Земноводні та плазуни в лісах Львівщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний лісотехнічний університет України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

06.03.03 - лісознавство і лісівництво

ЗЕМНОВОДНІ ТА ПЛАЗУНИ В ЛІСАХ ЛЬВІВЩИНИ

Виконала Федонюк Ольга Вікторівна

Львів - 2008

АНОТАЦІЯ

Федонюк О.В. Земноводні та плазуни в лісах Львівщини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, 2008.

Дисертація присвячена вивченню лісової фауни земноводних та плазунів Львівської області, чисельності видів, ролі в лісових екосистемах, встановленню факторів ризику та розробці заходів для збереження і відтворення популяцій.

Вперше для лісів різних природних районах Львівської області проведено комплексне вивчення чисельності видів, встановлений вплив лісорослинних умов на видове багатство. Отримані нові дані про біотопи земноводних та плазунів, вплив мікроклімату на чисельність видів. Встановлена трофічна роль земноводних у лісах Львівщини, виявлені фактори ризику та запропоновані заходи для їх мінімізації. Розроблені рекомендації для охорони та оптимізації середовищ існування земноводних та плазунів.

Ключові слова: земноводні, плазуни, фауна, чисельність, ліс, популяція.

земноводний плазун популяція біотоп

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Світова тенденція зменшення чисельності земноводних та плазунів свідчить про вразливість видів цієї групи тварин до впливу господарської, в тому числі лісогосподарської, діяльності. Лісогосподарська діяльність істотно впливає на природне середовище існування земноводних і плазунів, погіршуючи або, в окремих випадках, покращуючи його. Вітчизняні і закордонні дослідження стосуються, переважно, видової різноманітності земноводних і плазунів, окремих аспектів їх життєдіяльності, трофічної ролі, отруйності, "корисності", "шкідливості" або "нейтральності" того чи іншого виду та використання в лабораторних дослідженнях у біології, медицині (Кушнірук, 1963, 1964, 1968; Пащенко, 1955, 1973; Полушина, 1966, 1973, 1977, 1989; Татаринов, 1973, 1977, 1989, 1996; Таращук, 1989, 1959 та інші). Найбільш повно роль земноводних та плазунів вивчена тільки в умовах степових лісів України (Булахов, 1976, 1985, 1986, 2001; Константінова, 1977, 1985, 1987). Сучасні дослідження на стику лісівництва, екології та зоології актуальні в контексті з'ясування ролі земноводних і плазунів у підтриманні екологічної стійкості лісів, забезпеченні ефективності заходів щодо збереження, відтворення і охорони земноводних та плазунів. Зазначене зумовлює актуальність поглибленого комплексного вивчення видового різноманіття і стану популяцій земноводних та плазунів лісів Львівщини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексних планових держбюджетних тем кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України:

"Функціональний моніторинг та індикаційна роль біологічного різноманіття екосистем Розточчя та сталого розвитку регіону" (№ держреєстрації: 0104U010913, 2005-2007 рр.);

"Еколого-біологічні основи переходу на вибіркову систему господарювання в букових лісах України" (№ держреєстрації: 0105U009090, 2006-2008 рр.).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - встановити видову різноманітність та чисельність земноводних і плазунів у лісорослинних умовах основних природних районів Львівської області, з'ясувати їх екологію та роль у лісових екосистемах, розробити рекомендації з охорони земноводних і плазунів. Для досягнення поставленої мети передбачалось виконати такі завдання:

1. З'ясувати видове різноманіття земноводних та плазунів у лісах області.

2. Проаналізувати сучасний стан популяцій земноводних і плазунів, їх просторову структуру, розмір ареалів та провести кількісну оцінку видів у лісорослинних умовах Львівщини.

3. Охарактеризувати особливості біотопів, виявити видову різноманітність, чисельність та поширення видів земноводних і плазунів у різних типах лісорослинних умов.

4. Вивчити трофічні зв'язки земноводних у лісових екосистемах.

5. Виявити фактори ризику для популяцій земноводних і плазунів у зв'язку з лісокористуванням та іншими впливами.

6. Обґрунтувати заходи для збереження і відтворення популяцій земноводних і плазунів у лісах Львівщини.

Об'єкт дослідження - популяції лісових видів земноводних та плазунів Львівщини.

Предмет дослідження - біотопічна приуроченість, видове різноманіття, лісотипологічний розподіл, особливості живлення земноводних у лісах Львівщини, фактори ризику.

Методи досліджень. Маршрутні - для вивчення екологічних особливостей земноводних і плазунів та їх обліку; порівняльної екології - для виявлення типів лісорослинних умов; трофічні - для збору проб по живленню тварин без вилучення їх із природного середовища; лабораторно-аналітичні - для з'ясування особливостей живлення земноводних; статистичні - для опрацювання даних експериментальних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Для регіону досліджень вперше отримано такі результати:

встановлено, що для лісів Розтоцько-Опільського лісогосподарського району властиве максимальне видове різноманіття земноводних і плазунів. У досліджених біотопах нами виявлено 16 видів, тоді як в районі Зовнішніх Карпат - 14 видів, Малополіської низовини - 11 видів;

охарактеризовано сучасні ареали поширення та чисельність видів. Локальний ареал та спорадичне поширення властиві одному виду земноводних і чотирьом видам плазунів, які трапляються на Львівщині. Чисельність на Львівщині в хвостатих земноводних найвища у тритона карпатського, в безхвостих земноводних - у кумки жовточеревої та жаби озерної, серед плазунів - у вужа звичайного і ящірки прудкої. 59 % облікованих видів земноводних та 60 % облікованих видів плазунів належать до багаточисельних;

з'ясовано вплив лісорослинних умов на видове різноманіття: найбільша кількість видів земноводних типова для свіжих і вологих дібров та вологих і сирих сугрудів, а плазунів - для свіжих і вологих дібров;

проаналізовано фактори ризику для земноводних та плазунів, які виникають внаслідок лісокористування та з інших причин. Встановлено, що зруби заселяє менша кількість видів земноводних та плазунів, ніж прилеглі території. Частка особин земноводних і плазунів з різноманітними аномаліями і механічними пошкодженнями у місцях із істотним рекреаційним навантаженням може досягати 10 %, як, наприклад, в популяції кумки жовточеревої в умовах Національного природного парку "Сколівські Бескиди" поблизу м. Сколе;

Отримали подальший розвиток: методичні підходи у трофології; принципи аналізу факторів ризику для земноводних та плазунів.

Практичне значення одержаних результатів. На основі викладених в дисертації положень розроблені "Рекомендації з охорони та збереження середовищ існування земноводних і плазунів в лісах Львівщини". Результати польових досліджень 2005-2006 років використані для написання літописів природи у Національних природних парках "Сколівські Бескиди" та "Яворівський", окремі з них подані до нового видання Червоної книги України.

Дані щодо видового складу та чисельності і поширення видів можуть бути використані зоологами та екологами для порівняння з іншими територіями та природними зонами, слугувати матеріалом для узагальнення в науковій і навчальній літературі з лісівництва, екології, зоології. Матеріали дисертації можуть використовуватись в рамках навчальних дисциплін для підготовки фахівців лісового господарства, зокрема при викладанні предмету "Зоологія".

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, узагальнення, висновки та рекомендації належать автору. Особисто проведені усі польові дослідження, зібрані матеріали для лабораторних досліджень.

Проби щодо живлення земноводних проаналізовані в лабораторних умовах з участю спеціалістів Державного природознавчого музею НАН України (м. Львів) та Ужгородського національного університету МОН України. Статистичний аналіз, математична обробка даних та робота з графічними ілюстративними об'єктами проведені самостійно автором.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертації доповідались на міжнародних та всеукраїнських конференціях (Львів, 2005, 2006, 2007; Івано-Франківськ, 2005, 2007; Яремче, 2005; Харків, 2005, 2006, 2007; Гомель; 2005, Надвірна, 2006; Березне, 2007; Тольятті, 2005, 2007; Кишинев, 2007).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика проблеми

Представлена характеристика земноводних і плазунів, історія досліджень земноводних і плазунів в західному регіоні України, історія та напрямки досліджень на Львівщині. Розглядається роль земноводних і плазунів у лісових та інших екосистемах, значення в живленні риб, птахів та ссавців. Аналіз літературних джерел свідчить про недостатність та фрагментарність досліджень в галузях батрахології та герпетології в умовах Львівщини.

Природні умови та районування Львівщини

Охарактеризовані клімат, рослинний покрив, лісовий фонд, лісогосподарське, лісокультурне, біогеографічне і зоогеографічне районування Львівщини. Графічно зображено місця стаціонарних досліджень. В дисертації наведені характеристики ландшафтів, ґрунтів, гідрологічних умов природних районів Львівщини (Мале Полісся, Розточчя, Опілля, Карпати). 1. Мале Полісся (Лопатинське лісомисливське лісництво); 2. Розточчя (Страдчівське лісництво, Національний природний парк "Яворівський" - Майданське і Янівське лісництва, Природний заповідник "Розточчя" - Ставчанське лісництво); 3. Опілля (Липниківське та Суходільске лісництва); 4. Карпати (Національний природний парк "Сколівські Бескиди" - Сколівське та Бутивлянське лісництва).

Об'єкти, програма та методика досліджень

В розділі наведена лісівнича характеристика 14 батрахогерпетологічних маршрутів. Вивчення видового складу земноводних і плазунів здійснено за загальноприйнятою методикою (Шляхтин, Голикова, 1986). Кількісні обліки (291 по земноводних, 147 по плазунах) проведені на маршрутах за Н.Н. Щербаком (1989). Загалом, дослідження в польових умовах проведені протягом 196 календарних днів. Чисельність аналізували за 5-бальною шкалою: види дуже рідкісні, рідкісні, звичайні, багаточисельні, дуже багаточисельні. Поширення видів визначалося за 5-бальною шкалою (Котенко, 1987). При обліках на маршрутах, фіксували метеорологічні параметри: температуру повітря (°С), відносну вологість повітря (у %), атмосферні опади та хмарність. Живлення земноводних вивчали прижиттєво (Шляхтин, Голикова, 1986). Аналіз харчових грудок здійснено в лабораторних умовах. Для аналізу біотопів застосовано описовий метод. Вивчення впливу антропогенних чинників є важливим елементом екологічного та лісівничого дослідження. Нами досліджений вплив лісогосподарських заходів (рубок лісу) на стан фауни земноводних та плазунів. Зокрема, одержано дані щодо впливу рубок на видове різноманіття земноводних і плазунів. Обліки загиблих на дорогах земноводних та плазунів проведені маршрутним методом. Теоретичні аспекти впливу рекреації на герпетофауну встановлені на основі проведення анкетування молоді. Інформацію щодо використання в якості поживи земноводних і плазунів рибами, птахами та ссавцями отримано з допомогою візуальних спостережень та із застосуванням іхтіологічних методик. Збір даних щодо морфологічних аномалій та нетипових явищ здійснено за аналізом окремих вибірок та за візуальними спостереженнями. Статистична обробка даних проведена з допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel. Коефіцієнт Жаккара (індекс подібності) обчислювали для встановлення подібності населення земноводних і плазунів у досліджуваних лісостанах.

Стан популяцій земноводних та плазунів

Видове різноманіття. У досліджених біотопах виявлені 18 видів земноводних та плазунів: Salamandra salamandra L., Triturus cristatus Laur., Mesotriton alpestris Laur., Lissotriton montadoni Boul., Lissotriton vulgaris L., Bombina bombina L., Bombina variegata L., Pelobates fuscus Laur., Bufo bufo L., Hyla arborea L., Rana temporaria L., Rana arvalis Nils., Pelophylax ridibundus Pal., Lacerta agilis L., Zootoca vivipara Jac., Anguis fragilis L., Natrix natrix L., Vipera berus L. У різних лісогосподарських районах Львівщини у місцях стаціонарних досліджень та на межуючих територіях виявлена різна кількість видів земноводних і плазунів, що свідчить про зв'язок батрахо- та герпетокомплексів з особливостями фітоценозів.

Результати досліджень показують, що фауна земноводних та плазунів найбагатша у лісах Розточчя і Опілля (Розтоцько-Опільський лісогосподарський район), зокрема за рахунок того, що на Опіллі крім рівнинних видів трапляються елементи карпатської лісової фауни (тритони карпатський та альпійський). За коефіцієнтом Жаккара встановлено, що населення земноводних характеризується найвищими показниками подібності (73 та 50 %) в умовах Опілля і Розточчя та Карпат і Опілля. Максимальним показником подібності населення плазунів (100 %) відзначаються ліси Карпат та Опілля.

Локалізація, кількісна оцінка та розміри ареалів видів встановлені за результатами власних досліджень та літературними даними. Наведена інформація про місця знахідок кожного виду, їхня кількісна оцінка, а також - розміри ареалу.

У досліджених лісових екосистемах Львівщини дуже рідкісним видом є часничниця звичайна, рідкісним видом - саламандра плямиста, звичайні види - тритони звичайний та гребенястий, ропуха звичайна, квакша, ящірка живородна та гадюка звичайна. Багаточисельні - тритони карпатський та альпійський, кумка жовточерева, жаба трав'яна, жаба гостроморда, жаба озерна.

На Малому Поліссі рідкісними видами є: часничниця, ящірка прудка; звичайні види - жаба озерна, ящірка живородна, гадюка звичайна; багаточисельні види - ропуха звичайна, квакша, жаба гостроморда, вуж звичайний.

На Розточчі дуже рідкісним видом є часничниця звичайна; рідкісний вид - тритон гребенястий; звичайні види - жаба гостроморда, жаба трав'яна, ящірка живородна; багаточисельні види - ропуха звичайна, ящірка прудка, вуж звичайний; дуже багаточисельний вид - жаба озерна.

На Опіллі рідкісні види: тритон гребенястий, жаба озерна, вуж звичайний, гадюка звичайна; звичайні види: тритон звичайний, ропуха звичайна, квакша, веретільниця ламка, ящірка живородна; багаточисельні види: тритони карпатський та альпійський, трав'яна і гостроморда жаби, ящірка прудка.

В Карпатах рідкісні види: тритон звичайний, саламандра плямиста, ропуха звичайна, квакша; звичайний вид: ящірка живородна; багаточисельні види: тритони гребенястий, альпійський, карпатський, кумка жовточерева, жаба трав'яна, ящірка прудка, веретільниця ламка, вуж звичайний, гадюка звичайна. Проведений нами аналіз розмірів ареалів і чисельності видів дає змогу зробити такі висновки:

види з максимальним ареалом (тритони звичайний і гребенястий, квакша, ропуха звичайна, трав'яна жаба, ящірки прудка та живородна, вуж звичайний та гадюка звичайна) є звичайними та багаточисельними. Це певною мірою свідчить про стабільний стан їх популяцій;

види з великим ареалом, поширені на 40-60 % площі області (жаба озерна, жаба гостроморда) мають доволі високу чисельність та належать до багаточисельних;

види з ареалом середніх розмірів (саламандра плямиста, часничниця звичайна, тритони карпатський та альпійський, кумка жовточерева, веретільниця ламка) за чисельністю належать до рідкісних, як, наприклад, саламандра плямиста, дуже рідкісних, як, наприклад, часничниця звичайна та багаточисельних (усі інші види).

Вплив лісорослинних умов на видове багатство земноводних та плазунів є доволі істотним. Аналіз видового багатства земноводних та плазунів у різних типах лісорослинних умов в межах Малого Полісся, Розточчя, Опілля і Карпат свідчить про нерівномірність поширення та різну кількість видів земноводних і плазунів (табл. 1, 2). Максимальна кількість видів земноводних і плазунів властиві для свіжих і вологих дібров Опілля.

Таблиця 1. Кількість видів земноводних за типами лісорослинних умов

Таблиця 2. Кількість видів плазунів за типами лісорослинних умов

Аналіз біотопів земноводних та плазунів свідчить про значну вимогливість видів до умов середовища. Для більшості земноводних та плазунів лісові біотопи не є постійними місцями проживання. Міграції з зимувальних лісових сховищ до водойм та місць проживання у теплий період року здійснюють земноводні та плазуни різних видів. Восени з лісів до водойм за їх межами міграції здійснюють ропухи, часничниця, квакша, тритони та інші види. Після періоду розмноження земноводні як правило повертаються до лісових біотопів.

Отже, для земноводних та плазунів Львівщини важливим є набір біотопів різних типів - ліс, водойма, узлісся. Непридатність чи відсутність одного з необхідних біотопів унеможливлює існування популяції того чи іншого виду.

Мікроклімат лісу як чинник, що визначає чисельність видів - надзвичайно важливий показник, що обумовлює просторовий розподіл видів. На прикладі трав'яної жаби, ящірок прудкої і живородної та гадюки звичайної встановлено зв'язок між їх активністю та мікрокліматичними показниками. Встановлено, що чисельність трав'яної жаби в 1,4 рази вища у зімкнутому насадженні із рясним трав'яним покривом і стабільно високими показниками вологості порівняно з відкритими біотопами.

Трофічні зв'язки земноводних у лісовій екосистемі

В умовах лісів Карпат кумка жовточерева найчастіше поїдає комах (зустрічність 82 %), доволі часто павуків (36 %) та ракоподібних (25 %), зрідка молюсків (13 %). Незважаючи на прив'язку до водних екосистем, на берегах невеликих лісових калюж, річок, озер та інших водойм, кумка ефективно винищує шкідників, зокрема листогризучу гусінь та твердокрилих-фітофагів. В умовах лісів Розточчя і Опілля ропуха звичайна належить до ентомофагів. Комахи в її шлунках трапляються у 88-100 % випадків. Серед шкідників лісу це переважно представники ряду Coleoptera (Curculionidae, Chrisomelidae), гусінь. Певну користь вид приносить поїдаючи кровосисних паразитів ссавців - бліх. Найбільш детально нами проаналізовано живлення трав'яної жаби, як одного з найтиповіших видів безхвостих земноводних лісів. За аналізом 143 проб, зібраних на Розточчі та Опіллі, встановлено, що трав'яна жаба живиться різноманітними об'єктами підстилки, трав'яного покриву, чагарників. Найчастіше трав'яна жаба поїдає різноманітних комах (частота зустрічності у шлунках - 93 %), рідше павукоподібних - 48 %, молюсків - 32 %, червів - 8 %.

Фактори ризику для земноводних та плазунів, охорона

Вплив лісокористування на популяції. Лісокористування, зокрема рубки лісу, є специфічним фактором ризику для земноводних та плазунів. Внаслідок рубок іноді відбувається загибель тварин, проте, найвагоміший вплив на їхні популяції має зміна багатьох параметрів середовища існування.

Рубки лісу, особливо суцільні, як потужний чинник впливу на популяції тварин, призводять до істотних змін середовища існування видів. Сукцесійні процеси на зрубах не можуть бути нейтральними для земноводних та плазунів. Внаслідок вирубування дерев на певній площі умови життя або покращуються, або істотно погіршуються. Для вивчення впливу рубок лісу ми порівняли видове багатство земноводних та плазунів у місцях проведення суцільних рубок головного користування в Лопатинському, Страдчівському, Липниківському лісництвах та Суходільському лісництві на стаціонарі Національного лісотехнічного університету України, де на площі 13 га були проведені рубки головного користування: суцільна вузьколісосічна, рівномірна поступова двоприйомна, Вагнера, рівномірна поступова триприйомна, улоговинна триприйомна, добровільно-вибіркова, групово-вибіркова триприйомна, суцільно-лісосічна, гніздово-вибіркова, добровільно-вибіркова сильної інтенсивності зі створенням часткових піднаметових лісових культур (табл. 3).

Таблиця 3. Кількість видів земноводних і плазунів у місцях проведення різних способів рубок лісу

Максимальна кількість видів земноводних та плазунів виявлена у місцях проведення рубок на Опіллі - в межах Суходільського стаціонару та на зрубі в Липниківському лісництві.

З результатів наших досліджень слідує, що типовими видами, які заселяють зруби у лісах різних типів на Львівщині є ящірки прудка і живородна, вуж звичайний, квакша. В цілому зруби заселяє менша кількість видів, ніж прилеглі території.

Загибель земноводних та плазунів на дорогах. Дороги, як один із факторів ризику в умовах Львівщини є вагомим чинником, що лімітує чисельність земноводних та плазунів. Зокрема, в ході моніторингу смертності протягом 10 діб навесні 2007 року на 200-метровій ділянці дороги, що пролягає на шляху міграції земноводних з лісостанів Природного заповідника "Розточчя" до нерестової водойми за його межами, встановлено, що найбільш часто гинуть трав'яні жаби і звичайні ропухи.

В цілому, на дорогах Львівщини виявлені загиблими особини 11 видів.

Вплив рекреації на земноводних та плазунів. Рекреація - один із вагомих чинників, що призводить до негативного впливу на популяції земноводних та плазунів: зменшення чисельності, зростання кількості особин з механічними ушкодженнями та вадами розвитку, загибелі.

Переважаюча більшість молодих людей найчастіше місцями відпочинку обирає береги водойм і лісові галявини. Саме такі місця заселяють земноводні та плазуни, в тому числі небезпечний для здоров'я та життя людини вид - гадюка звичайна. Першу допомогу потерпілому, якого укусила гадюка здатні правильно надати лише 20 % опитаних нами рекреантів. Лише 40 % опитаних на запитання про кількість отруйних та небезпечних видів змій дали правильну відповідь. Низький рівень знань серед молоді про небезпечних тварин, як правило, є однією із причин недотримання правил безпеки життєдіяльності у подорожах і на відпочинку та сприйняття неотруйних змій і безногих ящірок як "небезпечних та отруйних" і їх знищення.

Прес хижаків та видів-інтродуцентів. Серед птахів, за нашими спостереженнями, на Львівщині земноводних і плазунів поїдають лелека білий, чапля сіра, канюк, сойка. У лісах і на вирубках найбільшу загрозу для земноводних та плазунів становить канюк звичайний, в області екотону - лелека білий. Серед ссавців земноводних у досліджених лісах поїдають лисиця звичайна та свиня дика. Із гідробіонтів Львівщини небезпечним інтродуцентом для земноводних є риба головешка амурська (Perccottus glenii). В умовах Опілля встановлено хижацтво головешки амурської по відношенню до тритона звичайного.

Морфологічні аномалії та нетипові явища як індикатори стану довкілля. Виявлені морфологічні аномалії, каліцтва та нетипові явища у тритона гребенястого, тритона звичайного, тритона карпатського, жаби трав'яної, жаби гостромордої, жаби озерної, кумки жовточервої, гадюки звичайної, веретільниці ламкої, ящірки прудкої і ящірки живородної. В рекреаційних лісах, зокрема в Національному природному парку "Сколівські Бескиди", частка особин кумки жовточеревої з різного роду вродженими вадами та ушкодженнями в окремих біотопах досягає 10 %. Найбільш поширеними аномаліями та нетиповими явищами і каліцтвами у земноводних та плазунів є відсутність кінцівки чи її частини, наслідки опіків, отриманих після випалювання сухої трави, відсутність органа зору чи вроджені вади органів зору, передчасні кладки ікри. В цілому вразливість земноводних і плазунів до антропогенних чинників зростає у місцях з надмірним антропогенним навантаженням, зокрема із неконтрольованою рекреацією.

Рекомендації з охорони земноводних та плазунів. Враховуючи потребу охорони місцевих популяцій, нами сформульовані загальні вимоги щодо охорони та збереження середовищ існування видів, аспекти лісокористування в контексті питань збереження фауни земноводних та плазунів, вимоги щодо застосування пестицидів у лісах та агрохімікатів на прилеглих територіях, специфіку освітньо-виховної діяльності, спеціальні заходи охорони земноводних та плазунів у лісах, а також особливості збереження батрахо-герпетофауни на об'єктах природно-заповідного фонду.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і аналіз результатів дослідження - видового різноманіття земноводних та плазунів, чисельності видів, розмірів ареалів. Проаналізовано сучасний стан популяцій і біотопів земноводних та плазунів у лісах Львівщини, вплив мікроклімату на чисельність видів. Вивчені трофічні зв'язки земноводних у лісових екосистемах. Аналіз стану популяцій і виявлення факторів ризику для земноводних та плазунів дозволив обґрунтувати "Рекомендації з охорони та збереження середовищ існування земноводних і плазунів в лісах Львівщини" та зробити наступні висновки:

1. У лісах основних природних районів Львівщини - Мале Полісся, Розточчя, Опілля та Карпати - виявлено 13 видів земноводних і 5 видів плазунів. Найбагатша фауна земноводних та плазунів (виявлено 16 видів) властива лісам Розточчя і Опілля (Розтоцько-Опільський лісогосподарський район), зокрема за рахунок того, що на Опіллі крім рівнинних видів трапляються елементи карпатської лісової фауни (тритони карпатський та альпійський). В умовах досліджених свіжих і вологих дібров, свіжих, вологих і сирих сугрудів, вологих і сирих суборів поширені більшість видів. Виявлений в парку м. Розділ у 2006 році єдиний екземпляр полоза лісового підтверджує поодинокі літературні дані (Дикий, 2000; Горбань, 2006) щодо поширення виду на Львівщині.

2. Аналіз розміру ареалів земноводних та плазунів в умовах Львівщини свідчить про незначну частку видів з дуже малим (локальним) поширенням - серед земноводних частка таких видів становить 6 %, серед плазунів - 44 %. Серед земноводних частка видів з найбільшим ареалом становить 29 % видового різноманіття, серед плазунів - 44 %. Загалом найменший ареал в межах області властивий п'ятьом видам земноводних та плазунів, що становить 19 % їх видового різноманіття на Львівщині. Розірваний ареал та ізольовані популяції властиві червонокнижним видам - тритонам карпатському та альпійському, ізольовані популяції яких існують у лісах Опілля. Ропуха очеретяна поширена лише спорадично у північній частині області, що може в майбутньому знизити стабільність її ареалу на Львівщині. Червонокнижні види плазунів - полоз лісовий та мідянка трапляються на Львівщині спорадично, що також викликає загрозу звуження ареалу в межах області, аж до повного зникнення видів.

3. У досліджених лісових екосистемах дуже рідкісним видом є часничниця звичайна, рідкісним видом - саламандра плямиста, звичайні види - тритони звичайний та гребенястий, ропуха звичайна, квакша, ящірка живородна та гадюка звичайна. Багаточисельні види - тритони карпатський та альпійський, кумка жовточерева, жаба трав'яна, жаба гостроморда, жаба озерна. Частка дуже рідкісних видів земноводних становить 8 %, рідкісних - 8 %, звичайних - 25 %, багаточисельних 59 %. Частка звичайних видів плазунів - 40 %, багаточисельних - 60 %.

4. Найбільше видове різноманіття земноводних спостерігається у вологих сугрудах Опілля та Карпат - 7 видів, сирих сугрудах Малого Полісся - 7 видів. Максимальний показник видового різноманіття у свіжих і вологих дібровах Опілля - 8 видів. Найбільше видове різноманіття плазунів відмічене для вологих дібров Карпат, свіжих і вологих дібров Опілля - 4-5 видів.

5. В умовах Опілля трав'яна жаба тяжіє до лісових біотопів, що пов'язано з особливостями мікроклімату цих біотопів. Чисельність трав'яної жаби у зімкнутому насадженні із рясним трав'яним покривом і стабільно високими показниками вологості порівняно з відкритим біотопом вища в 1,4 рази. Ящірки прудка, живородна, а також гадюка звичайна знаходять оптимальні за мікрокліматом стації в області екотону.

6. Аналіз живлення кумки жовточеревої свідчить про те, що земноводні цього виду є типовими ентомофагами. Показник частоти трапляння комах у її шлунку - 82 %. Часто кумками поїдаються павуки (36 %), ракоподібні (25 %), зрідка - молюски (13 %). Ропуха звичайна теж належить до ентомофагів. Частота трапляння комах у її шлунку 88-100 %, павукоподібні поїдаються нею з частотою 13-60 %. Трав'яна жаба поїдає різноманітних комах: частота зустрічності їх у шлунку - 93 %, павукоподібних - 48 %, молюсків - 32 %, червів - 8 %. З шкідників лісу у живленні земноводних виявлені твердокрилі, гусінь. Певну користь земноводні приносять і при поїданні кровосисних паразитів ссавців - бліх.

7. Основними факторами ризику для земноводних і плазунів є загибель їх на дорогах, знищення при рекреації, рубках лісу та інших лісогосподарських роботах. Певний вплив мають хижаки та види-інтродуценти. Встановлено, що типовими видами, які заселяють зруби у лісах різних типів лісорослинних умов на Львівщині є ящірки прудка і живородна, вуж звичайний, квакша. В цілому зруби заселяє менша кількість видів, ніж прилеглі території. Частка особин земноводних і плазунів з різноманітними аномаліями і механічними пошкодженнями у місцях із істотним рекреаційним навантаженням може досягати 10 %. У 11 видів земноводних та плазунів, які поширені на Львівщині виявлені аномалії і механічні пошкодження. З метою мінімізації впливу факторів ризику необхідна охорона середовищ існування тварин, заходи підтримання стійкості популяцій, освітньо-виховна та інформаційна діяльність.

8. В умовах лісів Львівщини для охорони та збереження середовищ існування земноводних і плазунів доцільно дотримуватись загальних вимог природоохоронного законодавства, систематично проводити моніторингові дослідження, мінімізувати вплив чинників, що негативно впливають на популяції. Технології рубок лісу, побічних користувань лісом, інших лісогосподарських робіт повинні включати елементи, направлені на попередження негативного впливу на популяції земноводних і плазунів.

9. З огляду на високі показники видового різноманіття та з метою охорони, подальшого моніторингу і поглибленого вивчення фауни земноводних і плазунів Опілля, в тому числі видів Червоної книги України (тритонів карпатського і альпійського), доцільно статус Ландшафтного заказника місцевого значення "Липниківський" змінити на ландшафтно-герпетологічний.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Федонюк О.В. Земноводні та плазуни заходу України. - Львів: Сполом, 2006. - 32 с.

2. Федонюк О.В. Рекомендації з охорони та збереження середовищ існування земноводних і плазунів в лісах Львівщини. - Львів: НЛТУУ, 2007. - 14 с.

3. Федонюк О.В. До методики і мети батрахогерпетологічних досліджень у лісових екосистемах // Наук. вісн. НЛУУ: Зб. наук.-техн. пр. - Львів: НЛУУ. - 2005. - Вип. 15.5. - С. 93-97.

4. Федонюк О.В. Загибель земноводних та плазунів на дорогах // Наук. вісн. Ужгородського ун-ту: серія біологічна. - 2007. - Вип. 21. - С. 247-248.

5. Федонюк О.В. Земноводные и пресмыкающиеся как показатели состояния лесных экосистем // Проблемы лесоведения и лесоводства (Институт леса Беларуси - 75 лет): Сб. науч. тр. ИЛ НАН Беларуси. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси. - 2005. - Вып. 63. - С. 308-310.

6. Федонюк О.В. Земноводні та плазуни лісів Львівщини // Науковий Вісник: Заповідна справа в Галичині на Поділлі та Волині. - Львів: УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 386-392.

7. Федонюк О.В. Вплив рубок лісу на стан популяцій земноводних і плазунів // Вісн. Прикарпатського нац. ун-ту ім. В. Стефаника: серія біологічна. - Івано-Франківськ: Гостинець. - 2007. - Вип. VII-VII. - С. 154-155.

8. Федонюк О.В. Проблема охраны карпатского и альпийского тритонов на Украине // Актуальные проблемы герпетологии и токсинологии: Сб. науч. тр. - Тольятти. - 2005. - Вып. 8. - С. 188-191.

9. Федонюк О.В. Состояние популяций амфибий и рептилий в лесных экосистемах Львовской области (Западная Украина) // Актуальные проблемы герпетологии и токсинологии: Сб. науч. тр. - Тольятти. - 2007. - Вып. 10. - С. 165-168.

10. Гринчишин Т.Ю., Федонюк О.В. Нова знахідка полоза лісового, Elaphe longissima (Reptilia, Colubridae), на Львівщині (Україна) // Вестник зоологии. - 2007. - Вып. 41, № 3. - С. 226. Особистий внесок здобувача: польові дослідження.

11. Федонюк О.В. Земноводні і плазуни Національного природного парку "Сколівські Бескиди" // Наукові основи ведення сталого лісового господарства: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 80-річчю з дня народж. П.С. Пастернака. Івано-Франківськ, 28-30 вересня 2005 р. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 259-260.

12. Федонюк О.В. Особливості охорони популяцій земноводних і плазунів на заповідних територіях гірської частини Львівської області // Наукові дослідження на об'єктах природно-заповідного фонду Карпат та стан збереження природних екосистем в контексті сталого розвитку: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю Карпатського нац. прир. парку. Яремче, 20 жовтня 2005 р. - Яремче, 2005. - С. 211-212.

13. Федонюк О.В. Нові дані про поширення карпатського (Triturus montadoni) та гірського (T. alpestris) тритонів у лісах Львівської області // Екологічні дослідження у промислових регіонах України: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 8-9 листопада 2005 р. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2005. - С. 130-131.

14. Федонюк О.В. Фактори ризику для земноводних та плазунів в лісових екосистемах // Наукові основи підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових та урбанізованих екосистем: Матер. 55 наук.-техн. конф. професорсько-викладацького складу, наукових працівників, докторантів та аспірантів ЛГФ НЛТУ. Львів, 19-21 травня 2005 року. - Львів, 2005. - С. 67-69.

15. Федонюк О.В. Земноводні та плазуни лісу в контексті проблем сталого розвитку лісового господарства // Стан і перспективи природного та штучного поновлення лісів: Матер. Всеукр. наук.-практ. конференції студ. та аспір. вищих навч. закл. Харків, 14-15 квітня 2005 р. - Харків, 2005. - С. 123-126.

16. Федонюк О.В. Батрахо-герпетофауна Національних природних парків Львівщини // Молодь та поступ біології: Зб. тез Другої Міжнар. наук. конференції студентів і аспірантів. Львів, 21-24 березня 2006 р. - Львів, 2006. - С. 263-264.

17. Федонюк О.В. Трофічні взаємозв'язки риби-інтродуцента Perccottus glenii Dybowski (1877) та амфібій // Молодь та поступ біології: Зб. тез Другої Міжнар. наук. конф. студ. і аспір. Львів, 21-24 березня 2006 р. - Львів, 2006. - С. 264-266.

18. Федонюк О.В. Земноводні та плазуни як компонент живлення ссавців лісу // Потенціал і проблеми мисливського господарства України // Зб. матер. І Всеукр. мисливськогосподарської наук.-практ. конфер. студ. та аспір. Львів, 6-9 вересня 2006 р. - Львів: Сполом, 2006. - С. 116-119.

19. Федонюк О.В. Наземні молюски в живленні жаби трав'яної (Rana temporaria Linne', 1758) // Ведення лісового, мисливського і садово-паркового господарства та охорона довкілля: Матер. Всеукр. наук.-техн. конф. студ. та аспір. Львів, 17-19 квітня 2006 р. - Львів, 2006. - Частина ІІ. - С. 69-71.

20. Федонюк О.В. Особливості розподілу земноводних у лісах різних типів // Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю витоків кафедри лісівництва НЛТУ України. Львів, 20-23 вересня 2006 р. - Львів: НЛТУ України, 2006. - С. 124-126.

21. Федонюк О.В. Плазуни Львівщини: видове багатство, поширення, охорона // Біологія: від молекули до біосфери: Зб. матер. І між нар. наук. конф. студ., аспір., та молодих учених. Харків, 21-23 листопада 2006 р. - Харків, 2006. - С. 82.

22. Федонюк О.В. Змії Карпат: видове багатство, стан популяцій, особливості охорони // Збереження та відтворення біорізноманіття Горган: Матер. наук.-практ. конф., присвяч. 10-річчю природного запов. "Горгани". Надвірна, листопад 2006 р. - Надвірна, 2006. - С. 234-236.

23. Федонюк О.В. Особенности охраны лесных водоемов - биотопов жерлянки желтобрюхой (Bombina variegata), карпатского (Lissotriton montadoni) и альпийского тритонов (Mesotriton alpestris) на Украине // Materialele simpozionului єtiinюific internaюional "Realizгri єi perspective оn horticulturг, viticulturг, vinificaюie єi silviculturг" consacrat aniversгrii a 100 ani de la naєterea profesorului universitar Gherasim RUDI, Chiєinгu, 2007. - С. 127-129.

24. Федонюк О.В. Вплив суцільних рубок на формування фауни земноводних та плазунів // Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся: історія, стан, перспективи розвитку: Матер. наук.-практ. конф. Березне, 25-26 квітня 2007 р. - Березне: НСІ, 2007. - С. 55-56.

25. Федонюк О.В. Герпетофауна і рекреація // Молодь та поступ біології: Зб. тез ІІІ Міжнар. наук. конф. студ. і аспір. Львів, 23-27 квітня 2007 р. - Львів, 2007. - С. 254-255.

26. Федонюк О.В. Роль і практичне значення земноводних (Amphibia) та плазунів (Reptilia) в лісових екосистемах // Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку: Матер. ХІ Погребняківських читань. Харків, 10-12 жовтня 2007 р. - Харків: УкрНДІЛГА, 2007. - С. 237-238.

27. Бондаренко В.Д., Різун Е.М., Федонюк О.В., Ходзінський В.П. Фауністичний аспект діагностики лісорослинних умов і типів лісу // Тези конф. присвяч. 85-річчю з дня народження Б. ф. Остапенка. - Харків, 2007. - С. 20-21. Особистий внесок здобувача: польові дослідження.

28. Федонюк О.В. Роль і практичне значення земноводних (Amphibia) та плазунів (Reptilia) у лісових екосистемах // Лісове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку: Зб. статей учасн. Міжнар. наук.-практ. конф. Житомир, 27-29 листопада 2007 р. - Житомир: ПП "Рута", 2007. - Т. ІІ. - С. 293-296.

Размещено на Allbest.ru