Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УААН

УДК 573.22.087.1.001.57:597 (28)

03.00.10- іхтіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІН ПОПУЛЯЦІЙ ТА ЗАПАСІВ ОСНОВНИХ ПРОМИСЛОВИХ ВИДІВ РИБ КАНІВСЬКОГО ТА КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩ

Діденко Олександр Володимирович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на базі Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук

Науковий керівник:

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник МАЛЬЦЕВ Володимир Інокентійович Карадазький природний заповідник НАН України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор КОВАЛЬЧУК Андрій Анатолійович, Ужгородський національний університет, професор кафедри зоології

кандидат біологічних наук, доцент ШЕВЧЕНКО Петро Григорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри загальної зоології та іхтіології

Захист відбудеться "11" лютого 2009 р. о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.364.01 в Інституті рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту рибного господарства УААН 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий "30" грудня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук С.А. Кражан

Анотації

Діденко О.В. Моделювання змін популяцій та запасів основних промислових видів риб Канівського та Кременчуцького водосховищ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 - іхтіологія. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2008.

Робота присвячена можливості застосування демографічних підходів, заснованих на віртуально-популяційному аналізі (ВПА), для оцінки чисельності і стану запасів основних промислових видів риб дніпровських водосховищ на прикладі ляща, плітки та плоскирки Кременчуцького водосховища, а також ляща та плітки Канівського водосховища.

Було протестовано та проаналізовано ряд методик визначення параметрів рівняння росту Берталанфі, природної смертності, а також промислової смертності. Були розраховані чисельність та біомаса промислового стада даних видів риб за допомогою ВПА, когортного аналізу Поупа та псеводокогортного аналізу. Для цих видів також були змодельовані улови на одиницю поповнення (Y/R), базуючись на моделі типу Томпсона і Бела, яка може показати, наскільки раціонально ведеться промисел даних видів. Крім того, розглянуті фактори, які, можливо, впливають на динаміку чисельності ляща та плітки дніпровських водосховищ.

Згідно з отриманими результатами, промислові стада ляща Кременчуцького та Канівського водосховищ експлуатуються більш-менш раціонально, в той час як плітка знаходиться в стані "перелову". Основним фактором, що впливає на динаміку чисельності розглянутих видів риб, є інтенсивність промислу. риба водосховище лящ

Ключові слова: динаміка чисельності риб, віртуально-популяційний аналіз, когортний аналіз, природна смертність, промислова смертність, промисел, лящ, плітка, Канівське водосховище, Кременчуцьке водосховище.

Диденко А.В. Моделирование изменений популяций и запасов основных промысловых видов рыб Каневского и Кременчугского водохранилищ. - Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.10 - ихтиология. Институт рыбного хозяйства УААН, Киев, 2008.

Работа посвящена возможности применения демографических подходов, основанных на виртуально-популяционном анализе (ВПА), для оценки численности и состояния запасов основных промысловых видов рыб днепровских водохранилищ на примере леща, плотвы и густеры Кременчугского водохранилища и леща и плотвы Каневского водохранилища.

Был протестирован и проанализирован ряд методик определения параметров уравнения роста Берталанфи, естественной смертности, а также промысловой смертности. Были рассчитаны численность и биомасса промыслового стада рассматриваемых видов рыб с помощью ВПА, когортного анализа Поупа и псеводокогортного анализа. Для этих видов также были смоделированы уловы на единицу пополнения (Y/R) на основании модели типа Томпсона и Белла, которая показывает, насколько рационально ведется промысел рассматриваемых видов. Кроме того, рассмотрены факторы, которые, возможно, влияют на динамику численности леща и плотвы днепровских водохранилищ.

Согласно полученным результатам, промысловые стада леща Кременчугского и Каневского водохранилищ эксплуатируются более или менее рационально, в то время как стада плотвы находятся в состоянии "перелова". Основным фактором, влияющими на динамику численности рассмотренных видов рыб, является интенсивность промысла.

Ключевые слова: динамика численности рыб, виртуально-популяционный анализ, когортный анализ, естественная смертность, промысловая смертность, промысел, лещ, плотва, Каневское водохранилище, Кременчугское водохранилище.

Didenko A.V. Modelling of changes of populations and stocks of major commercial fish species of the Kaniv and Kremenchuk reservoirs. - Manuscript.

Thesis for the Candidate of Biological Sciences Degree in speciality 03.00.10 - ichthyology. Institute of Fisheries of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the possibility of application of demographic approaches based on virtual-population analysis (VPA) for assessments of stock number and state of the most abundant commercial fish species - bream, roach, and silver bream of the Kremenchuk and Kaniv reservoirs.

There were tested and analyzed a number of techniques for determining parameters of the von Bertalanffy growth equation, natural and fishing mortality values. Abundance and biomasses of commercial stocks of concerned fishes were estimated by VPA, Pope's cohort analysis and pseudocohort analysis. For these species, there were also modelled yield-per-recruit (Y/R) values based on Thompson and Bell model, which can show how rationally the commercial fish harvest is conducted. In addition, there were considered factors, which can have effect on bream and roach stocks dynamics in the Dnieper River reservoirs.

Fishing mortality values by age for bream of the Kremenchuk reservoir estimated with the aid of VPA are relatively low (within Ft=0.2) for major commercial age groups and almost null for the youngest groups (2-3 years). F values rise for old-age groups (>10 years) and amount to maximum values in fish older than 16 years (Ft=0.4-0.6). For Kaniv reservoir bream, estimated fish mortality values are higher than those for the Kremenchuk bream. Starting from the age of 7 years, fishing mortality exceeds the natural mortality and is especially high in old-aged groups (>0.8).

Estimated minimum number of Kremenchuk bream commercial stock in 2006 was 16.6 million individuals with a biomass of 8314 tons, more than half of which fall at 4-7-year old fish (4725 tons). In Kaniv reservoir, its number in 2006 was 505 thousand individuals with a biomass of 251 tons. According to the modelled yield-per-recruit curves, this species during commercial exploitation of the Dnieper River reservoirs was exploited enough rationally and its stock was not exposed to significant over-fishing.

Fishing mortality values obtained for roach of the Kremenchuk reservoir are higher than those of bream for major commercial age groups (Ft=0.2-0.4 for 4-9-year old). The commercial stock number of roach decreases rapidly with the age and when the fish becomes 7 years old, its stock decreases more than by two-fold. Last years, roach biomass culmination falls on 4-5-year old fish. Estimated Ft values for Kaniv roach are even higher and for major commercial age groups reach 0.7.

Estimated minimum number of commercial multiple age groups of roach in the Kremenchuk reservoir in 2006 was 26.2 million individuals with a biomass of 4.9 thousand tons, 38і% of which falls on 4-6-year old fish (1.9 thousand tons). The number of multiple age groups of roach in Kaniv reservoir in 2006 was 3.4 million individuals with a biomass of 564 tons. According to the modelled yield-per-recruit curves, in 1980-ies, commercial stocks of roach in Kremenchuk and Kaniv reservoirs was in the state of under-fishing or partial exploitation, in 1990-ies it shifted to the state of full exploitation or close to it, however, since the late 1990-ies - early 2000-ies, roach stock went to the state of over-fishing or excessive exploitation. Due to this fact, its stock numbers are declining both in Kremenchuk and Kaniv reservoirs.

However, bream stocks are increasing last 10 years and this is related to the roach stock decline. There is a significant relationship between stock numbers of bream and roach and in the Kremenchuk reservoir r=i-0.89 (р<0,001). This is probably due to some competition between these species within one reservoir. There was also observed significant negative relationship between roach commercial catches and average bream weight of the same age groups in the Kremenchuk reservoirs for the period of 1971-2006 (r=i-0,64; р<0,001). This fact also indicates on presence of competition between bream and roach. Moreover, there was found some slight relationship between water temperature during spawning period and recruitment number. For roach this relationship is negative, while for bream it is positive.

Thus, according to obtained results, the major factors affecting stock number dynamics of studied fish species are fish harvest intensity and interspecific relationships and, in some degree, environmental factors such as water temperature during spawning period.

Key words: fish stock dynamics, virtual-population analysis, cohort analysis, natural mortality, fishing mortality, commercial fish harvest, bream, roach, silver bream, Kaniv reservoir, Kremenchuk reservoir.

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Дніпровські водосховища, які займають площу близько 700 тис. га, є основним внутрішнім рибогосподарським водним фондом України, за рахунок якого реалізується значна частина промислового вилову прісноводих видів риб в країні. Ці водні об'єкти останніми роками забезпечують річний вилов цінних видів риб на рівні 8-9 тис. т, основну частину якого складають лящ, плітка та плоскирка. Останні 10-15 років спостерігається зниження промислового вилову риби з водосховищ, що в значній мірі пов'язано з неефективним управлінням рибними ресурсами, однією з причин якого є недолік інформації щодо їх об'єму і стану.

У зв'язку із значним скороченням об'ємів промислового і сільськогосподарського виробництва після розпаду СРСР істотна частина інфраструктури населених пунктів, розташованих на берегах дніпровських водосховищ, так або інакше пов'язана з використанням, переробкою і реалізацією продукції рибальства. Тому, наукова регламентація промислу і недопущення виснаження їх ресурсної бази є важливим соціально-економічним завданням.

Раціональне використання рибних запасів неможливе без знання того, в якому стані вони знаходяться і який рівень експлуатації вони можуть витримати без значної шкоди. Оцінка чисельності риб і дослідження динаміки їх популяцій є необхідною умовою для ефективного управління цими ресурсами.

Відсутність можливості безпосередньої реєстрації кількості риб у великих водоймах і необхідність використання непрямих способів оцінки їх запасів є однією з причин того, що в промислово-іхтіологічних дослідженнях широко використовуються математичні методи. Потреба ідеалізації, що виникає при цьому, поклала початок теоретичним моделям, що спираються на різноманітні уявлення про властивості систем популяцій, які дозволяють оцінити вплив рибальства на рибні запаси.

Чисельність, біомаса і демографічна структура популяції риб змінюються залежно від різноманітних факторів, які можна виміряти кількісно, а одним з найважливіших з них є експлуатація рибних запасів людиною. До теперішнього часу на дніпровських водосховищах не проводилося досліджень, які б включали розрахунок чисельності риб і вивчення стану їх промислових стад за допомогою методів математичного моделювання. Використання цих методів дасть змогу більш точно оцінити стан запасів риб і дозволить найбільш раціонально здійснювати їх експлуатацію

Зв'язок роботи з науковими програмами.

Дисертаційна робота виконувалася з використанням даних, зібраних протягом 1999-2006 рр. на базі відділу вивчення біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства УААН в м. Києві. Дана робота є частиною наукових тематик: "Вивчити і визначити механізми функціонування біоценозів великих рівнинних водних об'єктів України (дніпровських водосховищ) з урахуванням їх сучасного екологічного стану" (№ держреєстрації 0102U002050); "Розробити і впровадити методи оцінки, збереження іхтіофауни і підвищення рибопродуктивності природних водоймищ" (№ держреєстрації 0102U006957); "Науково-обґрунтовані методи підвищення ефективності експлуатації сировинних ресурсів різних типів водосховищ з використанням направленої реконструкції іхтіоценозів" (№ держреєстрації 0196U023118).

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є вивчення динаміки чисельності основних промислових видів риб дніпровських водосховищ на прикладі Каневского та Кременчуцького водосховищ і оцінка стану їх промислових стад з використанням методів математичного моделювання, а також знаходження факторів, які впливають на ці показники.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

- порівняти методи оцінки біологічних показників риб, які використовуються для моделювання динаміки їх запасів, а також методи розрахунків їх чисельності на прикладі основних промислових видів риб Канівського та Кременчуцького водосховищ;

- визначити біологічні показники, необхідні для оцінки чисельності основних промислових видів риб Канівського та Кременчуцького водосховищ;

- оцінити чисельність і біомасу основних промислових риб Канівського та Кременчуцького водосховищ;

- прослідити динаміку чисельності риб в часовому аспекті;

- оцінити сучасний стан стад основних промислових видів риб Канівського та Кременчуцького водосховищ;

- змоделювати вплив рибальства на стан запасів основних промислових видів риб Канівського та Кременчуцького водосховищ;

- виявити фактори, які впливають на чисельність основних промислових видів риб Канівського та Кременчуцького водосховищ.

Об'єкт дослідження: найбільш масові промислові види риб дніпровських водосховищ (лящ, плітка, плоскирка).

Предмет дослідження: визначення динаміки промислових запасів риб на основі математичного моделювання та натуральних досліджень.

Методи дослідження: Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувалися за загальноприйнятими в іхтіології методиками збору і обробки іхтіологічного матеріалу, методами статистичного аналізу і математичного моделювання.

Наукова новизна отриманих результатів. До теперішнього часу на дніпровських водосховищах не проводилося досліджень щодо оцінки чисельності риб із застосуванням демографічних підходів, заснованих на віртуально-популяційному аналізі та математичному моделюванні.

В процесі виконання роботи застосовувались і аналізувались різні методи визначення основних біологічних показників (ріст; загальна, природна і промислова смертність), які використовуються при розрахунках чисельності і біомаси риб. Проаналізовані методи оцінки чисельності риб і показана можливість їх застосування на прикладі основних промислових риб Канівського та Кременчуцького водосховищ. Вперше змодельовані криві врівноваженого улову на одиницю поповнення, які відображають сучасний стан промислових стад риб і можливий вплив на них рибальства. Виявлені фактори, що впливають на динаміку чисельності основних промислових видів риб Канівського та Кременчуцького водосховищ.

Практичне значення отриманих результатів. Результати роботи можуть використовуватися при розробці лімітів вилову промислових видів риб на великих рівнинних водосховищах, а також при розробці та проведенні заходів щодо раціонального управління водними живими ресурсами в умовах антропогенного навантаження.

Порівняння отриманих даних з такими з інших водосховищ дозволяє визначити загальні закономірності динаміки чисельності риб і розробити генеральну схему впорядкування промислу на внутрішніх водних об'єктах загальнодержавного значення.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто сформулював мету роботи, її завдання і шляхи їх рішення, а також провів і узагальнив аналіз літературних джерел і архівних даних відділу вивчення біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства УААН з проблеми дослідження. Збір і обробка польового матеріалу здійснювалася автором особисто, а також при безпосередній участі у складі різних груп дослідників на декількох контрольно-спостережних пунктах Інституту рибного господарства УААН на Канівському і Кременчуцькому водосховищах в період з 1999 по 2006 рр. Автор особисто проводив статистичну та аналітичну обробку результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали і основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на засіданнях відділу вивчення біоресурсів водосховищ ІРГ УААН, на Міжнародній конференції "Водні біоресурси і шляхи їх раціонального використання" (Київ, 2000), III Міжнародній конференції молодих учених "Біорізноманітність, екологія, адаптація" (Одеса, 2007), Міжнародній конференції "Fish Stock Assessment Methods for Lakes and Reservoirs: Towards the true picture of fish stock" (Чеське Будейовіце, Чехія, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми водних екосистем" (Дніпропетровськ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегія розвитку аквакультури в сучасних умовах" (Мінськ, Бєларусь, 2008), І Міжнародній іхтіологічній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології" (Канів, 2008).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації опубліковані в 11 друкованих роботах, зокрема в 5 статтях в наукових спеціалізованих збірниках, з яких 3 статті є самостійними, і в 6 тезах конференцій.

Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з титульного аркуша, змісту, переліку умовних скорочень, вступу, 9 розділів основної частини, висновків, рекомендацій, списку використаної літератури (165 джерел) та 12 додатків. Основну частину дисертації викладено на 156 сторінках комп'ютерного тексту, робота має 10 таблиць і 59 рисунків. Загальний обсяг рукопису становить 186 сторінок.

Основний зміст роботи

Аналітичний огляд за темою роботи. Проаналізована література щодо визначення запасів риб і вивчення стану їх промислових стад. Розглянуті поняття динаміки популяцій, промислового стада і популяції риб, методи оцінки біологічних параметрів (включаючи параметри рівняння росту; загальну, природну і промислову смертність) і способи оцінки фактичної чисельності риб. Детально розглянуті демографічні підходи щодо оцінки чисельності риб, які базуються на віртуально-популяційному аналізі, а також методи моделювання улову на одиницю поповнення промислового стада, які є основою для визначення стану промислового стада риб.

На підставі інформації, отриманої з літературних джерел, були запропоновані методики, які можуть бути використані для оцінки чисельності основних промислових видів риб і моделювання динаміки їх запасів на дніпровських водосховищах.

Матеріали та методи досліджень. В основу даної роботи покладені дані контрольних ловів, які збиралися у весняно-літній період з 2000 по 2006 рр. на контрольно-спостережних пунктах Інституту рибного господарства УААН на Канівському і Кременчуцькому водосховищах. Вони включали віковий і розмірний склад основних промислових видів риб: ляща (Abramis brama (L.)), плітки (Rutilus rutilus (L.)), плоскирки (Blicca bjoerkna (L.)). Матеріал збирався і оброблявся за загальноприйнятими в іхтіологічних дослідженнях методиками (Методика, 1998). В якості знарядь лову використовувалися промислові ставні сітки з розміром вічка 30, 36, 38, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70, 75, 80, 90, 100, 110, 120, 130, 140 і 150 мм. Вік риб визначався по лусці з використанням бінокуляру МБС-9 (Devries, 1996).

Всього було відібрано і проаналізовано: уловів з контрольних сіток - 8500 сіткодіб, відібрано риб на повний біологічний аналіз - 2265 екз., на неповний біологічний аналіз - 19020 екз. Роботи з водними тваринами проводилися з дотриманням міжнародних норм.

У роботі також були використані архівні дані ІРГ УААН по лящу, плітці та плоскирці Канівського та Кременчуцького водосховищ за період з 1982 по 2006 рр. Статистичні дані щодо річного вилову промислових видів риб, а також дані з кількості знарядь лову, які використовувалися на водосховищах, були надані Держрибінспекцією.

Ріст риб моделювався на прикладі ляща та плітки за допомогою рівняння Берталанфі (Bertalanffy, 1938). Ріст риб моделювався на прикладі ляща та плітки за допомогою рівняння Берталанфі (Bertalanffy, 1938). Параметри рівняння Берталанфі визначалися графічними методами Галланда-Холта (Gulland & Holt, 1959) і Форда-Уолфорда (Ford, 1933 & Walford, 1946), а також методом найменших квадратів з використанням усереднених розмірно-вікових даних за 2001-2005 рр. Метод найменших квадратів реалізовувався в електронних таблицях MS Excel, використовуючи модуль "Пошук рішення" (Solver).

Коефіцієнт загальної смертності (Z) визначався графічним методом за натуральними логарифмами чисельності вікових груп в уловах (Sparre, 1996). Значення природної смертності М розраховувалися з використанням різних методик (Taylor, 1959; Тюрін, 1971; Rikhter & Efanov, 1976; Pauly, 1980; Hoenig, 1983; Зиков, 1986; McQuinn et al. 1990; Jensen, 1996; Gunderson, 1997; Abbela, 1998), після чого отримані значення порівнювалися між собою та аналізувалися.

Коефіцієнти промислової смертності риб F за віковими групами, а також чисельність і біомаса їх промислових стад розраховувалися за допомогою віртуально-популяційного аналізу (ВПА), когортного та псевдокогортного аналізів (Sparre & Venema, 1996; Lassen & Medley, 2000; Laurec & Santarelli, 1986). Псевдокогортний аналіз реалізовувався двома шляхами: як з урахуванням промислового зусилля (скоректований псевдокогортний аналіз), так і без нього. Під промисловим зусиллям малась на увазі кількість ставних сіток (за даними Держрибінспекції), які використовувалися на промислі кожен рік. ВПА і псевдокогортний аналіз реалізовувалися в комп'ютерній програмі ANACO (ANAlysis of COhorts) (Mesnil, 1988). Когортний аналіз Поупа (Pope, 1972) реалізовувався в електронних таблицях MS Excel 2003.

Результати ВПА, аналізу когорт і псевдокогорт, а саме вектор промислової смертності за віковими групами, а також значення природної смертності, служили вхідними даними для моделювання улову на одиницю поповнення (Y/R) з використанням моделі типу Томпсона і Бела (Sanders, 1995; Sparre & Venema, 1996).

Всі розрахунки, окрім обумовлених вище, проводилися в електронних таблицях MS Excel 2003. Вибірки з баз даних реалізовувалися в програмі MS Access 2003. Статистичні тести та розрахунки виконувалися з використанням програми JMP IN 4 (SAS Institute) за стандартними методиками (Лакин, 1990; Ramsey, 1997; Brown, 1996; Лапач, 2002). У всіх статистичних тестах рівень значимості б встановлювався на рівні 0,05.

Характеристика дніпровських водосховищ. Каскад дніпровських водосховищ складається з шести водних об'єктів загальною площею близько 700 тис. га і загальною довжиною 855 км. Зарегулювання Дніпра почалося в кінці 30-х років минулого століття, а останнє водосховище каскаду за часом заповнення було створено в 1972 р. Всі водосховища призначені для вирішення комплексу водогосподарських завдань: енергетичних, водно-транспортних, комунального і промислового водопостачання, зрошування, рибного господарства і рекреації (Гидрология и гидрохимия Днепра, 1976).

Формування іхтіофауни водосховищ відбувалося за рахунок риб, що мешкали в Дніпрі, його притоках та інших водоймах, розташованих в зоні затоплення. До зарегулювання стоку Дніпра в його басейні зустрічалися понад 70 видів риб, що належать до 19 родин, з них 28 видів були промисловими (Вятчаніна, 1980; Водне господарство України, 2000). Формування іхтіофауни після зарегулювання стоку в більшості дніпровських водосховищ відбувалося впродовж 5-10 років і характеризувалося схожими для всіх крупних рівнинних водосховищ тенденціями. З іхтіофауни водосховищ поступово зникли всі прохідні, деякі напівпрохідні риби і частково риби реофільного комплексу. Одночасно відбувалося збільшення чисельності риб озерно-річкового і лімнофільного комплексів (Мельников, 1965; Сухойван, 1970; Запорожское водохранилище, 2000).

В даний час іхтіофауна дніпровських водосховищ складається з понад 40 видів, які належать до 12 родин. Промисловою статистикою фіксується 24 види частикових риб. Найбільш численними об'єктами промислу є лящ, плітка, плоскирка, судак, товстолоби, щука, сом, окунь, сріблястий карась (Бузевич, 2005).

Моделювання динаміки запасів риб в даній роботі проводилося на прикладі основних промислових видів риб (лящ, плітка та плоскирка) Канівського та Кременчуцького водосховищ, перше з яких є найменш продуктивним, а друге - найбільш продуктивним водосховищем дніпровського каскаду.

Канівське водосховище створене в 1972 р. Площа водосховища при НПУ складає 58,1 тис. га, повний об'єм - 2,48 км 3, корисний - 0,28 км 3. Довжина водосховища - 123 км, максимальна ширина - 8 км, середня ширина - 5,5 км, максимальна та середня глибина - відповідно 2,1 і 3,9 м (Водне господарство України, 2000).

Основними промисловими видами риб Канівського водосховища є лящ і плітка. До зарегулювання стоку Дніпра на даній ділянці частка ляща в уловах складала 33і% (до 100 т). За період існування водосховища улови даного виду знизилися і в 1995 р. знаходилися на рівні 13 т, що склало 5,9і% від вилову всіх видів риб (Цедик, 2000). З 1996 р. чисельність цього виду стала поступово збільшуватися і до 1999 вилов досяг 25 т. Промислово-біологічні показники риб свідчать про задовільний стан їх популяції (Коханова, 2000).

В 2005 р. у Канівському водосховищі було виловлено 64 т ляща (17і% від загального вилову по водосховищу і лише 3і% загального улову ляща по всьому каскаду). У 2006 р. його улов склав 56 т (15і% від загального вилову по водосховищу і близько 3і% від загального улову ляща по всьому каскаду). Аналіз вікового складу контрольних уловів показує, що в даному водосховищі зустрічається лящ у віці до 17 років. Даний вид вперше вступає в промисел у віці 3-4 роки при довжині 16-22 см і практично вибуває в 16-17 років (48-50 см). Основу уловів ляща за кількістю останніми роками складають особини у віці 6-10 років (28-40 см). Так, в 2005 р. їх частка склала 82,8і%, а в 2006 р. - 74,1і%.

В даний час перше місце по уловах на Канівському водосховищі займає плітка. До зарегулювання Дніпра вона перебувала на четвертому місці, а її улов в середньому тримався на рівні 45 т. В умовах водосховища її вилов коливався від 38 до 312 т. До 1991 р. переважала тугоросла річкова форма плітки (15-23 см). З 1991 по 1996 рр. у Канівське водосховище з Кременчуцького було пересаджено 60 тис. різновікових особин озерної форми плітки, і останніми роками їх частка щодо річкової складає 60-70і%. При цьому в промислових уловах відбулося збільшення розмірного ряду плітки від 15 до 41 см, середньої довжини до 25 см і середньої маси до 480 г, що свідчить про хороші умови нагулу для цього виду (Коханова, 2000).

У 2005 р. в Канівському водосховищі за даними промислової статистики було виловлено 183 т плітки (49і% від загального вилову по водосховищу і 7і% загального улову плітки по всьому каскаду), а в 2006 р. - 160 т (42і% від загального вилову по водосховищу і близько 7і% від загального улову плітки по всьому каскаду). Вона вступає до складу промислового стада у віці 2-3 роки при довжині 14-16 см і майже повністю вибуває у віці 15-16 років (38-40 см). Основу уловів плітки в Канівському водосховищі займають особині від 4 до 8 років (18-27 см), частка яких в 2005 р. склала 83,4і%, а в 2006 р. - 93,2і%.

Кременчуцьке водосховище утворене в 1959-1961 рр. Його площа становить 225 тис. га, загальна довжина - 149 км, середня ширина 15,1 км, максимальна - 28 км. Середня глибина 6 м, максимальна - 20 м. Корисний об'єм водосховища - 9 км 3, що складає більше половини корисної місткості всіх дніпровських водосховищ (Водне господарство України, 2000).

Кременчуцьке водосховище є одним з найпродуктивніших у дніпровському каскаді. Співвідношення видів у промислових уловах не було постійним, але в усі роки рибогосподарського використання водойми домінуючими видами були лящ і плітка. В окремі роки основу промислових уловів становили також плоскирка та тюлька (Озінковська, Полторацька, 2000).

Згідно з офіційною статистикою в Кременчуцькому водосховищі в 2005 р. було виловлено 1,1 тис. т ляща (32і% від загального улову по водосховищу і 56і% від улову ляща по всьому каскаду), а в 2006 р. - 1,3 тис. т (36і% від загального улову по водосховищу і 58і% від улову по каскаду). Аналіз вікового складу контрольних уловів показує, що в даній водоймі зустрічаються особини ляща з максимальним граничним віком 20 років. Цей вид вперше вступає в промисел у віці 2-3 роки при довжині 17-22 см і практично вибуває в 17-19 років (52-55 см). Останнім часом основу уловів ляща за кількістю становлять особини у віці 4-8 років (27-38 см). Так, у 2005 р. їх частка склала 68,2і%, а в 2006 - 73,6і%.

У Кременчуцькому водосховищі плітка займає перше місце за уловами. До зарегулювання Дніпра на даній ділянці виловлювалося в середньому 60 т цього виду, проте в умовах водосховища за короткий час відбулося значне зростання її чисельності. Вже на четвертий рік існування водосховища улов плітки зріс у порівнянні з уловом у Дніпрі до зарегульовання більш ніж в 20 разів (Демченко та ін., 1986). Останніми роками спостерігалися коливання її чисельності і часткове зниження уловів. Максимальні улови плітки спостерігалися в кінці 1980-х років, коли її улов досягав 7,4 тис. т (1989 р.). На початку 90-х рр. ХХ ст. відбулося значне падіння уловів плітки, а в останні роки (2005-2006 рр.) її вилов стабілізувався на рівні 1,2-1,7 тис. т.

Офіційний улов плітки в Кременчуцькому водосховищі в 2005 р. склав 1,5 тис. т (41і% від загального улову по водосховищу і 59і% від загального улову плітки по всьому каскаду), в 2006 р. відповідно 1,4 тис. т (38і% від загального улову по водосховищу і 59і% від загального улову плітки по всьому каскаду). Даний вид вступає в промисел у віці 2 років при довжині 15 см і майже повністю вибуває в 16-19 років (41-42 см). Основу уловів плітки за чисельністю в Кременчуцькому водосховищі останніми роками становлять особини у віці 3-6 років (18-26 см). У 2005 р. їх частка склала 87,5і%, а в 2006 р. - 90,8і%.

Одним з чисельних промислових видів Кременчуцького водосховища є плоскирка. Починаючи з першого року промислової експлуатації вона займала значну частку в уловах, складаючи в окремі роки (1965 р.) до 21,6і% загального вилову риби (Литвиненко та ін., 1977).

Улов плоскирки в Кременчуцькому водосховищі в 2005 р. склав 408 т (9і% від загального улову по водосховищу і 51і% від загального улову цього виду по всьому каскаду), в 2006 р. - 333 т (11і% від загального улову по водосховищу і 47і% від загального улову по всьому каскаду). Вона вступає в промисел у віці 2 років (13 см) і практично повністю вибуває в 12-15 років (28-34 см). Основу уловів цього виду за кількістю останніми роками складають особини у віці 3-8 років (14-24 см). У 2005 р. їх частка склала 90,3і%, а в 2006 р. - 93,0і%.

Моделювання росту риб. Ріст риб моделювався з використанням рівняння Берталанфі. Було протестовано ефективність трьох методів розрахунку параметрів рівняння росту Берталанфі, а саме: методи Галланда-Холта, Форда-Уолфорда і найменших квадратів з використанням середніх значень розмірно-вікових даних по лящу та плітці Кременчуцького водосховища за 2001-2005 рр. Отримані результати виявилися досить схожими, а криві росту, побудовані з використанням параметрів, отриманих за допомогою всіх трьох методів, майже співпадають з емпіричною кривою, особливо для риб старших вікових груп. Проте, найнижче відхилення змодельованих значень від емпіричних спостерігається для методів найменших квадратів. Тому саме цей метод використовувався для подальших розрахунків коефіцієнтів рівняння росту.

Отримані значення коефіцієнтів рівняння Берталанфі різні для одного і того ж виду з різних водосховищ. Змодельовані криві росту ляща вказують на те, що в Кременчуцькому водосховищі цей вид росте швидше і має найбільшу довжину серед одновікових особин з інших водосховищ. Найменшими є розміри одновікових особин ляща Канівського водосховища, проте він відрізняється вищим темпом росту в перші роки життя. Лящ Дніпродзержинського водосховища за темпом росту займає проміжне становище. У молодших вікових групах він за розмірами майже наближається до ляща Кременчуцького водосховища, а у подальшому - до ляща з Канівського водосховища.

Змодельовані криві росту плітки з різних водосховищ указують на те, що найбільш швидкий темп її росту спостерігається в Дніпродзержинському водосховищі. Плітка Канівського водосховища в молодшому віці має схожі розміри з пліткою Київського водосховища, а у старшому - до плітки з Кременчуцького водосховища. Найменші розміри серед одновікових особин має плітка Київського водосховища.

Оцінка загальної та природної смертності риб. Були протестовані різні методики оцінки коефіцієнтів природної смертності на прикладі декількох промислових видів риб (лящ, плітка, плоскирка, карась, судак) Кременчуцького водосховища. Більшість з розглянутих методик заснована на параметрах рівняння росту Берталанфі. Розраховані значення L? для всіх видів риб, окрім ляща, значно відрізняються (для деяких видів більш, ніж на 20і%) від максимальних довжин риб в пробах. Тому параметри рівняння росту Берталанфі були також оцінені при фіксованому значенні L? на рівні L? = Lmax/0,95.

Значення коефіцієнтів природної смертності, які були оцінені різними методами, суттєво відрізняються для одного і того ж виду. Після аналізу результатів і методик було припущено, що природна смертність основних промислових риб Кременчуцького водосховища останнім часом, швидше за все, знаходиться в наступних межах: лящ - 0,17-0,20; плітка - 0,18-0,22; плоскирка - 0,19-0,24; карась - 0,20-0,25; судак - 0,41-0,48. З урахуванням коефіцієнта зниження природної смертності від вилову за Тюріним (Тюрин, 1971) ці значення дорівнюють: лящ - 0,15-0,18; плітка - 0,16-0,19; плоскирка - 0,13-0,20; сріблястий карась - 0,16-0,23; судак - 0,21-0,28.

Для риб Канівського водосховища значення природної смертності, з урахуванням коефіцієнта зниження М від вилову, можуть бути: 0,09-0,14 для ляща; 0,16-0,19 для плітки та 0,15-0,20 для плоскирки.

Розраховані значення природної смертності були використані в подальших розрахунках промислової смертності та чисельності стада риб за допомогою демографічних методів, заснованих на віртуально-популяційному аналізі.

Розрахунок промислової смертності та чисельності риб.

Лящ Кременчуцького водосховища. Значення промислової смертності, що були отримані за допомогою ВПА, досить низькі (<0,2) для основних промислових вікових груп ляща (4-8-річки) і майже нульові для наймолодших груп (2-3-річки). Значення F зростають до 0,3-0,4 для старших вікових груп (>10 років) і досягають максимальних значень у риб старше 16 років. Прогнозована чисельність риб різних вікових груп в 2006 р. у промисловому стаді ляща, яка була отримана в результаті проведення ВПА, склала 16,6 млн. екз. з біомасою 8314 т, з якої більше половини припадає на 4-7-річок (4725 т).

Розраховане поповнення в 1988 р., тобто в рік, коли покоління 1986 р. народження увійшло до промислового стада, а останні представники якого спостерігалися в уловах в 2006 р., склало 1,67 млн. екз. з біомасою 165 т. Кульмінація біомаси даного покоління припадала на семи-восьмирічок (773 т), а майже половина біомаси (3628 т) припадала на вікові групи 6-10 років.

Значення промислової смертності і чисельності риб, розраховані з використанням когортного аналізу Поупа дуже схожі із значеннями, що були отримані за допомогою ВПА. Так, середня різниця між чисельністю і біомасою ляща, які були розраховані цими двома методами, складає 5,0і% і 3,9і% відповідно.

За допомогою когортного аналізу Поупа були розраховані вектори промислової смертності та чисельності риб за період 1986-2006 рр. Відновлена чисельність промислового стада ляща Кременчуцького водосховища коливалася в цей період від 9,7 млн. екз. (1988 р.) до 14,6 млн. екз. (2000 р.). Біомаса за цей же період часу варіювала від 7,2 тис. т в 1993 р. до 10,6 тис. т в 2002 р. Згідно з розрахунками, промислом вилучалося від 6,6і% (1995 р.) до 18,0і% (2004 р.) біомаси промислового стада ляща. В середньому, за 1986-2006 рр. промислове вилучення склало близько 12,8і%. Найменше вилучення спостерігалося в середині 1990-х рр. (<10і%), а найвище - з 2001 по 2006 рр. (>15і%).

Значення чисельності та біомаси, які були розраховані з використанням псевдокогортного аналізу, суттєво відрізняються від відповідних результатів, що були знайдені за допомогою ВПА і когортного аналізу. Спостерігаються різкі скачки розрахованої чисельності та біомаси по роках. Необхідною умовою при реалізації псевдокогортного аналізу є стан рівноваги промислового стада по роках. Це припускає постійність поповнення та промислового зусилля. Застосування скоригованого псевдокогортного аналізу дозволяє ввести поправку в модель в тому випадку, якщо вищезгадані показники змінюються по роках. Проте, якщо дані щодо кількості ставних сіток були доступні і вони використовувалися для проведення аналізу, то даних щодо чисельності поповнення немає. Значення промислової смертності, які були розраховані при введенні коригування за промисловим зусиллям, виходять у середньому на 25і% вищими за значення F для одних і тих же вікових груп, але отриманих без урахування промислового зусилля. Через те, що в даній роботі проводилося часткове корегування (тільки за промисловим зусиллям), результати, отримані при реалізації псевдокогортного аналізу не цілком задовільні. Отриманий результат свідчить про те, що величина уловів значно більше залежить від чисельності поповнення риб, тобто від врожайності стада, ніж від кількості знарядь лову, що використовуються на лову.

Плітка Кременчуцького водосховища. Значення промислової смертності, які були отримані для основних промислових вікових груп плітки (4-9-річки), вищі у порівнянні з лящем. Значення F досить високі для 5-9-річок (0,3-0,4), потім вони знижуються до 0,2 і знову зростають у старшовікових груп (>10 років) до 0,5-0,7 і досягають максимальних значень у риб старше 13 років. Різке зростання значень промислової смертності старших вікових груп викликане тим, що у них зростає природна смертність, зміна якої з віком не враховується в даному аналізі.

Чисельність риб різновікових груп в 2006 р. в промисловому стаді плітки, яка була отримана в результаті проведення ВПА, склала 26,2 млн. екз. з біомасою 4,9 тис. т, з якої 38і% припадали на 4-6-річок (1,9 тис. т).

Розраховане поповнення в 1990 р., тобто в рік, коли покоління 1988 р. народження увійшло до промислового стада, а останні його представники зустрічалися в уловах в 2006 р., склало 17,8 млн. екз. з біомасою 890 т. Чисельність промислового стада плітки швидко знижується з віком і при досягненні 7-річного віку зменшується більш ніж удвічі. Кульмінація біомаси даного покоління припадала на 4-5-річок (5,8 тис. т), а майже половина біомаси (10,1 т) припадала на вікові групи від 3 до 6 років.

Відновлена чисельність промислового стада плітки Кременчуцького водосховища за період 1982-2006 рр., яка була розрахована за допомогою когортного аналізу Поупа, коливалася від 103,2 млн. екз. у 1982 р. до 22,8 млн. екз. у 2002 р. Біомаса за цей же період часу змінювалася від 24,6 тис. т в 1989 р. до 4,9 тис. т в 2006 р.

Падіння чисельності та біомаси плітки спостерігалося з початку 1980-х рр. до 1985 р., після чого почалося їх зростання з максимальним значенням у 1989 р. З початку 90-х рр. ХХ ст. відбувається стійке зниження чисельності та біомаси даного виду з незначним підвищенням наприкінці 90-х рр. Річні значення чисельності та біомаси, які були розраховані з використанням когортного аналізу і ВПА, майже ідентичні, з середньою різницею 3,3 і 0,9і% відповідно.

Згідно з розрахунками, промислом вилучалася досить значна частина промислового стада плітки (в середньому 24,6і% за період з 1982 по 2006 рр.). Найменше вилучення спостерігалося в середині 1990-х рр. (<20і%), а найвище - в 1985-1986 рр. (>30і%). У 2005-2006 рр. промислове вилучення складало 26-28і%, а залишок - 59-57і%.

Плоскирка Кременчуцького водосховища. Отримані значення промислової смертності цього виду досить високі (у два рази вище, ніж значення природної смертності) для вікових груп від 5 до 9 років, з максимальними значеннями у 7-8 річок.

Розрахована чисельність плоскирки знижувалася протягом 1989-2006 рр. від 32 до 16 млн. екз. Проте, біомаса зростала до 1997 р., за рахунок переважання в промисловому стаді в середині 1990-х рр. старшовікових груп, після чого почалося її зниження. Розрахована прогнозована чисельність плоскирки в 2005 р. склала 16,4 млн. екз., а біомаса 2170 т. Більше половини біомаси (1210 т) припадала на 3-6-річок.

Промислове вилучення плоскирки варіювало за період 1989-2006 рр. від 4,4і% (1993 р.) до 20,8і% (2002 р.) за біомасою. В середньому за цей період вилучалося 11,5і% від її промислового стада. Найменше вилучення спостерігалося в середині 1990-х рр. (<10і%), а найвище - з 2002 по 2006 рр. (>15і%). У 2005 і 2006 рр. промислове вилучення склало 18,8і% і 16,1і% відповідно.

Лящ Канівського водосховища. Знайдені значення промислової смертності ляща Канівського водосховища вищі в порівнянні з лящем із Кременчуцького водосховища. Розраховані чисельність і біомаса промислового стада цього виду знижувалися з середини 80-х до середини 90-х рр. ХХ ст. з 270 т (602 тис. екз.) до 84 т (226 тис. екз.). З середини 90-х рр. почалося зростання чисельності та біомаси ляща, яке в середині 2000-х рр. змінилось на повторне зниження.

Розрахована прогнозована чисельність ляща в 2005 і 2006 рр. склала 542 і 505 тис. екз., а біомаса 278 і 251 т відповідно. Більше половини біомаси (175 т) припадала на 5-9-річок. Оцінене поповнення промислового стада даного виду в Канівському водосховищі (3-річки) значно варіювало і складало від 37,8 тис. екз. у 1991 р. до 186 тис. екз. у 1999 р. (в середньому 104,2 тис. екз. за 1986-2006 рр.).

Промислове вилучення ляща Канівського водосховища варіювало за період 1986-2006 рр. від 10,7і% (2000 р.) до 37,9і% (1992 р.). У середньому за цей період вилучалося 24,6і%. Найменше вилучення спостерігалося в кінці 90-х - на початку 2000-х рр. (<15і%), а найбільш високе - в кінці 80-х - на початку 90-х рр. (>30і%). У 2005 і 2006 рр. промислове вилучення склало 25,4і% і 26,1і% відповідно.

Плітка Канівського водосховища. Отримані значення F дуже високі для основних промислових вікових груп даного виду з максимальними значеннями у 6-річок. Розрахована річна чисельність плітки коливалася від 10,2 млн. екз. у 1987 р. до 3,0 млн. екз. у 2000 р. Біомаса за цей же період часу варіювала від 1094 т в 1989 р. до 564 т в 2006 р. З 1988 р. спостерігається стійке зниження чисельності та біомаси плітки, яке триває і зараз. Розрахована чисельність поповнення, що входить в промислове стадо плітки (2-річки), варіювала від 3,26 млн. екз. у 1986 р. до 0,62 млн. екз. у 1997 р. Чисельність плітки різновікових промислових груп в Канівському водосховищі, розрахована для 2005 і 2006 рр., склала 3,2 і 3,4 млн. екз. з біомасою 578 і 564 т, відповідно.

При постійному зниженні іхтіомаси плітки, її щорічний вилов залишався більш-менш стабільним, а в деякі роки спостерігалося навіть його зростання. Це досягалося за рахунок збільшення кількості знарядь лову, закріплених за користувачами. Так, за період 1986-2006 рр., кількість дрібновічкових ставних сіток на Канівському водосховищі варіювала від 614 шт. (1993 р.) до 2075 шт. (2006 р.), причому спостерігається постійне збільшення їх кількості до теперішнього часу.

Процес оцінки чисельності з використанням демографічного підходу заснований на офіційній промисловій статистиці річних уловів. Проте, ці дані не відображають реальне вилучення з водосховищ і, отже, розрахована чисельність промислового стада є заниженою. Можна стверджувати, що дані методики дозволяють розрахувати мінімально можливу чисельність риб і промислову біомасу, на яких базується "офіційний" улов. Реальний же запас більше розрахованого в таку кількість разів, в скільки реальне вилучення перевищує офіційну статистику.

Значення ж промислової смертності (F) залежать не стільки від величини уловів, скільки від їх розмірно-вікового складу стада, і є не абсолютними, а відносними величинами. Тобто оцінений ряд значень F за віковими групами буде однаковим як для "офіційних" уловів, так і для повних фактичних, які також включають неврахований вилов, за умови схожості їх розмірно-вікових характеристик. У даному випадку припускається, що розмірно-віковий склад промислового стада риб, що спостерігається у водоймищі, є результатом дії як промислового, так і нелегального вилучення. Отже, можна стверджувати, що значення промислової смертності, розраховані методами ВПА або когортного аналізу, можуть більш менш реально відображати картину вилову і їх можна використовувати при розробці рекомендацій для управління промисловими стадами видів риб інших дніпровських водосховищ. Розрахований відсоток вилучення також, в першу чергу, залежить від промислової смертності, і є відносною величиною. Отже, цей показник також може відображати реальну картину наслідків промислової експлуатації стада риб.

Моделювання поведінки популяцій риб в умовах промислу.

Лящ Кременчуцького водосховища. Криві врівноваженого улову на одиницю поповнення (Y/R) типу Томпсона і Бела для ляща були побудовані з використанням векторів промислової смертності, отриманих при реалізації когортного аналізу Поупа. Форма кривих Y/R трохи змінювалася в період з 1986 по 2006 рр. (рис. 1А). Максимальний улов на одиницю поповнення спостерігався в 1992 р. (Y/Rі=і435 г), а мінімальний в 2002 р. (Y/Rі=і346 г).

Точка перегину кривої, яка відповідає максимальному стійкому улову (MSY), відсутня, окрім кривих, побудованих для декількох останніх років (рис. 1А). Згідно до змодельованих кривих уловів на одиницю поповнення, промислове стадо ляща Кременчуцького водосховища за період спостережень значну частину часу знаходилося в стані неповної експлуатації, тобто в ситуації, коли улов на одиницю поповнення, який відповідає промисловому зусиллю, що використовувалося (коефіцієнт f=1), нижче, ніж MSY. При такому положенні можливе збільшення промислового навантаження з метою підвищення улову без негативного впливу на промислове стадо. Проте ефект збільшення улову був би незначним в порівнянні із збільшенням промислового зусилля. Наприклад, підвищення промислового зусилля в 1995 р. удвічі призвело б до збільшення улову лише на 6і% (з 415 г до 442 г на одиницю поповнення).

Плітка Кременчуцького водосховища. Форми кривих Y/R плітки значно змінювалися протягом періоду з 1982 по 2006 рр. (рис. 1В). Максимальний улов на одиницю поповнення спостерігався в 1986 р. (Y/R = 192 г), а мінімальний в 2006 р. (Y/Rі=і133 г). У більшості кривих є помітна точка перегину, що відповідає максимальному стійкому улову (MSY), окрім кривих, побудованих для 1980-х рр. При зростанні промислового зусилля спостерігається зростання уловів на одиницю поповнення до певного максимуму, а потім стабілізація та повільне зниження.

Згідно до змодельованих кривих уловів на одиницю поповнення, в 80-х рр. ХХ ст. промислове стадо плітки Кременчуцького водосховища знаходилося в стані "недолову" або неповної експлуатації, в 90-х рр. воно перейшло в стан повної експлуатації або близьке до неї. З кінця 90-х рр. спостерігається стан "перелову" або надмірної експлуатації. Тобто має місце ситуація, при якій подальше підвищення промислового зусилля призводить до зниження уловів на одиницю поповнення, а максимальний стійкий улов (MSY) може бути отриманий при нижчих рівнях промислового зусилля. Таким чином, якщо в 80-х роках було можливе збільшення інтенсивності промислу для досягнення максимального улову, то в даний час для того, щоб досягти MSY, необхідно знизити рівень промислової експлуатації.

Заходом, який може призвести до збільшення значень Y/R, а також до зміни форми кривих улову на одиницю поповнення, є заборона на використання деяких знарядь лову, наприклад, ставних сіток з певним розміром вічка. Був змодельований вплив рибальства на стадо плітки за відсутності на промислі ставних сіток з розміром вічка 30 і 36 мм. При цьому, значення Y/R підвищується до 175 г, а крива Y/R міняє форму таким чином, що сучасний рівень промислу переходить з "перелову" в стан повної експлуатації.

Плоскирка Кременчуцького водосховища. Як і у разі з лящем і пліткою, форми кривих урівноваженого улову на одиницю поповнення плоскирки змінювалися протягом періоду з 1989 по 2006 р. Максимальний улов на одиницю поповнення спостерігався в 1990 р. (Y/Rі=і110 г), а мінімальний в 1994 р. (Y/Rі=і56 г). На кривих Y/R не помітно виражених точок перегину, окрім кривої, яка відповідає 2005 року.

Промислове стадо плоскирки протягом періоду 1989-2006 рр. знаходилося, в основному, в стані неповної експлуатації, а в окремі роки (1989, 2000, 2005, 2006 рр.) - повної експлуатації або було близьке до неї. Так, в 2005 і 2006 рр. улов на одиницю поповнення був 98,0 і 107,6 г (коефіцієнт f=1), а максимальний стійкий улов відповідав 98,1 і 107,9 г (коефіцієнт f=1,2).