Кислотно-лужний стан та показники мінерального обміну в організмі вагітних щурів і плодів при отруєнні свинцем

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Кислотно-лужний стан та показники мінерального обміну в організмі вагітних щурів і плодів при отруєнні свинцем

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

свинець щур вагітний

Актуальність теми. Організм вагітних тварин у зв'язку з анатомо-фізіологічними особливостями, функціональною нестійкістю та гормональною перебудовою має підвищену чутливість до факторів навколишнього середовища, в тому числі і до дії важких металів (Шкуратова И.А., 2006; Шепельская Н.Р., 2007). У формуванні гомеостазу материнського організму, спрямованого на забезпечення нормального ембріогенезу, беруть участь всі органи і системи, внаслідок чого спостерігається посилення їхньої функціональної активності та обміну речовин в цілому (Цирельников Н.И., 2005).

Плюмбум займає одне з провідних місць серед найбільш поширених забруднювачів довкілля. Потрапляючи в організм у порівняно невеликих дозах, але впродовж тривалого часу, він здатний накопичуватись у різних органах і тканинах та викликати токсичні ефекти, які проявляються порушенням природного перебігу біохімічних процесів, структури і функції органел і мембран клітин, зокрема проникності останніх для хімічних компонентів внутрішнього середовища (Корбакова А.И. и др., 2001; Филов В.А., 2005).

Накопичення важких металів і, зокрема, плюмбуму впливає на біологічні властивості організму на етапі внутрішньоутробного розвитку, тому актуальним є дослідження ефективності бар'єрної функції плаценти щодо захисту плода від надходження плюмбуму в його організм (Добровольский Л.А., 2006; Киселева Р.Е., 2000).

Кислотно-лужний стан є однією із важливих систем, яка забезпечує метаболічний гомеостаз організму та залежить від функціонування багатьох органів, а також мінерального складу внутрішнього середовища. Із вмістом іонів натрію, калію, кальцію і магнію в позаклітинному середовищі та цитозолі пов'язане функціонування транспортних систем плазматичної мембрани, які прямо чи опосередковано підтримують кислотно-лужний гомеостаз. Разом з тим регуляція обміну лужних катіонів залежить від стабільності рН рідин організму (Любецька Т.В., 1999; Мельникова Н.М. та ін., 2005; Мельничук Д.О., 1989).

Надходження солей плюмбуму в організм зумовлює порушення мінерального, азотного, вуглеводного та ліпідного обміну і викликає дисбаланс у системі кислотно-лужного гомеостазу (Зайцева Н.В. и др., 2004; Першин О.І. та ін., 2005; Филов В.А., 2005). Такі зміни особливо небезпечні для вагітних тварин і плодів, оскільки на початкових стадіях онтогенезу метаболічні процеси та поділ клітин в організмі відбуваються з високою інтенсивністю (Бициев В.Ю. и др., 2004; Keen C.L. et al., 2003; Савченков Ю.И. и др., 2001).

Нині існує ряд методів і засобів, які спрямовані на корекцію негативного впливу важких металів. Перспективним є вивчення та використання препаратів кальцію, які можуть не тільки сприяти виведенню плюмбуму з організму, але і запобігти його накопиченню в тканинах і органах та позитивно впливати на загальнобіологічну реактивність організму вагітних тварин (Стежка В.А., 2006).

Разом з тим залишається недостатньо вивченим питання впливу плюмбуму на стан мінерального, вуглеводного, азотного обміну, показники кислотно-лужного стану в організмі вагітних тварин, не з'ясовано способи профілактики цих змін препаратами кальцію. Цим зумовлена пріоритетність досліджень, спрямованих на вивчення кислотно-лужного стану та показників мінерального обміну в організмі вагітних щурів і плодів при отруєнні плюмбумом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною науково-дослідної роботи кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції імені акад. М.Ф. Гулого Національного університету біоресурсів і природокористування України: «Вивчити біохімічну характеристику тканин організму тварин, токсикованих важкими металами, та розробити способи їх елімінації» (номер державної реєстрації 0106U003874) (2006-2010 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було дослідити кислотно-лужний стан і показники мінерального обміну в організмі вагітних щурів та плодів за умов отруєння свинцю ацетатом і вплив кальцію лактату на накопичення плюмбуму в тканинах та органах отруєних щурів.

Для досягнення мети було поставлено такі основні завдання:

- розробити біологічну модель отруєння вагітних щурів свинцю ацетатом;

- визначити вміст плюмбуму в органах і тканинах вагітних щурів та плодів за дії свинцю ацетату;

- дослідити показники кислотно-лужного стану крові вагітних щурів за дії свинцю ацетату;

- дослідити показники азотного, вуглеводного обміну та активність окремих ферментів у крові вагітних щурів за умов отруєння свинцю ацетатом;

- вивчити вплив свинцю ацетату на вміст макро- та мікроелементів в організмі щурів за різного фізіологічного стану;

- дослідити вплив кальцію лактату на накопичення плюмбуму в тканинах та органах щурів за дії свинцю ацетату.

Об'єкт дослідження - кислотно-лужний стан, мінеральний, азотний, вуглеводний обмін в організмі вагітних щурів і плодів за умов отруєння свинцю ацетатом.

Предмет дослідження - кров, печінка, нирки, серце, селезінка, м'язи, кістки, плацента, плоди і печінка плодів білих лабораторних щурів, отруєних свинцю ацетатом.

Методи дослідження - спектрофотометричні, потенціометричні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено біологічну модель з вивчення впливу свинцю ацетату на показники кислотно-лужного стану, мінерального, азотного і вуглеводного обміну в організмі отруєних вагітних щурів. Встановлено особливості накопичення плюмбуму в крові, печінці, нирках, серці, селезінці, м'язах, кістках, плаценті, плодах і печінці плодів при пероральному введенні вагітним щурам свинцю ацетату. За дії свинцю ацетату в крові щурів виявлено стан субкомпенсованого метаболічного ацидозу, більш вираженого в організмі отруєних вагітних щурів. Відмічено вплив плюмбуму на активність аспартат- і аланінамінотрансферази, г-глутамілтранспептидази в крові щурів. У вагітних щурів за дії свинцю ацетату встановлено посилення глюконеогенезу та гальмування процесів уреогенезу, а також зниження концентрації креатиніну в крові. Виявлено різноспрямовані зміни вмісту макро- та мікроелементів у крові, органах і фетоплацентарному комплексі щурів, отруєних свинцю ацетатом.

Встановлено, що введення отруєним вагітним і не вагітним щурам кальцію лактату сприяє зменшенню накопичення плюмбуму в крові та органах тварин, що може бути використано як ефективний засіб корекції вмісту плюмбуму в отруєному організмі та, зокрема, в системі «мати-плід».

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи підтверджена патентом на корисну модель (№ 30859).

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень поглиблюють сучасні уявлення про механізми негативного впливу плюмбуму на перебіг метаболічних процесів в організмі вагітних щурів, зокрема, встановлюють особливості розподілу та накопичення плюмбуму в тканинах і органах залежно від фізіологічного стану, а також розкривають характер змін параметрів кислотно-лужного стану, показників мінерального, вуглеводного й азотного обміну. Введення кальцію лактату за умов отруєння свинцю ацетатом може бути використане для науково обґрунтованої корекції та профілактики токсичного впливу плюмбуму на організм тварин, зокрема в період вагітності. Одержані результати досліджень можуть слугувати основою для розробки й удосконалення засобів профілактики, спрямованих на зниження кумуляції плюмбуму та запобігання його негативного впливу на організм тварин.

Особистий внесок здобувача. Відповідно до поставленої мети і завдань, дисертантом проведено аналіз літературних даних за темою дисертації, виконано експериментальні дослідження, статистичну обробку одержаних результатів, написано і оформлено дисертаційну роботу. Формулювання завдань роботи, планування напрямку досліджень, розробка методів і схеми досліду, інтерпретацію і аналіз одержаних результатів здійснено з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на ІІ Міжнародній конференції молодих учених «Біологія: від молекули до біосфери» (м. Харків, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (м. Львів, 2007 р.), ІІІ, IV Міжнародних наукових конференціях студентів та аспірантів «Молодь та поступ біології» (м. Львів, 2007-2008 рр.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НАУ (м. Київ, 2007-2008 рр.), VІ Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (м. Київ, 2008 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Фундаментальні та прикладні аспекти гастроентерології» (м. Київ, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток наукової думки - 2008» (м. Миколаїв, 2008 р.), Науковій конференції молодих учених «Безпечність харчової продукції та чистота довкілля - запорука здоров'я та сталого розвитку суспільства» (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 17 робіт, з них 1 монографія у співавторстві, 7 статей у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України (з них 1 одноосібна), 1 стаття у збірнику праць, 1 патент на корисну модель та 7 тез у матеріалах і збірниках конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду наукової літератури, матеріалів і методів дослідження, результатів експериментального дослідження, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел, що налічує 287 найменувань, із них 58 латиницею, додатків. Робота викладена на 153 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 25 таблицями та 2 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводили в науковій лабораторії кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції імені акад. М.Ф. Гулого НУБіП України, віварії факультету ветеринарної медицини, Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК. В дослідах використовували статевозрілих самок білих нелінійних щурів масою тіла 220-240 г, які утримувались у групових клітках на стандартному раціоні.

Отруєння щурів проводили впродовж 26 діб шляхом перорального введення 1 % розчину свинцю ацетату в дозі 5 мг/100 г маси тіла тварини, що становить 1/150 ЛД₅₀ (Трахтенберг І.М., 2005; Янчук В.В. та ін., 2001). Інтактним тваринам перорально вводили відповідну кількість фізіологічного розчину. Кальцію лактат самкам щурів вводили впродовж 26 діб per os за 1 годину до введення свинцю ацетату у вигляді 5 % водного розчину із розрахунку 25 мг/100 г маси тіла тварини.

Було проведено два досліди. В першому досліді тварини були розділені на 4 групи по 8 голів у кожній. Дослід проводили за такою схемою: 1 група - інтактні щури (самки); 2 група - щури (cамки), отруєні свинцю ацетатом; 3 група - вагітні щури; 4 група - отруєні вагітні щури (самки щурів, отруєні свинцю ацетатом, яких з 7 по 12-й день від початку введення плюмбуму утримували разом із самцями).

У другому досліді тварин було розділено на 4 групи по 8 голів у кожній: 1 група - щури (самки), яким упродовж експерименту вводили кальцію лактат (per os); 2 група - щури (самки), отруєні свинцю ацетатом із попереднім уведенням кальцію лактату; 3 група - вагітні щури, яким упродовж досліду вводили кальцію лактат; 4 група - вагітні щури, отруєні свинцю ацетатом, яким упродовж 26 діб вводили кальцію лактат.

Вміст плюмбуму, купруму, феруму, цинку, калію, натрію, кальцію та магнію у печінці, нирках, селезінці, серці, м'язах, стегнових кістках, плаценті, плодах та печінці плодів, а також плюмбуму, купруму, феруму і цинку в цільній крові визначали спектрохімічним методом на атомно-абсорбційному спектрофотометрі AAS-30 фірми «Карл Цейс» (Німеччина), використовуючи режим абсорбції в повітряно-ацетиленовому полум'ї (Бруцке М.Е., 1982; Хавезов О., 1983; Szkoda J., 2005).

Показники кислотно-лужного стану крові (КЛС) визначали за допомогою аналізатора газів Gastat-601 (Японія).

Активність аланінамінотрансферази (АлАТ, КФ 2.6.1.2), аспартатамінотрансферази (АсАТ, КФ 2.6.1.1), г-глутамілтранспептидази (ГГТП, КФ 2.3.2.2), лужної фосфатази (ЛФ, КФ 3.1.3.1.), концентрацію загального білка, глюкози, сечовини, креатиніну, натрію, калію, магнію, кальцію та фосфору неорганічного визначали на біохімічному аналізаторі Microlab-200 (Нідерланди). Дослідження проводили із використанням стандартних наборів реагентів фірми «HUMAN» (Німеччина).

Експерименти проводили відповідно до конвенції Ради Європи щодо захисту хребетних тварин, яких використовують у наукових цілях.

Результати досліджень оброблено загальноприйнятими методами варіаційної статистики за допомогою комп'ютерної програми MS Excel із використанням критерію Стьюдента (Кучеренко М.Є. та ін., 2001; Лакин Г.Ф., 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Плюмбум і його сполуки відносяться до висококумулятивних отрут, які мають здатність проявляти токсичний вплив лише за умови проникнення в клітини та характеризуються повільним виведенням із організму і політропністю дії (Филов В.А., 2005). Нині залишається не повністю з'ясованим питання накопичення і розподілу свинцю в організмі тварин залежно від фізіологічного стану, а саме у період вагітності.

Результати досліджень свідчать, що в організмі отруєних щурів уміст плюмбуму збільшується в крові у 2 рази, печінці - в 1,6 раза, серці та в кістках - у 1,4 раза, в нирках, м'язах і селезінці - в 1,3 раза відповідно відносно інтактних щурів (табл. 1).

Таблиця 1. Вміст плюмбуму в організмі вагітних щурів, отруєних свинцю ацетатом, мг/кг (М±m, n=8)

Органи і тканини	Інтактні щури	Щури, отруєні Pb	Вагітні щури	Вагітні щури, отруєні Pb
Кров	0,98±0,06	1,97±0,08*	1,07±0,04	1,93±0,11**
Печінка	0,50±0,03	0,78±0,05*	0,55±0,02	0,72±0,03**
Нирки	1,21±0,05	1,60±0,07*	1,28±0,05	1,99±0,13**
Серце	0,52±0,03	0,75±0,04*	0,54±0,02	0,72±0,03**
М'язи	0,30±0,02	0,38±0,02*	0,32±0,02	0,41±0,02**
Селезінка	0,67±0,03	0,90±0,03*	0,64±0,03	0,93±0,05**
Кістки	2,66±0,12	3,74±0,15*	2,74±0,12	3,41±0,19**

Примітки:

1. ^* - р<0,05, дані вірогідні порівняно з інтактними щурами;

2. ^** - р<0,05, порівняно з вагітними щурами.

Значне збільшення вмісту плюмбуму в тканинах та органах відмічено також і у отруєних вагітних самок. Так, встановлено збільшення вмісту плюмбуму в крові вагітних щурів за дії свинцю ацетату в 1,8 раза, в нирках - у 1,6 раза, в селезінці - в 1,5 раза, в печінці, серці, м'язах і кістках - у 1,3 раза порівняно з вагітними не отруєними щурами.

Зважаючи на значне накопичення плюмбуму в крові та органах отруєних вагітних тварин важливим було дослідити його вміст в окремих елементах фетоплацентарного комплексу. Аналіз даних таблиці 2 свідчить, що вміст плюмбуму в плаценті отруєних вагітних щурів збільшився в 1,27 раза, а у плодах та печінці плодів - у 1,18 та 1,23 раза відповідно порівняно з цими показниками у вагітних щурів.

Таблиця 2. Вміст плюмбуму в плаценті, плодах і печінці плодів щурів, отруєних свинцю ацетатом, мг/кг (М±m, n=8)

Показник	Вагітні щури	Вагітні щури, отруєні Pb
Плацента	0,41±0,02	0,52±0,03*
Плід	0,22±0,01	0,26±0,01*
Печінка плода	0,44±0,03	0,54±0,02*

Примітка. ^* - р<0,05, дані вірогідні порівняно з вагітними щурами.

Збільшення вмісту плюмбуму в плодах і печінці плодів, очевидно, вказує на те, що плацента не здатна повною мірою затримувати важкий метал, який надходить з кров'ю, та захищати плід від його негативної дії (Оболенська М.Ю., 1998; Шкуратова И.А., 2006).

КЛС є однією із важливих систем організму, яка забезпечує стабільність метаболічного гомеостазу та залежить від функціонування багатьох органів і систем. Особливо чутливий до змін КЛС організм вагітних тварин, оскільки стабільність рН крові в їхньому організмі є необхідною умовою для повноцінного внутрішньоутробного розвитку плода (Любецька Т.В., 1999; Савченков Ю.И., 2001).

Результати проведених досліджень показали, що за умов уведення самкам щурів свинцю ацетату, величина рН крові зміщується в кислий бік з 7,35 ± 0,01 в інтактних щурів до 7,29 ± 0,02 в отруєних, а величина зсуву буферних основ знижується з -2,78 ± 0,23 до -8,64 ± 0,41 відповідно. Вірогідно знижується рівень рО₂ на 40,8 %, рівень рСО₂ - на 28,2 %, вміст СО₂ заг. - на 22,8 %, величина [НСО₃^-] - на 24,4 % (табл. 3).

Таблиця 3. Показники кислотно-лужного стану крові щурів за умов уведення свинцю ацетату (М±m, n=8)

Показник	Інтактні щури	Щури отруєні Pb	Вагітні щури	Вагітні щури, отруєні Pb
рН	7,35 ± 0,01	7,29 ± 0,02	7,31 ± 0,01	7,26 ± 0,01
рО2, мм.рт.ст.	62,03 ± 2,66	36,71 ± 1,83*	47,83 ± 3,18*	35,38 ± 1,72**
рСО2, мм.рт.ст.	39,26 ± 2,12	28,19 ± 1,60*	32,48 ± 2,06*	26,93 ± 1,42**
СО2 заг., ммоль/л	22,73 ± 1,10	17,55 ± 0,81*	19,08 ± 0,77*	16,29 ± 0,63**
[НСО3-], ммоль/л	21,50 ± 1,02	16,26 ± 0,98*	18,19 ± 0,90*	15,34 ± 0,87**
ЗБО, ммоль/л	- 2,78 ± 0,23	- 8,64 ± 0,41*	- 6,23 ± 0,38*	- 9,23 ± 0,44**

Примітки:

1. ^* - р<0,05, дані вірогідні порівняно з інтактними щурами;

2. ^** - р<0,05, порівняно з вагітними щурами.

У вагітних щурів величина рН крові становить 7,31 ± 0,01 порівняно з величиною рН крові інтактних самок (7,35 ± 0,01), а величина зсуву буферних основ зменшується до -6,23 ± 0,38. Відмічено також зниження у крові вагітних щурів рівня рО₂ на 22,9 %, рівня рСО₂ - на 17,3 %, вмісту СО₂ заг. - на 16,1 % та величини [НСО₃^-] - на 15,4 % порівняно з інтактними тваринами. Встановлені зміни свідчать, що вагітні щури та щури, отруєні свинцю ацетатом, перебувають у стані метаболічного ацидозу.

Разом з тим уведення вагітним щурам свинцю ацетату спричиняє зниження величини рН крові до 7,26 ± 0,01 та зсуву буферних основ до -9,23 ± 0,44 порівняно зі значеннями у крові вагітних не отруєних самок. У крові отруєних вагітних самок також знижується рівень рО₂ і рСО₂ на 26,0 і 17,1 % відповідно, вміст СО₂ заг. - на 14,6 %, величина [НСО₃^-] - на 15,7 % порівняно з цими показниками у крові вагітних щурів (табл. 3). Таким чином, отруєння вагітних щурів свинцю ацетатом викликає поглиблення стану метаболічного ацидозу порівняно з вагітними не отруєними самками.

Для поглиблення уявлень про механізми впливу плюмбуму на живий організм важливим є дослідження біохімічних показників крові, які характеризують білковий і вуглеводний обмін. За дії плюмбуму в крові вагітних самок встановлено зростання активності АлАТ, АсАТ, ГГТП та концентрації глюкози відносно цих показників у вагітних не отруєних щурів, а також зниження концентрації сечовини і креатиніну порівняно з їх рівнем у отруєних не вагітних щурів.

Тобто, біохімічні показники крові отруєних вагітних щурів відображають як особливості вагітності, пов'язані з посиленою мобілізацією поживних речовин, що використовуються для розвитку плода, так і порушення метаболізму з боку найбільш чутливих до дії плюмбуму органів-мішеней, зокрема печінки.

Результати проведених досліджень також показали, що плюмбум змінює в органах електролітний склад, зокрема відмічено різноспрямовані зміни вмісту калію, натрію, магнію, кальцію в печінці, нирках, серці, селезінці, м'язах та кістках отруєних вагітних і не вагітних щурів. Аналіз даних таблиці 4 свідчить, що отруєння щурів свинцю ацетатом спричиняє збільшення вмісту калію в серці на 24,2 %, у селезінці - на 21,7 %, у м'язах - на 21,1 % та у кістках - на 25,8 % порівняно з аналогічними показниками в інтактних тварин. У печінці та нирках рівень калію вірогідно не змінюється.

Отруєння вагітних щурів свинцю ацетатом також зумовлює збільшення вмісту калію в нирках на 18,1 %, у серці - на 26,7 %, у селезінці - на 30,3 % та в кістках - на 26,7 % порівняно з аналогічними показниками у вагітних тварин (табл. 4).

Таблиця 4. Вміст калію в органах щурів, отруєних свинцю ацетатом, мг/кг (М±m, n=8)

Органи	Інтактні щури	Щури, отруєні Pb	Вагітні щури	Вагітні щури, отруєні Pb
Печінка	2227,93±202,66	2406,84±200,82	2592,47±203,70	2587,74±196,91
Нирки	2541,76±182,03	2490,80±163,31	2175,51±119,29	2568,36±137,08**
Серце	2316,22±194,78	2876,56±167,60*	2133,91±157,71	2703,58±200,96**
Селезінка	3417,49±217,09	4158,67±269,12*	3195,60±230,49	4163,11±338,25**
М'язи	3736,08±240,25	4522,54±284,90*	4009,98±354,42	4140,17±406,48
Кістки	2132,15±156,92	2681,33±200,91*	2215,77±172,01	2808,09±217,21**

Примітки:

1. ^* - р<0,05, дані вірогідні порівняно з інтактними щурами;

2. ^** - р<0,05, порівняно з вагітними щурами.

Доведено, що ряд патохімічних зсувів при отруєнні плюмбумом є наслідком конкурентної взаємодії цього важкого металу з кальцієм. Аналіз умісту кальцію в органах отруєних щурів показав зменшення його в печінці на 47,3 %, у серці - на 58,9 % і в селезінці на 39,0 % відповідно порівняно з цими показниками в інтактних самок. Зниження вмісту кальцію на 18,6 % відмічено також у кістках отруєних щурів. Вірогідних змін умісту кальцію в нирках і м'язах щурів, отруєних свинцю ацетатом, не встановлено (табл. 5).

Таблиця 5. Вміст кальцію в органах щурів, отруєних свинцю ацетатом, мг/кг (М±m, n=8)

Органи	Інтактні щури	Щури, отруєні Pb	Вагітні щури	Вагітні щури, отруєні Pb
Печінка	12,08±1,12	6,37±0,61*	5,41±0,51*	5,53±0,49
Нирки	19,26±1,29	20,91±1,31	15,78±1,00*	17,63±0,93***
Серце	23,18±1,69	9,53±0,96*	19,06±1,61*	8,50±0,81**
Селезінка	25,31±2,01	15,43±1,29*	21,27±1,96*	11,95±1,10**,***
М'язи	176,47±14,52	155,73±10,96	106,96±8,58*	164,74±12,19**
Кістки	43194,45 ± 3135,79	35181,69± 2179,61*	30544,62± 2734,52*	32111,75± 2380,19

Примітки:

1. ^* - р<0,05, дані вірогідні порівняно з інтактними щурами;

2. ^** - р<0,05, порівняно з вагітними щурами;

3. ^*** - р<0,05, порівняно зі щурами, отруєними свинцю ацетатом.

Дослідження вмісту кальцію в організмі вагітних щурів показало односпрямоване зниження його вмісту в усіх досліджуваних органах (табл. 5). Зокрема, найбільш значне зменшення вмісту макроелемента відмічено в печінці вагітних щурів - на 55,2 %, у м'язах - на 39,4 % та в кістках - на 29,3 % відносно цих показників у інтактних самок. У нирках вагітних щурів уміст кальцію зменшився на 18,1 %, а в серці та селезінці - на 17,8 і 16,0 % відповідно порівняно з його вмістом у органах інтактних щурів, що, очевидно, зумовлено посиленим використанням кальцію для формування організму плода.

Разом з тим отруєння вагітних щурів свинцю ацетатом призвело до істотнішого зменшення вмісту кальцію в серці та селезінці на 55,4 і 43,8 % відповідно порівняно з аналогічними показниками у вагітних не отруєних щурів. У м'язах, навпаки, вміст кальцію збільшився на 54,0 %, що, ймовірно, свідчить про перерозподіл цього макроелемента в організмі. Вірогідних змін умісту кальцію в печінці, нирках і кістках не відмічено.

Крім порушення обміну макроелементів, плюмбум здатний впливати на метаболізм мікроелементів і витісняти з обміну метали-біотики - купрум, ферум та цинк (Трахтенберг И.М., 1994). Результати проведених досліджень показали, що отруєння плюмбумом викликає збільшення вмісту купруму в печінці, нирках, серці та селезінці щурів. Найбільш істотне збільшення вмісту мікроелемента відмічено в серці і нирках, де вміст купруму зріс у 1,68 та 1,47 раза відповідно порівняно з цими значеннями в інтактних щурів (табл. 6).

Таблиця 6. Вміст купруму в органах щурів, отруєних свинцю ацетатом, мг/кг (М±m, n=8)

Органи	Інтактні щури	Щури, отруєні Pb	Вагітні щури	Вагітні щури, отруєні Pb
Печінка	3,08 ± 0,16	3,61 ± 0,20*	3,57 ± 0,18*	3,38 ± 0,24
Нирки	6,55±0,52	9,63±0,68*	8,96±0,61*	7,42±0,40**, ***
Серце	2,84±0,23	4,78±0,40*	4,29±0,43*	4,76±0,46
Селезінка	1,34±0,11	1,73±0,14*	2,75±0,23*	1,48±0,12**
М'язи	1,16±0,09	0,85±0,07*	1,03±0,07	0,89±0,08
Кістки	1,62±0,14	1,43±0,12	1,55±0,11	1,41±0,10

Примітки:

1. ^* - р<0,05, дані вірогідні порівняно з інтактними щурами;

2. ^** - р<0,05, порівняно з вагітними щурами;

3. ^*** - р<0,05, порівняно зі щурами, отруєними свинцю ацетатом.

У печінці щурів, отруєних свинцю ацетатом, уміст купруму збільшився на 17,2 %, а в селезінці - на 29,1 % порівняно з його вмістом у інтактних самок. Інший характер змін вмісту мікроелемента відзначається в м'язах отруєних тварин, де вміст купруму зменшився на 26,7 % відносно аналогічного значення в інтактних щурів. Вірогідних змін умісту купруму в кістках отруєних самок не спостерігали (табл. 6).

Одержані результати узгоджуються з даними інших дослідників, де показано, що при отруєнні плюмбумом в організмі значно зростає кількість церулоплазміну, який у своєму складі містить шість атомів купруму та як антиоксидант приймає безпосередню участь у нейтралізації вільних радикалів і пероксидних сполук за дії важких металів (Лихолат О.А., 2003).

Аналіз даних таблиці 6 показав, що вміст купруму в печінці вагітних щурів вищий в 1,16 раза, а в нирках - у 1,37 раза порівняно з не вагітними самками. У серці та селезінці вагітних не отруєних щурів уміст купруму також збільшився у 1,51 та 2,1 раза відносно цих значень у інтактних тварин.

Встановлено, що отруєння вагітних щурів свинцю ацетатом призводить до зменшення вмісту купруму в нирках на 17,2 %, у селезінці - на 46,2 % порівняно з аналогічними показниками вагітних не отруєних тварин. Вірогідних змін вмісту мікроелемента в печінці, серці, м'язах і кістках отруєних вагітних щурів не встановлено. При цьому виявлено, що вміст купруму в нирках отруєних вагітних самок на 22,9 % нижчий, ніж у отруєних не вагітних щурів (табл. 6).

Іншим фізіологічним антагоністом плюмбуму є ферум (Луговський С.П., 2001). Результати проведених досліджень показали, що в організмі отруєних плюмбумом щурів уміст феруму зазнав вірогідних змін у всіх досліджуваних органах (табл. 7).

Таблиця 7. Вміст феруму в органах щурів, отруєних свинцю ацетатом, мг/кг (М±m, n=8)

Органи	Інтактні щури	Щури, отруєні Pb	Вагітні щури	Вагітні щури, отруєні Pb
Печінка	81,29 ± 6,37	101,85 ± 7,42*	62,33 ± 4,85*	73,77 ± 6,21**, ***
Нирки	44,26±3,03	65,05±4,91*	48,43±3,27	59,62±4,10**
Серце	90,26±8,31	117,88±10,05*	82,12±8,43	114,15±11,24**
Селезінка	218,76±19,52	507,90±49,21*	309,92±21,17*	376,54±26,06**, ***
М'язи	15,45±1,06	11,57±0,85*	13,04±0,83*	10,69±0,71**
Кістки	15,48±1,00	18,65±1,12*	16,19±1,25	15,33±1,20***

Примітки:

1. ^* - р<0,05, дані вірогідні порівняно з інтактними щурами;

2. ^** - р<0,05, порівняно з вагітними щурами;

3. ^*** - р<0,05, порівняно зі щурами, отруєними свинцю ацетатом.

Так, у селезінці отруєних щурів уміст феруму збільшився в 2,32 раза, а у печінці та нирках - в 1,25 та 1,47 раза відповідно порівняно з його вмістом в органах інтактних самок. Аналогічні зміни вмісту феруму відмічено в серці та кістках отруєних самок, де вміст мікроелемента збільшився в 1,31 та 1,21 раза відповідно порівняно з аналогічними значеннями інтактних тварин. У м'язах отруєних щурів уміст феруму, навпаки, зменшився в 1,25 раза, що, ймовірно, зумовлено зниженням у м'язах рівня міоглобіну (Авцын А.П., 1991).

В організмі вагітних щурів також спостерігали перерозподіл умісту феруму, а саме зменшення його в печінці та м'язах на 23,3 і 15,6 % відповідно та збільшення - в селезінці на 41,7 % порівняно з цими показниками в інтактних щурів. Вірогідних змін умісту цього мікроелемента в нирках, серці та кістках не встановлено.

Аналіз результатів, наведених у табл. 7, свідчить, що в отруєних вагітних щурів уміст феруму збільшився в печінці та нирках на 18,4 і 23,1 % відповідно відносно цих показників у вагітних тварин. Збільшення вмісту феруму також відмічено в серці та селезінці отруєних вагітних самок у 1,39 і 1,23 раза відповідно порівняно з вагітними не отруєними щурами. Разом з тим у м'язах отруєних вагітних самок уміст феруму зменшився на 18,0 % відносно аналогічного показника в м'язах вагітних щурів. Вірогідних змін умісту елемента в кістках за відповідних умов досліду не відмічено. Слід зазначити, що вміст феруму в печінці, селезінці та кістках отруєних вагітних самок нижчий на 27,6; 25,9 і 17,8 % відповідно порівняно з цими показниками в отруєних не вагітних тварин.

Крім феруму і купруму, важливим мікроелементом, обмін якого взаємопов'язаний з обміном плюмбуму, є цинк (Луговський С.П., 2001). Результати проведених досліджень свідчать, що в печінці отруєних щурів уміст цинку вірогідно підвищується на 17,5 %, а в селезінці - на 36,3 % відносно цих показників у інтактних тварин. У нирках і серці отруєних самок уміст цинку зріс найбільш істотно - на 62,3 та 51,3 % відповідно порівняно з інтактними щурами. У м'язах і кістках уміст мікроелемента має лише тенденцію до змін (табл. 8).

Таблиця 8. Вміст цинку в органах щурів, отруєних свинцю ацетатом, мг/кг (М±m, n=8)

Органи	Інтактні щури	Щури, отруєні Pb	Вагітні щури	Вагітні щури, отруєні Pb
Печінка	21,17 ± 1,41	24,88 ± 1,74*	23,65 ± 2,35	23,23 ± 1,98
Нирки	13,52±1,14	21,95±1,82*	20,45±1,96*	19,91±1,79
Серце	10,79±0,92	16,33±1,38*	13,59±0,81*	15,96±1,05**
Селезінка	14,86±1,13	20,25±1,79*	21,67±1,64*	17,58±1,27**
М'язи	11,17±1,21	12,50±0,95	13,34±1,06	10,66±0,69**
Кістки	105,13±9,42	117,11±10,56	94,77±8,21	104,68±8,75

Примітки:

1. ^* - р<0,05, дані вірогідні порівняно з інтактними щурами;

2. ^** - р<0,05, порівняно з вагітними щурами.

Оскільки цинк відіграє роль своєрідного антиоксиданта, який стабілізує структуру мембран і зменшує пошкодження клітин продуктами пероксидного окиснення ліпідів, підвищення його вмісту в печінці, селезінці, нирках і серці, можливо, є компенсаторною реакцією організму на дію плюмбуму (Москалев Ю.И., 1985; Смоляр В.И., 1989).

Результати досліджень вмісту цинку в органах вагітних не отруєних щурів свідчать, що в нирках, серці та селезінці він має вірогідні однонаправлені зміни. Так, у нирках і селезінці вагітних самок уміст цього мікроелемента вищий на 51,3 та 45,8 % порівняно з інтактними щурами. Збільшення вмісту цинку на 26,0 % також спостерігали в серці вагітних щурів, тоді як у печінці, м'язах і кістках виявлено лише тенденцію до його змін (табл. 8).

Таке зростання вмісту цинку в нирках, серці та селезінці вагітних щурів, ймовірно, пов'язане зі зменшенням умісту феруму в організмі щурів під час вагітності, що, як відомо, сприяє всмоктуванню цинку й затримці його в тканинах та органах (O'Dell B.L., 1997).

Отруєння вагітних щурів свинцю ацетатом, згідно з даними табл. 8, спричиняє перерозподіл умісту цинку в їхньому організмі. Так, у серці отруєних вагітних самок уміст цинку збільшився на 17,4 % відносно аналогічних значень вагітних не отруєних щурів. У селезінці та м'язах відмічали протилежні зміни, а саме зниження вмісту цинку на 18,8 і 20,1 % відповідно.

Ймовірно, таке зменшення вмісту цинку обумовлено його конкуренцією з плюмбумом на рівні металотіонеїну з паралельним зростанням потреб у мікроелементі для розвитку організму плода (Барабой В.А., 2003; Савченков Ю.И., 2001). В інших органах, зокрема у печінці, нирках і кістках, уміст цинку вірогідно не змінюється.

Різноспрямовані зміни вмісту мінеральних елементів у організмі вагітних щурів, отруєних плюмбумом, спричиняють перерозподіл їх у системі «плацента-плід». Дослідження вмісту макро- і мікроелементів у плаценті отруєних вагітних щурів показали вірогідне збільшення вмісту калію в 1,4 раза, магнію і цинку - в 1,15 раза, купруму в - 1,38 раза та зменшення вмісту кальцію в 1,15 раза щодо їх умісту в плаценті не отруєних щурів.

Дещо інші зміни вмісту макро- та мікроелементів встановлено в плодах отруєних самок, а саме, збільшення вмісту калію в 1,2 раза, купруму - в 2,1 раза, феруму - в 1,4 раза та зменшення вмісту магнію в 1,2 раза, кальцію - в 1,7 раза, цинку - в 1,3 раза відповідно порівняно з цими показниками в плодах вагітних не отруєних щурів. У печінці плодів отруєних самок вірогідно збільшився лише вміст калію в 1,7 раза, а змін умісту інших досліджуваних елементів не відмічено (табл. 9).

Таблиця 9. Вміст макро- і мікроелементів у плаценті, плодах та печінці плодів вагітних щурів за умов уведення свинцю ацетату, мг/кг (М±m, n=8)

Показники	Вагітні щури	Вагітні щури, отруєні плюмбумом
	плацента	плід	печінка плода	плацента	плід	печінка плода
Натрій	2083,65± 141,22	2077,06± 175,73	2736,49± 226,12	1966,48± 124,06	2059,65± 206,68	3081,67± 247,90
Калій	1917,88±179,48	2055,39± 112,47	1367,34± 136,28	2622,90± 224,97 *	2388,42± 135,29*	2382,5± 223,51*
Магній	100,29± 5,51	162,67± 13,88	167,23± 14,32	115,40± 6,09*	127,12± 9,10*	176,13± 16,67
Кальцій	13,14± 0,75	756,77± 92,87	29,68± 2,34	11,15± 0,63*	213,27± 18,70*	27,57± 2,09
Купрум	1,68± 0,13	0,73± 0,10	5,61± 0,55	2,31± 0,20*	1,53± 0,14*	5,38± 0,47
Ферум	84,64± 7,82	40,23± 3,87	225,52± 20,48	77,62± 6,59	56,03± 5,11*	212,75± 21,37
Цинк	12,28± 0,60	17,75± 1,59	37,59± 3,21	14,13± 0,72*	12,03± 1,16*	39,05± 3,47

Примітка. ^* - р<0,05, дані вірогідні порівняно з вагітними щурами.

Відомо, що кальцій і плюмбум є фізіологічними антагоністами за рахунок їх конкуренції при зв'язуванні з рецепторами білка-переносника на етапі всмоктування. Достатнє надходження кальцію з кормами може значно впливати на всмоктування, накопичення й розподіл плюмбуму в організмі (Суханов Б.П., 1990). Оскільки в організмі вагітних тварин спостерігається дефіцит кальцію, зумовлений підвищеними потребами у цьому макроелементі, метою наших досліджень було визначення накопичення плюмбуму в організмі отруєних вагітних і не вагітних щурів за умови введення їм кальцію лактату.

За результатами проведених досліджень, введення отруєним щурам кальцію лактату викликає зниження вмісту плюмбуму в крові на 30,5 %, у печінці - на 32,1 %, у нирках - на 15,6 %, у селезінці - на 21,1 % та в кістках - на 22,2 % відповідно щодо цих значень в отруєних самок, яким не вводили кальцію лактат. У серці та м'язах отруєних щурів, які отримували кальцію лактат, виявлено лише тенденцію до зменшення вмісту плюмбуму (табл. 1 і 10).

В організмі отруєних вагітних щурів за умов уведення кальцію лактату вміст плюмбуму має подібні зміни. Так, у крові спостерігали зниження вмісту плюмбуму на 23,3 %, печінці - на 18,1 %, нирках - на 24,1 %, серці - на 20,8 %, селезінці - на 21,5 % та у кістках - на 18,2 % порівняно з отруєними вагітними тваринами, які не отримували кальцій (табл.1 і 10).

Таблиця 10. Вміст плюмбуму в тканинах і органах щурів, за умов уведення кальцію лактату, мг/кг (М±m, n=8)

Органи і тканини	Інтактні щури + Са	Щури, отруєні плюмбумом + Са	Вагітні щури + Са	Вагітні щури, отруєні плюмбумом + Са
Кров	1,01±0,04	1,37±0,09*,***	1,12±0,07	1,48±0,07*,**,****
Печінка	0,45±0,03	0,53±0,04*, ***	0,51±0,03	0,59±0,04*,**,****
Нирки	1,11±0,06	1,35±0,11*, ***	1,30±0,09	1,56±0,10*,**,****
Серце	0,56±0,03	0,64±0,04	0,45±0,04	0,57±0,03**,****
Селезінка	0,59±0,04	0,71±0,05*,***	0,61±0,05	0,73±0,06*,**,****
М'язи	0,29±0,02	0,34±0,02*	0,28±0,02	0,35±0,03**
Кістки	2,35±0,17	2,91±0,21*, ***	2,43±0,18	2,86±0,20*,**,****

Примітки:

1.^* - р<0,05, дані вірогідні порівняно з інтактними щурами, яким вводили кальцію лактат;

2.^** - р<0,05, порівняно з вагітними щурами, яким вводили кальцію лактат;

3.^*** - р<0,05, порівняно зі щурами, отруєними свинцю ацетатом;

4.^**** - р<0,05, порівняно з вагітними щурами, отруєними свинцю ацетатом.

Дослідженнями впливу кальцію лактату на накопичення плюмбуму в системі «плацента-плід» не виявлено вірогідних змін умісту важкого металу в плодах та печінці плодів вагітних отруєних щурів. Проте в плаценті отруєних вагітних самок, за умов уведення їм кальцію лактату, встановлено зниження вмісту плюмбуму на 15,4 % порівняно з цим показником у отруєних вагітних щурів, що не отримували кальцій.

Незважаючи на те, що введення кальцію лактату сприяє значному зниженню вмісту плюмбуму в тканинах та органах отруєних щурів, воно не забезпечує повний захист від накопичення цього важкого металу в організмі щурів. Аналіз даних таблиці 10 свідчить, що в крові отруєних щурів, які отримували кальцію лактат, уміст плюмбуму підвищився на 35,6 %, в печінці - на 17,8 %, у нирках - на 21,6 %, селезінці - на 20,3 %, м'язах - на 17,2 % та в кістках - на 23,8 % порівняно з не отруєними щурами аналогічної групи. У серці вірогідних змін умісту плюмбуму не відмічено.

Аналогічні зміни вмісту плюмбуму спостерігали і в організмі отруєних вагітних щурів за умов уведення їм кальцію лактату, а саме збільшення його вмісту в крові на 32,1 %, печінці - на 15,7 %, нирках - на 16,2 %, серці - на 26,7 %, селезінці - на 19,7 %, м'язах - на 25 % та в кістках на 17,7 % відносно цих показників у вагітних щурів, які теж додатково отримували кальцій. У плаценті та плодах отруєних вагітних самок, яким за схемою вводили кальцію лактат, уміст плюмбуму також підвищився на 15,8 і 15,0 % відповідно порівняно з вагітними щурами аналогічної групи, тоді як у печінці плодів вірогідних змін його вмісту не встановлено (табл. 10).

Узагальнюючи одержані результати можна відмітити, що в організмі отруєних вагітних щурів встановлено накопичення плюмбуму в тканинах, органах і досліджуваних структурних елементах фетоплацентарного комплексу, що зумовлює порушення в них обміну макро- і мікроелементів. Крім того, отруєння щурів свинцю ацетатом призводить до зміщення КЛС у бік метаболічного ацидозу, найбільш вираженого у вагітних отруєних щурів, а також спричиняє зміни біохімічних показників крові, які характеризують азотний і вуглеводний обмін. Доведено, що введення кальцію лактату зумовлює зменшення вмісту плюмбуму в організмі отруєних вагітних і не вагітних щурів, що може бути використано як ефективний засіб корекції отруєння плюмбумом, тобто експериментальні дослідження носять не лише теоретичний характер, а й мають практичну цінність.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено результати досліджень, які поглиблюють сучасні уявлення про механізми негативного впливу плюмбуму на метаболічні процеси в організмі вагітних щурів, а саме, встановлюють особливості його накопичення та розподілу в тканинах і органах залежно від фізіологічного стану, розкривають характер змін параметрів кислотно-лужного стану, показників мінерального, вуглеводного та азотного обміну, а також вказують на здатність кальцію лактату знижувати накопичення плюмбуму в організмі отруєних вагітних щурів.

1. Встановлено, що у щурів, за умов отруєння свинцю ацетатом, уміст плюмбуму збільшується в крові у 2 рази, печінці - в 1,6 раза, в серці та кістках - у 1,4 раза, у нирках, м'язах і селезінці - в 1,3 раза відповідно до його вмісту в організмі інтактних щурів. У отруєних вагітних щурів відмічено збільшення вмісту плюмбуму в крові у 1,8 раза, нирках - в 1,6 раза, селезінці - в 1,5 раза, печінці, серці, м'язах і кістках - в 1,3 раза порівняно з його вмістом у вагітних не отруєних щурів.

2. Виявлено стан субкомпенсованого метаболічного ацидозу в крові вагітних щурів за дії свинцю ацетату, який характеризується більш вираженим зниженням величини рН, концентрації НСО₃^-, рівня рО₂ і рСО₂, вмісту загальної вуглекислоти відносно аналогічних показників у вагітних не отруєних тварин.

3. Встановлено, що в крові вагітних щурів за дії свинцю ацетату підвищується концентрація глюкози, а також активність аланін- і аспартатамінотрансферази у 2 та 1,3 раза, г-глутамілтранспептидази в 1,6 раза. У вагітних щурів, отруєних плюмбумом, зменшується концентрація сечовини і креатиніну порівняно з отруєними не вагітними тваринами.

4. В організмі вагітних щурів, отруєних свинцю ацетатом, встановлено:

- збільшення вмісту натрію, фосфору неорганічного, купруму та зменшення вмісту калію, магнію, цинку в крові відносно цих показників у вагітних не отруєних щурів;

- у нирках, серці, селезінці, м'язах і кістках отруєних вагітних щурів відзначено різноспрямовані зміни вмісту натрію, калію, магнію та кальцію порівняно з їхнім умістом у вагітних не отруєних щурів;

- порушення обміну деяких мікроелементів у органах вагітних отруєних щурів, а саме: зменшення вмісту купруму в нирках і селезінці; збільшення вмісту феруму в печінці, нирках, селезінці та серці; різноспрямовані зміни вмісту цинку в м'язах, селезінці і серці порівняно з умістом цих мікроелементів у організмі вагітних не отруєних тварин.

5. Встановлено, що у вагітних щурів, отруєних свинцю ацетатом, уміст плюмбуму в плаценті збільшився в 1,27 раза, у плодах - в 1,18 раза та у печінці плодів - в 1,23 раза порівняно з цими показниками у вагітних не отруєних щурів.

6. Відмічено збільшення вмісту калію у всіх досліджуваних складових фетоплацентарного комплексу отруєних вагітних щурів і вмісту купруму в плаценті та плодах відносно цих показників у не отруєних вагітних самок. Виявлено зменшення вмісту кальцію в плаценті та плодах вагітних отруєних щурів, а також різноспрямовані зміни вмісту магнію, феруму і цинку порівняно з аналогічними показниками у не отруєних вагітних тварин, які вказують, що перерозподіл макро- і мікроелементів в організмі матері впливає на їх уміст в організмі плода.

7. Показано, що введення отруєним вагітним щурам кальцію лактату призводить до зменшення вмісту плюмбуму в організмі, яке найбільш виражене в крові, проте незначно впливає на вміст плюмбуму в плаценті й плодах. Таким чином, уведення кальцію лактату за умов отруєння плюмбумом може бути використане для науково обґрунтованої корекції та профілактики його токсичного впливу на організм тварин і, зокрема, систему «мати-плід».

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Важкі метали як фактор екологічної небезпеки / Н.М. Мельникова, І.В. Калінін, Є.А. Деркач, І.А. Шепельова, Н.М. Ворошилова, Л.В. Кліх, Т.А. Ткаченко. - К.: Вид-во. НУБіП, 2009. - 192 с.

Статті у журналах і збірниках наукових праць

2. Ткаченко Т.А. Кислотно-лужний стан крові вагітних щурів за введення їм ацетату свинцю / Т.А. Ткаченко // Український біохімічний журнал. - 2008. - Т. 80, № 5. - С. 112 - 116.

3. Мельничук Д.О. Мінеральний склад нирок вагітних щурів за умови введення плюмбуму ацетату / Д.О. Мельничук, Н.М. Мельникова, Т.А. Ткаченко // Доповіді НАН України. - 2009. - № 1. - С. 168 - 171. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, відбір зразків, проаналізовано та узагальнено одержані результати).

4. Ткаченко Т.А. Біохімічні показники крові вагітних щурів за умов отруєння ацетатом свинцю / Т.А. Ткаченко, Н.М. Мельникова // Современные проблемы токсикологии. - 2008. - № 2. - С. 25 - 27. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

5. Ткаченко Т.А. Вплив свинцю на макроелементний склад крові вагітних щурів / Т.А. Ткаченко, Н.М. Мельникова // Современные проблемы токсикологии. - 2008. - № 3. - С. 21 - 23. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, відбір зразків, проаналізовано та узагальнено одержані результати).

6. Ткаченко Т.А. Мікроелементний склад печінки вагітних самок щурів і плодів при отруєнні / Т.А. Ткаченко, Д.О. Мельничук, Н.М. Мельникова // Вісник аграрної науки. - 2008. - № 9. - С. 28 - 30. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів).

7. Ткаченко Т.А. Мінеральний склад плаценти щурів при отруєнні плюмбуму ацетатом / Т.А. Ткаченко, Н.М. Мельникова // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. - 2008. - Т. 10, № 2, Ч. 4. - С. 206 - 209. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, написано основний текст статті).

8. Ткаченко Т.А. Вплив плюмбуму на вміст загальних сульфгідрильних груп в організмі щурів / Т.А. Ткаченко, Н.М. Мельникова // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. - 2007. - Т. 9, № 3, Ч. 2. - С. 182 - 185. (Дисертантом проведено аналіз літературних даних, визначення вмісту загальних сульфгідрильних груп, статистичну обробку та інтерпретацію отриманих результатів досліджень).

9. Мельникова Н.М. Розподіл мікроелементів у плаценті та плодах щурів, отруєних плюмбуму ацетатом / Н.М. Мельникова, Т.А. Ткаченко // Розвиток наукової думки - 2008: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. - Миколаїв: НУК, 2008. - Т. 4. - С. 44 - 47. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті).

Размещено на Allbest.ru

...