Жуки-скритники (coleoptera, latridiidae) Сходу України (фауна, морфологія, біологія, екологія)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ ІМ. І. І. ШМАЛЬГАУЗЕНА

УДК 595.763.75:477.54/.62

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Жуки-скритники (coleoptera, latridiidae) сходу України (фауна, морфологія, біологія, екологія)

03.00.24 - ентомологія

Трихліб Тетяна Анатоліївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Усова Зінаїда Василівна Донецький національний університет, професор кафедри зоології

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Пучков Олександр Васильович Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, завідувач відділу наукових колекцій

кандидат біологічних наук, науковий співробітник, Яницький Тарас Петрович Державний природознавчий музей НАН України, науковий співробітник

Захист дисертації відбудеться «___» __________2011 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.153.01 Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України за адресою 01601, м. Київ - 30, вул. Б. Хмельницького, 15

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України за адресою 01030, м. Київ-30, вул. Б. Хмельницького, 15

Автореферат розісланий «___» _____________ 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Лісіцина О. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Скритники (Latridiidae) -- дрібні жуки розміром від 0,8 до 3,0 мм, екологічно пов'язані з міксоміцетами та грибами -- аскоміцетами і базидіоміцетами. Цих комах можна зустріти у різноманітних гниючих залишках рослинного або тваринного походження: на живій і відмерлій деревині, у лісовій підстилці, гніздах комах, птахів і ссавців. Деякі види скритників відмічені у помешканні людини, харчових запасах і фармацевтичних препаратах, в ентомологічних, мікологічних і гербарних колекціях, де вони можуть бути шкідниками (Hinton, 1941). Деякі активно літаючі види скритників регулярно зустрічаються на плодових тілах трутовиків під час їхньої споруляції і можуть бути переносниками спор цих дереворуйнівних грибів (Салук, 1989).

У світовій фауні родина Latridiidae налічує близько 800 видів, що належать до 30 родів (Rьcker, 2007). Для України до початку наших досліджень було відомо 55 видів скритників (Якобсон, 1915; Roubal, 1936; Медведев, Высоцкая, 1969; Медведев, Соснина, 1973; Медведев, Скляр, 1974; Burakowski, Mroczkowski, Stefanska, 1986; Салук, 1995; Kubisz, Mazur, Pawlowski, 1997-1998; Mika, Rьcker, 1998; Скляр, 2007). У той же час для Степу і Лісостепу Лівобережної України було відомо лише дев'ять видів (Якобсон, 1915; Медведев, Скляр, 1974; Скляр, 2007) за небагатьма знахідками і уривчастими відомостями про їхні біологічні і екологічні особливості. З них тільки для чотирьох видів було описано преімагінальні стадії. Таким чином, жуки родини Latridiidae Східної України вивчені недостатньо, а відомості про їхні біологічні та екологічні особливості були фрагментарними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційну роботу було включено до планових наукових досліджень кафедри зоології Донецького національного університету «Екологія і фауна південно-східної України» Г 96/1 (номер державної реєстрації 0196U021121) і «Дослідження біорізноманіття членистоногих Приазов'я: індикаторні можливості окремих груп на прикладі Collembola та Insecta (Simuliidae, Syrphidae, Latridiidae)» № 00-вв/12 (номер державної реєстрації 0100U001961).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є встановлення видового складу, з'ясування морфологічних, біологічних і екологічних особливостей жуків-скритників на Сході України. Для досягнення мети поставлено наступні завдання:

· виявити видовий склад жуків родини Latridiidae, що зустрічаються на сході України;

· знайти нові морфологічні ознаки імаго та преімагінальних стадій скритників, значущі для таксономії;

· дослідити особливості онтогенезу, фенології і життєвих циклів скритників;

· з'ясувати характер біотопічного і мікростаціального розподілу скритників на Сході України;

· вивчити трофічну спеціалізацію скритників;

· проаналізувати поширення скритників Східної України.

Об'єкт дослідження: жуки родини Latridiidae, що зустрічаються на території Сходу України.

Предмет дослідження: фауна, морфологічні, біологічні та екологічні особливості скритників Східної України.

Методи дослідження. Для досягнення поставленної мети роботи застосовані як стандартні польові, так і оригинальні методи дослідження. Отримання преімагінальних фаз і дослідження життєвих циклів скритників здійснено із застосуванням експериментальних методів - культивування жуків у лабораторних умовах.

Наукова новизна. З виявлених на території Східної України 51 виду родини Latridiidae, що належать до 10 родів, вперше для фауни України відмічено 16 видів і один рід скритників, а вперше для регіону - 41 вид. Складено мапи поширення всіх видів скритників, що зустрічаються на сході України.

Знайдено особливості будови крила скритників, що є вагомими ознаками на родовому та видовому рівнях. Вперше виявлено явище поліморфізму і різні форми редукції крил видів родини Latridiidae. Виявлено і описано випадки морфологічних аномалій у імаго жуків родини Latridiidae. Складено таблиці для визначення імаго всіх родів і видів родини Latridiidae Східної України з оригінальними рисунками.

Вперше досліджено тривалість життєвих циклів і описано всі преімагінальні фази розвитку для трьох видів скритників, також уточнено найважливіші морфологічні особливості личинок жуків родини Latridiidae.

Вперше виявлено фенологічні особливості, досліджено біотопічний і мікростаціальний розподіл скритників у природних і трансформованих біоценозах Сходу України. Отримано нові дані щодо трофічних зв'язків скритників з грибами і міксоміцетами у степових і лісових біоценозах сходу України та особливості паразитування перетинчастокрилих комах у личинках скритників.

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Отримані автором нові дані про поширення видів в Україні використано для підготовки розділу до родини Latridiidae «Каталогу твердокрилих Палеарктики» (Johnson, 2007). Вдосконалені таблиці можуть бути використані для визначення видів Latridiidae як України, так і суміжних регіонів, а також видів-шкідників сільського господарства.

Дані про видовий склад, трофічні зв'язки, участь скритників у формуванні консорцій з різними видами живих організмів, зонально-ландшафтний, біотопічний та мікростаціальний розподіл, отримані під час даного дослідження, розширюють загальні відомості про колеоптерофауну України взагалі і можуть бути використані в учбовому процесі у спецкурсах з дисциплін: «Місцева фауна», «Зоогеографія», «Ентомологія», «Екологія», «Мікологія». Характеристика колеоптерофауни Українського природного степового заповідника і Луганського природного заповідника суттєво доповнена даними про видовий склад скритників та їхні екологічні особливості.

Особистий внесок здобувача. Робота є результатом шестирічних досліджень, проведених автором самостійно та в рамках планових тем кафедри зоології Донецького національного університету. Автором самостійно зібрано, оброблено і визначено личинок та імаго родини Latridiidae Східної України; виготовлено препарати вмісту кишечників скритників, зібраних на спороношеннях міксоміцетів; виведено паразитів із заражених личинок, проаналізовано літературні та власні дані, отримані у ході досліджень, сформульовано висновки; самостійно підготовлено всі рисунки морфологічних структур. Ідентифікацію видів скритників проведено автором самостійно, правильність визначення в деяких випадках перевірено спеціалістами.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати за темою дослідження повідомлено на Всеукраїнській конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України» (Донецьк, 2001), I міжнародній науковій конференції «Структура та функціональна роль тваринного населення у природних та трансформованих екосистемах» (Дніпропетровськ, 2001), семінарах і наукових конференціях Донецького національного університету у 2000-2002 рр., VII з'їзді Українського ентомологічного товариства (Ніжин, 2007), VIII з'їзді Російського ентомологічного товариства (Краснодар, 2007), та І міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Фундаментальні та прикладні дослідження в біології» (Донецьк, 2009).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 15 роботах, серед яких дев'ять статей -- у наукових журналах, із них три -- у журналах, затверджених ВАК як фахові, одна - у збірнику наукових праць, та п'ять публікацій у тезах і матеріалах наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Рукопис складається із вступу, дев'яти розділів, висновків, списку літератури і семи додатків, загальний обсяг роботи - 330 сторінок. Основний текст викладено на 144 сторінках, містить 8 таблиць і 195 рисунків. Список використаних літературних джерел налічує 245 найменувань (149 - кирилицею, 84 - латиницею, 7 - електронні сторінки). Додатки розміщені на 150 сторінках, містять 9 таблиць і 97 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Огляд літератури і ступінь вивченості жуків родини latridiidae на території україни

У розділі наведено короткий огляд історії вивчення Latridiidae Палеарктики. Найбільш повно досліджено фауну скритників Центральної (Peez, 1967; Rьcker, 1989а; Rьcker, 1998) та Північної Європи (Никитский, Татаринова, 2002; Silfverberg, 2004; Татаринова, Никитский, Долгин, 2008). У Східній Європі каталоги складено для Білорусі (Салук, 1989, 1991; Цинкевич, 2004, 2006; Tsinkevich, 2005), Польщі (Burakowski, Mroczkowski, Stefanska, 1986), Словаччини (Roubal, 1936), Угорщини (Rьcker, 1983, 1989b; Merkl, Rьcker, 2006), Московської та Липецької областей Росії (Никитский, Осипов, Чемерис и др., 1996; Никитский, Семенов, 2001; Никитский, 2005; Цуриков, 2008, 2009). Також є списки для Туреччини (Mika, Rьcker, 1998), Кавказу (Бибин, 2008; Никитский, Бибин, 2008), Уралу і Зауралля (Красуцкий, 1994, 1995, 1995а, 1996б, 1996в, 1996г, 1996д, 1997а, 1997б, 1997в, 1998, 2001, 2005, 2006, 2007а, 2007б), Далекого Сходу (Салук, 1992). У четвертому томі «Каталогу твердокрилих Палеарктики», узагальнено всі відомості (в тому числі і проведених автором дисертації на території України) про систематику родини і поширення кожного виду скритників (Johnson, 2007).

Для території України раніше було вказано 55 видів скритників (Якобсон, 1915; Roubal, 1936; Медведев, Высоцкая, 1969; Медведев, Соснина, 1973; Медведев, Скляр, 1974; Burakowski, Mroczkowski, Stefanska, 1986; Салук, 1995; Kubisz, Mazur, Pawlowski, 1997-1998; Mika, Rьcker, 1998; Скляр, 2007), причому найбільша кількість даних стосується фауни скритників західних регіонів України. Для Степу і Лісостепу Лівобережної України було вказано лише дев'ять видів (Якобсон, 1915; Медведев, Скляр, 1974; Скляр, 2007). Крім того, визначники скритників за імаго для сучасної європейської частини Росії і України було складено лише для родів (Крыжановский, 1965), або вони включали незначну частину видового складу (Якобсон, 1931). Відомості про біологічні та екологічні особливості скритників на території України були дуже неповними.

Більшість досліджень в Україні і за кордоном було присвячено вивченню імаго скритників, і значно менше уваги приділено морфології і біології преімагінальних стадій. Наприклад, для Середньої Європи з 70 відомих видів Latridiidae, були описані личинки лише для 12 видів (Klausnitzer, 1989, 1991), а сучасні ключі було складено лише для родів (Klausnitzer, 1978, 1996). У літературі, присвяченій дослідженню комах, що заселяють ґрунт або деревину, ключі для личинок Latridiidae взагалі не наведені (Гиляров, 1964; Никитский, 1980).

Таким чином, до початку наших досліджень видовий склад, біологічні та екологічні особливості жуків родини Latridiidae на сході України було вивчено недостатньо.

Розділ 2. Характеристика району досліджень

У розділі коротко наведено фізико-географічну характеристику, опис флори, мікобіоти і фауни району досліджень. Завдяки поєднанню різних природних зон, флора і фауна тут мають багатий видовий склад, також присутні реліктові, ендемічні види і види з диз'юнктивними ареалами. У цілому, на сході України за даними ряду авторів (Медведев, 1957; Білик, 1973; Грибова, Исаченко, Лавренко, 1980; Вассер, 1980, 1992; Андриенко, Блюм, Вассер и др., 1985; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Щербак, 1988; Бурда, 1991) виділено п'ять ділянок, що мають специфічні рослинність, мікобіоту і фауну: Східно-Українська ділянка Лісостепу, Східно-Задніпровська ділянка Степу, Донецько-Донська ділянка Степу, Донецька ділянка Степу і Приазовська ділянка Степу.

Розділ 3. Матеріал і методика дослідження

У розділі наведено методики збирання, камеральної обробки матеріалу, виготовлення мікропрепаратів для дослідження особливостей морфології, трофічних зв'язків імаго і личинок скритників, виведення з них паразитів, удосконалені методики лабораторного утримання скритників. Збори і спостереження проведені автором у 1998-2002 рр. і 2006-2007 рр. на території Донецької, Луганської, Харківської і Запорізької областей, а також оброблено матеріал інших збирачів. В цілому автором зібрано і визначено більш ніж 7220 особин імаго жуків родини Latridiidae, а з інших колекцій досліджено понад 1600 особин.

Для збирання імаго використано загальноприйняті методики: ручне збирання з різних типів субстратів, а також з поверхні води із водойм, косіння за допомогою ентомологічного сачка, просіювання через сито лісової підстилки, хворосту, сіна, інших рослинних залишків, обтрушування з гілок рослин, збирання на льоту за допомогою ентомологічного сачка, лови на світло, вигонка з різних запліснявілих субстратів у термофотоеклекторі Берлезе-Тульгрена, збирання у ґрунтові пастки Барбера. Частину імаго жуків (більш ніж 1200 особин) виведено у лабораторії із зібраних у природі личинок.

Обробка зібраних імаго проведено за методиками В. Рюкер (1983) і Г.-П. Райке (2004), але з деякими змінами. Матеріал ідентифіковано з використанням праць (Peez, 1967; Салук, 1992, 1995; Rьcker, 1983, 1989b, 2005, 2006; Красуцкий, 2007а; Rьcker, Johnson, 2007). Правильність визначення видів підтвердили С. В. Салук (Мінськ, Білорусь), К. Джонсон (Dr. C. Johnson, Манчестер, Великобританія), В. Рюкер (Dr. W. H. Rьcker, Нойвід, Німеччина). Номенклатуру і відомості про загальне поширення видів наведено по Каталогу твердокрилих Палеарктики (Johnson, 2007). Для оцінювання особливостей поширення скритників на сході України взято за основу комбіновану оцінку видів, що враховує область поширення, спектр заселених біотопів і кількість особин виду (Nohel, Bejsak-Colloredo-Mansfeld, 2008). Для визначення міри подібності фауни різних зоогеографічних ділянок використано два індекси: коефіцієнт Жаккара та коефіцієнт Серенсена (Мэгарран, 1992).

Для підготовки рисунків деталей морфології скритників об'єкт фотографували через мікроскоп МБС-10 за допомогою цифрової фотокамери Olympus м800 Digital. Отримані знімки прорисовували у редакторі Adobe Photoshop 7.0. Будову задньої пари крил вивчали на виготовлених препаратах у рідині Фора.

Для встановлення трофічних зв'язків жуків-скритників проведено спостереження у польових умовах, а для окремих видів здійснено лабораторне культивування жуків на харчових субстратах та досліджено вміст їхніх кишечників. Більшість зразків плодових тіл і спороношень грибів було визначено О. М. Дрогваленком (Музей природи Харківського національного університету), М. М. Сухомлин (Донецький національний університет) та І. В. Бондаренко-Борисовою (Донецький ботанічний сад НАН України). Видову належність зразків спороношень міксоміцетів і спор, що містилися у кишечниках жуків, визначили І. О. Дудка і К. О. Романенко (Інститут ботаніки НАН України ім. М. Г. Холодного, Київ). Лабораторне культивування жуків проводили на субстратах, взятих у природних умовах або у місцях збирання імаго скритників.

Розділ 4. Фауністичний огляд жуків родини latridiidae сходу України

Для Східної України автором виявлено 51 вид родини Latridiidae, що належать до 10 родів з 2 підродин (табл. 4.1).

Вперше для фауни України відмічено рід Migneauxia і 16 видів, а вперше для Степу і Лісостепу Лівобережної України наведено 41 вид скритників (табл. 4.1). Найбільшу кількість видів містять роди Corticaria (14 видів), Melanophthalma (11 видів) і Enicmus (8 видів). Лише по одному виду входить до складу родів Cartodere, Cortinicara і Migneauxia. Фауна України у нинішній час, з урахуванням отриманих автором нових даних, налічує не менш як 76 видів.

Порівняння фауни досліджуваного і сусідніх регіонів за допомогою індексів Жаккара і Серенсена виявило найбільшу подібність фауни Східної України до фауни Угорщини, що може бути зумовлене подібністю природних умов, а саме клімату і рослинності на цих територіях. Результати фауністичного аналізу Latridiidae досліджуваної території і суміжних регіонів свідчать, що видовий склад латридіїд Східної України виявлено достатньо повно.

За особливостями поширення на сході України всі види латридіїд розподілено поміж п'ятьма категоріями: локально поширені нечисленні (22 види), локально поширені звичайні (4 види), широко поширені нечисленні (7 видів), широко поширені звичайні (4 види) і широко поширені численні (14 видів).

Таблиця 4.1. Видовий склад жуків родини Latridiidae Східної України

	Підродина Latridiinae Erichson, 1842		24	С. fagi Wollaston, 1854 **
	Рід Cartodere C. G. Thomson, 1859		25	C. fulva (Comolli, 1837) *
	Підрід Cartodere s. str.		26	C. illaesa (Mannerheim, 1844)
1	C. constricta (Gyllenhal, 1827) *		27	С. impressa (Olivier, 1790)
	Рід Dienerella Reitter, 1911		28	С. lapponica (Zetterstedt, 1838) *
	Підрід Cartoderema Reitter, 1911		29	С. longicollis (Zetterstedt, 1838)
2	D. ruficollis (Marsham, 1802) **		30	C. obscura Ch. Brisout, 1863**
	Підрід Dienerellas. str.		31	С. olympiaca (Reitter, 1875) *
3	D. argus (Reitter, 1884) **		32	С. polypori J. R. Sahlberg, 1900 **
4	D. elegans (Aubй, 1850) *		33	С. pubescens (Gyllenhal, 1827) *
5	D. filiformis (Gyllenhal, 1827)		34	С. saginata Mannerheim, 1844 *
6	D. filum (Aubй, 1850) *		35	С. serrata (Paykull, 1798)
	Рід Enicmus C. G. Thomson, 1859			Рід Corticarina Reitter, 1881
7	E. amici Lohse, 1981 *		36	C. minuta (Fabricius, 1792) (= fuscula Gyllenhal, 1827) *
8	E. brevicornis (Mannerheim, 1844) *		37	С. truncatella (Mannerheim, 1844) *
9	E. fungicola C. G. Thomson, 1868 **			Рід Cortinicara C. Johnson, 1975
10	E. histrio Joy et Tomlin, 1910*		38	С. gibbosa (Herbst, 1793)
11	E. rugosus (Herbst, 1793) *			Рід Melanophthalma Motschulsky, 1866
12	E. testaceus (Stephens, 1830) *			Підрід Cortilena Motschulsky, 1867
13	E. transversus (Olivier, 1790)		39	М. pallens (Mannerheim, 1844) **
14	E. varendorffi Reitter, 1903 **			Підрід Melanophthalma s. str.
	Рід Latridius Herbst, 1793		40	М. distinguenda (Comolli, 1837) *
15	L. brevicollis (C. G. Thomson, 1868) *		41	M. extensa Rey, 1889
16	L. consimilis Mannerheim, 1844 *		42	М. maura Motcshulsky, 1866 *
17	L. hirtus Gyllenhal, 1827 *		43	М. parvicollis (Mannerheim, 1844)**
18	L. minutus (Linnaeus, 1767)		44	М. phragmiteticola Franz, 1967 **
19	L. porcatus (Herbst, 1793) (= anthracinus Mannerheim, 1844)		45	M. rhenana Rьcker et Johnson, 2007 **
	Рід Stephostethus LeConte, 1878		46	M. rispini Rьcker et Johnson, 2007
20	S. angusticollis (Gyllenhal, 1827) *		47	M. sericea (Mannerheim, 1844) **
21	S. rybinskii (Reitter, 1894) *		48	М. suturalis (Mannerheim, 1844) **
	Підродина Corticariinae Curtis, 1829		49	М. taurica (Mannerheim, 1844)**
	Рід Corticaria Marsham, 1802		50	M. transversalis (Gyllenhal, 1827) (= curticollis Mannerheim, 1844)
22	С. bella Redtenbacher, 1849 **			Рід Migneauxia Jaquelin du Val, 1859**
23	С. elongata (Gyllenhal, 1827) *		51	M. crassiuscula (Aubй, 1850) **

Перелік умовних позначень:

* - вид вказано вперше для Степу і Лісостепу Лівобережної України.

** - вид вперше вказано для фауни України.

Розділ 5. Морфологічний нарис жуків родини latridiidae. 5.1. Морфологічні особливості преімагінальних фаз. Уточнено морфологічні особливості та наведено загальну характеристику розвитку преімагінальних стадій родини Latridiidae як за літературними даними (Hinton, 1941; Гиляров, 1964; Никитский, 1980; Lawrence, 1991; Klausnitzer, 1996; Leschen, Lawrence, Њlipiсski, 2005), так і з урахуванням оригінальних спостережень. Вперше описано всі преімагінальні стадії трьох видів скритників (E. rugosus, L. consimilis, L. hirtus). З використанням отриманого оригінального матеріалу складено таблицю для визначення личинок 3-го віку одного виду роду Enicmus і трьох видів роду Latridius.

5.2. Морфологічні особливості дорослих комах. Подано діагноз імаго жуків родини Latridiidae (Hinton, 1941; Крыжановский, 1965а, 1965б; Пономаренко, 1972; Rьcker, 1983, 1989b; Криволуцкая, 1989; Салук, 1992; Федоренко, 2003, 2004а, 2004б, 2006; Wanat, 2007), але з власними уточненнями, доповненнями та оригінальними ілюстраціями.

Розглянуто особливості морфології задніх крил скритників і виявлено чотири форми крила: макроптерні, брахіптерні, мікроптерні і аптерні, що вказані за термінологією Е. П. Нарчук (1966). Серед 51 виду, виявлених на досліджуваній території, лише макроптерні форми були знайдені у 36 видів, два види були представлені макроптерною і брахіптерною формами (рис. 5.1), ще три види - макроптерними і мікроптерними формами (рис. 5.2), у п'яти видів знайдені лише мікроптерні форми, і у п'яти видів - аптерні форми.

Рис. 5.1. Крило E. amici: a - макроптерна форма, б - брахіптерна форма.

Рис. 5.2. Крило С. illaesa: a - макроптерна форма, б - мікроптерна форма.

5.3. Випадки морфологічних аномалій у імаго жуків родини Latridiidae. Вперше описано та наведено оригінальні ілюстрації аномальної або виродливої будови різних частин тіла (кінцівок, антен та статевих придатків) чотирьох видів скритників E. amici, L. minutus, M. distinguenda та M. maura.

5.4. Таблиця для визначення родів за імаго. Складено уточнені таблиці для визначення жуків родини Latridiidae Сходу України за імаго для 10 родів, з оригінальними рисунками

5.5. Таблиці для визначення видів за імаго. З урахуванням досліджених особливостей вперше складено уточнені таблиці для визначення жуків родини Latridiidae Сходу України за імаго для 51 виду, з оригінальними рисунками.

Розділ 6. Особливості поведінки та розмноження жуків родини latridiidae

6.1. Етологічні особливості скритників. На основі оригінальних та літературних даних (Dingler, 1928; Hinton, 1941; Rьcker, 1994) наведено особливості пересування і шлюбної поведінки імаго, а також особливості поведінки личинок. Відмічено, що імаго скритників можуть використовувати для пересування політ, а деякі види пасивно пересуваються шляхом форезії за участю хребетних тварин.

6.2. Тривалість життєвих циклів скритників. На основі оригінальних даних з'ясовано, що досліджені у лабораторних умовах три види скритників (E. rugosus, L. consimilis, L. hirtus) можуть давати кілька поколінь на рік, тобто є полівольтинними. Їх тривалість розвитку генерації склала від 22 до 32 діб (табл. 6.1), що визначалося, насамперед, видовою належністю жуків і температурними умовами під час розвитку.

Таблиця 6.1. Тривалість розвитку окремих фаз онтогенезу культивованих у лабораторних умовах жуків родини Latridiidae (кількість діб)

Стадія онтогенезу	L. hirtus	L. consimilis	L. minutus	E. rugosus
Яйце	3	3	6	4
Личинка 1 віку	3	2	3	3
Личинка 2 віку	3	2	3	3
Личинка 3 віку	5	5	5	5
Загальна тривалість розвитку личинки	11	9	11	11
Лялечка	7	5	6	2
Тривалість розвитку від яйця до імаго	21	17	23	17
Перша яйцекладка після вилуплювання імаго	9	15	немає даних	5
Тривалість розвитку однієї генерації	30	32	немає даних	22
Температура, °C	20	22-25	18-21	25

6.3. Фенологічні особливості скритників. Проаналізовано всі отримані у дослідженні відомості про дати зборів імаго і з'ясовано, що всі широко поширенні численні і звичайні види скритників на території Сходу України зустрічаються з весни до осені безперервно протягом більше ніж 6 місяців, тобто є полісезонними. Найбільше видове багатство (39 видів) родини Latridiidae на Сході України відмічено у червні. Активне розселення імаго скритників по повітрю відмічено з кінця весни до середини літа (травень-липень).

жук скритник онтогенез імаго



Рис. 6.1. Сезонний облік видового багатства імаго жуків родини Latridiidae на Сході України.

Розділ 7. Екологічні особливості жуків родини latridiidae. 7.1. Біотопічний розподіл і екологічні групи скритників в залежності від умов зволоження заселених біотопів. Розглянуто екологічні групи скритників із різними вимогами до умов зволоження у заселених біотопах. За основу взято класифікацію комах у залежності від їх вимог до умов вологості і типів біотопів, які вони заселяють на території України (Медведев, 1954).

Виявлено дві основні групи: мезофіли та гігрофіли. До групи мезофілів віднесено 45 видів, що розподілено до шістьох підгруп: слабомезофільні степові форми (2 види), степові мезофіли (3 види), лугові мезофіли (12 видів), лісові мезофіли (21 вид), еврибіонтні мезофіли (2 види) та еусинантропні мезофіли (5 видів). До групи гігрофілів віднесено 5 видів. Група ксерофілів відсутня.

Мезофільність більшої частини видів родини Latridiidae можна пояснити особливостями їх трофічної спеціалізації і біології. Більша частина видів живляться спорами і міцелієм сумчастих грибів та спороношеннями міксоміцетів, і відповідно, вони пов'язані у своєму поширенні з цими групами організмів. У той же час, поширення грибів і міксоміцетів контролюється переважно наявністю субстратів для їх розвитку (Вассер, 1980; Сизова, 1986; Ing, 1994). Ряд видів скритників пов'язані з дереворуйнівними грибами, тому зустрічаються переважно у лісах. У цілому, жуки-скритники на сході України, особливо у степовій зоні, у видовому відношенні найбільш багато представлені в екстразональних та інтразональних, тобто у лісових і навколоводних біотопах, а також у синантропних місцях мешкання.

7.2. Стаціальний розподіл імаго скритників і екологічні групи у залежності від заселених стацій. Проаналізовано дані, отримані при кількісному обліку зборів імаго жуків родини Latridiidae на Східній Україні з використанням різних методів збирання. Виділено три основних екологічних групи з підгрупами:

герпетобіонти (22 види): власне герпетобіонти (14 видів), умовні герпетобіонти (3 види) та еусинантропні герпетобіонти (5 видів);

хортобіонти (16 видів);

дендробіонти (13 видів): власне дендробіонти (3 види), міцетобіонтні дендробіонти (6 видів), міксоміцетобіонтні дендробіонти (4 види).

Таким чином, серед жуків родини Latridiidae Східної України найбільш багато представлені мешканці рослинного опаду. Очевидно, таке співвідношення пов'язане з особливостями трофічної спеціалізації, оскільки більша частина видів скритників на сході України живляться переважно конідіальними спороношеннями сумчастих грибів, що розвиваються на відмерлих тканинах рослинного походження. Велика кількість видів заселяють травостій, це обумовлене переважанням трав'янистого типу рослинності у зональних (степових і лугових) та інтразональних (навколоводних) біотопах у Степу і Лісостепу. Трохи менше видів скритників заселяють деревостій. П'ять представників родини виявлені лише у житлі людини, і на досліджуваній території вони є еусинантропами.

Також, співвіднесено ступінь розвитку або редукції крил з належністю жуків до окремих екологічних груп (табл. 7.1).

Таблиця 7.1. Наявність форм редукції крил у представників різних екологічних груп жуків родини Latridiidae на Сході України

Форма редукції крил	Герпетобіонти	Хортобіонти	Дендробіонти
Макроптерні	11	14	12
Брахіптерні	1	1	0
Мікроптерні	5	1	1
Аптерні	5	0	0

З'ясовано, що всі безкрилі (аптерні) представники родини мешкають лише у відмерлих рештках рослинного або тваринного походження, тобто є герпетобіонтами. У той же час, мешканці травостою (хортобіонти) і деревостою (дендробіонти) включають незначну кількість видів, у яких є форми, нездатні до польоту. Очевидно, здатність імаго скритників до польоту відіграє важливу роль під час їх переміщення і заселення нових ділянок субстрату в природі.

7.3. Топічні і трофічні зв'язки скритників з міксоміцетами, грибами і рослинами. На основі оригінальних і літературних відомостей (Hinton, 1941; Russell, 1979; Rьcker, 1983; Newton, Stephenson, 1990; Lawrence, 1991; Никитский и др., 1996; Салук, 1992; Котеленец, Барсукова, 2003) про топічні і трофічні зв'язки скритників, проведено попередній аналіз харчової спеціалізації жуків родини Latridiidae на сході України. Найбільшу кількість представників - 46 видів, тобто 90% родини Latridiidae включено у групу облігатних міцетофагів сумчастих грибів. Багато з них (28 видів), очевидно, додатково живляться спорами або міцелієм базидіальних грибів, спорами міксоміцетів (9 видів), нектаром або пилком на квітках рослин (3 види) або споживають витеклий сік дерев (5 видів). Група облігатних міксоміцетофагів включає значно менше представників родини Latridiidae (4 види - 8%), вони також можуть додатково живитися спорами або міцелієм базидіальних і сумчастих грибів. До групи облігатних міцетофагів базидіальних грибів віднесено один вид, L. brevicollis (2%), який, очевидно, також може живитися як факультативний міцетофаг сумчастих грибів і факультативний міксоміцетофаг.

Запропоновано дві методики дослідження трофічних зв'язків скритників: перша - шляхом аналізу вмісту їх кишечників, друга - у експериментах шляхом лабораторного культивування жуків на точно встановлених харчових субстратах.

7.4. Паразити жуків родини Latridiidae. Наведено перші відомості щодо паразитування їздця Lamennaisia ambigua (Nees, 1834) (Hymenoptera, Encyrtidae) у зрілих личинках скритника S. angusticollis.

Розділ 8. Ареалогічний огляд фауни родини latridiidae сходу україни

Для ареалогічного аналізу фауни скритників використано найсучасніші відомості про поширення видів, наведені у «Каталозі твердокрилих Палеарктики» (Johnson, 2007), а також у окремих публікаціях (Медведев, Шапиро, 1957; Цинкевич, 2006, 2007; Rьcker, Johnson, 2007; Бибин, 2008; Никитский, Бибин, 2008) з урахуванням оригінальних даних. Для аналізу структури ареалів досліджуваних видів родини Latridiidae використано схему, запропоновану А. Ф. Ємельяновим (1974) і К. Б. Городковим (1984), а для складання назв ареалів скритників - термінологію К. Б. Городкова.

На основі даних загального поширення видів родини Latridiidae, виявлених в Східній Україні, виділено 17 груп ареалів. Їх віднесено до шести типів широтного поширення: полізональні (25 видів), аркто-температні, або північні (4 види), температно-субтропічні (6 видів), суббореальні (3 види), суббореально-субтропічні, або південні (13 видів). Таким чином, близько половини видів жуків родини Latridiidae поширені в усіх широтних поясах від арктичного до субтропічного поясу. Лише 3 види мають ареали у межах одного (суббореального) поясу, причому всі ці види на досліджуваній нами території нечисленні.

За довготною характеристикою ареалів скритників можна виділити п'ять основних типів: циркумареальні (15 видів), субциркумареальні (3 види), транспалеарктичні (8 видів), західно-центрально-палеарктичні (17 видів) і європейські (8 видів).

Таким чином, більше трьох чвертей всіх видів жуків родини Latridiidae мають широкі ареали, близько половини (26 видів) мають ареали поширення від космополітичного до амфієвразіатського. Переважання широких ареалів скритників можна пояснити, у першу чергу, їх трофічними зв'язками з сумчастими грибами і міксоміцетами. Порівняно коротка тривалість генерації, полівольтинність і полісезонність, активне пересування імаго більшої частини видів (здатність до польоту) дозволяють скритникам заселяти різноманітні недовговічні субстрати і використовувати обмежені за об'ємом харчові ресурси у локальних місцях мешкання (екстразональних, інтразональних, синантропних).

Також, досліджено розподіл скритників, без урахування еусинантропних видів, по зоогеографічних ділянках на Сході України (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Кладограма подібності фауністичного складу родини Latridiidae зоогеографічних ділянок Сходу України (незважена парно-групова середня, Евклідова дистанція): СУ - Східно-Українська ділянка Лісостепу, СЗ - Східно-Задніпровська ділянка Степу, ДД - Донецько-Донська ділянка Степу, До - Донецька ділянка Степу, Па - Приазовська ділянка Степу.

Розташування окремих клад свідчить, що за видовим складом фауни скритників найбільшу подібність мають Донецько-Донська, Донецька і Східно-Задніпровська ділянки, тут поширені види, що пов'язані з біотопами заплавних лісів Сіверського Донця і його приток. Найбільш специфічну фауну має Приазовська ділянка Степу, для якої характерні галофільні види - мешканці приморських солончакових лугів.

Розділ 9. Практичне значення жуків родини latridiidae

Наведено короткий огляд відомостей про знахідки жуків родини Latridiidae у житлових приміщеннях і поблизу житла людини, у господарчих будівлях, на промислових підприємствах у запасах продуктів харчування, сировини і товарів, у фармацевтичних препаратах, музейних колекціях (Dingler, 1928; Родионов, 1941; Hinton, 1941; Румянцев, 1959; Бер, 1971; Крыжановский, 1974; Павлова, Листов, 1978 Rьcker, 1983; Carlton, 1988; Kingsolver, Andrews, 1991; Stejskal, 1995; Никитский, Осипов, Чемерис и др., 1996; Telnov, 1996; Vela-Coiffier et al., 1997; Закладной, 1998; Цуриков, 2002, Левченко 2008; Левченко, 2004; Натальчук, 2005; Kenis, 2005). Частіше за все скритників знаходять у приміщеннях з підвищеною відносною вологістю повітря, зниженою температурою і наявністю гниючої органічної речовини рослинного або тваринного походження.

На сході України п'ять видів скритників не виявлені у природних місцях мешкання і тому їх віднесено до групи еусинантропів. Інші сім видів збирали у синантропних або трансформованих діяльністю людини місцях мешкання більш часто, ніж у непорушених природних біотопах, їх віднесено до групи гемісинантропів. Жуків родини Latridiidae відносять до категорії потенційних шкідників або забруднюючих шкідників. Їх присутність у приміщеннях, запасах продуктів і товарів можна використовувати як індикатор стану режиму вологості, температури, та присутності пліснявих грибів.

ВИСНОВКИ

Встановлено видовий склад, виявлено нові діагностичні ознаки і складено сучасний визначник родів та видів родини Latridiidae Східної України. Проведено ареалогічний аналіз, досліджено життєві цикли окремих видів, з'ясовано біологічні та екологічні особливості жуків-скритників сходу України.

1. На сході Україні поширений 51 вид жуків-скритників з 10 родів. Із них один рід (Migneauxia) та 16 видів вперше зареєстровані для фауни України. У фауні Степу і Лісостепу Лівобережної України вперше виявлено 41 вид. Результати порівняльного аналізу багатства фауни Latridiidae досліджуваної території і суміжних регіонів свідчать, що фауністичний склад родини на сході України виявлено достатньо повно.

2. На основі лабораторно культивованого матеріалу вперше отримано і описано всі фази преімагінального розвитку трьох видів скритників. З використанням виявлених нових морфологічних ознак складено таблицю для визначення за зрілими личинками одного виду роду Enicmus і трьох видів роду Latridius. Виявлено, що види родини Latridiidae за будовою крила є поліморфними і встановлено чотири морфологічних типи імаго в залежності від ступеня розвитку або редукції крила: макроптерні, брахіптерні, мікроптерні і аптерні. Вперше описано випадки аномальної будови різних частин тіла скритників: кінцівок, антен та статевих придатків. З урахуванням цих особливостей складено уточнені таблиці для визначення жуків родини Latridiidae сходу України за імаго для 10 родів та 51 виду, з оригінальними рисунками.

3. Вперше встановлено тривалість генерації трьох видів скритників та показано, що вони є полівольтинними. Виявлено, що всі широко розповсюджені численні і звичайні види скритників на сході України є полісезонними. Найбільше видове багатство (39 видів) родини Latridiidae протягом року на Східній Україні відмічено у червні.

4. По відношенню до умов вологості найбільшу частку в родині Latridiidae на Східній Україні складає група мезофілів (45 видів) з шістьма підгрупами: слабомезофільні степові форми (2 види), степові мезофіли (3 види), лугові мезофіли (12 видів), лісові мезофіли (21 вид), еврибіонтні мезофіли (2 види) та еусинантропні мезофіли (5 видів). Гігрофіли представлені п'ятьма видами. Група ксерофілів відсутня.

5. В залежності від стаціального розподілу Latridiidae поділяються на три екологічні групи з підгрупами. Найбагатше представлені мешканці рослинного опаду, тобто герпетобіонти (22 види), що включають власне герпетобіонтів (14 видів), умовних герпетобіонтів (3 види) та еусинантропних герпетобіонтів (5 видів). Хортобіонти представлені 16 видами. До складу дендробіонтів (13 видів) включено власне дендробіонтів (3 види), міцетобіонтних дендробіонтів (6 видів) та міксоміцетобіонтних дендробіонтів (4 види).

6. Найбільша кількість представників родини Latridiidae (46 видів) належить до групи облігатних міцетофагів сумчастих грибів, що можуть додатково живитися спорами або міцелієм базидіальних грибів, спорами міксоміцетів, а також на квітках рослин або споживати витеклий сік дерев. Група облігатних міксоміцетофагів включає чотири види, вони також можуть додатково живитися спорами або міцелієм базидіальних і сумчастих грибів. До групи облігатних міцетофагів базидіальних грибів віднесено один вид, який, очевидно, також може живитися як факультативний міцетофаг сумчастих грибів і факультативний міксоміцетофаг.

7. На основі даних загального поширення видів родини Latridiidae, виявлених на Східній Україні, виділено 17 груп ареалів. Їх віднесено до шести типів широтного поширення: полізональні (25 видів), аркто-температні, або північні (4 види), температно-субтропічні (6 видів), суббореальні (3 види), суббореально-субтропічні, або південні (13 видів) та п'яти типів довготного поширення: циркумареальні (15 видів), субциркумареальні (3 види), транспалеарктичні (8 видів), західно-центрально-палеарктичні (17 видів) і європейські (8 видів). Більше трьох чвертей видів Latridiidae мають широкі ареали. За видовим складом скритників найбільшу подібність має фауна Донецько-Донської, Донецької і Східно-Задніпровська ділянок Степу, найбільш специфічну фауну має Приазовська ділянка Степу.

7. Серед представників родини Latridiidae регіону виділено дві групи видів, що мають схильність до синантропії: еусинантропи (5 видів) і гемісинантропи (7 видів).

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Трихлеб Т. А. К фауне жуков-скрытников (Coleoptera, Latridiidae) Луганского природного заповедника НАН Украины / Трихлеб Т. А. // Известия Харьковского энтомологического общества. - 2000. - Т. 8, № 2. - С. 52-55.

2. Трихлеб Т. А. Жуки-скрытники (Coleoptera, Latridiidae) Донецкой области / Трихлеб Т. А. // Структура та функціональна роль тваринного населення в природних та трансформованих екосистемах: тези І міжнародної наукової конференції. Дніпропетровськ, 17-20 вересня 2001 р. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001а. - С. 105-106.

3. Трихлеб Т. А. Жуки-скрытники (Coleoptera, Latridiidae) техногенных ландшафтов Юго-Востока Украины на примере агломерации Донецк-Макеевка-Ясиноватая / Трихлеб Т. А. // Біорізноманіття природних та техногенних біотопів України: матеріали Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Донецьк, 19-22 листопада 2001 р. - Донецьк: ДонНУ, 2001б. - Ч. 2. - С. 184-188.

4. Трихлеб Т. А. К фауне жуков - скрытников (Coleoptera, Latridiidae) отделения «Каменные Могилы» Украинского природного степного заповедника НАН Украины / Трихлеб Т. А., Усова З. В. // Праці наукової конференції ДонНУ за підсумками науково-дослідної роботи за період 1999-2000 рр. (Секція біол. наук). - Донецк: ДонНУ, 2001. - С. 32-33. (Особистий внесок здобувача 80%).

5. Трихлеб Т. А. Новые для фауны Украины виды скрытников (Coleoptera, Latridiidae) / Трихлеб Т. А. // Вестник зоологии. - 2002. - Т. 36, № 6. - с. 72.

6. Трихлеб Т. А. Обзор фауны жуков-скрытников (Coleoptera, Latridiidae) Степи и Лесостепи Левобережной Украины / Трихлеб Т. А. // Вестник зоологии. - 2003. - № 16. Приложение. - С. 150-160.

7. Trikhleb T. A. First records of Enicmus varendorffi Reitter, 1903 and Corticarina lambiana (Sharp, 1910) in Ukraine (Coleoptera, Latridiidae) / Trikhleb T. A., Rьcker W. H. // Latridiidae. - 2007. - № 5. - S. 25-26. (Особистий внесок здобувача 50%).

8. Дудка І. О. Асоціації міксоміцетів з жуками-скритниками (Coleoptera, Latridiidae) / Дудка І. О., Трихліб Т. А., Романенко К. О. // Екологія та ноосферологія. - 2002. - Т. 12, № 3-4. - С. 54-64. (Особистий внесок здобувача 50%).

9. Трихлеб Т. А. Оценка эффективности методов сбора имаго жуков семейства Latridiidae (Coleoptera) при фаунистических исследованиях / Трихлеб Т. А. // Проблемы и перспективы общей энтомологии: тезисы докладов XIII съезда Русского энтомологического общества. Краснодар, 9-15 сентября 2007 г. - Краснодар, 2007а. - С. 363.

10. Трихлеб Т. А. Особенности строения и полиморфизм крыльев жуков-скрытников (Coleoptera, Latridiidae) / Трихлеб Т. А. // VII з'їзд Українського ентомологічного товариства: тези доповідей. - Ніжин, 2007б. - с. 136.

11. Trikhleb T. A. First records of beetles Sericoderus lateralis (Gyllenhal, 1827) (Coleoptera, Corylophidae) and Stephostethus angusticollis (Gyllenhal, 1827) (Coleoptera, Latridiidae) as a hosts of parasitoid Lamennaisia ambigua (Nees, 1834) (Hymenoptera, Encyrtidae) / Trikhleb T. A., Simutnik S. A. // Известия Харьковского энтомологического общества. - 2007 (2008). - Т. 15, № 1-2. - С. 142-144. (Особистий внесок здобувача 70%).

12. Trikhleb T. A. Cases of physical anomalies in beetles of family Latridiidae (Coleoptera) / Trikhleb T. A. // Latridiidae. - 2008a. - № 6. - S. 8-10.

13. Trikhleb T. A. Laboratory rearing, description of preimaginal stages and ontogenesis of four species of Latridiidae (Coleoptera) / Trikhleb T. A. // Latridiidae. - 2008b. - № 6. - S. 11-21.

14. Трихлеб Т. А. Особенности строения и полиморфизм крыльев жуков-скрытников (Coleoptera, Latridiidae) / Трихлеб Т. А. // Энтомологическое обозрение. - 2009а. - Т. 88, № 1. - С. 46-55.

15. Трихліб Т. А. Стаціальний та ландшафтно-біотопічний розподіл імаго жуків родини Latridiidae (Coleoptera) на Сході України / Трихліб Т. А. // Фундаментальні та прикладні дослідження в біології: матеріали І міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених. Донецьк, 23-26 лютого 2009 р. / Донецький національний університет. - Донецьк: Вид-во «Вебер» (Донецька філія), 2009б. - С. 254-255.

АНОТАЦІЯ

Трихліб Т. А. «Жуки-скритники (Coleoptera, Latridiidae) сходу України (фауна, морфологія, біологія, екологія)». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю - 03.00.24 - ентомологія. Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2011.

Робота являє собою перше комплексне дослідження видового складу, морфологічних, біологічних, екологічних особливостей скритників Східної України. Вперше встановлено видовий склад родини Latridiidae на сході України, що включає 51 вид з 10 родів. Один рід (Migneauxia Jaquelin du Val, 1859) та 16 видів вперше зареєстровані для фауни України. Вперше розглянуто особливості будови крила і встановлено явище поліморфізму крила у видів родини Latridiidae. Вперше отримано і описано всі преімагінальні стадії трьох видів скритників. Досліджено сезонну динаміку видового різноманіття жуків родини Latridiidae протягом року.

Виділено дві екологічних групи видів Latridiidae по відношенню до умов вологості та три екологічних групи у залежності від стаціального розподілу. За трофічною спеціалізацією переважну більшість представників родини Latridiidae включено у групу облігатних міцетофагів сумчастих грибів.

Проведено ареалогічний аналіз Latridiidae Східної України. Виділено дві групи видів, що мають схильність до синантропії: еусинантропи (5 видів) і гемісинантропи (7 видів).

Ключові слова: скритники, Latridiidae, Україна, фауна, морфологія, біологія, екологія.

АННОТАЦИЯ

Трихлеб Т. А. «Жуки-скрытники (Coleoptera, Latridiidae) востока Украины (фауна, морфология, биология, экология)». - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности - 03.00.24 - энтомология. Институт зоологи им. И. И. Шмальгаузена НАН Украины, Киев, 2011.

Робота представляет собой первое комплексное исследование видового состава, морфологических, биологических, экологических особенностей скрытников на Востоке Украины.

Впервые установлен видовой состав семейства Latridiidae Восточной Украины, который включает 51 вид из 10 родов. Один род (Migneauxia Jaquelin du Val, 1859) и 16 видов впервые зарегистрированы для фауны Украины. В фауне Степи и Лесостепи Левобережной Украины впервые выявлен 41 вид.

Впервые получены и описаны все фазы преимагинального развития 3 видов скрытников (E. rugosus, L. consimilis, L. hirtus) в лабораторных условиях. Уточнены морфологические особенности и приведена общая характеристика преимагинальных стадий семейства Latridiidae по литературным данным с учетом оригинальных наблюдений. Составлена таблица для определения жуков семейства Latridiidae по личинкам для 4 видов, с оригинальными рисунками.

Дана общая характеристика имаго Latridiidae по литературным данным с учётом оригинальных наблюдений и с оригинальными иллюстрациями. Впервые рассмотрены особенности строения крыла и установлено явление полиморфизма крыла у видов семейства Latridiidae. Среди 51 вида, выявленных на востоке Украины, только макроптерные формы были найдены у 36 видов, 2 вида были представлены макроптерной и брахиптерной формами, еще 3 вида - макроптерными и микроптерными формами, у 5 видов обнаружены только микроптерные формы, и у 5 видов - аптерные формы. Впервые составлены уточнённые таблицы для определения жуков семейства Latridiidae Восточной Украины по имаго для 10 родов и 51 вида, с оригинальными рисунками.

Исследована длительность жизненных циклов 3 видов скрытников в лабораторных условиях и выяснено, что они могут давать несколько поколений в год, то есть являются поливольтинными. Их длительность развития генерации составила от 22 до 32 суток. Исследована сезонная динамика видового разнообразия жуков семейства Latridiidae в течение года. Наибольшее видовое богатство (39 видов) отмечено в июне, активное расселение имаго скрытников по воздуху отмечено с конца весны до середины лета (май-июль).

Выделено две экологических группы видов Latridiidae по отношению к условиям влажности: мезофилы и гигрофилы. К группе мезофилов отнесены 45 видов, которые распределены в шесть подгрупп. К группе гигрофилов отнесены 5 видов. Группа ксерофилов отсутствует. В целом, жуки-скрытники востока Украины, особенно в степной зоне, в видовом отношении наиболее богато представлены в экстразональных и интразональных, то есть в лесных и околоводных биотопах, а также в синантропных местах обитания.

В зависимости от стациального распределения выделены три экологических группы с подгруппами: герпетобионты (22 вида), хортобионты (16 видов) и дендробионты (13 видов). Таким образом, среди жуков семейства Latridiidae Восточной Украины наиболее богато представлены обитатели растительного опада. По трофической специализации большинство представителей семейства Latridiidae включено в группу облигатных мицетофагов сумчатых грибов (46 видов). Многие из них, очевидно, дополнительно питаются спорами или мицелием базидиальных грибов, спорами миксомицетов, нектаром или пыльцой на цветках растений или потребляют вытекший сок деревьев. Группа облигатных миксомицетофагов включает значительно меньше представителей семейства (4 вида), которые также могут дополнительно питаться спорами или мицелием базидиальных и сумчатых грибов. К группе облигатных мицетофагов базидиальных грибов был отнесен один вид - L. brevicollis. Впервые получены сведения о паразитировании наездника L. ambigua (Encyrtidae) в зрелых личинках скрытника S. angusticollis.

...