Морфофункціональні закономірності адаптаційних і дизадаптаційних змін серцевого м'яза при його токсичних ураженнях

Дані, отримані в результаті проведеного дослідження, свідчать, що при токсичному пошкоджені міокарда встановлено збільшення маси камер серця та їхнє розширення. Все це свідчить, що в даних патологічних умовах має місце поєднання концентричної та ексцентричної гіпертрофії, а також сумісна дія ізометричного та ізотонічного навантаження. При цьому розширення камер серця домінувало порівняно із збільшенням їх маси.

Так, при дії на організм тварин чотирихлористого вуглецю абсолютна маса лівого шлуночка при компенсованому ураженому серці зросла на 16,2 %, а абсолютна маса правого - на 25,0 %. В цих умовах експерименту площа ендокардіальної поверхні площа лівого шлуночка збільшилася на 28,1 %, а правого - на 35,6 %. При декомпенсації ураженого серця названі морфометричні параметри відповідно зросли на 23,9; 37,8; 35,4 та 53,9 %. Отримані та проаналізовані результати даного дослідження підтверджують сказане вище.

За даними багатьох дослідників важливим в оцінці просторової перебудови частин гіперфункціонуючого серця є визначення його об'ємних характеристик Автандилов Г.Г. (2000).

Знайдена гіперфункція серця, що виникала при його токсичному пошкодженні, призводила до суттєвого ремоделювання камер серця, що проявлялося у збільшенні приносних і виносних об'ємів лівого та правого шлуночків. Дія на організм тварин хлориду кадмію супроводжувалася неоднаковим, диспропорціональним зростанням приносного та виносного об'ємів шлуночків. Знайдені та проаналізовані зміни досліджуваних об'ємів шлуночків серця призводили до суттєвого зменшення їх резервних об'ємів. Свищев А.В. (1997), Автандилов Г.Г. (2000) вважають, що резервний об'єм є характеристикою залишкового об'єму порожнин. Більшість дослідників стверджують, що за рахунок залишкового об'єму шлуночки в момент функціонального напруження можуть викинути підвищену кількість крові, не чекаючи наступної діастоли. Все це свідчить, що залишковому об'єму шлуночка (лівому та правому) належить головна роль в забезпеченні нормального кровообігу і він є важливим показником резервів гемодинаміки. Деякими дослідниками було встановлено, що при систематичних помірних фізичних навантаженнях також виникало зростання виносних і приносних об'ємів шлуночків, що супроводжувалося збільшенням резервного об'єму, за рахунок якого серце могло виконувати значно більшу за потужністю та об'ємом роботу. Деякі дослідники стверджують, що резервний об'єм при патологічних ураженнях суттєво зменшується. Зниження резервного об'єму при ураженнях серцевого м'яза суттєво знижує його адаптаційні резерви, а при фізичних навантаженнях ремоделювання камер серця направлене на підвищення компенсаторних можливостей центральної гемодинаміки. При цьому це один з багатьох адаптаційних компонентів, що дозволяє тренованому серцю виконувати максимальну роботу, яка недоступна за об'ємом та потужністю нетренованому серцю. На основі отриманих даних та наведених вище суджень можна прийти до висновку, що серед просторових характеристик серця резервний об'єм є важливим діагностичним та прогностичним критерієм закономірностей ремоделювання камер серця при виражених гемодинамічних змінах.

Аналізом отриманих даних встановлено, що просторові параметри (досліджувані об'єми) при токсичному ураженні міокарда у більшому ступені при дії на організм білих щурів хлориду кадмію збільшувалися у правому шлуночку. При цьому резервні об'єми шлуночків найменшими виявилися у лівому шлуночку, що свідчить про те, що у змодельованих патологічних умовах більше страждає вказана камера серця. Необхідно також зазначити, що у тварин з різною стійкістю до гіпоксії адаптаційні можливості не однакові. Так, резервний об'єм лівого шлуночка у змодельованих патологічних умовах у щурів з високою резистентністю до гіпоксії становив (5,90±0,12), а з низькою стійкістю до гіпоксії - (5,50±0,12) мм³, а у правому шлуночку відповідно (6,80±0,12) та (6,70±0,15) мм³. Отримані та проаналізовані дані стверджують, що в досліджуваних експериментальних умовах проходить ремоделювання камер серця, яке істотно знижує його адаптаційні резерви. При цьому найбільш вираженої структурної перебудови зазнає лівий шлуночок у дослідних тварин з низькою резистентністю до гіпоксії.

При дії на організм білих щурів чотирихлористого вуглецю також диспропорційно та нерівномірно зростали приносні та виносні об'єми шлуночків серця і зменшувалися їхні резервні об'єми. Так, в умовах змодельованої патології при компенсації ураженого серця резервний об'єм лівого шлуночка знизився на 23,9 %, а аналогічний морфометричний параметр правого шлуночка - на 34,9 %. При декомпенсації ураженого серця досліджуваним хімічним фактором резервний об'єм лівого шлуночка виявився зменшеним на 39,3 %, а правого - на 56,4 %.

Знайдене свідчило, що в досліджуваних умовах експерименту в більшому ступені виявився зменшеним резервний об'єм правого шлуночка. Встановлене вказує, що при дії на організм білих щурів чотирихлористого вуглецю найбільш втягненим в патологічний процес виявився правий шлуночок, резервні об'єми якого при цьому були істотно зниженими порівняно з лівим шлуночком.

Гістологічними, гістохімічними, електронно-мікроскопічними морфометричними та морфолого-статистичними дослідженнями встановлено, що структурні ураження частин серцевого м'яза хімічними речовинами значно переважали у експериментальних тварин з низькою стійкістю до гіпоксії. Описане вище свідчить, що у білих щурів функціонально-морфологічні зміни при однаковому факторі ураження (хлорид кадмію) істотно відрізняються між собою, тобто мають індивідуальний характер, і залежать від резистентності тварин до гіпоксії.

При дії на організм дослідних тварин хлориду кадмію та чотирихлористого вуглецю просторових змін зазнавали також кардіоміоцити частин серця. Морфометрія серцевих м'язових клітин, а також вивчення їхнього розподілу за розмірами встановлено, що у змодельованих патологічних умовах збільшується кількість серцевих м'язових клітин більших розмірів, а менших знижується.

При цьому аналізом інформаційних показників виявлено, що при вказаній структурній перебудові серцевих м'язових клітин у відділах міокарда зростає ентропія, відносна ентропія і зменшується надмірність. Встановлена та описана динаміка інформаційних показників свідчить про те, що у відділах ураженого хімічними факторами міокарда зростає дезорганізація та невпорядкованість досліджуваних структурно-функціональних систем (Непомнящих Л.М., 2000), що суттєво порушує структурні основи гомеостазу. Сама висока ступінь змін інформаційних показників відмічена в тих частинах серця, де найбільш вираженими були їхні пошкодження. При дії на організм хлориду кадмію такою частиною серцевого м'яза виявився лівий шлуночок, а при дії на організм білих щурів чотирихлористого вуглецю - правий шлуночок.

Отримані дані свідчать, що високо- та низькостійкі до гіпоксії тварини істотно відрізняються за своєю реактивністю і по різному реагують на дію досліджуваних хімічних факторів. Гіпоксія, яка виникає при тривалій дії хімічних речовин, розвивається також при різних станах організму і, незалежно від її походження, виникає недостатність біологічного окислення та енергетичний дефіцит. Вважають, що саме останній суттєво змінює функцію, субклітинну структуру і регуляторні впливи на органи в динаміці наростаючої гіпоксії та при адаптації до неї організму. Все це вказує, що дослідження та детальне знання механізмів, які визначають різну стійкість організму до дефіциту кисню, дозволить цілеспрямовано коригувати їх і змінювати для підвищення резистентності до гіпоксії, що має надзвичайно важливе значення в клініці.

Відомо, що стійкість до гіпоксії безпосередньо зв'язана з енергетикою окремих функціональних структур і організму в цілому. Їй також відводиться важлива роль у підтриманні гомеостазу та формуванні адаптаційних змін органів та систем організму при їх ураженні, що підтверджено проведеними дослідженнями. Киснева недостатність відіграє важливу роль у розвитку патологічних процесів у серцево- судинній системі (Доломан Л.Б., 2003). У високостійких до гіпоксії тварин відмічається більш виражена васкуляризація органа, оптимальнішою є його структурна організація, що створює важливу передумову для підвищення резервів адаптації до пошкоджуючих факторів і менш поширеного ураження органів та систем при їхній негативній дії на організм.

Деякі дослідники вважають, що у високостійких до гіпоксії тварин у вегетативному гомеостазі переважають парасимпатичні впливи, а у низькостійких - спостерігається посилення тонусу симпатичної нервової системи. Інші експериментатори вказують, що у низькостійких до гіпоксії організмів відмічається напруження регуляторних систем, що обумовлено підвищеною активністю симпато-адреналової системи. Названі вище дані також сприяють тому, що у низькостійких до гіпоксії тварин під дією пошкоджуючих факторів виникають більш інтенсивні та поширені патологічні зміни в органах і системах порівняно з високостійкими до гіпоксії дослідними тваринами.

Вплив хлориду кадмію та чотирихлористого вуглецю на морфофункціональну перебудову артеріального та мікрогемоциркуляторного русла частин серцевого м'яза. Проведеними дослідженнями встановлено, що дія на організм хлориду кадмію та чотирихлористого вуглецю призводить до вираженої структурної перебудови артерій серцевого м'яза. У більшому ступені страждають при цьому артерії дрібного калібру. Останнім судинам належить основна роль у повноцінному кровопостачанні органів (Шорманов С.В., 1998).

У змодельованих патологічних умовах особливості ремоделювання артерій міокарда характеризуються потовщенням їхньої стінки, звуженням просвіту, ураженням ендотеліоцитів, ендотеліальною дисфункцією, погіршенням кровопостачання серця та гіпоксією.

При дії на організм дослідних тварин хлориду кадмію більш структурних змін зазнали артерії дрібного калібру лівого шлуночка, а під впливом чотирихлористого вуглецю - правого. У білих щурів, які виявилися низькорезистентними до гіпоксії, ступінь ураження досліджуваних судин був більш вираженим. Знайдене свідчить, що особливості ремоделювання артерій міокарда при дії на організм хімічних речовин залежить від виду хімічної речовини, а також від чутливості дослідних тварин до гіпоксії.

Необхідно вказати, що при дії на організм досліджуваних хімічних речовин виявлялися також структурні зміни ланок мікроциркуляторного русла. Анатомічне подовження капіляра у зв'язку зі згинанням (спіралізацією) є умовою збільшення швидкості мікроциркуляції і не провокує виникнення опору (тертя) зарядів крові, а, навпаки, спостерігається тенденція до збільшення зазначеного взаємо відштовхування, що лежить в основі рушійної сили системи крові в мікроциркуляторній сітці (Шорманов С.В., 1998).

В змодельованих патологічних умовах встановлено зменшення просвіту артеріальної (артеріол, прекапілярів) та розширення венозної ланки (посткапілярів, венул) мікрогемоциркуляторного русла, тобто спостерігалося венозне повнокров'я. Тривале венозне повнокров'я, що виникало при цьому, призводило до посилення набряку перивазальних структур, а також до підтримування та посилення тканинної гіпоксії. Це ще більше сприяло не тільки набряку, а й інтенсифікації дистрофічних та некробіотичних змін у тканинах.

Виражені морфологічні зміни у перивазальних структурах можуть призводити до блоку капілярів та виключенню їх із системи кровообігу. Описане спостерігалося вже при світлооптичному дослідженні гістологічних мікропрепаратів ураженого серця. Блок капілярів та виключення їх із системи кровотоку є причиною подальшого руйнування та деструкції їхніх ендотеліоцитів, що посилює ендотеліальну дисфункцію.

Важливу роль в токсигенному ураженні серця відіграють також пошкодження ендотеліоцитів судин. На сьогодні ендотелій названих структур розглядають як багатофункціональний ендокринний орган, який містить рецептори до різних гормонів, що впливають на регуляцію тонусу судин, зсідання крові, імунологічної реактивності організму (Бродская Т.А. и др., 2007).

Ендотеліальна дисфункція розглядається не лише як маркер судинних захворювань, але й визначена її важлива роль в їх ініціюванні, прогресуванні та вираженості клінічних проявів (Ким В.Н. и др., 2006; Волосянко А.Б. і співавт. 2007). За умов дисплазії сполучної тканини серця судинний ендотелій залучається до патологічного процесу, що зумовлює зміну кількісного та якісного складу вазоактивних пептидів, які синтезуються ендотеліальними клітинами, та детермінує змінену реактивність судин на тлі їхніх диспластичних змін і ремоделювання (Webb D.J., 1998; Лутай М.И., Слободской В.А., 2001).

Написані вище судження підтверджувалися результатами проведеного дослідження. При цьому представлені процеси мали місце як при дії на організм хлориду кадмію, так і під впливом чотирихлористого вуглецю. Пошкодження ендотеліоцитів, тобто їхні морфологічні зміни порушують міжклітинні з'єднання, що веде до посилення проникності ендотелію і порушення його бар'єрної функції (Nomura S., 2005).

Пошкодження ендотеліоцитів, їхня дисфункція сприяють підвищеній проникності судинної стінки та агрегації тромбоцитів. В гіперплазованій збільшеній інтимі спостерігається проліферація ендотеліоцитів, міграція гладком'язових клітин, моноцитів-макрофагів. Описане та знайдені зміни мультиплікації еластичних елементів судинної стінки сприяють посиленому проникненню і накопиченню в ній ліпопротеїдів. Деструктивні, інфільтративні процеси, наростання сполучнотканинних елементів, порушення функції лімфатичних судин та зміни в паравазальних тканинах сприяє сповільненню евакуації ліпідів з стінки судин. Змінюються в цих патологічних умовах також реологічні властивості крові - у просвіті судин виявляються преципітати фібрину, агрегація і аглютинація еритроцитів і тромбоцитів, набряк ендотеліоцитів, їхня проліферація, проліферація гладких міоцитів, що звужує просвіт судин і сприяє обмеженню їхньої прохідності та створює умови для вираженого плазматичного просякнення судинної стінки. Необхідно також підкреслити, що виражені гемодинамічні розлади у стромі змінюються проліферативними реакціями клітин сполучної тканини.

Відомо, що до найбільш значних гемодинамічних факторів відносяться зміни в судинах гемомікроциркуляторного русла. Особливу роль при цьому відіграє дисфункція капілярів на рівні артеріовенозних шунтів. Порушення повноцінної функції вказаних судин призводить до відкриття артеріовенозних шунтів і до закриття прекапілярних сфінктерів. В створених умовах тканини не отримують відповідної кількості необхідних для трофіки речовин і страждають від гіпоксії. Виносна частина (венозна) гемомікроциркуляторного русла при цьому розширюється в тому числі і за рахунок артеріальної крові. При тривалому описаному стані вказані судини розширюються, розтягуються, що призводить до потоншення їхніх стінок. Це в свою чергу супроводжується підвищенням проникливості капілярів, що призводить до проходження через їхню стінку протеїнів плазми, формуванню інтерстиціального набряку та ремоделюванню стінки судин виносної частини гемомікроциркуляторного русла. Відбувається підвищення в'язкості крові, що може призвести до тромбозів, активації процесів адгезії лейкоцитів, запалення і активації перикапілярного накопичення фібрину. Інтерстиціальний набряк стимулює фібробласти, що призводять до розвитку фіброзу. Останній поглиблює венозний стаз і тканинну гіпоксію, при якій посилюються дистрофічні та некробіотичні процеси в кардіоміоцитах і стромі. Описана структурна перебудова судин гемомікроциркуляторного русла та наслідки цих змін ще більше втягують також макроциркуляторне русло (артерії та вени серця), що призводить до їхньої структурної перебудови тобто ремоделювання.

Відомо, що при перерахованих явищах в першу чергу страждає скоротливий апарат кардіоміоцитів, що адекватно відображається двопроменевим переломленням міофібрил. Це об'єктивно визначає метод поляризаційної мікроскопії, який є одним з найбільш чутливих способів виявлення ураження м'язових клітин серця. При поляризаційній мікроскопії в пошкодженому міокарді виявлялися контрактури міофібрил I і II ступеня, при яких відмічалося посилення анізотропії дисків А і вкорочення різного ступеня ізотропних дисків. При дії на організм хлориду кадмію і чотирихлористого вуглецю також відмічалися і контрактурні зміни III-го ступеню. При такому пошкодженні майже зникали ізотропні диски, проходило злиття анізотропних дисків в суцільний анізотропний конгломерат. Ці морфологічні зміни суттєво впливали на скоротливість міокарда.

При вказаних ураженнях серцевого м'яза досліджуваними хімічними факторами в кардіоміоцитах зустрічалися осередки внутрішньоклітинного міоцитолізису у вигляді дезагрегації та лізису міофібрил, а також глибчастий розпад окремих груп саркомерів, цитоліз, представлений аутолітичним руйнуванням ізотропних дисків міофібрил та діастазом анізотропних дисків. Описані явища зустрічалися у всіх частинах серцевого м'яза. При дії на організм хлориду кадмію вони домінували в лівому шлуночку, а під впливом чотирихлористого вуглецю в правому шлуночку.

Дія на організм хлориду кадмію призводить до якісних та кількісних змін ультраструктур в кардіоміоцитах шлуночків та передсердь. Світлооптично в серцевих м'язових клітинах шлуночків і передсердь спостерігали білкову та жирову дистрофії, контрактурні пошкодження, вогнищеві некрози досліджуваних клітин, лімфоїдноклітинні інфільтрати, осередки вогнищевого кардіосклерозу, зниження вмісту глікогену в досліджуваних структурах, зниження ферментативної активності сукцинатдегідрогенази, відмічалися також виражені судинні розлади.

Міоендокринні клітин передсердь експериментальних тварин при дії на організм чотирихлористого вуглецю та солей кадмію. Субклітинно спостерігали поліморфізм форм та розмірів секреторних гранул і мітохондрій. При цьому секреторні гранули поодиноко розсіяні по всій цитоплазмі кардіоміоцитів передсердь - вони виявилися не лише в біляядерній зоні, але й між мітохондріями, міофібрилами, близько набряклих базальних мембран ендотелію капілярів і в субсарколемних ділянках. В даних умовах експерименту віалізувалися всі види секреторних гранул - зрілі, дифундуючі та молоді. Об'ємна щільність всіх типів перерахованих структур зменшувалася. Відомо, що секреторні гранули кардіоміоцитів передсердь продукують натрійуретичний гормон. Останній є антагоністом ренін-ангіотензін-альдостеронової системи. Він сприяє збільшенню діурезу, натрійурезу, клубочковій фільтрації нирок, зменшенню ниркового судинного опору, релаксації кровоносних судин (Ardaillou E., Dussaule J., 2000; Nilsson H., 2003). Зменшення кількості секреторних гранул у серцевих м'язових клітинах передсердь супроводжується зменшенням секреції натрійуретичного гормону і підвищенням артеріального тиску, а збільшення числа секреторних гранул - протилежною реакцією серцево-судинної системи. Деякими дослідниками було встановлено, що у старих експериментальних тварин спостерігалося зниження кількості секреторних гранул у кардіоміоцитах передсердь, зменшення їхньої секреторної функції, що призводило до підвищення артеріального тиску (Шарошина И.А., 2003). При тривалій дії на організм важких металів, до яких відноситься кадмій, відмічається також зростання артеріального тиску. Описане вище свідчить, що однією з причин підвищення артеріального тиску при цьому, є зниження секреторної активності серцевих м'язових клітин передсердь. Отже, тривала дія хлориду кадмію на організм призводить до зменшення секреторної активності кардіоміоцитів передсердь, що підтверджується знайденим істотним зниженням в них відносного об'єму секреторних гранул. Все це проходить на фоні виражених судинних розладів, альтеративних та інфільтративних процесів в міокарді. Зниження відносного об'єму проходить за рахунок всіх типів секреторних гранул (молодих, зрілих, дифундуючих), кореляція даного процесу з патогістологічними змінами в серцевому м'язі свідчить про виснаження продукції натрійуретичного гормону. Знайдене вказує, що при цьому міоендокринні клітини передсердь функціонально неспроможні забезпечити адекватний синтез натрійуретичного гормону та повноцінно підтримувати загальний гомеостаз організму (Шутка Б.В., Жураківська О.Я., 2003).

Отримані результати проведених досліджень також стверджують, що секреторна активність кардіоміоцитів передсердь страждає неоднаково у високо- та низькостійких до гіпоксії тварин. У останніх порушення досліджуваної функції серцевих м'язових клітин передсердь було виражено у більшому ступені порівняно з високостійкими до гіпоксії щурами в умовах змодельованої патології.

Електронно-мікроскопічно виявлено, що в кардіоміоцитах передсердь секреторні гранули локалізуються переважно в біляядерній зоні. Морфометрично встановлено, що ступінь їхньої гранулярності більш виражений у правому передсерді. При цьому досліджуваний відносний об'єм секреторних гранул у неураженому лівому передсерді дорівнював (2,80±0,03) %, а у правому - (6,1±0,2) %, тобто у 2,1 рази більше, ніж у попередньому. Аналогічної думки дотримуються також інші дослідники (Боднар Я. Я., 2001).

Слід також зауважити, що до секреторної системи серця також відносять апарат Гольджі та шорсткувату ендоплазматичну сітку. В наших дослідженнях електронномікроскопічно виявляли, що до цистерн пластичного комплексу Гольджі тісно прилягали секреторні гранули. Останнє свідчило про їхній функціонально-структурний взаємозв'язок.

Отримані дані в результаті проведеного дослідження свідчать, що секреторна активність кардіоміоцитів передсердь є неодинаковою у щурів з різною стійкістю до гіпоксії. Так, відносний об'єм секреторних гранул кардіоміоцитів неураженого лівого передсердя у тварин високорезистентних до гіпоксії дорівнював (2,92±0,05) %, а у низькорезистентних щурів - (2,54±0,04) %. Остання цифрова величина виявилася меншою за попередню на 13,0 %. Аналогічне явище спостерігалося у кардіоміоцитах непошкодженого правого передсердя. Так, відносний об'єм секреторних гранул у вказаних клітинах білих щурів високостійких до гіпоксії становив (6,20±0,06) %, а у тварин з низькою стійкістю до гіпоксії - (5,90±0,05) %. Різниця між цими цифровими величинами склала 5,0 %. Отримане свідчить, що секреторна активність кардіоміоцитів передсердь у дослідних тварин з високою резистентністю до гіпоксії краща порівняно з низькорезистентними до гіпоксії щурами. У останніх при дії на організм хлориду кадмію пораження ендокринної функції передсердь було більш вираженим порівняно з високорезистентними до гіпоксії тварин.

Адаптаційні та дизадаптаційні процеси у відділах міокарда при дії на організм чотирихлористого вуглецю. Методи кількісної морфології також дозволили більш детально виявити закономірності адаптаційних та дизадаптаційних змін серцевого м'яза при дії на організм токсичних факторів. Наведене досить демонстративно підтверджувалося дослідженням морфометричними методами компенсованого та декомпенсованого ураженого серця при дії на організм чотирихлористого вуглецю. Встановлено, що при декомпенсації ураженого серця чотирихлористим вуглецем чиста маса серця виявилася збільшеною на 27,3 %, абсолютна маса лівого шлуночка - на 23,9 %, правого - на 37,8 %, лівого передсердя на 13, 6 %, правого - на 17,3 %.

Про дизадаптаційні процеси можна судити також за планіметричними показниками частин декомпенсованого ураженого серця чотирихлористим вуглецем. При цьому площа ендокардіальної поверхні лівого шлуночка збільшилася на 35,4 %, правого - на 53,9 %, лівого передсердя на 28,2 %, правого - на 36,7 %. Суттєво зниженими при цьому виявилися резервні об'єми шлуночків серця: лівого - на 39,3 %; правого - на 56,4 %. Ядерно-цитоплазматичні відношення в кардіоміоцитах відділів декомпенсованого ураженого серцевого м'яза при дії на організм чотирихлористого вуглецю також підтверджували наявність дизадаптації. При цьому ядерно-цитоплазматичні відношення в серцевих м'язових клітинах лівого шлуночка зросли на 13,3 %, правого - на 20,5 %, лівого передсердя - на 15,6 %, правого - на 16,7 %.

Досить інформативними параметрами декомпенсованого пораженого серця чотирихлористим вуглецем виявилися такі морфометричні параметри, як стромально-кардіоміоцитарні та капілярно-кардіоміоцитарні відношення. В наведених експериментальних умовах стромально-кардіоміоцитарні відношення лівого шлуночка зросли на 38,6 %, правого - на 53,9 %, лівого передсердя - на 30,4 %, правого передсердя - на 40,3 %. Капілярно-кардіоміоцитарні відношення при цьому відповідно знизилися на 17,5; 30,0; 14,1 та 27,7 %.

На наш погляд важливим морфометричним критерієм дизадаптаційних змін серцевого м'яза є відносний об'єм уражених кардіоміоцитів. Даний морфометричний показник в правому шлуночку при його недостатності в умовах ураженого серця чотирихлористим вуглецем дорівнював (76,80±1,96) %.

Важливим морфометричним параметром, який також підтверджував наявність дизадаптаційних процесів в декомпенсованому ураженому серцевому м'язі чотирихлористим вуглецем є відносний об'єм пошкоджених ендотеліоцитів. в артеріях дрібного калібру правого шлуночка. Названий морфометричний параметр в досліджуваних експериментальних умовах досягав (48,60±1,20) %.

Отже, отримані в результаті проведеного дослідження дані, а також представлені вище судження свідчать, що тривала дія на організм хлориду кадмію та чотирихлористого вуглецю по-різному пошкоджують серцевий м'яз, ступінь ураження якого залежить від чутливості дослідних тварин до гіпоксії.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі комплексно на органному, тканинному, клітинному та ультраструктурному рівнях подано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає у встановленні закономірностей ремоделювання камер, артерій та мікрогемоциркуляторного русла серця білих щурів при токсичному ураженні хлоридом кадмію та чотирихлористим вуглецем у залежності від їхньої резистентності до гіпоксії та зроблено наступні висновки:

1. Структурна організація неураженого серцевого м'яза залежить від чутливості дослідних тварин до гіпоксії. Масометричні показники частин неураженого серцевого м'яза, їхні просторові параметри домінують у щурів з низькою резистентністю до гіпоксії, у них виявлено менше кровопостачання досліджуваного органа та нижчу секреторну активність кардіоміоцитів передсердь.

2. Тривала дія на організм білих щурів чотирихлористого вуглецю та хлориду кадмію призводить до вираженої структурної перебудови усіх відділів серцевого м'яза. Комплексною кардіометрією із застосуванням окремого зважування частин серця, планіметрії, об'ємних вимірів, гісто- та ультраструктурометрії, математичних і статистичних методів встановлено, що морфологічні зміни в ураженому хімічними чинниками міокарді проявляються на всіх рівнях його структурної організації.

3. Отруєння тварин хлоридом кадмію призводило до істотних змін масометричних характеристик камер серця. При цьому маса частин серця у тварин з різною стійкістю до гіпоксії збільшувалася неоднаково: маса лівого шлуночка у змодельованих патологічних умовах у щурів з високою стійкістю до гіпоксії зростала на 24,0 %, правого - на 16,0 %, лівого передсердя - на 11,3 %, правого - на 7,0 %, а у щурів з низькою резистентністю до гіпоксії - відповідно на 30,0; 20,0; 14,9 та 12,8 %.

4. При тривалому введенні в організм щурів хлориду кадмію виникає нерівномірна диспропорційна дилятація серцевих камер з порушенням співвідношень між їхніми просторовими характеристиками. Збільшення площі ендокардіальної поверхні правого шлуночка (100,0 - 120,0 %) переважає над аналогічною величиною лівого (35,9 - 40,0 %), дилятація лівого (14,9 - 20,8 %) та правого передсердь менша порівняно зі шлуночками. При цьому ступінь розширення камер серця домінував у тварин з низькою резистентністю до гіпоксії.

5. Характерною рисою ремоделювання камер серця при інтоксикації хлоридом кадмію було збільшення приносних і виносних об'ємів та суттєве зменшення резервних об'ємів порожнин лівого та правого шлуночків. При цьому зниження резервного об'єму лівого шлуночка коливалося у межах (27,5 - 37,8 %), а правого - (58,5 - 62,5 %). Менша ступінь зниження резервних об'ємів шлуночків серця виявлена у тварин з високою резистентністю до гіпоксії.

6. При дії на організм хлориду кадмію та чотирихлористого вуглецю виникає виражена структурна перебудова артерій частин серця переважно дрібного калібру, яка характеризується потовщенням їхньої стінки, звуженням просвіту, ураженням ендотеліоцитів, ендотеліальною дисфункцією, погіршенням кровопостачання міокарда і розвитком гіпоксії. Хлорид кадмію призводить до більш вираженого ураження досліджуваних судин лівого шлуночка, а чотирихлористий вуглець - правого.

7. Тривале отруєння дослідних тварин хлоридом кадмію призводить до зниження секреторної та синтетичної активності серцевих м'язових клітин. При цьому найбільш виражене зменшення кількості секреторних гранул виявлено у міоендокринних клітинах лівого передсердя. У високорезистентних до гіпоксії щурів в даних умовах експерименту відносний об'єм секреторних гранул в кардіоміоцитах лівого передсердя зменшився на 16,0 %, а у низькостійких до гіпоксії щурів досліджуваний морфометричний показник знизився на 24,4 %.

8. Дія на організм дослідних тварин чотирихлористого вуглецю призводить до істотних змін секреторної активності кардіоміоцитів передсердь. В змодельованих патологічних умовах при компенсації ураженого серця кількість секреторних гранул в міоендокринних клітинах зростала, а при декомпенсації серцевої діяльності істотно зменшувалася. Так, при цьому відносний об'єм секреторних гранул в серцевих м'язових клітинах лівого передсердя знизився на 17,0 %, а правого - на 22,9 %.

9. Тривала дія на організм експериментальних тварин хлориду кадмію та чотирихлористого вуглецю призводить до ураження та вираженої структурної перебудови камер серця. При цьому в умовах інтоксикації хлориду кадмію більш виражені морфологічні зміни виникають в лівому шлуночку та лівому передсерді, чотирихлористий вуглець у більшому ступені поражає правий шлуночок та праве передсердя.

10. Судини мікрогемоциркуляторного русла серцевого м'яза зазнають істотних структурних змін під впливом хлориду кадмію та чотирихлористого вуглецю. При цьому приносна (артеріоли, прекапіляри) та обмінна (капіляри) ланки мікрогемоциркуляторного русла звужуються, а виносна ланка (посткапіляри, венули) розширюються, що призводить до венозного повнокров'я та гіпоксії. При дії на організм дослідних тварин хлориду кадмію зміни структури судин гемомікроциркуляторного русла домінували у лівому шлуночку, а при отруєнні щурів чотирихлористим вуглецем - у правому.

11. Введення в організм білих щурів досліджуваних хімічних факторів призводить до вираженого ураження серцевого м'яза і виникнення в ньому адаптаційних та дизадаптаційних процесів. Останні більш виражено проявляються при декомпенсації пошкодженого хімічними речовинами серця і найбільш адекватно виявляються методами кількісної морфометрії.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Морфометрична оцінка структурної перебудови серця при токсичних ураженнях / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Н. О. Бєлікова, Ю. І. Сливка, В. Т. Павлов, Ю. М. Орел // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - Вип. 4. - С. 23-27. (Здобувачем проведено дослідження, зібрано і систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено тези до друку).

2. Вплив фізичних навантажень на секреторну активність кардіоміоцитів передсердь / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Н. О. Бєлікова, Л. А. Гнатюк, М. М. Орел, В. Т. Павлов, Ю. І. Сливка, В. В. Твердохліб // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 2. - С. 83-85. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, опрацьовано та проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

3. Морфометрична оцінка структурної перебудови серця при адреналіновій міокардіодистрофії на фоні харчової депривації / М. С. Гнатюк, Ю. І. Сливка, Л. А. Гнатюк, Н. О. Бєлікова, В. Т. Павлов, А. М. Пришляк, М. М. Корда // Одеський медичний журнал. - 2000. - № 6. - С. 5-7. (Здобувачем проведено аналіз літератури та дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено до друку).

4. Пришляк А. М. Секреторна активність кардіоміоцитів передсердь при токсичних ураженнях серця / А. М. Пришляк, М. С. Гнатюк, Н. О. Бєлікова, // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 1-2. - С. 133-135. (Здобувачем сформульована ідея, проведено дослідження, систематизовано матеріал, опрацьовано та проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

5. Гнатюк М. С. Вікові особливості секреторної активності кардіоміоцитів передсердь у експериментальних тварин / М. С. Гнатюк, Н. О. Бєлікова, А. М. Пришляк // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". - 2001. - Вип. 13. - С. 25-27. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

6. Гнатюк М. С. Морфометричний аналіз структурної перебудови міокарда при токсичних ураженнях / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 3-4. - С. 141-143. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено аналіз літератури, дослідження, зібрано і систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

7. Пришляк А. М. Адаптаційні зміни просторових параметрів камер серця при токсичному ураженні / А. М. Пришляк, М. С. Гнатюк // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2 (27). - С. 123-125. (Здобувачем проведений аналіз літератури, сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

8. Пришляк А. М. Особливості секреторної активності кардіоміоцитів передсердь при токсичних ураженнях міокарда / А. М. Пришляк, М. С. Гнатюк, Б. Я. Ремінецький // Вісник морфології. - 2003. - № 2. - С. 251-253. (Здобувачем проведено аналіз літератури, сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

9. Пришляк А. М. Перекисне окислення ліпідів і холінергічні механізми в головному мозку щурів з різною резистентністю до гіпоксії / А. М. Пришляк, В. В. Файфура, В. Б. Коваль // Медична хімія. - 2003. - Т. 5, № 2. - С. 107-109. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

10. Гнатюк М. С. Зміни секреторної активності передсердних кардіоміоцитів при токсичних ураженнях міокарда / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Р. М. Гнатюк // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 1 (34). - С. 87-89. (Здобувачем проведено аналіз літератури, сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

11. Гнатюк М. С. Морфометрична оцінка структурних змін серцевого м'яза при адреналіновій міокардіодистрофії / М. С. Гнатюк, П. Р. Левицький, А. М. Пришляк // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 4 (37). - С. 83-85. (Здобувачем проведено аналіз літератури та дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

12. Гнатюк М. С. Структурні та функціональні зміни міокарда при токсичному ураженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - 2004. - № 1 (3). - С. 26-28. (Здобувачем проведено аналіз літератури, сформульовано ідею, проведено дослідження, зібрано і систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

13. Гнатюк М. С. Структурна перебудова артерій міокарда при токсичному ураженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Світ медицини та біології. - 2005. - № 3. - С. 28-31. (Здобувачем проведено аналіз літератури дослідження, зібрано і систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено аналіз літератури).

14. Морфометрична оцінка структурних змін артерій серцевого м'яза при токсичному ураженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Р. М. Гнатюк, М. Ф. Ковальчук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2005. - Т. 4, № 2. - С. 40-43. (Здобувачем сформульована ідея, проведено аналіз літератури та дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

15. Гнатюк М. С. Особливості ремоделювання артерій міокарда при токсичному ураженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 3 (40). - С. 134-136. (Здобувачем проведено аналіз літератури, сформульована ідея, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

16. Гнатюк М. С. Особливості структурно-функціональної гетерогенності кардіоміоцитів при токсичному ураженні міокарда / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Український морфологічний альманах. - 2006. - Т. 4, № 2. - С. 37-40. (Здобувачем проведено аналіз літератури, сформульована ідея, проведено дослідження, зібрано і систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

17. Пришляк А. М. Особливості адаптаційних процесів у серцевому м'язі дослідних тварин із різною стійкістю до гіпоксії за умов інтоксикації кадмієм / А. М. Пришляк, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2006. - № 1. - С 86-90. (Здобувачем сформульована ідея, проведено дослідження, зібрано і систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

18. Гнатюк М. С. Особливості просторової перебудови камер серця при дії на організм токсинів блідої поганки / М. С. Гнатюк, М. Ф. Ковальчук А. М. Пришляк // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 1 (42). - С. 114-116. (Здобувачем сформульована ідея, проведено аналіз літератури і дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

19. Гнатюк М. С. Ремоделювання артерій передсердь при токсичному пораженні міокарда / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - Вип. 2. - С. 77-80. (Здобувачем проведено аналіз літератури, сформульована ідея, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

20. Пришляк А. М. Секреторна активність кардіоміоцитів передсердь у дослідних тварин з різною стійкістю до гіпоксії за умов інтоксикації кадмієм / А. М. Пришляк, М. С. Гнатюк // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 3 (44). - С. 62-64. (Здобувачем проведено аналіз літератури, сформульована ідея, проведено дослідження, зібрано і систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

21. Характеристика просторових параметрів камер серця експериментальних тварин з різною стійкістю до гіпоксії / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Р. М. Гнатюк, Б. Я. Ремінецький // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2007. - № 2. - С. 55-61. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено аналіз літератури і дослідження, зібрано і систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

22. Ремоделювання артерій міокарда при токсичному ураженні у дослідних тварин з різною стійкістю тварин до гіпоксії / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Р. М. Гнатюк, К. Є. Лавренюк // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2007. - № 9. - С. 187-190. (Здобувачем сформульована ідея, проведено аналіз літератури і дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

23. Пришляк А. М. Особливості структурної перебудови мікрогемоциркуляторного русла шлуночків серця при дії на організм хлориду кадмію / А. М. Пришляк // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. - Т. 11, № 3 (ч. II). - С. 93-96.

24. Пришляк А. М. Особливості ремоделювання камер серця при ураженні організму чотирихлористим вуглецем / А. М. Пришляк // Вісник наукових досліджень. - 2008. - № 3 (52). - С. 63-65.

25. Денефіль О. В. Холінергічні механізми компенсації при адреналіновій міокардіодистрофії у тварин з різною стійкістю до гіпоксії / О. В. Денефіль, А. М. Пришляк // Вестник проблем биологии и медицины. - Харьков, 1997. - Вып. 8. - С. 111-114. (Здобувачем проведено аналіз літератури і дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

26. Гнатюк М. С. Морфометричне дослідження кардіоміоцитів при гіперфункції серця / М. С. Гнатюк, Н. О. Бєлікова, А. М. Пришляк, Л. А. Гнатюк // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. Володимира Гнатюка. Серія «Біологія». - 2001. - № 1 (12). - С. 56-59. (Здобувачем проведено аналіз літератури, дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

27. Деклараційний патент на корисну модель 4200 України, МПК⁷ G 09 B 23/28. Спосіб моделювання токсичного ураження міокарда / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк; заявник і власник патенту Тернопільська державна медична академія імені І. Я. Горбачевського. - № 2004031674; заявл. 09.03.04; опубл. 17.01.05, Бюл. № 1. (Здобувачем сформульовано ідею винаходу, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, здійснено практичну апробацію та оформлена заявка на винахід).

28. Деклараційний патент на корисну модель 5556 України, МПК⁷ G 09 B 23/28. Спосіб моделювання уражень міокарда солями важких металів / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк; заявник і власник патенту Тернопільська державна медична академія імені І. Я. Горбачевського. - № 20040705469; заявл. 07.07.04; опубл. 15.03.05, Бюл. № 3. (Здобувачем сформульовано ідею винаходу, проведено аналіз літератури і дослідження, здійснено практичну апробацію та оформлена заявка на винахід).

29. Особливості структури серця в залежності від типів його кровопостачання / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Н. О. Бєлікова, Л. А. Гнатюк, М. М. Орел, В. Т. Павлов, Ю. І. Сливка // Морфологія лімфатичних та кровоносних судин: наукова конференція, присвячена 100-річчю з дня народження видатного вченого-лімфолога професора О. І. Свиридова: матеріали конф. - Київ, 2000. - С. 40. (Здобувачем сформульована ідея, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

30. Вплив вегетативної регуляції на особливість адаптаційних процесів в гіперфункціонуючому серці / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Л. А. Гнатюк, Н. О. Бєлікова // Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці: конференція, присвячена 100-річчю з дня народження заслуженого діяча науки України, професора Я. П. Склярова: тези доп. - Львів, 2001. - С. 25. (Здобувачем проведено аналіз літератури, дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

31. Гнатюк М. С. Діагностичність та інформативність кардіометричних параметрів при вивченні гіпертрофованого серця / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Н. О. Бєлікова // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: XLIV підсумкова наук. конф., 5 червня 2001 р.: зб. наук. праць. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - Вип. 6. - С. 81-82. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

32. Гнатюк М. С. Секреторна активність кардіоміоцитів передсердь при гіперфункції серця / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Н. О. Бєлікова // Фізіологічний журнал. - 2002. - Т. 48, № 2. - С. 65-66. (Здобувачем проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

33. Пришляк А. М. Кількісна морфологічна оцінка структурної перебудови серця та його судин в експериментальних тварин різного віку / А. М. Пришляк, М. С. Гнатюк // Мікроциркуляція та її вікові зміни: ІІ Міжнародна наукова конференція, 22-24 травня 2002 р.: матеріали конф. - Київ, 2002. - С. 259-260. (Здобувачем проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

34. Гнатюк М. С. Кардіотоксичнне ураження серця хлоридом кадмію. / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Б. Я. Ремінецький // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: XLV підсумкова (міжрегіональна) наук.-практ. конф., 7 червня 2002 р.: зб. наук. праць. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - Вип. 7 - С. 125. (Здобувачем проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

35. Гнатюк М. С. Особливості структурно-функціональних змін в серці при дії на організм хлориду кадмію / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Б. Я. Ремінецький // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: науково-практична конференція: зб. тез доп. - Київ, 2002. - Вип. 4. - С. 65-66. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

36. Пришляк А. М. Функціонально-структурні зміни в камерах серця при хімічних ураженнях / А. М. Пришляк, М. С. Гнатюк // Актуальні питання морфології: Ш національний конгрес анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України, м. Київ, 21-23 жовтня 2002 р.: наук. праці конгресу. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 246-247. (Здобувачем проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

37. Гнатюк М. С. Колличественная оценка структурных изменений сердца при токсических поражениях / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // 1V Международный конгресс по интегративной антропологии: материалы конгр. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 83-84. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

38. Гнатюк М. С. Функціонально-структурні зміни серцевого м'яза при дії на організм важких металів / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, В. В. Франчук // Довкілля і здоров'я: Всеукраїнська наук.-практ. конф., 14 березня 2003 р.: матеріали конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С. 37-38. (Здобувачем проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

39. Пришляк А. М. Кількісні морфологічні зміни в серцевому м'язі при токсичному ураженні / А. М. Пришляк. // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: XLVІ підсумкова наук.-практ. конф., м. Тернопіль, 9 червня 2003 р.: матеріали конф. - 2003. - № 1 (1). - С. 149.

40. Масометрична характеристика частин серця в експериментальних тварин и людини / А. М. Пришляк, М. С. Гнатюк, Ю. О. Данилевич, М. Ф. Ковальчук // Саміт нормальних анатомів України та Росії: Міжнародна конференція, 28-30 травня 2003 р.: зб. статей. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С. 117-121. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено аналіз літератури дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

41. Пришляк А. М. Структурні зміни в серцевому м'язі при токсичному ураженні / А. М. Пришляк, М. С. Гнатюк // Гістологія на сучасному етапі розвитку науки: наук.-практ. конф., 12-13 жовтня 2004 р.: матеріали конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 53-54. (Здобувачем проведено аналіз літератури, сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

42. Гнатюк М. С. Функціонально-морфологічні зміни серцевого м'яза при токсичному ураженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій: Всеукраїнська наук.-практ. конф., 16-18 жовтня 2004 р.: тези доп. - Чернівці, 2004. - С. 95-97. (Здобувачем проведено аналіз літератури, сформульовано ідею, проведено дослідження, зібрано і систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

43. Пришляк А. М. Морфо-функциональные особенности секреторной активности миокарда при токсическом поражении / А. М. Пришляк, М. С. Гнатюк // Нейроэдокринология - 2005: VII Всероссийская конференция, 19-21 апреля 2005 г.: тез. докл. - Санк-Петербург, 2005. - С. 148-149. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

44. Структурно-функціональні зміни кардіоміоцитів передсердь при фізичних навантаженнях / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, М. Ф. Ковальчук, К. Є. Лавренюк // Наукові дослідження - теорія та експеримент '2005: Міжнародна наук.-практ. конф., 16-20 травня 2005 р.: матеріали конф. - Полтава, 2005. - С. 10-13. (Здобувачем сформульована ідея, проведено аналіз літератури і дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

45. Гнатюк М. С. Особливості структурної перебудови артерій міокарда при токсичному враженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: XLVIII підсумкова наук.-практ. конф., 3 червня 2005 р.: матеріали конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 166-167. (Здобувачем проведено аналіз літератури та дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

46. Гнатюк М. С. Морфометрична оцінка структурних змін в серцевому м'язі при хімічному пошкодженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Вплив екопатологічних чинників на стан здоров'я дітей: Всеукраїнська наук.-практ. конф.: 27-29 жовтня 2005 р.: матеріали конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 40-42. (Здобувачем сформульована ідея, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

47. Гнатюк М. С. Особливості структурних змін у серцевому м'язі при токсичному ураженні / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк // Розвиток наукових досліджень '2005: Міжнародна наук.-практ. конф., 7-9 листопада 2005 р.: матеріали конф. - Полтава: “Інтер Графіка”, 2005. - Т. 7. - С. 23-25. (Здобувачем сформульовано ідею, проведено дослідження, систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).

48. Кількісна оцінка секреторної активності передсердних кардіоміоцитів при дії на організм важких металів / М. С. Гнатюк, А. М. Пришляк, Р. М. Гнатюк, К. Є. Лавренюк, С. О. Коноваленко // Довкілля і здоров'я: Всеукраїнська наук.-практ. конф., 24-25 квітня 2008 р.: матеріали конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2008. - С. 19-20. (Здобувачем проведено аналіз літератури і дослідження, зібрано і систематизовано матеріал, проаналізовано результати, підготовлено матеріали до друку).