Види роду Diospyros L. в Лісостепу України: інтродукція, біологічні особливості, репродукція

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М.М. ГРИШКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ВИДИ РОДУ DIOSPYROS L. В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ: ІНТРОДУКЦІЯ, БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, РЕПРОДУКЦІЯ

03.00.05 - ботаніка

ГРИГОР'ЄВА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у відділі акліматизації плодових рослин в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

КЛИМЕНКО Світлана Валентинівна

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, доцент

ЯКУБЕНКО Борис Євдокимович

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

завідувач кафедри ботаніки

кандидат біологічних наук,

старший науковий співробітник

ШЕВЕРА Мирослав Васильович

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,

старший науковий співробітник

Захист відбудеться “30” _жовтня__ 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України: 01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1.

Автореферат розісланий "30" вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологичних наук Н.І. Джуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

хурма вегетаційний репродуктивний інтродукція

Актуальність теми. Збереження і збільшення біологічного різноманіття має стратегічне значення для стійкого розвитку суспільства. Тому інтродукція, як розділ експериментальної ботаніки і географії рослин, залишається основним напрямом діяльності ботанічних садів і інших рослинницьких науково-дослідних установ. Актуальність наших досліджень зумовлена стратегічним планом дій Міжнародного інституту генетичних ресурсів рослин (IPGRI), який передбачає стабільність екосистеми і збереження біологічного різноманіття. Особливо актуальним є питання введення в культуру нових рослин в зв'язку з глобальною зміною клімату, що намітилася в останні десятиріччя. Інтродукція й акліматизація малопоширених плодових рослин в Україні сприяє збільшенню біорізноманіття нашої флори.

До перспективних нових плодових і лікарських рослин для Лісостепу України належать види роду Diospyros L., які досі тут не досліджувались і випробовувались епізодично.

Хурма широко використовується як харчова і лікарська рослина. Плоди її - хороше джерело калію, кальцію, заліза, йоду, міді, низки незамінних амінокислот, бета каротину (Зарецкий, 1934; Алиев и др., 1965; Пасенков, 1970; Рихтер, 2001; George, 2008).

Зв'язок з науковими програмами. Роботу виконано у відділі акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (НБС НАНУ) у 2004-2008 роках. Дисертація безпосередньо пов'язана з плановими дослідженнями відділу за темою: "Створення інтродукційних популяцій плодових рослин з метою збереження генофонду та збільшення видової різноманітності садових фітоценозів"(2004-2008), № державної реєстрації 01040000384.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - встановити біоекологічні, морфологічні та біохімічні особливості видів хурми в Лісостепу України, оцінити успішність інтродукції та перспективи культивування.

Для досягнення цієї мети були поставленні наступні завдання:

- проаналізувати стан та перспективи інтродукції хурми у світі і в Україні;

- дослідити фенологічні фази, ритми росту і розвитку видів хурми;

- визначити тривалість вегетаційного періоду досліджуваних видів;

встановити особливості формування репродуктивної сфери (цвітіння, запилення, плодоношення);

встановити кількісні та якісні ознаки вегетативних і репродуктивних органів;

оцінити зимо- та посухостійкість видів і дати порівняльну характеристику репродуктивної здатності;

зробити біохімічну оцінку вегетативних та репродуктивних органів різних видів хурми;

- опрацювати методи насінного і вегетативного розмноження;

оцінити успішність інтродукції і перспективи культивування хурми в Лісостепу України.

Об'єкт дослідження - процеси росту та розвитку, адаптаційна та репродуктивна здатність, морфологічні, фізіолого-біохімічні особливості, прийоми розмноження, успішність інтродукції, перспективи культивування трьох видів хурми в умовах Лісостепу України.

Предмет дослідження - колекція рослин роду Diospyros L.: D. kaki Thunb., D. lotus L., D. virginiana L., сорти D. virginiana L., сорти міжвидових гібридів D. kaki х D. virginiana в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України.

Методи дослідження. При виконанні роботи використано польові, лабораторні, в т. ч. морфологічно-описові, біометричні, фізіолого-біохімічні, статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше одержано оригінальні дані з біоекологічних особливостей трьох видів хурми, інтродукованих в умови Лісостепу України. Вперше встановлено сезонні ритми росту і розвитку та їх узгодженість з погодно-кліматичними умовами, залежність строків їх проходження і тривалість від метеофакторів. Встановлено тривалість органічного і вимушеного спокою. Визначено зимостійкість та посухостійкість видів і сортів хурми та їх репродуктивну здатність. Встановлено морфологічні особливості продихового апарату листків у зв'язку з посухостійкістю. Вперше в умовах інтродукції досліджено морфологічні ознаки вегетативних і генеративних органів видів і сортів хурми (форму, розміри, забарвлення плодів, розміри листків, андроцея і гінецея), встановлено рівні мінливості цих ознак. Показано особливості формування кореневої системи сіянців на початкових етапах онтогенезу. Зроблено біохімічну оцінку вегетативних і генеративних органів. Опрацьовано способи і визначено строки насінного і вегетативного розмноження. Оцінено успішність інтродукції і перспективи культивування досліджених видів і сортів в Лісостепу України. Створено колекцію і зібрано генофонд видів і сортів Diospyros L. в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка.

Практичне значення одержаних результатів. Зібраний у відділі генофонд видів і сортів хурми - унікальна колекція в Лісостепу України, яка слугуватиме і використовуватиметься в селекційній роботі для виведення нових сортів, впровадження у практику садівництва найцінніших адаптованих сортів і форм різних видів.

Встановлено оптимальні строки насінного та вегетативного розмноження. Посадковий матеріал сортів хурми передано для закладання колекційних насаджень у дендрологічний парк ”Олександрія”, державне підприємство ”Дослідне господарство ”Новокаховсьве”, фермерським господарствам і аматорам Київської, Полтавської, Житомирської, Волинської, Харківської та ін. областей.

Результати морфологічних досліджень вегетативних і генеративних органів можуть бути використані у роботах з морфології рослин, при написанні ”Визначників” та курсів ”Плодівництво”, ”Дендрологія”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором і є самостійним завершеним дослідженням. Автором вивчено літературу, проведено експедиційні, стаціонарні польові та лабораторні дослідження. Самостійно проаналізовано та узагальнено експериментальні дані, обґрунтовано теоретичні положення. Результати досліджень відображено в дисертації та наукових працях, де права співавторів не порушено.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були апробовані науковою громадськістю на V міжнародній науковій конференції молодих дослідників присвяченій 70-річчю Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (Київ, вересень, 2005); I (IX) Міжнародній конференції молодих ботаніків (Санкт-Петербург, травень, 2006); Міжнародній конференції молодих учених-ботаніків ”Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології” (Київ, вересень, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції ”Актуальні теоретичні та клінічні аспекти фітотерапії” (Ужгород, квітень, 2007); 18^th Eucarpia genetic resources section meeting (Словаччина (Пієштани), травень, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції ”Досягнення та проблеми інтродукції рослин в степовій зоні України” (Нова Каховка, жовтень, 2007); 1^st International Scientific Conference on Medicinal, Aromatic and Spice Plant (Словаччина (Нітра), грудень, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції ”Довкілля і здоров'я людини” (Ужгород, квітень, 2008); III Міжнародній науковій конференції, присвяченій 215-річчю парку "Олександрія“ (Біла Церква, жовтень, 2008); IV International Symposium on Persimmon (Італія, листопад, 2008).

Публікації. Основні матеріали дисертації викладені у 31 науковій праці, в тому числі 7 робіт опубліковано в спеціалізованих наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура і об'єм дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження викладено на 181 сторінці, з них 156 - основного тексту. Дисертація складається з вступу, 8 розділів, висновків, списку використаної літератури (236 найменувань, в тому числі - 38 латиницею). Робота включає 75 таблиць, 61 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СИСТЕМА РОДУ DIOSPYROS L. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОШИРЕННЯ

В розділі подано аналіз літературних даних щодо системи роду Diospyros L. і його географічного поширення.

Рід Хурма (Diospyros L.) належить до родини Ебенові (Ebenaceae Guerke) і є найбільшим з трьох родів цієї родини. Щодо кількості видів роду немає єдиної думки. Аналіз літератури свідчить про те, що загальна кількість їх становить від 160 до 500 (Тахтаджян, 1966; Brummitt, 1992; Черепанов, 1995). Рід Diospyros, як і вся родина Ebenaceae, - пантропічний, з найбільшою концентрацією в Малайзії, лише декілька видів його розповсюджені в Західній Азії, Японії і південно-східній частині США. Види Diospyros належать до помірних теплолюбних представників крайніх північних, листопадних, субтропічних лісів (Грубов В.И., 1960; Тахтаджян А.Л., 1966, 1987) . Найбільше видове різноманіття роду Diospyros зосереджено в Африці (103 види), Китаї, де із 60 видів - 43 ендемічні, в Індії - 66 видів (Yonemori, 1998, 2000; Anderberg et al., 2002; Bellini, 2005).

Досліджувані види походять із різних континентів: хурма східна - з Китаю; кавказька - із Середземномор'я; віргінська - з Північної Америки (Грубов В.И., 1960; Тахтаджян А.Л., 1966; Жуковский П.А., 1971; Деревья и кустарники, 1974). Ареал роду Diospyros L. охоплює Закавказзя і Середню Азію, Туреччину, Іран, Афганістан, Китай, Японію, Індію, Малайський архіпелаг і Північну Америку (Флора СССР, 1953; Флора УССР, 1955; Жуковский П.А., 1971; Деревья и кустарники, 1974; Черепанов, 1995).

ІСТОРІЯ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ DIOSPYROS L.

Хурму східну культивують з давнини, про що свідчить не лише поширення її в культурі по всій Південно-Східній Азіі, а й величезна кількість сортів (Wang et al., 1997; Bellini, 2005). Первинний центр прадавньої селекції знаходиться в Китаї, вторинний - в Японії (Yonemori, 2000; Bellini, 2008). Із Японії хурма потрапила в Європу і Америку де була інтродукована в першій половині XVIII ст. Тоді ж почала використовуватись як підщепа хурма кавказька. Хурма віргінська була введена в культуру у XVI ст.

В Україні рід Diospyros L. представлений в культурі трьома видами: хурма східна, хурма кавказька, хурма віргінська. Культура хурми як плодової рослини відома в Україні з минулого століття. Єдиним місцем в Україні, де можливе вирощування хурми східної, як промислової культури, вважається Південний берег Криму.

УМОВИ, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Умови проведення досліджень. В період проведення досліджень середньорічна температура повітря коливалась від 8,30°С до 9,87°С, середньомісячна температура повітря взимку за час досліджень знаходилась в межах від -7,5°С до +6,3°С, середня температура січня - від -0,5 до -6,8°С, липня - від 17,2 до 21,3°С, сума опадів складала від 372,4 до 668,5 мм за рік. Основний тип ґрунту на території НБС ім. М.М. Гришка - темно-сірий опідзолений, що залягає на лесах і лесоподібних породах та бурих глинах (кількість гумусу 0,5-2,0%).

Об'єкти досліджень. Рослини видів роду Diospyros L. колекційних фондів Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (НБС НАНУ).

Методи проведення досліджень. Таксономічний склад об'єктів дослідження уточнювався за допомогою літературних джерел: ”Флора СССР” (1953), ”Деревья и кустарники СССР” (1958), ”Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР” (1986), ”Деревья и кустарники” (1974), А.Л. Тахтаджян (1966), С.К. Черепанов (1995).

Фенологічні спостереження проведено за ”Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР” (1987). Статистичну обробку виконали за рекомендаціями Г.М.Зайцева (1991) та Ф. Шнелле (1961). Кліматичні умови періоду досліджень за 2004-2008 рр. були отримані за Угодою з Української Центральної геофізичної обсерваторії.

Тривалість періоду глибокого і вимушеного спокою рослин визначали за методикою Я.С. Нестерова (1971).

Для морфологічного опису використовували “Атласы по описательной морфологии высших растений” (Артюшенко З.Т., 1990; Артюшенко З.Т., Федорова А.Л., 1986; Федоров А.А., Артюшенко З.Т., 1975; Федоров А.А., Кирпичников М.Э., Артюшенко З.Т., 1956).

Фертильність пилку встановлювали за І.М. Голубинским (1974), життєздатність - за методикою З.П. Паушевої (1980). Розміри пилкових зерен і поверхню листків дослідили на скануючому мікроскопі РЕММА-102 (SELMI) та за програмою AxioVision.

Оцінку мінливості ознак бруньок, листків, квіток, плодів, насіння проведено за допомогою порівняльно-морфологічного методу (Мамаев, 1972).

Зимостійкість рослин оцінювали за 8-бальною шкалою С.Я. Соколова (1957). Вміст дубильних речовин визначали за ”Государственная фармакопея СССР” (1968). Посухостійкість оцінювали візуально за шкалою М.А. Кохна, О.М.Курдюка (1994) та лабораторно-польовим методом М.Д. Кушніренко, Г.П. Курчатової, В.А. Крюкової (1973).

Кореневу систему рослин хурми вивчали за методикою В.А. Колєснікова (1972).

Оцінку успішності інтродукції видів Diospyros здійснено методом числової оцінки життєздатності і перспективності деревних та кущових рослин П.І. Лапіна та С.В. Сіднєвої (1973) та за акліматизаційним числом М.А. Кохна, А.М.Курдюка (1994).

Біохімічні дослідження проведено в Словацькій акредитованій лабораторії EL spol. s.r.o., Spiљskб Novб Ves в рамках спільного наукового проекту ”Нетрадиційні види рослин в соціально-економічному розвитку” у співробітництві зі Словацьким аграрним університетом в Нітрі. Відбір та підготовку зразків проводили згідно із загальноприйнятими методиками (Ермаков, 1985).

БІОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИДІВ ХУРМИ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Сезонні ритми росту та розвитку. Вивчення сезонних ритмів росту і розвитку рослин, особливо в умовах інтродукції, має важливе значення для оцінки успішності їх акліматизації. Сформовані в процесі філогенезу як пристосування до сезонних змін кліматичних умов, сезонні ритми розвитку інтродуцентів нерідко зазнають значних змін під впливом нових умов середовища.

Фенологічні спостереження показали, що початок вегетації рослин хурми пов'язаний з накопиченням суми ефективних температур, яка для різних видів та сортів склала - 70,2-141,2°С, що припадає на квітень. Розпукування бруньок відбувається за середньодобової температури повітря +10єС. Початок розпускання листя відмічено за середньодобової температури 10-13°С, за суми ефективних температур від 132 до 209°С.

Початок росту пагонів відмічено в середньому 27.04 (у хурми кавказької), 8.05 - у хурми віргінської та її сортів, 12.05 - у хурми східної та сортів міжвидових гібридів. Середня тривалість періоду вегетації досліджуваних видів хурми становить 175,91±5,82 діб

Найкоротший вегетаційний період у хурми віргінської та сортів цього виду - 169,25±13,57, у хурми східної та сортів міжвидових гібридів він становить - 177,50±7,53, у хурми кавказької - 181,0±10,41 діб.

Строки, особливості цвітіння та плодоношення видів хурми. Хурма - перехреснозапильна рослина. Запилення здійснюється бджолами, осами та іншими комахами.

Середня дата початку цвітіння за роки спостережень припадає на 15 червня за середньодобової температури повітря близько +20°С. Першою цвіте хурма кавказька (8.06-12.06), за нею хурма віргінська.

Тривалість цвітіння становить 8-22 дні за суми ефективних температур на цей період від 598,1 до 895,8єС.

Тичинкові екземпляри видів хурми цвітуть довше - вступають у фазу цвітіння на 1-2 дні раніше і закінчують її на 2-3 дні пізніше маточкових. Кількість тичинкових і маточкових квіток залежить від погодних умов та стану дерева.

Після цвітіння протягом місяця обпадає від 12 до 32% зав'язі, за температури повітря 30-32 ⁰С цей показник ще вищий.

Стиглі пилкові зерна досліджуваних видів жовтого кольору, в екваторіальній проекції округлі або овальні, в полярній проекції - трьохлопатево-округлі з широкими, сплюснутими лопатями.

Довжина пилкових зерен у хурми східної та кавказької майже однакова, у віргінської - найбільша; діаметр найменший у хурми віргінської, середній - у хурми кавказької, найбільший - у східної (табл. 1).

Примітка: М - середнє арифметичне; ±m - похибка середнього арифметичного; V% - коефіцієнт варіації.

Життєздатність пилку хурми кавказької становить 59,92%; хурми віргінської - 60,77%, найкраще його проростання відбувається на середовищі з агар-агару з 20% сахарози. Фертильність свіжозібраного пилку хурми кавказької становить 98,56%, віргінської - 99,16%. Довжина пилкових трубок у свіжозібраних пилкових зерен хурми кавказької становить від 139,70 до 168,08 мкм., віргінської - від 247,72 до 323,62 мкм.

Зимостійкість. Лісостеп України характеризується зимами з нестійким сніговим покривом. Часті і тривалі перепади температур особливо небезпечні взимку, коли рослини перебувають в стані вимушеного спокою. Загальна тривалість періоду спокою у досліджуваних видів хурми становила 191-235 днів. Період органічного спокою триває 59-119 днів. Вимушений спокій залежить від погодних умов і в середньому за роки дослідженнь складав від 126 до 148 днів. У хурми східної короткий період органічного спокою, кавказької - довший, найтриваліший - у віргінської. Погодні умови зим 2004-2008 року дуже відрізнялись, що дало можливість об'єктивно оцінити зимостійкість видів хурми в нових умовах вирощування. Результати візуальної оцінки зимостійкості видів і сортів хурми показали, що найморозостійкішим видом в умовах Лісостепу України є хурма віргінська. Критичні погодні умови 2005-2006 рр. (температура повітря опускалася до позначки -28?30⁰С) рослини витримали без пошкоджень. Сорти цього виду заплодоносили в наших насадженнях навіть після морозів -28-30⁰С. Гібридні форми D. kaki х D. virginiana витримали зниження температури до ? -28⁰С. Пошкодились лише верхівки однорічних пагонів. Хурма східна пошкоджується вже при -18-20⁰С. На зиму рослини захищаємо. У хурми кавказької надземна система тичинкових і маточкових екземплярів відмерзла до рівня снігового покриву за температури -27⁰С, але регенераційна здатність хурми кавказької виявилася досить високою, рослини за 2 роки повністю відновилися і заплодоносили.

Посухостійкість. Одним з показників стійкості рослин у культурі є посухостійкість, яку розглядають як здатність витримувати більш або менш тривалі посухи без значних незворотних порушень життєвих функцій.

Окремі фрагментарні відомості про посухостійкість видів роду Diospyros в різних районах інтродукції містяться в роботах А.Я. Зарецького (1934), І.С. Леквейшвили (1948), А.А. Гроссгейма (1952), Т.І. Славкіної (1954), Кулькова О.П. (1966).

Візуальні спостереження було доповнено даними лабораторних досліджень. Експериментально встановлено, що у посушливий період в умовах Лісостепу України кількість вологи в листках хурми становить 60,6-76,05%, а реальний водний дефіцит складає 1,84-7,28%. Найбільша оводненість листків була у хурми віргінської, а найменший дефіцит вологи - у сортів Вебер та Джон Рік.

Відомо, що посухостійкі рослини вирізняються меншими розмірами продихів та більшою їх кількістю на одиницю площі, меншими розмірами клітин верхнього та нижнього епідермісу. У зв'язку з цим дослідили щільність розташування продихів та їх розміри. Листкові пластинки всіх досліджених рослин дорсивентрального типу і мають як спільні, так і відмінні специфічні анатомічні ознаки, але у всіх видів продихи знаходяться лише з абаксіального боку, вони округлої форми. Нижній бік листкової пластинки хурми кавказької має масу залозистих волосків і містить найменшу кількість продихів (56,81±2,89), у порівнянні з хурмою віргінською (113,60±2,79) і східною (85,90±2,39) (табл. 2).

У хурми віргінської клітини верхнього і нижнього епідермісу листка дрібніші, ніж у хурми східної і кавказької. Клітини верхнього епідермісу крупніші, ніж нижнього, тонкостінні.

МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНИХ І ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ ВИДІВ ТА СОРТІВ ХУРМИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Дослідження внутрішньовидової мінливості має як науково-теоретичне, так і практичне значення. М.І. Вавілов (1965) надавав великого значення внутрішньовидовій мінливості для пізнання виду як системи. Під внутрішньовидовою мінливістю прийнято розуміти прояв різноякісності однотипових ознак або властивостей у різних індивідумів одного виду, що фіксується в один і той же відрізок часу (Мамаєв, 1973). С.А. Мамаєв (1973) виділив три основні категорії мінливості: 1 - структурних ознак; 2 - функціональних ознак; 3 - якісних ознак. Ця класифікація охоплює, в основному, всі прояви внутрішньовидової мінливості рослин. З поняттям мінливості пов'язане і інше - пластичність - це мінливість організму під впливом умов життя. У широкому смислі - пластичність - це здатність біосистеми змінюватися зі зміною екологічних умов, не втрачаючи при цьому своїх якісних меж (Нухімовський, 1997). Порівняльне дослідження внутрішньовидової мінливості рослин дає уяву про адаптивні властивості виду і можливість раціонально використати генофонд, цілеспрямовано вести інтродукційну і селекційну роботу. Генетична різноманітність інтродукційної популяції проявляється у різноманітності фенотипічних ознак. По відношенню до селективної діяльності людини всі ознаки інтродукційної популяції відомий російський вчений О.К. Скворцов (2003) поділяє на господарсько-цінні - маса плоду, смак і хімічний склад, урожайність, строки достигання і т. ін. та байдужі - форма листка, розмір і форма віночка, опушення пагона.

Для оцінки мінливості ми використали коефіцієнти варіації, на підставі їхніх значень виділили ознаки з дуже низьким, низьким, середнім, підвищеним, високим та дуже високим рівнями мінливості. Визначено діапазон мінливості низки морфологічних ознак. Більшість досліджених ознак відносно стабільні і менш варіабельні, ніж такі, як маса насінини і кількість їх у плоді.

У хурми кавказької найбільший рівень мінливості у таких важливих у селекційному відношенні ознак, як маса і кількість насінин в плоді, що свідчить про перспективність селекції у цьому напрямку.

Маса плоду у хурми кавказької варіює від 1,70 до 4,90 г, за формою вони в основному округлі, або округло-овальні, кількість насінин у плоді - від 1 до 8 шт. За масою плоду рівень мінливості має середні значення, це свідчить про більш менш константність цієї ознаки.

Хурма віргінська, як і хурма кавказька, має середній рівень мінливості за кількістю насінин у плоді (від 1 до 7 шт.) і високий - за масою плоду, яка складає від 8,78 до 18,51 г.

БІОХІМІЧНИЙ СКЛАД ГЕНЕРАТИВНИХ І ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ ХУРМИ

Біохімічний склад плодів та вегетативних органів хурми в умовах Лісостепу України раніше не досліджувався. Проведено комплексну оцінку біохімічного складу плодів, насіння, листків і пагонів хурми з метою визначення потенціалу біологічно активних речовин.

Дані наших досліджень 3 видів і сортів хурми свідчать, що вміст таких енергетично-ессеціальних компонентів, як вуглеводи, жири, білки, мінеральні речовини, вітамін С достатньо високий.

Найвищий вміст білків знайдено у чашечках плодів хурми віргінської - 218,4 г.кг^-1, найнижчий - у плодах хурми кавказької - 28,1 г.кг^-1, листки займають середню позицію.

Якісний та кількісний вміст амінокислот у різних органах хурми свідчить про те, що сумарний вміст їх у плодах та насінні хурми кавказької вищий, ніж у віргінської, у якої виявлено невеликий вміст проліну, тирозину та триптофану. У плодах хурми кавказької набагато вищий вміст незамінних кислот - гістидину, лейцину, ізолейцину.

Порівняльний аналіз вмісту амінокислот у хурми кавказької показав, що у листках і насінні найбільший вміст незамінних амінокислот, у плодах ? найменший

У хурми віргінської вміст амінокислот у 2-3 рази вищий в листках і чашечках, ніж у насінні. Найнижчий вміст їх - у плодах цього виду.

Найбільший вміст фруктози - 10,45% та глюкози - 10,08% відмічено у хурми кавказької, найменший ? у сорту Росіянка (міжвидовий гібрид) - відповідно - 7,45% та 8,54%. Вміст ліпідів у плодах хурми кавказької - 12,4 г.кг^-1, у віргінської - 9,1 г.кг^-1.

Плоди, однорічні пагони, кора, коріння, листки хурми накопичують значну кількість деяких макро- і мікроелементів. Найбільш багатими на хімічні елементи є листки хурми східної та маточкові рослини хурми кавказької.

Серед досліджуваних хімічних елементів відмічено високий вміст кальцію та калію, зокрема - у листках та корі хурми. Найбільше кальцію - у листках маточкових рослин хурми кавказької - 505,70 мг.100 г^-1, дещо менше ? у хурми східної - 425,98 мг.100 г^-1 та сорту Росіянка - 386,23 мг.100 г^-1, у листках тичинкових рослин хурми кавказької - 383,86 мг.100 г^-1. Найменше кальцію ? у тичинкових рослин хурми віргінської - 78,82 мг.100 г^-1. У корі кальцію - від 410,24 до 246,69 мг.100 г^-1. Калію у плодах хурми кавказької - 114,82 мг.100 г^-1, у сорту Росіянка (міжвидовий гібрид) - 96,62 мг.100 г^-1, менше - у сорту Вебер (хурма віргінська) - 74,30 мг.100 г^-1. У листках вміст цього елементу становить від 144,32 до 201,30 мг.100 г^-1, у корі ? від 68,87 до 93,24 мг.100 г^-1. Найменше калію ? у корінні - 44,21-60,77 мг.100 г^-1.

За нашими даними, листки та пагони різних видів та сортів хурми накопичують значну кількість аскорбінової кислоти: листки ? від 61,23 до 874,10 мг/%, пагони - від 28,02 до 2084,49 мг/%. Упродовж вегетації вміст аскорбінової кислоти змінюється. Максимальну її кількість виявлено у пагонах на період початку їх росту.

Виходячи з даних біохімічного складу, плоди, насіння, листя і пагони представляють інтерес як джерело рослинних антиоксидантів.

НАСІННА І ВЕГЕТАТИВНА РЕПРОДУКЦІЯ ВИДІВ ХУРМИ

Насінне розмноження. Дослідженню особливостей насінного розмноження хурми присвячені роботи А.Я. Зарецького (1929, 1934), Д.Ф. Ланге (1935), Т.І. Славкіної (1954), О.П. Кулькова (1966), А.Б. Саникидзе (1972), М.Г. Ніколаєвої (1985), А.Н. Казаса (1988), М.Д. Омарова (1988, 1990, 1991).

Було випробувано широкий діапазон найрізноманітніших способів передпосівної підготовки насіння, що складався з 8 варіантів: осінньої і весняної сівби, скарифікації, стратифікації та ін. Найкраща схожість стратифікованого у тирсі протягом 60 днів (температура 5-10С) насіння спостерігалась за весняної сівби (II декада квітня): у хурми східної - 70%, віргінської - 90%, кавказької - 95%. Сходи з'являються у кінці травня - на початку червня: у хурми кавказької - через 29, східної - через 36, у віргінської - через 45 днів.

Вивчення початкових етапів онтогенезу інтродуцентів має істотне значення для з'ясування процесів адаптації в нових умовах зростання. Ці питання розглянуто у роботах Т.І. Славкіної (1954), І.М. Ахунд-Заде (1957, 1960), Х.Г. Кулієвої (1964) у регіонах Середньої Азії та Кавказу.

В умовах Лісостепу України такі дослідження проведено вперше. Сіянці першого року хурми східної вирізняються слабким ростом. До кінця вегетації вони досягають - 14-66 см висоти, діаметр кореневої шийки - від 4,05 до 8,93 мм.

Надземна система сіянців першого року не має розгалуження. Сіянці хурми кавказької вирізняються сильним ростом і сягають висоти від 60 до 103 см, з діаметром кореневої шийки - від 5,23 до 18,42 мм. Бічних пагонів - від 1 до 11 шт. Розгалуження починається на висоті від 8 до 44 см.

Коренева система сіянців хурми східної стрижнева, кавказької зазвичай не має різко вираженого стрижневого кореня, головний корінь гілкується на відстані 10 см від кореневої шийки. Сіянці хурми віргінської відрізняються добре вираженим та розвинутим стрижневим коренем. Основна маса коріння (85%) у сіянців хурми східної розташована в шарі грунту від 10 до 25 см, у хурми кавказької (88%) - від 10 до 45 см, віргінської (90%) - від 10 до 80 см. Однорічні сіянці утворюють коріння трьох порядків. Найглибше проникає коріння II-го порядку у всіх трьох видів. Коріння I-го порядку хурми східної розвинене значно гірше, ніж у рослин двох інших видів.

Вегетативне розмноження. В літературі немає єдиної думки щодо оптимальних строків вегетативного розмноження хурми. Більшість дослідників вважають найкращими весняні строки щеплення. Головною причиною поганого приживлення хурми при літньому щепленні, на їхню думку, є інтенсивний сокорух, який погіршує приживлення (Ахунд-Заде, 1957, 1960; Леквейшвілі, 1948, 1959; Кульков, 1986, 1966; Омаров, 1988, 1990, 1991; Казас, 1988; ). При пораненні дубильні речовини окислюються на повітрі, в результаті чого відмирають камбіальні клітини, що різко знижує приживлення. Ми випробовували різні способи і строки вегетативного розмноження хурми. Найкращі результати були отримані за весняного щеплення (окуліруванням) у I декаду травня. Приживлення вічок (середнє за чотири роки) склало - 93,55%.

УСПІШНІСТЬ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ ТА СОРТІВ ХУРМИ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Оцінка успішності інтродукції рослин в нових умовах, ступінь їх стійкості має теоретичне і практичне значення, визначаючи перспективи використання в культурі того чи іншого інтродуцента.

Акліматизаційне число досліджуваних видів становить від 37 до 100, слабкою виявилася акліматизація у хурми східної - 37,0 балів, хороша - у кавказької - 73,5 балів, повна - у віргінської, її сортів та сортів міжвидових гібридів - 94,0-100,0 балів (табл. 4).

ВИСНОВКИ

Проведено комплексний аналіз адаптаційної здатності, оцінку успішності і перспектив культивування видів роду Diospyros в Лісостепу України. Встановлено біоекологічні особливості, оцінено репродуктивну здатність і біохімічні властивості, виявлено внутрішньовидову мінливість і її діапазон у низки морфологічних ознак генеративних і вегетативних органів трьох видів хурми, розроблено ефективні методи розмноження.

1. Зібрано унікальний генофонд і створено колекцію видів і сортів роду Diospyros - хурми кавказької (5 форм маточкових та тичинкових рослин), віргінської (5 форм маточкових та тичинкових рослин) та її сортів (3 сорти: Джон Рік, Вебер та Мідер), хурми східної (5 форм) та гібридів х.східної з х.віргінською (2 сорти: Росіянка, Нікітська Бордова).

2. Встановлено сезонні ритми росту і розвитку, їх узгодженість з погодно-кліматичними умовами та залежність строків настання і тривалість фенофаз від метеофакторів. Початок вегетації видів та сортів хурми відмічено у квітні за середньодобової температури повітря +10єС. Цвітіння відбувається в період з 15 червня до 2 липня за суми ефективних температур - 598,1-895,8єС. Тривалість вегетації рослин досліджуваних видів хурми становить 175,91±5,82 діб. Найкоротший вегетаційний період у хурми віргінської та її сортів, найдовший - у хурми кавказької.

3. Аналіз пилкових зерен 2 видів хурми показав, що фертильність свіжозібраного пилку хурми кавказької становить 98,56%, хурми віргінської - 99,16%, його життєздатність відповідно - 59,92% та 60,77%.

4. Виявлено внутрішньовидову мінливість, визначено її діапазон у низки морфологічних параметрів вегетативних і генеративних органів трьох видів хурми. Встановлено найстабільніші кількісні морфологічні ознаки деяких органів. Найвищий рівень мінливості ознак (маса насіння і кількість його у плоді) у хурми кавказької, у хурми віргінської більше всього варіюють ширина черешка та кількість насіння.

5. Визначено посухостійкість хурми в умовах Лісостепу України. Вона - висока у хурми віргінської та міжвидових гібридів, нижча - у хурми кавказької. Експериментально показано, що у посушливий період в умовах Лісостепу кількість вологи в листках хурми становить 60,6-76,05%, а реальний водний дефіцит складає 1,84-7,28%. Найбільшу оводненість листків відмічено у хурми віргінської, а найменший дефіцит вологи - у сортів Вебер та Джон Рік.

6. Встановлено значні відмінності в кількості і розмірах продихів на 1 мм² поверхні листка у різних за посухостійкістю видів. Кількість продихів на 1 мм² у хурми віргінської найбільша і становить 113,60±2,79, у хурми східної - 85,90±2,39, кавказької - 56,81±2,89. Продихи на поверхні листка усіх трьох видів хурми знаходяться лише з абаксіального боку.

7. Загальна тривалість періоду спокою у досліджуваних видів хурми становить 191-235 днів. Період органічного спокою - 59-119 днів, вимушеного - від 126 до 148 днів. Найкоротший період органічного спокою у хурми східної, найтриваліший - у хурми віргінської.

8. Встановлено, що хурма віргінська, її сорти та міжвидові гібриди в умовах Лісостепу України є зимостійкими. Хурма кавказька сильно підмерзає за мінімальної температури -27°С, але добре регенерує. Хурма східна щорічно обмерзає до рівня кореневої шийки.

9. Вперше в умовах Лісостепу України досліджено біохімічний склад плодів і вегетативних органів видів хурми. Відмічено високий вміст біологічно активних речовин. Визначено 16 амінокислот в плодах і вегетативних органах. Сумарний вміст амінокислот у плодах і насінні хурми кавказької відповідно - 21,8 і 48,6 г.кг^-1, у хурми віргінської - 13,5 та 33,6 г.кг^-1. Встановлено високий вміст калію (до 114,82 мг.100 г^-1) у плодах хурми кавказької та сорту Росіянка (до 96,62 мг.100 г^-1). Високий вміст ліпідів відмічено у плодах хурми кавказької, нижчий - у віргінської. Листки видів та сортів накопичують значну кількість аскорбінової кислоти - до 874,10 мг/%, пагони - до 2084,49 мг/%.

10. Розроблено ефективні прийоми насінного та вегетативного розмноження хурми. Насінне - весняна сівба стратифікованого протягом 60 днів насіння: схожість його склала у хурми кавказької - 95%, віргінської - 90%, східної - 70%. Вегетативне розмноження - весняне окулірування у I декаді травня. Приживлення вічок (середнє за чотири роки) склало 93,55%.

11. Досліджено формування кореневої системи сіянців хурми на початкових етапах онтогенезу. Основна маса коріння (85%) у сіянців хурми східної розташована у шарі грунту 10-25 см, у хурми кавказької (88%) - 10-45 см, у віргінської (90%) - 10-80 см. Найглибше проникає коріння II-го порядку у всіх трьох видів.

12. Оцінка успішності і перспектив культивування видів хурми у Лісостепу України свідчать про повну акліматизацію D.virginiana, її сортів та міжвидових гібридів, акліматизаційне число становить 93-97 балів, хорошу - D.lotus - акліматизаційне число - 78 балів; слабку - D.kaki - акліматизаційне число 28 балів. Отже, D.virginiana та D.lotus цілком перспективні для культивування у Лісостепу України, D.kaki потребує подальшої селекційної роботи (виведення зимостійких сортів).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вегетативне розмноження сортового матеріалу для вирощування саджанців необхідно проводити весняним щепленням у першій декаді травня.

Для вирощування сіянців (у селекційних цілях та одержання підщепи) ефективні підзимній посів свіжозібраним та весняний - стратифікованим протягом 60 днів (за температури 5-10С) насінням.

Вирощувати сіянці хурми віргінської для одержання підщепи доцільно з пікіруванням або пересадкою через рік з метою формування мичкуватої кореневої системи.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Григор'єва О.В. Рід Diospyros L. (Ebenaceae) в Україні: інтродукція, перспективи культивування / О.В. Григор'єва, С.В. Клименко // Інтродукція рослин. - 2005. №3. - С. 21-26.

2. Григор'єва О.В. Оцінка зимостійкості видів хурми в умовах інтродукції в НБС НАН України / О.В. Григор'єва: тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України [”Наукові основи збереження біотичної різноманітності”]. - Випуск 7: Львів: „Ліга-Прес”, 2006. - С. 24-28.

3. Григор'єва О.В. Особливості цвітіння видів роду Diospyros L. в умовах інтродукції / О.В. Григор'єва, С.В. Клименко // Вісник Київського нац. ун-ту: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2007. - С. 15-17.

4. Григор'єва О.В. Регенераційна здатність хурми кавказької (Diospyros lotus L.) у зв'язку з інтродукцією у Лісостепу України / О.В. Григор'єва, С.В. Клименко: материалы XVI межд. научной конф. [”Роль ботанических садов в изучении онтогенеза интродуцированных растений”], (Харьков, 26-29 мая 2008) // Биологический вестник. - 2008. - Т. 12, №2. - С. 12-14.

5. Григор'єва О.В. Дубильні речовини, як один з біохімічних показників зимостійкості представників роду Diospyros L. в умовах Лісостепу України / О.В. Григор'єва, В.Ф. Левон, С.В. Клименко: матеріали III Міжнародної наукової конф. [”Старовинні парки і ботанічні сади: проблеми та перспективи функціонування”], (Біла Церква, 29 вересня - 3 жовтня 2008 р.) / Білоцерківський нац. аграрний ун-т, Державний дендрологічний парк ”Олександрія” НАН України, Рада бот. садів та дендропарків України. - Біла Церква, 2008. - С. 189-191.

6. Григор'єва О.В. Особливості росту і розвитку представників роду Diospyros L. в Лісостепу України / О.В. Григор'єва О.В. // Вісник Київського Нац. ун-ту: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2009. - С. 90-92.

7. Григор'єва О.В. Морфологічні та біоекологічні особливості і репродукція хурми кавказької (Diospyros lotus L.) в Лісостепу України / О.В. Григор'єва О.В. // Чорноморськ. бот. ж. - 2009. - Т.5, №1. - С. 91-100.

8. Григор'єва О.В. Особливості розмноження видів роду Diospyros L. в Лісостепу України / О.В. Григор'єва, С.В. Клименко: матеріали міжнар. конф. [”Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища”], (Кривий Ріг, 16-19 травня 2005 р.) / Криворізький бот. сад НАНУ, Рада бот. садів та дендропарків України. - Дніпропетровськ. Вид-во „Проспект”, 2005. - С. 194-196.

9. Григор'єва О.В. Інтродукція видів роду Diospyros L.: історія, стан та перспективи / О.В. Григор'єва: матеріали V міжнар. конф. молодих дослідників [Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”], (Київ, 7-10 червня 2005) / НАН України, Рада бот. садів України, Українське бот. товариство, Нац. бот. сад ім. М.М. Гришка. - К.: Фітосоціоцентр, 2005. - С. 89-90.

10. Григор'єва О.В. Біологічні особливості хурми кавказької (Diospyros lotus L.) при інтродукції в Лісостепу України / О.В. Григор'єва: матеріали VI міжнар. конф. молодих дослідників [”Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”], (Кривий Ріг, 26-29 квітня 2006 р.) / НАН України, Українське бот. товариство, Рада бот. садів та дендропарків України, Криворізький бот. сад НАН України, НБС НАН України. - Кривий Ріг, 2006. - С. 133-135.

11. Григор'єва О.В. Морфологічні особливості насіння видів хурми (Diospyros L.) / О.В. Григор'єва: матер. XII з'їзду укр. бот. товариства, 15-18 травня 2006 р. / відп. ред. К.М. Ситник. - Одеса, 2006. - С. 32.

12. Григорьева О.В. Перспективы интродукции видов рода Diospyros L. в Лесостепи Украины / О.В. Григорьева: материалы I (IX) Междунар. конф. молодых ботаников в Санкт-Петербурге, (21-26 мая 2006 г.) / Бот. институт им. В.Л. Комарова, Русское бот. общество. - С.-Пб., 2006. - С. 239-240.

13. Григор'єва О. Хурма кавказька - біохімічний склад і перспективи використання як лікарської рослини / О. Григор'єва, Я. Бриндза, С. Клименко та ін.: матеріали міжн. науково-практичної конф. [”Актуальні теоретичні та клінічні аспекти фітотерапії”], (Ужгород, 20-22 квітня 2007 р.) / Ужгородський національний ун-т, Управління освіти і науки Закарпатської ОДА. - Ужгород, 2007. - С. 198-202.

14. Grygorieva O. Phenotypic characteristics of Diospyros lotus L. genotype used in breeding process / O. Grygorieva, S. Klymenko, J. Brindza: 18^th Eucarpia genetic resources section meeting [”Plant Genetic Resources and their Eхploitation in the plant breeding for Food and Agriculture”], (Piestany, 23-26 May 2007) / Slovak agricultural research centre Nitra, Research institute of plant production Piestany. - Piestany, 2007. - P. 85.

15. Григорьева О.В. Размножение хурмы кавказской (Diospyros lotus L.) в Лесостепи Украины / О.В. Григорьева: материалы IV Международной научной конф. [”Биологическое разнообразие”], (Санкт-Петербург, 5-8 июня 2007) / Бот. ин-ут им. В.Л. Комарова, Совет бот. садов северо-запада европейской части России. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 549-550.

16. Григор'єва О.В. Хурма віргінська (Diospyros virginiana L.) у Лісостепу України / О.В. Григор'єва, С.В. Клименко: матеріали міжн. наук. конф. [”Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми”], (Кременець, 18-23 червня 2007 р.) / Рада бот. садів та дендропарків України, Кременецький бот. сад, Тернопільський нац. педагогічний ун-т. - Кременець-Тернопіль: Вид-во „Підручники і посібники”, 2007. - С. 50.

17. Григор'єва О.В. Внутрішньовидова мінливість листової пластинки хурми віргінської в умовах Лісостепу України / О.В. Григор'єва, С.В. Клименко: матеріали міжн. наук. конф. [”Інтродукція рослин на початку XXI століття: досягнення і перспективи”], (Київ, 2-4 жовт. 2007р.) / НАН України, Рада бот. садів України, Нац. бот. сад ім. М.М. Гришка. - К.: Фітосоціоцентр, 2007. - С. 208-313.

18. Grygorieva O. Persimmons (Diospyros kaki L. and Diospyros lotus L.) utilization potential / O. Grygorieva, O. Grabovecka, V. Derevjanko et al.: зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [”Досягнення та проблеми інтродукції рослин в степовій зоні України”], (Нова Каховка, 18-20 жовт. 2007 р.) / Херсонська обласна державна адміністрація, ДП ДГ ”Новокаховське” НБС - ННЦ УААН, Нікітський бот. сад - ННЦ УААН, Херсонське відділення українського бот. товариства. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 33-34.

19. Левон В.Ф. Біохімічні дослідження інтродукованих видів роду Diospyros virginiana L. та Asimina triloba Adans. в південному степу та Лісостепу України / В.Ф. Левон, В.М. Дерев'янко, О.В. Григор'єва: зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [”Досягнення та проблеми інтродукції рослин в степовій зоні України”], (Нова Каховка, 18-20 жовт. 2007 р.) / Херсонська обласна державна адміністрація, ДП ДГ ”Новокаховське” НБС - ННЦ УААН, Нікітський бот. сад - ННЦ УААН, Херсонське відділення українського бот. Товариства. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 78-79.

20. Grygorieva O. Persimmon (Diospyros lotus L.) fruit and seed basic biochemical characteristics / O. Grygorieva, J. Brindza, Z. Kochanova et al.: 1^st International Scientific Conference on Medicinal and Spice Plant, (Nitra, 5-6 December 2007) / Slovenska Polnohospodarska universita v Nitre. - Nitra. 2007. - P. 33-36.

21. Григор'єва О.В. Лікарські властивості хурми східної (Diospyros kaki L) / О.В. Григор'єва, Я. Бриндза, С.В. Клименко та ін.: Міжн. науково-практична конференція [”Довкілля і здоров'я людини”], (Ужгород, 17-19 квітня 2008 р.) / Ужгородський національний ун-т, Управління охорони здоров'я, Управління освіти і науки Закарпатської ОДА. - Ужгород, 2008. - С. 333-335.

22. Григор'єва О.В. Хурма віргінська (Diospyros virginiana L) - біохімічний склад і перспективи використання як лікарської рослини / О.В. Григор'єва, Я. Бриндза, С.В. Клименко та ін.: Міжн. науково-практична конф. [”Довкілля і здоров'я людини”], (Ужгород, 17-19 квітня 2008 р.) / Ужгородський нац. ун-т, Управління охорони здоров'я, Управління освіти і науки Закарпатської ОДА. - Ужгород, 2008. - С. 229-232.

23. Григор'єва О.В. Біологічні особливості хурми віргінської (Diospyros virginiana L.) при інтродукції в Лісостепу України / О.В. Григор'єва, С.В. Клименко: тези доповідей Міжнар. науково-практич. конф. до 75-річчя Ботанічного саду Дніпропет. нац. ун-ту. [”Сучасні проблеми інтродукції та акліматизації рослин”], (Дніпропетровськ, 8-11 вересня 2008 р.) / Рада бот. садів та дендропарків України, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській обл.., бот. сад Дніпропетровського нац. ун-ту. - Д.: Вид-во ДНУ, 2008. - С. 113-114.

24. Григорьева О.В. Репродуктивная способность хурмы кавказской (Diospyros lotus L.) в Лесостепи Украины / О.В. Григорьева, С.В. Клименко: матер. Всерос. науч.-практ. конференции [”Декоративное садоводство России: состояние, проблемы, перспективы”], (Сочи, 24-27 июня 2008 г.) / Российская акад. с/г наук, ГНУ Всероссийский научно-иссл. ин-т цветоводства и субтроп. культур. - Сочи, 2008. - С. 381-387.

25. Григорьева О.В. Виды рода Diospyros L. в Лесостепи Украины / О.В. Григорьева, С.В. Клименко, Я. Бриндза: материалы междунар. конф. [”Актуальные проблемы ботаники в Армении”], (Ереван, 6-9 октября 2008 г.) / Институт ботаники НАН РА, Армянское бот. общество. - Ер.: Ин-т ботаники НАН РА, 2008. - С. 365-370.

26. Grygorieva O. Introduction and use of persimmon species (Diospyros spp.) in Ukraine / О. Grygorieva, S. Klymenko, V. Derevjanko et al.: IV International Symposium on Persimmon Firenze, Faenza, Caserta, (Firenze, 8-13 November, 2008) / Department of Horticulture - University of Florence. - Firenze, 2008. - P. 18.

27. Grygorieva O. Morphometrical analysis of Diospyros lotus L. population in the Mlynany arboretum, Slovakia / О. Grygorieva, S. Klymenko, V. Derevjanko et al.: IV International Symposium on Persimmon Firenze, Faenza, Caserta, (Firenze, 8-13 November, 2008) / Department of Horticulture - University of Florence. - Firenze, 2008. - P. 28.

28. Grygorieva O. Variations in seed morphometrical characters of persimmon (Diospyros kaki Thunb., D. lotus L., and D. virginiana L.) grown in Slovakia / О. Grygorieva, J. Brindza, Z. Kochanova, S. Klymenko: IV International Symposium on Persimmon Firenze, Faenza, Caserta, (Firenze, 8-13 November, 2008) / Department of Horticulture - University of Florence. - Firenze, 2008. - P. 70.

29. Brindza J. Effect of hail injury on persimmon (Diospyros spp.) in Nova Kachovka, Ukraine / J. Brindza, О. Grygorieva, Z. Kochanova et al.: IV International Symposium on Persimmon Firenze, Faenza, Caserta, (Firenze, 8-13 November, 2008) / Department of Horticulture - University of Florence. - Firenze, 2008. - P. 93.

30. Grygorieva O. Introduction, breeding and use of persimmon species (Diospyros spp.) in Ukraine / О. Grygorieva, S. Klymenko, J. Brindza et al. // Acta Hort. - 2009. - № 833. - P. 57-62.

31. Grygorieva O. Morphometrical analysis of Diospyros lotus population in the Mlynany arboretum, Slovakia / О. Grygorieva, S. Klymenko, J. Brindza et al. // Acta Hort. - 2009. - № 833. - P. 145-150.

АНОТАЦІЯ

Григор'єва О.В. Види роду Diospyros L. в Лісостепу України: інтродукція, біологічні особливості, репродукція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню біоекологічних особливостей трьох видів роду Diospyros L., а саме: D. kaki Thunb., D. lotus L., D. virginiana L. в умовах Лісостепу України.

Проаналізовано і представлено природний та культигенний ареали, історію інтродукції, стан та перспективи культури хурми у світі і в Україні, сортимент. Досліджено фенологічні фази росту і розвитку і залежність їх від сум ефективних температур; цвітіння, фертильність і життєздатність пилку, зимо- та посухостійкість, продуктивність. Представлено результати досліджень внутрішньовидової мінливості, визначено коефіцієнти її варіювання, встановлено найстабільніші кількісні морфологічні ознаки деяких органів. Встановлено морфологічні особливості продихового апарату листків у зв'язку з посухостійкістю. Наведено дані біохімічної оцінки генеративних та вегетативних органів видів хурми. Розроблено способи і визначено оптимальні строки насінного і вегетативного розмноження.

Зроблено оцінку успішності інтродукції та перспектив культивування видів хурми в умовах Лісостепу України. Показано, що види D. virginiana та її сорти і D. lotus цілком придатні для культури, D. kaki потребує на зиму захисту і подальшої селекції на зимостійкість.

Ключові слова: види роду Diospyros L., Лісостеп України, інтродукція, біологія, морфологія, біохімія, репродукція.

АННОТАЦИЯ

Григорьева О.В. Виды рода Diospyros L. в Лесостепи Украины: интродукция, биологические особенности, репродукция. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. - Национальный ботанический сад им.Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию биоэкологических особенностей трех видов рода Diospyros L.: D. kaki Thunb., D. lotus L., D. virginiana L. в условиях Лесостепи Украины.

Проанализированы и представлены естественный и культигенный ареалы, история интродукции, состояние и перспективы культуры хурмы в мире и в Украине, сортимент.

Исследованы фенологические фазы роста и развития и зависимость их от сумм эффективных температур. Начало вегетации видов и сортов отмечено в апреле при среднесуточной температуре +10°С, цветение - с 15 июня до 2 июля при сумме эффективных температур - 598,1-895,8°С. Фертильность и жизнеспособность пыльцы составляют у хурмы кавказской - 98,56%, у х.виргинской - 99,16%, жизнеспособность соответственно - 59,22% и 60,77%. Длительность вегетационного периода - 175,91±5,82 дня, самый короткий - у хурмы виргинской и ее сортов, самый длинный - у х.кавказской. Представлены результаты исследований внутривидовой изменчивости, определены наиболее стабильные количественные морфологические признаки генеративных и вегетативных органов. Изучена засухоустойчивость видов хурмы, она - высокая у хурмы виргинской и межвидовых гибридов, ниже - у х.кавказской. Установлены значительные различия в количестве и размерах устьиц на 1 мм² поверхности листьев у разных по засухоустойчивости видов. У хурмы виргинской - 85,9±2,39, у х.кавказской - 56,81±2,89 шт. Устьица на поверхности листьев находятся только с абаксиальной стороны.

...