожской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара, Днепропетровск, 2011.

Исследованы биолого-экологические особенности иксодовых клещей (Ixodidae) в биогеоценозах лесных насаждений Запорожской области. Обнаружено шесть видов иксодовых клещей, изучены их эколого-морфологические особенности, влияние экологических факторов на этологию, трофо-консортивные связи, а также их роль в распространении возбудителей природно-очаговых болезней человека и животных, в том числе и охотничьих видов.

В биогеоценозах лесных насаждений Запорожской области среди иксодовых клещей наиболее распространены Rh. rossicus и I. ricinus, реже обнаруживаються H. р. plumbeum, D. marginatus, регистрируются единично- H. punctata та D. silvarum.

На ксеромезофильных, гигромезофильных и мезогигрофильных участках доминирует I. ricinus, на мезоксерофильных участках арены и гигромезофильных короткопоёмных лесов - Rh. rossicus.

Статистические методы обработки данных по численности иксодовых клещей за последние 50 лет, показывают наличие тенденции к их уменьшению в Запорожской области.

Анализ морфологических параметров и электрофоретический анализ белков в полиакридном геле 2 видов: I. ricinus и Rh. rossicus показал действие дизурптивного отбора на большинство популяций иксодовых клещей.

...