Культивована дендрофлора східного району Південного берега Криму та перспективи її використання

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім. М. М. ГРИШКА

ПОТАПЕНКО ІРИНА ЛЕОНІДІВНА

УДК 635. 976/977 (477.95)

КУЛЬТИВОВАНА ДЕНДРОФЛОРА СХІДНОГО РАЙОНУ ПІВДЕННОГО БЕРЕГА КРИМУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ

03.00.05. - ботаніка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі дендрології та паркознавства Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Кузнецов Сергій Іванович,

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, завідувач відділу дендрології та паркознавства

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, cтарший науковий співробітник

Булах Петро Євгенович,

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, старший науковий співробітник відділу природної флори

кандидат біологічних наук, доцент

Кушнір Анатолій Іванович,

Національний університет біоресурсів та природокористування України доцент кафедри ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України за адресою: 01014, Київ, вул. Тімірязєвська, 1

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Н.І. Джуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зелені насадження є важливою складовою частиною облаштування курортних територій. Східний район Південного берега Криму (ПБК) нині перебуває в стадії інтенсивного рекреаційного освоювання. Отже, вивчення і узагальнення досвіду інтродукції декоративних деревних рослин у досліджуваному районі є актуальним у зв'язку з необхідністю покращення стану і функціонування зелених зон населених пунктів та рекреаційних об'єктів.

Незважаючи на велику теоретичну і практичну значущість досліджень, тематика і кількість відповідних публікацій обмежені і не дають повного уявлення про сучасний стан культивованої дендрофлори району. Наявні у ботанічній літературі відомості в основному фрагментарні, опубліковані більше 20 років тому і у ряді випадків вже не відображають її сучасного стану (Воинов, 1930; 1967; Захаренко, Ярославцев, 1981; Захаренко, Галушко, Шкарлет, 1985). До того ж дані і до сьогодні залишаються не узагальненими. Наявний асортимент декоративних деревних рослин, як правило, обмежується невеликою кількістю видів, які часто використовуються малоефективно. Отже, актуальним є всебічне вивчення культивованої дендрофлори східного району ПБК з метою ефективного використання і збагачення новими перспективними видами і формами декоративних деревних рослин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у 2002-2008 роках у Відділі екологічного моніторингу Карадазького природного заповідника НАН України відповідно до плану науково-дослідних робіт у рамках теми «Вивчення стану біорізноманіття і моніторинг наземних і водних екосистем Південно-Східного Криму» (№ держ. реєстрації 0101U006637), а також згідно з темою науково-дослідних робіт Відділу дендрології та паркознавства Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України «Біолого-екологічні та ландшафтні основи формування міських і паркових культурфітоценозів України у зв'язку з їх оптимізацією (№ держ. реєстрації 0105U00427).

Мета і завдання дослідження. Метою цього дослідження є розробка наукових засад збагачення, охорони і раціонального використання наявних перспективних видів деревних рослин у зеленому будівництві східного району ПБК на підставі визначення таксономічного складу, проведення систематичного і ботаніко-географічного аналізу, вивчення біологічних, екологічних, декоративних особливостей аборигенних та інтродукованих деревних рослин.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Дослідити сучасний стан, умови та результати формування культивованої дендрофлори східного району ПБК.

2. Визначити видовий склад дендрофлори, провести її систематичний і ботаніко-географічний аналіз.

3. Проаналізувати склад життєвих форм, частоту трапляння та вікову структуру культивованих деревних рослин.

4. Дати всебічну оцінку декоративним формам деревних рослин, що зростають на території регіону, і способам їх використання в озелененні.

5. Дослідити біологічні, екологічні і декоративні особливості аборигенних та інтродукованих деревних рослин, запропонувати рекомендації їх оптимального використання для озеленення.

6. Провести аналіз перспективності інтродуцентів.

7. Запропонувати заходи охорони найцінніших об'єктів зеленого будівництва на території регіону.

8. Підібрати асортимент дерев і кущів для озеленення населених пунктів, будинків відпочинку, санаторіїв, дитячих оздоровчих комплексів та інших об'єктів рекреації регіону, розробити практичні рекомендації щодо впровадження цього асортименту.

Об'єкт дослідження - культивована дендрофлора східного району ПБК. культивований рослина дендрофлора крим

Предмет дослідження - таксономічний склад, екологічні, біоморфологічні, декоративні особливості культивованої дендрофлори.

Методи дослідження - польові (стаціонарні та експедиційні), біоморфологічні, ботаніко-географічні, екологічні, математичні.

Наукова новизна роботи. Вперше проведено комплексну оцінку сучасного стану культивованої денлрофлори східного району ПБК. Визначено видовий склад інтродукованих та аборигенних деревних рослин в зелених насадженнях регіону. Проведено систематичний і ботаніко-географічний аналіз культивованої дендрофлори. Вперше встановлено періодизацію інтродукційної діяльності в районі досліджень з середини XIX ст. донині. Виділено найцінніші об'єкти зеленого будівництва східного району ПБК, доведено їх історичну і ботанічну значущість, запропоновано заходи охорони. Виявлені біоморфологічні, екологічні та декоративні особливості інтродукованих та аборигенних деревних рослин. Проведено аналіз перспективності інтродуцентів для району досліджень. Доведено доцільність широкого використання в озелененні декоративних екологічно стійких аборигенних видів дерев і кущів. Запропоновано асортимент декоративних деревних рослин для озеленення відповідно до грунтово-кліматичних умов району та принципи його використання. Визначено перспективи збагачення, збереження і охорони дендрофлори зелених насаджень східного району ПБК.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано асортимент декоративних екологічно стійких дерев і кущів для цілей озеленення району з урахуванням варіантів композицій. Розроблено практичні рекомендації щодо збереження, оновлення і створення парків та інших зелених зон на території регіону. Результати наших досліджень були використані при розробці асортименту декоративних дерев і кущів ТОВ «Роза Криму» (м. Феодосія). Вони також можуть бути використані при розробці проектів нових і реконструкції старих об'єктів зеленого будівництва в умовах східного району ПБК. Підготовано матеріали для Рескомприроди АР Крим щодо включення 7 парків у природно-заповідний фонд України.

Особистий внесок здобувача. Дана дисертаційна робота є самостійним дослідженням авторки, якою протягом 2002-2008 років особисто проведено обстеження зелених насаджень східного району ПБК, оброблено отриманий фактичний матеріал, узагальнено результати дослідження і зроблено необхідні теоретичні і практичні висновки.

Зібрано більше 300 аркушів гербарного матеріалу, що включає види (гібриди і форми) аборигенних та інтродукованих деревних рослин.

Авторка є одним із творців ділянки аборигенної флори Криму на території парку Карадазького природного заповідника.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень було викладено на Міжнародній науковій конференції «Роль ботанічних садів та дендропарків в науково-просвітницькій діяльності та інтродукції рослин», присвяченій 45-річчю Запорізького міського дитячого ботанічного саду (м. Запоріжжя, 2003); Міжнародній науковій конференції «Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогено-зміненого середовища» (м. Кривий Ріг, 2005); ІІ Міжнародній науковій конференції «Відновлення порушених екосистем» (м. Донецьк, 2005); Міжнародній конференції «Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках» (м. Донецьк, 2006); V Міжнародній конференції «Фальцфейнівські читання» (м. Херсон, 2007); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Заповідники Криму - 2007» (м. Сімферополь, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 робіт, у тому числі 6 у фахових журналах та збірниках.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел та 5 додатків. Матеріал дисертації викладено на 341 сторінці машинопису, робота містить 14 таблиць і 21 рисунок. Список використаних джерел нараховує 295 публікацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Фізико-географічна і ландшафтно-ботанічна характеристика району досліджень. Територіально район досліджень є східною частиною фізико-географічної області Південного берега Криму і включає прибережну смугу (шириною від 1 до 10 км) південного схилу головного пасма Кримських гір від м. Алушта на заході до с. Коктебель на сході. Ця частина Кримського півострова є областю розповсюдження східного варіанту кримського субсередземномор'я (Бобра, Багрова, 2002).

У розділі описано орогідрографію, клімат, грунти, рослинність і дано ландшафтну характеристику району дослідження.

Розділ 2. Матеріали і методи. На території східного району ПБК нами були досліджені: парк Карадазького природного заповідника НАН України; старовинний парк у с. Малоріченське; 2 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення (м. Судак); парки (зелені зони) рекреаційних комплексів (пансіонатів, санаторіїв та ін.). Також були обстежені зелені насадження м. Судака та селищ Сонячногірське, Малоріченське, Рибаче, Морське, Новий Світ, Сонячна Долина, Щебетівка, Курортне, Коктебель.

На території населених пунктів нами було досліджено вуличні насадження, міські та сільські парки, сквери, зелені зони підприємств, лікарень, шкіл, дитячих садків та, по можливості, приватні садибні ділянки.

Систематичне положення, обсяг і номенклатура таксонів прийняті за С.Л. Мосякіним і М.М. Федорончуком (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999). Використані також флористичні зведення: для аборигенних видів - С.К. Черепанов (1995), інтродукованих видів - А. Rehder (1949) та G. Krussman (1976).

Ботаніко-географічний аналіз проведено згідно з ботаніко-географічним поділом світу А.Л. Тахтаджяна (Тахтаджян, 1978). Фенологічні спостереження проведено за роботою «Методические указания по фенологическим наблюдениям над деревьями и кустарниками при их интродукции на юге СССР» (1977). Оцінка ступеня обмерзання деревних порід проводилася візуально за 7-бальною шкалою відповідно до умов ПБК (Галушко, Кузнецова, Ежов, 2005), посухостійкості - за шкалою С.С. П'ятницького (Пятницкий, 1960) і працею «Методические рекомендации по комплексной оценке засухоустойчивости декоративных растений» (1985). Для аналізу декоративних якостей деревних рослин було використано методичні розробки О.І. Колеснікова (Колесников, 1958; 1974), Л.І. Рубцова (Рубцов, 1956; 1973; 1977), О.А. Калініченко (Калініченко, 2003), а також методику комплексної оцінки деревних рослин для цілей озеленення Г.Г. Кученевої (Кученева, 1986). Оцінку успішної інтродукції деревних рослин проведено за методом М.О. Кохна і О.М. Курдюка (Кохно, Курдюк, 1994). Для інтегральної оцінки сучасного стану паркових угруповань було використано методику Р.В. Галушко (Галушко, 1999).

Розділ 3. Історія формування і вивчення культивованої дендрофлори східного району ПБК

3.1. Історія формування і вивчення культивованої дендрофлори досліджуваного району. Початок вивчення інтродукованої дендрофлори району досліджень поклали роботи Є.В. Вульфа (Вульф, 1926; 1927), С.С. Станкова (Станков, 1926), В.Ф. Васильєва (Васильев, 1928), В.М. Сарандинакі (Сарандинаки, 1916; 1930; 1931), де поряд з описом природної рослинності наводяться дані про деревні екзоти, що тут зростають.

Перший опис культурної рослинності досліджуваного району подано в роботі Г.В. Воїнова (Воинов, 1930). У подальші роки проводилося вивчення зелених насаджень м. Судака (Воинов, 1967; Захаренко, Галушко, Шкарлет, 1985), населених пунктів Малоріченське, Рибаче, Привітне, а також парків у пансіонатах Канакської балки (Ярославцев, Захаренко, 1980; Захаренко, Ярославцев, 1981), дано рекомендації з питань озеленення з добором асортименту деревних рослин для даного регіону. Було також зроблено короткий опис декількох парків селища Коктебель (Владимиров, Костенко, 1997), проведено інвентаризацію дендрофлори парку Карадазького природного заповідника і дано його ландшафтну характеристику (Владимиров, Каменских, Шатко, 1993). Проте цілісного дослідження культивованої дендрофлори у східному районі ПБК не проводилося.

В історії створення об'єктів культивованої дендрофлори східного району ПБК нами виділено 5 періодів з середини ХІХ ст. донині.

3.2. Основні парки східного району ПБК. На території досліджуваного району нами виділено парки, які дозволяють прослідкувати формування культивованої дендрофлори в історичному аспекті, мають велике різноманіття деревної флори, набір рідкісних та цінних інтродукованих і аборигенних видів деревних рослин, своєрідні композиційні вирішення організації території, що робить їх значущими з точки зору досвіду паркового будівництва у досліджуваному районі (табл. 1).

Найціннішим з точки зору вивчення формування культивованої дендрофлори є парк Карадазького заповідника, де збереглися документальні свідчення про дерева та кущі, що зростають тут з 1914 року. Інші парки досліджуваного району таких свідчень не мають.

Обрані парки цікаві наявністю видів деревних рослин рідкісних для східної частини ПБК. До них належать: Calocedrus decurrens (Torr.) Florin, Cryptomeria japonica Don, Sequoiadendron giganteum (Lindl.) Buchholz., Quercus serrata Thunb., Buxus balearica Lam., Castanea sativa Mill., Lagerstroemia indica L., Periploca graeca L. У парку «Семидвор'є» знаходяться єдині в регіоні гайки (до 20 дерев) середземноморських ялиць (Abies cephalonica Loudon, A. numidica De Lannoy, A. pinsapo Boiss.), дуба кам'яного (Quercus ilex L.), маслини європейської (Olea europaea L.).

Таблиця 1

Основні парки східного району ПБК

Назва об'єкта	Дата створення; площа (га)	Кількість видів, гібридів, форм
Парк Карадазького природного заповідника НАН України	1914 р.; ~ 3	180
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення будинку відпочинку «Сокіл»	1924 р.; ~ 3,06	76
Парк закритого акціонерного товариства «Кримське Примор'я»	1925 р.; ~ 13	110
Парк Будинку творчості письменників «Коктебель»	1931 р.; ~ 12	45
Парк оздоровчого комплексу «Семидвор'є»	1953-54 рр.; ~ 8	90

Історична і наукова значущість цих парків робить актуальним їх збереження і подальше вивчення, а також використання позитивного досвіду при створенні нових об'єктів зеленого будівництва у районі дослідження.

Розділ 4. Аналіз культивованої дендрофлори досліджуваного району

4.1. Таксономічна структура. Культивована дендрофлора східного району ПБК налічує 280 видів, 17 гибридів, 5 різновидів, які належать до 137 родів 65 родин відділів Pinophyta та Magnoliophyta (табл. 2).

Таблиця 2

Співвідношення між відділами Pinophyta та Magnoliophyta у складі культивованої дендрофлори

Відділ	Кількість родин	% від загальної кількості родин	Кількість родів	% від загальної кількості родів	Кількість видів, гібридів різновидів	% від загальної кількості видів, гібридів, різновидів
Pinophyta	5	7,7	15	10,9	39	12,9
Magnoliophyta	60	92,3	122	89,1	263	87,1

Отже, представники відділу Pinophyta складають 12,9% від загальної кількості видів, гибридів, різновидів. Вони належать до 5 родин (7,7%), які включають 15 родів (10,9%). Magnoliophyta посідають провідне положення у таксономічній структурі культивованої дендрофлори і охоплюють 60 родин (92,3%). До цих родин належать 122 роди (89,1%), які включають 263 види, різновиди і гібриди (87,1%) дерев і кущів.

Провідне положення у таксономічній структурі досліджуваного району посідають 11 родин, яким належать 190 (62,8%) видів, різновидів і гібридів. Пріоритетне положення займає родина Rosaceae Juss., що включає 67 видів і гібридів (22,2%), що належать до 24 родів (17,5%); родина Oleaceae Hoffsgg. & Link - 20 видів і гібридів (6,6%), що належать до 7 родів (5,1%); родина Cupressaceae Rich. Ex Bartl. - 18 видів і різновидів (5,8%), що належать до 6 родів (4,4%). Решта родин, які відрізняються досить багатим видовим різноманіттям, нараховують від 16 до 6 видів, гибридів, різновидів. Родини, що залишилися, представлені 1-3 видами.

Найбільшим видовим різноманіттям відрізняються роди Crataegus L. (14 видів і гібридів), Lonicera L. (11 видів), Cotoneaster Medik. (9 видів), Cupressus L. (8 видів), Fraxinus L. (8 видів). Аналіз біоекологічних властивостей деревних рослин, які належать даним родам, показав, що всі вони добре адаптовані до грунтово-кліматичних умов досліджуваного району. Отже, дані роди можуть розглядатися як перспективні для інтродукції декоративних деревних рослин в район дослідження.

4.2. Ботаніко-географічний аналіз. Відповідно до ботаніко-географічного поділу світу А.Л. Тахтаджяна (1978), представники культивованої дендрофлори східного району ПБК природно зростають на території 7 флористичних областей, що належать до Бореального, Давньосередземноморського і Мадреанського (Сонорського) підцарств Голарктичного царства. Один вид (Acca sellowiana (Berg) Burr.) походить з Південної Америки (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл культивованої дендрофлори за флористичними областями

Флористичні області (за А.Л. Тахтаджяном, 1978)	Кількість видів	% від загальної кількості видів
Циркумбореальна	19	6,6
Східноазійська	37	13,0
Атлантично-Північноамериканська	23	8,1
Область Скелястих гір	6	2,1
Середземноморська	80	28,1
Ірано-Туранська	40	14,0
Мадреанська (Сонорська)	6	2,1
Центральнобразильська	1	0,4
Види, що походять з декількох флористичних областей	69	24,2
Походження невідоме	4	1,4
Усього:	285	100,0

У складі культивованої дендрофлори східного району ПБК переважають інтродуковані деревні рослини - 227 (79,6%) видів і різновидів. Аборигенні деревні рослини представлені 58 (20,4%) видами. Найбільша кількість видів - 180 (63,2%) походить із Середземноморської, Ірано-Туранської, Східноазійської, Атлантично-Північноамериканської флористичних областей.

Ксерофітні представники Середземноморської області добре адаптовані до умов досліджуваного району. Єдиною перешкодою їх ширшому розповсюдженню є низькі негативні температури місцевих аномально холодних зим, що періодично повторюються. Види Ірано-Туранської флористичної області добре акліматизу-валися у районі досліджень. Східноазійські види, які успішно зростають у до-сліджуваному районі, належать до флори Центрального і Західного Китаю. Японо-китайські види, як правило, недостатньо посухо- і зимостійкі. Види Атлантично-Північноамериканської області також успішно культивуються. Значне число видів (69) має природний ареал, що охоплює декілька флористичних областей. Найбільше число видів мають Середземноморсько-Циркумбореальне (19 видів) і Середземноморсько-Ірано-Туранське (15 видів) поширення. Усі вони добре акліматизувались у районі досліджень.

Отже, для східного району ПБК перспективними є ксерофітні представники Середземноморської області та види посушливих областей Північної Америки. Перспективні також рослини, що мають Ірано-Туранське походження, та види, широко розповсюджені на території декількох флористичних областей.

4.3. Розподіл за частотою трапляння видів, гібридів, різновидів. Для оцінки частоти трапляння видів, гібридів, різновидів ми взяли за основу кількість місць зростання деревних рослин даного виду (гібриду, різновиду) в районі досліджень. В окрему групу ми виділили дерева і кущі, які трапляються поодиноко (декілька рослин лише в одному місці зростання).

Найбільше число видів дерев і кущів мають одиничні місця зростання - 31,4%. Зустрічаються зрідка - 22,8%, часто - 22,2% видів; поодинокими рослинами представлені 18,6% видів деревних рослин. Найменше число видів (5,0%) дерев і кущів представлені масово.

Найбільш екологічно стійкі і найдекоративніші деревні рослини, що мають одиничні місця зростання, є резервною групою для поповнення фонду для озеленення. Подальше вивчення їхніх біоекологічних і декоративних особливостей дозволить вибрати найбільш адаптовані до грунтово-кліматичних умов досліджуваного району.

4.4. Біоморфологічна характеристика. Розподіл культивованої дендрофлори за життєвими формами такий: дерева - 191 вид, гібрид, форма (53,1%); кущі - 115 (31,9%); ліани - 17 (4,7%); інші - 37 (10,3%). Провідне місце у зелених насадженнях району дослідження посідають листопадні дерева - 118 видів, гібридів і форм (32,8%) і кущі - 74 (20,6%); далі йдуть хвойні дерева - 66 видів, гібридів і форм (18,3%). Близько половини (47,8%) вічнозелених листяних рослин складають кущі, як найбільш біологічно пристосовані серед інших інтродукованих біоформ. Вічнозелені листяні дерева представлені 7 (1,9%) видами. Недостатньо використовуються в озелененні ліани: листопадні (10 видів, або 2,8%), вічнозелені (6 видів, або 1,7%), напіввічнозелені (1 вид, або 0,3%). Такі декоративні та екологічно стійкі в умовах досліджуваного району рослини, як опунції (0,8%) та юкки (1,1%) також мало застосовуються. Ширше застосування різноманітних життєвих форм деревних рослин збагатить декоративну дендрофлору досліджуваного району.

4.5. Вікова структура культивованих деревних рослин. Найчисельніша група деревних рослин (70-80%) віком 30-50 років. Близько 10% складають дерева і кущі віком до 20 років. Молоді посадки є в основному в зелених насадженнях сучасних рекреаційних комплексів. Дерева віком понад 50 років також складають приблизно 10%. Старі дерева є у парку селища Малоріченське, парку Карадазького заповідника і одинично в інших парках та зелених зонах району. Аналіз періодів створення 45 парків рекреаційних комплексів показав, що 80% з них було створено у 50-70 роки XX століття. Цей період характеризується широкими державними масштабами зеленого будівництва як у регіоні, так і в цілому у країні.

Розділ 5. Біоекологічні та декоративні особливості культивованих деревних рослин

5.1. Біоекологічна характеристика культивованих деревних рослин. У фазу насіннєношення вступило 208 (91,6%) видів інтродуцентів. Не відмічено утворення генеративних органів у 7 (3,1%) видів інтродуцентів. Цвітуть, але не утворюють насіння 12 (5,3%) видів інтродукованих деревних рослин. Види, у яких не спостерігається цвітіння і насіннєношення, як правило, представлені одиничними екземплярами і не можуть свідчити про ступінь акліматизації даного виду у досліджуваному районі.

Відмічено наявність самосіву у 58 (25,6%) інтродукованих видів дерев і кущів. До тих, що натуралізувалися в умовах східного району ПБК, ми віднесли такі види: Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Amygdalus communis L., Elaeagnus angustifolia L., Lycium barbarum L., Opuntia camanchica Engelm. et Bigel., O. humifusa Raf., Prunus divaricata Ledeb., Spartium junceum L.

Найважливішими екологічними властивостями, що визначають перспективність рослин для культури у досліджуваному районі, є ступінь їхньої посухо-, морозо- і зимостійкості.

На основі багаторічних моніторингових спостережень за 265 видами та культиварами деревних рослин нами виділено такі групи щодо посухи: І - посухостійкі (ксерофіти та геміксерофіти ) - 79 видів та культиварів (29,8%); ІІ - досить посухостійкі (мезоксерофіти) - 102 види та культивари (38,5%); ІІІ - відносно посухостійкі (ксеромезофіти) - 69 видів та культиварів (26,0%); ІV - не-посухостійкі (мезофіти) - 15 видів і культиварів (5,7%).

Нами дано оцінку зимостійкості 50 видам аборигенних та 170 видам інтродукованих деревних рослин і їх культиварам (рис. 3) на основі багаторічних спостережень і в аномально холодну зиму 2005/06 років, коли настали 2-3-тижневі морози з температурою повітря до -15°С у західній частині досліджуваного району (Семидвор'є - Морське) і до -24°С у східній частині (від Морського до Коктебеля). Виділено такі групи щодо зимостійкості: I - цілком зимостійкі (0, рідко I бал); II - достатньо зимостійкі (І-ІІ, рідше ІІІ бали); недостатньо зимостійкі (ІV-VІ балів); незимостійкі (до VІІ балів).

Усі аборигенні деревні рослини є морозо- та зимостійкими. Лише в аномально холодні зими при абсолютних мінімумах температур рослини 7 видів (11,1%) постраждали у тому чи іншому ступені (до ІV балів). Значні пошкодження (ІV-VІ балів) отримали рослини видів роду Tamarix L., в основному на схилах, відкритих місцях, безпосередньо поблизу моря, а також Paliurus spina-christi Mill., у тому числі в місцях природного зростання. Ендемічний кримський вид сосни Станкевича (Pinus pityusa Steven var. stankewiczii Sukacz.), що зростає природно дещо західніше Карадагу, на території східної частини досліджуваного району постраждав повсюдно (до ІV балів). Рускус понтійський (Ruscus ponticus Woronow ex Grossh.), ареал якого також охоплює лише західну частину досліджуваного району, у східній частині обмерзав до VІ балів. Усі види місцевої флори, що постраждали від морозів, мають середземноморське походження.

Найбільша кількість видів (132, або 77,6%) інтродукованих деревних рослин є досить зимостійкими. Такі, як: Lavandula angustifolia Mill., Rosmarinus officinalis L. віднесено нами до незимостійких, оскільки неодноразові спроби вирощувати їх у парку Карадазького заповідника закінчувалися невдачею. Усі рослини даних видів протягом ряду років гинули в зимовий період. Рослини обох видів досить зимостійкі у західній частині району досліджень. Щодо ладанника кримського (Cistus tauricus J.Presl & C.Presl), представленого тут поодинокими рослинами, то вирощування в досліджуваному районі цього аборигенного кримського виду потребує подальших випробувань.

Взимку 2005/06 років у західній частині пошкодження (до ІV балів) отримали: Nerium oleander L., Eriobotrya japonica (Thunb.) Lindl. Рослини інших видів підмерзли незначно або взагалі не постраждали від морозів.

Із інтродукованих деревних рослин у східній частині не постраждали від морозів 106 (62,3%) видів і культиварів. Загинули (VІІ балів), крім Lavandula angustifolia Mill., Rosmarinus officinalis L. Cistus tauricus Presl, ще рослини таких видів: Pinus pinea L., Quercus ilex L., Sаrcococca humilis Stapf., Trachycarpus fortunei (Hook.) - 7 видів (4,1%). Решта 57 (33,5%) видів дерев і кущів пошкоджені морозами у тому чи іншому ступені (від І до ІV балів). Найбільше постраждали рослини видів, що мають Середземноморський (24% видів) і Східноазійський (23% видів) ареали.

5.2. Аналіз перспективності інтродуцентів. Для західної частини району дослідження проаналізовано ступінь акліматизації 123 видів, для східної - 121 вид (табл. 4). У результаті виділено 3 групи за ступенем перспективності: повністю перспективні (ПП) - 80-100 балів; досить перспективні (ДП) - 61-80 балів; мало- перспективні (МП) - 40-60 балів.

Таблиця 4

Розподіл інтродукованих видів деревних рослин за ступенем перспективності

Район досліджень	Кількість видів	ПП	% від загальної кількості	ДП	% від загальної кількості	МП	% від загальної кількості
Західна частина	123	107	87,0	16	13,0	-	-
Східна частина	121	96	79,3	19	15,7	6	5,0

Отже, малоперспективних рослин для західної частини району досліджень немає. Завдяки відносній м'якості зим (порівняно зі східною частиною) тут акліматизувались: Buxus balearica Lam., Nerium oleander L., Photinia serrulata Lindl. Вони повністю відсутні у східній частині, що, найімовірніше, пов'язане з їх низькою морозо- і зимостійкістю. Такі види, як: Lavandula angustifolia Mill., Rosmarinus officinalis L., Sаrcococca humilis Stapf., Trachycarpus fortunei (Hook.) H.Wendl., які є перспективними для західної частини, малоперспективні для східної частини. Цей факт ще раз підкреслює кліматичну неоднорідність різних частин досліджуваного району, що слід враховувати при доборі асортименту декоративних рослин для озеленення.

5.3. Формове різноманіття культивованих деревних рослин. У складі культивованої дендрофлори досліджуваного району нараховується 58 декоративних форм деревних рослин, що складає 16,4% від загальної кількості видів, гібридів і форм, що використовуються в озелененні. Декоративні форми виявлені у 29 видів деревних рослин. Найбільшим формовим різноманіттям відрізняються роди Cupressus L. (13), Cedrus Trew (6), Picea A. Dietr. (5), Euonymus L. (4). Представлені лише формами 6 видів деревних рослин: Amygdalus triloba МRosea-plena М, Aucuba japonica МVariegata М, Kerria japonica МPleniflora М, Euonymus fortunei МAureo-variegata М, E. f. МAlba-variegata М, Yucca flaccida МMajor М. Більше половини (61,0%) декоративних форм одинично відмічено в зелених насадженнях району дослідження. Масово представлені такі декоративні форми хвойних рослин: Cupressus sempervirens: МAustralis М, МHorizontatalisМ, МММIndicaМ, МPyramidalisМ, а також Cupressus arizonica `Bonita `, Cedrus atlantica МGlaucaМ, Picea pungens МGlaucaМ, Platycladus orientalis МGlobosa`.

Встановлено, що кількість форм, які використовуються для озеленення, не відповідає потребам і сучасним вимогам зеленого будівництва у районі дослідження.

5.4. Декоративні властивості культивованих деревних рослин. У результаті проведення естетичної оцінки деревних рослин виділено групи за декоративністю: красивоквітучі - 175 видів, гібридів і форм (48,6%), з декоративними плодами (яскраво забарвленими і оригінальної форми) - 120 (33,3%), з декоративними листками (враховуючи осіннє забарвлення) - 190 (52,8%), а також відзначено дерева з оригінальною фактурою, кольором кори і формою крони.

Високий декоративний ефект має листя таких рослин, як: Melia azedarach L., Broussonetia papyrifera (L.) Vent., Viburnum rhytidophyllum Hemsl., Albizia julibrissin Durazz., видів роду Platanus L. Нами виділено 40 видів і форм деревних рослин, що мають найдекоративніше осіннє забарвлення листя: Cotinus coggygria Scop., Diospyros kaki Thunb., Fraxinus angustifolia Vahl., F. excelsior L., Ginkgo biloba L., Juglans nigra L., Koelreuteria paniculata laxm., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Pistacia mutica Fisch. & C.A.Mey, Vitis vinifera L.та ін.

Оскільки досліджуваний регіон знаходиться в області розповсюдження середземноморського клімату, тут можливий підбір такого складу рослин, цвітіння яких не припинялося б протягом усього року.

Встановлено, що пік цвітіння припадає на травень-червень. Найбільша кількість видів (73) декоративних деревних рослин, що цвітуть, відмічена у третій декаді травня. Далі кількість видів, що цвітуть, зменшується.

У досліджуваних парках використовуються рослини, які цвітуть пізно восени, взимку і ранньою весною, що дозволяє створювати «сад цілорічного цвітіння», яке забезпечує декоративність об'єкта протягом року: Abelia x grandiflora (Andre) Rehd., Cornus mas L., Elaeagnus x reflexa (Morr. еt Decne.), Jasminus nudiflorum Lindl., Lonicera fragrantissima Lindl. et Paxt., L. standishii Carr., Sarcococca humilis Stapf., Viburnum tinus L.

До красивоплодих ми віднесли рослини з яскравими, барвистими плодами: види родів Berberis L., Cotoneaster Medik., Crataegus L., Mahonia aquifolium (Pursh) Nutt., Pyracantha coccinea (L.) M.Roem. та ін., а також деревні рослини, що мають оригінальну форму плодів: софора (Sophora japonica L.), гледичія (Gleditsia triacanthos L.), маклюра (Maclura pomifera (Raf.) C.K.Schneid.).

Декоративність саду протягом року підтримується підбором видів з оригінальною фактурою і кольором кори. Оригінальною корою відрізняються: Arbutus andrachne L., Cupressus arisonica var. glabra (Sudw.) Little, види роду Platanus L. Основною метою при формуванні садово-паркового ландшафту має стати досягнення максимальної декоративності його елементів протягом усіх сезонів року.

Розділ 6. Природна дендрофлора Криму як джерело створення культур фітоценозів. Встановлено, що район дослідження має велику кількість високодекоративних місцевих деревних рослин, на основі яких може формуватися садово-парковий ландшафт. Нами встановлено, що в озелененні досліджуваного району використовуються 58 видів, 2 гібриди (Crataegus dipyrena Рojark. x C. curvisepala Lindm., C. sphaenophylla Pojark. x C. dipyrena Pojark.) та 1 форма (Salix triandra L. f. elliptica (Ser.) Toepff.) аборигенних деревних рослин. Кримськими ендеміками є 8 видів. Більше 70% видів аборигенних рослин одинично відмічено в досліджених об'єктах зеленого будівництва. Масово використовуються 2 (3,4%) види: Pinus pityusa Steven var. stankewiczii Sukacz., Ligustrum vulgare L.

Аналіз екологічних особливостей аборигенних дерев і кущів показав, що посухостійкі 47 видів (74,6%); 16 видів (25,4%) потребують у культурі вологіших місць зростання або підтримуючого поливу.

За декоративними якостями аборигенні деревні рослини розподілено нами так: красивоквітучі - 39 видів і гібридів; з декоративними плодами - 36 видів і гібридів; з декоративним листям, у тому числі осіннім забарвленням, - 48 видів; з декоративною формою крони - 5 видів. Композиційні прийоми використання в озелененні аборигенних дерев і кущів обмежені - солітери, групи, бордюри та в основному поодинокі рослини.

Використання місцевих деревних рослин у парковому будівництві сприятиме збереженню і примноженню рідкісних, таких, що зникають і охороняються, видів аборигенної дендрофлори Криму.

Розділ 7. Використання, збереження і збагачення культивованої дендрофлори

7.1. Сучасний стан зелених насаджень населених пунктів східного району ПБК. У міському озелененні використовується 170 видів, 8 гібридів та 24 декоративні форми деревних рослин. Найбагатшим видовим та формовим різноманіттям дендрофлори відрізняються зелені насадження с. Коктебель - 114 (31,7%) видів, гібридів, форм; м. Судак - 97 (26,9%); с. Щебетівка - 87 (34,2%). Найбідніше озеленення у населених пунктах Курортне, Сонячногірське (табл. 5).

Таблиця 5

Деревні рослини в озелененні населених пунктів

Населений пункт	Кількість видів, гібридів, форм	% від загальної кількості видів, гібридів, форм
м.Судак	97	26,9
с. Коктебель	114	31,7
с. Щебетівка	87	24,2
с. Курортне	26	7,2
с. Сонячна Долина	50	13,9
с. Новий Світ	39	10,8
с. Морське	39	10,8
с. Рибаче	33	9,2
с. Малоріченське	28	7,8
с. Сонячногірське	17	4,7

Асортимент декоративних деревних рослин, що використовуються у міському та сільському озелененні району, бідніший, ніж по регіону в цілому. Більше 40% видового різноманіття деревних рослин відмічено в парках об'єктів спеціального призначення (санаторіях, пансіонатах). Крім того, більше чверті усіх видів, що використовуються в озелененні населених пунктів, представлені одиничними екземплярами, отже, не відіграють суттєвої ролі в озелененні.

Кількість зелених зон в населених пунктах невелика. Так, у Коктебелі, Курортному, Рибачому, Сонячногірському взагалі відсутні громадські парки та сквери, вони є лише в будинках відпочинку та пансіонатах. У населених пунктах Сонячна Долина, Малоріченське, Щебетівка вуличні насадження потребують реконструкції та поновлення догляду за деревами і чагарниками в них.

7.2. Найцінніші об'єкти культивованої дендрофлори східного району ПБК та їх охорона. Територія східного південнобережжя знаходиться в зоні інтенсивного рекреаційного освоєння, темпи якого зростатимуть. Наявні тут парки, які є місцем зростання багатьох рідкісних, цінних екзотичних і місцевих видів деревних рослин, потребують охоронного статусу усього паркового комплексу, а не окремих його компонентів. Їх слід включити у склад «екологічної мережі», що планується у регіоні. Нами виділено 7 парків, які можуть претендувати на роль перспективних територій для розширення природно-заповідного фонду України: «Семидвор'є» (урочище Семидвор'є, Алуштинський район), «Канака» (Канакська балка, Привітненський район), «Сотера» (балка Сотера, Алуштинський район), «Малоріченський» (с. Малоріченське), «Алчак» (санаторій Міністерства оборони України, м. Судак), «Кримське Примор'я» (с. Курортне), «Схід» (дитячий оздоровчий комплекс, с. Коктебель).

Збереження паркових комплексів східного району ПБК має бути в руслі загальної концепції охорони природи регіону.

7.3. Перспективи інтродукції декоративних деревних рослин у зв'язку із збагаченням їх асортименту. Збагаченню і ефективнішому рекреаційному використанню дендрофлори зелених насаджень східного району ПБК слід надати цілеспрямованого, науково обґрунтованого характеру. Нами виділено 5 напрямків збагачення асортименту декоративних деревних рослин для озеленення досліджуваного району, що передбачає залучення нових видів з колекцій ботанічних садів та розсадників, розширення формового різноманіття, ширше застосування аборигенних рослин. Своєрідність ґрунтово-кліматичних умов східного району ПБК робить актуальним завдання створення тут регіонального ботанічного саду, який виконував би функції інтродукції, селекції та розмноження видів і форм декоративних рослин на основі використання як місцевих, так і інтродукованих видів.

Запропоновано асортимент декоративних деревних рослин для озеленення різних частин досліджуваного району. Для західного дендрологічного району рекомендовано 195 видів основного та 65 додаткового асортименту декоративних деревних рослин; для східного - 155 та 90 відповідно. Запропонований нами асортимент максимально адаптований до умов регіону і відповідає вимогам сучасного зеленого будівництва.

ВИСНОВКИ

У роботі відображено результати дослідження стану і видового складу культивованої дендрофлори східного району ПБК. Проведено узагальнення досвіду багаторічної інтродукції деревних рослин. Запропоновано принципи оптимального використання культивованої дендрофлори та визначено перспективи її збереження та збагачення.

1. Культивована дендрофлора досліджуваного району нараховує 280 видів, 17 гібридів, 5 різновидів, які належать до 137 родів 65 родин відділів Pinophyta і Magnoliophyta. Найбільшою кількістю видів представлені родини Rosaceae Juss. (67), Oleaceae Hoffsgg. & Link (20), Cupressaceae F.Neger. (18); найбільшим видовим різноманіттям відрізняються роди: Crataegus L. (14), Lonicera L. (11), Cotoneaster Medik. (9), Cupressus L. (8), Fraxinus L. (8).

2. У складі культивованої дендрофлори переважають інтродуковані деревні рослини - 227 видів і різновидів (79,6%). Найбільше число видів (63,2%) походить із Середземноморської (28,1%), Ірано-Туранської (14,0%), Східноазійської (13,0%) і Атлантично-Північноамериканської (8,1%) флористичних областей. Встановлено, що для східного району ПБК перспективними є ксерофітні представники Середземноморської області та види посушливих областей Північної Америки, а також рослини, що мають Ірано-Туранське походження, та види, широко розповсюджені на території декількох флористичних областей.

3. Аналіз частоти трапляння показав, що близько третини (31,4%) видів деревних рослин мають одиничні місця зростання; зустрічаються зрідка - 22,8% і часто - 22,2% видів. Види деревних рослин, які представлені масово, складають 5,0% від загального числа видів, що використовуються в озелененні; 18,6% видів представлені поодинокими рослинами (кількома рослинами лише в одному місці зростання).

4. Встановлено, що серед життєвих форм переважають дерева (42,5%), кущі складать 29,2% видів і форм; ліани представлені невеликим числом видів (3,9%). Листопадні дерева (32,8%) та кущі (20,6%) складають більше половини (53,4%) від загальної кількості біоморф; хвойні дерева - 18,6%. Серед вічнозелених листяних рослин переважають кущі (9,2%).

5. Встановлено, що 70-80% деревних рослин, які використовуються в озелененні, мають вік 30-50 років. Близько 10% складають молоді рослини (до 20 років), які, в основному, зростають у зелених насадженнях сучасних рекреаційних комплексів. Дерева, віком понад 50 років, складають приблизно 10% від загального числа деревних рослин.

6. За ступенем перспективності для озеленення виділено 3 групи інтродукованих видів деревних рослин для західної та східної частин досліджуваного району. В західній частині оцінено 123 види: повністю перспективні - 87,0% видів; досить перспективні - 13,0% видів; малоперспективні - відсутні; в східній - 121 вид: повністю перспективні - 79,3%; досить перспективні - 15,7%; малоперспективні - 5,0%.

7. За декоративністю виділено групи: красивоквітучі - 48,6% видів, гібридів і форм; з декоративними плодами - 33,3%, з декоративним листками (враховуючи осіннє забарвлення) - 52,8%, а також відзначено дерева з оригінальною формою крони, забарвленням стовбура і гілок.

8. Найбільшим формовим різноманіттям відрізняються види родів Cupressus L. (13), Cedrus Trew (6), Picea A. Dietr. (5), Euonymus L. (4). Встановлено наявність 58 форм у 29 видів деревних рослин, що використовуються в озелененні. Кількість залучених форм не відповідає сучасним вимогам до зеленого будівництва у районі дослідження.

9. Аборигенна дендрофлора є джерелом високодекоративних і екологічно стійких дерев і кущів, які можна успішно використовувати в озелененні. Виділено красивоквітучі (39 видів і гібридів), з декоративними плодами (36 видів і гібридів) та з декоративними листками, у тому числі осіннім забарвленням (48 видів). Аборигенна рослинність може бути основою садово-паркового пейзажу. Найдоцільнішими є інтродуковані рослини, екологічно і фізіономічно близькі до природної флори. Збереження і розмноження рослин природної флори у садах і парках стане доповненням до заходів по їх охороні у природних місцях зростання.

10. Рекомендовано включити 7 паркових комплексів, на території яких зростають рідкісні та цінні для регіону екзотичні дерева і кущі, а також представники флори Криму, які охороняються, у природно-заповідний фонд України з метою збереження і покращення стану особливо значимих садово-паркових ландшафтів східного району ПБК.

11. При запровадженні нових видів і форм рослин слід дотримуватися поділу території району дослідження на західну і східну частини з метою раціонального використання декоративних дерев і кущів у практиці озеленення. Для західного і східного дендрологічних районів рекомендовано 290 видів і форм.

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО 20 РОБІТ:

1. Потапенко И. Л. Декоративные деревья и кустарники аборигенной флоры Крыма в озеленении курортов Коктебель и Курортное / И. Л. Потапенко, Л. Н. Каменских // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана : тематич. сб. науч. трудов / под ред. В. Г. Мишнева, А. Н. Олиферова. - Симферополь : Таврия, 2003. - Вып. 13. - С. 82-89.

2. Галушко Р. В. Аборигенные и интродуцированные древесные растения в озеленении Юго-восточного Крыма / Р. В. Галушко, И. Л. Потапенко // Декоративные растения и их рациональное использование : сб. науч. трудов / под ред. Г. С. Захаренко. - Симферополь : ОАО «Симферопольская городская типография», 2004. - Т. 124. - C. 14-23.

3. Будашкин Ю. И. Организация мониторинга состояния популяций платановой моли - Phyllonorycter platani (Staudinger, 1870) (Lepidoptera, Gracillariidae) в Юго-Восточном Крыму / Ю. И. Будашкин, И. Л. Потапенко, В. Ю. Летухова // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана : тематич. сб. науч. трудов / под ред. В. Г. Мишнева, А. Н. Олиферова. - Симферополь : Таврия, 2004. - Вып. 14. - С.19-28.

4. Потапенко И. Л. Итоги изучения дендрофлоры парка «Семидворье» / И. Л. Потапенко, В. Ю. Летухова // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана : тематич. сб. науч. трудов / гл. ред. В. Г. Мишнев. - Симферополь : ТНУ, 2006. - Вып. 16. - С. 111-121.

5. Потапенко И. Л. Итоги перезимовки древесных растений в юго-восточном Крыму в условиях экстремально холодной зимы 2005-2006 гг. / И. Л. Потапенко, В. Ю. Летухова, Л. Н. Каменских // Природничий альманах. [Серія біологічні науки : зб. наук. праць]. - Херсон : ПП Вишемирський, 2006. - Вип. 8. - С. 192-201.

6. Потапенко И. Л. Древесные растения в озеленении населенных пунктов восточного района Южного берега Крыма / И. Л. Потапенко, С. И. Кузнецов // Інтродукція рослин. - 2009. - № 1. - С. 63-67.

7. Будашкин Ю. И. Парки восточной части Южного берега Крыма как перспективные территории для расширения природно-заповедного фонда Украины / Ю. И. Будашкин, И. Л. Потапенко // Состояние природных комплексов Крымского природного заповедника и других заповедных территорий Украины, их изучение и охрана [посвящ. 80-летию Крымского природного заповедника] : материалы научно-практической конференции, (Алушта, 2003 г.). - Алушта : ООО «СП ЧИП», 2003. - С. 16-19.

8. Потапенко И.Л. Современное состояние дендрофлоры парка Карадагской биостанции / И. Л. Потапенко // Роль ботанічних садів та дендропарків в науково-просвітницькій діяльності та інтродукції рослин : матеріали міжнар. наук. конф. [присвяч. 45-річчю Запорізького міського дитяч. ботан. саду] (Запоріжжя, 9-12 вер., 2003 р.). - Запоріжжя, 2003. - С. 73-76.

9. Потапенко И. Л. Аборигенные и интродуцированные древесные растения в озеленении восточного района Южного берега Крыма / И. Л. Потапенко, Р. В. Галушко // Й. К. Пачоський та сучасна ботаніка [відповід. ред. М. Ф. Бойко]. - Херсон : Айлант, 2004. - С. 350-357.

10. Потапенко И. Л. История и современное состояние парка Карадагской биостанции / И. Л. Потапенко, Ж. К. Владимирова, Е. И. Владимиров // Карадаг. История, геология, ботаника, зоология : сб. науч. труд. [посвящ. 90-летию Карадагской Научной станции им. Т. И. Вяземского и 25-летию Карадагского природного заповедника НАН Украины. Книга 1-я / науч. ред. А. Л. Морозова, В. Ф. Гнюбкин]. - Симферополь : СОНАТ, 2004. - С. 53-66.

11. Каменских Л. Н. Итоги инвентаризации дендропарка Карадагской биостанции / Л. Н. Каменских, И. Л. Потапенко. - Там же. - С. 264-276.

12. Потапенко И. Л. Хвойные в зеленых насаждениях восточной части Южного берега Крыма / И. Л. Потапенко // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва : матеріали міжнар. наук. конф. молодих дослідників (Тростянець, 20-23 тр., 2004 р.). - К. : Фітосоціоцентр, 2004. - С. 109-111.

13. Владимирова Ж. К. Итоги инвентаризации дендропарка Карадагской биостанции / Ж. К. Владимирова, И. Л. Потапенко, Л. Н. Каменских // Летопись природы. [Том. XIX. 2002 год / науч. ред. А. Л. Морозова, В. Ф. Гнюбкин]. - Симферополь : СОНАТ, 2004. - С. 156-210.

14. Потапенко И. Л. Вечнозеленые лиственные древесные растения в озеленении восточной части Южного берега Крыма / И. Л. Потапенко, Р. В. Галушко // Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогено-зміненого середовища : матер. міжнар. наук. конф. (Кривий Ріг, 16-19 трав. 2005 р.). - Дніпропетровськ : Проспект, 2005. - C. 52-54.

15. Потапенко И. Л. Перспективы использования аборигенных видов крымской флоры в декоративном озеленении / И. Л. Потапенко, В. Ю. Летухова, Л. Н. Каменских // Відновлення порушених екосистем : матер. другої міжнар. наук. конф. (Донецьк, 6-8 вер., 2005 р.). - Донецьк : ТОВ «Лебідь», 2005. - С. 286-288.

16. Потапенко И. Л. Рекомендации по использованию декоративных древесных пород в парках юго-восточного Крыма (по результатам перезимовки в 2005-2006 г.) / И. Л. Потапенко, Л. Н. Каменских, В. Ю. Летухова // Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках : матер. міжнар. наук. конф. (Донецьк, 5-7 вер., 2006 р.). - Донецьк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. - С. 258-263.

...